Я сам з Молдови, чи може хтось визначити діалект яким розмовляють мої родичі?

Автор bart, апреля 20, 2015, 08:45

0 Пользователи и 3 гостей просматривают эту тему.

bart

Спробую пригадати риси якими відрізняється їх розмова від літературної норми:

Вимова:
- звук Ч завжди м'який
- замість звука "и" завжди вимовляють "е", скрізь: "чєсто", "ходете, "дем", "сокєра" , "коле" тощо, але в ненаголошенних позиціях звук перетворюється у щось середнє між "и" та "е".
- в деяких словах звук "Е" дуже відкритий, похожий на той який у європейських мовах визначається як "ае": "чЄрўо" (живіт),
- звук Л вимовляється як L, тобто є невелика різніця з стандартним Л в сторону м'якості.
- Роблю вимовляється як "роб'ю"
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"
- слово Чотири вимовляється як "штере"
- звук Ц: Ця="ца", Холодець="холодец", "урацате" але "цяточкЄ" (пухирці)
- іноді такі слова як Тісто вимовляються як "кісто".
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Граматика:

Дієслово
- відмінування дієслова у формах "ўоне нося", "ўоне ходя"; "ўоне мают", "ўоне знают".
- є форми "ходела була", "пренесли були"
- майбутній час: "маю преходете", "маю зробете" тощо, але і "зроб'ю", "прійду"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Іменник
- чув іноді від старих людей форми "рукома", "ўочєма" але частіше "рукаме", "ўочаме"
приклад, відміна слова Рука

Прикметник
-Кращий - "май добрий", Більший - "май велекій", Красивіший - "май файний" тощо. Тобто форм на "-щий" взагалі немає
-

Лексика
- разом зі словами "тутО", "тамО" є слова "тутеўО" (ось тут), "гЕзде" (тут), "гездеўО" (ось тут), "гЕнде" (там), "гендеўО" (ось там)
- є вигуки "агі!" (означае щось назразок "тю!"); "вайльО!" (від румунського Văleu!, означає щось назразок "Боже мій!")
"угорете" (говорити)
"тогіт" (тоді)
"кірнеца" (криниця),
"катьолка" (ведро),
"чєрўо" (живіт),
"їмЕте" (піймати),
"заре, зарескі" (зараз),

"летка" (стегно),
"урацате" (блювати),
"кваснЕй" (кислий),
"клевец" (молоток),
"леґате" (ковтати)
"кУрято" (курча),
"насЕлу" (ледве)
"ссате" (смоктати)

Поки все, потім допишу коли матиму часу.

orklyn

Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Водночас відчувається вплив покутсько-буковинських та подільських говірок:
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Як на мене, Ви вельми пристойно зілюстрували.
Заавансований діалектолог має що докладніше ідентифіковувати.

SIVERION

На Черкащині И майже Е, м'яке Ч буває на моїй Сумщині але далеко не у всіх, ў теж є, але тільки після голосних, вовк-воўк, знав-знаў, слова туто і тамо,насилу,литка,квасний мені дуже знайомі, моя мати говорить завжди насилу, на Сумщині "ледве" мало хто говорить, говорять "ледь" або "насилу"
There is no conversation more boring than the one where everybody agrees (Michel de Montaigne) ;[пол:мужской]

Python

Цитата: SIVERION от апреля 20, 2015, 15:50
На Черкащині И майже Е
Не скрізь. У своєму селі такого не помічав, хоча, наприклад, відомо, що назва села Кирилівка (нині Шевченкове) вимовлялась як Керелівка.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

SIVERION

Цитата: Python от апреля 20, 2015, 16:10
Цитата: SIVERION от апреля 20, 2015, 15:50
На Черкащині И майже Е
Не скрізь. У своєму селі такого не помічав, хоча, наприклад, відомо, що назва села Кирилівка (нині Шевченкове) вимовлялась як Керелівка.
так зрозумiло що областя утворювали далеко не за етнографiчним та лiнгвiстичним принципом, нема мабуть жодної області де вимова була б монолітною на 100% на теренах всієї області 
There is no conversation more boring than the one where everybody agrees (Michel de Montaigne) ;[пол:мужской]

LUTS

Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 14:19
Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Водночас відчувається вплив покутсько-буковинських та подільських говірок:
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Як на мене, Ви вельми пристойно зілюстрували.
Заавансований діалектолог має що докладніше ідентифіковувати.
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Я там де сонце на стінах. Я там де сонце на стелі. Танцюю танець пінгвіна. Страшно веселий...

Y tú vendrás marchando junto a mí y así verás tu canto y tu bandera florecer.

LUTS

Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 14:19
Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
Це степова?
Я там де сонце на стінах. Я там де сонце на стелі. Танцюю танець пінгвіна. Страшно веселий...

Y tú vendrás marchando junto a mí y así verás tu canto y tu bandera florecer.

engelseziekte

Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 14:19Схоже, що базовою є степова говірка
Ці риси не вказують конкретно на степовий говір.
м'ясо, пам'ять (червоним) vs. мнясо, памнять (зеленим)
-рь у кінці слова (червона ізоглоса, я виділив додатково)

ОП, то, шо ви описуєте — типова для півночі Молдови говірка. Хочете локалізувати точніше — завантажте другий том Атласу української мови і порівнюйте. Лінгвістичні атласи обмежуються певною сіткою населених пунктів, тому там будуть не всі, але ви точно знайдете шось дуже схоже.

orklyn

Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.

bart

Дякую за інтерес до мого питання! А зараз по пунктам:
Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 14:19
Схоже, що базовою є степова говірка:
Не думаю що це може бути степовий говір, бо основна маса переселенців у цьому селі були із Заставнівського району Чернівецькій области. Вони приїхали приблизьно у 1895-1905 році.

bart

Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Це скоріш неймовірна версія  :) Наскільки мені відомо, до 1940-1944 року мовних контактів з носіями російської мови там практично не було.

bart

Цитата: SIVERION от апреля 20, 2015, 15:50
На Черкащині И майже Е, м'яке Ч буває на моїй Сумщині але далеко не у всіх, ў теж є, але тільки після голосних, вовк-воўк, знав-знаў, слова туто і тамо,насилу,литка,квасний мені дуже знайомі, моя мати говорить завжди насилу, на Сумщині "ледве" мало хто говорить, говорять "ледь" або "насилу"
Це дуже цікаво! А ось таких слів як "гезде" я ніде більш не чув крім жителів того села, ані в Україні ані в Молдові.


LUTS

Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 18:21
Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.
Може вплив був взаємним?
Я там де сонце на стінах. Я там де сонце на стелі. Танцюю танець пінгвіна. Страшно веселий...

Y tú vendrás marchando junto a mí y así verás tu canto y tu bandera florecer.

LUTS

Цитата: bart от апреля 20, 2015, 23:24
Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Це скоріш неймовірна версія  :) Наскільки мені відомо, до 1940-1944 року мовних контактів з носіями російської мови там практично не було.
Ну а ті ж липовани?
Я там де сонце на стінах. Я там де сонце на стелі. Танцюю танець пінгвіна. Страшно веселий...

Y tú vendrás marchando junto a mí y así verás tu canto y tu bandera florecer.

orklyn

Цитата: LUTS от апреля 21, 2015, 00:45
Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 18:21
Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.
Може вплив був взаємним?
Вплив не може бути інший ніж взаємний.
Коротші (звучніші) лексеми та фразеологізми витісняють довші.
А хто справжній хазяїн у домі, бачиться (чується) з фонетики.

DarkMax2

Цитата: LUTS от апреля 21, 2015, 00:45
Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 18:21
Цитата: LUTS от апреля 20, 2015, 16:55
По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.
Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.
Може вплив був взаємним?
Рь не русифікація, а архаїзм.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Lodur

Цитата: orklyn от апреля 20, 2015, 14:19
Схоже, що базовою є степова говірка:
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"
Там, звідки я, степова ж, начебто? :???
Ніколи не чув "цвентерь" або "цвинтарь". Тільки "цвинтар". Деякі слова, може, й мають м'яку "р" на кінці (як "звірь" у прикладі на вашій мапі), але не "цвинтар".
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Sandar


orklyn

Цитата: Sandar от августа 16, 2015, 15:04
Цитата: bart от апреля 20, 2015, 08:45- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"
В літературній же так само, хіба ні?
Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Чого не скажеш за Київ, де безоглядно панувала й панує "сюсюкаюча" середньонаддніпрянська фонетика - дещо пом'якшені шиплячі та р....

Lodur

Цитата: orklyn от августа 17, 2015, 23:03
Цитата: Sandar от августа 16, 2015, 15:04
Цитата: bart от апреля 20, 2015, 08:45- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"
В літературній же так само, хіба ні?
Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Знову за рибу гроші... До чого тут степова говірка? :???
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

orklyn

Цитата: Lodur от августа 18, 2015, 01:20
Цитата: orklyn от августа 17, 2015, 23:03
Цитата: Sandar от августа 16, 2015, 15:04
Цитата: bart от апреля 20, 2015, 08:45- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"
В літературній же так само, хіба ні?
Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Знову за рибу гроші... До чого тут степова говірка? :???
Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...

Lodur

Цитата: orklyn от августа 19, 2015, 20:24Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...
Та хай хоч весь ліс по вухах потоптався. :)
Як я розумію, ви отим "ў" передаєте звук, який в МФА позначається [w]. Я на цьому форумі десь із три роки. І перші два роки сперечався з усіма, що такого звука в українській мові взагалі нема. Або [v], або . (На відміну, наприклад, від білоруської, де його легко почути). Але десь з рік тому почув запис, де те [w] й насправді було присутнє (й не один раз, а послідовно). З тих пір вже не сперечаюся. Але то був запис якоїсь західної говірки. Якщо поміркувати, чому я був таким впевненим? Тому, що за 19 років життя в україномовному середовищі, та й пізніше, не чув ніде того [w]. Ну, може, дуже-дуже рідко, перед паузою у деяких носіїв щось схоже було. Але всеж не справжня [w], як в англійській або білоруській. Тож не розповідайте мені про [w] хоча б в степовій говірці, гаразд? Нема в нас ніяких «воўна", воўк, воўкодаў», є вовна, вовк, вовкодав. Де "в" = [v], трохи другої якості, ніж в російській, але дуже на нього схоже.
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Python

Цитата: orklyn от августа 17, 2015, 23:03
Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Чого не скажеш за Київ, де безоглядно панувала й панує "сюсюкаюча" середньонаддніпрянська фонетика - дещо пом'якшені шиплячі та р...
Київські пом'якшені шиплячі = середньонаддніпрянська фонетика???
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

DarkMax2

Цитата: Lodur от августа 19, 2015, 21:18
Цитата: orklyn от августа 19, 2015, 20:24Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...
Та хай хоч весь ліс по вухах потоптався. :)
Як я розумію, ви отим "ў" передаєте звук, який в МФА позначається [w]. Я на цьому форумі десь із три роки. І перші два роки сперечався з усіма, що такого звука в українській мові взагалі нема. Або [v], або . (На відміну, наприклад, від білоруської, де його легко почути). Але десь з рік тому почув запис, де те [w] й насправді було присутнє (й не один раз, а послідовно). З тих пір вже не сперечаюся. Але то був запис якоїсь західної говірки. Якщо поміркувати, чому я був таким впевненим? Тому, що за 19 років життя в україномовному середовищі, та й пізніше, не чув ніде того [w]. Ну, може, дуже-дуже рідко, перед паузою у деяких носіїв щось схоже було. Але всеж не справжня [w], як в англійській або білоруській. Тож не розповідайте мені про [w] хоча б в степовій говірці, гаразд? Нема в нас ніяких «воўна", воўк, воўкодаў», є вовна, вовк, вовкодав. Де "в" = [v], трохи другої якості, ніж в російській, але дуже на нього схоже.
Звук-то є - фонеми нема.
[w ~ β̞ ~ ʋ] тощо. Реалізацій В дофіга і більше. Я їх, наприклад, не розрізняю.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр