скло відмінювання в множині

[oveka]

скло - склів?

[Upliner]

Скоріше скол

[Wolliger Mensch]

Скоріше скол

Гм. Стекла, стекол, стеклам... же.

[Волод]

 

відмінок   однина   множина
називний   ши́бка   шибки́
родовий   ши́бки   шибо́к
давальний   ши́бці   шибка́м
знахідний   ши́бку   шибки́
орудний   ши́бкою   шибка́ми
місцевий   на/у ши́бці   на/у шибка́х
кличний   ши́бко*   шибки́*

[DarkMax2]

скло - склів?

Є ж УЛІФ. Подивилися б там.

відмінок	однина	множина
називний	скло	сте́кла
родовий	скла	сте́кол
давальний	склу	сте́клам
знахідний	скло	сте́кла
орудний	склом	сте́клами
місцевий	на/у склі, по склу	на/у сте́клах
кличний	скло*	сте́кла*

*Але: два, три, чотири скла

[Python]

Чи є множина у слова «скло» взагалі? На які джерела спирається УЛІФ?

[Волод]

Пономаревщина. 

[DarkMax2]

Чи є множина у слова «скло» взагалі?

Вживається.

Вміст стекол у місячному реголіті відмінний і, наприклад, в оранжевому грунті, доставленому «Аполлоном-ІТ», перевищує 90%...

Джерело

Щоб одержати цілком рівну поверхню стекол, їх шліфують одно об одно з допомогою 3— 5-хвилинного корунду і потім, добре промивши, згладжують на дрібнішому, 60-хви- линному корунді.

Джерело

[DarkMax2]

Сплутав посилання.

Той рай був куплений у Київі і складав ся зі скринки, подібної до церкви, стекол і малюнків.

скло - склів?

Вікнів? Чого не за тою відміною? Ех, мруть відміни, таки мруть

[Python]

А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?

[oveka]

Дякую

[Python]

Просто цікаво, що СУМ-11 уперто обходить множину для «скло» — хоча, якщо множина утворюється таким нестандартним способом, як «стекла», то її слід би було й згадати. Про відсутність множини, втім, також не сказано.

[Upliner]

А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?

Якщо з польської, тоді шкел.

[Wolliger Mensch]

А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?

А тут аналогия не обязательна.

[Волод]

Чи є множина у слова «скло» взагалі?

Вживається.

Вміст стекол у місячному реголіті відмінний і, наприклад, в оранжевому грунті, доставленому «Аполлоном-ІТ», перевищує 90%...

Джерело

Щоб одержати цілком рівну поверхню стекол, їх шліфують одно об одно з допомогою 3— 5-хвилинного корунду і потім, добре промивши, згладжують на дрібнішому, 60-хви- линному корунді.

Джерело

Рыхлый материал, состоящий из мелких (<1 см) частиц, т. е. реголит, на поверхности Луны состоит из обломков пород, минералов и стекла.

http://chem21.info/info/1416331/

[DarkMax2]

Якщо це натяк на автопереклад з російської, то ні. Я ж дав посилання на книжку.

[Волод]

Якщо це натяк на автопереклад з російської, то ні. Я ж дав посилання на книжку.

Це був натяк на те, що навіть за наявності в російській мові множини слова «стекло»   росіяни знайшли в місячному ґрунті тільки одне «стекло», а українці незважаючи на те, що в українській мові «скло» як правило вживають в однині, знайшли в місячному ґрунті багато «стекол».

[oveka]

Перекладали з англійської.

[Zavada]

Просто цікаво, що СУМ-11 уперто обходить множину для «скло».

Але приклад уживання наводить.

Вентилятор просмоктує повітря через радіатор і по повітропроводах нагнітає його до вітрових стекол (Підручник шофера.., 1960, 281).

http://sum.in.ua/s/prosmoktuvaty

[oveka]

Якраз в такій ситуації у мене і виникло питання при редагуванні тексту.

[Python]

СУМ-11 «стекла» згадує, але не в статті «скло», тому незрозуміло, це форма слова «скло» чи незафіксованого в словнику «стекло» (у другому випадку, множина від «скло» має утворюватись регулярним чином).

Грінченко фіксує стекло, але вважає його окремим словом-синонімом. Якщо так, то мають існувати «скла» як множина від «скло» та «стекла» як множина від «стекло».

[Python]

Якщо виходити з версії «скло» — «скла», то все одно лишається проблемна форма родового відмінку множини, де граматика вимагає нульового закінчення — маловживаність слова у множині сприяє тому, що більшість носіїв не знає, як добудовувати випалі звуки, в решті відмінків відсутні, а «склів» виглядає, скоріш, як розмовне спрощення граматичної моделі. Аналогічну проблему має, наприклад, слово «дно».

[Zavada]

Іменник скло виник унаслідок скорочення групи приголосних: сткло (українська мова не любить нагромадження кількох приголосних). А в множині між цими приголосними є голосний е: сткло – стекла. Отже, в однині звук т випав, а в множині зберігся: скло, стекла, родовий відмінок – стекол. Порівняймо: чернець – чернці, тепер маємо чернець – ченці.

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/06/150615_ponomariv_59_ko

[Python]

Випадіння/відновлення звуків визначається не одниною/множиною, а нульовим/ненульовим закінченням. У випадку слова «чернець», ми бачимо, що в більшості відмінків як множини, так і однини слово містить спрощений корінь (ченця, ченцем, ченці, ченців і т.д.) — випадаюча приголосна зберігається лише в називному відмінку однини, де є нульове закінчення. За цією логікою, розгортання «скла» до «стекла» мало б відбуватися лише там, де закінчення нульове — у формі «стекол», а в решті форм як однини, так і множини мало б зберігатися спрощення (скло, скла, склами, на склах).

Для обґрунтування «скло в однині/стекла у множині», скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.

[Paul Berg]

скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.

Зайві сутності.