Кубанская балачка

[Вадько]

Бачил, дуже добрый. Ны те шо памьятннык, цилый мемориал.

Шо, приижжалы до тебя хлопци вэно с мидиямы питы?

(Подывыся, як Translate оци нашы балачкы пэрэкладае - довго будэш смиятысь  )

[стэпняк]

Той памьяник зробылы по моёму проэкту, (пид рэдакциею Рудыка). Ну й пушку воны бэз мэнэ прытулылы. -А за выно, то воны бильш хвалылыся шо прыидуть, казалы пизнишэ в осэнь. Тилькы тоди мидий ны будэ,-вода дужэ холодна.

[svidomit132]

Варіант "канареєчка"

а косив батько, косив я,
Тай викосили солов'я

Соловей у саду тьох да тьох. Канареєчка...
Роман косить, Гапка в'яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду тяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
Гриць на конику вертиться.
В Гриця шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця.

Да прийди, Грицю, у неділю,
Да дам сорочку, житанку бiлу.- імхо (дам сорочку, жданку білу)

Да прийди, Грицю, в понеділок,
Да підем разом по барвінок.

Да прийди, Грицю, у вівторок,
Тай зи'яжемо снопiв сорок.

Варіант "цюру цюмба"

За городом кози пасла,
Назбивала бутель масла,

Приспів:
Соловей у саду: тьох, да тьох,
Соловеєчко, личко - чинда
Черечинда - клечинда - речинда,
Личко - цюмба - цюру-цюмба
Брала воду в цумбаря,
Семен косе, Гапка вяже,
Катерина загріба,
Грицько коня напуває,
Ганна воду тяга.
Ой, мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Грицю шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця.

Бутель масла, діжку сира,
Вареничків наварила.

Приспів.

Вареничків наварила,
Собі хлопців запросила.

Приспів.

Їжте хлопці та вмочайте,
За горілку вибачайте.

Приспів.

Бо горілка - дуже гірка,
Вона людська поговірка.

Приспів.

Ой, мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Грицю шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця!

[стэпняк]

Ныкого нымае, чи шо-ли?

[quez]

Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.

[Pawlo]

Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.

так тут вже ж багато разів говорилось що це банальні українські степові діалекти

[Lodur]

Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.

То, може, ви з Кубанi, пане?

[quez]

так тут вже ж багато разів говорилось що це банальні українські степові діалекти

Ну, в моєму висловлюванні була велика частка іронії, чи тут треба смайлика чіпляти? Ну і таки да, я носій маже степового діалекту.

То, може, ви з Кубанi, пане?

Нє, ніколи не був на Лівобережній, хіба що на лівому березі Києва, а на Кубані — тим більш.

[Pawlo]

не переживайте я зразу зрозумів що ви іронізуєте але хтів ще раз підкреслити українськість  балачки

[quez]

не переживайте я зразу зрозумів що ви іронізуєте але хтів ще раз підкреслити українськість  балачки

Навіщо її підкреслювати? Це очевидна річ

[Lodur]

Нє, ніколи не був на Лівобережній

Лiвий берег якої рiчки Кубань?
До речi, я на Кубанi теж не бував, але говiрка й справдi на степову, що я в дитинствi в селах чув, дуже подiбна. А кажуть, що запорожцiв всiх ще в XVIII-XIX cторiччях повиселяли... Дивовижа, тай й тiльки.

[Pawlo]

Нє, ніколи не був на Лівобережній

Лiвий берег якої рiчки Кубань?
До речi, я на Кубанi теж не бував, але говiрка й справдi на степову, що я в дитинствi в селах чув, дуже подiбна. А кажуть, що запорожцiв всiх ще в XVIII-XIX cторiччях повиселяли... Дивовижа, тай й тiльки.

ну так вони ж не своїми окремими діалектами балакали а тими якими і оточуюче селянство. тому і збереглись

[стэпняк]

Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.

Нывжэ? А як вам оцэ?

Украинский - балачка.

кинджал - гинджял, карбиж, базалай
літак - самольёт
цукор - сахарь
цукерка - конхвет
картопля - барабуля
самогон - чэмэргэс, чамэрэс, арака
айран - ирьян
кукурудза - кукургуза
помідор -  помадор, бадрижан
весло - бабайка
відро - бадый
пень - корч
стегно - ляшка
невдаха - ныхлюя
шалапут - шэлэпа
щипці - ацтэньки
стіг - адонак; -то и прочэ, так кожнэ трэте слово у балачкы, ны мае аналога в украйинськом языку.

[DarkMax2]

кинджал - гинджял,

стегно - ляшка

картопля - барабуля

кукурудза - кукургуза

помідор -  помадор

літак - самольёт
цукор - сахарь
цукерка - конхвет

А усе інше звичайні діалектизми.
У нас он від корита до ночв та вагонів варіюється.

[DarkMax2]

ЧЕМЕРГЕС
(-у) ч.; крим., жрм. Самогон. Ми й без твоєї горілки обійдемось: купим у баби Польки чемергесу (Чабаненко 1992). БСРЖ, 667; СЖЗ, 111, Чабаненко 1992, 4, 211; ЯБМ, 2, 525.

http://slovopedia.org.ua/57/53415/376382.html

[DarkMax2]

Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів)
http://r2u.org.ua/s?w=бад*&scope=ukr&highlight=on

Solanum melongena L. — си́ній баклажа́н (Ру, Оп); баклажа́н си́ній (Мл, Сл; Ум, Ів, Мс — СТ); бадиджан (Ан), бадражан (синій) (Сл), баклажа́н(и) (Мн2, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Мс, Гб — СТ, ПД), боклажа́ни (Мс — СТ), ві́нити (Бк — БУ), дем'янка (Шм — СТ), паклажа́ни (Мс — СТ), патлажа́н(и) (Сл, Mk, Мч — ПД), патлажа́ни си́ні (Мс — СТ), помадор синій (Ср, Ян4 — СТ), помидо́р (Мс — СТ), помідо́ри (Гб2 — ГЦ), помідо́ри си́ні (Рг1, Пс, Шс2, Мс — СТ), си́не́нькі (Мс — СТ), си́ні(й) (Мс — СТ).

Ну, не помідор, але ближче до оригінального значення, так?

[Lodur]

и прочэ, так кожнэ трэте слово у балачкы, ны мае аналога в украйинськом языку.

Стэпняк, не обижайтесь, но речь в последних сообщениях шла не о литературном украинском, а о диалектах, говорах. А в них чего только нет. Из приведённого вами списка, пожалуй, трудновато будет найти слова, заимствованные из кавказских языков (базалай, и т.п.). Всё остальное есть.

[DarkMax2]

КОРЧ 1, а, чол.

1. Пень, викорчуваний з корінням. Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 77); Вербовий корч майже не тримався на воді. Але те не злякало Фреда. Він десь роздобув зручного кілка і.. сміливо всівся в розкаряці (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 74);
//  Розгалужене коріння дерев, кущів. [Остап:] Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі, і риби там багато (Олександр Корнійчук, I, 1955, 310).
♦ На корч заввишки див. заввишки.

2. Те саме, що кущ 1. Тільки при долині два корчі калини (Павло Чубинський, V, 1874, 32); Недалечко під корчем ліщини горить ватра (Марко Черемшина, Тв., 1960, 88); У затишному ярочку, в густих корчах калини хлопці несподівано спинилися (Петро Колесник, Терен.., 1959, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 302.

КОРЧ 2, у, чол., розм. Те саме, що корчі. В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст (Ольга Кобилянська, I, 1956, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 302.

[DarkMax2]

баддя, бадейка, бадійка "дерев'яне відро над криницею" [19: I, 112]), яка є запозиченням з турецької мови; тур. badya "посуд для вина", "ківш" походить від перс. bädye "т c.", пов'язаного з bāda "вино" [19: I, 112] (пор. ще: р. бадья "велике
відро біля криниці", болг. бадия "дерев'яне відро", схв. бадиja "дерев'яне відро, цеберко" [19: I, 112]).

Де 19. Етимологічний словник української мови: В 7-т. – Т. 1–4. – К., 1982–2003.

[DarkMax2]

Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.

Из самих нарезов стал орудием.
Базалаем же правильно называть только кавказский кинжал. И вообще, это род такой (wiki/ru) Базалай

[DarkMax2]

АРАК, у, чол. Поширений на сході міцний спиртний папій, що виготовляється із соку пальми, рису, ячменю, пшениці та ін. У небі там нема горівки, Ні араку, меду, ні вина (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 57.

[DarkMax2]

Баба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 13.

[DarkMax2]

Нехлюя, -люї, ж. Неряха.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.

Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.

[DarkMax2]

И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Остальные слова хотя и забыты, из-за изменившегося быта, но существуют в рамках литературного языка.
P.S. Конечно же, самольёт, сахарь та конхвет - обычный суржик, который и у нас есть.

[Lodur]

И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.

Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.