Аномалії переходу до і

[Iskandar]

З чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

Наприклад:
Скот
Бог
Ствол (зброї)
А також коливання дріб/дроб
Мед
Склеп
Степ
Клен

Деякі слова можна розтлумачити. Бог – це специфічне релігійне слово, яке зберігалося в давньоруський формі. Одначе у простонародних висловах ми бачимо Біг: спасибі, дастьбі, бігме. Ствол – це російське запозичення (ср. укр. стовбур)
У Франка я бачив такі форми як мід  

А от у слові брівки навпаки аномальний перехід Ъ > I (бръвь - *бръвькы)

[Марина]

З чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

Наприклад:
Скот
Бог
Ствол (зброї)
А також коливання дріб/дроб
Мед
Склеп
Степ
Клен

Деякі слова можна розтлумачити. Бог – це специфічне релігійне слово, яке зберігалося в давньоруський формі. Одначе у простонародних висловах ми бачимо Біг: спасибі, дастьбі, бігме. Ствол – це російське запозичення (ср. укр. стовбур)
У Франка я бачив такі форми як мід  

А от у слові брівки навпаки аномальний перехід Ъ > I (бръвь - *бръвькы)

Можно привести и еще примеров перехода неисконного о > і. Самое забавное то, что и русском и в украинском языках слово «бог» —заимствование из церковнославянского.

[Iskandar]

Самое забавное то, что и русском и в украинском языках слово «бог» —заимствование из церковнославянского.

Тобто східнослов'янські язичники вірили не в боги, а в щось інше, раз вони запозичили це слово? Маринко, Дігамма тобі розтлумачить, що раз слово було в східнослов'янських діалектах (Дажьбогъ, Велесъ скотии богъ), то й ніякого запозичення з порідненої мови того ж самого слова зі зміненим значенням бути не могло. У нього це на прикладі «міста» дуже хороше вийшло.

[andrewsiak]

З чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

це все коливання через силу аналогiï: десь утримується голосний називного/знахiдного вiдмiнкa, а десь - родового та iнших.
До речi, "мед - меду" не загально поширена форма. На заходi кажуть "мiд - меду".

[Iskandar]

До речi, "мед - меду" не загально поширена форма. На заходi кажуть "мiд - меду".

Тож я й кажу за Франка...

[engelseziekte]

Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

[iopq]

Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

не пов'язано воно з чіт / чета?

четъкыи > чоткий > чіткий

[Python]

Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

[engelseziekte]

Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

не пов'язано воно з чіт / чета?

четъкыи > чоткий > чіткий

Виправте мене, але хіба не чьтъкыи? Чьтѫ ж.

Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

Аж ніяк не виключено. Навіть імовірно, мені здається.

[iopq]

Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

шесть > шость > шість
але шостий

[Upliner]

В колекцію:
коньць -> кінець, але
козьлъ -> козел

Ще цікаво було б порівняти з польським переходом до у:

знов -- znów
війна -- wojna

[Python]

шесть > шость > шість
але шостий

«Ст» в подібних випадках часто дає той же ефект, що одна приголосна, склад перед стV змінюється як відкритий: мужність—мужності, зріст—зросту, міст—мости, шість—шести, шостий.

[svidomit132]

шесть > шость > шість
але шостий

«Ст» в подібних випадках часто дає той же ефект, що одна приголосна, склад перед стV змінюється як відкритий: мужність—мужності, зріст—зросту, міст—мости, шість—шести, шостий.

До речі в західному регіоні побутують форми шестий,семий  що прямо вказуює на трансформацію первісного "шесть" в теперішнє "шість"

[DarkMax2]

Ще цікаво було б порівняти з польським переходом до у:

знов -- znów
війна -- wojna

А який принцип у їхнього укання?

[Upliner]

А який принцип у їхнього укання?

Такий самий, як і в українського ікання.

[Wolliger Mensch]

А який принцип у їхнього укання?

Такий самий, як і в українського ікання.

Нет, не такой же.

[DarkMax2]

Так який?!

[Wolliger Mensch]

Так який?!

В польском гласные удлинялись (и древние долгие сохраняли долготу) под новым акутом. Было и компесанторное удлинение из-за замолкания слабых редуцированных в следующем слоге, но только перед звонкими согласными (шумными и сонантами), перед глухими его не было. И удлинялись в польском все гласные.

[Alone Coder]

В польском гласные удлинялись (и древние долгие сохраняли долготу) под новым акутом

Какие примеры и как определить этот новый акут?

[Wolliger Mensch]

Какие примеры и как определить этот новый акут?

По реконструкции на основе сравнения форм всех славянских языков. Странный вопрос.

Есть вполне обстоятельная статья в кивипедии: (wiki/ru) Ударение_в_праславянском_языке, там и примеры.

[BlackOverlord]

Кто-нибудб может объяснить метаморфозы в слове дiброва (<дубрава)

[Alone Coder]

По реконструкции на основе сравнения форм всех славянских языков.

На основе сравнения форм восточнославянская акцентная система пересекается с южнославянской на уровне случайного совпадения. Западнославянскую вы к какой относите и на каком основании?

[Wolliger Mensch]

... на уровне случайного совпадения. Западнославянскую вы к какой относите и на каком основании?

Интересно вы задаёте вопросы, подкрепляя их своим отрицательным мнением. У меня другое мнение, поэтому мне ваш вопрос представляется бессмысленным: данные славянских говоров хорошо соотносятся друг с другом.