Лингвофорум

Шановні, буду дуже вам вдячний, якщо нагадаєте мені, як казати "стрекоза" по-українськи.

Я сам зі Львова і точно пам"ятаю, що у нас ту комаху не називали "стрекоза", або "бабка", як то написано у російсько-українському словнику.

Вилетіло слово з голови - ніяк не можу згадати. Може, хтось допоможе?

:skler:

А чого Вам не подобається "бабка"? Чи словники дурніші від тих, хто може тут відповісти, складають? ;--)

А те, що на ... вибачайте, в Україні десь називають щось не так, як зазначено у словнику, то що ж тут дивовижного? Часом бува навпаки складно знайти, де те слово, що зазначено в словнику, в невимушеній розмові, природньо люди вживають. Проте літературна, усталена мова та її лексикон, як їх було складено, такими й залишаються.

Я нічого не маю проти слова "бабка", але ниіколи в житті не чув, щоби так по-українськи називали стрекозу.

Мушу нагадати, що у словниках є багато слів, що не вживаються у розмовній мові. Наприклад, усіх львів"ян дуже смішило слово "кватирка", бо у нас навіть найзатіші українці такого слова не вживали, а казали попросту "форточка".

Тому я і хотів спитатися, чи може мені хтось нагадати, як називали стрекозу у Львові.

Цитата: ElikЯ нічого не маю проти слова "бабка", але ниіколи в житті не чув, щоби так по-українськи називали стрекозу.

Чув і так називав. Коли вивчав у школі російську мову і вчили "Стрекоза и муравей", то вважав, що стрекоза - це якась невідома мені комаха.

[Особисті коментарі та побажання надсилайте ПП. F]

Цитата: РеветаЧув і так називав. Коли вивчав у школі російську мову і вчили "Стрекоза и муравей", то вважав, що стрекоза - це якась невідома мені комаха.

Уявіть собі, ви побачили оту комаху бабку, та кличите оглянутися друга:
- Он, диви, бабка!

Чи буде перше, про що подумає ваш друг, бабка=комаха, навіть якщо ви будете коло ставка, а не бабка=жінка, яка щось робить на тому березі?

та ще: як перекладено оцю басню на українську?

Шановні, за що ви на мене так образилися?

Я просто просив нагадати мені, як буде "стрекоза" на західному діалекті. Я насправді ніколи не чув такої назви як "бабка", але тепер завдяки Реветові буду знати, що така назва існує.

Якщо ви не знаєте іншої назви, то нічого страшного. Поспитаюсь у інших. Але то просто якийсь анекдот - всі пам"ятають, що таке слово було, але ніхто не може його згадати.

P.S. А всеж-таки на рахунок кватирки, то чиста правда. Ніхто у нас у Львові такого слова не вживав. Спитайтеся у львів"ян.

Цитата: Iskandarта ще: як перекладено оцю басню на українську?

Десь я чув словосполучення «Бабка і мурашка». Досі пам'ятаю, як я колись прочитав цю назву у якійсь книжці і не одразу допетрив, про що йдеться... Тобто я зрозумів одразу -- але, звісна річ, зрозумів не так.

Цитата: Iskandarта ще: як перекладено оцю басню на українську?

Якщо перекласти лише назву, то мусить бути, здається, "Коник та мурашка". Перекласти всю байку не подужаю.

Цитата: ElikА всеж-таки на рахунок кватирки, то чиста правда. Ніхто у нас у Львові такого слова не вживав. Спитайтеся у львів"ян.

моя бабка на Буковинi казала фiртка (або хвiртка).

Цитата: andrewsiak
моя бабка на Буковинi казала фiртка (або хвiртка).

Аналогічно (Полтавщина), але саме те слово в першу чергу позначає двері, зроблені в паркані (рос. калитка)

1) ДзиГ'а. Бабка.
2) Фортка - такі "калітка" (полтавск., надднепрян.).

Дзига! Точно!
Дуже вдячний.

Цитата: ElikДзига! Точно!
Дуже вдячний.

В словаре написано:
стрекоза энтом. бабка; перен., разг. дзиґа, вертуха. :)

Мало ли чего в словарях пишут?
Славко мне напомнил: у нас на "захиднянском" стрекозу называли "дзига". А словом "бабка" называли подорожник. Не верите - спросите у местных.

Цитата: ElikМало ли чего в словарях пишут?

:o

Цитата: Iskandar
та ще: як перекладено оцю басню на українську?

В українському варіанті - там ледачий персонаж чоловічої статі - коник-стрибунець (російською - "кузнечик"), замість стрекози.

Варіанта в студію! :_1_12

Цитата: Slavko1) ДзиГ'а. Бабка.
2) Фортка - такі "калітка" (полтавск., надднепрян.).

У лiтературнiй мовi "дзиґа" це те, що росiйською зветься "юлою".

Цитата: andrewsiak

Цитата: Slavko1) ДзиГ'а. Бабка.
2) Фортка - такі "калітка" (полтавск., надднепрян.).

У лiтературнiй мовi "дзиґа" це те, що росiйською зветься "юлою".

Как насчет значения "стрекоза"? В словаре написано, что есть и такое. :_1_12

Имеется в виду русская "стрекоза" в переносном смысле - "вертлявый непоседа"

Цитата: Vertaler van TekstenВаріанта в студію! :_1_12

Ну от. Довелося лізти на антресолі і шукати свої дитячі книжки, бо в інтернеті не знайшлося.
Ось:

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ (Леонід Глібов)

У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець.

Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;

Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма,
Коли гульк - аж в степ широкий
Суне лютая зима.

Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав'я:
"Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!

Чуєш - в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!"

"Опізнився, небораче, -
Одказав земляк йому, -
Хто кохав життя ледаче,
Непереливки тому".

"Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, -
Каже коник, - пташки, квіти,
Любе літечко на те;

Скочиш у траву шовкову -
Все співав би та співав..."
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:

"Проспівав ти літо боже, -
Вдача вже твоя така, -
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!"

Щож, щиро дякую. :)

Я родился в бессарабском украинском селе на Дунае. У нас стрекозу называют "гармасар"! Наверно это молдавское слово. :-)

Йо....скільки мороку від цієї "стрєкози".....краще буде називати її "стрэкоза" і не паритися! ;D
А що - стрекоза, вона стрекочить...хоча і не коза! ::)

Коник - це "кузнечик"

В літературній мові використовується лише назва «бабка», хоча в розмовній українській це слово на позначення даної комахи таке ж маловживане, як «кватирка» для позначення маленького віконця. Зрештою, «бабка» позначає й безліч інших понять, включаючи старих жінок і кулінарні вироби, а контакт з російською створює ще й неправильну аналогію між укр. «бабка» та рос. «бабочка».

Взагалі, я схиляюсь до думки, що первісно слово «бабка» на позначення комахи не стосувалось конкретного ряду комах - ним могли позначати і інших літаючих комах, і тільки в період формування наукової термінології воно було ототожнене з    Odonata. Приблизно те ж саме можна сказати і про слово «кузка», яке застосовується переважно до жуків, хоча може позначати й інших повзаючих комах (подібно до англійського «bug»). Слово «кузка», однак, у наукову термінологію не ввійшло (втім, є слово «кузька», яким називають кілька видів жуків - шкідників сілького господарства).

eнтом. бабка

розм. вертуха, дзига.

жужжать - дзижчати.
стрекотать - стрекотати, скрекотати, скрекотiти, джеркотiти.

Не яких польових залупiвок!  :D :E:

Я слышала, кузнечик - коник. А насчет стрекозы не знаю.

Цитата: Kubanian от февраля  2, 2007, 02:03
Йо....скільки мороку від цієї "стрєкози".....краще буде називати її "стрэкоза" і не паритися! ;D
А що - стрекоза, вона стрекочить...хоча і не коза! ::)

Мороки.
Морок - це темрява, сутінки.

Цитата: Пять копеек от января 23, 2007, 14:23
Я родился в бессарабском украинском селе на Дунае. У нас стрекозу называют "гармасар"! Наверно это молдавское слово. :-)

так, ,,гармасар" - це з румунської harmasar. цікаво, що й в оригіналі, і в українських словниках (ЕСУМ, ВТССУМ) слово має значення саме «жеребець, кінь»

На поділлі ( віничина ) стрекоза це таки бабка. Й це слово народне, не якесь наукове.

блін. сам стіки часу прожив у Львові, на Левандівці, а словом "дзига" щоб хтось бабку називав - не чув.... хоча хз, в селі не жив такшо в нас в компанії частота вживання "бабки" чи "стрєкози" приблизно рівна нулю (нам шо нема про шо говорити окрім як про комах а ?) але я особисто не зважаючи на то шо родився у Львові, всеодно кажу "кватирка" і "бабка". хоч би шо.

Цитата: chyapay от декабря 20, 2008, 15:48
блін. сам стіки часу прожив у Львові, на Левандівці, а словом "дзига" щоб хтось бабку називав - не чув.... хоча хз, в селі не жив такшо в нас в компанії частота вживання "бабки" чи "стрєкози" приблизно рівна нулю (нам шо нема про шо говорити окрім як про комах а ?) але я особисто не зважаючи на то шо родився у Львові, всеодно кажу "кватирка" і "бабка". хоч би шо.

У Львові кажуть ШО?  :o Який жах!  :(

блін, шановний? я б взагалі ту букву "щ" викинув до бісової мами з алфавіту: най буде як в білорусів - "шч". ато понавидумували тут всяких "я", "ю", "є", "ї" і потім іноземці мають ломати голову над правилом, як прочитати, а з апострофом чи без апострофа.. а нє шоб фонетичну абетку зробити а? добре шо хоч не такий жахливий правопис як у російської мови...

Скрізь по Україні кажуть ШО ;)
Ну а ЩО — вже високий стиль.

Цитата: chyapay от декабря 20, 2008, 20:37
блін, шановний? я б взагалі ту букву "щ" викинув до бісової мами з алфавіту: най буде як в білорусів - "шч". ато понавидумували тут всяких "я", "ю", "є", "ї" і потім іноземці мають ломати голову над правилом, як прочитати, а з апострофом чи без апострофа.. а нє шоб фонетичну абетку зробити а? добре шо хоч не такий жахливий правопис як у російської мови...

Фонетична абетка вже існує (міжнародний фонетичний алфавіт), але ніхто при здоровому глузді не буде писати нею щось серйозне.
Щодо щ. По-моєму, це просто зручно — набирати одну літеру замість двох (тим більше, ш й без того чимало місця займає, а шч — практично як німецьке sch). Колись у кирилиці були ще й літери для кс і пс (і, до речі, на Україні їх використовували не лише у грецьких запозиченнях), поки Петро І не взявся її калічити.

Чому я не варто замінювати на ьа/йа, на цьому форумі вже колись обговорювали: є випадки, коли звучання йотованих неможливо відтворити цими засобами (як у слові « свято»).

(як у слові « свято»). иии не шарю... сьвьато не пыдходить????

до речі, "шо" - значно легше на вимову, аніж "що", якшо хтось не зауважив

Цитироватьсьвьато не пыдходить????

Перший м'який знак сумнівів не викликає, а ось із другим проблема. В літературній українській мові нема м'яких губних приголосних, та й голосна після твердого чи трохи пом'якшеного в - не зовсім а.

Ну і, крім того, «свято» на дві літери коротше, ніж «сьвьато».

перепрошую, наведыть будьте ласкавы мены тут транскрипцію , так як в школі вчили в 1-му класі, до слова "свято". переконаєтесь шо вона виглядае так: св'ато. по-друге, абсолютно до лампочки чи є чи нема губні приголосні в українська літературна мова. якшо ми вже дозволити собі порушити її поточний стандарт.

Транскрипція для першокласників — фігня. Там просто нема позначення для відповідного звуку (хоча сам звук вимовляється не так, як а у слові «сват»). В українській мові розрізняють м'якість і пом'якшення (хоча в шкільному курсі це незручне питання здебільшого обминають) — губні бувають лише пом'якшеними, але не м'якими. Початкова с у слові свято також пом'якшена. В залежності від індивідуальних особливостей вимови, слово «свято» може бути записане фонетично як [с´в´я́то], [с'вя́то], [с´вя́то], [с'в´я́то]. (с´, в´ - пом'якшені звуки, с'  — м'який звук, я — специфічний голосний звук). Вимова [св'а́то] помилкова.

Цитата: chyapay от декабря 20, 2008, 20:55
до речі, "шо" - значно легше на вимову, аніж "що", якшо хтось не зауважив

хибна думка. Вимовляти ШО замість ШЧО легше лише тим, хто до цього звик. А хто змалку говорить ШЧО, для нього це звичайне явище.

хз, але всеодно на одну приголосну більше.

а про свято - блін, ну такої дотошності я ще не бачив... українські науковці, видимо, найбільше страждають цією хворобою, зокрема лінгвісти і правознавці. де в Джа Ви чули "специфічний голосний звук"? чи це може суто ваша теорія? там А а не специфічний звук. блін, більшість говорить "а". оу-кей, Ви кажете специфічний звук. попробуйте вимовити його як самостійний звук і записати у форматі МП3. я б із задоволенням послухав... гигиги

Цитата: chyapay от декабря 20, 2008, 23:58
хз, але всеодно на одну приголосну більше.

а про свято - блін, ну такої дотошності я ще не бачив... українські науковці, видимо, найбільше страждають цією хворобою, зокрема лінгвісти і правознавці. де в Джа Ви чули "специфічний голосний звук"? чи це може суто ваша теорія? там А а не специфічний звук. блін, більшість говорить "а". оу-кей, Ви кажете специфічний звук. попробуйте вимовити його як самостійний звук і записати у форматі МП3. я б із задоволенням послухав... гигиги

а що означає слово "блін" у ваших постах?

У "святі" дійсно не [a], а [ä].

чудо світу, вперше чую про такий звук. то скіки голосних звуків в укр мові?????


я думав шо 6.

блін то є цензурована веріся слова "блядь".

Скільки голосних звуків в українській мові — важко сказати. Але точно не 6. а, е, и, і, о, у, я, ю, є(?), е^и, и^е, о^у... Хоча у шкільних підручниках використовують спрощений варіант транскрипції — там їх і справді здебільшого шість.

Цитата: chyapay от декабря 21, 2008, 02:37
чудо світу, вперше чую про такий звук. то скіки голосних звуків в укр мові?????


я думав шо 6.

блін то є цензурована веріся слова "блядь".

Але ж вони по різному вимовляются в різних словах. Багато кажуть слово голова як го^уло^ува. Ще не гулува, але вже не голова.

Мені здається що українською буде млин, але не знаю якщо користується це слово як цензурна версія слова блядь.

Цитата: chyapay от декабря 21, 2008, 02:37
чудо світу, вперше чую про такий звук.

Є таке поняття - алофон. Вчімо теорію.

Якщо я не помиляюсь, шановний пане, то "стрекоза" буде залупівка, як би це не було смішно! :)

Цитата: Іля от апреля 17, 2009, 22:51
Якщо я не помиляюсь, шановний пане, то "стрекоза" буде залупівка, як би це не було смішно! :)

А «кузнечик» тоді як? Невже стрипездрик?

Цитата: Python от апреля 17, 2009, 23:32

Цитата: Іля от апреля 17, 2009, 22:51
Якщо я не помиляюсь, шановний пане, то "стрекоза" буде залупівка, як би це не було смішно! :)

А «кузнечик» тоді як? Невже стрипездрик?

Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

Цитата: "Ревета" от
Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

це змова

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 08:43

Цитата: "Ревета" от
Я б не купувася на таке. Є набір "украінскіх слов" для профелійних провокаторів і аматорів, з якими вони тиняються по всіх форумах, де виникає тема української мови...

це змова

ні, це - стиль...

Щось всі відійшли від теми! То як буде "Стрекоза" по-українськи? :)

Цитата: Катя 2000 от июня  4, 2009, 08:29
То як буде "Стрекоза" по-українськи?

Відповідь була ще на початку — «бабка». Це в літературній мові, хоча в місцевих діалектах ця назва присутня не скрізь.

Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Цитата: I. G. от июня  4, 2009, 12:56
Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Есть ещё такой гриб "обабок" - подберёзовик. Интересно, роднит что-нибудь эти все названия?

Цитата: I. G. от июня  4, 2009, 12:56
Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Це одна із версій. Також є версія, що «баба» символізує відьму, і версія походження цього слова від гіпотетичної праслов'янської основи bab- — роздуватися, набухати.

щодо голосних звуків укр мови. отой весь ряд голосних я б назвав емпіричною характеристикою сільського діалектизму. дійсно, в селі говорять по-різному. і хвуки і на межі о з у, і на межі е з и. Але в багатьох навіть сільських діалектих а межах одного діалекту не є більш ніж 6-8 голосних звуків. а якшо взяти стандарт, то всіх нас вчать в школі: є 6 голосних звуків - а, о, у, е, і, и. і все. і ними можна таки на практиці обійтись - я і більшість моіх товаришів обходяться. ми не вимовляєм ні о*у ні е*и ні інших дивних синдикатів. кому це взагалі потрібно? хіба шо виділуватись мовляв подивітьші як я туткаво хвайно гувору))) сказано 6, знач 6. і говорим і сприймаєм як 6. а якшо я стану досліджувати всіх вас на відхиленя від цеї фанетичної норми, ухухух скіки я від вас різних  "специфічних голосних" наслухаюсь. кожен вякає і калякає як може. їх справа. має бути 6 і все. крапка.

Цитата: chyapay от августа 26, 2009, 07:17
а якшо взяти стандарт, то всіх нас вчать в школі: є 6 голосних звуків - а, о, у, е, і, и. і все. і ними можна таки на практиці обійтись - я і більшість моіх товаришів обходяться. ми не вимовляєм ні о*у ні е*и ні інших дивних синдикатів.

Хіба фізично можливо вимовити "голубка" не як [го^улу́бка], а "марево" не як [ма́ре^иво]? :???

Бабка буде.хоча на Сумщинi говорять Стрикоза або Дрижка

Цитата: Conservator от августа 26, 2009, 21:12
Хіба фізично можливо вимовити "голубка" не як [го^улу́бка], а "марево" не як [ма́ре^иво]? :???

Цілком можна, якщо не селюк.

Цитата: chyapay от августа 29, 2009, 16:45
Цілком можна, якщо не селюк.

Швидше, якщо не знаєш елементарних норм української літературної вимови.

Цитата: Conservator от августа 29, 2009, 17:21

Цитата: chyapay от августа 29, 2009, 16:45
Цілком можна, якщо не селюк.

Швидше, якщо не знаєш елементарних норм української літературної вимови.

+100

типу?

Цитата: chyapay от августа 30, 2009, 20:03
типу?

У будь-якому посібнику з української літературної ортоепії сказано, що у відповідних позиціях фонема /о/ звучить як [о^у], а /е/ як [е^и] (і /и/ як [и^е]).

приклад наведи

Цитата: chyapay от августа 31, 2009, 02:03
приклад наведи

Та будь -ласка :)

ЦитироватьПеред наголошеним складом із звуками [у] або [і] голосний [о] вимовляється з деяким наближенням до звука [у] і менш виразний перед складом з [і].

З помітним наближенням до  [у] вимовляється ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] в основі слова: [бо^ул'у́чий], [го^улу́бка] <...> (іде довгий перелік прикладів, далі приклади теж вирізаю). Не виявляє тут нахилу до [у] звук [о] в таких випадках: коли є сполучним голосним у складних словах <...>, також, за нечисленними винятками, у словах іншомовного походження <...>, без нахилу до [у] вимовляється звук [о] також у префіксах до-, недо-, о-, об-, про-, роз- <...>.

Погрібний М. Українська літературна вимова. - Дніпропетровськ, 1992. - С.7.

Про [е^и] на С.8. Ліньки перенабирати. Книжка є в мережі.

І це написано в УСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ посібниках із української літературної вимови.

Цитата: Conservator от августа 31, 2009, 07:38

Цитата: chyapay от августа 31, 2009, 02:03
приклад наведи

Та будь -ласка :)

Ви вважаєте, що "неселюк :D" це зрозуміє або що для "неселюка :D" М.Погрібний авторитет?  Як мовиться: для камердинера ...

хз, хз. болючий голубка я вимовляю з о, а не з оу, і не тіки я в ше й більшісь моїх однокурсників, знайомих (Львів). Згоден, шо оу в багатьох людей там виходить. Але ці люди зазвичай сільський або пополячений контенгент.  в них говірка в стилі "купъєу сибъі шошь куръєтъє". Мова - не математика, на жаль, і довести шо то точно так, чи інакше, можна лише реальним слуханням нативних спікерів. А ше й до того вони ж кожен по-різному ту мову коверкає. В кінець кінців, якби мене в школі вчили розрізняти о і оу, тим більше зважаючи на то шо я ніде оу не говорю, то я б певне мав з мови одні двійки. з раціональної сторони - нафіга нам то оу, ше раз кажу? невже то мусить бути "гоулубка" а не голубка? значеня ж від того не міняєця. А якшо ви підходите з дескриптивного боку, мовляв, так люди говорять, тому ми і так собі  транскриптуєм, то осб контрприклад - на сході, в тому ж Дніпропетровську чимало населеня, помоскаленого, звісно, говорять укр. мовою (особливо в селі) "оа" замість вашого "оу". і в них виходить шось середнє між "голубка" і "галубка". І шо тоді? А ці люди між іншим становлять як мінімум 30 відсотків населеня Украіни. І вони дале ко не приїжжї і не туристи, більшість з них родилось тут такшо можна в якійсь мірі їх вважати місцевим контенгентом. І куди тоді сувати оту книжку, не підскажете? якшо я з тоб книжкою буду виправляти східняків, то ж буде смішно чи не так? на "голубка" вони ше поведуться, ну от на "гоулубка" вже напевно що ні.

Цитата: chyapay от августа 31, 2009, 16:17
на сході, в тому ж Дніпропетровську чимало населеня, помоскаленого, звісно, говорять укр. мовою (особливо в селі) "оа" замість вашого "оу". і в них виходить шось середнє між "голубка" і "галубка".

Неправда. Я в майже всуціль російськомовному Кривому Розі виріс, у Дніпропетровську безліч разів і тривали час бував. Ніколи не чув акання в жодному слові під час розмов українською (і русифіковані лише міста, у селах тої-таки Дніпропетровської области, де мені випало бувати, розмовляють досить таки правильною українською, яка від літературної відрізняється дуже тонки шаром діялектної лексики).

У Києві, де мешкаю зараз, усі мої україномовні знайомі (таких більшість і вони з різних реґіонів країни) вимовляють ці звуки так, як того вимагають літературні норми.

Та й у Львові, де буваю порівняно часто, мої знайомі (львів'яни в бозна якому поколінні, щоправда, майже всі професійні філологи) вимовляють [о^у].

Мені вимова того-таки [голу́бка] з чітким [о] так ріже слух, що я, навряд чи, продовжував би розмову з людиною, яка так вимовляє.

Важко доволі мені уявити оте шо пишете, сам неодноразово бував на сході, та й звідтам купа люду прибуває до львівських вузів вчитись, і всі гаворять замість того шоб говорити. Досить дивно, що у вас такі болючі вуха, я чесно кажучи сам не надто люблю занадто часте ґекання, тим не менше, не став би суто через таку дурницю переривати розмову. І навіть якшо це ґекання так десонансно поєднано з надмірним "иканням". Може, все ж, це справа звички, як кому подобається. Як на мене, повертати мову до норм столъітньої давностИ - це звичайний проросійський (як не дивно) популізм, спрямований на ускладнення сприйняття російськомовним українцем-східняком державної мови, і, само собою, збільшенням нелюбові до всього українського." Давайте зробим мову з ижаками і патосом і обовязково з иншими, або /блядь/ з гиншими кіньцівками, аби москалям гидкіше було нас слухати. " В результаті маємо - привід для русофілів назвати укр мову (не нову редакцію - то ми на заході такі вумні шо тіки редакцію правопису обсиратимемо - а москаль-то буде цілу мову гівном обливати) неможливою для нормального вивчення русомовними, поганою, складною, важкою і т.п. Досить непогана ідея для тих, хто бажає займатись популізмом і розводити бандеро-хохляцьку холодну війну. А практично-то яка користь з "нововведення"? ніяка. А чому взагалі називати отой правопис нововведеням? це ж фактично поверненя до норм часів УНР-ЗУНР. Не більш як пафос. Ой, блять, вибачте, патос! Нововведеням можна називати щось, що прямує в майбутнє, щось, що вносить якісь небувалі до того зміни, в кінці кінців ті зміни мають бути раціональними, мають давати хороший результат. Який хороший результат дасть той староновий правопис? Схиляюсь до думки, вкотре, що в Українських верхах все ВСЕ робиться виключно з метою або ФАНАТИЗМУ або банальної ВЛАСНОКИШЕННОЇ ВИГОДИ.

трохи відступив від теми, pardon me.

Цитата: Conservator от августа 29, 2009, 17:21
Швидше, якщо

Не калька ли с подлого росейского «скорее, если»? :???

стрекоза это исковерканное черкесское слово щыдырк1эжъ с тем же смыслом.

Цитата: Circassian от сентября  1, 2009, 03:16
стрекоза это исковерканное черкесское слово щыдырк1эжъ с тем же смыслом.

Не смешно.

Цитата: Алексей Гринь от сентября  1, 2009, 02:07
Не калька ли с подлого росейского «скорее, если»? :???

Можливо... Я до 6-7 рр. жодного українського слова не чув-єм.

Але ж це не ідіома, а вираз із цілком прозорим значенням, який можна буквально перекласти, нє?

"скорее" aka "швидше" в значении "вероятней всего", "точнее" есть не калька, а независимое развитие?

Цитата: Алексей Гринь от сентября  1, 2009, 11:33
"скорее" aka "швидше" в значении "вероятней всего", "точнее" есть не калька, а независимое развитие?

Можливо, мови ж близькоспоріднені.

Как по-украински будет "чемодан"? Насколько употребимо слово "кофр" в этом значении?

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:11
Как по-украински будет "чемодан"? Насколько употребимо слово "кофр" в этом значении?

Валіза. "Кофр" в украинской речи никогда не слышал.

Цитата: Conservator от ноября 19, 2009, 23:25

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:11
Как по-украински будет "чемодан"? Насколько употребимо слово "кофр" в этом значении?

Валіза. "Кофр" в украинской речи никогда не слышал.

А Вы в какой части Украины живете? Мне говорили, что, вроде бы, так (кофр) на Западной Украине говорят, в частности во Львове.
А само слово "чемодан" в украинском никогда не употребляется или кто как говорит: кто-то чемодан, кто-то валiза?

Кофр - нет такого слова в украинском языке.
В украинском языке употребляется слово "валiза", а не чемодан.

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:35
А Вы в какой части Украины живете?

Киев. Раньше жил в Кривом Роге. В профиле написано. Бывает, что месяцами не произношу ни одного слова по-русски кроме как в семье - не с кем говорить, так что в основном украиноязычный круг общения, знакомых львовян порядочно, но не слышал :donno:

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:35
А само слово "чемодан" в украинском никогда не употребляется или кто как говорит: кто-то чемодан, кто-то валiза?

Разве что с шутливым оттенком и в искаженной форме (вроде "чумодан"). Или когда по-украински пытается говорить кто-то, кто языком владеет пассивно.

Еще вопрос. Как будет "подъемник" и "бензовоз"? Для подъемника есть какое-то слово типа "дондрохит", я забыл, в общем, что-то на "д".

Подъемник
техн.
підйомник;
(небольшой механизм - еще) підіймач;
(лифт) ліфт

А бензовоз так и будет бензовозом.

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:50
Еще вопрос. Как будет "подъемник" и "бензовоз"?

"Підйомник" (хотя мне больше понравился бы вариант "піднімач", такая форма лучше соответствует украинской морфологии) і "бензовоз".

Вы слышали одно из мифических слов :) "Дротохід" (в таком варианте слышал его именно в виде шутки) - такое же несуществующее слово, как и "пісюнковий злодій" в значении "насильник", просто юмористы придумывают :)

Да, точно, дротохiд. Только не понял, в каком смысле мифическое слово? Его на самом деле нет? Оно что-то обозначает/на что-то намекает? :)
Бензовоз, если я правильно понимаю, читается "бЭнзовоз"?

Цитата: matador от ноября 19, 2009, 23:50
Еще вопрос. Как будет "подъемник" и "бензовоз"? Для подъемника есть какое-то слово типа "дондрохит", я забыл, в общем, что-то на "д".

ну ідіоти мегапуристи в будь-якій мові є.Перепрошую за експресію

Цитата: matador от ноября 20, 2009, 00:00
Только не понял, в каком смысле мифическое слово? Его на самом деле нет? Оно что-то обозначает/на что-то намекает?

Вообще нет такого слова. О нем говорят не знающим языка в виде неполиткорректной шутки.

Цитата: matador от ноября 20, 2009, 00:00
Бензовоз, если я правильно понимаю, читается "бЭнзовоз"?

Да. И еще часто говорят "бензовіз" (так должно быть правильней, но современная лит. норма требует первог варианта).

ОК, спасибо большое! (очень понятно объясняете) :)

Цитата: Лукас от ноября 19, 2009, 23:41
В украинском языке употребляется слово "валiза", а не чемодан.

В рум. считается что valiză происходит от fr. valise
http://dexonline.ro/search.php?cuv=valiză (http://dexonline.ro/search.php?cuv=valiz%C4%83)

укр. Лі́зу имеет отношение к валiза?

Conservator - Спасибо!

Цитата: Ion Bors от ноября 20, 2009, 00:27
В рум. считается что valiză происходит от fr. valise

Так и в украинском.  Посредством польского.

Цитата: Ion Bors от ноября 20, 2009, 00:27
укр. Лі́зу имеет отношение к валiза?

Никакого. ("лізу" - первое лицо ед. ч. наст. врем. от "лізти" <- др.-рус. лѣзти.

Короче,
ездила моя мама недавно во Львов и я ей дал задание выяснить давно гложущий меня вопрос - как же будет по-украински стрекоза?

Моя мама - человек въедливый, изучила вопрос тщательно и опросила больше дюжины своих друзей и знакомых, причем все они - щирі українці-западенці возрастом от 50 до 65 лет, так что чистота эксперимента была соблюдена полностью.

Так вот, все респонденты единогласно заявили, что они по-украински стрекозу называют... СТРЕКОЗА  :o
Естественно, с твёрдым украинским "р" и четким украинским "о".

Никаких "дзыг" и уж тем более "бабок" львовяне даже не вспомнили.

Так что словники словниками, а жива мова живою мовою.

На этом топик предлагаю считать закрытым.
:smoke:

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 07:50
Так вот, все респонденты единогласно заявили, что они по-украински стрекозу называют... СТРЕКОЗА  :o
Естественно, с твёрдым украинским "р" и четким украинским "о".

Никаких "дзыг" и уж тем более "бабок" львовяне даже не вспомнили.

Бррр... Никогда так не называл... :smoke:

Цитата: Conservator от ноября 20, 2009, 08:09

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 07:50
Так вот, все респонденты единогласно заявили, что они по-украински стрекозу называют... СТРЕКОЗА  :o
Естественно, с твёрдым украинским "р" и четким украинским "о".

Никаких "дзыг" и уж тем более "бабок" львовяне даже не вспомнили.

Бррр... Никогда так не называл... :smoke:

А как?

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 08:44
А как?

Бабка и только бабка.

Бабка - производное от бабочки?

Цитата: Ion Bors от ноября 20, 2009, 09:21
Бабка - производное от бабочки?

В укр. нет слова "бабочка".

Эти два слова из одного древнерусского происходят, толлько в русском еще уменьшительный суффикс добавлен.

Цитата: Conservator от ноября 20, 2009, 09:14

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 08:44
А как?

Бабка и только бабка.

А Вы из какой области Украины?
Потому что во Львовской области стрекозу бабкой не называли.

Собственно, из-за этого я и поднял вопрос на Лингвофоруме: я забыл, как сказать по-украински "стрекоза", заглянул в словарь, а там какая-то "бабка"...

Conservator
Спасибо!

P.S.
но бабочка, по одной из версий имеет образное значение - ду́шичка
а я тоже небезразличен к Бабочке
псевдонаука - Бабочка – этимология (http://lingvoforum.net/index.php/topic,18838.0.html)

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 09:33
А Вы из какой области Украины?

В профиле написано :)

Родился и вырос в Кривом Роге, живу в Киеве.

Цитата: Лукас от ноября 19, 2009, 23:41
...Кофр - нет такого слова в украинском языке...

    Можливо йдеться про слово "кухор". Кухрами на Поліссі (північна частина Рівненщини) називають скриню для зберігання майна (переважно одягу). Напевне кожній дівчині, що йшла з батьківської родини (одружувалася), надавався кухор з пеним майном: одяг, намітки, постіль та все, що вважалося за традицією потрібним. Кухор - це велика скриня приблизно 1200х700х700, виготовлена з дерева, кути оббиті стальними смугами (прикріплені потужними заклепками), а також із в'язями зі стальних смуг посередині. Як правило на стальних (зігнутих зі стальної смуги) колесах (діяметер приблизно 120 мм). Пофарбована.  Закривається віком і замикається. Замків може бути 3(три): один вмонтовано стаціонарно, а два навісні за бажанням власника. З боків -- ручки для пересування кухра. Отже, видається, що за призначенням кухор близький до валізи, різниця в розмірах. Утім, можливо колись були й менші кухри.

Цитата: Conservator от ноября 20, 2009, 09:45

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 09:33
А Вы из какой области Украины?

В профиле написано :)

Родился и вырос в Кривом Роге, живу в Киеве.

Интересно получается: на Восточной Украине сохранилось исконное украинское название, а на Западной Украине все пользуются русским словом.

Что ж, буду теперь знать, что правильно по-украински стрекоза называется бабкой.
Век живи - век учись.
:umnik:

Кстати, есть еще один аналогичный случай.
Форточку на Западной Украине по-украински называют "форточка" (с твердым "ч" и четкими "о"). А восточноукраинское слово "кватирка" воспринимают как курьез.

Цитата: rocker от ноября 20, 2009, 10:35
Можливо йдеться про слово "кухор".

Ну, может, где-то на Галичине употребляется заимствование из польского "kufer".

Цитата: Conservator от ноября 20, 2009, 10:49
заимствование из польского "kufer".

в славянско-румынском тоже есть - cufăr (pol., ucr. kufer.)
http://dexonline.ro/search.php?cuv=cufăr

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 07:50
Короче,
ездила моя мама недавно во Львов и я ей дал задание выяснить давно гложущий меня вопрос - как же будет по-украински стрекоза?

Моя мама - человек въедливый, изучила вопрос тщательно и опросила больше дюжины своих друзей и знакомых, причем все они - щирі українці-западенці возрастом от 50 до 65 лет, так что чистота эксперимента была соблюдена полностью.

Так вот, все респонденты единогласно заявили, что они по-украински стрекозу называют... СТРЕКОЗА  :o
Естественно, с твёрдым украинским "р" и четким украинским "о".

Никаких "дзыг" и уж тем более "бабок" львовяне даже не вспомнили.

Так что словники словниками, а жива мова живою мовою.

На этом топик предлагаю считать закрытым.
:smoke:

Тут ошибка  в методе исследования. Надо на спрашивать "Как по-украински стрекоза?", а показать картинку со стрекозой и спросить: "Как вы называете вот это?"
То же самое с форточкой.

Цитата: Лукас от ноября 19, 2009, 23:41
Кофр - нет такого слова в украинском языке.

Вообще говоря, есть: http://www.slovnyk.net/?swrd=кофр&x=0&y=0 (http://www.slovnyk.net/?swrd=%EA%EE%F4%F0&x=0&y=0) , но я его тоже никогда не слышал... :donno:

Цитата: Elik от ноября 20, 2009, 07:50
Короче,
ездила моя мама недавно во Львов и я ей дал задание выяснить давно гложущий меня вопрос - как же будет по-украински стрекоза?

Моя мама - человек въедливый, изучила вопрос тщательно и опросила больше дюжины своих друзей и знакомых, причем все они - щирі українці-западенці возрастом от 50 до 65 лет, так что чистота эксперимента была соблюдена полностью.

Так вот, все респонденты единогласно заявили, что они по-украински стрекозу называют... СТРЕКОЗА  :o
Естественно, с твёрдым украинским "р" и четким украинским "о".

Никаких "дзыг" и уж тем более "бабок" львовяне даже не вспомнили.

Так что словники словниками, а жива мова живою мовою.

На этом топик предлагаю считать закрытым.
:smoke:

Интересно. А стрекОза или cтрЕкоза или cтрекозА?
Вообще, в западноукраинском - и в разговорном, и в старом литературном полно "русизмов" и церковнославянизмов, которые так удивляют восточных украинцев...

До речі.
(Google) стрекоза (http://www.google.com.ua/search?as_q=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0&hl=uk&rlz=1G1GGLQ_RUUA325&num=10&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA+Google&as_epq=&as_oq=&as_eq=&lr=lang_uk&cr=countryCA&as_ft=i&as_filetype=&as_qdr=all&as_occt=any&as_dt=i&as_sitesearch=&as_rights=&safe=images)

Цитата: http://uk.pandapedia.com/wiki/БабкиДуже значна частина україномовних людей не звикли до офіційної назви "бабка" і називають цю комаху по-іншому, наприклад, "стрикоза"

Цитата: Nekto от ноября 25, 2009, 00:19
Интересно. А стрекОза или cтрЕкоза или ?
Вообще, в западноукраинском - и в разговорном, и в старом литературном полно "русизмов" и церковнославянизмов, которые так удивляют восточных украинцев...

СтрекозА

До речі, те, що "стрекоза" українською мовою "бабка", я вперше засвоїв з роману Володимира Владка "Аргонавти Всесвіту" (http://lib.rus.ec/a/51669), коли ще навчався в третьому класі. А до того якось не цікавився назвами: літає якийсь інсект, ну й хай собі літає. :) Пам'ять на слова в мене добра змалку, тому я й запам'ятав це слово на все життя.

Цитата: Nekto от ноября 25, 2009, 00:10

Цитата: Лукас от ноября 19, 2009, 23:41
Кофр - нет такого слова в украинском языке.

Вообще говоря, есть: http://www.slovnyk.net/?swrd=кофр&x=0&y=0 (http://www.slovnyk.net/?swrd=%EA%EE%F4%F0&x=0&y=0) , но я его тоже никогда не слышал... :donno:

Может быть, что это региональное слово, редко используемое.

Цитата: Python от октября  2, 2008, 15:40
Взагалі, я схиляюсь до думки, що первісно слово «бабка» на позначення комахи не стосувалось конкретного ряду комах - ним могли позначати і інших літаючих комах, і тільки в період формування наукової термінології воно було ототожнене з    Odonata.

Дуже ймовірно... :yes:

Цитата: I. G. от июня  4, 2009, 12:56
Название "бабка" образовано по той же модели, что и "бабочка"? Связано с представлениями, что насекомые — это души умерших?

Очень вероятно... :yes:

Интересно, что слово бабка в обозначении стрекозы есть и в СРЛЯ, только им обозначают не стрекоз вообще (Odonata), а 1 подвид (Cordulia).
См. например: http://www.floranimal.ru/orders/2718.html

Цитата: Elik от сентября  3, 2005, 11:13
Шановні, буду дуже вам вдячний, якщо нагадаєте мені, як казати "стрекоза" по-українськи.

Я сам зі Львова і точно пам"ятаю, що у нас ту комаху не називали "стрекоза", або "бабка", як то написано у російсько-українському словнику.

Вилетіло слово з голови - ніяк не можу згадати. Може, хтось допоможе?

:skler:

lbva, якщо Ви повторюєте моє питання, то я на нього вже відповів: у Львові цю комаху по-українськи теж називали "стрекоза́".

Цитата: Karakurt от августа  8, 2010, 20:40

Offtop

А у нас она инелік "игловина" :)

А, по-татарски, стрекоза - инә карагы "вор иголок". :)

"бабка" Все правильно!!!!! ;up:

есть взаимосвязь между
стрекоза и bg. străk (стрэк?) - (овод - на болгарском)?
овод колит коротко шерстных животных - от чего те подпрыгивают, убегают, иногда коровы могут далеко убегать от стада.

я не знаю "стрекоза" со значением колоть - есть такое?

Цитироватьстрекоза́.
Near etymology: От стрека́ть II "прыгать" или стрека́ть I; см. Мi. ЕW 325; Брюкнер, KZ 45, 31; Преобр. II, 395. По мнению Ильинского (ИОРЯС 16, 4, 23), связано со стрекота́ть. Что касается знач. "колоть", то ср. тар. jiŋnäčük "стрекоза": jiŋnä "игла" (Радлов 3, 512).

 :) ;up:
Знайшла переклад "СТРЕКОЗА" - українською "ПИКОГЛЯД"
Дуже смішно!!!!!!!!!!!

Цитата: TanyaAG от марта 26, 2015, 16:27
:) ;up:
Знайшла переклад "СТРЕКОЗА" - українською "ПИКОГЛЯД"
Дуже смішно!!!!!!!!!!!

Хіба пикогляд — не дзеркало?

Здається мова йшла про Стуса - злетка.

Бабка угорською szitakötő
szita - сито, решето
kötő - в'язальний, в'язальник
Що у Львові "україномовні" кажуть на бабку "стрекоза́" - вказує на те, що культурний пошарок Львова не більший од подібного прошарку Донецька чи Луганська.

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 14:23
Що у Львові "україномовні" кажуть на бабку "стрекоза́" - вказує на те, що культурний пошарок Львова не більший од подібного прошарку Донецька чи Луганська.

або на те, що містяни власне у Львові тих бабок не бачать. хіба що за містом і рідко.

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 14:23
Що у Львові "україномовні" кажуть на бабку "стрекоза́" - вказує на те, що культурний пошарок Львова не більший од подібного прошарку Донецька чи Луганська.

А де зв'язок?

Цитата: Conservator от марта 28, 2015, 16:27

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 14:23
Що у Львові "україномовні" кажуть на бабку "стрекоза́" - вказує на те, що культурний пошарок Львова не більший од подібного прошарку Донецька чи Луганська.

або на те, що містяни власне у Львові тих бабок не бачать. хіба що за містом і рідко.

Культурна людина, де б не була, поводиться однаково. Шукає інформацію там, де вона конче має бути. В даному разі це визначник комах України. Для вчителів та учнів. Читати у форматі djvu. 1; 2; 3; 4; 5.

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 16:45
Культурна людина, де б не була, поводиться однаково. Шукає інформацію там, де вона конче має бути.

культурна людина може бути байдужою до комах і взагалі не ставити собі питання про те, як якась із них називається (не те, що літературною, а й місцевим діялектом). так само, як більшість людей, які мешкають далеко від моря, не впізнає на вигляд багатьох звичайних риб.

Цитата: Conservator от марта 28, 2015, 17:01

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 16:45
Культурна людина, де б не була, поводиться однаково. Шукає інформацію там, де вона конче має бути.

культурна людина може бути байдужою до комах і взагалі не ставити собі питання про те, як якась із них називається (не те, що літературною, а й місцевим діялектом). так само, як більшість людей, які мешкають далеко від моря, не впізнає на вигляд багатьох звичайних риб.

Через те культурний чукча не вчить румунів як вирощувати кукурудзу.

Про чукчів приблизно зрозуміло, а все таки що про Odonata.

Цитата: orklyn от марта 28, 2015, 17:17Через те культурний чукча не вчить румунів як вирощувати кукурудзу.

Чукча не вчить, а от у Кубанському агроуніверситеті є факультет субтропічного та тропічного сільського господарства, на якому африканців, азіатів та латиносів вчать вирощувати банани, ананаси та маніок. Росія, Краснодар.
,,,,,,,,,.,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Всього не прочитав у цій темі. Прошу не лаяти і не насміхатися, коли що не так. Справа в тому, що видів комах дуже багато. Люди називають їх якимись загальними назвами (муха, жук тощо), погано розрізняють. Лише в окремих випадках, коли ті комахи чимось важливі (користю або шкодою), вони мають конкретні для виду назви - бджола, капустянка, жук-рогач (олень). Якби не Крилов, на ту стрекозу-бабку ніхто уваги не звертав і далі і не виділяв її у світі комах - щось там літає над водою та й годі. "Репані селюки" (я, наприклад) більше звертали на личинки цих істот, які живуть на дні тихопротічних водотоків у великій кількості та нагадують казкових "дракончиків". Але предкам вони й дракончиків не нагадували. Хто там знав, що це не самостійна комаха, а лише стадія розвитку отого, що літає та рипотить крильцями! Але й дядько Крилов під назвою "Стрекоза", напевно ж, має на увазі коника / кузнечика, бо чого було стрекозі/бабці стрибати та співати ціле літо в "буйних муравах"? Або він щось чув у народі та попутав, або і в народі не було чіткості щодо назв комах - коників та бабок. Укладачі національних систематик тварин та рослин брали якусь одну свою назву - або загальновідому, або більш-менш відому, а часто відому лише у якійсь одній місцевості. А потім виявлялося, що так в іншому краю називають іншу істоту. В Росії ось що відбулося. Крилов написав байку про стрекозу-коника. Ентомологи почепили цю назву іншій комасі. Байку вивчали в школі протягом значного  часу й "стрекоза" прилипло до язика й стало популярним словом. Але наука напрямувала називання на іншу комаху, яка ні в муравах не стрибала, не співала, хіба що у повітрі танцювала, та, пробачте за вульгарність, раз-позраз на очах у всього світу парувалася. У нас люди старшого покоління ніяк цю комаху не називали, а ми вже знали, що це "стрикоза", а великих називали "вертольоти". Українська назва "бабка" дуже невдала, бо: 1) слово "бабка" має багато значень і, здається, так називали не імаго, а личинку; 2) дуже сильний вплив криловської "стрекози" та російської систематики.

Цитата: Jeremy от апреля  2, 2015, 08:40Якби не Крилов, на ту стрекозу-бабку ніхто уваги не звертав і далі і не виділяв її у світі комах - щось там літає над водою та й годі.

Взагалі-то, "стрекоза" Крилова - то коник ("кузнечик" російською). Так що переклад басні українською вище у темі вірний.

Jeremy, звиняйте, відповів, не дочитавши вашого тексту. Ви й так написали, що у Крилова коник.

»Укладачі національних систематик тварин та рослин брали якусь одну свою назву - або загальновідому, або більш-менш відому, а часто відому лише у якійсь одній місцевості. А потім виявлялося, що так в іншому краю називають іншу істоту.«

точно, так у нас є в багато чому

Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба.
1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130.
2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182.
3) = Ба́ба 4.
4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл.
5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк.
6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк.
7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк.
8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г.
9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408.
10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк.
11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка.
12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370.
13) Зоол. Рыба
а) Aspro. ЕЗ. V. 171;
б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19;
в) Gobius. Шух. I. 24.
14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340.
15) Раст.
а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12;
б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129;
в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135;
г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135;
д) Centaurea mollis. Лв. 97.
е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 14.

---

Перевантажене слово.

Ще одне значення "бабка" - нижня частина кінцівки худоби з копитом/ратицями. "Баба" - пелікан (запорізьке прізвисько Стріляйбаба). Термін "стрикоза" добре вкладується в українську мовну традицію, бо є "пірникоза" - чомга, "стрижикоза" - дрімлюга, козодой. Коли вона уривчасто літає, то здається, що стрикає (штрикає) повітря. Хоча, можливо, первісне "стрекоза" від "стрекотіти", але ніде в українських діалектах це слово для називання коників не зафіксовано - це виграшний факт у порівнянні з російською мовою на рівні 19 ст. А там хтозна, звідки "стрекоза" прилетіла в сучасну російську систематику, можливо, з Ворскли або Дінця.

12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370


Скажіть, будь ласка, пане Борисе Дмитровичу, звідки Вам відомо, що Гребінка вжив слово "бабок" саме у значенні "стрикоза"? Мало чого там над маківкою не пурхало разом з бджолами та метеликами. Може, то джмелі або оте довгоносе, що нектар на льоту висмоктує, здається, бражник по-російськи? Оці комахи часто метушаться біля квіток, а стрикози - хижаки, їх квітки не цікавлять, а тільки дрібні комахи.

Цитата: Sandar от апреля  2, 2015, 09:30
»Укладачі національних систематик тварин та рослин брали якусь одну свою назву - або загальновідому, або більш-менш відому, а часто відому лише у якійсь одній місцевості. А потім виявлялося, що так в іншому краю називають іншу істоту.«

точно, так у нас є в багато чому

Дарма котите  на укладачів. Означення комаха таки демократичніше за насекомое.
Наука все розклала по поличках. Ряд бабки (Odonata) поділяється на три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).
Дякуючи байці Крилова, стрекозу мав за синонім кузнечика. Одначе й досі ще топчу ряст.

Цитата: orklyn от апреля  2, 2015, 13:02
Дякуючи байці Крилова, стрекозу мав за синонім кузнечика.

(https://books.google.com.ua/books?id=0hUaAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA168&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%97%D0%90%D0%92%D0%94%D0%AF%D0%9A%D0%98%22+%22%D0%94%D0%AF%D0%9A%D0%A3%D0%AE%D0%A7%D0%98%22&sig=ACfU3U18tWDWCkbFgVHrxy8GauQeptosFQ&edge=0)

Як на моє підглухе вухо, завдяки - близька рідня завгоспа, завпеда, завмага...

Цитата: orklyn от апреля  3, 2015, 14:11
Як на моє підглухе вухо, завдяки - близька рідня завгоспа, завпеда, завмага...

А хто така дякА́?

Цитата: Zavada от апреля  3, 2015, 15:30

Цитата: orklyn от апреля  3, 2015, 14:11
Як на моє підглухе вухо, завдяки - близька рідня завгоспа, завпеда, завмага...

А хто така дякА́?

Вухо на те й підглухе, щоб чути завдяки )))))
Та й завідуючі дяки туди ж...

Цитата: Elik от сентября  4, 2005, 15:55
Я нічого не маю проти слова "бабка", але ниіколи в житті не чув, щоби так по-українськи називали стрекозу.

Мушу нагадати, що у словниках є багато слів, що не вживаються у розмовній мові. Наприклад, усіх львів"ян дуже смішило слово "кватирка", бо у нас навіть найзатіші українці такого слова не вживали, а казали попросту "форточка".

Ну не знаю, мій дід з селища на Київщині, біля білоруського кордону. Там казали саме "кватирка" звичайне розповсюджене слово у розмові. "Форточки" не було.

Цитата: Elik от сентября  3, 2005, 11:13
Шановні, буду дуже вам вдячний, якщо нагадаєте мені, як казати "стрекоза" по-українськи.

Я сам зі Львова і точно пам"ятаю, що у нас ту комаху не називали "стрекоза", або "бабка", як то написано у російсько-українському словнику.

Галицька говірка - периферія української літературної норми.
Тож нічого дивного, що бабку називали якимось регіоналізмом.
Чи не "залупівкою"? ;)

Цитата: orklyn от апреля  2, 2015, 13:02
Ряд бабки (Odonata) поділяється на три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).

Anisoptera в свою чергу мають сімейство Corduliidae.
Які російською називаються самі знаєте як (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B8_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%8B%D0%B5)).

А є ще Gomphidae, яких росіяни, схоже вважають самцями Corduliidae (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D0%B8_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%8B%D0%B5))  :green: