Лингвофорум

Шановнi форумцi,

чи можете дати будь-яку iнформацiю про цей дiалект украiнськоi мови, поширений в Бiлорусi? Все, що менi вдалося вiдшукати в Iнтернетi - це такий короткий текст:

ЦитироватьДы́вный Дніпр в ты́ху пого́ду, як спокы́йно й пома́лу нысэ́ чырыз лісы́ й го́ры по́вны во́ды свойі́. Ны зворухнэ́; ны захробосты́ть. Ды́высся й ны зна́йіш, йдэ чы ны йдэ ёго́ вэ́лычна шырыня́, і здае́цьця, бы ввэсь вы́лытый вин з шкла і бы сыня́ва люстрана́я доро́га, быз мі́ры в шырыню́, быз конця́ в довжыню́, лыты́ть і в́е́цьця по зылё́ному сві́ты. Лю́бо тоды́ й гаря́чому со́нцёвы огля́нутысь з высочыні́ і опусты́ты лучі́ в хо́лод шклянэ́йі воды́, і ліса́м, шо коло бэ́рога, я́сно освыты́тысь в во́дах. В зылё́ных ку́чырах воны́ збы́лысь ра́зом с полёвы́мы квытка́мы коло во́дэй і, нахылы́вшысь, ды́влецьця на самы́х сыбэ́, шо в воді́, і ны нады́влецьця, і ны наті́шецьця самы́мы собо́ю, і всмі́хуюцьця тым, шо в воді́, і выта́ють йіх, маха́ючы голле́м. В сырэ́дыну Дніпра́ воны́ ны посмі́ють гля́нуты: ныхто́, кро́мы сонця й сыня́вого нэ́ба, ны ды́выцьця в ёго́. Ма́ло яка́я пту́шка долыты́ть до сырэ́дыны Дніпра́. Пы́шный! Ныма́ рыкы́ такэ́йі, як вин, на всім сві́ты. Ды́вный Дніпр і в тэ́плу лі́тню ныч, як всэ засына́е, і чолові́к, і звір, і пту́шка; а Биг оды́н вылы́чно огляда́е нэ́бо й зэ́мню й вылы́чно стря́сае ры́зу. З ры́зы сы́плюцьця зо́ры. Зо́ры горе́ть і сві́теть над сві́том, і всі ра́зом одбыва́юцьця в Дніпро́вы."

Знайдено тут:
http://www.brestregion.com/cgi-bin/brama/config.pl?read=23
Ще декiлька посилань:
http://eu.spb.ru/reset/dsp/Polisse1.doc
http://subscribe.ru/archive/country.ua.unknown/200307/30193954.text

http://litopys.org.ua/

У підрозділі Мовознавство, натисніть Енциклопедія "Українська Мова". Там треба знайти Північне Наріччя.  :UU:

від http://www.brestregion.com/cgi-bin/brama/config.pl?read=24 :

ЦитироватьНэ став бы гэнэралізуваты й называты полэську говурку украйінськым дыялэктом. Мы сэбэ ныколы з украйінцямы нэ отоесамлялы

Політика знову, полішуки такі самі українці, щоб не говорив там хтось про них, можливо навіть із них...

Ніколи не чув на українському поліссі, що ми - не українці. Таке є тільки в ну геть тупорилосму українофобстві сучасних "русскіх патріотаф". Для довідки тим, хто стане заперечувати: виріс і працював на Поліссі. Досі їжджу до батьків.
До речі, вперше бачу таке написання. Щось штучне.

Цитата: Ревета от октября 26, 2006, 11:16
Ніколи не чув на українському поліссі, що ми - не українці.

Ага, тільки тут йдеться про білоруське Полісся та мову її мешканців.

Цитата: Dana от октября 26, 2006, 01:08
від http://www.brestregion.com/cgi-bin/brama/config.pl?read=24 :

ЦитироватьНэ став бы гэнэралізуваты й называты полэську говурку украйінськым дыялэктом. Мы сэбэ ныколы з украйінцямы нэ отоесамлялы

Нацiональна iдентифiкацiя - то iнша справа. От австрiйцi розмовляють нiмецькою мовою, однак себе за нiмцiв не вважають. Подiбно до того, полiська мова або дiалект, з точки зору граматики або лексики - то украiнська мова з невеликим домiшком бiлоруських слiв.

До речi, я вiдкрив аналогiчну дискусiю у Вiкiпедii, внаслiдок якоi, всього за день з'явилася величезна стаття:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA

Якщо це посилання не працюватиме, можна набрати просто http://ru.wikipedia.org , а там шукати "полесский язык".

Я так розумію, що поліська говірка - об"єктивно одна, але вона вважається говіркою української мови у випадку, якщо її носії проживають по один бік кордону, і говіркою білоруської - якщо по інший :)

Політика, дійсно народу вдовблювали що вони білоруси, от и результат, а ще якісь люди і книжки по мові написали...
Не стал би обговорювати тут це питання, давайте Яугена спитаємося що він думає про книги і про полішуків?

Як що ж говориться про підляшшя - то це також українці - є про них їхній сайт, та ще вони і журнал випускають http://nadbuhom.free.ngo.pl/
а ще зразки мови:
http://www.harazd.net/~nadbuhom/holosy-pidliaszszia/mapa_holosy_mp3.htm

Виникло в мене ось таке питання: чи є між українською та білоруською мовами континуум? Що вважають лінгвісти? Мабуть хтось з вас має відповідь, або посилання на цю тему.

Цитата: Смайлик от октября 27, 2006, 04:15
Виникло в мене ось таке питання: чи є між українською та білоруською мовами континуум? Що вважають лінгвісти? Мабуть хтось з вас має відповідь, або посилання на цю тему.

Судячи, з різних матеріалів, і мого власного досвіду- є. Навіть ці самі поліські говірки претендують на це звання. Хоча я чудово розумію білоруську, знаючи саме літературну українську.

Ревета
Ніколи не чув на українському поліссі, що ми - не українці.

Хочу с Вами не согласиться.
Вам наверное не приходилось бывать в Чернобыльском районе Киевской обл.Украинское самосознание стало проникать туда только с Советской властью УССР, после 20-х годов, с украинскими школами, с заезжими специалистами и представителями власти. Моя прабабушка, 1896 г.р., её сверстники да и не только, на вопрос о национальности отвечали - РУСЬКИЕ, чётко отделяя себя от россиян - кацапов и местных староверов-старобрядцев, а так же от беларусов и украёнцов. Это не надумано, речь (говорка) моих предков и земляков до сих пор очень далека от украинского языка, хотя все оканчивали укр.школы. 

Цитата: kvt 2 от июня 12, 2007, 15:26
Ревета
Ніколи не чув на українському поліссі, що ми - не українці.

Хочу с Вами не согласиться.
Вам наверное не приходилось бывать в Чернобыльском районе Киевской обл.Украинское самосознание стало проникать туда только с Советской властью УССР, после 20-х годов, с украинскими школами, с заезжими специалистами и представителями власти. Моя прабабушка, 1896 г.р., её сверстники да и не только, на вопрос о национальности отвечали - РУСЬКИЕ, чётко отделяя себя от россиян - кацапов и местных староверов-старобрядцев, а так же от беларусов и украёнцов. Это не надумано, речь (говорка) моих предков и земляков до сих пор очень далека от украинского языка, хотя все оканчивали укр.школы. 

Хочете не погоджуватися - не погоджуйтесь: так краще для здоров'я...  :green:

Ме не тільки "приходилось бывать", але й довелося народитися на Поліссі і вирости там, а також працювати в Прип'яті якийсь час, а тоді їздити туди у відрядження (до вибуху).  :green:

Хочете не погоджуватися - не погоджуйтесь: так краще для здоров'я... 
Ме не тільки "приходилось бывать", але й довелося народитися на Поліссі і вирости там, а також працювати в Прип'яті якийсь час, а тоді їздити туди у відрядження (до вибуху). 

Меня настораживает Ваша неосведомлённость и в тоже время абсолютная уверенность в своём знании.
Я родился в нескольких километрах от г.Припять, на левом берегу р.Припять, поэтому знаю о чём говорю, естественно за всё Полесье речь не веду.
А где родились Вы?   

Цитата: kvt 2 от июня 12, 2007, 20:34
Меня настораживает Ваша неосведомлённость и в тоже время абсолютная уверенность в своём знании.
Я родился в нескольких километрах от г.Припять, на левом берегу р.Припять, поэтому знаю о чём говорю, естественно за всё Полесье речь не веду.
А где родились Вы?   

Я народився, виріс і працював до університету на Житомирщині.

Мене насторожує ваша самовпевненість. Бо сказати про вашу необізнаність у тому, що говорила ваша прабабуся, не можу...
Що говорила про свою національність ваша бабуся, мама?

А щодо того, як себе сприймали ті, хто жив на півночі Чернігівської області, писав Довженко (до речі, теж звідти):

ЦитироватьЯ прислухаюсь. Щось заскрипiло i тихо десь плеснуло на Деснi. Дивлюся -
вогник: плоти пропливають. Чути людськi голоси. Я тодi знов до батька:
   - Тату!
   - Що, синку?
   - Що там за люди пливуть?
   - То здалека. Орловськi. Руськi люди, з Росiї пливуть.
   - А ми хто? Ми хiба не руськi?
   - Нi, ми не руськi.
   - А якi ж ми, тату? Хто ми?
   - А хто там нас знає,- якось журливо проказує менi батько.-  Простi  ми
люди, синку... Хахли, тi, що хлiб обробляють.  Сказать  би,  мужики  ми...
Да... Ой-ой-ой... мужики, й квит. Колись козаки,  кажуть,  були,  а  зараз
тiльки званiє зосталось.

Цитата: piton от июня 12, 2007, 19:16
Такая просьба. Если кто знает литературу, где рассказывается о становлении украинского народа, расскажите.
Если автор субъективен или страдает излишком патриотизма, не страшно. Главное, чтобы было больше доказательств, сведений, документов.

Що ви маєте на увазі під словами " больше доказательств"? Що вам мають довести?

Українською читаєте?

Цитата: kvt 2 от июня 12, 2007, 15:26
Ревета
Ніколи не чув на українському поліссі, що ми - не українці.

Хочу с Вами не согласиться.
Вам наверное не приходилось бывать в Чернобыльском районе Киевской обл.Украинское самосознание стало проникать туда только с Советской властью УССР, после 20-х годов, с украинскими школами, с заезжими специалистами и представителями власти. Моя прабабушка, 1896 г.р., её сверстники да и не только, на вопрос о национальности отвечали - РУСЬКИЕ, чётко отделяя себя от россиян - кацапов и местных староверов-старобрядцев, а так же от беларусов и украёнцов. Это не надумано, речь (говорка) моих предков и земляков до сих пор очень далека от украинского языка, хотя все оканчивали укр.школы. 

А можете навести для прикладу пару фраз цією говіркою?

Python
А можете навести для прикладу пару фраз цією говіркою?

Читай русскими буквами, пишу как слышется:
приклад гаворки: "Кали се ён до нас дайде ? Да ранку може и паспее, хутчей ( або барджей) не буде, так шо зарез лажетесь та спеть."
"Па дарози ишла людина, набить хваталась"
"на хати кубло бусла", "у куратнику пиленята" , "на бази телята", "на плоти варабей", " на вишках сено , "Ш о се таке? Так сеж мое дядны постилка". "на речцы ловав рибу и вельми багато наловав".

По произношению отличается от украинского на котором вы пишете, я думаю вам придется немножко поломать язык, что бы произнести то, что я написал. " Таго, кали я с такою гаворкаю пападав до справжних щирих украинцов, ены на мене дивились, набить, як на динозавра. Як апасля таке зустречи казать шо ты тожей, тикий же "щирий" як ены. Певно на розум приходила думка, шо тут не усе так просто, як написано було у паспорти. Бувало таке, шо не разумеле по шо я кажу, вигавор мой для их був камедным."

Вообще я начал разговор для того, что бы подчеркнуть, что украинский этнос ещё молод и не все субэтносы украинцев окончательно, а самое главное - очень недавно стали самоидентивицироваться как украинцы.  Естественно, я согласен с цитатой из Довженко, это вообще характерно для селян, осознавать себя просто мужиками, просто местными жителями, рыбаками и т.п. Естественно за пределами своего села, каждый становится в своих же глазах украинцем, а за пределами Украины тем более.  Я хотел сказать о субэтнических группах, ведь украинцы в узком смысле слова, это всё-таки - ценральные районы Украины, но УЖ НИКАК не Галиция и не Полесье, куда этот термин пришёл в кон.18-19 вв., а в глубинку вообще в 20 веке, что я и сказал о своих земляках.

Господин kvt 2, в нашем городке (это Николаевская область) очень похоже разговаривают т. наз. "лятвины", выходцы из Могилевской губернии. Может быть, в Вашем родном селе, лет эдак 150 назад, было больше белорусов, чем украинцев? Полесье все-таки не очень густонаселенный район (если я не ошибаюсь), так что могли сохраниться говоры, распространяющиеся на 1-2 деревни, не более...
А пример, который Вы привели, полностью понятен. Красивый говор.

Господин kvt 2, в нашем городке (это Николаевская область) очень похоже разговаривают т. наз. "лятвины", выходцы из Могилевской губернии. Может быть, в Вашем родном селе, лет эдак 150 назад, было больше белорусов, чем украинцев? Полесье все-таки не очень густонаселенный район (если я не ошибаюсь), так что могли сохраниться говоры, распространяющиеся на 1-2 деревни, не более...
А пример, который Вы привели, полностью понятен. Красивый говор.

Спасибо за комплемент говору, а т.ж. очень интересно было узнать о "лятвинах".
Сомневаюсь в каких либо значимых переселениях белорусов и их преобладании. Я придерживаясь мнения об автохтонности моих земляков, без малого 30 сёл, по обе стороны Припяти. Думаю, что наша гаворка меньше удалилась от древнеруссой основы, чем тот же украинский. Для белоруссикх соседей совсем недавно, до аварии на ЧАЭС, мы были  украинцы, а для украинцев - белорусы.
Сошлюсь на мнение А.В.Абакумова (ссылку см. выше):
1) Известны 3 группы полещуков : а) западные (север Ровенской и Волын. обл. Украины и в знач. часть Брестской обл. Белоруси ; б) центральные (север Житомирской и Киевской обл. Украины) ;  в) восточные (север Серниговской и Сумской обл. Украины).
     Зап. полещуки жили в Подляшье, а волыняки (холмщаки -- их ветвь) в Холмщине.
    2) Все 3 группы полещуков лингвистически равноудалены между украинцами и великороссами. Белорусы -- чуть-чуть удалённее. Антропологически полещуки, в основном, светлые шатены.
    3) Полещуки сыграли (наряду с курянами) одну из первых ролей в заселении Одесской, Николаевской, Херсонской, Запорожской  областей. Украинцы -- первые в колонизации Кировоградской, Днепропетровской и (наряду с курянами) Донецкой областей.
                Граница Гомельской с Житомирской и Киевской областями является и этнической границей между полущуками и белорусами, в отличие от гос. границы в более западных районах.

Цитата: kvt 2 от июня 13, 2007, 21:38
Читай русскими буквами, пишу как слышется:
приклад гаворки: "Кали се ён до нас дайде ? Да ранку може и паспее, хутчей ( або барджей) не буде, так шо зарез лажетесь та спеть."
"Па дарози ишла людина, набить хваталась"
"на хати кубло бусла", "у куратнику пиленята" , "на бази телята", "на плоти варабей", " на вишках сено , "Ш о се таке? Так сеж мое дядны постилка". "на речцы ловав рибу и вельми багато наловав".

По произношению отличается от украинского на котором вы пишете, я думаю вам придется немножко поломать язык, что бы произнести то, что я написал. " Таго, кали я с такою гаворкаю пападав до справжних щирих украинцов, ены на мене дивились, набить, як на динозавра. Як апасля таке зустречи казать шо ты тожей, тикий же "щирий" як ены. Певно на розум приходила думка, шо тут не усе так просто, як написано було у паспорти. Бувало таке, шо не разумеле по шо я кажу, вигавор мой для их був камедным."

Ще питання щодо фонетики: е, и завжди вимовляються з пом'якшенням попередньої приголосної, чи є ще якісь нюанси? Чи мають ж, ш, ч, щ, р фіксовану твердість або м'якість, і чи можуть вони змінювати наступну голосну? «Щирий» звучить як [шчырый] чи як [щірій]?

Цитата: kvt 2 от июня 14, 2007, 20:56
Спасибо за комплемент говору, а т.ж. очень интересно было узнать о "лятвинах".

Много не могу сказать, к сожалению. Только могу подтвердить, что говор похож слово в слово на говор наших местных лятвинОв, переселившихся к нам из Могилевской губернии еще в конце 18 - начале 19 веков, по причине религиозных гонений на секту "братчиков" (читали Короткевича?) . Причем надо сказать, говор сохранился замечательно, трасянку не напоминает. Лятвинов у нас чуть ли не четверть городка. Есть даже человек, кто до сих пор хранит икону братчиков, его бабка принадлежала к этой секте.

Цитата: kvt 2 от июня 14, 2007, 20:56Сомневаюсь в каких либо значимых переселениях белорусов и их преобладании. Я придерживаясь мнения об автохтонности моих земляков, без малого 30 сёл, по обе стороны Припяти. Думаю, что наша гаворка меньше удалилась от древнеруссой основы, чем тот же украинский. Для белоруссикх соседей совсем недавно, до аварии на ЧАЭС, мы были  украинцы, а для украинцев - белорусы.

Если честно, я не понимаю Ваших метаний. В Житомирской области живут не только белорусы и украинцы. Вопрос об автохтонности весьма и весьма сложный, - кто там всерьез выяснял истинную национальность жителей разных сел? По трассе Киев-Житомир расположено не одно и не два чешских села. В самом Житомире стоит католический костел (для местных поляков и чехов, для кого же еще?).

В украинском паспорте не просто так убрана графа "национальность". Не будет дискриминации по национальному признаку. Каждый теперь может спокойно хранить у себя сведения о родичах и их национальной принадлежности (а не так, как мой отец, чешский еврей, в 1960-е годы был вынужден записаться украинцем). Ну, будете Вы "украинец белорусского происхождения" - и всех проблем. А вопросом "автохтонности" пусть занимаются специалисты, эта проблема требует очень много сведений и времени, ее не решить на нашем форуме.

Неужели Вам морально сложнее, чем, например, афроукраинцам (или, я извиняюсь, так наз. "советским неграм")? А ведь в Украине масса народу африканского происхождения, например, глубокоуважаемый Георгий Аффулович Газепов, один из разработчиков системы "Рада", автор школьного учебника по информатике.

Добавлю еще пару слов, на тот случай, если Вы не имели возможности достаточно изучить историю своего села.
Насколько я знаю, существует бог-знает-сколько-томная (около 50 томов, что ли) "Історія міст та сел України".  Один экземпляр есть в библиотеке Союза Писателей Украины. Мне в свое время дали возможность, не заходя в читальный зал, в присутствии библиотекаря почитать и сделать выписки о нашем селе. Может кто-то знает, существует ли сейчас возможность узнать эти данные через Интернет?

Python
Я не силён в фонетке, удобнее приводить конкретные слова-примеры, но на сколько могу проанализировать, скажу, что
"е, и завжди вимовляються з пом'якшенням попередньої приголосної", "ж, ш, ч, щ, р мають фіксовану твердість",  «Щирий» звучить як [щірій]". Я сразу оговорился,что пишу русскими буквами в русском их звучании.

"чи можуть вони змінювати наступну голосну?" - лучше конкретные примеры слова.

Цитата: "Andrsy" от
kvt, на счёт самоидентифиации вы правы. До 1917 г. такой национальности, как "украинцы" вообще не существовало.

Цитата: "Andrsy" от
А вот это очень спорный вопрос..Моё мнение противоположно. Украинцы в узком смысле - это как раз таки Галиция. Термин "украиняне" впервые засветился в каких-то галицких источниках...и, насколько помню, достаточно давно..кажется 14 век. Там же и произошёл этногенез украинского народа. А остальные территории стали Украиной уже после ВОСР.

Еще один омич! Вас что там в России - штампуют, что ли?  :donno:

Русские в узком смысле слова - это украинцы, а в широком: прилагательное множественного числа. :green:

Цитата: "Noëlle Daath" от
Если честно, я не понимаю Ваших метаний. В Житомирской области живут не только белорусы и украинцы. Вопрос об автохтонности весьма и весьма сложный, - кто там всерьез выяснял истинную национальность жителей разных сел? По трассе Киев-Житомир расположено не одно и не два чешских села. В самом Житомире стоит католический костел (для местных поляков и чехов, для кого же еще?).

70% поляков бывшего СССР жили в Житомирской области. Севернее Житомра был чешский национальный район (переселились в Чехию, разъехались), ближе к Новоград-Волынску - немецкий (до 39-го года, репатриированы, остались только кладбища, у нас был клуб, построенный из кирхи). Не говорю уже о евреях, которые до первой волны эмиграции в 70-е составляли большинство населения Бердычева, не менее половины - Житомира и некоторых других городов области. По трассе Киев-Житомир вчера остановился в одном русском селе. Женщины продавали чернику и землянику. Интересный у них суржик: "Доця, атгони курку, бо сейчас ягоды склюе". Такие - русские - села есть по трассе Житомир-Новоград-Волынский.

Цитата: Ревета от июня 16, 2007, 08:40Не говорю уже о евреях, которые до первой волны эмиграции в 70-е составляли большинство населения Бердычева, не менее половины - Житомира и некоторых других городов области.

А я думал всегда, что евреи перестали в тех местах составлять где-либо большинство после немецкого геноцида в войну. Я ошибался?

Із того, що чую і зараз на Поліссі: гулиця, Голя, мнясо, емць/емцьто (вигук)

Буду прислуховуватися і додавати.

Ось, викладую дві статті с чудової книжки "Полесье. Материальная культура" (К.: "Наукова Думка", - 1988 р.). В першій йдеться про історико-етнографічні характеристики краю, в другій - про особливості поліського діалекту.

Фотографував спеціально для форуму  ;-)

У нас на Форумі є принаймні один поліщук.  ;) Розмовляє він прегарною літературною мовою. А от цікаво було б дізнатися: чи володіє він і в якій мірі своїм рідним діалектом і що цікавого він може розповісти.
Взагалі якою мовою спілкується молодь на Поліссі?
Що робиться для збереження культурної і мовної спадщини чи навпаки активно пропагується літературна норма?
Як конкретні поліщуки вимовляють ять та дифтонги і взагалі яке воно це наріччя? Де його можна почути в інтернеті чи на платівках?

Як вимовляють, по данним діалектології всюди по різному, іноді одне село по одному друге по другому.... ну а так відомо що є три основних діалекта: західний центральний та східний....

Я був в гостях у поліському селі в Костопільскому районі Ровенської обл. я не відчув суттєвої різниці від своєї мови, крім деяких слів які вони вживали, які ми не вживаємо або вживаємо інші, напр. "вечорки" в значені "вечорниці", при тому і фразеологія була трохи інша: в нас кажуть "пішли до клубу", а у них "пішли на вечорки", правда я був у сімї вчителів:)

Цитата: ou77 от февраля 19, 2008, 09:58
Як вимовляють, по данним діалектології всюди по різному, іноді одне село по одному друге по другому...

Я тому і питаю про мову конкретних поліщуків. До речі наш форумний поліщук родом здається з того району, де проходить кордон між західним та центральним діалектом.

Цитата: ou77 от февраля 19, 2008, 09:58
Я був в гостях у поліському селі в Костопільскому районі Ровенської обл. я не відчув суттєвої різниці від своєї мови, правда я був у сім'ї вчителів:)

Вчителі з Наддніпрянщини?... :)

Я з тієї частини Полісся, де нині розмовляють українсько-російсько-польським суржиком. Пропорції, на перший погляд, 80% - українська лексика, майже літературна, 15% - російська, 5% - польська. Російська почала з'являтися з радіофікацією, телебаченням і кіно. Витіснила польську.
Трохи північніше в Житомирській області збереглася особливість вимови, але серед дуже літніх людей...

Цитата: Ревета от февраля 20, 2008, 07:55
Я з тієї частини Полісся, де нині розмовляють українсько-російсько-польським суржиком. Пропорції, на перший погляд, 80% - українська лексика, майже літературна, 15% - російська, 5% - польська. Російська почала з'являтися з радіофікацією, телебаченням і кіно. Витіснила польську.
Трохи північніше в Житомирській області збереглася особливість вимови, але серед дуже літніх людей...

Тобто молодь вимовляє всі фонеми літературно? Іншого і чекати було б годі. Але все-таки шкода.  :'( А білоруська лексика присутня в житомирських говірках?

Цитата: "Nekto" от
білоруська лексика присутня в житомирських говірках?

Так, на півночі області.

Цитата: "Nekto" от
Тобто молодь вимовляє всі фонеми літературно?

Ні, не всі. О і У близько звучать, майже як дифтонги ("пу/оїхав"). Але це залежить від оточення: що більше польського, то більше відхилення, що менше поляків, то ближче до літературної вимови. Північ - більше до білоруської. Вцілому, завдяки ТБ і радіо вирівнюється. І також від освіти залежить: вища освіта - менше специфіки, середня - більше.

Цитата: Nekto от февраля 18, 2008, 22:30
У нас на Форумі є принаймні один поліщук.  ;) Розмовляє він прегарною літературною мовою. А от цікаво було б дізнатися: чи володіє він і в якій мірі своїм рідним діалектом і що цікавого він може розповісти.
Взагалі якою мовою спілкується молодь на Поліссі?
Що робиться для збереження культурної і мовної спадщини чи навпаки активно пропагується літературна норма?
Як конкретні поліщуки вимовляють ять та дифтонги і взагалі яке воно це наріччя? Де його можна почути в інтернеті чи на платівках?

Моє шанування!!!
І як то я проминув цю тему?Мабуть в налаштуваннях форуму щось не так,--не показано було створення нової теми,а що українська частина форуму ледве жевріє,то часто-густо не перевіряю цю частину.Видається,що у нас із мовою все гаразд.Якби ж то так...А поговорити є про що,й зокрема,про діялекти.
Своїм рідним діялектом я володію хоча й живу в центрі України довгий час.А ще ж було військо (совармія,де ми переважно розмовляли по-українському,принаймні українці між собою) та Львівська політехніка.
Поліські діялекти (або те,що залишається від них) --це ціле море скарбів.Якщо Ви колись їхали потягом Київ-Луцьк (здається його вже забрано в поліщуків),то перше,що мабуть зауважили,це особлива мелодика та акцентація,вимова звуків та часом незвичний синтаксис.Я можу розповідати про певні особливості реґіону р.Горинь в тій частині,де до неї впадає р.Случ.Там дуже велике різноманіття я б це назвав не діялектами,а вже відгалуджень самого діялекту.Це різноманіття особливо впадає в око (вухо :)) якщо порівнювати його з певною одноманітністю та стабільністю мови на порівняно великих територіях Наддніпрянщини.
На початку совєтизації Полісся (за розповідями старших людей) учителі та инші фахівці були переважно з Наддніпрянщини.Вони розмовляли гарною літературною мовою (хоча ті,хто пустив там своє коріння,поступово переходили на поліський діялект,а вже їхні діти про літеракрну норму згадували лише у школі; так само й учителі:в школі літературна,дома та з людьми--місцевий діялект.
Найголовніше,що зберігається донині,це мелодика та вимова,а також майже завжди кличний відмінок.Для поліщука (особливо старших людей) покликати когось,уживаючи називного відмінка,є неприроднім,як правило, це (невживання кличного) певна ознака людини зі сходу.Молодь спілкується діялектом,звісно,що модні нині ЗМІ роблять свою справу,але основа залишається.Під основою я розумію мислення.Літературна норма спеціяльно не пропагується бо в плавильному поліському казані це робити важко та й не треба.Майже всі вчителі (особливо після чорнобильської катастрофи) місцеві,отже,в школі--норма,поза школою--рідний діялект.Про якесь збереження поліського культурного пласту (шару) взагалі не йдеться,для цього нічого не робиться та й,так мені здається,цю проблему та її важливість і потрібність мало хто розуміє (он у Кам'янці-на-Поділлі старовинні архіви згоріли вже в наш час і комусь аби щось).Я сам хочу дещо зафіксувати,тобто скласти бодай коротенького словника лексики та назв місцин з гідронімами.
Ось Вам посилання http://zhurnal.lib.ru/d/dubrowicxkij_n_w/djadjkomykola.shtml (http://zhurnal.lib.ru/d/dubrowicxkij_n_w/djadjkomykola.shtml) .Знайшов у мережі.Діялект реґіону передано майже бездоганно.До речі,дізнаєтеся дещо й про самих поліщуків.Через помилку сайту,видається, "V" треба замінити на "і".
А послухати,може Вам удасться придбати http://artvertep.com/shop/cd/158/933.html?page=5 (http://artvertep.com/shop/cd/158/933.html?page=5).
Частина з цих пісень виконується майже чистим поліським діялектом.Зрозуміло,що це не те,що Вам треба,але нехай хоч це.
Я Вам надіслав би,та Inet у мене повільний,довго завантажувати...
А наразі

ROCK ON!


P.S.Додам,що у згаданому оповіданні "W"="є","T"="ї" з тієї ж причини.

Дуже дякую.  :=
Не все так погано!
А за збереження культурного багатства треба боротися!
Бо якщо все буде однакове, то це буде Совок в найгіршому сенсі!

Цитата: Ревета от февраля 20, 2008, 07:55

Трохи північніше в Житомирській області збереглася особливість вимови, але серед дуже літніх людей...

Може в тій частині,про яку Ви говорите.Я,коли їздив потягом Київ-Луцьк,завжди чув специфічну (а яке приємну!) ,я б назвав,цілу гаму звуків близьких до "и","і",причому вік мовців був різний,а пасажири цього потяга переважно поліщуки з Житомирщини та Рівненщини.У нас (на рівненському Поліссі)  вимова цих звуків дещо відрізняється,хоча дуже близька.Якось мені до рук потрапило кілька (чи не чотири-п'ять) томиків праці (автора на превеликий жаль забув,а в мережі не знайшов,автор--жінка) про говірки чорнобильської зони Полісся на матеріялах з Київщини та Житомирщини.У цій науковій праці для передачі звуків близьких до"и-і" було задіяно цілий "арсенал" знаків.Вимова таких звуків для мене є безпомильною при визначенні поліщука.Тут,на Наддніпрянщині,завжди дивувалися з того як я легко визначаю своїх земляків,дарма що вони прожили довгий час поза Поліссям та розмовляють літературною мовою.Щкода,що не можу почути збоку себе :)

Цитата: Nekto от февраля 18, 2008, 22:30
... що цікавого ... розповісти...

У першому моєму повідомленні сказано було дещицю.Тому продовжу характеристику особливостей діялекту згаданої місцевості (якщо це комусь цікаве).
Отже.
1)Повна відсутність такого характерного саме для української мови (та одного з визначальних,коли йдеться про споріднену з українською лексикою,в сусідній білоруській мові, звуку "г" ("h").Цей звук заміняється або на "в" ("огірок">"вурок","загір'я">завур'є");
або зовсім не вимовляється ("гриб">"риб","груба">"руба","горобець">"оробей");
або заміняється на дещо редукований голосний
("дорога">"дороа", "угол"> "уол" або "увол").
Цікаво,що в селах ,які лежать не так уже й далеко одне від одного (до 10...30 км) вимова цього звука може суттєво відрізнятися.Зрозуміло,що я спробував описати не всі особливості .
2)Звук "р" завжди твердий.
3)"є" замість "я" в словах типу весілля,Полісся (весіллє,Поліссє).
4)Традиція (термін мій :))чоловічих закінчень для чоловічих імен (є винятки).Така традиція після совдепізації та проникнення російських мовних штампів поступово зникає,але ще до 80-их трималася міцно.Про що йдеться.Чоловічі імена ніколи не закінчувалися на "жіночі" звуки "а","я".Виняток :Савка,Сава (часом Яша,хоча частіше Яков).
А решта:Васьо,Кольо,Тольо,Ригур,Михал(Михалко),Ладьо (це--Володимир),Миколай,Олєсь...Отже,коли казали Вася,то,звісно,йшлося про жінку/дівчину,а коли Васьо,то про чоловіка/хлопця.
Така традиція характерна,так я думаю,для всіх слов'янських мов (за винятком російської,а та мабуть деградувала через уґрофінський елемент,який не має категорії роду) і збережена майже в усіх донині.
На сьогодні все.Якщо буде комусь цікаво,то згодом можу продовжити та вислухати зауваження щодо моїх тверджень.

ROCK ON!

Цитата: "rocker" от
"огірок">"вурок","загір'я">завур'є"

гурок

Цитата: rocker от февраля 27, 2008, 15:09
У першому моєму повідомленні сказано було дещицю.Тому продовжу характеристику особливостей діялекту згаданої місцевості (якщо це комусь цікаве).

Цікаво, цікаво!!! Це наріччя дійсно дуже особливе і ні на що схоже!

Цитата: rocker от февраля 27, 2008, 15:09
4)Традиція (термін мій :))чоловічих закінчень для чоловічих імен (є винятки).Така традиція після совдепізації та проникнення російських мовних штампів поступово зникає,але ще до 80-их трималася міцно.Про що йдеться.Чоловічі імена ніколи не закінчувалися на "жіночі" звуки "а","я".Виняток :Савка,Сава (часом Яша,хоча частіше Яков).
А решта:Васьо,Кольо,Тольо,Ригур,Михал(Михалко),Ладьо (це--Володимир),Миколай,Олєсь...Отже,коли казали Вася,то,звісно,йшлося про жінку/дівчину,а коли Васьо,то про чоловіка/хлопця.
Така традиція характерна,так я думаю,для всіх слов'янських мов (за винятком російської,а та мабуть деградувала через уґрофінський елемент,який не має категорії роду) і збережена майже в усіх донині.

Щодо закінчення -я у зменшених іменах чоловічого роду мушу зазначити, що тут угрофінський елемент ні до чого. Це дійсно не українська риса. Натомість це риса давньоруська, яка в російській збереглася, а в українській втратилася. Проте, у давньоруській мові такі імена на -я не були жіночого роду. Вони належали до тої ж відміни, що й жеребя, котя, пься (песя), ягня. Тобто, родовий відмінок від давньоруського Володя був Володяте, а не Володі.

Певно в проекції на українську "Володяті", адже "котяті", "ягняті", там напевно шо ять вкінці було...

сечас поишчу по клучам :
" полесские говоры or наречия or диалекты "
" поліські говірки or говори or діалекти "
и виложу шо наиду .

Для древнерусского книжного языка была характерна полумягкость переднеязычных согласных перед гласными *е, *и. В некоторых полесских говорах она сохранилась до настоящего времени.[Ф.Д.Климчук. Диалектные типы Полесья // Слово и культура. Памяти Никиты Ильича Толстого. М, 1998, т. 1. С. 118—135.]

http://uk.wikipedia.org/wiki/Східнополіський_говір
http://uk.wikipedia.org/wiki/Середньополіський_говір
http://uk.wikipedia.org/wiki/Західнополіський_говір

Полесье - особая историко-этнографическая область Украины, часть прародины славян, давняя етноконтактная зона. Как и Карпаты, оно сохранило древнейшие реликты праславянской и праукраинской культуры, которая является постоянным объектом изучения исследователей - археологов, историков, фольклористов, этнографов.

Впервые название Полесье зафиксированное в летописи по Ипатьевскому списку. В источниках XІV-XVІ в. это название чаще всего функционировало в виде однокоренных топонимов Подлесье, Полясье, Полесье. Историко-этнографические границы этой зоны определялись по-разному, однако преобладает мысль, по которой они охватывают бассейн речки Припять и соседние районы лесной полосы. Эту территорию считали центром полесской области еще исследователи XVІ-XІX в., о чем убедительно свидетельствуют оставленные ими картографические материалы. Установление в научной литературе названия Полесье сопровождается дальнейшей конкретизацией за названиями этнических зон - Белорусское Полесье, Украинское Полесье, Русское Полесье, Литовское Полесье, Польское (Люблинское) Полесье. Такое деление отчасти отображало и определенную этнолингвистическую неоднородность региона.
Известно, что население Полесья составляют представители разных этносов. В частности, его этнографическую особенность репрезентовала в прошлом традиционная культура сельского населения, тогда как города на территории региона были вообще полиэтническими.

В соответствии с археологическими данными, Полесье еще до V-VІ в. н.э. было зоной взаимодействия славянской и балтийской культур, ориентировочная граница между которыми проходила по линии Ясельда - Припять - Горинь (за рядом лингвистических данных такое деление сохранился вплоть до ХІХ - ХХ в.). В этом нет ничего странного, ведь Полесье с давних времён было зоной создания праславянской культуры, территорией межэтнических контактов славян с балтами. Во время формирования и развития восточнославянских раннефеодальных объединений этот регион был контактной зоной дреговичей, волынян, радимичей, древлян, частично полян, северян, а также западнобалтских союзов ятвягов, одно из племен которого, по свидетельству давних польских источников, имело славянизированное название polexіanі ("полексяни").

Языковеды утверждают, что восточнославянская этимология названия Полесье заключается в семантике леса (лесистая местность, лесок). Она имеет балтский аналог (Pala, Pelesa, Pelysa), что в литовском и латышском языках имеет значения «болотистый лесок». Это может свидетельствовать про общий балтославянский корень названия Полесье, а значит и о параллелях между восточнославянским этнонимом полищуки (впервые зафиксирован в документах XVІІ в.) и давним экзоэтнонимом polexіanі.

POLEXIA (http://zhurnal.lib.ru/p/poleshuk_j/p1.shtml)

здаетсь схиднополески говор ближе до росеискои анеж до украинскои мови :

ЦитироватьФонетичні особливості східнополіського говору:
1)розрізнення наголошеного і ненаголошеного вокалізму — в ненаголош. позиції кількість голосних у різних говірках коливається від 4 до 6, а в наголош. доходить до 8 фонем.Східнополіський говір зберігає дифтонги на місці етимологічних "о", "е" та "ě" (вуол, піеч, діед);
2)для значної частини східнополіського говору характерне акання (галавá, пабіегла, вадá);
3)у більшості говірок диференціація фонем "е" та "и" не залежна від наголосу;
4)наявність реліктів етимологічного "і" в півн.-зах. частині східнополіського говору; (?)
5)втрата "j" на стику префіксальної й кореневої морфем (ви́шла, зан'али́);
6)релікти давньої м'якості губних приголосних та "ч'" в частині східнополіського говору (нуч', п'іеч');
7)ослаблення фонеми "ф" і заступлення її "х" чи "хв" (худбóл, хвáра);
8)збереження дзвінкості кінцевих приголосних (зуб, кров);
9)наявність аферези (доднóйі).

Грамат. особливості:
1) закінчення "у" в дав. в. іменників ч., с. р. одн. (д'áд'ку, селý);
2) паралелізм іменних форм в ор. в. (рукóйу — рукóй, шóстойу — шóстой, мнóйу — мнóй);
3) займенник 3-ї ос. одн. в непрямих відмінках виступає без початкового "н" (до йійі, з йем);
4) наявність усічених форм прикметників та дієприкметників ч. р. (си́н'і, дóбри, стари́, годóвани) та членних нестягнених форм ж. і с. р. (дóўгайа, жóўтейе, хоч під наголосом на корені — жóўта, бóса);
5) інфінітивний суфікс -т' при дієсл. основі на голосний (гаманіет', бит');
6) складена форма майб. ч. (буду робит', буду слухат');
7) поширення синтакс. структур помеж + род. в. у значенні 'поряд', 'коло' (пóмеж шкóли живé); к(ік)+дав. в. 'до' (к брáту, ік сталý); л'а (л'е)+ род. в. 'біля' (л'а хáти, л'е ріечки); заза + ор. в. (заза мнóйу); наў + род. в. мн. (наў карт, наў мýрки);
8) вживання сполучників да, дак у єднальній і протиставній функціях.

а ос захиднополиски говир велми близки до украинскои мови .

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 16:46
здаетсь схиднополески говор ближе до росеискои анеж до украинскои мови :

Чому саме до російської, а не білоруської?

на білоруську не зважав .

Як на Поліссі із дзеканням? Де проходе межа цього явища, яке часто розглядають як принципове для виокремлення білоруських говірок?

межа проходе приблизно по реци припяти .

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:03
межа проходе приблизно по реци припяти .

Це права притока Дніпра. А як на лівому березі?

ЦитироватьДреговичі    сформувалися    внаслідок   переселення частини волинян та деревлян на північніші території за Прип'яттю, заселені балтами. Це переселення відбувалося поступово й повільно.   У VII ст.  пам'ятки празької культури, на основі якої сформувалися волиняни та деревляни, з'явилися на лівому березі Прип'яті, де згодом виник племінний центр дреговичів — Турів і важливий економічний та культурний центр Пинськ. У VIII—IX ст. волиняни й деревляни просунулися на балтські території ще далі — аж до Верхнього Німану. Волиняни заселили також сучасну Берестейщину (Брестська область Республіки Білорусь). Вплив балтського субстрату на слов'янських переселенців виявлявся по-різному, але посилювався в міру просування волинян та деревлян углиб балтських територій. На Берестейщині мова й культура волинян не зазнали істотних змін (від найдавніших часів і донині межа між українцями та білорусами в цьому реґіоні проходить по річках Ясельда — Прип'ять — гирло Горині). У північніших ареалах вплив балтів на слов'ян був настільки інтенсивним, що змінив навіть слов'янський (поліський) антропологічний тип: дреговичі вже належали до валдайського антропологічного типу, який вважається балтським.

Седов В. В. Восточные славяне в VI—XII вв. — M., 1982. — С. 118; Залізняк Л. Від склавинів до української нації. — С. 105.

(http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif)

Брунатною лінією - це шчо обведено?

Взагалі, характерна риса, що відрізняє українську мову від російської та білоруської — зближення фонем ы та и. Чи зберігається ы як окрема фонема на Поліссі?

riwnodennyk
хазарски каганат

Python
мені здається ( я не профі ) , що , принаймні , на північному сході рівенськоі області  и - і , е - є  не розрізняють , а вимовляють щось середнє . це явно помітно навіть в особових займенниках  ви , ми ...

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:48
на північному сході рівенськоі області  и - і , е - є  не розрізняють , а вимовляють щось середнє . це явно помітно навіть в особових займенниках  ви , ми

У мові сіл поблизу Києва на місці и взагалі чується звук, що практично не відрізняється від звичайного українського і.

Ви, ми — слова, де раніше була присутня фонема ы, тоді як у таких словах, як сила, вила, первісно була фонема и. Наскільки я можу зрозуміти, в українських діалектах Полісся ця різниця втрачена (як і в літературній українській), хоча звук на місці цих двох фонем відрізняється від того, що чується південніше.

Питання: де проходить північна межа злиття ы та и?

Различие между рефлексами и ~ ы сохраняется в бойковских, закарпатских и лемковских говорах.

Цитата: IamRORY от мая 15, 2009, 21:20
Различие между рефлексами и ~ ы сохраняется в бойковских, закарпатских и лемковских говорах.

Умовно кажучи, це ознака, що відрізняє українську мову від русинської.

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:11
Седов В. В. Восточные славяне в VI—XII вв. — M., 1982. — С. 118; Залізняк Л. Від склавинів до української нації. — С. 105.

Эх, мне бы эти книги (извините за оффтоп).

Цитата: Python от мая 15, 2009, 23:42

Цитата: IamRORY от мая 15, 2009, 21:20
Различие между рефлексами и ~ ы сохраняется в бойковских, закарпатских и лемковских говорах.

Умовно кажучи, це ознака, що відрізняє українську мову від русинської.

Українську від української чи русинську від русинської?  :D

Цитата: riwnodennyk от мая 16, 2009, 00:04
Українську від української чи русинську від русинської?

Русинську від русинської теж — бачванська русинська мова також не розрізняє ы та и.

Цитата: Лукас от мая 15, 2009, 23:44

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:11
Седов В. В. Восточные славяне в VI—XII вв. — M., 1982. — С. 118; Залізняк Л. Від склавинів до української нації. — С. 105.

Эх, мне бы эти книги (извините за оффтоп).

Археология СССР. Седов В.В. Восточные в славяне VII-XIII (http://torrents.ru/forum/viewtopic.php?t=1119050)

Ось ще по темі (http://litopys.org.ua/ukrmova/um161.htm)

На початку теми був зразок західнополіської говірки з Берестейщини (про українців з того краю можна почитати на www.holos.at.ua), воно маэ чимало рис наближених до південно-східніх говірок, на одміну од середньополіських і східньополіських, що навіть з преведеного на початку тексту видно. :)

То точно не так, як ми в себе біля Тетерева гутаримо! Тут в центральному Поліссі, окрім специфічної лексики (пуленята, столя і т. п.), вельми примітним, як на мене, є окання, вживаніше, ніж на Півдні: одказав, одповів, од'їхав, поспитав, оддячив і т. ін. (звучить, як на менш, краще, ніж з "від").

Цитата: Symko от ноября  8, 2009, 10:11
То точно не так, як ми в себе біля Тетерева гутаримо! Тут в центральному Поліссі, окрім специфічної лексики (пуленята, столя і т. п.), вельми примітним, як на мене, є окання, вживаніше, ніж на Півдні: одказав, одповів, од'їхав, поспитав, оддячив і т. ін. (звучить, як на менш, краще, ніж з "від").

це не окання. це два рiвнозначнi варiанти одного префiкса: од-/вiд-

Префікс од - єдина форма (ну хіба ще уд- можна було б знайти), яка вживається по всьому Західному Поліссі. То ж виходить, що ми з вами за одно. Мні в розмові тяжко сказати інакше як "одійди од мене"!

Цитата: poluch от ноября  9, 2009, 19:21
Префікс од - єдина форма (ну хіба ще уд- можна було б знайти), яка вживається по всьому Західному Поліссі. То ж виходить, що ми з вами за одно. Мні в розмові тяжко сказати інакше як "одійди од мене"!

Ну так у вас же там ще дифтонґи позберегалися, а протеза «в» з'явилася під час переходу о-і, як припускають на етапі «у». Де переходу не було лишилося просте собі «о».

Цитата: Drundia от ноября  9, 2009, 19:34Ну так у вас же там ще дифтонґи позберегалися, а протеза «в» з'явилася під час переходу о-і, як припускають на етапі «у».

Дифтонгі тільки у самих крайніх говорах можна почути. Більшість про їх не знає. Отой "етап у" частій можна почути (Вун пудийшов на муй двур).

Цитата: Drundia от ноября  9, 2009, 19:34протеза «в» з'явилася під час переходу о-і, як припускають на етапі «у». Де переходу не було лишилося просте собі «о».

Не згоден, бо при монополії префіксу -од чи форми овечка, в займениках навіть в переферійних говорах є вон, вуон, вун, він!

Овечка вона по всій Україні овечка, хоча й вівця, так само як вісь—осі. А от форма «вон» — це цікаво.

Вон то на самому українському скраєчку в нас, а так більше він, рідше вун. Вон і білоруси які по сусідству з нами сидять кажуть. Думаю, що то український на їх вплив. А ще є маленькі говір де кажуть вен.

Цитата: poluch от ноября 10, 2009, 19:55
Вон то на самому українському скраєчку в нас, ...

Цікаво було б знати де саме. Бо мені таке не траплялося чути (чисте "о").

Цитата: poluch от ноября 10, 2009, 19:55...а так більше він, рідше вун...

У мене статистика цілком протилежна (в основному з Полісся півночі Рівненщини, Погорина). Частіше "вун", а "він" як вийняток або з уст людей з (як правило) Наддніпрянщини чи Волині, що оселилися в цьому краї з різних причин.

Цитата: rocker от ноября 11, 2009, 08:33Цікаво було б знати де саме. Бо мені таке не траплялося чути (чисте "о").

В частинах Пружанського, Березовського, Івацевицького районів в нас таке є.

Цитата: rocker от ноября 11, 2009, 08:33
У мене статистика цілком протилежна (в основному з Полісся півночі Рівненщини, Погорина).

Без графіки довго було б пояснювати. Дивіться мапу в статті Климчука http://holos.at.ua/load/chasopisi_gazeti/pam39jatki_ukrajini_3_4_2002/fedir_klimchuk_govirki_berestejsko_pinskogo_polissja/8-1-0-65
Там де бачите кремову пляму (1) і два різновиди рудих (3,4) кажуть він, а де безовий (2) там - вун. Погорина до нас входить . Але у діалектному сенсі - невелика територія (10 і частинка 2). По сусідству велике Заріччя.

Цитата: poluch от ноября 10, 2009, 13:29
Cytat: Drundia w Listopad  9, 2009, 19:34

Цитироватьпротеза «в» з'явилася під час переходу о-і, як припускають на етапі «у». Де переходу не було лишилося просте собі «о».

Не згоден, бо при монополії префіксу -од чи форми овечка, в займениках навіть в переферійних говорах є вон, вуон, вун, він!

У бєларуській протетичний в- є в купі слів без якого-будь переходу (акання ж не рахується).

Цитата: Conservator от ноября 11, 2009, 11:22У бєларуській протетичний в- є в купі слів без якого-будь переходу (акання ж не рахується).

Але займенник все ж таки, по-більшості, в білоруських говірках без протези - йон, яна.

Цитата: poluch от ноября 11, 2009, 11:31
Але займенник все ж таки, по-більшості, в білоруських говірках без протези - ён, яна.

А ј - не протеза хіба?

Цитата: poluch от ноября 11, 2009, 11:13
...а де безовий (2) там - вун. Погорина до нас входить . Але у діалектному сенсі - невелика територія (10 і частинка 2). По сусідству велике Заріччя.

   До речі, "вун" доводилося мені чути в закарпатських діялектах (не можу точно вказати місце, бо чув у розмові двох хлопців, що навчалися зі мною).

Цитата: rocker от ноября 11, 2009, 12:48
До речі, "вун" доводилося мені чути в закарпатських діялектах (не можу точно вказати місце, бо чув у розмові двох хлопців, що навчалися зі мною)

Шевельов згадує, що в частині говірок південно-східного наріччя в закритих складах наявний перехід "о"->"у" замісць "о"->"i". Зокрема, там ішлося і про зкрп говірки.

У найпоширеніому наразі варіянту русинської літ. мови на місці "і" <- "о" в СУМ пишуть ü, і цен, за словами моїх друзів-закарпатців, має читатися як огублений і з пом'якшенням попереднього приголосного, тобто майже 'у.

Дык даже в русском есть формы "вон","восемь"

"вон" в смысле указания "там" и "восемь" - 8 ?

Цитата: ТЪІ от ноября 12, 2009, 11:18
"вон" в смысле указания "там" и "восемь" - 8 ?

Наверное, таки имеется в виду "вон" - местоимение.

Кстати, откуда в укр. "вісім" переход о->і, там же открытый слог?

мо' то вплив голосного наступного складу.

Цитата: Conservator от ноября 12, 2009, 11:25
Кстати, откуда в укр. "вісім" переход о->і, там же открытый слог?

Стсл. «осмь», після падіння редукованих склад закрився з усіма наслідками, друге «і» скоріше епентеза для усування прискладку.

Князя Галицького звали Ярославом Осьмомислом.

Цитата: Drundia от ноября 12, 2009, 16:13
Стсл. «осмь»

Это ст.-сл., оно к укр. отношения не имеет.

Др.-рус., вроде, осьмь.

Разве там первый ь не должен переходить в гласный полного образования, вроде же в сильной позиции?

Цитата: Conservator от ноября 12, 2009, 16:46

Цитата: Drundia от ноября 12, 2009, 16:13
Стсл. «осмь»

Это ст.-сл., оно к укр. отношения не имеет.

Др.-рус., вроде, осьмь.

Разве там первый ь не должен переходить в гласный полного образования, вроде же в сильной позиции?

За тим самим етимологічним словником давньоруська форма теж «осмь».

Чому він би був у сильній позиції, коли наголос на перший склад?

Цитата: Drundia от ноября 12, 2009, 16:51
За тим самим етимологічним словником давньоруська форма теж «осмь».

Поґуґлив-єм осьмь древнерусский и осмь древнерусский. І так, і так є в циованих у мережі фраґментах пам'яток. "Осмь" десь удвічі частіш.

Цитата: Drundia от ноября 12, 2009, 16:51
Чому він би був у сильній позиції, коли наголос на перший склад?

В серединi слова ОСМЬ нiколи не було Ь.
Складодiл був О-СМЬ. Тому пiсля занепаду кiнцевого Ь стало WOSM > WUSM > WÜSM.
Далi там з'явився вставний I мiж S i M або для милозвучностi, або за аналогiею до попереднього СIМ (7).

Читаймо Шевельова.

Цитата: andrewsiak от ноября 12, 2009, 20:03Читаймо Шевельова.

Дайте звідки.

Тобто "дайте звiдки"? Купуеться книжка та читаеться.

Завдяки новому акуту ó > ō > ^uo.

Цитата: andrewsiak от ноября 12, 2009, 20:03
Читаймо Шевельова.

От завтра даси, то й почитаю :)

Думаю, чи буде дуже погано, якщо я оцифрую Векслера, але не розміщуватиму його в мережі... :???

Він оцифрований і розміщений в мережі.

Цитата: 5park от ноября 12, 2009, 22:27
Він оцифрований і розміщений в мережі.

Де? Я ґуґлив і не міг знайти. Бєларуською чи англійською?

Цитата: 5park от ноября 12, 2009, 22:18
Завдяки новому акуту ó > ō > ^uo.

Не факт, що по серединi був довгий ō. Шевельов, зокрема, вважае, що там був вузький о (з крапочкою пiд о).

Цитата: Conservator от ноября 12, 2009, 22:35
Де? Я ґуґлив і не міг знайти. Бєларуською чи англійською?

В перекладі. Я бачив порівняно нещодавно, але забув де. Пошуковиком не проіндексовано, сам знаю. Знайду - дам знати.

Скажіть де шукати те що сховано. Ґуґл не пропонувати.

Цитата: andrewsiak от ноября 12, 2009, 22:36
Не факт, що по серединi був довгий ō. Шевельов, зокрема, вважае, що там був вузький о (з крапочкою пiд о).

Бачу в параграфі 22.5, що єдиної думки немає, хоч він і допускає, що процеси звуження і подовженя могли супроводжувати одне одного. Цікаво, які погляди домінують зараз.

Цитата: poluch от ноября 10, 2009, 13:29

Цитата: Drundia от ноября  9, 2009, 19:34протеза «в» з'явилася під час переходу о-і, як припускають на етапі «у». Де переходу не було лишилося просте собі «о».

Не згоден, бо при монополії префіксу -од чи форми овечка, в займениках навіть в переферійних говорах є вон, вуон, вун, він!

Іще ж є й такі варіанти: "вен" (Телехани, коли не помиляюся), "вü(умлаут)н" (наприклад, Дружиловичи мого района). От гетий останній "умлаут", очевидно, - перехідна форма од "у" до "і/и". До речі, "вин" також широковживана форма і якоїсь чіткої фіксації тут немає, бо в мові одної людини поперемінно може вживатися і "він" і "вин", а частіше щось середнє. 

Аудіозаписи мови поліщуків можна побачити(почути) в інтернеті?

Пошукайте цей диск:
http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/authentic-performing/the-songs-of-horyn-river-region-ethno-cultural-heritage-of-rivne-region-s-polissya.html

Принаймні певне уявлення (лише часточку) про відповідний реґіон матимете...
Я маю цей диск.

http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/ukrainian-ethnic-music-series/v-hetoj-hati.html

http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/ukrainian-ethnic-music-series/vjenochok-rut-vjanen-kyj-ukrainian-ethnic-music.html

Тут можна послухати уривки західнополіських пісень.

http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/ukrainian-ethnic-music-series/na-nashij-julojci-ukrainian-ethnic-music.html

Записи з північних районів Волинської та Рівненської обл. - класичне Західне Полісся, як і Берестейщина.

http://www.inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=594:-----1968&catid=29:2010-03-24-13-39-59&Itemid=62

http://www.inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=646:-1968&catid=29:2010-03-24-13-39-59&Itemid=62

http://www.inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=593:-1983&catid=29:2010-03-24-13-39-59&Itemid=62

http://inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=482:-------8090---xx---i----&catid=8:2009-08-05-10-47-42&Itemid=8

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:23(http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif) (http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif)

Вперше бачу таку мапу. Дякую.

Цитата: DarkMax2 от ноября  5, 2014, 15:10

Цитата: ПРОВІД от мая 15, 2009, 18:23

Spoiler ⇓⇓⇓

(http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif) (http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif)

Вперше бачу таку мапу. Дякую.

Тю  :donno:

Цитата: etana-87 от марта  3, 2010, 10:39
http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/ukrainian-ethnic-music-series/na-nashij-julojci-ukrainian-ethnic-music.html

Записи з північних районів Волинської та Рівненської обл. - класичне Західне Полісся, як і Берестейщина.

То це середньополіським говором зустріли чижинця?

Такой вопрос: каким языком вытесняются среднеполесские говоры на севере Житомирщины-Киевщины и восточнополесские на севере Черниговщины-Сумщины ? Литературным украинским или русским ? Или везде по-разному ? И вообще, от чего это зависит ?

Цитата: rocker от ноября 11, 2009, 12:48

Цитата: poluch от ноября 11, 2009, 11:13
...а де безовий (2) там - вун. Погорина до нас входить . Але у діалектному сенсі - невелика територія (10 і частинка 2). По сусідству велике Заріччя.

   До речі, "вун" доводилося мені чути в закарпатських діялектах (не можу точно вказати місце, бо чув у розмові двох хлопців, що навчалися зі мною).

А кто-нибудь знает, с чем связано то, что "вун" можно услышать, скажем, в Пинском или Ивановском районах Брестской области РБ и в регионе, достаточно удаленном от этих мест (Закарпатье) ? С чем связана эта форма и в каких еще диалектах украинского есть "у" вместо литературного "і" ?

Цитата: Сяргей Леанідавіч от февраля  9, 2017, 16:04
А кто-нибудь знает, с чем связано то, что "вун" можно услышать, скажем, в Пинском или Ивановском районах Брестской области РБ и в регионе, достаточно удаленном от этих мест (Закарпатье) ? С чем связана эта форма и в каких еще диалектах украинского есть "у" вместо литературного "і" ?

Ймовірно, це ("вун", "вüн" та iн.) архаїзми, які не витісненi літературною нормою українського. Вони і зберігаються на периферії.

ПОЛІШУКИ ТО Є СИЛА
https://www.youtube.com/watch?v=GPgcwfN2-Ic

https://www.youtube.com/watch?v=geEZHebyP3o

1) Наскільки міцним був вплив північного наріччя на формування сучасної літературної української мови? 2) Київ і села навколо нього знаходяться в зоні поширення середньнополіських говірок, так? Чи я помиляюся?

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 22:16
1) Наскільки міцним був вплив північного наріччя на формування сучасної літературної української мови? 2) Київ і села навколо нього знаходяться в зоні поширення середньнополіських говірок, так? Чи я помиляюся?

Так всё степные говоры — переселенческое продолжение южнополесских. Они там даже красиво организованы по старинной закономерности, что ядровые говоры сильно дробные и с большими различиями, тогда как переселенческие занимают большие площади и довольно однообразны.

Цитата: Wolliger Mensch от октября  6, 2017, 22:39
Так всё степные говоры — переселенческое продолжение южнополесских.

Я это понимаю, но имел в виду кое-что другое: влияние на формирование СУЛЯ (который, как я понимаю, не на северноукраинском наречии базируется) уже в Новое время (лексические элементы, возможно фонетика и т.д.)

Цитата: Wolliger Mensch от октября  6, 2017, 22:39
Они там даже красиво организованы по старинной закономерности, что ядровые говоры сильно дробные и с большими различиями, тогда как переселенческие занимают большие площади и довольно однообразны.

Развейте мысль. :umnik:

Цитата: Wolliger Mensch от октября  6, 2017, 22:39

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 22:16
1) Наскільки міцним був вплив північного наріччя на формування сучасної літературної української мови? 2) Київ і села навколо нього знаходяться в зоні поширення середньнополіських говірок, так? Чи я помиляюся?

Так всё степные говоры — переселенческое продолжение южнополесских.

Південнополіські говори це південноукраїнські? Бо Південь за мовою схожий на Поділля і Галичину, а не на Північ.

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
Я это понимаю

Шо Ви понімаєте? Зрівняйте мову Півночі з мовою Півдня — до кого ближчий Південь, до Поділля і Галичини чи до Півночі?

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
лексические элементы

Не існує особливої північної лексики.

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
возможно фонетика

Якби їх було більше...

Цитата: Sandar от октября 14, 2017, 23:45

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
Я это понимаю

Шо Ви понімаєте? Зрівняйте мову Півночі з мовою Півдня — до кого ближчий Південь, до Поділля і Галичини чи до Півночі?

Не понимаю, на каком наречии говорят в окружающих Киев селах.

Цитата: Sandar от октября 14, 2017, 23:47

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
возможно фонетика

Якби їх було більше...

Ну эта...как называется...всякие фонетические уклоны в сторону белорусского языка. :)

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября 15, 2017, 03:45

Цитата: Sandar от октября 14, 2017, 23:47

Цитата: Сяргей Леанідавіч от октября  6, 2017, 23:00
возможно фонетика

Якби їх було більше...

Ну эта...как называется...всякие фонетические уклоны в сторону белорусского языка. :)

Я про то, шо носіїв мало. Якби більше було...

Вы про современную ситуацию? Мало что ли бабок и дедов на украинском Полесье? :???

Цитата: alant от января 18, 2017, 11:48

Цитата: etana-87 от марта  3, 2010, 10:39
http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/ukrainian-ethnic-music-series/na-nashij-julojci-ukrainian-ethnic-music.html

Записи з північних районів Волинської та Рівненської обл. - класичне Західне Полісся, як і Берестейщина.

То це середньополіським говором зустріли чижинця?

Дикий народ Палестини.