Як позначити тверду приголосну перед і?

[LUTS]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

[DarkMax2]

Я б паєрок вліпив над нею.

[LUTS]

Я б паєрок вліпив над нею.

Це що?

[DarkMax2]

Я б паєрок вліпив над нею.

Це що?

(wiki/ru) Ерок

[LUTS]

Варіант

[Python]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

В желехівці після твердих приголосних писали І, після м'яких — Ї: сік, сїм.

[LUTS]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

В желехівці після твердих приголосних писали І, після м'яких — Ї: сік, сїм.

Таке чув. Але не підійде вже. "І" вже підсвідомо пом'якшує попередню літеру.

[Wolliger Mensch]

"І" вже підсвідомо пом'якшує попередню літеру.

Хтось тут говорив, що ні.

[LUTS]

"І" вже підсвідомо пом'якшує попередню літеру.

Хтось тут говорив, що ні.

Маю на увазі, що читати будуть всі саме так, бо звикли.

[Python]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

В желехівці після твердих приголосних писали І, після м'яких — Ї: сік, сїм.

Таке чув. Але не підійде вже. "І" вже підсвідомо пом'якшує попередню літеру.

Теж про це думав. У мене була ідея позначити непом'якшуюче і як ı: сıк, сїм.

[Sandar]

Це велика проблема. Я хочу навчитись говорити, як мої предки, але нема часу для спілкування з носіями вимови, яку ми тут маєм на увазі, тому для цього мені треба текст. Я би собі писав приватно і записував так, щоб не мнякшити, але я не знаю чим то позначати, а головне --- де позначати.

[Джереми]

Я, хоч і зрозумів, де тверде, а де мняке, та в мене все одно скрізь мняко виходить. Чи треба ускладнювати правопис історизмами, а потім сіпати декого за "неправильну вимову"?

[Sandar]

Я, хоч і зрозумів, де тверде, а де мняке, та в мене все одно скрізь мняко виходить. Чи треба ускладнювати правопис історизмами, а потім сіпати декого за "неправильну вимову"?

А за якими критеріями Ви зрозуміли?
Це не історизми --- це реалність українскої фонетики. Я хочу говорити по-українски, а не мовою українских підлітків, народжених в 80-х і 90-х роках (вони зараз уже не підлітки, але свою підліткову на той час вимову зберегли і своїх дітей їй учать; деякі тепер намагаются говорити якось інакше, нібито чисто, але направду не знают, з чого то очищенє фонетики починати, і творят нісенітницю (псевдопуристичні заскоки); таке я постерігаю у студентів і сучасних медіа (і в себе)).

Сіпати ніхто нікого ніколи не має права. Не можна сприймати новизну як імператив для інших.

[LUTS]

Я, хоч і зрозумів, де тверде, а де мняке, та в мене все одно скрізь мняко виходить. Чи треба ускладнювати правопис історизмами, а потім сіпати декого за "неправильну вимову"?

Ну це ще не зовсім історизм. В мене ще є. 

[Lodur]

Це велика проблема. Я хочу навчитись говорити, як мої предки, але нема часу для спілкування з носіями вимови, яку ми тут маєм на увазі, тому для цього мені треба текст. Я би собі писав приватно і записував так, щоб не мнякшити, але я не знаю чим то позначати, а головне --- де позначати.

Давньоруською?

[Маркоман]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

А где она встречается?

[engelseziekte]

А где она встречается?

Во многих украинских диалектах согласные сохраняют твердость перед і, произошедшим из о (сіль, стіл, ніж и др.). Еще не так давно это было частью орфоэпической нормы.

[Artiemij]

Во многих украинских диалектах согласные сохраняют твердость перед і, произошедшим из о (сіль, стіл, ніж и др.). Еще не так давно это было частью орфоэпической нормы.

Только перед [і] из [о]? Почему бы тогда не «ô»?

[Sandar]

Це велика проблема. Я хочу навчитись говорити, як мої предки, але нема часу для спілкування з носіями вимови, яку ми тут маєм на увазі, тому для цього мені треба текст. Я би собі писав приватно і записував так, щоб не мнякшити, але я не знаю чим то позначати, а головне --- де позначати.

Давньоруською?

Нє, як предки, народжені в першій половині ХХ ст.

[Sandar]

Во многих украинских диалектах согласные сохраняют твердость перед і, произошедшим из о (сіль, стіл, ніж и др.). Еще не так давно это было частью орфоэпической нормы.

Только перед [і] из [о]? Почему бы тогда не «ô»?

Не только. И в этом моя, например, проблема. Если бы только перед «ô», проблема была бы только техническая --- как освоить такое произношение. Но я уверен, что не только перед «ô».

[Lodur]

Нє, як предки, народжені в першій половині ХХ ст.

Це як мої бабусі й батько. Не чув від них непом'якшуючу "і". Напевне, від діалекта залежить.

[engelseziekte]

Но я уверен, что не только перед «ô».

Так а де ще?

[LUTS]

Ніби-то в якомусь правописі якось позначали, але де і як не пам'ятаю. Не підкажете?

А где она встречается?

В мене ще зустрічається. Ті, тіх, стіл та й взагалі багато де.

[Sandar]

Но я уверен, что не только перед «ô».

Так а де ще?

Прикметники в множині, або прикметники чол. роду в однині, які мают в закінченні І, а не И: дочірній. А в слові "закінченні" -- яке Н? Язик увесь до піднебіння пристає?
Редагую. Луць дописав. В слові "ті" яке Т?
Ну, "тіх" я не кажу, я не з того реґіону.

[LUTS]

В нас ще в більшості прикметників в множині закінчення не "і", а "и". Підозрюю, що було те ж. Хоча точно не скажу.
Чирвони, біли, чорни, пугани, добри...