Відверто про русинську мову

[Elischua]

а російські телеканали дивиться незначний % населення [України]

Да ну, не правда же!!

[Python]

Крутять, бо варіант потребує підкручування. Навіть така досить важлива деталь, як місцевий рефлекс ô, передається в ньому на основі менш поширених укаючих говірок.

Невже менш поширених, Pythone?

Звісно, вам видніше. Але, мені здається, навіть у разі дещо більшої поширеності У на місці Ô, було б доцільно залишити такий варіант правопису, де б рефлекс Ô графічно не змішувався з У чи І: графічне змішання фонем може призвести до втрати їх фонетичного розрізнення в тих діалектах, де вони розрізняються (згадаймо українську проблему Г/Ґ чи твердого й м'якого варіантів І, де графічне нерозрізнення призвело до майже повної втрати однієї з фонем із кожної пари). Вивести У з Ô нескладно, а ось навпаки — вже проблема, що не завжди підлягає автоматизації.

[Sirko]

а російські телеканали дивиться незначний % населення [України]

Да ну, не правда же!!

http://www.telekritika.ua/ratings/2012-07-09/73219

Правда-правда. Частка аж 3х російських каналів 3,37%. Кому вони потрібні? Пенсіонерам! (14-49 2,45%)

[Elischua]

+1. На базі підкарпатського та пряшівського цілком можливо створити єдиний, значно більш конкурентноспроможний варіант.

Нагадаите, в пряшѵвскому тои самыи /ȯ/ вымовлять деяко огублено або ?

[Elischua]

а російські телеканали дивиться незначний % населення [України]

Да ну, не правда же!!

http://www.telekritika.ua/ratings/2012-07-09/73219

Правда-правда. Частка аж 3х російських каналів 3,37%. Кому вони потрібні? Пенсіонерам! (14-49 2,45%)

Гаразд, пак будѫ роздивил пильнѣи туѭ таблицѫ - зараз ничь не тѧмлѭ.

[Conservator]

Тобто як з України, так і зі Словаччини, я правильно зрозумів?

русини на Україні й так читають русинську пресу та книжки зі Словаччини, у мене (нерусина) десь трохи не половина русинських книжок у хатній бібліотеці - саме словацькі видання.

[engelseziekte]

Тобто як з України, так і зі Словаччини, я правильно зрозумів? До речі, всі літературні варіанти русинської мають кириличну абетку?

Так.

Звісно, вам видніше. Але, мені здається, навіть у разі дещо більшої поширеності У на місці Ô, було б доцільно залишити такий варіант правопису, де б рефлекс Ô графічно не змішувався з У чи І: графічне змішання фонем може призвести до втрати їх фонетичного розрізнення в тих діалектах, де вони розрізняються (згадаймо українську проблему Г/Ґ чи твердого й м'якого варіантів І, де графічне нерозрізнення призвело до майже повної втрати однієї з фонем із кожної пари). Вивести У з Ô нескладно, а ось навпаки — вже проблема, що не завжди підлягає автоматизації.

Для говорів, де у/і та у/і (←ô) відрізняються якісно, це, мабуть, було б корисним.

Нагадаите, в пряшѵвскому тои самыи /ȯ/ вымовлять деяко огублено або ?

Як .

русини на Україні й так читають русинську пресу та книжки зі Словаччини, у мене (нерусина) десь трохи не половина русинських книжок у хатній бібліотеці - саме словацькі видання.

Це до кого вона доходить. Її звідти завозять у невеликих кількостях.

[Conservator]

Це до кого вона доходить. Її звідти завозять у невеликих кількостях.

так, і вона ще й дорога ж. коли брошурка на 100 сторінок коштує 5 евро, то для підкарпатського селянина її придбати таки проблема (правда, реально її тут реалізують дешевше). але, коли говорити про русинські громадські орг-ції, то вони отримують стабільно цю літ-ру, і зі Словаччини її таки багато доходить (особливо порівняно з майже цілковитою - на щастя, таки "майже", трохи їх є - відсутністю книжок, виданих лемками в Польщі чи русинами Угорщини).

[engelseziekte]

так, і вона ще й дорога ж. коли брошурка на 100 сторінок коштує 5 евро, то для підкарпатського селянина її придбати таки проблема (правда, реально її тут реалізують дешевше). але, коли говорити про русинські громадські орг-ції, то вони отримують стабільно цю літ-ру, і зі Словаччини її таки багато доходить (особливо порівняно з майже цілковитою - на щастя, таки "майже", трохи їх є - відсутністю книжок, виданих лемками в Польщі чи русинами Угорщини).

Вам видніше. З книжками з Угорщини все не так погано.

[Conservator]

Вам видніше. З книжками з Угорщини все не так погано.

та ні ж, Вам на місці краще видно, ніж мені з Києва добре, коли з Угорщини більше доходить, ніж я думав.

[Elischua]

Як .

Дякую. Нач є товды така база? ("На базі підкарпатського та пряшівського...")

[engelseziekte]

Що Ви маєте на думці? Я говорив не лише про рефлекс о...ъ.

[Elischua]

Що Ви маєте на думці? Я говорив не лише про рефлекс о...ъ.

О чѵм ще?

[Elischua]

Але я птал як раз за рефлекс о..ъ/ь, ож як є то сним на Пряшѵвщинѣ.

[Lodur]

Нiчого не розумiю...

[engelseziekte]

О чѵм ще?

О підкарпатській і пряшівській кодифікаціях взагалі. Їх можливо звести до одної — вони мають чимало спільного, а різне (приміром, горізгаданий рефлекс) — не надто велика біда. Я правильно Вас зрозумів?

Але я птал як раз за рефлекс о..ъ/ь, ож як є то сним на Пряшѵвщинѣ.

Пак о тôм я Вам ôдповіл. Дале сте вже зазвѣдали о базѣ.

[Elischua]

Нiчого не розумiю...

Чому конкретно не розумѣєте?

[Elischua]

О підкарпатській і пряшівській кодифікаціях взагалі. Їх можливо звести до одної — вони мають чимало спільного, а різне (приміром, горізгаданий рефлекс) — не надто велика біда. Я правильно Вас зрозумів?

На моѫ думкѫ занедбання горѣ сгаданого рефлекса о..ъ/ь як [огубленого] є над то велика бѣда.

[Lodur]

Нiчого не розумiю...

Чому конкретно не розумѣєте?

Слова незнайомi, в короткому реченнi не можу здогадаться, що вони мають значити.

[Elischua]

О чѵм ще?

О підкарпатській і пряшівській кодифікаціях взагалі. Їх можливо звести до одної — вони мають чимало спільного, а різне (приміром, горізгаданий рефлекс) — не надто велика біда. Я правильно Вас зрозумів?

Але я птал як раз за рефлекс о..ъ/ь, ож як є то сним на Пряшѵвщинѣ.

Пак о тôм я Вам ôдповіл. Дале сте вже зазвѣдали о базѣ.

Аибо, я м звѣдал о базѣ через то, же кодь на Пряшѵвщинѣ ся о...ь/ъ не реализує огублено, то для мене такый варьянт є мало интересен. Якы сѫть там ще интересны особливости, ради яких само пряшѵвьскый, а не дакотрый иньший?

[engelseziekte]

На моѫ думкѫ занедбання горѣ сгаданого рефлексу о..ъ/ь як [огубленого] є над то велика бѣда.

Ай я не пôдпераю сякой зохабленя. За то бых хотѣл, обы людём мож было хосновати свôй рôдный рефлекс на писмѣ и в бесѣдѣ.

[Elischua]

Нiчого не розумiю...

Чому конкретно не розумѣєте?

Слова незнайомi, в короткому реченнi не можу здогадаться, що вони мають значити.

Але = Но /я = я/ птал = спрашивал/ як раз = как раз/ за рефлекс = о рефлексе/ о..ъ/ь, ож = что (относ.)/ як =как/ є = есть/ то = это (сиречь, ситуация) /сним = с ним (рефлексом)/ на Пряшѵвщинѣ. 

[Lodur]

Але = Но /я = я/ птал = спрашивал/ як раз = как раз/ за рефлекс = о рефлексе/ о..ъ/ь, ож = что (относ.)/ як =как/ є = есть/ то = это (сиречь, ситуация) /сним = с ним (рефлексом)/ на Пряшѵвщинѣ. 

Спасибi, я, помiркувавши, зрозумiв, що «птал» - то «питав», а «сним» - то «з ним». А все iнше i так було зрозумiло, хоч i не звично.

[Elischua]

На моѫ думкѫ занедбання горѣ сгаданого рефлексу о..ъ/ь як [огубленого] є над то велика бѣда.

Ай я не пôдпераю сякой зохабленя. За то бых хотѣл, обы людём мож было хосновати свôй рôдный рефлекс на писмѣ и в бесѣдѣ.

Особисто менѣ ся видить наилѣпшим закарпатьскыє говѵркы ги основа (нêж русиньска в Словачщинѣ – не через то, же сѫть у Словачщинѣ, але через ïх на великѫ мѣрѫ пословаченѵсть) с точкы зору фонетикы, але и не лен ѥѥ.

[engelseziekte]

Аибо, я м звѣдал о базѣ через то, же кодь на Пряшѵвщинѣ ся о...ь/ъ не реализує огублено, то для мене такый варьянт є мало интересен. Якы сѫть там ще интересны особливости, ради яких само пряшѵвьскый, а не дакотрый иньший?

Про мене майважна му особливость є тота, ож учинили го на базѣ пряшôвськых говорôв. Пôдперам скапчованя пряшôвського варіанта з пôдкарпатськым прото, обы тот єдиный варіант было добрѣ хосновати всяде: и на Пряшôвщинѣ, и на Пôдкарпатю.
Перебачте ня, бо виджу, ож звѣдаєте ся за языкові явы, а я вам говорю за другоє. Повѣл бых, ож мінѣ там интересна морфолоґія, приміром, nom. pl. приложникôв на -ы: красны жены. Щи суть интересні говôркы з ы як рефлексом о...ъ.   

Особисто менѣ ся видить наилѣпшим закарпатьскыє говѵркы ги основа (нêж русиньска в Словачщинѣ – не через то, же сѫть у Словачщинѣ, але через ïх на великѫ мѣрѫ пословаченѵсть) с точкы зору фонетикы, але и не лен ѥѥ.

Думам, же требало бы давати позôр на вшыткы єствуючі языковы явы незалежно ôд їх походжіня.