Спасу/ Спаса

[Swet_lana]

Зустрілась така назва: ікона Спаса.
Задумалась - може, Спасу? Подивилась у словник - все-таки Спаса

А чому?

[Wolliger Mensch]

Зустрілась така назва: ікона Спаса.
Задумалась - може, Спасу? Подивилась у словник - все-таки Спаса

А чому?

Потому что одушевлённое имя.

[Swet_lana]

Одушевленное?
В этом смысле: Спас - эпитет, присваиваемый Иисусу Христу?

[Wolliger Mensch]

Одушевленное?
В этом смысле: Спас - эпитет, присваиваемый Иисусу Христу?

Спас — это «спаситель». Иисус ни при чём, просто так сложилось исторически, что этим именем деятеля только его называют. Вы, видимо, путаете это имя с именем действия спас «спасение».

[Swet_lana]

Да, я считала, что Спас - это спасение.

[Python]

Тут би Sandar'а з його добрим чуттям родового відмінку (чи відмінка?) ІІ відміни...

[Swet_lana]

Тут би Sandar'а з його добрим чуттям родового відмінку (чи відмінка?) ІІ відміни...

Так Спас = Спаситель.
Ікона Спаса: (wiki/ru) Спас_Нерукотворный

[Wolliger Mensch]

Тут би Sandar'а з його добрим чуттям родового відмінку (чи відмінка?) ІІ відміни...

И что бы это изменило? Имя деятеля — спаса, имя действия — спасу, в русском то же самое.

[Python]

«Яблучний Спас» — це дія чи діяч?

[Wolliger Mensch]

«Яблучний Спас» — це дія чи діяч?

А с чего вдруг действие, если церковный праздник называется Преображение Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа?

[Python]

«Яблучний Спас» — це дія чи діяч?

А с чего вдруг действие, если церковный праздник называется Преображение Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа?

То  з офіційної церковної точки зору. Для простонароддя ж — просто церковне свято, коли святять яблука, таке ж деперсоналізоване, як Різдво чи Покрова.

[Wolliger Mensch]

То  з офіційної церковної точки зору. Для простонароддя ж — просто церковне свято, коли святять яблука, таке ж деперсоналізоване, як Різдво чи Покрова.

Ну и что? Форма род. падежа остаётся прежней. И безо всякого праздника апеллятив спас «спаситель» не употребляется в разговорном языке, равно как не употребляется и спас «спасение», тем не менее формы род. падежей различаются — просто по традиции. Поэтому, если «Спасителем» назвали праздник, он от этого не перестаёт быть именем деятеля.

[Swet_lana]

Тобто тут можливий тільки 1 варіант?

Ікона Спаса.
Святкування Спаса.

И по-русски праздник Спасу мы не говорим. Есть выражение спасу нет, но здесь речь именно о спасении.

[piton]

С праздниками вообще странно.
Насколько помню, ореховым Спасом  вообще зовут Успение Богородицы.

[Iskandar]

Насколько помню, ореховым Спасом  вообще зовут Успение Богородицы.

"Спас" стало нарицательным родовым названием урожайных праздников.

[R]

Я сумніваюсь що свято спаса християнське.
Люди святкували не залежно від церви і священника, а священники вирішили взяти участь у святі і щось на тому заробити.
Як і більшість інших свят.

[DarkMax2]

Одушевленное?
В этом смысле: Спас - эпитет, присваиваемый Иисусу Христу?

СПАС 1, а, чол., церк.

1. Те саме, що спаситель1. Всі вийшли, цокнув замок два рази, і Лазар лишився між чистим ліжком, столом під настільником, напроти спаса (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 194); Надія помітила, що до кутка з нагородами Вовнига ставився з не меншою пошаною, ніж до святого спаса: сідаючи за стіл, він перехрестивсь до ікони і шанобливо вклонився до грамот (Яків Баш, Надія, 1960, 246).
♦ Нехай (хай) спас боронить!, заст. — те саме, що Нехай (хай) бог боронить (милує)! (див. бог). Не перший твій та й не останній Влас, ..Он не таких стяло, — нехай боронить спас! ..А що ж робитимеш? То сказано — війна! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130).

2. Церква, монастир на честь спасителя (у 1 знач.). Погулявши неділь ізо дві.., йдуть було [запорожці] вже з музиками до Межигірського спаса. Хто ж іде, а хто з прощальпиком танцює до самого монастиря (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 77).

3. Назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 вересня за старим стилем. Прийшов спас, бери рукавиці про запас (Номис, 1864, № 468); Дере на пасіці Панько свій мед на спаса (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); Поспіли груші й яблука на спаса (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 504).

СПАС 2, у, чол.: ◊ Нема (немає) спасу див. нема.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 491.

Тобто тут можливий тільки 1 варіант?

Ікона Спаса.
Святкування Спаса.

И по-русски праздник Спасу мы не говорим. Есть выражение спасу нет, но здесь речь именно о спасении.

Спас це спаситель і спасіння. У зазначеному виразі таки У. Свято Спас це свято Спасителя, тож Спаса.

[Iskandar]

Так нет в украинском слова спасти
Только истинно европейское retten

[DarkMax2]

СПАСАТИ 2, аю, аєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех.

1. розм. Те саме, що рятувати. Сам [цар] спасав своїх мирян (Іван Котляревський, I, 1952, 289); — Хто такий? Чого тут лазиш? .. — Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 438); [Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний, V, 1955, 177); Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Товаришу начдив! ..Спасіть... — простогнав поранений Павлик Радецький і впав непритомний в обійми Щорса (Олександр Довженко, I, 1958, 183).

2. рел. За християнським віровченням — визволяти від вічних мук у загробному житті. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис, 1864, № 205); — Святая сило! Спаси мене, мій боже милий! — Тілько й промовила [Марія] (Тарас Шевченко, II, 1963, 361).
Боже (господи і т. ін.) [тебе (мене і т. ін.)] спаси, заст. — уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь. — Боже ж тебе спаси — не бий по людині, а бий по дровах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 86); [Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 299); Спасати (спасти) [свою] душу — у християнському віровченні — подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук у загробному житті. В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Іван Франко, IV, 1950, 157); [Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний, V, 1955, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 491.

[Iskandar]

И что? Кто его употребляет в публицистике какой-нибудь?
Даже не сравнится с око - очи в русском, которое довольно легко употребляется вместо мокше-монгольского глаз - глаза в самых разных жанрах.

[DarkMax2]

Комітет спасіння України Миколи Яновича Пахла.
Однак таку назву висміювали, оскільки слово нині має релігійне забарвлення.

[Wolliger Mensch]

Комітет спасіння України Миколи Яновича Пахла.
Однак таку назву висміювали, оскільки слово нині має релігійне забарвлення.

Причина вряд ли в этом.

[R]

Є таке свято Маковія.
Церква каже ніби то вшановують Макавейських мучеників.
Насправді святять мак.
Макавейські мученики ніякі не християнські діячі і нема ніяких причин щоб їх християнська церква вшановувала і щось святкувала.
То свято маку, от і все.
Але священник не може просто так мак освячувати, бо люди так хочуть.
От і стали в нагоді Макавейські мученики.
Думаю спаса так само.
І зовсім не факт що тут йдеться про спасителя.

[Iskandar]

Лол...
Чувствуется, специалист...

[Iskandar]

Кстати, историческая семантика какова?
съпасти — это про стадо или тут ещё более древнее ИЕ значение корня 'защищать'?