В сусідніх слов'янських мовах подібних однокорінних слів не знайшов. В мене є припущення що це слово складене з двох слів, але це лише припущення.
Комар і комаха — точно не спільнокореневі?
Цитата: sergej-kulja от июля 27, 2015, 10:01
В мене є припущення що це слово складене з двох слів, але це лише припущення.
З комара та мурахи?
ЦитироватьПроисходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: русск.-церк.-слав. комаръ, русск., укр. кома́р, белор. комар, болг. кома́р, сербохорв. ко̀ма̑р, словенск. komár (род. п. -árja), чешск., словацк. komár, польск. komar, в.-луж. komor. Родственно лит. kamìnė «дикая пчела», kamãnė «шмель», латышск. kаmаnе, kamene — то же, др.-прусск. camus «шмель», далее, вероятно, ср.-в.-нем. hummen «жужжать», др.-в.-нем. humbal «шмель». Другая ступень чередования: слав. *čьmеlь (см. шмель). Сюда же кама́р «муравей», ряз.
Корінь "ком". Просто інший суфікс, аніж у комаря.
Комараха :uzhos:
"Дзижчаха".
Може від коня? Скакаха.
Цитата: Python от июля 27, 2015, 11:07
Комар і комаха — точно не спільнокореневі?
Однокоренные: праслав. *komasa «мошка», и с аналогизированным суффиксом *komaxa. Суффикс *-sa от тематических основ на *-a-, тот же, что *-xā от тем на -ь-, -i-, -ъ-, -y-, -u-, в дальнейшем *-xa был выравнен по новому правилу.
Цитата: Wolliger Mensch от июля 27, 2015, 12:04
Цитата: Python от июля 27, 2015, 11:07
Комар і комаха — точно не спільнокореневі?
Однокоренные: праслав. *komasa «мошка», и с аналогизированным суффиксом *komaxa. Суффикс *-sa от тематических основ на *-a-, тот же, что *-xā от тем на -ь-, -i-, -ъ-, -y-, -u-, в дальнейшем *-xa был выравнен по новому правилу.
В Українській мові є слово "махати", а комаха раптом не від цього слова пішла? Тут сказали щось про комара, а слово марний, мара, морений, смерть, тобто корені "мар", "мор", "мер", часом не означають тещо вони на справдь означають? І де тут спільні корені між словами махати та морити? В комара і комахи спільна тільки передня приставка "ко". Я в чомусь не правий?
Цитата: sergej-kulja от июля 28, 2015, 19:44
Я в чомусь не правий?
По-перше, семантика: яку інформацію несе гіпотетичний корінь
ко (чи це префікс?)? Далі, якщо зв'язок між маханням і великими літаючими комахами ще якось можна притягнути, то між комаром і мором чи марою — навряд.
По-друге, наскільки правдоподібний такий словотвір із точки зору граматики? Багатокореневі слова містять, як правило, сполучні голосні між коренями, які, в свою чергу, здебільшого закінчуються на приголосну. Якщо так,
ко мало б бути префіксом. Чи існують слова з цим префіксом, але більш очевидною етимологією? Крім пізніх запозичень з латини, звичайно.
Цитата: Python от июля 28, 2015, 22:14
Цитата: sergej-kulja от июля 28, 2015, 19:44
Я в чомусь не правий?
По-перше, семантика: яку інформацію несе гіпотетичний корінь ко (чи це префікс?)? Далі, якщо зв'язок між маханням і великими літаючими комахами ще якось можна притягнути, то між комаром і мором чи марою — навряд.
По-друге, наскільки правдоподібний такий словотвір із точки зору граматики? Багатокореневі слова містять, як правило, сполучні голосні між коренями, які, в свою чергу, здебільшого закінчуються на приголосну. Якщо так, ко мало б бути префіксом. Чи існують слова з цим префіксом, але більш очевидною етимологією? Крім пізніх запозичень з латини, звичайно.
Наприклад комар має такий дуже змучений вид, неначе він дійсно зморений голодом. Тож не дивно що комара і назвали комаром.
"ко" це скоріш за все був якийсь префікс, який на щось вказував. Наприклад на те, що це наприклад назва живої істоти, абощо.
Цитата: sergej-kulja от июля 29, 2015, 10:45
"ко" це скоріш за все був якийсь префікс, який на щось вказував. Наприклад на те, що це наприклад назва живої істоти
Це працює для комахи, комара, корови, кобили й коваля, але ж іще є колода, комора, кошик, котушка, корито... :)
Если бы Сергей Куля хоть малость разбирался в славянском словообразовании, он бы рассказал и о праслав. префиксе *ko-, и о корневых именах действия, и что праслав. *komaxa вполне могло быть образовано от итератива *maxati и префикса *ko-, если бы не форма *komasa, которая выдаёт суффиксальную природу *-x-. ;D
Між *komasa й комизитись (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23804-komyzytysja.html#show_point) часом немає зв'язку?
Цитата: Python от июля 29, 2015, 22:56
Між *komasa й комизитись (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23804-komyzytysja.html#show_point) часом немає зв'язку?
Нет.
Комызить — это контаминация старого итератива
комызать и его неитеративной формы
комзить (ср. СРНГ 14, 231) < праслав. *komъziti (итер. *komyzati) «драть», «дёргаться», «вертеться», также «не даваться», «упираться», «упрямиться», «привередничать» и т. д. (ср. русск. диал.
скамезливый, СРНГ 37, 382). Праслав. основа *komъz- по типу аналогична основе *lobъz-, и хотя в ЭССе предполагается приставка, скорее, это аналогичное ъz-вое производное от имени *komъ, значения «комкать», «мять» сохраняются в слав. говорах (в том числе и русск.
комзить).
Цитата: Python от июля 29, 2015, 12:03
Цитата: sergej-kulja от июля 29, 2015, 10:45
"ко" це скоріш за все був якийсь префікс, який на щось вказував. Наприклад на те, що це наприклад назва живої істоти
Це працює для комахи, комара, корови, кобили й коваля, але ж іще є колода, комора, кошик, котушка, корито... :)
Так, але в словах колода, комора, кошик, котушка, корито нема префікса "ко", але ко є невід'емно від кореня. колода -- коло, котушка -- котити, корито -- коробка, комора -- комірка...
Чому ж,
колода — ко+лода (в українській мові нема, зате в російській є лодка),
котушка — ко+тушка,
корито — ко+рито (від рити)
коробка — ко+робка (зменш. від роба),
комора — ко+мор,
комірка — ко+мірка...
Я в чомусь неправий? :)
В ко-мусь. :)
Цитата: Python от июля 30, 2015, 13:45
Чому ж,
колода — ко+лода (в українській мові нема, зате в російській є лодка),
котушка — ко+тушка,
корито — ко+рито (від рити)
коробка — ко+робка (зменш. від роба),
комора — ко+мор,
комірка — ко+мірка...
Я в чомусь неправий? :)
колода -- коло
котушка -- котити
коробка -- короб, кора
комора -- комірка???
Колода не схожа на коло. Зате з неї можна видовбати човен (лодку) :)
Цитата: Python от июля 30, 2015, 21:44
Колода не схожа на коло. Зате з неї можна видовбати човен (лодку) :)
На коло не схожий стовбур дерева (поки воно росте), а колода - коло гарантоване, що не скажеш про човен, який
можна видовбати.
Щоб побачити в колоді коло, треба дивитись на неї під певним кутом. Так само, як у випадку трембіти чи глечика, наприклад.
З іншого боку, логіка мови дозволяє давати сировині назву на основі кінцевого продукту. Так, жито чи пшеницю, коли вони ще навіть не скошені, цілком можуть назвати хлібами, і хлібороб — це не пекар (який безпосередньо робить хлібини), а той, хто вирощує/збирає «хліб». :)
Якщо серйозно, обидва наведені вище варіанти походження колоди надто притягнуті за вуха й, імовірно, хибні. ЕСУМ пов'язує колоду зі словом «колоти», хоча розходження, судячи з наявності споріднених слів схожого значення в інших індоєвропейських мовах, мало відбутися задовго до появи української мови.
Цитата: Python от июля 30, 2015, 23:30
ЕСУМ пов'язує колоду зі словом «колоти»
Колода-1) Стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля. || Обрубок товстої деревини, пристосований для різних потреб (у селянських господарствах, на кустарних промислах і т. ін.
Колоти - Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль.
Колоду коленням не можливо зробити.
А от розколоти готову колоду за допомогою кола́ - легко.
Цитата: Python от июля 30, 2015, 23:30
Щоб побачити в колоді коло, треба дивитись на неї під певним кутом.
Щоб побачити в колоді коло - треба звалити дерево і дивитися на нього під любим кутом.
Цитата: Богдан М от июля 31, 2015, 00:09
Колоти - Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль.
Це лише одне з багатьох значень
Цитата: http://sum.in.ua/s/kolotyРозсікати, роздрібнювати що-небудь тверде на частини. — На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 247); Біля сарая Галаган колов дрова (Андрій Головко, II, 1957, 479).
Комар, комаха - в основі звуконаслідування.
Не факт.
Наприклад слово «джміль» в основі звуконаслідування, чи ні?
Зараз воно звуконаслідування, колись теж було звуконаслідування, між звуконаслідуванням було не зовсім звуконаслідуванням.
Що первинне, в цьому колі?
Цитата: Python от июля 30, 2015, 21:44
Колода не схожа на коло. Зате з неї можна видовбати човен (лодку) :)
Колода в перетині має коло. Аналогічно колобок -- колоб-ок або коло-бок, і зовсім не ко-лобок.)))
Цитата: Волод от июля 31, 2015, 08:29
Не факт.
Що первинне, в цьому колі?
Око й вухо...
Это читать надо задом на перёд? :)
Цитата: Python от июля 31, 2015, 00:27
Розсікати, роздрібнювати що-небудь тверде на частини. — На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 247); Біля сарая Галаган колов дрова (Андрій Головко, II, 1957, 479).
Колоти горіхи, лід, камінь можна б`ючи по поверхні чимось твердим (не обов`язково гострим).
Колоддя можливо розколоти (вздовж волокна дерева), ала зробити саму колоду способом биття по стовбуру дерева (поперек волокон) неможливо. Якщо бити сокирою, то це вже буде рубання, а не колення.
Слово колода утворилося, бо хтось зміг розколоти стовбур дерева без гілок ? Але ж сочатку треба ВЖЕ мати колоду, до того ж її зовсім не обов`язково розколювати, у нерозколеної колоди набагато більше застосування.
Цитата: sergej-kulja от июля 31, 2015, 09:03
Колода в перетині має коло. Аналогічно колобок
Добре, глечик теж має в перетині коло. Чому його назва не утворена від кореня кол?
Все одно коло
Чудово, всі назви предметів з округлим перетином мають в основі «коло». Як тоді це в'яжеться з дієсловом «колоти», де присутній ідентичний корінь?
Коло це не тільки кругле але й лисе, голе.
А голе це кістка: гомілка (голінь).
А кістки треба колоти (розбивати).
:)
Цитата: Волод от июля 31, 2015, 12:29
А кістки треба колоти (розбивати).
Чому кістки, а не колоди?
У колоди що теж є мозок як у кістки?
Чи навіщо її розбивати?
На дрова.
Хворост собирайте.
Топить стволами деревьев это всё равно, что топить ассигнациями.
Не помню, кто сказал?
Сухих гілок не вистачає. Принаймі, на дачі в першу чергу палимо сухим гіллям з саду, але на сезон не вистачає навіть на душ, за баню взагалі не кажу. Тож кожного року тягнемо з ближнього лісу стовбури зпиляних лісниками дерев (здебільшого, берези та смереки), розпилюємо їх на циркулярці, ну й, звісно, колемо сокирою на дрова. :donno:
Прокуратура повинна дати свою оцінку Вашим діям.
Тонкий хмиз горить надто швидко, й більшість тепла від нього вилітатиме в трубу. Для пічного опалення чи щоб готувати їжу на вогні потрібні саме дрова.
Цитата: Волод от июля 31, 2015, 13:44Прокуратура повинна дати свою оцінку Вашим діям.
Прокуратура? :o
А... Ну так я ж в Росії мешкаю. Навіть не зразу зрозумів, до чого то ви написали. :) Те, що ми беремо на дрова - то не якісь лісозаготовки, або щось подібне (що використовують для виробництва або на продаж). Лісники чистять ліс від сухостою, зайвих дерев, тощо. Воно все там же в лісі й залишається. Роки через два-три його вже й на дрова взяти неможливо, десь років через п'ять-сім там вже зовсім труха... Далі воно все перегниває разом з листям. Звісно, якщо суворо по закону, треба було б його купувати в лісничества. Але це неможливо - його ж бо ніхто й не продає.
Я розумію почуття тих, хто мешкає там, де ліса мало, або зовсім нема. Сам у степу виріс. Там, де я зростав, звісно, ніхто дровами хатину не топив, лише вугіллям. Бо ж кожна дерев'яшка була наоблiч. Але тут все не так, повiрте.
Цитата: Волод от июля 31, 2015, 08:29
Не факт.
Наприклад слово «джміль» в основі звуконаслідування, чи ні?
Зараз воно звуконаслідування, колись теж було звуконаслідування, між звуконаслідуванням було не зовсім звуконаслідуванням.
Що первинне, в цьому колі?
Праслав. *čьmelь содержит тот же корень, что и праслав. *komarъ.