Образ Харкова в свідомості сучасних українців - 2

[alant]

Харкiв'яни ментально від сумчан у побуті мало відрізняються

Наприклад

[DarkMax2]

Дивний вигляд має.

[DarkMax2]

Полтавский шлях

[DarkMax2]

[DarkMax2]

[DarkMax2]

[klangtao]

Добродій робить гарні колажи "Було - стало"...

[DarkMax2]

Міська рада була скромнішою, виявляється.

[DarkMax2]

https://fotki.yandex.ru/next/users/vasilij-7884/album/143363/fullscreen/505103?page=0

Ой, а что случилось?

[klangtao]

Ребрендинг Саввича...

[DarkMax2]

[Валентин Н]

Чо это за страшилище?

[DarkMax2]

Чо это за страшилище?

Он очень красив! Оперный театр.

[DarkMax2]

На входе

[DarkMax2]

Под карнизом один раз опера бесплатная для прохожих была.

Сзади тоже есть подходящее место для концертов.

И естественно, внутри

[Валентин Н]

Он очень красив!

А вот и нет выглядит как бетонная плита.

[DarkMax2]

Он очень красив!

А вот и нет выглядит как бетонная плита.

[klangtao]

А вот и нет выглядит как бетонная плита.

Неправда. Очень эффектен.
Хотя если бы в 30-е повременили с переносом столицы и успели отгрохать театр напротив (где сейчас Зеркальная Стеклянная струя), было бы круче.

[DarkMax2]

Не знав про цей проект. Дякую. Нє, усе таки круглястість не айс.

[DarkMax2]

«Киев не город, а собрание хуторов и дач около церквей. Печерск— цеховой город, Липки— лучшего общества, Крещатик— ни то ни се. Киев старый— мещанский, Подол— купеческий. Центра в городе нет, и это ему очень вредит. Как жаль, что Днепр мелеет. Как богат Киев видами, это город для живописца; другого подобного я не видал. Но за то и горы — не последнее неудобство для жителей. Что вам лучше нравится, Киев или Харьков? По мне Харьков лучше. И в Киеве много хороших зданий, но они все так рассеяны»
(с) Измаил Срезневский, филолог-славист, этнограф, академик.

[DarkMax2]

Ассиметричная изнанка правильного фасада по ул. Алчевских 18/22.

[DarkMax2]

Доходный дом Питры, построенный в стиле «романтический модерн» в 1913 г. (ул. Чернышевская 66). Автор проекта — архитектор В. Покровский, который изначально строил дом для себя лично, но не смог завершеть его строительство по финансовым причинам. Дом пришлось заложить в Полтавский земельный банк, который позже продал его Г. Питре. В советское время в здании находилось НИИ литейного машиностроения.

[DarkMax2]

Такий вигляд міг мати пам'ятник осадчим міста. Слава богу, що не має.






Зверніть увагу на братерські цьом-цьоми... ну, і Георгій Побідоносець російський згори праворуч.

[DarkMax2]

"...центр малорусских интересов несколько передвинулся и в настоящее время сосредоточивается здесь, в Харьковском Округе. Здесь бьется живой нерв малорусской жизни, здесь много оказалось деятелей, проникнутых народными интересами..."

(с) «Киевская старина», №11 за 1902 год.

[klangtao]

Такий вигляд міг мати пам'ятник осадчим міста. Слава богу, що не має.

Зверніть увагу на братерські цьом-цьоми... ну, і Георгій Побідоносець російський згори праворуч.

Хе, а про цей проект я не знав.
Але чомусь років сім тому писав таке:

http://pharisai.at.ua/cornicopia.htm

Журба витримав театральну паузу.

- Короче кажучи, є дві новини. Гарна й погана. З якої почати?

- З якої хочеш - тілько не томи.

- Вирішено знести "Браму до Европи".

Олежень глухо кашлянув, з секунду обдумуючи почуте.

- Зрозуміло. А гарна яка?

Журба з Йабвдулом обмінялися миттєвими поглядами.

- Тобто ти, - вкрадливо почав заступник, - вирішив, що це була погана?

Олежень похолодів від неприємного передчуття.

- Ну, як сказати... Діалектичне питання. З одного боку, "О Асланів, де твоє обличча?", - Фочікян іронічно ввернув рядок з поширеного в інформаторії вірша за підписом "Павло Макогонов": ні для кого в редакції не було секретом, що псевдонімний Макогонов - то і є Алі Журба. - Монумент дійсно потворний. З іншого... Для нашого покоління це вже невід'ємна частина міста, його центру, його новітньої історії. Скільки випусків Дасюе світлописалися у її прорізі, скільки побачень та освідчень відбулося під цим дахом... Шкода буде, звичайно.

- Але з поверненням центру міста історичного обличча ти, в принципі, згоден?

- Ясна річ.

- Так от, - урочисто-траурним голосом підбив підсумок Журба, - забудь про нього. Помріяв, і годі. В Асланіві святе місце пустим не буває.

- Що ти маєш на увазі?

- Ще не здогадалися? - підключився Школотаєв. - Браму ж не просто зносять: на її місці буде встановлено новий пам'ятник. Більш приміряний ідеологічно.

- Я передбачав щось подібне. І який то пам'ятник?

- Стоїш? - турботливо спитав Журба. - Сядь. Ні, не так - кріпко. А пам'ятник Аслану нашому Каркачеві. Не спіши полегшено зітхати. Роботи Царапа Залетелі.

Так, пропозиція сісти виявилася не просто риторичною фігурою... Скульптури модного олесандрійського ваятеля теплиського походження давно стали синонімом неприміряності й несмаку. Останнім часом в столиці для нього чи то місця вже не залишилось, чи то терпіння у влади та мешканців, але він почав щасливити своїми творіннями провінції.

І ось, дійшла черга й до Асланіва.

- Хоч не дуже великий? - зі слабкою надією спитав Олежень. Столичний період творчості Залетелі відрізнявся, крім іншого, тяжінням до гігантоманії.

- Ні, не дуже - хіба ж то Жобкін розкалитився б на великий? Схоже, ця кінна статуя взагалі робилась для когось іншого, але щось там не зрослось, і Залетелі по дешевці перетворить її на Аслана - голову замінить, лев на щиті...

- Якшо невеликий - то може, ще й нічого?

- Ти недооцінюєш отчимів нашого міста. Добре сидиш? Тримайся за бильця. Йабвдуле, покажи.

Школотаєв повільно розгорнув монітор до Олеженя.

- Січ! - тільки й зміг брудно вилаятися.

Сама по собі скульптура виявилася не таким вже й страхіттям. Від Царапа чекав значно гіршого. Але її відносно скромні розміри вирішено було компенсувати високим - майже заввишки з нинішню Браму - п'єдесталом.

- Це шо, Аслан чи якийсь аскет-стовпник?

- Аслан, певна річ. Де ви бачили кінних аскетів?

- І ото на огляд всьому Заторську, - Фочікян напружено вдивлявся в знімки з вдрукованою моделлю пам'ятника, - хочуть виставити з гори лошадину дупу на паличці? У них розум є?

- Звідки там розум? Але погодься, якшо б його задом розвернули до центру, вийшло б ще гірше. Та й прямувати Аслан має в бік Заходу, а не навпаки. Інакше вся ідеологічна цінність пропаде.

- Воно ще й жеребець, - зауважив Йабвдул. - З яскраво вираженими статевими ознаками.

І зробив ті ознаки на весь екран.