Лингвофорум

Цитата: DarkMax2 от марта 19, 2019, 19:56
Боже, і в них це спливло: Бу вчить #21: ходити за хлібом чи по хліб?

Конкретно з цим пунктом згоден, так і має бути. А то в декого фобія прийменника «по» поширюється й на «йти по хліб».

Боже, і в них це спливло: Бу вчить #21: ходити за хлібом чи по хліб?

Цитата: ВераНиКа от марта 23, 2012, 16:13

Цитата: SIVERION от марта 23, 2012, 16:06
у нас в украиноязычных и русскоязычных селах говорят По воду,если говорят о воде с колодца или с колонки, За водой-значит в магазин покупать минералку или сладкую воду,то есть напитки

Песня, скорее, о времени, когда в магазинах не было минералки или сладкой воды... да и магазины не в каждой деревне даже сейчас есть...

Получается, однозначно - "пО воду", а "за водой" - ошибка?
В деревне была очень, очень давно... но, если правильно помню, не слышала ни разу "пО воду"... а "за водой" - да. Мне почему-то кажется, что "пО воду" говорили очень, ну, просто очень давно... сто лет назад.

лтш. iet pēc ūdens un atnest pilnu krūzi - _{буквально,} "идти после воды и принести полную кружку" ( в смысле, "... за водой..."  - по сути "для/ради воды")

Когда бывал в Киеве, очень понравилось, что на его улицах МОЖНО услышать украинский. В Харькове только раз в год слышу где-нибудь в троллейбусе

Цитата: piton от марта 31, 2012, 23:22

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 16:36
серед моїх київських друзів лише двоє здатні спілкуватися літературною
українською , інші навіть суржиком не можуть, і російська в них бідна

Бедный город

Городов русских мать его

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 16:36
серед моїх київських друзів лише двоє здатні спілкуватися літературною
українською , інші навіть суржиком не можуть, і російська в них бідна

Бедный город

Цитата: Python от марта 29, 2012, 14:26

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 14:17
Мої російськомовні друзі в Києві завжди просять мене спілкуватися з ними виключно українською мовою, оскільки їм подобається літературна мова, а місцевий суржик викликає в них огиду.

Проблема в тому, що київська розмовна українська мова здебільшого і є цим суржиком. Якщо киянин уникає суржику, то говорить переважно російською. Літературною — переважно лише з друзями зі Львова. А оскільки робить це рідко, то й літературна мова в його виконанні досить-таки бідна.

Мушу констатувати сумний факт, що серед моїх київських друзів лише двоє здатні спілкуватися літературною українською , інші навіть суржиком не можуть, і російська в них бідна.
Хоча більшість з них етнічні українці, найкраще українською володіє єврей 

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 14:17
Мої російськомовні друзі в Києві завжди просять мене спілкуватися з ними виключно українською мовою, оскільки їм подобається літературна мова, а місцевий суржик викликає в них огиду.

Проблема в тому, що київська розмовна українська мова здебільшого і є цим суржиком. Якщо киянин уникає суржику, то говорить переважно російською. Літературною — переважно лише з друзями зі Львова. А оскільки робить це рідко, то й літературна мова в його виконанні досить-таки бідна.

Цитата: Python от марта 29, 2012, 14:14

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 14:12

Цитата: Python от марта 29, 2012, 14:00

ЦитироватьНаприклад "українською", замість "по українськи" на мою думку не може пахнути гіперкорецією.

Ну а дехто думає, що якщо «по-українськи» — неправильно, «зошит по українській мові» — неправильно, то й «піти по воду» — теж неправильно. В третьому випадку вже гіперкорекція.

От мені цікаво, Ви думаєте українською чи по українськи

На українській мові

Викрутився

Цитата: Python от марта 29, 2012, 14:09

Цитата: svidomit132 от марта 29, 2012, 13:55
Освітньо-інформаційний простір України заполонили русофони, це і є причиною створення "новомови" шляхом збочених гіперкорекцій.

Ну так а що скажете робити українським русофонам? Говорити російською? Без проблем — вони це й так можуть. А вивчення української мови для них неминуче зводиться до вивчення системи корекцій, з яких виводиться гіперкорекція. Гірше всього, що й правильних еталонів, на які вони могли б рівнятись, у них нема: західна українська мова має свою специфіку, на Сході ж до розмовної української ставляться як до суржику.

Мої російськомовні друзі в Києві завжди просять мене спілкуватися з ними виключно українською мовою, оскільки їм подобається літературна мова, а місцевий суржик викликає в них огиду.