Лингвофорум

Якось запам'ятав, що від "австрійських" прізвищ на -ів не утворюється жіноча форма. А про саме відмінювання не замислювався.
Підгледів: чергується і/о за правилами.

---

§ 102. Відмінювання прізвищ
...
3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за такими зразками: /127/
...
Прокопів

Прокопов-а (-пів-а)

Прокопов-у (-пів-у)

Прокопов-а (-пів-а)

Прокопов-им (-пів-им)

...Прокопов-і, -у (-пів-і, -у)

Прокопов-е (-пів-е) й Прокопів

---

http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil4.htm

Цитата: Wolliger Mensch от января 22, 2011, 10:46

Цитата: Python от января 22, 2011, 08:36
Важко сказати — ні імен, ні загальних назв зі схожим звучанням в сучасній українській мові нема. Але, судячи з існування населених пунктів з назвою «Сингаї», -їв є суфіксом як у «Сингївському», так і в «Сингаївці». Український суфікс -ів/-їв відповідає російському -ов/-ев.

Таким образом, максимум, что можно «выжать», — это два суффикса — -ев- и -ск-, то есть, — Сынгаевская. Не понятно, откуда вдруг и вылупилось в русском варианте. Кто сказал, что там не др.-русск. сынъ в первой части?

"Сынга" — це чорна качка (дивіться у Даля). Може це вістяцький (хантийський) слід в історії України?
Мені здається, що російські варінати "Сингаи", "Сингаевка" — це піддані псевдоестетиазції "Сынгаи", "Сынгаевка".
Погоджуюся з Wolliger Mensch і Python щодо однозначності суфіксів та закінчення - "-евская".

Пора вже до ладу це документоводство довести. Щоби такі «різні прізвища» були однаковими.

У правилах сказано:

Цитата: http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html#toc199
6. Російська літера и передається:
а) Літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц): Ігнатов, Ігнатьєв, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін.
б) Літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа): Воїнов, Гур'їн, Ізмаїлов, Ільїн.
в) Літерою и:
1) Після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв; Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан, але перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан.
2) У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов'янських мов: Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров, але: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських.
3) У префіксі при: Прибилкін, Привалов, Пришвін.
4) У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Григорович, Кулинич, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев.

В даному випадку, вибір літери залежить від того, чи є основа, з якої утворено прізвище, спільною для української й російської мов. Ім'я Осип в українській мові є (хоча зараз частіше використовується варіант Йосип), тому правильним варіантом буде «Осипова».

З іншого боку, вчителька української мови — не працівник паспортного столу, і якщо в українському паспорті записано «Осіпова», у неї просто нема повноважень змінити прізвище на правильне. З точки зору документоводства, це справді два різні прізвища, хоч одне з них і виникло як помилка транслітерації.

В этом году учитель украинского языка решил изменить нашу фамилию. До этого была Осіпова сейчас только Осипова и ни  как иначе. Это по моему две разных фамилии, но ей не докажешь. Хотя не все учителя укр. языка так считают, как правильно-подскажите пожалуйста.  Спасибо.

Взагалі то призвіща на -ский з самого початку були звязані з топонімами (жах, а не слово вийшло), через те думаю, що ідея Pytona вірна про:

Цитата: Python от января 21, 2011, 19:14
Є на Житомирщині село Сингаївка , назва якого передається російською як Сингаевка. Було б логічно застосувати той же принцип і до спорідненого прізвища — Сингаевская.

Вельмишановне панство, щиросердно вдячна за допомогу, цікавинки, дискусію.

ЦитироватьКто сказал, что там не др.-русск. сынъ в первой части?

[псевдонаука]
Теоретично, можливий і такий варіант. Уявімо, що існували якісь «сини гаїв» (лісові ельфи?). В такому разі, першим з'явилось прізвище, яке можна розтлумачити як «син гаївський», що злилося в одне слово, і вже потім від нього пішли назви сіл...
[/псевдонаука]

Але я більш схильний вважати, що корінь «сингай» має неукраїнське походження. З якої мови — сказати важко. Навряд чи це дзонг-ке( http://www.peoples.ru/state/politics/jigme_wangchuk/ ) чи корейcька ( http://foto-planeta.com/np/12499/singay.html ), але...

І потім коли буде потреба передати назад, буде Сингаєвська...

Цитата: Python от января 22, 2011, 08:36
Важко сказати — ні імен, ні загальних назв зі схожим звучанням в сучасній українській мові нема. Але, судячи з існування населених пунктів з назвою «Сингаї», -їв є суфіксом як у «Сингївському», так і в «Сингаївці». Український суфікс -ів/-їв відповідає російському -ов/-ев.

Таким образом, максимум, что можно «выжать», — это два суффикса — -ев- и -ск-, то есть, — Сынгаевская. Не понятно, откуда вдруг и вылупилось в русском варианте. Кто сказал, что там не др.-русск. сынъ в первой части?