Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Python
 - декабря 15, 2018, 18:31
Але що тоді Грінченкове «стекло»? Звичайно, якщо це справді окреме слово, що має форму однини, відмінну від «скло», а не результат хибної ідентифікації Грінченком форм одного слова як двох окремих слів.
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 13, 2018, 23:00
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 22:57
Без «зайвих сутностей» незрозуміло, чому «стекла, стеклами», а не «скла, склами» — спираючись виключно на фонетичні процеси, це пояснити неможливо.

Чи не може бути так, що «скло» в українській мові сформувалось під впливом польської, а «стекло» — під впливом російської, і лише згодом вони уклались як однина-множина одного слова?

Др.-русск. стькло́ > скло, др.-русск. ст́ькла > стекла. Какая проблема?
Автор Python
 - декабря 13, 2018, 22:57
Цитата: Paul Berg от декабря 13, 2018, 22:43
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 18:27
скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Зайві сутності.
Без «зайвих сутностей» незрозуміло, чому «стекла, стеклами», а не «скла, склами» — спираючись виключно на фонетичні процеси, це пояснити неможливо.

Чи не може бути так, що «скло» в українській мові сформувалось під впливом польської, а «стекло» — під впливом російської, і лише згодом вони уклались як однина-множина одного слова?
Автор Paul Berg
 - декабря 13, 2018, 22:43
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 18:27
скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Зайві сутності.
Автор Python
 - декабря 13, 2018, 18:27
Випадіння/відновлення звуків визначається не одниною/множиною, а нульовим/ненульовим закінченням. У випадку слова «чернець», ми бачимо, що в більшості відмінків як множини, так і однини слово містить спрощений корінь (ченця, ченцем, ченці, ченців і т.д.) — випадаюча приголосна зберігається лише в називному відмінку однини, де є нульове закінчення. За цією логікою, розгортання «скла» до «стекла» мало б відбуватися лише там, де закінчення нульове — у формі «стекол», а в решті форм як однини, так і множини мало б зберігатися спрощення (скло, скла, склами, на склах).

Для обґрунтування «скло в однині/стекла у множині», скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Автор Zavada
 - декабря 13, 2018, 18:07
Цитата: Олександр Пономарів от
Іменник скло виник унаслідок скорочення групи приголосних: сткло (українська мова не любить нагромадження кількох приголосних). А в множині між цими приголосними є голосний е: сткло – стекла. Отже, в однині звук т випав, а в множині зберігся: скло, стекла, родовий відмінок – стекол. Порівняймо: чернець – чернці, тепер маємо чернець – ченці.

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/06/150615_ponomariv_59_ko
Автор Python
 - декабря 13, 2018, 17:55
Якщо виходити з версії «скло» — «скла», то все одно лишається проблемна форма родового відмінку множини, де граматика вимагає нульового закінчення — маловживаність слова у множині сприяє тому, що більшість носіїв не знає, як добудовувати випалі звуки, в решті відмінків відсутні, а «склів» виглядає, скоріш, як розмовне спрощення граматичної моделі. Аналогічну проблему має, наприклад, слово «дно».
Автор Python
 - декабря 13, 2018, 17:35
СУМ-11 «стекла» згадує, але не в статті «скло», тому незрозуміло, це форма слова «скло» чи незафіксованого в словнику «стекло» (у другому випадку, множина від «скло» має утворюватись регулярним чином).

Грінченко фіксує стекло, але вважає його окремим словом-синонімом. Якщо так, то мають існувати «скла» як множина від «скло» та «стекла» як множина від «стекло».
Автор oveka
 - декабря 13, 2018, 17:26
Якраз в такій ситуації у мене і виникло питання при редагуванні тексту.
Автор Zavada
 - декабря 13, 2018, 17:13
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 18:42
Просто цікаво, що СУМ-11 уперто обходить множину для «скло».

Але приклад уживання наводить.

Вентилятор просмоктує повітря через радіатор і по повітропроводах нагнітає його до вітрових стекол (Підручник шофера.., 1960, 281).

http://sum.in.ua/s/prosmoktuvaty