Лингвофорум

Цитата: Iskandar от сентября 16, 2019, 12:03
И что? Кто его употребляет в публицистике какой-нибудь?

Некоторые.

Тая бузина, що лікує і від голоду спасає.
http://buknews.com.ua/page/taia-buzyna-shcho-likuie-i-vid-holodu-spasaie.html

Краса спасає не лише світ, але й дитину.
http://ruporzt.com.ua/fotoreportazhi/527-krasa-spasaye-ne-lishe-svit-ale-j-ditinu.html

Жирна червона риба спасає від артриту.
http://kreschatic.kiev.ua/ua/2615/news/1377255591.html

Як Росія спасає «бандерівську» Україну.
https://enigma.ua/articles/yak_rosiya

Гребля, що спасає заплаву річки Кам'янка від затоплення Каховським морем.
https://www.photoukraine.com/ukrainian/photos/region/4/4956

Мін'юст спасає від рейдерів. Вдалось врятувати біля 125 млрд.
https://notariuskm.com/ua/novosti/minyust-spasaet-ot-rejderov.html

Спасибо

Цитата: Iskandar от сентября 16, 2019, 13:48
Кстати, историческая семантика какова?
съпасти — это про стадо или тут ещё более древнее ИЕ значение корня 'защищать'?

Праслав. *pasti < и.-е. основа *pā-sk̑- «пасти», «кормить животных», а также уже в и.-е. — «присматривать», «оберегать», «охранять» (ср. русск. пасти «следить»). Приставочный *sъpasti — сначала просто перфективация «выпасти», «откормить», откуда «спасти», потом *sъpas- выделилось в самостоятельную основу (ср. лат. pāscere «пасти — кормить, присматривать», а также «поддерживать», «помогать»).

Кстати, историческая семантика какова?
съпасти — это про стадо или тут ещё более древнее ИЕ значение корня 'защищать'?

Лол...
Чувствуется, специалист...

Є таке свято Маковія.
Церква каже ніби то вшановують Макавейських мучеників.
Насправді святять мак.
Макавейські мученики ніякі не християнські діячі і нема ніяких причин щоб їх християнська церква вшановувала і щось святкувала.
То свято маку, от і все.
Але священник не може просто так мак освячувати, бо люди так хочуть.
От і стали в нагоді Макавейські мученики.
Думаю спаса так само.
І зовсім не факт що тут йдеться про спасителя.

Цитата: DarkMax2 от сентября 16, 2019, 12:05
Комітет спасіння України Миколи Яновича Пахла.

---

Однак таку назву висміювали, оскільки слово нині має релігійне забарвлення.

Причина вряд ли в этом.

Комітет спасіння України Миколи Яновича Пахла.

---

Однак таку назву висміювали, оскільки слово нині має релігійне забарвлення.

И что? Кто его употребляет в публицистике какой-нибудь?
Даже не сравнится с око - очи в русском, которое довольно легко употребляется вместо мокше-монгольского глаз - глаза в самых разных жанрах.

СПАСАТИ 2, аю, аєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех.

1. розм. Те саме, що рятувати. Сам [цар] спасав своїх мирян (Іван Котляревський, I, 1952, 289); — Хто такий? Чого тут лазиш? .. — Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 438); [Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний, V, 1955, 177); Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Товаришу начдив! ..Спасіть... — простогнав поранений Павлик Радецький і впав непритомний в обійми Щорса (Олександр Довженко, I, 1958, 183).

2. рел. За християнським віровченням — визволяти від вічних мук у загробному житті. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис, 1864, № 205); — Святая сило! Спаси мене, мій боже милий! — Тілько й промовила [Марія] (Тарас Шевченко, II, 1963, 361).
Боже (господи і т. ін.) [тебе (мене і т. ін.)] спаси, заст. — уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь. — Боже ж тебе спаси — не бий по людині, а бий по дровах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 86); [Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 299); Спасати (спасти) [свою] душу — у християнському віровченні — подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук у загробному житті. В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Іван Франко, IV, 1950, 157); [Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний, V, 1955, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 491.