Цитата: РеветаЯ й сам спробував розробити українську латиницю, де б було мінімум діакритичних знаків - лише i та j.Це як? :)
Цитата: РеветаМені здається, що проблема актуалізувалася під впливом розвитку Інтернету.Та не тільки, не тільки... Наприклад, як зробити путівник для іноземців? :)
Цитата: РеветаХто що знає?Я знаю тільки те, що сам є автором такої латиниці, та що про це була дуже велика тема на домівці.нет. :)
Може, таке обговорювалося, але в пошуковій системі форуму не знайшов...
Цитата: Vertaler van TekstenА хіба це важко?Цитата: РеветаЯ й сам спробував розробити українську латиницю, де б було мінімум діакритичних знаків - лише i та j.Це як? :)
Цитата: СмайликНа днях читал о попытках перевести украинский язык на латиницу в Галиччине в конце 19го. Под основу брали как Польский так и Чешский алфавиты. Австрийские власти беспокоились что украинский язык пишется таким-же алфавитом как и язык соседской Царской России, поэтому и были заинтересованны в такой реформе, но украинская интелегнция этого не хотела (за исключением считаных лиц), так что реформа не состоялась.Это называлось "азбучная война". Можно здесь посмотреть.
В гугле ничего не нашел на эту тему, так что в понедельник возьму ту книгу в библиотеке, там были имена писателей и лидеров которые были за и против этой реформы. Тогда и напишу сюда. :)
Цитата: РеветаУкраїнська - латиницею. Що ви думаєте про це?
Цитата: MaxyЯ мав на увазіЭээ... стоп. Що, Ревета — це теж ви?!
Цитироватьхіба важко розробити українську латинку зовсім без діакритичних знаків?Ні, не важко, але хіба це треба? :)
ЦитироватьТут же більшою складністю є не те, щоб розробити якийсь варіант, а те, щоб загал її сприйняв, і почав користатись таким варіантом частіше, ніж іншими.Для того треба лише створити майд... сайт, присвячений цьому проектові. :)
Цитата: Vertaler van Teksten(Офтоп: куди в українському слові «проект» утратився јот?! Тільци зараз про це подумав.)
Цитата: DMSДумаю, туда же, куда и в русском – произношение [проэкт] довольно распространено.Ну якщо би тільки в вимові... але якось чудне, що project дав в українській proekt, якщо українська ніколи не втрачивала йоту між голосних, на відміну від, наприклад, чеської мові, де відбулися переходи на кшталт svoju —> svou тощо.
Цитата: DMS
Ещё припомнилась мне очень забавная статья из львовского русофобского журнала "Ї" –
Цитата: Реветаа-a, ... й-j,Така логіка має суттєву ваду: я не завжди слугує на передачу йа - ляпас не є лйапас.
...
Відповідно
ю-ju, я-ja, є-je, нь-nj, ль-lj...
Цитата: DigammaТобто: ла = la, ля = l'a, л'я = l'ja.А лья? :mrgreen:
Цитата: Vertaler van TekstenНі, не я.Цитата: MaxyЯ мав на увазіЭээ... стоп. Що, Ревета — це теж ви?!
ЦитироватьТреба, хоча б для того ж, для чого зараз використовують трансліт (щоб передати український текст за умов, коли інші знаки крім 26 літер латинської абетки використовувати неможливо).Цитироватьхіба важко розробити українську латинку зовсім без діакритичних знаків?Ні, не важко, але хіба це треба? :)
ЦитироватьУ науковій літературі 20-х років XX століття писалось "проєкт".
(Офтоп: куди в українському слові «проект» утратився јот?! Тільци зараз про це подумав.)
Цитата: MaxyТреба, хоча б для того ж, для чого зараз використовують трансліт (щоб передати український текст за умов, коли інші знаки крім 26 літер латинської абетки використовувати неможливо).Хм... наприклад, чеську, латвійську чи румунську мову взfгалі без діакритиків я уявити не можу. Коли їх нема — їх нема. Коли можна зробити щось на кшталт săptămână = s@pt@myn@ чи Eĥоŝanĝo ĉiuĵaŭde = Eckchowschszangdghdgo tschzcyiuwjhzshaouwde, люди це роблять (якщо хочуть). І треба тільки поширювати можливості комп'ютерів та іншіх апаратів, щоби всі літери на них завжди можна було надрукувати.
Цитата: Vertaler van TekstenНаприклад?Цитата: DigammaТобто: ла = la, ля = l'a, л'я = l'ja.А лья? :mrgreen:
Цитата: DigammaМмм... :) У свакому случају, в «l'ja» апостроф не є нужним.Цитата: Vertaler van TekstenНаприклад?Цитата: DigammaТобто: ла = la, ля = l'a, л'я = l'ja.А лья? :mrgreen:
Цитата: DigammaЦитата: Реветаа-a, ... й-j,Така логіка має суттєву ваду: я не завжди слугує на передачу йа - ляпас не є лйапас.
...
Відповідно
ю-ju, я-ja, є-je, нь-nj, ль-lj...
Як на мене, маємо задачу:
а-a, б-b, в-v, г-g, д-d, е-e, з-z, і-i, и-y, й-j, к-k, л-l, м-m, н-n, о-o, п-p, р-r, с-s, т-t, у-u, ф-f, ц-c.
Питання постає щодо приголосних ґ, ж, х, ч, ш, щ, щодо ь, та голосних я, є, ю, ї.
Приголосні ж, х, ч, ш, щ легко розв'язуються таким природним, як на мене, чином: х = х, ж = zh, ч = ch, ш = sh, щ = shh/shch. Щодо ґ, то його можна передавати або як gh, або через kg/gk.
М'який знак та апостроф можна передавати через ' обидва за умови передачі голосних у такий спосіб:
я [йа] = ja
я [C'а] = 'a
Тобто: ла = la, ля = l'a, л'я = l'ja.
Todi vyjde shchos' na kshtalt takogo: pal'anyc'a, p'jankyj, xto shcho l'ubyt'.
Цитата: Vertaler van TekstenНу, якщо ви стоїте на такій позиції - то навряд-чи маєте шанс схилити людей до того, щоб використовувати ваш варіант ЗАМІСТЬ трансліту на основі англійських диграфів (а в інших випадках, якщо можливості не обмежені, то й кирилицею краще користуватись).Цитата: MaxyТреба, хоча б для того ж, для чого зараз використовують трансліт (щоб передати український текст за умов, коли інші знаки крім 26 літер латинської абетки використовувати неможливо).Хм... наприклад, чеську, латвійську чи румунську мову взfгалі без діакритиків я уявити не можу. Коли їх нема — їх нема. Коли можна зробити щось на кшталт săptămână = s@pt@myn@ чи Eĥоŝanĝo ĉiuĵaŭde = Eckchowschszangdghdgo tschzcyiuwjhzshaouwde, люди це роблять (якщо хочуть). І треба тільки поширювати можливості комп'ютерів та іншіх апаратів, щоби всі літери на них завжди можна було надрукувати.
Коли я бачу «Українська — латиницєю», я думаю тільки про латиницю як основу графіки. Č — літера із латиниці. Þ — теж. Ǽ — теж. А намагатися впихнути всі звуці українськоі мови в 26 англійських літер (у латинській мові, наприклад, не було літер U, W, J, але були Œ, Ī та Ă) — це те саме що впихивати їх у 31 літеру македонського алфавіта для нормальної комунікації українців, які живуть у Македонії та мають лише македонську розкладку чи друкарську машинку :_1_12
Цитата: Maxy...то й кирилицею краще користуватись).:_1_23
Цитата: DMS«Dnhu» vdalosha dodzvonıtısha do yuvilhara y prıvitatı Dmıtra Vasilhovıça z dnem narodjennha ta prısvoyennham yomu zvannha Ğeroy Ukrainı. Chu nayvışçu nağorodu naşoy krainı osobısto vruçıv poetu Prezıdent Ukrainı. Prıkolhuyuçı orden do lackana pidjaka Dmitra Pavlıçka, Prezıdent zaznaçıv, şço ne moje dovirıtı taku vajlıvu spravu komush ınşomu: «Ya kolısh ğovorıv, sho tilhkı za virş «Dva Kolhorı» uje mojna bez sumniniv datı ğeroya».Тоді уж так:
Цитата: Ревета1/ яєюї - не голосні, бо не є звуками. Тому й можуть передаватися як ja, ju,je,ji. А знайдете в українській "лйяпас" - з мене пляшка пива.:D1.а) яєюї - "голосні" букви, тобто букви, що слугують на передачу голосних.
2/ Що таке - природним чином у цій ситуації?:dunno:
Цитата: Alessandro
Тоді уж так:
«Dnhu» vdalosha dodzvonıtısha do yuvilhara y prıvitatı Dmıtra Vasilhovıça z dnem narodjennha ta prısvoyennham yomu zvannha Ğeroy Ukrainı. Chu nayvışçu nağorodu naşoyi krayinı osobısto vruçıv poetu Prezıdent Ukrayinı. Prıkolhuyuçı orden do lackana pidjaka Dmitra Pavlıçka, Prezıdent zaznaçıv, şço ne moje dovirıtı taku vajlıvu spravu komush inşomu: «Ya kolısh ğovorıv, shcho tilhkı za virş «Dva Kolhorı» uje mojna bez sumniniv datı ğeroya».
ЦитироватьА мені ота латиниця, що їй пише часопис "Ї" подобається більш за всі інші.
Цитата: DMSНу, имет ли смысл передавать ї как yi – вопрос скорее риторический...Чому? ї = [йи] = yi Які проблеми?
Цитата: DMSНо shch - это <сьць>, вообще-то ;-)şço, şço Перепрошую, біс попутав. :( А все від тієї англійської мови... Глибоко вже у мозоку сидить. :x
Цитата: Alessandroşço, şço Перепрошую, біс попутав. :( А все від тієї англійської мови... Глибоко вже у мозоку сидить. :xУ мене не сидить, я сплю спокійно. :mrgreen:
Цитата: Vertaler van TekstenUkrajinsĭka mova — schidnoslovjansĭka mova, vchodytĭ do odnijeji pidhrupy z rosijsĭkoju ta bilorusĭkoju. Pysĭmom ukrajinsĭka schoža na ci dvi movi, ale maje kilĭka velykych osoblyvostej. Istoryčno bilorusĭka ta ukrajinsĭka movy pochodĭatĭ z davnĭorusĭkoji (ne plutaty z ,,rosijsĭkoju") abo davnĭoukrajinsĭkoji movy. Prote literaturna ukrajinsĭka podibniša do slovacĭkoji.На порівняння:
Цитата: DigammaВариант Фертаалера мне кажется более удобным для чтения, так как в его варианте нет "внестроковых" апострофов, сбивающих ход глаза по строке.Цитата: Vertaler van TekstenUkrajinsĭka mova — schidnoslovjansĭka mova, vchodytĭ do odnijeji pidhrupy z rosijsĭkoju ta bilorusĭkoju. Pysĭmom ukrajinsĭka schoža na ci dvi movi, ale maje kilĭka velykych osoblyvostej. Istoryčno bilorusĭka ta ukrajinsĭka movy pochodĭatĭ z davnĭorusĭkoji (ne plutaty z ,,rosijsĭkoju") abo davnĭoukrajinsĭkoji movy. Prote literaturna ukrajinsĭka podibniša do slovacĭkoji.На порівняння:
Ukrajins'ka mova - sxidnoslov'jans'ka mova, vxodyt' do odnijeji pidgrupy z posijs'koju ta bilorus'koju. Pys'mom ukrajins'ka sxozha na ci dvi movy, ale maje kil'ka velykyx vidminnostej...
Цитата: Wolliger MenschВариант Фертаалера мне кажется более удобным для чтения, так как в его варианте нет "внестроковых" апострофов, сбивающих ход глаза по строке.И на том спасибо, Волихьер Мэнш...
Цитата: Vertaler van TekstenИ на том спасибо, Волихьер Мэнш...Гм... :_1_17 Что это за транскрипция?
Цитата: Vertaler van TekstenДигамма так и не ответил, почему слово «слов'янська» у него slov'jans'ka, а не slovjans'ka... :roll:Я думаю, потому же, почему в тарашкевице пишется "сьвет", а не "свет". - Просто желание подчеркнуть произношение. :)
Цитата: Wolliger MenschГм... :_1_17 Что это за транскрипция?А Фертаалер откуда? «А» там не длиннее, чем русское ударное, насчёт Ф/В спорить не буду :)
Цитата: Wolliger MenschЯ думаю, потому же, почему в тарашкевице пишется "сьвет", а не "свет". - Просто желание подчеркнуть произношение. :)Произношение — именно сло[вја]нська. Просто многие украинцы считают, что апостроф как-то по-особому читается и должен непременно существовать, каким бы алфавит ни был.
Цитата: Vertaler van TekstenПросто вас тут кто-то так уже называл. Я подумал, что так правильно. :oops:Цитата: Wolliger MenschГм... :_1_17 Что это за транскрипция?А Фертаалер откуда? «А» там не длиннее, чем русское ударное, насчёт Ф/В спорить не буду :)
Цитата: Vertaler van TekstenПонятно. Буду знать. :)Цитата: Wolliger MenschЯ думаю, потому же, почему в тарашкевице пишется "сьвет", а не "свет". - Просто желание подчеркнуть произношение. :)Произношение — именно словјанська. Просто многие украинцы считают, что апостроф как-то по-особому читается и должен непременно существовать, каким бы алфавит ни был.
Цитата: Vertaler van TekstenДигамма так и не ответил, почему слово «слов'янська» у него slov'jans'ka, а не slovjans'ka... :roll:По-перше, безпосередньо це ви в мене не питали. По-друге, якщо б ви читали уважніше, то побачили б, що я задекларував передачу апострофа.
Цитата: РеветаIstorycqno bilorusjka ta ukrajinsjka movy pohodjatj z davnjorusjkoji (ne plutaty z ,,rosijsjkoju")
Цитата: Реветаabo davnjoukrajinsjkoji movy
Цитата: РеветаProte literaturna ukrajinsjka podibnisqa do slovacjkoji.
Цитата: LireasІ моя пропозиція - не треба заміняти кирилицю, коли можна просто додати до неї ще й латиницю!
Цитировать"Žytťa može zminytyśa duže švydko. Hotujučy nomer žurnalu pro movu šče na počatku oseny 2004, my z hirkoju vnutrišńoju perekonanisťu obraly nazvu «Mova nimoji krajiny». Todi vydavalośa, ščo žyvemo sered nimoji hromady, ščo ukrajinśka mova, jak zreštoju i vse ukrajinśke, beznadijno vytisnena z biľšosty publičnyx sfer suspiľstva - vid sportu i rozvažaľno-vidpočynkovoji industriji do nauky i biznesu"Невеличке зауваження з мого боку:
Цитата: LireasНевеличке зауваження з мого боку::lol:
краще не "Х" , а "СН"
Цитата: LireasВаше слово - gědz' , теж моя пропозиція :)Ось... Його програма перекладає це як «gjedź». А «Кьольн» — взагалі як Koľn. А в моєму проекті м'який знак — це Ĭ. Тобто й ґєдзь = gĭеdzĭ, та й м'яке К, якщо буде надо, ми теж зможемо написати без жодних проблем.
Цитата: LireasА нащо діакретику відбирати?Вона сама собою... :mrgreen: Чи так не буває? ;--)
Цитата: LireasІ що з того, що літер буде більше? Ну й що?Див. вище про розкладку.
Цитата: LireasТа нащо ще розкладку робити? Взяти чеську й баста :)Апостроф не несе в собі жодної інформації про пом'якшення (то, що ми пишемо в транскрипції, це насправді [ʲ] — суперскриптовий йот), а також, коли в слові є апостроф, пошукові системі сприймають його як два слова, тобно якщо ви напишете в ґуґлі «g'edz'», він знайде і g, і edz. Про український апостроф — так само. І існує ж відповідна літера — ĭ. В румунській.
А взагалі чому б не замінити м*який знак на апостроф? І не треба буде "е" з діакретикою... :roll:
ЦитироватьАпостроф не несе в собі жодної інформаціїЯ теж не розумію, чому так тримаються за цей апостроф? Він дезорієнтує.
ЦитироватьКоли іноземець видить слово «r'ad», як він його прочте? Думаю, що [rʔad]. І буде правДуже, дуже необ*єктивно!!!
ЦитироватьІ ще. Уявіть собі нашу Україну, яку вже повністю перейшла до латиниціЩе раз скажу, що не пропоную повний перехід до латиниці, пропоную додавання, паралельне існування
ЦитироватьА Ĭ — це найвлучніша літера, яку тільки можна згадати. Хіба вона не чудово виглядає?ІМХО - ні
Цитата: Vertaler van TekstenАпостроф не несе в собі жодної інформації про пом'якшенняЕгеж... Він несе інформацію про відсутність пом'якшення. :)
Цитата: РеветаЯ теж не розумію, чому так тримаються за цей апостроф? Він дезорієнтує.Кого і чим?
Цитата: DigammaЦитата: Vertaler van TekstenАпостроф не несе в собі жодної інформації про пом'якшенняЕгеж... Він несе інформацію про відсутність пом'якшення. :)
Добавлено спустя 27 секунд:
Цитата: РеветаЯ теж не розумію, чому так тримаються за цей апостроф? Він дезорієнтує.Кого і чим?
Цитата: РеветаЗгоден, ні до чого. Але ж, зауважте, транслітерація латинкою, та транскрипція нею ж - речі геть різні (NB! апостроф вважаю за знак, що так само має транслітеруватися).Цитата: DigammaІдеться про латиницю. Для чого він у ситуації, коли немає "йотованих" букв?Цитата: РеветаЯ теж не розумію, чому так тримаються за цей апостроф? Він дезорієнтує.Кого і чим?
Цитата: DigammaНе з,иває, бо ви знаєте українську.
Але питав я не про те: я дійсно не розумію у чому полягають дезорієнтуючі властивості апострофа (принаймні мене він з пантелику не збива...).
Цитата: РеветаАле для чого він у латиниці? Він справді там нелогічний: замість передати "б'є" через "bje" писати "b'je" чи "b'e"? Це не дезорієнтує?Як на мене, то ні. Хоча надлишковість очевидна.
Цитата: DigammaТож, якщо йдеться про транслітерацію латинкою, то передача апострофа мені не видається чимось надзвичайним - навпаки, вона є виваженим і логічним крокомЗначить так. Апостроф транслітерується. Нулем. 8-)
Цитата: Vertaler van TekstenВи добре подумали?Цитата: DigammaТож, якщо йдеться про транслітерацію латинкою, то передача апострофа мені не видається чимось надзвичайним - навпаки, вона є виваженим і логічним крокомЗначить так. Апостроф транслітерується. Нулем. 8-)
Цитата: Vertaler van TekstenПро логічність краще промовчу.А ви не мовчіть, скажіть (якщо дійсно є що...).
Цитата: DigammaВи добре подумали?Так, бо транслітерувати його нічим та нема навіщо. ;--)
Цитата: DigammaА ви не мовчіть, скажіть (якщо дійсно є що...).Ну, я вже казав: «многие украинцы считают, что апостроф как-то по-особому читается и должен непременно существовать в любом варианте алфавита».
Цитата: Wolliger MenschДигамма, что же вам так пристал этот апостроф? Мне доводы Сергея кажутся убедительными. :_1_12Мені байдуже, якщо чесно. Я лише ніяк не второпаю, навіщо транскрипцію називати транслітерацією, а по тому розводити навколо того майже релігійні війни... Хіба не краще речі своїми іменами називати?!
Цитата: Vertaler van TekstenПогано подумали: якщо апостроф транслітерується нулем, то maty = м'а'т'и. ;)Цитата: DigammaВи добре подумали?Так, бо транслітерувати його нічим та нема навіщо. ;--)
Цитата: Vertaler van TekstenВерталере, або ви, вибачте, дійсно не дуже добре подумали, або ви плутаєте транслітерацію з транскрипцією та з творенням нового алфавіту.Цитата: DigammaА ви не мовчіть, скажіть (якщо дійсно є що...).Ну, я вже казав: «многие украинцы считают, что апостроф как-то по-особому читается и должен непременно существовать в любом варианте алфавита».
Цитата: DigammaЙдеться про українську - латиницею, а не про транслітерацію чи транскрипцію - вони в іншій темі.:)Цитата: РеветаАле для чого він у латиниці? Він справді там нелогічний: замість передати "б'є" через "bje" писати "b'je" чи "b'e"? Це не дезорієнтує?Як на мене, то ні. Хоча надлишковість очевидна.
Але ж, зауважте, що транслітерація тим-то й відрізняється від транскрипції, що друга передає звуки, а перша - букви. Тож, якщо йдеться про транслітерацію латинкою, то передача апострофа мені не видається чимось надзвичайним - навпаки, вона є виваженим і логічним кроком. Якщо ж ітиметься про транскрипцію, то виникає принципове запитання про те, чому саме ми фактично транскрибуємо букви.
Цитата: DigammaПогано подумали: якщо апостроф транслітерується нулем, то maty = м'а'т'и.Ні-ні, якщо вашою системою, то С'(јV) {кир} ⇒ СјV {лат}, СјV {лат} ⇒ С'(јV) {кир} ;--)
Цитата: РеветаЙдеться про українську - латиницею, а не про транслітерацію чи транскрипцію - вони в іншій темі.:)Гм... не туди мене занесло... Замовкаю. :)
Цитата: Vertaler van TekstenНі.Цитата: DigammaПогано подумали: якщо апостроф транслітерується нулем, то maty = м'а'т'и.Ні-ні, якщо вашою системою, то С'(јV) {кир} ⇒ СјV {лат}, СјV {лат} ⇒ С'(јV) {кир} ;--)
Цитата: BiernusҐґ — Qq:_1_17
Цитата: Wolliger MenschЯ сподівався, що саме це місце викличе найбільші запитання, але мені видається такий варіант доречним оскільки: по-перше ця літера латиниці є незадіяною, і не є діактритичним знаком, по-друге в українській традиції були варіанти позначення "ґ" на письмі як "кг", а літера q - позначає споріднений "к" звук. По-третє, маленька "q" - графічно нагадує - "g", але є дещо відмінною, як власне і кириличні "г" і "ґ". Ну і нарешті, якщо всі вище наведені аргументи не переконують, чому ми не можемо це зробити лише тому, що це буде просто зручно, адже турки теж співставили латиничній "с" - африкат "дж", хоча в жодній мовній традиції, цього (наскільки мені відомо) не було до них.Цитата: BiernusҐґ — Qq:_1_17
Цитата: РеветаBiernus, а м'які як позначати? Наприклад, "лінь".linj :yes:
Цитата: BiernusЄє — Je je (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ie); Жж — Gg;Зачем нужно различать "je" i "ie", и также ja/ia? :dunno:
Цитата: КапустнякЦе принципово різні випадки, наприклад: "п'є" - "pje", "об'ява" -"objava" (без апострофа, що графічно ламає рядок) і "узалежнювати" - "uzalegniuvaty", якщо залишити "ju", то буде читатися, як "узалежн'ювати".Цитата: BiernusЄє — Je je (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ie); Жж — Gg;Зачем нужно различать "je" i "ie", и также ja/ia? :dunno:
Цитата: КапустнякЕсли ш - sh щ- sch, то не проще ж - zhЦей варіант мені менше подобається, бо слова на кшталт: "згоден" і "жоден" практично співпадатимуть у написанні, варіант же з дефсом між z-h, що инколи пропонують теж не витримує критики.
Цитата: Капустняк(ili gh?)? Потом будет G g сводобным для обозначения Г г. :dunno:Цей варіант більш прийнятний.
Цитата: КапустнякКак прочитать shibaty? Шибати или сгибати?Хм... Думаю, що "шибати", тому, що щось не пригадую такого слова: "сгибати", ось "згинати" є і писатиметься воно, як "zhynaty". Справа у тому, що ця система орієнтована саме на українську абетку, а не на російську, де дійсно досить часто "с" стоїть перед "г", наприклад: "сгибать, сглотнуть", тощо. В українській я щось навіть не пригадаю прикладів такого поєднання, або нє?
Цитата: DarkАдже ви всi напевне знаєте, що кирилиця прийшла до схiднослов'янських мов кiлька столiть тому, задовго до того, як з'явилася така на сьогоднiшнiй день вражаюча українська нацiональна самосвiдомiсть. Кирилиця - частина української нацiональної культури, невiд'ємна частина православного християнства.Частково з цим можна погодитись, адже кирилиця була розроблена саме для позначення специфічно-слов'янського фонетичного ряду слов'янських діалектів того часу. І сьогодні вона має досить незаперечних переваг, згадаймо лише звук "щ", що позначається однією літерою, порівняйте з німецькою, де цьому звуку співставлено аж 7 (!!!) літер! Але час минає і все оновлюється, виникають нові вимоги до міжмовного спілкування/порозуміння, тому й постає це питання. Думаю, що русофобія тут ні до чого.
Цитата: DarkМоя думка така: українська латиниця - це вигадка русофобiв та нацiоналiстiв. Адже ви всi напевне знаєте, що кирилиця прийшла до схiднослов'янських мов кiлька столiть тому, задовго до того, як з'явилася така на сьогоднiшнiй день вражаюча українська нацiональна самосвiдомiсть. Кирилиця - частина української нацiональної культури, невiд'ємна частина православного християнства. Адже норвежцi не почали вигадувати собi окрему абетку тiльки через те, що у Данiї користуються латиницею. :DЄ й практичні потреби. НАприклад, це пов'язано з тією ж комп'ютеризацією, інтернетом тощо.
Як суто лiнгвiстичний експеримент - це цiкаво, але не бiльше того.
Цитата: BiernusМій варіант:Чому не щ = shch, згідно до орфоепічних норм?
Аа — Aa; Бб — Bb; Вв — Vv (у деяких словах може вживатися, як Ww, наприклад – wgyvatysia, wnochy, Heminhwej, тобто, як «в», що за звучанням наближається до «у», на зразок білоруської «ў»); Гг — Hh; Ґґ — Qq; Дд — Dd; Ее — Ee; Єє — Je je (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ie); Жж — Gg; Зз — Zz; Ии — Yy; Іі — Ii; Її — Ji ji; Йй — Jj; Кк — Kk; Лл — Ll; Мм — Mm; Нн — Nn; Оо — Oo; Пп — Pp; Рр — Rr; Сс — Ss; Тт — Tt; Уу — Uu; Фф — Ff; Хх — Xx; Цц — Cc; Чч — Ch ch; Шш — Sh sh; Щщ — Sch sch; ь — j; Юю — Ju ju (у середині слова, після приголосного і без апострофа – iu); Яя — Ja ja (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ia); ' — j.
Цитата: AlessandroЦитата: BiernusМій варіант:Чому не щ = shch, згідно до орфоепічних норм?
Аа — Aa; Бб — Bb; Вв — Vv (у деяких словах може вживатися, як Ww, наприклад – wgyvatysia, wnochy, Heminhwej, тобто, як «в», що за звучанням наближається до «у», на зразок білоруської «ў»); Гг — Hh; Ґґ — Qq; Дд — Dd; Ее — Ee; Єє — Je je (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ie); Жж — Gg; Зз — Zz; Ии — Yy; Іі — Ii; Її — Ji ji; Йй — Jj; Кк — Kk; Лл — Ll; Мм — Mm; Нн — Nn; Оо — Oo; Пп — Pp; Рр — Rr; Сс — Ss; Тт — Tt; Уу — Uu; Фф — Ff; Хх — Xx; Цц — Cc; Чч — Ch ch; Шш — Sh sh; Щщ — Sch sch; ь — j; Юю — Ju ju (у середині слова, після приголосного і без апострофа – iu); Яя — Ja ja (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ia); ' — j.
І ще, на мій погляд, якщо використовувати q, то тоді краще г = g, ґ = q, а h зовсім звільнити, щоб вона зустрічалася лише у сполученнях ch, sh, та zh.
Цитата: AlessandroЧому не щ = shch, згідно до орфоепічних норм?Згоден з Реветою.
Цитата: AlessandroІ ще, на мій погляд, якщо використовувати q, то тоді краще г = g, ґ = q, а h зовсім звільнити, щоб вона зустрічалася лише у сполученнях ch, sh, та zh.Виглядає логічно, але для російської абетки, не для української, де "г" - пом'якшена. Можливий ще варіант, коли "g" одночасно - "ґ" і "ж", як це має місце в англійській де "g" є одночасно "ґ" і "дж", але, як на мене, цей варіант є дещо складнішим для сприйняття за наведений мною вище.
Цитата: IhorЩодо теми. Думаю не досить удале та віджиле питання сучасної україністики. Наш правопис має дуже давнє коріння, про що неодноразово наголошував у своїх працях професор В. Німчук. Справді, раніше, особливо на заході країни були спроби перевести українську графіку на латинську, зокрема найчастіше брато було чеську основу. Однак такі спроби не дали результату і, думаю, не приживуться сьогодні. Навіть тут, на сайті форуму, бачу різнобій думок, годі казати про всю Україну. Нація зобов`язана зберегти кирилицю хоча б і в пам`ять просвітителів слов`янщини Костянтина-філософа та Мефодія. Тим паче, що саме вона, кирилиця, найповніше відповідає українській фонетиці, а отже, є доволі досконалою. Зважмо, що увівши латинську графіку, ми змушені будемо використовувати діакритику та/або буквосполучення, а це не вельми зручно. Особисто вважаю, що нині необхідно змістити акценти в орфографії. Мова йде про запровадження вдосконаленого правопису, який знайшов визнання серед найавторитетніших кіл лінгвоукраїністики. Хотілося б почути думки дописувачів форуму.:no:А який алфавіт принесли Кирило і Мефодій?
Цитата: РеветаВероятно, там вопрос не столько, какой алфавит они принесли, а в их просветительской деятельности среди славян. Это тоже достойно памяти. :)Цитата: IhorЩодо теми. Думаю не досить удале та віджиле питання сучасної україністики. Наш правопис має дуже давнє коріння, про що неодноразово наголошував у своїх працях професор В. Німчук. Справді, раніше, особливо на заході країни були спроби перевести українську графіку на латинську, зокрема найчастіше брато було чеську основу. Однак такі спроби не дали результату і, думаю, не приживуться сьогодні. Навіть тут, на сайті форуму, бачу різнобій думок, годі казати про всю Україну. Нація зобов`язана зберегти кирилицю хоча б і в пам`ять просвітителів слов`янщини Костянтина-філософа та Мефодія. Тим паче, що саме вона, кирилиця, найповніше відповідає українській фонетиці, а отже, є доволі досконалою. Зважмо, що увівши латинську графіку, ми змушені будемо використовувати діакритику та/або буквосполучення, а це не вельми зручно. Особисто вважаю, що нині необхідно змістити акценти в орфографії. Мова йде про запровадження вдосконаленого правопису, який знайшов визнання серед найавторитетніших кіл лінгвоукраїністики. Хотілося б почути думки дописувачів форуму.:no:А який алфавіт принесли Кирило і Мефодій?
Заводьте окрему тему щодо правопису і будемо обговорювати.
Цитата: Wolliger MenschВероятно, там вопрос не столько, какой алфавит они принесли, а в их просветительской деятельности среди славян. Это тоже достойно памяти. :)І який зв'язок з темою латинця/кирилиця в українській мові, як ця пам'ять повинна тут виявитися?:dunno:
ЦитироватьЮю — Ju ju (у середині слова, після приголосного і без апострофа – iu); Яя — Ja ja (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ia)Не годиться. Діалект -> Dialekt -> Дялект?
Цитата: Python от августа 22, 2006, 01:18Так і є "діялект" - dijalekt. Вимова "іа" невластива українській мові. Але можна для таких випадків встановити варіант "їа" (як практикується у французькій).ЦитироватьЮю — Ju ju (у середині слова, після приголосного і без апострофа – iu); Яя — Ja ja (у середині слова, після приголосного і без апострофа – ia)Не годиться. Діалект -> Dialekt -> Дялект?
ЦитироватьТак і є "діялект" - dijalekt. Вимова "іа" невластива українській мові.Теоретично - невластива, так само, як, скажімо, невластивий їй і звук [ф]. Насправді ж у сучасній мові ми маємо ряд запозичених слів, де і поєднується з наступною нейотованою голосною, і це звукосполучення при вимові зберігається. Якщо кириличний правопис дозволяє таке поєднання, то й у трансліті його також слід передбачити.
ЦитироватьАле можна для таких випадків встановити варіант "їа" (як практикується у французькій).Можна. Але тоді запропонований варіант трансліту втратить свою перевагу - відсутність символів поверх англійської латинки. На практиці це означатиме, що у друкованому тексті будуть постійно забувати про латинську ї, замінюючи її на і.
Цитата: "Смайлик" отХоча це - для українців. :)
Американці та англійці читатимуть "траншенний", а хорвати, чехи, поляки тощо?
Цитата: "Python" отПрийнятний варіант.
(напр., bur'jan, але burjak)?
ЦитироватьАмериканці та англійці читатимуть "траншенний", а хорвати, чехи, поляки тощо?Хорвати - "трансхенний", поляки й чехи - "трансгенний", але в цих варіантах латинки шиплячі позначаються літерами з діакритиками, а не диграфами, як у запропонованій українській латинці. Знову ж, введення додаткових літер ускладнить використання латиниці.
Цитата: "Смайлик" отПропонуйте свою версію. Так чи інакше без i, j не обійтися...
А якщо від діакритиків у цій гілці вже категорично відмовились, то вибачте за флуд.
Цитата: Смайлик от августа 25, 2006, 07:02бджола, дзвоник
Я просто про те, що, наскільки мені відомо, немає жодної слов`янської латинки без діакритичних знаків: може й тут не слід їх відкидати? Адже ми звикли, що в нас кожна літера відповідає окремому звукові (або навіть двом, як на приклад "щ" "є" "я" тощо)
Цитата: Amateur от августа 26, 2006, 02:49.и אַ שטשאָ מאַיעטע פּראָטײַ פּראַװאָפּײַסו ז ייִדישו? ײַ זאַמיסטי
Цитата: "Python" отПропоную burjan але buriak
(напр., bur'jan, але burjak)?
ЦитироватьПропоную burjan але buriakТоді залишається нерозв'язаною проблема з розрізненням йотованих та поєднання і з наступною голосною, про що я вже згадував(діалект -› dialekt -› дялект, офіура -› ofiura -› офюра та ін.).
Цитата: Смайлик от августа 26, 2006, 06:11Нарешті розшифрував! "А що ви маєте проти правопису з їдишу? ײַзамість и.Цитата: Amateur от августа 26, 2006, 02:49.и אַ שטשאָ מאַיעטע פּראָטײַ פּראַװאָפּײַסו ז ייִדישו? ײַ זאַמיסטי
:D Тільки б знати, що ви написали.
Цитата: ou77 от августа 28, 2006, 17:25Цитата: "Python" отПропоную burjan але buriak
(напр., bur'jan, але burjak)?
Цитироватьпропоную подвоєння першого приголосного - burRjan, burRjakТо в яких випадках має бути подвоєння - там, де апостроф у кирилиці є, чи там, де його нема?
Цитата: Highlander от августа 31, 2006, 22:25
От навіщо видумувати ровер? :)
Цитата: Смайлик от августа 31, 2006, 22:40Нагадаю ще раз, що я пропонував burjan та burĭak. :eat:
А чому не burjan та buŕak?
Цитата: Wolliger Mensch от августа 31, 2006, 23:37З кирилиці, ясна річ! :D Прикол в тому, щоб текст можна було прочитати, навіть якщо читач не знає грецьких літер. Все ґрунтується на візуальній схожості. Чого бракує, доповнюється з кирилиці. "Чистопородності" тут катма :eat:
А «ж» та «я» звідки? :???
Цитата: Letizia от августа 31, 2006, 23:08
Μοжε цε τροχυ οφτοπ, αλε яκ βαμ τακε? (http://www.kievtattoo.com/napiv/napivgreek.php) ;D
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 1, 2006, 17:43Це спроба використати грецькі ξ i ψ замість кириличних ж і ш. Ч передається як тш(τψ).
А що таке «пстпсо вксе» (ψτψο βξε)? Клингон напоминает. ;D
Цитата: Radley от сентября 1, 2006, 22:13
Osobysto meni horvatsjkyj variant latyny vydajetjsja (za minimaljnyh zmin) cilkom prystosovanym do potreb ukrajinsjkoji movy.
Хоча я (знов таки особисто) не бачу аж ніякої потреби в латинізації української.
Цитата: "Python" отАле це кавалерійським наскоком не візьмеш, треба довго звикати :donno:, а Нαπίβgreek можна читати з ходу 8-) Утім, українська грека теж варта уваги забава ;D
Ζοβσιμ νεπογανο! Μοξνα ναβιτ΅ ζαμινυτυ δειακι κυρυλυτψνι λιτερυ να γρετ΅σκι: ж -› ξ, ш -› ψ( ζ βτρατοιου γρετ΅σκογο ζβυτψαννια), у -› ου (ψτψο βξε πρακτυκουβαλοσ ου δαβνιι κυρυλυτσι), δλ΅α πομιακψενν΅α βυκορυστοβουβατυ διακρυτυκυ...
Цитата: Digamma от сентября 1, 2006, 18:06:scl:
ოცე დივლიუსია ჲა ი დუმაჲუ – ნავიშჩო ვიღადუვატი ველოსიპედ?
Цитата: VANJA от сентября 2, 2006, 00:39Звичайно, як основну абетку кирилицю нічим не замінити. Але попри всілякі юнікоди, іноді таки доводиться вживати латинку, і хотілося б робити це якось елегантно і раціонально. Ну і мізки на цьому повправляти теж не завадить :)Цитата: Radley от сентября 1, 2006, 22:13Цілком згоден з Radley - українській мові латиниця непотрібна. 8)
Хоча я (знов таки особисто) не бачу аж ніякої потреби в латинізації української.
Цитата: Oleksij от сентября 3, 2006, 00:49Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність! :P
"Українській мові латиниця непотрібна".
Potribna.
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 3, 2006, 07:50Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність! :PТо письмо зветься мхедрулі (груз. військове). А Ваші начебто дотепні жарти про революційність тощо перестали бути дотепними ще як Ви їх раз п'ятий повторювали...
Цитата: Digamma от сентября 3, 2006, 09:10Коли ж нема чого сказти, бо знань і з української, не кажу вже про грузинську, - катма. Ось і доводиться чоловікові носитися з "наборам русскава патріота" ;DЦитата: Wolliger Mensch от сентября 3, 2006, 07:50Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність! :PТо письмо зветься мхедрулі (груз. військове). А Ваші начебто дотепні жарти про революційність тощо перестали бути дотепними ще як Ви їх раз п'ятий повторювали...
ЦитироватьTo mozhe vse zh zaminymo na x, ha, pane/pani Python? Krim toho, kyrylyceju transliteracija iksa vse zh taky poslidovno peredajetjsja cherez ks. A ot skorochennja tezh dosytj chaste: kilohram – kh, jak bude narod chytaty, nevzhe jak х? Chy mozhe domahatymemosja oficijnoho vprovadzhennja napysannja "kilogram" takozh i kyrylyceju?Zvychajno, tekst z iksamy zamistj kh ne vtrachaje chytabeljnosti(osoblyvo jakshcho chytach takozh korystujetjsja kyrylyceju), ale todi my budemo smishyty svit takymy slovamy, jak ximija, arxeolohija, xlor, monarx (vtim, ce ne problema - my pyshemo latynku dlja svojikh potreb, a ne dlja inozemciv), ta j nam samym vazhko bude vidmovytysj vid spokusy vykorystaty iks zamistj ks u slovakh maxymum, xerox, experyment. Krim toho, bojusj, nastupnym krokom pislja x zamistj kh bude w zamistj sh :)
ЦитироватьDumaju, napysaty "transgennyj" bulo b biljsh hramotno (chy, mozhe, gramotno?, bo chomusj pishla zvychka slova hrecjkoho poхodzhennja pysaty cherez h, niby hrecjka gamma zvuchytj jak ukrajinska h, хocha naspravdi zvuchytj vona jak holandsjka g, schosj na zrazok dzvinkoho nashoho х, a ne h).Z tochky zoru etymolohiji, "transgennyj" spravdi vyhljadaje pravyljnishe, ale ukrajinsjkyj pravopys shche z XIX st. orijentujetjsja ne na etymolohiju, a na fonetyku. U suchasnij movi majzhe nikhto ne vzhyvaje zvuk [g] ta literu ґ v biljshosti zapozychenykh sliv. Jakshcho my pochnemo pysaty g zamistj h(chy gh) u slovakh hrecjkoho pokhodzhennja, to rano chy pizno vynykne pytannja, jak slid pysaty ukrajinsjki imena hretsjkoho ta latynsjkoho pokhodzhennja, de zaraz skrizj pyshetjsja j vymovljajetjsja h. Ce zh stosujetjsja j inshykh davno zapozychenykh sliv.
Цитата: Python от августа 31, 2006, 16:00По-перше ходять чутки, що правильно було би "діялект" (ну так як вимовляється насправді)ЦитироватьПропоную burjan але buriakТоді залишається нерозв'язаною проблема з розрізненням йотованих та поєднання і з наступною голосною, про що я вже згадував(діалект -› dialekt -› дялект, офіура -› ofiura -› офюра та ін.).
ЦитироватьПо-перше ходять чутки, що правильно було би "діялект" (ну так як вимовляється насправді)Схоже, це тільки чутки - офіційний варіант правопису їх не підтверджує. Крім того, у мене є дуже великі сумніви, що іа, іу, іе справді вимовляються як ія, ію, іє. Та й, скажімо, цікаву наукову статтю про вживання ia та ія в запозичених словах прийнятою зараз латинкою переписати неможливо. :(
ЦитироватьПо-друге головне що в письмі? - щоб можна було розрізнити, в мові є слово "діалект", але немає "дялект" так що питання вважаю вирішене само собою.В принципі, так, але я виходив з того, що правила латиниці мають бути простими й однозначними, щоб можна було легко автоматизувати процес транслітерації, тоді як у більшості варіантів латинки для того, щоб відрізнити такі слова, як "variant" і "dialekt", від слів, що містять я чи ія, програма-транслітератор потребуватиме цілого словника.
ЦитироватьNe dumaju, scho bulo b dobre vvodyty dva varianty poznachennja dlja zvuka h u riznyx pozycijax. Tut znovu stykajemosja z xalepoju pry mashynnomu perekoduvanni, bo jak zmusyty programu rozriznjaty, de poperedu stojitj pryholosna, a de holosna?Tekhnichno v cjomu nema nichoho skladnoho - jakshcho my mozhemo transliteruvaty зг jak zgh, to chomu my ne mozhemo zrobyty te zh same z inshymy kombinacijamy, de na misci dvokh pryholosnykh vynykaje nebazhanyj dyhraf? Krim ukrajinsjkykh dyhrafiv ch, kh, sh, zh, ne slid zabuvaty j pro inshomovni dyhrafy, rozpovsjudzheni v movakh z latynsjkoju hrafikoju - th, ph, rh ta in., peretyn z jakymy nebazhanyj. Vvazhaju, slid zalyshyty jikh dlja mozhlyvosti zapysu sliv inshomovnoho pokhodzhennja u formi, nablyzhenij do etymolohichnoji(napr., photo - фото, Smith - Сміт, rhodij - родій). Shchob harantovano unyknuty chohosj na zrazok Сергій -> Serhij -> Серій, bazhano, shchob г pislja pryholosnykh zavzhdy peretvorjuvalosj na gh, nezalezhno vid pokhodzhennja slova.
ЦитироватьA schodo inshyx vypadkiv, to ne dumaju, scho xtosj azh zanadto bude shokovanyj, pobachyvshy slovo "анґлійський" pry zvorotnjomu transliti na kyrylycju. Moja dumka bula b – nareshti!Ce vzhe bude nasyljnycjka etymolohizacija! :) Ta j ne hovorjatj ukrajinci tak (khiba, mozhe, jakisj khviljology-entuzijasty, a takozh ti, khto movu tiljky vchytj).
ЦитироватьSchodo spokusy vykorystannia x zamistj ks, to poljaky chomusj ne piddajutjsja takij spokusi j poslidovno pyshutj: eksperyment, maksymum, a my chym hirshi? Pro w u jakosti sh – to malo scho komu spade na dumku, mozhe navitj spokusa peredavaty kv jak qu, napryklad: quas, quitka, buqua, quakaty...Po-pershe, poljaky, na vidminu vid nas, majutj bahatovikovu tradyciju vykorystannja latynky. Po-druhe, poljsjkyj alphavit pobudovanyj za zovsim inshym pryncypom, todi jak cja ukrajinsjka latynka pokhodytj ne vid poljsjkoji, a, skorish, vid zakhidnojevropejsjkykh alphavitiv (zapys shypljachykh, skazhimo, suto anghlijsjkyj), tomu, dumaju, varto vrakhuvaty v nij i romano-ghermansjki tradyciji pysjma. Tym biljshe, znachna chastyna novykh sliv, shcho v nash chas zapozychujutjsja ukrajinsjkoju, majutj same anghlijsjke pokhodzhennja.
ЦитироватьČomu vsi tak chočuť ukraїnśku latynyću, ščo bazujeťsia na ANGLIJŚKOMU pravopysi? Treba bazuvaty її na podibnij movi, napryklad, slovaćkij čy poľskij, NMD.Chomu? Vzhe khocha b tomu, shcho slov`jansjki latynoghraphichni alphavity mistjatj velyku kiljkistj dodatkovykh liter, todi jak jedyne praktychne zastosuvannja ukr. latynky u nash chas - robota z textom, de dostupnyj lyshe bazovyj nabir symvoliv (tobto, lyshe aghl. alphavit, cyfry ta dejaki specznaky). Navitj jakshcho komusj podobajetjsja poljsjkyj chy chesjkyj alphavit, SMSky vin vse odno bude pysaty translitom, u jakomu vidsutni vsi ci č, ś, ľ. Tobto, neobkhidnistj v latynci bez diakrytykiv vse odno isnuje. To navishcho stvorjuvaty dvi latynyci dlja riznykh vypadkiv zhyttja? Krim toho, daleko ne vsi ukrajinci znajutj poljsjku, todi jak majzhe kozhen vchyv u shkoli anghlijsjku, nimecjku chy francuzjku, tomu biljshosti bude lehko zasvojity systemu dyghraphiv, deshcho skhozhu na anghlijsjku.
Цитата: Python от сентября 5, 2006, 22:14«...з польским правописом...»
Vtim, jak i ukrajinsьka latynka z polьsьkoju hrafikoju,
ЦитироватьTo scho zh nam zavazhaje pysaty x tam, de my majemo x, a v inozemnyx slovax cja bukva chytamymetsja [ks]?Ce mozhe pryzvesty do toho, shcho dejaki slova ukrajinsjkoho ta inshomovnoho pokhodzhennzja, majuchy odnakovu ghraphiku, chytatymutjsja po-riznomu. Napryklad, mix - ce miks chy mikh?
ЦитироватьProgramu mozhna zrobyty jakoju zavhodno skladnoju, ce vzhe technichne pytannja, holovne, schob vona bula dostupna.Chym skladnisha proghrama, tym vazhche jiji zrobyty i, vidpovidno, zrobyty dostupnoju, ta j nadmirna skladnistj zdebiljshoho staje prychynoju pomylok. Zvychajno, vykorystannja slovnyka mozhe znachno rozshyryty mozhlyvosti transliteratora, ale budj-jakyj slovnyk maje odyn nedolik: mozhutj isnuvaty slova, ne vrakhovani u njomu.
ЦитироватьProte v slovax grecjkoho poxodzhennja slid by pysaty "ch", jak ce pryjnjato v biljshosti europejsjkyx mov: archeologia, synchronnyj, chirurgia.Teoretychno - mozhna. Ale todi bez slovnyka ne obijtysja. Krim toho, isnujutj slova mishanoho pokhodzhennja (napr., "khimichyty") - jak buty z nymy?
ЦитироватьZ pryvodu dyskusii pro te, jak chytaty spoluchennja "ia". Diasporjany, do rechi, tak i pyshutj: "діяспора", otzhe tak i chujetsja.Tak chujetjsja u movi ljudej z diaspory, todi jak u movi "materykovoji Ukrajiny" ia ta ija zdebiljshoho vymovljajutjsja po-riznomu.
ЦитироватьSpoluchennja V+i tezh zvuchytj jak [Vji]: aji -> ai, eji -> ei, oji -> oi i t.d., tomu zamistj "jiji" mozhna b pysaty "jii", a takozh: mrii, podii, biologii. Zamistj Kyjiv cilkom mozhna pysaty Kyiv.Z odnoho boku, v ukrajinsjkij movi i pislja holosnoji zdebiljshoho perekhodytj v ji. Z inshoho boku, pislja prefiksiv i ne perekhodytj v ji: "neisnujuchyj".
Цитата: ou77 от сентября 13, 2006, 16:30Докази. ;)
Ви як стали писати латинецею, так і читати не хочеться:( - от і всі доводи
Цитата: "Lugat" от
tshy tac i zalyshatymemosja, jac i colysj – dvovirnymy, dvomovnymy, dvonaprjamcovymy, dvodushnymy ;) ?
Цитата: Pere от сентября 28, 2006, 10:33А хіба хтось каже, що його позбудуться? Як на мене, то треба його залишити.Цитата: "Lugat" от
tshy tac i zalyshatymemosja, jac i colysj – dvovirnymy, dvomovnymy, dvonaprjamcovymy, dvodushnymy ;) ?
Е-е, а як стосуються всі перелічені ґанджі до кирилиці? І як можемо їх позбутися перемінивши кирилицю на латиницю? Про себе особисто маю сказати, що прокинутися одного дня і не знайти в абетці найпитомішого українського символа - букви «ї», для мене стало б трагедією.
Цитата: "Oleksij" от
А хіба хтось каже, що його позбудуться? Як на мене, то треба його залишити.
Цитата: Pere от сентября 29, 2006, 00:47З діякритиками, на кшталт чеської та польської. Але я по-іншому позначаю пом'якшені голосні- ставлячи над ними знак " ˇ ".
А цікаво, з діакритиками чи без?
Бо в мене зі звичайною латинкою та проблема, що звик її читати за суто англійськими правилами. До того ж, вона спричиняється до здовження слів (на деякі кирилічні букви припадає по дві латинські). З діакритиками виходить елегантніше, але не кожне зостосування з ними нормально працює - той же IE часто квадратики показує без додаткових маніпуляцій зі шрифтами, та й клавіатура не містить діакритичних букв, тому незручно.
Цитата: Oleksij от сентября 29, 2006, 00:28
Ще так для оффтопу про себе скажу, що я вже давно свої нотатки записую українською латиницею (у своїй власній редакції)
Цитата: Oleksij от сентября 30, 2006, 13:18Цитата: Pere от сентября 29, 2006, 00:47З діякритиками, на кшталт чеської та польської. Але я по-іншому позначаю пом'якшені голосні- ставлячи над ними знак " ˇ ".
А цікаво, з діакритиками чи без?
Бо в мене зі звичайною латинкою та проблема, що звик її читати за суто англійськими правилами. До того ж, вона спричиняється до здовження слів (на деякі кирилічні букви припадає по дві латинські). З діакритиками виходить елегантніше, але не кожне зостосування з ними нормально працює - той же IE часто квадратики показує без додаткових маніпуляцій зі шрифтами, та й клавіатура не містить діакритичних букв, тому незручно.
Цитата: "Lugat" от
ba navit' možna zalyšyty ukraïns'ku ï (za osobystym zamovlennäm pana Pere ;D.
Цитата: ou77 от октября 3, 2006, 11:48
Тільки всеодно встає проблема СМСок, а як в словацькій СМСки пишуться?
Цитата: Vlad от октября 2, 2006, 16:14
Meni duže spodobalos'a. Može, tomu, ščo ja zavždy vvažav čes'kyj pidhid vdalym ta obmirkovanym. Jedyne, ja pysav by vse ž taky "Ukrajina", "je" i tak dali.
Цитата: Lugat от октября 4, 2006, 10:03
Proponuju kompromis: zalyšyty ï: vse ž taky kompaktniše, (xoča, z inšoho boku, vse odno čotyry udary po klavišax), ale maty dva napysannä dlä holosnyx: typu я – ja ta ä i t. d. Inakše vynykne xalepa z peredačeju jotovanoho ta nejotovanoho zvučannä, napryklad u slovax: zjava ta rozzäva
Цитата: Pere от октября 2, 2006, 14:34Цитата: "Lugat" от
ba navit' možna zalyšyty ukraïns'ku ï (za osobystym zamovlennäm pana Pere ;D.
Красно дякую, пані Лугат! Потішили моє серце :).
А також і за ваші поради з розкладок. Треба буде колись спробувати за ними зробити.
Цитата: "Lugat" от
Xotilosä b utočnyty, Lugat, ce tak by movyty "dvoïna" :-\ :yes:. Naspravdi ce pan+pani, sebto my z družynoju, i vse vyšče napysane je plodom našyx spil'nyx obhovoren'. Tak ščo vse zaležyt' vid toho, xto v danyj moment sydyt' za kompjuterom.
Цитата: Lugat от октября 4, 2006, 10:03
Plüs do toho ž vynykne pytannä, jak peredavaty slova büro, püpitr abo Väčeslav, bo je taki, xto ni v jakomu razi ne xočut' pysatysä Vjačeslav. Pozycijnyj pryncyp, jak na mij pohläd, je zručnišym. Pomjakšuval'nyj apostrof stavytymemo lyše u vypadkax, koly mjaka pryholosna stoït' u kinci slova abo pered tverdoju pryholosnoju: pol'ka, ale "pols'kyj" možna pysaty tak, bo s je mjakoju, a l, asymilüjučys' do mjakoï, zvučyt' tež mjako. Tomu -t'sä možemo pysaty -tsä: robytsä, xovajutsä.
Цитировать
... a x dlä peredači našoho zvuka x vykorystovujetsä takož v azerbajdžanskij, uzbeckij, kryms'ko-tatarskij, v latynizovanomu transliti pers'koï movy, v transkrypciï staroslovjans'koï movy v pidručnykax, u mižnarodnij fonetyčnij transkrypciï, ba navit' u štučnij mižnarodnij movi loglan.
Цитировать
Kil'ka sliv pro omniglotivs'kyj Ěvro-Ukraïnśkyj alfavit. Stvorüjetsä vražennä, ščo joho zrobleno navit' ne ukraïncämy: "ŝoby vydymy buly blyźkosti"... Ta j neposlidovna cä systema: to pyšut' "Ukraïnśkyj", to čomus' pro ï zabuvajut' u slovi "svojij" u statti (Vid Dekłaraciji Zahalnych Sprav Ludyny, Statťa 1), to v alfaviti щ poznačajut' šč, to raptom zjavläjetsä, nemov Pylyp z konopel', "ŝoby", to yj xočut' poznačaty jak ý, to raptom bačymo "Latynśkyj". Abo takyj perl: "korystujǔť" – do čoho tut ǔ?
Цитировать
Ta j Ěvro čy Jevro... hm, rižetsä. Pyšut' že diasporäny Evropa, Espanija, blyžče ž do oryginalu, možna navit' Europa ne pysaty, vse odno "v" pered pryholosnoju zvučyt' u nas jak korotkyj u.
ЦитироватьЩе одна "дірка" в латиниці Biernusа(і не тільки його): Трансгенний -> transhennyj -> траншенний?Дякую, я цього не помітив. Для таких випадків пропоную використовувати апостроф: trans'hennyj
Цитироватьburjan але buriakПідтримую.
ЦитироватьТоді залишається нерозв'язаною проблема з розрізненням йотованих та поєднання і з наступною голосною, про що я вже згадував(діалект -› dialekt -› дялект, офіура -› ofiura -› офюра та ін.).Те ж саме, пропоную використовувати апостроф у словах: період – peri'od, щоб не читалось яко перьод.
ЦитироватьČomu vsi tak chočuť ukraїnśku latynyću, ščo bazujeťsia na ANGLIJŚKOMU pravopysi? Treba bazuvaty її na podibnij movi, napryklad, slovaćkij čy poľskij, NMD.Можливо Ви маєте рацію, але треба проаналізувати, яка саме система кількісно та якісно матиме більше проблем: ш — sh, чи ш — sz, ч — ch, чи ч — cz, щ — sch, чи щ — scz?
Цитата: Lugat от октября 10, 2006, 23:25Nu a čomu ne okremu literu?
Otož, ščo vybraty: hačok, čarku, a čy apostrof?
Цитата: Vertaler от октября 11, 2006, 09:45Цитата: Lugat от октября 10, 2006, 23:25Nu a čomu ne okremu literu?
Otož, ščo vybraty: hačok, čarku, a čy apostrof?
Цитата: Vertaler от октября 11, 2006, 20:47Vaqko vid ї vidriznyty. :)
Ščo davajte? Osĭ davno vže pysav tut pro ce, ale čomusĭ nikomu ne spodobajetĭsĭa. :eat:
Цитата: Vertaler от октября 11, 2006, 20:47
Ščo davajte? Osĭ davno vže pysav tut pro ce, ale čomusĭ nikomu ne spodobajetĭsĭa. :eat:
Цитата: Lugat от октября 12, 2006, 11:08Nu, vzahali vy majete raciju, v ukrajinsĭkij duže vyvna fonotaktyka ta cĭa litera, ščo bula mnoju perenĭata z rumunsĭkoji spočatku dlĭa rosijsĭkoji, kudy vona duže orhanyčno vchodytĭ, v ukrajinsĭkij vyhlĭadaje ne zovsim harno. (A šče je problema, ščo v rosijsĭkij «i» napevno častiše vid «ĭ», a v ukrajinsĭkij vže ni.) Može, ce značy, ščo dlĭa neji latynka zovsim ne prydatna. Choča variant «Ï» bude normalĭnym, jakščo vsi inšomovni imena i nazvy budutĭ pysatysĭa jak v oryhinali, tobto Köln zamistĭ mojoho Kĭolĭn (v rosijsĭkij u mene miž tym Këlĭn, ščo vyhlĭadaje normalĭno, jak i, napryklad, holandsĭke Keulen) ta, napryklad, jakyjsĭ rosijanyn Vladimir Bĭakin vže tilĭky tak, a ne jak vin zvatymesĭa na Ukrajini, Володимир Бякін.
Jakščo vže dopysyvačam sajtu ne podobajet'sä ĭ, to "kol'mi pače" vsömu narodovi. A čomu? Napevne tut je šče j estetyčnyj aspekt. Tekst, peresypanyj otymy "rohačykamy", maje ne nadto pryjemnyj vyhläd.
Цитировать Ta j zavelykoju je litera dlä takoho javyšča, jak mjakyj znak.A osĭ z cym ne pohodžusĭa. :eat:
ЦитироватьTomu, perebyrajučy varianty, znovu povertajemosä "na kruhy svoja", sebto do poxval'noho slova apostrofovi. Inodi ' vykorystovujut' dlä transkrybuvannä nimec'koho Knacklaut'a, dans'koho stød'a, arabs'koï hamzy, a perevernutyj variant (') dlä zvuka 'ajn. Nam ci zvuky jakos' bez potreby. Zate ' duže nahaduje ivryts'kyj "jod", jakyj čytajetsia jak i, j, a to j navit' služyt' dlä pomjakšennä, napryklad, v idyši. Naš jot uže zadijano dlä "j", to j "jod" može znadobytysä. Ne pobojalysä ž Kyrylo i Methodij zapozyčyty dlä svojeï kyrylyci hebrejski bukvy "šin" i "cade" – odne dlä ш, druhe dlä ц, ч i navit' џ. A jak komu ne podobajetsä apostrof u vyhlädi komy vhori, to možna, znävšy opciju "zaminüvaty prämi lapky parnymy" drukuvaty (Shift plus tam, de anglijs'ka | ) vertykal'nyj apostrof: i kompaktniše, i bil'še nahaduje malen'ke latyns'ke "i" vhori.Proty apostrofa maju duže sylĭnyj protest, zvjazanyj z tym, ščo ce — te, ščo rosijsĭkoju nazyvajetĭsĭa знак препинания (ukrajinsĭke «rozdilovyj znak» tut vyhlĭadatyme dyvno). Rozvyvaty dumku ne budu, bo vže vtomyvsĭa, ale šče pomiču, ščo jakščo vy zhadaly «malenĭke latynsĭke ,,i" vhori», to čomu b ne vykorystaty schidnyj znak jakyj je v Unicodi, «malenĭke latynsĭke ,,j" vhori»? V ručnomu pysĭmi nechaj bude same apostrof, a v drukuvanomu teksti ščosʲ na kštalt osʲ takoho.
ЦитироватьJak ce bulo z zapozyčenniam dlä ukraïns'koï movy rosijs'koï "й" my pysaly na vos'mij storinci cöho forumu pro te, ščo za logikoju u nas ce malo b čytatysä jak korotke "и".Chomu zh, й jakraz vony zapozychyly u nas - cja ghraphichna forma zustrichajetjsja shche u Smotrycjkoho, i funkcija jiji vzhe todi bula blyzjka do suchasnoji.
Цитата: Ревета от сентября 11, 2005, 00:16А зачем это нужно? Чем кириллица не устраивает? Или, может, из-за Интернета вообще язык забыть свой и перейти на английский?
Мені здається, що проблема актуалізувалася під впливом розвитку Інтернету.
Хто що знає?
Може, таке обговорювалося, але в пошуковій системі форуму не знайшов...
Цитата: Python от октября 13, 2006, 13:59ЦитироватьJak ce bulo z zapozyčenniam dlä ukraïns'koï movy rosijs'koï "й" my pysaly na vos'mij storinci cöho forumu pro te, ščo za logikoju u nas ce malo b čytatysä jak korotke "и".Chomu zh, й jakraz vony zapozychyly u nas - cja ghraphichna forma zustrichajetjsja shche u Smotrycjkoho, i funkcija jiji vzhe todi bula blyzjka do suchasnoji.
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 17:14Цитата: Ревета от сентября 11, 2005, 00:16А зачем это нужно? Чем кириллица не устраивает? Или, может, из-за Интернета вообще язык забыть свой и перейти на английский?
Мені здається, що проблема актуалізувалася під впливом розвитку Інтернету.
Хто що знає?
Може, таке обговорювалося, але в пошуковій системі форуму не знайшов...
Цитата: Vertaler от октября 12, 2006, 18:04Цитата: Lugat от октября 12, 2006, 11:08Nu, vzahali vy majete raciju, v ukrajinsĭkij duže vyvna fonotaktyka ta cĭa litera, ščo bula mnoju perenĭata z rumunsĭkoji spočatku dlĭa rosijsĭkoji, kudy vona duže orhanyčno vchodytĭ, v ukrajinsĭkij vyhlĭadaje ne zovsim harno. (A šče je problema, ščo v rosijsĭkij «i» napevno častiše vid «ĭ», a v ukrajinsĭkij vže ni.) Može, ce značy, ščo dlĭa neji latynka zovsim ne prydatna. Choča variant «Ï» bude normalĭnym, jakščo vsi inšomovni imena i nazvy budutĭ pysatysĭa jak v oryhinali, tobto Köln zamistĭ mojoho Kĭolĭn (v rosijsĭkij u mene miž tym Këlĭn, ščo vyhlĭadaje normalĭno, jak i, napryklad, holandsĭke Keulen) ta, napryklad, jakyjsĭ rosijanyn Vladimir Bĭakin vže tilĭky tak, a ne jak vin zvatymesĭa na Ukrajini, Володимир Бякін.
Jakščo vže dopysyvačam sajtu ne podobajet'sä ĭ, to "kol'mi pače" vsömu narodovi. A čomu? Napevne tut je šče j estetyčnyj aspekt. Tekst, peresypanyj otymy "rohačykamy", maje ne nadto pryjemnyj vyhläd.Цитировать Ta j zavelykoju je litera dlä takoho javyšča, jak mjakyj znak.A osĭ z cym ne pohodžusĭa. :eat:ЦитироватьTomu, perebyrajučy varianty, znovu povertajemosä "na kruhy svoja", sebto do poxval'noho slova apostrofovi. Inodi ' vykorystovujut' dlä transkrybuvannä nimec'koho Knacklaut'a, dans'koho stød'a, arabs'koï hamzy, a perevernutyj variant (') dlä zvuka 'ajn. Nam ci zvuky jakos' bez potreby. Zate ' duže nahaduje ivryts'kyj "jod", jakyj čytajetsia jak i, j, a to j navit' služyt' dlä pomjakšennä, napryklad, v idyši. Naš jot uže zadijano dlä "j", to j "jod" može znadobytysä. Ne pobojalysä ž Kyrylo i Methodij zapozyčyty dlä svojeï kyrylyci hebrejski bukvy "šin" i "cade" – odne dlä ш, druhe dlä ц, ч i navit' џ. A jak komu ne podobajetsä apostrof u vyhlädi komy vhori, to možna, znävšy opciju "zaminüvaty prämi lapky parnymy" drukuvaty (Shift plus tam, de anglijs'ka | ) vertykal'nyj apostrof: i kompaktniše, i bil'še nahaduje malen'ke latyns'ke "i" vhori.Proty apostrofa maju duže sylĭnyj protest, zvjazanyj z tym, ščo ce — te, ščo rosijsĭkoju nazyvajetĭsĭa знак препинания (ukrajinsĭke «rozdilovyj znak» tut vyhlĭadatyme dyvno). Rozvyvaty dumku ne budu, bo vže vtomyvsĭa, ale šče pomiču, ščo jakščo vy zhadaly «malenĭke latynsĭke ,,i" vhori», to čomu b ne vykorystaty schidnyj znak jakyj je v Unicodi, «malenĭke latynsĭke ,,j" vhori»? V ručnomu pysĭmi nechaj bude same apostrof, a v drukuvanomu teksti ščosʲ na kštalt osʲ takoho.
I šče skažu pro peredavannĭa litery «х». Maju dva argumenty za ch. Peršyj — ščo v žodnij sučasnij slovjansĭkij latynyci dlĭa [х] ne vykorystajetĭsĭa ščosĭ inše niž ch čy h, a v tych movach, de h zanĭate zvukom г (polĭsĭka (vidčasty), slovacĭka, česĭka, bilorusĭka), vykorastajetĭsĭa same ch. A druhyj — ščo v ukrajinsĭkij ta rosijsĭkij zvuk [č] zustričajetĭsĭa značno častiše niž [c], tomu, jakščo c vykorystatymesĭa samo dlĭa [c], bude jakosĭ nelohično. Tomu х maje buty ch i nijak inakše, ščoby zrivnovažuvaty vidnošennĭa c ~ č u teksti.
Inši slovjansĭki movy (okrim slovensĭkoji) takoji problemy po riznym pryčynam ne majutĭ.
Nu, šče je argument pro zapozyčennĭa z latyni / polĭsĭkoji / nimecĭkoji / grecĭkoji, ale vin ne takyj važnyj jak ci dva.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 19:36Ne duže. Ja vže skazav, ščo jak ukrajinsĭku latynyceju ni napyšy, vse odne ščosĭ ne te.
Nu a jakščo buty ščyrymy, "entre nous, štob cenzor ne nacykal", Vam ščo, spravdi podobajet'sä "ščosj na kštalt osj takoho"? :o
Цитата: "Vertaler" отPytannä dobrotnoji pidgotovky i zvycqky... :yes:
Ne duže. Ja vže skazav, ščo jak ukrajinsĭku latynyceju ni napyšy, vse odne ščosĭ ne te.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Потому что кириллица создавалась для славян, с учётом их фонетики
В таком случае, позвольте Вас спросить: а чем Вам не потрафило арабское письмо? А затем кириллица? А потом – турецкая латиница?
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41???
А затем кириллица?
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Как один из самых распространённых языков инета, который делает существенный вклад в общее количество латинопишущих юзверей
И если Вы пишете латиницей, значит ли это, что непременно по-английски?
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41А Вы думаете, та вторая половина поймёт много лучше, если латиницей писано будет? А индийы, непременно, сразу всё поймут, если на деванагари написано будет? И, собственно, чего мы та ту половину постоянно оглядываемся? Почему мы должны под них подстраиваться? Может, лучше они на кириллицу перейдут? Я думаю, перешли бы они давно, если б действительно хотели так общаться с нами, то перешли бы на кириллицу. А то надоели эти все "западные ценности" и всё такое прочее.
Или может все-таки, на своем родном языке, на что Вы имеете полное право? Пользуясь любым алфавитом, но предпочтительно, конечно, тем, с помощью которого можно общаться с другой, так сказать, половиной мира? Потому что с одной, слава Богу, можем, если хочем.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Сравнил кириллицу с китайским письмом...
Китайцы тоже могут спросить: а почему, собственно? Но нет же, тоже частично перешли на латиницу.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Потому и теряется национальная культура
Тем более что подобное верноподданичество уже никому не нужно.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Это будет в том случае, если ему запретят писать родным письмом. В противном случае человек будет писать так, как привык.
Кто не захочет забыть свой язык, приспособит под него любой алфавит.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41А армяницы с амхарицей случайно нет? Или украинского элифбета?
Примеры выше – вариант украинской грузиницы.
Цитата: KrymchaninА Вы думаете, та вторая половина поймёт много лучше, если латиницей писано будет? А индийы, непременно, сразу всё поймут, если на деванагари написано будет? И, собственно, чего мы та ту половину постоянно оглядываемся? Почему мы должны под них подстраиваться? Может, лучше они на кириллицу перейдут? Я думаю, перешли бы они давно, если б действительно хотели так общаться с нами, то перешли бы на кириллицу. А то надоели эти все "западные ценности" и всё такое прочее.Еще одни пустые слова. Вперед идти надо, а не на Россию оглядываться. Ведь, признайтесь, если б завтра было объявлено, что русский язык переходит на латиницу, Вы бы моментально начали агитировать за латиницу и в украинском, разве не так?
Цитата: Oleksij от октября 13, 2006, 21:19А кто на Россию оглядывается-то? И почему идти, не оглядываясь на Россию- это вперёд? И признаваться не в чем, т.к.
Еще одни пустые слова. Вперед идти надо, а не на Россию оглядываться. Ведь, признайтесь, если б завтра было объявлено, что русский язык переходит на латиницу, Вы бы моментально начали агитировать за латиницу и в украинском, разве не так?
А что до кирилицы- никто ж не против! Я только за то, чтоб была и параллельно существующая латиница- пусть каждый пишет тем, чем ему удобнее.
Цитата: Смайлик от октября 13, 2006, 21:22Поясните мне, пан Смайлык, о какой ненависти Вы говорите
Думаю, чимало людей прилучились до дискусії через зацікавленість в лінґвистичном аспекті української латиниці, а не через ненависть до культури.
Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Да, кстати, это тоже пояснить не мешало бы. Я внимательно прочитал данную фразу и уловил в ней иной смысл, чем раньше. Поясните, пожалуйста, что имелось в виду.
В таком случае, позвольте Вас спросить: а чем Вам не потрафило арабское письмо? А затем кириллица? А потом – турецкая латиница?
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 22:13Нет, пане, не потому что вдалбливали, а потому что общество развивается и становится более рациональным. Но Вам же этого не понять... для Вас, всё, что дальше от того, что в Москве- все "тлетворное влияние запада".
Остался в основном один. Не потому, что удобнее, а потому что вдалбливали, что так удобнее
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 21:31
]Поясните мне, пан Смайлык, о какой ненависти Вы говорите
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 20:35Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Потому и теряется национальная культура
Тем более что подобное верноподданичество уже никому не нужно.
Цитата: Krymchanin от октября 14, 2006, 01:02
Python, всё правильно говоришь!
Цитата: AYHO от октября 14, 2006, 08:19А ось тут ви рації не маєте. :) Тому що кирилиця сама взагалі цілком складається з кракозябрів, та якщо в тексті втратяться лише кілька діакритиків, ви його все одно зрозумієте, ну а якщо все написано кирилицею та кодування змінено... тоді самі знаєте що.
Щойно прочитав той флейм, що ви розвели про український трансліт, так хочу висловити свою думку - думку програміста.
По-перше, я проти того, щоб в українському трансліті існували так звані "крокозябри", або як їх називають англомовні - "garbage symbols" - символи-сміття. Уявіть собі, ви написали прогу, а у юзера що її запустить, ці символи будуть показуватись або квадратиками, або, що вірніше, тими буквами, які стоять під цим номером розкладки у розкладці ср1251. Саме так буває наприклад у польській мові, коли всі букви з "лапками" або крапками згори замінюються на кириличні букви! Чи хочете ви цього? Я певен, що ні.
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 22:19Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Да, кстати, это тоже пояснить не мешало бы. Я внимательно прочитал данную фразу и уловил в ней иной смысл, чем раньше. Поясните, пожалуйста, что имелось в виду.
В таком случае, позвольте Вас спросить: а чем Вам не потрафило арабское письмо? А затем кириллица? А потом – турецкая латиница?
Цитата: Vertaler от октября 14, 2006, 08:53
А ось тут ви рації не маєте. :) Тому що кирилиця сама взагалі цілком складається з кракозябрів, та якщо в тексті втратяться лише кілька діакритиків, ви його все одно зрозумієте, ну а якщо все написано кирилицею та кодування змінено... тоді самі знаєте що.
Цитата: Krymchanin от октября 13, 2006, 20:35Цитата: Lugat от октября 13, 2006, 18:41Потому и теряется национальная культура
Тем более что подобное верноподданичество уже никому не нужно.
Цитата: Lugat от октября 14, 2006, 09:13Ну спасибо! Только я не татарин. Что касается крымского алфавита, то арабская для него была не очень удобная. Много лучше был яналиф (см. http://lingvoforum.net/index.php/topic,1077.195.html ), хотя и в нём были некоторые условности. Но он не прижился, т.к. срочно всем снова поменяли алфавиты. Вместо него сделали письмо на основе кириллицы. Если б это была такая кириллица, как в казахском, большего бы и не требовалось. Но ввели кириллицу, по написанию копирующую русскую, правда, с четырьмя диграфами- къ, гъ, нъ, дж, но даже не все татары знают, что это диграфы, а не стоящие рядом две разные буквы, а часто и неправильно их произносят, плюс неудобные сочетания для обозначения ö, ü, исказили некоторые другие моменты фонетики. Поэтому было решено использовать турецкую латиницу, на которой писали крымские татары Турции. Но она ещё не до конца утверждена.
Ce vse, vyxodäčy z vašoho devizu "Vatanım Qırım!", tobto: "Moja Bat'kivščyna Krym". I jakščo my bačymo turec'ke "ı" i tut že "q", my vyrišujemo, ščo ce napysano kryms'ko-tatars'koju movoju. A kryms'ki tatary, jak vidomo, spočatku pysaly arabs'koju grafikoju, potim jakyjs' čas protrymavsä projekt latynyci, jakyj bulo zamineno na dovhyj čas kyrylyceju, i, narešti, znovu latynyceju, v osnovu jakoï bulo pokladeno turec'kyj alfavit z dodavannäm bukv, jakyx nema v turec'kij movi q, x, ñ... I spravdi, jak na naš pohläd, novyj alfavit je dosyt' zručnym i kompaktnišym za kyrylyčne pys'mo. Bez sumnivu zručno: zamist' hromizdkyx ы, къ, гъ, нь pysaty ı, q, ğ, ñ. Z čym vas, krymčan i pozdorovläjemo. :UU:
Цитата: SmajlykА від того що тут на Лінгвофорумі купка дилетантів латинку конструює, не означає, що завтра вона стане державною нормою; тому не знаю чому деякі люди так болісно реагують на цю дискусію.Це точно.
Цитата: AYHO от октября 14, 2006, 08:19Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.
А найбільше я проти того, щоб в українській розкладці був апостроф. Це по-перше тому, що в деяких мовах програмування він зарезервований під обмеження параметрів, наприклад:
Window->caption = 'Text on the caption of the window';
Цитата: AlefZet от октября 14, 2006, 14:34
Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.
ЦитироватьА армяницы с амхарицей случайно нет? Или украинского элифбета?
Цитата: AYHO от октября 16, 2006, 11:36Цитата: AlefZet от октября 14, 2006, 14:34
Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.
Не знаю, но только на клаве апостроф один, если не считать обратного, левее единицы. Подскажите, где на клаве можно найти указанный Вами "заменитель" :). В принципе можно обойтись и " \' ", но ДАЛЕКО не всегда.
Цитата: www3 от октября 28, 2006, 18:35
Щоб розробляти транліти треба спросити себе: для чого?
1) Аби призвища науковців, літераторів,... - тобто для бібліографічної справи. Тут треба взагалі без допоміжних, крім суто англійських букв. Головне - один старнарт.
2) Для транслітерації в автоматичних программах, у тих розкладках, де немає української. Тут можно любі варіанти прийняти, та взагалі автоматичні програми так і роблять
3) Для того, щоб бути подалі від Росії. Українці використовували кириліцю одне тисячоліття, і лише за то, что росіяни використовують кириліцю - нам треба відмовитися? Безглуздо.
Цитата: Lugat от октября 28, 2006, 23:33Prosto ce – cikava intelektual'na zadača: jak vyrobyty optymal'nyj variant latyničnoho pys'ma, same dlä ukraïns'koï movy.А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.
ЦитироватьBezhluzdo ototožnüvaty kyrylycü lyše z Rosijeju.Тоді чому ви так боєтесь кирилиці?
Цитата: "www3" отДля кого? Для вас, може, не цікаво. Мені цікаво. Накажете припинити?
А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.
Цитата: "Ревета" отМи не боїмося. Звідки ви взяли?
боєтесь
Цитата: Ревета от октября 29, 2006, 16:01En magyarul nem tudom. :eat: :green:
Perecxytav napysane i vyrixsyv udoskonalyty svoũ propozyciũ. Proponuũ taku versiũ. Ãk van, panove? :)
а - a
б - b
в - v
г - g
ґ - gh
д - d
е - e
є - ē
ж - x
з - z
и - y
і - i
ї - ĩ / ī
й - j
л - l
ль - lj
н - n
нь - nj
о - o
п - p
р - r
с - s
т - t
у - u
ф - f
ц - c
ч - xс
ш - xs
щ -cs
я - ã / ā
ю - ũ / ū
Цитата: Oleksij от октября 29, 2006, 17:20І?..
En magyarul nem tudom. :eat: :green:
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08Цитата: Lugat от октября 28, 2006, 23:33Prosto ce – cikava intelektual'na zadača: jak vyrobyty optymal'nyj variant latyničnoho pys'ma, same dlä ukraïns'koï movy.
А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08
Бо, по перше, українська мова - індоєвропейська, а тому, звуки латиниці дуже схожі на українськи,
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08
а по друге - багато мов використовує латиницю так, що використовуюсть усі фонеми україньскої мови. Так, що залишилось тільки об"єднати ці літери.
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08
По-треттє: Вже існують спроможні транліти і латинські алфавіти в достатньой кількості, для того, щоб не було потреби вигадувати ще якісь латиниці.
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08
По-четврете: я не знаю достатьньої причини для того, щоб усією державою (чи окремими регіонами) переходити на латиницю.
Кирилиця повньо і достатньо забеспечує Україну мовним записом.
Цитата: www3 от октября 29, 2006, 15:08
Тоді чому ви так боєтесь кирилиці?
ЦитироватьА я вважаю, що це зовсім не цікава задача.
Цитироватьукраїнська мова - індоєвропейська, а тому, звуки латиниці дуже схожі на українськи
Цитироватьбагато мов використовує латиницю так, що використовуюсть усі фонеми україньскої мови. Так, що залишилось тільки об"єднати ці літери.
ЦитироватьВже існують спроможні транліти і латинські алфавіти в достатньой кількості...
ЦитироватьПо-четврете: я не знаю достатьньої причини для того, щоб усією державою (чи окремими регіонами) переходити на латиницю.
ЦитироватьКирилиця повньо і достатньо забеспечує Україну мовним записом.
Цитата: Lugat от октября 30, 2006, 13:42А ось це вже насправді дивно. А вам що, ні? :what:
Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? :o
Цитата: "Vertaler" от
Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...
Цитата: Vertaler от октября 30, 2006, 14:05U našij kraïni "дореволюційний правопис" ce pravopys do 2004 roku :yes: :yes:.Цитата: Lugat от октября 30, 2006, 13:42А ось це вже насправді дивно. А вам що, ні? :what:
Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? :o
Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...
Цитата: "Lugat" от
Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.
Цитата: Ревета от октября 29, 2006, 15:27Мені цікаво. Накажете припинити?Та грайтеся, я лише сказав, що не бачу сенсу цієї забавки.
Цитата: Lugat от октября 30, 2006, 19:04О! Це як раз третій варіант. А щодо бідних діточок... ну щож, одним росіянам бути бідними?
A ščodo liter ѣ, ы, и̂, ê, ô to, jak my vže pysaly vyšče, zaprovadžuvaly same predstavnyky horezvisnoï "rus'koï školy". Spravdi, maje raciju pan Pere - bidni ditočky! Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.
Цитата: Смайлик от октября 30, 2006, 05:11Krašče zpytajte sebe, čomu vy latynyci tak läkajeteś. :PЗнаєте, грузиньска виглядає дуже добро грузиньскою графікою, україньска - кирилецею, корейська - корейською графикою, тощо.
Цитата: Lugat от октября 30, 2006, 13:42Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? :oМайже усім.
Цитата: "Lugat" от
Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.
Цитата: "www3" от
Все інше - дуже добре повторює живу розмовну та літературну мову.
Цитата: Смайлик от октября 31, 2006, 05:35Same taka, jakoju Vy zaraz pyšete :up:Цитата: "Lugat" от
Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.
Jака самe?
ЦитироватьЗнаєте, грузиньска виглядає дуже добро грузиньскою графікою, україньска - кирилецею, корейська - корейською графикою, тощо.Cikavo, a jakoju same "грузиньскою графікою" dobre vyhlädaje hruzyns'ka mova?
Було б дуже нецікаво жити лише в одній графіці.
Цитата: Vertaler от октября 30, 2006, 14:05ІМНО, це ідеальне поєднання етимології і фонетики в одній системі письма. Чогось досконалішого людство ще не винайшло - навіть сучасний правопис програє перед правописом Максимовича у фонетичній точності. Жаль, що "бідні діточки" не сприйняли цю дуже точну, хоча й громіздку, систему запису української мови...
Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...
Цитата: 'Lugat'Cikavo, a jakoju same "грузиньскою графікою" dobre vyhlädaje hruzyns'ka mova?Українська грузиниця вже десь згадувалась на форумі;). І зараз грузини пишуть своїми ні на що не схожими карлючками - ні кирилиця, ні латиниця в Грузії не прижились (у першу чергу, через фонетичні особливості грузинської мови).
A korejs'ka? S ijeroglifami ali biez?
ЦитироватьУ 80-ї роки в Києві серед нас, тодішніх тінейджерів, з'явилася мода свої особисті нотатки писати арабським письмом. Слово, одним розчерком, тільки вжжик! Де-не-де огласовки поставити, а де й так залишити – і всі, кому не треба, нехай розбирають! Цілі щоденники вели, вірші свої записували. Один одного цьому навчали.Це цікаво. Жаль, що в ті роки я ще не був тінейджером... Поділитесь досвідом?
Цитата: Python от ноября 1, 2006, 01:54A IMHO c'est un cauchemar!!!Цитата: Vertaler от октября 30, 2006, 14:05ІМНО, це ідеальне поєднання етимології і фонетики в одній системі письма. Чогось досконалішого людство ще не винайшло - навіть сучасний правопис програє перед правописом Максимовича у фонетичній точності. Жаль, що "бідні діточки" не сприйняли цю дуже точну, хоча й громіздку, систему запису української мови...
Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...
Цитата: Vertaler от октября 30, 2006, 22:42Ne rozumiju, do čoho tut rosijany, i spravdi, naviščo ïm buty bidnymy. Ničoho pohanoho proty nyx v duši ne trymaju. Xiba, može, rečennä pro "rus'ku školu" zanadto blyz'ko stoït' do "bidnyx ditočok"? A ščodo "rus'koï školy", tak "rus'ka" ne obovjazkovo označaje "rosijs'ka", xoča podekudy ci slova plutajut' navit' i v belles-lettres. Porivnäjmo xoča b dva pereklady ukraïns'koju movoju romanu Ivana Jefremova "Hodyna Byka" Vasylä Ivanyny ta Nadiï Lisovenko: v peršomu vypadku perekladeno "rus'kyx bohatyriv", u druhomu ž – "rosijs'kyx bohatyriv". A ot "rus'ka škola" ce jakraz naš ukraïns'kyj fenomen...Цитата: Lugat от октября 30, 2006, 19:04О! Це як раз третій варіант. А щодо бідних діточок... ну щож, одним росіянам бути бідними?
A ščodo liter ѣ, ы, и̂, ê, ô to, jak my vže pysaly vyšče, zaprovadžuvaly same predstavnyky horezvisnoï "rus'koï školy". Spravdi, maje raciju pan Pere - bidni ditočky! Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.
Цитата: Lugat от октября 31, 2006, 21:03http://lingvoforum.net/index.php/topic,2751.0.html
Cikavo, a jakoju same "грузиньскою графікою" dobre vyhlädaje hruzyns'ka mova?
ЦитироватьA korejs'ka? S ijeroglifami ali biez? ;)http://www.erlang.com.ru/euskara/?chosonmal-h1 :Многие считают, что корейцы пишут некими «корейскими иероглифами». Это не так. В быту корейцы, как северные, так и южные, используют простую фонетическую письменность...
Цитата: www3 от ноября 2, 2006, 21:36Цитата: Lugat от октября 31, 2006, 21:03http://lingvoforum.net/index.php/topic,2751.0.html
Cikavo, a jakoju same "грузиньскою графікою" dobre vyhlädaje hruzyns'ka mova?
http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le3/le3-0641.htm : ГРАФИКА Г. ЯЗ. представляет 37 знаков, что дается с яфетидологической транскрипцией в трех видах; древнеписьменном, лапидарном или инициальном (aso-mθavrul), строчном священническом (q̇uθur) и рыцарском (mq̇edrul).
ЦитироватьA korejs'ka? S ijeroglifami ali biez? ;)http://www.erlang.com.ru/euskara/?chosonmal-h1 :Многие считают, что корейцы пишут некими «корейскими иероглифами». Это не так. В быту корейцы, как северные, так и южные, используют простую фонетическую письменность...
ЦитироватьA ja pro ščo pyšu vyšče? Davno vže j pivdenni korejci ne pyšut' kytajs'kymy ieroglifamy. Ale ž v istoriï vony buly, ce točno.Це не зовсiм вiрно. У офiцiйних документах вживання iєроглiфiв заборонено, крiм написання iмен, прiзвищ та географiчних назв, бо у випадку фонетичного написання з'явилась би безлiч однофамiльцiв та землякiв. :) У рештi випадкiв iєроглiфи вживаються як i ранiше. Для экзаменування на шкiльний мiнiмум учень повинен знати близько 2000 iєроглiфiв (писати 1817, читати 2355). Крiм того iснує список "фамiльних iєроглiфiв" (300) та "каноничних iєроглiфiв iмен" (щось iз 3000).
Цитата: shravan от ноября 3, 2006, 08:31Dhanyavād, Shrī Shravan, za dokladnu informaciju. Tak značyt' je vse ž taky, bo ya tam ne buv, lyše zazyrav na ïxni sajty.ЦитироватьA ja pro ščo pyšu vyšče? Davno vže j pivdenni korejci ne pyšut' kytajs'kymy ieroglifamy. Ale ž v istoriï vony buly, ce točno.Це не зовсiм вiрно. У офiцiйних документах вживання iєроглiфiв заборонено, крiм написання iмен, прiзвищ та географiчних назв, бо у випадку фонетичного написання з'явилась би безлiч однофамiльцiв та землякiв. :) У рештi випадкiв iєроглiфи вживаються як i ранiше. Для экзаменування на шкiльний мiнiмум учень повинен знати близько 2000 iєроглiфiв (писати 1817, читати 2355). Крiм того iснує список "фамiльних iєроглiфiв" (300) та "каноничних iєроглiфiв iмен" (щось iз 3000).
PS: пробачте за суржик. :-[
Цитата: LugatNe rozumiju, do čoho tut rosijany, i spravdi, naviščo ïm buty bidnymy.Ну так тому, що в россіян зараз найсложніша для вивчення графика серед слов'янських мов, але з нею нічого зробити ніззя, бо тоді буде найсправді cauchemar, як зараз у белорусів. Ну а з етимологичною графикою українці попали би просто в таке саме положення як росіяни, і це напевно би не був cauchemar для навчення, бо на сусідньому уроці у школі би вивчався той самий алфавіт, тільки без циркумфлексів та ятя, і можна було б добре запам'ятати відповідності.
Цитата: LugatRaz uže vidpovidaju na Vaše pytannä, šanovnyj Ser... čy to pak, kolego Vertalere, xotilosä b spytaty, a de, v jakij z sxidnyx mov Vy znajšly znak "ʲ"? Pozajak Vy pyšete: "čomu b ne vykorystaty schidnyj znak jakyj je v Unicodi, «malenĭke latynsĭke ,,j" vhori»?"... Ah, souvenirs de l'Est...В фонетичній таблиці я його знайшов, тобто і в російській, і в украінській він вже є. :eat:
Цитата: LugatÀ propos, jak peredavaty translitom anglijs'ke "sir"?Окрім самого sir, може, ще sər чи sër? Чи навіть sɜr, як у МФА?
ЦитироватьÀ propos, jak peredavaty translitom anglijs'ke "sir"?Jakshcho ukrajinsjkym translitom - mabutj, krashche za phonetychnym pryncypom. U nashij movi zaraz ce slovo peredajetjsja jak "сер" - otzhe, "ser". Vzahali, vvazhaju, pojava v ukrajinsjkij latynyci bezlichi sliv-vynjatkiv, shcho chytajutjsja ne tak, jak pyshutjsja, stvorytj lyshe problemy - latynku j bez toho nepidghotovanomu chytachevi vazhko chytaty, a tut ishche j treba vghaduvaty, jak chuzhomovna kombinacija liter maje chytatysj po-nashomu. Ja shche rozumiju, koly takym sposobom peredajutjsja inshomovni prizvyshcha, ale navishcho cja moroka shche j z zahaljnymy nazvamy? Ce te zh same, jakby my pysaly za rosijsjkym pravopysom slova, zapozycheni z rosijsjkoji, a chytaly jikh po-svojemu, napr., pyshemo "вертолет" - chytajemo "вертоліт".
Цитата: Lugat от ноября 3, 2006, 11:10
Dhanyavād, Shrī Shravan, za dokladnu informaciju. Tak značyt' je vse ž taky, bo ya tam ne buv, lyše zazyrav na ïxni sajty.
ЦитироватьDo reči, Vy mabut' tež započatkovujete novu tradyciju napysannä nazvy movy hindi, jak "хінди"?У цьому я, здається, засумнівався, коли писав, але перевіряти не став. :scl:
Цитата: Python от ноября 3, 2006, 13:30Z ekstrapolacijeju etymologičnoho pryncypu ad absurdum my eksperymentuvaly, počynajučy z Reply #131 i do # 140 (stor. 9 – 10), ale zhodom pryjšly do vysnovku, ščo ce, hovoräčy slovamy odnoho vidomoho heroja dytäčyx multykiv, "ïzdovi koty", sebto perebir.ЦитироватьÀ propos, jak peredavaty translitom anglijs'ke "sir"?Jakshcho ukrajinsjkym translitom - mabutj, krashche za phonetychnym pryncypom. U nashij movi zaraz ce slovo peredajetjsja jak "сер" - otzhe, "ser". Vzahali, vvazhaju, pojava v ukrajinsjkij latynyci bezlichi sliv-vynjatkiv, shcho chytajutjsja ne tak, jak pyshutjsja, stvorytj lyshe problemy - latynku j bez toho nepidghotovanomu chytachevi vazhko chytaty, a tut ishche j treba vghaduvaty, jak chuzhomovna kombinacija liter maje chytatysj po-nashomu. Ja shche rozumiju, koly takym sposobom peredajutjsja inshomovni prizvyshcha, ale navishcho cja moroka shche j z zahaljnymy nazvamy? Ce te zh same, jakby my pysaly za rosijsjkym pravopysom slova, zapozycheni z rosijsjkoji, a chytaly jikh po-svojemu, napr., pyshemo "вертолет" - chytajemo "вертоліт".
ЦитироватьMožna bulo b zarady eksperymentu sprobuvaty reanimuvaty v latynyci j gramatyku Maksymovyča, ale j ce tež, napevne, "ïzdovi koty"...A ce ideja! Zaminyvshy i na litery-prototypy z cyrkumflexamy, my tym samym otrymujemo mozhlyvistj vykorystovuvaty i v jotovanykh dlja poznachennja zlytnoho zvuchannja (a takozh, mozhlyvo, zamistj ь), shcho dastj nam zmohu zviljnytysj vid apostropha. Zvisno, "jizdovi koty", ale, zreshtoju, chomu ukrajinsjka latynka maje peredavaty ukrajinsjki slova za holym phonetychnym pryncypom, slipo kopijujuchy nedoliky kyrylyci?
Цитата: Ревета от октября 29, 2006, 21:19Yes. :yes:Цитата: Oleksij от октября 29, 2006, 17:20І?..
En magyarul nem tudom. :eat: :green:
Цитата: "Python" от
... ne znajšov tam odnijeï z najpytomišyx ukraïns'kyx bukv, a same bukvy "x".
Цитата: Python от ноября 15, 2006, 22:38Pidkreslennä vhori? De ž vono? Mabut' ne projšlo. Tak rozumiju, Vy proponujete maltijs'ke "Ħ ħ"? Dlä čes'koï rozkladky vono ne je duzhe zručnym, bo treba vvodyty zovsim inšyj znak. To može perejdemo na maltijs'ku? A ščo? Sprobujmo "obkataty". Todi zamist' liter š, č, ž možna bulo b postavyty "ṡ", "ċ", "ż". Ce, načebto, bil'š unifikuje diakrytyku, bo vže majemo "diakrytyčni" "i" ta "j", jak napryklad u tureckij movi krapka vhori peretvorüje "ı" na "i". Inše pytannä – naskil'ky je harnym vono. I vsi ci muky zarady toho, ščob peredavaty dejaki inozemni nazvy čy imena čerez "iks"? Tym pače, sprobujte-no znajty v maltijskij rozkladci "̇ṡ"!
Я тут подумав: а чом би не сконструювати х з застосуванням діакритиків? Kh, ch займають дві позиції та створюють незручності при використанні г(h), тоді як x хочеться читати як [кс]. Як вам ось такий варіант: H̅, h̅ (h з верхнім підкресленням)?
Цитата: Ревета от ноября 16, 2006, 08:03Ну коли так, тоді перепрожсуỹ. Тілйки ã думав цсо це остатожцний варіант, а тут бажцу, цсе й "к" та "м" нема... :donno:Цитата: "Python" от
... ne znajšov tam odnijeï z najpytomišyx ukraïns'kyx bukv, a same bukvy "x".
Помилка. для нинішнього "х" там прибережена - h.
Цитата: "Lugat" от
Ну коли так, тоді перепрожсуỹ. Тілйки ã думав цсо це остатожцний варіант, а тут бажцу, цсе й "к" та "м" нема...
Цитата: Ревета от октября 29, 2006, 16:01Інші м'які приголосні також передаються комбінаціями з j?
Perecxytav napysane i vyrixsyv udoskonalyty svoũ propozyciũ. Proponuũ taku versiũ. Ãk van, panove? :)
а - a
б - b
в - v
г - g
ґ - gh
д - d
е - e
є - ē
ж - x
з - z
и - y
і - i
ї - ĩ / ī
й - j
л - l
ль - lj
н - n
нь - nj
о - o
п - p
р - r
с - s
т - t
у - u
ф - f
ц - c
ч - xс
ш - xs
щ -cs
я - ã / ā
ю - ũ / ū
Цитата: "Python" от
Інші м'які приголосні також передаються комбінаціями з j?
Цитироватьxz=ж, xc=ч, xs=ш,
Цитата: Ревета от ноября 16, 2006, 10:32Цитата: "Lugat" от
Ну коли так, тоді перепрожсуỹ. Тілйки ã думав цсо це остатожцний варіант, а тут бажцу, цсе й "к" та "м" нема...
А це якою абеткою?.. :)
Цитата: "Krymchanin" от...викрикнув Кримчанин та вдарив кулаком по столі.
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Цитата: Krymchanin от ноября 17, 2006, 20:42
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Цитата: Смайлик от ноября 17, 2006, 21:14Да, идите, идите.Цитата: "Krymchanin" от...викрикнув Кримчанин та вдарив кулаком по столі.
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Зараз всіх на суботник відправить. :P
Цитата: shravan от ноября 17, 2006, 20:47Буша?
Указ президента, однако... ;D
Цитата: Ревета от ноября 17, 2006, 21:35Забыть про латинкуЦитата: Krymchanin от ноября 17, 2006, 20:42
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Нє вєлітє казніть, вєлітє мілавать? Чьто прікажєтє дєлать?!
Цитата: shravan от ноября 17, 2006, 22:04А, Юсчинка... А я думав, Жора Кущ...
Ющенко, хай йому грець...
Цитата: "Python" от
O ni! Kraщe vжe pysaty latynkoю z dodavannяm kyrylyчnyх liter - хoч i nezvyчno ta deщo kulьhavo, zate хoч proчytaty moжna bude
ЦитироватьShanuimo ukrainske.Цiлком згоден.
Цитата: UKRAINATSIONALIST от ноября 18, 2006, 04:06
:-\ Khloptsi (ta divchata), davaite zrobimo ukrainitsiu - naskilki ia zrozumiv, mova jde pro ukrainsku movu, a ne pro latinsku abo kirilsku. To navischo zh tikati oto na shid chi zahid, shanuimo ukrainske.
Цитата: Krymchanin от ноября 17, 2006, 20:42Special'no dlä Vas, Krymchanin-efendi, ščob nam bil'š ne povtorüvatys', pročytajte uvažniše xoča b argumenty Reply 204, 207, 209 (jedynyj v nömu gandž, ne moje vono), 214 (tak samo), 216 cijeï temy forumu. Jakščo majete ščos' dodaty, zaxod'te šče. Sayğılarımnen.
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Цитата: shravan от ноября 17, 2006, 22:04Do reči, ne varto vdavatysä do polityčnyx provokacij i čipaty osobu Joho Vysokopovažnosti Prezydenta. Joho obyraly my. My ž Vašoho ne čipajemo. Budemo dotrymuvatysä pryncypu, ščo jakščo lüdyna ne bere učasti v našomu forumi, to: "De absentibus, sicut de mortuis, aut bene, aut nihil"
Ющенко, хай йому грець...
Цитата: Python от ноября 18, 2006, 01:18Povertajtesä. Tymčasovo. Dopoky u pans'komu koduvanni znyknut' taki problemy, koly litery peretvorüjutsä na zovsim inši symvoly. To je problema texnična. Zjavläjutsä ž navit' mobilky z ukraïns'koju rozkladkoju, tak "kolmi pače" kompjuterni programy, jaki b ne davaly "krakozäbriv"! A ščodo system pys'ma, to ce možna porivnäty z naborom šryftiv. Bo nudno ž pysaty vse odnym ta j odnym šryftom. Variatio delectat.
Ce я do toho vedu, щo litery z diakrytykamy stvorююtь taki ж problemy, яk i litery kyrylyci, i v zaxidnoєvropejsьkomu koduvanni polьsьko-чesьki m'яki i шyplячi tak samo peretvorяtьsя na zovsim inшi zaxidnoєvropejsьki symvoly.
Povernemosь do kyrylyci? Obov'яzkovo ;)
ЦитироватьDo reči, ne varto vdavatysä do polityčnyx provokacij i čipaty osobu Joho Vysokopovažnosti Prezydenta. Joho obyraly my.Тут усі посилаються на якийсь указ чи проект указу Ющенка, хоча ніхто не може дати посилання на текст указу чи хоча б статтю на цю тему. Про що саме йдеться? Про повний перехід на латинку??? Якщо це справді так, мабуть, у Президента щось з головою. Щось мені не віриться, що Ющенко збирається зробити це. Це дрібниця, що у когось, вибачте, руки криві, і від того кирилиця перетворюється на кракозяблики - повний перехід на латинку зробить недоступними для наступних поколінь українців книги, надруковані у ХІХ - ХХ ст. і раніше, вже не говорячи про те, що подібні реформи - це найлегший спосіб підштовхнути україномовну Центральну Україну в палкі обійми росіян. Якби ми у 1991 році вийшли з джунглів, перехід на латинську графіку був би ще більш-менш прийнятний, але ж, вибачте, у нас зовсім інша ситуація...
Цитата: Смайлик от ноября 18, 2006, 08:19Pevno ce tam, de kyrylyky žyvut', sebto na ostrovax Kyryls'koï hrädy... ::)Цитата: UKRAINATSIONALIST от ноября 18, 2006, 04:06
:-\ Khloptsi (ta divchata), davaite zrobimo ukrainitsiu - naskilki ia zrozumiv, mova jde pro ukrainsku movu, a ne pro latinsku abo kirilsku. To navischo zh tikati oto na shid chi zahid, shanuimo ukrainske.
Ви маєте на увазі створення цілком нової абетки?
P.S. А що це за мова така - кирильська? :what:
Цитата: Python от ноября 18, 2006, 17:15Отепер уже й я не втрималась. Ви так кажете, пане, наче всі книги ХІХ - ХХ ст., їй-бо, були вручну писані. Чи їх уже запроторено в спецхран. Скажіть мені, що, нема на світі репринтних видань? Чи не можна буде перевести старі книги на латиницю? Чи, нарешті, сканерів нема? Чи важко запустити макрос перекодування? Скільки вже можна казать: одне одному не заважає, - яка панська воля, так і буде. У нас вільна країна - хочеш, читай кирилицею, хочеш - латиницею, та хоч би й японицею, а хоч і взагалі нічого не читай - кому яке діло.ЦитироватьDo reči, ne varto vdavatysä do polityčnyx provokacij i čipaty osobu Joho Vysokopovažnosti Prezydenta. Joho obyraly my.Тут усі посилаються на якийсь указ чи проект указу Ющенка, хоча ніхто не може дати посилання на текст указу чи хоча б статтю на цю тему. Про що саме йдеться? Про повний перехід на латинку??? Якщо це справді так, мабуть, у Президента щось з головою. Щось мені не віриться, що Ющенко збирається зробити це. Це дрібниця, що у когось, вибачте, руки криві, і від того кирилиця перетворюється на кракозяблики - повний перехід на латинку зробить недоступними для наступних поколінь українців книги, надруковані у ХІХ - ХХ ст. і раніше, вже не говорячи про те, що подібні реформи - це найлегший спосіб підштовхнути україномовну Центральну Україну в палкі обійми росіян. Якби ми у 1991 році вийшли з джунглів, перехід на латинську графіку був би ще більш-менш прийнятний, але ж, вибачте, у нас зовсім інша ситуація...
Цитата: Python от ноября 18, 2006, 17:47Ni, same ce ja mav na uvazi... ::)
I vy tezh plutajete y ta u???
Цитата: Krymchanin от ноября 17, 2006, 22:00"...сказал Ходжа Насреддин, - ни один из вас, ни тем более сам Джафар, не должен думать об обезьяне!"Цитата: Ревета от ноября 17, 2006, 21:35Забыть про латинкуЦитата: Krymchanin от ноября 17, 2006, 20:42
Да шо вы тут дурью маетесь? Нахрен вам латинка понадобилась?
Нє вєлітє казніть, вєлітє мілавать? Чьто прікажєтє дєлать?!
ЦитироватьОтепер уже й я не втрималась. Ви так кажете, пане, наче всі книги ХІХ - ХХ ст., їй-бо, були вручну писані. Чи їх уже запроторено в спецхран. Скажіть мені, що, нема на світі репринтних видань? Чи не можна буде перевести старі книги на латиницю? Чи, нарешті, сканерів нема? Чи важко запустити макрос перекодування? Скільки вже можна казать: одне одному не заважає, - яка панська воля, так і буде. У нас вільна країна - хочеш, читай кирилицею, хочеш - латиницею, та хоч би й японицею, а хоч і взагалі нічого не читай - кому яке діло.Вибачайте, але у будь-якій вільній країні державна влада опікується освітою. Якщо влада офіційно вирішить, що школярі мають вивчати українську мову лише в латинській графіці, це автоматично призведе до того, що українці наступних поколінь у переважній своїй масі перестануть читати й розуміти текст, написаний українською ж кирилицею. Перевидати латинкою УСІ старі видання? Навряд чи таке можливо здійснити, тим більше, у нашій країні. Якщо латинізацію буде проведено, для наступних поколінь старі книги стануть китайською грамотою - ми просто черговий раз втратимо ще один пласт своєї культури.
Цитата: shravan от ноября 18, 2006, 18:17По-перше, ніхто не збирається ПЕРЕВОДИТЬ Україну на латиницю. Ви хоча б спершу почитали наші попередні репліки. Йдеться про ДОДАТКОВЕ КОДУВАННЯ україномовної інформації. Без всілякої політики. Без закидів, що, та коли, та де було. Без вилазячих ріжок петербургського пупізму (і знов він тут, де не взявся).Тим більше, що ідеальних кодувань не буває. Зайдіть на Мошкова, подивіться самі, скільки там ТИСЯЧ транслітерованих російських книг!
Пробачте, що пишу росiйською. Так швидше.
А разве это не идиотизм - переводить на латиницу славянский язык издревле имеющий собственную письменность специально созданную для славян. К тому же письменность довольно точно отражающую фонетику языка (гораздо лучше, чем в русском). А как на счет чувства собственного достоинства? А как вам нравится мотивация президента: "для облегчения вливания в европейское информационное пространство" (не ручаюсь в точности цитаты, привожу по памяти)? Что, у украинцев большие проблемы с этим "вливанием"? Иностранными языками на Украине не владеют? И грамотных по пальцам можно пересчитать?
Это стыд и срам! И абсолютно бессмысленное расходование средств. Я все таки надеюсь, что данный проект никогда не будет реализован. Одно дело - разработка латиницы как интересная интеллектуальная задача с перспективой применения в качестве транслита. И совсем другое - переход на чуждую графику, санкционированный государством.
Цитата: Python от ноября 18, 2006, 18:53Probačte, ščo pyšu latynyceju, tak švydše.
Вибачайте, але у будь-якій вільній країні державна влада опікується освітою. Якщо влада офіційно вирішить, що школярі мають вивчати українську мову лише в латинській графіці, це автоматично призведе до того, що українці наступних поколінь у переважній своїй масі перестануть читати й розуміти текст, написаний українською ж кирилицею. Перевидати латинкою УСІ старі видання? Навряд чи таке можливо здійснити, тим більше, у нашій країні. Якщо латинізацію буде проведено, для наступних поколінь старі книги стануть китайською грамотою - ми просто черговий раз втратимо ще один пласт своєї культури.
Що заважає американцям, живучи у вільній країні, вміти читати кирилицею? Але ж середньостатистичний американець прочитає літеру Ж як "дабл-К", якщо прочитає взагалі! Бажаєте, щоб і наші нащадки були такими ж?
Цитата: shravan от ноября 18, 2006, 18:17
Пробачте, що пишу росiйською. Так швидше.
А разве это не идиотизм - переводить на латиницу славянский язык издревле имеющий собственную письменность специально созданную для славян. К тому же письменность довольно точно отражающую фонетику языка (гораздо лучше, чем в русском). А как на счет чувства собственного достоинства? А как вам нравится мотивация президента: "для облегчения вливания в европейское информационное пространство" (не ручаюсь в точности цитаты, привожу по памяти)? Что, у украинцев большие проблемы с этим "вливанием"? Иностранными языками на Украине не владеют? И грамотных по пальцам можно пересчитать?
Это стыд и срам! И абсолютно бессмысленное расходование средств. Я все таки надеюсь, что данный проект никогда не будет реализован. Одно дело - разработка латиницы как интересная интеллектуальная задача с перспективой применения в качестве транслита. И совсем другое - переход на чуждую графику, санкционированный государством.
Цитата: shravan от ноября 19, 2006, 09:14Поймите нас правильно, господин Шраван. Этой темой я и мой муж "для себя" занимаемся уже по крайней мере пять-шесть лет. Мы весьма обрадовались этой теме на форуме.
Шановна панi Лугат.
Я внимательно читал предыдущие реплики ваши и других участников данного раздела. В частности, мой ответ инспирирован репликой №278 уважаемого Питона. Я не обвиняю Вас в стремлении перевести украинский язык на латиницу и прекарсно понимаю цели ваших изысканий. Речь идет о проскользнувшей в СМИ информации про запланированный поэтапный переход украинского языка на латинскую графику. Не про "ДОДАТКОВЕ КОДУВАННЯ", а про единственно возможное. И именно это вызвало мое негодование. "Петербургский пупизм" здесь совершенно не при чем (кстати, что это такое? :??? ). И стремление "наивных россиян, которые так и ждут когда же пред ними, наконец, все склонятся" тоже не имеет ко мне ни малейшего отношения. Я украинец более чем на 50%, но родился в русскоговорящей Украине, а вырос и ныне живу в России. Да, я отвратительно плохо владею украинским активно, но тем не менее считаю себя украинцем и проблемы Украины и украинского языка, который я прекрасно понимаю, касаются меня так же, как и граждан Украины.
Еще раз убеждаюсь в том, что даже намек на политику, на Лингвофоруме заканчивается разборками, крайне далекими от лингвистики. :donno:
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 15:28Пані Лугат, перепрошую, до чого тут патетика? У попередніх дописах Ви не аргументували створення української латинки цікавою інтелектуальною задачею транслітерації, а, зокрема, наводили на користь запровадження паралельної системи письма (різниця очевидна, чи не так?) наступні аргументи:
Sens? A vlasne nijakoho sensu nema. Do reči, jak i sensu isnuvannä lüdstva. Prosto je takyj fenomen i vse. Bo jaku pryčynu ne vidšukaj, vse odno bude nedostatnöju. Tut napevne maje raciju pan Shravan, popry te, ščo my söhodni deščo joho krytyknuly, až žalko stalo. A vin pravyl'no skazav: "...разработка латиницы как интересная интеллектуальная задача с перспективой применения в качестве транслита". Ce takuj že sens, jak i stvorennä fantastyčnyx mov, jak u Tolkiena, Sztemona, Laedel... A koly nema sensu, to cej dvyhun maje najbil'šu rušijnu sylu. Paradoks? Xaj tak. Jak ja vže pysav vyšče: variatio delectat, jak kazaly starodavni latynäny. Riznomanitnist' prynosyt' zadovolennä.
Цитата: shravan от ноября 19, 2006, 16:46Собственно, о чём я и пытался Вам сказать. Моё Вам почтение за признание.
Уже не помню где я впервые об этом прочитал поэтому порылся в сети и кое-что нашел...
Очевидно, "байку" первыми придумали здесь: http://tribuna.com.ua:81/news/2005/04/01/25622.html.
Потом ее повторили здесь http://news.media-objektiv.com/ukraine/2005/22902.shtml (с пометкой о том, что это первоапрельская шутка).
А потом уже ее многократно дублировали в других местах (напрмер здесь http://www.portal.kharkov.ua/archive.php?date=2005.04.1&article=1112343886.html) и уже безо всяких пометок, на что я и купился.
Поэтому, приношу свои глубокие извинения за дезинформацию и разжигание политических дрязг. :-[
Цитата: Digamma от ноября 19, 2006, 17:06
Пані Лугат, перепрошую, до чого тут патетика? У попередніх дописах Ви не аргументували створення української латинки цікавою інтелектуальною задачею транслітерації, а, зокрема, наводили на користь запровадження паралельної системи письма (різниця очевидна, чи не так?) наступні аргументи:
1) проблема адаптації іноземців (хоча чудово розуміємо, що вивчення абетки складає найнезначнішу перепону в опануванні української, скажімо, англійцем);
2) розповсюдженість латинки у світі (але геть забули про греків, китайців, індусів, японців, грузинів, вірмен, тощо...).
З Вашого теперішнього допису я роблю висновки, що справжніх аргументів у Вас немає. Чи не здається Вам, що Ви активно підтримуєте штучне ускладнення системи письма, що не призведе до жодних позитивних наслідків?
NB! Маємо пам'ятати, що для людини письмо не є лише знаковою системою, а несе відбиток приналежності до певної культури. Зокрема, кирилиця - до православ'я.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 10:27Стоит пару месяцев или лет пожить в России – и набираются самых жутких ошметков неприметного промывания мозгов, в котором, увы, как рыбы в воде, плавают россияне. Причем даже иной раз не замечают, что просто пересказывают, не задумаясь, банальную имперскую пропаганду.Yo-yo-yo! Meselâ men... Milletim – yarım rusım, çerik ukrainim. Bilesizmi, men imperiyanıñ paytahtında (yani Moskvada) yaşayım, amma içimde iç bir gramm şovinizm yoqtır. :green: Añladıñızmı, ya da tercime kerektir? ;)
Цитата: "Vertaler" отЧто-й то я не понял. Если латинская раскладка такая универсальная, может, в нее просто кириллических символов добавить? Объявить кириллицу составной частью...
І скільки разів я вже поспів пожаліти, що російська (для україньскої це теж цілком вірно) користується не латиницею, бо моя латинична розкладка має ну просто всі латиничні літери, і на неї я можу друкувати що хочу, але для кирилиці маю використовувати іншу розкладку, та за кожним прикладом, за кожним словом на мові, про яку я пишу, я маю постійно переключатися, і так туди-сюди, туди-сюди, бо слова можуть так саме постійно чергуватися одне за одним.
Цитата: piton от ноября 19, 2006, 21:43А тогда печать на кириллице будет в три раза медленнее, мне ведь будет надо для каждой буквы нажимать сначала мёртвую клавишу, а потом ещё одну какую-то. Для латинских букв с диакритиками и МФА это тем не менее работает, потому что основа латинского текста — всё равно простая латиница.Цитата: "Vertaler" отЧто-й то я не понял. Если латинская раскладка такая универсальная, может, в нее просто кириллических символов добавить? Объявить кириллицу составной частью...
І скільки разів я вже поспів пожаліти, що російська (для україньскої це теж цілком вірно) користується не латиницею, бо моя латинична розкладка має ну просто всі латиничні літери, і на неї я можу друкувати що хочу, але для кирилиці маю використовувати іншу розкладку, та за кожним прикладом, за кожним словом на мові, про яку я пишу, я маю постійно переключатися, і так туди-сюди, туди-сюди, бо слова можуть так саме постійно чергуватися одне за одним.
Цитата: Alessandro от ноября 19, 2006, 21:10Все правильно, господин Алессандро. Московская интеллигенция уже имеет к этому иммунитет. Не имеют иммунитета те, кто попадают в Москву из других бывших республик Союза, попадают не от хорошей жизни, те, кто завидуют москвичам - они, мол, живут, а мы мучаемся, - но "iç bir gramm" не знают, как тяжела жизнь в больших городах. А также москвичи, имеющие люмпенские настроения, часами смотрящие государственное телевидение. А телевидение одновременно и лжет, и льстит им, а они принимают за чистую монету.
Yo-yo-yo! Meselâ men... Milletim – yarım rusım, çerik ukrainim. Bilesizmi, men imperiyanıñ paytahtında (yani Moskvada) yaşayım, amma içimde iç bir gramm şovinizm yoqtır. :green: Añladıñızmı, ya da tercime kerektir? ;)
Цитата: Vertaler от ноября 19, 2006, 20:35
Скажу ще дещо від себе. Я, як лінгвіст, зрозуміло що дуже часто пишу різні праці на комп'ютері. І скільки разів я вже поспів пожаліти, що російська (для україньскої це теж цілком вірно) користується не латиницею, бо моя латинична розкладка має ну просто всі латиничні літери, і на неї я можу друкувати що хочу, але для кирилиці маю використовувати іншу розкладку, та за кожним прикладом, за кожним словом на мові, про яку я пишу, я маю постійно переключатися, і так туди-сюди, туди-сюди, бо слова можуть так саме постійно чергуватися одне за одним. Це дуже мішає в роботі. :wall:
Цитата: Python от ноября 19, 2006, 23:29Так що? Знову - ніз-зя??? :o
...більше того, широке використання латинської графіки замість кириличної я вважаю небезпечним для України.
Цитата: Python от ноября 19, 2006, 23:29Для прикладу, Югославії існування двох систем письма не пішло на користь - нечіткий писемний бар'єр між республіками (у більшості з яких використовувалась, фактично, одна мова) частково прискорив розпад цієї держави.Та ні, шановний, буквочки тут ні до чого. А чи розпад це був? Чи, може певне еволюційне зрушення, а саме: бажання влитися в єдину загальнолюдську цивілізацію. В єдиний світ. Але світ, де не всі б були підстрижені під одну гребінку і говорили однією англійською, а де хорвати могли бути хорватами, серби - сербами, а боснійці мали право писати латиницею, кирилицею та ще й арабицею...
ЦитироватьА я й досі оговтатись не можу, як у мене ще за часів раннього ламеризму накрились, не скажу чим, чотири гектарики інфи. Інфочки - і з психологіїї, і з сміхології, і чого тільки там не було, ночами шуканої, по краплях виколупуваної, в дискеточку цьоманої їнфи!!! А синочок мені тільки й каже: "Ма! не роби того! Нарєкай латиною". Та хіба ж я послухаюсь?Справді, використання не-ascii символів у назвах файлів викликає проблеми при роботі з деякими програмами. Але ж Ваші улюблені латинські літери з діакритиками також не входять до набору ascii! Файл з ім'ям povidomlennja.txt проблем не викликає, тоді як povidomlenńa.txt ця програмка вже б не відновила. Ще один аргумент на користь латиниці без діакритиків!
Ну, й глюкнула електрика. І ота ....ська реанімаційна програмка не схотіла реанімувать файли з кириличними написами. Бо не знала кракозябер. Погоріло все, крім підписаного латиною. От і робіть висновки.Воно, звичайно, хто мені доктор. Але ж якщо тую силу, та в атомних цілях... І найсмішніше, що мабуть-таки, цілитимуть не по нас. Нас хвилею зачепить, але нам і того буде досить. Тож і думайте, панове.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14Або, принаймні, підписуватись. Бо, знаєте, трохи важкувато розрізняти хто говорить (для себе маю правило: один нік = одна людина, або колектив що несе колективну ж відповідальність).Цитата: Digamma от ноября 19, 2006, 17:06Цю "патетику" писав пан Лугат. Він звичайно пише транслітом. Треба мені було виходити під окремим ніком.
Пані Лугат, перепрошую, до чого тут патетика? У попередніх дописах Ви не аргументували створення української латинки цікавою інтелектуальною задачею транслітерації, а, зокрема, наводили на користь запровадження паралельної системи письма (різниця очевидна, чи не так?) наступні аргументи:
1) проблема адаптації іноземців (хоча чудово розуміємо, що вивчення абетки складає найнезначнішу перепону в опануванні української, скажімо, англійцем);
2) розповсюдженість латинки у світі (але геть забули про греків, китайців, індусів, японців, грузинів, вірмен, тощо...).
З Вашого теперішнього допису я роблю висновки, що справжніх аргументів у Вас немає. Чи не здається Вам, що Ви активно підтримуєте штучне ускладнення системи письма, що не призведе до жодних позитивних наслідків?
NB! Маємо пам'ятати, що для людини письмо не є лише знаковою системою, а несе відбиток приналежності до певної культури. Зокрема, кирилиця - до православ'я.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14Вибачте, а як розрізнити транслітерацію та паралельну систему письма? Я просто хочу Вас запитати. Поясніть, будь ласка.Для мене транслітерація є тим, що використовують як допоміжну систему письма, насамперед для транскрипції для іноземців.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14Особисто я за введення подвійної системи кодування – на мою думку, найбільш розумно мати латинізовані дублікати книг.Задля чого? Чи не могли б Ви аргументувати?
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:141) Проблема адаптації – це перш за все інтеграція України в світовий культурний обмін. Не всі люди (в тому числі, Ваші друзі) пишуть кирилицею. Треба обов'язково розробити гарний та компактний трансліт.Вибачте, але я не розумію яка тут є проблема. Reductio ad absurdum: ce rechennia je bil'sh integrovanym u svitovyj kulturnyj prostir? Більш того, світовий культурний простір навмисно вводить Unicode, аби позбавитись незалежностей 80-90-х рр., а ми чомусь вважаємо, що маємо попереду планети... Чи, може, знов просто задніх пасемо?
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:142) Щодо грецької та інших латинок – відкрийте правою кнопкою в Windows Language Bar, Settings, Add. Подивіться хоча б грецьку мову: Greek (220) Latin, Greek (319) Latin... Так само і китайська, і санскрит (відкрийте хоча б підручник санскриту), і англійська транслітерація гінді, у японців – ромадзі, щодо грузинів не знаю, але може й завтра приймуть, хтозна. Ще треба аргументів?Треба. Треба чесно додати для чого використовують латинку згадані Вами мови. Як паралельну систему письма, чи, може, насамперед для транскрипції? Чекатиму на відповідь...
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14І чого це ви маєте на увазі тільки "погані" наслідки?А Ви вкажіть гарні, дуже прошу. Досі моє прохання до Вас навести аргументи pro висить у повітрі.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14Щодо знакової системи. Кирило та Мефодій розробили звичайнісінький т. зв. місіонерский шрифт, і виключно для перекладу Біблії. Та й то використали готовий місцевий матеріал, позаяк не мали багато часу та грошей на нову розробку. Ні за який культурний розвиток слов'ян тоді навіть і не йшлося. Сьогодні так само роблять свідки Єгови та ін., тобто навчають місіонерів іноз. мовам виключно в межах біблійного та побутового словника. Кирилиця вже перенесла кілька модифікацій, і нічого страшного. Минуле, позаминуле століття, Київська Русь, мова Сковороди...Абсолютно погоджуюся, але ми обговорюємо теперішній стан і варіанти його розвитку. Яким чином проблема виникнення кирилиці, що вживається 1000 років впливає на перехід на латинку тепер? Погодьтеся, пропозиція почати рити нори й жити в них не може аргументуватися тим, що колись наші предки теж не ходили землі, чи не так?
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 19:14NB! Знов-таки: не кидайте в одну кучу релігію та культуру. Якщо церкві буде вигідно, вона перейде, та ще й аргументуватиме якоюсь там цитатою.E.g. латинка - католіцизм, протестанти; кирилиця - православ'я; арабське письмо - іслам; єврейське письмо - іудаїзм... Продовжити?
Цитата: "Python" от
В чому небезпека для України? Гаразд, уявіть собі такий варіант влиття в загальнолюдську цивілізацію, коли наддніпрянці можуть бути наддніпрянцями і писати кирилицею, галичани - галичанами і писати латиницею. Навряд чи латинська графіка (особливо на базі західнослов'янських літер) може прижитись десь за межами Західної України - Центр і Схід не мають латинографічної традиції. Що таке розпад держави з можливою війною на її території, гадаю, пояснювати нема необхідності.
Цитата: "Digamma" от
E.g. латинка - католіцизм, протестанти; кирилиця - православ'я; арабське письмо - іслам; єврейське письмо - іудаїзм... Продовжити?
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 20:26Саме про це я і сказав: я обома руками за створення єдиної прийнятної системи транслітерації. Але дублювання книг, паралельна система письма - все це трошки інше... І аргумети я просив саме щодо другого, перше є зрозумілим. (це, певно, не до Вас а до пані Лугат)
Тепер дозвольте й мені, панові Лугат, сказати дещо від себе. Це не жарти, що латиницею мені друкувати легше, бо – звичніше. Думаю, що й інші знайдуться.
Мені довелося перекладати масу документів, і не на одну мову. Тому проблема передачі засобами інших мов кириличних імен була і є для мене особливо актуальною. Це документи, а будь-яка буква записана не так у імені чи в назві, іноді може призвести до втрати людиною спадщини, розторгнення контракту, серйозних проблем з поліцією і таке інше. І це внаслідок того, що система транслітерування у нас не є достатньо впорядкованою. Іноді кожен транслітерує так, як сам вважає за потрібне.
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 07:58Ні, не правильно. Вам варто було дочитати до кінця: "в сучасному світі ареали розповсюдження того чи іншого письма утворюють культурно-релігійні кластери". Тобто православна церква (на теренах розселення слов'ян) користується кирилицею, що у свою чергу цементує єдиний культурний простір. Первно, Вам буде зрозумілішим варіант з арабським письмом: попри мовну, ментальну і т.ін. різницю між семітами, тюрками та індоєвропейцями, арабське письмо використовують народи, що сповідують іслам. Тобто іслам використовує арабське письмо і цей комплекс цементує весь простір від Мароко до північної Індії.Цитата: "Digamma" отЯ правильно вас зрозумів, що православні не пишуть іншою абеткою, ніж крилицею, а католики - латиницею? Арабське письмо - виключно магометани використовують?
E.g. латинка - католіцизм, протестанти; кирилиця - православ'я; арабське письмо - іслам; єврейське письмо - іудаїзм... Продовжити?
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 07:58Якщо так, то "це вже воопше.." (с)Це, беззаперечно, дуже вагомий аргумент.
Цитата: Python от ноября 20, 2006, 00:40Шановний Pythone... Гай-гай, даруйте, що пишу панський нік такою страшною для пана латинською графікою, але тут я бачу з'явився ще один дописувач, який підписується piton (моє шанування), так це щоб не було плутанини, бо кирилицею писалося б це зовсім однаково. Тут саме життя підкидає ще один аргумент на користь написання латиницею, та ще й так, як пишеться: проблема розрізнення.
Дві офіційні системи письма використовувались ще ДО розпаду Югославії - якщо у Сербії порівняно часто використовувалась кирилиця, то в Хорватії переважала латиниця. Таким чином, бар'єр між сербами й хорватами був пов'язаний не лише з історичним походженням, релігією та розбіжностями в мові, але й з розбіжностями у писемності.
В чому небезпека для України? Гаразд, уявіть собі такий варіант влиття в загальнолюдську цивілізацію, коли наддніпрянці можуть бути наддніпрянцями і писати кирилицею, галичани - галичанами і писати латиницею. Навряд чи латинська графіка (особливо на базі західнослов'янських літер) може прижитись десь за межами Західної України - Центр і Схід не мають латинографічної традиції. Що таке розпад держави з можливою війною на її території, гадаю, пояснювати нема необхідності.
Цитата: "Digamma" отА як з православ'ям у Японії (Японська православна автономна церква), у Польщі, Естонії, Греції, Грузії, ?.. Додайте вагоміших аргументів, щоб остаточно убити мене... ;D
Тобто православна церква (на теренах розселення слов'ян) користується кирилицею, що у свою чергу цементує єдиний культурний простір.
Цитата: Digamma от ноября 20, 2006, 08:07Шановний пане Digamma. Якщо чиясь віра чи культура похитнеться від зміни шрифта чи системи письма, то гріш ціна такій вірі і такій культурі! Тоді у когось ані віри, ані культури просто нема. Якщо культурний простір має потребу в цементуванні, та обкладанні залізобетонними стінами, та ще й у колючому дроті задля довершення картини, тоді, як правильно сказав пан Ревета, це вже справді буде вопше...
Тобто православна церква (на теренах розселення слов'ян) користується кирилицею, що у свою чергу цементує єдиний культурний простір. Первно, Вам буде зрозумілішим варіант з арабським письмом: попри мовну, ментальну і т.ін. різницю між семітами, тюрками та індоєвропейцями, арабське письмо використовують народи, що сповідують іслам. Тобто іслам використовує арабське письмо і цей комплекс цементує весь простір від Мароко до північної Індії.
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 11:09То Ви терени розселення слов'ян перелічили? Якщо так, то Ви забули, що слов'яни напевно і у Гондурасі є.Цитата: "Digamma" отА як з православ'ям у Японії (Японська православна автономна церква), у Польщі, Естонії, Греції, Грузії, ?.. Додайте вагоміших аргументів, щоб остаточно убити мене... ;D
Тобто православна церква (на теренах розселення слов'ян) користується кирилицею, що у свою чергу цементує єдиний культурний простір.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 11:18Якщо культурний простір має потребу в цементуванні, та обкладанні залізобетонними стінами, та ще й у колючому дроті задля довершення картини...І ще кулеметик поставити і митницю. Лишаю Вас фантазувати наодинці...
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 11:18Я не про хитання говорив, а про те, що письмо є такою самою складовою культури як і релігія і більш того, у сучасному світі вони не є непов'язаними. Та й Ви ж самі наводили приклади саме розповсюдження писемності із метою розповсюдження того чи іншого писання - то що, віра тут ні до чого? Ви самі казали, що введення латинки спростило б інтеграцію у європейські струткури - то що, ареали розповсюдження письма не утворюють окремих культурних кластерів?Цитата: Digamma от ноября 20, 2006, 08:07Шановний пане Digamma. Якщо чиясь віра чи культура похитнеться від зміни шрифта чи системи письма, то гріш ціна такій вірі і такій культурі! Тоді у когось ані віри, ані культури просто нема.
Тобто православна церква (на теренах розселення слов'ян) користується кирилицею, що у свою чергу цементує єдиний культурний простір. Первно, Вам буде зрозумілішим варіант з арабським письмом: попри мовну, ментальну і т.ін. різницю між семітами, тюрками та індоєвропейцями, арабське письмо використовують народи, що сповідують іслам. Тобто іслам використовує арабське письмо і цей комплекс цементує весь простір від Мароко до північної Індії.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 11:18Ви пишете: "...арабське письмо використовують народи, що сповідують іслам. Тобто іслам використовує арабське письмо і цей комплекс цементує весь простір від Мароко до північної Індії." Виходить, по-Вашому, немає ісламу у народів Туреччини, Азербайджану, Туркменістану, Узбекистану (латиниця!), Киргизстану, Таджикистану, поки ще Казахстану (кирилиця!!), Банґладеш – мусульманської країни (бенґальська система письма, похідна від індуського письма брагмі!!!)? Скажіть, немає, чи не так? Та побійтеся Аллаха!Туреччина (а з нею і Азербайджан) саме намагаються інтегруватися у Європу. І, до речі, саме закиди їх мусульманства відіграють не останню роль у гальмуванні цього процесу. Решта перелічених Вами країн саме випадає з того культурного простору про який я казав. Скажімо, Казахстан аж ніяк не є інтегрованим у ісламський світ настільки ж, наскільки інтегровані Лівія або Іран.
Цитата: Python от ноября 20, 2006, 10:48До речі, шановний Pythonе, заклик "Свободу Галичині" проголошували не самі галичани, а мадам Вітренко. На сторінках своєї газети "Народна опозиція", яку перед виборами розкидали цілими жмутами. Не думаю, що з великої любові до галичан, які її про це зовсім не просили, бо така "автономія" їм ні до чого. Абсолютна більшість галичан, є патріотами всієї України, а не лише Галичини. Така "автономія" більше нагадує резервацію, або, як правильно сказав пан Дигамма, кластер...
На превелике щастя, розпад України з можливою війною на її території навряд чи можливий у найближчі дні, і заклик "Свободу Галичині" - поки що лише політичний жарт.
Цитата: Lugat от ноября 19, 2006, 23:34А я що, не співчуваю? :eat:
Пане Vertalere, як ми Вам СПІВЧУВАЄМ!!! Поспівчувайте і Ви нам!!! :'( :'(
ЦитироватьАле ж Ваші улюблені латинські літери з діакритиками також не входять до набору ascii! Файл з ім'ям povidomlennja.txt проблем не викликає, тоді як povidomlenńa.txt ця програмка вже б не відновила. Ще один аргумент на користь латиниці без діакритиків!Ну слухайте, це нормальна практика — де можна, там діакритики пишуться, а де не можна — ні, і з прогресом техніки таких випадків, де не можна, має ставати все менше. Так весь світ робить, а ви все за латиницю без діакритиків ратуєте, як децко мале. :eat:
Цитата: "Digamma" от
То Ви терени розселення слов'ян перелічили? Якщо так, то Ви забули, що слов'яни напевно і у Гондурасі є.
Якщо серйозно, то чи не могли б Ви посміятися після того як згадаєте, що:
1) Японія, Польща, Естонія не є православними країнами, тобто не мають сталої православної культури, а церкви, що обслуговують діаспори та нац. меншини apriori не підпадали під мої слова.
2) Греція і Грузія мають власні православни церкви (автономія грузинської була примусово скасована РПЦ на початку XIX ст.), що функціонують окремо (і, зауважте, кожна має канонічний переклад Письма своєю мовою, яким і послуговуються як базою).
Перечитайте уважніше, дуже прошу. Ішлося про явище загалом, а не про якусь універсалію, що діє для кожної окремої людини.
Цитата: Digamma от ноября 20, 2006, 14:47Таж і я не про хитання кажу. Не хочеться, а мушу повторюватися, що ні релігія, ні культура від системи письма не залежать, якщо є віра і культура. Reply #204 on: Monday, October 16, 2006, 13:33:54
Я не про хитання говорив, а про те, що письмо є такою самою складовою культури як і релігія і більш того, у сучасному світі вони не є непов'язаними. Та й Ви ж самі наводили приклади саме розповсюдження писемності із метою розповсюдження того чи іншого писання - то що, віра тут ні до чого? Ви самі казали, що введення латинки спростило б інтеграцію у європейські струткури - то що, ареали розповсюдження письма не утворюють окремих культурних кластерів?
ЦитироватьМожна й еліфбет. Зрозумійте ж, це просто кодування інформації. Це не стосується питань культури, мови та інших цінностей. Коли кримчани писали арабським письмом, була культура? Була. А коли писали кирилицею? Теж була. Зараз пишуть латиницею – а культура все одно є. Чи став кримсько-татарський народ безкультурним зі зміною кодування? Ні.А от те, що Ви пишете:
Цитировать"...що письмо є такою самою складовою культури як і релігія і більш того, у сучасному світі вони не є непов'язаними"є вже дещо декларативним. У світі таких країн, де є один народ – одна реліґія, вважаймо, що й нема. Може, це наше щастя, що в нас нема єдиної державної реліґії. Так, реліґія безперечно є силою. Але ж, як сказали брати Стругацькі вустами одного з своїх героїв: на жаль, в нашому грішному світі будь-яка сила не може гуляти сама по собі, обов'язково знайдеться хтось, хто захоче її прибрати до рук і використовувати в своїх інтересах.
Цитировать"...наводили приклади саме розповсюдження писемності із метою розповсюдження того чи іншого писання","але ми цього не проповідували, ми констатували такий факт і не більш того.
Цитировать"...Ви самі казали, що введення латинки спростило б інтеграцію у європейські струткури".Так, спростило б, бо як писали ми в іншому місці:Так само й з іншими мовами, які мають загальноприйняту систему латинічного транслітерування, або паралельну альтернативну латинську абетку. Україна вливається в єдиний світ. В ній вже діють міжнародні юридичні закони. Це феномен глобалізації." Це про юридичне оформлення документів.
ЦитироватьАле дублювання книг, паралельна система письма - все це трошки інше...І про це було: "Бібліотека Lib.ru має філіал в Кузбасі, де зберігається значна частина її книг, кодованих саме російським латинізованим транслітом. Десятки тисяч книг перекодовано, так хто скаже, що сусіди ще на латиницю не перейшли? Також білоруська бібліотека "Беларуская палічка" має в своєму розпорядженні транслітератор, який може перекодовувати будь-який текст на традиційну білоруську латиницю". (Reply #204) Бідні сусіди, яка страшна загроза нависла над ними – ЛАТИНИЦЯ!
ЦитироватьТреба чесно додати для чого використовують латинку згадані Вами мови. Як паралельну систему письма, чи, може, насамперед для транскрипції? Чекатиму на відповідь...Чи так вже тільки для транскрипції імен грецька мова має аж дві латиниці: Greek (220) Latin, Greek (319) Latin? De minimis non curat lux...
ЦитироватьНу слухайте, це нормальна практика — де можна, там діакритики пишуться, а де не можна — ні, і з прогресом техніки таких випадків, де не можна, має ставати все менше. Так весь світ робить, а ви все за латиницю без діакритиків ратуєте, як децко мале.Ну, припустимо, не увесь світ - крім латиниці, існують і інші писемності. Чому я надаю перевагу латиниці саме без діакритиків? Тому що вона має хоч якісь технічні переваги перед кирилицею, і потреба в її існуванні, так чи інакше, існує. Латиниця без діакритиків доступніша - для неї нема потреби встановлювати додаткові розкладки клавіатури, а стандартна англійська вже й без того є у всіх. З нею будь-яке прграмне забезпечення працюватиме без помилок, тоді як кирилиця чи словацька абетка цієї переваги не мають. У будь-якому разі, потреба у чистій українській латиниці існує, тоді як розширена латиниця - скоріш, розвага для лінгвістів.
Цитата: Python от ноября 20, 2006, 20:21Нарешті атмосфера трошки розрядилася. Ви маєте рацію. Крім того, ніхто не збирається повністю відмовлятися від кирилиці. Подвійна система кодування - і все. Латинкою легше буде писати наукові праці. Латинкою вже давно користуються на особистому рівні по всій Україні - аж тирса сиплеться. Не треба носити такі чорні окуляри. Мова йде лиш про те, як зробити її компактною, простою для сприйняття та набору - і все. Політика тут ні до чого. Досить уже політики.
Ну, припустимо, не увесь світ - крім латиниці, існують і інші писемності. Чому я надаю перевагу латиниці саме без діакритиків? Тому що вона має хоч якісь технічні переваги перед кирилицею, і потреба в її існуванні, так чи інакше, існує. Латиниця без діакритиків доступніша - для неї нема потреби встановлювати додаткові розкладки клавіатури, а стандартна англійська вже й без того є у всіх. З нею будь-яке прграмне забезпечення працюватиме без помилок, тоді як кирилиця чи словацька абетка цієї переваги не мають. У будь-якому разі, потреба у чистій українській латиниці існує, тоді як розширена латиниця - скоріш, розвага для лінгвістів.
Так, безумовно, з розвитком техніки проблеми кодування поступово відходять у минуле - але тоді й зникає перевага латиниці перед кирилицею, обумовлена особливостями систем кодування символів.
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 20:07Країни з переважною частиною православного населення.
А які країни є православними? Що це за термін такий?
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 20:07Росія - православна? Україна православна?Так.
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 20:07Японська автономна православна церква, як і Польська автономна православна церква, як і Естонська автокефальна православна церква та їм подібні не обслуговують діаспору, а є церквами, які об'єднують місцевих жителів переважно корінної національності.Ішлося про культурний простір, сформований парою релігія/письмо.
...
До речі, як ваша теорія щодо Грузії та Греції? Чому ви зовсім не в тему пішли мені пояснювати про канонічний переклад? Чи про нього йшлося? ;)
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 20:07До речі, "про явище загалом" - це не "універсалія"? ;DНі. Просто вказано на явище. Універсалія є явищем, що справедливо завжди і всюди - хіба я таке писав, чи, може, то Ви мені приписуєте третій допис поспіль?
Цитата: Ревета от ноября 20, 2006, 20:07Перш ніж теревенити...Ви, пане, систематично роздмухуєте сварки, а як бракне аргументів починаєте відверто ображати співрозмовника. Спілкуватися у такому дусі не маю бажання.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 20:13Вибачте, але і я мушу повторюватися: я не говорив "залежить" - я говорив "пов'язано". Перечитайте уважніше - перепрошую, але звичайно я добираю слова.Цитата: Digamma от ноября 20, 2006, 14:47Таж і я не про хитання кажу. Не хочеться, а мушу повторюватися, що ні релігія, ні культура від системи письма не залежать
Я не про хитання говорив, а про те, що письмо є такою самою складовою культури як і релігія і більш того, у сучасному світі вони не є непов'язаними. Та й Ви ж самі наводили приклади саме розповсюдження писемності із метою розповсюдження того чи іншого писання - то що, віра тут ні до чого? Ви самі казали, що введення латинки спростило б інтеграцію у європейські струткури - то що, ареали розповсюдження письма не утворюють окремих культурних кластерів?
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 20:13Я навів приклади. Чому Ви їх просто проігнорували, та начіпили ярлика без аргументації (і вже вкотре)? Ми полемізуємо, чи ставимо тавра?ЦитироватьМожна й еліфбет. Зрозумійте ж, це просто кодування інформації. Це не стосується питань культури, мови та інших цінностей. Коли кримчани писали арабським письмом, була культура? Була. А коли писали кирилицею? Теж була. Зараз пишуть латиницею – а культура все одно є. Чи став кримсько-татарський народ безкультурним зі зміною кодування? Ні.А от те, що Ви пишете:Цитировать"...що письмо є такою самою складовою культури як і релігія і більш того, у сучасному світі вони не є непов'язаними"є вже дещо декларативним.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 20:13Далі: так, миІ хіба то робить це твердження хибним?Цитировать"...наводили приклади саме розповсюдження писемності із метою розповсюдження того чи іншого писання","але ми цього не проповідували, ми констатували такий факт і не більш того.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 20:13А щодо того, щоЕ ні. Пан Лугат (а не Ви, пані) писав по-перше від свого імені, а по-друге писав про систему странслітерації насамперед власних назв, а не про запровадження паралельного книговидання латинкою. Транслітерація, на відміну від письма, має хоча і постійний, але оказіональний ужиток.Цитировать"...Ви самі казали, що введення латинки спростило б інтеграцію у європейські струткури".Так, спростило б, бо як писали ми в іншому місці:Так само й з іншими мовами, які мають загальноприйняту систему латинічного транслітерування, або паралельну альтернативну латинську абетку. Україна вливається в єдиний світ. В ній вже діють міжнародні юридичні закони. Це феномен глобалізації." Це про юридичне оформлення документів.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2006, 20:13Що ж Вас все на патетику тягне?... Майте на здоров'я транслітератор, єдину систему транслітерації, тощо - я саме це підтримував обома руками - але як говорите про запровадження паралельної системи письма, то не треба скидати все в одну купу: трансліт - транслітом, а письмо - письмом.ЦитироватьАле дублювання книг, паралельна система письма - все це трошки інше...І про це було: "Бібліотека Lib.ru має філіал в Кузбасі, де зберігається значна частина її книг, кодованих саме російським латинізованим транслітом. Десятки тисяч книг перекодовано, так хто скаже, що сусіди ще на латиницю не перейшли? Також білоруська бібліотека "Беларуская палічка" має в своєму розпорядженні транслітератор, який може перекодовувати будь-який текст на традиційну білоруську латиницю". (Reply #204) Бідні сусіди, яка страшна загроза нависла над ними – ЛАТИНИЦЯ!
Цитата: "Vertaler" отХалявы ищете? :) А вот пойду дальше рационализаторы, и вообще упразднят русский и др. языки. Не боитесь без работы остаться? :) Давно догадывался, что лингвисты под себя языки делают.
Я, як лінгвіст, зрозуміло що дуже часто пишу різні праці на комп'ютері. І скільки разів я вже поспів пожаліти, що російська (для україньскої це теж цілком вірно) користується не латиницею,
Цитата: "Lugat" отНеожиданный для меня аргумент. :) Верный отчасти.
Шановний Pythone... Гай-гай, даруйте, що пишу панський нік такою страшною для пана латинською графікою, але тут я бачу з'явився ще один дописувач, який підписується piton (моє шанування), так це щоб не було плутанини, бо кирилицею писалося б це зовсім однаково. Тут саме життя підкидає ще один аргумент на користь написання латиницею, та ще й так, як пишеться: проблема розрізнення.
Цитата: "Lugat" отВообще-то идею федеративной Украины выдвигал еще покойный В. Черновил.
До речі, шановний Pythonе, заклик "Свободу Галичині" проголошували не самі галичани, а мадам Вітренко. На сторінках своєї газети "Народна опозиція",
Цитата: "piton" от
На обсуждение этого вопроса лучше бы табу наложить.
Цитата: "piton" от
Я не слышал не одного положительного примера от смены алфавитов в бывш. СССР.
Цитата: "Digamma" отНаприклад, Грузія, Греція, Естонія... І де там кирилиця?
Країни з переважною частиною православного населення.
Цитата: "Digamma" отУкраїна - світська держава. І, наприклад, католиків і греко-католиків близько 10 мільйонів. Може, вважати її католицькою? Протестантів з кілька мільйонів...
Так.
Цитата: "Digamma" отДо чого тут фіксація: православ'я - кирилиця? Ніде ще рівень культури не визначався абеткою...
Ішлося про культурний простір, сформований парою релігія/письмо.
Цитата: "Digamma" от
Ви, пане, систематично роздмухуєте сварки, а як бракне аргументів починаєте відверто ображати співрозмовника. Спілкуватися у такому дусі не маю бажання.
Цитата: Python от ноября 20, 2006, 21:34Це пані Люгат.Наведу такі приклади:
Але ж латинкою буде важче читати ці наукові праці (принаймні, у перший період)! Не бачу, в чому тут конкретна перевага латиниці над кирилицею.
ЦитироватьДо речі, ділова мова в Нідерландах - це англійська. Нічогенький шматочок словникового запасу.Десь як у нас російська...
Цитата: Python от ноября 21, 2006, 23:45
1. А не простіше одразу поставити іспанську розкладку, щоб одразу набирати іспанські імена з діакритиками?
ЦитироватьЦе іспанською, там не настільки складний шрифт. А наприклад, французька розкладка хіба придатна для набору української мови?Якщо користуватись варіантом української латиниці, де нема діакритиків, будь-яка європейська розкладка цілком придатна. Але навіть якщо на комп'ютері є дві розкладки(скажімо, українська кирилиця та іспанська), нема нічого складного в тому, щоб натискати Ctrl+Shift для їх перемикання - зрештою, українець, що користується майкрософтівською розкладкою, постійно це робить, коли ставить апостроф (хоч і з не дуже чемними виразами).
Цитата: Python от ноября 22, 2006, 00:20ЦитироватьЯкщо користуватись варіантом української латиниці, де нема діакритиків, будь-яка європейська розкладка цілком придатна. Але навіть якщо на комп'ютері є дві розкладки(скажімо, українська кирилиця та іспанська), нема нічого складного в тому, щоб натискати Ctrl+Shift для їх перемикання - зрештою, українець, що користується майкрософтівською розкладкою, постійно це робить, коли ставить апостроф (хоч і з не дуже чемними виразами).
Ми давно вже користуємось цими наборами клавіш, та все одно. Коли пишеш швидко (термінова робота, напр.), буває, що трохи не дожимаєш якусь клавішу - і все спочатку. Це дуже псує нерви. Крім того, скажу Вам, ми ж не стоїмо насмерть за свій варіант. Але, звичайно, виберем якнайкомпактніший.
ЦитироватьПриклад другий. Науковець набирає кирилицею текст. Тематика - органічна хімія. Людина, що перебуває у стані творчого процесу, ясна річ, не буде переключати шрифт і напише всі ці довжелезні хімічні терміни по-українськи, кирилицею. Потім здасть перекладачеві, який, можливо, не знайде всіх термінів у своїх словниках, що призведе як-то кажуть, до розбору польотів... І все це замість того, щоб одразу писати латиницею і одночасно вставляти міжнародні хімічні терміни, які не потребують перекладу. Збережено нерви автора, нерви перекладача, якому зайвий раз не треба винаходити велосипед, а також нерви майбутнього іноземного читача.
Цитата: shravan от ноября 22, 2006, 07:12Хіба Вам не подобається, коли Ви проводите удосконалення Вашого computer і з новим processor він починає працювати швидше? А те, що сучасні computer технології спираються на похідні silex? Хіба погана мова виходить?
ИМХО позволить себе оставлять международные термины в тексте без изменения могут позволить языки с большим количеством латинизмов и отсутствием падежных флексий. А в славянских языках, даже на латинской графике, это будет смотреться коряво.
ЦитироватьХіба Вам не подобається, коли Ви проводите удосконалення Вашого computer і з новим processor він починає працювати швидше? А те, що сучасні computer технології спираються на похідні silex? Хіба погана мова виходить?Ех, давно я мрію проапгрейдити свій PC, але біда в тому, що до старого motherboard'а не ліпиться новий CPU, те ж саме можна сказати і про DDR/RAM. Чому б не поміняти motherboard і вирішити всі питання? Так тоді ж доведеться міняти й HDD, на якому у мене майже 40 GB потрібної й не дуже потрібної інформації. :donno:
Цитата: Digamma от ноября 20, 2006, 07:51Не стану заперечувати існування такого феномену, бо таки він існує. Але катеґорично стану заперечувати проти імперативу такого феномену.
Ви заперечуєте вплив релігії на культуру? Ви заперечуєте, що в сучасному світі ареали розповсюдження того чи іншого письма утворюють культурно-релігійні кластери?
Цитата: shravan от ноября 22, 2006, 07:12Це натяк на нас, чи так "вопше"? :green: Чи Ноель писала тільки конкретно про нас?
Думаю, что переводчик, который берется за узко специальную тему и не владеет терминологией (или не может отыскать соответствующие термины и их эквиваленты в словарях) - это халтурщик.
ЦитироватьПотім здасть перекладачеві, який, можливо, не знайде всіх термінів у своїх словниках, що призведе як-то кажуть, до розбору польотів... І все це замість того, щоб одразу писати латиницею і одночасно вставляти міжнародні хімічні терміни, які не потребують перекладу.Где Вы здесь видите намек на Вас? Речь идет конкретно о научной терминологии, а не о трудностях перевода фразеологизмов, которая, кстати, не исчезнет с переходом на латиницу. 8-)
Цитата: shravan от ноября 22, 2006, 14:46Саме так. Але я навмисно спростив приклад і зробив його загальнозрозумілим, аби пожартувати. Повірте, якщо б я навів фахову статтю, 75% було б англійською.
Уважаемые Дигамма и Питон.
Не хочу пугать публику медицинской терминологией. Надеюсь Вы поверите мне на слово: медицинская статья, в которой все специальные термины (анатомические и патофизиологические) будут написаны на латыни, а названия методов исследования и лечения - по-английски (по международной номенклатуре) будет выглядеть просто ужасно, а на слух даже специалистами будет восприниматься с трудом.
А то что привели Вы в качестве примера есть компьютерная терминология, заимствованная вместе с компьютерами. Данная отрасль развивается настолько быстро, что национальная терминология не поспевает и это наблюдается не только в русском языке.
Цитата: shravan от ноября 22, 2006, 14:46Перевод фразеологизмов - это не научный перевод. Редко там встречается. Мы за незнакомую тематику не беремся, уверяю Вас. Но однако, очень бывает обидно найти 49 терминов из 50, перерыть все онлайн-словари, обзвонить всех знакомых, а потом еще и получить титул "халтурщика". Или не почуять носом опечатку. Вы же не можете прочитывать весь заказ, перед тем, как браться... Мой пример касается работ для перевода, а не для украинских читателей. Например, много ли в Украине переводчиков, являющихся одновременно специалистами по органической химии? А ведь эти термины часто встречаются даже в рекламных материалах. И часто с ошибками, опечатками.
:donno:Цитировать
Не хочу пугать публику медицинской терминологией. Надеюсь Вы поверите мне на слово: медицинская статья, в которой все специальные термины (анатомические и патофизиологические) будут написаны на латыни, а названия методов исследования и лечения - по-английски (по международной номенклатуре) будет выглядеть просто ужасно, а на слух даже специалистами будет восприниматься с трудом.
Цитировать2 Питон:Зате з життя. Власне, слова з невластивими українській мові звуками(motherboard, The Bat та ін.) транслітерувати кирилицею неможливо, хоча в розмовній мові вони можуть одночасно зберігати специфічні англійські звуки і відмінюватись за правилами української мови ("Я користуюсь The Batом.")
З 7 слів Ви вжили 5(!) абревіатур і один раз провідмінювали слово. Ще й добрали слова переважно в називному відмінкові. Приклад не коректний.
ЦитироватьА как Вам читать украиноязычную медицинскую статью, написанную с использованием того самого одиозного украинско-русского анатомического словаря конца 90-х? По-моему, проще сразу использовать международную терминологию.Оскільки нам потрібно, щоб українська мова була придатною для читання й розуміння, автора горе-словника слід посадити на палю (можливо, це аж надто жорстоко, зате справедливо), а в українській мові використовувати ті ж міжнародні терміни, що й використовувались у ній раніше. Без ніякого "очищення мови" чи переходу на латиницю.
Цитата: Python от ноября 22, 2006, 16:14Бачу, Ви той словник теж читали. Такі речі не можна робить за пару місяців, ще й за вказівкою зверху. Як, до речі, і перехід на латиницю, чи, скоріше перехід на подвійне кодування. Не треба так нервувать з цього приводу.
Оскільки нам потрібно, щоб українська мова була придатною для читання й розуміння, автора горе-словника слід посадити на палю (можливо, це аж надто жорстоко, зате справедливо), а в українській мові використовувати ті ж міжнародні терміни, що й використовувались у ній раніше. Без ніякого "очищення мови" чи переходу на латиницю.
Цитата: Noëlle Daath от ноября 22, 2006, 00:07Взагалі, коли українську вже переведуть на латиницю, звісно що буде створена розкладка спеціально для неї. А уж ми, її автори, постараємось, щоби на ній були додаткови літери для всіх більш-менш розповсюджених мов, що використають латиницю. Так що щось ви якийсь дітячий сад тут розвели з перемикненням з ческої до іспанської і тому подібним.
Це іспанською, там не настільки складний шрифт. А наприклад, французька розкладка хіба придатна для набору української мови?
На чеській розкладці можна набирати всі основні західноєвропейські мови без діакритиків. Потім поміняти шрифт, перевірити, транслітерувати і там, де кирилиця спотворила іноземні слова, повставляти тільки що переправлені Вами терміни.
Якби ж то тільки для двомовних текстів - не було б проблем, на Віндовс можна (для особистого використання) і не таке робить. Пан Дігама запропонував розкладку україно-російську, якщо не помиляюсь, а як же бути з іншими мовами?
Цитата: Vertaler от ноября 22, 2006, 19:24А що ж ми робитимем завтра, поки там приймуть? Є ж готова чеська розкладка.
Взагалі, коли українську вже переведуть на латиницю, звісно що буде створена розкладка спеціально для неї. А уж ми, її автори, постараємось, щоби на ній були додаткови літери для всіх більш-менш розповсюджених мов, що використають латиницю. Так що щось ви якийсь дітячий сад тут розвели з перемикненням з ческої до іспанської і тому подібним.
Цитата: Noëlle Daath от ноября 22, 2006, 19:57Сам зробив, де ж ще. Тільки вона, кхе, базується на румунській. Про переніс її принципів на англійську розкладку я вже думав, але ще не додумав. Взагалі, я вже робив комусь таку, де мертві клавіши знаходяться на алт + цифри, але сумніваюся, чи не краще було б помістити там щось інше, а мертві клавіши кудись ще запихнути. Ще я робив Арамісу розкладку, де мертві клавіши на шифт + цифри и на алт + цифри, а символі на кшталт # чи & розпихані хрін знає куди. Ось, вибирайте, що краще. Додам ще, що звичайний варіант витримує сімнадцять мертвих клавіш, а варіант Араміса дев'ятнадцять чи навіть двадцять.
А що ж ми робитимем завтра, поки там приймуть? Є ж готова чеська розкладка.
Щоправда, Ви писали, що маєте універсальну розкладку для набору будь-яких мов. То поділіться з нами, "з маленькими". І скажіть, де ви таку коштовну річ знайшли?
Цитата: Python от ноября 22, 2006, 15:55А у тексті їх треба не транслітерувати, а передавати: мазерборд, зе бет, тощо. Див. Правопис, пп. 86-100. Якщо йдеться про транслітерацію як відтворення звучання, то то вже транскрибування.Цитировать2 Питон:Зате з життя. Власне, слова з невластивими українській мові звуками(motherboard, The Bat та ін.) транслітерувати кирилицею неможливо
З 7 слів Ви вжили 5(!) абревіатур і один раз провідмінювали слово. Ще й добрали слова переважно в називному відмінкові. Приклад не коректний.
ЦитироватьА у тексті їх треба не транслітерувати, а передавати: мазерборд, зе бет, тощо.Неточність такого відтворення сприяє тому, що англійські слова починають писати мовою оригіналу. У більшості українських шкіл вивчається англійська мова, і більшість людей з середньою освітою бачать різницю між th та з/с.
Цитата: Python от ноября 23, 2006, 00:56Я говорив не про транскрипцію англійських слів, а про правопис запозичених. Нам же ариФметика та розенкрейцер не ріже вуха? Ідеться про звичайнісінький процес запозичення, за якого слово оформлюється на лад мови-приймача. Таких слів сила силена у будь-якій мові.ЦитироватьА у тексті їх треба не транслітерувати, а передавати: мазерборд, зе бет, тощо.Неточність такого відтворення
Цитата: Python от ноября 23, 2006, 00:56сприяє тому, що англійські слова починають писати мовою оригіналуЯкщо людина не знає як саме пишеться запозичене слово, то до чого тут мова?
Цитата: Python от ноября 23, 2006, 00:56У більшості українських шкіл вивчається англійська мова, і більшість людей з середньою освітою бачать різницю між th та з/с.І що, то змінює фонетичну систему української?
Цитата: piton от ноября 20, 2006, 23:28Раз уже з мого допису процитовано, то було б нечемним не відповісти.
Вообще-то идею федеративной Украины выдвигал еще покойный В. Черновил.
Кстати, в 19 в. попытка властей ввести латиницу на западе Украины едва не поставила на уши те провинции. Грабли высылать?
На обсуждение этого вопроса лучше бы табу наложить.
ЦитироватьЯкщо людина не знає як саме пишеться запозичене слово, то до чого тут мова?Людина й справді може не знати, як пишеться щойно запозичене слово, яке ще не увійшло до словників. Крім того, не є однозначним питання щодо передачі th засобами кирилиці. Традиційно латинський і західноєвропейський диграф th замінювали кириличною літерою т, і лише останнім часом почали використовувати для його позначення інші літери.
Цитата: andrewsiak от ноября 23, 2006, 12:12а... яку тему, прошу пана?... ::)
а... вам ще не набридло цю тему мурижити, панове?
Цитата: shravan от ноября 22, 2006, 22:38Меню Keyboard, Load, определяем путь к файлу клавиатуры, жмём ОК. Потом клавиатура выбирается в выпадающем списке. Верхний пункт в нём (System) — перейти к системным раскладкам.
Спасибо, только я не понял как ею пользоваться.
Цитата: "Lugat" отСразу скажу, что процитировали меня неточно. Говоря о табу, имел в виду вопрос ввода латинского алфавита.Это как раз то, что мне пытается приписать ув. Ревета. Не нужно никаких официальных запретов на обсуждение. Я имел в виду, что люди, обладающие властью, интеллектом и просто здравым смыслом, должны понимать ответственность за свои слова. Как говорил Марк Твен, в Америке есть свобода слова и печати, и есть благоразумные американцы, предпочитающие не пользоваться свободами. Мне кажется, слово "табу" то самое. Кстати, табу чаще всего имеет рациональный смысл. Типа запрета на каннибализм и инцест. Может термин "самоцензура" всех устроит?
Тому, вважаю слід накласти не табу, бо табу є ірраціональна заборона, а повністю раціональне вето саме на спекуляції щодо федералізації країни.
Цитата: piton от ноября 23, 2006, 21:41Простите, а Вы о чём?!
Дигамма, мое замечание было только ответом на неточность, как мне показалось. Не сомневаюсь, что украинский народ самостоятельно найдет верное решение по оптимизации управления такой большой и разнообразной страной, как Украина.
Цитата: piton от ноября 23, 2006, 23:12Сколько эмоций... А Вы уверены, что обращаетесь по адресу?
Я тоже уже ничего не пойму. Было мной сказано, что идею автономного развития Галичины первой предложила не т. Витренко. То есть спорить о федерациях я здесь не намерен. Странно, что вы из одной строчки целую статью выложили.
Цитата: Digamma от ноября 24, 2006, 07:43Статтю написав я, щоб дати відповідь на питання, яке було, як я зрозумів, адресоване мені.Цитата: piton от ноября 23, 2006, 23:12Сколько эмоций... А Вы уверены, что обращаетесь по адресу?
Я тоже уже ничего не пойму. Было мной сказано, что идею автономного развития Галичины первой предложила не т. Витренко. То есть спорить о федерациях я здесь не намерен. Странно, что вы из одной строчки целую статью выложили.
Цитата: "Krymchanin" от
А зачем переименовывать улицы, пусть и названные именами одиозных личностей? Это наша история, и никуда не денешься от неё.
Цитата: Pere от ноября 25, 2006, 19:05Ми повністю підтримуємо пана Реге. В подальшому ми будемо вимушені іґнорувати провокаційні заяви деяких молодих людей, які навіть у такий день, як сьогодні, дозволяють собі роздування політичних пристрастей.Цитата: "Krymchanin" от
А зачем переименовывать улицы, пусть и названные именами одиозных личностей? Это наша история, и никуда не денешься от неё.
А що робити з давнішою історією, яку не вагалися перекреслювати, у тому числі перейменуванням вулиць іменами, що ви їх тепер захищаєте? Чи бажаєте шанувати тільки гебістську історію?
Цитата: Lugat от ноября 25, 2006, 20:22Ми повністю підтримуємо пана Реге. В подальшому ми будемо вимушені іґнорувати провокаційні заяви деяких молодих людей, які навіть у такий день, як сьогодні, дозволяють собі роздування політичних пристрастей.
Цитата: shravan от ноября 25, 2006, 20:50День пам'яти жертв загиблих від голодомору 1932-33 років.
Пробачте, а який такий сьогодні день? :???
Цитата: Alessandro от ноября 25, 2006, 20:55Дякуємо, пане Алессандро.Цитата: shravan от ноября 25, 2006, 20:50День пам'яти жертв загиблих від голодомору 1932-33 років.
Пробачте, а який такий сьогодні день? :???
Цитата: shravan от ноября 25, 2006, 20:50Кажись, по всем новостям, даже российским, об этом сказали
Пробачте, а який такий сьогодні день? :???
Цитата: "Krymchanin" от
Во избежание конфликтных ситуаций предлагаю каждый год улицы переименовывать :)
А вообще, по-вашему, новопостроенные улицы с "гебистскими" именами называть как? В честь оуновских "героев"?
ЦитироватьДо того ж, це є також і цікавий психолоґічний експеримент, навіть щодо такого простого факту: чому я кирилицею можу преспокійно писати у всіх випадках "г", не завжди додивляючись, чи стоїть там " ґ ", чи ні, мабуть досить самого "малюнка слова", але рука не повертається писати "h" у словах: figura, psyxologija, gabaryt, хоча "х" пишеться, наче там завжди й стояло, хіба, може під впливом англійського "Christmas", яке скорочується до "Xmas" ? Або кирилицею можу писати "міф", а латиницею неодмінно напишу "mit" і т.д.?Вам здається, що ікс там ніби завжди стояв (хоча стояла і кирилична Х, і грецька літера хі, зовні схожі на ікс, але не ікс), а для мене ці ікси замість Х - як ігрек замість У чи u замість и. Не транслітерація, а псевдографіка якась... Kh чи Ch в цій ролі виглядають якось природніше для латинки. А "міт" етимологічною латинкою хочеться писати через th - mith чи навіть myth. Те ж саме можу сказати про Atheny, ether та деякі інші слова грецького походження, де ф/т виникли на місці тети.
Цитата: Python от ноября 25, 2006, 21:45ЦитироватьВам здається, що ікс там ніби завжди стояв (хоча стояла і кирилична Х, і грецька літера хі, зовні схожі на ікс, але не ікс), а для мене ці ікси замість Х - як ігрек замість У чи u замість и. .Интересно, а в испанском тебе как x нравится?
ЦитироватьИнтересно, а в испанском тебе как x нравится?Якщо я не помиляюсь, іспанський J теж якось подібно вимовляється. Колись мені подобалась ідея використати в цій ролі ікс, але з часом я дійшов висновку, що підстав для цього недостатньо - у більшості мов з латинською графікою ікс читається дещо інакше, і сусідство українських та іншомовних слів може створити серйозну плутанину. Втім, "х" використовується у міжнародній транскрипції для позначення цього звуку.
Цитата: Python от ноября 25, 2006, 21:45ЦитироватьДо того ж, це є також і цікавий психолоґічний експеримент, навіть щодо такого простого факту: чому я кирилицею можу преспокійно писати у всіх випадках "г", не завжди додивляючись, чи стоїть там " ґ ", чи ні, мабуть досить самого "малюнка слова", але рука не повертається писати "h" у словах: figura, psyxologija, gabaryt, хоча "х" пишеться, наче там завжди й стояло, хіба, може під впливом англійського "Christmas", яке скорочується до "Xmas" ? Або кирилицею можу писати "міф", а латиницею неодмінно напишу "mit" і т.д.?Вам здається, що ікс там ніби завжди стояв (хоча стояла і кирилична Х, і грецька літера хі, зовні схожі на ікс, але не ікс), а для мене ці ікси замість Х - як ігрек замість У чи u замість и. Не транслітерація, а псевдографіка якась... Kh чи Ch в цій ролі виглядають якось природніше для латинки. А "міт" етимологічною латинкою хочеться писати через th - mith чи навіть myth. Те ж саме можу сказати про Atheny, ether та деякі інші слова грецького походження, де ф/т виникли на місці тети.
ЦитироватьВтім, "х" використовується у міжнародній транскрипції для позначення цього звуку.Поздоровляю, колеґо, Ви це теж помітили! (Думаю, ми є колеґи, бо, як казали колись латиняни: "Tres faciunt collegium", а в нашому тут колеґіумі нас значно більше, ніж "tres"... :yes:). А скажіть, чи не псевдоґрафіка це, коли в латинській мові з'явилася грецька "каппа"? І де з'явилася – у відомому іронічному вислові: "Ad Kalendas Graecas"... Відомо, що календи (Calendae) були лише у римлян, у греків їх не було, так що цей вираз був на кшалт нашого: "Поки рак свисне", який для більшого приколу навіть записували à la manière grecque через "каппу". Зате варто було букві з'явитись у мові, як її вже не виженеш... То, може, щоб латинка була саме латинкою, і духи римлян над нами не сміялись, використаємо "c" для нашого "к"? Тоді лоґічним буде і "ch" замість "х"... ::)
Цитата: Lugat от ноября 26, 2006, 10:58Але ж римляни не конструювали зі свого запасу літер щось графічно схоже на каппу, а просто взяли її у греків. А духи римлян сміються над усіма слов'янами, що використовують латиницю, де С повністю втратило первісне звучання і використовується замість Ц скрізь. З іншого боку, якщо вже так склались обставини, то чому Ц з літерою-модифікатором має перетворюватись на Х, а не на Ч? Крім того, англійська мова транслітерує кириличну Х саме як Kh - погодьтесь, українців, що вчили у школі англійську, більше, ніж знавців польської чи словацької.
Поздоровляю, колеґо, Ви це теж помітили! (Думаю, ми є колеґи, бо, як казали колись латиняни: "Tres faciunt collegium", а в нашому тут колеґіумі нас значно більше, ніж "tres"... :yes:). А скажіть, чи не псевдоґрафіка це, коли в латинській мові з'явилася грецька "каппа"? І де з'явилася – у відомому іронічному вислові: "Ad Kalendas Graecas"... Відомо, що календи (Calendae) були лише у римлян, у греків їх не було, так що цей вираз був на кшалт нашого: "Поки рак свисне", який для більшого приколу навіть записували à la manière grecque через "каппу". Зате варто було букві з'явитись у мові, як її вже не виженеш... То, може, щоб латинка була саме латинкою, і духи римлян над нами не сміялись, використаємо "c" для нашого "к"? Тоді лоґічним буде і "ch" замість "х"... ::)
ЦитироватьЇхні мови розвивалась своїм шляхом, і у їхніх латинках виникли власні особливості.
А спробуйте-но переконати валлійців, що вони неправильно вживають "w"! Що це, мовляв, білабіальний приголосний, а не голосний, як вони вважають... А "u" на місці "и"? Спитайте шведів, чи тих же вищезгаданих валлійців, як у них звучить їхнє "u"?
ЦитироватьНавіть без введення додаткових звуків, етимологічне th в українській латиниці виконує ще одну важливу функцію - вказує на існування слова-двійника з Ф замість Т - ефір і етер, міф і міт, Афіни й Атени. Одні й ті ж слова прийшли у нашу мову двома шляхами - у латинській мові тета перетворилась на Th, що читалось як [т], у східних слов'ян ця грецька літера стала читатись як [ф]... Між іншим, розповсюдженішими варіантами цих слів є саме варіанти з Ф.
Mith чи навіть myth... А що, весь народ уже знає, як читається "th", англійську вивчають уже з першого класу, хіба що найбезнадійніший двієчник прочитає "th" як "с", то й введемо у нашу фонетику цей звук,
ЦитироватьА ось звідки з'явились "проблєми", "колєги" та інші слова з лєканням, сказати важко. Навіть у тих варіантах українського правопису, де La, Lu, Lo змінювались на Ля, Лю, Льо, для Le робився виняток - Ле, але не Лє. Ймовірно, лєкання - наслідок впливу інших слов'янських мов.
та ще й пом'якшене л, як його рекомендують правильно вимовляти у словах: проблема, леґенда, фольклор... не знаю, щоправда, як тут м'який знак затесався, якщо другу "л" треба вимовляти пом'якшено, то першу що, м'яко?... ;)
ЦитироватьВоно, звичайно, так, але мій варіант латиниці мав одну особливість: етимологічний принцип ніколи не вступав у суперечність з фонетичним, який був домінуючим. У ньому могло бути слово "photo", яке можна однозначно прочитати як "фото", але не могло бути слова "chimia", яке неможливо прочитати, не знаючи його походження. Втім, якщо замість Х використати більш правильне етимологічно Ch, а для Ч використати Cz, цей варіант латиниці можна зробити ще більш пристосованим до етимологічного принципу.
Щодо перебільшеної етимолоґізації. Як правильно висловився один з наших колеґ (guess, who? ::)): "Vzahali, vvazhaju, pojava v ukrajinsjkij latynyci bezlichi sliv-vynjatkiv, shcho chytajutjsja ne tak, jak pyshutjsja, stvorytj lyshe problemy – latynku j bez toho nepidghotovanomu chytachevi vazhko chytaty, a tut ishche j treba vghaduvaty, jak chuzhomovna kombinacija liter maje chytatysj po-nashomu." Так що в пошуках мудрого рішення про те, як тут бути, звернімося від латин до греків: "Παν μέτρον άριστον". Все добре в міру.
ЦитироватьБез цитуванняПанове! Задуматись про таке рішення мене спонукало питання пана Andrewsiak'а: "а... вам ще не набридло цю тему мурижити, панове?". А й справді, чому б нам не підбити певні підсумки лінґвістичної частини цієї теми? (Політичної, ідеолоґічної, психолоґічної та філософської частини, думаю, торкатися не варто заради миру і дружби). Бо дійсно, ми починаємо повторюватися. Виникає у когось якесь питання – ми вже посилаємось на відповідний допис, мовляв, і про це було вже сказано у реплаї за номером таким-то. Знаю, у кожного з колеґ нашого колеґіуму є якийсь остаточний варіант, який кожен вважає найкращим. Так чому б не зробити тут виставку, де кожний представив би свій варіант, без обговорення позитивів чи неґативів, навіть без складання рейтинґу? Просто подати написаний власним транслітом зразок тексту, прийнятий у міжнародній практиці, це: "Стаття 1 Загальної Декларації Прав Людини" (див. http://www.omniglot.com/writing/ukrainian.htm) та "Вавилонська вежа" (див. http://www.omniglot.com/babel/ukrainian.htm ).
Цитата: Lugat от ноября 27, 2006, 11:01
4. I skazaly vony: Tož misto zbudujmo sobi, ta baštu, a veršyna ïï až do neba. I včynimo dlä sebe jmennä, ščob my ne rozporošylysä po poverxni vsijeï zemli.
Цитировать
І вчинімо для себе
ЦитироватьА це вірно написано "вчинімо"?, бо по-моєму "вчинемо"!Ні, "вчинемо" - помилка у будь-якому випадку: форма майбутнього часу І особи мн. буде "вчинимо", а "вчинімо" є наказововою формою для І особи множини, найдоречнішою в даному випадку.
Цитата: Python от ноября 27, 2006, 13:53Треба ще додати, про всяк випадок, що наголос у "чинімо" пада на "і". (Так як "(ви) чиніть!")ЦитироватьА це вірно написано "вчинімо"?, бо по-моєму "вчинемо"!Ні, "вчинемо" - помилка у будь-якому випадку: форма майбутнього часу І особи мн. буде "вчинимо", а "вчинімо" є наказововою формою для І особи множини, найдоречнішою в даному випадку.
Цитата: Python от ноября 28, 2006, 13:38
Що ж, будемо будувати далі "Вавилонську вежу". Отже, мій варіант латиниці без діакритиків:
Vavylonsjka vezha
1. I bula vsja zemlja odna mova ta slova odni.
2. I stalosj, jak rushaly zo Skhodu vony, to v shynearsjkomu kraji rivnynu znajshly, i oselylysja tam.
3. I skazaly vony odyn odnomu: Anu, narobimo cehly, i dobre jiji vypalimo! I stalasja cehla dlja nykh zamistj kamenja, a smola zemljana bula jim za vapno.
4. I skazaly vony: Tozh misto zbudujmo sobi, ta bashtu, a vershyna jiji azh do neba. I vchynimo dlja sebe jmennja, shchob my ne rozporoshylysja po poverkhni vsijeji zemli.
5. I zijshov Hospodj, shchob pobachyty misto ta bashtu, shcho ljudsjki syny buduvaly jiji.
6. I promovyv Hospodj: Odyn ce narod, i mova odna dlja vsikh nykh, a ce osj pochatok jikh praci. Ne bude teper nichoho dlja nykh nemozhlyvoho, shcho vony zamyshljaly chynyty.
7. Tozh zijdimo, i zmishajmo tam jikhni movy, shchob ne rozumily vony movy odyn odnoho.
8. I rozporoshyv jikh zvidty Hospodj po poverkhni vsijeji zemli, i vony perestaly buduvaty te misto.
9. I tomu to nazvano jmennja jomu: Vavylon, bo tam pomishav Hospodj movy vsijeji zemli. I rozporoshyv jikh zvidty Hospodj po poverkhni vsijeji zemli.
Vsi ljudy narodzhujutjsja viljnymy i rivnymy u svojij hidnosti ta pravakh. Vony Nadileni rozumom i sovistju i povynni dijaty u vidnoshenni odyn do odnoho v dusi braterstva.
(Stattja 1 Zahaljnoji Deklaraciji Prav Ljudyny)
ІМНО, хоча ці приклади є міжнародним стандартом, вони не відображають усіх переваг і недоліків української латинки: вкрай мало запозичених слів, мені не трапилось жодного слова з апострофом.
ЦитироватьЦікава, я й ня ведаў што не йіснуе адзінага паспалітага варыянту ўкрайінскае.Якщо ввважати русинську мову варіантом української, то й єдиного варіанту кирилиці також нема. У ХІХ ст. існувало багато варіантів української кирилиці, тоді як була лише одна спроба ввести латиницю на основі інших слов'янських правописів, але ця латиниця так і не набула широкого розповсюдження. Звичайно, і зараз є окремі ентузіасти, що використовують її, але більшість про неї не має ніякого уявлення — при записі українських назв латинськими літерами застосовуються зовсім інші правила, зорієнтовані на англійську мову, що зрозуміло, оскільки зараз англійська є найдоступнішою для середньостатистичного українця мовою з латинською графікою. Втім, обидва варіанти латиниці не позбавлені недоліків, в окремих випадках слово неможливо записати латиницею так, щоб потім можна було його точно відтворити кирилицею. Та й у тій латиниці, яка зараз офіційно використовується в документах, не всі правила чітко відрегульовані (особливо це стосується правил відтворення літер Г та Ґ; фактично, кожен, хто використовує українську латиницю, користується своїм власним варіантом). І це ще не всі варіанти латинського письма, які застосовувались до української мови...
Цитата: znatok от декабря 22, 2006, 00:28І Вам того бажаю: шйоб Вам леґше читалосй і вчилосй... :yes:
shjob legshe chytalosj i vchylosj...
Цитироватьлетс райт ингліш ленгвідж виз сириллик елфебет енд летс райт олсо олл ленгвіджиз оф зе вьолд ин итОКей. Ай лайк ит. Бат ўі гев а проблем ўиз сам войсез ўіч ар нот презент ін сириллик алфабет. H=г ор h=х? Хау ту диффер лонґ "а" ин "half" анд шорт "а" ин "bus"? Олсоу ўі хев а проблем ўиз а/е анд азе проблемс... Анд зе моуст диффикулт квещен из th - хау ту ўрайт ит ин сириллик? Ай хед ен айдіа ту юз оулд ѳіта фор ѳис, бат моуст оф ас дон'т ноу, хау ту тайп ит, анд ит мей нід аддитив текникал рекўаєрментс...
Цитата: Міхал от декабря 21, 2006, 22:47В Україні мову русинів здебільшого зараховують до південно-західних діалектів української мови, тоді як серед самих русинів існує й інша думка. Деякі фонетичні особливості мови русинів (скажімо, розрізнення «и» та «ы») сучасна українська абетка не передає, тому для запису цієї мови часто використовується дещо інший алфавіт. Якщо вважати, що русини розмовляють діалектом української, то виходить, що для однієї мови використовуються дві різні системи кириличного письма...
Цытую -"Якщо ввважати русинську мову варіантом української, то й єдиного варіанту кирилиці також нема."
Выбачай , патлумач..
Цитата: shravan от декабря 22, 2006, 07:17Там ещё Ї есть.
Простите, возможно я пропустил объяснение: как различаются в русинском языке произношение I, И и Ы?
Цитата: Python от декабря 22, 2006, 01:18Цитироватьлетс райт ингліш ленгвідж виз сириллик елфебет енд летс райт олсо олл ленгвіджиз оф зе вьолд ин итОКей. Ай лайк ит. Бат ўі гев а проблем ўиз сам войсез ўіч ар нот презент ін сириллик алфабет. H=г ор h=х? Хау ту диффер лонґ "а" ин "half" анд шорт "а" ин "bus"? Олсоу ўі хев а проблем ўиз а/е анд азе проблемс... Анд зе моуст диффикулт квещен из th - хау ту ўрайт ит ин сириллик? Ай хед ен айдіа ту юз оулд ѳіта фор ѳис, бат моуст оф ас дон'т ноу, хау ту тайп ит, анд ит мей нід аддитив текникал рекўаєрментс...
Втім, кирилиця для англійської — вже дещо інша тема... ;)
Цитировать- a vzagali ujavitj shjo vsi movy svitu pyshutjsja odnymy bukvamy - tak shjob mozhna bulo hoch jakosj chytaty - naskiljky ce pryskorytj vyvchennja mov i vzajemorozuminnja..Якось позначати і якось читати — не одне й те ж. Скажімо, незнайоме французьке слово я ніяк не прочитаю, не знаючи мови (щоправда, якщо це слово має свої аналоги в тих мовах, які я знаю, я можу сконструювати щось із цих відповідників). В принципі, кожна писемність створювалась для певної мови — сучасні латинські алфавіти достатньо однозначно передають лише слова латинського походження, тоді як ні у слов'янських, ні в германських мовах нема єдиної системи. Те, що в одній мові записується як cz, в іншій виглядає як č, у різних романських і германських мовах цей же звук записується також по-різному... Так, існує міжнародний фонетичний алфавіт на основі латинського з додаванням деяких символів, де кожен звук має чітко визначене позначення, але жоден народ не користується писемністю на його основі...
Цитата: "znatok" отЯк це? В українській щ — тверде, м'яко його вимовляють, тільки розмовляючи суржиком.
бо звучить воно як шь
Цитата: Pere от декабря 22, 2006, 17:49Ги, та й мій дідусь теж суржиком розмовляв? Не повірю. Хоча, взагалі, варіант зі «шч» насправді є єдиним нормативним.Цитата: "znatok" отЯк це? В українській щ — тверде, м'яко його вимовляють, тільки розмовляючи суржиком.
бо звучить воно як шь
Цитата: "Vertaler" отА що тут дивного? Суржиком і століття тому розмовляли, він — не надбання радянської чи там пострадянської влади. Мій дідусь (він з Миргорода) розмовляє суржиком. Хоча фонетично його вимова чудова українська, наддніпрянська: ніяких «ф», ніяких щ=шь, жодного акання та подібного. І чесно кажучи, від жодного природнього носія української мови, що більше з села, я ніколи не чув м'якого щ. Якщо вважати м'яке щ діалектною рисою, нумо визначатися, котрий з українських говорів її має. Інакше ж ненормативну та недіалектну вимову щ нам доведеться кваліфікувати як суржик або звичайний мовленнєвий дефект конкретної людини.
Ги, та й мій дідусь теж суржиком розмовляв? Не повірю.
Цитата: "znatok" от
а взагалі що значить суржик - що людина у себе вдома розмовляє не так як писали в літературі? тобто виходить - якщо ти письменник - то не суржик, а неписьменник - то суржик?
Цитата: "Pere" отА мой дед говорил "фост". ;)
Хоча фонетично його вимова чудова українська, наддніпрянська: ніяких «ф»
Цитата: "piton" отМене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?
А мой дед говорил "фост".
Цитата: Pere от декабря 23, 2006, 01:06Таке явище називається гіперкорекцією. Описане воно на прикладі російської мови. В деяких російських говірках відбувається асиміляція "д" поруч з "н": онна, обинно, досанно, ланно... Людина, попавши в столицю і соромлячись своєї провінційної говірки, починає вимовляти "дн" навіть там, де й не треба: Адна, Идна, содный і т.ін.Цитата: "piton" отМене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?
А мой дед говорил "фост".
Цитата: "Pere" от
Мене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?
Цитата: "Lugat" отПоясню только, что дедушка - украинец, учился еще в царской школе, по-русски, конечно. Гайсинский повет, если знаете.
Таке явище називається гіперкорекцією.
Цитата: znatok от декабря 22, 2006, 00:28Pane znatok, darujte, ščo pyšu Vaš nik z maloï litery, bo ne znaju, čy ne zavdam ja Vam kryvdy, jakščo, spotvoryvšy joho, napyšu z velykoï, :) a takož, ščo pyšu latynyceju, bo duže ne lüblü pereklüčaty rozkladky, koly treba bahato cytuvaty latynyceju. Ale maju do pana kil'ka zapytan'.
do rechi dlja anglisjkogo rozrobljajutj novu fonetychnu abetku - shjob legshe chytalosj i vchylosj...
a cej variant translitu vzjatyj na osnovi latynsjkyh, anglijsjkyh i pivdennoslovjansjkyh poznachenj dlja zvukiv...mozhe vam spodobajetsja...
Цитата: Python от декабря 23, 2006, 13:55Рады што вы ўпадабалі варыянт з "кг".Мне ён ,дапрыкладу , надта даспадобы - й ім заўсёдна
А взагалі, можливо, є сенс закріпити за літерою h виключно модифікуючу функцію, залишивши її без власного звуку — це дозволило б нам одразу уникнути всіх можливих непорозумінь з нею. Скажімо, ж=zh, ш=sh, ч=ch, х=kh, г=g, ґ=kg.
Цитата: Міхал от декабря 23, 2006, 13:55Головний недолік літер розширеної латинки — вони не завжди доступні. Тому, навіть якщо в абетці є літера Š, має існувати спосіб для запису цього звуку в тих випадках, коли цієї літери нема на клавіатурі чи в наборі символів. Звичайно, можна використовувати й польські комбінації Sz, Cz для, відповідно, Ш, Ч, але як польськими диграфами передати звучання літери Ж? Якщо ж ми використовуємо в ролі модифікатора літеру h, то отримуємо цілісну систему для запису шиплячих приголосних.
Аніяк ня ўцямлю чаму так не падабаецца ўжо клясычная для беларусаў Š - ў якасьці ш ? Здаецца й польскае SZ няблага.
Даруйце, завошта выдумляць ровар , як той казаў ?
Цитата: "Lugat" отДякую, пане Лугате, певен, що маємо справу якраз із таким явищем, що про нього йдеться у дописі пана пітона стосовнім його діда:
Таке явище називається гіперкорекцією.
Цитата: "piton" от
Поясню только, что дедушка - украинец, учился еще в царской школе, по-русски, конечно.
Цитата: Vertaler от декабря 22, 2006, 10:28Цитата: shravan от декабря 22, 2006, 07:17Там ещё Ї есть.
Простите, возможно я пропустил объяснение: как различаются в русинском языке произношение I, И и Ы?
ні [ni]
нї [nʲi]
ни [nɪ]
ны [nɯ]
Насчёт последнего гласного, впрочем, не совсем уверен.
ЦитироватьВласне, можна додати, що ї ввів до нового (19 ст.) українського правопису Желехівський, якраз щоб передавати ji та після м'яких приголосних — ьі, тобто нїс мало б читатися як ньіс.Різниця між твердим та м'яким і, до речі, існує в багатьох діалектах (у т.ч. в середньонаддніпрянському говорі), а не лише у мові русинів. Деякі слова, що зараз вважаються омонімами («ніс» («нести») та «ніс»(«носа»)), фактично, є омографами — звучання їх може відрізнятись (втім, у деяких діалектах цієї різниці вже нема). У желехівці «нїс» та «ніс» відрізнялись графічно — зараз ця деталь не відображається на письмі.
Цитата: "Python" от
Різниця між твердим та м'яким і, до речі, існує в багатьох діалектах (у т.ч. в середньонаддніпрянському говорі), а не лише у мові русинів.
Цитата: Python от декабря 23, 2006, 00:31Якщо це до мене, я з Харкова. Дід 1915 р. нар.
Якщо мова має відмінності від літературного еталону, і ці особливості існували здавна в певній місцевості, то, ймовірно, це діалект. Якщо ж ці нелітературні риси з'явились відносно недавно під впливом російської мови, це зараз сприймається як суржик. На жаль, про діалекти з м'яким Щ мені раніше чути не доводилось... Можна дізнатись, звідки ви родом?
Цитата: Vertaler от декабря 23, 2006, 20:21Нарешті ми дізналися, де знаходиться те загадкове місто Анцек! :) :) Тоді вгадайте, колего, де знаходиться мій Санкт-Клаусбург? ;)
Якщо це до мене, я з Харкова.
Цитата: Lugat от декабря 23, 2006, 20:46Ой, тільки не кажіть що Миколаїв. ;DЦитата: Vertaler от декабря 23, 2006, 20:21Нарешті ми дізналися, де знаходиться те загадкове місто Анцек! :) :) Тоді вгадайте, колего, де знаходиться мій Санкт-Клаусбург? ;)
Якщо це до мене, я з Харкова.
Цитата: Python от декабря 23, 2006, 14:05Ну дык посьпехаў вам ! Здаецца, нешта ўжо вымалёўваецца. ;up:Цитата: Міхал от декабря 23, 2006, 13:55Головний недолік літер розширеної латинки — вони не завжди доступні. Тому, навіть якщо в абетці є літера Š, має існувати спосіб для запису цього звуку в тих випадках, коли цієї літери нема на клавіатурі чи в наборі символів. Звичайно, можна використовувати й польські комбінації Sz, Cz для, відповідно, Ш, Ч, але як польськими диграфами передати звучання літери Ж? Якщо ж ми використовуємо в ролі модифікатора літеру h, то отримуємо цілісну систему для запису шиплячих приголосних.
Аніяк ня ўцямлю чаму так не падабаецца ўжо клясычная для беларусаў Š - ў якасьці ш ? Здаецца й польскае SZ няблага.
Даруйце, завошта выдумляць ровар , як той казаў ?
Цитата: "Vertaler" отПотлумачте, будь ласка, що мається на увазі. Бо запозичень у народну мову слів, де в оригіналі був ф, та в українській його було заступлено звуками т, п, хв — достатком.
але ніякою гіперкорекцією це не пояснюється, просто нема в народній мові запозичень з ф, та немає з чого робити гіперкорекцію.
Цитата: Pere от декабря 23, 2006, 22:08А, все, зрозумів. Відміна македонської від української тут у тому, що в македонській не відбувалося зворотного процесу ф > хв. :wall:Цитата: "Vertaler" отПотлумачте, будь ласка, що мається на увазі. Бо запозичень у народну мову слів, де в оригіналі був ф, та в українській його було заступлено звуками т, п, хв — достатком.
але ніякою гіперкорекцією це не пояснюється, просто нема в народній мові запозичень з ф, та немає з чого робити гіперкорекцію.
Цитата: Python от декабря 23, 2006, 13:55Zh, sh, ch, shch, zhdzh, kh, тепер уже й kg... А може б варто було б і за літерою j закріпити виключно модифікуючу функцію, залишивши її без власного звуку, бо якось ще малувато n-ґрафів. Скажімо, дь=dj, дзь=dzj, зь=zj, ль=lj, нь=nj, рь=rj, сь=sj, ть=tj, ць=tj? І якого тільки кошмару люди не придумають, аби лише не вдаватися до діакритики! :) А уявімо, що не сьогодні, так завтра труднощі з доступністю будуть подолані. Чи не нагадуватимуть тоді Ваші, пане Python'e, переобтяжені енґрафи спробу вдосконалення громіздких парових машин за умов, коли вже пішла у виробництво серія нових елеґантних авто з двигунами внутрішнього згоряння? А може, хоча б ради експерименту, спробуєте на хвильку перейти, а чи зазирнути у табір діакритистів? Як казав Ходжа Насреддін: "А ви спробуйте хоча б кілька днів не помолитись, чи захочеться вам тоді це робити взагалі?" Ну як, спокусив? ::)
А взагалі, можливо, є сенс закріпити за літерою h виключно модифікуючу функцію, залишивши її без власного звуку — це дозволило б нам одразу уникнути всіх можливих непорозумінь з нею. Скажімо, ж=zh, ш=sh, ч=ch, х=kh, г=g, ґ=kg.
Цитата: "Python" от
ĥ
ŠČ
Цитата: Ревета от декабря 24, 2006, 20:20Ваш варыянт перадачы "ш" - парушэньне правоў людзёў з кепскім зрокам :yes:. А можа "Ш" - "Hs" ? :yes:Цитата: "Python" от
ĥ
ŠČ
Логічно, але xому просто h не залишити без усіляких знаків, якщо питання з Г і Ґ вирішено? :donno:
І чому б Щ не передавати однією буквою, наприклад, Ŝ ?
ЦитироватьЛогічно, але xому просто h не залишити без усіляких знаків, якщо питання з Г і Ґ вирішено?Тому, що h може використовуватись і як літера-модифікатор. Уявімо, що користувачеві доступні не всі літери з діакритиками, а лише частина з них (скажімо, доступні лише голосні з умляутами) — він буде змушений використовувати як літери з діакритиками, так і диграфи. Запропоновані мною два варіанти латиниці є єдиною системою, де одна й та ж послідовність латинських літер не може відповідати кільком різним послідовностям літер кирилиці, але кириличні літери можна довільно передавати як диграфами, так і літерами з діакритиками, комбінуючи різні способи в одному тексті. Якщо ж ми дозволимо використовувати h як самостійну літеру, це неминуче призведе до неоднозначності читання таких послідовностей, як Zh, Sh та ін.
ЦитироватьІ чому б Щ не передавати однією буквою, наприклад, Ŝ ?Цікава ідея, хоча й не зовсім вписується в загальну схему. Якщо ĝ=kg, ĥ=kh, то Ŝ=ks?
ЦитироватьА можа "Ш" - "Hs" ?А в цьому щось є. Якщо використовувати h як самостійну літеру, то, справді, комбінація Хс значно менш розповсюджена, ніж Сх. Втім, і тут є виняток — слово «нахський». Якщо ж h не має самостійного читання, то використання її перед літерою чи після не має принципового значення — головне, щоб скрізь було однаково.
Цитата: Vertaler от декабря 23, 2006, 20:21З Харківщини, чи безпосередньо з Харкова? Просто хочу з'ясувати, наскільки розповсюджена така вимова.
Якщо це до мене, я з Харкова. Дід 1915 р. нар.
Цитата: Ревета от декабря 24, 2006, 20:20
І чому б Щ не передавати однією буквою, наприклад, Ŝ ?
Цитата: Python от декабря 24, 2006, 22:10HsarЦитироватьА можа "Ш" - "Hs" ?А в цьому щось є. Якщо використовувати h як самостійну літеру, то, справді, комбінація Хс значно менш розповсюджена, ніж Сх. Втім, і тут є виняток — слово «нахський». Якщо ж h не має самостійного читання, то використання її перед літерою чи після не має принципового значення — головне, щоб скрізь було однаково.
Цитироватьвсе таки в майбутньому люди при міжнародному спілкуванніЧому ж, інші абетки також мають право на існування. Для багатьох народів збереження мови можливе лише разом зі збереженням писемності. А латиниця — неодмінний атрибут народів, які втратили свою давню писемну традицію, або й не мали її ніколи...
будуть використовувати якусь одну абетку - скоріш за все на основі латинської...
Цитата: znatok от декабря 25, 2006, 16:06Браво, пане znatok, 12 балів! Цілком з Вами згоден! :UU:
люди виїзджають з України...
наші люди по цілому світу..
ми не можемо замкнутись і зберегти мову у себе в країні...
і ніхто в сучасному світі не може свою мову таким чином зберегти...
максимум при такому підході ми отримаємо в майбутньому мовинй заповідник, який все одно років через 1000 зникне...
а разом з росіянами у нас зараз є реальний шанс поширити вплив своєї мови по світу... в Росії більше людей вже це розуміє... Майбутній світ - це величезне село...Всі люди пересуваються по всьому світу... Інформацію діставати легко ( якщо вона є звичайно)... Кто хоче збереження мови має готуватись - розібратись як в таких умовах буде змінюватись мова, як переконати людей нею розмовляти, як заохотити дітей на ній говорити... і працювати працювати працювати... зробити так щоб мова обслуговувавала всі потреби які виникають у людей - писати вірші розповідати анекдоти, лаятися, видумувати наукові теорії, називати нові предмети, поглинати інші мови у будь-якому вигляді...
Цитата: Міхал от декабря 24, 2006, 20:31Цілком з Вами згоден, шаноўны спадар Міхал!Цитата: Ревета от декабря 24, 2006, 20:20Ваш варыянт перадачы "ш" - парушэньне правоў людзёў з кепскім зрокам :yes:. А можа "Ш" - "Hs" ? :yes:Цитата: "Python" отЛогічно, але xому просто h не залишити без усіляких знаків, якщо питання з Г і Ґ вирішено? :donno:
ĥ
ŠČ
І чому б Щ не передавати однією буквою, наприклад, Ŝ ?
Цитата: Python от декабря 25, 2006, 18:28
znatok
Якщо розвиток мови піде запропонованим Вами шляхом, то, гадаю, слов'янська складова буде витіснена, у першу чергу, з самих слов'янських мов. Відмовитись від власної писемності і взяти на озброєння чужу — те ж саме, що розписатись у вторинності, другосортності власної мови. Чому англійці не змінять своє заплутане письмо фонетичною абеткою? Та тому, що проблеми, викликані таким переходом, перевершать за своєю шкодою усю незручність нинішніх правил — надто велика кількість людей користується цим письмом. Радикальна зміна писемності можлива лише у відносно невеликих чи відсталих країнах. Туреччина 20-х років (на той час доволі відстала країна) чи сучасні пострадянські республіки — яскравий тому приклад. Чи багато турецьких запозичень в англійській чи німецькій мові? Здається, русизмів і семітизмів буде більше.
Цитироватьми повинні полегшити вивчення і доступ до нашої мови людям всього світу наскільки це можливо...Воістину так. Але введення ще однієї паралельно існуючої писемності буде не полегшенням, а перешкодою для тих, хто намагається вивчити мову. Втім, у процесі вивчення мови іноземцями доцільно використовувати транслітерацію (західним європейцям — на основі латинської, мешканцям мусульманських країн — на основі арабської, і т.ін.), крім того, має існувати усталена схема відтворення наших назв іншими мовами. Ще раз кажу: я не проти існування латиниці, але я проти використання її замість кирилиці.
Цитата: Python от декабря 25, 2006, 23:31
І взагалі, чого це ми маємо підлаштовувати нашу мову під іноземців, які, можливо, і не захочуть вчити нашу мову? Може, нехай вони переходять на кирилицю й інтегруються до нашої культури?
Цитироватьствориш умови - залюбки перейдуть...Ну, знищити мову можемо виключно ми самі. Звісно, якщо захочемо.
а будеш висувати вимоги - навпаки знищувати мову почнуть...
Цитироватьсказано - англійську мову цінять лише за те, що вона дає змогу спілкуватися з великою кількістю іншомовних людей і мати доступ до великої кількості корисної літератури...Якщо ми будемо регулярно змінювати писемність, навряд чи наша література в таких умовах доросте до рівня англомовної.
Цитироватьі американці нікого не силують - хочеш учи хочеш не учи ( насправді - куди ти дінешся... )Щось я не помітив, щоб американці змінювали латиницю на кирилицю, щоб залучити до своєї культури мешканців екс-СРСР... Отож берімо з них приклад. 8-)
Цитата: Python от декабря 24, 2006, 18:23А Ви поставте чеську QWERTY і побачите, яка вона зручна: трема (умляут) позначається так \ + потрібна голосна; š - там де цифра 3 (мнемонічний прийом: івритське "шалош" - три); č - там де цифра 4 (мнемонічний прийом: наше "чотири" - у київському метро на моніторах бачив, як подекуди замість "ч" пишуть 4); ž - там де цифра 6 (мнемонічний прийом: двічі по три - дзвінке "ш"); а коли ще й наголос тут, виявляється, можна ставити: (там, де англійське = плюс потрібна голосна) á, é, ý, í, ó, ú, то й взагалі такій розкладці ціни не буде (в базарний день :) ).
Головний аргумент проти діакритиків — мені ліньки ставити словацьку клавіатуру, та й, мабуть, не лише мені.
Цитата: Python от декабря 24, 2006, 18:23Є=JE=Ë...Я так бачу все поставлено з ніг на голову: трема (умляут) - для йотованих, йот не для йотованих... Тоді до чого сам йот? Нельоґічно... :down:
Ї=Ji=Ï...
Ю=Ju=Ü
Я=Ja=Ä
Апостроф використовується там же, де й у кириличному письмі, а також між приголосною та J (послядовність з приголосної та j читається як м'яка приголосна).
Цитата: Python от декабря 24, 2006, 18:23А от з тим циркумфлексом над буквою справді буде халепа (трудність). Подивіться, як мучаться есперантисти: доводиться іноді використовувати x-skriboj та h-skriboj, тобто сполучення cx, gx, hx, jx, sx, або ch, gh, hh, jh, sh, позаяк нема ще міжнародної есперантської розкладки, і нема інших мов, які мали б саме такі букви з "капелюшками"... Та й як такий монстр, як "ĥ", виглядатиме в кінці слова, де буква "х" є досить частотною? Тут ще й естетичний чинник...
Як бачите, принцип використання діакритиків досить чіткий: ^ над літерою відповідає K перед літерою у диграфі
Цитата: Python от Цікава ідея, хоча й не зовсім вписується в загальну схему. Якщо ĝ=kg, ĥ=kh, то Ŝ=ks?Отож, якщо Ŝ=ks, тоді "х" звільняється від навнтаження передачі "ks" і можна сміливо використовувати "х" для "х"! А я й сполученням "ks" не погордував би, бо у нас це все одно два звуки, а не один, як то було у греків.
ЦитироватьЯ так бачу все поставлено з ніг на голову: трема (умляут) - для йотованих, йот не для йотованих... Тоді до чого сам йот?Йот виконує подвійну функцію: Й та Ь. ІМНО, краще завести м'який знак, ніж запасатись іще півдесятком літер для м'яких приголосних. Якщо між приголосною та J стоїть апостроф — це Й, якщо ж апострофа між ними нема — це Ь. В інших випадках J чтається як Й. Де тут порушення логіки?
ЦитироватьА от з тим циркумфлексом над буквою справді буде халепа (трудність). Подивіться, як мучаться есперантисти: доводиться іноді використовувати x-skriboj та h-skriboj, тобто сполучення cx, gx, hx, jx, sx, або ch, gh, hh, jh, sh, позаяк нема ще міжнародної есперантської розкладки, і нема інших мов, які мали б саме такі букви з "капелюшками"...Невже створення клавіатурної розкладки настільки важке? Втім, на випадок відсутності потрібних літер, в абетці зарезервовані диграфи — в одному тексті можна довільно поєднувати диграфи та літери з діакритиками.
ЦитироватьОтож, якщо Ŝ=ks, тоді "х" звільняється від навнтаження передачі "ks" і можна сміливо використовувати "х" для "х"!Ну добре, Ŝ для ks — це був жарт. Якщо ми хочемо політерно передавати латиницею кирилицю, можна використати цю літеру для Щ, якщо ж цієї літери у нас нема, або вона нам не подобається — пишемо Šč чи Shch. Як я вже казав раніше, ікс для х — це перший крок до w для ш та q для ь. X, Q та W зарезервовані для іншомовних власних назв — в українській мові вони не використовуються. В принципі, їх можна взагалі вилучити з абетки, а місце, що звільнилось на клавіатурі, заповнити екзотичними есперантоподібними літерами.
Цитата: Python от декабря 26, 2006, 03:21От, якщо все одно без апострофа нічого не освятиться, мабуть така наша українська доля... То й навіщо мудрувати? Я вже й так у своєму варіанті звів використання апострофа до мінімуму: ставити лише перед твердою голосною та в кінці слова. До того ж у парі: robyty - robyt' апостроф ніби відображає усічену форму - ščo robyt', kolego, ščo robyt'...
Якщо між приголосною та J стоїть апостроф — це Й, якщо ж апострофа між ними нема — це Ь.
Цитата: Python от декабря 26, 2006, 03:21Невже створення клавіатурної розкладки настільки важке?А невже поставити чеську розкладку така важка справа? Сказати як, чи sapienti sat? ::)
Цитата: Python от декабря 26, 2006, 03:21Ну добре, Ŝ для ks — це був жарт. Якщо ми хочемо політерно передавати латиницею кирилицю, можна використати цю літеру для Щ,Ну, щодо Щ я вже сказав вище у Reply #469. Хоча є ідея: якщо Ŝ - це Щ, тоді для сполучення ЖДЖ спробуйте використати Z з "капелюшком" вгорі замість кошмарного пентаґрафу zhdzh, це ж скільки паперу зекономиться! Як Вам? 8-)
Цитата: Python от января 5, 2007, 15:41http://www.omniglot.com/writing/uzbek.htm
Цікаво, як узбеки викручуються зі своїми літерами — у них же, здається, є літери, що виходять за межі основної латинки?
Цитата: Python от Проблема в тому, що після великої приголосної літери може бути малий м'який знак(напр., Нью-Йорк), а може й великий (якщо текст набрано великими літерами).Ńju-Jork. ŃJU-JORK. Vse normaľno...
Цитата: Python от января 5, 2007, 15:41Do reči, pan Vertaler proponuvav zamisť mjakoho znaku bukvu "ĭ". Ja todi šče krytykuvav taku ideju za te, ščo zanadto bahato "rohačykiv" bude v pyśmi, jakščo vykorystovuvaty ïx pered holosnymy. Napryklad: bĭuro, pĭure... (Mij variant buv by: büro, püre). Kazav jomu: davajte inšu bukvu – ne daje :) . Ale jakščo pobukvenno, a same lyše dlä mjakoho znaku, to načebto j možna...
... має існувати окрема латинська літера для Ь та окрема літера для Й. 33 літерам кирилиці відповідатимуть 33 літери латиниці — невже це незручно?
Цитата: Lugat от января 6, 2007, 12:27здаецца варыянт напісаньня чужасловаў , захоўваючы артаграфію арыгіналу, выкарыстоўваецца палякамі.Хаця мінусы тамака ё, мне ён падабаецца. І наконт Ню - Ёрку : NIU-JORK - таксама няблага. :eat:Цитата: Python от января 5, 2007, 15:41http://www.omniglot.com/writing/uzbek.htm
Цікаво, як узбеки викручуються зі своїми літерами — у них же, здається, є літери, що виходять за межі основної латинки?
Do reči, zverniť uvahu, naskiľky latynkoju kompaktniše.Цитата: Python от Проблема в тому, що після великої приголосної літери може бути малий м'який знак(напр., Нью-Йорк), а може й великий (якщо текст набрано великими літерами).Ńju-Jork. ŃJU-JORK. Vse normaľno...
A može pysatymemo krašče New York?
Ot pyšuť zaraz Syrija... Načebto smačniše, niž sireńke Sirija... :) Do toho ž blyžče do oryginalu, bo kraïna nazyvajetsä Surija, a naše "y" podekudy poxodyť vid pradavnöho "ū": sūnus – syn...
Beijin, Beograd, Miensk, Almaty, Al-Qahira, Riga (bo ne Ryha ž!)...
Цитата: "Cemetery" отЦілком згоден! Якщо людина і так не знала мови, то чи кирилиця, чи латиниця - байдуже...
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Цитата: Cemetery от января 6, 2007, 14:40Украйінская лацінская ? Гэта нешта кшталту народна - абісінская ? :D
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Цитироватьhttp://www.omniglot.com/writing/uzbek.htmПросто в латиниці більше паличкоподібних літер, хоча значків у тексті буде більше за рахунок диграфів... ІМНО, узбецька кирилиця виглядає як похідна від російської, тоді як латиниця — клон англійської. Але ж то тюрки, які сотню років тому писали взагалі арабськими літерами, тоді як ми маємо достатньо стару і досить зручну кириличну писемність.
Do reči, zverniť uvahu, naskiľky latynkoju kompaktniše.
ЦитироватьŃju-Jork. ŃJU-JORK. Vse normaľno...Так, звичайно, можна подивитись на усе слово, побачити, що у ньому всі літери великі і вставити великий м'який знак замість малого. Але це дещо ускладнить процес автоматичного перекодування — тут потрібна не проста автозаміна, а цілий алгоритм...
ЦитироватьA može pysatymemo krašče New York?Австрійці так само не називають свою столицю Віднем, але це не привід для того, щоб «виправляти» мову. Якщо вже ми маємо дві паралельні письмові системи, то як слід перекодовувати New York у кирилицю? Чи його слід залишати неперекодованим? І головне, чи зможе цю назву прочитати той, хто бачить її вперше?
Ot pyšuť zaraz Syrija... Načebto smačniše, niž sireńke Sirija... Do toho ž blyžče do oryginalu, bo kraïna nazyvajetsä Surija, a naše "y" podekudy poxodyť vid pradavnöho "ū": sūnus – syn...
Beijin, Beograd, Miensk, Almaty, Al-Qahira, Riga (bo ne Ryha ž!)...
Цитата: Cemetery от января 6, 2007, 14:40Що не кажіть, а кирилицею читати український текст легше, ніж латиницею. Те ж саме можу сказати і про інші слов'янські мови (сербську, білоруську...). Чомусь мені здається, що польська чи словацька мова, записана кирилицею, не виглядала б для середньостатистичного українця як щось чуже і малозрозуміле... Втім, це лише справа звички.
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Цитата: "Python" от
І головне, чи зможе цю назву прочитати той, хто бачить її вперше?
Цитата: Python от января 6, 2007, 18:04Що не кажіть, а кирилицею читати український текст легше, ніж латиницею. Те ж саме можу сказати і про інші слов'янські мови (сербську, білоруську...). Чомусь мені здається, що польська чи словацька мова, записана кирилицею, не виглядала б для середньостатистичного українця як щось чуже і малозрозуміле... Втім, це лише справа звички.Мабуть справді це справа звички. Сьогодні дочитав роман Караткєвіча перекодований латинізатором. Прекрасно. Заодно й потренувався, поєднав, так би мовити, приємне з корисним. Одне, з чим я не погодився - так це з буквою "ŭ", і я її замінив на "w". Теж цікавий психолоґічний феномен: чому з "w" читається легше?
Цитата: Ревета от января 6, 2007, 14:50http://www.hramada.ru/lacinka.html - калі ўсё зрабіў слушна , дык там ё зьмястоўны артыкул аб лацінцы на Беларусі.
Міхал, але ж був досвід у білорусів з латинкою. Де про це можна прочитати?Цитата: "Cemetery" отЦілком згоден! Якщо людина і так не знала мови, то чи кирилиця, чи латиниця - байдуже...
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Те саме і про вдосконалення алфавіту (це в іншій темі).
Цитата: Міхал от января 7, 2007, 00:03Лацінка - гэта назва беларускага пісьма лятынскім альфабэтам.Цитата: Ревета от января 6, 2007, 14:50http://www.hramada.ru/lacinka.html - калі ўсё зрабіў слушна , дык там ё зьмястоўны артыкул аб лацінцы на Беларусі.
Міхал, але ж був досвід у білорусів з латинкою. Де про це можна прочитати?Цитата: "Cemetery" отЦілком згоден! Якщо людина і так не знала мови, то чи кирилиця, чи латиниця - байдуже...
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Те саме і про вдосконалення алфавіту (це в іншій темі).
Цитата: Смайлик от января 6, 2007, 22:27Možna j zvidsy: http://www.softholm.com/php/dd.php?id=4264
A de vy prohramu cü zavanatžyly?
Цитата: Яўген от января 7, 2007, 04:22Цитата: Міхал от января 7, 2007, 00:03Лацінка - гэта назва беларускага пісьма лятынскім альфабэтам.Цитата: Ревета от января 6, 2007, 14:50http://www.hramada.ru/lacinka.html - калі ўсё зрабіў слушна , дык там ё зьмястоўны артыкул аб лацінцы на Беларусі.
Міхал, але ж був досвід у білорусів з латинкою. Де про це можна прочитати?Цитата: "Cemetery" отЦілком згоден! Якщо людина і так не знала мови, то чи кирилиця, чи латиниця - байдуже...
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Те саме і про вдосконалення алфавіту (це в іншій темі).
Далей ужо можна не чытаць. :E:
Цитата: Яўген от января 7, 2007, 04:22Красненько дякуємо, пане Яўгене, обов'язково прочитаємо. Заборона - найкраща реклама. Так я Вас зрозумів? ::)
Далей ужо можна не чытаць. :E:
Цитата: Міхал от января 7, 2007, 12:04Па-першае, сп. невук, мяне клічуць Яўген. А па-другое, калі аўтар блытае нормы нават т. зв. класічнай арфаэпіі, што казаць пра змест самога опуса. Тым жа, хто болей ахайны ў пытаннях арфаэпіі ды пісьменнасці ўвогуле, рэкамендую наступную бачыну: http://lacinka.org/ (http://lacinka.org/)Цитата: Яўген от января 7, 2007, 04:22Цитата: Міхал от января 7, 2007, 00:03Лацінка - гэта назва беларускага пісьма лятынскім альфабэтам.Цитата: Ревета от января 6, 2007, 14:50http://www.hramada.ru/lacinka.html - калі ўсё зрабіў слушна , дык там ё зьмястоўны артыкул аб лацінцы на Беларусі.
Міхал, але ж був досвід у білорусів з латинкою. Де про це можна прочитати?Цитата: "Cemetery" отЦілком згоден! Якщо людина і так не знала мови, то чи кирилиця, чи латиниця - байдуже...
Если я и понимал украинский кириллицей, то украинский латинский ваапще не могу читать О_О
Те саме і про вдосконалення алфавіту (це в іншій темі).
Далей ужо можна не чытаць. :E:
Не , Аўген, сапраўды ня трэба цябе гэтага чытаць...яшчэ думкі якія няправільныя завядуцца...
Цитата: "Python" от
Скоріш, страх частини населення, що традиційна для нас кирилиця буде витіснена штучно запровадженою латиницею.
Цитата: Ревета от января 8, 2007, 12:25Пане Ревето! Солідарні! :yes: :yes:
Мої "ітоґі":
1. Потреба у створенні української латиниці є. Це зумовлено, зокрема, і правовими пинаннями, наприклад, уніфікації транслітерації власних імен у міжнародних угодах, картах тощо. Усе це має бути узгоджено відповідно до вимог міжнародного права.
2. Існує страх частини людей, що українська латиниця - це якийсь чергновий винахід українських буржуазних нацоналістів, яких хлібом не годуй, а дай їх відірвати від матері їхньої Росії.
3. Розробка української латиниці повинна бути захищена від політичних спекуляцій.
4. Латиницю слід популяризувати як паралельний до кирилиці алфавіт.
Цитата: Python от января 8, 2007, 13:01І Ви так само праві, пане Python'е. :UU: :yes: :yes:
Тим же, кому стала впоперек горла українська нація, майже нема різниці, яку графіку використовують українці для своєї мови.
Цитата: "Lugat" от
Пане Ревето! Солідарні! :yes: :yes:
:UU:
ЦитироватьТрадиційною i кирилиця стала, невідомо якою традицією було письмо до нововведення кирилиці (глаголиця?), стане традиційною і латиниця. Питання часу і звички. Всі алфавіти є штучно запровадженими.Ну так вибачте, глаголицю перестали використовувати у нас мало не тисячу років тому, коли ще й української мови в сучасному розумінні не було. Ось тільки я не розумію, чим вам так допекла кирилиця, якою писали майже всі українські автори минулих століть? Хочете заховати історію від нащадків?
ЦитироватьDo reći, zabuv u svojemu pereliku bukvu "и - y". Moxna dodaty bukvy dl'a "дж" і "дз". Z horvats'koji, napryklad.У хорватів нема «дз». Ця літера є лише у македонців, але вони не мають латиниці.
Цитата: "Python" отНе розумію, чим допекла вам латиниця, якою так само створена світова література? Чому ви її так ненавидите? :donno:
Ось тільки я не розумію, чим вам так допекла кирилиця, якою писали майже всі українські автори минулих століть?
Цитата: Python от января 8, 2007, 17:51Чи так вже й не мають? :o
У хорватів нема «дз». Ця літера є лише у македонців, але вони не мають латиниці.
Цитата: ZnatokКому цикаво - подывиться сюды - тут обговорюеться запыс английськойи мовы так як вона звучыть за допомогою литер латынськойи абэткы - http://members.aol.com/fanetiks/Hei, ðat's not so intèresting. If sum-wun wonts to creaat an alfàbet liik ðat, he shûd taak intú account, first, etìmòlògì of Inglish and forain words, and sècond, orþogràfì of ðe languagë hwich iz moost fàmìliar tú Inglish, I meen Frìsian. Hwot yû see iz ðe rezult of mi long-tiim reserch. :eat:
Цитата: LugatЧи так вже й не мають? :oЦя «система» відрізнюється від одного її юзера до іншого. Наприклад, майже ніхто з македонців не передаватиме х через х, тільки через h. Інші пишуть просто g та k замість gj та kj, інші взагалі передають їх сербськими літерами ć та đ, — наприклад на мапі Скоп'я на його офіційному сайті. Так що транслітом це було, транслітом і залишається. І ні в одному з його варіантів так і не вирішено проблеми передачи різниці між љ/лј (це особливо важно), њ/нј, џ/дж, ѕ/дз.
Site čovečki suštestva se ragjaat slobodni i ednakvi po dostoinstvo i prava. Tie se obdareni so razum i sovest i treba da se odnesuvaat eden kon drug vo duhot na opšto čovečkata pripadnost.
Це вже не просто трансліт, це система.
Цитата: Python от января 8, 2007, 23:00Так. Але існуть літери Зз (у чорногірській латиниці) та Ʒʒ.
Тобто, у македонській латиниці «дз» записується диграфом dz? В такому разі, ми нічого нового у них не запозичимо.
Цитата: Ревета от января 8, 2007, 18:36Не розумію, чим вам так допік арабський алфавіт, яким також створювалась світова література? Це не письмо, а ціле мистецтво в письмі. Доклавши певних зусиль, ми за пару десятків років зможемо ввести арабицю як паралельну до кирилиці систему письма — це відкриє нам ворота до багатющих скарбниць східної літератури, ввіллє нове життя в українську мову. Навіщо зосереджуватись на латиниці, якщо цивілізація християн приречена на занепад?
Не розумію, чим допекла вам латиниця, якою так само створена світова література? Чому ви її так ненавидите? :donno:
Цитата: Ревета от января 8, 2007, 18:36Тоді я розумію, чим вони вам подобаються і чому ви так ненавидите хорватів... ;DНе думаю, щоб пан Python так вже щось би ненавидів. Просто ми з ним вже майже півроку граємося в опонентів, і кожному з нас це подобається. Це не з неприязні, позаяк я впевнений, що кожен з нас розуміє, що істина знаходиться посередині, ба навіть посередині не прямої лінії, а якісно вище двох точок зору. Це нагадує богословські диспути в середньовіччі, коли для перевірки міцності якої-небудь концепції при її захисті призначався опонент, так званий "advocatus diaboli", який виступав нібито з позицій диявола. Звичайно ж він не був аж ніяким прибічником ворога generis humani. Просто збруя має бути добре випробувана.
Цитата: Lugat от января 9, 2007, 09:07Цитата: Ревета от января 8, 2007, 18:36Тоді я розумію, чим вони вам подобаються і чому ви так ненавидите хорватів... ;DНе думаю, щоб пан Python так вже щось би ненавидів. Просто ми з ним вже майже півроку граємося в опонентів, і кожному з нас це подобається. Це не з неприязні, позаяк я впевнений, що кожен з нас розуміє, що істина знаходиться посередині, ба навіть посередині не прямої лінії, а якісно вище двох точок зору. Це нагадує богословські диспути в середньовіччі, коли для перевірки міцності якої-небудь концепції при її захисті призначався опонент, так званий "advocatus diaboli", який виступав нібито з позицій диявола. Звичайно ж він не був аж ніяким прибічником ворога generis humani. Просто збруя має бути добре випробувана.
Так що всім опонентам моє шанування!
Цитата: Ревета от января 9, 2007, 09:16А може то просто риторичний прийом? Ну захопився чоловік, занадто увійшов у роль... Пам'ятаєте, як там у Станіславського в книзі "Работа актера над собой"? Входячи в роль, починаєш перейматися почуттями свого персонажу. Своєї маски... Чи зі мною такого не бувало?
Опоненти не влаштовують істерик...
Цитата: Python от января 8, 2007, 23:09! اخ ٬ واشي سلۈوا ب تا دۈ اللهَ
Не розумію, чим вам так допік арабський алфавіт, яким також створювалась світова література? Це не письмо, а ціле мистецтво в письмі. Доклавши певних зусиль, ми за пару десятків років зможемо ввести арабицю як паралельну до кирилиці систему письма — це відкриє нам ворота до багатющих скарбниць східної літератури, ввіллє нове життя в українську мову. Навіщо зосереджуватись на латиниці, якщо цивілізація християн приречена на занепад?
Цитата: Ревета от января 8, 2007, 15:11Скажем так, тогда не было украинского языка. Украинский язык вырос именно на кириллице, поэтому именно кириллица для него традиционна.
Традиційною i кирилиця стала, невідомо якою традицією було письмо до нововведення кирилиці (глаголиця?), стане традиційною і латиниця. Питання часу і звички. Всі алфавіти є штучно запровадженими.
Цитата: Krymchanin от января 9, 2007, 10:58Моя бабуся не вміла ні читати, ні писати. Але розмовляла українською. На якій абетці виросла її мова?Цитата: Ревета от января 8, 2007, 15:11Скажем так, тогда не было украинского языка. Украинский язык вырос именно на кириллице, поэтому именно кириллица для него традиционна.
Традиційною i кирилиця стала, невідомо якою традицією було письмо до нововведення кирилиці (глаголиця?), стане традиційною і латиниця. Питання часу і звички. Всі алфавіти є штучно запровадженими.
Цитата: "Python" отА ви бачили, якою абеткою було видано перший Кобзар?
З «Кобзаря», який був чи не в кожній оселі. Зрозуміло, що латиниці там і близько не було.
ЦитироватьАзербайджан і Молдова — зовсім інший випадок.Це зовсім той випадок. Ми - інші? І латинізація не має нічого спільного з виробленням української абеки на основі латинського алфавіту.
ЦитироватьА ви бачили, якою абеткою було видано перший Кобзар?Невже латиницею?
ЦитироватьЦе зовсім той випадок. Ми - інші? І латинізація не має нічого спільного з виробленням української абеки на основі латинського алфавіту.Давайте розставимо усе по своїх місцях. Чи потрібна уніфікована система передачі українських назв латинськими літерами? Безумовно, потрібна. А ось запровадження латиниці замість кирилиці чи паралельно з кирилицею — це вже зайве. По-перше, ми ризикуємо зробити малодоступною для нащадків українську історичну спадщину. По-друге, існування двох систем може призвести до територіального розколу української нації — так ми можемо отримати центрально-східних українців, що пишуть кирилицею, та західних українців, що користуються латиницею. Досвід Югославії підказує нам, чим це може закінчитись... По-третє, латинізація дещо ускладнить вивчення української мови тими українцями, які в минулих поколіннях русифікувались і зараз розмовляють переважно російською (а таких дуже й дуже багато). Зрештою, я не бачу об'єктивних підстав для того, щоб змінювати кирилицю латиницею — молдавани та тюркські народи мають хоч якісь причини для подібного переходу, але нам він навіщо?
Ваші заперечння на рівні вірувань, вам не здається? Чому не можна вирішувати питання уніфікації передачі української мови латинськими літерами? Чим це загрожує особисто вам і всьому українському народові?
ЦитироватьО вреде этих реформ я знаю по рассказам знакомой черкешенки, учившейся в Москве: Родители знали арабскую грамоту, старшие братья - латиницу, а сама она - кириллицу. В результате она не могла переписываться с семьей на родном языке: простые крестьяне, они не учили каждый раз новую грамоту.Ви вже здогадались, якою мовою онуки, що не володіють українською кирилицею, писатимуть листи до своїх дідусів, які не знають української латиниці?
http://lingvoforum.net/index.php/topic,983.msg102131.html#msg102131
Цитата: Python от января 9, 2007, 20:19Якщо у дідусів на комп'ютері буде нормальна програмка-кирилізатор, то проблеми не буде.
Ви вже здогадались, якою мовою онуки, що не володіють українською кирилицею, писатимуть листи до своїх дідусів, які не знають української латиниці?
Цитата: Python от января 9, 2007, 11:12اۈي ٬ هارنۈ سكازانۈ ياك ! اۈتاك يم وسيم ! مى پۈزا سويتۈوۈيو ليتعراتورۈيو! مى أۈسۈبلىوي! رازۈم ﭘرۈتى وسيوهۈ سويتو
سپراوا و تۈمو، شچۈارابیتسا
ماع تاکی ج پرواهی، یاک ی لاتینیتسا؛ نعیو ستوروالاس سویت
لیترتر،الع نع وکراینسکا
Sprava v tomu, shcho arabytsja maje taki zh perevagy, jak i latynycja: neju stvorjuvalasj svitova literatura, ale ne ukrajinsjka...
Цитата: Python от января 10, 2007, 21:35А засобом добування хліба насущного протягом багатьох століть була соха... Може варто не покидати її, такої рідної? :'(
Але засобом для створення української літератури була кирилиця.
Цитата: Python от января 10, 2007, 21:35
Скарбниця світової літератури (включаючи українську) створювалась найрізноманітнішими формами письма, у т.ч., арабським, латинським, кирилицею, деванагарі... Але засобом для створення української літератури була кирилиця.
(Даруйте, що не дублюю це повідомлення арабицею й латиницею — просто часу нема)
Цитата: Python от января 10, 2007, 23:49А вилучення з російського алфавіту «зайвої» літери «ъ» призвело до того, що майже на сто сторінок скоротився роман. Уявляєте - сто сторінок заповнених навіть не муканням, а глухою німотою! Скільки паперу зекономилося! Так що не все те золото, що старе... Читав це колись, ще в шкільні роки, здається у Носова "По закону буквы". Ах, кіндерйорен!...
Візьмемо для прикладу «Войну и мир» відомого російського класика — вилучення з російського алфавіту «зайвої» літери «і» призвело до неоднозначності у назві твору, але можливість порівняти сучасні видання з оригіналами дозволяє краще зрозуміти їх зміст.
Цитата: Python от января 11, 2007, 16:41Наскôльки я памятаю, въ словахъ на кшталтъ «ці», «твої», «добрі» була ли̑тера и̑. Ну и выкорыстовую — це тежъ треба памятати.
Це такъ... Тȏлькȏ часъ назадъ не повернешь... Я навѣть не певенъ, чи правильно використовую цѣ правила — все стеръ часъ...
Цитата: Python от января 11, 2007, 22:06
Дякую, теперъ знатиму. А взагалѣ, чи можна десь у мережѣ знайти информацію про ци̑ правила, зразки текстôв, написани̑ зъ ихъ выкорыстаніемъ? Хотѣлось бы краще оволодѣти цимъ правописомъ...
Цитата: Python от января 11, 2007, 22:06Информаціи̑ ни̑де (ни̑дѣ?) не бачилъ, книгу знаю тôльки одну, положилъ сюды (http://niekas.nm.ru/mnib024-Kup4anko-RusZhytBukowiny.djvu).
Дякую, теперъ знатиму. А взагалѣ, чи можна десь у мережѣ знайти информацію про ци̑ правила, зразки текстôв, написани̑ зъ ихъ выкорыстаніемъ? Хотѣлось бы краще оволодѣти цимъ правописомъ...
Цитата: ou77 от января 11, 2007, 15:53Oj, dobrodiju Ou77, ne čytajte takoho na nič! Ce nebezpečno dlä psyxiky! A to je taki, ščo j sered noči sxvačujuťsä i pid ližkom vyšukujuť žydo-masoniv!
десь читав теорію що то навмисне було і що то масонський заговір - ніби писалось раніше "безхххх" а теперь "бесхххх" тобто свюди бісиків понавставляли, а ще було щось і про "мір" ніби змішали "світське"(не духовне) з замиренням:)
Цитата: Lugat от января 12, 2007, 00:41:up:Насмішили, я ще до такого не дійшов, надіюсь в мене психіка крепка, недавно якраз кілька таких книжок (автор Вороб'євський) зняв з полички і закинув подалі в шафу :)Цитата: ou77 от января 11, 2007, 15:53Oj, dobrodiju Ou77, ne čytajte takoho na nič! Ce nebezpečno dlä psyxiky! A to je taki, ščo j sered noči sxvačujuťsä i pid ližkom vyšukujuť žydo-masoniv!
десь читав теорію що то навмисне було і що то масонський заговір - ніби писалось раніше "безхххх" а теперь "бесхххх" тобто свюди бісиків понавставляли, а ще було щось і про "мір" ніби змішали "світське"(не духовне) з замиренням:)
Цитата: ou77 от января 12, 2007, 09:24Nu j pravyľno, xoča krašče na rozpalku, jakščo pič je... Horäť dobre. My vže pereviryly. ;up:
:up:Насмішили, я ще до такого не дійшов, надіюсь в мене психіка крепка, недавно якраз кілька таких книжок (автор Вороб'євський) зняв з полички і закинув подалі в шафу :)
Цитата: znatok от января 12, 2007, 20:06I ne strašno otrutu berehty dlä naščadkiv?
отсканировать - для потомоков ... а потом можно и на распалку...
Цитата: ou77 от января 13, 2007, 01:06Jakščo lüdstvo unyklo "haräčoji", to xiba ce prohraš dlä lüdstva?
Та ні, теорія зговору само по собі цікава, адже ж ніхто не стане сперечатися що Радянський Союз програв холодну війну - виходить таки була війна і були методи...
Цитата: Lugat от января 12, 2007, 00:22Ale pogodjtesj, prototypom dlä ukraïnsjkoï latynyci maë buty kyrylycä. Ce ž prosto nezručno - pysaty za riznymy pravylamy u dvoĥ fonetyčnyĥ systemaĥ dlä odniëï movy. Do reči, rozkladka dlä ukraïnsjkoï latynky v moëmu varianti vže gotova. Äkŝo komusj cikavo, možu vyklasty ïï instaläšnyk.
Darujte, panove, a čy ne zdajeťsä vam, ščo dexto pereplutav temu? Na te je tema pro vdoskonalennä ukrajinśkoho alfavitu. Zaxoďte tudy, tam pro te j pohovorymo. A tut my vsi "latynščyky"! I kyrlycä tut vyhlädaje jak oftop! Ce ž bezpryncypno - tvoryty latynycü i na nij ne pysaty!
a b v g ĝ d e ë ž z y i ï ĵ k l m n o p r s t u f ĥ c č š ŝ j ü ä
а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
Цитата: Python от января 14, 2007, 02:00Jakšo. :)
Äkŝo komusj cikavo, možu vyklasty ïï instaläšnyk.
Цитата: Python от января 14, 2007, 03:40Oj, a de ž "ö - jo"? Dyskryminacija rivnopravoji holosnoji! Nelogično... :o
ä - ja
ë - je
ï - ji
ü - ju
ЦитироватьOj, a de ž "ö - jo"? Dyskryminacija rivnopravoji holosnoji! Nelogično...Nelogičnistj zbereženo dlä sumisnosti z kyrylyceü. Zamistj ö slid vykorystovuvaty ĵo(йо), jo(ьо).
Цитата: Python от января 14, 2007, 03:40
Ce zrobleno dlä vypadkiv, koly nema možlyvosti vykorystovuvaty dodatkovi symvoly. H bez šapky takož ë, ale može vykorystovuvatysj lyše v dygrafaĥ (Zh, Sh, Ch, Kh), a samostiĵno vžyvatysj ne može, ŝob ne stvorüvalasj plutanyna z ĥ u sĥožyĥ kombinaciäĥ. Te ž same stosuëtjsä ĵ litery J, äka, za vidsutnosti Ĵ, Ä, Ë, Ï, Ü, može vykorystovuvatysj dlä ïĥ zaminy:
ĵ - 'j (pislä prygolosnyĥ), j (v inšyĥ pozyciäĥ)
ä - ja
ë - je
ï - ji
ü - ju
Цитата: Ревета от января 14, 2007, 13:35Капелюшки і крапочки є лише одним з графічних варіантів латиниці. Замість них цілком можна виколристовувати диграфи. Припустимим є навіть поєднання диграфів і літер з діакритиками в одному слові — це не викличе помилок. У інших варіантах української латиниці такої сумісності діакритиків з диграфами нема.
Надто багато "капелюшків і крапочок" над буквами. Неестетично, особливо оці ĥ.
ЦитироватьЩо мені не подобається, так це прив'язка q до ґ — хоча ми й уникаємо зайвого діакритика, але підстав для такого застосування q, на мою думку, надто мало. Q в іншомовних словах ніколи не передається як ґ. Чим погана відповідність г = g, ґ = ĝ? Фактично, і в кирилиці ці дві літери відрізняються лише надрядковим елементом.
Чом увам не подобається моя версія?
Цитата: "Python" от
Далі, я зовсім не розумію прив'язки ж до ікса. Інші шиплячі позначено так, як зазвичай позначають м'які свистячі.
Цитата: Python от января 14, 2007, 18:36А в поляків не заведено. Чому б не вживати тоді диграфи?
Якщо ми візьмемо літери латинського алфавіту і дамо кожній літері фонетичне значення, ніяк не прив'язане до звучання в інших мовах, чи буде такий алфавіт латинським? Графіка — латинська, а читання більше нагадує якийсь тайнопис... ІМНО, не варто нехтувати досвід інших мов. Так чи інакше, у більшості слов'янських мов з латинською графікою заведено позначати шиплячі літерами Š, Č, Ž — який сенс винаходити свій власний велосипед, нічим за них не кращий, але менш очевидний?
Цитата: Смайлик от января 15, 2007, 06:11Xaj jiji malorosy j čytajuť. Vidkryv tiľky-no sajt, jak mene obrazyly, obizvavšy malorosom. Jak kazav Helvecij: "Sered knyh, jak i sered lüdej, možna potrapyty v dobre abo pohane tovarystvo". Abo jak mudryj Hajjam: "Tobi otrutu dasť mudreć, otrutu tuju vypyj. Tobi nehidnyk liky dasť - tak ne vžyvaj i likiv".
Ось цікавинка: звернення до русинів польською латинкою, написане у 1848 році. З того ж самого джерела що й попередня книга.
http://mnib.malorus.org/kniga/181/
Цитата: Python от января 14, 2007, 13:02Z jakoju?
Nelogičnistj zbereženo dlä sumisnosti z kyrylyceü. Zamistj ö slid vykorystovuvaty ĵo(йо), jo(ьо).
Цитата: Python от января 14, 2007, 14:24Tym, ščo, navodäcy Vaši ž argumenty: ĝ в іншомовних словах ніколи не передається як ґ. :) :yes:
Q в іншомовних словах ніколи не передається як ґ. Чим погана відповідність г = g, ґ = ĝ?
ЦитироватьTym, ščo, navodäcy Vaši ž argumenty: ĝ в іншомовних словах ніколи не передається як ґ.Ale ž 'ĝ' - lyše modyfikaciä litery 'g'. I v inšomovnyĥ slovaĥ na misci 'g' my častiše čuëmo г, a ne ґ (ĵak bulo sto rokiv tomu - inše pytannä) - to čom by ne peredavaty ïï äk 'g'? Äkŝo ž neobĥidno pidkreslyty vybuĥovu vymovu g, nad neü stavutjsä diakrytyk.
Jakščo: g = г, ĝ = ґ,
h (v inozemnyx zapozyčennäx) = г (hluxe), to otže: ĥ = к !!! Logika!
Цитата: znatok от января 15, 2007, 19:52
a jak vy shanovnyj Kojot budete pysaty translitom poljsjkoju koly u vas lyshe anglisjsjka rozkladka klaviatury ? - а u mene takykh problem nemaje
Цитата: Kojot от января 15, 2007, 19:50Čitkyx pravyl i spravdi nema, tomu j transliterujuť xto jak xoče. A ščyro kažučy, nu pryjmuť oficijno latynku, vidrazu j necikavo stane. Bo zvyčno.
поперше хочу сказати, що я стикнувся з проблемою незнання правил транслітерації, подруге найоб"єктивнішим, на мій погляд, рішенням є переймання досвіду з польскої мови, бо її алфавіт складаєтся з латинських букв, й передає звуки схожі нашим (всеж таки зах. слов"яни) та й слова їх переважно співпадають з укр. рос. й, що саме собою, старосл. і давньорос., язиками
Цитата: znatok от января 15, 2007, 19:52Do reči poľśka programistśka klaviatura meni biľše podobajeťsä dlä roboty z poľśkoju movoju. Vona ničym ne vidriznäjeťsä vid standartnoji anglijśkoji (USA), tiľky dodatkovi litery nabyrajuťsä čerez AltGr + potribna bukva. I ne dovodyťsä čortyxatysä kožnoho razu, nadrukuvavšy "z" zamisť "y", jak u vypadku roboty z tradycijnoju rozkladkoju.
a jak vy shanovnyj Kojot budete pysaty translitom poljsjkoju koly u vas lyshe anglisjsjka rozkladka klaviatury ? - а u mene takykh problem nemaje
Цитата: Kojot от января 15, 2007, 19:50Правила транслітерації, які використовуються зараз в офіційних документах, далекі від досконалості — чого варте одне лиш h замість ґ (не дивуйтесь, це справді затверджено офіційно). Крім того, як бачите, у кожного тут своя версія латиниці, і кожна має свої плюси. Польську систему, в принципі, можна застосовувати, але, як на мене, вона занадто громіздка — чеська чи словацька якось чіткіше вибудувані. Та й існує проблема з деякими українськими звуками, які не мають відповідників у польській.
поперше хочу сказати, що я стикнувся з проблемою незнання правил транслітерації, подруге найоб"єктивнішим, на мій погляд, рішенням є переймання досвіду з польскої мови, бо її алфавіт складаєтся з латинських букв, й передає звуки схожі нашим (всеж таки зах. слов"яни) та й слова їх переважно співпадають з укр. рос. й, що саме собою, старосл. і давньорос., язиками
Цитата: "Lugat" от
Xaj jiji malorosy j čytajuť. Vidkryv tiľky-no sajt, jak mene obrazyly, obizvavšy malorosom.
Цитата: "Lugat" от
Do reči poľśka programistśka klaviatura meni biľše podobajeťsä dlä roboty z poľśkoju movoju. Vona ničym ne vidriznäjeťsä vid standartnoji anglijśkoji (USA), tiľky dodatkovi litery nabyrajuťsä čerez AltGr + potribna bukva.
Цитата: Python от января 15, 2007, 10:48Do reči, ja tak i ne otrymav vidpovidi na pytannä: čy litera-modyfikator vplyvaje lyše na odnu poperednü pryholosnu, čy na biľše? Čy možemo my za vašoju systemoju pysaty: sch = šč, zdzh = ždž?
A shche zh ë literni kombinaciï, de cä sama 'h' ë lyshe modyfikatorom...
Цитата: Kojot от января 16, 2007, 09:58
Ха! А Знаток у чомусь правий, я ставів на панель язикову польску але не знайшов там Л твердого, носових і.т.п.
Я розумію що десь тут вони є алеж ДЕ???
ЦитироватьDo reči, ja tak i ne otrymav vidpovidi na pytannä: čy litera-modyfikator vplyvaje lyše na odnu poperednü pryholosnu, čy na biľše? Čy možemo my za vašoju systemoju pysaty: sch = šč, zdzh = ždž?Свистяча з модифікатором вважається еквівалентом простої шиплячої. Правила діють ті ж самі, що й у кирилиці, тому пишемо bezdorizhzhja, але bezzhalisnyj (у другому випадку z асимілюється за шиплячістю з zh).
Цитата: Python от января 16, 2007, 15:09пишемо bezdorizhzhja, але bezzhalisnyj (у другому випадку z асимілюється за шиплячістю з zh).Zhoden — Жоден, чи Згоден? Що пропонуєте у цих випадках? Тільки не пропонуйте "-".
ЦитироватьZhoden — Жоден, чи Згоден? Що пропонуєте у цих випадках? Тільки не пропонуйте "-".Був варіант г після приголосних передавати як gh (до речі, у офіційно затверджених правилах комбінація зг передається як zgh). Якщо ж г позначити як g, а ґ — як ĝ чи kg (як у моєму останньому варіанті), проблема слова «згоден» зникне сама по собі.
Цитата: Kojot от января 16, 2007, 09:58Програмістську маєте в наборі? Тоді так:
Ха! А Знаток у чомусь правий, я ставів на панель язикову польску але не знайшов там Л твердого, носових і.т.п.
Я розумію що десь тут вони є алеж ДЕ???
Цитата: Lugat от января 16, 2007, 22:06Цитата: Kojot от января 16, 2007, 09:58Програмістську маєте в наборі? Тоді так:
Ха! А Знаток у чомусь правий, я ставів на панель язикову польску але не знайшов там Л твердого, носових і.т.п.
Я розумію що десь тут вони є алеж ДЕ???
AltGr + l = ł
AltGr + e = ę
AltGr + a = ą
AltGr + s = ś
AltGr + z = ż
AltGr + x = ź
AltGr + o = ó
AltGr + n = ń
Начебто нічого не забув... :)
Цитата: Python от января 16, 2007, 16:01A jak Vam otake podobajeťsä:
Якщо ж г позначити як g, а ґ — як ĝ чи kg (як у моєму останньому варіанті), проблема слова «згоден» зникне сама по собі.
Цитата: Lugat от января 19, 2007, 11:07žaх :o :no: лучче нє нада!
A jak Vam otake podobajeťsä:
Gajdeĝĝer, Gesse, Geĝelj, Bgaĝavadĝita, Magabgarata, Avrobindo Ĝgoš, mova gindi, Gimalaï...?
Abo: Gajdekgkger, Gekgelj, Bgakgavadkgita, Avrobindo Kgoš... Br-r-r... :)
Цитата: Python от января 19, 2007, 11:56Zvyčajno ž zvyknemo, jakščo zvyknemo, zvyčajno... Osoblyvo do Gerkulesa, nu zovsim-zovsim blyźko do Herkulesa. :) Nu šče troxy - i pysatymemo tak, jak treba: "Herkules"...
Нічого, колись звикнете ;)
Зате такі слова, як gen, argument, Gerkules у цій системі записуються близько до іноземних зразків і читаються так, як їх зазвичай читають сучасні українці. Писемність має відбивати мовні реалії, а не мовні теорії.
Цитата: Python от января 22, 2007, 11:16Ce, napevne, tomu, ščo naviť vže isnujuča v ukrajinśkij abetci bukva ґ ne nadto vže vidriznäjeťsä zovnišnö vid sxožoji na neji г. Nu podumaješ, nasička vhori... Malünok že bukvy majže odnakovyj! Ce meni nahaduje naše pivdenne čytannä bukvy щ, osoblyvo v najbiľš častotnyx slovax, de čytajuť: šo, šob, jakšo... A na baťkivščyni pana Znatoka, jak my bačymo z joho zapysu, tak i vzahali čytajuť: shjo, shjob, jakshjo... Ot koly b ci bukvy zrymo vidriznälysä, može takoho b i ne bulo: h i g, š i šč. Promovlännä podumky pry čytanni, poky lüdyna šče ne zasvojila skoročytannä, spryjaje utryvalennü v pamjati pravyľnoji vymovy.
Гм.. А й справді, як це я втулив туди Геркулеса?
Втім, це лише підтверджує думку про те, що іншомовні g та h в українській мові не розрізняються або плутаються між собою.
Цитата: znatok от января 23, 2007, 10:08а який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?
moja batjkivshjyna - Kyjiv :)
rodychi z Kyjivsjkoji oblasti :)
koly vyrishuvav jake poznachennja vybraty dlja litery щ zupynyvsja na poznachenni shj.
Cej zapys ja vykorystovuju dlja svojih zhyttjevyh potreb - shjob nazyvaty fajly a takozh pysaty programy z nazvamy funkcij i komentarjamy ukrajinsjkoju movoju, i shjob maty zmogu vykorystovuvaty na budj-jakomu kompjuteri - vzjav lyshe standartnu anglijsjku rozkladku klaviatury. Na majbutnje dumav pro transkrypciju inozemnyh mov cijeju abetkoju - napryklad dovgi golosni za dopomogoju zdvojenyh golosnykh - aa,ee, uu, ii. :)
Bukvy v osnovnomu chytajutjsja jak v zvychajnij latynsjkij abetci. Dlja vyboru poznachenj dlja zvukiv jakyh ne bulo v latynsjkij - vykorystovuvav v osnovnomu anglijsjki i poznachennja pivdennoslovjansjkykh narodiv, hocha znajomyvsja takozh z abetkamy majzhe vsih suchasnykh velykykh jevropejsjkykh derzhav.
Цитироватьа який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?Логіка така: для кожної шиплячої має бути свій диграф, і ці диграфимають бути побудовані за єдиним принципом. Польська мова має диграфи cz та sz, але звук, близький до нашого [ж], позначається або диграфом rz (що зрозуміло лише в контексті польської мови), або літерою z з крапочкою (але нам потрібен саме диграф — є випадки, коли розширену латиницю застосувати неможливо), причому, ці позначення не є взаємозамінними. Інші слов'янські мови не використовують диграфів для позначення шиплячих. У той же час, англійська система дозволяє за єдиним принципом утворити диграфи для всіх трьох шиплячих (хоча zh в англійській мові не використовується).
ЦитироватьCe, napevne, tomu, ščo naviť vže isnujuča v ukrajinśkij abetci bukva ґ ne nadto vže vidriznäjeťsä zovnišnö vid sxožoji na neji г.Причина тут іще простіша: більшість іншомовних назв потрапляють до нашої мови не напряму, а через посередництво російської. Російська й південнослов'янська Г у більшості випадків етимологічно відповідає українській Г, хоча й звучить близько до Ґ, у той же час, літера h передається в російській або як Г, або як Х. Звідси й уся плутанина. Слова ж, які потрапили до нас напряму з німецької чи польської (напр., «ґедзь»), цей звук зберегли.
Цитата: andrewsiak от января 23, 2007, 10:51Uhu, my ščo, beremo kurs na švedśku, čy jak? :E:Цитата: znatok от января 23, 2007, 10:08а який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?
moja batjkivshjyna - Kyjiv :)
rodychi z Kyjivsjkoji oblasti :)
koly vyrishuvav jake poznachennja vybraty dlja litery щ zupynyvsja na poznachenni shj.
Cej zapys ja vykorystovuju dlja svojih zhyttjevyh potreb - shjob nazyvaty fajly a takozh pysaty programy z nazvamy funkcij i komentarjamy ukrajinsjkoju movoju, i shjob maty zmogu vykorystovuvaty na budj-jakomu kompjuteri - vzjav lyshe standartnu anglijsjku rozkladku klaviatury. Na majbutnje dumav pro transkrypciju inozemnyh mov cijeju abetkoju - napryklad dovgi golosni za dopomogoju zdvojenyh golosnykh - aa,ee, uu, ii. :)
Bukvy v osnovnomu chytajutjsja jak v zvychajnij latynsjkij abetci. Dlja vyboru poznachenj dlja zvukiv jakyh ne bulo v latynsjkij - vykorystovuvav v osnovnomu anglijsjki i poznachennja pivdennoslovjansjkykh narodiv, hocha znajomyvsja takozh z abetkamy majzhe vsih suchasnykh velykykh jevropejsjkykh derzhav.
А shj мені взагалі не зрозуміло. Vobshje.
Цитата: Vertaler от февраля 28, 2007, 11:32Jakščo vže buty zovsim točnym, to "luğativ man'jak" za ostannim mojim projektom pysavsä b tak: mańjak. Prosto i elegantno. :)
Litera ï dlia svojeji funkciji je najnormaljnišoju, ale biljšostj ukrajinciv ce može ne zrozumity. Takož deščo dyvno vyhliadajutj taki slova jak manjjak, ale luğativ man'jak — ce šče hirše.
Цитата: Vertaler от февраля 28, 2007, 11:32Możlyvo szczo kraszcze bulo b vykorystuvaty poljsjki szypliaczi...A ja proponuju zamisť hromizdkoho tetragrafu "szcz" pysaty dygraf "šč". Sprobujte, duže zručno! Tym pače, ščo v čeśkij rozkladci QWERTY ci dvi litery stojať poräd, tam de cyfry 3 i 4. Prekrasne roztašuvannä z pohlädu mnemoniky: 3 - jevrejśke "šaloš" - otže "š", a 4 - to naše "čotyry". Dexto naviť "č" latynyceju pyše "4" u SMS-kax. Nu a dviči po try bude "6" - dzvinke "š", tobto "ž"! :up:
Цитата: Vertaler от февраля 28, 2007, 11:32Ščo ž do sliv na kštalt «діамант» чи «діаспора»...Jakščo vže xočete pysaty "däďko" jak "diaďko", to dlä dierezy možna vykorystaty tremu, ale jak znak "diërezy", nu jak u holandśkij "België". Todi bude: diämant, diäspora, aviäcija i take inše.
Цитата: znatok от марта 2, 2007, 23:27ni, ce нацґоловпрофспілка
nacgolovprofspilka ;)
Цитата: iopq от марта 2, 2007, 23:14Ščodo napysannä "ďaďko". Tut kolega Python može pidtverdyty (vin pro ce pysav na inšij temi forumu), ščo za teoretyčnoju fonetykoju zvuk "a" u slovi "ďaďko" ne zovsim je zvukom "a". Javno vidčuvajeťsä biľš perednë joho utvorennä, biľše "zabarvlennä" palatalizacijeju poperednöho pryholosnoho. Ja ne specialist u haluzi teoretyčnoji fonetyky ukrajinśkoji movy, u mene inša parafija, ale na slux vidčuvaju, ščo tak vono i je. Krim toho, vse odno dovedeťsä jakoś peredavaty napysannä takyx sliv, jak: büro, büdžet, püpitr, Köľn, Svëta, Väčeslav... Otže pozycijnyj pryncyp zamisť fonetyčnoho, jak na mij pohläd, je biľš dociľnym.
Krašče pysaty ďaďko zamist däďko čy diaďko.
Jakščo potrebno pysaty «Нацголовпрофспілка» pyšy "Nadzholovprofspilka" - fonetyčno
Цитата: iopq от марта 3, 2007, 01:14Цитата: znatok от марта 2, 2007, 23:27ni, ce нацґоловпрофспілка
nacgolovprofspilka ;)
Цитата: znatok от марта 3, 2007, 10:15Та невже?
u nas nemaje sliv, riznycja mizh jakymy - lyshe u vymovi г chy ґ ...
Цитата: andrewsiak от марта 3, 2007, 10:48Цитата: znatok от марта 3, 2007, 10:15Та невже?
u nas nemaje sliv, riznycja mizh jakymy - lyshe u vymovi г chy ґ ...
ґрати і грати :P
Цитата: Lugat от марта 3, 2007, 10:02Цитата: iopq от марта 2, 2007, 23:14Ščodo napysannä "ďaďko". Tut kolega Python može pidtverdyty (vin pro ce pysav na inšij temi forumu), ščo za teoretyčnoju fonetykoju zvuk "a" u slovi "ďaďko" ne zovsim je zvukom "a". Javno vidčuvajeťsä biľš perednë joho utvorennä, biľše "zabarvlennä" palatalizacijeju poperednöho pryholosnoho. Ja ne specialist u haluzi teoretyčnoji fonetyky ukrajinśkoji movy, u mene inša parafija, ale na slux vidčuvaju, ščo tak vono i je. Krim toho, vse odno dovedeťsä jakoś peredavaty napysannä takyx sliv, jak: büro, büdžet, püpitr, Köľn, Svëta, Väčeslav... Otže pozycijnyj pryncyp zamisť fonetyčnoho, jak na mij pohläd, je biľš dociľnym.
Krašče pysaty ďaďko zamist däďko čy diaďko.
Jakščo potrebno pysaty «Нацголовпрофспілка» pyšy "Nadzholovprofspilka" - fonetyčno
Otož mij variant: "Nacholovprofspilka" - tut vže "jak pyšeccä, tak i čytajeccä" :)
Цитата: Lugat от марта 3, 2007, 10:02Мушу вас розчарувати, я не є спеціалістом з теоретичної фонетики (та й мовним спеціалістом узагалі), тому, говорячи про українську фонетику, я так само покладаюсь виключно на свій слух.Цитата: iopq от марта 2, 2007, 23:14Ščodo napysannä "ďaďko". Tut kolega Python može pidtverdyty (vin pro ce pysav na inšij temi forumu), ščo za teoretyčnoju fonetykoju zvuk "a" u slovi "ďaďko" ne zovsim je zvukom "a". Javno vidčuvajeťsä biľš perednë joho utvorennä, biľše "zabarvlennä" palatalizacijeju poperednöho pryholosnoho. Ja ne specialist u haluzi teoretyčnoji fonetyky ukrajinśkoji movy, u mene inša parafija, ale na slux vidčuvaju, ščo tak vono i je. Krim toho, vse odno dovedeťsä jakoś peredavaty napysannä takyx sliv, jak: büro, büdžet, püpitr, Köľn, Svëta, Väčeslav... Otže pozycijnyj pryncyp zamisť fonetyčnoho, jak na mij pohläd, je biľš dociľnym.
Krašče pysaty ďaďko zamist däďko čy diaďko.
Jakščo potrebno pysaty «Нацголовпрофспілка» pyšy "Nadzholovprofspilka" - fonetyčno
Otož mij variant: "Nacholovprofspilka" - tut vže "jak pyšeccä, tak i čytajeccä" :)
Цитата: Ревета от марта 4, 2007, 09:01Цитата: andrewsiak от марта 3, 2007, 10:48Цитата: znatok от марта 3, 2007, 10:15Та невже?
u nas nemaje sliv, riznycja mizh jakymy - lyshe u vymovi г chy ґ ...
ґрати і грати :P
гніт і ґніт :)
Цитата: znatok от марта 4, 2007, 18:41У першій парі слів одне з них є іменником, а інше — дієсловом (втім, ґрати можуть вживатись і з г замість ґ); у другій парі з'являються додаткові розбіжності у відмінкових формах (гніт (рос. гнет) — гнітом, ґніт (рос. фитиль) — ґнотом). Втім, відсутність у сучасних освітлювальних приладах ґнота сприяє тому, що це слово стає маловживаним.Цитата: Ревета от марта 4, 2007, 09:01Цитата: andrewsiak от марта 3, 2007, 10:48Цитата: znatok от марта 3, 2007, 10:15Та невже?
u nas nemaje sliv, riznycja mizh jakymy - lyshe u vymovi г chy ґ ...
ґрати і грати :P
гніт і ґніт :)
з перших двох слів я мабуть знаю лише одне, а другі два я вимовляю однаково ...
взагалі, на мою думку, на даний час ця різниця несуттєва...
Цитата: znatok от марта 4, 2007, 19:41Та, зрештою, всі слова можна там знайти. Для чого, наприклад зайві є, ї, коли можна е та і.? Словник підкаже... ;D
тому я й кажу, що на сучасному етапі можна обійтись без додаткової літери, а при бажанні вимови - все можна буде знайти в словнику...
Цитата: iopq от марта 4, 2007, 10:49Йопко, а ви сам відки, що в вас такі дивні слова трапляються, як-от "потребно" і "окремна"?
Fonetyčno, tak, ale ce šče je fonema "a". Mabut' potrebno kazaty ščo fonemy pisl'a mjakih pryholosnyh ne vymovl'ajuc'a jak pisl'a tverdyh. Ale ce je "alofon", ne možlyvo kazaty ščo ce okremna fonema ta ne potrebno pysaty vžyvajučy okremy litery.
Цитата: iopq от марта 4, 2007, 10:49Приголосниг чи прихолосних?
pryholosnyh ...
Цитата: Python от марта 4, 2007, 23:55Поки... :yes:
Поки кирилиця залишається загальноприйнятою системою письма для української мови, латиниця використовується переважно там, де існують обмеження на використання символів. Зокрема, це імена файлів у багатьох ситстемах, SMS, доменні імена.
Цитата: Python от марта 4, 2007, 14:24Kolego, treba b utočnyty: jotovana - ce koly u vymovi maje jot, a u slovax «дядько» i «шлях» jotu u vymovi nemaje. Je lyše mjaka pryholosna ta holosna, jaka maje deščo zminene zvučannä, jake same j dociľno vidobrazyty umlautom. Zalyšymo ž jot dlä spravdi jotovanyx.
Що ж стосується таких слів, як «дядько» чи «шлях» (де йотована йде після зубної), тут, мені здається, відмінність у вимові йотованої голосної порівняно з нейотованою також присутня, але не так яскраво виражена, як у словах, де йотованій передує губна приголосна — можливо, це пов'язано з непом'якшуваністю губних. Якщо ж йотована вимовляється окремо від приголосної, вона звучить зовсім як послідовність й+голосна. Звуки, що утворюються з йотованих після приголосних, неможливо тягнути — я, ю, є поступово переходять в а, у , е. Послідовність з приголосної і йотованої чимось нагадує послідовність з приголосної, голосної та редукованого й між ними, що ніби «розмазується» по приголосній і голосній. Фактично, у деяких словах ми не можемо чітко визначити, злитна там вимова чи роздільна (той же Вячеслав/В'ячеслав із сусідньої гілки). Апостроф впливає на вимову, але його присутність чи відсутність не змінює зміст слова. То чи варто позначати я, ю, є в різних фонетичних варіаціях різними літерами? Гадаю, досить єдиного позначення (ja, ju, je чи ä, ü, ë — як кому більше подобається) з використанням апострофа для відокремлення від приголосних (за необхідності, апострофи можна опустити — це не вплине на зміст).
Цитата: Lugat от марта 6, 2007, 09:50Jak litera mjaka čomu ty pyšeš "däkuju" ale ne "d'äkuju"?
Kolego, treba b utočnyty: jotovana - ce koly u vymovi maje jot, a u slovax «дядько» i «шлях» jotu u vymovi nemaje. Je lyše mjaka pryholosna ta holosna, jaka maje deščo zminene zvučannä, jake same j dociľno vidobrazyty umlautom. Zalyšymo ž jot dlä spravdi jotovanyx.
A tak, za informaciju däkuju.
Цитата: andrewsiak от марта 5, 2007, 10:51Ja ne vžyvav Ukrajins'ku movu visim rokiv i vže zabuv.Цитата: iopq от марта 4, 2007, 10:49Йопко, а ви сам відки, що в вас такі дивні слова трапляються, як-от "потребно" і "окремна"?
Fonetyčno, tak, ale ce šče je fonema "a". Mabut' potrebno kazaty ščo fonemy pisl'a mjakih pryholosnyh ne vymovl'ajuc'a jak pisl'a tverdyh. Ale ce je "alofon", ne možlyvo kazaty ščo ce okremna fonema ta ne potrebno pysaty vžyvajučy okremy litery.
Цитата: Lugat от марта 6, 2007, 09:35
Ale je šče pravo lüdej, jaki bažajuť pysaty latynkoju. A ce vže ne kupka vidščepenciv-dyvakiv, takyx staje vse biľše i biľše. Takyj fenomen isnuje, jak by my ne zakryvaly na te oči. Latynka vxodyť u naše žyttä i bez sankciji na te zhory, vže z peršoho klasu z urokiv inozemnoji movy. Vona otočuje nas zvidusüd. Oformyty v zakonodavčomu porädku možna lyše te, ščo vže isnuje. Šcob "oformyty" statuju z hlyny, treba maty hlynu. A hlyny majemo dostatnö... :yes:
Цитата: znatok от марта 6, 2007, 09:56Цитата: Lugat от марта 6, 2007, 09:35
Ale je šče pravo lüdej, jaki bažajuť pysaty latynkoju. A ce vže ne kupka vidščepenciv-dyvakiv, takyx staje vse biľše i biľše. Takyj fenomen isnuje, jak by my ne zakryvaly na te oči. Latynka vxodyť u naše žyttä i bez sankciji na te zhory, vže z peršoho klasu z urokiv inozemnoji movy. Vona otočuje nas zvidusüd. Oformyty v zakonodavčomu porädku možna lyše te, ščo vže isnuje. Šcob "oformyty" statuju z hlyny, treba maty hlynu. A hlyny majemo dostatnö... :yes:
енд зее риз пііпл, ху вонт ту райт инглиш ин сирилік елфебет ... инглиш виз сирилік елфебет кен ріелі біікам зе интернешнл ленгвдж. Ай синк ит вил біі бетте вен еврі хьюмен, ол ове зе вьолд вил хев райт ту райт ин зет елфебет, вот хіі вонт. Ит маст біі ноутед ин зе деклерейшн оф хьюмен райтз :)
Цитата: Python от марта 6, 2007, 10:01Mozxlyvo pysaty vzxyvaja Esperanto x ta ' dl'a mjakyhx.
Але погодьтесь, потреба в латиниці без діакритиків існуватиме, навіть якщо латиниця з діакритиками набуде такої ж популярності, як кирилиця. Тому треба або в латиниці з діакритиками передбачити можливість обходитись без них, або взагалі не морочитись із діакритиками.
Цитата: Lugat от марта 6, 2007, 09:50Гаразд, чи є якась загальна назва для я, ю, є, коли вони перебувають у такій позиції, як у слові «шлях»? Наскільки я розумію, ці літери називають йотованими незалежно від того, як вони вжиті. Крім того, їх вимова інколи може відрізнятись у різних діалектах — мені й «мясо» замість «м'ясо» доводилось чути.
Kolego, treba b utočnyty: jotovana - ce koly u vymovi maje jot, a u slovax «дядько» i «шлях» jotu u vymovi nemaje. Je lyše mjaka pryholosna ta holosna, jaka maje deščo zminene zvučannä, jake same j dociľno vidobrazyty umlautom. Zalyšymo ž jot dlä spravdi jotovanyx.
A tak, za informaciju däkuju.
Цитата: iopq от марта 6, 2007, 10:11Модифікуючий X виглядає дещо незвично для людини, що не знає есперанто (а таких більшість), але нехай буде. А ось з апострофами для пом'якшення виникає проблема — інколи неможливо застосовувати і їх, а їх втрата вже впливає на зміст. Тому має бути ще якийсь альтернативний спосіб позначення м'якості.Цитата: Python от марта 6, 2007, 10:01Mozxlyvo pysaty vzxyvaja Esperanto x ta ' dl'a mjakyhx.
Але погодьтесь, потреба в латиниці без діакритиків існуватиме, навіть якщо латиниця з діакритиками набуде такої ж популярності, як кирилиця. Тому треба або в латиниці з діакритиками передбачити можливість обходитись без них, або взагалі не морочитись із діакритиками.
Цитата: Python от марта 6, 2007, 10:26Цитата: iopq от марта 6, 2007, 10:11Модифікуючий X виглядає дещо незвично для людини, що не знає есперанто (а таких більшість), але нехай буде. А ось з апострофами для пом'якшення виникає проблема — інколи неможливо застосовувати і їх, а їх втрата вже впливає на зміст. Тому має бути ще якийсь альтернативний спосіб позначення м'якості.Цитата: Python от марта 6, 2007, 10:01Mozxlyvo pysaty vzxyvaja Esperanto x ta ' dl'a mjakyhx.
Але погодьтесь, потреба в латиниці без діакритиків існуватиме, навіть якщо латиниця з діакритиками набуде такої ж популярності, як кирилиця. Тому треба або в латиниці з діакритиками передбачити можливість обходитись без них, або взагалі не морочитись із діакритиками.
Цитата: iopq от марта 6, 2007, 09:55Skazaty, čy... sapienti sat? 8-) Harazd, skažu. Z tijeji pryčyny, z jakoji pan pyše "litera", a ne "l'itera".
Jak litera mjaka čomu ty pyšeš "däkuju" ale ne "d'äkuju"?
Цитата: Python от марта 6, 2007, 10:20мені й «мясо» замість «м'ясо» доводилось чути.A v slovi «мясо», lyboń šče j tverda "m"? ::)
Цитата: znatok от марта 6, 2007, 10:47Buv čas, koly j litera "q" peredavala labializovanyj zvuk "k". Potim labializacija počala deščo zapiznüvatysä čy zatrymuvatysä, i staly pysaty "qu", litera ž "q" odnak zalyšylasä. U štučnij movi Glosa, napryklad, litera "q" peredaje same zvuk "kw". Čy ne take ž vidbulosä z napysannäm "exs-"? I čy točno tut "x" čytalosä jak "k"? Može, vse ž taky, jak "ks": exs = ekss? Može ce dlä ekspresiji, typu toho jak francuzy kažuť: "P-parbleu!", todi jak naši roztähujuť holosnu: "Čo-ort by pobrav!"?
щодо х - виявляється був період в латині, коли цей звук позначав звук к, а не звук кс... Тобто писали exs-, а не ex-.Тобто ця літера була близькою за звучанням до кириличної
Цитата: iopq от марта 10, 2007, 10:26Jak na mene, krašče vykorystaty čeśku rozkladku QWERTY :yes:. Sprobujte. ;up:
Koly ja pyšu ukrajins'koj latynycej, ja vžyvaju til'ky try litery kotri nema v aski. I ne vžyvaju 'q', 'x', 'w' tomu ščo ci klaviši meni potribni dl'a napysann'a "č", "š", "ž". Pyšu ukrajinskoju 27my klavišamy (26 latyns'kych ta ' dl'a pomjakšenn'a)
Jakščo vžyvaty bilše (ä, ü toščo), ne možlyvo vžyvaty klaviši [];,./ čy inšy klaviši jaki potribno vžyvaty dl'a napysann'a cich liter. Ci litery ne potribni tomu ščo mjaki litery potribno pysaty z apotrsofom. A koly majemo apostrof jak mjakyj znak, "s'a" ta "sä" imajut' te same značenn'a.
Chtos' može meni kazaty de ja zrobyv pomylky?
Цитата: iopq от марта 11, 2007, 02:25Maje. Postavte QWERTY i natysniť klavišu spočatku tam, de anglijśkyj znak \ , a potim potribnu holosnu: ä, ë, ï, ö, ü i naviť ÿ, jakščo treba dlä Vašyx doslidiv. :) :yes:
Čes'ka ne maje liter ä i ü.
Цитата: iopq от апреля 2, 2007, 04:21Pro ce u nas išla mova tut na 33-j storinci. Todi kolega Python zauvažyv, ščo pry zvorotnömu perekoduvanni fraz, napysanyx "CapsLock'om" (majuskulom), z latynyci na kyrylycü, može vyjty, ščo mjakyj znak bude peredanyj nyžnim registrom (minuskulom), a otže ce vymahalo b vvedennä do abetky šče odnoho apostrofa, a same dlä majuskuľnyx liter. Ja vyznav dumku kolegy Pythona slušnoju i pohodyvsä na neobxidnisť vvedennä liter z diakrytykamy dlä poznačennä mjakyx zvukiv u pozyciji pered holosnoju ta v kinci slova: Ć ć, Ď ď, Ľ ľ, Ń ń, Ŕ ŕ, Ś ś, Ť ť, Ź ź. U takomu razi problema registru pry perekoduvanni vyrišyťsä. Ta j v estetyčnomu plani tekst ne räsnityme apostrofamy. Ce jak niby vidhuk na dyskusiji šče 20-x rokiv mynuloho stolittä na temu "Apostrof čy kalictvo?".
Ale ce ž ne krašče napysann'a z apostrofom dl'a pomjašenn'a.
ЦитироватьTodi kolega Python zauvažyv, ščo pry zvorotnömu perekoduvanni fraz, napysanyx "CapsLock'om" (majuskulom), z latynyci na kyrylycü, može vyjty, ščo mjakyj znak bude peredanyj nyžnim registrom (minuskulom), a otže ce vymahalo b vvedennä do abetky šče odnoho apostrofa, a same dlä majuskuľnyx liter. Ja vyznav dumku kolegy Pythona slušnoju i pohodyvsä na neobxidnisť vvedennä liter z diakrytykamy dlä poznačennä mjakyx zvukiv u pozyciji pered holosnoju ta v kinci slova: Ć ć, Ď ď, Ľ ľ, Ń ń, Ŕ ŕ, Ś ś, Ť ť, Ź ź.Введення літер з діакритиками не є вирішенням проблеми: при автоматичній транслітерації слова BEZVYXIĎ ми можемо отримати БЕЗВИХІДь з мінускульним м'яким знаком. У більшості випадків великі м'які приголосні використовуються для слів, що починаються з великої літери, після якої йдуть малі, і при транслітерації після них здебільшого з'являється малий м'який знак. Дь та ДЬ в цій латинці не розрізняються.
Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43Latynyc'a korotše.
Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.
Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43
Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.
Цитата: Python от апреля 19, 2007, 09:24http://www.☺.net/
Більшість пропонованих тут варіантів латиниці так само непридатні для доменних імен, як і кирилиця.
Цитата: Python от апреля 19, 2007, 09:24
Більшість пропонованих тут варіантів латиниці так само непридатні для доменних імен, як і кирилиця.
Цитата: Ревета от апреля 19, 2007, 10:25Zhoden, perexid do latynky maje sens lysze u razi cilkovytoji vidsutnosty dijakrytyky, ynaksze my suczasni komunikatyvni problemy ukrajinsjkoji abetky ne vyriszujemo, a lysze zminiujemo na ynszi problemy.Цитата: Python от апреля 19, 2007, 09:24Tomu ja i proponuvav bez usiljakyh znaczkiv.
Більшість пропонованих тут варіантів латиниці так само непридатні для доменних імен, як і кирилиця.
Цитата: Biernus от апреля 19, 2007, 11:08Jak pysaty ž bez dijakrytyky?Цитата: Ревета от апреля 19, 2007, 10:25Zhoden, perexid do latynky maje sens lysze u razi cilkovytoji vidsutnosty dijakrytyky, ynaksze my suczasni komunikatyvni problemy ukrajinsjkoji abetky ne vyriszujemo, a lysze zminiujemo na ynszi problemy.Цитата: Python от апреля 19, 2007, 09:24Tomu ja i proponuvav bez usiljakyh znaczkiv.
Більшість пропонованих тут варіантів латиниці так само непридатні для доменних імен, як і кирилиця.
Цитата: "iopq" отМожно "zs", как в венгерском
Jak pysaty ž bez dijakrytyky?
Цитата: 7UP от апреля 19, 2007, 19:28Ehe ž: zsuvaty :) - зсувати чи жувати?Цитата: "iopq" отМожно "zs", как в венгерском
Jak pysaty ž bez dijakrytyky?
Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 09:35Використання доменного імені з символами, що не входять до стандартного набору ascii, має певні обмеження (наприклад, не всі хостинг-провайдери та реєстратори забезпечують таку можливість, деякі броузери не можуть працювати з такими доменами та ін.). Втім, з розвитком технологій ці деталі стають несуттєвими, а тому латиниця втрачає ще одну свою перевагу над кирилицею.Цитата: Python от апреля 19, 2007, 09:24http://www.☺.net/
Більшість пропонованих тут варіантів латиниці так само непридатні для доменних імен, як і кирилиця.
Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 12:10Пропоную "ж" = "g". "Ж" досить часто подвоюється, тому краще використовувати одну літеру (Zaporiggia). Також маю дещо дискусійну пропозицію позначати літерою "g" не лише "ж", але і "ґ", вважаю, що як і у деяких мовах залежно від певного слова одна й та ж літера може означати два різних звука. В англійській напр. ція літера і означає обидва зазначені вище звуки.
Jak pysaty ž bez dijakrytyky?
Цитата: Python от апреля 20, 2007, 08:42
Використання доменного імені з символами, що не входять до стандартного набору ascii, має певні обмеження (наприклад, не всі хостинг-провайдери та реєстратори забезпечують таку можливість, деякі броузери не можуть працювати з такими доменами та ін.). Втім, з розвитком технологій ці деталі стають несуттєвими, а тому латиниця втрачає ще одну свою перевагу над кирилицею.
Цитата: Biernus от апреля 20, 2007, 12:26В англійській мові читання літери G здебільшого залежить від наступної голосної, тоді як українські Ж та Ґ можуть використовуватись у будь-якій позиції. У наш час розповсюдженим явищем стало широке використання Ґ в запозичених словах (особливо в іменах та прізвищах) — якщо її позначати так само, як Ж, це неминуче призведе до неднозначностей.Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 12:10Пропоную "ж" = "g". "Ж" досить часто подвоюється, тому краще використовувати одну літеру (Zaporiggia). Також маю дещо дискусійну пропозицію позначати літерою "g" не лише "ж", але і "ґ", вважаю, що як і у деяких мовах залежно від певного слова одна й та ж літера може означати два різних звука. В англійській напр. ція літера і означає обидва зазначені вище звуки.
Jak pysaty ž bez dijakrytyky?
Цитата: Python от апреля 20, 2007, 14:12В англійській мові читання літери G здебільшого залежить від наступної голосної, тоді як українські Ж та Ґ можуть використовуватись у будь-якій позиції. У наш час розповсюдженим явищем стало широке використання Ґ в запозичених словах (особливо в іменах та прізвищах) — якщо її позначати так само, як Ж, це неминуче призведе до неднозначностей.У польській "rz" може означати, як "ж" так і "рз", наприклад у слові borzo, чи дуже страждає польська від цієї неоднозначности?
Цитата: Python от апреля 20, 2007, 15:00Наведіть якісь приклади блск., щоб предметно говорити.
Чим менше неоднозначностей, тим краще. Особливо в іншомовних прізвищах, які, після заміни J, Rz, ž та ін. на G, буде дуже складно прочитати через плутанину Ж та Ґ.
Цитата: Python от апреля 20, 2007, 18:03Думаю таких проблем повно скрізь наприклад, як мусять англійці прочитати польске прізвище Pieracki, або назву Чеської Республіки - Czeska, або знайомий, напевно всім політик Збіґнєв Бжезінскі, скільки мені відомо все життя використовував оригінальне польське написання свого прізвища, уявляєте, скількома способами його намагались прочитати?
Гаразд, як звучатиме прізвище Gugon? Людина, що ніколи його не чула, може прочитати його чотирма різними способами.
Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 00:46Зато букафф меньше! :)Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43Latynyc'a korotše.
Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.
Латиниця коротше.
Цитата: Ревета от апреля 19, 2007, 07:31А для кого нужно транслитерация названий? Для иностранцев? Хорошо, только сначала им всем унифицировать орфографию надо, специально под унифицированную транслитерацию украинских названий! :) :) :)Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43
Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.
Звичайно, якщо ігнорувати потреби уніфікованої і вивіреної транслітерації українських назв, доменів...
Цитата: Krymchanin от апреля 20, 2007, 19:43Цитата: Ревета от апреля 19, 2007, 07:31А для кого нужно транслитерация названий? Для иностранцев? Хорошо, только сначала им всем унифицировать орфографию надо, специально под унифицированную транслитерацию украинских названий! :) :) :)Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43
Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.
Звичайно, якщо ігнорувати потреби уніфікованої і вивіреної транслітерації українських назв, доменів...
Цитата: Biernus от апреля 20, 2007, 18:25Але який сенс робити систему письма з самого початку незручною, якщо цю незручність можна обійти? Чим поганий варіант з диграфами?
Думаю таких проблем повно скрізь наприклад, як мусять англійці прочитати польске прізвище Pieracki, або назву Чеської Республіки - Czeska, або знайомий, напевно всім політик Збіґнєв Бжезінскі, скільки мені відомо все життя використовував оригінальне польське написання свого прізвища, уявляєте, скількома способами його намагались прочитати?
Думаю, щодо прізвищ та решти власних назв, це питання не так мовознавства, скільки етики спілкування.
Цитата: Python от апреля 21, 2007, 00:03Potribno vzxyvaty digrafy jaki ne mozxut' buty okremymy literamy.Цитата: Biernus от апреля 20, 2007, 18:25Але який сенс робити систему письма з самого початку незручною, якщо цю незручність можна обійти? Чим поганий варіант з диграфами?
Думаю таких проблем повно скрізь наприклад, як мусять англійці прочитати польске прізвище Pieracki, або назву Чеської Республіки - Czeska, або знайомий, напевно всім політик Збіґнєв Бжезінскі, скільки мені відомо все життя використовував оригінальне польське написання свого прізвища, уявляєте, скількома способами його намагались прочитати?
Думаю, щодо прізвищ та решти власних назв, це питання не так мовознавства, скільки етики спілкування.
Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.Dlä jakoji movy? Rosijśkoji, krymśko-tatarśkoji čy ukrajinśkoji?
Цитата: Lugat от апреля 21, 2007, 09:08Вельми цікавий хід!
и – i
і – ie
є – ye
ї – yie
Цитата: Lugat от апреля 21, 2007, 09:08ж – jА ось це викликало несприйняття, я проти цього, пропоную залишити за літерою "j" її історичний відповідник "й", а з "ж" розібратися якось инакше.
ь – y
й – y
ю – yu
я – ya
Цитата: Lugat от апреля 21, 2007, 09:08
Panove! Nu raz uje zayshla taka p'yanka schodo latinki bez dieakritikiev, to yak vam takiy "varieatsykij" varieant? Zvichayno zh ne vseryoz, a vtiem xtozna... :)
и – i
і – ie
є – ye
ї – yie
ж – j
ь – y
й – y
ю – yu
я – ya
ч – ch
ш – sh
щ – sch
Translieteracieya:
Vsie lyudi narodjuyutysya vielynimi ie rievnimi u svoyiey hiednostie ta pravax. Voni nadielenie rozumom ie soviestyu ie povinnie dieyati u viednoshennie odin do odnoho v dusie braterstva.
(Stattya 1 Zahalynoyie Deklaracieyie Prav Lyudini)
Vavilonsyka veja
1. Ie bula vsya zemlya odna mova ta slova odnie.
2. Ie stalosy, yak rushali zo Sxodu voni, to v shinearsykomu krayie rievninu znayshli, ie oselilisya tam.
3. Ie skazali voni odin odnomu: Anu, narobiemo cehli, ie dobre yieyie vipaliemo! Ie stalasya cehla dlya nix zamiesty kamenya, a smola zemlyana bula yiem za vapno.
4. Ie skazali voni: Toj miesto zbuduymo sobie, ta bashtu, a vershina yieyie aj do neba. Ie vchiniemo dlya sebe ymennya, schob mi ne rozporoshilisya po poverxnie vsieyeyie zemlie.
5. Ie zieyshov Hospody, schob pobachiti miesto ta bashtu, scho lyudsykie sini buduvali yieyie.
6. Ie promoviv Hospody: Odin ce narod, ie mova odna dlya vsiex nix, a ce osy pochatok yiex pracie. Ne bude teper niechoho dlya nix nemojlivoho, scho voni zamishlyali chiniti.
7. Toj zieydiemo, ie zmieshaymo tam yiexnie movi, schob ne rozumieli voni movi odin odnoho.
8. Ie rozporoshiv yiex zviedti Hospody po poverxnie vsieyeyie zemlie, ie voni perestali buduvati te miesto.
9. Ie tomu to nazvano ymennya yomu: Vavilon, bo tam pomieshav Hospody movu vsieyeyie zemlie. Ie rozporoshiv yiex zviedti Hospody po poverxnie vsieyeyie zemlie.
Цитата: Lugat от апреля 21, 2007, 08:16Не вижу неооходимости в украинской латинице, а также, если уж зашла речь, и в русской латинице. Для крымскотатарского языка такая необходимость есть, хотя, по большому счёту, это просто необходимость в другом алфавите, необязательно латинице, можно и на основе кириллицы сваять приличный алфавит.Цитата: Krymchanin от апреля 18, 2007, 17:43Это всё, конечно, хорошо, но пока прямой необходимости в латинице не вижу.Dlä jakoji movy? Rosijśkoji, krymśko-tatarśkoji čy ukrajinśkoji?
A Vy sprobujte, molodyj čoloviče, sprobujte. Xaj naviť z cöho ničoho ne vyjde, xaj bude prosto rozvaha, zate zbahatyteś idejamy!
Цитата: Krymchanin от апреля 22, 2007, 03:05В детстве (классе так в пятом-шестом) выдумывал и я всякие там латиницы для русского и украинского. Побаловался и потерял интерес. Но тут, смотрю, дискутируют весьма живо. Причём никак не могут договориться.Дивно, а я ще в третьому робив те саме. Ну що ж, людина розвивається по спіралі. Знаєте про діалектичну спіраль розвитку? Отже, це означає, що Ви поки що пройшли половину витка спіралі. От коли шлях перевалить на наступні півкола, це може повернутися. А може прискорити цей процес? :)
Цитата: Biernus от апреля 21, 2007, 11:45Вельми цікавий хід!Dyakuyu.
Цитата: Biernus от апреля 21, 2007, 11:45А ось це викликало несприйняття, я проти цього, пропоную залишити за літерою "j" її історичний відповідник "й", а з "ж" розібратися якось инакше.Ta znayu, u mene samoho nespriynyattya. Ale, chesno kajuchi, tak ya y ne zmieh roziebratisya z "ж" bez toho, schob udatisya do dieakritiki. Xieba scho, yak proponuye Yu Pie vikoristati uhorsykiy varieant "zs", ale todie treba bulo b ie "s" pisati yak "sz".
Цитата: iopq от апреля 21, 2007, 13:30Kiyiev - Kiyeva. A yakscho tak: Kiyiv - Kiyeva?
riek - roku
Kyyiev
Jan = Жан але не Ян
Цитата: Krymchanin от апреля 20, 2007, 19:30А єслі так:Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 00:46Зато букафф меньше! :)
Latynyc'a korotše.
Латиниця коротше.
Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 07:13Не, в третьем классе я только начинал их выдумывать, а до этого пользовался глаголицей. (Уж очень, помнится, нравилась мне эта азбука! Я своих друзей во дворе ещё учил ею писать словечки разные, чтоб непосвящённые не догадались! :) :) :))
Дивно, а я ще в третьому робив те саме.
Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 07:13Нi, не хочу! :)
Знаєте про діалектичну спіраль розвитку? Отже, це означає, що Ви поки що пройшли половину витка спіралі. От коли шлях перевалить на наступні півкола, це може повернутися. А може прискорити цей процес? :)
Ну як, спокусив? ;D
Цитата: iopq от апреля 22, 2007, 13:52??????????????????????????
Jakščo byla by Ukrajin'ska Latynyc'a, transliteraciji ne bulo by.
Pysaly Slobodan Milošević na zahodi, ale jakščo to buv ukrajinec', to buv by Miloshevich
Цитата: Krymchanin от апреля 22, 2007, 13:45К тому же, это спираль, а не круг. Повторение идёт не совсем полное. И оно уже отразилось в моей борьбе за популяризацию крымскотатарской латиницы! Таки полный виток прошёл я! :)"- Ну, вот, Андрей, - произнес с некоторой торжественностью голос
ЦитироватьJakščo byla by Ukrajin'ska Latynyc'a, transliteraciji ne bulo by.Зате українські прізвища вони хоч можуть прочитати правильно ;)
Pysaly Slobodan Milošević na zahodi, ale jakščo to buv ukrajinec', to buv by Miloshevich
Цитата: Krymchanin от апреля 22, 2007, 13:45Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 07:13Не, в третьем классе я только начинал их выдумывать, а до этого пользовался глаголицей. (Уж очень, помнится, нравилась мне эта азбука! Я своих друзей во дворе ещё учил ею писать словечки разные, чтоб непосвящённые не догадались! :) :) :))
Дивно, а я ще в третьому робив те саме.Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 07:13Нi, не хочу! :)
Знаєте про діалектичну спіраль розвитку? Отже, це означає, що Ви поки що пройшли половину витка спіралі. От коли шлях перевалить на наступні півкола, це може повернутися. А може прискорити цей процес? :)
Ну як, спокусив? ;D
К тому же, это спираль, а не круг. Повторение идёт не совсем полное. И оно уже отразилось в моей борьбе за популяризацию крымскотатарской латиницы! Таки полный виток прошёл я! :)
Цитата: Ревета от апреля 22, 2007, 19:23Та ні, все-таки латиницею набагато компактніше. Я навіть поздоровив їх з введенням латиниці, тут на форумі.
А для чого кримсько-татарському латиниця? Досить і кирилиці на базі російської.
Цитата: Lugat от апреля 23, 2007, 00:13Цитата: Ревета от апреля 22, 2007, 19:23Та ні, все-таки латиницею набагато компактніше. Я навіть поздоровив їх з введенням латиниці, тут на форумі.
А для чого кримсько-татарському латиниця? Досить і кирилиці на базі російської.
Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 07:37Jak Vam variant "ж" = "gh", w slovax z podvojenniam "ggh", napryklad: Zaporigghia.
Ta znayu, u mene samoho nespriynyattya. Ale, chesno kajuchi, tak ya y ne zmieh roziebratisya z "ж" bez toho, schob udatisya do dieakritiki. Xieba scho, yak proponuye Yu Pie vikoristati uhorsykiy varieant "zs", ale todie treba bulo b ie "s" pisati yak "sz".
Цитата: Python от апреля 23, 2007, 20:17
Оскільки Ж — більш вживана літера, ніж Ґ, то було б логічно позначити диграфом саме Ґ (за приклад можна взяти італійську мову, де Gh та Ch не переходять у шиплячі перед І,Е, тоді як з G та H ця зміна у вимові відбувається). З іншого боку, система Ж=G, Ґ=Gh, Г=H викликає неоднозначності при перекодуванні (міжгір'я -> mighirja -> міґір'я).
Цитата: Ревета от апреля 23, 2007, 21:40Загалом, симпатично виглядає, проте пом'якшення через додавання "j" до приголосного залишає місце апосторфу, я пропоную пом'якшувати через додавання "і" до приголосного, а у випадках де є апостроф таки "j", наприклад м'ясо - mjaso, але розібратися - rozibratysia.
А - A
Б - B
В – V
Г – H
Ґ - GH
Д - D
Е - E
Є - JE
Ж – G
З – Z
І - I
Й - J
И - Y
Ї - JI
К - K
Л – L
Ль - Lj
М - M
Н - N
Нь - Nj
О - O
П - P
Р - R
С - S
Сь - Sj
Т - T
Ть Tj
У - U
Ф - F
X - CH
Ч - TC
Ц - C
Ш - SZ
Щ - TZ
Ю - JU
Я - JA
Цитата: Biernus от апреля 24, 2007, 09:03Варіант з ia=я поганий тим, що в сучасній українській мові вже існує ряд слів з голосною після і. Різниця між іа та ія може впливати на зміст слова: Бразилія — південноамериканська держава, Бразиліа — її столиця (принаймні, так було донедавна). Крім того, м'які приголосні бувають не лише перед голосними — якщо апостроф використовується для розділення диграфів, то для пом'якшення слід використовувати інший знак — у даному випадку, j. Для відокремлення йотованих від приголосних також можна використати апостроф.Цитата: Ревета от апреля 23, 2007, 21:40Загалом, симпатично виглядає, проте пом'якшення через додавання "j" до приголосного залишає місце апосторфу, я пропоную пом'якшувати через додавання "і" до приголосного, а у випадках де є апостроф таки "j", наприклад м'ясо - mjaso, але розібратися - rozibratysia.
А - A
Б - B
В – V
Г – H
Ґ - GH
Д - D
Е - E
Є - JE
Ж – G
З – Z
І - I
Й - J
И - Y
Ї - JI
К - K
Л – L
Ль - Lj
М - M
Н - N
Нь - Nj
О - O
П - P
Р - R
С - S
Сь - Sj
Т - T
Ть Tj
У - U
Ф - F
X - CH
Ч - TC
Ц - C
Ш - SZ
Щ - TZ
Ю - JU
Я - JA
Цитата: Python от апреля 24, 2007, 13:32Для позначення діерези в міжнародній практиці найчастіше використовують трему над другою літерою, як, наприклад, у голандській: België. Але це означає знову ж таки вдатися до діакритики. Чи так уже обов'язково уникати діакритики? Щоб підписувати файли? Ну тут уже якось для себе розберемось. Інша справа перекодування значних обсягів тексту, скажімо літературних. Але тут і діакритику можна використати. Хіба що для лоґічного експерименту, щоб довести, можлива чи неможлива українська латинка без діакритики? Ну зробимо це можливим шляхом великих старань. І що? Хто читатиме, коли текст буде переобтяжений енґрафами?
Варіант з ia=я поганий тим, що в сучасній українській мові вже існує ряд слів з голосною після і. Різниця між іа та ія може впливати на зміст слова: Бразилія — південноамериканська держава, Бразиліа — її столиця (принаймні, так було донедавна). Крім того, м'які приголосні бувають не лише перед голосними — якщо апостроф використовується для розділення диграфів, то для пом'якшення слід використовувати інший знак — у даному випадку, j. Для відокремлення йотованих від приголосних також можна використати апостроф.
Цитата: Lugat от апреля 26, 2007, 10:57З моєї точки зору, варіант з тремою для збереження вимови голосної є контрінтуїтивним: літери з тремою та без виглядають по-різному, і було б логічно, якби вони по-різному читались. Якщо ми хочемо уникнути диграфів, то вже краще позначити я, ю, є як ä, ü, ë, а не вводити диграфи ia, iu, ie.
Для позначення діерези в міжнародній практиці найчастіше використовують трему над другою літерою, як, наприклад, у голандській: België. Але це означає знову ж таки вдатися до діакритики. Чи так уже обов'язково уникати діакритики? Щоб підписувати файли? Ну тут уже якось для себе розберемось. Інша справа перекодування значних обсягів тексту, скажімо літературних. Але тут і діакритику можна використати. Хіба що для лоґічного експерименту, щоб довести, можлива чи неможлива українська латинка без діакритики? Ну зробимо це можливим шляхом великих старань. І що? Хто читатиме, коли текст буде переобтяжений енґрафами?
........
Поекспериментував, так би мовити у "польових умовах" - запропонував знайомій дитині (віком 12 років) у вигляді розваги прочитати текст, набраний транслітом з діакритиками: š, č, šč, ž, ć, ź, ť і так далі, та текст, набраний з використання енґрафів: sh, ch, shch, zh, cj, zj, tj. Можу повідомити, що у першому випадку швидкість читання набагато вища, навчання відбувається майже миттєво, невідомі букви вгадуються майже на інстинктивному рівні, спотикання майже відсутні. У другому ж випадку - протилежна картина. Цього, звичайно недостатньо для повної статистики, але певні висновки можу зробити вже зараз.
ЦитироватьЄдиний вихід з цієї халепи — створити таку латиницю, де кожна літера відповідає одній літері кирилиці (щось подібне я пропонував раніше). Що ж стосується диграфів, їх використання інколи стає не чиєюсь забаганкою, а необхідністю: діакритики, як і кирилиця, доступні не завжди, і без застосування диграфів такі слова, як «щука», «чех», «шрам» можуть радикально змінити свій зміст — саме тому слід передбачити обидва варіанти написання слів.
Я використав чеську розкладку для української латиниці. Звичайно ж є проблема з маюскулами і мінускулами у передачі м'якого знаку при написанні звичайного тексту і тексту набраного CapsLock'ом. Але ж чи не така ж сама проблема виникне при відображенні латинкою будь-яких диґрафів і триґрафів? Наприклад: CHas, SHCHastja, SHistj... Внесемо в проґраму заміняти маюскульні енґрафи на: Ch, Shch, Sh... І що? Тоді текст набраний CapsLock'ом матиме вигляд: ChAS, ShchASTJA, ShISTJ... При такій халепі проблеми з чеською розкладкою - це ще байки... :yes:
Цитата: Ревета от апреля 22, 2007, 19:23Нет, если только на базе казахской кириллицы или азербайджанской. В той кириллице, что сейчас, весьма глупые обозначения для мягких губных звуков и некоторых других.
А для чого кримсько-татарському латиниця? Досить і кирилиці на базі російської.
Цитата: Lugat от апреля 22, 2007, 08:11Букафф без диакритик больше!Цитата: Krymchanin от апреля 20, 2007, 19:30А єслі так:Цитата: iopq от апреля 19, 2007, 00:46Зато букафф меньше! :)
Latynyc'a korotše.
Латиниця коротше.
Latynycä korotše.
Латиниця коротше.
Скокі буєт букафф? :) :) :)
Цитата: iopq от апреля 26, 2007, 16:06Ймовірніше, варіант з диграфами буде використовуватись частіше, ніж варіант з діакритиками: латиницю здебільшого використовують тоді, коли набір можливих літер обмежується англійським алфавітом, в інших випадках користуються кирилицею — до неї вже всі звикли, вона має чіткі правила, тоді як українська латиниця все ще перебуває на стадії лінгвістичних експериментів.
Krašče vžyvaty latynyc'u z dijakrytykamy tomu ščo Ukrajinska mova maje bil'še fonem než latyns'ka abetka.
Jakščo ce ne možlivo, mabut' potribni digrafy. Ale spravžn'a Ukrains'ka latynka ne bude jmaty digrafov.
Цитата: омич от апреля 27, 2007, 05:52Litery я, ю, є, щ je dvi fonemy, ukrajinska abetka nedoskonal'на
А чем вам кириллица не нравится?
Цитата: омич от апреля 27, 2007, 05:52
А чем вам кириллица не нравится?
Цитата: Ревета от апреля 27, 2007, 06:40Эва как бывает.
Потому что она основана на созданном русскими алфавите. :green:
Цитата: омич от апреля 27, 2007, 05:52Ni, Omyču, tak stavyty pytannä ne hodyťsä. Ujaviť sobi, ščo Vy pokoxaly divčynu. Proponujete jij ruku i serce, a vona... pidnosyť Vam harbuza! Vy ž, zvyčajno, za Vašoju logikoju, jij zustrične pytannä: a čym ja tobi ne podobajusä? Cikavo, ščo vona Vam vidpovisť?
А чем вам кириллица не нравится?
Цитата: Ревета от апреля 27, 2007, 06:40Ta ni, jakraz narod styxijno vvodyť v Rosiji latynku. Cej proces uže počavsä znyzu i jde nastupaľnym krokom po vsij krajini. Jak kazav deś na počatku 90-x rokiv publicyst Nevrozov (čy Nevzorov, zabuv, jak točno), narod, jakščo vže zaxopyvsä reformamy, to ne zupynyťsä, doky ne dovede jix do kincä. Narod tam maje tež pravo vymahaty vid vlastej vvedennä druhoji nacionaľnoji pysemnosty. Zvyčajno ž, xoča j isnujuť cili elektronni biblioteky knyh perekodovanyx translitom, ale šče sam translit potrebuje vdoskonalennä. Naš znajomyj Wolliger Mensch, jakoho ja tut dovho ščoś ne baču, jakoś na esperanto forumi zaproponuvav, jak na mij pohläd, dosyť nepohanu systemu translitu rosijśkoji movy. Tak ščo, jak kazav odyn vidomyj polityk, proces uže pišov.
Потому что она основана на созданном русскими алфавите. :green:
Цитата: Python от апреля 26, 2007, 12:27Cilkom z Vamy zhoden, kolego. Ale ja voliv by jakoś viddility "umlauty", jaki b u nas maly b peredavaty pomjakšennä poperednöji pryholosnoji, vid holosnoji pislä jotu. A pozajak jot je lyše mjakym zvukom, to potreba v poznačenni "umlautom" holosnoji vidpadaje. Tak, na mij pohläd, bulo b biľš dociľno z naukovoji točky zoru.
Якщо ми хочемо уникнути диграфів, то вже краще позначити я, ю, є як ä, ü, ë, а не вводити диграфи ia, iu, ie.
Цитата: Krymchanin от апреля 26, 2007, 16:49Ni, tiľky ne azerbajdžanśkoji! Azerbajdžanci vže perejšly na latynku. Tomu z etyčnoji točky zoru bude ne zovsim zručno, nibyto vony skynuly zadeševo komuś svij nepotrib, tak by movyty, second hand... Ta j Kazaxstan vzäv kurs na vprovadžennä latynky.Цитата: Ревета от апреля 22, 2007, 19:23Нет, если только на базе казахской кириллицы или азербайджанской. В той кириллице, что сейчас, весьма глупые обозначения для мягких губных звуков и некоторых других.
А для чого кримсько-татарському латиниця? Досить і кирилиці на базі російської.
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 09:00Jakraz umlauty j pryznačeni ščob vidobražaty na pyśmi cü vidminnisť. Tak bude biľž točno z fonetyčnoji točky zoru. Ta j z estetyčnoji, ščo krašče: c'a čy cä?
Ne potribni umlauty: fonolohično, pryholosni mjaki. Pisl'a mjakych pryholosnych holosni zvuky vymovl'ajut's'a trochy vidminno.
Pisl'a tverdych /e/ vymovl'ajet's'a [ɛ], pisl'a mjakych vymovl'ajet's'a [e].
Pisl'a tverdych /a/ vymovl'ajet's'a [ɑ], pisl'a mjakych vymovl'ajet's'a [a].
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 09:00Ja choču pysaty Ś, Ź, Ń jak u pol'skoj, ale ce ne potribno, i ja linyvyj.Pyšiť čeśkoju: tam de anglijśkoju = plüs s, z, n, c, r dlä ś, ź, ń, ć, ŕ, a tam de anglijśkoju + plüs d, t, l dlä ď, ť, ľ.
Цитата: Verzähler от апреля 27, 2007, 07:18Цитата: Ревета от апреля 27, 2007, 06:40Эва как бывает.
Потому что она основана на созданном русскими алфавите. :green:
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 09:49Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 09:00Jakraz umlauty j pryznačeni ščob vidobražaty na pyśmi cü vidminnisť. Tak bude biľž točno z fonetyčnoji točky zoru. Ta j z estetyčnoji, ščo krašče: c'a čy cä?
Ne potribni umlauty: fonolohično, pryholosni mjaki. Pisl'a mjakych pryholosnych holosni zvuky vymovl'ajut's'a trochy vidminno.
Pisl'a tverdych /e/ vymovl'ajet's'a [ɛ], pisl'a mjakych vymovl'ajet's'a [e].
Pisl'a tverdych /a/ vymovl'ajet's'a [ɑ], pisl'a mjakych vymovl'ajet's'a [a].Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 09:00Ja choču pysaty Ś, Ź, Ń jak u pol'skoj, ale ce ne potribno, i ja linyvyj.Pyšiť čeśkoju: tam de anglijśkoju = plüs s, z, n, c, r dlä ś, ź, ń, ć, ŕ, a tam de anglijśkoju + plüs d, t, l dlä ď, ť, ľ.
Do reči, ja j sam linyvyj i duže ne lüblü, koly kyrylkoju koma nabyrajeťsä z Shift'om. A koly dodaty, ščo apostrof slid vydobuvaty z Ctrl plüs dviči tam, de u nas "є", a podekudy j cöho nemaje, jak, napryklad, u Post reply i treba perklüčatysä na anglijśku, to j spravdi zaspivaješ odu latynci. A koly šče dodaty, ščo j naholosy možna stavyty: á, é, ý, í, ó, ú, to j ciny ne bude čeśkij rozkladci!
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 10:24Nu, try krapky ce vže zanadto, jakoś abstragujemosä vid takoji skrupulöznosty. Ne vsi ž fonetyčni osoblyvosti my vidmičajemo na pyśmi. Tak ščo pysatymemo: tüľpan, tüleń.
Ale jak pysaty vidminnist' miž [tʲʉlʲpan] ta [tʲu̟lenʲ]? Try krapky?
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 10:24I meni krašče podobajet's'a ća zamist cäTa j ja b ne proty, ale, jak pysav ja raniše, je problema z takymy slovamy, jak: büro, bäź, Bëlgorod, püpitr, füzeläž, Svëta, Väčeslav. Stavyty apostrofy? Ale ž vony tut malo ščo pomjakšujuť, biľši zminy vidbuvajuťcä z holosnymy. Poznačaty ci vypadky umlautamy? A čomu todi ne rozpovsüdyty na vsi vypadky?
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 10:48Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 10:24Nu, try krapky ce vže zanadto, jakoś abstragujemosä vid takoji skrupulöznosty. Ne vsi ž fonetyčni osoblyvosti my vidmičajemo na pyśmi. Tak ščo pysatymemo: tüľpan, tüleń.
Ale jak pysaty vidminnist' miž [tʲʉlʲpan] ta [tʲu̟lenʲ]? Try krapky?Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 10:24I meni krašče podobajet's'a ća zamist cäTa j ja b ne proty, ale, jak pysav ja raniše, je problema z takymy slovamy, jak: büro, bäź, Bëlgorod, püpitr, füzeläž, Svëta, Väčeslav. Stavyty apostrofy? Ale ž vony tut malo ščo pomjakšujuť, biľši zminy vidbuvajuťcä z holosnymy. Poznačaty ci vypadky umlautamy? A čomu todi ne rozpovsüdyty na vsi vypadky?
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 07:34Цитата: омич от апреля 27, 2007, 05:52Ni, Omyču, tak stavyty pytannä ne hodyťsä. Ujaviť sobi, ščo Vy pokoxaly divčynu. Proponujete jij ruku i serce, a vona... pidnosyť Vam harbuza! Vy ž, zvyčajno, za Vašoju logikoju, jij zustrične pytannä: a čym ja tobi ne podobajusä? Cikavo, ščo vona Vam vidpovisť?
А чем вам кириллица не нравится?
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 07:58Цитата: Ревета от апреля 27, 2007, 06:40Ta ni, jakraz narod styxijno vvodyť v Rosiji latynku.
Потому что она основана на созданном русскими алфавите. :green:
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 11:37Zanadto peresypanyj apostrofamy tekst maje ne nadto estetyčnyj vyhläd. Tomu ja j namahavsä jakmoha zmenšyty kiľkisť apostrofiv u teksti. Dlä cöho j prydavsä fenomen pevnoji zminy holosnoji.
Pyšu b'uro, b'az', B'elgorod, p'upitr, i tak dali.
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 11:37pysaty VYMOVLENN'A HOLOSNYCH je skrupul'oznost' tomu ščo TREBA PYSATY MJAKI PRYGOLOSNIAle ž za cijeju logikoju my povynni buly b pysaty slovo pryholosni jak pryholosn'i. A tak my ne pyšemo, bo ce zajve, pozajak i tak jasno, ščo poperednij pryholosnyj je mjakym. Todi vse ž taky zručniše ä, ë, ö, ü.
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 11:37Jaka riznyc'a miž mjakoj t u slovi täžko i mjakoj t u slovi jakist'? Naviščo maty čotyry litery koly vony ne potribni?Litera plüs apostrof ce vže je dygraf. A jakščo my vže vdalysä do diakrytyky, to možna vytysnuty z neji vsi možlyvosti. Naviščo nam vdavatysä do dygrafiv?
Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 13:27Предлагаю Вам ввести такую же латиницу, как в польском, чтоб вы и ваши дети совсем разучились читать (злорадно) - шутка. На самом деле полякам в пору вводить кириллицу, а то у них от написания шипящих можно повеситься.Nu, pane Romane, vy perebiľšujete skladnisť poľśkoho pyśma. Koly meni bulo šče simnadcäť rokiv, ja kupyv sobi knyhu z fantastyky (ce buv "Solaris" Stanislawa Lema) i počav čytaty. Poky ja dočytav jijii do kincä, ja vže ne pomičav, jakoju movoju ja čytaju. Riznycä miž ukrajinśkoju i poľśkoju majže taka sama, jak i miž ukrajinśkoju i rosijśkoju. Ja pysav uže deś, ščo zaraz narod prydbavšy suputnykovu antenu prespokijno dyvyťsä poľśki fiľmy i duže švydko orijentujeťsä v movi.
Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 13:27Для тех кто здесь высказывался за освобождение от всего русского хочу напомнить, что "кириллица" - это адаптированный греческий алфавит, а вовсе не русский.Ne beriť, pane Romane, zanadto blyźko do sercä naši z panom Revetoju žarty pro zviľnennä vid usöho ruśkoho. Sered našyx rosijśkyx druziv tež je bahato entuziastiv-latynščykiv, ta j sered bilorusiv jix dostatnö, zajdit, xoča b na sajt našyx biloruśkyx odnodumciv http://www.lacinka.org .
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 14:53
Sered našyx rosijśkyx druziv tež je bahato entuziastiv-latynščykiv, ta j sered bilorusiv jix dostatnö
Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 13:27
Предлагаю Вам ввести такую же латиницу, как в польском, чтоб вы и ваши дети совсем разучились читать (злорадно) - шутка. На самом деле полякам в пору вводить кириллицу, а то у них от написания шипящих можно повеситься. Для тех кто здесь высказывался за освобождение от всего русского хочу напомнить, что "кириллица" - это адаптированный греческий алфавит, а вовсе не русский. Кстати, турки перешли на адаптированную "латиницу" только в XIX в. (если не в XX). Можно предложить вам, хлопцы, перейти на ихнюю прежнюю вязь (точки и крючки). В средние века крымские татары иногда использовали свой алфавит или даже латиницу для написания текстов на русском языке.
Цитата: "Lugat" от
Koly meni bulo šče simnadcäť rokiv, ja kupyv sobi knyhu z fantastyky (ce buv "Solaris" Stanislawa Lema) i počav čytaty. Poky ja dočytav jijii do kincä, ja vže ne pomičav, jakoju movoju ja čytaju.
Цитата: омич от апреля 27, 2007, 13:36Кит (читається приблизно як «кыт»).
Кстати, меня двно мучает вопрос - а как по-украински будет "кит"?
Цитата: омич от апреля 27, 2007, 11:55Таки вводить дехто. Не знаю, правда, як вони це читають ;DЦитата: Lugat от апреля 27, 2007, 07:58Цитата: Ревета от апреля 27, 2007, 06:40Ta ni, jakraz narod styxijno vvodyť v Rosiji latynku.
Потому что она основана на созданном русскими алфавите. :green:
:E:
:eat:
Где это народ в России вводит латиницу для русского письма? Сейчас даже там, где были технические проблемы для использования кириллицы, они устранены.
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 14:32У слові «приголосні» літера перед i вимовляється якраз твердо, а ось, скажімо, в слові «сині» ця літера вже м'яка. Ця різниця відображалась у желехівці («приголосні», «синї»), але в сучасному правописі не фіксується на письмі.Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 11:37pysaty VYMOVLENN'A HOLOSNYCH je skrupul'oznost' tomu ščo TREBA PYSATY MJAKI PRYGOLOSNIAle ž za cijeju logikoju my povynni buly b pysaty slovo pryholosni jak pryholosn'i. A tak my ne pyšemo, bo ce zajve, pozajak i tak jasno, ščo poperednij pryholosnyj je mjakym. Todi vse ž taky zručniše ä, ë, ö, ü.
Цитата: iopq от апреля 27, 2007, 06:34По-моєму, зручніше писати одну літеру, ніж дві. Так швидше.Цитата: омич от апреля 27, 2007, 05:52Litery я, ю, є, щ je dvi fonemy, ukrajinska abetka nedoskonal'на
А чем вам кириллица не нравится?
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 08:42Причём тут этично-неэтично? Речь идёт об удобстве в передаче звуков! И что значит вообще- задёшево скинули? Какой ещё секондхенд?Цитата: Krymchanin от апреля 26, 2007, 16:49Ni, tiľky ne azerbajdžanśkoji! Azerbajdžanci vže perejšly na latynku. Tomu z etyčnoji točky zoru bude ne zovsim zručno, nibyto vony skynuly zadeševo komuś svij nepotrib, tak by movyty, second hand... Ta j Kazaxstan vzäv kurs na vprovadžennä latynky.Цитата: Ревета от апреля 22, 2007, 19:23Нет, если только на базе казахской кириллицы или азербайджанской. В той кириллице, что сейчас, весьма глупые обозначения для мягких губных звуков и некоторых других.
А для чого кримсько-татарському латиниця? Досить і кирилиці на базі російської.
Ščodo idej pro vdoskonalennä ukrajinśkoho kyrylyčnoho alfavitu, to je tut u nas i taka tema. Jakščo majete jakiś ideji, zaxoďte.
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 14:53Własne tak, pohodžujuś. Ja zaraz čytaju Quo Vadis Henryka Sienkiewicza v oryginali. Čytajeťsia dosyť lehko. :yes:Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 13:27Предлагаю Вам ввести такую же латиницу, как в польском, чтоб вы и ваши дети совсем разучились читать (злорадно) - шутка. На самом деле полякам в пору вводить кириллицу, а то у них от написания шипящих можно повеситься.Nu, pane Romane, vy perebiľšujete skladnisť poľśkoho pyśma. Koly meni bulo šče simnadcäť rokiv, ja kupyv sobi knyhu z fantastyky (ce buv "Solaris" Stanislawa Lema) i počav čytaty. Poky ja dočytav jijii do kincä, ja vže ne pomičav, jakoju movoju ja čytaju. Riznycä miž ukrajinśkoju i poľśkoju majže taka sama, jak i miž ukrajinśkoju i rosijśkoju. Ja pysav uže deś, ščo zaraz narod prydbavšy suputnykovu antenu prespokijno dyvyťsä poľśki fiľmy i duže švydko orijentujeťsä v movi.Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 13:27Для тех кто здесь высказывался за освобождение от всего русского хочу напомнить, что "кириллица" - это адаптированный греческий алфавит, а вовсе не русский.Ne beriť, pane Romane, zanadto blyźko do sercä naši z panom Revetoju žarty pro zviľnennä vid usöho ruśkoho. Sered našyx rosijśkyx druziv tež je bahato entuziastiv-latynščykiv, ta j sered bilorusiv jix dostatnö, zajdit, xoča b na sajt našyx biloruśkyx odnodumciv http://www.lacinka.org .
Цитата: "Oleksij" от
Własne tak, pohodžujuś. Ja zaraz čytaju Quo Vadis Henryka Sienkiewicza v oryginali. Čytajeťsia dosyť lehko.
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 08:25Фактично, можна розрізнити такі випадки застосування йотованих:Цитата: Python от апреля 26, 2007, 12:27Cilkom z Vamy zhoden, kolego. Ale ja voliv by jakoś viddility "umlauty", jaki b u nas maly b peredavaty pomjakšennä poperednöji pryholosnoji, vid holosnoji pislä jotu. A pozajak jot je lyše mjakym zvukom, to potreba v poznačenni "umlautom" holosnoji vidpadaje. Tak, na mij pohläd, bulo b biľš dociľno z naukovoji točky zoru.
Якщо ми хочемо уникнути диграфів, то вже краще позначити я, ю, є як ä, ü, ë, а не вводити диграфи ia, iu, ie.
Цитата: Lugat от апреля 27, 2007, 14:32Ne dygraf, ja pyšu b', ale moja dumka: b́ (b + combining acute)
Litera plüs apostrof ce vže je dygraf. A jakščo my vže vdalysä do diakrytyky, to možna vytysnuty z neji vsi možlyvosti. Naviščo nam vdavatysä do dygrafiv?
Цитата: Python от апреля 27, 2007, 19:50
По-моєму, зручніше писати одну літеру, ніж дві. Так швидше.
Крім того, є випадки, коли йотована читається як одна фонема.
Цитата: Python от апреля 27, 2007, 19:38Ja znaju, bačyv u Hruševśkoho, jak tiľky-no vyjšla joho "Istorija..." v reprynti. Tiľky zaraz take rozriznennä mabuť je, miž namy čolovikamy kažučy, anaxrinizmom. Nikoly ne čuv, ščob xtoś ci zvuky rozriznäv u vymovi. Ce zajvyj holovnyj biľ dlä škiľnyx učyteliv: navčyty ditej rozriznäty te, ščo vony ne čujuť. Xoča, čoho v sviti ne buvaje? Spytajmo hrekiv, jak vony rozrizniajuť ι, η, ει, οι, υ, koly vsi ci pjať odynyć čytajuťsä prosto "i"!
У слові «приголосні» літера перед i вимовляється якраз твердо, а ось, скажімо, в слові «сині» ця літера вже м'яка. Ця різниця відображалась у желехівці («приголосні», «синї»), але в сучасному правописі не фіксується на письмі.
Цитата: Python от апреля 28, 2007, 00:17Pane Pythone, nu naviščo tak uskladnüvaty? Vse ž duže prosto: buräk, ale burjan, zjava, ale rozzäva. A koly nema dostupu do diakrytyky, skažimo, koly xtoś xoče nadislaty ne e-mail, a staru dobru telegramu, to xiba adresat ne zrozumije tekstu, napysanoho tak: "Xlopce, ne bud rozzavoju, treba scos robyty, pola zarostajut burjanom!"?
Розрізнення ä та ja є справді виправданим тоді, коли йотована йде після р, а також у запозиченнях. Але й тут можна перенести з кирилиці апостроф, а йотовану позначити умляутом. Або ж використати замість апострофа м'який знак (який нічого не пом'якшує), латиничним еквівалентом якого може стати j (беремо за зразок балканські латиниці. Крім того, з апострофами часом виникає ще більша халепа, ніж з кирилицею, тому бажано їх уникати). Чим burjän кращий за burjan? Справа в тому, що тоді, коли діакритики недоступні, літери з умляутами у всіх випадках доведеться замінити на диграфи. Якщо диграфи будуть побудовані за схемою j+голосна, то burjan стає еквівалентом неіснуючого слова burän, яке, проте, можна сприйняти і як діалектний варіант вимови слова buran. Варіант burjän (без діакритиків — burjjan) не створює такої плутанини.
Цитата: iopq от апреля 28, 2007, 04:43Nu, koly ne može, to j ne treba. Büro, püpitr i take ynše...
Ne dygraf, ja pyšu b', ale moja dumka: b́ (b + combining acute)
ale cej font ne može ce harno pokazuvaty.
Цитата: iopq от апреля 28, 2007, 04:43Krašče bude, jakščo ukrajins'ka latync'a vyhl'adaje jak Čes'ka, Slovac'ka, ta Pol'ska.Biloruśka latynka tež vyhlädaje jak čeśka, slovaćka, ta poľska, ale maje j dejaki svoji osoblyvosti, napryklad, esperantśku ŭ. Meni lehše cü movu čytaty latynkoju, to ja perehanäju cilyj roman čerez latynizator i čytaju v svoje zadovolennä. Čomu ž todi my majemo nasliduvaty povnistü ci vsi movy, ne vnosäčy nijakyx svojix korektyv? Buv čas, koly ukrajinśku movu prystosovuvaly pid rosijśku, ščo z toho vyjšlo?
Цитата: Bespalov Roman от апреля 27, 2007, 18:14А если серьезно, то у нас республика Татарстан в начале 1990-х гг. переходила на латиницу (для тех кто не знает). Ничего хорошего из этого не вышло. Оказалось, что надо перепечатать все книги, документы и прочее на новый алфавит. Нет ни учителей новой грамматики, ни читать никто по-новому не может. Затраты не оправдывали ожидаемый эффект и пришлось вернуться к кирилице.Ničoho, jak tiľky Rosija perejde na latynku, problemy z vvedennäm tatarśkoji latynky de j dinuťsä. :) :yes:
Цитата: Lugat от апреля 28, 2007, 09:24
Ničoho, jak tiľky Rosija perejde na latynku, problemy z vvedennäm tatarśkoji latynky de j dinuťsä. :) :yes:
Цитата: Lugat от апреля 28, 2007, 09:16Цитата: iopq от апреля 28, 2007, 04:43Nu, koly ne može, to j ne treba. Büro, püpitr i take ynše...
Ne dygraf, ja pyšu b', ale moja dumka: b́ (b + combining acute)
ale cej font ne može ce harno pokazuvaty.Цитата: iopq от апреля 28, 2007, 04:43Krašče bude, jakščo ukrajins'ka latync'a vyhl'adaje jak Čes'ka, Slovac'ka, ta Pol'ska.Biloruśka latynka tež vyhlädaje jak čeśka, slovaćka, ta poľska, ale maje j dejaki svoji osoblyvosti, napryklad, esperantśku ŭ. Meni lehše cü movu čytaty latynkoju, to ja perehanäju cilyj roman čerez latynizator i čytaju v svoje zadovolennä. Čomu ž todi my majemo nasliduvaty povnistü ci vsi movy, ne vnosäčy nijakyx svojix korektyv? Buv čas, koly ukrajinśku movu prystosovuvaly pid rosijśku, ščo z toho vyjšlo?
Цитата: омич от апреля 28, 2007, 09:31Цитата: Lugat от апреля 28, 2007, 09:24
Ničoho, jak tiľky Rosija perejde na latynku, problemy z vvedennäm tatarśkoji latynky de j dinuťsä. :) :yes:
:E: :E: :E:
Ждите, пока рак свиснет.
Нет, положительно вас нужно показывать в цирке и за деньги... :E: :E: :E:
Цитата: znatok от апреля 28, 2007, 12:28Чогось страшнішого, ніж англійська фонетика в кирилиці, я ще не бачив. Вже краще читати в оригіналі. А ось польську чи чеську мову справді було б непогано конвертувати в кирилицю, щоправда, тут було б доцільно використати не чистий фонетичний принцип, а додати етимологічний елемент (погодьтесь, польські rz та ż, ó та u виконують різну функцію — в кириличному варіанті їх також слід розрізняти).
тут одна цикава думка - розробыты програмы-пэрэтворювачи элэктронных текстив з однойи абэткы в иншу, засновани на фонэтычному прынцыпи ... и скоро цэ станэ рэальнистю, пры сучасному стани розвытку обчыслювальных тэхнологий ... тобто будэмо чытаты английськи тексты кырылыцэю ( транскрыпция кырылыцэю), а воны видповидно наши будуть чытаты в латыныци ... Як Вам такый пидхид? :)
Цитата: Lugat от апреля 28, 2007, 08:51Зрозуміє, навіть якщо писати самими приголосними :)
Pane Pythone, nu naviščo tak uskladnüvaty? Vse ž duže prosto: buräk, ale burjan, zjava, ale rozzäva. A koly nema dostupu do diakrytyky, skažimo, koly xtoś xoče nadislaty ne e-mail, a staru dobru telegramu, to xiba adresat ne zrozumije tekstu, napysanoho tak: "Xlopce, ne bud rozzavoju, treba scos robyty, pola zarostajut burjanom!"?
Цитата: Lugat от апреля 28, 2007, 08:35Це не анахронізм — просто в частині східних діалектів ця різниця зникла. На Черкащині, звідки я родом, так іще й досі говорять. Така ж диференціація «твердого» та «м'якого» і чується в мові багатьох ведучих на українському радіо (щоправда, якщо в корені слова ця різниця здебільшого стирається, то перед закінченням прикметників твердої і м'якої групи твердість чи м'якість чується досить чітко).Цитата: Python от апреля 27, 2007, 19:38Ja znaju, bačyv u Hruševśkoho, jak tiľky-no vyjšla joho "Istorija..." v reprynti. Tiľky zaraz take rozriznennä mabuť je, miž namy čolovikamy kažučy, anaxrinizmom. Nikoly ne čuv, ščob xtoś ci zvuky rozriznäv u vymovi. Ce zajvyj holovnyj biľ dlä škiľnyx učyteliv: navčyty ditej rozriznäty te, ščo vony ne čujuť. Xoča, čoho v sviti ne buvaje? Spytajmo hrekiv, jak vony rozrizniajuť ι, η, ει, οι, υ, koly vsi ci pjať odynyć čytajuťsä prosto "i"!
У слові «приголосні» літера перед i вимовляється якраз твердо, а ось, скажімо, в слові «сині» ця літера вже м'яка. Ця різниця відображалась у желехівці («приголосні», «синї»), але в сучасному правописі не фіксується на письмі.
Цитата: znatok от апреля 28, 2007, 12:28
тут одна цикава думка - розробыты програмы-пэрэтворювачи элэктронных текстив з однойи абэткы в иншу, засновани на фонэтычному прынцыпи ... и скоро цэ станэ рэальнистю, пры сучасному стани розвытку обчыслювальных тэхнологий ... тобто будэмо чытаты английськи тексты кырылыцэю ( транскрыпция кырылыцэю), а воны видповидно наши будуть чытаты в латыныци ... Як Вам такый пидхид? :)
Цитата: омич от мая 1, 2007, 14:48
Лично я привык транскрибировать исключительно на латинице.
А ваше действительно интересное предложение упирается, по сути, в сложности, связанные с созданием программ по распознаванию речи.
Цитата: Python от мая 1, 2007, 21:40
Такий підхід, мені здається, аж надто спрощений. Візьмімо, для прикладу, українську й англійську. Багатьох англійських звуків у нашій мові нема, так само, як багатьох українських звуків нема в англійській. Ми можемо лише дуже приблизно транскрибувати текст засобами іншої мови — для повноцінного його відтворення довелося б додати декілька нових літер чи диграфів. Навіть український текст, фонетично відтворений російськими літерами, вже має певні фонетичні відмінності від оригіналу. Подібне транскрибування годиться для розмовників (людина не має часу на те, щоб повноцінно засвоїти фонетику мови, але їй необхідно сказати пару слів цією мовою), але для вивчення мови чи чи повноцінного обміну інформацією така транскрипція непридатна.
Цитата: Python от мая 3, 2007, 09:51
Тобто, це вже готова програма? А з якими мовами вона на даний момент може працювати?
Цитата: Python от мая 6, 2007, 16:10Ne bahato l'udyn možut' čytaty kyrylyc'u času Слова о плъку Игоревѣ
Ось і мені теж дак здається. Відмовитись від старої писемності — те ж саме, що вкоротити своїй країні історію: зі зміною писемності старі книги та рукописи для більшості нащадків стануть недоступними...
Цитата: Python от мая 6, 2007, 16:10Абсолютно вірно! :UU:
Ось і мені теж дак здається. Відмовитись від старої писемності — те ж саме, що вкоротити своїй країні історію: зі зміною писемності старі книги та рукописи для більшості нащадків стануть недоступними...
Цитата: Python от мая 6, 2007, 18:16
Щоб познайомити світ з нашими надбаннями, слід, у першу чергу, створювати самі надбання — якщо вони варті того, світ про них почує, навіть якщо вони будуть написані арабською в'яззю чи китайськими ієрогліфами. Крім того, зміна писемності може відмежувати нас разом з іноземцями від літературних надбань наших предків. Чи не краще своїми досягненнями створити в Європі моду на кирилицю? Справді, чому у нас людина, що не знає латинських літер, виглядає невігласом, а для Європи чи Америки володіння однією-єдиною латиницею — норма?
Цитата: Python от мая 6, 2007, 17:19Tak, ale c'a l'udyna može čytaty teksty čes'koju čy slovac'koju lehče i vice versa.
2 iopq:
Але погодьтесь, людина, яка з дитинства знає кирилицю, навіть без спеціальної підготовки може в старому рукописі виділити окремі слова — для «латиничника» ж текст «Повісті временних літ» чи «Слова о полку Ігореві» здаватиметься взагалі арабською грамотою.
Втім, читати давні тексти було б набагато легше, якби не реформа письма Петра І. Гражданський шрифт, запроваджений ним, надав кирилиці «європейських» обрисів і спростив її, але відмінності між старою кирилицею та сучасною вже віддаляють нас від нашої давньої історії.
Цитата: Kubanian от мая 6, 2007, 15:46Spokonvičnu? Slovjanśku? Jakščo j možna jakuś pysemnisť nazvaty slovjanśkoju, tak ce hlaholycü. Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Možlyvo j sam Kostäntyn (Kyrylo) jiji stvoryv. Mabuť ce buv typovyj misionerśkyj alfavit. Do reči, te, ščo hlaholycü my znaxodymo takož i v moraviv, hovoryť na korysť cöho. Pevno zhodom, Kostäntyn, pobačyvšy, ščo slovjany u žytti prodovžujuť korystuvatysä hrećkum pyśmom, zrozumiv, ščo ne treba zaprovadžuvaty nijakyx novyx alfavitiv, a prystosuvaty odyn z tyx, jaki vže je. Ščodo moraviv, to zaraz vony korystujuťsä čeśkym latyničnym pyśmom.
Жах який! Ну як можна поміняти споконвічну слов'янську писемність на якусь латиницю...
Цитата: Python от мая 6, 2007, 18:16Je tak zvane zolote pravylo, xarakterne majže dlä vsix religij ta filosofij: povoďsä z ynšymy tak, jak xočeš, ščob povodylysä z toboju. Abo šče: lüby sam, jakšo xočeš, ščob tebe lübyly. Otže, jakščo my ne budemo lübyty latynycü, to xto ž polübyť našu kyrylycü?
Чи не краще своїми досягненнями створити в Європі моду на кирилицю?
Цитата: znatok от мая 6, 2007, 17:37
але нашою метою є не лише зберегти вміння розуміти наші древні рукописи, а й знайомити інші народи з нашими надбаннями - бо на даний час в світі (як і на протязі всього нашого минулого), з нашим письменством, історією, способом життя і мишлення мало знайомі ...
саме через це у нас постійно виникають непорозуміння з іншим світом ... вони просто не уявляють хто ми такі (я маю на увазі і росіян і українців) ...
отут у нагоді і стане латинка і перебуквуючі програмки - швидко перекодовувати всі існуючі тексти в латинку - щоби людям Заходу було простіше їх читати ...
Хоча все 'дно кирилиця набагато ближче до латиниці ніж скажімо арабська вязь ... От скажімо для поширення перськомовних джерел, які зараз існують лише арабською вяззю, для широкого загалу, вже створено латинську абетку (щоб перебуквувати арабську вязь) ...Багато творів вже перебуквували ... Див. www.unipers.com
Цитата: ou77 от мая 7, 2007, 10:04Коли я тільки почав знайомитись з грецьким письмом, мене найбільше збивали мінускульні літери (скажімо, ζ, ξ, ς інколи виглядають досить подібно, та й взагалі курсив читається важче), тоді як з великими літерами таких проблем не було. Звичайно, відстань між кирилицею й латиницею більша, ніж між кирилицею чи латиницею та грецьким письмом, але ці відмінності не йдуть ні в яке порівняння з тим, що бачить європеєць, читаючи арабські чи гебрейські літери. В маюскульному варіанті сучасна кирилиця й латиниця мають 7 ідентичних літер, кирилиця й грецький алфавіт — 15, латиниця й грецький — 11. В писемностях, що походять від арамейської, європеєць взагалі не може зачепитись за графічні обриси літер (крім, можливо, літери шін для тих, хто знає кирилицю), а в випадку арабської йому ще й доводиться виділяти окремі літери з суцільної в'язі та лігатур.
2. Коли я не знав грецького алфавіту (пару букв з фізики не рахуємо), для мене грецька була нічим не краще арабської, тобто кирилиця думаю для необізнаної людини нічим не краща за арабську чи гебрейську.
Цитата: Lugat от мая 7, 2007, 08:20Цитата: Kubanian от мая 6, 2007, 15:46Spokonvičnu? Slovjanśku? Jakščo j možna jakuś pysemnisť nazvaty slovjanśkoju, tak ce hlaholycü. Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Možlyvo j sam Kostäntyn (Kyrylo) jiji stvoryv. Mabuť ce buv typovyj misionerśkyj alfavit. Do reči, te, ščo hlaholycü my znaxodymo takož i v moraviv, hovoryť na korysť cöho. Pevno zhodom, Kostäntyn, pobačyvšy, ščo slovjany u žytti prodovžujuť korystuvatysä hrećkum pyśmom, zrozumiv, ščo ne treba zaprovadžuvaty nijakyx novyx alfavitiv, a prystosuvaty odyn z tyx, jaki vže je. Ščodo moraviv, to zaraz vony korystujuťsä čeśkym latyničnym pyśmom.
Жах який! Ну як можна поміняти споконвічну слов'янську писемність на якусь латиницю...
Te, ščo Vy nazyvajete spokonvičnoju slovjanśkoju pysemnistü, je hrećke pyśmo z dodavannäm hebrejśkyx bukv "šin", "cade" ta ligatur. Prosto hrećke pyśmo bulo prystosovano do osoblyvostej slovjanśkoji fonetyky. Ale ž i my ne vprovadžujemo čyjuś latynku v nezminnomu stani. My jiji tež prystosovujemo do ukrajinśkoji movy ta jiji osoblyvostej. Tak u čomu ž tut žax? Jakščo, zvyčajno, ce ne ironija... Čomu ja podumav pro ironiju? Bo Vy napevne znajete, ščo biľše čyslo slovjanśkyx narodiv posluhovujeťsä same latynkoju. Tož proponuju vyznaty same latynku dijsno slovjanśkoju pysemnistü.
Цитата: iopq от мая 7, 2007, 03:27Культурне домінування західноєвропейських народів призвело до того, що слов'яни, які користуються кирилицею, здебільшого знають і латинський алфавіт. Гадаю, середньостатистьичному українцю легше читати чеський текст, ніж середньостатистичному чеху український. Крім того, знання кирилиці сприяє легшому засвоєнню грецького письма.
Tak, ale c'a l'udyna može čytaty teksty čes'koju čy slovac'koju lehče i vice versa.
Цитата: iopq от мая 7, 2007, 11:52На жаль, не можу — в ті часи кирилиця використовувалась переважно для старослов'янської мови, яка виконувала роль спільної літературної мови для всіх православних слов'ян (тоді як у католицькій Європі цю ж функцію виконувала латинська мова). Втім, старослов'янська мова, будучи більш зрозумілою для поляків, ніж латинська, деякий час використовувалась у Польщі навіть після переходу до католицизму.
A možete meni daty pryklad tekstiv pol'skych čy čes'kych napysanych kyrylycej? Meni cikavo.
Цитата: Lugat от мая 7, 2007, 08:20
Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Te, ščo Vy nazyvajete spokonvičnoju slovjanśkoju pysemnistü, je hrećke pyśmo z dodavannäm hebrejśkyx bukv "šin", "cade" ta ligatur. Prosto hrećke pyśmo bulo prystosovano do osoblyvostej slovjanśkoji fonetyky. Ale ž i my ne vprovadžujemo čyjuś latynku v nezminnomu stani. My jiji tež prystosovujemo do ukrajinśkoji movy ta jiji osoblyvostej.
Цитата: znatok от мая 8, 2007, 13:22Harazd, povim Vam vid, ščo ja pro te, ščo bula hlaholycä štučno stvorena dumaju. :)
Ще питання - що ви розумієте під, коли говорите, що глаголиця була створена штучно? Тобто Ви маєте на увазі, що її цілеспрямовано створила група людей за невеликий проміжок часу? <...>
До речі - згадайте також, що в ті часи під греками і Грецією ( Великою Грецією) наші предки могли розуміти всі землі, що входили до складу грецької колоніальної імперії.
Цитата: Ревета от мая 14, 2007, 13:17Ce transliteracija, ale ne ščos' ščo može nazyvaty s'a latynyceju.
Ось надибав сьогодні в інтернеті.
(http://library.org.ua/abetka.gif)
http://library.org.ua/abetka.htm
Як вам така версія?
Цитата: Python от мая 14, 2007, 14:02Причому Є в українській майже завжди читається як [је].
Бракує систематизованості. Для Є, Ї існують окремі літери (причому, з різними діакритиками)
Цитата: Vertaler от мая 14, 2007, 19:09синє = [sInje]?Цитата: Python от мая 14, 2007, 14:02Причому Є в українській майже завжди читається як [је].
Бракує систематизованості. Для Є, Ї існують окремі літери (причому, з різними діакритиками)
Цитата: Python от мая 14, 2007, 21:27Kazaty ščo c'a litera majže zavždy čytajets'a jak [je] ne pravyl'no.
Після приголосних Є не читається як [йе].
Цитата: Vertaler от мая 14, 2007, 22:15
Люди, ви що? :green: Я сказав — майже завжди, тобто, мабуть, у 99% випадків, і тільки в одному проценті вона стоїть після приголосних та вимовляється без йоту. :eat:
Тому зусім неправильно видумивати для неї окрему літеру ě, коли я та ю позначаються двома — ось що я хотів сказати.
Цитата: iopq от мая 15, 2007, 15:30Слухайте, ви! Я щяз з вами з ума зійду. Ви ж, здається, вивчаєте лінгвістику, додаєте коментари в темах навіть про китайську, а історії вашої рідної української мови не знаєте. Чому українською буде, наприклад, «Яковлевич» а не «Яковлєвич», «землею» а не «землєю», «відсторонений» а не «відсторонєний», адже в цих словах були м'які, палатальні звуки? А тому, що в давньоруській зпочатку всі приголосні перед «е» стали м'якими, та ваші предки, майбутні українці, теж розмовляли як нинішні росіяни, а потім, коли жива українська мова стала самостійною, у ній всі — всі, навіть колишні палатальні — приголосні раптом стали твердими перед /е/. Навіть ц, яке зараз є м'яким, наприклад, перед /а/ там, де в російській та білоруській воно тверде. І тому все, що ви можете зустріти в україньскій, у чому пишеться «є» після приголосної, це суто аналогія або діалектизм. У слові «синє» аналогію не помітить тільки сліпий: -е після твердої приголосної — це закінчення твердого відмінювання, так що там, де основа є м'якою, -н на її кінці стає знову м'яким, так само й у називному відмінку чоловічого роду: синій. А там, де «землею», там відповідне закінчення -ою, тому нічого не змінюється.
Zvidky vy vz'aly 99%? 99% vsich vypadkiv zastosuvann'a čy 99% vsich sliv? Tomu ščo isnuje bagato sliv jaki majut' tu literu pisl'a pryholosnoji. Tilky važko rahuvaty, tomu ščo mij slovnyk kaže зєднати, i jakščo ja by napysav programu jaka rachuje kil'ky raz litera є trapl'ajets'a pisl'a pryholosnych, to rezul'tat buv by ne virnyj.
I jakščo dyvytys'a na slova z inšych mov, to šče hirše, jich napysann'a ne standartne.
Na pryklad, u slovi фойє, є ne može buty [je] tomu ščo vono vže maje literu й
Цитата: "Vertaler" от
«Яковлевич» а не «Яковлєвич»
Цитата: Vertaler от мая 15, 2007, 17:40Цитата: iopq от мая 15, 2007, 15:30Слухайте, ви! Я щяз з вами з ума зійду. Ви ж, здається, вивчаєте лінгвістику, додаєте коментари в темах навіть про китайську, а історії вашої рідної української мови не знаєте. Чому українською буде, наприклад, «Яковлевич» а не «Яковлєвич», «землею» а не «землєю», «відсторонений» а не «відсторонєний», адже в цих словах були м'які, палатальні звуки? А тому, що в давньоруській зпочатку всі приголосні перед «е» стали м'якими, та ваші предки, майбутні українці, теж розмовляли як нинішні росіяни, а потім, коли жива українська мова стала самостійною, у ній всі — всі, навіть колишні палатальні — приголосні раптом стали твердими перед /е/. Навіть ц, яке зараз є м'яким, наприклад, перед /а/ там, де в російській та білоруській воно тверде. І тому все, що ви можете зустріти в україньскій, у чому пишеться «є» після приголосної, це суто аналогія або діалектизм. У слові «синє» аналогію не помітить тільки сліпий: -е після твердої приголосної — це закінчення твердого відмінювання, так що там, де основа є м'якою, -н на її кінці стає знову м'яким, так само й у називному відмінку чоловічого роду: синій. А там, де «землею», там відповідне закінчення -ою, тому нічого не змінюється.
Zvidky vy vz'aly 99%? 99% vsich vypadkiv zastosuvann'a čy 99% vsich sliv? Tomu ščo isnuje bagato sliv jaki majut' tu literu pisl'a pryholosnoji. Tilky važko rahuvaty, tomu ščo mij slovnyk kaže зєднати, i jakščo ja by napysav programu jaka rachuje kil'ky raz litera є trapl'ajets'a pisl'a pryholosnych, to rezul'tat buv by ne virnyj.
I jakščo dyvytys'a na slova z inšych mov, to šče hirše, jich napysann'a ne standartne.
Na pryklad, u slovi фойє, є ne može buty [je] tomu ščo vono vže maje literu й
І ось тепер, сподіваюся, ви розумієте, що зустріти в українській /е/ після м'якого приголосного — це дуже рідка удача.
А фойє... ну не про те ми зараз, не про те. ;up:
Цитата: Lugat от мая 24, 2007, 20:13
Ja tež neščodavno nadybav v Interneti cikavu mašynku, jaka dozvoľaje za paru sekund perekynuty xoča b i cilyj roman z kyrylyci na lučukivśku latynku. Sprobuvav, duže spodobalośa. Systema, do reči, duže blyźka do tijeji, na jakij zupynyvśa i ja, xoča j bez umlautiv. Vlasne umlauty ja vykorystovuvav na pevnomu etapi ne stiľky, ščob pidkreslyty zminy u vymovi holosnyx pisľa mjakyx pryholosnyx, skiľky dľa toho, ščob poznačaty same mjake čytanńa pryholosnyx. Ce bulo potribno, ščob jakoś rozvantažyty tekst vid zanadto velykoji kiľkosty pomjakšuvaľnyx apostrofiv. Potim apostrofy ja zaminyv diakrytykoju, v osnovnomu, akutom, umlauty ž zalyšalyśa. Vynyklo podvijne vidobraženńa mjakyx pryholosnyx - akut nad pryholosnoju ta trema nad nastupnoju holosnoju. Tomu, važaju, ščo systema pana I. Lučuka je biľš poslidovnoju dľa ukrajinśkoji latynky u razi vykorystanńa diakrytyky.
Skačaty latynizator možna tut: http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/readme.htm
Цитата: iopq от мая 24, 2007, 20:50Cilkom z Vamy zhoden - same tak i ja vvažaju: Zaporižža, zaliźačča, piddašša i take ynše. Krim toho ja pomityv šče j nepotribne vžyvanńa apostrofa pered jotom. Tam vin ni do čoho. Dovodytśa vydaľaty. Ale ce ne takyj vže j velykyj gandž. Vse odno cikava znaxidka. Do reči mašynka podaje: bjuro, pjupitr, bjaź same tak, jak zaraz proponujetśa tak peredavaty u zaplanovanij reformi pravopysu. Nu šče j možna bulo b pysaty zakinčenńa -ťśa jak -tśa, vykorystovujučy pryncyp asymiľaciji.
Maje dekil'ka vad. Запоріжжя - Zaporižžja. Krašče - Zaporižža tomu ščo pisl'a udvojinych šš, žž, čč zavždy pyšets'a mjaka litera.
Цитата: iopq от мая 24, 2007, 20:50IMHO, це не вада. По-перше, в українській мові є префікс між-, після якого може бути і тверда літера ж (напр., «міжжиттєвий»), також не слід виключати можливість існування комбінацій шш, жж, чч без пом'якшення в іншомовних власних назвах. По-друге, введення окремих правил для відтворення шиплячих у цій позиції ускладнює правопис: чому після жж, шш, чч має йти одна літера, а після зз, сс, цц, лл, нн, тт, дд — інша? Це не відповідає ні фонетичному, ні етимологічному принципу.
Maje dekil'ka vad. Запоріжжя - Zaporižžja. Krašče - Zaporižža tomu ščo pisl'a udvojinych šš, žž, čč zavždy pyšets'a mjaka litera.
Цитата: Python от мая 25, 2007, 01:36Цитата: iopq от мая 24, 2007, 20:50IMHO, це не вада. По-перше, в українській мові є префікс між-, після якого може бути і тверда літера ж (напр., «міжжиттєвий»), також не слід виключати можливість існування комбінацій шш, жж, чч без пом'якшення в іншомовних власних назвах. По-друге, введення окремих правил для відтворення шиплячих у цій позиції ускладнює правопис: чому після жж, шш, чч має йти одна літера, а після зз, сс, цц, лл, нн, тт, дд — інша? Це не відповідає ні фонетичному, ні етимологічному принципу.
Maje dekil'ka vad. Запоріжжя - Zaporižžja. Krašče - Zaporižža tomu ščo pisl'a udvojinych šš, žž, čč zavždy pyšets'a mjaka litera.
Цитата: Python от мая 25, 2007, 03:09Lučukivka daje žytťa. U slovi oblyččja ne može pysaty oblyčč'a tomu ščo lučukivka vžyvaje "hačok" ale ne apostrof.
Тверде й пом'якшене ч — різні звуки, хоча й близькі.
До речі, як там з відтворенням таких слів, як «насіння», «життя» та ін.? Теж зберігається відповідність я=ja, чи відбувається заміна попередньої приголосної (або й обох приголосних) її м'яким варіантом?
Цитата: Python от мая 25, 2007, 01:36Tomu, ščo ukrajinśka mova maje fenomen dovhyx mjakyx šypľačyx žž, šš, čč, todi jak zz, ss, cc, ll, nn, tt, dd - ne je mjakymy šypľačymy. Stavyty pisľa mjakyx šypľačyx pomjakšenńa nema sensu. Vykľučenńa typu "mižžabjačyj" prekrasno rozrizńajetśa, bo tam čitko vydno prefiks miž-. Jakščo vže treba zovsim unifikuvaty, to čomu b ne pysaty prefiks čerez defis: miž-žab'jačyj? Ce vse možna robyty "v paketi" reformy pravopysu ta vpoŕadkuvanńa alfavitu razom zi vvedenńam paraleľnoho pyśma - latynky.
... чому після жж, шш, чч має йти одна літера, а після зз, сс, цц, лл, нн, тт, дд — інша? Це не відповідає ні фонетичному, ні етимологічному принципу.
Цитата: Python от мая 25, 2007, 12:30Možna pysaty žž' zamist žžj
Тобто, ви пропонуєте ту ж плутанину, яку ми маємо з дж, дз, розповсюдити ще й на пом'якшені чч, жж, шш?
Цитата: Python от мая 25, 2007, 12:30A xiba je šče j ynši vykľučenńa, okrim vypadku z prefiksom "miž-"? Tak ščo ce vže ne plutanyna, a ščoś na kšalt materiaľnoji točky, rozmiramy jakoji možna znextuvaty.
Тобто, ви пропонуєте ту ж плутанину, яку ми маємо з дж, дз, розповсюдити ще й на пом'якшені чч, жж, шш?
Цитата: Python от Це вже виглядає логічніше. До речі, як ця система працює з йотованими після губних і р та апострофом? «Свято», «зв'язок», «бур'ян», «буряк»?Oś pŕamo tut perehańaju: "Ce vže vyhľadaje lohičniše. Do reči, jak ća systema praćuje z jotovanymy pisľa hubnyx i r ta apostrofom? «Svjato», «zv'jazok», «bur'jan», «buŕak»?"
ЦитироватьA xiba je šče j ynši vykľučenńa, okrim vypadku z prefiksom "miž-"? Tak ščo ce vže ne plutanyna, a ščoś na kšalt materiaľnoji točky, rozmiramy jakoji možna znextuvaty.Окрім питомих слів, можуть бути й запозичені власні назви з якими завгодно комбінаціями літер. При автоматичному перекодуванні спершу в латиницю, а потім в кирилицю в таких словах можуть виникнути помилки.
Цитата: Python от мая 25, 2007, 19:17Jak ja vže pysav, je sutťeva riznyća miž holosnymy pisľa mjakyx pryholosnyx i vlasne tak zvanymy jotovanymy. Jotovani - ce zvuk jot pľus holosna. Plutanyna z nazvoju vyklykana vykorystanńam bukv, ščo poxoďať z ligatur, jak u razi peredači zvuka jot pľus holosna, tak i v razi holosnoho pisľa palatalizovanoho pryholosnoho. Takyj absurd slid poboroty. Jot maje stojaty na naležnomu jomu misci, a palatalizovani pryholosni majuť poznačatyśa bez vykorystanńa jotu+holosna. Apostrof pered jotom - ce tež nonsens, vyklykanyj vykorystanńam jotovanyx ligatur na nenaležnomu misci. Tomu, ja vvažaju logičnym vykorystanńa okremyx liter dľa palatalizovanyx zvukiv.
Схоже, автор цієї латиниці врахував, що лише зубні приголосні та р стають м'якими перед йотованими, але забув про існування решти приголосних, які також взаємодіють з йотованими. З моєї точки зору, було б правильніше послідовно передавати йотовані як jV у всіх позиціях і зберігати апостроф там, де він є у кирилиці.
Цитата: Lugat от мая 26, 2007, 09:16Ce i je moja dumka. Tomu ja choču reformu ukrajin'skoj abetky.Цитата: Python от мая 25, 2007, 19:17Jak ja vže pysav, je sutťeva riznyća miž holosnymy pisľa mjakyx pryholosnyx i vlasne tak zvanymy jotovanymy. Jotovani - ce zvuk jot pľus holosna. Plutanyna z nazvoju vyklykana vykorystanńam bukv, ščo poxoďať z ligatur, jak u razi peredači zvuka jot pľus holosna, tak i v razi holosnoho pisľa palatalizovanoho pryholosnoho. Takyj absurd slid poboroty. Jot maje stojaty na naležnomu jomu misci, a palatalizovani pryholosni majuť poznačatyśa bez vykorystanńa jotu+holosna. Apostrof pered jotom - ce tež nonsens, vyklykanyj vykorystanńam jotovanyx ligatur na nenaležnomu misci. Tomu, ja vvažaju logičnym vykorystanńa okremyx liter dľa palatalizovanyx zvukiv.
Схоже, автор цієї латиниці врахував, що лише зубні приголосні та р стають м'якими перед йотованими, але забув про існування решти приголосних, які також взаємодіють з йотованими. З моєї точки зору, було б правильніше послідовно передавати йотовані як jV у всіх позиціях і зберігати апостроф там, де він є у кирилиці.
Цитата: iopq от мая 26, 2007, 13:04Так, ієрогліфами писати.
Tomu ja choču reformu ukrajin'skoj abetky.
Цитата: Verzähler от мая 26, 2007, 13:41Davajte. Vidkryvajte novu temu: "Ukrajinśka mova ijeroglifikoju". Proponujte, jaku systemu vybraty. A može, Vy majete vže svij projekt systemy svitovoji ijeroglifiky? Davajte, čekatymemo z neterpinńam! :=Цитата: iopq от мая 26, 2007, 13:04Так, ієрогліфами писати.
Tomu ja choču reformu ukrajin'skoj abetky.
Цитата: Lugat от мая 26, 2007, 09:16Такий підхід годиться для передачі йотованих після зубних приголосних і р (які справді стають м'якими), але як бути з губними та рештою? По-перше, вони м'якими бути не можуть за визначенням (про це ми вже говорили, у слові «морквяний» в лишається практично твердою, але я читається не так, як а). По-друге, вводити окрему літеру для г у слові «гяур» — це зайве переускладнення алфавіту.
Jak ja vže pysav, je sutťeva riznyća miž holosnymy pisľa mjakyx pryholosnyx i vlasne tak zvanymy jotovanymy. Jotovani - ce zvuk jot pľus holosna. Plutanyna z nazvoju vyklykana vykorystanńam bukv, ščo poxoďať z ligatur, jak u razi peredači zvuka jot pľus holosna, tak i v razi holosnoho pisľa palatalizovanoho pryholosnoho. Takyj absurd slid poboroty. Jot maje stojaty na naležnomu jomu misci, a palatalizovani pryholosni majuť poznačatyśa bez vykorystanńa jotu+holosna. Apostrof pered jotom - ce tež nonsens, vyklykanyj vykorystanńam jotovanyx ligatur na nenaležnomu misci. Tomu, ja vvažaju logičnym vykorystanńa okremyx liter dľa palatalizovanyx zvukiv.
Цитата: Python от мая 27, 2007, 01:12Цитата: Lugat от мая 26, 2007, 09:16Такий підхід годиться для передачі йотованих після зубних приголосних і р (які справді стають м'якими), але як бути з губними та рештою? По-перше, вони м'якими бути не можуть за визначенням (про це ми вже говорили, у слові «морквяний» в лишається практично твердою, але я читається не так, як а). По-друге, вводити окрему літеру для г у слові «гяур» — це зайве переускладнення алфавіту.
Jak ja vže pysav, je sutťeva riznyća miž holosnymy pisľa mjakyx pryholosnyx i vlasne tak zvanymy jotovanymy. Jotovani - ce zvuk jot pľus holosna. Plutanyna z nazvoju vyklykana vykorystanńam bukv, ščo poxoďať z ligatur, jak u razi peredači zvuka jot pľus holosna, tak i v razi holosnoho pisľa palatalizovanoho pryholosnoho. Takyj absurd slid poboroty. Jot maje stojaty na naležnomu jomu misci, a palatalizovani pryholosni majuť poznačatyśa bez vykorystanńa jotu+holosna. Apostrof pered jotom - ce tež nonsens, vyklykanyj vykorystanńam jotovanyx ligatur na nenaležnomu misci. Tomu, ja vvažaju logičnym vykorystanńa okremyx liter dľa palatalizovanyx zvukiv.
Цитата: Python от мая 27, 2007, 01:12Todi, mabuť, ne obijtysä bez umlautiv: morkvänyj, gäur. Tak ščo, reabilitujemo umlauty, čy jak?
Такий підхід годиться для передачі йотованих після зубних приголосних і р (які справді стають м'якими), але як бути з губними та рештою? По-перше, вони м'якими бути не можуть за визначенням (про це ми вже говорили, у слові «морквяний» в лишається практично твердою, але я читається не так, як а). По-друге, вводити окрему літеру для г у слові «гяур» — це зайве переускладнення алфавіту.
Цитата: Lugat от мая 27, 2007, 03:53А ось народ виру завжди ставить над пом'якшеною приголосною акут, будь то r, h чи t. Чому б вам так не зробити?
Todi, mabuť, ne obijtysä bez umlautiv: morkvänyj, gäur. Tak ščo, reabilitujemo umlauty, čy jak?
Цитата: Lugat от мая 27, 2007, 03:53Умляути заслуговують на реабілітацію. В принципі, їх використання можна розповсюдити й на всі випадки, коли йотована чи ьо йде після приголосної — цим ми спрощуємо правила і звільняємось від необхідності вводити окрему літеру для м'якої р, яка буває тільки перед пом'якшуючою голосною.
Todi, mabuť, ne obijtysä bez umlautiv: morkvänyj, gäur. Tak ščo, reabilitujemo umlauty, čy jak?
Цитата: Python от мая 27, 2007, 15:09Cilkom zhoden z Vamy, kolego!Цитата: Lugat от мая 27, 2007, 03:53Умляути заслуговують на реабілітацію. В принципі, їх використання можна розповсюдити й на всі випадки, коли йотована чи ьо йде після приголосної — цим ми спрощуємо правила і звільняємось від необхідності вводити окрему літеру для м'якої р, яка буває тільки перед пом'якшуючою голосною.
Todi, mabuť, ne obijtysä bez umlautiv: morkvänyj, gäur. Tak ščo, reabilitujemo umlauty, čy jak?
Цитата: Vertaler от мая 27, 2007, 11:14Narod Vyru? A ščo vono za narod takyj?Цитата: Lugat от мая 27, 2007, 03:53А ось народ виру завжди ставить над пом'якшеною приголосною акут, будь то r, h чи t. Чому б вам так не зробити?
Todi, mabuť, ne obijtysä bez umlautiv: morkvänyj, gäur. Tak ščo, reabilitujemo umlauty, čy jak?
Цитата: Lugat от мая 27, 2007, 19:02Ну як можна цього не знати? Це субетнос естонців. Десь на півдні Естонії живуть. Я там був у минулому році.
Narod Vyru? A ščo vono za narod takyj?
Цитата: Conservator от июня 6, 2007, 23:06Дякую Вам, пане Conservator.
to Lugat: Маю ідею з часом видавати паперове видання латинкою. Правопис схожий на той, який використовуєте Ви: м'якість позначати знаком наголосу або апострофом, шиплячі - за чеською системою, задньоязикові: ґ - g, х - x, гортанний: г - h. Будь ласка, повідомте, де можна скачати чеську розкладку для клявіятури. Загалом - як така ідея (просто у вигляді експерименту, на власний ризик).
Цитата: iopq от июня 7, 2007, 09:38Zanadto bahato apostrofiv. Z estetyčnoji točky zoru vony kaličať slovo. Pamjataju, čytav, šče v 20-x rokax mynuloho stolittä sered ukrajinśkyx lingvistiv točylyś haräči dyskusiji na temu "Apostrof čy kalictvo?". Tym pače buď-jake slovo z apostrovom nabrane v pošukovyku, napryklad, v Google'i, rozryvajetsä navpil jak dva riznyx slova (do apostrofa i pislä nöho).
Čomu ni b'uro, p'upitr, b'az', Sv'eta, V'ačeslav, g'aur?
Цитата: Lugat от мая 26, 2007, 22:13
Davajte. Vidkryvajte novu temu: "Ukrajinśka mova ijeroglifikoju". Proponujte, jaku systemu vybraty. A može, Vy majete vže svij projekt systemy svitovoji ijeroglifiky? Davajte, čekatymemo z neterpinńam! :=
Цитата: znatok от июня 7, 2007, 10:54
пропоную китайські ієрогліфи - ми відразу зможемо читати китайські книжки нашою мовою ... це збагатить українську культуру ...
Цитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 11:34Не так все просто. Без знание грамматики и лексикологии может очень легко получиться бессмысленный набор слов.
Брав даоські трактати і читав одразу російською.
Цитата: Verzähler от июня 7, 2007, 11:47
Не так все просто. Без знание грамматики и лексикологии может очень легко получиться бессмысленный набор слов.
Цитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 12:04За вашего знаемого я нисколько не беспокоюсь, — раз читает, значит, знает.
Не беспокойтесь
Цитата: Verzähler от июня 7, 2007, 12:41私同考юЦитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 12:04За вашего знаемого я нисколько не беспокоюсь, — раз читает, значит, знает.
Не беспокойтесь
Я вообче. Чтобы приспособить китайскую иероглифику к славянскому языку придется много потрудиться.
Цитата: iopq от июня 7, 2007, 14:32Ієрогліфи плюс кирилиця для утворення флексій? Непогано :up:Цитата: Verzähler от июня 7, 2007, 12:41私同考юЦитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 12:04За вашего знаемого я нисколько не беспокоюсь, — раз читает, значит, знает.
Не беспокойтесь
Я вообче. Чтобы приспособить китайскую иероглифику к славянскому языку придется много потрудиться.
Цитата: znatok от июня 7, 2007, 10:54Цитата: Lugat от мая 26, 2007, 22:13
Davajte. Vidkryvajte novu temu: "Ukrajinśka mova ijeroglifikoju". Proponujte, jaku systemu vybraty. A može, Vy majete vže svij projekt systemy svitovoji ijeroglifiky? Davajte, čekatymemo z neterpinńam! :=
пропоную китайські ієрогліфи - ми відразу зможемо читати китайські книжки нашою мовою ... це збагатить українську культуру ...
Цитата: Python от июня 7, 2007, 18:37Вы похожи на несийцев.
Ієрогліфи плюс кирилиця для утворення флексій? Непогано :up:
写учи 这им 方法ом, 我们 重覆ємо 经验 日本ців...
Цитата: Conservator от июня 7, 2007, 16:35Pevnyj čas ja tež podiľav takyj pohľad, ščo možna vykorystovuvaty apostrof, ale zviv joho do obmeženoho vykorystanńa: lyše koly pomjakšuvana litera stojiť pered ynšoju pryholosnoju abo v kinci slova. U razi mjakoji pryholosnoji pered holosnoju ja navažyvśa stavyty tremu nad nastupnoju holosnoju. Ce deščo rozvantažylo tekst vid zanadto velykoji kiľkosty apostrofiv. I vže potim dijšov do dumky, a ščo, vlasne, zavažaje vykorystovuvaty akut i karon, - jakščo vže my vdajemośa do diakrytyky, to čomu b ne vźaty z neji jakomoha biľše? (cej tekst ja nabrav ukrajinśkoju kyrylyceju, i perehnav čerez latynizator na lučukivku, ne dovelośa naviť vidkryvaty čeśku klaviaturu)
Але, виходячи з того, що ідеальним є співвідношення "1 звук - 1 літера", враховуючи те, що апостроф не є літерою, його вживання на позначення м'якости цілком виправдане. Воно зменшує кількість необхідних літер. Крапки над буквіами на позначення голосних чи знак наголосу над приг. de facto утворюють нову літеру, навіть, коли це не фіксується в абетці. А естетичний вигляд тексту - суб'єктивне поняття, те, що не подобає ся одному, вподобає інший. А от проблема з пошуковиком - дійсно перешкода, над цим слід подумати.
Цитата: Conservator от июня 7, 2007, 16:35Ні, не виправдане. Апостроф — це знак пунктуації.
Але, виходячи з того, що ідеальним є співвідношення "1 звук - 1 літера", враховуючи те, що апостроф не є літерою, його вживання на позначення м'якости цілком виправдане.
Цитата: Verzähler от июня 7, 2007, 18:39А як саме вони це робили? Додавали ієрогліф-флексію за фонетичним принципом, чи писали щось на зразок аналітичної конструкції, яка, проте, мала читатись як слово у відповідній граматичній формі?Цитата: Python от июня 7, 2007, 18:37Вы похожи на несийцев.
Ієрогліфи плюс кирилиця для утворення флексій? Непогано :up:
写учи 这им 方法ом, 我们 重覆ємо 经验 日本ців...
А вот древние манчжуры писали китайским письмом и окончания тоже указывали китайскими иероглифами. Так более последовательно.
Цитата: Python от июня 7, 2007, 18:37А якщо так: 写这方法,我们 重覆经验 日本人们?
Ієрогліфи плюс кирилиця для утворення флексій? Непогано :up:
写учи 这им 方法ом, 我们 重覆ємо 经验 日本ців...
Цитата: Vertaler от июня 7, 2007, 18:45Aha, a v mene vže apostrofiv nemaje! ::)Цитата: Conservator от июня 7, 2007, 16:35Ні, не виправдане. Апостроф — це знак пунктуації.
Але, виходячи з того, що ідеальним є співвідношення "1 звук - 1 літера", враховуючи те, що апостроф не є літерою, його вживання на позначення м'якости цілком виправдане.
Цитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 18:54Украинский — слоговой язык?
Нє, хлопці, ієрогліфи - це вже занадто. Краще б якийсь аналог хірагани, чи шо.
Цитата: Verzähler от июня 7, 2007, 18:57Так! Маємо!Цитата: Noëlle Daath от июня 7, 2007, 18:54Украинский — слоговой язык?
Нє, хлопці, ієрогліфи - це вже занадто. Краще б якийсь аналог хірагани, чи шо.
Цитата: Lugat от июня 7, 2007, 18:49Але це можна прочитати і як 写и 这им 方法ом, 我们 重覆ємо 经验 日本人们ів!
А якщо так: 写这方法,我们 重覆经验 日本人们?
Цитата: Python от июня 7, 2007, 19:26Japonśka mova maje 4 vydy pyśma: ijeroglifika, katakana, xiragana i romadzi. A ot ni razu ne bačyv, ščob litery romadzi vykorystovuvalyś poŕad z ijeroglifamy. ::)Цитата: Lugat от июня 7, 2007, 18:49Але це можна прочитати і як 写и 这им 方法ом, 我们 重覆ємо 经验 日本人们ів!
А якщо так: 写这方法,我们 重覆经验 日本人们?
Цитата: Lugat от июня 7, 2007, 08:32А вот интересно, как вообще правильно писать это имя? В части учебников его дают как пример на применение апострофа, в других же- как исключение. Нас в школе преподаватели учили писать это имя с апострофом, в то же время я выяснил, что в половине школ это имя пишут с апострофом, в половине- без оного. В других городах ситуация тоже отнюдь не яснее.
Проблема може виникнути також із передачею написання слів ...Вячеслав, ...
Цитата: Lugat от июня 7, 2007, 22:30Враховуючи відмінності між китайською фонетикою та нашою, ієрогліфи краще читати за логографічним принципом. Що ж стосується японців, вони поєднують канджі (ієрогліфи) не з романдзі, а з катаканою, хоча принцип подібний: корінь записується ієрогліфами, флексія — фонетичним письмом. Ми свого силабарію не маємо, але кирилиця у нас використовується достатньо давно, тому, мені здається, поєднання ієрогліфів з кирилицею для українського ієрогліфічного письма цілком виправдане.
Japonśka mova maje 4 vydy pyśma: ijeroglifika, katakana, xiragana i romadzi. A ot ni razu ne bačyv, ščob litery romadzi vykorystovuvalyś poŕad z ijeroglifamy. ::)
Do reči, ijeroglifika skladajeťśa z kľučiv ta fonetykiv. Jak robytymemo my? Zalyšymo ijeroglify bez zmin? Čytatymemo jix jak japonci, ale ukrajinizovanym kytajśkym čytanńam? (Ce šob nixto ne zdohadavśa :o)...
Цитата: Krymchanin от июня 8, 2007, 02:04Jak na mene, to možna nadaty pravo vyboru samym Vjačeslavam (Väčeslavam) jak zapysuvaty svoje imja. Bo j spravdi, osoblyvoho imperatyvu v cömu pytanni šče j dosi ne vyrobleno. U tyx oblastäx, de ne je zvyčnym pomjakšuvaty b, p, v, m, f ta inši, čytajuť i pyšuť jotovano, a v tyx, de pid vplyvom susidnix mov take javyšče je zvyčnym, dopuskajuť pomjakšennä cyx zvukiv.Цитата: Lugat от июня 7, 2007, 08:32Проблема може виникнути також із передачею написання слів ...Вячеслав, ...А вот интересно, как вообще правильно писать это имя? В части учебников его дают как пример на применение апострофа, в других же- как исключение. Нас в школе преподаватели учили писать это имя с апострофом, в то же время я выяснил, что в половине школ это имя пишут с апострофом, в половине- без оного. В других городах ситуация тоже отнюдь не яснее.
З.Ы. Интересовался всем этим, т.к. ношу это имя.
Цитата: Python от июня 8, 2007, 03:47Vono to, može, j vypravdane logično, ale vizuaľno estetyčnyj aspekt vymahaje bažaty kraščoho. Tož dovedeťsä bukvy stylizuvaty pid ijeroglify i zapysuvaty korejśkym sposobom.
Враховуючи відмінності між китайською фонетикою та нашою, ієрогліфи краще читати за логографічним принципом. Що ж стосується японців, вони поєднують канджі (ієрогліфи) не з романдзі, а з катаканою, хоча принцип подібний: корінь записується ієрогліфами, флексія — фонетичним письмом. Ми свого силабарію не маємо, але кирилиця у нас використовується достатньо давно, тому, мені здається, поєднання ієрогліфів з кирилицею для українського ієрогліфічного письма цілком виправдане.
Цитата: Conservator от июня 7, 2007, 16:35Але все одно, погодьтесь, естетичний вигляд тексту хоч і є суб'єктивним поняттям, але він є також і важливим чинником при виборі народом такого письма. Порівняймо:
Але, виходячи з того, що ідеальним є співвідношення "1 звук - 1 літера", враховуючи те, що апостроф не є літерою, його вживання на позначення м'якости цілком виправдане. Воно зменшує кількість необхідних літер. Крапки над буквіами на позначення голосних чи знак наголосу над приг. de facto утворюють нову літеру, навіть, коли це не фіксується в абетці. А естетичний вигляд тексту - суб'єктивне поняття, те, що не подобає ся одному, вподобає інший. А от проблема з пошуковиком - дійсно перешкода, над цим слід подумати.
Цитата: Conservator от июня 8, 2007, 07:58Skačajte: http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/readme.htm . Nepohana programka. Vstanovľujeťśa duže lehko. U verxńe vikonce vstavľajete kyryličnyj tekst buď-jakoji dovžyny, a čerez paru sekund latyničnyj tekst hotovyj. Xiba ščo potim vybraty šryft na svij smak. A ščodo kiľkosty liter u lučukivci, to ja jix naraxuvav 35.
to Lugat: я не бачив лучуківку в реалі, якщо Ваш пост набраний нею за всіма правилами, то в естетичному пляні вона мені подобає ся. Мене просто лякає запровадження великої кількости літер через те, що всі м'які приголосні отримають окреме написання (за польським варіянтом - зі знаком наголосу). Враховуючи, що шиплячі передаються не диграфами, а так, як у чеській, кількість літер стане надто великою - у польській, при передачі шиплячих диграфами - 32, а скільки у лучуківці? Апостроф просто допоможе зменшити кількість літер.
Цитата: Conservator от to Lugat - написання ä, ë, ö, ü, як на мене, просто перевантажує текст - якщо ми вже надамо окрему букву на позначення фонетичних варіянтів приг. фонем за ознаками дзвінкости/глухости, то створювати по дві букви для тих самих голосних - це ще більше перевантажити мову надмірною їх кількістю. А от стосовно диграфів, я з Вами цілком і повністю погоджую ся.Jakščo pysaty ä, ë, ö, ü, to možna bulo b obijtysä bez akutiv nad pryholosnymy i spravdi obmežytysä apostrofamy. Bo v takomu razi značno zmenšyt'sä potreba v nyx i tekst ne bude takym rvanym. Podekudy tut navit' apostrofy spryjmajut'sä jak variant podilu slova i pryjednanoji častky: zmenšyt'sä, spryjmajut'sä (variant: zmenšyt' sä, spryjmajut' sä), abo ščos' na kšalt obryvannä slova, typu: "Ščo robyt', kume, ščo robyt'?" (zamist' povnoji formy "robyty").
Цитата: Conservator от июня 8, 2007, 09:06Ce bude nadto skladno, pozajak potrebuvatyme reformy kyryličnoji systemy pyśma. My obhovoŕuvaly deščo z ćoho u temi pro vdoskonalenńa ukrajinśkoho alfavitu. Litera "w" vse odno je v rozkladci, ale, hadaju, naviť napysanńa zamisť "v" litery "w" ne vidučyť ľudej vid zasvojenoho ohlušenńa "v" u "f", jakščo ľudyna sama ne zaxoče. Gibbum funus emendabit. :) :yes:
Скачав, дякую, загалом подобає ся, але є один момент крім апострофа. Передача "в" - я би хтів зберегти в латинському написанні ў як окрему літеру - w на кінці слів або після гол. перед приг. чи на абсол. початку слова перед приг. Чи потрібно? Принаймні, це відучить людей від засвоєного під упливом рос. мови оглушення "в" у "ф" й збереже його губно-губну й сонорну природу в відповідних випадках.
Цитата: Lugat от июня 8, 2007, 06:53Стилізувати кирилицю під ієрогліфи — не проблема, на вивісках китайських ресторанів це вже давно робиться. Можна, звісно, записувати кириличні літери квадратами, але, мабуть, це зайве переускладнення. Крім того, літери флексій та суфіксів у нашій мові часто утворюють склади з літерами попередньої частини слова, і побудувати квадрат за корейським принципом у такому слові, як «鼠еня», буде складно.
Vono to, može, j vypravdane logično, ale vizuaľno estetyčnyj aspekt vymahaje bažaty kraščoho. Tož dovedeťsä bukvy stylizuvaty pid ijeroglify i zapysuvaty korejśkym sposobom.
Цитата: Python от июня 8, 2007, 10:50А чому б не 鼠子,або навіть 鼠小子? ;)
як «鼠еня»...
Цитата: Python от июня 8, 2007, 11:42А у віршах як? Згадалося: "Розлізлися межи людьми, мов мишенята", і аж острах узяв: як хоча б це передати ієроґліфами? (Ми) розбіглися (розповзлися, розбрелися) межи (серед, поміж, помежи, між) людьми (народом, людністю), мов (ніби, наче, неначе, як, немовбито) мишенята (пацючата?)... ::)
Тому що у відмінках все одно доведеться дописувати флексію кирилицею. Та й це не єдиний приклад, де кирилиця для словотвору зручніша, ніж ієрогліфи: скажімо, як без неї записати такі слова, як «鼠ка», «鼠енька», «鼠иний» та ін.?
Цитата: sknente от июля 3, 2007, 19:53Украинской фонетике больше подходит словацкий алфавит с добавлеными буквами из польского.
Зачем дрючиться... Польский алфавит с небольшими изменениями вполне подходит.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова
Ukrajinśka mowa - schidnoslowjanśka mowa, wchodytj do odnijeji pidgrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoża na ci dwi mowy, ale maje dekilka osoblywostej. Istoryczno biloruśka ta ukrajinśka mowy pochodiatj z dawnioruśkoji abo dawnioukrajinśkoji mowy. (lexica) rozmownoji ukrajinśkoji takoż pomitno podibnisza do polśkoji, szczo pojasniujetjsia wplywom polskoji na staroukrajinśku ("ruśku mowu") ta ukrajinśku (dyw. Ukrajinśko-polśki mowni zwjazki).
dekilka a не dekiljka, тк и так понятно.
ЦитироватьНовая орфографияЯк і більшість українських латиниць, цей варіант не проходить «офіурно-діагностичний тест».
ЦитироватьА что такое «офіурно-діаагностичний тест»?Це я так умовно назвав перевірку на придатність письмової системи для запису слів, в яких присутні комбінації іа, іу. Якщо в латиниці змішуються іа, іу та я, ю, така система стає непридатною для слів «діагноз», «офіура», які при перетворенні кир-›лат-›кир виглядатимуть як «дягноз», «офюра».
ЦитироватьPrawilné (po moemu skromnomu, no izmuczennomu izdewatelstwami nad latinskim alphavitom mneniu) pisaţ musica wezde gde ispolzuet sia latinskí alphavit a proiznosiţ localisowanno w sootwetstwí s normami concretnogo jezyka, np. [muzɪkɐ]Todi vzhe, mabutj, ne alphavit, a alphabet - tak etymologichnishe.
ЦитироватьJa nad etim razdumywal, reszil napisaţ alphavit, tk w russkom jazyke greczeská bukwa β nazywaet sia vita, i latin zdeś ne imeet prewoschodstwa.Ale jakshcho vzhe robyty pysemnistj etymologichnoju bez zberezhennja vidpovidnosti mizh graphicoju ta phoneticoju, to jakyj sens robyty vynjatky z cykh pravyl? Vse odno cej pravopys maje jty v complecti zi slovnykom, de pislja kozhnoho slova v quadratnykh duzhkakh bude joho transcriptia. I chym pohano peredavaty grecizmy na pysjmi tak, jak ce zavedeno v Europi? Atheny[afinɪ], alphabet[alfavit] i t.p.
Цитата: sknente от июля 4, 2007, 12:57На этой ссылке говорится о Alt Group клавише. Такая имеется; но никаких Alt Gray или Alt White нету.
iopq: Это такая клавиша на клавиатуре, правый альт. Ознакомься. (http://en.wikipedia.org/wiki/AltGr_key) :D
Цитата: Python от июля 4, 2007, 15:38Eto wy o ċem? Ob "alphavit vs alphabet", ili o "maszina vs machina"?
Ale jakshcho vzhe robyty pysemnistj etymologichnoju bez zberezhennja vidpovidnosti mizh graphicoju ta phoneticoju, to jakyj sens robyty vynjatky z cykh pravyl?
ЦитироватьVse odno cej pravopys maje jty v complecti zi slovnykom, de pislja kozhnoho slova v quadratnykh duzhkakh bude joho transcriptia. I chym pohano peredavaty grecizmy na pysjmi tak, jak ce zavedeno v Europi? Atheny[afinɪ], alphabet[alfavit] i t.p.Wy prawy, po etomu ja i kolebal sia. Orthographia że jesce daleko ne w koneċnoj stadí. Slowo alphavit odnako priwyċnoe, a alternativnoe ċtenie bukwy b kak [v] swojstwenno tolko dla ispanskogo (naskolko mne izwestno). Latiń zdeś nikċemu, slawianskie jazyki toże. To jesţ, kakby compromiss sozdaet sia. ;)
ЦитироватьEto wy o ċem? Ob "alphavit vs alphabet", ili o "maszina vs machina"?U vypadku mashyny/machiny jikh graphichne rozriznennja vypravdane, u vypadku alphabet/alphavit - ni.
Jesli "maszina vs machina", to tut neobchodimo delaţ iskliuċenie, ibo imejut sia dwa raznych po znaċeniu slowa.
ЦитироватьP.S.: ċto wy dumaete o bukwe ċ? Żalko ċto "s" s takoj toċeċkoj net, togda bylo b prosto zagliadenie. Kak wam moja orthographia s esthetiċeskoj toċki zrenia? Pszalsta ne izdewaţ sia a constructiwnye commenty dawaţ!INHO, krashche vyhljadaly b tut litery ž, č, š, pobudovani za jedynym principom i zvychni dlja biljshosti latinographichnykh slov`jansjkykh mov.
Цитата: sknente от июля 4, 2007, 19:23
No wse eto w principe wopros wkusa. :D Ja uże nowú orthographiu wydumal, uprosċennú.
Цитата: znatok от июля 4, 2007, 19:41Prisel k vivodu cto peredaca razlicia mezdu и/ы/й na pisme ne suscestvenna (s ogovorkoi dla ukrainskogo, tam j pomogaet, oboitis odnim tolko i budet sloznovato), takze kak i peredaca razlicia mezdu sipiascimi i svistiascimi. :D Ved pismo eto vsego lis simvoleceskaia graphica sluzascaia dla peredaci smisla reci, zvuk ono vse ravno tocno ne peredaet. A v takom slucae mozno svesti kolicestvo upotrebliaemich znakov do minimuma.
intjerjesno posmotrjetj kakuju .... :)
ЦитироватьVot! Orthographia buduscego. :D
One ne znala, ċto umerla.
Vproċem, ona umirala uże dvażdi: snaċala ot nesċastnogo sluċaia, a vtoroi raz - pokonċiv s soboi.
Tepeṛ, vladeiusċaia ieụ corporacia zastavliala ieọ umereṭ snova, ċtobi v teċenii bliżaiṡich neskolkich mesiacev podpitivaṭ million bessmislennich żiznei.
No Rebel Elizabeth Mudlark niċego ob etom ne znala. Ona tolko znala, ċto proischodit ċto-to ne to, i ni kto ne choċet s nei ob etom govoriṭ.
- Poċemu ia zdeṣ? - sprosila ona.
Цитата: sknente от июля 4, 2007, 19:23Ale je inša:
A kak budete нь zapisyvaţ? ň ili ń? Delo w tom, ċto haċeki iz odnoj tradicí, a kreski iz drugoj.
Imejut sia dwe razliċnye tradicí, odna iz kotorych predpologaet izpolzovanie bukw/znakow {w sz cz ż ć ś} itd, a drugaja, {v š č ž}. Smeszenie ich wygliadit neprijatno. Kak naprimer w serbsko-chorwatskoj orthographí, gde ć piszet sia pered glasnymi...
Krome togo, na kakich claviszach wy budete raspolagaţ znaki s haċekami i sótwetstwúsċie im s kreskami?
No wse eto w principe wopros wkusa. :D Ja uże nowú orthographiu wydumal, uprosċennú.
Цитата: iopq от июля 4, 2007, 02:39Jak na moje skromne imho, dosyť taky nepohano. Ta ce ž, vlasne, je lučukivka. Jedyna riznyća tut tiľky v peredači zvuku x. U lučukivci cej zvuk peredajetśa čerez x. Vy, zvyčajno ž, zvykly do slovaćkoji, to Vam jakoś nezručno: x i bez dygrafa. Ale naviščo dygrafy, koly je diakrytyčni znaky? Vse odno u nas naviť Linuks nazyvajuť Linuxom, vśudy možna take počuty. :yes:
Ukrajinśka mova - schidnoslovjanśka mova, vchodyť do odnijeji pidhrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoža na ci dvi movy, ale maje dekiľka osoblyvostej. Istoryčno biloruśka ta ukrajinśka movy pochoďať z davńoruśkoji abo davńoukrajinśkoji movy. (leksika) rozmovnoji ukrajinśkoji takož pomitno podibniša do polśkoji, ščo pojansńujetśa vplyvom pośkoji na staroukrajinśku ("ruśku movu") ta ukrajinśku (dyv. Ukrajinśko-polśki movni zvjazki).
Цитата: sknente от июля 4, 2007, 19:23Pane/pani Sknente, duže b xotilosä spytaty Vas, a jaka ce mova, jakoju Vy oce pyšete svoji dopysy? Niby jakaś slovjanśka, ale jaka? A my tut vlasne ukrajinśku latynyceju rozrobläjemo, a Vy? :)
A kak budete нь zapisyvaţ? ň ili ń? Delo w tom, ċto haċeki iz odnoj tradicí, a kreski iz drugoj.
Цитата: Lugat от июля 6, 2007, 17:24Poprobuite otgadat s trech popitok. Pervaia popitka! :D
Pane/pani Sknente, duže b xotilosä spytaty Vas, a jaka ce mova, jakoju Vy oce pyšete svoji dopysy?
ЦитироватьДавно хотел спросить украинских лингвистов: а планируется-ли переход украинского на латинскую графику в реальности?Наскільки мені відомо, такий перехід найближчим часом не планується (і навряд чи він був би можливим). Був, щоправда, першоквітневий жарт на цю тему, ніби Ющенко видав указ про таку реформу, який з'явився в деяких ЗМІ, і дехто сприйняв цю інформацію всерйоз.
Постоянно натыкаюсь на обрывочную информацию в сети о том, что будто бы в укр. правительстве этот вопрос разрабатывается, но пока особо не афишируется (по понятным причинам).
Вроде как, украинская интеллегенция в Галиции относится к такой реформе положительно...
Так вот, является-ли переход на латиницу делом времени, у кого-нибудь есть более-менее точная информация?
Цитата: Andrsy от июля 6, 2007, 17:48Na cij temi my vže perejšly. :) Reaľ nas ne duže cikavyť. My tut u virtuali. Tak ščo koly prydumajete svoju systemu ukrajinśkoji latynky - zaxoďte šče.
Давно хотел спросить украинских лингвистов: а планируется-ли переход украинского на латинскую графику в реальности?
Цитата: sknente от июля 6, 2007, 17:54Jak tam u Rabelais: "Zdajetsä ce mova antypodiv. V nij sam čort nohu zlomyť..." ("Gargantua et Pantagruel", Pantagruel, rozdil IX) :)
Poprobuite otgadat s trech popitok. Pervaia popitka! :D
Цитата: Andrsy от июля 6, 2007, 17:48
Вроде как, украинская интеллегенция в Галиции относится к такой реформе положительно...
Цитата: Lugat от июля 6, 2007, 17:17Цитата: iopq от июля 4, 2007, 02:39Jak na moje skromne imho, dosyť taky nepohano. Ta ce ž, vlasne, je lučukivka. Jedyna riznyća tut tiľky v peredači zvuku x. U lučukivci cej zvuk peredajetśa čerez x. Vy, zvyčajno ž, zvykly do slovaćkoji, to Vam jakoś nezručno: x i bez dygrafa. Ale naviščo dygrafy, koly je diakrytyčni znaky? Vse odno u nas naviť Linuks nazyvajuť Linuxom, vśudy možna take počuty. :yes:
Ukrajinśka mova - schidnoslovjanśka mova, vchodyť do odnijeji pidhrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoža na ci dvi movy, ale maje dekiľka osoblyvostej. Istoryčno biloruśka ta ukrajinśka movy pochoďať z davńoruśkoji abo davńoukrajinśkoji movy. (leksika) rozmovnoji ukrajinśkoji takož pomitno podibniša do polśkoji, ščo pojansńujetśa vplyvom pośkoji na staroukrajinśku ("ruśku movu") ta ukrajinśku (dyv. Ukrajinśko-polśki movni zvjazki).
Цитата: Andrsy от июля 6, 2007, 17:48Takož i ukrajinśka inteligencija našoji Tavriji ne tiľky pozytyvno stavytsä do takoji reformy, a j use biľš i biľš aktyvno korystujetsä neju. A zadača kerivnyctva krajiny polähaje jakraz v oformlenni toho, ščo vže je, a ne v navjazuvanni zhory. Dim budujuť ne z daxu, a z fundamentu. Perejšly ž naši predky vid starovynnoho poznačennä cyfr bukvamy z titlamy do takoho, jakym korystujetsä vsä Evropa - i hrim jix ne vdaryv. A zaraz vsi zvykly. Tož zvykajmo i my do latynky!
Вроде как, украинская интеллегенция в Галиции относится к такой реформе положительно...
Так вот, является-ли переход на латиницу делом времени, у кого-нибудь есть более-менее точная информация? :)
Цитата: iopq от июля 7, 2007, 02:53Tut ja z Vamy zhoden. Pysaty žžj tam, de jot ne zvučyť, je pomylkoju. Pysaty v slovi Zaporižžä "pomjakšujuču" holosnu - ce tež "maslo masläne". Ne zovsim ja zrozumiv ščodo "š zamist x" - u mene x peredaje takyj zvuk jak u slovaćkij "ch". Ale u slovaćkij je pevna tradycija, tomu vsi zvykly. Naši ž, navräd čy zrozumijuť logiku, čomu zvuk x maje peredavatysä čerez "цг".
Ale lučukivka daje Zaporižžja, a ja pyšu Zaporižža tomu ščo šš, čč, žž zavždy mjaki.
Moja rozkladka maje š zamist x. Ale jakščo chtos' hoče pysaty vžyvajuči x, vin ce može robyty.
Цитата: Lugat от июля 7, 2007, 15:01Латиницею видаються книги, газети, журнали, чи все обмежується латиницею в SMSках?Цитата: Andrsy от июля 6, 2007, 17:48Takož i ukrajinśka inteligencija našoji Tavriji ne tiľky pozytyvno stavytsä do takoji reformy, a j use biľš i biľš aktyvno korystujetsä neju.
Вроде как, украинская интеллегенция в Галиции относится к такой реформе положительно...
Так вот, является-ли переход на латиницу делом времени, у кого-нибудь есть более-менее точная информация? :)
Цитата: "Python" от
чи все обмежується латиницею в SMSках?
Цитата: piton от июля 8, 2007, 00:57Bez problem. Moja Nokia nalaštovana na ukrajinśku movu i pry nabori podaje spočatku ukrajinśki bukvy, a potim latynśki.
Приспособлены ли сотовые телефоны, продаваемые на Украине, для передачи текстов SMS украинской кириллицей? В России, кажется, этой проблемы для аппаратов нового поколения уже не существует.
Цитата: piton от июля 8, 2007, 00:57Цитата: "Python" от
чи все обмежується латиницею в SMSках?
Приспособлены ли сотовые телефоны, продаваемые на Украине, для передачи текстов SMS украинской кириллицей? В России, кажется, этой проблемы для аппаратов нового поколения уже не существует.
Цитата: piton от июля 8, 2007, 12:26
А по-русски на таком аппарате можно сообщения отправить?
Если да, какие буквы изображены на клавиатуре?
Цитата: Python от июля 6, 2007, 18:26
Наскільки мені відомо, такий перехід найближчим часом не планується (і навряд чи він був би можливим). Був, щоправда, першоквітневий жарт на цю тему, ніби Ющенко видав указ про таку реформу, який з'явився в деяких ЗМІ, і дехто сприйняв цю інформацію всерйоз.
Цитата: Lugat от июля 7, 2007, 15:01Таврия в основном русскоязычна и украинская интеллегенция там малочислена. Так что, последнее слово в этом вопросе всё таки за 5-6 украиноязычными регионами.
Takož i ukrajinśka inteligencija našoji Tavriji ne tiľky pozytyvno stavytsä do takoji reformy, a j use biľš i biľš aktyvno korystujetsä neju. A zadača kerivnyctva krajiny polähaje jakraz v oformlenni toho, ščo vže je, a ne v navjazuvanni zhory. Dim budujuť ne z daxu, a z fundamentu. Perejšly ž naši predky vid starovynnoho poznačennä cyfr bukvamy z titlamy do takoho, jakym korystujetsä vsä Evropa - i hrim jix ne vdaryv. A zaraz vsi zvykly. Tož zvykajmo i my do latynky!
P.S. A Galicia - ce de? Deś v Espaniji? ;)
Цитата: "Ревета" от
Хоча, поки поліція не бачить, то можна, але дуже тихенько. Відображаються букви: йцукенгшщзхъэждлорпавыфячсмитьбю
Цитата: piton от июля 8, 2007, 15:41Цитата: "Ревета" от
Хоча, поки поліція не бачить, то можна, але дуже тихенько. Відображаються букви: йцукенгшщзхъэждлорпавыфячсмитьбю
То есть украинских букв на клавиатуре не нарисовано?
Не удивляйтесь глупости моих вопросов. В прошлом месяце стал, возможно, последним гражданином РФ, обзавевшимся сотовым телефоном. Черный день в моей жизни, зло абсолютное.
То есть он был у меня давно, SIMM-карточки только недоставало. Аппарат старенький, кириллицы нет. Первое SMS-сообщение набирал минут 5, что на нормальной клавиатуре потребовало бы 5 секунд...
Цитата: piton от июля 8, 2007, 12:26
А по-русски на таком аппарате можно сообщения отправить?
Если да, какие буквы изображены на клавиатуре?
Цитата: Andrsy от июля 8, 2007, 14:48Цитата: Python от июля 6, 2007, 18:26
Наскільки мені відомо, такий перехід найближчим часом не планується (і навряд чи він був би можливим). Був, щоправда, першоквітневий жарт на цю тему, ніби Ющенко видав указ про таку реформу, який з'явився в деяких ЗМІ, і дехто сприйняв цю інформацію всерйоз.
Да..я тоже видел сей розыгрыш. Но, как говориться, в каждой шутке есть только доля шутки. Иногда информация вбрасывается в СМИ целенаправленно для выяснения реакции общественности, прощупывания почвы.
Кроме того, это не единственный пример. В Галиции и на Буковине существует движение за введение украинской латиницы в западных областях в общем русле интеграции в ЕС данного региона. Хотя, пока, на сколько я понимаю, оно достаточно малочисленно.
Цитата: Andrsy от июля 8, 2007, 14:56Xa, znajšov rosijśkomovnu Tavriju! Ta zajiďte v buď-jake selo! Xoča b odne rosijśkomovne selo znajdete? U nas u Tavriji, do reči, selän biľše niž miščan. A čyjeju ž tam buty inteligenciji: pryjiždžymy rosijanamy z metoju "pour être l'outchitel"??? :green:
Таврия в основном русскоязычна и украинская интеллегенция там малочислена. Так что, последнее слово в этом вопросе всё таки за 5-6 украиноязычными регионами.
Цитата: Andrsy от июля 8, 2007, 14:56
Таврия в основном русскоязычна и украинская интеллегенция там малочислена. Так что, последнее слово в этом вопросе всё таки за 5-6 украиноязычными регионами.
Цитата: piton от июля 9, 2007, 19:16
Ревета, слово "движение" в русском языке в этих смыслах означает не только оформленную организацию, но и сообщество людей, движимых общими идеями. Похоже, вы с Люгатом как раз этого поля ягоды. :)
Цитата: sknente от июля 9, 2007, 21:46
Ukrainske, ili polske (http://pl.wikipedia.org/wiki/Ruch_spo%C5%82eczny_(socjologia))? :D
Цитата: "Ревета" от
А ви можете дати якесь посилання на це "двіжєніє"? Чи можна цю тему на форумі включати до нього?
Цитата: sknente от июля 9, 2007, 23:21
Мова по польски это речь, разговор. Кроме того самоназвание старобелорусского языка (который считается предшественником совр. украинского и белорусского) было "руська мова" (насколько мне известно). Не знаю является ли это запозычением из польского или нет.
Существуют также русские словa "молва" и "молвить", этимологически родственные польским mowa и mówić, и чешским mluva и mluvit. Следя за этими пермутациями возможны два варианта:
1. слово "мова" заимствовано из польского, где характерно выпадение л в этом корне.
2. слово "мова" является автохтонно старобелорусским, тк для это языка тоже было своественно выпадение л в этом корне.
П.С.: интересно также происхождение слова "як". Слабо верится что такое часто употребимое, находящееся на уровне подсознания слово могло бы вытесниться польским вариантом. Так же слабо верится что в русском языке это слово могло бы вытесниться болгарским/церковнославянским вариантом. :-? Какая тогда была исходная форма в древнерусском? Як или как? :o
Цитата: iopq от июля 9, 2007, 23:32iopq, що ж ив так жорстоко до sknente ... ;D
В старом польском mołwa, форма mowa в польском из украинского.
ЦитироватьРевета, не лезьте в бутылку плз.
Цитата: sknente от июля 10, 2007, 17:40Перед ошибками ты закрываешь дверь.
Dlaczego panu sknente pisać na językach, w których on będzie robić pomyłki? Pan myśli, że lepiej dla nego pisać na tym co zna najlepsze. ;>
Цитата: sknente от июля 9, 2007, 23:40Ja vvažaju, ščo z cioho pytannä Vam treba b zvernutysä do pana Mojaorga (http://lingvoforum.net/index.php/topic,7564.0.html ), vin velykyj lübyteľ takyx kazusiv. A tut my obhovorüjemo projekty ukrajinśkoji latynky. :yes:
Daa, ia znaiu, cto iest slova, gde ł stoit pered w, govoril tolko ob etom concretnom korne [mołw]. Znacit, v staropolskom bila mołwa... a v starobelorusskom cto bilo? Mowa? A kuda delos ł tam? Assimilirovalos pered w?
Iesce cital cto koncovka -icz v polskom eto toze ot ukrainskogo vliania, a dolzno bilo bi bit -ic. Pravda? :donno: A cto s koncovkoi -acz? (suffix agenta)
Цитата: sknente от июля 10, 2007, 19:05Nie, nie całkowicie zgadzam się z panem, ponieważ istnieje znaczna różnica między częstością liter w ukraińskim i rosyjskim języku.
Co do alfabetek, myślę że oba języka są dość podobne, więc zupełnie można używać taką samą łacinkę dla obu.
Цитировать
Bolsinstvo iz nich nikogda ne ispolzuet sia, no vse podlezat ocenke. Dla pervicnogo otbora compania nanimaet ispitatelei. Eto obicnaia procedura. K vam podklicaiut provoda, podavliaiut basovuiu licnost - u vas eto Evkreisa, - programmiruiut novuiu licnost, issleduiut ieio svoistva, otkliucaiut programmu i opiat vossozdaiut basovuiu licnost. I potom vse snacala. Pripominaete?
ЦитироватьNiestety, w tym tekstu nie ma litery є, ale w ogóle można ją przekazywać jak ie lub je bez żadnego problemu. :yes:
Ziv kolis odin princ, i zachotilos iomu odruziti sia z princesoiu, ta tilki z spravznoiu princesoiu. Vin objizdiv cilii svit, scob znaiti taku, ale tak i ne znaisov sobi narecenoji. Princes bulo skilki zavhodno, ta ci buli voni zovsim spravzni, cioho vin nijak ne mih dobrati. Vse iomu zdavalos, sco scos ne tak. Ot vin i povernuv sia dodomu zazurenii - adze vin tak chotiv znaiti spravzniu princesu i odruzitis.
Цитата: sknente от июля 10, 2007, 21:04Coś w tym rodzaju już pisałem na str. 47 tego tematu. Tam była próba obejść się bez znaków diakrytycznych.
Możemy to uprościć, i poprostu powiedzieć że...
ie oznacza e zmiękczone
e oznacza e twarde, a także rosyjskie za spółgłoskami, ponieważ jest zawsze miękkie.
je oznacza dzwięk e, oddzielony od poprzedniej spółgłoski jotem.
Цитата: sknente от июля 10, 2007, 23:47Jeszcze jak zrozumie! Przekonałem się na praktyce. Dawałem przeczytać dziecku w wieku dwunastu lat tekst pisany wykorzystając mój system pisma ze znakami diakrytycznymi. Dziecko dość prędko zorientowało się, gdzie jaka jest litera i jak trzeba czytać, niemal intuitywnie! Pomyłek prawie nie było. Przeciwnie zaś, kiedy podałem tekst napisany z wykorzystaniem dygrafów, trzygrafów lub innych en-grafów, to pomyłek stało się znacznie więcej. A więc, z poglądu pedagogicznego diakrytyka jest о wiele lepiej!
No, człowiek znajomy tylko z pismom na podstawie cyrylicy chyba nie zrozumije znaków diakrytycznych... ani polskich ani czeskich. Dla nego i wyżej podany sposób pisma z czeską diakrytiką będzie wyglądać obcym. Więc zrozumiałe jest że wszelki inny gatunek łacinki, rozliczny od SMS-owego "kak u tebya dela? chmoki", ma być przedstawiony przez tabelku z objaśnieniami. :)
Цитата: sknente от июля 11, 2007, 09:19Tomu, tomu, dity latynycü znajuť šče z peršoho klasu, počynajučy vyvčaty anglijśku, a z pjatoho vony vže majuť druhu inozemnu, jak pravylo, ce nimećka, fancuźka abo rosijśka. Tomu v pjatomu klasi (12 rokiv) dytyna maje vže pevnu pidhotovku.
Может просто умное дзецко попалось. :D Кстати, а вы оба текста одному и тому же дзецку давали, или разным? Может первое было умное, а второе не совсем... :P
Цитата: iopq от июля 11, 2007, 14:37Отож! Еволюцiя цiєї теми наочно показує еволюцiю української мови пiсля переходу на латиницю. :)
Ja majže v pol'skomu forumi. Vybačte.
Цитата: shravan от июля 11, 2007, 14:48Цитата: iopq от июля 11, 2007, 14:37Отож! Еволюцiя цiєї теми наочно показує еволюцiю української мови пiсля переходу на латиницю. :)
Ja majže v pol'skomu forumi. Vybačte.
ЦитироватьJak to się państwu podoba? :D
Ноц была гвяздзиста и ксє̨жыцова. Кро́лёва Лена стала на полянє пш̄ед замечкєм и патш̄ыла на ляс.
Выпила влас́нє остатни лык боро́вковего компоту, кєды вс́ро́д дж̄ев цось сє̨ порушыло.
Кролёва нє бала сє̨. Ляс был єй домем, охрона̨, и радос́цья̨.
Патш̄ыла як дж̄ева поволи сє̨ розсувая̨, слухала як тш̄аская̨ сухе гале̨зє на зєми.
Вс́ро́д мрочных лисци, зацєнённых пни, вылонили сє̨ очы. Жо́лте очы вилка.
Вилк был огромны, чарны, посе̨пны. Найвє̨кшы вилк якєго видала в жыцью. Поволи подшедл до Кро́лёвей Лены.
Нє бал сє̨. Шедл спокойнє, достойнє. Як вилчы кро́ль. Затш̄ымал сє̨ пєць, може тш̄ы кроки од Кро́лёвей.
- Витай, Кро́лёво -- Повєдзял.
Кро́лёва нє здзивила сє̨. Вшак ляс, ж̄ека, го́ры, вшыстко ма своє таємницы и секреты.
Кто вс́ро́д них жыє, тего нє може дзивиць мо́вя̨цы людзким глосем вилк.
- Витай, Вилку -- Одповєдзяла.
Вилк склонил глове̨.
- Єстем Аргх.
Цитата: sknente от июля 11, 2007, 23:39
Jak to się państwu podoba? :D
Цитата: sknente от июля 12, 2007, 00:25
A co, to naprawdę kawałek od określonych Braci? Jakiego utwóru?
Цитата: sknente от июля 11, 2007, 23:05Także problemem jest litera ł. Możliwe ją oddawać przez ў, ale nie jest etymologicznie.Niestety, ш w kombinacji liter тш, пш także nie jest etymologicznie, ponieważ tu jest derywat dawnej palatalizacji r.
ЦитироватьJak to się państwu podoba?Читається значно легше, ніж польська латинка. Хоча я зробив би польську кирилицю більш етимологічною: напр., не «пш̄ед», а «пр̌ед» чи «пр́ед» (rz=ш̄, ж̄, я правильно зрозумів?).
ЦитироватьTakże problemem jest litera ł.. Можна позначити ł як ў. Але можна зробити й інакше: љ=l, л= ł.
Цитировать"rz" однозначно треба відображати як "рж" ну або на крайній випадок як "рш"Але ж і ш широкі, і в складі диграфів вони виглядатимуть не краще, ніж німецьке sch. Погодьтесь, р̌ з діакритиком набагато компактніша.
ЦитироватьНоц была гвяздзиста и ксѧжыцова. Кро́лёва Лена стала на полянє пред замечкєм и патр́ыла на ляс.Чудово! Саме такий варіант мені подобається найбільше.
Выпила влас́нє остатни лык боро́вковего компоту, кєды вс́ро́д др́ев цось сѧ порушыло.
Кролёва нє бала сѧ. Ляс был єй домем, охронѫ, и радос́цѭ.
Патр́ыла як др́ева поволи сѧ розсуваѭ, слухала як тр́аскаѭ сухе галѧзє на зєми.
Вс́ро́д мрочных лисци, зацєнённых пни, вылонили сѧ очы. Жо́лте очы вилка.
Вилк был огромны, чарны, посѧпны. Найвѧкшы вилк якєго видала в жыцью. Поволи подшедл до Кро́лёвей Лены.
Нє бал сѧ. Шедл спокойнє, достойнє. Як вилчы кро́ль. Затр́ымал сѧ пєць, може тр́ы кроки од Кро́лёвей.
- Витай, Кро́лёво -- Повєдзял.
Кро́лёва нє здзивила сѧ. Вшак ляс, р́ека, го́ры, вшыстко ма своє таємницы и секреты.
Кто вс́ро́д них жыє, тего нє може дзивиць мо́вѭцы людзким глосем вилк.
- Витай, Вилку -- Одповєдзяла.
Вилк склонил гловѧ.
- Єстем Аргх.
Jak vam?
Цитата: iopq от июля 12, 2007, 17:16Правда, набагато зрозуміліше а пріорі ныж коли латинецею:)
Ноц была гвяздзиста и ксѧжыцова. Кро́лёва Лена стала на полянє пред замечкєм и патр́ыла на ляс.
Выпила влас́нє остатни лык боро́вковего компоту, кєды вс́ро́д др́ев цось сѧ порушыло.
Кролёва нє бала сѧ. Ляс был єй домем, охронѫ, и радос́цѭ.
Патр́ыла як др́ева поволи сѧ розсуваѭ, слухала як тр́аскаѭ сухе галѧзє на зєми.
Вс́ро́д мрочных лисци, зацєнённых пни, вылонили сѧ очы. Жо́лте очы вилка.
Вилк был огромны, чарны, посѧпны. Найвѧкшы вилк якєго видала в жыцью. Поволи подшедл до Кро́лёвей Лены.
Нє бал сѧ. Шедл спокойнє, достойнє. Як вилчы кро́ль. Затр́ымал сѧ пєць, може тр́ы кроки од Кро́лёвей.
- Витай, Кро́лёво -- Повєдзял.
Кро́лёва нє здзивила сѧ. Вшак ляс, р́ека, го́ры, вшыстко ма своє таємницы и секреты.
Кто вс́ро́д них жыє, тего нє може дзивиць мо́вѭцы людзким глосем вилк.
- Витай, Вилку -- Одповєдзяла.
Вилк склонил гловѧ.
- Єстем Аргх.
Jak vam?
Цитата: ou77 от июля 12, 2007, 17:30
ну і як швидко ви ту діакритику набрали? а головне не зрозуміло що за звук, а так все ясно - наше "пере" їхнє "пше" бо пишемо "прше" або "прже"
Цитироватьну і як швидко ви ту діакритику набрали? а головне не зрозуміло що за звук, а так все ясно - наше "пере" їхнє "пше" бо пишемо "прше" або "прже"Ну, у мене модифікована клавіатура з додатковими символами... А взагалі, р́ можна набрати як р з наголосом (наголос є на розкладці StrangeUkrainian, на стандартній українській нема, але там ще багато чого нема).
Цитата: Python от июля 12, 2007, 16:13Да, я тоже заметил... становится как-то гораздо легче и даже "знакомей"?ЦитироватьJak to się państwu podoba?Читається значно легше, ніж польська латинка.
ЦитироватьХоча я зробив би польську кирилицю більш етимологічною: напр., не «пш̄ед», а «пр̌ед» чи «пр́ед» (rz=ш̄, ж̄, я правильно зрозумів?).Да. Мне больше нравится этимология скромная... то есть пишем такую букву которая соответсвует звуку который читаем, а уж потом ставим над ней черточку чтобы обозначить что давным давно здесь было мягкое р. :)
ЦитироватьTakże problemem jest litera ł.. Можна позначити ł як ў. Але можна зробити й інакше: љ=l, л= ł.
Цитата: ou77 от июля 12, 2007, 17:31Цитата: iopq от июля 12, 2007, 17:16Правда, набагато зрозуміліше а пріорі ныж коли латинецею:)
Ноц была гвяздзиста и ксѧжыцова. Кро́лёва Лена стала на полянє пред замечкєм и патр́ыла на ляс.
Выпила влас́нє остатни лык боро́вковего компоту, кєды вс́ро́д др́ев цось сѧ порушыло.
Кролёва нє бала сѧ. Ляс был єй домем, охронѫ, и радос́цѭ.
Патр́ыла як др́ева поволи сѧ розсуваѭ, слухала як тр́аскаѭ сухе галѧзє на зєми.
Вс́ро́д мрочных лисци, зацєнённых пни, вылонили сѧ очы. Жо́лте очы вилка.
Вилк был огромны, чарны, посѧпны. Найвѧкшы вилк якєго видала в жыцью. Поволи подшедл до Кро́лёвей Лены.
Нє бал сѧ. Шедл спокойнє, достойнє. Як вилчы кро́ль. Затр́ымал сѧ пєць, може тр́ы кроки од Кро́лёвей.
- Витай, Кро́лёво -- Повєдзял.
Кро́лёва нє здзивила сѧ. Вшак ляс, р́ека, го́ры, вшыстко ма своє таємницы и секреты.
Кто вс́ро́д них жыє, тего нє може дзивиць мо́вѭцы людзким глосем вилк.
- Витай, Вилку -- Одповєдзяла.
Вилк склонил гловѧ.
- Єстем Аргх.
Jak vam?
Цитата: Python от июля 12, 2007, 16:13Komu jak. Ja, napryklad, naviť biloruśki knyhy perehanäju čerz "łacinizatar" i čytaju todi nabahato švydše. Mabuť tomu, ščo todi biloruśkyj tekst maje vyhläd biľš sxožyj na zvyčnyj polśkyj. A na kyrylyčnomu teksti biľše spotykajuś, napevne tomu ščo raniše u nas znajty biloruśki knyhy bulo velykoju problemoju. Odne lyše ščo zminüju, tak ce ǔ na w.
Читається значно легше, ніж польська латинка. Хоча я зробив би польську кирилицю більш етимологічною: напр., не «пш̄ед», а «пр̌ед» чи «пр́ед» (rz=ш̄, ж̄, я правильно зрозумів?).
Цитировать:D
Кдиж го прьіведлі назпьет, уложілі го опьет до постеле а опьетнье го попросілі, аби уснул.
Кдиж уснул, пробуділі го а одведлі до вышетрьованего покойе, кде Швейк, стойе ууплнье нагий прьед двьема леекарьі, прьіпомньел сі славнее доби свеего одводу. Мімодьек сплинуло му зе ртуў:
"Тауглих."
"Цо повіідаате?" озвал се йеден з леекарьуў. "Удьелейте пьет крокуў купрьеду а пьет назпаатек."
Швейк удеелал їх десет.
"Йаа ваам прьеце рьіікал," правіл леекарь, "абисте їх удьелал пьет."
"Мнье на паар кроцііх незаалежіі," рьекл Швейк.
Нато го леекарьі пожаадалі, аби си седл на жідлі, а йеден го клепал до колена. Пак рьекл к другеему, же рефлексе йсоу ууплнье спраавнее, начеж другий закроутіл главоу а почал Швейка саам клепат до колена, мезітіімцо првній розевіірал Швейкові очніі клапки а проглііжел йего пупилу. Потом одешлі ке столу а прогоділі ньеколік латінскиих вииразуў.
"Послиште, умііте зпііват?" отаазал се йеден з ніх Швейка. "Немогл бисте наам зазпііват ньейакоу піісень?"
"Безевшего, паановее," одповьедьел Швейк. "Немаам сіце ані глас, ані гудебній слух, але покусіім се о то, удьелат ваам то к вуўлі, кдиж се хцете бавіт."
А Швейк спустіл:
"Цож тен младий мніх в том крьесле
чело в руку правоу клоні,
двье горькее, жгавее слзи
по бледиих Лііцііх се роніі... Даал то неуміім," покрачовал Швейк. "Йестлі хцете, так ваам зазпііваам:
Йак йе мі тескно около срдце,
цо тьежче болнье здвііг ньаадра маа,
кдиж тіше седіім, до даалки гледіім,
там, там до даалки тоуга маа ... А такее то даал неуміім," вздихл Швейк.
Цитата: Python от июля 13, 2007, 18:46Тому шчо ніхто не зможе прочитати та й деякі слова мають іншу етімологію в різних слов'янських мовах
Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).
Цитата: Python от июля 13, 2007, 18:46Ni, my pidemo dali. Proponuju vsi evropejśki movy zapysuvaty etymologično, orijentujučyś na indoevropejśku pramovu. A koly vsi zvyknuť, možna namityty nastupnyj orijentyr - pysaty nostratyčnoju, ale ščob lüdy kožnoho narodu mohly čytaty svojeju movoju. Važko? Ale ž dlä lüdyny nemaje ničoho nazdolannoho. ::)
Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).
Цитата: Lugat от июля 14, 2007, 09:23Ni, krašče mal'uvaty vse, pysaty ne potribnoЦитата: Python от июля 13, 2007, 18:46Ni, my pidemo dali. Proponuju vsi evropejśki movy zapysuvaty etymologično, orijentujučyś na indoevropejśku pramovu. A koly vsi zvyknuť, možna namityty nastupnyj orijentyr - pysaty nostratyčnoju, ale ščob lüdy kožnoho narodu mohly čytaty svojeju movoju. Važko? Ale ž dlä lüdyny nemaje ničoho nazdolannoho. ::)
Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).
Цитата: Python от июля 14, 2007, 14:50Pravyľno, kolego, ZA, a ne V! :up:
Я ж кажу, майбутнє за ієрогліфами :)
Цитата: iopq от июля 14, 2007, 12:42A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani
Ni, krašče mal'uvaty vse, pysaty ne potribno
Цитата: Conservator от июля 17, 2007, 04:01A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani :UU:Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
Цитата: "Conservator" от
A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani
Цитата: "Lugat" от
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"
Цитата: Lugat от июля 17, 2007, 20:14
poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"
Цитата: Lugat от июля 17, 2007, 20:14А чим кирилиця погана в ролі європейської абетки? Її, як, до речі, і грецький алфавіт, так само було створено в Європі.
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"
Цитата: LugatZobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"
Цитата: sknente от июля 18, 2007, 21:04
Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:Цитата: LugatZobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"
Цитата: Conservator от июля 19, 2007, 00:09Цитата: sknente от июля 18, 2007, 21:04
Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:Цитата: LugatZobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"
Tak, ale kiedy/gdy czytać ten tekst tak, jak on jest napisany, to nie będzie po-ukraińsku - "c" jako "cz", "i" jako "y" etc, To nie jest doskonałym wariantem (przepraszem za nie bardzo piękną polszczyznę - nigdy się nie uczyłem tego języka - tylko czytałem).
Цитата: Conservator от июля 19, 2007, 01:03A ja lecz poprawiłem. ;)
Ja ż przeprosiłem.
Цитата: Python от июля 18, 2007, 16:24A čym ne dohodyly runy skandynavam?
А чим кирилиця погана в ролі європейської абетки? Її, як, до речі, і грецький алфавіт, так само було створено в Європі.
Цитата: sknente от июля 18, 2007, 21:04Dla telegram zhodytsä i tak:
Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:Цитата: LugatZobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"
Цитата: Python от июля 18, 2007, 16:24Цитата: Lugat от июля 17, 2007, 20:14А чим кирилиця погана в ролі європейської абетки? Її, як, до речі, і грецький алфавіт, так само було створено в Європі.
Cilkom zhoden! :UU: Tomu, poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"
Цитата: Conservator от июля 19, 2007, 21:22A dowody pro pytomisť latynky dľa ukrajinśkoji ne vyhľadajuť, jak na mene, až nadto perekonlywo - ce ne unikaľni abetky hruzyniw čy virmen.Može pan mav na uvazi kyrylycü? ;)
ЦитироватьJedyna pryčyna, jaka vidrazu naprošujeťśa - kiľkisť ewropejśkyx mow, jaki vykorystovujuť latynku značno biľša, za ti, jaki vykorystovujuť kyrylyću.Кількість мов, які використовують грецький алфавіт, іще менша, але це не робить грецький алфавіт «нееуропейським».
ЦитироватьA dowody pro pytomisť latynky dľa ukrajinśkoji ne vyhľadajuť, jak na mene, až nadto perekonlywo - ce ne unikaľni abetky hruzyniw čy virmen. Sučasna ukrajinśka kyrylyća - deščo modyfikowana u vidpovidnosti do ukrajinśkoji fonetyky "graždanka", tobto ce - wtorynna pysemnisť. Jak na mene, to biľš po-ukrajinśkomu bulo by pysaty vidnowlenym (nu, jasna rič, modyfikowanym zhidno z sučasnym stanom rozvytku movy) skoropysom, jakyj dijsno buw ukrajinśkym javyščem i jaskravo vidrizńaw śa vid inšyx warijantiw kyryličnoji hrafiky. Ale ľudej kudy lehše perewčyty na latynku, kotra jim znajoma z dytynstwa, niž na hrafiku, ščo ne vykorystowuje śa vže ponad dvisti rokiw.Звичайно, я обома руками за відновлення старовинних традицій письма, але до чого тут латиниця? «Гражданка» — продукт російської «еуропеїзації» кирилиці, а латиниця — така ж «еуропеїзація», тільки з відмовою від останніх решток власних писемних традицій. Перевчатися з «гражданки» на середньовічний український скоропис куди легше, ніж з латинки...
Цитата: Python от июля 19, 2007, 22:24ЦитироватьJedyna pryčyna, jaka vidrazu naprošujeťśa - kiľkisť ewropejśkyx mow, jaki vykorystovujuť latynku značno biľša, za ti, jaki vykorystovujuť kyrylyću.Кількість мов, які використовують грецький алфавіт, іще менша, але це не робить грецький алфавіт «нееуропейським».ЦитироватьA dowody pro pytomisť latynky dľa ukrajinśkoji ne vyhľadajuť, jak na mene, až nadto perekonlywo - ce ne unikaľni abetky hruzyniw čy virmen. Sučasna ukrajinśka kyrylyća - deščo modyfikowana u vidpovidnosti do ukrajinśkoji fonetyky "graždanka", tobto ce - wtorynna pysemnisť. Jak na mene, to biľš po-ukrajinśkomu bulo by pysaty vidnowlenym (nu, jasna rič, modyfikowanym zhidno z sučasnym stanom rozvytku movy) skoropysom, jakyj dijsno buw ukrajinśkym javyščem i jaskravo vidrizńaw śa vid inšyx warijantiw kyryličnoji hrafiky. Ale ľudej kudy lehše perewčyty na latynku, kotra jim znajoma z dytynstwa, niž na hrafiku, ščo ne vykorystowuje śa vže ponad dvisti rokiw.Звичайно, я обома руками за відновлення старовинних традицій письма, але до чого тут латиниця? «Гражданка» — продукт російської «еуропеїзації» кирилиці, а латиниця — така ж «еуропеїзація», тільки з відмовою від останніх решток власних писемних традицій. Перевчатися з «гражданки» на середньовічний український скоропис куди легше, ніж з латинки...
А взагалі, будь-які радикальні правописні зміни шкодять мові. Чому? Просто для нащадків старі і сучасні тексти стануть після таких змін незрозумілими карлючками. Погодьтесь, це шкода, яку не покриє ніяка «еуропність» нового письма.
Цитата: Ревета от июля 20, 2007, 07:59Так
То для нас, як для нащадків, добре зрозумілим є письмо Грушевського, Шевченка?..
Цитата: ou77 от июля 20, 2007, 10:09Цитата: Ревета от июля 20, 2007, 07:59Так
То для нас, як для нащадків, добре зрозумілим є письмо Грушевського, Шевченка?..
Цитата: Python от июля 20, 2007, 16:30
Невже зовсім нічого? Я без проблем читаю репринтне видання «Ілюстрованої історії України», надруковане желехівкою, хоча цю саму желехівку ніде окремо не вчив.
Цитата: Conservator от июля 20, 2007, 17:10Możete pożaluista imia authora skazaṭ? Interesno stalo. :)
A pro warijant pravopysu na bazi čeśkoho (ne pam'jataju, xto awtor, ale lyse vin i drukuwaw nym swoji knyžky) naprykinci XIX st. bulo dosyť bahato pozytyvnyx vidhukiw.
ЦитироватьSučasna ukrajinśka kyrylyća - lyše odyn iz istoryčnyx varijantiv, i, po-mojemu, hiršyj za "maksymovyčivku": v nij ja baču biľše lohiky.Daite ssiloċku na maksymovyčivku posmotreṭ... :)
Цитата: sknente от июля 20, 2007, 21:42Цитата: Conservator от июля 20, 2007, 17:10Możete pożaluista imia authora skazaṭ? Interesno stalo. :)
A pro warijant pravopysu na bazi čeśkoho (ne pam'jataju, xto awtor, ale lyse vin i drukuwaw nym swoji knyžky) naprykinci XIX st. bulo dosyť bahato pozytyvnyx vidhukiw.
A iesli otzivi bili choroṡie, poċemu nikto ne vospolzoval sia iego orthographiei?ЦитироватьDaite ssiloċku na maksymovyčivku posmotreṭ... :)
Dumaju, tomu ščo avstrijśkyj uŕad todi oficijno zaprovadyv želexivku v školax i uŕaduvanni. A imeny ne zhadaju - cej fakt zhaduvavśa v knyžci "Ukrajinśke narodoznavstvo v imenax". - K.: Lybiď, 1994 čy 1995 r. Tom 1. Ćomu avtorovi prysvjačeno odyn iz vkľučenyx do cijeji knyžky esejiv. Ja jiji brav u biblioteci bozna-koly i naviť ne zhadaju avtora, dumaju, ščo znajty joho dľa Vas ne bude skladnym.
Sučasna ukrajinśka kyrylyća - lyše odyn iz istoryčnyx varijantiv, i, po-mojemu, hiršyj za "maksymovyčivku": v nij ja baču biľše lohiky.
ЦитироватьТак, але ви цікавитеся лінгвістикою. Що говорити про пересічного читача, адже і про нього йшлося...Але в шкільні роки я ще не накопичив достатньо інформації про історію українського правопису. Спосіб читання слів у желехівці не викликав у мене тоді особливих труднощів (інтуїтивно зрозуміло, що ї після приголосних мала б читатись як і) — важче було зрозуміти слово «міт» (яке здавалось більш спорідненим з «метою» чи «міткою», ніж з «міфом») та деякі інші слова, нетипові для літературної української мови початку 90-х років.
ЦитироватьJa bez problem čytaju "želexiwkoju" Istoriju Ukrajiny-Rusy, vydani "jeryžkoju" knyžky kinća XIX st., cytaty "maksymovyčiwkoju" z jiji 4-ma znakamy na poznačenńa zvuka "i" v sučasnyx vydanńax, fotokopiji rukpysiw Franka "drahomaniwkoju" toščo. Wsi ci prawopysy stworeni na bazi kyryličnoji hrafiky j lyše odyn iz nyx maw metoju negatywnyj uplyw na rozvij ukrajinśkoji, ale wsi wony je ukrajinśkymy prawopysamy i dľa nosija ukrajinśkoji movy ne povynni by skladaty trudnoščiw. Ale ne slid zabuwaty, ščo buly warijanty ukrajinśkyx prawopysiv na bazi latynky: šče z XVIII st. počynajučy. A pro warijant pravopysu na bazi čeśkoho (ne pam'jataju, xto awtor, ale lyse vin i drukuwaw nym swoji knyžky) naprykinci XIX st. bulo dosyť bahato pozytyvnyx vidhukiw. Sučasna ukrajinśka kyrylyća - lyše odyn iz istoryčnyx varijantiv, i, po-mojemu, hiršyj za "maksymovyčivku": v nij ja baču biľše lohiky.В чомусь краща (бо простіше писати), в чомусь гірша (гола фонетика без фіксації етимологічної структури губить деякі тонкощі мови)... Мені здається, було б доцільно сучасний правопис поєднати з етимологічним, дозволивши паралельне використання етимологічних літер. Звичайно, для швидкої фіксації мовлення фонетика зручніша, але назви словникових стате́й, а також деякі омоніми у звичайному тексті (як бѣг і діалектне Бôг, нêс і нôс) можна було б записувати етимологічно. Взагалі, чому до шкільного курсу української мови не включено ознайомлення з правописами ХІХ століття?
Цитата: sknente от июля 20, 2007, 21:42http://books.google.com/books?vid=OCLC50447196&id=IVcTA... (http://books.google.com/books?vid=OCLC50447196&id=IVcTAAAAIAAJ&pg=PP10&lpg=PP10&dq=%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%8A&as_brr=1#PPP10,M1)
Daite ssiloċku na maksymovyčivku posmotreṭ... :)
Цитировать«№ 9. Нарешті, з прийняття польського абецадла випливають великі вигоди для української мови. Всі поляки, які живуть з русинами, розуміють і навіть добре говорять по-українському, але мало хто захоче вчитися кирилицької азбуки, щоб читати українські книжки....»У наш час більш актуальним є питання вивчення української мови російськомовними громадянами України. Отже, аналогічний аргумент можна застосувати й на користь кирилиці, яку росіянину засвоїти легше, ніж західнослов'янську латиницю (вже не кажучи про те, що самим українцям читати кирилицею легше — вони частіше мають справу з українською чи російською кирилицею, ніж з польською чи словацькою латиницею).
ЦитироватьТаким образом для себя можно писать кириллицей, но там где ее нет, писать нормальной, всем понятной латиницей, а не уродским транслитом.Там, де нема відповідного розширення латиниці, все одно доведеться користуватись або «уродским транслитом», або навцитис обходитис без м'яких і сиплацих :)
ЦитироватьZaglianite na kakoi nibud cesskii ili serbskii site i proverte! Polaki toze samoe delaiut, tolko ichniaia latinica daet vozmoznost napisat cz sz bez diakritiki. Norvezci liubiat pisat 0 vmesto ø, ae vmesto æ, i aa vmesto å.1МНО, це не краще, н1ж набирати укра1нський текст рос1йськими л1терами. Це крок назад. Чомусь на укра1нських сайтах тако1 проблеми нема, а в латиничних кра1нах ця проблема виникаэ пост1йно.
Цитата: "Python" от
У наш час більш актуальним є питання вивчення української мови російськомовними громадянами України. Отже, аналогічний аргумент можна застосувати й на користь кирилиці, яку росіянину засвоїти легше, ніж західнослов'янську латиницю (вже не кажучи про те, що самим українцям читати кирилицею легше — вони частіше мають справу з українською чи російською кирилицею, ніж з польською чи словацькою латиницею).
Цитата: "andrewsiak" от
Чого ви вчепилися тої латинки???
Цитата: Ревета от июля 29, 2007, 00:11Судячи з російського акценту багатьох дикторів на радіо та телебаченні, українська мова таки вивчається в російськомовних колах. Латиниця приверне увагу до мови? Не думаю — скоріш, навпаки: середньостатистичному україномовному українцю легше читати російську кирилицю, ніж українську латиницю...
Тоді можемо точно говорити: латиниця не є перешкодою для вивчення української мови, бо коли досі існуюча кирилиця не сподвигла російськомовне населення до вивчення української, то перехід на латиницю не змінить ситуації. Можливо, навіть, приверне увагу до мови...
Цитата: andrewsiak от июля 29, 2007, 01:09Про перехід на латинку не йдеться. Тут обговорюється, як само найкраще передавати українську мову латинкою, і все.
поясніть мені, прошу, простими словами, доцільність переведення української мови на латинку. Тільки попрошу без аргументів на зразок "латинка - найуживаніший алфавіт у світі" та "латинка - найзручніша для набору текста в інтернеті".
Цитата: Oleksij от июля 29, 2007, 01:28НАЩО?
Про перехід на латинку не йдеться. Тут обговорюється, як само найкраще передавати українську мову латинкою, і все.
Хоча, я би сам був не проти паралельного впровадження латинки. :yes:
Цитата: Lugat от июля 28, 2007, 10:08Але уявімо, що було б, якби на Західній Україні таки перемогла латинка? В першу чергу, це посилило б розкол між центрально-східною Україною та Галичиною. Не привчений до латиниці Схід не зміг би порозумітись з відученим від кирилиці Заходом... Хтозна, можливо, замість єдиної України ми б мали сьогодні дві слов'янські держави, або ж узагалі кордон між Російською Федерацією та Польщею десь поблизу Тернополя...
Ja tež znajšov deščo cikave z cijeji nahody:
" Визрівання фонетичного письма в Галичині мало свої передумови. Йшлося про можливий перехід на латинку (стаття Йосипа Лозинського «Про впровадження польського алфавіту в руське письменництво», 1834 р.) і відповідь на цю статтю Маркіяна Шашкевича «Азбука і abecadło», де він зазначає, що, прийнявши латинку, «будемо незрозумілі ні собі, ні чужим: собі, тобто слов'янам взагалі, через правопис, а іншим — через склад і дух мови». На думку Маркіяна Шашкевича, кирилиця — спеціяльно створена для слов'янських мов, тому відображає їхні особливості і характер; саме вона зберегла русинів у Галичині як народ. Протилежну щодо цього думку висловив згодом Іван Франко. Аналізуючи невтішні причини «не пізнаного значення руського язика і в XIX ст.», учений, крім безсумнівного політичного чинника, а саме бездержавности, рекомендував «глибшої причини... шукати не деінде, як лиш у впливі церковнослов'янського язика», який замкнув нас «у черепашиній шкаралющі перед чужими народами».
Цитата: andrewsiak от июля 29, 2007, 01:06Jak hrec'ka orfograhfija krašče latyns'koji?
я не розумію - 69 (!) сторінок про те, щоб перевести нашу рідну кирилицю на латинку!.. Невже ж ви так свою мову не любите та орфографію та й традицію?
ЦитироватьJak hrec'ka orfograhfija krašče latyns'koji?Не бачу причин, щоб вважати іонічний алфавіт чимось гіршим від евбейського. :)
ЦитироватьAle krašče ščob bula latynka oficijna. Anglijs'koju pyšut' Slobodan Milošević (abo Slobodan Milosevic jakščo nadrukovano v hazeti). Ale možut' pysaty Andrii Shevchenko, čy Andriy Shevchenko, čy Andrij Szewczenko (Pol'skoju) - jak hočut' tomu ščo ukrajins'ka ne maje latynky.IMHO, «Shevchenko» звучить ближче до мови оригіналу, ніж «Sevcenko» (як було б надруковано в англомовній газеті у разі наявності у нас своєї латинки). То в чому переваги латиниці, де втрата діакритиків неминуче веде до неоднозначностей? Та й сербські діакритики для середньостатистичного американця так само незрозумілі, як, приміром, для українця незрозуміла різниця між казахськими К та Қ.
Цитата: Python от июля 29, 2007, 02:33А что, тот же украинец поймёт разницу между крымскотатарскими к и къ? И вообще, алфавит прежде всего должен быть удобен для того народа, который его использует. А у Вас всё мечта какая-то переделать под английский манер всё. Взять то же сочетание ch. Немец его произнесёт как х, француз как ш, японец вообще по-своему (типа как в слове "Hitachi"). И зачем же жертвовать своим удобством, чтобы было удобно кому-то другому и неудобно - оставшемуся большинству и самим себе?
Та й сербські діакритики для середньостатистичного американця так само незрозумілі, як, приміром, для українця незрозуміла різниця між казахськими К та Қ.
ЦитироватьAle vsi amerykanci kažut' Mee-LOW-sheh-vich ne zvažajuči na ce.Якщо вони чули це прізвище в новинах, то так. Американець, що не дивиться телебачення й не слухає радіо, прочитає це прізвище як «Мілосевік».
Цитата: iopq от июля 29, 2007, 03:00Я чув у франкомовних новинах на LCI (відомий політичний канал) - [milosé'vik]
Ale vsi amerykanci kažut' Mee-LOW-sheh-vich ne zvažajuči na ce.
Цитата: Python от июля 29, 2007, 09:22Якщо вони чули це прізвище в новинах, то так. Американець, що не дивиться телебачення й не слухає радіо, прочитає це прізвище як «Мілосевік».Pravyľno, koly ne čuty jak vono zvučyť, to možna j ne pročytaty. Koly ž počuty i spivstavyty z napysanym, to možna i vznaty, jak čytajetsä ta čy ynša bukva.
Цитата: "Python" от
Судячи з російського акценту багатьох дикторів на радіо та телебаченні, українська мова таки вивчається в російськомовних колах.
Цитата: "andrewsiak" от
я не розумію - 69 (!) сторінок про те, щоб перевести нашу рідну кирилицю на латинку!.. Невже ж ви так свою мову не любите та орфографію та й традицію?
Цитата: andrewsiak от июля 29, 2007, 01:45Podobajetsä... :yes:Цитата: Oleksij от июля 29, 2007, 01:28НАЩО?
Про перехід на латинку не йдеться. Тут обговорюється, як само найкраще передавати українську мову латинкою, і все.
Хоча, я би сам був не проти паралельного впровадження латинки. :yes:
Цитата: Ревета от июля 29, 2007, 10:11:o перехід на латинку ви називаєте "розвитком, розширенням можливостей"??? :o
Я так само можу вас запитати, чому ви так не любите своєї мови, що не хотіли б її розвитку, розширення можливостей, бажаєте її консервації, закриваєте очі на реальні, живі процеси в ній?
Цитата: Python от июля 29, 2007, 09:22Todi možna kazaty ščo ce vada Anglijskoji orfohrafiji, tomu ščo je bahato takych sliv...ЦитироватьAle vsi amerykanci kažut' Mee-LOW-sheh-vich ne zvažajuči na ce.Якщо вони чули це прізвище в новинах, то так. Американець, що не дивиться телебачення й не слухає радіо, прочитає це прізвище як «Мілосевік».
ЦитироватьTodi možna kazaty ščo ce vada Anglijskoji orfohrafiji, tomu ščo je bahato takych sliv...Все одно не розумію, чим для української мови англоподібна романізація принципово гірша, ніж польсько- чи словацькоподібна? Більшість українських громадян зі школи знають саме англійську мову, англійська є насьогодні лідируючою міжнародною мовою, і для міжнародних новин досить одного англійського трансліту — власні варіації на тему західнослов'янських латинок лише створювали б плутанину. Щоправда, і цей трансліт варто було б упорядкувати.
Цитата: "andrewsiak" от
перехід на латинку ви називаєте "розвитком, розширенням можливостей"???
ЦитироватьАле має бути паралельний латинський варіант української орфоепії - це таки розвиток. Звичайно, можна сидіти і зберігати автентичність, не допускаючи іншомовних слів, інтернету, дорожніх вказівників латиницею. І матимемо купу написано одного і того самого населеного пункту, прізвища, імені. Зате автентичні і пишемо, як писав Мономах. До речі, чи ж так він писав, як ви зараз пишете?«Паралельний латинський варіант української орфоепії» — тобто, літературна вимова, адаптована до латиниці? Може, йдеться лише про орфографію? Зауважу, що більшість українських латиниць мають схильність деформувати українську фонетику — таким чином, вираз «паралельна латинська орфоепія» не зовсім беззмістовний.
Цитата: "Python" от
Може, йдеться лише про орфографію?
ЦитироватьЯк у традиційній англійській транслітерації написати Запоріжжя, Київ, Ужгород, щоб саме так і читалися, а не традиційно по-англійськи?Як записати у традиційній російській (польській, хорватській та ін.) транслітерації згадані назви, щоб російською (польською, хорватською...) це читалось саме так, як читається українською? Будь-який трансліт дає лише приблизне відтворення. Для точного відтворення звуків існує міжнародна транскрипція.
ЦитироватьPython, то як будуть читати Zaporizhzhya, Uzhhorod, Kyyiv ті, хто знає англійську, не кажу вже про власне англомовних?Ймовірно, «Запоріжжіа», «Ужород», «Кііів». :)
ЦитироватьA značyť - taky aktuaľno...Ні, просто тема має політичний відтінок — як наслідок, у ній можлива тривала дискусія. З іншого боку, інколи буває цікаво погратись з латинізацією (глаголізацією, арабізацією та ін.) української абетки.
Цитироватьščo w ukrajinśkij movi biľšisť zwukiw spiwpadaje u swojix xarakterystykax iz latynśkymy vidpovidnykamyІМНО, латинську мову (з сучасною вимовою) було б легше відтворити засобами української кирилиці, ніж українську — засобами латини.
ЦитироватьMožna b bulo šče, teoretyčno, na poznačenńa m'jakosty vykorystowuwaty "ь" - xaj bude zamisť akutu čy apostrofa, aby maty menše liter.А чого там, хай буде. Зрештою, ніхто не забороняє ісландцям вживати рунічну літеру þ в своїй латинці. Як щодо інших кириличних літер? Скажімо, дивно, що в жодній слов'янській латиниці не використовуються кириличні шиплячі...
Цитата: sknente от июля 29, 2007, 21:25«зэпърижэ» — склад перед zhzh слід вважати закритим.
Не надейтесь... скорее «зэпърайжэ», «южрад», «кайев». ;>
Цитата: Oleksij от июля 29, 2007, 23:39В такому разі, італійці й португальці просто зобов'язані дублювати аналогічні написи у себе «своєю» кирилицею на базі української. Чому англійська? Тому що поляків, що знають англійську, на порядок більше, ніж англійців, що знають польську.
Цікаво що всі одразу вирішили що до України весь час їдуть самі англомовні і саме тому доречно робити трансліт саме базованим на англійській мові. Я не погоджуюсь- значна частина гостей в Україні це ті самі словяни, більшості яких, я цілком певний, було би зручніше бачити українські назви чи тощо саме в "словянізованім" вигляді- тобто з діакритикою.
Цитата: Python от июля 29, 2007, 23:49Do reči pro poläkiv. Jakoś jidu v pojizdi i čuju jak odyn poläk namahajetsä pro ščoś domovytysä z providnykom svojeju lamanoju anglijśkoju. Toj že joho vse odno nijak ne rozumije. Todi ja ne ne vytrymuju i kažu jomu polśkoju - ta kažiť vže polśkoju, tut biľše lüdej vas zrozumije, niž anglijśkoju. I spravdi - skoro vony vže čudovo rozmovläly: toj polśkoju, a toj jomu vidpovidaje ukrajinśkoju i obydva prekrasno rozumijuť odyn odnoho.
Чому англійська? Тому що поляків, що знають англійську, на порядок більше, ніж англійців, що знають польську.
Цитата: andrewsiak от июля 29, 2007, 11:00Ja navpaky tak lüblü svoju movu, ščo, vvažaju, davno pora pokynuty ce durne novovvedennä pysaty cyfry po-evropejśkomu. Ty ba - vse jim treba po-modnömu! Zabuv narod pro tytly, vže ne rozumije numeraciji starodavnix tekstiv! Upodibnüjetsä do otyx bezbatčenkiv egyptän, hrekiv ta italijciv, ščo zabuly, pokynuly, vidsikly povnistü slavni vikovi tradyciji davnix pysciv u poznačenni čysel! :scl:
Я навпаки так люблю свою мову, що хочу, щоб вона зберігала свою своєрідність, оригінальність та аутентичність, продовжуючи традиції давніх писців які писали Печерський Патерик та твори Володимира Мономаха кирилицею, замість того, щоб уподібнювати українську мову решті "безбатченків", які перейшли на латинку, відсікши тим повністю свою давню писемну традицію.
ЦитироватьA latynka - krašče za "graždanku"...Cym? (Vybacajte,sco pysu bez diakrytykiv - cesku klaviaturu stavyty linky. Dumaju, vy rozberete, sco ja tut naskrabav. Pidkazka: moje pytanna mistyt odyn diakrytyk ;) )
ЦитироватьJa navpaky tak lüblü svoju movu, ščo, vvažaju, davno pora pokynuty ce durne novovvedennä pysaty cyfry po-evropejśkomu. Ty ba - vse jim treba po-modnömu! Zabuv narod pro tytly, vže ne rozumije numeraciji starodavnix tekstiv! Upodibnüjetsä do otyx bezbatčenkiv egyptän, hrekiv ta italijciv, ščo zabuly, pokynuly, vidsikly povnistü slavni vikovi tradyciji davnix pysciv u poznačenni čysel!Te, sco vy zvete 'cyframy po-evropejscomu, slid nazyvaty arabskymy cyframy. U vvedenni pozycijnoji systemy zapysu cysel buv choc jakyjs zmist - ni hrecki, ni rymski, ni kyrylycni cyfry ne prystosovani do zapysu nadvelykych cysel. Napysit meni slovo, jake nemozlyvo zapysaty kyrylyceju - slova, jaki nemozlyvo uvipchnuty v latynku, znajty znacno lehse ;)
ЦитироватьA do toho ž - vona zrozumiliša biľšij kiľkosti ľudej u sviti - jim lehše bude vyvčaty ukrajinśku. Zvyčajno - w oryginaľnomu ukrajinśkomu hrafičnomu oformlenni, a ne w transliti zasobamy jakojiś movy.ІМНО, ця латинка для нас така ж «своя», як англійський трансліт є «українським національним». Щодо кількості людей — особисто для мене азербайджанська мова, незалежно від того, якою графікою її записано, лишається однаково незрозумілою. Якщо іноземець хоче знати мову, він вивчить і письмо, якщо ж вона його не цікавить, то в чужій мові, записаній його письмом, він все одно нічого не зрозуміє.
ЦитироватьDo reči pro poläkiv. Jakoś jidu v pojizdi i čuju jak odyn poläk namahajetsä pro ščoś domovytysä z providnykom svojeju lamanoju anglijśkoju. Toj že joho vse odno nijak ne rozumije. Todi ja ne ne vytrymuju i kažu jomu polśkoju - ta kažiť vže polśkoju, tut biľše lüdej vas zrozumije, niž anglijśkoju. I spravdi - skoro vony vže čudovo rozmovläly: toj polśkoju, a toj jomu vidpovidaje ukrajinśkoju i obydva prekrasno rozumijuť odyn odnoho.Та навіть білорус, що приїжджає в Україну, твердо переконаний, що його мову ніхто тут не зрозуміє :)
Цитата: "Python" от
Та навіть білорус, що приїжджає в Україну, твердо переконаний, що його мову ніхто тут не зрозуміє
ЦитироватьPython, Ale pohoďte śa, ščo vywčyty mowu lehše, jakščo hrafika ta ž sama. I latynka, stworena u vidpovidnosti do zakoniw ukr. movy bude ukrajinśkoju, ščo jiji kategoryčno vidrizńatymyme vid poľśkoho čy anhlijśkoho translitu - xaj naviť na peršyx porax jiji ne spryjmatyme jakaś častyna naselenńa.Японці також мають латинку, створену відповідно до законів їх мови, що, однак, не заважає іноземцям читати «Фуджі» замість «Фудзі». Латинка потрібна лише невігласам-чужоземцям, яким ліньки вчити усю мову (інакше б вони починали вчити її з традиційної для цієї країни писемності), але необхідно якось записати окремі слова цієї мови. Чому японці не змінюють свою заплутану систему з двох кан і китайських ієрогліфів на «просту» латиницю? Просто з поваги до самих себе.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 16:10
А еще у них нет привычки "дешифрации речи", которая свойственна жителям Украины и Белоруссии... Думаю у поляков этой привычки тоже нет, так-как они в своей жизни везде слышат только польский (ну американское кино не считаем естественно... и это не славянский язык), так что странный какой-то поляк вам в поезде попался... чтоб так, без всякой подготовки да еще наслух... может они оба старались произносить все очень внятно...?
Однако все равно... может ли среднестатистический поляк догадаться что например, спільний = współny... при этом в украинском слове вроде и ударение стоит на втором слоге? (так или не так, просветите пжл)
Думаю что нет. :no:
Знаю например шведов которые по-норвежски ничего не понимают, хотя вроде языки так похожи, и оборотами и грамматикой... просто никогда не сталкивались с норвежским.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 17:05
Хахх... нашел. http://youtube.com/watch?v=sAuFT-MbDjM :))) Ударение: wspólny... Вы наверное "предпоследний" со "вторым" перепутали? :P
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 17:05
Хахх... нашел. http://youtube.com/watch?v=sAuFT-MbDjM :))) Ударение: wspólny... Вы наверное "предпоследний" со "вторым" перепутали? :P
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 17:56
Ага... спасибо. Мне казалось что на и. Может с каким-то другим словом перепутал... брудний... где там ударение? (к сожалению в словненятке ударения не пишутся :()
Оффтопик по теме спасибов... как сказать по-украински "не за что" (в смысле you're welcome)? А по-польски? (Я на этих языких умею понимать но не говорить...)
"Ні за що"... получается вроде как "ни за что".
ЦитироватьPython, japonci majuť swoju pytomu pysemnisť, a ukrajinśka kyrylyća stworena na bazi rosijśkoji "graždanky" - zhadajte vyslovy w sovjetśkyx encyklopedyčnyx vydanńax: "Письменность на основе русского алфавита". Spočatku mene to dratuwalo, ale teper rozumiju, ščo ce - sprawedlywo. Ne dumaju, ščo jiji slid tak kategoryčno zaxyščaty. A pro nevihlasiw-inozemciw - klasno pidmičeno.Сама графіка літер — так, узята з російської. А ось граматика — ні, інакше б ми нині писали якоюсь ярижкою. Правила читання таких літер, як «и» чи «ґ», мають староукраїнську основу — як Ви гадаєте, чому росіянину доводиться запам'ятовувати вимову 8 літер, вивчаючи українську? Безумовно, радянська влада була зацікавлена в тому, щоб українці вважали свій алфавіт клоном російського, але навіщо повторювати цю дурницю зараз?
Цитироватьпри этом в украинском слове вроде и ударение стоит на втором слоге?Спі́льний, наголос на першому складі.
ЦитироватьYour search - "nie ma na czemu" - did not match any documents.Nie ma takiego, jakoś inaczej musi być. :<
Цитата: Python от июля 30, 2007, 18:39Ну то же самое можно сказать про все остальные кириллические алфавиты... просто впервые идея модернизировать кириллицу пришла в голову Петру І.
Сама графіка літер — так, узята з російської.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 18:40ЦитироватьYour search - "nie ma na czemu" - did not match any documents.Nie ma takiego, jakoś inaczej musi być. :<
Цитата: Python от июля 30, 2007, 16:02И не только "Фудзи", но и большинство других названий.
Японці також мають латинку, створену відповідно до законів їх мови, що, однак, не заважає іноземцям читати «Фуджі» замість «Фудзі».
Цитата: Python от июля 30, 2007, 16:02+1
Чому японці не змінюють свою заплутану систему з двох кан і китайських ієрогліфів на «просту» латиницю? Просто з поваги до самих себе.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 15:53То же самое, что и в этом случае:
Не... россияне по-украински очень плохо понимают (или вообще нет)... проверено. Слишком много слов им не знакомых.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 16:10Да, знаю таких россиян, которые украинских не понимали. И не только россиян, но и крымцев. Полгода в Украине- всё прекрасно понимают.
Знаю например шведов которые по-норвежски ничего не понимают, хотя вроде языки так похожи, и оборотами и грамматикой... просто никогда не сталкивались с норвежским.
Цитата: Conservator от июля 30, 2007, 18:55Ale szybko wyrazy się zmieniają! Jakiego roku księżka? :P
Vyraz iz "Учебника польского языка" Stanisława Karolaka y Danuty Wasylevśkoji.
Цитата: Python от июля 30, 2007, 16:02Скорее потому что при таком количестве омонимов и бедности фонетики, иероглифы - единственное что спасает. Чтобы хоть на письме было все (относительно) ясно. Но и там тоже свои проблемы есть... до простоты и неоднозначности понимания японской орфографии далеко, даже с иероглифами..
Чому японці не змінюють свою заплутану систему з двох кан і китайських ієрогліфів на «просту» латиницю? Просто з поваги до самих себе.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 19:17У японцев бедная фонетика?
Скорее потому что при таком количестве омонимов и бедности фонетики, иероглифы - единственное что спасает.
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 19:09Цитата: Conservator от июля 30, 2007, 18:55Ale szybko wyrazy się zmieniają! Jakiego roku księżka? :P
Vyraz iz "Учебника польского языка" Stanisława Karolaka y Danuty Wasylevśkoji.
Цитироватьnie ma za co! zdjęcie bardzo oryginalne pozdrawiam
Цитироватьnaprawde nie ma za co, piękne zdjęcia...:>
Цитата: sknente от июля 30, 2007, 19:40А можно вопрос: чем же она так бедна?
Да. Или фонотактика, если хотите...
Цитата: Krymchanin от июля 30, 2007, 22:41Цитата: sknente от июля 30, 2007, 19:40А можно вопрос: чем же она так бедна?
Да. Или фонотактика, если хотите...
Цитировать
Fajl Viglyad Posilannya Zavantazhennya Parametri Dopomoga
:P +-------------------------+
<< Last Edit: Monday, July 30, | Mova > |
2007, 20:12:13 by sknente >> | Koduvannya > |
[IMG] Re: Ukrayins'ka - latiniceyu. SCHo vidu| Parametri terminalu |
<< Reply #1096 on: Monday, July 30, 200| Merezhnii parametri |
| Kesh |
-------------------------------------------------| Poshta ta telnet |
| Spiivstavlennya > |
Quote from: Python on Monday, July 30, 2007, 17:0| Rozshirennya fajliiv > |
CHomu yaponcii ne zmiinyuyut' svoyu zaplutanu sis|-------------------------|
kitajs'kih iiierogliifiiv na <<prostu>> latinicyu| Zberegti parametri |
samih sebe. +-------------------------+
Skoree potomu chto pri takom kolichestve omonimov i bednosti fonetiki,
ieroglify - edinstvennoe chto spasaet. CHtoby hot' na pis'me bylo vse
(otnositel'no) yasno. No i tam tozhe svoi problemy est'... do prostoty i
neodnoznachnosti ponimaniya yaponskoj orfografii daleko, dazhe s
ieroglifami..
Report to moderator Logged
Krymchanin Re: Ukrayins'ka - latiniceyu. SCHo vidumaiete
Offline Offline [IMG] pro ce?
<< Reply #1097 on: Monday, July 30, 2007,
Gender: Male 20:33:53 >>
Posts: 344
-------------------------------------------------------
View Profile
Quote from: sknente on Monday, July 30, 2007, 20:17:41
Skoree potomu chto pri takom kolichestve omonimov i
bednosti fonetiki, ieroglify - edinstvennoe chto
spasaet.
U yaponcev bednaya fonetika?
Report to moderator Logged
-------------------------------------------------------
Vatanim Qirim!
sknente Ukrayins'ka - latiniceyu. SCHo vidumaiete pro
Offline Offline [IMG] ce?
<< Reply #1098 on: Monday, July 30, 2007,
Posts: 423 20:40:23 >>
View Profile -------------------------------------------------------
Da. Ili fonotaktika, esli hotite...
<< Last Edit: Monday, July 30, Report to moderator
2007, 20:44:08 by sknente >> Logged
Conservator Ukrayins'ka - latiniceyu. SCHo vidumaiete
Offline Offline [IMG] pro ce?
<< Reply #1099 on: Monday, July 30, 2007,
Gender: Male 20:53:41 >>
Posts: 142
--------------------------------------------------
Na
kitajs'ko-fiins'komu Quote from: sknente on Monday, July 30, 2007,
http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg123320.html#msg123320
Цитата: Conservator от августа 15, 2007, 22:59Ну їкелемене, чи ви ніколи не чули про Штірліца (програма така)?
Lugat, xoč jak ja namahaws'a pidibraty koduwann'a, pročytaty wse odno nic ne zmih. Perepyšit' bud' laska;)
ЦитироватьА що тоді нам заважає перейти на діакритику, ніж писати оте страшне iiierogliifiiv? Хто скаже, що це не латинка? Та й перекодовується нараз, і туди і в зворотньму напрямі. І головне: без помилок.
Цитата: Conservator от августа 15, 2007, 22:59A duže prosto: vidkryvajete Promt, vstavläjete tekst, vydiläjete veś tekst, natyskajete knopočku "Preobrazovanie diakritiki v kirillicu" - i vse. Енйои. :)
Lugat, xoč jak ja namahaws'a pidibraty koduwann'a, pročytaty wse odno nic ne zmih. Perepyšit' bud' laska;)
ЦитироватьА що тоді нам заважає перейти на діакритику, ніж писати оте страшне iiierogliifiiv?Уявімо, що за стандарт було прийнято варіант з діакритиками, в якому «ієрогліф» пишеться як «iërohlif». Застосувавши метод неправильних кодових таблиць, ми отримаємо:
Цитата: znatok от августа 16, 2007, 09:20
tomu krashje vsjogo pysaty latynkoju bez diakrytyky i bez strashnyh znachkiv ;)
Цитата: Vertaler от августа 15, 2007, 23:24Цитата: Conservator от августа 15, 2007, 22:59Ну їкелемене, чи ви ніколи не чули про Штірліца (програма така)?
Lugat, xoč jak ja namahaws'a pidibraty koduwann'a, pročytaty wse odno nic ne zmih. Perepyšit' bud' laska;)Цитировать
N'e, nikoly. Stirliz u mene asocijujecc'a lyše z anekdotamy.
Do reči, oswojuju čes'ku rozkladku. De tut zmin'ujecc'a register dl'a tyx liter, ščo w cyfrowomu r'adi?
ЦитироватьA xiba ne možna pidibraty bud'=jake koduwann'a na bud'-jakomu kompjuteri?Можна. Але для чого тоді латинка середньостатистичному користувачеві?
ЦитироватьLatynka bez dijakrytyky ne zdatna peredaty wsix ukrajins'kyx zwukiw.Здатна, але дивлячись яка латинка... Цілком можна створити таку систему латинської транслітерації без діакритиків (але з диграфами), якою можна записати будь-який український текст без втрати звучання. У цій темі, до речі, пропонувались і такі варіанти.
ЦитироватьU čexiw diakrytyka tež pry zmini koduwann'a vidobražajecc'a neadekwatno, ale wony ne vidmowl'ajucc'a vid neji - xiba, koly tre' duže švydko pysaty.Невиправдана повага до традиції. Але у нас же й традиції нема...
ЦитироватьJa maju na uwazi cilkom pownocinnu hrafičnu systemu - de 1 bukwa vidpovidatyme 1 zwukovi.Словацька латиниця з додаванням кириличної Х не є такою системою. Як у ній записати такі слова, як «морквяний» чи «свято»? "Sv'ato" (v м'яким бути не може) чи "svjato" (звуку j в цьому слові нема)? Транскрипційно точним був би варіант "śväto", але його чомусь уперто ігнорують.
Цитата: Python от августа 16, 2007, 12:17ЦитироватьJa maju na uwazi cilkom pownocinnu hrafičnu systemu - de 1 bukwa vidpovidatyme 1 zwukovi.Словацька латиниця з додаванням кириличної Х не є такою системою. Як у ній записати такі слова, як «морквяний» чи «свято»? "Sv'ato" (v м'яким бути не може) чи "svjato" (звуку j в цьому слові нема)? Транскрипційно точним був би варіант "śväto", але його чомусь уперто ігнорують.
Цитата: Python от августа 17, 2007, 14:01
Недоліком апострофа для позначення м'якості є те, що він сам по собі є розділяючим знаком чи заміщенням пропущених літер, і в цій ролі він використовується в іншомовних власних назвах: д'Артаньян, О'Браєн та ін. У випадку ірландського О' можна легко зрозуміти, що м'якого знаку тут нема, але д' ризикує перетворитись на дь... ДЯртаньян?
Цитата: Python от августа 17, 2007, 14:25Д'Артагнан?
А чому не d'Artagnan?
Цитата: Python от августа 17, 2007, 14:34Chorvaty pyšut' Dartanjan.
Принаймні, усіма мовами, що використовують латинську графіку, це прізвище пишеться саме так. От тільки як його читають? Шляхом простої транслітерації з укр. латиниці в кирилицю ми отримаємо «дЯртаґнан».
Цитата: Python от августа 17, 2007, 14:34
Принаймні, усіма мовами, що використовують латинську графіку, це прізвище пишеться саме так. От тільки як його читають? Шляхом простої транслітерації з укр. латиниці в кирилицю ми отримаємо «дЯртаґнан».
ЦитироватьAëe ìoæía nimu ùe gaëi, gogaâøu go aáemku é âiggaëeíi ãpaôi÷íi aíaëoãu - g, k, n, m gëÿ ä, ê, ï, ò...Чumamu вaжko, aлe лeгшe, нiж npocmo kpakoзяблuku :)
Ocü ÿk âuãëÿgamuìe öeé mekcm y áumoìy kogyâaííi:
×umamu âaæko, aëe ëeãøe, íiæ npocmo kpakoçÿáëuku
Цитата: Python от сентября 27, 2007, 17:11
У продовження теми про кракозяблики. Як бачимо, більшість прихильників української латиниці надають перевагу літері x (ікс) в ролі відповідника кириличної х. Якщо подумати, й інші лiтepи кирилиці можна спокійно замінити латинськими без втрати їх графічної форми. Зокрема, в ДОСівській кирилиці відсутня кирилична і, але її можна спокійно замінити аналогічною латинською літерою.
Цитата: andrewsiak от июля 28, 2008, 22:52
оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.
Цитата: andrewsiak от июля 28, 2008, 22:52
оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.
Цитата: andrewsiak от июля 28, 2008, 23:45Якщо без діакритики як одрізнити й від звичайної літери и? :E:
це не гарно. бо якщо без діакритики, то як їх одрізнити від звичайних i, u?
Цитата: Vertaler от июля 29, 2008, 00:51
Ґля чатів буде нормально навіть Ь = Q і Ъ = W.
А офіційно писати латинкою — тільки залишаючи ь та ъ. або, мабуть, ɪ, ʊ, ʉ чи ще якісь літери з Юнікоду стянути.
Цитата: andrewsiak от июля 28, 2008, 22:52
оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.
Цитата: Conservator от июля 30, 2008, 13:08у давніх слов'янських він має губно-губну природу у будь-якій позиції. Зрештою, це непоганий вибір, адже ніколи не сплутаєш, де w=ъ і де w=в, адже вони не трапляються в однакових позиціях. Так само, як і j=ь і j=й.
Як на мене, то редуковані без діякритики можна подати лише в первісному їх напсианні. Тобто, коли спеціяльно для них були винайдені знаки "ъ" і "ь", і саме в кирилиці, тут уже нічого не зробиш. У латинці заміну можна підшукати лише з великими натяжками. Тим паче, що ці позначення потрібні далеко не всім мовцям, котрі користуватимуться латинкою.
Знову ж, "w" потрібен для передачі "в" перед голосними заднього ряду, де цей звук має губно-губну природу.
Цитата: Conservator от июля 30, 2008, 14:37я, насправді, поставив це питання з особистою метою: мені треба мої файли з давніми текстами якось називати латинкою :)
andrewsiak, у принципі Ви праві. Але тоді не дуже гарно виглядатиме збіг "ww". З ним то що робити? Як на мене, то сама українська латинка потрібна в першу чергу для того, щоби правопис точніше відповідав принципові "одна фонема - одна літера". Тут ми бачимо надто різкий відхід від нього. Хоча він і не так кидався б у вічі рядовому мовцеві - бо ж йому навряд чи доведеться читати тексти з редукованими, яких у мові давно нема.
Цитата: iopq от июля 31, 2008, 03:25Я передаю "ять" через ie:
Slovo o plwku Igorevae, Igoria syna Sviatwslavlia, vnuka oljgova.
Ne laepo li ny biaszetw, bratije, nacziati starymi slovesy trudnyxw povaestij o plwku Igorevae, Igoria Sviatwslavlicza?
Цитата: andrewsiak от июля 31, 2008, 11:03Ne liepo li ny bjaszetj, bratije, naczjati starymi slovesy trudjnyxw poviestii o pwlku Igorevie, Igorja Svjatwslawliczja?A točno slova bjaszet, naczjati maly jot pered a? :o A ščo robyt' jot pislä d u slovi trudjnyxw? A može obijtysä bez jeru?
Цитата: iopq от августа 2, 2008, 07:34tekst buv napysan bez yuzovA jak že đerv todi budemo peredavaty? Čy može vže za časiv Kyjivs'koji Rusy đerv byv anaxrenizmom?
trudjnyxw - трудьныхъ
Цитата: Iskandar от августа 2, 2008, 10:12Шрифт бiльший роби, Лугатичу, я недобачаю таке дрiбне... :(A ščo u Vas za browser, prošu pana? U mene Mozilla Firefox, to j problem nema. Krutnuv sobi koliščatko na mausyku do sebe, natysnuvšy pry cömu Ctrl, ta j zbil'šyv sobi šryft xoč i na ves' ekran. :D
Цитата: Iskandar от августа 2, 2008, 11:44
ﺳﭙﺎﺳﯧﺒﻰ ﺯﺍ ﭘﯚﺭﺍﺩﻭ
Цитата: Lugat от августа 1, 2008, 21:00Цитата: andrewsiak от июля 31, 2008, 11:03Ne liepo li ny bjaszetj, bratije, naczjati starymi slovesy trudjnyxw poviestii o pwlku Igorevie, Igorja Svjatwslawliczja?A točno slova bjaszet, naczjati maly jot pered a? :o A ščo robyt' jot pislä d u slovi trudjnyxw? A može obijtysä bez jeru?
Čy ne krašče napysaty tak:
Ne liepo li ny benszet, bratije, naczenti starymi slovesy trudnyx poviestii o plku Igorevie, Igoria Sviatslavliczia?
Цитата: andrewsiak от августа 2, 2008, 13:45яке ще benszet та naczenti??? По-перше, про єр/йор не забуваймо, а по-друге, юси в давньоруській уже давно звучали як ['а] та [у], так що тут кривляння ні до чого.Nu, jakščo Vam treba same davnörus'ku vymovu, do toho ž pevnoho periodu, w takim razie oj. :-[
Цитата: Lugat от августа 2, 2008, 20:17Tak, dijsno vony plutalys' na pys'mi. Tomu litera я bil'š schoža na jus niž na dihraf іа.Цитата: andrewsiak от августа 2, 2008, 13:45яке ще benszet та naczenti??? По-перше, про єр/йор не забуваймо, а по-друге, юси в давньоруській уже давно звучали як ['а] та [у], так що тут кривляння ні до чого.Nu, jakščo Vam treba same davnörus'ku vymovu, do toho ž pevnoho periodu, w takim razie oj. :-[
Xoča ot ščo cikavo - v davnörus'kij movi isnuvalo napysannä jusu ę i spolučennä ia, a takož jusu õ i spolučennä ou. Čy plutalys' vony na pys'mi? A može hramotiji, jaki perepysuvaly knyhy, ne lyše vizual'no jix rozriznäly, a j vymovläly zvuky jak naležyt'?
Ne til'ky pytannä jusiv. Ot išče: jak rozriznätymete fert i fitu pry peredači jix zasobamy latynky? Pysatymete lyše f? Čy može f i th? Narod, može j plutav ci zvuky, a hramotiji?
Цитата: iopq от августа 3, 2008, 05:46Tak, dijsno vony plutalys' na pys'mi. Tomu litera я bil'š schoža na jus niž na dihraf іа.Same tak! A pozajak my latynkoju peredavatymemo napysannä i až nijak ne zvučannä, to... eppure - benszet!
Цитата: Lugat от августа 3, 2008, 10:19ви собі передавайте написання, а я собі передаватиму звучання.Цитата: iopq от августа 3, 2008, 05:46Tak, dijsno vony plutalys' na pys'mi. Tomu litera я bil'š schoža na jus niž na dihraf іа.Same tak! A pozajak my latynkoju peredavatymemo napysannä i až nijak ne zvučannä, to... eppure - benszet!
Цитата: Lugat от августа 3, 2008, 10:19A musyly b peredavaty zvučannja. Peredavaty napysannja latynkoju - kopijuvaty kyrylycju.
Same tak! A pozajak my latynkoju peredavatymemo napysannä i až nijak ne zvučannä, to... eppure - benszet!
Цитата: andrewsiak от августа 3, 2008, 20:40ви собі передавайте написання, а я собі передаватиму звучання.Vaše pravo! Toj šče sä ne vrodyv, ščob usim dohodyv. ;D
Цитата: Conservator от августа 4, 2008, 10:19Ja j sam ne proty t na misci fity, ba navit' u dejakyx nazvax možna i th zalyšyty. Ale ž jakby ž to mova jšla same pro ukrajins'ku latynku, a ne latynku dlä davnörus'koji... :donno:
Щодо "ф" і "ө", то останню, як на мене, в українській латинці слід передавати як "t", а не "f"...
І підтримаю п. Андревсяка - важливіше передати звучання:) Хоча б приблизно.
Цитата: Iskandar от августа 4, 2008, 10:30А Хому Брута переробити вiдразу на Томаса : DA Iskandara na Saška... :P
Цитата: "Lugat" от
Do reči, a jakščo serjozno, jak bude zmenšuval'na forma vid Iskandar?
Цитата: Lugat от августа 4, 2008, 10:03Ви мусили б знати, що у давньоруській мові як такі правила орфографії не діяли, усі писали, як собі хотіли, а кожне слово могло записано бути як мінімум двома способами. То на яке написання можна орієнтуватися, прошу Вас?Цитата: andrewsiak от августа 3, 2008, 20:40ви собі передавайте написання, а я собі передаватиму звучання.Vaše pravo! Toj šče sä ne vrodyv, ščob usim dohodyv. ;D
Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:01...у давньоруській мові як такі правила орфографії не діяли, усі писали, як собі хотіли, а кожне слово могло записано бути як мінімум двома способами. То на яке написання можна орієнтуватися, прошу Вас?Napevne na take, ščo dvoma sposobamy... ;D
Цитата: Lugat от августа 4, 2008, 20:10наведіть мені БУДЬ-ЯКЕ давньоруське слово, і його можна буде написати (і писали) ЯК МІНІМУМ двому способами.Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:01...у давньоруській мові як такі правила орфографії не діяли, усі писали, як собі хотіли, а кожне слово могло записано бути як мінімум двома способами. То на яке написання можна орієнтуватися, прошу Вас?Napevne na take, ščo dvoma sposobamy... ;D
Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:19Навіть для сполучника "и" писали "и", "і" або "ї", не кажучи вже про складніші слова.Todi podam poperednij dopys u takij redakciji:
Цитата: Lugat от августа 4, 2008, 20:26прошу? :donno:Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:19Навіть для сполучника "и" писали "и", "і" або "ї", не кажучи вже про складніші слова.Todi podam poperednij dopys u takij redakciji:
Napevne na take, ščo JAK MINIMUM dvoma sposobamy... ::)
Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:33прошу? :donno:Nu, xoča b ote: benczetw - biaszetw.
Цитата: Lugat от августа 4, 2008, 20:41а такожЦитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:33прошу? :donno:Nu, xoča b ote: benczetw - biaszetw.
бѧшєтъ - бıашєтъ
Цитата: andrewsiak от августа 4, 2008, 20:58бѧшєть, бıашєть, бѧше, бıаше, сюди додамо три варіанти букви "єсть" - вузьке, широке та йотоване.Habeat sibi. 8-)
Цитата: Python от августа 5, 2008, 06:56З прибуттям, пане Python'e, в нашу всіма улюблену тему! :UU:
У сусідній темі, присвяченій запису української мови латинськими літерами, вже, здається, обговорили всі можливі види писемності, включаючи арабську й грузинську. Окрім, звичайно ж, кирилиці. Звідки така дискримінація? :)
Цитата: Python от августа 5, 2008, 06:56Навчились же чехи й поляки користуватись англійською клавіатурою без діакритиків — то чим ми від них гірші?! ;-)А шо це ıдея! Спробуємо?
ЦитироватьДивно, але заявлена нова тема "Українська - кирилицею. Що видумаєте про це?" чомусь попала в тему про латиницю... Як же так вийшло?То вже у модератора спитати треба.
ЦитироватьНавчились же чехи и поляки користуватись англıиською клавıатурою без дıакритикıв — то чим ми вıд них гıршı?!На англійській клавіатурі нема літери «ı» — лише «і», та й у жодній відомій мені слов'янській абетці цієї літери без діакритика нема. Мова йшла про те, що західні та південні слов'яни, у яких є власні латиниці з великою кількістю додаткових літер, якимось чином обходяться 26-літерною англійською абеткою.
Цитата: Python от августа 10, 2008, 16:12Якщо взяти з російського алфавіту лише ті літери, які мають точний графічний еквівалент в українському, ми отримаємо 29-літерну кирилицю...Ви пам'ятаєте, в цій темі якось йшлося про так звані "азбучні війни", себто масові протести аж до насилля, коли на західних землях України намагалися вводити латинку. Справа не в тому, що народ має вже таку фетишистську любов до кирилки, ні! - справа в тому, що вводили саме польську систему письма - от в чому причина, а не просто в латинці.
Цитата: Lugat от августа 7, 2008, 16:26Действительно! Я вот в Польше месяцок пожил, пользовался ихней мобильной связью. Обратил внимание, что в сервисных смсках диакритика просто опускается, без добавлений других символов. Типа Krakow, dzieki и т.д.Цитата: Python от августа 5, 2008, 06:56Навчились же чехи й поляки користуватись англійською клавіатурою без діакритиків — то чим ми від них гірші?! ;-)А шо це ıдея! Спробуємо?
Навчились же чехи и поляки користуватись англıиською клавıатурою без дıакритикıв — то чим ми вıд них гıршı?!
Цитата: iopq от августа 19, 2008, 04:27У них нема потреби в польських СМС, бо для тих, хто їх відправляє, загальні обриси слів, складених з латинських літер, достатньо звичні, і навіть за відсутності діакритиків слова можна відтворити. Якщо ж мова йде про українську латинку, вона не настільки розповсюджена, щоб сприйматись як потік «ієрогліфів». Натомість, найуживанішою латиницею лишається англійська, і через її призму сприймається український латиничний текст. А ось кирилиця (будь-яка) в загальних обрисах відтворює український текст у звичному для нас вигляді.
Ну видете, не нужны диграфы sh, ch :)
Цитата: Python от августа 20, 2008, 19:23Проте, я вже писав про "азбучні війни". Повне узалежнення українського письма від польського викликало масові заворушення. Те ж саме могло б статися, якби з'явилися спроби передавати українську мову засобами російського письма. Тепер перекинемо це спостереження на англійське письмо. Поки воно використовується у якості поганенького трансліту, це ще пів біди. Біда буде, якщо комусь спаде на думку використати отой жахливий трансліт, прийнятий десь рік тому, коли при владі ще стояла червоно-синя коаліція, у якості другої національної системи письма.
Натомість, найуживанішою латиницею лишається англійська, і через її призму сприймається український латиничний текст. А ось кирилиця (будь-яка) в загальних обрисах відтворює український текст у звичному для нас вигляді.
Цитата: "andrewsiak" отФактично єри позначають твердіть/мягкість приголосного, може позначати їх як це робиться в транскрипції: твердість не позначається, а мягкіть просто апострафом.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.
Цитата: Lugat от августа 23, 2008, 21:47Цитата: Python от августа 20, 2008, 19:23Проте, я вже писав про "азбучні війни". Повне узалежнення українського письма від польського викликало масові заворушення. Те ж саме могло б статися, якби з'явилися спроби передавати українську мову засобами російського письма. Тепер перекинемо це спостереження на англійське письмо. Поки воно використовується у якості поганенького трансліту, це ще пів біди. Біда буде, якщо комусь спаде на думку використати отой жахливий трансліт, прийнятий десь рік тому, коли при владі ще стояла червоно-синя коаліція, у якості другої національної системи письма.
Натомість, найуживанішою латиницею лишається англійська, і через її призму сприймається український латиничний текст. А ось кирилиця (будь-яка) в загальних обрисах відтворює український текст у звичному для нас вигляді.
Як на мій погляд, варто було б брати приклад не з англійців, а узагальнити досвід латинічного письма слов'янських народів, але й з деякими своїми особливостями.
Цитата: Python от августа 31, 2008, 13:55Або ж скористатися цим сайтом (http://www.translit.ru/?direction=ua&account=) (тільки-но хлопці в одній із тем підігнали). ;D
Уявімо, що нам терміново треба щось написати українською мовою з чужого комп'ютера, на якому встановлено лише англійську й російську розкладку клавіатури (можливості встановити потрібну розкладку нема). Можливі такі варіанти:
1) Ми пишемо український текст, користуючись англійською розкладкою;
2) Ми пишемо текст, користуючись російською розкладкою.
Цитата: Lugat от августа 31, 2008, 19:05Цитата: Python от августа 31, 2008, 13:55Або ж скористатися цим сайтом (http://www.translit.ru/?direction=ua&account=) (тільки-но хлопці в одній із тем підігнали). ;D
Уявімо, що нам терміново треба щось написати українською мовою з чужого комп'ютера, на якому встановлено лише англійську й російську розкладку клавіатури (можливості встановити потрібну розкладку нема). Можливі такі варіанти:
1) Ми пишемо український текст, користуючись англійською розкладкою;
2) Ми пишемо текст, користуючись російською розкладкою.
Цитата: ou77 от августа 25, 2008, 17:30та ні, я мав на увазі саме єри на тому етапі, коли вони ще звучали.Цитата: "andrewsiak" отФактично єри позначають твердіть/мягкість приголосного, може позначати їх як це робиться в транскрипції: твердість не позначається, а мягкіть просто апострафом.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.
Цитата: rocker от сентября 1, 2008, 09:14
Добре. Тільки не розумію чому там "г"="g", а "х"="h". Знову якісь напівосвічені люди робили... Адже: "г"="h", "ґ"="g", а "х"="kh"...
Цитата: Conservator от сентября 1, 2008, 13:25Цитата: rocker от сентября 1, 2008, 09:14
Добре. Тільки не розумію чому там "г"="g", а "х"="h". Знову якісь напівосвічені люди робили... Адже: "г"="h", "ґ"="g", а "х"="kh"...
"х"="x", ІМХО.
Цитата: rocker от сентября 1, 2008, 09:14Так виявляється, що там можна налаштовувати! Те, що є - не дуже вдале, особливо наше ї там по дефолту позначається буквою і з апострофом, та й інші невдалі варіанти. Але ж можна виставити своє, цикнувши вгорі "настроить" і кожного разу виставлятиметься Ваш варіант, коли введете Ваш номер аккаунта.
Добре. Тільки не розумію чому там "г"="g", а "х"="h". Знову якісь напівосвічені люди робили... Адже: "г"="h", "ґ"="g", а "х"="kh"...
Цитата: Lugat от сентября 1, 2008, 19:52
...Так виявляється, що там можна налаштовувати! ...
Цитата: Lugat от августа 31, 2008, 19:05У цього сайту є недолік — якщо апостроф використовується для позначення ь, то як позначати апостроф? Звичайно, можна використати знак ` замість більш звичного апострофа ' , але в тексті він виглядає не зовсім природньо. Звичайно, ще можна змінити налаштування і позначити ь як `, але хто буде морочитись із цим?Цитата: Python от августа 31, 2008, 13:55Або ж скористатися цим сайтом (http://www.translit.ru/?direction=ua&account=) (тільки-но хлопці в одній із тем підігнали). ;D
Уявімо, що нам терміново треба щось написати українською мовою з чужого комп'ютера, на якому встановлено лише англійську й російську розкладку клавіатури (можливості встановити потрібну розкладку нема). Можливі такі варіанти:
1) Ми пишемо український текст, користуючись англійською розкладкою;
2) Ми пишемо текст, користуючись російською розкладкою.
Цитата: Python от сентября 3, 2008, 15:41Там же, тільки при налаштуванні заміняєте всі букви на кириличні але з російської розкладки. В результаті скопійована ваша фраза при перетворенні має вигляд:
А нема десь сайту, який перетворює росыйську кирилицю в украънську (скажымо, за схемою клавыатурного кодування)?
Цитата: Аліна от февраля 15, 2009, 22:00Цілком слушне питання. Насправді ця вся гра у латинку - не більш ніж ментальна мастурбація.
А навіщо? :uzhos:
Цитата: ПРОВІД от февраля 16, 2009, 09:32
шчоби передавати украинську латинкоу доведетсьа застосовувати або диакритики або диграфи - инакше ньийак . ньи перше ньи друге меньи не подобаетсьа .
але ж инколи буваеш змушений користуватисьа латинкоу ... :(
Цитата: ПРОВІД от февраля 16, 2009, 09:32Je ʃɕe tretij variant - vykorystovuvaty special'ni litery. Ale dyhrafy meni vse ʒ podobajut's'a bil'ʃe
шчоби передавати украинську латинкоу доведетсьа застосовувати або диакритики або диграфи - инакше ньийак . ньи перше ньи друге меньи не подобаетсьа .
але ж инколи буваеш змушений користуватисьа латинкоу ... :(
Цитата: ПРОВІД от февраля 16, 2009, 14:59Davajte. A jak z neju pracüvaty?
do bisa latynku i kyrylycju !
namaljujmo novi litery ! novyj alfavit !
zrobyty ce mozna progou FontExpert .
Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 05:03Шановні, здається, я збагнув свою хибу у причині того, що текст виклався перекресленим; звуків у транскрипціїї ради я вживаю шрифт Lucida Sans Unicode. Здається, на форумі тут він не хоче себе "чемно" поводити. Знаки транскрибції я спершу набираю у ворді, а потім уставляю в тест "Ответа". Не можу порадити нічного дотепнішого, ніж прочитати сей текст скопіював його у ворд :what:У мене, до речі, Ваш текст (припускаючи, що EliPeh та Elischua є однією особою :) ) на моєму комп'ютері вийшов не перекресленим, а виділеним жирним шрифтом. Щоб текст був унікодовим, його можна виділити в віконці "Відповідь" (до речі, оформлення форуму також дозволяє налаштування українською мовою) і "натиснути" кнопочку "Шрифт" (у верхньому рядку знаків є кнопка з червоною літерою А), або ж поставити теґи [unі] [/unі], тоді тест буде в унікоді, по дефолту це подаватиметься Arial Unicode'ом, якщо у Вас Windows, або іншим відповідним унікодовим шрифтом, коли у Вас Linux.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 04:50Мабуть, уся справа в транскрипції, яка при відображенні повідомлень спрацьовує як bb-код, де [ b ] використовується для виділення жирним шрифтом, [і] — курсивом, [ u ] — підкресленням, [ s ] — перекресленням.
Хи..., панове, даруйте! але, не знаю, чому моя відповідь як бачите майже вся виклалася перекресленою. Все перекреслене є до читання так само як і не перекреслене. Сподіваюся, це не завадить прочитанню написаного мною. :)
Цитата: Python от февраля 17, 2009, 12:37:yes: власне.Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 04:50Мабуть, уся справа в транскрипції, яка при відображенні повідомлень спрацьовує як bb-код, де [ b ] використовується для виділення жирним шрифтом, [і] — курсивом, [ u ] — підкресленням, [ s ] — перекресленням.
Хи..., панове, даруйте! але, не знаю, чому моя відповідь як бачите майже вся виклалася перекресленою. Все перекреслене є до читання так само як і не перекреслене. Сподіваюся, це не завадить прочитанню написаного мною. :)
Цитата: Lugat от февраля 17, 2009, 11:53
Цікаво ж, як Вам вдалося, не вдаючись до діакритики та до ди-, три-, тетраграфів, створити варіант українського латинічного письма?
Цитата: Python от февраля 17, 2009, 22:03
Правильна українська кирилиця з циркумфлексами, єрами, ятями й юсами виглядає елегантніше...
Цитата: andrewsiak от февраля 17, 2009, 22:39
ну, це вже не українська, а майже праслов'янська...
Цитата: andrewsiak от февраля 17, 2009, 22:39У праслов'янській не було ікавізму, тому там обходились без циркумфлексів.
ну, це вже не українська, а майже праслов'янська...
Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 23:06Використовувати голосні (u, i) в диграфах для приголосних звуків — поганий стиль. Та й узагалі забагато диграфів.
Значить, що українську за таким правописом не прочитати?
Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 23:06та ясно, що не прочитати, бо щоб так писати й читати, то треба кожного слова етимологію знати. Виходить навіть гірше за дореформенну ірландську орфографію.Цитата: andrewsiak от февраля 17, 2009, 22:39
ну, це вже не українська, а майже праслов'янська...
Ну, мож сказати, щось у цьому є. Значить, що українську за таким правописом не прочитати?
Цитата: Elischua от февраля 18, 2009, 03:30Ікавізм — перехід давніх о, е, ѣ в і, що властиво сучасній українській мові.
Даруйте, не знаю, що таке "ікавізму" :-\ :)
ЦитироватьА щодо писемности кириличної с юсами, ятями, ерами та циркумфлексами, то, напевне, коли в яті, то циркумфлекси хай поступляться, чи навпаки.Ять (ѣ) і літери з циркумфлексами (ô, ê, û та ін.) близькі за звучанням, але відрізняються за походженням. Зрозуміло, що ять пишеться без циркумфлексу, бо має лише один тип вимови, тоді як інші літери дали в сучасній мові два типи читання, для розрізнення яких і використовуємо цей надрядковий знак.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 21:39Cikavo, cikavo! ;up:Цитата: Lugat от февраля 17, 2009, 11:53Та ну! :) Ажде я навів перелік відтворення складних приголосних звуків: ч, дж, ж, ш, ць, сь, ть ітд. у своїй відповіді. ) У мене багато диграфів і, можливо, триграфи.
Цікаво ж, як Вам вдалося, не вдаючись до діакритики та до ди-, три-, тетраграфів, створити варіант українського латинічного письма?
Цитата: Lugat от февраля 18, 2009, 09:18Цитата: Elischua от февраля 17, 2009, 21:39Cikavo, cikavo! ;up:Цитата: Lugat от февраля 17, 2009, 11:53Та ну! :) Ажде я навів перелік відтворення складних приголосних звуків: ч, дж, ж, ш, ць, сь, ть ітд. у своїй відповіді. ) У мене багато диграфів і, можливо, триграфи.
Цікаво ж, як Вам вдалося, не вдаючись до діакритики та до ди-, три-, тетраграфів, створити варіант українського латинічного письма?
A vy možete pysaty tut svojeju latyničnoju systemoju ne lyše okremi slova, a tak, jak ja oce pyšu tut? Todi čytač mih by zasvojity Vašu systemu pys'ma, tak by movyty, implicytno.
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 10:47
Мені б не сподоболось в український латиницi Y-Ы не дуже люблю коли скрізь в словах латинська Y
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 11:02
У мене є друг якщо йго ім'я та призвище перевети на латинку згідно правил української транскрипції ...Serhiy Lytash..то виходить що в імені Y це Й а в призвищі Y це И .просто несуразиця якась
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 10:47Oskielyki bukva и ye bielysh chastotnoyu v ukrayinskiey movie, niej bukva i, to koli ya virieshuvav pitannya pro te, yak zrobiti pisymo bez dieakritiki, virieshiti problemu "ж - зг", ta ienshe, dovelosya zvuk и peredati prostoyu bukvoyu i, a i - digrafom ie, yak v niemecykiey, holandsykiey chi malytieysykiey movie, to viyshlo tak (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg110781.html#msg110781):
Мені б не сподоболось в український латиницi Y-Ы не дуже люблю коли скрізь в словах латинська Y
Цитата: ПРОВІД от февраля 18, 2009, 11:50Abo Serhiey Litash. :) (divisy poperednye).
SIVERION , пропонуу Serhij Lytash або Sergi Litash .
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 12:32Я тут вже писав свій варіант де буква И це Ї наприклад Sergiy Lїtasc а російске ґ це Ğ а літера Ш це Sc як в італійській мовіAle bukvy ï ta ğ vže je z diakrytykamy, a koly vže ne možemo bez diakrytyky, todi ščo zavažaje nam pysaty tak, jak oce ja pyšu?
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 11:02
Serhiy
Цитата: Elischua от февраля 18, 2009, 10:32Cai imom opacuis tad samo pisatei taco-ge cuireileicéyom?Klasna systema! ;up: Napevne, vona oxoplüje ne lyše vsi slovjans'ki movy, ale j usi indoeuropejs'ki! Čy ne vykorystaty b jiji v jakosti mižslovjans'koho konlangu?
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 17:01Nu, dlä flamandciv, jak i dlä jixnix rodyčiv holandciv, to je vse odno: xoč h, a xoč g, vony odnakovo vymovlätymut' jix obox hluxo. :yes:
Я ж кажу G буде глухим а дзвінке Ґче Ğ бо якщо ставити Н як Г будуть плутати с Х.у мене є друг з Бельгії коли ми іхали в шосту через Глухів був напис HLUKHIV а він і питае що це за Хлукхів гг
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 17:34V ukrajins'kij movi «h» je ne frykatyvnym zvukom, a faryngal'nym dzvinkym zvukom «ɦ», jakyj vymovläjet'sä jak anglijs'kyj «h», til'ky z holosom. Vykorystannä v transkrypcijax «x» dlä slova Honda ne je pravomirnym, a lyše nasliduvannäm rosijs'koji transkrypciji. Prosto v zapozyčenyx slovax slid vymovläty «h» hluxo.
Для всіх іноземців літера Н це Х хіба що німці відрізняють та західні слов'яни .коли є назва автомобіля HONDA не читаєш ії як Гонда гг.в багатьох транскрипціях це літера Х а не фрекативна Г.тільки у нашій транскрипції це Г
Цитата: Lugat от февраля 18, 2009, 17:17Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 17:01Nu, dlä flamandciv, jak i dlä jixnix rodyčiv holandciv, to je vse odno: xoč h, a xoč g, vony odnakovo vymovlätymut' jix obox hluxo. :yes:
Я ж кажу G буде глухим а дзвінке Ґче Ğ бо якщо ставити Н як Г будуть плутати с Х.у мене є друг з Бельгії коли ми іхали в шосту через Глухів був напис HLUKHIV а він і питае що це за Хлукхів гг
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 18:41
літера г фрикативна
Цитата: Lugat от февраля 18, 2009, 18:22
V ukrajins'kij movi «h» je ne frykatyvnym zvukom, a faryngal'nym dzvinkym zvukom «ɦ», jakyj vymovläjet'sä jak anglijs'kyj «h», til'ky z holosom.
Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 18:46
де в імені y(й) а в призвищі y(и) коли мій друг отримав закордоний паспорт булу записано Serhiy Lytash ..Сергій Литаш моя думка це абсурд
Цитата: Lugat от февраля 18, 2009, 15:57Цитата: Elischua от февраля 18, 2009, 10:32Cai imom opacuis tad samo pisatei taco-ge cuireileicéyom?Klasna systema! ;up: Napevne, vona oxoplüje ne lyše vsi slovjans'ki movy, ale j usi indoeuropejs'ki! Čy ne vykorystaty b jiji v jakosti mižslovjans'koho konlangu?
Do reči ščos' podibne ja vže des' bačyv. Kolys' skačav slovnyk dlä Lingvo "Белорусско (латиница) - русский словарь и словарь белорусской кириллицы" (http://slounik.nm.ru/download.dhtml), tak tam je latynična systema bilorus'koji movy (ne tradycijna, a jakas' inša) duže sxoža na Vašu. Pytav ja navit' u bilorusiv, xto je avtorom cijeji systemy, čy sam profesor Vorvul, čy xtos' inšyj, nixto ničoho ne znaje. Čy ne Vaša ce systema?
Цитата: "Elischua" отМені важко відрізнити на слух Г в словах «гора» й «горіх», хоча, безумовно, їх етимологія відрізняється. В обох випадках звук дзвінкий, а ось ɣ чи ɦ — сказати важко.
ѫ крайиньщинѣ ьмемо [h] подобь до ова ѧгльска лишь ѫ словесьхъ на ѫзöръ: hорѣхъ, hѫсѣнь, hоробəць, hеть, hенъ исд., а тако-же ѫ словесьхъ туджоземьстѣхъ сѫ "h", ѫзору 'Honda'.
Цѣ мɵўвите слово "гора" ко [hɔ`rɒ]??? Лишь [ɣɔ`rɒ]!!
Цитата: Lugat от февраля 18, 2009, 18:22Цитата: SIVERION от февраля 18, 2009, 17:34V ukrajins'kij movi «h» je ne frykatyvnym zvukom, a faryngal'nym dzvinkym zvukom «ɦ», jakyj vymovläjet'sä jak anglijs'kyj «h», til'ky z holosom. Vykorystannä v transkrypcijax «x» dlä slova Honda ne je pravomirnym, a lyše nasliduvannäm rosijs'koji transkrypciji. Prosto v zapozyčenyx slovax slid vymovläty «h» hluxo.
Для всіх іноземців літера Н це Х хіба що німці відрізняють та західні слов'яни .коли є назва автомобіля HONDA не читаєш ії як Гонда гг.в багатьох транскрипціях це літера Х а не фрекативна Г.тільки у нашій транскрипції це Г
Цитата: Python от февраля 18, 2009, 22:45
На слух Г, утворена з латинської h чи грецького придиху, та Г на місці грецької ɣ не відрізняються
Цитата: "Elischua" отНа слух більшості українських нейтів-спікерів. Не маючи безпосереднього контакту з мовою-першоджерелом, вони здебільшого не знають, як те чи інше слово іншомовного походження звучить в оригіналі.
Na cieiu slouchu?
Цитата: Python от февраля 18, 2009, 22:45
Що стосується запозичень, частина з них прийшла до нас через російську мову
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 02:10Цитата: "Elischua" отНа слух більшості українських нейтів-спікерів. Не маючи безпосереднього контакту з мовою-першоджерелом, вони здебільшого не знають, як те чи інше слово іншомовного походження звучить в оригіналі.
Na cieiu slouchu?
Цитата: andrewsiak от февраля 18, 2009, 18:30
Ви сперечаєтеся про смішні речі - який звук відображає h. Це абсолютно безглуздо, оскільки латинка в різних мовах застосована абсолютно по-різному до фонетичних систем кожної конкретної мови. В іспанській, італійській та французькій h взагалі нечитається. Тому аргумент, що Hlukhiv написано не так, як воно вимовляється не має жодного сенсу, адже кожний іноземець читатиме його по-своєму в залежності від орфографії, до якої він навик. Так що, нам - своє робити, а не дивитися, що там, не дай боже, хтось не так прочитає. Хай вчаться.
Цитата: SIVERION от февраля 19, 2009, 10:18andrewsiak.я просто мав на увазі що літер Г вимовляеться фрикативно тобто звук.саме звук є фрикативним на відміну від російського Ґ яке вимовляється як взривнеA j spravdi, ščo lehše skazaty: "litera, jaka poznačaje frykatyvnyj zvuk" čy "frykatyvna litera"? Ja za lakoničnyj variant, a vy?
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 05:28
Читаѭ я цю латину, та ўже й починаѭ думати, що малъ-таки рацію ПРОВÔДЪ, ратуючи за простоту. Хотѣлъ ўже я зъробити програму-конвертеръ, щобъ переглядати Вашу латиницю яко кѵрилицю, ажъ бачу ще декôлькҩ новыхъ диграфôвъ и літеръ. Чи не розъкажете, якъ ӥхъ читатати?
ІМНО, латиниця етѵмологічного типу для слов'янськихъ мовъ — це ще гôрше за фонетичну кѵрилицю. Етѵмологія мусить ити ѿ чогось, що було колись. Найдавнѣйше письмо слов'янъ — кѵрилиця й глаголиця, не латина. Та й зъ-ѿки вôзьмуться ў латины праслов'янськъî фонемы, коли ўсѣ сл̃ латиници̂ ўсѫцѣль фонетичнъî, ѿносно новъî, и кожна розъвивалась сама по собѣ?
Цитата: ou77 от февраля 19, 2009, 12:39
Латинкою дійно важко читати, я такі пости пропускаю....
(Тему можна закривати)
Цитата: ou77 от февраля 19, 2009, 12:39
Латинкою дійно важко читати, я такі пости пропускаю....
(Тему можна закривати)
Цитата: "Elischua" отПерш за все, конструкції з кінцевим s,
А киї само літери чи сулуки не можете вичитати?
Цитироватья само раз не хтів емь намагатися учинити сугубо "етимологічну реставрацію" до словес крайиньск ці словєньск загалі. Деси я навіть то підкреслив, йоже беру за основу засади морфофонематични, а не етимоложични. І не всьо у мої системі є аж так етимоложно, утри словесьми "по-прасловєньски".Разом з тим, є дуже багато збігів саме з письменами етимологічного типу. Для мене етимологічна аналогія значно полегшує читання цього письма.
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 13:25
А мене латинка Elischua зацікавила як прототип трансліту для повної кирилиці. Не в кожного ж є клавіатура з юсами.Цитата: "Elischua" отПерш за все, конструкції з кінцевим s,
А киї само літери чи сулуки не можете вичитати?
літера ç,
є питання щодо on і om — вони обидві ѿповѣдають ѫ? Розрізнення ѫ, он і ом ѿбувається за наявнôстю наступної голосної, чи можливы̂ вынятки?
Чи є еквівалент для ѧ?Цитироватья само раз не хтів емь намагатися учинити сугубо "етимологічну реставрацію" до словес крайиньск ці словєньск загалі. Деси я навіть то підкреслив, йоже беру за основу засади морфофонематични, а не етимоложични. І не всьо у мої системі є аж так етимоложно, утри словесьми "по-прасловєньски".Разом з тим, є дуже багато збігів саме з письменами етимологічного типу. Для мене етимологічна аналогія значно полегшує читання цього письма.
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 13:25
є питання щодо on і om — вони обидві ѿповѣдають ѫ? Розрізнення ѫ, он і ом ѿбувається за наявнôстю наступної голосної, чи можливы̂ вынятки?
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 13:25
Разом з тим, є дуже багато збігів саме з письменами етимологічного типу. Для мене етимологічна аналогія значно полегшує читання цього письма.
Цитата: Python от февраля 19, 2009, 13:25
є питання щодо on і om — вони обидві ѿповѣдають ѫ? Розрізнення ѫ, он і ом ѿбувається за наявнôстю наступної голосної, чи можливы̂ вынятки?
Цитата: Elischua от февраля 19, 2009, 02:31Клас! ;up: Залишається тільки ще й фонетику змінити і читати так, як читалося в латині, то вийде зовсім непогана езотерична мова, доступна лише для втаємничених:
Aha, rozouméom. Prosty, éz (ya) imom tacu poduchodu do sega puitaneia, ge dobrai bei boulo 'daiétei'.
Ya dougio ne chotiom cieitei na (rest on) tomy, ge "chayis [χɒj] sei bondety ciu bondety".
Caco tad bondety çon nasioyom mulwoyom Einu Bogu waisty, ale, neicas namu ne boroneity wirtariois (gardeners) nasians [`nɒʃɘ̃] mulwans bontei.
Colei nuiny crayeinisceis native-speakereis sonty tu çonwenzu con pirwopromenei trateileis, tad zaciu beismos [`bɪːsmɔ] ne mogleis [mɔɣ`lɪː] nalaistei posobons, da waidomosteis o taichu pirwopromenchu [pər͵wɔprɔm`jɘ̃χ] cheireitei [ʃɪ`rɪtɪ] ta wisondeitei ne na oucowai rowinai (scientific level), a na zagalonarodinai?
On suoyu ciésu podoby dailomy sen Pražský kroužek ciechisceinans radei zaïmalu. :)
ЦитироватьАга, розоумеом. Прости, ез імом таку подукгоду до сеґа пуітанеіа, ґе добраі беі боуло 'даіетеі'.
Иа доуґіо не кготіом кіеітеі на томи, ґе "кгаиіс сеі бондети кіу бондети".
Како тад бондети çон насіоиом мулўоиом Еіну Боґу ўаісти, але, неікас наму не боронеіти ўіртаріоіс насіанс мулўанс бонтеі.
Колеі нуіни краиеініскеіс натіве-спеакереіс сонти ту çонўензу кон пірўопроменеі тратеілеіс, тад закіу беісмос не моґлеіс налаістеі пособонс, да ўаідомостеіс о таікгу пірўопроменкгу кгеіреітеі та ўісондеітеі не на оукоўаі роўінаі, а на заґалонародінаі?
Он суоиу кіесу подоби даіломи сен Pražský kroužek кіекгіскеінанс радеі заïмалу.
Цитата: ou77 от февраля 19, 2009, 12:39Латинкою дійно важко читати, я такі пости пропускаю....To nam z Vamy, starym, täžko, a ditky, jaki včat' anglijs'ku vže z peršoho klasu, latynku sxoplüjut' skoriš za kyrylku.
(Тему можна закривати)
Цитата: Lugat от февраля 20, 2009, 10:39Вашу латинку можна прочитати, бо українською написано, а коли і мова не українська і латинка, неможливо, коли мова не українська то хоч кирилицю і то вже краще:) діти - по різному, мої латинкою не читають ні російські ні українські слова, приходиться СМС писати українською, якої нема в телефоні:(Цитата: ou77 от февраля 19, 2009, 12:39Латинкою дійно важко читати, я такі пости пропускаю....To nam z Vamy, starym, täžko, a ditky, jaki včat' anglijs'ku vže z peršoho klasu, latynku sxoplüjut' skoriš za kyrylku.
(Тему можна закривати)
A tema ukrajins'koji latynky taky vična.
Цитата: Elischua от февраля 19, 2009, 01:45
piçanu bontei....
...
rozna ....
...
cierez
Цитата: SIVERION от февраля 20, 2009, 14:33A jak vam miy variant Latїnїci? .ja tut pїsawA ja tut vidpovidav (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg234554.html#msg234554).
Цитата: ПРОВІД от февраля 21, 2009, 09:50Ot-ot! Vsi zahränyšni zapozyčennä budemo pysaty tak, jak vony pyšut'sä v movi originalu: chat, computer, bookmarksy, toolsy, highlighty, manièra, president, señor, rénshēn, chauffeur. Zate budemo "vumni jak vutky". :D
nasco ? - vicne pytannja :)
dogaduusj : scoby vumnise bulo :)
Цитата: SIVERION от февраля 21, 2009, 10:58Dlä takoyi çastotnoyi literı yak и, yaka do reçi ye biľş çastotnoyu nij i, varto bulo b prıdumatı yakıyś znak poprostişe, a to minäyemo şılo na mılo - zamisť dvomirnoyi y pışemo ï z dvoma krapkamı. Xay vje bude xoça b turećka ı... :)
Vzagali vajhko bude zrobїtї ukrayinsîku latїnїсju.kojhen bude goworїtї Sço Jogo variant krasçiy
Цитата: SIVERION от февраля 21, 2009, 17:19V türks'kyx movax litera y peredaje jot, xiba ščo za vyklüčennäm turkmens'koji movy. U slovjans'kyx movax litera y peredaje и - u pols'kij, bilorus'kij tradycijnij latynci, u slovac'kij, čes'kij. Otže, jakščo vže j stvorüvaty ukrajins'ku latynku, to majemo orijentuvatysä na sporidneni slovjans'ki movy, xoča j svoje deščo vnesty.
Можливо маєте рацію.але Y/И/я завжди був проти .требя якусь іншу літеру.бо Y завжди багато в тюрських мовах.а я б не хотів щоб українська латинка на письмі виглядала як тюркська писанина
Цитата: "SIVERION" отА може залишити в латиниці "ь" як це зробили в прасловянській, а ще можна "ъ" також ввести...
Краще î це Ь наприлад
Цитата: ou77 от февраля 21, 2009, 23:01Ne kotyt', dyzajn rižet'sä. :negozhe:Цитата: "SIVERION" отА може залишити в латиниці "ь" як це зробили в прасловянській, а ще можна "ъ" також ввести...
Краще î це Ь наприлад
Цитата: Python от февраля 22, 2009, 00:22Estetɩka poruʃuvatɩmeʨa. Ne moʒna ʒ poruʃuvatɩ dɩzajnu latɩnɩʨi. Poɦʎaɲte xoʧa b na Vaʃu "ж". Jijbo ʧoɦoɕ ne vɩstaʧaje, a same vɩsokoɦo seredɲoɦo elementa, jak v bukvi "k". Latɩnɩʨa maje skladatɩɕa z latɩniʧnɩx bukv.
Zate funkcionalьnistь zrostaje. Do reчi, litery dlьa шyplьaчyx takoж moжna vzьaty.
Цитата: iopq от февраля 22, 2009, 01:15Kolys' na zaxidnix zemläx, de žyly ukrajinci, vlada probuvala zaprovadyty pols'ke pys'mo. Tak vynykly protesty až do tak zvanyx "alfavitnyx vijn". Protest buv ne proty latynky jak takoji, a proty zahrozy uzaležnennä vid pols'koji movy. Te ž same bulo b i z čes'kym, rosijs'kym ta byd'-jakym inšym pys'mom. Možna braty dejaki elementy z riznyx mov, navit' prioritetnymy obyraty pys'movi systemy slovjans'kyx mov, ale deščo maje buty j svoje. Adže j cyfry til'ky za nazvoju je arabs'kymy.
A čomu ne pysaty čes'koju latynyceju?
Цитата: SIVERION от февраля 22, 2009, 09:29ПРОВІД.тому що це вже не буде латинка а латинокирилицяA pozajak u Vašij systemi je "є", to robymo vysnovky. :negozhe:
Цитата: SIVERION от февраля 22, 2009, 09:59Nimećke ß use ž taky naležyť do latynśkoji rozkladky. Naviť sučasne latynične azerbajdžanśke ə (kod znaku 0259) ne je totožnym kyryličnomu ə (kod znaku 0409). Jakščo i šče je v latynśkij rozkladci, to є nema.
Lugat.ну так що? Іноді деякі країни мають в латинці свої літер наприклад німецьке ß .але головне щоб все було в міру.одже я кажу що с кирилиці взяти тільки Ї Є
Цитата: SIVERION от февраля 22, 2009, 10:30Jak by skazaly spartanci: "Jakščo". :)
Як що держава прийме українську латиницю і там буде Є.то напевно інші краіни з цим погодятся
Цитата: andrewsiak от февраля 20, 2009, 13:51Цитата: Elischua от февраля 19, 2009, 01:45
piçanu bontei....
...
rozna ....
...
cierez
Повиправляю троха Вашії помилочки.
Має бути:
peiçanu boutei / buutei
...
rozina
...
ceresu
Цитата: iopq от февраля 22, 2009, 01:15
A čomu ne pysaty čes'koju latynyceju?
Цитата: Lugat от февраля 23, 2009, 13:46
Елєґантно звучить:
Велімейс денком! :=
Цитата: Elischua от февраля 23, 2009, 14:45Ja b za te, ščob i po-nimećkomu pysaty ščoś na zrazok: «Danke iinen zeer šœn». Tendenciji do toho vže je. Pyšuť vže dass zamisť daß. Tak čomu b ne pity šče dali, pysaty: Doič, Laipciç?Цитата: Lugat от февраля 23, 2009, 13:46'Thank you very much' - cai Wuis ces taco-ge beretes (=read) gui [ɣɯ] (=as/als): 'Тханк иоу вери муцх'? Cai, toudiscois (auf Deutsch) 'Danke Ihnen sehr schoen' - 'данке ихнен сехр сцхоен'? Cai estes [stɛ] moya rendeila [rɘ̃ˋdɪːlɒ] (=rules/Regel) za boru [ˋzɒbɶr] (reading) besaidu [bɛɕeːd] (=texts) biraleis [bˋrɒlɪː] (read/gelesen)?
Елєґантно звучить:
Велімейс денком! :=
Цитата: "Lugat" отСпостерігається лише одна тенденція: уникати додаткових латинських літер. Тому ß з легкістю замінюють на ss, але ніхто не стане писати š замість sch.
Ja b za te, ščob i po-nimećkomu pysaty ščoś na zrazok: «Danke iinen zeer šœn». Tendenciji do toho vže je. Pyšuť vže dass zamisť daß. Tak čomu b ne pity šče dali, pysaty: Doič, Laipciç?
Цитата: iopq от февраля 25, 2009, 11:37Ia tac zrozumiu scio vin sotvoruiu iacuisi novuii condialect (constructed dialect)?
Mabyti ei mogina pisati aco panu Eleisciua cage
Цитата: Python от февраля 24, 2009, 15:09Цитата: "Lugat" отСпостерігається лише одна тенденція: уникати додаткових латинських літер. Тому ß з легкістю замінюють на ss, але ніхто не стане писати š замість sch.
Ja b za te, ščob i po-nimećkomu pysaty ščoś na zrazok: «Danke iinen zeer šœn». Tendenciji do toho vže je. Pyšuť vže dass zamisť daß. Tak čomu b ne pity šče dali, pysaty: Doič, Laipciç?
Цитата: Python от февраля 24, 2009, 15:09Цитата: "Lugat" отСпостерігається лише одна тенденція: уникати додаткових латинських літер. Тому ß з легкістю замінюють на ss, але ніхто не стане писати š замість sch.
Ja b za te, ščob i po-nimećkomu pysaty ščoś na zrazok: «Danke iinen zeer šœn». Tendenciji do toho vže je. Pyšuť vže dass zamisť daß. Tak čomu b ne pity šče dali, pysaty: Doič, Laipciç?
Цитата: Lugat от февраля 25, 2009, 11:49Цитата: iopq от февраля 25, 2009, 11:37Ia tac zrozumiu scio vin sotvoruiu iacuisi novuii condialect (constructed dialect)?
Mabyti ei mogina pisati aco panu Eleisciua cage
Цитата: Lugat от февраля 24, 2009, 10:05Tak čomu b ne pity šče dali, pysaty: Doič, Laipciç?
Цитата: "Elischua" отЧехи та інші слов'яни, зустрічаючись з проблемою відсутності потрібних діакритиків на клавіатурі, здебільшого просто відкидають їх. Хоча зрідка спостерігається заміна чеських літер з діакритиками на польські диграфи (як в англійському слові Czech).
Ale, 'dass' na 'daß' maisto ne caziety na strimieneio [strəmˋɭɛɳːjɔ] (tendency) do taca prawopeiça cas [kɔ] on Ciechisceinai [ʧɛʃəɕcɪːneː] çon 'š', ž, ei 'č'.
Цитата: Python от февраля 25, 2009, 15:02Цитата: "Elischua" отЧехи та інші слов'яни, зустрічаючись з проблемою відсутності потрібних діакритиків на клавіатурі, здебільшого просто відкидають їх. Хоча зрідка спостерігається заміна чеських літер з діакритиками на польські диграфи (як в англійському слові Czech).
Ale, 'dass' na 'daß' maisto ne caziety na strimieneio [strəmˋɭɛɳːjɔ] (tendency) do taca prawopeiça cas [kɔ] on Ciechisceinai [ʧɛʃəɕcɪːneː] çon 'š', ž, ei 'č'.
Цитата: Python от февраля 25, 2009, 15:20
А чого б це німцям брати букви зі слов'янських алфавітів, якщо навіть англійська мова не поспішає відроджувати свої власні літери ð i þ?
Цитата: Python от февраля 25, 2009, 15:20
ð i þ?
Цитата: "Elischua" отЩось не можу зрозуміти, в чому тут гумор. Взагалі не можу зрозуміти, що таке «користьнть енглянес середь своїх письмен». Ваша латиниця знов еволюціонувала?
Coreistinty englianes çeredy swoyaichu peiçmenu 'ð' ei 'þ'??
Цитата: Python от февраля 25, 2009, 15:38Цитата: "Elischua" отЩось не можу зрозуміти, в чому тут гумор. Взагалі не можу зрозуміти, що таке «користьнть енглянес середь своїх письмен». Ваша латиниця знов еволюціонувала?
Coreistinty englianes çeredy swoyaichu peiçmenu 'ð' ei 'þ'??
Цитата: Python от февраля 25, 2009, 15:40
Історично обидві літери походять зі староанглійського письма, але в сучасній англійській мові не вживаються — їх замінив диграф th.
Цитата: Elischua от февраля 25, 2009, 13:45Be plain, good son, and homely in thy drift;
Nai. Ya'my tuoreilu taco peiçmenitwo cas [kɔ] bei 1) praweitei nuinaitiunion foneteicon crayeiniceiu mogla; 2) woroteitei crayeiniscon mulwon do swoyans eistans foneteicans; 3) cazatei na peiçmai oslopu (structure) sleweses çon eiga corenmy, preistawucamis, postawucamis eisd. Ale, to est soupto [suːˋtɔ] crayeinisceina. Ona nést eiaca ontra slewainisca cai europaiusca mulwa.
Ya'my protei foneteicisca posoba zapeiça ei ne leichy crayeiniscans (Ukrainian) mulwes. Colei cas tusceity (tries/versucht) peredatei peiçmenuis zuocons, eiu (he/er) imety tudai (then/dann) pastei (check/beachten), da wiseis zuoncons dougio tucumo (precisely/strikt) obrazieneis sonty. A colei taco, to dulgeis esmos tworeitei weleico munogo rozinu znacu-peiçmenu do cagido zuonca.
Cai raisy (really/wirklich) muisleites, da crayeinisca mulwa imety leichy tons zuoncons, eieis-ge imemos çeredy peiçmenu? Henu est dougio malo mulwu çeredy europaiuscu, cuiu foneteica ei peiçmo bei na 100 % meitai (mutually/beiderseits) odwaistei (correspond/entsprechen) mogleis, rozwai (but/außer) suomisceina (Finish).
Preimairou, cai beistes swaidiscuis (in Swedish) slewos 'ljust' [jʏst] (=swaitu) 'just' piçaleis? Tudai, slewesa 'just' (=swaitu) ei 'just' (=exact) bondonty adinaco piçomeis.
Foneteicisco peiçmo imety wadans (drobacks).
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49Do reči, oficijna systema transliteraciji na śohodni je zovsim ne tijeju, jaku opysaly Vy. Pro te, čoho vona varta ja pysav tut (http://lingvoforum.net/index.php/topic,297.msg222639.html#msg222639)
Ukrajins'ka Pismennist' maje kyrylyčnu azbuku.
Ale ukrajins'ka mova maje oficijnu latyns'ku transliteraciju, vzahali skhožu v peršu čerhu na čes'ko-slovac'ku azbuku.
Ale to je problema ščodo toho ščo ukrajins'ka latynka maje svoji osobystosti.
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49a) ne jisnuje ukrajins'koji latyns'koji rozkladky u movnij paneli, tomu zmušyni vykorystovuvaty čes'ku rozkladku. Ale v tim je duže zabahato nevdobstv, tomuščo dejaki bukvy znakhodjat'sja pidčas v protyležnykh miscjakh - napryklad bukvy - Z ta Y majut' protyležni miscja znakhodžennja!Je šče nepohana čeśka rozkladka QWERTY, ale krašče stvoryty vlasnu rozkladku. Pro ce bulo tut (http://lingvoforum.net/index.php/topic,297.msg221899.html#msg221899) i tut (http://lingvoforum.net/index.php/topic,13747.msg236265.html#msg236265).
b) zvyčajno službovi znaky znakhodjat'sja v in'šykh miscjakh aniž my prystosuvalysja do klasyčnoji anhlomovnoji rozkladky QWERTY.
Цитата: "RostislaV" от
Takže my majemo vidkaz vid šče odnijeji bukvy - Є.
Duže škoda!
Цитата: "RostislaV" от
Ale majem navpaky - vidkaz vid takoji čyzsto ukrajins'koj "fišky" jak to bukovka - Ї ї.
Цитата: "RostislaV" отСкладність в тому, що не існує такого восьмирозрядного набору символів, де б одночасно були літери Є, Ї (чи її латинський графічний аналог) та Ž, Š, Č. Багато програм усе ще не підтримують юнікодівські символи.
ne jisnuje ukrajins'koji latyns'koji rozkladky u movnij paneli, tomu zmušyni vykorystovuvaty čes'ku rozkladku
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49
Г г - H h
Ґ ґ - G g
Цитата: Lugat от февраля 26, 2009, 09:13Цитата: Elischua от февраля 25, 2009, 13:45Be plain, good son, and homely in thy drift;
Nai. Ya'my tuoreilu taco peiçmenitwo cas [kɔ] bei 1) praweitei nuinaitiunion foneteicon crayeiniceiu mogla; 2) woroteitei crayeiniscon mulwon do swoyans eistans foneteicans; 3) cazatei na peiçmai oslopu (structure) sleweses çon eiga corenmy, preistawucamis, postawucamis eisd. Ale, to est soupto [suːˋtɔ] crayeinisceina. Ona nést eiaca ontra slewainisca cai europaiusca mulwa.
Ya'my protei foneteicisca posoba zapeiça ei ne leichy crayeiniscans (Ukrainian) mulwes. Colei cas tusceity (tries/versucht) peredatei peiçmenuis zuocons, eiu (he/er) imety tudai (then/dann) pastei (check/beachten), da wiseis zuoncons dougio tucumo (precisely/strikt) obrazieneis sonty. A colei taco, to dulgeis esmos tworeitei weleico munogo rozinu znacu-peiçmenu do cagido zuonca.
Cai raisy (really/wirklich) muisleites, da crayeinisca mulwa imety leichy tons zuoncons, eieis-ge imemos çeredy peiçmenu? Henu est dougio malo mulwu çeredy europaiuscu, cuiu foneteica ei peiçmo bei na 100 % meitai (mutually/beiderseits) odwaistei (correspond/entsprechen) mogleis, rozwai (but/außer) suomisceina (Finish).
Preimairou, cai beistes swaidiscuis (in Swedish) slewos 'ljust' [jʏst] (=swaitu) 'just' piçaleis? Tudai, slewesa 'just' (=swaitu) ei 'just' (=exact) bondonty adinaco piçomeis.
Foneteicisco peiçmo imety wadans (drobacks).
Riddling confession finds but riddling shrift.
Jasniš, mij druže, ščo ž kazaty stanu,
Jak tvoja spoviď spovnena tumanu?
(W. Shakespeare "Romeo and Juliet")
:donno:
Цитата: "SIVERION" отНу, «нащо треба» — глобальне питання, що стосується взагалі будь-якої української латиниці з додатковими літерами. Де існує потреба в укр. латинці? Не рахуючи філологічних виламувань, лише там, де взагалі не може пройти ніяке інше кодування, крім базової латинки (доменні імена, імена файлів у деяких системах, набір тексту без української розкладки та ін.)
RostislaV.я раніше в цій темі писав.що треба вклячити в українську латиницю Є Ї але інші тут говорили навіщо треба
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49
Українська Mова / Ukrajins'ka Mova (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)
Кирилиця - Latynka
А а - A a
Б б - B b
В в - V v
Г г - H h
Ґ ґ - G g
Д д - D d
Е е - E e
Є є - Je je
Ж ж - Ž ž
З з - Z z
И и - Y y
І і - I i
Ї ї - Ji ji
Й й - J j
К к - K k
Л л - L l
М м - M m
Н н - N n
О о - O o
П п - P p
Р р - R r
С с - S s
Т т - T t
У у - U u
Ф ф - F f
Х х - Kh kh
Ц ц - C c
Ч ч - Č č
Ш ш - Š š
Щ щ - Šč šč
Ь ь - '
Ю ю - Ju ju
Я я - Ja ja
Moje Rečennja! -
Ukrajins'ka Pismennist' maje kyrylyčnu azbuku.
Ale ukrajins'ka mova maje oficijnu latyns'ku transliteraciju, vzahali skhožu v peršu čerhu na čes'ko-slovac'ku azbuku.
Ale to je problema ščodo toho ščo ukrajins'ka latynka maje svoji osobystosti.
a) ne jisnuje ukrajins'koji latyns'koji rozkladky u movnij paneli, tomu zmušyni vykorystovuvaty čes'ku rozkladku. Ale v tim je duže zabahato nevdobstv, tomuščo dejaki bukvy znakhodjat'sja pidčas v protyležnykh miscjakh - napryklad bukvy - Z ta Y majut' protyležni miscja znakhodžennja!
b) zvyčajno službovi znaky znakhodjat'sja v in'šykh miscjakh aniž my prystosuvalysja do klasyčnoji anhlomovnoji rozkladky QWERTY.
v) vzahali jisnujuča systema transliteracii duže pomylkova!
Jak ščo my vže počaly vykorystovuvaty diakretyku - to povynni buty poslidovnymy - to je minimalizuvaty vykorystannja dihrafiv!
Ale majem navpaky - vidkaz vid takoji čyzsto ukrajins'koj "fišky" jak to bukovka - Ї ї.
Jakščos' khtos' ljapne ščo to je ne latyns'ka bukva - to ce je durnyci! Dostatn'o zazyrnuty do francuzs'koji movy de my možemo pobačyty tu bukvu. Napryklad slovo - naїve.
Takže my majemo vidkaz vid šče odnijeji bukvy - Є.
Duže škoda!
Khotja možna bulo b vykorystovuvaty tu ž diakretyčnu čes'ku bukvu - ě zamisc' dihrafu je.
Ale najibil'ša durnycja to je cej apostrif! - '.
Jakyj v kyrylyci poznačaje odne, a v latynci druhe!
Kyrylycja - to je tverdyj znak i poznačajit'sja apostrifom - ščo vže je durist'ju, koly možna bulo b vykorystovuvaty spravžnij znak - Ъ.
Latynka - apostrif požnačaje m'jahkyj znak ščo može vvisty v omanu, tomuščo v kyrylyci vin znamenuje rozdiljajučyj tverdyj znak!
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49Tož dľa poslidovnosti bažano b bulo usunuty dygraf kh, jakyj, do toho ž, nadto "rižeťśa" v estetyčnomu plani. Je ž bo nepohana bukva x, jaka v bahaťox movax (uzbećkij, azerbajdžanśkij, loglani, ba naviť u Mižnarodnij fonetyčnij transkrypciji) peredaje zvuk blyźkyj do ukrajinśkoho "x".
Jak ščo my vže počaly vykorystovuvaty diakretyku – to povynni buty poslidovnymy – to je minimalizuvaty vykorystannja dihrafiv!
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49Khotja možna bulo b vykorystovuvaty tu ž diakretyčnu čes'ku bukvu - ě zamisc' dihrafu je.Slušno. Dygraf "je" duže nezručnyj tym, ščo vin pomjakšuje poperedńu holosnu. Tobto jot utvoŕuje šče j ŕad dygrafiv dľa peredači mjakyx pryholosnyx: cj, dj, lj, nj, rj, sj, tj, zj. A ce v svoju čerhu ťahne za soboju potrebu v rozdilovomu apostrofi. Tomu funkciji bukv є, ю, я bažano podilyty jak podileno funkciji "йо/ьо".
Цитата: RostislaV от февраля 26, 2009, 09:49Ale najibil'ša durnycja to je cej apostrif!. Jakyj v kyrylyci poznačaje odne, a v latynci druhe!Ne baču tut nijakoji durnyci. Kyrylyća to odne, latynyća – inše. Perexoďačy vid odnijeji systemy do inšoji svidomisť perekľučajeťśa na inše v cilomu i plutanyny ne vidbuvajeťśa. Ne čytajemo ž my latynični litery B, C, H, P jak V, S, N, R. To čomu ž todi majemo apostrof čytaty jak v kyrylyci?
Цитата: Elischua от февраля 26, 2009, 14:18Jak na mene, to ja vbačaju v cömu reductionem ad absurdum etymologičnoho pryncypu zapysu movy, ščo pryzvodyt' do vtraty movnoji samoidentyfikaciji. Ce vže ne ukrajíns'ka mova (Ukrainian), ce – «krájins'ka mova» (Crayinian). Krájina, naskil'ky ja pamjataju, ce des' v Serbiji? :)
Yet, it's not so but merely for the sake of Crayinian (Ukrainian) language.
Цитата: Elischua от февраля 26, 2009, 14:18Radykal'na zmina fonetyky pryzvede do toho, ščo Vašoju movoju rozmovlätymut' lyše kilka čolovik, Vašyx odnodumciv, jakščo vzahali takyx znajdete, ale ne bil'še. Ja, ukrajinec', napryklad, ne rozumiju Vašoji «krajins'koji» movy. Otže, vyrišuju ja, ce – ne ukrajins'ka mova, ce – konlang, u kraščomu razi ce – kondialekt (skonstrujovanyj dialekt).
With it I chase such aims: 1) to correctify the nowadays speach phonetics; 2) to back Crayinian language to it's proper phonetics;
Цитата: Lugat от февраля 27, 2009, 10:08
Vy zmožete napysaty programu, jaka b uraxovuvala vsi etymologični pravyla Vašoji systemy?
Цитата: Lugat от февраля 27, 2009, 10:08
Systema, v jakij ne možna vykorystaty programy transliteraciji dlä perekoduvannä masy tekstiv ...
Цитата: Elischua от марта 2, 2009, 14:30Oj, dobre, pane Elischua, ščo Vy šče ne vzälysä "pryvodyty do ladu" takož anglijśku movu, a to b my j zovsim ne zmohly porozumitysä. :no: Ce meni nahadalo odyn mij staryj dopys (http://lingvoforum.net/index.php/topic,5646.msg102039.html#msg102039).
In our language, under this damned state phonetics, there is no any difference between 'и' in 'риба' and 'и' in 'пити'. Now, anyway it is been pronounced [sɨn], [pɨtɨ]. Further still, 'пити' is been pronounced like 'пыты'. I'm sick of such a pronunciation. It is a merely result of influence of Russian, where our Ukrainian vowel 'и' in the word 'пити' is perceived as 'ы' by the side of Russian 'и'.
Цитата: Elischua от марта 2, 2009, 14:30You accuse me for having created an 'artificial conlang'.Xto? Ja? Vas accuse? Ta ne daj Bože! Ja nikoho ne zvynuvačuju, bo ja :tss: j sam takyj! ;D Vy majete pravo rozvažatysä, eksperymentujučy takym čynon, ja ž maju pravo sumnivatysä v dorečnosti Vašyx propozycij. My viľni lüdy i ni pered kym ne povynni zvituvaty, jakščo sami toho ne zaxočemo, pro naši dumky. U virtualnomu prostori eksperymentuvaty možna. Moje šanuvannäčko. :UU:
Цитата: Lugat от марта 3, 2009, 11:53Na Geitomiuscai nai, a na Zacarpatiscai da. Menei bagastwo ei rozinota on mulwai, on tai laicai, bagastwo phoneticans est dougio wagomo, ei caziety na bagastwo mulwans on zagalai. On Zacarpatiscai mogemos sluichatei wiseis tons zuoncons. [ˋrɯbɒ] (рыба), a ne [ˋrɪbɒ] (риба). Einodai, age do [rɔbɒ], bleiziusies do ɔ/u - drewinia photeteicisca reisa! A ourowineitwa 'и' ta 'ы' wedety do bruiducans uimulwans ona zuonca on infeiniteiwaichu, onzorou: ходыты, робыты, пыты - taco mulwinty nuinai. Cai Wamu sen tad leubeity? Dubayimos tacoge za aisteteicon!
Ot, skažimo rozriznennä zvukiv: i, ɨ, ɯ, ı. Čy varto vzahali pidnimaty ce pytannä, jakščo narod vse odno vže ne rozriznäje? ... u Žytomyrśkij oblasti, to pomityv, ščo v miscevij hovirci ne rozriznäjuťsä zvuky i ta y. Je lyše i. Ujavläjete, jak važko lüdäm rozriznyty, de i, a de y?
Цитата: SIVERION от марта 4, 2009, 13:36
Потрібно завжи щоб було aw ow iw наприклад .kochaw. znaw.mrijaw а не kochav znav mrijav
Цитата: Elischua от марта 4, 2009, 13:18Dejaki narody možut' dozvolyty sobi rozkiš i zovsim ne pysaty holosni, a fonetyčne riznobarvja vid cöho ne bidnije. Na žal', nema zaraz skaneru, ščob zaskanuvaty knyhu pro arabs'ki dialekty mağribu, kupymo, to postarajus' ce zrobyty, tak tam jakoho til'ky fonetyčnoho "bahatstva" nema: İ, ı, i, ü, ÿ, u, ǝ, ɒ, ɑ, ɛ, ɔ, o, æ, œ, ɘ, ʊ, ʌ, ø i ce šče ne vraxovujučy jixni dovhi vidpovidnyky! A ot na literaturnomu pys'mi posluhovujut'sä lyše tröma (!) holosnymy: a, i, u ta jixnimy dovhymy vidpovidnykamy, ta j to korotki vzahali ne pyšut'. I ničoho, žyvut' že lüdy. A Vy kažete!
Na Geitomiuscai nai, a na Zacarpatiscai da. Menei bagastwo ei rozinota on mulwai, on tai laicai, bagastwo phoneticans est dougio wagomo, ei caziety na bagastwo mulwans on zagalai. On Zacarpatiscai mogemos sluichatei wiseis tons zuoncons. [ˋrɯbɒ] (рыба), a ne [ˋrɪbɒ] (риба). Einodai, age do [rɔbɒ], bleiziusies do ɔ/u - drewinia photeteicisca reisa! A ourowineitwa 'и' ta 'ы' wedety do bruiducans uimulwans ona zuonca on infeiniteiwaichu, onzorou: ходыты, робыты, пыты - taco mulwinty nuinai. Cai Wamu sen tad leubeity? Dubayimos tacoge za aisteteicon!
Цитата: ElischuaOn Zacarpatiscaiterba peisatei Ou Zacarpatiscai
Цитата: Elischua от марта 4, 2009, 13:18Na Geitomiuscai nai, a na Zacarpatiscai da."Da" - ce z rosijs'koji movy čy rumuns'koji?
Цитата: Lugat от марта 6, 2009, 13:36Blugarsikoy, vesteimoЦитата: Elischua от марта 4, 2009, 13:18Na Geitomiuscai nai, a na Zacarpatiscai da."Da" - ce z rosijs'koji movy čy rumuns'koji?
Цитата: Lugat от марта 3, 2009, 11:53
A z jakoji ce nahody my majemo perejmenovuvaty poľśku movu na "lendisceina", čy ne tomu ščo koriń nazvy "lendisceina" vzäto z uhorśkoji "lengyel"? A rosijśku na "wintisceina" - ce ščo za dyvo, čy ne vid venediv?
Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 12:28Aha! Vjatyči! A kryvyči (http://lingvoforum.net/index.php/topic,6797.msg108254.html#msg108254) todi xto? :D
'wintisceina' - odu plemenis 'winteitiu', a ne 'wenedu' imto est.
Цитата: Lugat от марта 10, 2009, 12:53Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 12:28Aha! Vjatyči! A kryvyči (http://lingvoforum.net/index.php/topic,6797.msg108254.html#msg108254) todi xto? :D
'wintisceina' - odu plemenis 'winteitiu', a ne 'wenedu' imto est.
Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 12:54A Krievija ščo po-latyśkomu? :)
bailorouseis
Цитата: Lugat от марта 10, 2009, 12:58Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 12:54A Krievija ščo po-latyśkomu? :)
bailorouseis
Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 13:02Feinisca - čy ce ne vid Φοίνικες?
znaiom. a oducui est feinisca nazwa 'Venäjä'?
Цитата: Lugat от марта 10, 2009, 13:07Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 13:02Feinisca - čy ce ne vid Φοίνικες?
znaiom. a oducui est feinisca nazwa 'Venäjä'?
Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 13:09
hahaha.
Цитировать— Хай мене повісять, — мовив Паґанель, — коли я розумію хоч слово цією диявольською говіркою!:D
(Jules Verne "Dity kapitana Granta)
Цитата: Lugat от марта 10, 2009, 13:17Цитата: Elischua от марта 10, 2009, 13:09
hahaha.Цитировать— Хай мене повісять, — мовив Паґанель, — коли я розумію хоч слово цією диявольською говіркою!:D
(Jules Verne "Dity kapitana Granta)
Цитата: SIVERION от марта 10, 2009, 15:46
Elischua.а Україна тоді Sarmatia або Skythia ? гг
Цитата: SIVERION от марта 10, 2009, 15:46Onu ge vamu ne pan Gvairozonb
Elischua.а Україна тоді Sarmatia або Skythia ?
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 13:53Onu ge vamu ne pan Gverozonb
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 14:51
Gweerozonbu mabuty
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 15:03
Ne rozoumeon slewo "cas"
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 15:40
Ei scio otuse recennia oznaciaie?
Цитата: Elischua от марта 11, 2009, 13:57:no:
Onu ge vamu ne pan Gverozonb. ? Estes "Onu ge wamu ne panu Gwerozombu" mineileis? Gwerozombu? Cai Gwairozombu, cai Zwerozombu, cai Zwairozombu? ha? :donno:
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 16:07
Azu recom cuto [xto]
Цитата: SIVERION от марта 11, 2009, 16:08
Ні я не пан зверозуб
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 16:07C'est odîn ze dopeisouvaçiv Lingvofori.
Azu recom cuto [xto]
Цитата: Lugat от марта 11, 2009, 16:16Цитата: iopq от марта 11, 2009, 16:07C'est odîn ze dopeisouvaçiv Lingvofori.
Azu recom cuto [xto]
Цитата: Lugat от марта 11, 2009, 16:06
ġe
Цитата: SIVERION от марта 11, 2009, 16:27
C'est-це вже щось пахне французською а не українською
Цитата: Lugat от марта 11, 2009, 16:34
Chlopci, menei sdaieti sei, quo c'est ouge ne thema Oucrainscoi latiniceiom i quo mui vuidoumaiemos pro ce, a thema Oucrainsca molwa quac medinarodna. :donno:
Цитата: iopq от марта 11, 2009, 16:45
Naopacui, otu se ei est thema o Oucrayinisicoi latuinicei ako abetukui mediunarodnoyi moluwui
Цитата: Elischua от марта 11, 2009, 16:23Visi inozemni zapozuiçennia bondemos peisati quaco vo molwie originalis, a pozaquaco Lingvoforum touto stoiti v'odmiencou Genitivi, to peişemos - Lingvofori.
C'est einu eiz dopeiçowatiu [dɔpɪsowɒʧ(ɵ)] Lingvoforai [ʎɘ̃ɣwɔfɔreː].
Цитата: Lugat от марта 11, 2009, 17:00Цитата: Elischua от марта 11, 2009, 16:23Visi inozemni zapozuiçennia bondemos peisati quaco vo molwie originalis, a pozaquaco Lingvoforum touto stoiti v'odmiencou Genitivi, to peişemos - Lingvofori.
C'est einu eiz dopeiçowatiu [dɔpɪsowɒʧ(ɵ)] Lingvoforai [ʎɘ̃ɣwɔfɔreː].
Цитата: Lugat от марта 11, 2009, 17:17
:no:
Nom. forum fora
Gen. fori fororum
Dat. foro foris
Acc. forum fora
Abl. foro foris
Voc. forum fora
Цитата: SIVERION от марта 11, 2009, 17:55
Сам з собою розмовляєш ?
Цитата: Elischua от марта 11, 2009, 17:28A quiomou-ge bui y ni? Vagco bondet prui nauçanni, zato quaco legco bondet vuiuçati inozemne molwui! :D
Esmy protei pulna pereima odumainu eiz touzemiscans mulwans.
Цитата: iopq от марта 12, 2009, 15:38Đỡ hơn tiếng Việt, nó có sáu giọng điệu. :)
Togudei potrebuno ei pereimati quitayscui tona!
Цитата: Lugat от марта 12, 2009, 21:55Pereprosiom?Цитата: iopq от марта 12, 2009, 15:38Đỡ hơn tiếng Việt, nó có sáu giọng điệu. :)
Togudei potrebuno ei pereimati quitayscui tona!
Цитата: iopq от марта 13, 2009, 04:30Kažu: krašče vjetnamśka mova, vona maje šisť toniv. :)
Pereprosiom?
Цитата: iopq от марта 6, 2009, 13:31Цитата: ElischuaOn Zacarpatiscaiterba peisatei Ou Zacarpatiscai
Цитата: iopq от марта 6, 2009, 13:39Цитата: Lugat от марта 6, 2009, 13:36Blugarsikoy, vesteimoЦитата: Elischua от марта 4, 2009, 13:18Na Geitomiuscai nai, a na Zacarpatiscai da."Da" - ce z rosijs'koji movy čy rumuns'koji?
Цитата: Elischua от апреля 30, 2009, 21:33А чим поганий варіант "trba", "Blgarskoy"?
Estes yaco 'terba' na 'treba' maisto ei 'Blugarsikoy' na 'Bulgariskoy' maisto pisaleis.
Цитата: iopq от мая 1, 2009, 21:02
yimayete ratsiyon
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
"Хай Жывэ Украйна"
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
Xaj ʒyve vіlьnа Уkrаїna
3-ый способ это украинская латинизация по принципу "один звук - один знак".
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
и культивирования шарма отдельных символов чисто под украинскую специфичность - отсюда использование диакритичной - "ї",
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:03(кириллица в русском фонетическом формате)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
"Хай Жывэ Украйна"
Ростислав, Вы так и произносите по-украински? Или это не по-украински у Вас?
это не по-украински, я же написал чётко "
Цитировать, чтобы русскоязычные правильно прочитали это выражение на своей русскоформатной кириллице, хотя выражение настолько известное, что и те кто не знаком с украинским и так правильно прочитали бы.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:06Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
Xaj ʒyve vіlьnа Уkrаїna
3-ый способ это украинская латинизация по принципу "один звук - один знак".
большинство не воспринимает "ь" как отдельный звук - Вы да?. [хотя, может, стоило бы]
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:10Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:03(кириллица в русском фонетическом формате)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
"Хай Жывэ Украйна"
Ростислав, Вы так и произносите по-украински? Или это не по-украински у Вас?
это не по-украински, я же написал чётко "Цитировать, чтобы русскоязычные правильно прочитали это выражение на своей русскоформатной кириллице, хотя выражение настолько известное, что и те кто не знаком с украинским и так правильно прочитали бы.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:10Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
и культивирования шарма отдельных символов чисто под украинскую специфичность - отсюда использование диакритичной - "ї",
Да ну, куда уж там! такой шарм и неподражаемость - прям только в украинском и ещё в нескольких других языках встретишь "і" (с точкой) да и только. Что за особая внимательность к тому, что того менее всего стоит?
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:12Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:10Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:03(кириллица в русском фонетическом формате)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
"Хай Жывэ Украйна"
Ростислав, Вы так и произносите по-украински? Или это не по-украински у Вас?
это не по-украински, я же написал чётко "Цитировать, чтобы русскоязычные правильно прочитали это выражение на своей русскоформатной кириллице, хотя выражение настолько известное, что и те кто не знаком с украинским и так правильно прочитали бы.
Украйна? 8)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:12Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:06Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
Xaj ʒyve vіlьnа Уkrаїna
3-ый способ это украинская латинизация по принципу "один звук - один знак".
большинство не воспринимает "ь" как отдельный звук - Вы да?. [хотя, может, стоило бы]
а это о чём?
Вы вообще скопировали 4-ый способ написания с комментарием к 3-ему, так что повнимательнее + в чём суть вопроса то?
Мягкому знаку БЫТЬ! Если Вы об этом. 8-)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:521) рос. жи, ши пишуться тільки через и
"Хай Жывэ Украйна" (кириллица в русском фонетическом формате)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:16Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:12Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:10Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:03(кириллица в русском фонетическом формате)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52
"Хай Жывэ Украйна"
Ростислав, Вы так и произносите по-украински? Или это не по-украински у Вас?
это не по-украински, я же написал чётко "Цитировать, чтобы русскоязычные правильно прочитали это выражение на своей русскоформатной кириллице, хотя выражение настолько известное, что и те кто не знаком с украинским и так правильно прочитали бы.
Украйна? 8)
а как это написать в русской версии кириллицы?
напишу "Украина", возможно будет точнее, но всё равно не то.
ЦитироватьСобственно, я и сам предпочту "ь" апострофу. Но, вообще, мне не по духу мешать кириллицу и латиницу (в любых пропорциях).
Цитата: Python от июня 23, 2009, 12:20Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:521) рос. жи, ши пишуться тільки через и
"Хай Жывэ Украйна" (кириллица в русском фонетическом формате)
2) Украйна — арзаїзм. Точна передача українського звучання — Украйина, Украина ( ї читається як /јі/)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:24ЦитироватьСобственно, я и сам предпочту "ь" апострофу. Но, вообще, мне не по духу мешать кириллицу и латиницу (в любых пропорциях).
так с апострофом и есть та официальная культурная транскрипция.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:24
а комбинирование латиницы и кириллицы зря Вам не по духу!
Я взял этот пример лично с реконструкций славянского языка, там всегда идёт такая комбинация, а иначе как адекватно и красиво передать мощь языка?
Цитировать
Что значит "мощь"?? Я Вас вообще не понимаю :( Да уж, во встревании "ь" и "у" среди латинских букв необычайная мощь проявляется. Простите за моё негодование, но, так уж я к этому отношусь.
"а иначе как адекватно и красиво передать мощь языка?"
А Вы знаете, не только оговоренный Вами способ используется при "реконструкции" для "славянского" языка; во многих местах можете встретить передачу "ъ" как "ŭ", а "ь" как "ĭ". Вот это действительно можно считать благородным, хотя бы потому что напоминает правописание в латыни. Хотя лично я не писал бы так, а взял бы просто "i" и "u" за соответственно "ь" и "ъ". А "и", "ы" и "у" передавал бы соотв. "ei"/"ī", "ui"/"ū" и "ou". Не вижу оснований так держаться за принцип "один звук - один знак". Честно.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:28это как пособие какое-то или прибор.Цитата: Python от июня 23, 2009, 12:20русскоязычникЦитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:521) рос. жи, ши пишуться тільки через и
"Хай Жывэ Украйна" (кириллица в русском фонетическом формате)
2) Украйна — арзаїзм. Точна передача українського звучання — Украйина, Украина ( ї читається як /јі/)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:28Чому ви так недооцінюєте кацапів? Невже ваша мова така незвичайна, що ми від неї повинні впадати у замішання? ;)
2. можно и так, но это может ввергнуть русскоязычника в некое замешательство.
Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 12:42Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:28Чому ви так недооцінюєте кацапів? Невже ваша мова така незвичайна, що ми від неї повинні впадати у замішання? ;)
2. можно и так, но это может ввергнуть русскоязычника в некое замешательство.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52Є два способи латинської передачі українського х:
Khaj žyve vіl'nа Ukrаjina
ЦитироватьHaj ƶyve vіlьnа UkrаjnaЯкщо х записується як h, то виникає проблема, як розділити на письмі г та ґ.
Цитироватьʒ — цей знак частіше використовується в транскрипції, ніж для запису тексту якоюсь із живих мов. А тому може виникнути проблема через відсутність великої Ʒ в більшості шрифтів. Шрифти з закресленим ƶ — також рідкість.
Xaj ʒyve vіlьnа Уkrаїna
ЦитироватьА Вы знаете, не только оговоренный Вами способ используется при "реконструкции" для "славянского" языка; во многих местах можете встретить передачу "ъ" как "ŭ", а "ь" как "ĭ". Вот это действительно можно считать благородным, хотя бы потому что напоминает правописание в латыни. Хотя лично я не писал бы так, а взял бы просто "i" и "u" за соответственно "ь" и "ъ". А "и", "ы" и "у" передавал бы соотв. "ei"/"ī", "ui"/"ū" и "ou". Не вижу оснований так держаться за принцип "один звук - один знак". Честно.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 13:23ЦитироватьА Вы знаете, не только оговоренный Вами способ используется при "реконструкции" для "славянского" языка; во многих местах можете встретить передачу "ъ" как "ŭ", а "ь" как "ĭ". Вот это действительно можно считать благородным, хотя бы потому что напоминает правописание в латыни. Хотя лично я не писал бы так, а взял бы просто "i" и "u" за соответственно "ь" и "ъ". А "и", "ы" и "у" передавал бы соотв. "ei"/"ī", "ui"/"ū" и "ou". Не вижу оснований так держаться за принцип "один звук - один знак". Честно.
полный бред, а главное уродливо! 8-)
вкрапление кириллицы только добавляет мощь и шарм для латинизации как славянских, так и любых других языков, но Вам не понять кажется этого, :( 8-)
Цитата: Python от июня 23, 2009, 13:19Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 11:52Є два способи латинської передачі українського х:
Khaj žyve vіl'nа Ukrаjina
ch — використовується в латиницях з діакритиками, близьких до західнослов'янських і балтійських алфавітів.
kh — використовується в транслітераціях на базі англійської орфографії, де ch читається як ч.ЦитироватьHaj ƶyve vіlьnа UkrаjnaЯкщо х записується як h, то виникає проблема, як розділити на письмі г та ґ.
Буква ƶ використовується в польській мові як графічний варіант ż при ручному письмі. Однак, у багатьох латинських почерках ƶ функціонально не відрізняється від z — закреслення використовується, щоб не плутати Z i 2. В почерку, яким ми записуємо математичні формули, z пишеться як ƶ.
Ukrаjna — малось на увазі Ukrajina?Цитироватьʒ — цей знак частіше використовується в транскрипції, ніж для запису тексту якоюсь із живих мов. А тому може виникнути проблема через відсутність великої Ʒ в більшості шрифтів. Шрифти з закресленим ƶ — також рідкість.
Xaj ʒyve vіlьnа Уkrаїna
y в Уkrаїna читається як кириличне у, в ʒyve — як и. Непослідовно.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 13:41
одной из моих главных неприязней к кириллице в том, что она заставляет думать, что начертанный знак до точности определяет качество звучания звука. если для кого-то это как должное, то разговора нет. однако, на самом деле, это тщетно стремиться к "точной" передаче звуков на письме. Существует много условий и предпосылок, при которых звуки одинаковых этимологических и морфологических связей будут звучать неодинаково. к тому же, сужением написания до можно более фонетического, душится свобода разнообразия фонетики говоров; лишь что-то одно тогда с течением времени останется для поколений, а остальное забудется. при том, естественным образом, и новое оставшееся расслоится на свои варианты. но, это будет плохо, потому что не в просто "языки-постоянно-развиваются" самоцель, а в том, чтобы способствовать развитию самобытности и целостности языка, чего можно достичь также и разумным сохранение накопившегося ранее. А фонетическая передача убийственна в этом ключе.
ЦитироватьА что, Вам уродливо выглядит правописание английского и французского, датского и шведского, фарерского и исландского, латыни, литовского и латышского?
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 13:41Это ваши личные проблемы и вашего образования. Никто никого не заставляет.
одной из моих главных неприязней к кириллице в том, что она заставляет думать, что начертанный знак до точности определяет качество звучания звука.
Цитата: Чайник777 от июня 23, 2009, 14:15Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 13:41Это ваши личные проблемы и вашего образования. Никто никого не заставляет.
одной из моих главных неприязней к кириллице в том, что она заставляет думать, что начертанный знак до точности определяет качество звучания звука.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 13:41Це може стосуватись лише сучасних реформованих кирилиць. Правильна кирилиця старого зразка — це шаблон, який у кожній слов'янській мові набуває властивого їй звучання.
одной из моих главных неприязней к кириллице в том, что она заставляет думать, что начертанный знак до точности определяет качество звучания звука.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 15:12Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 13:41Це може стосуватись лише сучасних реформованих кирилиць. Правильна кирилиця старого зразка — це шаблон, який у кожній слов'янській мові набуває властивого їй звучання.
одной из моих главных неприязней к кириллице в том, что она заставляет думать, что начертанный знак до точности определяет качество звучания звука.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:46нє , бентежитися не підходе , бо воно значе тривожитися,хвилюватися,непокоітися .Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 12:42бентежитися, ніяковіти. ;)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:28Чому ви так недооцінюєте кацапів? Невже ваша мова така незвичайна, що ми від неї повинні впадати у замішання? ;)
2. можно и так, но это может ввергнуть русскоязычника в некое замешательство.
Цитата: ПРОВІД от июня 23, 2009, 15:37Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 12:46нє , бентежитися не підходе , бо воно значе тривожитися,хвилюватися,непокоітися .Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 12:42бентежитися, ніяковіти. ;)Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 12:28Чому ви так недооцінюєте кацапів? Невже ваша мова така незвичайна, що ми від неї повинні впадати у замішання? ;)
2. можно и так, но это может ввергнуть русскоязычника в некое замешательство.
тому лише - ніяковіти або губитися ( терятися ) .
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 15:15Не хвилюйтеся, тут всі свої... :green:
(Прошу прощения, что предпочёл ответить на российском ещё более неприятному мне современному стандартному украинскому)
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 15:47то я щоби ваньку було пойнятно :)
("терятися" супер)
Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 15:52
Не хвилюйтеся, тут всі свої... :green:
Цитата: ПРОВІД от июня 23, 2009, 16:06Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 15:47то я щоби ваньку було пойнятно :)
("терятися" супер)
а поза тим , як на мене , воно добре імплементується в украінську ;)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:19
pyšyt' bud' laska romanizovanoju ukrajins'koju. 8-)
Цитироватьтак говорите, будто мне нравится официальная культурная транскрипция. (только не пойму, что здесь у Вас значит "культурная").
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:23Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:19
pyšyt' bud' laska romanizovanoju ukrajins'koju. 8-)
эй, давайте не будем? у Вас ведь отображаются все эти знаки нормально? в чём проблема?
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:29Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:23Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:19
pyšyt' bud' laska romanizovanoju ukrajins'koju. 8-)
эй, давайте не будем? у Вас ведь отображаются все эти знаки нормально? в чём проблема?
что значит не будем когда Тема именно об этом!? ;D
ЦитироватьПо поводу Вашего комментария правописанию разных языков:
раз Вы видите это то, то пусть. Мне же, то, что Вы более ущербным находите в правописании того или иного из упомянутых языков, доставляет как раз соразмеримо больше уважения и приязни.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:32Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:29Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:23Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:19
pyšyt' bud' laska romanizovanoju ukrajins'koju. 8-)
эй, давайте не будем? у Вас ведь отображаются все эти знаки нормально? в чём проблема?
что значит не будем когда Тема именно об этом!? ;D
О чём? О стандартном романизованном украинском правописании? Похихикаем вместе?
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28
система романизации украинского языка, принятая в кругах культурного толка, как я думаю.
[Бледнею от культурного толка]
официальный статус она не имеет, но это самая позиционируемая (хотя мало кто о ней знает!!!) система романизации, по сути копирование чешско-словацкого формата.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28Цитироватьтак говорите, будто мне нравится официальная культурная транскрипция. (только не пойму, что здесь у Вас значит "культурная").
система романизации украинского языка, принятая в кругах культурного толка, как я думаю.
официальный статус она не имеет, но это самая позиционируемая (хотя мало кто о ней знает) система романизации, по сути копирование чешско-словацкого формата.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
Українська мова - Графіка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#.D0.93.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D0.BA.D0.B0)
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:39Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28
система романизации украинского языка, принятая в кругах культурного толка, как я думаю.
[Бледнею от культурного толка]
официальный статус она не имеет, но это самая позиционируемая (хотя мало кто о ней знает!!!) система романизации, по сути копирование чешско-словацкого формата.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
"...по сути копирование чешско-словацкого формата." + "её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети,..." + "если конечно не затрагивается проблема спецсимволов." = подумайте сами. :)
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28Проблема спецсимволів — головний недолік цієї романізації. Для доменних імен вона малопридатна. І я не можу сказати, що в українських іменах доменів узагалі є якась загальновизнана система.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:37
pyšyt' bud' laska
tak, pyšymo lyše romanizovanoju ukrajins'koju :=!
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:49Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:37
pyšyt' bud' laska
tak, pyšymo lyše romanizovanoju ukrajins'koju :=!
Какое наклонение Вы имеете в виду здесь? Вы так сведете в украинском, как я в программировании или автомобилях.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 16:47Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28Проблема спецсимволів — головний недолік цієї романізації. Для доменних імен вона малопридатна. І я не можу сказати, що в українських іменах доменів узагалі є якась загальновизнана система.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 16:47Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28Проблема спецсимволів — головний недолік цієї романізації. Для доменних імен вона малопридатна. І я не можу сказати, що в українських іменах доменів узагалі є якась загальновизнана система.
её используют для имён собственных, в написании доменов в Сети, если конечно не затрагивается проблема спецсимволов.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:52Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:49Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:37
pyšyt' bud' laska
tak, pyšymo lyše romanizovanoju ukrajins'koju :=!
Какое наклонение Вы имеете в виду здесь? Вы так сведете в украинском, как я в программировании или автомобилях.
а оно видно, что вы несведущ во всём.
ščo robym - pyšym
ščo robymo - pyšymo
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:54
я к тому, что "гопак" пишется везде и всюду - hopak и ряд других терминов и имён собственных.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 16:47
І я не можу сказати, що в українських іменах доменів узагалі є якась загальновизнана система.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:55Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:52Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:49Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:37
pyšyt' bud' laska
tak, pyšymo lyše romanizovanoju ukrajins'koju :=!
Какое наклонение Вы имеете в виду здесь? Вы так сведете в украинском, как я в программировании или автомобилях.
а оно видно, что вы несведущ во всём.
ščo robym - pyšym
ščo robymo - pyšymo
BOOHOHAA!!!
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:57Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:54
я к тому, что "гопак" пишется везде и всюду - hopak и ряд других терминов и имён собственных.
а Вы хотите, чтоб gopak, или что?
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:39Латиницю з цієї статті видалив я. Причина: ця система навіть менш розповсюджена, ніж латиниця на базі англійської орфографії. Про паралельне використання кирилиці й латиниці (як у сербській мові) взагалі не йдеться.Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28
Українська мова - Графіка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#.D0.93.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D0.BA.D0.B0)
вот облом, статья изменена, сразу видно это по новому дизайну и удалена система латинизации, так что ссылка не имеет смысла.
явно приверженцы Ющенко постарались! >(
те кто против вестернизации образа жизни в Украине.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:54Відповідність г = h присутня навіть у транслітерації на основі англійської орфографії.
я к тому, что "гопак" пишется везде и всюду - hopak и ряд других терминов и имён собственных.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 17:02Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:39Латиницю з цієї статті видалив я. Причина: ця система навіть менш розповсюджена, ніж латиниця на базі англійської орфографії. Про паралельне використання кирилиці й латиниці (як у сербській мові) взагалі не йдеться.Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 16:28
Українська мова - Графіка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#.D0.93.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D0.BA.D0.B0)
вот облом, статья изменена, сразу видно это по новому дизайну и удалена система латинизации, так что ссылка не имеет смысла.
явно приверженцы Ющенко постарались! >(
те кто против вестернизации образа жизни в Украине.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 17:11
шипящие знаки особенности гласных
По той версии выходило бы что-то типа Iusenko.
Классно, да?
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 17:11Про українську латиницю існує окрема стаття. http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_латинка
Итог - теперь большинство далёких от этой проблемы людей вообще ничего не будут знать об этой системе.
Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 17:11Офіційна версія справді убога й неврегульована, але не настільки. Як правило, для шиплячих використовуються диграфи zh, sh, ch. Відповідність u=и взагалі за межами будь-яких правил транслітерації. Важко сказати, що за система була вивішена на тих дверях.
Прошлой весной менял загранпаспорт и видел на дверях приёмного кабинета просто чудовищную, убогую транскрипцию украинского языка.
На дверях был вывешен листок А4 с украинским алфавитом, где настойчиво предлагалось следовать именно такому принципу транскрипции.
Я его полностью не запомнил, но меня убило что там вообще не разделяются шипящие знаки и особенности гласных!
Более убогой версии, да ещё в официальном гос-венном учереждении я просто себе и представить не мог!
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 16:12Хмм... Не ожидал такого толкования моей шутки...Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 15:52Вы имеете в виду евреи, африканцы/афроамериканцы, геи ...?Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 15:15Не хвилюйтеся, тут всі свої... :green:
(Прошу прощения, что предпочёл ответить на российском ещё более неприятному мне современному стандартному украинскому)
Цитата: http://en.wikipedia.org/wiki/Euro-Ukrainian_alphabetAccording to the Omniglot, the author of this script is Max Lagoda.А кто такой этот Лагода? Хотя в общем, его вариант - простая смесь чешской и польской латиниц.
Цитата: Ванько Кацап от июня 23, 2009, 18:08
лютой ненависти к "российскому" языку.
Цитата: Krymchanin от июня 23, 2009, 23:27
Юлия, к примеру, записывается как Iuliia.
Цитата: Conservator от июня 23, 2009, 23:31Именно Iuliia. ещё сидя в ОВИРе, задумался на подобными случаями, а потом уже у одной колежанки увидел сие непотребство в загране.
Хіба не Yuliya? У мене "Сергій" передано як "Serhiy".
Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:06Но, в любом случае, считаю неправильным передачу укр. г как h.Через G також не підходить. Хіба що GH.
Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 01:35Але тоді виникне невідповідність із чеською й словацькою, а також з білоруською латиницею. Як і в українській мові, у них давнє г стало фрикативним, а звук ґ присутній переважно в запозиченнях. До речі, і в російській мові іншомовне h довгий час передавалось як г (Геркулес, Гудзон, гидравлика).
всё-таки думаю, что лучше через G, чтобы не было разночтений с русским и польским
Цитата: Python от июня 24, 2009, 02:44+1
Але тоді виникне невідповідність із чеською й словацькою, а також з білоруською латиницею. Як і в українській мові, у них давнє г стало фрикативним, а звук ґ присутній переважно в запозиченнях. До речі, і в російській мові іншомовне h довгий час передавалось як г (Геркулес, Гудзон, гидравлика).
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 23:44+1
Как угодно прочтут иностранцы "Serhiy" или "Olha", но звучать это будет неожиданно, как правило.
Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:06
Но, в любом случае, считаю неправильным передачу укр. г как h.
Цитата: andrewsiak от июня 24, 2009, 00:31Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:06Но, в любом случае, считаю неправильным передачу укр. г как h.Через G також не підходить. Хіба що GH.
Цитата: Python от июня 24, 2009, 02:44Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 01:35Але тоді виникне невідповідність із чеською й словацькою, а також з білоруською латиницею. Як і в українській мові, у них давнє г стало фрикативним, а звук ґ присутній переважно в запозиченнях. До речі, і в російській мові іншомовне h довгий час передавалось як г (Геркулес, Гудзон, гидравлика).
всё-таки думаю, что лучше через G, чтобы не было разночтений с русским и польским
Цитата: Python от июня 24, 2009, 02:44Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 01:35Але тоді виникне невідповідність із чеською й словацькою, а також з білоруською латиницею. Як і в українській мові, у них давнє г стало фрикативним ??, а звук ґ присутній переважно в запозиченнях. До речі, і в російській мові іншомовне h довгий час передавалось як г (Геркулес, Гудзон, гидравлика).
всё-таки думаю, что лучше через G, чтобы не было разночтений с русским и польским
Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 12:44Український /г/ завжди = /h/, і ніколи /ɣ/. А от білоруській та південноросійський /г/ дійсно = /ɣ/.Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:06
Но, в любом случае, считаю неправильным передачу укр. г как h.
Действительно, неправильная. Украинский "г" никогда не "h", за исключением случаев, с которыми большинству, наверняка, в своих фамилиях столкнуться не придётся.
Цитата: andrewsiak от июня 24, 2009, 15:17Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 12:44Український /г/ завжди = /h/, і ніколи /ɣ/. А от білоруській та південноросійський /г/ дійсно = /ɣ/.Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:06
Но, в любом случае, считаю неправильным передачу укр. г как h.
Действительно, неправильная. Украинский "г" никогда не "h", за исключением случаев, с которыми большинству, наверняка, в своих фамилиях столкнуться не придётся.
Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 14:151) Щоб розрізнити на слух ɦ та ɣ, треба дуже прислухатись. У більшості діалектів вони не розрізняються — це або алофони, або замість них чується один звук. Г в словах горіх і горох звучить ідентично, хоча в першому випадку г має придихове походження.
P.S. ґ - вообще уродство. украинцам этот звук ни к чему. Во-первых, для g у нас есть "г" = [ɣ] ≠ [h]. Во-вторых, этот знак тем более путает умы, и заставляет невольно думать, что раз ґ есть [g], то, следовательно г есть [h]. В украинском есть слова которые действительно содержат [h], и пишутся также через г. Их сравнительно меньше тех, что с [ɣ], которые также пишутся через г. Ну, что ж поделать - такую имеем орфографию. Однако, с точки зрения исторической фонетики это самое истинное. Никакого ґ в украинском не должно быть - это противоречит духу и вкусу украинского языка.
Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 14:15В МФА Voiced velar fricative — це ɣ, тоді як g — Voiced velar plosive. До речі, хіба h — не voiceless, на відміну від дзвінкого ɦ?
Voiced glottal fricative это "h", а Voiced velar fricative - это "g"
Цитата: Python от июня 24, 2009, 15:46Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 14:151) Щоб розрізнити на слух ɦ та ɣ, треба дуже прислухатись. У більшості діалектів вони не розрізняються — це або алофони, або замість них чується один звук. Г в словах горіх і горох звучить ідентично, хоча в першому випадку г має придихове походження.
P.S. ґ - вообще уродство. украинцам этот звук ни к чему. Во-первых, для g у нас есть "г" = [ɣ] ≠ [h]. Во-вторых, этот знак тем более путает умы, и заставляет невольно думать, что раз ґ есть [g], то, следовательно г есть [h]. В украинском есть слова которые действительно содержат [h], и пишутся также через г. Их сравнительно меньше тех, что с [ɣ], которые также пишутся через г. Ну, что ж поделать - такую имеем орфографию. Однако, с точки зрения исторической фонетики это самое истинное. Никакого ґ в украинском не должно быть - это противоречит духу и вкусу украинского языка.
2) Слова з ґ в українській мові об'єктивно існують — більшість із них потрапили до української мови через польську та чеську з німецької в період ВКЛ та РП. Різниця між г та ґ відчутна на слух.Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 14:15В МФА Voiced velar fricative — це ɣ, тоді як g — Voiced velar plosive. До речі, хіба h — не voiceless, на відміну від дзвінкого ɦ?
Voiced glottal fricative это "h", а Voiced velar fricative - это "g"
Цитата: Python от июня 24, 2009, 17:14
Я тут подумав... Якщо ми будемо розрізняти г придихового походження, г з праслов'янського g та ґ зі слів неслов'янського походження, нам доведеться користуватись не двома, а трьома літерами для цієї групи звуків. Або замінити придихове г діакритиком, як це робили греки.
Цитата: Python от июня 24, 2009, 17:23
В романізації цього варіанту можна використати середньоанглійську літеру Ȝȝ, яка могла читатись як ɣ. Це буде найвживаніший відповідник г. Для придихового г писатимемо h, для ґ — g.
Poȝodjtesj, taka systema tezh maje pravo na zhyttja. :)
Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 17:35У кожного народу своя історія, і досвід однієї мови неможливо застосувати для іншої. Нідерландська мова не має пласту запозичень з проривним g, а українська має (про латинізми не йдеться — ґекаючі слова частіше мають німецьке походження; скажімо, українське ґніт відповідає середньоверрхньонімецькому knote). У грецькій мові проривний звук теж став фрикативним, але змішання з придихом не відбулося. ІМНО, латиниця взагалі малопридатна для слов'янських мов — вона лише передає наближене звучання, а не етимологічну відповідність: h тут може бути і на місці г, і на місці х, і на місці придихового звуку, відмінного як від г, так і від х. Так само й g може виступати на місці праслов'янського г, а може обмежуватись словами іншомовного походження.
Ген есть повно словес у низоземьщині, судержач g, родім из латиньщины - але не ся мовлять су g-плосивім, лен по свойу, фрикатив.
Цитироватьхм, нехудо бо, праві)). але, без ґ — g.Якщо ми замість української мови візьмемо Elischua'нську з властивим їй слов'янським пуризмом, проблема літери ґ зникне сама по собі через відсутність у цій мові слів ґедзь, ґанок та ін. ;)
Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 17:35неЕнклітика не може стояти після проклітики. Може стояти лише після повнозначного слова.сямовлять ся
Цитата: Python от июня 24, 2009, 18:25Что нам стоїт дом построїть? :) Об'явіть прозношєніє взривноґо /g/ руссізмом ;) ілі нєлітєртурним варіянтом і всьо. Вот к прімєру в русском рєшілі, что оканьє і проїзношєніє фрікатівноґо /ɣ/ ето нєлітєратурно і нєпрістіжно, і сєйчас вродє почті вся молодєжь, дажє в дєрєвнях, пєрєстала так проїзносіть, потому что над такім проїзношєнєім всє смєются
З латинізмами в українській мові теж плутанина — етимологічно правильним є написання їх через g, але в нинішньому правописі вони пишуться через г, хоча є і прихильники ґекаючого їх написання.
Цитата: andrewsiak от июня 24, 2009, 22:04Цитата: Elischua от июня 24, 2009, 17:35неЕнклітика не може стояти після проклітики. Може стояти лише після повнозначного слова.сямовлять ся
Цитата: Conservator от июня 23, 2009, 23:31Цитата: Krymchanin от июня 23, 2009, 23:27
Юлия, к примеру, записывается как Iuliia.
Хіба не Yuliya? У мене "Сергій" передано як "Serhiy".
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 14:04
Гірік -> Hirik
Вона й українською з помилкою.
Цитата: Python от июня 23, 2009, 17:26Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 17:11Офіційна версія справді убога й неврегульована, але не настільки. Як правило, для шиплячих використовуються диграфи zh, sh, ch. Відповідність u=и взагалі за межами будь-яких правил транслітерації. Важко сказати, що за система була вивішена на тих дверях.
Прошлой весной менял загранпаспорт и видел на дверях приёмного кабинета просто чудовищную, убогую транскрипцию украинского языка.
На дверях был вывешен листок А4 с украинским алфавитом, где настойчиво предлагалось следовать именно такому принципу транскрипции.
Я его полностью не запомнил, но меня убило что там вообще не разделяются шипящие знаки и особенности гласных!
Более убогой версии, да ещё в официальном гос-венном учереждении я просто себе и представить не мог!
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:12
не понял, тут вроде всё правильно, или Вы хотели Girik?
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 17:17Цитата: RostislaV от июня 23, 2009, 17:11
шипящие знаки особенности гласных
По той версии выходило бы что-то типа Iusenko.
Классно, да?
Т.е. Лысенко?
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 14:20Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:12
не понял, тут вроде всё правильно, или Вы хотели Girik?
Ні. Передача латинкою правильна. Я маю на увазі, що українською має писатися "Гирик". В укр. мові взагалі немає суфікса -ік.
Зате, Гириків багато, а Гірік - один :) Так що я на працівників пашпортного столу не серджуся. Та й у латинковому варіянті естетичніше за "Hyryk" виглядає.
Цитата: Elischua от июня 23, 2009, 17:17
Ну, тогда чем Вы дальше той убогости, на которую нападаете, с Вашим "у" в "романизации" для "у".
А то, что система убога, то да. Но, Вы лучше ничего не предложили. Сами себе противоречите: ратуете за свои красивые знаки с посылкой на использование в доменах.
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:06Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
Ростислав, из какой Вы части Украины? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующи
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:10Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:06Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
Ростислав, из какой Вы части Украины? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующи
много схоластичного текста как обычно, ну сути вопроса и проблемы я так и не понял, что Вам не понравилось на этот раз?
Только чётко и конкретно. 8-)
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:11Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
дякую за силкі
Ростислав, из какой Вы части Украины и какое у Вас произношение? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующий русскому "и", польскому "i". Знаю, что сейчас многие по необразованности произносят "гі", "кі", "хі".
А с одной "s" это намеренно (без приставки)?
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:15Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:10Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:06Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
Ростислав, из какой Вы части Украины? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующи
много схоластичного текста как обычно, ну сути вопроса и проблемы я так и не понял, что Вам не понравилось на этот раз?
Только чётко и конкретно. 8-)
Хватит мне постоянно показывать, что Вы много жуёте! Неприятно!
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:22Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:11Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
дякую за силкі
Ростислав, из какой Вы части Украины и какое у Вас произношение? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующий русскому "и", польскому "i". Знаю, что сейчас многие по необразованности произносят "гі", "кі", "хі".
А с одной "s" это намеренно (без приставки)?
а ещё конкртнее?
напишите свой правильный вариант и хватит меня поливать схоластикой.
я написал так как знаю, возможно неправильно, потому что мне в голову не приходит банальный аналог русского "ссылка"!
что мне писать? думал ради нейтральности написать просто "линки", ну это не пуристично! 8-)
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:28Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:22Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:11Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
дякую за силкі
Ростислав, из какой Вы части Украины и какое у Вас произношение? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующий русскому "и", польскому "i". Знаю, что сейчас многие по необразованности произносят "гі", "кі", "хі".
А с одной "s" это намеренно (без приставки)?
а ещё конкртнее?
напишите свой правильный вариант и хватит меня поливать схоластикой.
я написал так как знаю, возможно неправильно, потому что мне в голову не приходит банальный аналог русского "ссылка"!
что мне писать? думал ради нейтральности написать просто "линки", ну это не пуристично! 8-)
да при чём тут аналог русскому "ссылка". Пусть бы даже "ссилка" - необязательно "посилка". Другое дело, что во множественном числе Вы пишете как "ссилкі" (или "посилкі"), а должно быть "ссилки" (ы) ("посилки"). Это в русском и польском на месте, где когда-то были "гы", "кы", "хы" теперь "ги", "ки", "хи", "gi", "ki", а в украинском так и осталось "гы", "кы", "хы" (в современной кириллице "ги", "ки", "хи"), а не "гі", "кі", "хі", а Вы пишете силкі.
Цитата: Python от июня 24, 2009, 18:25
українське ґніт відповідає середньоверрхньонімецькому knote
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:40Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:28Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:22Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:11Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 14:09
Python,
djakuju za sylki.
дякую за силкі
Ростислав, из какой Вы части Украины и какое у Вас произношение? В украинском языке в отличие от русского и польского, где исторически был "ы" после "г", "к", "х", там он и остался, с отличием только в том, что в современной украинской кириллице он пишется "и". Однако, это не "i", соответствующий русскому "и", польскому "i". Знаю, что сейчас многие по необразованности произносят "гі", "кі", "хі".
А с одной "s" это намеренно (без приставки)?
а ещё конкртнее?
напишите свой правильный вариант и хватит меня поливать схоластикой.
я написал так как знаю, возможно неправильно, потому что мне в голову не приходит банальный аналог русского "ссылка"!
что мне писать? думал ради нейтральности написать просто "линки", ну это не пуристично! 8-)
да при чём тут аналог русскому "ссылка". Пусть бы даже "ссилка" - необязательно "посилка". Другое дело, что во множественном числе Вы пишете как "ссилкі" (или "посилкі"), а должно быть "ссилки" (ы) ("посилки"). Это в русском и польском на месте, где когда-то были "гы", "кы", "хы" теперь "ги", "ки", "хи", "gi", "ki", а в украинском так и осталось "гы", "кы", "хы" (в современной кириллице "ги", "ки", "хи"), а не "гі", "кі", "хі", а Вы пишете силкі.
уже ясно, но с обилием схоластики.
нужно приводить свои версии для визуального образа.
возможно, {сылкы}, просто не задумался когда писал.
djakujemo Pytxonu za ci važlyvi sylky!
tak zadovelьnytь ? :P
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 15:50
Ссылка=посилання.
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 15:50
Ссылка=посилання.
ЦитироватьА почему "задовельнить"? Мне, вообще-то по нраву играться с чередованиями гласных (вол, воля, велеть), но Вы это только что намеренно?
Тако, то ми довлить. / Tacą, tad mei dowilīty. / Taco, tad mei dowileity.
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:57
От слов на -ння в украинском в глазах рябит.
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:57
Цитата: Conservator от Сегодня в 15:50ЦитироватьСсылка=посилання.очень искусственно!
укр. {посылання} = рус. {посылание}
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 16:16Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:57
От слов на -ння в украинском в глазах рябит.
Та ну, не помічав щось, щоби їх було аж так
багато :)Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:57
Цитата: Conservator от Сегодня в 15:50ЦитироватьСсылка=посилання.очень искусственно!
укр. {посылання} = рус. {посылание}
Ну, будь-яка літературна форма є штучною. Для мене як носія мови звучить природно й звично.
Цитата: RostislaV от июня 29, 2009, 15:57Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 15:50
Ссылка=посилання.
очень искусственно!
укр. {посылання} = рус. {посылание}
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 16:16Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:57
От слов на -ння в украинском в глазах рябит.
Та ну, не помічав щось, щоби їх було аж так
багато :)
Цитата: Conservator от июня 29, 2009, 16:16
Ну, будь-яка літературна форма є штучною. Для мене як носія мови звучить природно й звично.
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 00:10Цорноій, цорноей.
ÇORNOIY або ÇORNOEY
Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:45Хоча й «гнітити» та «ґніт» мають певне зближення у значеннях, етимологія цих двох слів різна, на що також вказує чергування о/і: ґноту, ґнотом (а не ґнітом, що було б, якби ґніт пішов від гнітити, де і < ѣ). Крім того, українське ґ ніколи не утворюється на місці питомо слов'янського г, в даному випадку воно виникло шляхом перетворення к > ґ (ймовірно, під впливом сусідньої приголосної).
Питоне, уже у церковьнословіньщині бі слово "гнітити", значя "запалити", хай би воно тамо и зычено из дьерманьско мов. Коли тако, то и "готів" ("готов", "ready") би ся псати "ґотів" яло (гот. gataws).
Цитата: Python от июля 1, 2009, 10:44до того ж, "готовыи" запозичено з готської на півтисячоліття раніше, ніж "ґніт" з німецької (через польську).Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:45Хоча й «гнітити» та «ґніт» мають певне зближення у значеннях, етимологія цих двох слів різна, на що також вказує чергування о/і: ґноту, ґнотом (а не ґнітом, що було б, якби ґніт пішов від гнітити, де і < ѣ). Крім того, українське ґ ніколи не утворюється на місці питомо слов'янського г, в даному випадку воно виникло шляхом перетворення к > ґ (ймовірно, під впливом сусідньої приголосної).
Питоне, уже у церковьнословіньщині бі слово "гнітити", значя "запалити", хай би воно тамо и зычено из дьерманьско мов. Коли тако, то и "готів" ("готов", "ready") би ся псати "ґотів" яло (гот. gataws).
Цитата: andrewsiak от июля 1, 2009, 12:28Цитата: Python от июля 1, 2009, 10:44до того ж, "готовыи" запозичено з готської на півтисячоліття раніше, ніж "ґніт" з німецької (через польську).Цитата: Elischua от июня 29, 2009, 15:45Хоча й «гнітити» та «ґніт» мають певне зближення у значеннях, етимологія цих двох слів різна, на що також вказує чергування о/і: ґноту, ґнотом (а не ґнітом, що було б, якби ґніт пішов від гнітити, де і < ѣ). Крім того, українське ґ ніколи не утворюється на місці питомо слов'янського г, в даному випадку воно виникло шляхом перетворення к > ґ (ймовірно, під впливом сусідньої приголосної).
Питоне, уже у церковьнословіньщині бі слово "гнітити", значя "запалити", хай би воно тамо и зычено из дьерманьско мов. Коли тако, то и "готів" ("готов", "ready") би ся псати "ґотів" яло (гот. gataws).
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 00:10
Візьмемо наприклад слово ЧОРНИЙ латинкою CHORNYY або CHORNYJ -не дуже гарно .краще ÇORNOIY або ÇORNOEY
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 15:40Ç — не зовсім однозначний символ. В одних мовах він звучить як C перед E, I, в інших — як /tʃ/. Оскільки ми маємо ще дві шиплячі (чи навіть три, з урахуванням ДЖ), було б логічно використати для їх написання однаковий принцип — однак, символ Z cedilla відсутній у юнікоді.
Python Ç-Ц ?
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 15:40Тоді як записати слово «поема»?
ОЕ-можна читати просто як И чому обов'язково дивитись на англійську транскрипцію?
Цитата: Python от июля 1, 2009, 18:02Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 15:40Ç — не зовсім однозначний символ. В одних мовах він звучить як C перед E, I, в інших — як /tʃ/. Оскільки ми маємо ще дві шиплячі (чи навіть три, з урахуванням ДЖ), було б логічно використати для їх написання однаковий принцип — однак, символ Z cedilla відсутній у юнікоді.
Python Ç-Ц ?Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 15:40Тоді як записати слово «поема»?
ОЕ-можна читати просто як И чому обов'язково дивитись на англійську транскрипцію?
Цитата: Elischua от июля 1, 2009, 12:34Етимологія слова джґут не зовсім ясна.
А жгут не довлить?
Цитата: Python от июля 1, 2009, 18:37Цитата: Elischua от июля 1, 2009, 12:34Етимологія слова джґут не зовсім ясна.
А жгут не довлить?
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 21:56
Python і про шиплячі SC-Ш(в італійців так) JH-Ж .SÇ-Щ .СН-Х(німці.поляки)
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 21:59
А Kh-х це взгалі жах .від цього алергія
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 22:21
Elischua ну тоді J-Ж -французська мова .а CH-Х-і не дуже?
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 22:50
Elischua. CH-Х-теж вам не до вподоби?ну і про шиплячу Ж можна тоді як Ж-J -у французів португальців наприклад Jurnal(журнал) Jinka(жінка) -чому б ні ?
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 23:19
Elischua.через g?ну тоді це буде складна латинка схожа на ірландську або англійську граматику Nu todi ce bude skladna latoenka schojha na irlandsîku abo angliysîku
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 23:59
Elischua а "жменя жбан жнива"як писати літерою j ?як я би хотів
Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 00:10
Візьмемо наприклад слово ЧОРНИЙ латинкою CHORNYY або CHORNYJ -не дуже гарно .краще ÇORNOIY або ÇORNOEY
Цитата: RostislaV от июля 8, 2009, 15:10Цитата: SIVERION от июля 1, 2009, 00:10
Візьмемо наприклад слово ЧОРНИЙ латинкою CHORNYY або CHORNYJ -не дуже гарно .краще ÇORNOIY або ÇORNOEY
смотря какая латынка!
если на основе английского то - CHORNYI
если просто латынка то - CHORNYJ
если со спецсиволами то - ÇORNYJ
Цитата: RostislaV от июля 8, 2009, 15:10Для слов'янських мов більш типовим є позначення Ч як Č.
если со спецсиволами то - ÇORNYJ
Цитата: Python от июля 8, 2009, 23:25Цитата: RostislaV от июля 8, 2009, 15:10Для слов'янських мов більш типовим є позначення Ч як Č.
если со спецсиволами то - ÇORNYJ
Цитата: Krymchanin от сентября 18, 2009, 14:23
Ще не набридло шановним панам заjматися дурницями щодо украjiнськоji латинки?
Цитата: Krymchanin от сентября 18, 2009, 14:23У драгоманівці замість літери «щ» використовујетцьа послідовність шч.
Ще не набридло шановним панам заjматися дурницями щодо украjiнськоji латинки?
ЦитироватьTureççına, devletna nazva Cumhuriya Tureççına — krayina, roztaşovana mij Çornım i Seredzemnım morämi, mejuye na sxodi z Ermenistanom, Gürcistanom, y Iranom, na pivdennomu sxodi z Irakom i Suriyeyu, na zaxodi z Yunanistanom y Egeys'kım morem, na pivniçnomu zaxodi z Bulgaristanom.
ЦитироватьTureççyna, devletna nazva Džumhurija Tureççyna — krajina, roztaşovana miž Çornym i Seredzemnym morjami, mežuje na shodi z Ermenistanom, Gürcistanom, i Iranom, na pivdennomu shodi z Irakom i Syrijeju, na zahodi z Junanistanom i Egejsqkym morem, na pivniçnomu zahodi z Bulgaristanom.
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 18:43Ну особисто я був би ладен передати його як G бо передача його як H буде дуже незвичною більшості населення через те що воно знає її як глуху.
А как вы собрались передавать фрикативный [г]?
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 18:43
А как вы собрались передавать фрикативный [г]?
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 18:48
Да и вообще, мне кажется, что в украинском буква И слишком рампорстранена, чтобы выделять на нее широкую и хвостатую букву «y». Она отвлекает на себя слишком много внимания. А вот турецкая буква «ı», как мне кажется весьма точно отражает сущность этого звука — самого «скромного» гласного украинского языка.
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 19:10
Зачем городить диакритику, если можно писать по схеме г=h, ґ=g, х=x?
Цитата: RostislaV от октября 11, 2009, 19:10
буква Yy как раз чётко и ясно даёт понять, что это "ы",
Цитата: RostislaV от октября 11, 2009, 19:18У південнослов'янських мовах диференціація ы/и також зникла, але утворений з них звук ближчий до українського і або російського и. У сербохорватській латиниці нема букви Y.
все слаяне прекрасно понимают, что Yy это всегда "ы" и только так, западные, восточные,южные.
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 19:26В українській мові, на відміну від південнослов'янських, є нова фонема і, що історично виникла з о, е, ѣ, и та ін. Не все так просто.
Но в укранском языке И=Ы (я об исторических славянских фонемах говорю). Поэтому и избавились от лишней буквы. В этом смысле украинский язык следует поместить в одну компанию с южнославянскими, в которых нет ни буквы Ы, ни Y.
Цитата: Python от декабря 27, 2009, 22:20Оригинально.
Хоча літера ґ й представлена в цьому алфавіті як g, переклад, згенерований Google Translate, замість неї пише звичайну г. Лише текст, «перекладений» з української на українську, може містити цю літеру.
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 05:43У всіх випадках, де в кирилиці пишеться й:
Что-то не понял, где используется буква y̆? В окончании -ий (-yy̆) что-ли? Или даже во всех случаях вместо «й»?
Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 19:10
Зачем городить
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 09:25А хотя бы для свободы выбора?Цитата: Hellerick от октября 11, 2009, 19:10Действительно, зачем городить, когда есть кириллица, которая объективно лучше приспособлена для нужд украинского языка?
Зачем городить
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 09:57Ну да, ну да...
А хотя бы для свободы выбора?
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 09:57Для свободы выбора надо отменить орфографию.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 09:25А хотя бы для свободы выбора?
Действительно, зачем городить, когда есть кириллица, которая объективно лучше приспособлена для нужд украинского языка?
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:04Извините. Такие проекты - это гимнастика для ума, прикладного значения у них нет.
И меня выдрали из контекста. :down:
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 09:57Яка може бути свобода вибору без 漢字 ?
А хотя бы для свободы выбора?
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:06Как и у 95% публикуемых здесь идей.Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:04Извините. Такие проекты - это гимнастика для ума, прикладного значения у них нет.
И меня выдрали из контекста. :down:
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:1399,99%
Как и у 95% публикуемых здесь идей.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:06Чому ж, є декілька випадків можливого практичного використання:
Извините. Такие проекты - это гимнастика для ума, прикладного значения у них нет.
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 10:1999,99%
Втім, 90% ідей, пов'язаних з українською латиницею — справді не більше ніж гімнастика для розуму.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:23Точніше, системи — їх більше, ніж одна. Єдиного стандарту романізації української мови нема.
Система транслитерации для украинских "назв" существует давным-давно.
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 10:46На транслитерацию слов с русского языка на латиницу существует (существовал?) ГОСТ. Что-то подобное могло быть и для украинского. В противном случае, лучший выход, по-моему, украинские "назвы" транслитерировать с русской огласовки.
Точніше, системи — їх більше, ніж одна. Єдиного стандарту романізації української мови нема.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:50Так у них и есть официальный стандарт: http://www.rada.gov.ua/translit (http://www.rada.gov.ua/translit). Хотя для использования в качестве самостоятельной письменности он едва ли подходит.Цитата: Python от декабря 28, 2009, 10:46На транслитерацию слов с русского языка на латиницу существует (существовал?) ГОСТ. Что-то подобное могло быть и для украинского. В противном случае, лучший выход, по-моему, украинские "назвы" транслитерировать с русской огласовки.
Точніше, системи — їх більше, ніж одна. Єдиного стандарту романізації української мови нема.
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:56Ну, насчет "множества" я не знаю...
В СССР/России тоже было множество ГОСТов, а толку-то — никто ими не пользовался.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:501) В російській мові диференціація г/ґ не відображається на письмі і не є змістотворчою.
В противном случае, лучший выход, по-моему, украинские "назвы" транслитерировать с русской огласовки.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:59Зато я знаю. Я написал для Википедии статью [wi=ru]Транслитерация русского алфавита латиницей[/wi]. А ведь в ни один из ГОСТов даже паспортно-визовой службой не использовался. (Не говоря уж о том, что ныне действующий ГОСТ содержит описание трех систем транслитерации.)Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:56Ну, насчет "множества" я не знаю...
В СССР/России тоже было множество ГОСТов, а толку-то — никто ими не пользовался.
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 11:22Вы внимательно читали, что я написал?
1) В російській мові диференціація г/ґ не відображається на письмі і не є змістотворчою.
2) Проблема передачі українського ї засобами російської орфографії.
3) Проблема транслітерації ё латиницею (часто її транслітерають як е).
4) Проблема розрізнення э/е в російському трансліті.
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 11:25Вот в этом и проблема. Надо было издать один вариант транслита и строго следить за правильностью его применения.
А ведь в ни один из ГОСТов даже паспортно-визовой службой не использовался. (Не говоря уж о том, что ныне действующий ГОСТ содержит описание трех систем транслитерации.)
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 11:29Следить? Polizeistaat? :eat:
Вот в этом и проблема. Надо было издать один вариант транслита и строго следить за правильностью его применения.
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 11:45Есть такое понятие "исполнительская дисциплина". К "кгагавой гебне" она отношения не имеет.
Polizeistaat? :eat:
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 11:27Що саме мається на увазі? Можете навести приклади використання такого методу?
"Украинские "назвы" транслитерировать с русской огласовки".
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 11:48:???
"кгагавой гебне"
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:00Все просто. Киев ~ Kiev. Украинская огласовка "назвы" во внимание не принимается.
Що саме мається на увазі? Можете навести приклади використання такого методу?
Цитата: Лукас от декабря 28, 2009, 12:01Это просто такое передразнивание характерного "акцента" евреев, которых полно среди борцов с органами ГБ "за нашу и вашу свободу".
Была кровавая, потом кгававая, теперь кгагавая, скоро до гагагавая дойдет, они гуси что ли?
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 10:03Эти междометия, я полагаю, можно истолковать как вмешательство в свободу выбора?Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 09:57Ну да, ну да...
А хотя бы для свободы выбора?
Точнее, да ну, да ну...
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 10:04Свобода выбора самоценна без никаких "надо".
Для свободы выбора надо отменить орфографию.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:16Нет. Просто можно в комнату зайти через дверь, а можно - влезть через окно. Вы пытаетесь влезть в окно, на что вам и указывают.
Эти междометия, я полагаю, можно истолковать как вмешательство в свободу выбора?
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:06Транслітерація з попереднім перекладом? Оригінально.Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:00Все просто. Киев ~ Kiev. Украинская огласовка "назвы" во внимание не принимается.
Що саме мається на увазі? Можете навести приклади використання такого методу?
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 11:27Арабские огласовки я знаю, ивритские - тоже. Русские огласовки? Это что-то новое! :o
"Украинские "назвы" транслитерировать с русской огласовки".
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:22Век живи - век учись.
Арабские огласовки я знаю, ивритские - тоже. Русские огласовки? Это что-то новое! :o
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:20Мой дом, моя комната, мне выбирать: хочу войду через дверь, хочу через окно. Я - свободен! А кто будет указывать - пошлю на интересный сайт.Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:16Нет. Просто можно в комнату зайти через дверь, а можно - влезть через окно. Вы пытаетесь влезть в окно, на что вам и указывают.
Эти междометия, я полагаю, можно истолковать как вмешательство в свободу выбора?
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:22Надо учитывать, что украинцы - это двуязычная нация.
Транслітерація з попереднім перекладом? Оригінально.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:26Что можно сказать о человеке, который не пользуется дверью, а в ответ на справедливые и вежливые замечания посылает...
Мой дом, моя комната, мне выбирать: хочу войду через дверь, хочу через окно. Я - свободен! А кто будет указывать - пошлю на интересный сайт.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:27Украинцы - многоязычная нация. Учите, Иван, матчасть.
Надо учитывать, что украинцы - это двуязычная нация.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:30Свободный человек.
Что можно сказать о человеке, который не пользуется дверью, а в ответ на справедливые и вежливые замечания посылает...
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:30Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам. Много интересного узнаете.
Украинцы - многоязычная нация. Учите, Иван, матчасть.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:27Чому ж, є і повністю україномовні українці, для яких використання російської мови створює труднощі.
Надо учитывать, что украинцы - это двуязычная нация.
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:34Полно украинцев, которые знают только русский. Однако это не меняет факта, что украинцы - двуязычная нация.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:27Чому ж, є і повністю україномовні українці, для яких використання російської мови створює труднощі.
Надо учитывать, что украинцы - это двуязычная нация.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:32А як це буде латиницею?
Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:32Украинцы - граждане Украины, и украинцы - украинская нация.Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:30Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам. Много интересного узнаете.
Украинцы - многоязычная нация. Учите, Иван, матчасть.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:31Это все демагогия.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:30Свободный человек.
Что можно сказать о человеке, который не пользуется дверью, а в ответ на справедливые и вежливые замечания посылает...
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:36Здесь, так сказать, графический сарказм.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:32А як це буде латиницею?
Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:36А вы таки не думали, что украинцы могут знать не только русский и украинский языки, но и еще несколько. И как вы забыли украинских евреев. И как бы украинцы, и как бы евреи.Цитата: Python от декабря 28, 2009, 12:34Полно украинцев, которые знают только русский. Однако это не меняет факта, что украинцы - двуязычная нация.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:27Чому ж, є і повністю україномовні українці, для яких використання російської мови створює труднощі.
Надо учитывать, что украинцы - это двуязычная нация.
Цитата: Лукас от декабря 28, 2009, 12:391) Я говорю об украинцах по национальности.
А вы таки не думали, что украинцы могут знать не только русский и украинский языки, но и еще несколько. И как вы забыли украинских евреев. И как бы украинцы, и как бы евреи.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:36Тема присвячена латиниці для української мови, а не для української нації. Закарпатські угорці та українські поляки теж є частиною цієї нації, з чого, однак, не випливає, що українські назви слід передавати латиницею як їх польські чи угорські відповідники.
Полно украинцев, которые знают только русский. Однако это не меняет факта, что украинцы - двуязычная нация.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:32Я - не Мыкола.
Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам. Много интересного узнаете.
Цитата: Лукас от декабря 28, 2009, 12:37Да просто давно не виделись, вот и хочется похлопать друг друга по плечу. :)
Будете, Люгат и Омич, меж собой препираться, метлу в зубы и вперед, подметать за собой.
ЦитироватьЖелательно писать по-украински, если это не составляет трудности.то перепрошую. :-[
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:43Да, Люгат, вы как свободный человек вполне имеете право на невежество. Не могу с этим спорить. Как нельзя поспорить с тем, что двуязычие украинцев проявляется в том, что основная масса людей этой национальности используют в своей повседневной коммуникации русский и/или украинский языки.Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:32Я - не Мыкола.
Матчасть, Мыкола, надо бы подучить вам. Много интересного узнаете.
Мой совет учить матчасть был ответной реакцией на попытку указать мне, что делать, и что мне выбирать. А так, в общем, Иван (http://lingvoforum.net/index.php/topic,7174.msg111125.html#msg111125), каждый имеет право даже на невежество.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:42Це стосується переважно міських жителів центрально-східної України.
Двуязычие украинцев проявляется в том, что основная масса людей этой национальности используют в своей повседневной коммуникации русский и/или украинский языки.
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:47Я знаю, что Вы - Игорь, но я думал, Вы будете против, чтобы я оглашал это. :D
Я - не Иван. "Иван" тогда употребил в смысле "русский".
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 12:53Опять мимо. Ник shigor69 к моему имени отношения не имеет. Предлагаю завершить тему двуязычия в этом треде.
Я знаю, что Вы - Игорь, но я думал, Вы будете против, чтобы я оглашал это. :D
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 12:55Я якщо я не хочу, позаяк тема двомовності висосана з пальця?
Предлагаю завершить тему двуязычия в этом треде.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 13:00Вот-вот, всем же знают, что Волга впадает в Каспийское море...
Я якщо я не хочу, позаяк тема двомовності висосана з пальця?
Цитата: Житель_Омска от декабря 28, 2009, 13:06А ничего мужик, только не знает говорить по-русску.
Вот-вот, всем же знают, что Волга впадает в Каспийское море...
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:03Честно говоря, все эти проекты уже начали на какой-то интеллектуальный онанизм походить на почве мелкобуржуазного шовинизма.
надо будет подсчитать кол-во латиниц для украинского, их уже насобиралось больше полудесятка.
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:03
надо будет подсчитать кол-во латиниц для украинского, их уже насобиралось больше полудесятка.
Цитата: Conservator от декабря 28, 2009, 14:09Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:03
надо будет подсчитать кол-во латиниц для украинского, их уже насобиралось больше полудесятка.
Я здесь не свой использовал, просто лень включать чешскую раскладку было. Мой собственный - на базе лучуковки, я им где-то выше несколько сообщений оставил два года назад.
Вспоминаю лучуковку, украинскую латинницу на базе польской, официально-утвежденный транслит на базе английского. Большесколько-нибудь популярных нет.
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:20:yes:
на Вики где-то лежит таблица из 3-х вполне логичных систем, помимо чешской, польской, английской.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 16:14Ні, там подано лише т.зв. «найрозповсюдженіший варіант», що не збігається навіть з варіантом, опублікованим у англійській версії цієї статті.Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:20:yes:
на Вики где-то лежит таблица из 3-х вполне логичных систем, помимо чешской, польской, английской.
Вот здесь (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0).
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 16:28Там є цікаві посилання. Зокрема хотілося б обговорити варіант Сергія Мельника (http://www.latynka.com/). Я бачу, він дещо поправив, проте є деякі зауваження, які я не знаю, як донести до автора. Може тут він прочитає наше обговорення?
Ні, там подано лише т.зв. «найрозповсюдженіший варіант», що не збігається навіть з варіантом, опублікованим у англійській версії цієї статті.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 16:40Цікава особливість — літера ý для звукосполучення [ий].
Зокрема хотілося б обговорити варіант Сергія Мельника.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 16:14Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 14:20:yes:
на Вики где-то лежит таблица из 3-х вполне логичных систем, помимо чешской, польской, английской.
Вот здесь (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0).
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 16:40Цитата: Python от декабря 28, 2009, 16:28Там є цікаві посилання. Зокрема хотілося б обговорити варіант Сергія Мельника (http://www.latynka.com/). Я бачу, він дещо поправив, проте є деякі зауваження, які я не знаю, як донести до автора. Може тут він прочитає наше обговорення?
Ні, там подано лише т.зв. «найрозповсюдженіший варіант», що не збігається навіть з варіантом, опублікованим у англійській версії цієї статті.
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 17:13http://uk.wikipedia.org/wiki/Транслітерація_української_мови_латиницею - це воно?
нет, не то, там была именно таблица из 3-х вариантов
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 17:18Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 17:13http://uk.wikipedia.org/wiki/Транслітерація_української_мови_латиницею - це воно?
нет, не то, там была именно таблица из 3-х вариантов
(wiki/en) Romanization_of_Ukrainian (http://en.wikipedia.org/wiki/Romanization_of_Ukrainian) - тут їх не 3, а 8.
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 17:45Цікаво, як їх не плутають?
И - Y
I - Y
Ї - Y
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 17:45Розробники нового велосипеда вирішили зробити колеса квадратними.
У - OU, U
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 18:28
RostislaV, если вам так нравится писать странные символы, то пишите уж сразу глаголицей.
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 17:13Отже, на початку транслітерації машинка має замінити всі і + голосна на і + голосна з тремою для позначення діерези.
Цікава особливість — літера ý для звукосполучення [ий].
Як і всі системи, де пом'якшуючі я/ю/є передаються через ia/iu/ie, ця система непридатна для запису таких слів, як діалог чи поліуретан.
Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 18:29А давайте так попробуем:Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 18:28всегда найдутся недовольные. 8-)
RostislaV, если вам так нравится писать странные символы, то пишите уж сразу глаголицей.
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 19:15Նէմայէ. :no:
А давайте так попробуем:
Տառաս Շէվճէնկո
Զապովիտ
Յակ ւմռւ, տո պոխովայտէ
Մէնէ նա մոհըլի,
Սէռէդ ստէպւ շըռոկոհո,
Նա Վկռայինի մըլիյ,
Շճոբ լանը շըռոկոպոլի,
Ի Դնիպռո, ի կռւճի
Բւլո վըդնո, բւլո ճւտը,
Յակ ռէվէ ռէվւճըյ.
Յակ պոնէսէ զ Ւկռայինը
Ւ սընյէյէ մոռէ
Կռով վոռոժւ... ոտոդի յա
Ի լանը ի հոռը —
Վսէ պոկընւ ի պոլընւ
Դո սամոհո Բոհա
Մոլըտըսյա ... ա դո տոհո
Յա նէ զնայւ Բոհա.
Պոխովայտէ տա վստավայտէ,
Կայդանը պոռվիտէ
Ի վռաժոյւ զլոյւ կռովյւ
Վոլյւ ոկռոպիտէ.
Ի մէնէ վ սիմյի վէլըկիյ,
Վ սիմյի վոլյնիյ, նովիյ,
Նէ զաբւդյտէ պոմյանւտը
Նէզլըմ տըխըմ սլովոմ.
Ну что, недовольные есть?
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 19:15ճըտատը վաժկո, ա տակ նիճոհո.
Ну что, недовольные есть?
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 19:28Սպրավա զվիչկի.Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 19:15ճըտատը վաժկո, ա տակ նիճոհո.
Ну что, недовольные есть?
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07Ймовірно, автор цієї латинки виходив з того, що для позначення м'якості акут більш звичний для нас, ніж галочка, яка асоціюється з шиплячістю (порівняйте: s, ś та š).
Ще одне зауваження: літера ĺ використовується для м'якого л. Це не найкраще рішення, позаяк у словацькій мові ця літера передає довгий складовий сонорний "л".
Цитата: Python от декабря 28, 2009, 19:42Ale ž use odno vin vymušenyj buv literu ď peredavaty takym čynom. Ščo ž zavažaje tak pysaty ľ? Može vin ne znaje ščo ľ i ĺ je riznymy literamy?Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07Ймовірно, автор цієї латинки виходив з того, що для позначення м'якості акут більш звичний для нас, ніж галочка, яка асоціюється з шиплячістю (порівняйте: s, ś та š).
Ще одне зауваження: літера ĺ використовується для м'якого л. Це не найкраще рішення, позаяк у словацькій мові ця літера передає довгий складовий сонорний "л".
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07
Отже, на початку транслітерації машинка має замінити всі і + голосна на і + голосна з тремою для позначення діерези.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07Ну так отож :)
А чи не занадто багато буде літер з діакритиками?
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 07:30Не так уже й багато з огляду на малу розповсюдженість сполучень і + голосна.Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07
Отже, на початку транслітерації машинка має замінити всі і + голосна на і + голосна з тремою для позначення діерези.Цитата: Lugat от декабря 28, 2009, 19:07Ну так отож :)
А чи не занадто багато буде літер з діакритиками?
Особливо цікаво виглядатимуть у такій системі сполучення іVй, де над голосною має стояти водночас і трема для відокремлення від попередньої і, і акут для заміни й.
Цитировать
Lugat scripsit:
Чи не залишити акут лише для позначення наголосу?
ЦитироватьPython scripsit::P
Ну так отож :)
Цитата: SIVERION от декабря 29, 2009, 10:01А чого голову морочити, позначати йотовані голосні й надалі двозначними символами, за одно ввести йотоване «о» та «и». Зручненько так...
головна проблема це як відобразити и,й,ї,ш,щ,ч,х,ж,ь,я,ю,є,йо,ьо -латинкою,є різні варіанти,але кожен варіант має свої недоліки
Цитата: Lugat от декабря 29, 2009, 10:47У словах іншомовного походження таких випадків повно. А оскільки префікси квазі-, полі-, діа- та деякі інші вже стали елементом словотвору, в мові цілком може з'явитися слово «квазіейнштейнівський», для якого довелося б конструювати чи то окреме правило, чи то окрему літеру.
Не так уже й багато з огляду на малу розповсюдженість сполучень і + голосна.
Цитата: Lugat от декабря 29, 2009, 10:47Необов'язковість і «академічність» позначення наголосу призвела до того, що акут, фактично, зник із української кирилиці, хоча випадки, коли його використання ну просто необхідне, не такі вже й рідкісні: «Пісня стала гімном» — як хочеш, так і розумій...
Чи не залишити акут лише для позначення наголосу?
Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 11:12Чи не виникне плутанини між йотованим і та йотованим и? В сучасній літературній нормі вони не розрізняються.
за одно ввести йотоване «о» та «и».
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 11:15
«Пісня стала гімном»
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 11:23Чи не виникне плутанини між йотованим і та йотованим и? В сучасній літературній нормі вони не розрізняються.Як, їх знову не розрізняють? Відколи? Скільки ж їх тягатимуть туди-сюди? Та й де там плутанина, унормування написання деяких власнеукраїнських суфіксів і вирівнювання закінчень прикметників.
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 11:40Мало б бути, якби правило дев'ятки розповсюдилось і на г/к/х.
"Гимн", а не "гімн" ма бути.
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 11:40Кажуть і так, і так. У школі на диктантах це слово взагалі не пишуть)
І "Гівно", а не гімно".
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:24Тю, та хто на те правило чекатиме, іншомовні слова як рухалися від «і» до «и», так собі потихеньку й рухаються. Хоча комусь дуже подобається ікання.Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 11:40Мало б бути, якби правило дев'ятки розповсюдилось і на г/к/х.
"Гимн", а не "гімн" ма бути.
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:24
якби правило дев'ятки розповсюдилось і на г/к/х.
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:24
Кажуть і так, і так. У школі на диктантах це слово взагалі не пишуть)
ЦитироватьГОВНО
укр. гiвно, болг. говно, сербохорв. говно, словен. govno, чеш. hovno, польск. gowno, в.-луж. howno, н.-луж. gowno. Обычно рассматривают как ступень чередования к русск.-цслав. огавити "vexare", словен. ogavn "мерзкий", др.-инд. guthas м., gutham ср. р. "нечистоты, грязь", guvati "испражняется", авест. gua-, арм. ku "помет, навоз"; см. Бернекер 1, 339; Траутман, BSW 81; Цупица, GG 80; Мейе, Et. 452. Однако, возможно, также родственно говядо "бык" и говно, т. е. первонач. "коровий помет", ср. греч. , др.-инд. gaus и т. д.; см. Брюкнер, AfslPh 39, 7; Брандт, РФВ 22, 124; Хирт, IF 37, 236; Корш, Сб. Потанину 538. Относительно знач. ср. др.-прусск. aswinan "кобылье молоко". [Славский (1, 331) сомневается в связи *gou-, *gov-edo с данным словом. – Т.].
Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 12:39
іншомовні слова як рухалися від «і» до «и», так собі потихеньку й рухаються.
Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 12:39У сучасній розмовній українській простежується тенденція до ікання (ймовірно, під впливом російської), хоча в період, коли літературна норма формувалась, більш типовим було икання в іншомовних словах.
Тю, та хто на те правило чекатиме, іншомовні слова як рухалися від «і» до «и», так собі потихеньку й рухаються. Хоча комусь дуже подобається ікання.
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 12:41:???
"Гимнографія і каллофонія".
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 12:42Здається в цитованому пості все доволі чітко...Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 12:39"Гівно" - иншомовне слово? :o
іншомовні слова як рухалися від «і» до «и», так собі потихеньку й рухаються.
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:24Что за «правило дев'ятки», если не секрет?Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 11:40Мало б бути, якби правило дев'ятки розповсюдилось і на г/к/х.
"Гимн", а не "гімн" ма бути.
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:45У сучасній розмовній українській простежується тенденція до ікання (ймовірно, під впливом російської), хоча в період, коли літературна норма формувалась, більш типовим було икання в іншомовних словах.Боюся це або втрата напруженності «і» і як наслідок його наближення до російського, чи невміння вимовляти «и», через що він не дуже схожий на звук першоджерел. Згадуються перли на кшталт http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=234 про те як український «і» покриває різні «і», а «и» має тісний зв'язок з «у» (забуваючи що його зв'язок з «і» не менший) і має «алофон заднього ряду».
Цитата: Hellerick от декабря 29, 2009, 12:50
Что за «правило дев'ятки», если не секрет?
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:45
У сучасній розмовній українській простежується тенденція до ікання (ймовірно, під впливом російської)
Цитата: Python от декабря 29, 2009, 12:24+1. Орфографічні норми літературної мови на це слово не поширюються, адже це слово не належить до літературної мови.
Мало б бути, якби правило дев'ятки розповсюдилось і на г/к/х.Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 11:40Кажуть і так, і так. У школі на диктантах це слово взагалі не пишуть)
І "Гівно", а не гімно".
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 12:59А, спасибо. Помню, я сам сидел и составлял таблицу представления звука «и» в украинском языке. Но я тогда не знал, как это называется.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Правило_дев'ятки
Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 19:15Цитата: RostislaV от декабря 28, 2009, 18:29А давайте так попробуем:Цитата: Hellerick от декабря 28, 2009, 18:28всегда найдутся недовольные. 8-)
RostislaV, если вам так нравится писать странные символы, то пишите уж сразу глаголицей.
Տառաս Շէվճէնկո
Զապովիտ
Յակ ւմռւ, տո պոխովայտէ
Մէնէ նա մոհըլի,
Սէռէդ ստէպւ շըռոկոհո,
Նա Վկռայինի մըլիյ,
Շճոբ լանը շըռոկոպոլի,
Ի Դնիպռո, ի կռւճի
Բւլո վըդնո, բւլո ճւտը,
Յակ ռէվէ ռէվւճըյ.
Յակ պոնէսէ զ Ւկռայինը
Ւ սընյէյէ մոռէ
Կռով վոռոժւ... ոտոդի յա
Ի լանը ի հոռը —
Վսէ պոկընւ ի պոլընւ
Դո սամոհո Բոհա
Մոլըտըսյա ... ա դո տոհո
Յա նէ զնայւ Բոհա.
Պոխովայտէ տա վստավայտէ,
Կայդանը պոռվիտէ
Ի վռաժոյւ զլոյւ կռովյւ
Վոլյւ ոկռոպիտէ.
Ի մէնէ վ սիմյի վէլըկիյ,
Վ սիմյի վոլյնիյ, նովիյ,
Նէ զաբւդյտէ պոմյանւտը
Նէզլըմ տըխըմ սլովոմ.
Ну что, недовольные есть?
ЦитироватьReve ta stohne Dnipr şyrokьj, covnь z çyhanamь ƶenutj
Цитата: Hellerick от декабря 29, 2009, 19:46
Если бы победила [wi=ru]латинизация[/wi] (по тюркской схеме):ЦитироватьReve ta stohne Dnipr şyrokьj, covnь z çyhanamь ƶenutj
(Обратите внимание на «перепутанные» c и ç)
Цитата: RostislaV от декабря 29, 2009, 19:52Не глупее, чем иметь разорванную букву.
как-то глупо для звука "ы" использовать "ь" не находите?
Цитата: Hellerick от декабря 29, 2009, 19:56Цитата: RostislaV от декабря 29, 2009, 19:52Не глупее, чем иметь разорванную букву.
как-то глупо для звука "ы" использовать "ь" не находите?
Да и вообще, претензии не ко мне а к Наркомпросу.
Цитата: RostislaV от декабря 29, 2009, 19:52Ale dozvolyte! Yakıy turetsykıy alfavit! Yakıy "ь" dlya"ы"! Osy tak maye butı:Цитата: Hellerick от декабря 29, 2009, 19:46как-то глупо для звука "ы" использовать "ь" не находите?
Если бы победила [wi=ru]латинизация[/wi] (по тюркской схеме):ЦитироватьReve ta stohne Dnipr şyrokьj, covnь z çyhanamь ƶenutj(Обратите внимание на «перепутанные» c и ç)
тут сам турецкий алфавит нуждается в модифкации, всё никак не царапаю для них правильную абетку. :)
ЦитироватьReve ta stoğne Dnipr şırokıy, çovnı z tsyğanamı jenuty
Цитата: RostislaV от декабря 29, 2009, 19:52для звука "ы"В украинском такого звука нет.
Цитата: Conservator от декабря 29, 2009, 23:15Babusya kazalı, şço miy prapradidusy buv tsığanom. :donno:
Блін, і тут циганофобія, та ще й у ріжних варіянтах, ну шо за дискримінація, йомайо???
Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 23:55Ye lışe zvuk ı.Цитата: RostislaV от декабря 29, 2009, 19:52для звука "ы"В украинском такого звука нет.
Цитата: Drundia от декабря 29, 2009, 23:55
В украинском такого звука нет.
Цитата: Lugat от декабря 29, 2009, 23:57
Babusya kazalı, şço miy prapradidusy buv tsığanom.
Цитата: Conservator от декабря 30, 2009, 00:03Zadńoho ŕadu, ce, mabuť, jak v rumunśkij movi? To, može, rumunśku literu î j vykorystaty?
В литературном украинском. Во многих карпатских диалектах и в литературном русинском есть. Правда там это гласный заднего ряда, а не среднего, как в РЯ. При использовании в тексте элементов этих говоров и русинского языка отдельная буква иожет понадобиться.
Цитата: Conservator от декабря 30, 2009, 00:03Ja vykorystovuvav jak zrazok vyščenavedenyj pryklad (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg439328.html#msg439328), tomu vmyvaju ruky. :donno:
А тут пишете, як "човни з циганами женуть"... :(
Цитата: Conservator от декабря 30, 2009, 00:03В литературном украинском. Во многих карпатских диалектах и в литературном русинском есть. Правда там это гласный заднего ряда, а не среднего, как в РЯ. При использовании в тексте элементов этих говоров и русинского языка отдельная буква иожет понадобиться.Як, аж заднього? Так добре зберігся?
Цитата: Conservator от декабря 30, 2009, 00:03Але тоді слід зазначити, що нормативному И відповідають два різні діалектні звуки: «сын», але «сила», і «сыла» вже буде помилкою.
Во многих карпатских диалектах и в литературном русинском есть.
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 12:51
А може g-г,gh-ґ,ģ-ж :) наприклад Jogo treba kinuti za ghrati,bo wón duģe pogana ljudina,ще ó-o в словах де в укр Кіт а в росс Кот, і-це и та іе-і.як вам?
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:01
а як тоді відобразити ж? zh або ž? не гарно
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:07
SH-Ш ,SCH-Щ,ZH-Ж,KH-Х,YA-Я,YO-ЙО і ЬО,YU-Ю,Y-И-найгірший варіант який є нині
Цитата: RostislaV от января 1, 2010, 12:55g-г,gh-ґЗдається що все догори дриґом.
Цитата: Drundia от января 1, 2010, 13:13Згоден, :yes: нам пропонують "дрижками ногать".Цитата: RostislaV от января 1, 2010, 12:55g-г,gh-ґЗдається що все догори дриґом.
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:25І як же Ви читатимете прізвище індійського філософа Aurobindo Ghosh'а? Ґош, коли він є Ґгош?
але Г в укр.мові більш використовується чим Ґ ,а писати скрізь gh-г якось не дуже,краще Ґ-GH
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:07Згоден, хіба що крім літери y для и. Українська латинка має бути максимально наближена до латинічного письма братніх слов'янських народів: словацького, польського, чеського, білоруського. Індивідуальні ж риси мають бути незначними, так щоб слов'янам було легко читати. На англійщину оглядатися не варто, не германська у нас мова.
SH-Ш ,SCH-Щ,ZH-Ж,KH-Х,YA-Я,YO-ЙО і ЬО,YU-Ю,Y-И-найгірший варіант який є нині
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:56У будь-якому разі набагато зручніше коли для подібних звуків уживаються подібні літери, а не той безлад.
А як тоді іспанці,італійці,французи читають Ghosh,якщо наприклад англійську не знають?
Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 14:08Німе «h» захищає «g» від голосного переднього ряду.
Так італійці пишуть Gh-Ґ наприклад призвище Іnzаghі-Індзаґі :) теж виходить каламбур?
Цитата: Drundia от января 1, 2010, 14:05Pravyľno, koly majemo možlyvisť pravyľno peredaty zvučanńa inozemnoho imeni, vid ćoho nam bidy ne bude, krim korysti. Naviščo ž nam orijentuvatyśa na ti movy, jaki ne majuť takoji prekrasnoji možlyvosti?Цитата: SIVERION от января 1, 2010, 13:56У будь-якому разі набагато зручніше коли для подібних звуків уживаються подібні літери, а не той безлад.
А як тоді іспанці,італійці,французи читають Ghosh,якщо наприклад англійську не знають?
Цитата: Python от января 2, 2010, 18:10Зате jе в латинці. Хаj не ліґатури, так літери з діакритиками, але чим гірше? Транслітератор лучуківки без помилок справльаjетьсьа з перекодуванньам jак сучасного письма, так і драгоманівки. То, може, хаj кирилка вже спокіjно доживаjе свіj вік без будь-jаких потрьасінь на старості літ, jакі могли б призвести до jiji скороji смерти? ;D
Я б надав перевагу лігатурам замість акутів, але відповідних символів у юнікоді, на жаль, нема.
Цитата: Lugat от января 2, 2010, 22:43Diakrytykam vlastyvo hubytys. Moja z propozycija zvodylas do zminy ukrajinskoji kyrylyci takym cynom, scob dla koznoji samostijnoji pryholosnoji buv okremyj znak, a dla zapysu nemozlyvyx zvukiv ne bulo hraficnyx zasobiv uzahali. Latynyca z diakrytykamy hirsa vze tym, sco versiji liter z diakrytykamy ta bez plutatymytsa miz soboju.
Xaj ne ligatury, tak litery z diakrytykamy, ale čym hirše?
Цитата: Lugat от января 2, 2010, 22:43Navrad cy kyrylyci scos zahrozuje pry takomu riznoboji v systemax ukrajinskoji romanizaciji ;)
To, može, xaj kyrylka vže spokijno dožyvaje svij vik bez buď-jakyx potŕasiń na starosti lit, jaki mohly b pryzvesty do jiji skoroji smerty?
Цитата: Lugat от января 2, 2010, 22:43Нехай скуштуе максимовичêвки й закусить ярыжкою :)
Транслітератор лучуківки без помилок справльаjетьсьа з перекодуванньам jак сучасного письма, так і драгоманівки.
Цитата: SIVERION от января 4, 2010, 22:56А чим поганий варіант Y=И, I=I (syr, snig)?
dljа ukrаїnshkoї lаtіnkі trеbа sеrhyoznіy pіеdchіеd,u mеnе є vаrіеаntі dеjаkіch zvukіеw : іе-це і та і-и . Sіr-сир,Snіеg-сніг
Цитата: SIVERION от января 4, 2010, 23:26Ne baču, what's wrong? Normaľna bukva. Xiba ščo biľš častotna za "i"? :donno:
Y-виглядає серед інших літер не дуже гармонійно,на мою думку
Цитата: SIVERION от января 5, 2010, 21:04Yak ne divno, ale ya vzhe z takim proyektom vistupav osy tut:
Я схиляюсь до другого варіанта,але у кожного різні смаки мабуть
Цитата: Lugat от января 5, 2010, 21:18Na zhaly, myakiy znak uzhe davno ne spriymayetysya yak holosna, todie yak y - spriymayetysya. Mimovolie pochinayesh chitati yoho... Nam zahrozhuye viedrodzhennya yeriv!!! (Vzhe ne kazhuchi pro poyavu yatya na miescie davnyoho o).
Xocha vse odno ne vdalosya povniestyu pozbutisya lieteri "y", na cey raz u rolie yotu ta myakoho znaku. Ce, niby mensh chastotno, ta vse zh...
Цитата: Svydryhailo от января 15, 2010, 16:381. Vazhko skazaty - versij latynky javno biljshe, nizh tykh, khto neju aktyvno korystujetjsja. Nadaju perevahu latynkam bez dodatkovykh liter, khocha mozhu pysaty i z diakrytykamy.
1. Jaka versija latynky najbil`š popul`arna? Chočab sered vas?
2. Jaky klaviaturnu rozkladku vykorystovujete?
Цитата: Ivan Kotliarewsjkyj. ENEJIDA
Enej buw parubok motornyj
I xlopecj xotj kudy kozak,
Udawsj na wseje zle provornyj,
Zawziatijszyj od wsix burlak.
No hreky, jak spalywszy Troju,
Zrobyly z neji skyrtu hnoju,
Vin wziawszy torbu tiahu daw;
Zabrawszy dejakyx trojanciw,
Osmalenyx, jak hyria, lanciw,
Pjatamy z Troji nakyvaw.
Vin, szvydko porobywszy qowny,
Na synie more pospuskaw,
Trojanciw nasadgawszy powni,
I kudy oqi poquxraw.
No zla Junona, suqa doqka,
Rozkudkudakalasj, jak kvoqka,
Eneja ne liubyla - strax;
Dawno vona uge xotila,
Szqob joho duszka poletila
K qortam i szqob i dux ne pax.
Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:38
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:
Цитата: Conservator от июля 1, 2010, 19:30Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:38
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:
:o
Тут одразу й не прочитаєш...
Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:381) Systema z я, ю, є = ia, iu, ie pislja pryholosnyx neprydatna dlja suqasnoji ukrajinsjkoji movy.
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:
Цитата: Python от июля 2, 2010, 12:071) Systema z я, ю, є = ia, iu, ie pislja pryholosnyx neprydatna dlja suqasnoji ukrajinsjkoji movy.1) Poliakam ce skažitj.
2) Jakwqo vge ж, ч, х majutj okremi litery, a ne dyhrafy, qomu b ne zrobyty tak samo z ш? Poznaqyvwy ш jak w, в jak v, my oxopymo vsju bazovu latynku j ostatoqno pozbudemosj dyhrafiv dlja tverdyx pryholosnyx.
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 12:48То проблеми поляків. Вони вже звикли, ми — ні.
1) Poliakam ce skažitj.
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 12:48В запропонованій системі вони вже вводяться (скажімо, q=ч), та й позначення w=ш досить поширене в любительських латинках.
2) Načšo wyhaduwaty zowsim nowi zwukowi značennia bukwam?
Цитата: Python от июля 2, 2010, 13:13I my zwyknemo, čy ž my durniši za nyx? A jak rozrizniaty zjawyšče j ziawyšče?
То проблеми поляків. Вони вже звикли, ми — ні.
Тим більше, в цій латинці м'якість скрізь позначається літерою j. Навіщо робити виняток для голосних після м'яких, створюючи додаткову плутанину з послідовностями голосних?
Цитата: Python от июля 2, 2010, 13:13В запропонованій системі вони вже вводяться (скажімо, q=ч), та й позначення w=ш досить поширене в любительських латинках.Take krašče wykynuty zowsim. Dumaju možna stworyty miks poljsjkoji j česjkoji system. Prawda ja dumaju nad možlywistiu peredawaty [ x] abo jak "x", abo jak "q", ja tež fantazer :)
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 15:43Ne durniwi, tomu j ne budemo robyty latynku z samoho poqatku kryvoju.
I my zwyknemo, čy ž my durniši za nyx? A jak rozrizniaty zjawyšče j ziawyšče?
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 15:43Poljsjka j qesjka systemy stavljatj dodatkovi texniqni vymohy. A bazova latynka je na kognomu kompjuteri.
Take krašče wykynuty zowsim. Dumaju možna stworyty miks poljsjkoji j česjkoji system.
Цитата: Python от июля 2, 2010, 15:59Ne durniwi, tomu j ne budemo robyty latynku z samoho poqatku kryvoju.Wona ne krywa.
Цитата: Python от июля 2, 2010, 15:59Mogna [CjV] peredavaty jak C'jV qy C-jV (z-jisty, vid-jednaty, in-jekcija). Krim toho, jotaciju pislja hubnyx mogna j zovsim ne vidriznjaty hrafiqno vid nemoglyvoji tam mjakosti.W ukrajinsjkij mowi ziajannia take ž nemožlywe jak i mjaki hubni, ale jix wymowliajutj, ja biljše sumniwajusj u tomu ščo je ziajannia z počatkowym "i". Dejaki skladni slowa pyšutjsia čerez defis, a w tyx ščo pyšutjsia razom inkoly buwaje rozdiljna wymowa (napryklad, minjust). Systema maje buty nekrywoju w tomu sensi ščo zmože peredaty bez osoblywoho boliu možlywi zminy w majbutniomy. Todi nam ne budutj potribni fundamentaljni zminy hrafiky.
Цитата: Python от июля 2, 2010, 15:59Poljsjka j qesjka systemy stavljatj dodatkovi texniqni vymohy. A bazova latynka je na kognomu kompjuteri.Junikod procwitaje, ne baču čomu treba obmežuwaty sebe.
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 16:40Holovne obmegennja - zasoby vvodu.
Junikod procwitaje, ne baču čomu treba obmežuwaty sebe.
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 16:40Zjajannja vge moglyve, pryqomu, ia/iu/ie/io vymovljajutjsja jak dva sklady, a ne odyn (vynjatky - taki slova, jak manjjak qy mater-jal). Wqo g stosujetjsja mjakyx hubnyx, vykorystannja jix zamistj tverdoji+j spryjmajetjsja jak alofoniqnyj variant.
W ukrajinsjkij mowi ziajannia take ž nemožlywe jak i mjaki hubni, ale jix wymowliajutj, ja biljše sumniwajusj u tomu ščo je ziajannia z počatkowym "i".
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 16:40Qomu b i jix ne pysaty qerez defis?
Dejaki skladni slowa pyšutjsia čerez defis, a w tyx ščo pyšutjsia razom inkoly buwaje rozdiljna wymowa (napryklad, minjust).
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 16:40Ta wse ż na krok blyżcza do engliśkoji.
Wona ne krywa.
Цитата: Python от июля 2, 2010, 17:06Holovne obmegennja - zasoby vvodu.Jix možna stworyty. Блін, жодної нормальної розкладки з ščž, думаю про позначення шиплячих польськими śćź...
Цитата: Python от июля 2, 2010, 17:06Zjajannja vge moglyve, pryqomu, ia/iu/ie/io vymovljajutjsja jak dva sklady, a ne odyn (vynjatky - taki slova, jak manjjak qy mater-jal). Wqo g stosujetjsja mjakyx hubnyx, vykorystannja jix zamistj tverdoji+j spryjmajetjsja jak alofoniqnyj variant.My xodymo kolamy w riznyx temax. Potribne jakisne doslidžennia, jake b pokazalo, jak wono nasprawdi wymowliajetjsia. Na moju dumku to wysxidni dyftonhy, dwa sklady buwajutj abo koly wymowliajutj ekspresywno, abo ž jak u tij pisenjci.
Цитата: Python от июля 2, 2010, 17:06Qomu b i jix ne pysaty qerez defis?Tomu ščo ce zajwa mišanyna fonetyčnoho j nefonetyčnoho elementiw w odnomu znaku.
Цитата: Ревета от сентября 11, 2005, 00:16Є в Україні така комп'ютерна програма ЛІГА:ЗАКОН. Як на мене, гідна того, щоб її знали й нею пишалися українські лінгвісти. Адже в ній міститься (та щоденно поповнюється й змінюється) база всіх нормативних актів України. Звичайно, на мові оригіналу, тобто майже все українською. Пакети продукту мають велику кількість зручностей. Наприклад, величезний і постійно актуальний (з посиланням на належні акти) термінологічний словник.
уже в часи незалежності
Цитата: Rusiok от июля 2, 2010, 18:12A shcho, standart transliteruvannia, pryiniatyi Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy №55 vid 27.01.2010 roku, dlia LIGA:ZAKONU ne ukaz? Chy prosto ruky u programistiv ne diishly shche do korektyviv?
Причому, українські «і» та «и» транслітеруються однією латинською «i». «г» -> «g»; «є» -> «ye»; «ї» -> «yi»; «й» -> «y»; «ж» -> «j»; «х» -> «h»; «ц» -> «ts»; «ч» -> «ch»; «ш» -> «sh»; «щ» -> «sch»; «ю» -> «yu»; «я» -> «ya»; «ь» -> «y».
Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 20:26Не тільки "здається", але й є саме так: "КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА. від 27 січня 2010 р. № 55. Київ. Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею.
Здається вона лише для закордонних паспортів.
Цитата: Rusiok от июля 2, 2010, 21:15Чи й справді саме так? Погляньмо уважніше: перший пункт:Цитата: Drundia от июля 2, 2010, 20:26Не тільки "здається", але й є саме так: "КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА. від 27 січня 2010 р. № 55. Київ. Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею.
Здається вона лише для закордонних паспортів.
З метою впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України...
Цитировать1. Затвердити таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею, що додається.Покажіть мені цю таблицю. Чи тільки імена та прізвища там? Переважно географічні назви. Отже, робимо висновок: перша стаття - основний імператив, друга ж - додаток.
Цитата: Lugat от июля 4, 2010, 03:44Затвердили одну, затвердять іншу, буде багато таких затверджених.Цитировать1. Затвердити таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею, що додається.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 10:05Россия нам не указ.
в России есть собственный стандарт на транслитерацию украинского языка
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 10:05Напевне цей стандарт не розрахований на самостійний вихід України на міжнародний простір, а всередині Росії, мовляв, "і такоє сойдьот". :P
Не знаю, как в Незалежной, а в России есть собственный стандарт на транслитерацию украинского языка — ГОСТ 7.79-2000 «Правила транслитерации кирилловского письма латинским алфавитом», Система Б:
Цитата: Yitzik от июля 4, 2010, 10:18Да я погляжу, Украине и украинские власти не в указ :)
Россия нам не указ.
Цитата: Lugat от июля 4, 2010, 10:22
Напевне цей стандарт не розрахований на самостійний вихід України на міжнародний простір, а всередині Росії, мовляв, "і такоє сойдьот". :P
Цитата: Drundia от июля 4, 2010, 08:19I vse zh taky habemus translationem. Yak na mii pohliad, tse odyn z naimensh kostrubatykh variantiv, shcho daie mozhlyvist ne vdavatys do vykorystannia yotu chy apostrofu dlia poznachennia miakosti pryholosnykh.Цитата: Lugat от июля 4, 2010, 03:44Затвердили одну, затвердять іншу, буде багато таких затверджених.Цитировать1. Затвердити таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею, що додається.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 10:35А Вы кажете, шо не такой уж плохой. :P
Хотя едва ли кто-то когда-то им пользовался.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 10:35Демократія, що ж поробиш. :donno:Цитата: Yitzik от июля 4, 2010, 10:18Да я погляжу, Украине и украинские власти не в указ :)
Россия нам не указ.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 10:05Centr, cyrk, czar...
Для буквы Ц рекоммендуется использовать латинскую C перед буквами E, I, Y, и диграф CZ в остальных случаях. (Я и сам в шоке.)
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 11:10Давайте. Без апострофів. Транслітератор є, чи це просто фантазії чиновників? Цікаво поглянути, як воно на практиці, і наскільки кострубатий текст.
есть еще Система В — то же, что Система Б, но без апострофов.
Цитата: Lugat от июля 4, 2010, 11:17
Centr, cyrk, czar...
Здається, ніби хтось явно планував використати букву C також і для позначення K, але в останню мить передумав. Бо все одно для випадків перед E, I, Y довелося б або чимось заміняти, або повернути K.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 11:31Не верю. :no: Там, в первом вавианте, два Z. А если надо ЦА, тогда пишем CZA. 8-)
при этом «speczagartuvannya» может быть прочитано и как «спецзагартування» и как «спецагартування».
Цитата: Lugat от июля 4, 2010, 11:42Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 11:31Не верю. :no: Там, в первом вавианте, два Z. А если надо ЦА, тогда пишем CZA. 8-)
при этом «speczagartuvannya» может быть прочитано и как «спецзагартування» и как «спецагартування».
ЦитироватьЦ передается либо латинской C, либо сочетанием CZ. Рекомендуется употреблять C перед буквами I, E, Y, J, а в остальных случаях — CZ.
Цитата: Hellerick от июля 4, 2010, 12:05Не вижу, что юзер тут вправе выбирать, как транслитерировать Ц. Он вправе перед E, I, Y писать C, а остальных случаях — CZ. Когда же Ц идет перед З, тогда ставится CZZ. Я так поня́л? :???
Как видите, при данной формулировке юзер сам вправе выбирать, как транслитерировать Ц.
Цитата: Doktor KVM от сентября 7, 2010, 19:48
Українська латиниця
Ukraїns`ka Latynyc`a
(z diakretyčnymy znakamy)
Цитата: Doktor KVM от сентября 7, 2010, 19:48A čy ne prostiše vykorystovuvaty apostrof odnočasno i dlä m'äkosti, i äk u kyrylyci, a dlä ä, ü, ë, ö vvesty dva typy čytannä? Todi zadača perekoduvannä staë elementarnoü.
1. Mäkoho znaku äk okremoї litery ne maё. Natomist' pomäkŝenn`a pryholosnyx poznačaüt' apostrofom (') – dl'a velykyx liter a takož dl'a malyx – d, k, h, l. Dl'a pomäkŝenn`a reŝty malyx pryholosnyx toj že, ale pr`amyj apostrof (`).
2. Litery – ä, ё, ї, ö, ü, vymovl'aüt's`a äk vidpovidno – ja, je, ji, jo, ju – zavždy.
Napryklad: п'ятниця – pätnyc`a;
ale
маля – mal'a
Цитата: Python от сентября 16, 2010, 20:09А що тут усувати? «Свято», «віагра», «вія», «в'язь» — скрізь різні фонеми, що при латинізації з однаковим успіхом можуть перетворитись на іаТі що дійсно абсолютно різні не усуватимемо, тому писатимемо swiato, wija, wjazj. А з отим іншомовизмом із нібито зяянням можна й подумати.
Цитата: Python от сентября 16, 2010, 20:09Зате плююся я. Г - це ɦ, а не h.І те і те вимовляють, бува, по-всякому, той хвостик — умовність.
Цитата: Python от сентября 16, 2010, 20:09Недоліком диграфів є те, що їхні складові також можуть бути самостійними фонемами в подібному оточенні. Українські дж і дз, наприклад, мають цей недолік.Нічого страшного, придумаємо щось.
Цитата: Drundia от сентября 16, 2010, 20:19У будь-якому разі, іякання — лише один із варіантів вимови, а не єдиний можливий. З іа, ія в «іякаючому» варіанті легко виводиться ія, зворотнє ж перетворення складніше. І потім, можливий збіг іа на межі морфем, напр., «поліавітаміноз».
А з отим іншомовизмом із нібито зяянням можна й подумати.
Цитата: Drundia от сентября 16, 2010, 21:12Ти самим підсовуємо велику свиню розробникам програм автоматичної обробки текстів. І polianyn (полянин), i poliadenin (поліаденін) починаються з poli. Як розставити переноси?
Для поліавітамінозу користуємося морфологічним принципом. Так само як не йотуємо «і» на межі морфем.
Цитата: Drundia от сентября 16, 2010, 22:04Тоді вже краще так: polianyn, але poliädenin (по типу голандського написання België).
Тільки скоріше polianyn і polïadenin.
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 11:21Лучше иметь одну букву с диакритикой, а не три (или четыре?).
Тоді вже краще так: polianyn, але poliädenin (по типу голандсього написання België).
Цитата: Hellerick от сентября 26, 2010, 11:34А все одно, що для «умляутоїдів» я — ä, є — ë, ьо — ö , ю — ü (зате іа — ia, іе — ie, іо — io, іу — iu), що для «дифтонґоїдів» я — ia, є — ie, ьо — io, ю — iu (зате іа — iä, іе — ië, іо — iö, іу — iü) така ж сама діакритика. Або ж, використовуючи апостроф, породити таких монстрів як: bi'olohija, di'aspora etc. :donno:
Лучше иметь одну букву с диакритикой, а не три (или четыре?).
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 12:11давайте разберёмся - точки ставятся над гласным, НО обозначают мягкость согласнго.
А все одно, що для «умляутоїдів» я — ä, є — ë, ьо — ö , ю — ü
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 13:07У ряді слів сама голосна змінюється не менше, ніж приголосна перед нею, яка може бути практично твердою. Позначення я як ä більш адекватне для таких випадків.
давайте разберёмся - точки ставятся над гласным, НО обозначают мягкость согласнго.
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 11:21Якщо вибирати між ïa та iä для позначення іа, я б вибрав перший варіант: «диграфоактивною» є буква i, решта ж голосних у присутності одна одної не перетворюються в щось третє. Простіше ввести варіант із тремою для одної літери, а не трьох.
Тоді вже краще так: polianyn, але poliädenin (по типу голандського написання België).
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 13:18ну тогда может умляут поделить меж согласной и гласной?
У ряді слів сама голосна змінюється не менше, ніж приголосна перед нею, яка може бути практично твердою. Позначення я як ä більш адекватне для таких випадків.
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 13:48Якось ось так:
Одну точку над мягким согласным другую, на мягким гласным. О! или одну посередине, кстати это вообще реально сделать в юникоде?
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 11:21Тоді вже краще так: polianyn, але poliädenin (по типу голандського написання België).U mene po typu ispansjkoho Ü
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 12:11А все одно, що для «умляутоїдів» я — ä, є — ë, ьо — ö , ю — ü (зате іа — ia, іе — ie, іо — io, іу — iu), що для «дифтонґоїдів» я — ia, є — ie, ьо — io, ю — iu (зате іа — iä, іе — ië, іо — iö, іу — iü) така ж сама діакритика. Або ж, використовуючи апостроф, породити таких монстрів як: bi'olohija, di'aspora etc. :donno:Apostrof možna bulo b wykorystowuwaty pislia pryrostkiw i w skladnyx slowax.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 13:38Втім, обидва варіанти не найкращі, оскільки ми спершу порушуємо принцип відповідності літера-звук, ввівши диграфи, а потім для одного й того ж звуку вводимо два позначення.A ščo take zwuk? I-podibnyj segment na počatku holosnoho pislia mjakoho pryholosnoho za zwuk xiba ne možna pryjniaty?
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 15:05один важный вопрос, а в украинском вообще различаются по тв/мяг гласные фонемы? Это разве не аллофоны?
Якось ось так:
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 17:08Його можна прийняти за «якийсь пом'якшуючий звук», а ось розпізнати в ньому повноцінне і — важче. З таким же успіхом він може бути розпізнаний як й, є чи просто м'якість попередньої приголосної без окремого голосного звуку.
I-podibnyj segment na počatku holosnoho pislia mjakoho pryholosnoho za zwuk xiba ne možna pryjniaty?
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 18:42Розрізняються, але не у всіх випадках. Вони перестають бути алофонами після приголосних з фіксованою тведістю (б, п, в, м, ф), де може бути як тверда, так і м'яка голосна. В парі «сват» і «свято» я≠а.
один важный вопрос, а в украинском вообще различаются по тв/мяг гласные фонемы? Это разве не аллофоны?
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 18:42один важный вопрос, а в украинском вообще различаются по тв/мяг гласные фонемы? Это разве не аллофоны?Сегодня не различаются, завтра может будут, новую письменность надо делать глядя в будущее.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 18:47Його можна прийняти за «якийсь пом'якшуючий звук», а ось розпізнати в ньому повноцінне і — важче. З таким же успіхом він може бути розпізнаний як й, є чи просто м'якість попередньої приголосної без окремого голосного звуку.Та яка різниця як воно сприймається. Факт у тому що там звучить складний голосний. Пом'якшувальний елемент позначати як «i» — просто зручно, оскільки перед ним успішно м'якшаться, хоч і різною мірою, усі приголосні.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 19:20
Розрізняються, але не у всіх випадках.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 19:34ну и кому верить?
Сегодня не различаются
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 19:20там в мягкая, а я это аллофон, разве нет? :-\
В парі «сват» і «свято» я≠а.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 17:08Do reči, a u slovax podibnyj, pryjniaty xiba zvučyť jot? Može varto bulo b pysaty podibnyi, pryiniaty, de holosna + i utvoŕuvala b ščoś typu dyftonga? Bo duže bahato xvostiu. Te ž same možna bulo b zrobyty i z u: poŕad z inšoju holosnoju vony b čytalyśa jak ŭ i ĭ: a-ŭ-slovax, xvostiŭ, podibnyĭ, pryĭńaty, zrobyty-ĭ-z. Otakyi sobi liaison... :???
A ščo take zwuk? I-podibnyj segment na počatku holosnoho pislia mjakoho pryholosnoho za zwuk xiba ne možna pryjniaty?
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 19:34Далеко не завжди. Кирилична і ні в «Русалцѣ Днѣстровій», ні в желехівці не вживалась після м'якких приголосних.
Пом'якшувальний елемент позначати як «i» — просто зручно, оскільки перед ним успішно м'якшаться, хоч і різною мірою, усі приголосні.
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 19:37«В» там не м'яка. «С» — м'яка, але гіпотетичне слово «сьват» не схоже ні на «свято», ні на «сват».
там в мягкая, а я это аллофон, разве нет?
Цитата: Валентин Н от сентября 26, 2010, 19:37Складне питання. Тут теорія відрізняється від практики: хоча на слух це два різні звуки, в транскрипції їх позначають ідентично, а попередню губну приголосну розглядають як напівпом'якшену. Крім того, можливий варіант вимови, сформваний під впливом інших слов'янських мов, де губні приголосні стають м'якими, що для чистої української мови нетипово.
ну и кому верить?
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 19:42Початковий і кінцевий й перебувають у таких же відносинах, як початкове й кінцеве в: приголосний перед голосною, напівголосний у решті випадків. Можна, звичайно, їх позначати по-різному, але навіщо, якщо вони відрізняються позиційно? З іншого боку, в парі «пройти» й «проігнорувати» ой≠оі, тому позначення Vй як Vi потягне за собою додаткову тремизацію/апострофизацію/плутанину.
Do reči, a u slovax podibnyj, pryjniaty xiba zvučyť jot?
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 19:42Do reči, a u slovax podibnyj, pryjniaty xiba zvučyť jot? Može varto bulo b pysaty podibnyi, pryiniaty, de holosna + i utvoŕuvala b ščoś typu dyftonga? Bo duže bahato xvostiu. Te ž same možna bulo b zrobyty i z u: poŕad z inšoju holosnoju vony b čytalyśa jak ŭ i ĭ: a-ŭ-slovax, xvostiŭ, podibnyĭ, pryĭńaty, zrobyty-ĭ-z. Otakyi sobi liaison... :???Ja maju sumniwy w prawyljnosti teoriji. Wymowa buwaje rizna.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 19:56Крім того, можливий варіант вимови, сформваний під впливом інших слов'янських мов, де губні приголосні стають м'якими, що для чистої української мови нетипово.Або збережений з давніх часів.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 19:45Далеко не завжди. Кирилична і ні в «Русалцѣ Днѣстровій», ні в желехівці не вживалась після м'якких приголосних.А в нас вона латинська.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 20:12Початковий і кінцевий й перебувають у таких же відносинах, як початкове й кінцеве в: приголосний перед голосною, напівголосний у решті випадків.У теорії...
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 20:12Можна, звичайно, їх позначати по-різному, але навіщо, якщо вони відрізняються позиційно?Мати б вірогідний вичерпний перелік позицій.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 20:12З іншого боку, в парі «пройти» й «проігнорувати» ой≠оіЗнову ж, у теорії.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 20:12Якщо я не помиляюсь, слово «й» також вимовляється як напівголосний. Позначивши напівголосний так само, як голосний, ми не змінимо зміст більшості слів, але поламаємо поетам риму.Ага, тільки не риму, а здатність позначати кількість складів на письмі.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 20:51Це не принципово: вона виступає замінником кириличної і навіть тоді, коли та не пом'якшує приголосну.
А в нас вона латинська.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 20:51Як і в випадку з лексикою, іншомовні впливи й архаїка можуть плутатись.
Або збережений з давніх часів.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 20:51Якщо говорити про практику, дві зяючі голосні можуть вимовлятись зі змичкою чи йотацією. «Пройду́» ж не може звучати як «про іду́» чи «про їдý».
Знову ж, у теорії.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 20:51Риму теж — унаслідок переміщення наголосів з перетворенням римованих складів на неримовані.
Ага, тільки не риму, а здатність позначати кількість складів на письмі.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 20:51Приголосна й чується лише перед голосною, що належить до того ж складу. Чи можливі й інші випадки?
Мати б вірогідний вичерпний перелік позицій.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 21:08Це не принципово: вона виступає замінником кириличної і навіть тоді, коли та не пом'якшує приголосну.Ми можемо усунути цю проблему апострофуванням.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 21:08Якщо говорити про практику, дві зяючі голосні можуть вимовлятись зі змичкою чи йотацією. «Пройду́» ж не може звучати як «про іду́» чи «про їдý».На практиці там вимовляють дифтонги. А «пройду» теж буває з недоречним зімкненням.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 21:08Приголосна й чується лише перед голосною, що належить до того ж складу. Чи можливі й інші випадки?Якщо приголосна, то фонема — і буває вона з обох боків голосних.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 20:12Якщо я не помиляюсь, слово «й» також вимовляється як напівголосний. Позначивши напівголосний так само, як голосний, ми не змінимо зміст більшості слів, але поламаємо поетам риму.Навряд. Читатиметься так само. Писатиметься інакше. Просто правило читання буде інше. Не ламається ж рима в іспанській поезії, коли одне слово закінчується на голосний, а інше починається з голосного, і ці обидва голосні зливаються в один склад.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 21:44Фтопку апострофи! Годі калічити слово. :stop:
Ми можемо усунути цю проблему апострофуванням.
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 23:17Проблема в тому, що правила чергування і/й та у/в в частині випадків невизначені, а в віршуванні вони порушуються навіть там, де чітко визначені.
Навряд. Читатиметься так само. Писатиметься інакше. Просто правило читання буде інше.
Цитата: Lugat от сентября 26, 2010, 23:17У нас це вже два склади, причому, ритм вірша інколи навіть змушує впасти наголос на голосну, яка в іншому місці того ж вірша в подібному оточенні цілком може стати приголосною.
Не ламається ж рима в іспанській поезії, коли одне слово закінчується на голосний, а інше починається з голосного, і ці обидва голосні зливаються в один склад.
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 23:28ІМНО, опоштрих варто було б застсовувати ширше й у кирилиці (напр., у таких словах, як «най'оптимальніший» чи «без'іменний»). В латиниці, де двома літерами пишеться не лише йо, а й я, ю, є, ї, потреба в апострофі на межі з префіксом іще більша.
Апостріп — характеристична фіча української ортограхвії, відставити топки.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 23:35У нас це вже два склади, причому, ритм вірша інколи навіть змушує впасти наголос на голосну, яка в іншому місці того ж вірша в подібному оточенні цілком може стати приголосною.Сумніваюся що воно в нас два склади десь поза поезією й співами. Бо саме в поезії-співах нетипові зімкнення частішають.
Цитата: Python от сентября 26, 2010, 23:49ІМНО, опоштрих варто було б застсовувати ширше й у кирилиці (напр., у таких словах, як «най'оптимальніший» чи «без'іменний»). В латиниці, де двома літерами пишеться не лише йо, а й я, ю, є, ї, потреба в апострофі на межі з префіксом іще більша.Най'оптимальніший, без'іменний, пів'аркуша. А ще в іншомовизмах: Май'амі, Шопенгав'ер. З зїркою морозів уже не склалося, хай буде як є. Хоча треба подумати як таке передавати коли буде потреба при запозиченнях.
Але «без'іменний», «морозів», «зїрка» — три різні випадки взаємодії і з приголосною, а не два, маркувати тверду і апострофом було б недоречно.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:03Навіщо? Якщо ми перестаємо розрізняти ці дві (насправді більше) фонеми в питомих словах, то навряд чи зможемо їх адекватно розрізнити в іноземних.
З зїркою морозів уже не склалося, хай буде як є. Хоча треба подумати як таке передавати коли буде потреба при запозиченнях.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:03Маямі чи Майямі (з подовженим й). З розривом після й в реальній мові чути не доводилось.
А ще в іншомовизмах: Май'амі, Шопенгав'ер.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:03Або Шопенгауер, або Шопенгавер. Змичка після приголосної можлива лише після префіксу.
Шопенгав'ер
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:03Мені більше імпонує ідея писати «пів» окремо від слова, крім випадків, коли утворена конструкція стає змінюваною: «пів аркуша», «пів яблука», але «пів'устав».
пів'аркуша
Цитата: Python от сентября 27, 2010, 00:22Навіщо? Якщо ми перестаємо розрізняти ці дві (насправді більше) фонеми в питомих словах, то навряд чи зможемо їх адекватно розрізнити в іноземних.Ну ми ж розрізняємо якось бу/б'ю/бю.
Цитата: Python от сентября 27, 2010, 00:22Маямі чи Майямі (з подовженим й). З розривом після й в реальній мові чути не доводилось.До чого розриви чи змички? Ми складоподіл позначаємо. Не писати ж апостріп тільки в й'о. Хоча може воно того всього не варте, і краще писати нормальні-приголосні й не морочити голову.
Або Шопенгауер, або Шопенгавер. Змичка після приголосної можлива лише після префіксу.
Цитата: Python от сентября 27, 2010, 00:44Мені більше імпонує ідея писати «пів» окремо від слова, крім випадків, коли утворена конструкція стає змінюваною: «пів аркуша», «пів яблука», але «пів'устав».Звісно ж краще окремо. Пів словника зайнято різними словами з префіксами не-, пів-, за-, най-... Треба якось систематизувати утворені дуже продуктивними засобами лексеми.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:45Але бю не має точних аналогів у питомих словах, тому постійно плутається то з б'ю, то з бу.
Ну ми ж розрізняємо якось бу/б'ю/бю.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 00:45І складоподіл теж. Змичка — один із фонетичних варіантів реалізації складоподілу. Взагалі, склад розривається між приголосною й голосною лише на межі з префіксом — більш нідé. Та й то, в запозиченнях можливе ігнорування особливості префіксів (як у слові симетрія, де приголосні префіксу й кореня злилися в одну).
До чого розриви чи змички? Ми складоподіл позначаємо.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 01:23Не знаю, як Ви чули той Тав'ер. Перетворення дифтонга уе в склад ве (чи появу вставного складового в) я ще можу уявити, але перехід у->в після того, як зразу за цим звуком виникла змичка, чи, тим більше, розрив складу змичкою вже після його утворення виглядають нелогічно. Змичка не може сусідувати з приголосною того ж слова (виняток — префікси, але фонетично вони мало відрізняються від прийменників).
Змичка і є приголосним. А складоподіл може проходити після дифтонга перед голосним, і Тав'ер тому непоганий приклад.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 01:57Тоді це вже скоріш Таввер.
Власне, сприймаю я то як [таў-вер].
Цитата: Drundia от сентября 26, 2010, 23:28Sovićka do toho ž. :negozhe: V žyvij movi oti apostrofy ne vymovľajuťśa. V časy, koly pysav Kotľarevśkyj, jix ne bulo. Koly pysav Ševčenko, jix takož ne bulo. V drahomanivci jix nema. V repryntnomu vydanni «Istoriji Ukrajiny-Rusy» Hrusevskoho jix takož nema. Naviť u lučukivci jix nema. Ščo ž todi u pana za pokloninńa sovitčyni? :donno:
Апостріп — характеристична фіча української ортограхвії, відставити топки.
Цитата: Lugat от сентября 27, 2010, 10:39Не совки його придумали. У Грінченка апостроф уже був.
Sovićka do toho ž.
Цитата: Python от сентября 27, 2010, 08:37Таввер часокількісно не такий і сприймаєтсья як [таў-вер], або ж навіть як [та-ввер].Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 01:57Тоді це вже скоріш Таввер.
Власне, сприймаю я то як [таў-вер].
Цитата: Lugat от сентября 27, 2010, 10:39Sovićka do toho ž. :negozhe: V žyvij movi oti apostrofy ne vymovľajuťśa. V časy, koly pysav Kotľarevśkyj, jix ne bulo. Koly pysav Ševčenko, jix takož ne bulo. V drahomanivci jix nema. V repryntnomu vydanni «Istoriji Ukrajiny-Rusy» Hrusevskoho jix takož nema. Naviť u lučukivci jix nema. Ščo ž todi u pana za pokloninńa sovitčyni? :donno:Apostrof počaly wžywaty šče w dawnioukrajinsjkij mowi na misci zadnioho jera. Kotliarewskyj i Šewčenko pysaly jaryžkoju, wony maly ъ. Drahomaniwka zanadto netradycijna. Xiba ž u Hrušewsjkoho nawitj pislia pryrostkiw nema?
Цитата: Python от сентября 27, 2010, 11:54Та й узагалі, хіба радянський період чимось принципово гірший за російсько-імперський?Так, мову внормували з неприродним правописом і неприродним складом абетки.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 12:06Оскільки лучуківка не повністю сумісна з сучасною орфографією, при зворотньому перетворенні виникають помилки: наяктивніший п'юре (але бюро) мавп'ячий моркв'яний. Система словникозалежна, що не є добре.
Ja tut pidryxtuvav transliterator pid lučukivku, ščob vin praćuvav u pŕamomu ta zvorotńomu napŕamku.
Цитата: Drundia от сентября 27, 2010, 17:02Не рахуючи вилучення літери ґ, це та ж абетка, що й у Грінченка. Може, це й не найкращий з усіх можливих варіантів (ІМНО, деякі особливості желехівки варто було б зберегти), але загалом добре, що українська мова нарешті зупинилась на якомусь одному алфавіті й виробила загальноприйнятий стандарт для всієї України, чого в дорадянські часи ще не було.
Так, мову внормували з неприродним правописом і неприродним складом абетки.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 12:20Možna bulo b dodaty litery ä, ü dľa vypadkiv pojednań z я, ю, ale ce vže ne bude čysto lučukivka. Abo ž treba pohodytyśa na nevelykyj slovnyčok vykľučeń, jaki b išly z samoho počatku.
Оскільки лучуківка не повністю сумісна з сучасною орфографією, при зворотньому перетворенні виникають помилки: наяктивніший п'юре (але бюро) мавп'ячий моркв'яний. Система словникозалежна, що не є добре.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 13:00Ага, «краще». Zaichenko - як це буде кирилицею? Три спроби на правильну відповідь.
Naviť u sučasnomu oficijnomu transliti ća problema vyrišena krašče: ai, ei, yi, ii, oi, ui.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 13:12Zajčenko ž, zvyčajno, pozajak Zajičenko, v lučukivci pysalośa b... Zajičenko. :green:
Ага, «краще». Zaichenko - як це буде кирилицею? Три спроби на правильну відповідь.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 14:31Враховуючи «грамотність» наших паспортистів, паралельно можуть існувати прізвища Зайченко, Заїченко, Заіченко. Офіційним транслітом це буде одне й те ж. Добре, що ситуації, коли потрібна зворотня транслітерація з нього, все ще не стали масовими.
Zajčenko ž, zvyčajno, pozajak Zajičenko, v lučukivci pysalośa b... Zajičenko.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 13:00Zvisno ž, dodavanńa liter ä ta ü može poťahnuty za soboju takož vžyvanńa j inšyx analogičnyx liter, typu ë, ö, tobto vidbudeťśa perexid na pozycijnu systemu vidobraženńa mjakyx pryholosnyx pered holosnymy. Sama ž lučukivka dala precedent, vidobražajučy pryholosni pered «i» pozycijno, bez oformlenńa jix jak mjakyx. Mjaki ž pryholosni zalyšaťśa v takomu razi lyše v pozyciji pered inšoju pryholosnoju ta v kinci slova.Цитата: Python от сентября 28, 2010, 12:20Možna bulo b dodaty litery ä, ü dľa vypadkiv pojednań z я, ю, ale ce vže ne bude čysto lučukivka.
Оскільки лучуківка не повністю сумісна з сучасною орфографією, при зворотньому перетворенні виникають помилки: наяктивніший п'юре (але бюро) мавп'ячий моркв'яний. Система словникозалежна, що не є добре.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 14:50Litera «i» pisľa holosnyx zustričajeťśa, xiba ščo, v slovi «voistynu». A buvaje j navpaky, koly imja Šekspira peredajuť jak Уїльям (Ujiľjam :uzhos:). Hiperkorekcija, tak by movyty.
Враховуючи «грамотність» наших паспортистів, паралельно можуть існувати прізвища Зайченко, Заїченко, Заіченко. Офіційним транслітом це буде одне й те ж. Добре, що ситуації, коли потрібна зворотня транслітерація з нього, все ще не стали масовими.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 15:37Після префіксів літера «і» зберігається в такому ж вигляді, як і без префікса. Це стосується навіть запозичень (напр., реінтеграція). Для мене більш незрозумілим є нормативне написання «заїка»: якщо «за» — префікс, то яким чином «і» перейшло в «ї»?
Litera «i» pisľa holosnyx zustričajeťśa, xiba ščo, v slovi «voistynu».
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 12:24Не рахуючи вилучення літери ґ, це та ж абетка, що й у Грінченка. Може, це й не найкращий з усіх можливих варіантів (ІМНО, деякі особливості желехівки варто було б зберегти), але загалом добре, що українська мова нарешті зупинилась на якомусь одному алфавіті й виробила загальноприйнятий стандарт для всієї України, чого в дорадянські часи ще не було.Не зупинилася, бо пізніше повернули абетку-Грінченківку. Загальноприйнятий стандарт міняли, і судячи з усього років через кілька десятків поміняють знову, бо ж настільки бридку систему виробили.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 16:03Для мене більш незрозумілим є нормативне написання «заїка»: якщо «за» — префікс, то яким чином «і» перейшло в «ї»?А який у нього семантичний зв'язок з *іка, щоб не переходити?
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 19:29В російській мові зв'язок між «икать» (гикати) й «заикаться» більш очевидний. Схоже, при запозиченні в українську слова «заїкатися» префікс і корінь було сприйнято як єдиний корінь.
А який у нього семантичний зв'язок з *іка, щоб не переходити?
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 19:29Проекти змін виглядають аж надто революційно. Хоча, якби автори змін зосередились на справжніх проблемах, а не введенні елементів старих правописів та переписуванні всієї лексики, ми б мали кращу орфографію, ніж маємо нині.
Загальноприйнятий стандарт міняли, і судячи з усього років через кілька десятків поміняють знову, бо ж настільки бридку систему виробили.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 20:29В російській мові зв'язок між «икать» (гикати) й «заикаться» більш очевидний. Схоже, при запозиченні в українську слова «заїкатися» префікс і корінь було сприйнято як єдиний корінь.Не забуваймо що приростки прирощуються до цілих слів. У російській так само важко знайти *икаться, *ика. Тим паче, що «Морфемно-орфографический словарь», 2002 г. на Яндексі (http://slovari.yandex.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5/) стверджує що приросток у слові «заикаться» не виділяється.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 20:36Проекти змін виглядають аж надто революційно. Хоча, якби автори змін зосередились на справжніх проблемах, а не введенні елементів старих правописів та переписуванні всієї лексики, ми б мали кращу орфографію, ніж маємо нині.Оце вже правда, проблем більше ніж розмір правопису. Поряд із російськими «Правила»'ми наше навіть близько не стоїть.
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 21:05«Стрибати» й «настрибатися», «працювати» й «запрацюватись» також утворено без участі проміжного слова.
Не забуваймо що приростки прирощуються до цілих слів.
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 21:05Икáть
У російській так само важко знайти *икаться, *ика.
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 21:05Проблем було б менше, якби з кожною спробою реформування їх не ставало більше ;)
Оце вже правда, проблем більше ніж розмір правопису. Поряд із російськими «Правила»'ми наше навіть близько не стоїть.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 21:44«Стрибати» й «настрибатися», «працювати» й «запрацюватись» також утворено без участі проміжного слова.Значить і постфікси до готових слів додаються, можуть разом із префіксами.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 21:44ИкáтьНу є, і що? Семантичний зв'язок обмежений.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 21:44Проблем було б менше, якби з кожною спробою реформування їх не ставало більше ;):=
Цитата: Drundia от сентября 28, 2010, 22:50Звуконаслідування, що імітує стиснення гортані, може стосуватись як гикавкових спазмів, так і змичок, що мимоволі вставляються посеред слова при заїканні.
Ну є, і що? Семантичний зв'язок обмежений.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 23:55Звуконаслідування, що імітує стиснення гортані, може стосуватись як гикавкових спазмів, так і змичок, що мимоволі вставляються посеред слова при заїканні.Але «за-» утворює нову лексему з новим значенням. Он у Лінґві, з посиланням на Єфремову, дають таке цікаве тлумачення: заикать — Начать икать.
Цитата: Python от сентября 28, 2010, 12:20Tut ja deščo nalaštuvav transliterator dlia sumiščennia z sučasnoju orfohrafijeju, ta ščob praciuvav v oboch napriamach. Krim toho namahavsia maksymaľno nablyzyty cej variänt latynky do tradycijnych system pyśma slovjanśkych narodiv, ščo posluhovujuťsia latynkoju — poľśkoji, slovaćkoji, čeśkoji ta biloruśkoji tradycijnoji latynky.Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 12:06Оскільки лучуківка не повністю сумісна з сучасною орфографією, при зворотньому перетворенні виникають помилки: наяктивніший п'юре (але бюро) мавп'ячий моркв'яний. Система словникозалежна, що не є добре.
Ja tut pidryxtuvav transliterator pid lučukivku, ščob vin praćuvav u pŕamomu ta zvorotńomu napŕamku.
Цитата: Lugat от октября 14, 2010, 11:12Йотовані після приголосних та апострофа конвертуються справно, як і голосні після і. Але все ще виникають помилки там, де голосна йде після й: наяктивніший наюніверсальніший наїніціативніший.
Tut ja deščo nalaštuvav transliterator dlia sumiščennia z sučasnoju orfohrafijeju, ta ščob praciuvav v oboch napriamach. Krim toho namahavsia maksymaľno nablyzyty cej variänt latynky do tradycijnych system pyśma slovjanśkych narodiv, ščo posluhovujuťsia latynkoju — poľśkoji, slovaćkoji, čeśkoji ta biloruśkoji tradycijnoji latynky.
Цитата: Python от октября 14, 2010, 19:50Diakuju. Same cej variänt dlia sliv z «naj-» vybrav i ja, poky dumav nad Vašymy zauvaženniamy, a tut baču, Vy vže j zrobyly. Chiba ščo dlia slova «najoptymaľnišyj» rozdilovu tremu možna ne stavyty, adže vse odno «jo» v kyrylyci pyšeťsia dvoma literamy. Ščodo pojednannia «цг», dumaju, možna pity po slidam tvorciv oficijnoho translitu i peredavaty čerez «cgh».
Проблему йа/йу/йе/йі виправив. Заодно відключив примусове ґекання в кг, сг, зг (диграфів kh, sh,zh нема, тому цей обхідний маневр зайвий), а також у пізніх запозиченнях, залишивши його лише для кількох традиційних слів з ґ (що, в принципі, теж зайве, якщо кириличний текст відповідає правопису).
Далі слід подумати, що робити з примусовим ґеканням у таких словах, як нацґоловпостач. Треба обійти диграф ch якимось іншим способом.
Цитата: Lugat от октября 14, 2010, 20:41Про поєднання «сг» можна не турбуватись: сг=sh, ш=š, плутанини нема. А для «цг» ще можна придумати «çh».
Ščodo pojednannia «сг» i «цг», dumaju, možna pity po slidam tvorciv oficijnoho translitu i peredavaty čerez «sgh» i «cgh».
Цитата: Python от октября 14, 2010, 20:54Хай вже буде «cgh», щоб не вводити ще одну букву, та й занадто вже спокусливо «k» на «c» замінити, залишивши «ç» для «ц», коли не перед e, i, y — cyrc, cercva, cyhan, çar... :green:
А для «цг» ще можна придумати «çh».
Цитата: Lugat от октября 14, 2010, 21:09Чом би й ні? Коли вже запровадили романські правила для літер з тремою, то так само по-романськи можна й k позбутися.
та й занадто вже спокусливо «k» на «c» замінити, залишивши «ç» для «ц», коли не перед e, i, y — cyrc, cercva, cyhan, çar...
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:23Ajakže! Dlia rosijśkoji rumunśku latynku (http://lingvoforum.net/index.php/topic,27537.msg635174.html#msg635174) my vže prystosuvaly. :yes:
Чом би й ні? Коли вже запровадили романські правила для літер з тремою, то так само по-романськи можна й k позбутися.
Цитата: Lugat от сентября 28, 2010, 15:37Не гіперкорекція, а норма. Є загальне правило: Vі переходить у Vї завжди, крім випадків, коли це поєднання розділено межею префікса, але англійських префіксів з кінцевою [w] нема. Тому, якщо [w] передається як у, то [wı], [wi:] слід передавати як уї.
A buvaje j navpaky, koly imja Šekspira peredajuť jak Уїльям (Ujiľjam :uzhos:). Hiperkorekcija, tak by movyty.
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:23Vlasne, trema potribna za umov isnuvannia dvoch naciönaľnych system pyśma dlia bezpomylkovoho perekoduvannia. Koly ž zalyšyťsia odna latynka, tremoju možna j znechtuvaty. ;D
Чом би й ні? Коли вже запровадили романські правила для літер з тремою, то так само по-романськи можна й k позбутися.
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:40Зараз уже видають твори Вільяма Шекспіра. Аби ще це правило так само й інших вільямів стосувалося.
Не гіперкорекція, а норма. Є загальне правило: Vі переходить у Vї завжди, крім випадків, коли це поєднання розділено межею префікса, але англійських префіксів з кінцевою [w] нема. Тому, якщо [w] передається як у, то [wı], [wi:] слід передавати як уї.
Цитата: Lugat от октября 14, 2010, 21:43Це буде симптомом того, що українську мову знає лише діаспора й опозиція :(
Koly ž zalyšyťsia odna latynka
Цитата: Lugat от октября 14, 2010, 21:47Правила транслітерації W змінюються кожні 20 років :)
Зараз уже видають твори Вільяма Шекспіра.
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:49:yes:
Правила транслітерації W змінюються кожні 20 років :)
ЦитироватьСрок жизни истин: двадцать - тридцать лет,
Предельный возраст водовозной клячи.
(М. Волошин) (http://voloshin.ouc.ru/kosmos.html)
Цитата: Валентин Н от октября 14, 2010, 23:19Це тут (http://www.cs.technion.ac.il/~danken/kanjidic.html). :yes:
А сущестует ли транслитератор, чтоб туда можно было любые символы юникода и их комбинации вбивать, например: нажал Ъ, а вместо него 2 иероглифа появилось.
Цитата: Lugat от октября 15, 2010, 10:58Цитата: Валентин Н от октября 14, 2010, 23:19Це тут (http://www.cs.technion.ac.il/~danken/kanjidic.html). :yes:
А сущестует ли транслитератор, чтоб туда можно было любые символы юникода и их комбинации вбивать, например: нажал Ъ, а вместо него 2 иероглифа появилось.
Цитата: Lugat от октября 15, 2010, 10:58Это чото явно не то :what:
Це тут.
ЦитироватьУкраїнська - латиницею. Що видумаєте про це?Порно́ — українською... латинькою.
Цитата: Искандер от октября 15, 2010, 20:10Ы?
Валентин?, вы мимикрируете под Искандара?
Цитата: Валентин Н от октября 15, 2010, 20:23Птичка в цветах как бэ намекае на арийские мотивы...
Ы?
Цитата: Искандер от октября 15, 2010, 20:25Это на какие именно? 1й раз слышу такое
Птичка в цветах как бэ намекае на арийские мотивы...
Цитата: Искандер от октября 15, 2010, 20:10А я? :eat:
Валентин?, вы мимикрируете под Искандара?
Цитата: Hellerick от октября 15, 2010, 17:04:green: Как в фильме «Кин-дза-дза»:
Интересно, кому может понадобиться эта штука. Ну узнал я, что ku может быть записано по-японски следующими иероглифами: ...
А дальше-то что?
ЦитироватьКу — все остальные слова.
Цитата: Валентин Н от октября 15, 2010, 19:37А! :scl: Я понял. Вам нужен скрипт. Без проблем. Скачиваете один из транслитераторов, вывешенных на предыдушей странице. Распаковываете зип, хотя бы и на рабочий стол. Это обычная страничка в формате .html и папка «инструментов» к ней. Открываете в папке файл KirillicaToLatinica.js с помощью любого текстовика и увидите там список замен типа такого:
Я имел ввиду таблицу - a одну графу вбиваешь символ (yg кириллический), а в другую то, на что его надо заменить.
И чтоб Любые символы поддерживались и даже комбинации.
Надо заменить я на точку перед а - _̇а
чтоб можно было написать в̇ажет
Цитата: Валентин Н от октября 15, 2010, 23:46Это как у Конопки.
Это на какие именно? 1й раз слышу такое
Цитата: Konopka от октября 16, 2010, 00:17А вы — под Валентина
А я?
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:40Не гіперкорекція, а норма. Є загальне правило: Vі переходить у Vї завжди, крім випадків, коли це поєднання розділено межею префікса, але англійських префіксів з кінцевою [w] нема. Тому, якщо [w] передається як у, то [wı], [wi:] слід передавати як уї.Нормальні люди так не вимовляють. Оті «уї» — ще один номінант у категорії найбезглуздіше використання російської як посередника.
Цитата: Python от октября 14, 2010, 21:49Правила транслітерації W змінюються кожні 20 років :)Якби в нас менше мавпували декого, то може б не змінювалися.
Цитата: Drundia от октября 18, 2010, 16:17Так чи інакше, один з варіантів програє за фонетичною точністю, а інший не дозволяє розрізнити w та v. Звідси й періодичні коливання.
Якби в нас менше мавпували декого, то може б не змінювалися.
Цитата: Python от октября 18, 2010, 17:51Ničoho! Ot perejdemo na latynku, pysatymemo William Shakespeare ta j horia ne znatymemo. :green:
Так чи інакше, один з варіантів програє за фонетичною точністю, а інший не дозволяє розрізнити w та v. Звідси й періодичні коливання.
Цитата: Python от октября 18, 2010, 17:51Так чи інакше, один з варіантів програє за фонетичною точністю, а інший не дозволяє розрізнити w та v. Звідси й періодичні коливання.Букв ну вистачить усе розрізняти. До того ж що мені не подобається в нашому правописі, що написання іншомовизмів часами нормується у сферичному вакуумі, ніби ці слова ніколи й ні за яких обставин не треба вимовляти.
Цитата: Lugat от октября 18, 2010, 19:27Ničoho! Ot perejdemo na latynku, pysatymemo William Shakespeare ta j horia ne znatymemo. :green:Wykorystowuwatymemo tradycijnu transkrypciju "Wiljam Šekspir".
Цитата: Lugat от октября 18, 2010, 19:27Тоді паралельно з латинкою доведеться вводити МФА.Цитата: Python от октября 18, 2010, 17:51Ničoho! Ot perejdemo na latynku, pysatymemo William Shakespeare ta j horia ne znatymemo. :green:
Так чи інакше, один з варіантів програє за фонетичною точністю, а інший не дозволяє розрізнити w та v. Звідси й періодичні коливання.
Цитата: Drundia от октября 18, 2010, 20:16Але ж хоч частину розрізнити можна. А що такого складного в «уї»? Є навіть питомі слова з подібним поєднанням звуків. От «гавптвахта» справді складна для вимови, але зараз це ніби ще не норма?
Букв ну вистачить усе розрізняти. До того ж що мені не подобається в нашому правописі, що написання іншомовизмів часами нормується у сферичному вакуумі, ніби ці слова ніколи й ні за яких обставин не треба вимовляти.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 02:33Тоді паралельно з латинкою доведеться вводити МФА.І введемо.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 02:39Але ж хоч частину розрізнити можна. А що такого складного в «уї»? Є навіть питомі слова з подібним поєднанням звуків.Давайте спочатку доведемо до розуму розрізнення того, що розрізнити можна точністю, а не кривістю. В «уї» нічого складного нема, просто в англізмах відповідно до російського «уи» його не вимовляють, от і ділів.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 02:39От «гавптвахта» справді складна для вимови, але зараз це ніби ще не норма?Для вимови вже норма.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 04:38При подібному збігові звуків на межі слів в здебільшого переходить в у — навіть незважаючи на зіяння з попередньою голосною. Нефілолог слово «гавптвахта» не вимовить.
Для вимови вже норма.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 04:38Важко сказати, як саме його вимовляють у наш час, зважаючи на те, що в 90-х закріпилась транслітерація W як В — синхронно в російській та українській мові.
В «уї» нічого складного нема, просто в англізмах відповідно до російського «уи» його не вимовляють, от і ділів.
Цитата: Drundia от октября 18, 2010, 20:16Господи, до чего же страшные языки бывают.
Wykorystowuwatymemo
Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 12:52Страшна там лише широка буква W для одного з часто використовуваних звуків. На «використовуватимемо» ще ніхто ніби не лякався :)
Господи, до чего же страшные языки бывают.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 16:48У меня еще ни разу не получилось произнести это за один раз :-[Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 12:52Страшна там лише широка буква W для одного з часто використовуваних звуків. На «використовуватимемо» ще ніхто ніби не лякався :)
Господи, до чего же страшные языки бывают.
Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 16:52Спробуйте ще раз. Це не складніше, ніж «легкоусваиваемого» ;)Цитата: Python от октября 19, 2010, 16:48У меня еще ни разу не получилось произнести это за один раз :-[Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 12:52Страшна там лише широка буква W для одного з часто використовуваних звуків. На «використовуватимемо» ще ніхто ніби не лякався :)
Господи, до чего же страшные языки бывают.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 11:40При подібному збігові звуків на межі слів в здебільшого переходить в у — навіть незважаючи на зіяння з попередньою голосною. Нефілолог слово «гавптвахта» не вимовить.Гавптвахта не складніша за якийсь «пойнт».
Цитата: Python от октября 19, 2010, 11:40Важко сказати, як саме його вимовляють у наш час, зважаючи на те, що в 90-х закріпилась транслітерація W як В — синхронно в російській та українській мові.У російській? Та вони як укали так і укають.
Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 12:52Господи, до чего же страшные языки бывают.Ой-ой-ой, на немецкий посмотрите.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 16:48Страшна там лише широка буква W для одного з часто використовуваних звуків. На «використовуватимемо» ще ніхто ніби не лякався :)А що робити, у фонологічній системі є «вільне місце» для губно-зубного дзвінкого спіранта. Резервуємо вузьку букву для нього.
Цитата: Hellerick от октября 19, 2010, 16:52У меня еще ни разу не получилось произнести это за один раз :-[А чего вы хотели, для вас это просто длинный набор звуков.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 18:11Гавптвахта таки складніша - завдяки двом глухим проривним в оточенні ще двох приголосних. Та й «пойнт» — не найлегше для вимови слово, і там теж можливий перехід й->ї.
Гавптвахта не складніша за якийсь «пойнт».
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 18:11У нових запозиченнях вже не укають — «Уиндоус» та «Уикипедия» лише в болгарській. Інша річ, росіяни не сприймають вороже свою мову попередніх років, тому «Уильям» продовжує спокійно співіснувати з «Вильямом».
У російській? Та вони як укали так і укають.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 18:11Губно-зубні в українській мові?! Відколи це?
А що робити, у фонологічній системі є «вільне місце» для губно-зубного дзвінкого спіранта. Резервуємо вузьку букву для нього.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 18:31Гавптвахта таки складніша - завдяки двом глухим проривним в оточенні ще двох приголосних. Та й «пойнт» — не найлегше для вимови слово, і там теж можливий перехід й->ї.У «пойнт» звучить максимум подібне до поінформувати, або староіндійський. Ще є «пункт». Та чудово [гаўптвахта] вимовляється.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 18:31У нових запозиченнях вже не укають — «Уиндоус» та «Уикипедия» лише в болгарській. Інша річ, росіяни не сприймають вороже свою мову попередніх років, тому «Уильям» продовжує спокійно співіснувати з «Вильямом».У практичній транскрипції вони полюбляють «у». Те що народна мова бере зручніші «Виндоус», «Википедия» (до речі, гавай'ізм), «Вискас» — природно, але народній мові правила не указ.
Цитата: Python от октября 19, 2010, 18:31Губно-зубні в українській мові?! Відколи це?Як запозичили /ф/, відтак і маємо. А допарка дзвінкого нема.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 20:56В якому «к» регулярно ковтається.
Ще є «пункт».
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 20:56Ні разу не бачив. Може, в якихось розмовниках, де розрізнення v/w є більш важливим, ніж подібність обох звуків до в. А в нових запозиченнях переважає в.
У практичній транскрипції вони полюбляють «у».
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 20:56Чому ж, «ф» можна розглядати як глуху пару до «в».
Як запозичили /ф/, відтак і маємо. А допарка дзвінкого нема.
Цитата: Валентин Н от октября 19, 2010, 20:16Получилось? А классная игрушка, да? ;up: Вот только есть коррективы:
Лугат, Спасибо За помщь, вот Равонама зано́воалфави́тил
Точка обозначает мягкость.
ҷ - мягкая руская ч
ы - и
и - и̇
й - j
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:09В якому «к» регулярно ковтається.То нехай і в гавптвахті «п» ковтається, у чому ж проблема?
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:09Ні разу не бачив. Може, в якихось розмовниках, де розрізнення v/w є більш важливим, ніж подібність обох звуків до в. А в нових запозиченнях переважає в.Прізвища, імена — все. Хоч у Вікіпедії, хоч за ґуґл-статистикою, хіба ж ні?
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:09Чому ж, «ф» можна розглядати як глуху пару до «в».Або до «з». А може до «г»? Розглядати можна що завгодно, але ж він не зовсім є такою парою.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22«с»
Або до «з».
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22«х» (з урахуванням можливої вимови г як ɣ).
А може до «г»?
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22Однак, наближається до неї. Втім, іще існує вимова «ф» як «хв».
Розглядати можна що завгодно, але ж він не зовсім є такою парою.
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22Там більше шансів бути проковтнутою у злощасної «в», якій не судилось залишитись у ролі «у». Втрата однієї з проривних занадто змінює звучання. І «пункт», і «пунт» містять скупчення з більш ніж однієї проривної, і перехід одного в інше не так відчутний.
То нехай і в гавптвахті «п» ковтається, у чому ж проблема?
Цитата: Lugat от октября 19, 2010, 21:18я так и не понял до конца как он работает, почему-то иногда игнорил указания...
Получилось? А классная игрушка, да? ;up: Вот только есть коррективы:
Цитата: Lugat от октября 19, 2010, 21:18я так подумал, что непарные мягкие нужно обозначать хвостиками, а нужна чтобы отличать от украинской.
Если руская ч всегда мягкая, то зачем ҷ?
Цитата: Lugat от октября 19, 2010, 21:18j для ёта, это временно, по логике это должно быть ɣ с хвоситком, но туда хвост не прицепить, такчто пока думаю...
Но, если й передаем буквой j, то логичнее видеть для и кириллическую і.
Цитата: Валентин Н от октября 19, 2010, 21:54Там важно, чтоб сохранялась поочередность, то есть, чтобы буквы, которые в первую очередь заменяются, должны быть выше, ну и еще важно, чтоб не было конфликта команд.
я так и не понял до конца как он работает, почему-то иногда игнорил указания...
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:30А з урахуванням можливої вимови як h?Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22«с»
Або до «з».Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 21:22«х» (з урахуванням можливої вимови г як ɣ).
А може до «г»?
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:30Однак, наближається до неї. Втім, іще існує вимова «ф» як «хв».А в англійській «wh» може вимовлятися як [hw] і що? Будемо як «ф» передавати?
Цитата: Python от октября 19, 2010, 21:44Там більше шансів бути проковтнутою у злощасної «в», якій не судилось залишитись у ролі «у». Втрата однієї з проривних занадто змінює звучання. І «пункт», і «пунт» містять скупчення з більш ніж однієї проривної, і перехід одного в інше не так відчутний.Та ті проривні й так там напівз'їдені, що звучання майже не змінюється. А ковтати шматок дифтонга — це вже занадто. У мене перший проривний у таких парах ледь чується.
Цитата: Валентин Н от октября 19, 2010, 23:25Да. :yes: Например, был случай (http://lingvoforum.net/index.php/topic,27537.msg635174.html#msg635174) когда машинка не выполнила нужную замену, пока я не сменил очередность.
Он построчно заменяет?
Сначала выполняет команду из 1й строки, потом из 2й итд?
Цитата: Валентин Н от октября 19, 2010, 23:42Свой правленный транслитератор можете выложить здесь, чтоб я посмотрел?
Я и очерёдность менял и чего только не делал - игнорила зараза и всё тут. Пришлось капитально всё переделывать.
Уже подумал, что там главное не очерёдность, а алфавит, т.е подумал что она выполняет замены на какую-то букву.
Т.е видит "Ж менять на..." и сначала работает по всем заменам где есть Ж, независимо от номера строки, а потом переходит к другой букве итд...
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 23:22Це якщо у носія мови відсутні передні зуби.
Акустично «з» могло би бути допарком до «ф», якби не було «с», так само як наше «в».
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 23:22Чому ні? Я те «хв» вимовляю полегшено — з глухим придихом замість повноцінного «х». «Фот ар ю дуїнг?»
А в англійській «wh» може вимовлятися як [hw] і що? Будемо як «ф» передавати?
Цитата: Drundia от октября 19, 2010, 23:22Якщо це дифтонг, то там скоріш «ау», ніж «ав». Якщо ж ми намагаємось вимовити «в» як приголосну, це створює труднощі, оскільки наступна приголосна також губна — потрібно швидко змінювати положення губ, одночасно економлячи подих для наступних «тв». «Пт» й «тв» в цьому відношенні даються легше, оскільки підготовка до наступного звуку там відбувається одночасно з вимовою попереднього.
А ковтати шматок дифтонга — це вже занадто.
Цитата: Валентин Н от октября 19, 2010, 23:42Но если мы поставим выше «ж» строку, скажем с «жд», то сначала машинка заменит все сочетания «жд» на выбраный нами знак или сочетание, а уж потом перейдет к чисто «ж».
Т.е видит "Ж менять на..." и сначала работает по всем заменам где есть Ж, независимо от номера строки, а потом переходит к другой букве итд...
Цитата: Python от октября 19, 2010, 23:50Це якщо у носія мови відсутні передні зуби.А що має бути відсутнє, чи може дуже велике, щоб допарком було наше «в»?
Цитата: Python от октября 19, 2010, 23:50Якщо це дифтонг, то там скоріш «ау», ніж «ав». Якщо ж ми намагаємось вимовити «в» як приголосну, це створює труднощі, оскільки наступна приголосна також губна — потрібно швидко змінювати положення губ, одночасно економлячи подих для наступних «тв». «Пт» й «тв» в цьому відношенні даються легше, оскільки підготовка до наступного звуку там відбувається одночасно з вимовою попереднього.Ми не намагаємося, ми вимовляємо нормальний дифтонг, як у слові «дав». Не складніший цей перехід за слово «пуп».
Цитата: Drundia от октября 20, 2010, 17:39Порівняно з «у», українське «в»/«ў» більш артикульоване, тому таки складніший. Плюс доводиться економити подих перед чергою приголосних. Крім того, «ў» вимовляється коротко, а не довго, як голосна, тому й легше губиться.
Ми не намагаємося, ми вимовляємо нормальний дифтонг, як у слові «дав». Не складніший цей перехід за слово «пуп».
Цитата: Drundia от октября 20, 2010, 17:39Ну, не знаю. На жаль, успіхи стоматології заважають нам у пошуку відповіді на питання, чи можливо вимовити сучасне українське «ф» за відсутності зубів. Мені здається, таких труднощів, як із зубними, там бути не повинно.
А що має бути відсутнє, чи може дуже велике, щоб допарком було наше «в»?
Цитата: Python от октября 20, 2010, 19:18Порівняно з «у», українське «в»/«ў» більш артикульоване, тому таки складніший. Плюс доводиться економити подих перед чергою приголосних. Крім того, «ў» вимовляється коротко, а не довго, як голосна, тому й легше губиться.Що значить більш артикульоване? Економити подих? Вимовляється коротко? :o
Цитата: Валентин Н от октября 21, 2010, 20:43«поўбиваў» (украинский «и» — не совсем как русский «ы», звук более передний, что-то среднее между «ы» и «и»).
а в "повбывав бы" есть ў? и сколько
Цитата: Drundia от октября 21, 2010, 20:09У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. При вимові «у» губи лишаються на більшій відстані одна від одної.
Що значить більш артикульоване?
Цитата: Drundia от октября 21, 2010, 20:09Ми не можемо цей звук тягнути як «у»: час вимови дуже обмежений. Спробуйте вимовити «був» і «буу» для порівняння.
Вимовляється коротко?
Цитата: Python от октября 21, 2010, 21:57В іспанській мові в слові «trabajo» теж губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. :???
У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної.
Цитата: Lugat от октября 21, 2010, 21:061. А зачем в транслите различать то, что и в оригинале не различается?!
. Решил, раз уж чехи, поляки, словаки и беларусы в своих латиницах не различают йот и и краткое, то и мы не будем создавать лишних хлопот.
Цитата: Lugat от октября 21, 2010, 21:061. там же можно слова отдельно прописывать.
но проблема возникает в слове «nauka»
Цитата: Python от октября 21, 2010, 21:57Чудово, значить перед «п» легше вимовляти «ў» ніж «у». Під час «ў», до речі, не роблять.
У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. При вимові «у» губи лишаються на більшій відстані одна від одної.
Цитата: Python от октября 21, 2010, 21:57Ми не можемо цей звук тягнути як «у»: час вимови дуже обмежений. Спробуйте вимовити «був» і «буу» для порівняння.Можемо. http://www.youtube.com/watch?v=zGmQsQcPt2M#t=2m22s
Цитата: Валентин Н от октября 21, 2010, 23:402. в слове "клоун" тоже.Тут должен быть дифтонг.
Цитата: Drundia от октября 22, 2010, 03:17Що значить «легше вимовляти»? Якщо ми хочемо вимовити в/ў виразно, то спершу зближуємо губи, а потім віддаляємо. Якщо далі йде п, то губи або не віддаляються (в стає нерозбірливим), або рухаються з більшим зусиллям.
Чудово, значить перед «п» легше вимовляти «ў» ніж «у».
Цитата: Drundia от октября 22, 2010, 03:17Можливо, це ще залежить від варіанту вимови. Не впевнений, чи можна вважати за [ў] дещо послаблене дзвіке «в», як у моєму випадку. Як правильно вимовляти [ў]?
Під час «ў», до речі, не роблять.
Цитата: Drundia от октября 22, 2010, 03:17Не думаю, що цей ефект є і в його прозовій мові. До речі, тут я чую дещо приглушене кінцеве в й більш w-подібне дзвінке початкове — явна невідповідність з українською фонетичною теорією.
Можемо. http://www.youtube.com/watch?v=zGmQsQcPt2M#t=2m22s
Цитата: Валентин Н от октября 22, 2010, 18:27Ашонетак?
клоўнада? :o
Цитата: Python от октября 22, 2010, 22:20Що значить «легше вимовляти»? Якщо ми хочемо вимовити в/ў виразно, то спершу зближуємо губи, а потім віддаляємо. Якщо далі йде п, то губи або не віддаляються (в стає нерозбірливим), або рухаються з більшим зусиллям.Огублення частково поширюється на сусідні сеґменти. Віддалення губів є елементом їхньої артикуляції. Віддалення губів під кінець «ў» його змінює якісно, при тому що він і так уже є елементом двозвуків.
Цитата: Python от октября 22, 2010, 22:20Можливо, це ще залежить від варіанту вимови. Не впевнений, чи можна вважати за [ў] дещо послаблене дзвіке «в», як у моєму випадку. Як правильно вимовляти [ў]?Цього ніхто точно не знає. Але на слух це якось огублений звук від середнього до заднього ряду від високого до середнього підняття...
Цитата: Python от октября 22, 2010, 22:20Не думаю, що цей ефект є і в його прозовій мові. До речі, тут я чую дещо приглушене кінцеве в й більш w-подібне дзвінке початкове — явна невідповідність з українською фонетичною теорією.У прозовій мові ми зазвичай не тягнемо ніяких звуків. Щодо фонетичної теорії, то в питаннях інтенсивності й дещо-приглушеності вона, здається, не дуже розроблена.
Цитата: Drundia от октября 23, 2010, 01:14Під таке визначення можна підвести будь-який звук, віддалено схожий на «у».
Цього ніхто точно не знає. Але на слух це якось огублений звук від середнього до заднього ряду від високого до середнього підняття...
Цитата: Drundia от октября 23, 2010, 01:14Просто прийнято вважати, що «ў» виникає на місці «в» в кінцевій позиції (не перед голосними). Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).
Щодо фонетичної теорії, то в питаннях інтенсивності й дещо-приглушеності вона, здається, не дуже розроблена.
Цитата: Python от октября 23, 2010, 02:01Під таке визначення можна підвести будь-який звук, віддалено схожий на «у».Він залежить від того голосного, з яким поєднується.
Цитата: Python от октября 23, 2010, 02:01Просто прийнято вважати, що «ў» виникає на місці «в» в кінцевій позиції (не перед голосними). Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).Закритий, а внаслідок низькоінтенсивний [і] сприяє низькоінтенсивній реазізації наступного [ў]. Як показує практика, огублення теж не найдружніше явище для інтенсивності на виході. У моєму [іўва] інтенсивніший [в], а от у [іўву] інтенсивніший вже [ў].
Цитата: Lugat от октября 21, 2010, 21:06
Я пробовал в латинице ввести дифтонги: au, eu, iu, yu, ou, uu, ai, ei, ii, yi, oi, ui, но проблема возникает в слове «nauka» («наука»? «наўка»?), опять надо вводить трему или бревис
Цитата: Валентин Н от октября 21, 2010, 23:40
2. в слове "клоун" тоже.
Цитата: Drundia от октября 23, 2010, 01:14
Cytat: Валентин Н w Październik 22, 2010, 18:27Цитироватьклоўнада? :oАшонетак?
Цитата: Python от октября 23, 2010, 02:01
Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові.
Цитата: Drundia от октября 25, 2010, 07:39
У моєму [іўва] інтенсивніший [в], а от у [іўву] інтенсивніший вже [ў].
Цитата: Python от октября 23, 2010, 02:01Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).Перехід у напівголосний полягає в тому що розширюється звуження в голосовому тракті, від чого зменшується тертя повітря. Оглушенню це не заважає.
Цитата: Conservator от октября 25, 2010, 20:08Через то в бєларуській "навука". Ніц поганого нема в тім, щоб такий варіянт перенести живцем до УМ.Не вистачало нам іще отримати дивацьке чергування в—ву, ні як у б'ялорусів чогось гарного запозичити.
Цитата: Conservator от октября 25, 2010, 20:08Ні. "Клоўн". Принаймні, я так вимовляю. За правилами Харківського правопису писалося "кльовн".Цікаво що Проєкт-1999 лишає кілька слів з «у», і навіть ходять чутки що там таки зяяння. Однак чомусь мені здається що то саме чутки та акустична ілюзія.
От-от. Якраз "клоўнада". [у] після голосного перед приголосним ненаголошеним не може бути, инакше стає [ў].
Цитата: Conservator от октября 25, 2010, 20:08Таке лише за впливу російської бачу. У чіткоих українських нативів, а не "свідомих" українофонів вимова ў цілком нормальна, нема ніякого оглушення ані в кінці слів, ані перед глухими приголосними.У народній мові безголосі [у] та [і] уже певний час як помічені. І що слабкіша позиція то ймовірніше матимемо там саме таку реалізацію. От тільки в ортоепію цього, здається, не допустили.
Цитата: Svidur от ноября 7, 2010, 20:49A chiba v cij temi ne stvorylasia taka spiľnota? Tema pro latynku, otže na neji ne rozpovsiudžujeťsia zaborona pysaty translitom, pozajak tut stvoriujuťsia ta obhovoriujuťsia variänty naciönaľnoho latyničnoho pyśma, a bez praktyčnych prykladiv ne možna až nijak obijtysia.
Панове, а чи не пора вже спробувати створити сайт-спільноту, де б можна було спробувати використовувати латинку на практиці? Що скажете?
Цитата: Lugat от ноября 11, 2010, 15:10Ća tema, bezumovno, korysna j nadzvyčajno cikava. Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?
A chiba v cij temi ne stvorylasia taka spiľnota? Tema pro latynku, otže na neji ne rozpovsiudžujeťsia zaborona pysaty translitom, pozajak tut stvoriujuťsia ta obhovoriujuťsia variänty naciönaľnoho latyničnoho pyśma, a bez praktyčnych prykladiv ne možna až nijak obijtysia.
Цитата: Svidur от ноября 11, 2010, 19:15Pry bažanni možete podaty zajavku na vidkryttia blogu pry Lingvoforumi, i, jak hospodar blogu, Vy možete napysaty, ščo bažano bulo b pysaty v temach lyše latynkoju. Choča ja ne pevnyj, ščo tut obijdeťsia bez obhovorennia latyničnoji systemy pyśma kožnoho učasnyka. Adže u Vas ja baču systemu, jaka, skažimo, vidrizniajeťsia vid mojeji: tut i ś, ŕ, ť, ń pered holosnymy jak u lučukivci, i vykorystannia slovaćkoji litery «ĺ» dlia peredači zvuka «ľ» jak u meľnykivci (http://www.latynka.com/), tobto, vychodyť, ščo kožen bude pysaty za svojeju systemoju, a spiľnoji systemy čerez taki rozbižnosti — ne bude. Nu, tak my j tut u cij temi tak pyšemo. Ta j pro ščo hovoryty — ne znaju. :donno: Jak na mene, to kraščyj zasib vyprobuvaty vlasnu latyničnu systemu pyśma, ce perehnaty čerez transliterator jakyj-nebuď cikavyj roman ta j čytaty joho, tut uže tem bude — vid najpovsiakdennišych až do najfantastyčnišych — vse je v literaturi. Ja vže pryzvyčajivsia čerez Fb2 Editor, vidkryvšy skrypt, perehaniaty joho čerez nalaštovanyj mnoju transliterator, todi vse oformlennia ta iliustraciji zalyšajuťsia bez zmin, a tekst staje latyničnym.
Ća tema, bezumovno, korysna j nadzvyčajno cikava. Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?
Krim toho, tema dovoli velyka j informacija u nij ne systematyzovana. Ne tak vže j lehko čytaty use pidŕad. Možna bulo b napysaty korotke FAQ na temu latynky abo naviť wiki.
Цитата: Svidur от ноября 11, 2010, 19:15Оскільки «продвинутою» латинкою з західнослов'янськими буквами користуються переважно фанати латинки, то й спілкування з її використанням буде постійно скочуватись у мовознавчу тематику. ІМНО.
Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?
Цитата: Python от ноября 12, 2010, 12:24IMNO.Brydota jaka...
Цитата: Drundia от ноября 24, 2010, 08:39Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?
Čy treba rozrizniaty w latynci try riwni twerdosti-mjakosti d/t/n/l?
ЦитироватьHy нe y вcix жe тaкий чyдoвий зip.Цитата: Python от ноября 12, 2010, 12:24IMNO.Brydota jaka...
Цитата: Python от ноября 25, 2010, 18:25Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?Meta takoho rozriznennia na pysjmi — ščob wono bulo, koly raptom take rozriznennia zjawytjsia w mowi, a ne dlia nis/ňis čy ďidiw. A može krašče circumflex below? nis/ṋis, ḓidiw?
Цитата: Drundia от ноября 26, 2010, 02:55«З'явиться» — це якби його в мові зовсім не було, що не відповідає дійсності. Можливо, розповсюдиться й стане загальною нормою, але до того часу цей варіант латинки навряд чи доживе. І чи не доцільніше маркувати особливим чином одну голосну, а непівдесятка зубних приголосних?Цитата: Python от ноября 25, 2010, 18:25Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?Meta takoho rozriznennia na pysjmi — ščob wono bulo, koly raptom take rozriznennia zjawytjsia w mowi, a ne dlia nis/ňis čy ďidiw. A može krašče circumflex below? nis/ṋis, ḓidiw?
Цитата: Drundia от ноября 26, 2010, 15:56А чому б тоді не додати до латинки літери для позначення кліків чи діакритики для шести тонів, на випадок, якщо вони раптом з'являться в українській мові? :)
My poznačatymemo po-riznomu zubni nepalatalizowani pryholosni, zubni palatalizowani ta seredniojazykowi. Taki šyroki možlywosti majutj lyše čotyry pryholosni. Holosnu my ne poznačatymemo čerez teoretyčnu možlywistj pojawy takoji wymowy w inšyx pozycijax.
Цитата: Conservator от октября 25, 2010, 20:08Через то в бєларуській "навука". Ніц поганого нема в тім, щоб такий варіянт перенести живцем до УМ.А в польській чув на́ўка...
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 10:45Как при этом различать родительный падеж вiйн от местоимения вiн? Минимальная пара нанодесу же.
3.3. Budde pisla liter Y ta I. Napryklad: Андрій Потоцький->Andri Potocky, зелений змій->zeleny zmi, війна->vina, бийся->bysa.
Цитата: Drundia от апреля 1, 2011, 11:22U tomuz, comu i v cynnomu pravopysi :)
У чому особливість о, щоб її явно йотувати?
Цитата: Jarvi от апреля 1, 2011, 11:33Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 10:45Как при этом различать родительный падеж вiйн от местоимения вiн? Минимальная пара нанодесу же.
3.3. Budde pisla liter Y ta I. Napryklad: Андрій Потоцький->Andri Potocky, зелений змій->zeleny zmi, війна->vina, бийся->bysa.
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 10:45Nu, tak u čomu ž sprava? Oś Vam transliterator (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg662940.html#msg662940). Pidrychtujte joho tak, ščob vin adekvatno perekodovuvav z latynky na kyrylku i navpaky. Jakščo vyjde krašče, niž u mene, pryvitaju vid ščyroho sercia. (http://www.kolobok.us/smiles/light_skin/bye.gif)
Proponuu velmysanovnomu panstvu vlasny variant ukrainskoi latynky, naviany lucukivkou ta gacukivkou, cilu jakogo e sproscena ta skorocena pysma. Za osnovu vzato lucukivku z nastupnymy zminamy:
Цитата: Python от апреля 1, 2011, 13:15
У євреїв і арабів є давня традиція використання письма без голосних — зрештою, відновити звучання за самими лише приголосними досить просто. Втім, крапочки для розрізнення приголосних, які в ранньому арабському письмі не розрізнялись, у наш час є обов'язковими.
Цитата: Lugat от апреля 1, 2011, 13:34
Nu, tak u čomu ž sprava? Oś Vam transliterator (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg662940.html#msg662940). Pidrychtujte joho tak, ščob vin adekvatno perekodovuvav z latynky na kyrylku i navpaky. Jakščo vyjde krašče, niž u mene, pryvitaju vid ščyroho sercia. (http://www.kolobok.us/smiles/light_skin/bye.gif)
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 14:30Вы хотите сказать, что
Ta j sensu w zvorotni transliteracii nema. Cyrylyca legko transliterueca u cej pravopys, a dla cogo transliteruvaty nazad? Vorotta nazad nema, mosty spaleno, pozadu lyse Moskva :P
Цитата: Jarvi от апреля 1, 2011, 15:01Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 14:30Вы хотите сказать, что
Ta j sensu w zvorotni transliteracii nema. Cyrylyca legko transliterueca u cej pravopys, a dla cogo transliteruvaty nazad? Vorotta nazad nema, mosty spaleno, pozadu lyse Moskva :Pвнав Украине все-все люди знают латиницу?
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 16:02Поезжайте в село Черкасской области и покажите там трактористу текстик на вашей орфографии.
Ja perekonany, sco na Vkraini bagacko ludej, jaki i cyrylycito ne znaut. V ukrainskomy ii varianti. Ne bozna jake dyvo ta latynyca, vsi v skoli inozemni movy vcyly.
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 13:47Može j spravdi... v dupi? :what:
...в дупе братптва.
Цитата: Jarvi от апреля 1, 2011, 15:01Pozajak z peršoho klasu vže počynajuť vyvčaty anhlijśku, to v usiakomu razi vsia moloda generacija znaje latynku narivni z kyrylkoju.
Вы хотите сказать, чтовнав Украине все-все люди знают латиницу?
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 14:30I oce uboztvo pan vvažaje za «godi j sukaty»!
Ja ne mav na meti robyty novu systemu transliteracii, jakyh e vdostal, a krascu za ISO 9, 1995, godi j sukaty...
ЦитироватьDanij standart vstanovlûê posimvolʹnu translìteracìû kiriličnih simvolìv latiniceû. Na vìdmìnu vìd poperednìh standartìv ISO, sered âkih ISO/R 9:1968, câ sistema vstanovlûê êdinu tablicû translìteracìï dlâ vsìh kiriličnih abetok slovʼânsʹkih ta deâkih neslovʼânsʹkih mov. Zavdâki cʹomu translìteracìâ ê absolûtno zvorotnʹoû: točne vìdtvorennâ origìnalʹnogo tekstu možlive navìtʹ za neznannâ movi peršodžerela.:uzhos:
U Rosìï, Bìlorusì ta v râdì ìnših kraïn SND cej translìt buv prijnâtij u skladì standartu GOST 7.79-2000. (Zvidsy) (http://translit.kh.ua/?isor9#iso9)
Цитата: Lugat от апреля 1, 2011, 20:41
I oce uboztvo pan vvažaje za «godi j sukaty»!
ЦитироватьVorotta nazad nema, mosty spaleno, pozadu lyse Moskva1) Воротта назад. Правильно: воріт назад.
Цитировать3.2. Napocatku sliv pered E ta I. Comu same pered nymy? Ne znau, ale ih inakse vid a,o,u poznacav sce Gacuk u svoemu pravopysi. Scos u tomu e . Napryklad: Європа->Evropa, є->e, її->ii.My ovoci: Ми овочі чи Мий овочі?
3.3. Budde pisla liter Y ta I. Napryklad: Андрій Потоцький->Andri Potocky, зелений змій->zeleny zmi, війна->vina, бийся->bysa.
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 07:59Todi čym pana ne vlaštovuje moja systema, jaka, do reči, adekvatno transliterujeťsia na latynku i navpaky (adže prava stareńkych liudej, jakym važko prystosovuvatysia do latyničnoho pyśma, majuť buty zbereženi)? Mij transliterator (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg662940.html#msg662940), jakyj je prystosovanym do ukrajinśkoji movy transliteratorom pana Kojpiša z Bilorusi, Vy dyvylysia? Pojasnyty, jak nym korystuvatysia, čy sami rozberetesia? Možete perekoduvaty za paru sekund choča b cilyj roman i pereviryty sebe, na jakij storinci vže perestanete pomičaty, ščo čytajete ne kyrylkoju. Jakščo vidkryty skrypt, ščo v teci, dodanij do transliteratora, za dopomohoju buď-jakoho tekstovyka, pobačyte spysok zamin, jaki možete prystosuvaty na svij smak.Цитата: Lugat от апреля 1, 2011, 20:41Povnistu zgidny. "Uboztvo" ISO 9 napramu povjazane z uboztvom cyrylyci. Cezbo 100%-y eqvivalent. Ne bude cyrylyci, ne bude j uboztva. ;up:
I oce uboztvo pan vvažaje za «godi j sukaty»!
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 08:301. Slova воротта nema, lyse вороття.
А в чому полягає неубозтво латиниці, перенасиченої неоднозначностями та ще й збагаченої закосом під проєкт рихворми у вигляді av замість au та пропусків кінцевого j?ЦитироватьVorotta nazad nema, mosty spaleno, pozadu lyse Moskva1) Воротта назад. Правильно: воріт назад.
2) Москва не лисе, а лиса. Чи «лисе» — звертання? Тоді потрібно виділити комами.
ЦитироватьI cymzez Vam tak nedogodyv Proekt?Тим, що створений усупереч мовним реаліям. І тим, що він є однією з перешкод для експансії української мови в східних областях — адже живих носіїв «проєктоподібних» діалектів нема, особливо в тому регіоні, література на «проєкті» обмежується невеликою кількістю маргінальних навколомистецьких видань, існування кількох стандартів не дозволяє як слід вивчити жоден з них. Будь-які реформи в ситуації, коли мова ще не окріпла, несуть більше шкоди, ніж користі. Навіть широка реклама «проєкту» в ЗМІ призвела до появи великої кількості неграмотних людей, які свою неграмотність заробили завдяки цьому різнобою правописів, намагаючись вивчити укрїнську мову після російської.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 08:47Цитировать3.2. Napocatku sliv pered E ta I. Comu same pered nymy? Ne znau, ale ih inakse vid a,o,u poznacav sce Gacuk u svoemu pravopysi. Scos u tomu e . Napryklad: Європа->Evropa, є->e, її->ii.My ovoci: Ми овочі чи Мий овочі?
3.3. Budde pisla liter Y ta I. Napryklad: Андрій Потоцький->Andri Potocky, зелений змій->zeleny zmi, війна->vina, бийся->bysa.
Idu: іду чи їду?
Для СМСок це ще нічого, але для порятунку від проїсків совєцьких большевицьких русіфікаторів, які через свого аґента Тараса Шевченка нав'язали нам кирилицю — явно слабо.
Цитировать1.Jak ja vze zgaduvav tut, neporozumina mozlyvi lysen u navmysne vygadanyh, fantastycnyh prykladah, takyh jak Vas pro ovoci.Чому фантастичні? В часи, коли комп'ютерні програми для голосового відтворення тексту вже існують, але все ще неспроможні зрозуміти його, вони будуть постійно спотикатись на «вас» і «ваш», «оці» й «очі», «ми» та «мий»... Омографія для таких програм є нездоланною перешкодою.
Цитировать2. іду/їду legko vyrisueca slahom unifikacii cerguvana і/й->j : jdu, Jvan, jmovirnist, abo lysen napysana slova іду ->jdu. Z usih sliv na literu ї ce edyny vypadok. V cyrylyci omonimiv tez dostatno, uzaty hocab vypadky tverdosti/mjakosti prygolosnyh pered i.З твердістю перед «і» нинішній правопис упорався дуже просто: формально, цього явища в мові нема. Хоча, на мою думку, варто було б зберегти засоби для позначення цієї особливості, яка інколи є змістотворчою.
Цитировать3. Vy uperedzeni. Cyrylycu nam navjazaly greky. I z togo casu abetka i pravopys e pitanam politycnym. Maly v nosi vony zrucnist i docilnist.Аргумент про греків був актуальний 1000 років тому, коли схожість алфавітів була помітна неозброєним оком. Та й ніби не було візантійської окупації наших земель — нав'язати кирилицю греки могли нам не більше, ніж римляни — латиницю.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 09:22Треба хоча б розібратися в чому спільність і в чому розбіжності.
Взагалі, найбільший недолік українських латиниць полягає в тому, що їх надто багато. І хоча, взявши до рук текст, написаний якоюсь одною латинкою, ми можемо швидко до неї призвичаїтись, та бути постійно в ситуації вибору між правилами читання — просто знущання для розуму. Треба не творити нові й нові варіації, а відбраковувати найменш вдалі серед них.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 09:22Ну і знову ж, які практичні переваги дає латинка?Бо нам як ідіотам треба деякі речі писати англійською, наприклад прописом суму грошового переказу.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 09:34Тим, що створений усупереч мовним реаліям. І тим, що він є однією з перешкод для експансії української мови в східних областях — адже живих носіїв «проєктоподібних» діалектів нема, особливо в тому регіоні, література на «проєкті» обмежується невеликою кількістю маргінальних навколомистецьких видань, існування кількох стандартів не дозволяє як слід вивчити жоден з них. Будь-які реформи в ситуації, коли мова ще не окріпла, несуть більше шкоди, ніж користі. Навіть широка реклама «проєкту» в ЗМІ призвела до появи великої кількості неграмотних людей, які свою неграмотність заробили завдяки цьому різнобою правописів, намагаючись вивчити укрїнську мову після російської.Якраз ні, чинний кривопис вони більш-менш знають. А от мову вони не знають, незалежно від того, який правопис використовувати.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 10:08Аргумент про греків був актуальний 1000 років тому, коли схожість алфавітів була помітна неозброєним оком. Та й ніби не було візантійської окупації наших земель — нав'язати кирилицю греки могли нам не більше, ніж римляни — латиницю.Оце правда, сучасна кирилиця більше схожа на латиницю, ніж на гречицю.
ЦитироватьБо нам як ідіотам треба деякі речі писати англійською, наприклад прописом суму грошового переказу.По-моєму, це навіть зручно — англійська мова з її заплутаними правилами читання легко виділяється з українського кириличного тексту. Читати змішаний текст стає легше.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 11:24По-моєму, це навіть зручно — англійська мова з її заплутаними правилами читання легко виділяється з українського кириличного тексту. Читати змішаний текст стає легше.Але латинопишучим народам компутер ґенерує латиноалфавітний запис їхньою мовою. А нам не по-нашому, а по-англійському. Як ідіотам.
Цитата: Lugat от апреля 4, 2011, 09:01Vasa systema cudova, bentezyt lysen dvoakist u peredaci mjakyh prygolosnyh: 1) vlasne mjakymy prygolosnymy i 2) tverdymy prygolosnymy + i, dla usunena dvoznacnosti jakoi vvodyca (!) dodatkovy nabir golosnyh. Tak, u Vas льон Ліон ce lion Liön, comu ne prosto ľon Lion?Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 07:59Todi čym pana ne vlaštovuje moja systema, jaka, do reči, adekvatno transliterujeťsia na latynku i navpaky (adže prava stareńkych liudej, jakym važko prystosovuvatysia do latyničnoho pyśma, majuť buty zbereženi)? Mij transliterator (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg662940.html#msg662940), jakyj je prystosovanym do ukrajinśkoji movy transliteratorom pana Kojpiša z Bilorusi, Vy dyvylysia? Pojasnyty, jak nym korystuvatysia, čy sami rozberetesia? Možete perekoduvaty za paru sekund choča b cilyj roman i pereviryty sebe, na jakij storinci vže perestanete pomičaty, ščo čytajete ne kyrylkoju. Jakščo vidkryty skrypt, ščo v teci, dodanij do transliteratora, za dopomohoju buď-jakoho tekstovyka, pobačyte spysok zamin, jaki možete prystosuvaty na svij smak.Цитата: Lugat от апреля 1, 2011, 20:41Povnistu zgidny. "Uboztvo" ISO 9 napramu povjazane z uboztvom cyrylyci. Cezbo 100%-y eqvivalent. Ne bude cyrylyci, ne bude j uboztva. ;up:
I oce uboztvo pan vvažaje za «godi j sukaty»!
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 11:431. Не знаю, але чомусь воно так склалося. У банківських системах багато такого.
1) В чому складність генерувати український текст кирилицею? Якщо софт не підтримує юнікодиці, то його вже час на звалище історії.
2) Щоб усі все розуміли, числа треба писати не буквами, а цифрами. «Сума прописом» — витребеньки бюрократів.
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 11:46Vasa systema cudova, bentezyt lysen dvoakist u peredaci mjakyh prygolosnyh: 1) vlasne mjakymy prygolosnymy i 2) tverdymy prygolosnymy + i, dla usunena dvoznacnosti jakoi vvodyca (!) dodatkovy nabir golosnyh. Tak, u Vas льон Ліон ce lion Liön, comu ne prosto ľon Lion?Як писали Ладефоґед і Меддісон, фонетичні факти не залежать від фонологічної інтерпретації. До того ж в українській мові буває пом'якшення всіх приголосних перед усіма голосними, не вводити ж 13 букв заради цього. І я ставлю точки над i, а не над наступною голосною. Так набагато краще.
Vasa cujna turbota pro starenkyh gidna povagy. :=
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 12:07Це роздрукована бумажка.
Якщо це документ в електронному вигляді, то там нема різниці — будь-яка друкарка зможе забекспейсити «Сто» й написати «Один мільйон». Якщо ж суму записано від руки — до чого там підтримка юнікоду?
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 10:081. Mozlyvosti program u semantycnomu analizi textiv Vamy znacno nedoocinuuca. Jak pryklad - programy rozpiznavana scanovanyh textiv.Цитировать1.Jak ja vze zgaduvav tut, neporozumina mozlyvi lysen u navmysne vygadanyh, fantastycnyh prykladah, takyh jak Vas pro ovoci.Чому фантастичні? В часи, коли комп'ютерні програми для голосового відтворення тексту вже існують, але все ще неспроможні зрозуміти його, вони будуть постійно спотикатись на «вас» і «ваш», «оці» й «очі», «ми» та «мий»... Омографія для таких програм є нездоланною перешкодою.Цитировать2. іду/їду legko vyrisueca slahom unifikacii cerguvana і/й->j : jdu, Jvan, jmovirnist, abo lysen napysana slova іду ->jdu. Z usih sliv na literu ї ce edyny vypadok. V cyrylyci omonimiv tez dostatno, uzaty hocab vypadky tverdosti/mjakosti prygolosnyh pered i.З твердістю перед «і» нинішній правопис упорався дуже просто: формально, цього явища в мові нема. Хоча, на мою думку, варто було б зберегти засоби для позначення цієї особливості, яка інколи є змістотворчою.Цитировать3. Vy uperedzeni. Cyrylycu nam navjazaly greky. I z togo casu abetka i pravopys e pitanam politycnym. Maly v nosi vony zrucnist i docilnist.Аргумент про греків був актуальний 1000 років тому, коли схожість алфавітів була помітна неозброєним оком. Та й ніби не було візантійської окупації наших земель — нав'язати кирилицю греки могли нам не більше, ніж римляни — латиницю.
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:591. Mozlyvosti program u semantycnomu analizi textiv Vamy znacno nedoocinuuca. Jak pryklad - programy rozpiznavana scanovanyh textiv.Тїльки цї програми розпїзнаут виглад букв і не маут нїцого спїлного з семантицним аналїзом.
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:592. Cilkom pidtrymuu povernena vykorystana litery ї dla poznacena mjakosti prygolosnogo pered neu.Повернена звїдки?
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:593. Vizantiska okupacia mae formu religinoi. Vona tryvae doteper.У нас дузе багато атеістїв, завдяки товам Ленїну і Сталїну, і тим, сцо пїсла них.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 13:091. Ci programy rozpiznaut vyglad ne koznoi litery okremo, a u sukupnosti.Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:591. Mozlyvosti program u semantycnomu analizi textiv Vamy znacno nedoocinuuca. Jak pryklad - programy rozpiznavana scanovanyh textiv.Тїльки цї програми розпїзнаут виглад букв і не маут нїцого спїлного з семантицним аналїзом.Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:592. Cilkom pidtrymuu povernena vykorystana litery ї dla poznacena mjakosti prygolosnogo pered neu.Повернена звїдки?Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 12:593. Vizantiska okupacia mae formu religinoi. Vona tryvae doteper.У нас дузе багато атеістїв, завдяки товам Ленїну і Сталїну, і тим, сцо пїсла них.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 13:12
До рецї, як розрїзнати слова «цого» і «цого»?
Або як визнацити знацена написаного запитана «Цим працувати?»
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 13:35А давайте будемо писати ось так, а на всі зауваження будемо казати, що вони виссані з пальця?
А вавайве вувево вивави ов так, а ва вві вавувавеввя вувево вавати, вво вови виввані в вавьця?
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 13:25Context. I zdorovy gluzd. Cy ce vasi dopovidni nacalstvu nosat taku formu? Pryklad vyssano z palca.Не з палца, а з ситуацїі, де за контекстом пїдходит і те і те.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 13:55Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 13:25Context. I zdorovy gluzd. Cy ce vasi dopovidni nacalstvu nosat taku formu? Pryklad vyssano z palca.Не з палца, а з ситуацїі, де за контекстом пїдходит і те і те.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 12:17
До того ж в українській мові буває пом'якшення всіх приголосних перед усіма голосними, не вводити ж 13 букв заради цього.
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 17:59Вот так и получается, затеяли реформу орфографии - а выходит, придётся менять важнейшие слова языка.
Krim togo e stara dobra forma slova cej - sej. Mozna pytaty: Sym pracuvaty?
Цитата: Jarvi от апреля 4, 2011, 19:22Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 17:59Вот так и получается, затеяли реформу орфографии - а выходит, придётся менять важнейшие слова языка.
Krim togo e stara dobra forma slova cej - sej. Mozna pytaty: Sym pracuvaty?
Цитата: Sirko от апреля 4, 2011, 18:38Справді? Я знаю лише д,т,з,с,ц,л,н,р(?) + жж(?), чч(?) + свято(?). Безумовно, необхідно якось писати іноземні слова. Хіба не простіше це робити мовою оригіналу? Jakot cuvette, buerger, geus.Ще є тьмяний різьбяр. А іноземні слова так треба писати лише поки вони не мають усталеної вимови, яку можна оформити за загальними правилами українського правопису.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 19:57Чому не тьмʼяний різьбʼяр? Це підтверджується правилом 17.3 чинного правопису:
Ще є тьмяний різьбяр. А іноземні слова так треба писати лише поки вони не мають усталеної вимови, яку можна оформити за загальними правилами українського правопису.
ЦитироватьЧому не тьмʼяний різьбʼяр?Тому що мавпячий, свято, морквяний, і т.д. Після групи приголосних кореня апостроф не ставиться.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 21:15ЦитироватьЧому не тьмʼяний різьбʼяр?Тому що мавпячий, свято, морквяний, і т.д. Після групи приголосних кореня апостроф не ставиться.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 21:59Як писав Нечуй,
З одного боку, губна приголосна м'якою бути не може. З іншого, апостроф указував би на йотацію, яка в словах цього типу не відбувається (втім, це залежить і від діалекту) — «я» тут переходить у специфічну голосну без приголосної, яка, разом з тим, відрізніється від [а].
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 13:09Знову Нечуй:
Тїльки цї програми розпїзнаут виглад букв і не маут нїцого спїлного з семантицним аналїзом.
Повернена звїдки?
У нас дузе багато атеістїв, завдяки товам Ленїну і Сталїну, і тим, сцо пїсла них.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 21:15Тому що мавпячий. Після групи приголосних кореня апостроф не ставиться.І де тут група приголосних? І вимова теж роздільна часто. Хоча дзіктараф-анцїфанєтчікаф та інших анцїарфаепістаф можна не рахувати.
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 21:59Як показує практика, йотація майже не поширилася хіба що до тьмяних свят. Зате мавп'ячий, мертв'як, духм'яний.
З одного боку, губна приголосна м'якою бути не може. З іншого, апостроф указував би на йотацію, яка в словах цього типу не відбувається (втім, це залежить і від діалекту) — «я» тут переходить у специфічну голосну без приголосної, яка, разом з тим, відрізніється від [а].
Цитата: Python от апреля 5, 2011, 13:13
Якщо узагальнити, йотація відсутня в тих випадках, коли приголосна перед непом'якшуваною губною належить до зубних і переходить у м'яку (свято, різьбяр, тьмяний), тоді як у решті випадків вона всеж відбувається, хоч апостроф і не пишеться?
Цитата: Python от апреля 5, 2011, 13:13У решті випадків по-різному. Роздільну вимову мавп'ячий знають здавна, навіть раніше ніж черв'як, але нормалізатори нашого кривопису, напевне, забули що в нас ма[ў]п'ячий, а не ма[ф']пячий, а його написання навіть є «трудністю української мови». Сприяють йотації попередні звучні звуки (найголовніше голосні, трохи менше сонорні приголосні), а стримують її попередні м'які зубні.
Якщо узагальнити, йотація відсутня в тих випадках, коли приголосна перед непом'якшуваною губною належить до зубних і переходить у м'яку (свято, різьбяр, тьмяний), тоді як у решті випадків вона всеж відбувається, хоч апостроф і не пишеться?
Цитата: Python от апреля 4, 2011, 21:00Як щодо темряви і різати? Мʼякість втрачено. Ну мусили спаскудити якось правопис! А в яких словах, байдуже...
У словах, споріднених з «тьмяний» і «різьбяр», м'якість зубної приголосної зберігається навіть тоді, коли «я» після губної нема: пітьма, різьба. В інших наведених словах м'якість може втрачатись при словозміні чи словотворі, або ж пом'якшуюча голосна лишається завжди на тому ж місці, тому потреби в м'якому знаку тут нема.
Цитата: Калъграф от апреля 14, 2011, 13:22
ж - zg (буквосполучення zh в українській мові використовується: згори - zhory , але жах - zgax)
Цитата: Калиграфъ от апреля 18, 2011, 00:00
Що ви запропонуєте?
;up:
Цитата: Калиграфъ от апреля 18, 2011, 16:08
Як тоді написати слова: б'ю; п'ю і бю; пю; - однаково . Апостроф використовувати не хочеться )))
Цитироватьна позначення йотованих голосних після голоснихТобто буде так само, як у Вас: bju i bú.
Цитата: Vertaler от апреля 29, 2011, 00:09Tež fih zna šo. Jakaś napivturećka orijentacija. Chaj by zovsim bula turećkoju, a tak — ni se, ni te. Jak na mene, varto b orijentuvatysia na tradycijne latynične pyśmo susidiv-slovjan: slovakiv, poliakiv, čechiv, bilorusiv.
Čomusj meni zdajetjsia, şo ukrajinsjka budj-jakım traslitom vıhliadaje jak fih zna şo, ale vsež-takı vıkladu te, şo meni siohodni nadumalosia.
Цитата: Vertaler от апреля 29, 2011, 00:09Spravdi, ni do čoho vony. Ce bude zajvyj hemoroj rozdumuvaty, ščo vybraty u takych slovach jak «адже»: «adže» чи «aǯe»? Plutanyna bude.
Ʒ i Ǯ — litery, jakşo podumatı, duže potribni, xoča j ne obovjazkovi.
Цитата: Vertaler от апреля 29, 2011, 00:09Tut može vynyknuty spokusa u suržykomovnych čytaty «ô» jak «o»: skončylysia.
...skônčılısia.
Цитата: Vertaler от апреля 29, 2011, 00:09Ce sprava zvycky.
Čomusj meni zdajetjsia, şo ukrajinsjka budj-jakım traslitom vıhliadaje jak fih zna şo,
ЦитироватьDyvue nastilyve bazanna razom z latynyceu stvoryty ukrainsku pidmnozynu MFA. Tym bilse, jaksco bilsist govoryt ne tak, jak pyse.
Ʒ i Ǯ — litery, jakşo podumatı, duže potribni, xoča j ne obovjazkovi.
ЦитироватьCastota vzyvanna litery щ stanovyt 0.001. Ekonomia skladatyme 0.001*100%/2= 0.05%. :)
Potim, je dva taki slova, šče i ščo. Zajva trata času j čornıl.
ЦитироватьJakym cynom etymologicny pravopys usuvae "tinke j hvostate. Osoblıvo ce -ıj." ? Lysen dodae circumflexyvnosti.
Tut meni zdalosia, şo vse v nas nadto tinke j chvostate. Osoblıvo ce -ıj. Tak narodılasia ideja zrobıtı orfohrafiju biljš etımolohičnoju.
Teper u nas zjavliajutjsia litery ô, ê, y. Tak, "y" znovu z namı.
ЦитироватьJak hoceca pysaty rosiskou, to moze vze tak: Dêd prînês ŝ dûbrâvy stôl?
Did prınês z dôbrovy stôl.
ЦитироватьI de lysen j podilasa turbota pro ekonomiu casu j cornyla? :-\
I şe, dumaju, nepohano bude povernutı ch, ce tıpu tež bôljš tradıcijna fihnia niž x.
Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 17:34Ta j spravdi... :???
I nawiščo w odnyx wypadkax obyraty tonšu bukwu, a w inšyx nawpaky — wprowadžuwaty šyrši.
ЦитироватьI naviščo v odnych vypadkach obyraty tonšu bukvu, a v inšych navpaky — vprovadžuvaty šyrši.:green:
Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 17:28
Najčastotnišyj holosnyj ukrajinsjkoji mowy — [a].
Цитата: Drundia от апреля 30, 2011, 05:59
Pid moji kryteriji treba «w».
Цитата: Sirko от апреля 30, 2011, 09:24Ні. а (0,072) < о (0,094)Звідки дані?
Цитата: Drundia от апреля 30, 2011, 19:04Цитата: Sirko от апреля 30, 2011, 09:24Ні. а (0,072) < о (0,094)Звідки дані?
Цитата: Drundia от апреля 30, 2011, 20:14
Najčastotnišyj holosnyj — ce ZWUK!
а+я > о.
Цитата: Hellerick от апреля 30, 2011, 13:23Что за критерии?Фонетические. <v> резервируется для звонкого губно-зубного фрикатива.
Цитата: Alejandro от мая 1, 2011, 22:44Dlia cijeji temy taki zajavy je nesmakom i neprystojnistiu. :negozhe:
Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.
Цитата: Alejandro от мая 1, 2011, 22:44
Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.
Цитата: Python от мая 2, 2011, 10:21
По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації. Так само, як перехід від кирилиці до глаголиці чи арабського письма. І навпаки, аналогічна радикальна реформа російської графіки посилила б позиції української мови: це б збільшило кількість людей, що можуть читати й писати українською краще, ніж російською.
Цитата: Python от мая 2, 2011, 10:21Слухайте, а це ідея! Кодифікувати українську російську, та з латинською графікою...
По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації. Так само, як перехід від кирилиці до глаголиці чи арабського письма. І навпаки, аналогічна радикальна реформа російської графіки посилила б позиції української мови: це б збільшило кількість людей, що можуть читати й писати українською краще, ніж російською.
Цитата: Drundia от апреля 4, 2011, 13:54:oЦитата: Python от апреля 4, 2011, 13:35А давайте будемо писати ось так, а на всі зауваження будемо казати, що вони виссані з пальця?
А вавайве вувево вивави ов так, а ва вві вавувавеввя вувево вавати, вво вови виввані в вавьця?
Цитата: iopq от мая 3, 2011, 18:58
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij
Цитата: Hellerick от мая 3, 2011, 19:21Ale bezsmetrnyj jeЦитата: iopq от мая 3, 2011, 18:58
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij
Naskoljko ja ponimaju, russkomu -зск- v ukrainskom sootvetstvujet -зьк- ("абхазький"), tak shto prichin ne ispoljzovatj digraf ZS tem boleje net.
Цитата: iopq от мая 3, 2011, 18:58Niczoho, zvyknete. Uhorsjka mova - ne slov'jansjka, na vidminu vid poljsjkoji. Meta bula zadijaty lysze slov'jansjki zrazky, ale pry cjomu ne vychodyty za merzi bazovoji latynyci.
rz ne mozsna brati, jakszczo budu pysaty morze to budu dumaty "море", a ne "може"
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij
Цитата: Python от мая 4, 2011, 00:32Ščo, do reči, ne je zrazkovym dlia slovjanśkych mov. :green:
Meta bula zadijaty lysze slov'jansjki zrazky, ale pry cjomu ne vychodyty za merzi bazovoji latynyci.
Цитата: Alejandro от мая 1, 2011, 22:44吾亦是思ю。
Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.
Цитата: Python от мая 2, 2011, 10:21是、з此м吾同意ний也。
По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації.
Цитата: iopq от мая 4, 2011, 01:29Тут справдi И, чи тут лiтерою Y записано звук I?
Problema v tym
Цитировать趣во、啊蟒我ез智іє乎。З 谷歌м та ще 幾個ою 工具ів 我 й ارابسقو حراموتو з明白ію :yes:
Цитата: Python от мая 4, 2011, 02:27:UU:Цитировать趣во、啊蟒我ез智іє乎。З 谷歌м та ще 幾個ою 工具ів 我 й ارابسقو حراموتو з明白ію :yes:
Цитата: Python от мая 4, 2011, 00:48Texnični zasoby — to take. Čym my hirši? Tež jakosj zmožemo.
Budj-jaka slov'jansjka latynka, jakszczo jiji obmerzujutj techniczni zasoby.
Цитата: Python от мая 4, 2011, 11:09
U nas nema tradycijnoji latynsjkoji hrafiky
Цитата: http://www.artos.wbl.sk
Serdečňi vitame všytkych našych i budučich čitateľiv rusiňskoho časopisu ARTOS
ЦитироватьA jak zez ukrainska latynka Lozynskogo 1834 i Ireceka 1859?Zvarzajuczy na te, szczo korzen pysaka mav todi vlasnu orfohrafiju, ci dvi latynky buly krapleju v kyrylycznomu mori. Biljszistj eksperymentaljnych pravopysiv ne pererosly v pravopysnu tradyciju, i latynycj ce takorz stosujetjsja (inaksze b cja tema ne rozroslasj na 83 storinky z paroju pravopysiv na korznij).
ЦитироватьA ce sucasni sajty, jaki korystuutsa rusynskou=ukrainskou latynyceuBaczu v cjomu analohiju z rosijsjkoju abetkoju dlja kubansjkoji balaczky. Slovacjku latynku tam znajutj usi, a kyrylycju - lysze ti, chto jiji desj dodatkovo vyvczav dlja sebe.
Цитата: Python от мая 4, 2011, 18:35ЦитироватьA ce sucasni sajty, jaki korystuutsa rusynskou=ukrainskou latynyceuBaczu v cjomu analohiju z rosijsjkoju abetkoju dlja kubansjkoji balaczky. Slovacjku latynku tam znajutj usi, a kyrylycju - lysze ti, chto jiji desj dodatkovo vyvczav dlja sebe.
Цитата: Hellerick от мая 4, 2011, 17:14Цитата: http://www.artos.wbl.sk
Serdečňi vitame všytkych našych i budučich čitateľiv rusiňskoho časopisu ARTOS
А чего это они обозначили мягкость N дважды: и галочкой, и буквой i? Разве Serdečni не кошернее?
Цитата: Sirko от мая 4, 2011, 20:50prasivskyhА Прасів — це де? :donno:
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 08:56V rusynski movi, jak vlasne i v ukrainskiДвоїна знахідний відмінок? І що це за такі дві парі мов?
Цитата: Python от мая 4, 2011, 11:09To jakyj sens vyhaduvaty alfavit z symvolamy, jaki v realjnomu rzytti vse odno ne vykorystovuvatymutjsja?Čomu ne wykorystowuwatymutjsia? Prynajmni zaminiatj te nepodobstwo w pasportax.
Цитата: Hellerick от мая 4, 2011, 17:14
А чего это они обозначили мягкость N дважды: и галочкой, и буквой i? Разве Serdečni не кошернее?
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 09:33
Де-де, а з власними назвами контекст ніяк не допоможе.
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 09:36Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 08:56V rusynski movi, jak vlasne i v ukrainskiДвоїна знахідний відмінок? І що це за такі дві парі мов?
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 10:31Prasiv podibny na Prešov tak samo, jak Австрія podibna na Österreich. Ani Прасова, ani Прашова, ані Прясова v pryrodi ne isnue.А ви там знаєте, що існує, а що ні. Для назв поселень чого тільки не видумають. Як на мене, треба ще й наголос обов'язково у власних назвах ставити, щоби
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 10:31Tut ій=і, ий=y. Bo naspravdi tak i cytaetsa pered prygolosnymy. A golosni na pocatku ukrainskuh sliv i tak jotovani. Ce bylo navit zafixovane v odnim z ukrainskyh pravopysiv.Ну, на початку юкраїнських може й йотовані, а на початку українських — не завжди.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:05Vesely ukrainec tak i cytaetsa: весели юкраїнець :)У мене ні.
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 10:55
Ну, на початку юкраїнських може й йотовані, а на початку українських — не завжди.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:23Ale naspavdi v slovi ураїнець na pocatku ne golosny у, a napivgilisny-napivprygolosny ў. Tomu й tut nema.Доброго ранку! [ў] у такому місці часто б оглушувався.
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 11:26Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:23Ale naspavdi v slovi ураїнець na pocatku ne golosny у, a napivgilisny-napivprygolosny ў. Tomu й tut nema.Доброго ранку! [ў] у такому місці часто б оглушувався.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:30Slova Вкраїна і вкраїнський nikoly ne zustricalysa?Траплялися.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:30GatcukҐатцук?
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:30Cerguvanna v/u vzagali nema. E lyse vidsutnist grafemy dla Ў.Як це нема? А в прийменнику? З іншого боку v взагалі нема.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:30EНайпоширеніший голосний. Вимовляється коли сказати нема чого.
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 11:42Гатцук
Ґатцук?
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:59A nerozriznenna г/ґ sce nikomu ne zavazalo.ґав-птахів, гав собачий... гей, ґеї...
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 12:06Govoryly-balakaly... V contexti vse stae na svoi misca. Navit za odnakovoi vymovy. Rozriznaemo zЦитата: Sirko от мая 5, 2011, 11:59A nerozriznenna г/ґ sce nikomu ne zavazalo.ґав-птахів, гав собачий... гей, ґеї...
Цитата: Drundia от мая 5, 2011, 12:24
Розрізняємо. Багаторічна практика довела що з цим нема проблем. З викиданням половини фонетики з письма такого досвіду нема. Вовва ваввви вовеввувивя во івеї вавої виввеви вивьва.
ЦитироватьПриродна омонімія — це одне, а штучна — зовсім інше.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 14:58Ja tak samo ne liubliu pysaty makrony v latyni, pozajak starodavni rymliany jich ne vžyvaly, tož usi ci mylyci dlia latyni — šklotstvo. Z rumunśkoji movy Google Translate tež odnakovo perekladaje, ščo z diäkrytykoju, ščo bez. A ot v ukrajinśkij movi — perekynuv čerez transliterator roman, pročytav, ščo ne kažiť, a vse ž taky kavajno, koly nijakoho nekomplektu — vse na svojemu misci. Vy možete pysaty u pryvatnych dopysach i nekomplektom, aby lyše bulo zrozumilo, a ot koly jdeťsia pro važlyvu praciu abo ž Sviate Pyśmo, tut varto bulo b podbaty pro povnyj variänt ukrajinśkoji latynky.
To omonimia, a ce omografia. Do togoz zaproponovana dla povsakdennogo korystuvanna. Dla ditej, inozemciv i linguistiv -- prosu duze, korystujtesa hackamy-caronamy ta carkamy-acutamy, hibaz ja boronu?
Цитата: Lugat от мая 5, 2011, 15:23Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 14:58Ja tak samo ne liubliu pysaty makrony v latyni, pozajak starodavni rymliany jich ne vžyvaly, tož usi ci mylyci dlia latyni — šklotstvo. Z rumunśkoji movy Google Translate tež odnakovo perekladaje, ščo z diäkrytykoju, ščo bez. A ot v ukrajinśkij movi — perekynuv čerez transliterator roman, pročytav, ščo ne kažiť, a vse ž taky kavajno, koly nijakoho nekomplektu — vse na svojemu misci. Vy možete pysaty u pryvatnych dopysach i nekomplektom, aby lyše bulo zrozumilo, a ot koly jdeťsia pro važlyvu praciu abo ž Sviate Pyśmo, tut varto bulo b podbaty pro povnyj variänt ukrajinśkoji latynky.
To omonimia, a ce omografia. Do togoz zaproponovana dla povsakdennogo korystuvanna. Dla ditej, inozemciv i linguistiv -- prosu duze, korystujtesa hackamy-caronamy ta carkamy-acutamy, hibaz ja boronu?
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 15:58Ale ž pohoďtesia, jevreji j araby choča v povsiakdennomu žytti j pyšuť svojim nekomplektom, prote Sviate pyśmo vydajuť iz povnym komplektom holosivok ta inšych službovych znakiv. I robyťsia ce dlia toho, ščob ne bulo riznočytań (a zvidsy j riznotlumačeń!) kanoničnoho tekstu Tory čy Koranu. Otže, istoryčnyj dosvid vymahaje inodi j komplektu.
Ja tez romany translituvav. Bez diakrytyky i dygrafiv tez 100% kavajno. A dla tocnosti e matematyka. Ludy i tak rozumiut lyse 10% vid togo, sco mav na uvazi avtor. Navit pry 100% vidpovidnosti zvucanna do litery. Bo fuzziness e pryrodnou vlastyvistu movy i ludej. Sce vid Babilonskoi vezi. Koby vsi 'dyn 'dnogo rozumily na 100%, vse b bulo zovsim ne tak...
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 14:58Hto z govoryt pro polovynu fonetyky? г/ґ ne rozriznalysa desatky rokiv i nicogo. з/ж, с/ш v spolucennah зж, жз, сш, шс zvycat jak жж, зз, шш, сс, ne govoracy vze pro te, sco ce 1 i 2 palatalizacia vid г, х, jak i ц/ч vid к. Tut zvjazky znacno glybsi, i ne vypadkovo, sco same ci litery z hackom zaproponovani Janom Husom.Не нічого, а всього. Разом з нерозрізненням йотації й пом'якшення якраз буде половина фонетики.
Цитата: Sirko от мая 5, 2011, 14:58To omonimia, a ce omografia. Do togoz zaproponovana dla povsakdennogo korystuvanna. Dla ditej, inozemciv i linguistiv -- prosu duze, korystujtesa hackamy-caronamy ta carkamy-acutamy, hibaz ja boronu?Ще гірше. Прізвища фіг розрізниш. Іще не відрізнимо «неміцний» від «немічний».
Цитата: Python от мая 4, 2011, 00:32Ce zs hirsze, tomu szczo pol'aky ne zrozumijut' pravil'no, kraszcze skazaty szczo mozsna zvyknuty do "zs" tomu szczo ce ne vyhl'adaje jak pol'ska mjaka rЦитата: iopq от мая 3, 2011, 18:58Niczoho, zvyknete. Uhorsjka mova - ne slov'jansjka, na vidminu vid poljsjkoji. Meta bula zadijaty lysze slov'jansjki zrazky, ale pry cjomu ne vychodyty za merzi bazovoji latynyci.
rz ne mozsna brati, jakszczo budu pysaty morze to budu dumaty "море", a ne "може"
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij
Цитата: Demetrius от мая 4, 2011, 02:25Я б сказал шо там і, але вікіпедія не згодна, тому записав "тим"Цитата: iopq от мая 4, 2011, 01:29Тут справдi И, чи тут лiтерою Y записано звук I?
Problema v tym
ЦитироватьCe zs hirsze, tomu szczo pol'aky ne zrozumijut' pravil'no, kraszcze skazaty szczo mozsna zvyknuty do "zs" tomu szczo ce ne vyhl'adaje jak pol'ska mjaka rMorze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj. Paralelj ż=rz dlja nych maje buty oczevydnoju, i, jmovirno, sami vony czas vid czasu robljatj podibni pomylky na pysjmi.
Цитата: iopq от мая 7, 2011, 04:35Ce sce odna problema sucasnoi cyrylyci - nepoznacuanist nepomjaksuocoi i.Цитата: Demetrius от мая 4, 2011, 02:25Я б сказал шо там і, але вікіпедія не згодна, тому записав "тим"Цитата: iopq от мая 4, 2011, 01:29Тут справдi И, чи тут лiтерою Y записано звук I?
Problema v tym
Цитата: Python от мая 7, 2011, 05:36Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?
ЦитироватьCe sce odna problema sucasnoi cyrylyci - nepoznacuanist nepomjaksuocoi i.Cej kyrylycznyj nedolik zdajetjsja mizernym na tli latynyci bez poznaczennja pom'jakszennja j szypljaczosti vzahali ;)
Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 06:36Ce sce odna problema sucasnoi cyrylyci - nepoznacuanist nepomjaksuocoi i.«непом'якшуочої»? І взагалі, бридкий дієприкметник.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 06:43Pznč(j)m lš prhlsn, ao ye ooi. Буде добре.ЦитироватьCe sce odna problema sucasnoi cyrylyci - nepoznacuanist nepomjaksuocoi i.Cej kyrylycznyj nedolik zdajetjsja mizernym na tli latynyci bez poznaczennja pom'jakszennja j szypljaczosti vzahali ;)
Цитата: Drundia от мая 7, 2011, 06:41Do czoho tut Mor'ze? My rz ne plutajemo v kyrylyci будь-як і будяк, hocza v oboch slovach odni j ti rz holosni ta pryholosni.Цитата: Python от мая 7, 2011, 05:36Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?
Цитата: Drundia от мая 7, 2011, 06:41Цитата: Python от мая 7, 2011, 05:36Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?
Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 06:49Po-vaszomu, latynycja dlja szypyljavoji ukrajinsjkoji movy - ne biljsze zbytkuvannja? :)Цитата: Drundia от мая 7, 2011, 06:41Цитата: Python от мая 7, 2011, 05:36Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?
Monty proty latynizacii. Jak i Drew&ya Tomu j zbytkuuca...
Цитата: Python от мая 7, 2011, 06:48Do czoho tut Mor'ze? My rz ne plutajemo v kyrylyci будь-як і будяк, hocza v oboch slovach odni j ti rz holosni ta pryholosni.Fi, znowu apostrip... Ja by perejšow na latynku zarady zmenšennia kiljkosti apostropiw.
Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 06:49Monty proty latynizacii. Jak i Drew&ya Tomu j zbytkuuca...:donno: Ne rozumiju zowsim.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 07:01Treba literu "q" wzqywaty zamistj djakrytykiw.
Ja postavyv za mety lysze odne: dovesty bezpidstavnistj tezy pro te, szczo latynycja na slov'jansjkij osnovi ne morze obijtysj bez diakrytykiv.
ЦитироватьFi, znowu apostrip... Ja by perejšow na latynku zarady zmenšennia kiljkosti apostropiw.U dejakych proektach latynky apostrofamy poznaczajetjsja m'jakistj - vidpovidno, jich tam staje biljsze, nirz u kyrylyci.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 07:01
Ja postavyv za mety lysze odne: dovesty bezpidstavnistj tezy pro te, szczo latynycja na slov'jansjkij osnovi ne morze obijtysj bez diakrytykiv.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 07:30Ne zawažaje.
"Q" ne maje tradyciji vrzyvannja u slov'jan. Tym biljsze, jak modyfikator, a ne bukva dlja czurzynsjkych vlasnych nazv.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 07:33U dejakych proektach latynky apostrofamy poznaczajetjsja m'jakistj - vidpovidno, jich tam staje biljsze, nirz u kyrylyci.Na mylo taki projekty latynky.
Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 07:35Tobto pytanna polagae v tomu, cy musyt fonetycnist pysma dohodyty do absurdu. Kytayci dovodat, sco ni. Bud-jaka systema pramue do stanu rivnovagy i stabilnosty. V ukrainski movi e kupa dialektiv, de mjakist prygolosnyh vidriznae sa vid "literaturnoi". Comu b nicym ne vypravdany grammarnazyzm ne zaminyty na liberalizm. Pryduseni Kaganovycem sproby znajty zolotu seredynu miz galyckym i ukrainskym pravopysamy, starannamy jogo nascadkiv typu Rusanivskogo j dosi lysaut sa marnymy. Nepoznacenna na pysmi spirnyh momentiv bulob krascym vyhodom.Krašžym wyxodom bula b paraleljna norma ščodo wsix spirnyx momentiw. Na mylo i Skrypnyka i Xwyliu i naščadkiw jixnix — uodnomanitniuwačiw. Prizwyšča rozrizniaty treba. I minimaljni pary tež.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 06:48bud' jak ce dvi morfemy, i v latynci budut' pysaty s'a jak bud'jak ta j bud'akЦитата: Drundia от мая 7, 2011, 06:41Do czoho tut Mor'ze? My rz ne plutajemo v kyrylyci будь-як і будяк, hocza v oboch slovach odni j ti rz holosni ta pryholosni.Цитата: Python от мая 7, 2011, 05:36Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?
Цитата: Python от мая 7, 2011, 06:48Морьзе? :o ;)
Do czoho tut Mor'ze?
Цитата: Python от мая 7, 2011, 09:54Harazd. Ale, na vidminu vid chorvatśkoji movy, zanadto bahato bude v teksti jotiv. A ce ne spryjaje estetyčnomu vyhliadu tekstu. Krašče b uže pysaty: ia, ie, io, iu pislia pryholosnych, a u razi zbihu holosnych, jakščo vže chočete bez diakrytyky, stavyty apostrof. Napryklad: bi̇'olohoja, di'ahnostyka... Vse ž taky menše.
Apostrof - znak dlja rozdilennja. Dlja pom'jakszennja isnuje jot - jak u chorvativ.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 09:54Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.
Apostrof - znak dlja rozdilennja. Dlja pom'jakszennja isnuje jot - jak u chorvativ.
Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 10:17Žyvij liudyni? :uzhos: Zamisť konstruktyvnoji krytyky? O mein Gott! :negozhe:
Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.
Цитата: Lugat от мая 7, 2011, 10:22:) Vti casy ce b i bulo constructyvnou krytykou. Neconstructyvnou bulo b posadovyty na palu, zalyty gorlanku svyncem, rozirvaty, pryvjazavsy do dvoh derev cy koney. ::)Цитата: Sirko от мая 7, 2011, 10:17Žyvij liudyni? :uzhos: Zamisť konstruktyvnoji krytyky? O mein Gott! :negozhe:
Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.
ЦитироватьAle, na vidminu vid chorvatśkoji movy, zanadto bahato bude v teksti jotiv. A ce ne spryjaje estetyčnomu vyhliadu tekstu. Krašče b uže pysaty: ia, ie, io, iu pislia pryholosnych, a u razi zbihu holosnych, jakščo vže chočete bez diakrytyky, stavyty apostrof.IMHO, zv'jazok mirz "i" ta m'jakistju mensz oczevydnyj, nirz zv'jazok mirz m'jakistju ta jotacijeju: zokrema, v dejakych slovach (V'jaczeslav, bjuro ta in.) sposterihajetjsja kolyvannja mirz rozdiljnoju ta nerozdiljnoju vymovoju pryholosnoji z jotovanoju. Perechody rz dvoch holosnych (ia/iu/ie/io) v odnu z pom'jakszennjam praktyczno vidsutni v naszij movi. Krim toho, "i" v bahatjoch vypadkach ne pom'jakszuje pryholosnu vzahali. I potim, m'jaki pryholosni ne pered holosnymy terz treba jakosj poznczaty - to naviszczo vynachodyty dlja odnoho javyszcza piv desjatka sposobiv zapysu?
Цитата: Python от мая 7, 2011, 09:12А в звукозаписах ортоеп'я не треба? Бо назаписують такого, шо потім ніхто не зрозуміє.
У часи, коли відтворення звукозаписів голосу технічними пристроями витіснило читання вголос, орфоепічна роль орфографії стає другорядною. А отже, практична роль орфографії зводиться лише до уникнення неоднозначностей при записі думки та при читанні написаного.
Цитата: Lugat от мая 7, 2011, 10:14Napryklad: bi̇'olohoja, di'ahnostyka... Vse ž taky menše.Ja pyšu "bjolohja", "djahnostyka". Use odno bez zusylj ne widriznyty.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 11:26IMHO, zv'jazok mirz "i" ta m'jakistju mensz oczevydnyj, nirz zv'jazok mirz m'jakistju ta jotacijeju: zokrema, v dejakych slovach (V'jaczeslav, bjuro ta in.) sposterihajetjsja kolyvannja mirz rozdiljnoju ta nerozdiljnoju vymovoju pryholosnoji z jotovanoju.Ne znaju. Dywno jakosj. Za blyzkistiu zwučannia majemo takyj riad: CiV — CïV — CjV. A čerhuwannia dywne... nu to mabutj čerez kiljkistj skladiw.
Цитата: Python от мая 7, 2011, 11:26Krim toho, "i" v bahatjoch vypadkach ne pom'jakszuje pryholosnu vzahali.U ridkyx...
Цитата: Python от мая 7, 2011, 11:26I potim, m'jaki pryholosni ne pered holosnymy terz treba jakosj poznczaty - to naviszczo vynachodyty dlja odnoho javyszcza piv desjatka sposobiv zapysu?Čomu dlia odnoho? Bo tak u školi skazaly?
Цитата: I_one от мая 11, 2011, 00:56
Система, яка підійде для російської латинки, підійде і для української.
Цитата: Hellerick от мая 11, 2011, 13:04:(Цитата: I_one от мая 11, 2011, 00:56
Система, яка підійде для російської латинки, підійде і для української.
Вовсе не обязательно.
Конечно, можно сделать и универсальную восточнославянскую латиницу, но она не будет оптимальной для всех языков.
Например, очень разный статус пар и/ы vs i/и, а также е/э vs є/е в русском и украинском языках весьма вероятно делает нежелательным их обозначение в русской и украинской латиницах.
Цитата: Lugat от мая 13, 2011, 13:17:=
Čoho tiľky liudy ne prydumajuť, aby ne vykorystovuvaty diäkrytyku! :wall: A vlasne, ce vže problema včorašnioho dnia. Vykorystovujemo ž my v kyrylyci diäkrytyky u literach «й», «ї», ta j ničoho. A ci chvosty jotiv, vybačte, pane Kaljigrafe, ale ce — ne kalihrafija. :no:
Цитата: iopq от мая 13, 2011, 13:28Todi vzhe krashche, koly nema inshoho, skorystavshys tsiieiu storinkoiu (http://translit.ayho.org.ua/), perehaniaty tekst na ofitsiinyi translit, bo vse odno pasporty vzhe vypysuiut tsym translitom.
Vzsezs unikod stojit' na vsih kompjuterah. A ti kto joho ne majut' mozsut' pysaty jak ja piszu.
Цитата: Transhumanist от февраля 4, 2011, 21:29
Tac, naprycład u tii abetĉi jacu ja proponuju je navitě pewna systema: C, S, G, Z z hačcom (caron) vidcrytym dohory - utvoriujutě šyplači, coły ž unyz (C, G) - t.zv svystiači sybillanty, todi vyide ĝercalnyi efect S/Z-Š/Ž (ш/ж)-C/G(К/Ґ)-Č/Ğ(ч/дж)-Ĉ/Ĝ(ц/дз). Zrozumilo, sčo mam daty pewne rationale dejacym nezvyčnym momentam, čomu naprycład C a ne zvyčne K? Po perše ja je prybičnycom, zberežennia za umow zapozyčennia sliw z inozemnych mow zberihaty oryginalne napysannia - cultura a ne Kultur, occult, a ne okult, dyslexia, a ne dysfleksija, a oscilcy bilšistě tacych zapozyčeně je z Latyny albo z Angliiscoji de dominuje C, to ž je logičnišym zrobyty C pravyłom, a K - excepĉieju, dla sliw z mow jac to Nimeĉěca, Polsěca, ba i Angliisca na cštałt "shock"etc. Po druhe, zberežetsia logičnyi riad (read?) C/G-Č/Ğ-Ĉ/Ĝ. Maw navitě temptaĉiu vilne K vycorystaty jac Х ta znow, sčo todi robyty z charysmoju čy characterom.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 13, 2011, 11:44
льє воду-ljje vodu
Цитата: Hellerick от мая 13, 2011, 14:12Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 13, 2011, 11:44
льє воду-ljje vodu
А если бы было написано "lje vodu", то это как бы читалось?
И как пишутся слова типа "поэт"?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 13, 2011, 15:04Todi vže Jelysavethradkoju (na česť materi Ivana Chrestytelia, a ne komunistyčnoho funkciönera Kirova), jakščo majete na meti majbutnie Vašoho proektu. ;)
...і пропоную назвати мою латинку Кіровоградкою !!!
А щодо гачкуватості літери "j" то все таки це повноцінна літера.
І спробуйте сьогодні відправити листа через Укр.нет з діакритикою - в мене не вийшло((
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 14, 2011, 12:10A ja tut do čoho? Ja tiljky pered /j/ ne poznačaju, tobto ne rozrizniaju kyrylyčni mjakyj znak i apostrip.
Добре зрозуміло Drundia. Тоді в мене щось таке вийшло
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 14, 2011, 12:10Сочетание -сия- в украинском разве не бывает? Лучше писать -ся- как sia. В остальном прекрасная система.
vidbutysya
ЦитироватьСочетание -сия- в украинском разве не бывает?-Сія- — буває: сіяч, росіяни, місія. -Сия- — нема.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 14, 2011, 14:45
di'akrytyky
Цитироватьчуже іа передаємо через ія, іе — через іє, іи — через ію (у загальних іменниках), але іо через — іо: матеріял, історія, копія, Азія, соціялізм, спеціяльний, мініятюрний, паліятив, амоніяк, діялект і т. ін.; авдієнція, гієна, клієнт, пієтет, Трієст і т. ін.; тріюмф, тріюмвірат, радіюс, консйліюм, медіюм, але Кіу-Сіу і т. ін.; ембріон, геліотроп, біоскбп, соціологія, аксіома, Онтаріо; критерій, радій і т. ін.
1\2 | а/я | е/є | у/ю | о/йо | и/і/ї |
початок | 1:1 | 1:2 | 40:1 | 3:1 | 0:33:1 |
а/я | 1:40 | 1:522 | 1:24 | 1:3,4 | 0:1:56 |
е/є | 1:10 | 1:100 | 1:88 | 48:1 | 0:0:∞ |
у/ю | 1:3,3 | 1:57 | 0:∞ | 1/17 | 0:1:56 |
о | 1:2250 | 1:107 | 0:∞ | 1:65 | 0:0:∞ |
і/ї | 1:4,4 | 0:0:∞ | 1:16 | 1,7:1 | 0:0:∞ |
Цитата: Python от мая 16, 2011, 11:55Навпаки, це /ј/ настільки вокалічний. Хоча є певні сумніви щодо першого голосного в слові, перший склад любить побічний наголос (загадка: що тут суб'єкт, а що об'єкт).
Звідки в українській мові така потужна редукцья?!
Цитата: Sirko от мая 16, 2011, 11:572. АУ, УА pysaty AW, WA (awtodafe, sytwacia):yes:
Цитата: Sirko от мая 16, 2011, 11:573. ІА, ІУ pysaty zgidno pravopysu '28Zhidno prawopysu krašče ne pysaty, pysaty krašče zhidno z prawopysom i hramatykoju.
ЦитироватьУзагалі сучасні словники вже масово поширили паралельне написання авто/ауто у випадках, коли в російській лише «у».Зібрати б укладачів тих словників і змусити повторювати «гавптваха», поки губи не затерпнуть...
Цитата: Python от мая 16, 2011, 12:20Зібрати б укладачів тих словників і змусити повторювати «гавптваха», поки губи не затерпнуть...Зверніть увагу, лише на першу частину складних слів авто-/ауто-. Гавптвахти, на жаль, ще нема. От би ще когось зібрати повторювати «гауптвахта» поки губи не затерпнуть...
Цитировать...I vona prysla, divcyna slavna i cysta, sco pahla pontiskou azalieu, duhmjanym kadylom i dykou orhideeu, jaki rosly na zabolocenyh beregah ricecky Irdyn (bagna, sco nikoly ne vymerzaly, vberegly roslyny dolodovykovogo periodu), i ih Evdosa kydala v kupil. Toz vona, ca divcyna slavna, prysla i lagla bila nogo, Corny Voron ne bacyv ii u temravi, tilky camriv od cystogo povivu volossa i tila, viddanogo jomu na potalu, i, prygortaucy do sebe divcynu slavnu, vrodzenu z togo vulkanu, sco miljon rokiv tomu vyvergnuvsa na misci teperisnogo Holodnogo Jaru, vin dilyvsa iz neu svoim zdorovjam, stavav korenem pontiskoi azalii, dykoi orhidei, kadyla duhmjanogo i perelyvav u nyh svou mic, a sam pyv sylu z ii grudej, i tak vony stavaly edynym kolobigom.(http://img.baidu.com/hi/jx/j_0022.gif)(http://img.baidu.com/hi/jx/j_0012.gif)
Цитата: Sirko от апреля 1, 2011, 10:45
Proponuu velmysanovnomu panstvu vlasny variant ukrainskoi latynky, naviany lucukivkou ta gacukivkou, cilu jakogo e sproscena ta skorocena pysma. Za osnovu vzato lucukivku z nastupnymy zminamy:
1. G=Г, Ґ; H=Х, Г; X=КС. Bo tak mysa vydae na krasce:)
2. Diakrytycni znaky ne vykorystovuuca. :) Ani dla pomjaksena prygolosnyh d, t, z, s, c, r, l, n, ani dla poznacena prygolosnyh c, s, z z caronom. Jak araby i evrei godni tak pysaty, ta sce j bez golosnyh, to hibaz my girsi?
3.Litera J ne pyseca:
3.1. Mezy dvoh golosnyh krim vypadkiv, koly drugou golosnou e litera O. Bo v ukrainskyh slovah drugy golosny zazvycaj jotueca. Napryklad: твоєї->tvoei, район->rajon, фіалка->fialka.
3.1.1. Dyftong АУ pyseca AV. Ce usuvae mozlyvi neporozumina i povertae stary pravopys. Napryklad: аудит->avdyt, шаурма->savrma, сауна-> savna
3.2. Napocatku sliv pered E ta I. Comu same pered nymy? Ne znau, ale ih inakse vid a,o,u poznacav sce Gacuk u svoemu pravopysi. Scos u tomu e :). Napryklad: Європа->Evropa, є->e, її->ii.
3.3. Budde pisla liter Y ta I. Napryklad: Андрій Потоцький->Andri Potocky, зелений змій->zeleny zmi, війна->vina, бийся->bysa.
4. Fonetycne napysana etymologicnyh atavizmiv: -тьс-,-тс-,-тст-,-дц->-c-, -стс-->-ss-, -тд-->-d-, -ння->-na, tosco.
5. Slova insomovnogo pohodzena mozut peredavatysa bez zmin: calculator, display, microprocessor, cancer, militia.
6. Castky pysuca razom z poperednim slovom: jakbyzto, otozbo j vono, budhto, jaksa maes.
Generalna Asamblea progolosue cu Zagalnu deklaraciu prav ludyny jak zavdana, do vykonana jakogo povynni pragnuty vsi narody i vsi derzavy z tym, scob kozna ludyna i kozny organ suspilstva, zavzdy maucy na uvazi cu Deklaraciu, pragnuly slahom osvity spryaty povazanu cyh prav i svobod i zabezpecenu, slahom nacionalnyh i miznarodnyh progresyvnyh zahodiv, zagalnogo i efektyvnogo vyznana i zdisnena ih jak sered narodiv derzav-cleniv Organizacii, tak i sered narodiv terytori, sco perebuvaut pid ih jurysdykcieu.
Цитата: Python от июня 4, 2011, 11:30
Для остаточної схожості з LINGVA LATINA треба позначити ідентично не лише i/ji/j, але й u/v. Крім того, y — не латинська буква, її теж бажано замінити на i.
Цитата: Drundia от июня 9, 2011, 12:07g=ґ (g = voiced velar stop [IPA: g])
У них для «г» є аж три символи! h/x/g. Чомусь.
ЦитироватьThe Ukrainian language is situated not on the branch of East-Slavic languages, as it should be, but between a big branch, containing all other Slavic languages, and another, containing the Baltic languages (Fig. 2). The ASJP distance between Ukrainian and Latvian is 92.11 and the distance between Ukranian and Lithuanian is 90.94. The distances between Ukrainian and Slavic languages vary in the range from 50.99 to 68.64, with the smallest distance being to Belarusian: 50.99. Thus, theбо ж ріґ, імя ближчі до російських рог, имя, ніж ріг і імʼя.
incorrect placement of Ukrainian is not a result of wrong ASJP-project data, but a consequence of an error produced by the NJ algorithm.
ЦитироватьУзгодивши і підсумувавши все вище викладене на форумі...Ви справді перечитали всю тему? ;D
ЦитироватьÇ ç це çeЧи не надто схоже позначення? Людям в окулярах буде важко читати незнайомі слова.
C̣ c̣ це м'який çe m'yky
Цитировать1.) Палаталізація (пом'якшення) приголосних позначається крапочкою внизу літери, при чому! позначення м'якості в кінці слова, а також в буквосполученнях -ськ; -зьк; -ться - пропускається, окрім власних назв та іменЛіз=лізь, мороз=морозь та ін. Занадто багато мінімальних пар, занадто велике навантаження на здогадки з контексту.
Цитировать4.) Літера Y y - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Я я (ybluko - яблуко; v'yznıc̣a - в'язниця), але в решті випадків дає звук -ий (vyṡov - вийшов; cemny - чемний; Kyiv - Київ).Яка з цих літер йде на початку слова «йду»?
y - я / ий
5.) Літера J j - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Ї ї ( jhatı - їхати; v'jzd - в'їзд), між двома приголосними в середині слова або після приголосної в кінці слова дає звук -ій (ljka - лійка; mj - мій), а після голосної дає звук - йій [ їй ] (moj - моїй; j - їй; сıj - чиїй)
j - ї / ій / їй
6.) Літера I ı напочатку слова (якщо після неї йде приголосна літера), і після апострофа дає звук Є є (ıpıskop - єпископ; ıdnist - єдність; p'ı - п'є).
Між приголосними в середині слова, а також після приголосної в кінці слова літера I ı дає зук -и (bıtı - бити; hodıtı - ходити).
Якщо напочатку, в кінці, чи в середині слова з літерою I ı дотикається голосна, то літера І ı читається як йот (ıomu - йому; toı - той; vıun - в'юн).
ı - є / й / и
Цитата: Калиграфъ от апреля 18, 2011, 00:00Що би я змінив:
Згоден з вами, Sirko, без діакритики не обійтись, тоді все так само, лише:
М'які я; ю; є; ё; - á; ú; é; ó;
ж - ž
ш - š
ч - č
щ - šč
Četvertyj Universal Ukrajinsjkoji Centraljnoji Rady
9 sičná 1918 r.
Narode Ukrajiny! Tvojeju syloju, voleju, slovom stala na zemli ukrajinsjkij viljna Narodna Respublika, spravdylasj kolyšná davná mrija batjkiv tvojix – borciv za volnosty i prava trudáščyx.
Ale v tážku hodynu vidrodylasj volá Ukrajiny. Čotyry roky lútoji vijny znesylyly naš kraj i lúdnistj. Fabryky tovariv ne vyroblájutj. Zavody spynájutjsá. Zaliznyci rozxytani. Hroši v cini padajutj. Xliba zmenšujetjsá. Nasuvaje holod. Po kraju rozplodylysj jurby hrabižnykiv i zlodijiv, osoblyvo, koly z frontu posunulo vijsjko, zčynyvšy kryvavu riznú, zakolot i rujinu na našij zemli.
Čerez use ce ne mohly vidbutysá vybory v Ukrajinsjki Ustanovči Zbory v prypysanyj našym poperednim Universalom čas, i ci Zbory, pryznačeni na nynišnij denj, ne mohly zibratysj, ščob pryjnáty z našyx ruk tymčasovu najvyšču revolúcijnu vladu nad Ukrajinoju, ustanovyty lad v Narodnij Respublici našij i orhanizuvaty nove pravyteljstvo.
A tym časom Petrohradsjke pravyteljstvo narodnyx komisariv, ščob pryvernuty pid svoju vladu viljnu Ukrajinsjku Respuliku, opovistylo vijnu Ukrajini i nasylaje na zemli naši svoji vijsjka krasnohvardejciv – boljševykiv, jaki hrabujutj xlib u našyx selán i bez vsákoji platy vyvozátj joho v Rosiju, ne zalyšajučy navitj zerna, nahotovlenoho na zasiv, vbyvajutj nepovynnyx lúdej i sijutj skrizj bezladdá, zlodijactvo, bezčynstvo.
Що ви запропонуєте?
;up:
Цитата: Калїграфъ от августа 12, 2011, 23:01Äk na mene, to misce roztaxuvanä znaka mäkosti nevajlyve. Hoqa susidy stavlat vgori.
1.) Палаталізація (пом'якшення) приголосних позначається крапочкою внизу літери, при чому! позначення м'якості в кінці слова, а також в буквосполученнях -ськ; -зьк; -ться - пропускається, окрім власних назв та імен (misky - міський; prazky - празький; namagatsa - намагається; cerven - червень) але (Taıvaṇ - Тайвань).
sky - ський
zky - зький
ться - tsa
ЦитироватьCiłkom słuxna idea! := Tilky qomu znak stavycä nad drugym gołosnym? Hoqa báduje.
2.) Якщо наступна літера за голосною теж голосна - вона читається йотованою (Italia - Італія; boaguz - боягуз), якщо ж дві голосні літери підряд не йотуються - ставимо діакритичний знак простого читання (акут) (teória - теорія; teátr - театр).
ае - ає
аé - ае
ЦитироватьQym pogano zaava-zaángažovaný, ḍakuu, pocutṭa, pytanṇa?
3.) Якщо після голосної літери йде така ж глосна йотована - ставимо вгорі двокрапку (zäva - заява; ḍakü - дякую), якщо ж після приголосної йде така ж приголосна м'яка - то ставимо двокрапку внизу (pocut̤a - почуття; pıtan̤a - питання).
ä - ая
s̤ - сся
ЦитироватьPłutaty и і я - kepska idea! :no:
4.) Літера Y y - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Я я (ybluko - яблуко; v'yznıc̣a - в'язниця), але в решті випадків дає звук -ий (vyṡov - вийшов; cemny - чемний; Kyiv - Київ).
y - я / ий
ЦитироватьZáve i xkidlyve uskladnenä. Qomu ne pysaty äk ій tak samo, äk ей, ай, ой, уй: liıka, moiı
5.) Літера J j - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Ї ї ( jhatı - їхати; v'jzd - в'їзд), між двома приголосними в середині слова або після приголосної в кінці слова дає звук -ій (ljka - лійка; mj - мій), а після голосної дає звук - йій [ їй ] (moj - моїй; j - їй; сıj - чиїй)
j - ї / ій / їй
ЦитироватьZnov płutanyna. Potrína! е/и/й :no:
6.) Літера I ı напочатку слова (якщо після неї йде приголосна літера), і після апострофа дає звук Є є (ıpıskop - єпископ; ıdnist - єдність; p'ı - п'є).
Між приголосними в середині слова, а також після приголосної в кінці слова літера I ı дає зук -и (bıtı - бити; hodıtı - ходити).
Якщо напочатку, в кінці, чи в середині слова з літерою I ı дотикається голосна, то літера І ı читається як йот (ıomu - йому; toı - той; vıun - в'юн).
ı - є / й / и
Цитата: Калїграфъ от августа 12, 2011, 23:01
Ṛ ṛ ер м'який er m'yky
Ṿ ṿ ве м'який ve m'yky
Цитата: КАЛІҐРАФЪ от сентября 30, 2011, 09:28Ви вигадали ровера... :) Все це є в ISO 9:1995.
Sirko підкориктуй мене) Заради тебе і Drundiі стараюсь! :green:
ЦитироватьНу а латинку таку чи можна використовувати? Чи можна цей варіант стандартом назвати?Чому саме цей? Ми що, даремно попередні 87 сторінок писали? :)
ЦитироватьПрийняли ж очільники наші транслітерацію за англіканським зразкомСкільки б латинок з діакритиками не вигадали, латинки без них усе одно мають технічну перевагу. Хоча національний стандарт трансліту справді невірний.
Цитата: КАЛІҐРАФЪ от сентября 30, 2011, 17:33
Ну мій варіант якось простіше виглядає з діакритикою ніж в ISO 9:1995.
ЦитироватьPrime Штрих ( ′ ) U+2032
А щодо апострофа то в Юнікоді це і є типографський апостроф, або прайм, або штрих. Просто цей штрих менше розриває слова ніж апостроф американський.
Цитировать
Ну а латинку таку чи можна використовувати? Чи можна цей варіант стандартом назвати? Прийняли ж очільники наші транслітерацію за англіканським зразком то може це тепер буде національна латинка? Погодьтесь що інші спроби латинки як Лучуківка, латинка Їречека - гірші!? Тим більш безглуздим був би цей форум якщо ми не виведем свій СТАНДАРТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛАТИНКИ ЛІНГВОФОРУМУ (за моїм скромним зразком) :)
Цитата: Sirko от сентября 30, 2011, 18:50Від шрифту залежить — часом бувають схожими. Хоча візуально ідентичними мають бути лише пунктуаційний та літерний апостроф, але останній з'явився в юнікоді пізно, тому в багатьох шрифтах відсутній.
Prime Штрих ( ′ ) U+2032
( ' ) Друкарський апостроф U+0027
( ' ) Punctuation apostrophe (or typographic apostrophe; right single quotation mark; single comma quotation mark), U+2019
( ʼ ) Letter apostrophe (або ,,modifier letter apostrophe"), U+02BC
Де ж вони однакові?
Цитата: Sirko от октября 3, 2011, 00:18Чомусь я в це не вірю :)
Тим більше, що твердого українського ц нема, лишень чужі.
Цитата: Python от октября 3, 2011, 09:16Перед е та и ць всюди стверділо, це лишень підкріплює правило.Цитата: Sirko от октября 3, 2011, 00:18Чомусь я в це не вірю :)
Тим більше, що твердого українського ц нема, лишень чужі.
Цитата: Python от октября 3, 2011, 09:58
Добре, а «цап», «цурка», «цокнути»?
Цитироватьцукор із пол. cukier (нім. Zucker);
щндравий 'обшарпаний' із рум. pundra 'свита';
мацати з пол. тасас; але мацько проти помацки;
хвицати 'копати' з нім. fitzen 'вовтузитися';
пацати 'дриґати' (nop. запацав ногами — Винниченко 1910) з пол. ряс!
(укр. паць) — вигуку, яким кличуть свині;
цап із рум. fop — із XVI ст.;
царина з рум. tarina 'персть' — з XV-XVI ст.; діал. (бойківські,
наддністрянські говірки) царок 'курник';
мацапура з рум. mat 'нутрощі' та роагса 'свиня' (або мацати +риг-,
як у чес. pared 'надуватися'?);
таракўца 'кульбаба' (Вінґрановський 1971) з тур. tarakotu 'черсак';
цвинтар із пол. cmentarz, білор. цвінтар;
цнота з пол. cnota;
ц(в)йндритиу nop. цйндра 'жар, іскри' з нім. Zander,
цвенькати з пол. діал. (Мазовія) cwan(iak) 'дойда'.
Цитата: ШевельовНе так часто, але теж за можливого сприяння афективного чинника в говірках звуком ц замінюється звук ч
(див. 61.2а): цурка (цури — Стефанович 1938), цокатися, цокотіти— nop. рос. чурбан, чокаться; також волоцюга, якщо це слово є перекштал-
товане пол. zdoczega (Кохман).
ЦитироватьТра або всюди мʼяко - або всюди твердо.Цюрка, цяп (у значенні самець кози, а не як «цяп-цяп-цяп» до курчат), цяр, цьокотіти?
Цитироватьзвуком ц замінюється звук чОтже, ч->ц можна вважати питомим українським явищем?
Цитата: Sirko от октября 3, 2011, 10:39Струнка система — це коли з с ц дз бувають і м'якими і твердими. А кривопис, який поширює икання у власних назвах на після ц, але не на після з с дз — це псування стрункої системи.
В деяких говірках ць повністю стверділо. Це не привід для того, щоб псувати струнку систему.
Цитата: Python от октября 3, 2011, 10:46Румунський цап і цяп ( в нас кличуть ціп) - хіба не єдина, і дуже сумнівна пара. Тих чужих слів- на пальцях перелічити. І писати їх треба відповідно - через tz, ts, x, ţЦитироватьТра або всюди мʼяко - або всюди твердо.Цюрка, цяп (у значенні самець кози, а не як «цяп-цяп-цяп» до курчат), цяр, цьокотіти?
Цитата: Sirko от октября 3, 2011, 00:18А що робити з д-дь-дж, з-зь-ж, с-сь-ш, т-ть-ч?
Цікаво б було в латинці згрупувати г-ж-зь х-ш-сь к-ч-ць. Наприклад, c-č-ć.
Цитата: Drundia от октября 3, 2011, 11:35То вже пішла йотифікація.Цитата: Sirko от октября 3, 2011, 00:18А що робити з д-дь-дж, з-зь-ж, с-сь-ш, т-ть-ч?
Цікаво б було в латинці згрупувати г-ж-зь х-ш-сь к-ч-ць. Наприклад, c-č-ć.
Цитата: DarkMax2 от октября 3, 2011, 14:37
ціп не цап. ціп - ціпок, паличка старенького дідуся.
ЦитироватьРосійсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)Де ж цяп-цяп???
Цып-цып, межд. – ціп-ціп. [2]
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Ціп, межд. –
1) вон, прочь;
2) ціп-ціп – прызыв кур: цып-цып. [8]
Словарь росийсько-український 1893-1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Цыпъ-цы́пъ = цїп-цїп-цїп! [9]
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у. [12]
ІІ. Ціп! меж.
1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв.
2) Ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65. [12]
ЦитироватьДе ж цяп-цяп???Ну, не знаю. Схоже, укладачі словників об'їхали не всю Черкащину.
Цитата: Drundia от октября 3, 2011, 14:29Наприклад?
к-ш — теж йотификація.
Цитата: Drundia от октября 3, 2011, 15:19Так тут - перша, а там - "третя" :) Кождій паляталізації - власного діякритика!
Тьху! к-ч, х-ш і г-ж.
Цитата: Валентин Н от октября 3, 2011, 20:14Українське Ч, як і Ж та Ш, м'яким не буває (максимум — напівм'яким перед І, Ю, Я). Хоча історично всі шиплячі колись давно були м'якими.
а у вас противопоставление ч и чь?
Цитата: Drundia от октября 4, 2011, 15:20fixed
Брехня то все про тверді україншькі шіплячі. Вони в нас середньої м'якошьті.
Цитата: Sirko от октября 4, 2011, 19:06шІстка :)Цитата: Drundia от октября 4, 2011, 15:20fixed
шіплячі
Цитата: Python от октября 3, 2011, 10:20цурка из польского córka
«Цурка» й «цокнути» — теж запозичення? В російських аналогах там «ч» з'являється, до речі.
Цитата: Sirko от июня 4, 2011, 11:06
1. C= К, Ц, Ч; G= Г, Ґ; H= Х, Г, ; I= І, Ї, Й; LITERY J, K, Q, W, X V ABETKU NE VHODAT, ALE MOZVT ZAMINATY SPOLVCENNA LITER J=DZ, Q=CV, W=VV, X=CS. NAPRYCLAD: JVRA, BVQA, WID, LUX
3.1.1. LITERA У/Ю PEREDAECA LITEROU U, СOLY VONA IOTOVANA ABO PERED IOTOVANOU LITEROU. V INSYH VYPADСAH PYSECA LITERA V.
7. MINUSCVLY NE VYCORYSTOVUUCA
PERENESENY V SFERV CONCRETNYH VIDNOSYN· TOI IDEAL BUV BY DLA NAS SWERENNIST· IMPERIALIZM V POLITYCI· SVOBIDNA VID DERZAVY CERQA – V RELIGII· OCCYDENTALIZM – V CVLTVRI·VILNA INICIATYVA I ROZRIST – V ECONOMICNIM ZYTTI.
ALE DLA VTILENNA COGO IDEALV POTRIBNY VLASNE TOI ROZMAH VOLI·A DLA NOGO POVNY ROZRYV Z DOTEPERISNOU IDEOLOGIEU PROVANSALSTVA. IDEOLOGII OSTANNOGO I TOGO NACIONALIZMV·IACY ROZVYVAU TVT·NE MOZNA POGODYTY Z SOBOU. VZYVANNA I PANWANNA·SYMBIOZ I VLASNOVLADNIST·HARMONIA I CONTRAPVNCTYVNIST·OBORONNIST I AGRESYVNIST·SCEPTYCYZM I DOGMATYZM·MINIMVM I MAXYMVM·MATERIALIZM I ROMANTYZM·NARID I NACIA·URBA TA INICIATYVNA MENSIST·STYHINIST I ACTYVNIST·TOLERANCIA I VYCLUCNIST·RACIONALIZM TA IRACIONALIZM·PARTYQLARNIST I ZAGALNIST·VSEOBIMAUCIST·ROZVM I VOLA·PROVINCIALSTVO TA VSESVITANSTVO I NACIONALIZM – OS V IACIM PROTYSTAVLENNI MOZNA SHOPYTY SVT OBOH IDEOLOGI.
ZASADY CYNNOGO NACIONALIZMV·IACY SCRIZ PIDCRESLUE MOMENT VOLI·VLADY I AGRESII – E ZAPERECENNAM DOTEPERISNIH ZASAD ROZVMV·STYHINOSTY I POROZVMINNA; E CILCOVYTOU SVPERECNISTU DRAGOMANIVSCYNY. ZASADOU OSTANNOI BVLY RACIONALIZM V CVLTVRI· FEDERALIZM V DERZAVI·DEMOCRATYZM V GROMADI. CYNNY NACIONALIZM CAZE: ORGANICNIST I VIRA V CVLTVRI·VLASNO-VLADNIST V DERZAVI·PROVIDNYCTVO·IERARHIA V GROMADI. TAM "SCASTA MASY" – BVLO ZMISTOM ZYTTA·CLASOVA BOROTBA – ZYTTEVOU FORMOU·BEZVIRNIST - ZYTTEVYM DVHOM. V CYNNIM NACIONALIZMI: ZMISTOM ZYTTA E ACTYVNIST I MOGVTNIST NACII·ZYTTEVOU FORMOU – NACIONALNA BOROTBA·A DVHOM ZYTTA – "ROMANTYCA"·VIRA. TAM PATRIOTYZM BUV VAZCE IARMO·NE SANTYMENT·TVT – VIN POVYNEN STATY VLASNE SANTYMENTOM·VLASNOVILNYM PORYVOM·ZAPALOM
Цитата: andrewsiak от октября 6, 2011, 17:48
ІАкъ се можна срозумѣти?
Цитата: Python от октября 9, 2011, 12:37тіме — час
Аж руки сверблять зробити аналогічний словник англійської мови кирилицею в знак помсти :)
Цитата: Drundia от октября 10, 2011, 14:08А як в оригіналі було??? :-\ :???
маьріджуейнӗ
Цитата: Алексей Гринь от октября 26, 2011, 21:16
y > i (pryholosnych > priholosnich)
i > ó, é, и т.д. Переиспользуют ту же диакритику, что и в ś, плюс имитирует поляков, плюс подсобляет фонематике:
kóń > końa и т.д.
Или циркумфлексом.
ЦитироватьTo moze kûń-kuńa-kuoni?Nadto skladno dla noséév díalektóv, de diftonhi ta u<-o ne zberehliśa.
Цитата: Python от ноября 19, 2011, 13:58Тобто для всіх.
Чергова латиниця для діалектів без іа/іо/іу/іе?
Цитата: Drundia от ноября 19, 2011, 14:33Для всіх, що не потрапили під вплив літературної норми.Цитата: Python от ноября 19, 2011, 13:58Тобто для всіх.
Чергова латиниця для діалектів без іа/іо/іу/іе?
Цитата: Drundia от октября 10, 2011, 14:16так тоже у нас не говорят
/ˌmærɪ'hwɑːnə/
Цитата: iopq от ноября 19, 2011, 15:56Ну звиняйте, я далеко, мені тут словники найдоступніші.
так тоже у нас не говорят
только без /h/
Цитата: Drundia от ноября 19, 2011, 15:58Не ілюзія, а цілком закономіра фонетизація написаного. Атак, звичайно, буква Ф — теж ілюзія.
Який вплив літературної норми? То ілюзія піді впливом ортографії.
Цитата: Drundia от ноября 19, 2011, 16:31Залежить від конкретного носія та діалекту. Хвекання — східноукрїнське явище.
Я підозрюю, що Ф в нас теж не по-справжньому звучить.
Цитата: Drundia от ноября 19, 2011, 17:19Це варіації одного явища.
Ну я не про хвекання, а про огублене Х.
Цитата: Python от ноября 19, 2011, 16:04Ну, я досі не бачив жодних доказів, що кінцеве -ія та серединне -іа- звучать по-різному...
Не ілюзія, а цілком закономіра фонетизація написаного.
А(А) B(Б) V(В) та W(B)наприлад Vowk,Znaw, H(Г) GH(Ґ) D(Д) Е(Е) YE(Є) G(Ж) Z(З) JO(ЙО на початку слова) Ô(ЙО,ЬО) Î(И) І(І) Ї(Ї) Y(Й) K(К ) L(Л) М(М) N(H) | O(O) P(П) R(P) S(С) Т(Т) U(У) F(Ф) PH(в запозиченнях), Х(Х) С(Ц) Ç(Ч) Ș(Ш) ȘÇ(Щ) Ê(Ь) Û(Ю) JU(Ю на початку слова) Â(Я) JA(Я на початку слова) Q -тільки в запозиченнях,наприклад Quarc(Кварц) Quartal(Квартал) |
Цитата: Drundia от ноября 19, 2011, 21:29Ще є -іа- на межі морфем. Щодо кінцевого -іа, там справді є тенденція до неявної йотації (яку, однак, можна пояснити аналогією з переважною більшістю слів, де -іа перейшло в -ія). У словах типу «варіант» може бути по два варіанта вимови, які, однак, можна розрізнити на слух.Цитата: Python от ноября 19, 2011, 16:04Ну, я досі не бачив жодних доказів, що кінцеве -ія та серединне -іа- звучать по-різному...
Не ілюзія, а цілком закономіра фонетизація написаного.
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 08:08
навіть іспанці в Барселоні говорили як таке призвище взагалі можна читати,у мене є друг з призвищем Ходиньський-Кhodyn's'kyy,так записувати призвище нормально??
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 10:24
Sіrko навіть на українських сайтах затвердженний трансліт адекватно не працює, Yurіy видає Иуріи чи Йурій,або взагалі Vаsyl'- Васйль, а причина в тім що за правилами И та Й -Y,програми не мають людського інтелекту щоб знати де Y як И,а де Y як Й
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 08:08Ну, він усіх бісить, тому ну його к бісу!
Мене офіційний трансліт бісить
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 10:24То в програмістів руки ростуть звідти, звідки й ноги, і вони тим же місцем думають — от і результат.
програми не мають людського інтелекту щоб знати де Y як И,а де Y як Й
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 08:08Розрізнити, в якій функції Y, в більшості випадків відносно просто (Й після приголосних буває рідко, так само як И в інших позиціях). Біда в тому, що туди для більшої плутанини ще домішали I, причому, не за фонетичним принципом, а за позиційним, а в конторах, що цим займаються, замість ручного перетворення за правилами все роблять за допомогою програм, часто сирих і глючних. Зрозуміло, що отримана система непридатна ні для чого, окрім жахання іноземців.
Drundіа а чому ні? Мене офіційний трансліт бісить, zh-ж,sh-ш,kh-х,Y-Й і Y-И, ще ий-yy , Dmytro Chygryns'kyy(Дмитро Чигринський)-жахливо на мій погляд,навіть іспанці в Барселоні говорили як таке призвище взагалі можна читати,у мене є друг з призвищем Ходиньський-Кhodyn's'kyy,так записувати призвище нормально??
Цитата: SIVERION от ноября 20, 2011, 08:08это специально так подобрано?
kh-х,Y-Й
Цитата: Svidur от декабря 7, 2011, 12:59Ne zovsim vdalo.
Pročytav DarkMax`a (http://lingvoforum.net/index.php/topic,41855) j podumav, ščo dlja ukrajinsjkoji movy cilkom pidijde xorvatsjka abetka. Xoč cja ideja, pevno, vže vyslovljuvalasj.
Цитата: Кісо от января 12, 2012, 14:45Cym ze z vasi hacky krasci za apostrofy?
Po-perše, znovu znadobyvsia b apostrof, na sej raz — rozdilovyj.
ЦитироватьNavedeni slova - ne ukrainski i jih transkrypcia duze sumnivna. Canalla, Sevilla, vignette.
Po-druhe, vynyklo b nebažane podvojennia jotu, typu: kanaljja, Seviljja, vinjjetka, toščo. Z pohliadu dyzajnu, to ce ne zovsim estetyčno, pozajak iz-za masy jotiv tekst staje zanadto kostrubatym.
ЦитироватьProponuu mjaksenna ne peredavaty vzagali. Z navedenogo ць, чч, сс, жж - zavzdy mjaki, resta z v tyh cy insyh dialektah e tverdymy.
Po-tretie, ce b nablyzylo nas do pivdenno-slovjanśkych narodiv (u jakych, do reči, lyše dva pomjakšennia peredajeťsia čerez jot: lj ta nj, a v nas — až odynadciať: cj, dj, lj, nj, rj, sj, tj, zj, ččj, ššj, žžj) i viddalylo b vid susidnich zachidno-slovjanśkych, jakym lehše čytaty ukrajinśkyj tekst u mojemu variänti.
Takož ne je nadto vdalym rišenniam bukvu «x» vžyvaty dlia peredači zvuka «ch». Žodna zi slovjanśkych latynok ne vžyvaje iks dlia «ch». A priörytety orijentaciji majuť buty nadani slovjanśkym movam i lyše jak vykliučennia, za brakom inšoho, vže te, ščo je v inšych movach svitu.
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 20:41Todyi vzse, jakscso panszyka laszka, krascse sikuvatiszya na magyar. Precsudovo zs, chyiba ne tak? Nyijakoji tobyi dyiakritiki, nyijakich aposztrofyiv, vsze prekraszno konvertujetyszya v latinku j navpaki. Chyiba scso tyilyki varto zalisiti «h» dlya «h», a dlya «ch» dovedetyszya zalisiti jevropejszyke «ch», pozajak mi zs je Jevropa, csi ne tak? Ot tyilyki csi ne obrazyatyszya polyaki, bo nyibi zbitkujucsiszy z nich, «sz» i «s» buduty pereplutanyi? :???
Slovjanski movy - najgirsy vzirec. Sykujmosa na shqip!
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 20:58Taz v magyar najgirsa diakrytyka u vsesviti! Pisla slovakiv, zvycajno... :) Vy so! Sce j rusnakiv zakarpackyh na nei prysadyly. A v lahiv ne krasce. So cs, so cz - odyn cort.Цитата: Sirko от января 13, 2012, 20:41Todyi vzse krascse sikuvatiszya na magyar. Precsudovo zs, chyiba ne tak? Nyijakoji tobyi dyiakritiki, nyijakich aposztrofyiv, vsze prekraszno konvertujetyszya v latinku j navpaki. Chyiba scso tyilyki varto zalisiti «h» dlya «h», a dlya «ch» dovedetyszya zalisiti jevropejszyke «ch», pozajak mi zs je Jevropa, csi ne tak? Ot tyilyki csi ne obrazyatyszya polyaki, bo nyibi zbitkujucsiszy z nich, «sz» i «s» buduty pereplutanyi? :???
Slovjanski movy - najgirsy vzirec. Sykujmosa na shqip!
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:21So zs robity, kume, so zs robity? :'( :donno:
Taz v magyar najgirsa diakrytyka u vsesviti! Pisla slovakiv, zvycajno... :) Vy so! Sce j rusnakiv zakarpackyh na nei prysadyly. A v lahiv ne krasce. So cs, so cz - odyn cort.
Цитата: engelseziekte от января 13, 2012, 21:25Naduzyvanistu
Čym pohana slovac'ka diakrytyka? :-)
Цитата: engelseziekte от января 13, 2012, 21:25A naviščo vašeć napysav pislia «c» apostrof?
Čym pohana slovac'ka diakrytyka? :-)
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:27Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:21So zs robity, kume, so zs robity? :'( :donno:
Taz v magyar najgirsa diakrytyka u vsesviti! Pisla slovakiv, zvycajno... :) Vy so! Sce j rusnakiv zakarpackyh na nei prysadyly. A v lahiv ne krasce. So cs, so cz - odyn cort.
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:31Ja baču, vašeci ne vhodyš. I te ne tak, i se. A ščo ž je te? :wall:
Naduzyvanistu
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:35To može j holosni heť? Čytajuť že jakoś hebreji, j horia ne znajuť...
Robit jak ja: get iz diakrytykamy i dygrafamy! Komu treba - toj cytatyme pravylno.
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:38Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:35To može j holosni heť? Čytajuť že jakoś hebreji, i horia ne znajuť...
Robit jak ja: get iz diakrytykamy i dygrafamy! Komu treba - toj cytatyme pravylno.
Цитата: engelseziekte от января 13, 2012, 21:25Deś pysav vže: bo v nij nema ź, ś, ć - dovodyťśa pozyčaty v poľakiv.
Čym pohana slovac'ka diakrytyka? :-)
Цитата: Python от января 13, 2012, 21:45To j ščo ž tut pohanoho? Z myru po nytci... :donno:Цитата: engelseziekte от января 13, 2012, 21:25Deś pysav vže: bo v nij nema ź, ś, ć - dovodyťśa pozyčaty v poľakiv.
Čym pohana slovac'ka diakrytyka? :-)
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:41Vazko cytaty oti cytaty... :P
Oto z bo j vono! Zydy cytaut bez golosnyh, amy mozemo cytaty bez diakrytykiv!
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:47Tak to vže ž ne bude slovaćka v čystomu vyhľadi.Цитата: Python от января 13, 2012, 21:45To j ščo ž tut pohanoho? Z myru po nytci... :donno:Цитата: engelseziekte от января 13, 2012, 21:25Deś pysav vže: bo v nij nema ź, ś, ć - dovodyťśa pozyčaty v poľakiv.
Čym pohana slovac'ka diakrytyka? :-)
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:48Vid zminy miscamy dodankiv suma ne zminueca! Natomist skilky mozlyvostej dla tvorcosty! ;)Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:41Vazko cytaty oti cytaty... :P
Oto z bo j vono! Zydy cytaut bez golosnyh, amy mozemo cytaty bez diakrytykiv!
Цитата: Sirko от января 13, 2012, 21:21A vasecy pomyitiv, scso v mojij ,,uhorcyi" zsodnoho dyiakritika z uhorszykoji nema? Ne znadobiliszy. Otak-to! :P
Taz v magyar najgirsa diakrytyka u vsesviti!
Цитата: Кісо от января 12, 2012, 14:45Nu, w mene wono kanalja, Sevilja, winjetka, abo, jakščo duže xočetjsia — kanaljia toščo.
Po-druhe, vynyklo b nebažane podvojennia jotu, typu: kanaljja, Seviljja, vinjjetka, toščo. Z pohliadu dyzajnu, to ce ne zovsim estetyčno, pozajak iz-za masy jotiv tekst staje zanadto kostrubatym.
Цитата: Кісо от января 12, 2012, 14:45Ne nadto wdalym je wykorystannia dyhrafiw koly možna obijtysj bez nyx.
Takož ne je nadto vdalym rišenniam bukvu «x» vžyvaty dlia peredači zvuka «ch».
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:32Ni, krašče djakrytyka abo dïakrytyka.
Čym pohana slovaćka diäkrytyka?
Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:47Krašče wže zi switu...
To j ščo ž tut pohanoho? Z myru po nytci... :donno:
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 13:37Abo z myrian... :green:Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:47Krašče wže zi switu...
To j ščo ž tut pohanoho? Z myru po nytci... :donno:
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 13:35Atož! ;up: Heť dygrafy j trygrafy dlia poznačennia mjakych pryholosnych: cj, dj, lj, nj, rj, sj, tj, zj, ččj, ššj, žžj! :=
Ne nadto wdalym je wykorystannia dyhrafiw koly možna obijtysj bez nyx.
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 13:35Jakščo my robymo latynku, to naj bude vže tak jak v latyni: «diä», a ne «dïa».Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:32Ni, krašče djakrytyka abo dïakrytyka.
Čym pohana slovaćka diäkrytyka?
Цитата: Кісо от января 15, 2012, 14:24U latyni rz i bukov dlia szypliaczuch ne bulo, chiba ni?Цитата: Drundia от января 15, 2012, 13:35Jakščo my robymo latynku, to naj bude vže tak jak v latyni: «diä», a ne «dïa».Цитата: Кісо от января 13, 2012, 21:32Ni, krašče djakrytyka abo dïakrytyka.
Čym pohana slovaćka diäkrytyka?
Цитата: Python от января 15, 2012, 14:36A j spravdi, ne bulo. A ot trema stavylaś, i ne na peršij, a na druhij holosnij. :green:Цитата: Кісо от января 15, 2012, 14:24U latyni rz i bukov dlia szypliaczuch ne bulo, chiba ni?
Jakščo my robymo latynku, to naj bude vže tak jak v latyni: «diä», a ne «dïa».
Цитата: Кісо от января 15, 2012, 14:04Dlia mjakyx use pravyljno. Bo ž pislia nyx idutj hluxi joty.
Atož! ;up: Heť dygrafy j trygrafy dlia poznačennia mjakych pryholosnych: cj, dj, lj, nj, rj, sj, tj, zj, ččj, ššj, žžj! :=
Цитата: Кісо от января 15, 2012, 14:24Stawymo nad toju bukwoju, čytannia jakoji zminiujetjsia.
Jakščo my robymo latynku, to naj bude vže tak jak v latyni: «diä», a ne «dïa».
Цитата: Кісо от января 15, 2012, 14:52Trema stawylasj dlia rozrywu dyhrafiw, a w nas — zmina zwučannia.
A ot trema stavylaś, i ne na peršij, a na druhij holosnij.
Цитата: Python от января 15, 2012, 15:05Tak i podilu na majuskuly j minuskuly, ba naviť probilu miž slovamy ne bulo... Vaš vybir — sprobujte napysaty transliterator, podyvymoś.
Zate J ta I, a takorz U ta V iak okremych liter ne bvlo. Davaite i my bvdemo tak pysaty ;)
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 15:24Sebto umlautyzacija?
Trema stawylasj dlia rozrywu dyhrafiw, a w nas — zmina zwučannia.
Цитата: Кісо от января 15, 2012, 15:45Sebto bukwa čytajetjsia jak pownocinnyj holosnyj.
Sebto umlautyzacija?
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 16:15Meni podumaloś, ščo vašeć proponuje poznačaty mjakisť umlautamy. :-[Цитата: Кісо от января 15, 2012, 15:45Sebto bukwa čytajetjsia jak pownocinnyj holosnyj.
Sebto umlautyzacija?
Цитата: Drundia от января 15, 2012, 17:21Bulo vže.
Možna...
Цитата: Svidur от января 19, 2012, 20:38Jakščo Vy znajete jak tam use organizovuvaty, to beriťsia, a ja viźmu na sebe obovjazky transliteratora.
Može wiki stvoryty, łatynkoju abo pro łatynku? Ščob usia informacija buła systematyzovana? :-\
A to cikava ž tema, možłyvo chto schoče počytaty... Je ochoči pohratysia u take? ;)
Цитата: Lugat от января 19, 2012, 20:47Trochy rozbyrajusia. A jakyj varijant łatynky Vy polublajete?
Jakščo Vy znajete jak tam use organizovuvaty, to beriťsia, a ja viźmu na sebe obovjazky transliteratora.
Цитата: Python от января 19, 2012, 20:50Ałe ž to bude ne okremyj ałfavit, a romanizacija jakaś :what: Chiba ce bude dobre? Pan vvažaje, ščo treba vybyraty takyj varijant ałfavitu, jakyj možna łehko transliteruvaty?
Jakszczo transliteracija na 100% pidljahaje politernomu peretvorennju (barzano, v oboch naprjamkach), to obov'jazky transliteratora morzna pereklasty j na robotiv ;)
Цитата: Svidur от января 19, 2012, 21:05Viźmiť oś cej. Praciuje i tudy, i nazad.
Ałe ž to bude ne okremyj ałfavit, a romanizacija jakaś :what: Chiba ce bude dobre? Pan vvažaje, ščo treba vybyraty takyj varijant ałfavitu, jakyj možna łehko transliteruvaty?
Цитата: Lugat от января 19, 2012, 21:18Spasybi, korysna štuka. Choča peredača ля jak lia trocy nepryrodnio vyhladaje.
Viźmiť oś cej. Praciuje i tudy, i nazad.
Цитата: Svidur от января 19, 2012, 21:05Pytannja: v czomu perevahy alfavitu, jakyj ne pidljahaje takomu prostomu peretvorennju?
Ałe ž to bude ne okremyj ałfavit, a romanizacija jakaś :what: Chiba ce bude dobre? Pan vvažaje, ščo treba vybyraty takyj varijant ałfavitu, jakyj možna łehko transliteruvaty?
Цитата: Svidur от января 19, 2012, 21:30Jak na mij smak, najbiľš vdaloju kompromisnoju latynkoju sered našych susidiv je biloruśka tradycijna latynka. Vona vdalo pojednuje v sobi osoblyvosti poľśkoji, slovaćkoji ta čeśkoji latynky. Ja b orijentuvavsia na neji. Meni, jakyj zvyk bahato čytaty poľśkoju, naviť lehše čytajeťsia biloruśka v latynci, niž u kyrylci. Jedyne, ščo ne pidchodyť dlia ukrajinśkoji movy, tak ce peredača tverdoho «л» jak «ł» i mjakoho «ль» jak «l». Ukrajinśka literaturna mova vziala za osnovu poltavśkyj diälekt, u jakomu zvuk «л» zvučyť jak seredniojevropejśkyj «l», inši ž oblasti nabralysia vymovy vid rosijan abo ž vid poliakiv (u jakych «ł» zvučav kolyś jak tverdyj rosijśkyj «л», ščo j dosi zberehlosia u t.zv. «wymowie scenicznej»). Tomu slovaćka bukva «ľ» dlia mjakoho «ľ» biľše pidijšla b. Ce j vyrišylo b pytannia z peredačeju «pomjakšenoji» vymovy inšomovnych zapozyčeń, typu «льоґічний», jak pysaly v časy Hruševśkoho; pyšemo «logičnyj» i vse, a čytaje vže chto chaj jak umije.Цитата: Lugat от января 19, 2012, 21:18Choča peredača ля jak lia trocy nepryrodnio vyhladaje.
Viźmiť oś cej. Praciuje i tudy, i nazad.
Цитата: Lugat от января 19, 2012, 21:39Ščodo biloruśkoji latynky - cilkom zhoden, meni vona tež do vpodoby. Ta j pro l - slušno.
Jak na mij smak, najbiľš vdaloju kompromisnoju latynkoju sered našych susidiv je biloruśka tradycijna latynka. Vona vdalo pojednuje v sobi osoblyvosti poľśkoji, slovaćkoji ta čeśkoji latynky.
Цитата: Python от января 19, 2012, 21:34Točna peredača zvučannia, zručnist' dla vžytku i druku, samobutnist'. Možłyvo. Ałe ja ne vpevnenyj, tomu i zapytav Vas. :yes:
Pytannja: v czomu perevahy alfavitu, jakyj ne pidljahaje takomu prostomu peretvorennju?
Цитата: Lugat от января 19, 2012, 21:39Цитата: Svidur от января 19, 2012, 21:30Jak na mij smak, najbiľš vdaloju kompromisnoju latynkoju sered našych susidiv je biloruśka tradycijna latynka.Цитата: Lugat от января 19, 2012, 21:18Choča peredača ля jak lia trocy nepryrodnio vyhladaje.
Viźmiť oś cej. Praciuje i tudy, i nazad.
Цитата: Python от февраля 15, 2012, 12:13- цеĭ варіант.
Ĭĭ/Jj позначає лише [й]
Цитата: Supervisor от февраля 15, 2012, 13:19Чомусь згадався вираз "кошмарОва мова".
- цеĭ варіант.
Помĭакшенньа позначаĭеццьа:
Цитироватьабо, якшчо післьа помĭакшувальноĭі приголосноĭі іде: i, ia, io, iu, ieЛюди, якщо на планеті з'явиться латинка без цієї особливості (якщо таке взагалі можливо), є ймовірність, що нею користуватиметься не лише її автор. Типова українська латинка демонструє свою нежиттєздатність після першого ж діалогу.
Цитата: Python от февраля 15, 2012, 14:38Na moju dumku najbiľš pryjniatnym je takyj variänt - ce vže obhovoriuvalosia v temi bahato raziv. Možlyvyj šče takyj varijant. Najhiršyj - koly pomjakšenńa jde pisľa vidpovidnoji pryholosnoji(subjektyvno pohano spryjmajeťśa).Цитироватьабо, якшчо післьа помĭакшувальноĭі приголосноĭі іде: i, ia, io, iu, ieЛюди, якщо на планеті з'явиться латинка без цієї особливості (якщо таке взагалі можливо), є ймовірність, що нею користуватиметься не лише її автор. Типова українська латинка демонструє свою нежиттєздатність після першого ж діалогу.
ЦитироватьNajhiršyj - koly pomjakšenńa jde pisľa vidpovidnoji pryholosnoji(subjektyvno pohano spryjmajeťśa).Однак, такий варіант (однотипне позначення м'якості перед голосними та в інших випадках) ідеологічно близький до драгоманівки, і в ньому менше зайвого. Втім, для нього доведеться додати до алфавіту ще й м'яку рь (ř ?) — для таких слів, як буряк чи рядно.
Цитата: Supervisor от февраля 15, 2012, 15:20Diakuju! Ce jak raz i je mij vybir! :=
Na moju dumku najbiľš pryjniatnym je takyj variänt - ce vže obhovoriuvalosia v temi bahato raziv.
Цитата: Supervisor от февраля 15, 2012, 15:20Možlyvyj, kažete? A jak že, v takomu razi, vašeć vyrišuje taku-ot problemu: jakščo pry avtomatyčnij transliteraciji my vnosymo zaminu «іа» na «ija», to pry zvorotnij transliteraciji (na kyrylyciu) my majemo taku rohatku: imja Marija otrymajeťsia u vyhliadi «Маріа»? :???
Možlyvyj šče takyj varijant.
Цитата: Supervisor от февраля 15, 2012, 15:20Same tak. :yes: Lučukivka maje tež svoji rohatky, typu: bjuro, Svjeta, Bjelhorod, Zaporižžja, piddaššja... Pry zvorotnij transliteraciji matymemo: bjuro — бюро, todi ubju — убю. :donno:
Najhiršyj - koly pomjakšenńa jde pisľa vidpovidnoji pryholosnoji(subjektyvno pohano spryjmajeťśa).
Цитата: Supervisor от февраля 15, 2012, 15:20Oj, ne liakajte slovom «radykaľnyj» našoho druha pana Darka Maksa Druhoho! Ce slovo dlia nioho — strašne (ipse dixit). ;D
Nu j najbilьš radykalьnym - bude vvesty v latynku pomjakšuvalьnyj znak z kyrylyci. A jakščo chtosь ne zrozumije - tak to joho problemy:)
Цитата: Elischua от февраля 16, 2012, 18:37It's up to you, there're many solutions. The only common thing in this topic is using Latin alphabet for Ukrainian language.
Эта тема подразумевает транскрипцию украинской кириллицы латиницей, либо фонетическую запись украинской речи, либо что именно?
Цитата: DarkMax2 от февраля 16, 2012, 19:07:-\
Tema pro latynsjku pysemnistj dlja ukrainsjkoi movy. Ščo tut nezrozumiloho?
Цитата: Python от февраля 16, 2012, 21:00Ни-ни, Питоне, я само намагавимся пояснити свій погляд на то, а би (коли вже латинкою) украйиньська мова було псана не етимологично, але на засадї особистих щаблів розвою украйиньської фонетики. Хоча, на мене, то не є геть неможливо псати й цїлком етимологично прасловйяньськи, коли би хтїти. Леч, оглядно украйиньської - я бим, примїром, не потеребував знати, чи и в якомусь словї йде з псл. *ei або *ī - тут стачить лиш ī. При рїшеннї, якою графемою (графемами) позначити звук, нужно є ся птати, чи є той чи инший елемент якоїсь фонеми фонематичний або лише артикулячно-фонологичний. Се птання є доречно при звуку и в украйиньській, котрий повально передают латинкою через y. Сама о собї ся графема геть не є зла, але беручи ю на позначення и, ми погодимо ся ож то и є фонематично деяке инше нїж инде в словйяньських мовах. Украйиньське и з <и різнить ся від росийського, польського, словацького и/і лише артикулячно-фонематично, нехай яка мїж йими є різниця на слух, є то та сама фонема. Тому, позначивши украйиньське и через y, ми тим купуйемо си два кота у ворї: підчеркнемо узалежненість оцїнки особистої украйиньської фонематики від тих инших згаданих мов, та ще дуже виразимо на писмї, ож украйиньський и має вимовлятися як ы в росийській, а то є огидно.
Мені здається, ідея етимологічної української латиниці сама по собі нереалістична. Типова етимологічна система має в своїй основі історичну писемність, пов'язану з тим періодом, який береться за етимологічну основу. Праслов'янська мова не мала писемності, а реконструйована праслов'янська транскрипція є лише реконструйованою транскрипцією. Аналогічно з праіндоєвропейською. Реально ж українська латиниця з'явилась коли? Окремі записи — з середини минулого тисячоліття, а як основний засіб письма — лише ХІХ-ХХ ст., та й то без особливого успіху.
ЦитироватьУкрайиньське и з <и різнить ся від росийського, польського, словацького и/і лише артикулячно-фонематично, нехай яка мїж йими є різниця на слух, є то та сама фонема. Тому, позначивши украйиньське и через y, ми тим купуйемо си два кота у ворї: підчеркнемо узалежненість оцїнки особистої украйиньської фонематики від тих инших згаданих мов, та ще дуже виразимо на писмї, ож украйиньський и має вимовлятися як ы в росийській, а то є огидно.Але, зважаючи на нерозрінюваність и<-и та и<-ы в середньонаддніпрянському говорі, різниця не така вже й суттєва. В ХІХ ст. обидва варіанти (ы для обох випадків та и для обох випадків) мали місце в фонетичних правописах, хоча вибір впав на більш вживану й графічно простішу літеру, ы пішло в минуле, для ікавізованих фонем, що плутались між собою, пристосували і. Але в кирилиці був дещо ширший вибір літер: и, ы, і, ѵ — латиниця ж має для цієї ролі лише i та y. Якщо одна з них стає на роль кириличної і (закономірно, що це латинська i), то для и лишається тільки y.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12
:???На мою думку в українській латиниці не потрібно використовувати літеру на пом'якшення Ŕ ŕ та літеру Ý ý. Лише ľ, ť, ď, ś, ź, ć, ń.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12Чеськи буде policie, й вимовляється приблизно [`polɪʦije].
Це схоже на чеську традицію, у них: policia – поліцья.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12Не збагну систему. :-\
Наприклад: поліція – policia але Марія – Marija ; Маря – Maria ; маріонетка - maríonetka. Сяє – śaje. Сіяє – siaje. Біблія – Biblia. Свято – sviato.
А ще за браком латинської графіки. Літеру І і можна використати як Ї ї після голосної. Україна – Ukraina але неістотний – neístotnyj.
???
ЦитироватьОглядно *яти в украйиньській - то є єдно, чи псати мемо йго латинкою ie, ē, ee, é або ще як ся замане, але би там була причетність до 'родини' фонеми е. Знову таки, то є єдно, чи ви то вимовите геть без натяку на фонему е, або лиш трохи - фонема є статус, чти, закон, який стремить вимову в допустимих границях, а фонологичний характер фонеми може й внутрї мови, ба й слова, коливатись. Наскільки знаю, Питоне, тай Ви стойите на тім, ож поняттям (conception) правопису не є за куждо цїну передати на писмї присну (real) вимову. Скорше, фонетичний запис є нездїснимий замисл, а над то корїнить у собї поневерття (ignorance) говорів украйиньської мови: давши перед (preferring) на писмї одній вимовї, занедбайемо иншу, а тим ведемо нашу мову до сїрости [ще дуже].Загалом, можна погодитись, якби не той факт, що ять, який перемішався до невпізнання з іншими фонемами, після його втрати в писемній традиції важко повернути. І якщо українська кирилиця ще може взяти за основу максимовичівку чи правопис Котляревського з ятем, то латинка мусить брати той ять з голої теорії. Знову ж, кирилиця ма́ла е, ѣ, латиниця — лише e, тому доводиться з самого початку конструювати диграфи чи вигадувати якісь додаткові позначки. Якби ці позначення, позбавлені додаткового фонетичнго значення, йшли з сивої давнини, ми б сприймали їх як належне, але вони з самого початку сконструйовані, хай навіть на основі достовірних лінгвістичних даних.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 03:14Питоне, хоча я бим за то, аби в украйиньськiй мовï графично вiтворювалися як ы, так и, без огляду на то, до якоï мïри ïх звучання є сьогодни зближене, але коли б довелося вибирати котру з графем на позначення сих голосних рiзного походження, то я вже рачiй за ī < ī/и та ū/ы, нïж y < *ī/и та *ū/ы. То страшно казить милозвучнiсть украйиньськоï мови, а я вïрю, ож правопис ще й деякою мïрою виховуйе або спрямовуйе формування вимови. Пишимо ходыты~xodyty, й будемо вимовляти [χo`dɨtɨ], коли насправдï би то мало бути [χɒ`dɪеtɪе] або [χɔdɪеtɪе], де [ɪ] є звук переднiший та вишший за [ɨ], але не помйякшуйе попереднiй приголосний. Грубо кажучи, украйиньський и є таким самим як росийський и, з рiзницьою ож у первiй мовï перед ним приголосень не мйякне, а вi вторiй стане мйяким. Покусïться вимовити ходити старанно дбаючи, аби приголоснi перед и остали суто твердими, але приблизно с такою артикуляциєю и як у росийськiй, лиш придавши ще отiнок е, й Вам вийде найкраща й иста украйиньська вимова.ЦитироватьУкрайиньське и з <и різнить ся від росийського, польського, словацького и/і лише артикулячно-фонематично, нехай яка мїж йими є різниця на слух, є то та сама фонема. Тому, позначивши украйиньське и через y, ми тим купуйемо си два кота у ворї: підчеркнемо узалежненість оцїнки особистої украйиньської фонематики від тих инших згаданих мов, та ще дуже виразимо на писмї, ож украйиньський и має вимовлятися як ы в росийській, а то є огидно.Але, зважаючи на нерозрінюваність и<-и та и<-ы в середньонаддніпрянському говорі, різиця не така вже й суттєва. В ХІХ ст. обидва варіанти (ы для обох випадків та и для обох випадків) мали місце в фонетичних правописах, хоча вибір впав на більш вживану й графічно простішу літеру, ы пішло в минуле, для ікавізованих фонем, що плутались між собою, пристосували і. Але в кирилиці був дещо ширший вибір літер: и, ы, і, ѵ — латиниця ж має для цієї ролі лише i та y. Якщо одна з них стає на роль кириличної і (закономірно, що це латинська i), то для и лишається тільки y.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 03:46Ми взагалï не розживемо ся графичними засобами, тому не смïйемо бавити ся птанням, чи чеський ě дуже або недуже вiдповïдайе вкрайиньському яти; англ. i також не вiдповïдайе французькому i фонологично. Тож, тсе не завадить.
З іншого боку, ѣ можна більш-менш ототожнити з чеським ě (відповідність не зовсім точна, оскільки ě походить не лише від ѣ, а за вимовою нагадує наше є).
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 03:46Ну, наприклад.
З цим додатковим елементом можна транслітерувати етимологічну кирилицю: ѣ=ě, ô=ô, ê=ê, и̂=î, ы=y, и/і/ѵ=i.
ЦитироватьАле, не вïм, чи сьте сам помïтили, ож у Вашiм поданнï птах на ě йме крила горï, а над лишними голосними є стрïха, бо той додатковий елемент не визирає єднотвiрно.Нащо його робити за однією схемою? Ять ікавізувався повністю, ê/ô — лише в закритому складі. ѣ та ê — історично, різні фонеми, і цю різницю варто зберегти, оскільки вона дає морфологічні наслідки, такі як наявність чи відсутність чергування голосних.
ЦитироватьЩе, пояснïть, прошу, и̂=î та и/і/ѵ=i - рiзницю мïж йима.Літера и̂ відповідає сучасному і, що розвинулося з історичних и/ы, а також у запозиченнях. И/і/ѵ без стріхи — сучасне И<-И після приголосних, або початкове І, або Ї<-И після голосних.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:23Коли бо сьте псал "З цим додатковим елементом", то я гадал им ож бисьте хтïл за єдною, але не вишло. :) Вже ясно; йе в тiм смисл.ЦитироватьАле, не вïм, чи сьте сам помïтили, ож у Вашiм поданнï птах на ě йме крила горï, а над лишними голосними є стрïха, бо той додатковий елемент не визирає єднотвiрно.Нащо його робити за однією схемою? Ять ікавізувався повністю, ê/ô — лише в закритому складі. ѣ та ê — історично, різні фонеми, і цю різницю варто зберегти, оскільки вона дає морфологічні наслідки, такі як наявність чи відсутність чергування голосних.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:23Аха, ну я такими птаннями ся не бавлю, та рïшу йих иншим способом ;)
Літера и̂ відповідає сучасному і, що розвинулося з історичних и/ы, а також у запозиченнях.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 04:14В цьому варіанті я намагався зробити політерну відповідність з максимовичівкою, тому й діакритики здебільшого ті ж самі (не рахуючи чеського ě, хоча ѣ у дореволюційних шрифтах часто мав дещо схожу галочку зверху).
Питоне, чомусь у мене враження, наче Ви устреметеся вiд варьянтiв голосних графем о додаткових знаках. На мене, коли вже йе нужа, то рачïй голосний о додатковiм знацï, нïж приголосний зi всилякими птицями, хвостами, краплями та стрïхами.
Тай бдïть, ож ē, ě, é, ë, ее ще геть сами за себе не мовлять, чо суть то за голосни звуки - ми не можомо се вïсти, доки сами не визначимо йим йих фонологичну (звукову) годноту.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:52Нимемо жадни з життя, тому такий критер туго звйяже руки.Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 04:14...бажано брати диграфи з життя,...
Питоне, чомусь у мене враження, наче Ви устреметеся вiд варьянтiв голосних графем о додаткових знаках. На мене, коли вже йе нужа, то рачïй голосний о додатковiм знацï, нïж приголосний зi всилякими птицями, хвостами, краплями та стрïхами.
Тай бдïть, ож ē, ě, é, ë, ее ще геть сами за себе не мовлять, чо суть то за голосни звуки - ми не можомо се вïсти, доки сами не визначимо йим йих фонологичну (звукову) годноту.
...вносячи деякі корективи, щоб уникнути неоднозначностей...
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:52словацьский ie йе й диграф и дифтонг.
Польське ia лише спадає на думку.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:52Перелïчив ē, ě, é, ë, намïтил им там лиш один диграф ее, але ж лишни вси суть єднолити графеми.
Голосних у чистій латинці обмаль, тому гріх перетворювати одну з них на модифікатор диграфа.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:52Можливо ще, hМожливо лише в переписï гебрайськоï та нïмецьськоï мов, де то йме историчне обгрунтування.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 04:52Все інше в складі диграфа з незвички важкувато читати буде.Не знаю, я, при тiм, ож вони суть жахливи, нараз легко чту будь якi варьянти латинкою дописувачiв тут, адже мене личе вiд чужинця то, ож вïм украйиньську - догадаюся, де яке слово. Птання не стане лише в легкотï четання - деякï люди в нас, он як!, ани кирилкою речення не прочтуть сходу. Також, коли учимо ся новïй мовï, то не так уже й багато часу тратимо на вчення правил четання.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12Maria - Марія, Маря - Marja, marionetka, policia, sjae, siae, Biblia, svjato. Просто треба не розрізняти йотовані та нейотовані голосні після голосної. Це відповідає деяким правописам 19-го сторіччя, коли після голосної писали не Є, а Е.
:???На мою думку в українській латиниці не потрібно використовувати літеру на пом'якшення Ŕ ŕ та літеру Ý ý. Лише ľ, ť, ď, ś, ź, ć, ń. Буквосполучення іа, іе, іu, io, ii (після тих же літер t, d, s, c, n) мають звучати, як ія, іє, ію, ійо, ії. Наприклад: поліція – policia але Марія – Marija ; Маря – Maria ; маріонетка - maríonetka. Сяє – śaje. Сіяє – siaje. Біблія – Biblia. Свято – sviato. Це схоже на чеську традицію, у них: policia – поліцья.
А ще за браком латинської графіки. Літеру І і можна використати як Ї ї після голосної. Україна – Ukraina але неістотний – neístotnyj.
???
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12+1
:???На мою думку в українській латиниці не потрібно використовувати літеру на пом'якшення Ŕ ŕ та літеру Ý ý. Лише ľ, ť, ď, ś, ź, ć, ń.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 16, 2012, 22:12-1
Буквосполучення іа, іе, іu, io, ii (після тих же літер t, d, s, c, n) мають звучати, як ія, іє, ію, ійо, ії. Наприклад: поліція – policia але Марія – Marija ; Маря – Maria ; маріонетка - maríonetka. Сяє – śaje. Сіяє – siaje. Біблія – Biblia. Свято – sviato. Це схоже на чеську традицію, у них: policia – поліцья.
А ще за браком латинської графіки. Літеру І і можна використати як Ї ї після голосної. Україна – Ukraina але неістотний – neístotnyj.
Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 11:48А наголос как писать?
a čomu b ne zrobyty «í» dlia «ij», a vidtak i dali: á, é, ó, ú — dlia aj, ej, oj, uj?
Цитата: Alone Coder от февраля 17, 2012, 12:46Ot ja ž za šo j kažu! :yes:Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 11:48А наголос как писать?
a čomu b ne zrobyty «í» dlia «ij», a vidtak i dali: á, é, ó, ú — dlia aj, ej, oj, uj?
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 14:01+1 Zhoden. :yes:
Ý ý — jak skazav pan Lugat, v variänti Meľnyka vynykaje problema z naholosom.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 14:01Natalia — bačyv, naviť u dokumentach, jaki dovodylosia perekladaty, inodi buvaje u formi «Наталя».
Щодо імен, то власне повинно бути: Maria, Natalia, Julia, тому, що українською: Маря, Наталя, Юля.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 14:01+1 Zhoden. :yes:
Нічого страшного немає в тому, що українською буде: Biblija, policija.
ЦитироватьЩодо імен, то власне повинно бути: Maria, Natalia, Julia, тому, що українською: Маря, Наталя, Юля.Марія — є, Мара — є (але це не жіноче ім'я), Маря — ніколи не чув, у нас так не кажуть. Наталія й Наталя справді плутаються (Наталя часто з'являється в ролі повного варіанту), хоча Юлія й Юля розрізняються досить чітко, на рівні з Ольгою й Олею.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 14:36Ne rozumiju, čym že vašeci jot ne vhodyv? :donno:
На моĭу думку, можна зробити викльученньа дльа літери "і", що може позначати післьа голосноĭі, ĭак, власне, звук ,так і [j],[ji], причому ĭак для оновленоі кирилиці так і дльа латинки:
Украіна - Ukraina - [Ukrajina]
імовірно - imovirno - [jmovirno]
іі - іі - [jiji]
Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 14:50Ne rozumiju, čym že vašeci jot ne vhodyv? :donno:[jiji] - не дуже подобаĭуццьа такі конструкціі. Прототип правила взьатиĭ з білоруськоі мови де саме таким чином позначаĭеццьа звук [ji].
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
ЦитироватьА діяльність і діагноз як писати?dijaľnisť
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19«Моя» та (wiki/uk) Моа (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B0) навіть у Проєкті не ототожнюються ;)
Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:31так вони ж йотують усе під ряд. :)Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19«Моя» та (wiki/uk) Моа (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B0) навіть у Проєкті не ототожнюються ;)
Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19Чому так? Ви не позначуете йотацiу? Чи так чуете?Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 15:56Не позначую.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19Чому так? Ви не позначуете йотацiу? Чи так чуете?Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 16:03Чому?Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 15:56Не позначую.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19Чому так? Ви не позначуете йотацiу? Чи так чуете?Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 16:06зайве для проєкту.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 16:03Чому?Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 15:56Не позначую.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19Чому так? Ви не позначуете йотацiу? Чи так чуете?Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 16:15И це є все пояснення? А що, саме поняття проєкт у Вас є вищим за украïнську мову, або в чому рiч?Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 16:06зайве для проєкту.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 16:03Чому?Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 15:56Не позначую.Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19Чому так? Ви не позначуете йотацiу? Чи так чуете?Цитата: Python от февраля 17, 2012, 15:17Dialjnistj ta diagnoz. Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:15А діяльність і діагноз як писати?
u čomu problema? Jii! :umnik:
Japonia, toščo.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 16:20A ja napevne zdohadujusia... :tss: Pozajak u nioho duže bahato jotiv pislia pryholosnych, to vin i namahajeťsia jakoś zekonomyty na jotach choča b i za rachunok jotaciji. :green:
И це є все пояснення? А що, саме поняття проєкт у Вас є вищим за украïнську мову, або в чому рiч?
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 15:19A možna j sobi prychyliaty do vas — pohlianuty, može naviť i prychylytysia? :???
Latynka moa dlja prychyljnykiv "Proektu".
ЦитироватьDia – дія:fp:
día – діа
ďа – дя
da – да
dai – даї (на скільки зручніше виходить!!)
daí - даі
А для літер що не мають м'якого відповідника:
via – вя
vía – віа
vija – вія
va – ва
І не ускладнюйте більше! Так, досить добре..!
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 17, 2012, 18:52Nechaj vašeć zarejestrujeťsia, to j bude vydno transliterator, jakyj ja vyvišuvav tut kiľka storinok tomu. Rozibratysia zi spyskom zamin u skrypti — velykoho hackerstva ne treba. Naviť ja, humanitarij, i to rozibravsia... :-[
Чесно кажу. Не знаю щодо програм транслітерації, але думаю можна все владнати. У нас такі хакери, шо ой йо йо! :)
Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 19:15Я ж и спрашивал, о чём эта тема - транслитерации/транскрипции украинского языка или всё-таки проекты/предложения о возможном правописании латиницей украинского языка. Мне ответили, что "правопис". Но, я вижу речи о первом. :uzhos:Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 17, 2012, 18:52Nechaj vašeć zarejestrujeťsia, to j bude vydno transliterator, jakyj ja vyvišuvav tut kiľka storinok tomu. Rozibratysia zi spyskom zamin u skrypti — velykoho hackerstva ne treba. Naviť ja, humanitarij, i to rozibravsia... :-[
Чесно кажу. Не знаю щодо програм транслітерації, але думаю можна все владнати. У нас такі хакери, шо ой йо йо! :)
Otož, lyše svojimy rukamy! Do reči, pan Valentyn kazav, ščo ce čudova zabavka. :yes:
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 19:25Jak na mene, zadača tut — stvoryty čytabeľnu i vzajemokonvertabeľnu latynku dlia ukrajinśkoji movy, sebto: na jaku možna bulo b perekodovuvaty značnyj obsiah literatury, a takož i navpaky — z neji na kyrylyciu bez spotvorennia kyryličnoji literaturnoji normy. Najkraščoju formoju takoji latynky ja obrav jirečkivku (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0).
Я ж и спрашивал, о чём эта тема - транслитерации/транскрипции украинского языка или всё-таки проекты/предложения о возможном правописании латиницей украинского языка. Мне ответили, что "правопис". Но, я вижу речи о первом.
Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 19:55спасибо....Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 19:25Jak na mene, zadača tut — stvoryty čytabeľnu i vzajemokonvertabeľnu latynku dlia ukrajinśkoji movy, sebto: na jaku možna bulo b perekodovuvaty značnyj obsiah literatury, a takož i navpaky — z neji na kyrylyciu bez spotvorennia kyryličnoji literaturnoji normy. Najkraščoju formoju takoji latynky ja obrav jirečkivku (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0).
Я ж и спрашивал, о чём эта тема - транслитерации/транскрипции украинского языка или всё-таки проекты/предложения о возможном правописании латиницей украинского языка. Мне ответили, что "правопис". Но, я вижу речи о первом.
Dlia naočnoho oznajomlennia z jiji vyhliadom i osoblyvostiamy, ja zaprošuju zavitaty na sajt pana Svidura, de my zibraly perekonvertovanu na jirečkivku nevelyku bibliöteku dostupnych u mereži ukrajinśkych knyžok:
http://latynka.wikispaces.com/Domivka
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 19:57Насколько часто с телефона пишешь, что регулярно здесь используешь противную латиницу? И связь противности латиницы и автоматичной/автоматической ( :-\) йотации (с), и чем же это так удобно ля латинской письменности, я так и не вкурил.
Ja protyvnyk latynky i proekty, prote avtomatyčna jotacia pislja holosnoi duže zručna dlja latynsjkoi pysemnosti.
Do reči, ja tut z telefonu. Pyšu latvijsjkou abetkou.
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 19:57To vže jak Vam podobajeťsia. :yes: Ale maje buty aľternatyvnyj vybir. Pozajak vybir bez vyboru — ne vybir. Naviť jakščo je choča b žmeńka zamovnykiv latynky — jichnie zamovlennia maje buty vykonane.
Ja protyvnyk latynky...
Цитата: Lugat от февраля 17, 2012, 20:07Хоть чтонить оставьте некоммерциализированным!! :(Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 19:57To vže jak Vam podobajeťsia. :yes: Ale maje buty aľternatyvnyj vybir. Pozajak vybir bez vyboru — ne vybir. Naviť jakščo je choča b žmeńka zamovnykiv latynky — jichnie zamovlennia maje buty vykonane.
Ja protyvnyk latynky...
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 20:09A my bez komerciji. :yes: Adže liudyna maje pravo j na bezkoryslyvisť.
Хоть чтонить оставьте некоммерциализированным!! :(
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 20:13Во-первых, а что там демонстрировать? - всё те же символы латинской абецеды + некоторые из центральноевропейской кодировки (в чешском, словацком, хорватском, словенском, латышском, литовском);
Avžeš u mene je kyrylycja. Ja prosto demonstruu možlyvosti moei systemy. Tak u mene j=ь/й.
Цитата: DarkMax2 от февраля 17, 2012, 20:24Не сомневайтесь: м'ясо, зв'язок 8-)
тоді Ви повинні знати як написати м'ясо та зв'язок ;)
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 17, 2012, 20:11Мені здалось, надто переускладнено. Чому, наприклад, dia=дія, а via - вже вя?
Python? А що в моєму варіанті не вірно чи не зручно???? Поясніть?
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 20:48нєзаıапѫ!Цитата: КАЛЇҐРФЪ от февраля 17, 2012, 20:11Мені здалось, надто переускладнено. Чому, наприклад, dia=дія, а via - вже вя?
Python? А що в моєму варіанті не вірно чи не зручно???? Поясніть?
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 21:03
В темі вже 96 сторінок і, нажаль, жодного разу ніхто не сказав правильно, навіщо ж потрібна латинка. Прийдеться мені відкрити цю страшну таємницю:)
Українська латинка потрібна для правильної передачі українських власних назв і імен при складанні документів, довідників, мап, на дорожніх знаках, вуличних табличках і т.д. Для того, щоб Шевченко був завжди Ševčenko. В Польщі, Німеччині, Франції, Англії - всюди. Для того, щоб в документах компанія "Роги і копита" завше була "Rohy i kopyta".
Латинка не призначена:
- для того, щоб замінити кирилицю - читайте вище;
- для транслітерації, якщо клавішниця не доступна, або телефон якийсь не такий - викинте і купіть новий;
- для того, щоб іноземцям було зручно - якщо ви не латентний гомосексуаліст, то ви робите так, щоб Вам було зручно, отже латинка потрібна, щоб зручно було українцям.
Цитата: Swet_lana от февраля 17, 2012, 21:22
Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.
ЦитироватьУкраїнська латинка потрібна для правильної передачі українських власних назв і імен при складанні документів, довідників, мап, на дорожніх знаках, вуличних табличках і т.д. Для того, щоб Шевченко був завжди Ševčenko.
ЦитироватьЛатинка не призначена:
- для транслітерації
Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 21:32Было выражено личное мнение, поэтому я промолчал - против этого нельзя возражать.Цитата: Swet_lana от февраля 17, 2012, 21:22
Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.
:D U Supervisora sezofrenia:ЦитироватьУкраїнська латинка потрібна для правильної передачі українських власних назв і імен при складанні документів, довідників, мап, на дорожніх знаках, вуличних табличках і т.д. Для того, щоб Шевченко був завжди Ševčenko.ЦитироватьЛатинка не призначена:
- для транслітерації
Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 21:32Мабуть, моя репліка, щодо латентного гомосексуалізму когось зачепила за живе;)
:D U Supervisora sezofrenia:
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Отак! И без гвоздей! ;D
Buď-jaka nefonetyčna latynka apriori neprydatna do zastosuvannia, ja tak vvažaju.
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним. Тай ко тут говорить за самоцïль складности? Фонетичний нескладний? - Та навïть правопис кирилкою не є легкий!
Jakyj sens robyty latynśkyj varijant alfavitu skladnym? Bezgluzdia.
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Вжеж бо кожен з якогось перводжерела злизує.
Okrim toho, pomitno, ščo je spiľni rysy u najpopuliarnišych projektach latynky. Biľšisť z nych pryvodiať nas same do jirečkivky.
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52А то яким чином? ;)
Te, ščo kožen prydumuje sobi svoju latynku syľno škodyť, adže tak standartu ne vyrobyty.
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Okrim toho, pomitno, ščo je spiľni rysy u najpopuliarnišych projektach latynky. Biľšisť z nych pryvodiať nas same do jirečkivky.Тут ви, пане, помиляєтесь, більшість, в тому числі і держава підтримують не латинку а пєндовку.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 22:07WTF!?Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Okrim toho, pomitno, ščo je spiľni rysy u najpopuliarnišych projektach latynky. Biľšisť z nych pryvodiať nas same do jirečkivky.Тут ви, пане, помиляєтесь, більшість, в тому числі і держава підтримують не латинку а пєндовку.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 22:07Perečytajte moje rečennia, ja mav na uvazi ščo biľšisť varijantiv latynky pryvodiať nas do jirečkivky. Vy nepravyľno zrozumily.Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 21:52Okrim toho, pomitno, ščo je spiľni rysy u najpopuliarnišych projektach latynky. Biľšisť z nych pryvodiať nas same do jirečkivky.Тут ви, пане, помиляєтесь, більшість, в тому числі і держава підтримують не латинку а пєндовку.
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 22:05Latynka j povynna buty prostiša za kyrylyciu. A ščo označaje "Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним"? Ja cioho rečennia ne zrozumiv.
Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним. Тай ко тут говорить за самоцïль складности? Фонетичний нескладний? - Та навïть правопис кирилкою не є легкий!
Безглуздя...
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 22:05Nu, spravi laltynky škodyť. Nema ž spiľnoho standartu!
А то яким чином? ;)
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 22:03:D A moze navpake, latentna xenofobia v dekogo verazaeca latenkofobieu?Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 21:32Мабуть, моя репліка, щодо латентного гомосексуалізму когось зачепила за живе;)
:D U Supervisora sezofrenia:
Цитата: dagege от февраля 17, 2012, 22:20Научитесь относиться к русскому языку с почтением. Может, тогда уважение к другим языкам появится.
Укроинцам
Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 22:16xenofobiaДо речі, можна було б "x" залишити в латинці для запозичених слів подібних цьому.
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 22:53Možna. Takož, napryklad, možna peredavaty th jak th. Kathedra, bibliotheka, mith etc.Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 22:16xenofobiaДо речі, можна було б "x" залишити в латинці для запозичених слів подібних цьому.
xenofobija, xenomorf
Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 21:32Čy ne vid hrećkoho σέσουλα — sovok, čerpak? :o
:D U Supervisora sezofrenia:
Цитата: Swet_lana от февраля 17, 2012, 21:22Na ščastia svit rozvyvajeťsia ne lyše raciönaľno... Tomu j rozvyvajeťsia. A bulo b lyše raciönaľno — evoliucija zastoporylasia b deś na rannich najprostišych, jakščo ne raniše... :umnik:
Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.
Цитата: Lugat от февраля 18, 2012, 00:28Тому Супервизора й лякайе "складнiсть", зокрема латинки.Цитата: Swet_lana от февраля 17, 2012, 21:22Na ščastia svit rozvyvajeťsia ne lyše raciönaľno... Tomu j rozvyvajeťsia. A bulo b lyše raciönaľno — evoliucija zastoporylasia b deś na rannich najprostišych, jakščo ne raniše... :umnik:
Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 00:31;up: Itaque, vivat pluralismus! :UU:
Тому Супервизора й лякайе "складнiсть", зокрема латинки.
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 22:15Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 22:05Latynka j povynna buty prostiša za kyrylyciu. A ščo označaje "Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним"? Ja cioho rečennia ne zrozumiv.
Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним. Тай ко тут говорить за самоцïль складности? Фонетичний нескладний? - Та навïть правопис кирилкою не є легкий!
Безглуздя...
Цитата: Elischua от февраля 17, 2012, 22:05А то яким чином? ;)
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 22:15Nu, spravi laltynky škodyť. Nema ž spiľnoho standartu!Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядеть
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 00:51Ja maju na uvazi, ščo fonetyčne pyśmo objektyvno prostiše zasvojity. A latynka, na moju dumku, povynna buty fonetyčnoju.
Вы пытаетесь осудить какие-либо иные варианты латинского правописания критерием сложности, а я Вам говорю, что всё, что сложнее единицы - сложно. В смысле, что это левый критерий. А утверждение, что латиница должно быть легче кириллицы - это вообще с какого перепугу? Она может быть как можно лучше-оптимальнее, но не легче.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 00:51Ne zovsim. V konteksti ukrajinśkoji movy cej vyraz ne nese takoho epičnoho značennia. Ne obovjazkovo mij varijant povynen buty. Ja hotovyj pryjniaty inšyj za umovy joho zahaľnopryjniatosti. Ja osobysto proponuju vziaty abetku Jirečeka bez zmin.
Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядетьпо-Вашему единственно лучшийобщий стандарт латиницы для транслитерации/транскрипции украинских слов. >(
Цитата: Svidur от февраля 18, 2012, 00:59А как же..., и из этого логично вытекает должность латиницы служить фонетическому правописанию.... ;up:Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 00:51Ja maju na uvazi, ščo fonetyčne pyśmo objektyvno prostiše zasvojity. A latynka, na moju dumku, povynna buty fonetyčnoju.
Вы пытаетесь осудить какие-либо иные варианты латинского правописания критерием сложности, а я Вам говорю, что всё, что сложнее единицы - сложно. В смысле, что это левый критерий. А утверждение, что латиница должно быть легче кириллицы - это вообще с какого перепугу? Она может быть как можно лучше-оптимальнее, но не легче.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 00:51
Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядетьпо-Вашему единственно лучшийобщий стандарт латиницы для транслитерации/транскрипции украинских слов. >(
Цитата: Svidur от февраля 18, 2012, 00:59Ne obovjazkovo mij varijant povynen buty. Ja hotovyj pryjniaty inšyj za umovy joho zahaľnopryjniatosti. Ja osobysto proponuju vziaty abetku Jirečeka bez zmin.Т.е. "общепринять" предварительно принятый Вами уже придуманный давнее неким Jirečkом, тогда Вы готовы принять такое правописание латиницей украинского... Лихо! ;up:
Цитата: Svidur от февраля 18, 2012, 00:59Спасибо, что растолковали. :green:
Ne zovsim. V konteksti ukrajinśkoji movy cej vyraz ne nese takoho epičnoho značennia.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 01:08(http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif) Žartivnia jakaś. Pryjmaje vašeć tovar, čy bude j dali
Т.е. "общепринять" предварительно принятый Вами уже придуманный давнее неким Jirečkом, тогда Вы готовы принять такое правописание латиницей украинского... Лихо! ;up:
Цитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 21:03Однак, межа між «правильною передачею» і «транслітерацією, коли клавіатура недоступна» надто тонка. Крім того, поставлена ціль, щоб Шевченко завжди був Ševčenko, нереальна: цільова іноземна мова (найчастіше — англійська) може не мати потрібних діакритиків і або просто губити їх, або замінювати диграфами. Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні. Іншими словами, така система все одно потребує системи-супутника для транслітерації без алфавітних наворотів: якщо мешканець країни USA не має клавіатури з літерою š, то замість неї він надрукує (навіть в документі!) або просто s, або диграф за усталеною схемою (якщо ця схема йому відома). Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.
В темі вже 96 сторінок і, нажаль, жодного разу ніхто не сказав правильно, навіщо ж потрібна латинка. Прийдеться мені відкрити цю страшну таємницю:)
Українська латинка потрібна для правильної передачі українських власних назв і імен при складанні документів, довідників, мап, на дорожніх знаках, вуличних табличках і т.д. Для того, щоб Шевченко був завжди Ševčenko. В Польщі, Німеччині, Франції, Англії - всюди. Для того, щоб в документах компанія "Роги і копита" завше була "Rohy i kopyta".
Латинка не призначена:
- для того, щоб замінити кирилицю - читайте вище;
- для транслітерації, якщо клавішниця не доступна, або телефон якийсь не такий - викинте і купіть новий;
- для того, щоб іноземцям було зручно - якщо ви не латентний гомосексуаліст, то ви робите так, щоб Вам було зручно, отже латинка потрібна, щоб зручно було українцям.
Цитата: Python от февраля 18, 2012, 12:03Treba knyhy zberihaty v pdf i ščob šryfty buly embedded. :umnik:
Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні...
Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.
Цитата: Lugat от февраля 18, 2012, 12:19pdf - це кінцевий формат, як правило, не розрахований на подальше редагування. Крім того, документ у pdf може бути взагалі нерозпізнаним сканом — тоді з нього текст уже не скопіюєш.Цитата: Python от февраля 18, 2012, 12:03Treba knyhy zberihaty v pdf i ščob šryfty buly embedded.
Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні...
Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.
Цитата: Python от февраля 18, 2012, 12:29Nu, ja ne pro skany kažu, a pro zberežennia z tekstovym šarom. Pereformatuvaty ž u redaguvabeľnyj vyhliad možna, choča b i skorystavšyś bezkoštovnoju mašynkoju «Calibre - E-book management (http://calibre-ebook.com/download_windows)» pana Kovida Goyala.
pdf - це кінцевий формат, як правило, не розрахований на подальше редагування. Крім того, документ у pdf може бути взагалі нерозпізнаним сканом — тоді з нього текст уже не скопіюєш.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 17:06Ne dlia čužan bo, druže, sia starajemo. Dlia vlasnych spožyvačiv, jaki chočuť, ščob vybir buv aľternatyvnym, a ne dyktaturoju kyrylky. Nu, jak u serbiv, napryklad.
От и я кажу, ож всиляки ти комахи та мурахи над/пiд буквами чужанам до лампи суть.
Цитата: Lugat от февраля 18, 2012, 18:57То я тут не збагну - один (Свидур або ко каза то) каже, ож латинка йе нужна лен задля "техничних" потереб найменуваннь про чужан, Ви кажете, ож суто про вкрайиньци. Як на мене, то воно таки можо бути лише про вкрайиньци.Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 17:06Ne dlia čužan bo, druže, sia starajemo. Dlia vlasnych spožyvačiv, jaki chočuť, ščob vybir buv aľternatyvnym, a ne dyktaturoju kyrylky. Nu, jak u serbiv, napryklad.
От и я кажу, ож всиляки ти комахи та мурахи над/пiд буквами чужанам до лампи суть.
Цитата: Elischua от февраля 18, 2012, 19:10To ne ja kazav. Navpaky, ja zhoden z Lugat'om: latynka portibna jak aľternatyva kyrylyci dlia tych, chto chože jiji vykoryctovuvaty. Jakaś sručnisť dlia inozemciv - to pobičnyj, neobovjazkovyj efekt.
То я тут не збагну - один (Свидур або ко каза то) каже, ож латинка йе нужна лен задля "техничних" потереб найменуваннь про чужан, Ви кажете, ож суто про вкрайиньци. Як на мене, то воно таки можо бути лише про вкрайиньци.
ЦитироватьЯ'м за суто латинку про вкрайиньську мову: з естетичного погляду (рiзни регистри латинських буков, та йих вузiсть-стислiсть); вiдповïднiсть бо мïж буквами латинки й звуками мови традично не йе так спойена як у кирилцï, де 1 буква=1 знак. С приводу останнього, безору на сучасний фонетичний стан украйиньськоï мови, йа вïрю, ож то зубожïння фонетичного йнвентаря голосних у вкрайиньськiй мовï бï причинєно як раз кирилкою.Причина там, скоріш, у моді ХІХ-ХХ ст. на фонетизаційні реформи кириличних писемностей. Кирилиця ж сама по собі мáла добре відпрацьовану основу для етимологічного письма, з якого можна вивести найтонші нюанси вимови кожного говору, а не рівняти все під спрощену вимову якогось одного діалекту, як це робить фонетичне письмо. Спрощену, бо деякі нюанси фонетики не усвідомлюються навіть тими, хто є безпосереднім їх носієм, та й носіям іншого діалекту їх не завжди поясниш.
Цитата: Python от февраля 18, 2012, 22:14Povnistiu zhoden. :yes: Jakby Dante, zamisť pysaty svojeju toskanśkoju hovirkoju jak vona zvučyť, robyv by z neji jakuś psevdolatynu, to može b my zaraz ne maly b italijśkoji movy.
Етимологічна система без послідовної попередньої традиції нежиттєздатна, ІМНО.
Цитата: Python от февраля 18, 2012, 23:29Chtozna... :donno: Jak na mene, to bez psevdoetymologičnych navorotiv — krašče.
Псевдолатина, графікою подібна до тогочасної середньовічної латини, але з лексикою й фонетикою живої італійської, мала б непогані шанси, до речі.
Цитата: Python от февраля 18, 2012, 22:14Гаразд, Питоне. Але Ви тсим твердженням наче звйязуйете руки (менï), коли жадайете аж такоï тïсноï традичности. До речи, я бачу яку не яку традицью для латинки в украйиньськiй у давньоруськiм кириличнiм писмï - то не йе зовсïм пряма традицья, але таки йе. Тепер таки, волïвши фонетичне спрямування латинки перед морфофонологичним (не етимологичним, трясца, йе бо рiзница), то чи бачите бiльшу традичнiсть при напсаннï l' для ль, або с для ц, наприклад, нïж у c для к, або ou для у, чи, не знаю, i для ь? Чи лиш у тiмже подiбно пишуть сусïдове? Вïсте, ось примïром, словаки вже здебiльша не вимовляють l' як "мйяакий" ль в говiрнiй мовï по бiльшiй частинï Словаччини. Такий малий знак на позначення мйякости пiдвïдомо сприйметься бо як факультативний. Але ж, коли вже о сусïдах, то з иншого боку також мемо румуни, внихже c йе за к, а i [на кiнцï] слiв за ь. Мадяри муть y за ь - також сусïди суть; ясно йе, ож несловйяньськï. Але на Линï (West) Йевропи також не вси народи одноï мовноï сïмйï, але традицьи писма латинкою денеде перетинаються вних. А бим псал, допустимо, на позначення ж букву j, достатньо зовсïм неневïдомоï вкрайиньцу французькоï чи английськоï традицьï; коли лиди смсують чи чатують латинкою вживаючи y на позначення йотацьи, ож не перегукне ся з жадною з традиций близьких сусïдiв, але з багато дальшими - английською, французькою, сьпаньською, португальською, то чому не може бути, навïть с пiсланням на традичнiсть, j за ж, або ch за ч?
Етимологічна система без послідовної попередньої традиції нежиттєздатна, ІМНО.
ЦитироватьДо речи, я бачу яку не яку традицью для латинки в украйиньськiй у давньоруськiм кириличнiм писмï - то не йе зовсïм пряма традицья, але таки йе.Надто далека традиція, щоб бути традицією. Навіть сучасна фонетична кирилиця стоїть ближче до давньоруської традиції. Хоча, звичайно, засобами латиниці можна транслітерувати кирилицю, приведену до етимологічно правильної форми, але ж нам так і не вдалось абстрагуватися від кирилиці. То, може, простіше в кирилиці юси з ятем відродити?
Цитата: Python от февраля 19, 2012, 03:16A why b' ī not?
То, може, простіше в кирилиці юси з ятем відродити?
ЦитироватьА бим псал, допустимо, на позначення ж букву j, достатньо зовсïм неневïдомоï вкрайиньцу французькоï чи английськоï традицьïПри цьому, однак, в системі, де ж=j, ймовірно, будуть повторюватись і деякі інші риси французької й англійської орфографій, як-от Y для Й (бо не писати ж його так само, як Ж), диграфи з h для решти шиплячих (бо š, č не пасують до j замість ž), і т.п. Хоча голосні здебільшого позначаються за принципом простої відповідності, без застосування диграфних схем: у нас нема довгих і коротких голосних, ми не ковтаємо r після голосних, не əкаємо, наш закон закритого складу дав зовсім не ті наслідки, що в англійській... Зрештою, все зводиться до двох принципів: краще писати як звикли і краще писати простіше. Хто звик до англійської орфографії, тому легше транслітерувати на англійський лад, ніж на польський. І при написанні SMS латиницею ми скоріш викинемо частину фонетичних деталей, ніж додамо нові — до речі, з цієї ж причини ми скоріш викинемо пару букв із кирилиці, ніж відродимо юси.
Цитата: Elischua от февраля 19, 2012, 03:25Я тільки за — але як переконати в доцільності цього всіх решту?Цитата: Python от февраля 19, 2012, 03:16A why b' ī not?
То, може, простіше в кирилиці юси з ятем відродити?
Цитата: DarkMax2 от февраля 19, 2012, 22:23Най жиє тернопільськей діалект ;D
напреклад? цефре?
Цитата: Sirko от февраля 19, 2012, 17:33;D Duže nahadalo:
E prosti matematecni metode ocinke cetabelnoste i rozpiznavanoste textu. Napreklad taki, jak vkazani tut
Cefre objektevnisi za subjektevni vpodobanna.
Цитировать— Гм... Вы нас, фармацевтов, не считаете за людей и беспокоите даже в четыре часа ночи, а каждая собаке, каждый кошке имеет покой... Вы ничего не желаете понимать, и, по-вашему, мы не люди и в нас нервы должен быть, как веровка. (Zvidsy) (http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%29)
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 7, 2012, 15:23
і ще одне запитання, чи можна замість подвоєння літери ве в латиниці вживати один знак w? тобто, вважати - vvazhaty - wazhaty. Як правильно?
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 7, 2012, 15:23Ce, vlasne, je vidminnoju rysoju odnoho z proektiv, tak zvanoji lahodivky, jaka, jak i dvi inšych, a same: lučukivka ta meľnykivka pochodiať vid proektu Jirečeka (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0#cite_note-11). Jak na mij pohliad, buď jaki sproby vnesty v cej proekt buď-jaki zminy, ne pereveršyly joho za doskonalistiu. Naviščo nam taki vytrebeńky, jaki z najkraščoho robliať hirše?
і ще одне запитання, чи можна замість подвоєння літери ве в латиниці вживати один знак w? тобто, вважати - vvazhaty - wazhaty. Як правильно?
Цитата: Supervisor от марта 7, 2012, 19:36Do reči, a čomu ž ce čobotar bez čobit? ;)
Те що ви, пане КАЛЇҐРФЪ, пропонуєте, не є латинка. Це пєндовка.
Нагадаю вам, що тема називається Українська - латиницею, а не англійницею.
Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 19:03Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 7, 2012, 15:23Ce, vlasne, je vidminnoju rysoju odnoho z proektiv, tak zvanoji lahodivky, jaka, jak i dvi inšych, a same: lučukivka ta meľnykivka pochodiať vid proektu Jirečeka (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0#cite_note-11). Jak na mij pohliad, buď jaki sproby vnesty v cej proekt buď-jaki zminy, ne pereveršyly joho za doskonalistiu. Naviščo nam taki vytrebeńky, jaki z najkraščoho robliať hirše?
і ще одне запитання, чи можна замість подвоєння літери ве в латиниці вживати один знак w? тобто, вважати - vvazhaty - wazhaty. Як правильно?
Цитата: Sirko от марта 7, 2012, 19:44Darujte, ale jakoś... nevtoropabeľno. :-[
Doreci, ce moz des pocetate Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeiсhen zu schreiben? Nigde ne moz znajte... Sami lesen cetate perekruceni...
Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 20:06Цитата: Sirko от марта 7, 2012, 19:44Darujte, ale jakoś... nevtoropabeľno. :-[
Doreci, ce moz des pocetate Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeiсhen zu schreiben? Nigde ne moz znajte... Sami lesen cetate perekruceni...
Цитата: Sirko от марта 7, 2012, 20:19Ja, vlasne, posylavsia na tablyčku v Vikipediji. A opus ne čytav.
Nu-nu, ne prebidnajtesa! Mova jde pro opus Jireceka, na jaky ve sami poselaetesa!
Цитата: Svidur от марта 7, 2012, 20:52Holovne — vidomyj rezuľtat. A to vse — peredmova. :yes:
Dumaju, ščo "Über den Vorschlag..." bude važkuvato znajty. Nadriadčy vono perevydavalosia vzahali. :(
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 7, 2012, 20:56Možna jirečkivkoju pysaty, tak. Ja, napryklad, same jiji vykorystovyju. Tam vse dovoli prosto j logično. Na Wikipediji (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0) abetka normaľno rozpysana.
То чим же користуватись все таки ? А то ваші перемовини виходять безрезультатними(( Їречківкою ?? Порадьте все таки хтось один??? Ви ж наче розумні люде як виглядяє українська латиниця для письма?? Бо насправді нинішній державний стандарт не підходить для літературних творів. Напишіть мені особиста правила , хоч згальні Українська Латиниця ... Дякую :)
Цитата: Svidur от марта 7, 2012, 21:08A do bibliöteky latynkoju zaprošujemo siudy (http://latynka.wikispaces.com/Domivka).Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 7, 2012, 20:56Možna jirečkivkoju pysaty, tak. Ja, napryklad, same jiji vykorystovyju. Tam vse dovoli prosto j logično. Na Wikipediji (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0) abetka normaľno rozpysana.
То чим же користуватись все таки ? А то ваші перемовини виходять безрезультатними(( Їречківкою ?? Порадьте все таки хтось один??? Ви ж наче розумні люде як виглядяє українська латиниця для письма?? Бо насправді нинішній державний стандарт не підходить для літературних творів. Напишіть мені особиста правила , хоч згальні Українська Латиниця ... Дякую :)
Цитата: Svidur от марта 7, 2012, 21:11Operatyvno ž Vy, pane Svidure, molodčyna, chvaliu! ;up: :=
Isnuje avtomatyčnyj transliterator, jakyj dozvoliaje avtomatyčno perevodyty tekst z lat. na kyr. i navpaky. Možna vziaty tut (http://latynka.wikispaces.com/Ukrajin%C5%9Bka+latynka).
Do reči, šanovnyj Kaligrafe, a vy ščo, chočete latynku v literaturnych tvorach vykorystaty? ::)
Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:20Кирилка мені більш набридла, та й терплю. :'(
Jak nabrydla meni cja durna latynka!
Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 21:16Spasybi :)
Operatyvno ž Vy, pane Svidure, molodčyna, chvaliu! ;up: :=
Цитата: DarkMax2 отTo naviščo vy dyvytesia ciu temu?
Jak nabrydla meni cja durna latynka!
Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 21:24Prote vona ridna.Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:20Кирилка мені більш набридла, та й терплю. :'(
Jak nabrydla meni cja durna latynka!
Цитата: Svidur от марта 7, 2012, 21:25To vin zazdryť... :tss:
To naviščo vy dyvytesia ciu temu?
Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:26Koly zakochanyj kaže kochanij «ridna moja» — ce ne označaje, ščo vony odnoho rodu. ;)
Prote vona ridna.
Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 21:27To mene bisjatj vaši naholosy dlja pomiakšennja.Цитата: Svidur от марта 7, 2012, 21:25To vin zazdryť... :tss:
To naviščo vy dyvytesia ciu temu?
Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:32Vony ne naši. Vony — z bratnich slovjanśkych mov. Ja vmyvaju ruky... :green:
To mene bisjatj vaši naholosy dlja pomiakšennja.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ от марта 8, 2012, 00:20Якщо зовсім без суржику, то буде не реалістично. Маленький суржик все-таки має бути. Ну і матюки... Природність твору, як на мене, головне... ;)
Я пишу під одним псевдонімом... так от є ідея написати роман де народжуються стосунки дівчини й хлопця. Він українець, вона етнічна росіянка. Хочу використати дві мови одночасно російську й українську..але не суржик..побачим що в тих двох вийде, зрозуміють вони одне одного чи ні) А ще напишу твір латиницею..інший правда, то щось трагічне буде, накшталт Касандри чи давніх часі Трої... Хочу випробувати чи підійде те написання для поривів емоцій, знаєте чуттєвого бузумства, там кров , пригоди і таке ... таеємниця взагалі. Якщо вдасця, Svidur, отримаєте першим твір, а вже потім рецензенти. Бо вони дістають тими коштами.. все їм не приБИЛЬНЕ.
ЦитироватьХочу використати дві мови одночасно... А ще напишу твір латиницеюНагадало одну мою творчу спробу кількарічної давнини.
Цитата: КАЛЇҐРФЪ отTiľky ne zabuvajte, ščo romaniv z takoju koncepcijeju vže duže-duže-duže bahato. Tož treba rozkryvaty temu maksymaľno oryginaľno, inakše ničoho ne vyjde. Bažaju uspichiv ciomu dili. ;)
Я пишу під одним псевдонімом... так от є ідея написати роман де народжуються стосунки дівчини й хлопця.
ЦитироватьЯкщо зовсім без суржику, то буде не реалістично. Маленький суржик все-таки має бути.Згоден. Сучасна розмовна українська мова містить певний елемент суржику, без якого вона виглядатиме дещо нереалістично. Втім, тут важливо зберегти пропорції й не переборщити, бо якщо просто прийняти за аксіому, що «суржик — безсистемна суміш» і ліпити з цієї суміші увесь твір, результат буде далеким від бажаного.
ЦитироватьНу і матюки... Природність твору, як на мене, головне...Це вже «природність» у стилі Подерев'янського буде. А що він писав, як не п'єси для
Цитата: Kern_Nata от марта 8, 2012, 16:40Transliteracija peredbačaje peredaču zvukiv odnijeji movy za dopomohoju alfavitu inšoji. Tož use zaležyť vid toho, jakyj alfavit vy vyberete.
jak lišpe transliteruvaty "ю", napryklad?
"ju" čy "yu"
Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:26Та вона ничим по сути не йе рiднiша латинки.Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 21:24Prote vona ridna.Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:20Кирилка мені більш набридла, та й терплю. :'(
Jak nabrydla meni cja durna latynka!
Цитата: Elischua от марта 9, 2012, 02:28Більшість з нас знайомиться з кирилицею раніше, ніж з латиницею — отже, таки рідніша. Чи рідним має бути якесь оригінальне письмо, придумане нашими предками й вільне від іноземних впливів? Глаголиця рідніша за кирилицю?Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:26Та вона ничим по сути не йе рiднiша латинки.Цитата: Lugat от марта 7, 2012, 21:24Prote vona ridna.Цитата: DarkMax2 от марта 7, 2012, 21:20Кирилка мені більш набридла, та й терплю. :'(
Jak nabrydla meni cja durna latynka!
Цитата: Svidur от февраля 17, 2012, 22:59zbil'szyt' alphabitЦитата: Supervisor от февраля 17, 2012, 22:53Možna. Takož, napryklad, možna peredavaty th jak th. Kathedra, bibliotheka, mith etc.Цитата: Sirko от февраля 17, 2012, 22:16xenofobiaДо речі, можна було б "x" залишити в латинці для запозичених слів подібних цьому.
xenofobija, xenomorf
Choča ce vse odno uskladnyť napysannia abo zbiľšyť alfavit.
Цитата: Python от марта 9, 2012, 10:25То ким?
Більшість з нас знайомиться з кирилицею раніше, ніж з латиницею — отже, таки рідніша. Чи рідним має бути якесь оригінальне письмо, придумане нашими предками й вільне від іноземних впливів? Глаголиця рідніша за кирилицю?
Цитата: Elischua от марта 10, 2012, 18:37Ta nichto ž ne hovotyť pro "mechaničnu zaminu"! Biľša častyna temy prysviačena jakraz rozrobci okremoho alfavitu. Vy hovoryte očevydni reči, jaki vže rozhliadlysia bahato raziv.
Вимишляти латиницу лише для механичнойи замiни кириличних буков - начо? Для вкрайиньцюв, яки не ймуть при собi кириличку роскладку? нуну... Для чужоземцюв, а би могли чисти вкрайиньськи назви? Дуже смiшно... То для чого? А би було? Просто, тся тема могла би бути використана для интереснiших та нових рiшеннь розвоя вкрайиньськойи мови, нiж пiд сотню сторiнок торочення про одну й ту ж по сути смсювську латинку. :(
Цитата: Elischua от марта 10, 2012, 18:37Ce napysannia bulo vykynute šče u pravopysi 28 roku. Ne znaju, šomu tak. Vono cilkom sobi pryščepylosia u literaturnij movi.
Тому в украйиньськiй мовi не прищепилося в ужитку псання "Вкрайина" пiсля голоски (ба донiж не прищепився й обмiн сполуки "й/и")
ЦитироватьОсь наприклад, тся безглузда змiна в/у: дармо йе строчити статтi з ортойепьйи, ож у тсiм випадку тсе "в" у "питомiй" украйиньськiй мовi йме бути губна полуголоска - дубова кирилка грапемою "в" везда буде пiдвiдомо навiчувати губно-зубний [v].Губно-зубний звук там виникає під впливом контакту з іншими мовами. Українське «в», як правило, вимовляється як губний звук у всіх позиціях. А розрізнення у/в таки має сенс: правило милозвучності, що керує вимовою у/в, має багато винятків і є скоріш бажаним, ніж обов'язковим. В поезії, наприклад, воно може порушуватись для вирівнювання ритму вірша — погодьтесь, там вже є різниця між ненаголошеним складом «у» та нескладотвочою приголосною «ў».
ЦитироватьУнести бiлоруську букву "ў"? И так жераз уводити нову букву, коли у мовi постане новий звук?Тут вона і в білоруській мові не надто потрібна: розрізнення в/ў визначається позиційно. В українській же «в» має менше розбіжностей між позиційними варіантами, тому літера «ў», що вперше з'явилась у нас, так і не прижилася.
Цитата: Python от марта 10, 2012, 19:44Губно-зубний звук там виникає під впливом контакту з іншими мовами. Українське «в», як правило, вимовляється як губний звук у всіх позиціях. А розрізнення у/в таки має сенс:...Розумiл йись ня з иншого наголосу: я й сам вiм то суть упливи сусiднiх мов, але чо до "як правило вимовляйеться", було би речовитiше переформулювати на "за правилом ортойепьйи на яку серуть чи не вси вкрайиньци яло би вимовляти ся "в" як [w], тобто губно-губний". Рiччю йе ож тако й вимовить дуже мало ко.
Цитата: Python от марта 10, 2012, 19:44...правило милозвучності, що керує вимовою у/в, має багато винятків і є скоріш бажаним, ніж обов'язковим. В поезії, наприклад, воно може порушуватись для вирівнювання ритму вірша — погодьтесь, там вже є різниця між ненаголошеним складом «у» та нескладотвочою приголосною «ў»."...вона і в білоруській..." - ось такойе вилучення? ;) Не мни ож хочу прискiпити ся - геть ни, але то ще раз указуйе, ож, жаль, хоча б та правила в сучаснiй стандартованiй украйиньськiй мовi, яку я загалом-то незношу на дух, в яких правдi йе деякий глузд не блюдуться ани милуватiльми вкрайиньськойi мови.
Цитата: Python от марта 10, 2012, 19:44Ни, яка мйятиця може виничи с диграфами, наприклад, голосних ou за , коли в украйиньськiй наче б то немайе слiв с [o.u] внутрi слова без жаднойi вставки приголоскою? Яла би вкрайиньська мова ще букви ѕ, џ для тих немежових [ʤ], [ʣ], а ще б окрiм сього таки дж, дз на словотвiрчих межах? Ну, коли ся любить так...
Щодо проблеми літера/диграф. Недоліком диграфів є те, що складові диграфа самі по собі є звуковими літерами — а отже, випадково опинившись поруч, вони створюють плутанину. Українська мова має диграфи дж, дз, кожен з яких читається як один звук. Водночас, у мові можливе поєднання дж, дз на межі префікса, коли дві літери не утворюють диграф. Така неоднозначність тягне за собою помилки при читанні, коли роздільна вимова переноситься на диграф (це стосується, в першу чергу, дж в таких словах, як «ходжу», «воджу», де межа д/ж помилково сприймається як межа морфем). Якби український алфавіт мав літери ѕ, џ, така плутанина не виникала б.
Цитата: Svidur от марта 10, 2012, 19:07Я бачу инше. :)
Ta nichto ž ne hovotyť pro "mechaničnu zaminu"! Biľša častyna temy prysviačena jakraz rozrobci okremoho alfavitu. Vy hovoryte očevydni reči, jaki vže rozhliadlysia bahato raziv.
Цитата: Elischua от марта 11, 2012, 09:29
Слово "плаче" пишу placie(t), й у загалi не можо бути жо би в якiмси словi ciV в мене дало дечо яко [ʦie]. Йе ми тереба [ʧɛ] пишу tie, тереба [cːɛ] пишу tīe або tiye ("латаття" latatīe/latatiye), тереба [tɪjɛ] пишу tīye.
ЦитироватьНи, яка мйятиця може виничи с диграфами, наприклад, голосних ou за , коли в украйиньськiй наче б то немайе слiв с [o.u] внутрi слова без жаднойi вставки приголоскою?В українській мові є запозичення, де голосні можуть поєднуватись навіть у такий спосіб (ноу-хау, клоун).
Цитата: Python от марта 11, 2012, 17:00За потереби в них, йих и псати мем now-how, clown. Чи можна декого вгораздить псати nou-khau, nou-hau, nov-xav? :)ЦитироватьНи, яка мйятиця може виничи с диграфами, наприклад, голосних ou за , коли в украйиньськiй наче б то немайе слiв с [o.u] внутрi слова без жаднойi вставки приголоскою?В українській мові є запозичення, де голосні можуть поєднуватись навіть у такий спосіб (ноу-хау, клоун).
Цитата: Python от марта 11, 2012, 17:11Я заперечую! Чо значить ь вже давно перестав бути звуком? А чим вiн йе - деревом нинi? В угорськiй та румунськiй мовах також йе той самий "ь", и пишуть його не кракозябрями а звичними буквами з латинки. Украйиньський "ь" також походить зi "звичайнойи букви латинки", сподiваю ся ож, розумiйеш, чо йму на мислi. Хай там каже Ферталер за неможливiсть порiвняння, але то таки йе аналог "ь". А ось ув угорськiй мовi там геть не стрiтити букву y инакше нiж як для "ь". Паче того, напсання "ь" через i в латинцi для вкрайиньськойи мови годиться й тим, ож при обмiнi наголошений-ненаголошений "ь" вiдображати ме ся униформно: samic : samica [sa`mɜʨ : sam`ʨɐ]. Та рiч ож ми историчний ненаголошений "ь" не промовляйемо сидне в його "повнiй" годнотi редукованого голосного звука, слiд йе пояснювати пришвидшенням нашойи мови. В английськiй та нiмецькiй мовах також не вимовляють e в суфиксах -en. Скажешь, опцийно вимовляють. Та, заховали бо його на письмi, тому инодi вимовляють. Гадаю, взагалi через звичку до фонетичного писання в словйянських мовах, йе проблема чо до трактування в них вiдношення звука-й-букви. Думають, ож коли прудко вимовити, аби здавалося наче один звук, то й буква буде одна. У латинцi не обмаль буков, питання в економности використання йих. Й нема потереби використовувати ще апостроф, бо то не йе кошер. Ще б почуття якойись естетики на завадило.
В ідеальному випадку, диграф має в своєму складі літеру, що за межами диграфа не використовується. Наприклад, дь, ть, зь, сь, ль, нь — диграфи, які неможливо прочитати інакше, ніж вони читаються, бо ь вже давно перестав бути звуком.
Складність латиниці ще й у тому, що літер у ній менше, ніж у кирилиці, а літер, використання яких у ролі модифікаторів вже узвичаїлось, ще менше. Фактично, там нема незвукових літер. Звичайно, можна взяти довільні літери й зробити їх чистими модифікаторами, звільнивши від прочитання, яке нам здається звичним — але за легкозасвоюваністю така система програватиме перед більш традиційними транслітами.
Цитата: Python от марта 11, 2012, 17:26дiдько, авжеж :)
Тоді вже know-how, мабуть.
ЦитироватьЧо значить ь вже давно перестав бути звуком? А чим вiн йе - деревом нинi?Він є літерою-модифікатором, знаком. На відміну від решти літер, його сучасна назва не є звуковою комбінацією за його участю.
Цитата: Python от марта 11, 2012, 17:48Хех. На тсе менi нема чо сказати.ЦитироватьЧо значить ь вже давно перестав бути звуком? А чим вiн йе - деревом нинi?Він є літерою-модифікатором, знаком. На відміну від решти літер, його сучасна назва не є звуковою комбінацією за його участю.
Цитата: Sirko от марта 11, 2012, 11:59patica, гадаю.Цитата: Elischua от марта 11, 2012, 09:29:) А пацє?
Слово "плаче" пишу placie(t), й у загалi не можо бути жо би в якiмси словi ciV в мене дало дечо яко [ʦie]. Йе ми тереба [ʧɛ] пишу tie, тереба [cːɛ] пишу tīe або tiye ("латаття" latatīe/latatiye), тереба [tɪjɛ] пишу tīye.
ЦитироватьУкрайиньський "ь" також походить зi "звичайнойи букви латинки", сподiваю ся ож, розумiйеш, чо йму на мислi.Кирилиці, маєте на увазі? Вже на час свого створення ь та ъ були на шляху до переходу в німі. Звуковий Ъ зберегли до цього часу лише болгари, звуковий Ь не зберігся ніде.
ЦитироватьА ось ув угорськiй мовi там геть не стрiтити букву y инакше нiж як для "ь".Мені здається, пристосувати Y для Ь нам було б простіше: у практичних транслітах Y вже й так використовується як елемент для передачі йотованих (у т.ч. й у пом'якшуючому варіанті, що інтуїтивно легше сприймається, ніж I, яка на вигляд ідентична українській звуковій літері з аналогічним звучанням).
Цитата: Python от марта 11, 2012, 18:52То йе всё птання звичок. Надто переживайеш, як ото люди сприймати муть сякойе напсання чи такойе. Гадаю собi, ож коли би правдi дiшло до провадження латинки, то люди би звикли. С такою дрiбкою, як i = ь, легко йе впоратися бiгом однойи години (!) в школi. Адже не йде ся про перевчення лiтнiх людей.ЦитироватьУкрайиньський "ь" також походить зi "звичайнойи букви латинки", сподiваю ся ож, розумiйеш, чо йму на мислi.Кирилиці, маєте на увазі? Вже на час свого створення ь та ъ були на шляху до переходу в німі. Звуковий Ъ зберегли до цього часу лише болгари, звуковий Ь не зберігся ніде.ЦитироватьА ось ув угорськiй мовi там геть не стрiтити букву y инакше нiж як для "ь".Мені здається, пристосувати Y для Ь нам було б простіше: у практичних транслітах Y вже й так використовується як елемент для передачі йотованих (у т.ч. й у пом'якшуючому варіанті, що інтуїтивно легше сприймається, ніж I, яка на вигляд ідентична українській звуковій літері з аналогічним звучанням).
ЦитироватьТо йе всё птання звичок.Питання звичок має значення. Технічно, можна було б узагалі позбутись подібності між звучанням літер української латинки й узвичаєного трансліту. А=E, Б=M, і т.д. Проблема в тому, що таку систему відкинуть ще до того, як спробують запровадити в школах, а дорослому її вчити буде важко, особливо після вже вкорінених звичок читання літер.
Цитата: Python от марта 11, 2012, 19:26А ще коли б обiтись перегибiв с порiвняннями. У росийськiй мовi никому не вадить ож о можо звяхчи як [ə], [ɑ] окрiмЦитироватьТо йе всё птання звичок.Питання звичок має значення. Технічно, можна було б узагалі позбутись подібності між звучанням літер української латинки й узвичаєного трансліту. А=E, Б=M, і т.д. Проблема в тому, що таку систему відкинуть ще до того, як спробують запровадити в школах, а дорослому її вчити буде важко, особливо після вже вкорінених звичок читання літер.
ЦитироватьУ росийськiй мовi никому не вадить ож о можо звяхчи як [ə], [ɑ]Лише в ненаголошеній позиції — наголошене ж читається без акання. Крім того, існують російські окаючі говори, де «о» читається як «о» в усіх позиціях. Перехід до «о» як «а» відбувався поступово, з розвитком мови, і з самого початку акання при вимові не було нормативним — нинішні правила орфоепії є результатом взаємодії традиційної окаючої графіки та акаючого діалекту.
Цитата: Python от марта 11, 2012, 20:06Пан Очевиднiсть? :)ЦитироватьУ росийськiй мовi никому не вадить ож о можо звяхчи як [ə], [ɑ]Лише в ненаголошеній позиції — наголошене ж читається без акання. Крім того, існують російські окаючі говори, де «о» читається як «о» в усіх позиціях. Перехід до «о» як «а» відбувався поступово, з розвитком мови, і з самого початку акання при вимові не було нормативним — нинішні правила орфоепії є результатом взаємодії традиційної окаючої графіки та акаючого діалекту.
Цитата: Elischua от марта 11, 2012, 20:18Ну, по-моєму, очевидно, що російська мова не є прикладом мови, де фонетичне значення було присвоєне літерам без зв'язку з попередньою традицією.
Пан Очевиднiсть? :)
Цитата: Python от марта 14, 2012, 22:21Ĉi tien, bonvolu (http://latynka.wikispaces.com/Domivka).
Це яка з них? Латинок безліч, за словом «їречківка» нічого не гуглиться.
Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 22:28Латинки з іаканням для сучасної української мови не годяться.Цитата: Python от марта 14, 2012, 22:21Ĉi tien, bonvolu (http://latynka.wikispaces.com/Domivka).
Це яка з них? Латинок безліч, за словом «їречківка» нічого не гуглиться.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 22:43Що вашець має проти іакання? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif)Іакання навіть є в офіційному трансліті.
Латинки з іаканням для сучасної української мови не годяться.
Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 22:47Офіційний трансліт — не аргумент. Його кожні три роки новий придумують.Цитата: Python от марта 14, 2012, 22:43Що вашець має проти іакання? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif)Іакання навіть є в офіційному трансліті.
Латинки з іаканням для сучасної української мови не годяться.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:00Це арґумент проти трансліту. А який буде арґумент проти іакання?
Офіційний трансліт — не аргумент. Його кожні три роки новий придумують.
Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 23:06Дялог, полєтилен, полюретан, бібльотека...Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:00Це арґумент проти трансліту. А який буде арґумент проти іакання?
Офіційний трансліт — не аргумент. Його кожні три роки новий придумують.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:10Ну ми, начебто, дійшли згоди використовувати для окремого прочитання трему, як це робиться в латині. :donno:
Дялог, полєтилен, полюретан, бібльотека...
Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 23:12Чому трема не годиться для систем без діакритиків, гадаю, зрозуміло. В іншому випадку, маємо одну (ï) чи чотири (ä, ë, ö, ü) додаткові літери. Чехи ж якось обходяться без іакання — мені здається, такий підхід, коли м'якість позначається м'якою приголосною, більш відповідає чеській за походження системі Їречека.Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:10Ну ми, начебто, дійшли згоди використовувати для окремого прочитання трему, як це робиться в латині. :donno:
Дялог, полєтилен, полюретан, бібльотека...
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:22Але ж Їречек думав якраз не так, (див. у Вікіпедії приклади текстів (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0#.D0.90.D0.B1.D0.B5.D1.82.D0.BA.D0.B0_.D0.87.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BA.D0.B0)):
Чому трема не годиться для систем без діакритиків, гадаю, зрозуміло. В іншому випадку, маємо одну (ï) чи чотири (ä, ë, ö, ü) додаткові літери. Чехи ж якось обходяться без іакання — мені здається, такий підхід, коли м'якість позначається м'якою приголосною, більш відповідає чеській за походження системі Їречека.
ЦитироватьПроект Їречека:
Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volia.
Šče nam, brattia ukrajinci, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorižeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svojij storonci.
Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu.
Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 23:31Маю сумнів, що це справді система Їречека, а не когось із наших сучасників. Скани стародруків виглядали б переконливіше.Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:22Але ж в Їречека якраз не так, (див. у Вікіпедії приклади текстів (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0#.D0.90.D0.B1.D0.B5.D1.82.D0.BA.D0.B0_.D0.87.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BA.D0.B0)):
Чому трема не годиться для систем без діакритиків, гадаю, зрозуміло. В іншому випадку, маємо одну (ï) чи чотири (ä, ë, ö, ü) додаткові літери. Чехи ж якось обходяться без іакання — мені здається, такий підхід, коли м'якість позначається м'якою приголосною, більш відповідає чеській за походження системі Їречека.ЦитироватьПроект Їречека:
Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volia.
Šče nam, brattia ukrajinci, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorižeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svojij storonci.
Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:10Цитата: Lugat от марта 14, 2012, 23:06Дялог, полєтилен, полюретан, бібльотека...Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:00Це арґумент проти трансліту. А який буде арґумент проти іакання?
Офіційний трансліт — не аргумент. Його кожні три роки новий придумують.
Цитата: Elischua от марта 14, 2012, 23:35Ну я ж і кажу, трема — виключно для адекватного транслітерування на нині діючу літературну форму. Проекти ж реформування української мови — варто виділити в окрему тему. Що ж вони роблять тут у темі про латинку? :donno:
Библётеːка звучитть набагато украйиньськïше, а бiблiотека звучить суто росийськи.
Цитата: Elischua от марта 14, 2012, 23:35Тоді вже «библетека» краще, без цього набридливого йокання.
Библётеːка звучитть набагато украйиньськïше, а бiблiотека звучить суто росийськи.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:34Якраз сучасні епігони їречківки, як то: лучуківка, мельниківка, лагодівка — набагато програють першоджерелу Майстра. ;D
Маю сумнів, що це справді система Їречека, а не когось із наших сучасників. Скани стародруків виглядали б переконливіше.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:22Але варто було б запропонувати «одну (ï)», так відразу б почули... віразу: «Те-е-е, українці ж будуть читати це як «ji», позаяк звикли так читати». :green:
В іншому випадку, маємо одну (ï) чи чотири (ä, ë, ö, ü) додаткові літери.
Цитата: Python от марта 14, 2012, 23:51За якого переляку? Коли менi дечо явить ся набридливим, то найперше то через неавтентичнiсть того, але чо йе злого в "йоканнi", коли воно не йе в розпорi з питомими украйиньськими фонетичними засадами (на роздiл вiт, як раз Кiпр, Гельсiнкi, Бразилiа, Малайзiя, Росiя, мiнiмалiзм. брр!). Поясни, чо ся ти не любить у тiм йоканнi? :)Цитата: Elischua от марта 14, 2012, 23:35Тоді вже «библетека» краще, без цього набридливого йокання.
Библётеːка звучитть набагато украйиньськïше, а бiблiотека звучить суто росийськи.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 14, 2012, 23:54А чи багато вашець знайде шрифтів, щоб мали креску над t і d? І де ж її ставити — вгорі над двомірною паличкою, чи збоку? Якщо збоку, то деякі шрифти, наприклад Book Antiqua та інші, мають таку креску, але все одно літера називається t with caron, d with caron.
...може лише замість карона над літерами Tt, Dd, можна ставити акут (креску) для більшої послідовности, а для малих літер залишити приєднаний апостроф?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 14, 2012, 23:54Вашець може запропонувати такий алґоритм, щоб за таких умов безпомилково перекодовувати й назад у кирилицю?
А також можна спростити -і, після голосних як -ї. А закінчення слів на -ий, спростити до -y. ???
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:19Знайшли, що воно означає? :green:
Z mene taky vaszeć pohaneńky :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:19Себто ваша милість попаде в немилість? :green:
Я з вами ще трохи поспілкуюсь взагалі вашицем перестану бути))))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 14, 2012, 23:54ЦитироватьJa zaberu tebe z soboju
U dałecziń,
De my wriatujemoś lubowju
Wid zła wnoczi
De ja wkładu w twoi dołoni
Prozori sny
Szczo zaczekałyś nas w połoni
U dałyny.
Ja zaberu tebe u spokij
Szcze pry żytti
De najszczasływiszi iz rokiw - ne mołodi
De dobri ludy nadto szczyri
A ludy zli
Żywuť iz dobrymy u myri
Na tij zemli
Ja zaberu tebe u powiń
Widwertych sliw,
Pid pylnym pohladom lubowy –
Powerch holiw,
U neosmysłene szeptannia –
Kriź tychy smich,
De my polubymoś wostannie
Za nas usich
Ja zaberu tebe u ranok,
W swoju zoriu,
De my pidpałym naszi rany,
I ja zhoriu.
A ty rozwijesz na switanni
Moi słowa,
J wony połynuť, ptachy ranni,
A ty żywa...
:)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:31А цей музон? (http://lingvoforum.net/index.php/topic,45199.msg1209541.html#msg1209541)
Lugat, щось я розписався сьодня)))) А судячи з твоєї аватарки у тебе має бути суперське почуття гумору? :) а чи ні)) до слова мені так це музло подобається)))
http://www.youtube.com/watch?v=E9rRyuJDe5A
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:31Як казав дон Хуан дону Карлосу Кастанеді: «Пиши, Карліто, пиши! Пиши поки рука не відвалиться!» :D
Lugat, щось я розписався сьодня...
Цитата: Lugat от марта 15, 2012, 00:44Як ще є в мене молодого бажання пописати то чого і не написать? :)
Як казав дон Хуан дону Карлосу Кастанеді: «Пиши, Карліто, пиши! Пиши поки рука не відвалиться!» :D
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:41Ніз-зя. :no: Звук «z» як у слові Лао Цзи — читається як глухий «т», що переходить поступово у дзвінкий «з».
Хыба не Ляо Дзи??? ну крайно Лао Дзи, а як вже таке складнючійше ім'я вибрали батьки цьому Лао то хай запишется китайским офіційним транслітом - Lao Tssy, чи Lao Qsy, чи як у них я вже забув)) Так як поляки пишуть! так і у нас) спільна для поляків і нас латиниця, з двох фронтів одного батька бити))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:45A ščo vono take? :what: Pro vsiak vypadok, viźmu dvi pliašky.
Lugat, слухаєш дабстеп?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:46Bo ja šče vdeń spliu. Na pivdni sijesta — sviate dilo. Tiľky ša, a to pryjduť pan Python — porižuť za oftop. :tss:
Lugat, а чому тобі не спится ти по ночах працюєш, чи просто сова?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:46
Lugat, і чо ти Луґат? чо таке кличкування?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:46Арабською — «мова».
Lugat, і чо ти Луґат? чо таке кличкування?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 00:58A ščo, dovho klacnuty na profiľ, ščo pid avatarkoju? :donno:
Lugat, я боюсь вас образити, аммммм скока вам років? :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:03A čoho bojatysia? :donno: Diduś rozvažajeťsia. :green:
Ааааааа ) ясно про ваш вік)) боюсь як з вами спілкуватись)))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:08Šče ne probuvav. :donno:
Я тож розважаюсь)) ну вам дабстеп вподобавсь?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:02
Lugat, боюсь вам здатись самим розумним із самих недорозвинених))) Ни, то йе аорист 3 с. однини Шо?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:14Nie, taki ihry ne liubliu. Nadaju perevahu intelektuaľnym ihram, jak ot cia.
А Ви в компьютерні ігри граєте? Я чого питаю, моїй мамі 50, а вона так їх любить! Прямо по кілька годин од компа не відходить))) Прикиньте я в ігри не граю а їй по приколу)))) Що це? :)
Цитата: Elischua от марта 15, 2012, 01:15A vašeć cej diälekt, na jakomu pyše, sam skonstrujuvav, čy deś čuv? :???
Коли чисти lugat ни би латинкою запсанойе старословйаньськойе слово за етимологичною засадою, то вийде лъга (t, вiсто-ж, не чте ся) < *lugat, несигматичний аорист до lugatī-лъгати ;).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:14[Мойiй мамi стiльки-ж йе лiт. :)] Добiгайе минулойе Ваша мама, мабуть. ;up:
А Ви в компьютерні ігри граєте? Я чого питаю, моїй мамі 50, а вона так їх любить! Прямо по кілька годин од компа не відходить))) Прикиньте я в ігри не граю а їй по приколу)))) Що це? :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:24Ни, за мойим домнiвом, коли сь ся вже нарiзал в них, то не будеш, але будеш ся рiзати в то, чого нинi нiмемо, але о 30 лiт по потi мати муть "нашi дiти".
Elischua, Тільки не кажи що я теж буду в конралстрайк різатись в свою пійсятку)))
Цитата: Lugat от марта 15, 2012, 01:21Nei, ne 'desi', a ceulu. Ale, ne pīsiom soupto toimy goforwmy, līxie bagato cirtu ysz yoho corīstayom.Цитата: Elischua от марта 15, 2012, 01:15A vašeć cej diälekt, na jakomu pyše, sam skonstrujuvav, čy deś čuv? :???
Коли чисти lugat ни би латинкою запсанойе старословйаньськойе слово за етимологичною засадою, то вийде лъга (t, вiсто-ж, не чте ся) < *lugat, несигматичний аорист до lugatī-лъгати ;).
Цитата: Elischua от марта 15, 2012, 01:32Казав бо я уже колись:
Nei, ne 'desi', a ceulu. Ale, ne pīsiom soupto toimy goforwmy, līxie bagato cirtu ysz yoho corīstayom.
ЦитироватьТут уже настала черга Паганеля здивуватися, і він з помітним роздратуванням зсунув окуляри з лоба на очі.:donno:
— Хай мене повісять, якщо я розумію хоча б одне слово з цього диявольського діалекту! — Вигукнув він. — Певно, це арауканська говірка.
(Жуль Верн «Діти капітана Ґранта»)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:51Bačyv uže... :(
Lugat, ви тільки гляньте я під стіл упав гигигиги )))
http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=9eKRqyuIEy4
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 15, 2012, 01:53Dyv. vyšče... (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1239367.html#msg1239367)
Lugat, )))) розшифруйте шо це значить )) Kǻɛłęłąƺ śǻŧjęƺ)
Цитата: Lugat от марта 15, 2012, 01:49Тяжко вiрю, ож настiльки не можете зрозумiти псанойе. Нема чого з того глузувати. Пишу так, як, найимовiрнiше, би була писома украйиньська мова, розвиваючи свою писемнiсть поступово з латиньськими буквами ще з давен. Донiж исторично се тако ся не склало, се не вадить, йма досить лингвистичних даних, се вiттворити. Але, Вам, вiсто-ж, видить ся куштарна транслитка нагадаючи нашвидкуруч вiдображення креольськоï мови чи якийсь пиджин експедиторами, багато лiпша. Чому бо пишучи в нiмецькiй tz ник не каже ож нач йе там той t, коли z йе й без того [ʦ] сам по собi? За традичнiсть ще никда ник ся несоромил. Я намагаюся, хай хронологично й навпаки, себто, в нинiшнiм минулойе, а всёж, ту саму традичнiсть, якою б вона найнавiрнiше, була, навернути, коби Вкрайину пiткала краща доля.Цитата: Elischua от марта 15, 2012, 01:32Казав бо я уже колись:
Nei, ne 'desi', a ceulu. Ale, ne pīsiom soupto toimy goforwmy, līxie bagato cirtu ysz yoho corīstayom.ЦитироватьТут уже настала черга Паганеля здивуватися, і він з помітним роздратуванням зсунув окуляри з лоба на очі.:donno:
— Хай мене повісять, якщо я розумію хоча б одне слово з цього диявольського діалекту! — Вигукнув він. — Певно, це арауканська говірка.
(Жуль Верн «Діти капітана Ґранта»)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 01:35с приводу чого?
Elischua?? йако мисліте?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 01:28цього))
чи можна для української латиниці використати лише! чехо-словацьку ґрафіку? Можливо! :) правда палаталізовані приголосні ň, ľ, ť,ď вживатимуться безвиннятково: полювання-poľuvanňa. І як зобразити пом'якшення літер: s, z, c?
Цитата: Elischua от марта 16, 2012, 01:44Ну це ясИн перИць)) Щодо суто чеської ґрафИки, що скажИш?
Калиграфе, коли сь хтiл наподобити мiй стиль украйиньськойи, то я бим непсал мислiте, але гадайете чи мнiте.
Утiм, всё одно украйиньськи право и замiсть i. Твiр з i йе високостилизований/поетичний наказовий спосiб у вкрайиньськiй.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 01:40Псати йе "можна" йакоже замане ся - вiт написа слова людина не гине. Але, чо до в загалi надрядкових знакiв у приголосках, то я сми проти. Й причин нецiлiстности йих найду болiй нiж аргументiв на йих пiдпору. На мою думку, донiж, чехи програли суть заведши до вжитку такi букви.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 01:28цього))
чи можна для української латиниці використати лише! чехо-словацьку ґрафіку? Можливо! :) правда палаталізовані приголосні ň, ľ, ť,ď вживатимуться безвиннятково: полювання-poľuvanňa. І як зобразити пом'якшення літер: s, z, c?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 01:28Засобами самої чеської абетки — ніяк: м'яких нешиплячих зь/сь/ць у чеській мові нема. Можна, звичайно, якихось диграфів наконструювати, але це не в чеському стилі.
чи можна для української латиниці використати лише! чехо-словацьку ґрафіку? Можливо! :) правда палаталізовані приголосні ň, ľ, ť,ď вживатимуться безвиннятково: полювання-poľuvanňa. І як зобразити пом'якшення літер: s, z, c?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 02:20Чо йе ТКПН?
Значить все таки система ТКПН є бестовською? Бо як на мене латинка, яку тут пропонували і навіть бібліотеку з творами створили, то якась пародія)) я тєбя слєпіла із таго шо била))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 02:27
Elischua, baro gyrgawojsi, chuzhyje, dajnae)) romester. Dewele chawele!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 02:20Практично ідеальна. Хоча й можна до дечого придертись (наприклад, Г як Gh — можна було б залишити h, а gh писати лише після літер, що можуть утворювати з h диграф; Щ як Shh дещо неінтуїтивне — я б позначив як Sch. Втім, система ТКПН задумувалась як латиниця з українським, російським та білоруським варіантом — для російської, гадаю, справді краще Shh).
Значить все таки система ТКПН є бестовською? Бо як на мене латинка, яку тут пропонували і навіть бібліотеку з творами створили, то якась пародія)) я тєбя слєпіла із таго шо била))
Цитата: Python от марта 16, 2012, 02:35H h - літера , як модифікатор. українське г походить від давнішого ґ. В свою чергу ґ походить від к. Чи відповідає український звук г - латинському H h?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 02:20Практично ідеальна. Хоча й можна до дечого придертись (наприклад, Г як Gh — можна було б залишити h, а gh писати лише після літер, що можуть утворювати з h диграф; Щ як Shh дещо неінтуїтивне — я б позначив як Sch. Втім, система ТКПН задумувалась як латиниця з українським, російським та білоруським варіантом — для російської, гадаю, справді краще Shh).
Значить все таки система ТКПН є бестовською? Бо як на мене латинка, яку тут пропонували і навіть бібліотеку з творами створили, то якась пародія)) я тєбя слєпіла із таго шо била))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 02:24І отой несмак вашець вважає бестовським? :uzhos: Ще й білорусам, які вже давно мають свою традиційну латинку, автор накидає свій самопал, який, замість того, щоб наблизити наші народи до братніх латинописних західнослов'янських народів, а їх до нас, міг би навіки їх віддалити. :down:
ТКПН - іст
http://translit.ndivision.net/nicy.dll?moreover
Цитата: Python от марта 16, 2012, 15:46На жаль оця адреса:
Однак, для практичного використання система ТКПН таки ж краще пристосована, ніж офіційні трансліти чи, тим більше, системи з діакритиками.
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2012, 16:31Nu, kali padabajecca, tady navošta ž pierakładać polskuju na kirylicu, dy jašče ŭvodzić u jaje niejkuju brydotu? Užo lepš u biełaruskaj bolš aktyŭna vykarystoŭvać łacinku. ;)
Нравится соответствие белорусского ць польскому сі. Нужно или белорусский на латиницу перевести или польский на кириллицу, да так, чтобы через ть писалось это безобразие (тоже сделать в белорусском).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 21:45Оооо! Опитування)) ґрафіку якої мови ви вважаєте найкрасивішою??
Python, ефект штахету воно то так. Але слов'янська культура вимагає високої культури власної писемної ґрафіки. Згадаймо устав, півустав, український бароковий скоропис)) самі ж бо іноземці (латинописемні :) ) звертали увагу на високу цінність нашого літероґрафії!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 21:45неприродньо, як на моє
ґрафіки
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 22:23звучання а
Що є неприроднім? :)
ЦитироватьКАЛЇҐРАФЪне "неприродньо", а "незбагненно" :wall: це ж жах :uzhos:
Цитата: Kern_Nata от марта 16, 2012, 22:16Ce vze blezce do teme ;)
хо
Цитата: Sirko от марта 16, 2012, 22:27de mij červonyj marker?!
Ce vze blezce
Цитата: Kern_Nata от марта 16, 2012, 22:32Цитата: Sirko от марта 16, 2012, 22:27de mij červonyj marker?!
Ce vze blezce
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 21:58Отже, обов'язкові кінцеві ґравіси над голосними — не є зайвими. Це добре, позаяк дехто вважає, що треба обійтися без діакритики. Не дуже б хотілося мати жахливі буквосполучення, через які перечепатися кожного разу при читанні. Як на мене, але більшої бридоти як «shh» для «щ» у цитованого Вами автора (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1241212.html#msg1241212), ще треба пошукати.
Я мабуть італійську)) нічого зайвого і око радує :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 22:37do čogo tuy šyja? a-a! molodyj pan zi L'vova! :)
Мені 21)) я сова)) висплюся шеее!!!
Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:43Та тож так мислю) подайте будь ласка свій варіант?))Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 21:58Отже, обов'язкові кінцеві ґравіси над голосними — не є зайвими. Це добре, позаяк дехто вважає, що треба обійтися без діакритики. Не дуже б хотілося мати жахливі буквосполучення, черех які перечипатися кожного разу при читанні. Як на мене, але більшої бридоти як «shh» для «щ» у цитованого Вами автора, ще варто пошукати.
Я мабуть італійську)) нічого зайвого і око радує :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 22:45Ви той самий, чи... кілька чоловік під одним ніком? :green: Скільки я вже тут перенаписав, навіть транслітератор, що перекодовує в латинку й назад у кирилку, вивішував, і от маєш! :fp:
Та тож так мислю) подайте будь ласка свій варіант?))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 22:46То ж як до пацана звертатися, пацане Каліґрафе? :???
Kern_NataLugat
Який я тобі пан))))))) Молодий пацан із Кіровограду :)
ЦитироватьPS. До речі, а що воно за зайві дужки у Вас у тексті? Це якісь каліґрафічні прибамбасики чи як?Мабуть, це нагадування мені про уроки ЛІСП, третій з яких усе ніяк не доведу до публікації)))
Цитата: Python от марта 16, 2012, 23:00А що воно за абревіатурна дивина? :???
Мабуть, це нагадування мені про уроки ЛІСП, третій з яких усе ніяк не доведу до публікації)))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 22:46одже... Гм... відтепер моє дівоче прізвище Lugat??? гей, пацане, що_за_на?.. ))))))))))))
Kern_NataLugat
Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:58ot-ot! nu, kazhit' jomu!
PS. До речі, моя жінка, тут вона — Bellachiara, теж народилася в Кіровограді.
Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:52zagubylasja des' kljata linka :(
навіть транслітератор, що перекодовує в латинку й назад у кирилку, вивішував
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 23:06що пан-пацан вживав? :???
ой! ща знову ржу нємогу)))))))))))))))))))))))))))))))))))
Цитата: Kern_Nata от марта 16, 2012, 23:06Kern_NataНа шо це ви натякаєте, що я можу потоваришувати)) кхи кхи )) з його жінкою??Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:58ot-ot! nu, kazhit' jomu!
PS. До речі, моя жінка, тут вона — Bellachiara, теж народилася в Кіровограді.Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:52zagubylasja des' kljata linka :(
навіть транслітератор, що перекодовує в латинку й назад у кирилку, вивішував
Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 23:04Від англ. LISt Programming. Мова програмування така. Близька до абсолютної досконалості, між іншим )Цитата: Python от марта 16, 2012, 23:00А що воно за абревіатурна дивина? :???
Мабуть, це нагадування мені про уроки ЛІСП, третій з яких усе ніяк не доведу до публікації)))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 23:09coma
Kern_NataНа
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 23:09defis
кхи кхи
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 23:10grammar-nazi negoduje
ну ти васчшеее))
Цитата: Kern_Nata от марта 16, 2012, 23:06Чим ото гортати сторінки, легше вивісити заново. Воно багатоЦитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:52zagubylasja des' kljata linka :(
навіть транслітератор, що перекодовує в латинку й назад у кирилку, вивішував
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 23:24:donno:
Lugat Ох ви мене пацана й балеєте)) Але дякую))))))
Цитата: Lugat от марта 16, 2012, 22:43Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 16, 2012, 21:58Отже, обов'язкові кінцеві ґравіси над голосними — не є зайвими. Це добре, позаяк дехто вважає, що треба обійтися без діакритики. Не дуже б хотілося мати жахливі буквосполучення, через які перечепатися кожного разу при читанні. Як на мене, але більшої бридоти як «shh» для «щ» у цитованого Вами автора (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1241212.html#msg1241212), ще треба пошукати.
Я мабуть італійську)) нічого зайвого і око радує :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 18, 2012, 21:31
То може мені порадите як клавіатуру пристосувати до латинки? Ну до тієї системи де є і чеська і польська ґрафіка)))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 18, 2012, 21:31Isnuje specijaľna rozkladka dlia ukrajinśkoji latynky. Dodaju jiji u ciomu posti.
То може мені порадите як клавіатуру пристосувати до латинки? Ну до тієї системи де є і чеська і польська ґрафіка)))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ отNe rozumiju suť vašych pretenzij. Vy, pevno, ne znajomi z zachidnoslovjanśkymy movamy, ehe ž?
Значить все таки система ТКПН є бестовською? Бо як на мене латинка, яку тут пропонували і навіть бібліотеку з творами створили, то якась пародія)) я тєбя слєпіла із таго шо била))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 19, 2012, 21:29Pythone, підскажите? :)
Supervisor, Виходячи з чеського правопису, як доцільніше вживати пом'якшені приголосні через -іа... чи безвиннятково??? нього-ńoho чи нього-nioho???
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 19, 2012, 21:29як доцільніше вживати пом'якшені приголосні через -іа... чи безвиннятково??? нього-ńoho чи нього-nioho???нього-nioho, через іо
Цитата: Python от марта 19, 2012, 21:28Pūtone, mariom (marieu), abo to ysī sen (sea) pwdupisalu, oge mwyu prafopīsu ye 'yīsta' latīnuca, atuge corīstouyom (corīstouyeu) līxi latīniskons (latīniskū) bouqfe pro pīsimo oucrayīniskons (oucrayīniskū) yīe mulfe? :)
Латинками не є, скоріш, системи на базі латинки, що використовують літери, які ніколи не використовувались для латинської мови.
Цитата: Supervisor от марта 19, 2012, 23:27Это Вы мне? Что Вам в том написанном не понятно, можете выразиться по сути? Вы что, догадаться не можете, что ou это , а i это ь? Или Вы способны под ou представить себе только [ou]? Чай подражать старославянскому с диграфом оу тут многие умеют, так чего ж трудно просто представить себе то же самое в латинской графике? Ну вот не пишу я апостроф, потому что не считаю, что для славянских языков так прямо необходимо принимать фонемичность "мягкости" - это дело артикуляции в окружении передних гласных или полугласной [j/i], а не статуса согласной, поэтому я пишу i для ь. Достаточно один раз дедуцировать, что стоит за тем i, и будет впредь ясно, что это всегда ь. Да, и потому что считаю апостроф как средство вообще какого-либо звукового выражения в письме бесвкусицей с точки зрения эстетики, потому что считаю его непрактичным с точки зрения оптического удобства, потому что считаю, что в сравнении с ou для , Ваш любимый апостроф куда меней исторически ассоциируется с мягкостью вообще в европейских языках (чешский и иже с ними практики меня не интересуют - это набыструю сляпанная письменность в условиях срочной необходимости образовывать народ способности читать Писание - Реформация и Ян Гус. У нас нет в украинском никакой срочной необходимости наспех клепать "фонетющую" письменность с подобием уродованных латинских букв - для это мы обходимся кириллицей). Или, может, скажете, что не уверены, что за c стоит [k]? Да, такого вообще нигде в практике письменности латиницей не встречалось - никак не сообразить. Мне так это нравится, знаете - забавно подтрунить над каким-то другим способом писания латиницей, который не тот, что вокруг да около "перемалывается" тут уже за сотую страницу. Если бы в украинском литературном было таки аж 4 позиционных произношения л, Вы бы подумывали о четырёх начертаниях для них, принимая каждое за отдельную фонему?? Это совершенно не фантастично, чтобы их столько было: [l], [l'], [ʎ], [ʋ]. И без того, со всеми этими ť, ň, ď, ľ, ś, ź, š, ž, č - Вы только поглядите, на сколько стаёт избыточным стаёт состав латинской азбуки! А некоторые товарищи тут ещё и ä, ü предлагали где-то для я, ю. Нравится, да? Ну-ну.
олбанскій отдихаєт
Цитата: Elischua от марта 19, 2012, 23:08У римлян і макронів не було — лише апекси.Цитата: Python от марта 19, 2012, 21:28Pūtone, mariom (marieu), abo to ysī sen (sea) pwdupisalu, oge mwyu prafopīsu ye 'yīsta' latīnuca, atuge corīstouyom (corīstouyeu) līxi latīniskons (latīniskū) bouqfe pro pīsimo oucrayīniskons (oucrayīniskū) yīe mulfe? :)
Латинками не є, скоріш, системи на базі латинки, що використовують літери, які ніколи не використовувались для латинської мови.
Цитата: Python от марта 20, 2012, 00:07Sepirfi citlu 'mí obi apexé. Dencouyou, ne fédu to. Í taco to godíty.Цитата: Elischua от марта 19, 2012, 23:08У римлян і макронів не було — лише апекси.Цитата: Python от марта 19, 2012, 21:28Pūtone, mariom (marieu), abo to ysī sen (sea) pwdupisalu, oge mwyu prafopīsu ye 'yīsta' latīnuca, atuge corīstouyom (corīstouyeu) līxi latīniskons (latīniskū) bouqfe pro pīsimo oucrayīniskons (oucrayīniskū) yīe mulfe? :)
Латинками не є, скоріш, системи на базі латинки, що використовують літери, які ніколи не використовувались для латинської мови.
Цитата: Svidur от марта 20, 2012, 06:15Та то бо я вмисно вживаю дечо иньшойи граматики в реченнях украйиньських. Ясно, же в купi с правописом латинкою, який потеребуйе всё таки деякойи хоча б мiзиннойи пiдготiвки до йийи читання, та схопнiсть бистрого читання (непiдготованого!) таки втрудниться подвiйно. Наприклад, така форма як fédu/fēdu таки скорiй викличе труднiсть як правописом, тоб'то тим, же f = [w], так и тим, же в украйиньськiй сучаснiй нинi не вживайе ся аорист до вiсти, ба й само дiйеслово вiсти = to know не вживайе ся. Або, наприклад, л-овий причастник ял < *imlu до imtí/imtī, замiсть звичного взяв - се також, цiлком ми ясно, йе незвичним на розумiння. Тож, я таки вiрю, ож дечо труднiше ся чте такий текст. Але ж, коли б яти окремо псани слова, вониж (=якi) збiгаються зi сучасними формами, як: rodzouméyou/rodzoumēyou, biratí/biratī, bacítí/bacītī, caziemo й д. - невже не йе розумiти, яко йих чисти? Коли бим слово 'to read/lesen' замiсть чисти/cístí/cīstī напсал cítatí/cītatī також бисьте йому не розумiл? ...Хоча, я вже собi уявляю, ож дек ймовiрно гадати ме, ож то йе 'цитати', утiм, я бим найперше добрi помiркувал, нiж то слово вжити, о його "твердiм" ц. :)
Чесно, Elischua, дуже важко зрозуміти. :donno: Ваша українська взагалі не вирізняється ясністю, ви вже пробачте, а тут ще це.
Цитата: Elischua от марта 20, 2012, 07:11На мою думку такі лінгвістичні додумування є неповагою української культури і коверкають мову!Цитата: Svidur от марта 20, 2012, 06:15Та то бо я вмисно вживаю дечо иньшойи граматики в реченнях украйиньських. Ясно, же в купi с правописом латинкою, який потеребуйе всё таки деякойи хоча б мiзиннойи пiдготiвки до йийи читання, та схопнiсть бистрого читання (непiдготованого!) таки втрудниться подвiйно. Наприклад, така форма як fédu/fēdu таки скорiй викличе труднiсть як правописом, тоб'то тим, же f = [w], так и тим, же в украйиньськiй сучаснiй нинi не вживайе ся аорист до вiсти, ба й само дiйеслово вiсти = to know не вживайе ся. Або, наприклад, л-овий причастник ял < *imlu до imtí/imtī, замiсть звичного взяв - се також, цiлком ми ясно, йе незвичним на розумiння. Тож, я таки вiрю, ож дечо труднiше ся чте такий текст. Але ж, коли б яти окремо псани слова, вониж (=якi) збiгаються зi сучасними формами, як: rodzouméyou/rodzoumēyou, biratí/biratī, bacítí/bacītī, caziemo й д. - невже не йе розумiти, яко йих чисти? Коли бим слово 'to read/lesen' замiсть чисти/cístí/cīstī напсал cítatí/cītatī також бисьте йому не розумiл? ...Хоча, я вже собi уявляю, ож дек ймовiрно гадати ме, ож то йе 'цитати', утiм, я бим найперше добрi помiркувал, нiж то слово вжити, о його "твердiм" ц. :)
Чесно, Elischua, дуже важко зрозуміти. :donno: Ваша українська взагалі не вирізняється ясністю, ви вже пробачте, а тут ще це.
Цитата: Svidur от марта 20, 2012, 21:38Latynka nepotribna. Vaš K. O.
Ne dumaju, ščo ce nepovaha. Ale sensu v takych rečach tež ne baču. Zanadto skladno!
Krašče b jakyj projekt iz vykorystanniam latynky zamutyty, niž vično sydity debatuvaty. :umnik:
Цитата: Python от марта 20, 2012, 21:50Je liudy, jakym podobajeťsia latynka. Ergo latynka potribna, choč i ne vsim. Vaš Otaman Logika. :)
Latynka nepotribna. Vaš K. O.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 20, 2012, 21:09А по-моєму, цікава спроба етимологічної латинки, хоч отримана система й заскладна. Взагалі, було б цікаво замутити латинку (чи якийсь інший алфавіт) на базі праіндоєвропейських реконструкцій і подивитися, наскільки вона придатна для міжіндоєвропейського спілкування.
На мою думку такі лінгвістичні додумування є неповагою української культури і коверкають мову!
Цитата: Python от марта 20, 2012, 21:55Тут хоч би зі своєю мовою навчитись вільно володіти. Я думаю, що латинка потрібна! Наприклад, як засіб мовної просвіти для українців :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 20, 2012, 21:09А по-моєму, цікава спроба етимологічної латинки, хоч отримана система й заскладна. Взагалі, було б цікаво замутити латинку (чи якийсь інший алфавіт) на базі праіндоєвропейських реконструкцій і подивитися, наскільки вона придатна для міжіндоєвропейського спілкування.
На мою думку такі лінгвістичні додумування є неповагою української культури і коверкають мову!
Цитата: Didmitra от марта 20, 2012, 22:10Не факт, що так буде: популярність мови — проблема не писемності, а культури, економіки і т.д. Російська мова використовує кирилицю, але на Заході її знають краще, ніж польську, яка використовує латиницю.
Думаю, що як¹ українска мова буде мати популярний варіант писемності на латинці, зрозумілий західним слов'янам: українська мова стала б набагато популярнішою в тих краях (країна ж велика²), особливо якщо Україна вступила б в Є.Союз. Та й мені читати сподобається більше на латинці :green:
Цитата: Python от марта 20, 2012, 11:40Mwgilīfo. (Sobīsto ya'mī za l=[ʋ] līxies fu *CulC: fulna [wɵʋ`na], tulckī [tɵʋ`ʧɪͤ], pulxu [pɵʋχ]. Ale, pocū l>[ʋ] nema fu orilu, sebito nėgi
«Ял» мало б звучати як «яв» у наддніпрянській вимові? Цікаво, між «яти» і «йняти» є зв'язок?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 20, 2012, 21:59Calīgraphe, pufom, oge ne gadayeshy men ne oumētī oucrayīniskom ta-ī 'fwlino', po twmy, yaco pīsiom toutu. Abo, cazieshy se za sebe?Цитата: Python от марта 20, 2012, 21:55Тут хоч би зі своєю мовою навчитись вільно володіти. Я думаю, що латинка потрібна! Наприклад, як засіб мовної просвіти для українців :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 20, 2012, 21:09А по-моєму, цікава спроба етимологічної латинки, хоч отримана система й заскладна. Взагалі, було б цікаво замутити латинку (чи якийсь інший алфавіт) на базі праіндоєвропейських реконструкцій і подивитися, наскільки вона придатна для міжіндоєвропейського спілкування.
На мою думку такі лінгвістичні додумування є неповагою української культури і коверкають мову!
Цитата: Elischua от марта 19, 2012, 23:08marion, corīstouyon тодіЦитата: Python от марта 19, 2012, 21:28Pūtone, mariom (marieu), abo to ysī sen (sea) pwdupisalu, oge mwyu prafopīsu ye 'yīsta' latīnuca, atuge corīstouyom (corīstouyeu) līxi latīniskons (latīniskū) bouqfe pro pīsimo oucrayīniskons (oucrayīniskū) yīe mulfe? :)
Латинками не є, скоріш, системи на базі латинки, що використовують літери, які ніколи не використовувались для латинської мови.
Цитата: iopq от марта 22, 2012, 06:12Yaco -n ysz aorīsta bo?Цитата: Elischua от марта 19, 2012, 23:08marion, corīstouyon тодіЦитата: Python от марта 19, 2012, 21:28Pūtone, mariom (marieu), abo to ysī sen (sea) pwdupisalu, oge mwyu prafopīsu ye 'yīsta' latīnuca, atuge corīstouyom (corīstouyeu) līxi latīniskons (latīniskū) bouqfe pro pīsimo oucrayīniskons (oucrayīniskū) yīe mulfe? :)
Латинками не є, скоріш, системи на базі латинки, що використовують літери, які ніколи не використовувались для латинської мови.
Цитата: iopq от марта 22, 2012, 08:04С чего бы?
В славянских -m уже перешло в -n
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 29, 2012, 12:47Як тоді відрізняти де подвоєння (Білл, вілла, Еллада) від простого затвердіння? Запам'ятовувати просто? Чи ви пропонуєте подвоєння взагалі скасувати?
То так само із Л л можна, а для твердого звуку Л л в таких випадках можна використати подвоєння. Наприклад:
Kalka - калька (копірка).
Kallka - Калка (річка).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 29, 2012, 12:47Čeština nepozná ani žadný ľ ve své abecedě, navíc nemá slov o 'měkkým' [ʎ].
Якщо слідувати чеській орфографії, то літера L l з гачком використовується лише для помёякшення перед голосними, перед приголосними та в кінці слова L l майже завжди м'яка. Якщо в українській латиниці для палаталізації приголосних перед голосними використовуємо диграфи з -і . То так само із Л л можна, а для твердого звуку Л л в таких випадках можна використати подвоєння. Наприклад:
Kalka - калька (копірка).
Kallka - Калка (річка).
Цитата: iopq от марта 22, 2012, 08:04Так откуда почерпнуто сведение о переходе -m > -n славянских языках в составе носовых дифтонгов?
В славянских -m уже перешло в -n
ЦитироватьČeština nepozná ani žadný ľ ve své abecedě, navíc nemá slov o 'měkkým' [ʎ].А й справді. Зате близька до неї словацька абетка цю літеру має.
Цитата: Python от марта 29, 2012, 21:49Ayi, ob twmy ale mulcu :yes:ЦитироватьČeština nepozná ani žadný ľ ve své abecedě, navíc nemá slov o 'měkkým' [ʎ].А й справді. Зате близька до неї словацька абетка цю літеру має.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 09:52
Тверде Л л подвоєнням позначається ЛИШЕ ПЕРЕД ПРИГОЛОСНИМИ ТА В КІНЦІ СЛІВ
вілла - villa , виллє - vyllie! Alle!
солдат - solldat!
Що не зрозуміло задавайте питання :)
Цитата: Sirko от марта 29, 2012, 22:27Todū, yaco poznacītey 'dulgu' 'tfirdu' [l:]?
Mjake L e rizne.
Podovzene - poznacate LL (rilla, vesilla)
Epentetecne - poznacate J (robjat, bjudo)
Palatalizovane - LJ (kolju)
Podvoenogo tverdogo L v ukrainskij movi nema! Otze, bidkatesa ne varto. :smoke:
Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 11:59На початку слів та після голосних звичним подвоєнням Лл ллЦитата: Sirko от марта 29, 2012, 22:27Todū, yaco poznacītey 'dulgu' 'tfirdu' [l:]?
Mjake L e rizne.
Podovzene - poznacate LL (rilla, vesilla)
Epentetecne - poznacate J (robjat, bjudo)
Palatalizovane - LJ (kolju)
Podvoenogo tverdogo L v ukrainskij movi nema! Otze, bidkatesa ne varto. :smoke:
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 12:15Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 11:59Цитата: Sirko от марта 29, 2012, 22:27
Mjake L e rizne.
Podovzene - poznacate LL (rilla, vesilla)
Epentetecne - poznacate J (robjat, bjudo)
Palatalizovane - LJ (kolju)
Podvoenogo tverdogo L v ukrainskij movi nema! Otze, bidkatesa ne varto. :smoke:
Ya yi ne bēducayom sen, fu moyoy bo oucrayīniscīznoy yoho yi nema ale fu oficialinoy-yī onoy-yī wnu ye: [url=http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%87%D1%96_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BE](wiki/uk) Вілла_Медічі_в_Пратоліно (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%87%D1%96_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BE)[/url]Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 11:59
Todū, yaco poznacītey 'dulgu' 'tfirdu' [l:]?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 12:15Prīmēru, prosiom.
На початку слів та після голосних звичним подвоєнням Лл лл
Цитата: Svidur от марта 30, 2012, 12:53Ви вважаєте у польській чи чеській мові менше орфографічних правил. Тим більше все дуже зрозуміло. Я ж не лінгвіст, а таке прочитання саме напрошується :)
Клясно, придумаємо купу правил, а щоб не засумували спеціяльно понаробимо виключень. Буде веселіше писати! :D
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 12:42Fīlla Medīcī fu Pratolīno – zamēstiska sadība (za 12 km na pwlunwcky wtu Florentions), paysaginu-yu park-mūzeyu zw sculptūramī ī decwlica pafīlyonamī.
Villa Medyči v Pratolino – zamiśka sadyba (za 12 km na pivnič vid Florenciji), pejzažný park-muzej zi skulpturamy i dekilkoma paviljonamy.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:07Chu ye 'vil - віль'?
rillia, vesillia
villa - вілла
vyla - вила
volia - воля
vill - віл
vil - віль
Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 13:16Бо звук ль в кінці слів зустрічається частіше ніж тверде Л л. Такий самісінький принцип як і в чеській. :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:07Chu ye 'vil - віль'?
rillia, vesillia
villa - вілла
vyla - вила
volia - воля
vill - віл
vil - віль
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:17
Elischua Ну бачте у вас теж виходить :) нічого надскладного :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:20Ney, ya putom znacienīe slofa 'vil-вiль'?Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 13:16Бо звук ль в кінці слів зустрічається частіше ніж тверде Л л. Такий самісінький принцип як і в чеській. :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:07Chu ye 'vil - віль'?
rillia, vesillia
villa - вілла
vyla - вила
volia - воля
vill - віл
vil - віль
Цитата: Svidur от марта 30, 2012, 12:53Sfīdoure, yaco tamu nī boudy, ale yi fu oucrayīniskoy-yī cūrīlīcoyom nūnoy prafopīsu ye heti ne ligucu.
Клясно, придумаємо купу правил, а щоб не засумували спеціяльно понаробимо виключень. Буде веселіше писати! :D
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:30Garazdu, 'mwly'. ;)
Elischua Я ж не мовознавець :) так собі рядовий Калїґрафъ :) віль - то до прикладу. Хай буде міль - mil
Знаєте хто така міль? вона з крильцями :) бліда така .... :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:35Yaco to rodzoumētey?
Elischua
Прям інший мовний виток цивілізвції :) :) :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:34300000сячних?
Elischua нещодано знов дививсь фільм Машига часу, прикольний такий. То ваша вимова української десь так із 300000сячних я так думаю. Тока не в обіду :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:20
Бо звук ль в кінці слів зустрічається частіше ніж тверде Л л. Такий самісінький принцип як і в чеській. :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:41Todū, yacoi ysce 300000inoi, ha?
Elischua Я не гоню!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:45Gadayom, ney. Za coimy ye ta pofoisty? Ye tamu pro oucrayīniscīznom??
Elischua Читав машину часу??
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:46
Sirko
А що за текст брали?
Цитата: Sirko от марта 30, 2012, 13:51У текстах присутні помилки сканування, до речі.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:46
Sirko
А що за текст брали?
http://lib.ru/SU/UKRAINA/
Майже всіх авторів на 11МB
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 30, 2012, 13:57
Sirko
Прям Молодчина! Ну з L l я ж писав ідея чеська, у них в кінці слів l майже завжди читається пом'якшеним. Я лише пропоную щоб не користуватись діакритикою і ввести однозначність на кінці твердого -л писати ll ?
Цитата: Svidur от марта 30, 2012, 17:02Na prīmēru?
Це романські мови, вони понапозичали з латини, у якій s у інтервокальній позиції завжди ставало дзвінким. Не варто уподібнювати українську писемну мову до цих систем письма, вони виникли шляхом поступової еволюції. В українській мові уже є запозичені слова з подвійною твердою л. З ними обов'язково буде плутаниця.
Цитата: Python от марта 30, 2012, 13:53
У текстах присутні помилки сканування, до речі.
Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 18:12За чинним правописом: вілла, булла, Білл, Еллада, мулла, Іллею (о. в. від Ілля), ріллею (так сам о.в., а це навіть не запозичення), Голландія, Шиллер, Мюллер і ще ціла купа власних назв, у яких прийнято подвоєння зберігати.
Na prīmēru?
Цитата: Svidur от марта 30, 2012, 20:54Fu Іллею l bēt pirfi 'mincu' na podofī oucrayīniscīznons, a sugodomy 'sutfirdēlo', decoda bo bēt [ɪʎːɜju], nege [ɪlːɜju].Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 18:12За чинним правописом: вілла, булла, Білл, Еллада, мулла, Іллею (о. в. від Ілля), ріллею (так сам о.в., а це навіть не запозичення), Голландія, Шиллер, Мюллер і ще ціла купа власних назв, у яких прийнято подвоєння зберігати.
Na prīmēru?
Цитата: Svidur от марта 31, 2012, 11:58To ye na Fasu.
Я очі зламаю, поки прочитаю ваш конланґ. Нема часу такі химери розбирати. ;D
Цитата: Sirko от марта 31, 2012, 15:28Clafesnīca compūtra ne obsingnet twliko clafesu.
Українська латинка на основі стандартової абетки Лепсіуса.
а е о і и у = a e o i į u; й я є ї ю =j ja je ji ju; к ґ х г = k g χ h; ч дж ш ж = č ǰ š ž ; ц дз = ţ ḑ ; т д н с з р л = t d n s z r ł; п б м ф в = p b m f v/w; щ = šč; ть дь нь сь зь ць дзь ль рь, жь, чь, шь = t́ d́ ń ś ź ţ́ ḑ́ l ŕ z̀ c̀ s̀
Χoda majže zawždį vįdaje vik toho, χto jde. U čołovička, pokį małįj, χoda ţ́ikava, šče j smijet́śa. Vin, idučį, raz u raz nawšpįńkį pidńimajet́śa, abį ščo-nebud́ prįχovane dla joho zrostu pobačįtį. Ńiχto, zazvįčaj, ne protį, pokį vertįkalnįj zrist čołovička ne zbilšįt́śa do piwtora metra. Piśla ţ́oho korotkočasno χoda staje złehka χulihanįstoju i hordovįtoju, abo nawpakį, prįhłaǰenoju, z łedve pomitnįm naχįłom upered. Ţe wže, zvįčajno, dałeko ne vśim podobajet́śa, ta j pobojuvańńa u pereχožįχ vįkłįkaje: χiba mało ščo ludįna z takoju χodoju vįtvorįtį može?! Nu a dali: u koho jak. Χto rokiw dvadţ́at́ χodįt́ pŕamo, χto troχį bokom – ţe wže vid žįt́t́evoji pozįţ́iji ta riwńa straχu załežįt́. Prote ţe pravįło d́ije tilkį u svitłįj čas dobį. Vnoči ž možna χodįtį, vidmovįvšįś od svojeji dennoji χodį i vid viku. Nič rozkripačuje. Osobłįvo w nič na viśimnadţ́ate vereśńa.
ЦитироватьClafesnīca compūtra ne obsingnet twliko clafesu.Моя осягає. Щоправда, не дуже зручно, що деяких символів нема в Юнікоді — доводиться комбінувати з літери та діакритика.
Цитата: Svidur от марта 30, 2012, 20:54Za mojeju systemoju: villa, bulla, Bill, Ellada, mulla, Illeju, rilleju, Hollandija, Šyller, Miuller. A čytannia povnistiu take ž, jak vy napysaly kyryllkoju. :)Цитата: Elischua от марта 30, 2012, 18:12За чинним правописом: вілла, булла, Білл, Еллада, мулла, Іллею (о. в. від Ілля), ріллею (так сам о.в., а це навіть не запозичення), Голландія, Шиллер, Мюллер і ще ціла купа власних назв, у яких прийнято подвоєння зберігати.
Na prīmēru?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 31, 2012, 18:47A yaco cīstey Ellada?
Ščopravda Bill čytajeťsia jak Біл.
Цитата: Python от февраля 17, 2012, 03:14Нерозрiзнення й таке iнше - це так, але я хотiв тим сказати, що и в україньській мові сьогодні трактується в свiдомостi населення щодо вимови як = росiйському ы. Тобто, злиття би воно хай собi було (хоча особисто менi бiльш до вподоби розрiзнення, тим паче, що на нього так би мовити "є право", оскiльки воно по говiрках ще живе, ба бiльше, я взагалi за принцип вiдношення мiж написанням та вимовою такого плану, аби писалося з вiдображенням iсторичностi україньської мови - не iншої слов'янської, але україньської, але вимовлялося б згiдно свого регiону, як то є в англiйськiй, примiром, адже хочеться, аби не заникла строкатiсть красивих україньських говорiв), але бiльша проблема як на мене в тiм, що чи то и <*ы, чи то и <*и, в україньськiй вимовляють [ы]. Здавалося б вибiр у сьогоденнiм правописi, як ти кажеш на користь и, зпомiж и та ы (попередньої практики писання), мав би сприяти скорiш вимовi того и в україньськiй десь так як у словенськiй/хорватськiй, чого чомусь немає. Я вже не вiд малої кiлькостi людей почув неприємне враження про україньську мову саме через надмiр цього звука ([ы]), тим паче там, де в росiйськiй не аналогiчних мiсцях є ь (iнфiнiтиви) або и (росiйська). В мене є покищо єдине пояснення причинi цього явища.ЦитироватьУкрайиньське и з <и різнить ся від росийського, польського, словацького и/і лише артикулячно-фонематично, нехай яка мїж йими є різниця на слух, є то та сама фонема. Тому, позначивши украйиньське и через y, ми тим купуйемо си два кота у ворї: підчеркнемо узалежненість оцїнки особистої украйиньської фонематики від тих инших згаданих мов, та ще дуже виразимо на писмї, ож украйиньський и має вимовлятися як ы в росийській, а то є огидно.Але, зважаючи на нерозрінюваність и<-и та и<-ы в середньонаддніпрянському говорі, різниця не така вже й суттєва. В ХІХ ст. обидва варіанти (ы для обох випадків та и для обох випадків) мали місце в фонетичних правописах, хоча вибір впав на більш вживану й графічно простішу літеру, ы пішло в минуле, для ікавізованих фонем, що плутались між собою, пристосували і. Але в кирилиці був дещо ширший вибір літер: и, ы, і, ѵ — латиниця ж має для цієї ролі лише i та y. Якщо одна з них стає на роль кириличної і (закономірно, що це латинська i), то для и лишається тільки y.
ЦитироватьАле, якщо вважати, схiдну Україну бiльш менш осередком надднiпрянської вимови, то там скрiзь, включно Київщину, чути товстий росiйський [ы].Це характерно для української мови Києва, де вплив російської значний. Що ж до Київщини, де основною мовою здебільшого є українська, ыкання там менш виражене.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 16:42i
SvidurElischua. Ну я уже пояснював. подвоєне L l читається як твердий звук Л лише перед приголосними і в кінці слова!!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 16:42??
SvidurElischua. Ну я уже пояснював. подвоєне L l читається як твердий звук Л лише перед
Еллада - Ellada, і читатимется як ЕЛЛАДА бо ll тут перед голосною.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 20:07Використовуючи ваш арґумент: західні слов'яни прекрасно вправляються з діякритикою, то чом ми повинні її відкидати? :what:
Я просто пропоную обійтись без зайвої діакритики!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 16:42Тут ти писав дечо інше.
подвоєне L l читається як твердий звук Л лише перед приголосними і в кінці слова!! Еллада - Ellada, і читатимется як ЕЛЛАДА бо ll тут перед голосною.
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 20:08Вправитися можна й багато з чим. Це не остання й найліпша аргументація. Мені діакритика на літерах приголосних фонем, особисто, дуже не подобається.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 20:07Використовуючи ваш арґумент: західні слов'яни прекрасно вправляються з діякритикою, то чом ми повинні її відкидати? :what:
Я просто пропоную обійтись без зайвої діакритики!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 20:24Ну то ще раз перечитай, доки не помітиш. У ресурсі цього фора вже не лишилося засобів, якими можу визначати важливі місця твого повідомлення для ототожнення. ;)
Elischua Чого це інше?? Я ж те саме написав
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 20:13+1
Не хочеться набиратись зайвої діакритики, як сірко бліх :)
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 20:20Ми ж ненамагаємось під копірку підлаштуватись до чийогось правопису. І я лише пропоную!! Я не порушую системи латинки, ні чехи, ні поляки не позначають м'якости Л. Поляки лише її твердість. Я пропоную не порушуючи традиції коли lia це -ля(а не як у поляків la) і коли la це ла( а не -ля як у тих же поляків)! І тільки в окремих випадках КАДА НЕСТИКОВАЧКА! писати ll. Зрештою ll у слові solldat - не ламає те слово :wall: :wall: :wall: :wall: :wall: Все у мене мозкове перезавантаження перезав перез пере пе п...
Незрозуміло. Як на мене, хаотична й безґлузда система, а окрім того відсутня у інших слов'янських мовах. А ж їх правописи вироблялися шляхом еволюції, відбиралися зручні варіянти і в жоднім такого немає.
Діякритика, певно, здається вам безґлуздою через нестачу практики читання західнослов'янськими (це моє припущення, перепрошую, коли не так). Раджу спробувати трохи читати польською або чеською, все стане на свої місця й діякритика не стане здаватися вам зайвою (ще б пак вона не здавалася, коли у такій звичній нам кирилиці її майже немає, але не варто уподібнювати латиницю до кирилки).
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 20:29Ага, а всі слов'янські мови з латинською писемністю активно використовують діякритику. Що й сказати, не жадає фонетично-морфематична структура ;D
(не те, що "зайвої" - ïï взагалі на справді не жадає фонетично-морфематична структра слов'нських мов)
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 20:20П. Свидуре, особисте питання. У правописi "безґлузда" чим пояснюєте вжиток "ґ"? Начебто лiт-на украïнська мова досi не жадала там цiєï лiтери/звука. Бiльш того, його украïнська автентичнiсть не викликає сумнiвiв, а украïнським автентичним звуком є лише "г", не "ґ". Особисто в мене, при видi "ґ" у словi, гусяча шкiра з'являється, але коли вже деяк ïï присутнiсть здоводнюють у словах як реґулярний, ґенерал, то тут менi не втямити цiєï показовоï екстраваґанцiï. :donno:
Незрозуміло. Як на мене, хаотична й безґлузда система, а окрім того відсутня у інших слов'янських мовах. А ж їх правописи вироблялися шляхом еволюції, відбиралися зручні варіянти і в жоднім такого немає.
Діякритика, певно, здається вам безґлуздою через нестачу практики читання західнослов'янськими (це моє припущення, перепрошую, коли не так). Раджу спробувати трохи читати польською або чеською, все стане на свої місця й діякритика не стане здаватися вам зайвою (ще б пак вона не здавалася, коли у такій звичній нам кирилиці її майже немає, але не варто уподібнювати латиницю до кирилки).
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 20:35Не поспiшайте насмiхатися. Те, що всi отi слов'янськi мови використовують диакритику, повторюю - це витвiр ad hoc. Цей ïх правопис перекреслив будь-якi iсторичнi корiння ïхнiх мов з цiєю дiакритикою на приголосних. Германськi та романськi мови не менш ряснiють рiзними приголосними морфемами, нiж слов'янськi, але жодна з них не зловживає дiакритикою на приголосних. Ви зараз менi будете бородатий протиаргумент про громiздкi скупчення приголосних у тих мовах казати. То й що? Нiмецьке tsch то є як правило результат стику на морфемах, що звучить як один звук. Теж бородате schtsch то є взагалi рiдкисний звiр. Англ. мова має tion, що звучить як [ʃn], але при цьому зберiгає вихiдну структуру цього типу слiв. Можливо, з Вашого судження таке спiввiдношення написання : звучання є чудернацьке, але вони поставили на вiдсутнiсть надлишкових значкiв у своïй писемностi. При чому, вони могли легко прийняти написання intonashen, що не суперечила б засадам англiйського правопису. Така гнучкiсть/демократичнiсть правописних систем тих народiв ще має плюс в тому, що дозволяє приймати запозичення не вiдносно зберiгаючи оригiнал, але при тому надаючи свою особливу вимову, тим самим роблячи неймовiрно важливу рiч для власноï мови - збереження власноï iдентичностi в мовi одночасно збагачуючи ïï ззовнi.Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 20:29Ага, а всі слов'янські мови з латинською писемністю активно використовують діякритику. Що й сказати, не жадає фонетично-морфематична структура ;D
(не те, що "зайвої" - ïï взагалі на справді не жадає фонетично-морфематична структра слов'нських мов)
До речі, можна на позначення твердої Л використовувати польську літеру Ł ł, а для м'якої - просто l. Ł використовується, наприклад, у латинці для білоруської мови. Тоді не буде надрядкової діякритики, принаймні. Та й історичніше буде виглядати, наче наша латинка органічно розвилася від польської (але то фантазії, не зважайте :) ).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 22:03У нас
Значить використовуймо Ll з діакритикою для м'якості??
Цитата: Elischua отПро що я й казав же! Англійська мова формувалася шляхом поступової еволюції, коли протягом сторіч відбувався розвиток літературнох мови. Відповідно, написання з часом відстало від актуального прочитання. І ні, англійці не могли з легкістю писати intonashen. Слово вони запозичили з французької, відповідно, спочатку це слово вимовлялося на французький манер, а лише пізніше було адаптоване.
Англ. мова має tion, що звучить як [ʃn], але при цьому зберiгає вихiдну структуру цього типу слiв. Можливо, з Вашого судження таке спiввiдношення написання : звучання є чудернацьке, але вони поставили на вiдсутнiсть надлишкових значкiв у своïй писемностi. При чому, вони могли легко прийняти написання intonashen, що не суперечила б засадам англiйського правопису.
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 21:30За цим - " ...Ł використовується, наприклад, у латинці для білоруської мови. Тоді не буде надрядкової діякритики, принаймні. Та й історичніше буде виглядати, наче наша латинка органічно розвилася від польської (але то фантазії, не зважайте ", - вибачте, але я бачу типову украïнську холуйськiсть. Хочете ще бiльш бути прихвостнями Польщi (як деякi з iншого боку хотять Росiï)? Вибачте, що я так висловився, але менi реально чужий такий пiдхiд. Ви напевне невтямно закоханi в польщизну. Ви не вiрите, що украïнська мова/культура/народнiсть є спроможна конкурувати в поданнi кращого прикладу в чомусь або ж витвореннi дечого кращого? Це типовий украïнський менталiтет в його злому проявi - зi збожненням приймати все чуже, але осмiювати й загризати тих своïх, котрi прагнуть привернути увагу до потенцiалу у власних ресурсах. Ще раз вибачте за рiзкiсть, але ця "запроданiсть" мабуть у кровi украïнцiв. (Дуже б хотiв аби це змiнилося :( ).
Ґлузд - варіятивне написання, не літературне. В принципі, виводиться від праслов'янського gluzd (мозок).
Якщо можете, дайте посилання на своє пояснення щодо відсутності еволюції у правописах західнослов'янських.
До речі, якщо ви кажете "нема зручности, є призвичаєність", то який сенс збочуватися, відмовляючись від діякритики? Просто зробимо український правопис якомога ближчим до західнослов'янських і призвичаїмось. В чому проблема? Навіщо тоді ці танці навколо діякритики?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 22:12Чому?
Elischua ВААААУ Я читаю і шокуюсь ))
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:18Тобто ті, кому подобається Польща обов'язково є "прихвостнями"? Звідки така польонофобія? Я зовсім не закоханий в польськість (може ще скажете, що я прихвостень Словаччини, бо вживаю також ľ ? ;D), просто вважаю, що якби українська мова колись у своїй історії обрала латинку за письмо, то ця латинка обов'язково була б схожа на польську через широкі культурно-політичні зв'язки України з Польщею. Не в тому ж суть, аби зробити правопис поганий, зате наш, ориґінальний. У мене складається враження, що для вас саме це основне: аби відірватися від усіх традицій і все переробити, хай воно й буде незручне.
вибачте, але я бачу типову украïнську холуйськiсть. Хочете ще бiльш бути прихвостнями Польщi (як деякi з iншого боку хотять Росiï)? Вибачте, що я так висловився, але менi реально чужий такий пiдхiд. Ви напевне невтямно закоханi в польщизну. Ви не вiрите, що украïнська мова/культура/народнiсть є спроможна конкурувати в поданнi кращого прикладу в чомусь або ж витвореннi дечого кращого? Це типовий украïнський менталiтет в його злому проявi - зi збожненням приймати все чуже, але осмiювати й загризати тих своïх, котрi прагнуть привернути увагу до потенцiалу у власних ресурсах. Ще раз вибачте за рiзкiсть, але ця "запроданiсть" мабуть у кровi украïнцiв. (Дуже б хотiв аби це змiнилося :( ).
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 21:58Ось як раз саме через аргументи культурні, іміджеві, традиційні та і н ш і я й ратую за бездиакритичну писемнiсть латинкою, бо саме ця ж культура, традицiя та iмiдж говорять радше на користь морфо-фонематичного правопису в слов'янських мовах, але хай вже дiдько з ними, коли вони так пишуть, зокрема для украïнськоï, яка ще так не пише. Чому вона має писати так як чехи, словаки, поляки, хорвати, словини, коли я наводжу пояснення, чому це - окрiм єдиного аргумента "традицiя" - невдалий спосiб письма з боку тих таки факторів культури, іміджу, традиціі. Застерiгаю лише вiд хиби: традицiя писемностi (та будь-чого iншого) iнших слов'янських мов не може прямо екстраполюватися на украïнську мову лише тому, що вона є також слов'янська - вона є в першу чергу украïнська.
Не полегшує, а ускладнює. Ясно, що варіянт придуманий тобою тобі ж видається простим та логічним, бо то продукт твоєї свідомости. Але це ілюзія. Латинка - доволі складне питання, недарма в цій темі понад 100 сторінок. Тут є не тільки арґументи зручности, але й культурні, іміджеві, традиційні та інші фактори.
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 22:26Не перекривляйте - я не казав про всiх, кому подобається Польща суть такi.Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:18Тобто ті, кому подобається Польща обов'язково є "прихвостнями"? Звідки така польонофобія? Я зовсім не закоханий в польськість (може ще скажете, що я прихвостень Словаччини, бо вживаю також ľ ? ;D), просто вважаю, що якби українська мова колись у своїй історії обрала латинку за письмо, то ця латинка обов'язково була б схожа на польську через широкі культурно-політичні зв'язки України з Польщею. Не в тому ж суть, аби зробити правопис поганий, зате наш, ориґінальний. У мене складається враження, що для вас саме це основне: аби відірватися від усіх традицій і все переробити, хай воно й буде незручне.
вибачте, але я бачу типову украïнську холуйськiсть. Хочете ще бiльш бути прихвостнями Польщi (як деякi з iншого боку хотять Росiï)? Вибачте, що я так висловився, але менi реально чужий такий пiдхiд. Ви напевне невтямно закоханi в польщизну. Ви не вiрите, що украïнська мова/культура/народнiсть є спроможна конкурувати в поданнi кращого прикладу в чомусь або ж витвореннi дечого кращого? Це типовий украïнський менталiтет в його злому проявi - зi збожненням приймати все чуже, але осмiювати й загризати тих своïх, котрi прагнуть привернути увагу до потенцiалу у власних ресурсах. Ще раз вибачте за рiзкiсть, але ця "запроданiсть" мабуть у кровi украïнцiв. (Дуже б хотiв аби це змiнилося :( ).
Думаю, що затяте самостійництво з прагненянням ізолюватися від культури інших народів не є нічим добрим. :stop: Врешті-решт, націоналізм ще ніколи до добра не призводив.
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:30Ваші "культурні" арґументи зводяться до того, аби зробити не так, як у інших. Не бачу в цьому сенсу. Користь бездіякритичної латинки очевидна тільки для вас, а для мене вона вимагає серйозного підтвердження. Чому, власне, не можемо ми запозичити щось у чехів, словаків, поляків? Ми від того станемо гірші, дурніші, "підкоримося" їм за посередництвом правопису? Хіба це не той самий комплекс меншовартости, який змушує надмірно натискати на унікальність власної ідентичности? Це якраз і є типове "хохляцтво".
Ось як раз саме через аргументи культурні, іміджеві, традиційні та і н ш і я й ратую за бездиакритичну писемнiсть латинкою, бо саме ця ж культура, традицiя та iмiдж говорять радше на користь морфо-фонематичного правопису в слов'янських мовах, але хай вже дiдько з ними, коли вони так пишуть, зокрема для украïнськоï, яка ще так не пише. Чому вона має писати так як чехи, словаки, поляки, хорвати, словини, коли я наводжу пояснення, чому це - окрiм єдиного аргумента "традицiя" - невдалий спосiб письма з боку тих таки факторів культури, іміджу, традиціі. Застерiгаю лише вiд хиби: традицiя писемностi (та будь-чого iншого) iнших слов'янських мов не може прямо екстраполюватися на украïнську мову лише тому, що вона є також слов'янська - вона є в першу чергу украïнська.
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:22Моє мислення знаходится у просторі з двома векторами (ширина і висота), як на ерані монітора. Ваше - має ще й глибину. І тому наскільки б близько ви не знаходились до монітора ви зможите мене бачити і розуміти я ж ні! :) я зможу лише спостерігати наслідки вашого впливу на мою двопростірну реальність. Це щось із Енштейна. Лише знання можуть тут зарадити :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 22:12Чому?
Elischua ВААААУ Я читаю і шокуюсь ))
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 22:26Ну, Ви собi думайте так.
Думаю, що затяте самостійництво з прагненянням ізолюватися від культури інших народів не є нічим добрим. :stop: Врешті-решт, націоналізм ще ніколи до добра не призводив.
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:58Не добра з того якщо ми сприйматимемо лише українське і не сприйматимемо щось інше, навіть чуже нам. Мова не може бути лише українською, доброта, любов, людяність - поняття всезагальні. Але збагачувати Україну прислохаючись до думок кожного - потрібно!Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 22:26Ну, Ви собi думайте так.
Думаю, що затяте самостійництво з прагненянням ізолюватися від культури інших народів не є нічим добрим. :stop: Врешті-решт, націоналізм ще ніколи до добра не призводив.
Украïнцям, насправдi, не те що нацiоналiзм, але здорове самоусвiдомлення власноï людностi (не людяностi!) б надобути. Не такого самоусвiдомлення, що жеврiє лише за рахунок почуття притиснюваностi та образи через примушену iсторичну залежнiсть. Але, на моє переконання ця "людовита" повноцiннiсть можлива лише через вiдтворення власного й питомого (це щодо культури, мови та писемностi. Звiсно ж чи не бiльшою мiрою це все впирається в економiку, але це не до теми). Зрештою, коли ми тут на форi вже ведемо бесiду на цю тему, то це значить, що вже певнi кроки можуть долатися й оминаючи економiчнi [складнi] питання Украïни.
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:58Ви думаєте українцям чогось не вистачає? На мою думку це просто пострадянська ілюзія, що ми, мовляв бідні й позбавлені гідности. Я от ніякої "історичної залежности" не відчуваю. Та й що таке власне й питоме? Симулякри шароварщини? Покоцана, радикально неслов'янська латинка? Відсутність польських літер? ІМГО все "істинно українське" - ілюзія, як і "істинно польське", "істинно французьке" і т.п., бо люди у своїй основі рівні.
Украïнцям, насправдi, не те що нацiоналiзм, але здорове самоусвiдомлення власноï людностi (не людяностi!) б надобути. Не такого самоусвiдомлення, що жеврiє лише за рахунок почуття притиснюваностi та образи через примушену iсторичну залежнiсть. Але, на моє переконання ця "людовита" повноцiннiсть можлива лише через вiдтворення власного й питомого (це щодо культури, мови та писемностi. Звiсно ж чи не бiльшою мiрою це все впирається в економiку, але це не до теми). Зрештою, коли ми тут на форi вже ведемо бесiду на цю тему, то це значить, що вже певнi кроки можуть долатися й оминаючи економiчнi [складнi] питання Украïни.
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 22:471*Моï аргументи зводяться до того, аби правопис латинкою був слов'янский, а з тим й украïнський.
Ваші "культурні" арґументи зводяться до того, аби зробити не так, як у інших.1* Не бачу в цьому сенсу. Користь бездіякритичної латинки очевидна тільки для вас2*, а для мене вона вимагає серйозного підтвердження3*. Чому, власне, не можемо ми запозичити щось у чехів, словаків, поляків? Ми від того станемо гірші, дурніші, "підкоримося" їм за посередництвом правопису? Хіба це не той самий комплекс меншовартости, який змушує надмірно натискати на унікальність власної ідентичности?4* Це якраз і є типове "хохляцтво".
Окрім того, не треба думати за мене. Я не казав, що потенціал української менший за польську. От вам видається, наче через кілька літер ми обов'язково втратимо потенціал мови. Думаю, плідним є поєднання чужих традицій та власних, ориґінальних елементів5*: "І свого не цурайтесь, і чужого научайтесь", до чого я й закликаю.
До речі, не сприйміть як претензію, але ви не з Західної України походите? Просто особливості вашого письма трохи дивні.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 22:56:what: тодi нащо я оце все пишу, якщо воно й так не доходить i не дiйде?...Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 22:22Моє мислення знаходится у просторі з двома векторами (ширина і висота), як на ерані монітора. Ваше - має ще й глибину. І тому наскільки б близько ви не знаходились до монітора ви зможите мене бачити і розуміти я ж ні! :) я зможу лише спостерігати наслідки вашого впливу на мою двопростірну реальність. Це щось із Енштейна. Лише знання можуть тут зарадити :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 22:12Чому?
Elischua ВААААУ Я читаю і шокуюсь ))
Цитата: Elischua от апреля 2, 2012, 23:131. Це абстрактні слова, які нічого не значать. Ніхто ж не знає й ніколи не буде знати, що таке "слов'янський правопис".
1*Моï аргументи зводяться до того, аби правопис латинкою був слов'янский, а з тим й украïнський.
2*Нi, не лише для мене очевидна, ок?
3* Досить серйознi вже неодноразово й багато таких наводив. Але, Ви дуже замилований у захiднослов'янську дiакритику, щоб сприйняти те, що я писав.
4* Можемо, але я доводив, чому це не найкраще рiшення. Той таки iмiдж, Вами вiдмiчений...
5* Якщо перебрати отих декiлька дiакритичних лiтер, то що Ви маєте на увазi пiд "та власних, оригiнальних елементiв", коли окрiм "просто чиста латинка" та "латинка з дiакритикою" iнших варiантiв наче немає? Чи Ви маєте на увазi до тих дiакритичних лiтер з тих мов ще домислити своï?? ;D Яке чудове рiшення!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 23:18Та досить уважно... Але, з твого коментаря начебто випливає, що триматимешся осторонь висловлення власних висновкiв щодо моiх мiркувань лише через те, що на разi не в змозi перевiрити ще iншими джерелами ïх грунтовнiсть. Це якби дуже добре й вiрно, але з iншого боку й деякi з моïх мiркувань вже самi по собi правлять за грунтовнi доводи.
Elischua Ви не уважно мене читали :) Лише знання можуть тут зарадити
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 23:17У мене є підозра, що всі українці час від часу ловлять себе на цій думці. Можливо, це така особливість української ментальності — відчувати себе якщо не єдиним нормальним українцем на всій планеті, то кимось абсолютно несхожим на решту українців.
Ви знаєте я не відчуваю себе українцем..
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 23:30Дуже типове бажання для сучасних українців. Придумайте щось оригінальніше.
Скоріше б мотнути хоч би куди тіки з України..
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 23:24Я використовую такий мовний покруч, який бажаю, гаразд? Якщо я вважатиму заздалегiдь, що вiн буде тяжко сприйманий, то я вдамся до бiльш звичного сучасному загаловi, але витикати менi це - зась! Якщо Ви деякi з моïх повiдомлень проiгнорували саме через це, то в тих випадках я знаю, що це лише Ваше демонстративне небажання. Менi вже давно хотiлося перевiрити, чи коли б я читав кимсь iншим написаний текст за подобою моєï правописноï засади, то мiг би якось оцiнити, наскiльки вiн тяжко сприймається. На днях менi випала така нагода. Я буквально випадково надибав пост пана jopqа, де вiн викладав спосiб писання в росiйськiй латинкою, але той правопис був точнiсiнько на засадах, покладених мною. Гадається менi, що саме ними вiн iнспiрувався, бо вiн знав про мiй винахiд. Але, не в тiм рiч, я лише вiтаю це. Та й у нього навiть деякi власнi деталi привнесено. Суть є в тому, що я весь текст, який вiн писав тим правописом читав геть жодного разу не спiткнувшись через якесь непорозумiння правила читання, ба по багатьох словах я - як то є притаманне при читаннi бiльш звичайного правопису - навiть вже з погляду на слово миттєво розпiзнавав його. Ще раз наголошу, що в його письмi навiть присутнi деякi вiдмiнностi в деталях вiд того, як пишу я, але засада є в цiлому та сама. Ви можете блюзнирствувати й надалi з моєï концепцiï правопису, менi якось по бубну. Єдина таки, бiльша складнiсть у читаннi моïх текстiв не в правописi як такому, бо ще раз пiдкреслю - Ви просто показово вiдкидаєте мiй спосiб письма латинкою, бо Ваш є дуже кльовий -, а в тому що попри самий правопис, я бажаю раз у раз писати вiдмiнними вiд звичайнiшоï сучасноï синтакси, лексикою та морфологiєю. Але, коли я так чиню, то я звiтую собi в тому, що попри деяку незвичнiсть читач би саме такий об'єм/рiвень мiг подолати; якщо я вiдчуваю, що це не так, то й не пишу так.
2. Поки лишень для вас, оскільки нікого більш тут немає, хто так палко відстоював би бездіякритичну латинку (латинку, не транслітерацію!).
3. Якби ви менше використовували отой мовний покруч, яким ви іноді пишете, мені було б легше. Чесно. Можливо, я щось пропустив.
Цитата: Svidur от апреля 2, 2012, 23:24Можливо, Вам буде тяжко в це повiрити, але заздалегiдь не вiдкидаю пропозицiй iнших щодо писемностi латинкою. Але, цей умляут то "нi в тин, нi в ворота". По-перше, це iсторично необгрунтовано вiдносно украïнськоï мови, але Вам про iсторичнiсть марна рiч торочити. По-друге, ця лiтера, принаймнi вжита в цьому випадку, навiть не має реальноï фонетичноï (анi анахронiчному, анi дiахронiчному аспектi) потреби бути якось iнакше нiж звичайне о позначеним. Для чого? Бо Вам просто смакують ä, ö, ü? I Ви менi про покоцанiсть казатимете?
До речі так, вже домислили діякритики ще: я та пан Lugat використовуємо умляут як знак розділення, наприклад: istoriögrafija. Хоча це скоріше елемент для транслітерації, ніж для власне письма.
Цитата: Python от апреля 3, 2012, 00:06А їх кілька??? Блондинка думала і волосся її темніло))
Цікаво, в цю тему заглядають інші модератори?..
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 2, 2012, 23:17Что и требовалось доказать. :yes:
Svidur Так так.. Ви знаєте я не відчуваю себе українцем.. Це погано?
Але гостро почуваю, що я не француз, німець, росіянин і інші.. Щоб сказати що другий українець мені брат НЄЄЄ.
Цитата: Elischua от апреля 3, 2012, 00:07Ні, не гаразд. Це розділ для української мови, для штучних мов є інший розділ.
Я використовую такий мовний покруч, який бажаю, гаразд?
Цитата: Elischua от апреля 3, 2012, 00:07Якщо я вважатиму заздалегiдь, що вiн буде тяжко сприйманий, то я вдамся до бiльш звичного сучасному загаловi, але витикати менi це - зась! Якщо Ви деякi з моïх повiдомлень проiгнорували саме через це, то в тих випадках я знаю, що це лише Ваше демонстративне небажання.Я вільний критикувати ваше написання у межах пристойности. І так, ваше написання "тяжко сприймане". Я проіґнорував частину з ваших повідомлень саме через те, що мені важко вловлювати сенс.
ЦитироватьВи просто показово вiдкидаєте мiй спосiб письма латинкоюЯ не про вашу латинку, а про вашу мову.
Цитироватья бажаю раз у раз писати вiдмiнними вiд звичайнiшоï сучасноï синтакси, лексикою та морфологiєю.Якщо кожен створить собі конланґ й буде писати на ньому, то це буде вельми незручно.
Цитата: Elischua от апреля 3, 2012, 00:07Дивно чути від вас про історичну необґрунтованість :) Ця літера вжита для позначення роздільногоо прочитання, так. Потреба є технічна: літера використовується для того, аби текст можна було спокійно транслітерувати у електронних транслітераторах (ясно, що у давній історії їх не було) у обидва боки, кир-лат та лат-кир. Їречківка транслітерується чітко. А ваша система? Вона взагалі придатна до електронної транслітерації?
По-перше, це iсторично необгрунтовано вiдносно украïнськоï мови, але Вам про iсторичнiсть марна рiч торочити. По-друге, ця лiтера, принаймнi вжита в цьому випадку, навiть не має реальноï фонетичноï (анi анахронiчному, анi дiахронiчному аспектi) потреби бути якось iнакше нiж звичайне о позначеним. Для чого? Бо Вам просто смакують ä, ö, ü? I Ви менi про покоцанiсть казатимете?
ЦитироватьЄдина таки, бiльша складнiсть у читаннi моïх текстiв не в правописi як такому, бо ще раз пiдкреслю - Ви просто показово вiдкидаєте мiй спосiб письма латинкою, бо Ваш є дуже кльовий -, а в тому що попри самий правопис, я бажаю раз у раз писати вiдмiнними вiд звичайнiшоï сучасноï синтакси, лексикою та морфологiєю.Взагалі, тут іще треба мати на увазі, що сумарна складність системи диграфів та лексичних відмінностей не така вже й мала́. Коли щось одне, зрозуміти нескладно, але оскільки я, наприклад, не володію на рівні здатності відтворити ні Вашими диграфами, ні Вашою лексикою, моє розуміння падає до досить низького рівня: щоб вгадати слово, бажано знати, щó вгадуєш.
Цитата: Python от апреля 3, 2012, 00:33Я вже стiльки написався, що в мене очi болять i я дуже-дуже зле бачу текст, тому менi тяжкувато вiдписувати вже. Але, по-моєму, ти дещо перебiльшуєш "сумарну складнiсть системи диграфiв" у моïй системi. Хоча, я ïï ще не виклав. Те, що аби цей рïвень розумïння звищився, ясна рïч радше треба викласти спершу правила. Але точно не тепер - бо я натискаю клавïшï навмання. Всïм на добранïч, панове!ЦитироватьЄдина таки, бiльша складнiсть у читаннi моïх текстiв не в правописi як такому, бо ще раз пiдкреслю - Ви просто показово вiдкидаєте мiй спосiб письма латинкою, бо Ваш є дуже кльовий -, а в тому що попри самий правопис, я бажаю раз у раз писати вiдмiнними вiд звичайнiшоï сучасноï синтакси, лексикою та морфологiєю.Взагалі, тут іще треба мати на увазі, що сумарна складність системи диграфів та лексичних відмінностей не така вже й мала́. Коли щось одне, зрозуміти нескладно, але оскільки я, наприклад, не володію на рівні здатності відтворити ні Вашими диграфами, ні Вашою лексикою, моє розуміння падає до досить низького рівня: щоб вгадати слово, бажано знати, щó вгадуєш.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 4, 2012, 15:13Корисне посилання. Тільки в темі про латинку все одно загубиться :(
Привіт! КОТЕ знайшов дуже корисний лінк на фонетику української мови :)
http://r2u.org.ua/guides/synyavsky/litery_i_zvuky
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 09:34Атени, бо Αθήνα/Athenae.
знову ж таки Атіни - Athiny а не Atiny
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 09:34Для украïнськоï мови латинська лiтера c на позначення [k] властиве як нi якiй iншiй через частотнiсть чергування [k] : [ʨ]: рука : руцi. Як раз таки, в украïнськiй мовi звук [ʨ] як правило походженням пов'язаний зi звуком [k] - тобто с, а не з буквами t+s.
І якщо продовжити моє міркування, заради уточнення фонетики мови і зближення з західними мовами :) (хоча й недолуго написав) :) використати для Ц ц - ts? для тс можна використати - ths. Тоді виходить так:
к-k => х-kh - ну не властиве нам для к - C c! І тоді -ce, -ci, -cy звучатимуть -це, -ці, -ци або -се, -сі, -си?? А грецька К і в латинян і слов'ян однаково читатиметься....приблизно :)
ц-ts
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 10:58Це не виключення, а в контекстi украïнськоï мови - це навiть правило. А для звука [k] перед [e], писати k то є добре рiшення.
Ну якщо все таки сприйняти латинський і грецький правопис, як базис для українського.... то
C c - звук -к (але перед -е, -і, -y звук ц) одразу виключення! щоб записати звук -к перед літерами e,i,y пишемо букву k
Kenguru, kinophiljm, kylym, Ale! cerber, cisar, cyclop.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:27Так, я бачив нижче. Але тодi тепер наче вiдпадає потреба у ths, якщо на позначення [ʨ] є c. А як ти напишеш слово Луцьк?
Elischua Ти повернувся! І це здорово!! Ну добре, я ж далі вжив літеру C c як К к :) Братство-brathstvo! братська могила-brathsjca mohyla ( a ne bratsjca!)
Цитата: SIVERION от апреля 5, 2012, 12:29До речі, слушне зауваження: г/х/к чергуються не лише з з/с/ц, а й із ж/ш/ч: друг/друзі/друже, рік/у році/річний.
використовувати C як К і як Ц погана ідея,буде плутанина серед народу.немає у нас такої традиції де одна літера може бути К і С,або К і Ч ,ми не італійці і не французи,або іспанці
Цитата: SIVERION от апреля 5, 2012, 12:29На мою думку, не вiрно аргументувати фактором традицiï стосовно украïнськоï латинки, бо в нас по факту та конкретно не було у вжитку латиницi, тому навiщо говорити про те, що народу чуже позначення [k] та [ʨ] однiєю лiтерою, коли для нього взагалi позначення будь-якою лiтерою латиницi вiдносно чуже. Але, якщо б не бути iнфiкованим традицiєю латинописемних слов'ян, а з холодним глуздом собi уявити як вiртуально б розвилася украïнська латинська писемнiсть плинним та поступовим шляхом еволюцiï вiд ïï ранiшiх часiв по сьогодення, то найвiрогiднiшим стосовно позначення звукiв [k] та [ʨ] була б та сама лiтера c, оскiльки насамперед саме цим чергуванням тiєï самоï фонеми *k, позначено в украïнськiй мовi появ звука [ʨ], а вже потiм якихось iнших випадкiв, де трапляється звук [ʨ/ʦ].
використовувати C як К і як Ц погана ідея,буде плутанина серед народу.немає у нас такої традиції де одна літера може бути К і С,або К і Ч ,ми не італійці і не французи,або іспанці
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:41мм
Elischua Я тому і вводжу диґраф ts як ц, бо ksnthf С с є -ц тільки для -е,и,і (( Луцьк - Lutsjc
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:50Гадаю, можна. Тобто вони за твоєю системою начебто не мали двоякого прочитання.
Elischua Ja chotiw spytatj tebe? Tshy mozhna wvesty dygraphy -ai, -oi, -yi, -ii jac -ай, -ой, -ій, -ий ?
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 12:54Ну так. Я там ще діарезис пропонував типу: неістотний-neїstotnyiЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:50Гадаю, можна. Тобто вони за твоєю системою начебто не мали двоякого прочитання.
Elischua Ja chotiw spytatj tebe? Tshy mozhna wvesty dygraphy -ai, -oi, -yi, -ii jac -ай, -ой, -ій, -ий ?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:56Ta mozhna j bez njoho!Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 12:54Ну так. Я там ще діарезис пропонував типу: неістотний-neїstotnyiЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:50Гадаю, можна. Тобто вони за твоєю системою начебто не мали двоякого прочитання.
Elischua Ja chotiw spytatj tebe? Tshy mozhna wvesty dygraphy -ai, -oi, -yi, -ii jac -ай, -ой, -ій, -ий ?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 12:52Особисто менi з естетичного чуття лiтера j теж не до смаку, але тiльки в оточеннi з певними лiтерами (як раз от як cj, або взагалi приголосна+j), але взагалi саму по собi лiтеру j цiную, бо значно переважнiший естетизм латинки над кирилкою (зокрема) як раз у гармонiйному чергуваннi в латинцi лiтер з виносом за нижнiй та верхнiй регiстри: j d p k q h. Моєму приятелю один грек сказав, що вiн думав завжди, що росiяни пишуть лише капiтальними лiтерами (Кк, Дд, Лл, Зз...).
Забагато літери J j це я від Drundiji ще наслухався!!
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 12:58Ne rozumiju pytannja :) mozhna na prycladach?
А тепер конкретне питання: як відрізнити в цій системі ц<-к від ч<-к?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 13:01Справа в тому, що Ч в багатьох випадках виникає також у результаті історичної палаталізації (тобто, пом'якшення). Ріка/ріці/річок — у всіх трьох випадках початково там було К, що пом'якшилось і перейшло в інший звук. Це ж стосується Ж, Ш та З, С на місці Г, Х.Цитата: Python от апреля 5, 2012, 12:58Ne rozumiju pytannja :) mozhna na prycladach?
А тепер конкретне питання: як відрізнити в цій системі ц<-к від ч<-к?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 13:03TCPN?
Elischua Ja rozumiju, ale jac todi z palatalizacijeju pryholosnych.. systema TCPN :(
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 13:09Ось тому за основу звуку -ц я і взяв ts! А с є -ц лише перед і,е,и :( rica-rici-ritshoc але ж і в кирилці взагалі все порізномуЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 13:01Справа в тому, що Ч в багатьох випадках виникає також у результаті історичної палаталізації (тобто, пом'якшення). Ріка/ріці/річок — у всіх трьох випадках початково там було К, що пом'якшилось і перейшло в інший звук. Це ж стосується Ж, Ш та З, С на місці Г, Х.Цитата: Python от апреля 5, 2012, 12:58Ne rozumiju pytannja :) mozhna na prycladach?
А тепер конкретне питання: як відрізнити в цій системі ц<-к від ч<-к?
Цитата: SIVERION от апреля 5, 2012, 13:39Пан кламе?! Ви не користувалися жодним транслiтом. Як це Ваш автоматичний транслiт дав tjokaje > тйоцає??
ja cokhaju svoju divchynu,vona duzhe crasyva,coly ja zhaduju pro neji u mene serce tjokaje -скористався транслітом,ось результат я цохаю свою дівчйну,вона дуже црасйва,цоли я жадую про нейі у мене серце тйоцає
Цитата: SIVERION от апреля 5, 2012, 13:49Тим не менш, Ваша система транслiтерування є якимсь беззастережним об'єктивним мiрилом, що Ви одразу ним овiряєте вартiсть пропонованого латиничного правопису? Якщо так, то що тут роблять понад 100 сторiнок дискусiï? Стандартний мохровий транслiт - i годi бавитись, як то кажуть.
Elischua, Tjocaje, опечатка,звісно к не перекладе як ц
Цитата: SIVERION от апреля 5, 2012, 14:23У мене є на цей випадок своя пропозицiя для позначення звука [ʦ], тобто "твердого ц", бо для неï таки є прецедент в рамках самоï украïнськоï мови (я не маю на увазi полицею, криницею).
Еlіschuа,якщо для ц і к-С,це буде один омонімізм,як тоді відрізнити Кой і Цой,Цурило і Курило?такі призвища існують,цвакають(діалектне) і квакають і тд
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:36Як на мене, дещо затьмарене формулювання, але гадаю, що я десь такоïж думки.
Будь-який запис звуків. Є лишень уявним відображенням нашого мислення.. Budj-jakyi zapys zvukiw. Je lyshenj ujawnym vidobrazhennjam nashoho myslennja.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:43Хм... Я двоякоï думки. Але припускаю. До речi, ç за походженням є лiгатура cz. У випадку ïï введення це можно буде мати на увазi на випадок незмоги на швидкуруч дiстати ç.
mozhe C c z cedylem? ni? :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:47Abo ni todi C c z cedyloju +h = tsh? çh
Jac tac, to tree tody j -tsh zminytj na C c z cedylem i acutom ?
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 14:44А як же слово вокзал? voczal воцал?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:43Хм... Я двоякоï думки. Але припускаю. До речi, ç за походженням є лiгатура cz. У випадку ïï введення це можно буде мати на увазi на випадок незмоги на швидкуруч дiстати ç.
mozhe C c z cedylem? ni? :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 15:02Та введiть уже нарештi єри! Стiльки клопоту враз вирiшиться сам собою :yes:Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 14:44А як же слово вокзал? voczal воцал?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:43Хм... Я двоякоï думки. Але припускаю. До речi, ç за походженням є лiгатура cz. У випадку ïï введення це можно буде мати на увазi на випадок незмоги на швидкуруч дiстати ç.
mozhe C c z cedylem? ni? :)
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 15:12Та ну нє :))))) я повертаюсь до К к - K k Ц ц - Ts tsЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 15:02Та введiть уже нарештi єри! Стiльки клопоту враз вирiшиться сам собою :yes:Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 14:44А як же слово вокзал? voczal воцал?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 14:43Хм... Я двоякоï думки. Але припускаю. До речi, ç за походженням є лiгатура cz. У випадку ïï введення це можно буде мати на увазi на випадок незмоги на швидкуруч дiстати ç.
mozhe C c z cedylem? ni? :)
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 15:25Я лише вiд цього й вiдштовхуюсь.
Крім того, й кирилиця тих єрів толком не зберегла: один пристосувала як модифікатор м'якості, другий і зовсім загубила. Мені здається, кирилицю й латиницю слід будувати за паралельними схемами, якщо ми взагалі хочемо, щоб латиницею хтось користувався. Отже, для латиниці з єрами/юсами/ятями/ікавізованими голосними слід відродити кирилицю з усим цим добром, ІМНО.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 15:32Противнйустшиі? :D
protywnjustshyi !!
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 15:34Ну от и всё! Тiльки я гадаю, що в йотований юс там необов'язковий, бо ц би й так мав бути м'яким там. А що ти дав пiсля я, що в мене квадратик порожнiй вiдобразився?
Такъ яⷥ възагалѣ за кѵриллицѭ съ навр̃тами :)
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 15:38Same taki emociji u mene vyklykaje cej translit, ničoho ne vdiješ : :donno:
Мене цей смайл теж дратує. Регоче, як недорізаний — і було б чого. Краще б замість ;D щось схоже на :green: поставили.
ЦитироватьА що ти дав пiсля я, що в мене квадратик порожнiй вiдобразився?Там надрядкове З. Порівняйте з болгарським аз, литовським aš.
Цитата: Svidur от апреля 5, 2012, 15:36Свидуре, як щодо того, аби нарештi припинити демонстративно блюзнирствувати з написiв, пропонованих iншими лише через те, що Ви впилися рогом у виключнiй iдеальностi польського правопису, який є Вам так милий? Ось я геть не пишу й не написав би так "protywnjustshyi" слово противнющий, i тим не менш одразу й без будь-якоï складностi прочитав цей напис так, як то мислив той, хто його написав. Нащо оце кривляння? Ви просто кламете, наче не можете це слово прочитати. Навiть не кажiть, що Ви його прочитали ледве.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 15:32Противнйустшиі? :D
protywnjustshyi !!
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 15:48Який польський правопис, чому милий? І де я хоч слово написав про його ідеальність? :donno:
Свидуре, як щодо того, аби нарештi припинити демонстративно блюзнирствувати з написiв, пропонованих iншими лише через те, що Ви впилися рогом у виключнiй iдеальностi польського правопису, який є Вам так милий?
ЦитироватьОсь я геть не пишу й не написав би так "protywnjustshyi" слово противнющий, i тим не менш одразу й без будь-якоï складностi прочитав цей напис так, як то мислив той, хто його написав. Нащо оце кривляння? Ви просто кламете, наче не можете це слово прочитати. Навiть не кажiть, що Ви його прочитали ледве.Я прочитав доволі легко, але лише тому, що я знав це слово. Якби це слово читала людина, що раніше його не бачила або іноземець, то, підозрюю, результат був би схожий на мою інтерпретацію.
Цитировать(А якщо й так, то непрямою мiрою причиною тому такий правопис, бо багато, дуже багато людей Украïни та Росiï тяжко читають по складах кирилку.)Зате у росіян та українців немає цього бридкого та ненависного польського правопису, а є прекрасний унікальний сутослов'янський. Це рятує ситуацію, правда? :E:
Цитата: Python от апреля 5, 2012, 15:44Ясно.ЦитироватьА що ти дав пiсля я, що в мене квадратик порожнiй вiдобразився?Там надрядкове З. Порівняйте з болгарським аз, литовським aš.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 22:23Яке б рiшення не знайти, щоб оминути або усунути "апострофне" рiшення, воно так чи так буде набагато краще нiж апостроф. Щоправда, передбачаю, що для деяких людей тобi доведеться вiдповiдати на питання, "чим вадить апостроф?" (не менi).
До речі!
Використання дифтонгів накшталт -ai (ай), та диґрафів -ia(ьа) відіграє дуже важливу роль! Відтепер ми повністю позбуваємось апострофа, та вносимо однозначне читання в ряді слів:
найяскравіший - naijaskravishyi! (а не najjaskravishyj як раніш)
найактивніший - naiaktywnishyi! (а не najaktywnishyj як раніш)
А буквосполучення ja, je,ji, ju, jo використовуються лише, як йотовані голосні, тобто звуки такі, як на початку слів! ja zjavywsia ...
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 23:42Не ставив я такої цілі, просто аж тепер додивився :) всі свої переваги :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 22:23Яке б рiшення не знайти, щоб оминути або усунути "апострофне" рiшення, воно так чи так буде набагато краще нiж апостроф. Щоправда, передбачаю, що для деяких людей тобi доведеться вiдповiдати на питання, "чим вадить апостроф?" (не менi).
До речі!
Використання дифтонгів накшталт -ai (ай), та диґрафів -ia(ьа) відіграє дуже важливу роль! Відтепер ми повністю позбуваємось апострофа, та вносимо однозначне читання в ряді слів:
найяскравіший - naijaskravishyi! (а не najjaskravishyj як раніш)
найактивніший - naiaktywnishyi! (а не najaktywnishyj як раніш)
А буквосполучення ja, je,ji, ju, jo використовуються лише, як йотовані голосні, тобто звуки такі, як на початку слів! ja zjavywsia ...
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 23:38То я так i не отримав вiдповiдь, що таке ТКПН.
Такий собі вдосконалений варіант ТКПН :)
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 23:44http://translit.ndivision.net/nicy.dll?moreoverЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 23:38То я так i не отримав вiдповiдь, що таке ТКПН.
Такий собі вдосконалений варіант ТКПН :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 23:43
Ну ось мій давній приклад :) скажіть як виглядає?
Chetvertyi Universal Ukrajinsjkoji Сentraljnoji Rady
9 sichnia 1918 r.
Narode Ukrajiny! Tvojeju syloju, voleju, slovom stala na zemli ukrajinsjkii viljna Narodna Respublika, sprawdylasj kolyshnia, dawnia mrija batjkiw tvojikh – borсiw za voljnosty i prava trudiashchykh.
Ale v tiazhku hodynu vidrodylasj volia Ukrajiny. Chotyry roky liutoji viiny znesylyly nash krai i liudnistj. Fabryky tovariw ne vyrobliajutj. Zavody spyniajutjsia. Zaliznyсi rozkhytani. Hroshi v сini padajutj. Khliba zmenshujetjsia. Nasuvaje holod. Po kraju rozplodylysj jurby hrabizhnykiw i zlodijiw, osoblyvo, koly z frontu posunulo viisjko, zchynywshy kryvavu rizniu, zakolot i rujinu na nashii zemli.
Cherez use сe ne mohly vidbutysia vybory v Ukrajinsjki Ustanowchi Zbory v prypysanyi nashym poperednim Universalom chas, i сi Zbory, pryznacheni na nynishnii denj, ne mohly zibratysj, shchob pryiniaty z nashykh ruk tymchasovu naivyshchu revoliuсiinu wladu nad Ukrajinoju, ustanovyty lad v Narodnii Respubliсi nashii i organizuvaty nove pravyteljstvo.
A tym chasom Petrohradsjke pravyteljstvo narodnykh komisariw, shchob pryvernuty pid svoju wladu viljnu Ukrajinsjku Respubliku, opovistylo viinu Ukrajini i nasylaje na zemli nashi svoji viisjka krasnohvardeiciw – boljshevykiw, jaki hrabujutj khlib u nashykh selian i bez wsiakoji platy vyvoziatj joho v Rosiju, ne zalyshajuchy navitj zerna, nahotowlenoho na zasiw, wbyvajutj nepovynnykh liudei i sijutj skrizj bezladdia, zlodijactvo, bezchynstvo.
My, Ukrajinsjka Centraljna Rada, zrobyly wsi zakhody, shchob ne dopustyty ceji bratowbywchoji viiny dvokh susidnikh narodiw, ale petrohradsjke pravyteljstvo ne pishlo nam nazustrich i vede dali kryvavu borodjbu z nashym narodom i Respublikoju.
То як виглядає? може десь підправить? немає меж досконалості :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 5, 2012, 23:43Менi загалом видиться слушним. Читав легко, хоча це нi про що не свiдчить, будь-що можна прочитати, знаючи правила.
Ну ось мій давній приклад :) скажіть як виглядає?
Chetvertyi Universal Ukrajinsjkoji Сentraljnoji Rady
9 sichnia 1918 r.
Narode Ukrajiny! Tvojeju syloju, voleju, slovom stala na zemli ukrajinsjkii viljna Narodna Respublika, sprawdylasj kolyshnia, dawnia mrija batjkiw tvojikh – borсiw za voljnosty i prava trudiashchykh.
Ale v tiazhku hodynu vidrodylasj volia Ukrajiny. Chotyry roky liutoji viiny znesylyly nash krai i liudnistj. Fabryky tovariw ne vyrobliajutj. Zavody spyniajutjsia. Zaliznyсi rozkhytani. Hroshi v сini padajutj. Khliba zmenshujetjsia. Nasuvaje holod. Po kraju rozplodylysj jurby hrabizhnykiw i zlodijiw, osoblyvo, koly z frontu posunulo viisjko, zchynywshy kryvavu rizniu, zakolot i rujinu na nashii zemli.
Cherez use сe ne mohly vidbutysia vybory v Ukrajinsjki Ustanowchi Zbory v prypysanyi nashym poperednim Universalom chas, i сi Zbory, pryznacheni na nynishnii denj, ne mohly zibratysj, shchob pryiniaty z nashykh ruk tymchasovu naivyshchu revoliuсiinu wladu nad Ukrajinoju, ustanovyty lad v Narodnii Respubliсi nashii i organizuvaty nove pravyteljstvo.
A tym chasom Petrohradsjke pravyteljstvo narodnykh komisariw, shchob pryvernuty pid svoju wladu viljnu Ukrajinsjku Respubliku, opovistylo viinu Ukrajini i nasylaje na zemli nashi svoji viisjka krasnohvardeiciw – boljshevykiw, jaki hrabujutj khlib u nashykh selian i bez wsiakoji platy vyvoziatj joho v Rosiju, ne zalyshajuchy navitj zerna, nahotowlenoho na zasiw, wbyvajutj nepovynnykh liudei i sijutj skrizj bezladdia, zlodijactvo, bezchynstvo.
My, Ukrajinsjka Centraljna Rada, zrobyly wsi zakhody, shchob ne dopustyty ceji bratowbywchoji viiny dvokh susidnikh narodiw, ale petrohradsjke pravyteljstvo ne pishlo nam nazustrich i vede dali kryvavu borodjbu z nashym narodom i Respublikoju.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 6, 2012, 00:18а чому б це тоді мало призвести до вжиття апострофа?
А як це не зробить - то j багато і апостроф треба :(
Цитата: Elischua от апреля 5, 2012, 16:00Визнаю свою хибу! У видiленому мiсцi реконструкцiя має бути *as+z. Мабудь, я про щось iнше задумавсь тодi, й так написав, а тепер у мене в пам'ятi виринула свiтлина цього повiдомлення, що я його тодi писав, i помiтив там оцю хибу.Цитата: Python от апреля 5, 2012, 15:44Ясно.ЦитироватьА що ти дав пiсля я, що в мене квадратик порожнiй вiдобразився?Там надрядкове З. Порівняйте з болгарським аз, литовським aš.
Але, Питоне, рiч у тiм, що болгарське аз купно зi словинським jaz етимологiчно-морфологiчно не вiдповiдають литовському aš та украïнському я; за Фортунатовим (якого в цьому питаннi думки я тримаюся), болгарська та словенська форми походять з *a+z - я спрощено це написав, оминаючи тут несуттєвi деталi артикуляцiï "а". Компонент z виходить з iє. *ǵ, й знаходиться також у складi утворень *be-z>без, *ord-z>роз, *nī-z>низ, *is-z>з.
Тому, я та яз то два рiзних утворення; утворення я не виникло "втраченням" кiнцевого з. Навiть для цього не було б потреб (алегровiсть також не допомогла б) с точки зору фонетики слов'янських, зокрема украïнськоï, мов.
Цитата: Elischua от апреля 6, 2012, 01:02:) як розрізнтити zjavyvsja zjablyk.. треба тоді z'javyvsja zjablyk :green:Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 6, 2012, 00:18а чому б це тоді мало призвести до вжиття апострофа?
А як це не зробить - то j багато і апостроф треба :(
Цитата: Python от апреля 6, 2012, 20:29dïahnoz?
diakuju, diahnoz
Цитата: Svidur от апреля 6, 2012, 21:11Чесно, менi бiльше до душi третє написання з g у словi дiагноз. Якось тупо виглядає це слово з h. Але коли я писав свою пропозицiю з дiарезою, то вжив h, бо знаю, що одразу почнуться теревенi про те, що в укр. мовi псл. *g > h. :)
Сучасним правописом:
Diakuju
Diähnoz
Клясичним правописом:
Dijahnoz
Клясичним правописом пристосованим до латинки:
Dijagnoz
В чому проблема? :donno:
Цитата: Svidur от апреля 6, 2012, 22:12Це написання не є на користь анi зручностi писання, анi читання. Так просто лiпше.
Думаю, у цьому випадку краще відступити від абсолютної фонетичности заради зручности читання-писання. ;up:
Цитата: Svidur от апреля 6, 2012, 22:18слушно
Маю на увазі, що буде легше писати запозичення, менше розмірковуючи де там g, а де h. Щоб була відповідність між іноземними латинськими писемностями й українською (g=g, h=h).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 6, 2012, 22:22:what: А?
Problema latynyci - problema vtrachenykh mozhlyvostei
ЦитироватьАле маємо на рівні всенаціональнім прийняти латиницю, як рівню кирилиці.Єдиний приклад успішного використання кирилиці й латиниці паралельно — сербохорватська мова. Але там це досягається за рахунок того, що один алфавіт можна досить легко перетворити в інший. У нас же що не латинка, то ностальгія за клясичним прявописом, з обов'язковим іа для я, в результаті чого правила перетворення стають переускладненими. Зрозуміло, що як паралельна система така латинка не не годяться — виключно як односторонній трансліт.
Цитата: Python от апреля 6, 2012, 22:58Їречківка має варіянт для транслітерації (там роздільність позначається умляутом). Автоматика працює в обидва боки. Чим мені й подобається.
У нас же що не латинка, то ностальгія за клясичним прявописом, з обов'язковим іа для я, в результаті чого правила перетворення стають переускладненими. Зрозуміло, що як паралельна система така латинка не не годяться — виключно як односторонній трансліт.
Цитата: Svidur от апреля 6, 2012, 23:06Але це означає, що літери ю,я,є,і передаються мінімум двома способами кожна. Додаткова складність, яка хоч і не унеможливлює автоматизацію, але дещо ускладнює її.Цитата: Python от апреля 6, 2012, 22:58Їречківка має варіянт для транслітерації (там роздільність позначається умляутом). Автоматика працює в обидва боки. Чим мені й подобається.
У нас же що не латинка, то ностальгія за клясичним прявописом, з обов'язковим іа для я, в результаті чого правила перетворення стають переускладненими. Зрозуміло, що як паралельна система така латинка не не годяться — виключно як односторонній трансліт.
Цитата: Python от апреля 7, 2012, 01:01
Як паралельна система згододилася б латинка такого типу:
A B V H G D E Ë Ž Z Y I Ï J K L M N O P R S T U F X C Č Š Ş ı Ü Ä '
ЦитироватьІ отримаємо Їречевку:)
Если оторвать систему от кириллицы (убрать апострофы, разрешить сочетания JA, JE, JI, JO, JU) — получится очень юзабельная письменность.
Цитата: SIVERION от апреля 7, 2012, 11:32як вам?на які тільки збочення люди не йдуть, аби проштовхувати пєндовку...
Цитата: Hellerick от апреля 7, 2012, 04:41Взагалі-то, ідея була в тому, щоб кожній літері кирилиці відповідала одна і тільки одна літера латинки. До речі, некапіталізовуваний ı=ь тут може створювати деякі проблеми при конвертації, та й з капіталізованим текстом форма літери не дуже поєднується. Втім, можна розрізняти ь=ı та Ь=ɪ.
Если оторвать систему от кириллицы (убрать апострофы, разрешить сочетания JA, JE, JI, JO, JU) — получится очень юзабельная письменность.
Цитата: Python от апреля 7, 2012, 13:45Питоне, це не чесно. Перейменуйте тодi тему на "Латинський транслiт для двобiчноï конвертацiï украïнськоï мови". Це зовсiм iнше, нiж "украïнська латинкою".Цитата: Hellerick от апреля 7, 2012, 04:41Взагалі-то, ідея була в тому, щоб кожній літері кирилиці відповідала одна і тільки одна літера латинки. До речі, некапіталізовуваний ı=ь тут може створювати деякі проблеми при конвертації, та й з капіталізованим текстом форма літери не дуже поєднується. Втім, можна розрізняти ь=ı та Ь=ɪ.
Если оторвать систему от кириллицы (убрать апострофы, разрешить сочетания JA, JE, JI, JO, JU) — получится очень юзабельная письменность.
Цитата: Elischua от апреля 7, 2012, 13:52Латинка, що використовується паралельно з кирилицею, якраз і має бути, в ідеалі, таким «транслітом». Трансліт здебільшого передбачає наявність цільової мови (наприклад, англійської), чого, в даному випадку, нема. Сумісність чи несумісність з кириличною орфографією — взагалі не критерій розрізнення самостійної латинської орфографії й трансліту (більше того, трансліт назразок нинішнього офіційного такої сумісності якраз і не має).Цитата: Python от апреля 7, 2012, 13:45Питоне, це не чесно. Перейменуйте тодi тему на "Латинський транслiт для двобiчноï конвертацiï украïнськоï мови". Це зовсiм iнше, нiж "украïнська латинкою".Цитата: Hellerick от апреля 7, 2012, 04:41Взагалі-то, ідея була в тому, щоб кожній літері кирилиці відповідала одна і тільки одна літера латинки. До речі, некапіталізовуваний ı=ь тут може створювати деякі проблеми при конвертації, та й з капіталізованим текстом форма літери не дуже поєднується. Втім, можна розрізняти ь=ı та Ь=ɪ.
Если оторвать систему от кириллицы (убрать апострофы, разрешить сочетания JA, JE, JI, JO, JU) — получится очень юзабельная письменность.
Цитата: Python от апреля 7, 2012, 14:17Тоді нащо мова про сумісність була? ...I буде, передбачаю.Цитата: Elischua от апреля 7, 2012, 13:52Латинка, що використовується паралельно з кирилицею, якраз і має бути, в ідеалі, таким «транслітом». Трансліт здебільшого передбачає наявність цільової мови (наприклад, англійської), чого, в даному випадку, нема. Сумісність чи несумісність з кириличною орфографією — взагалі не критерій розрізнення самостійної латинської орфографії й трансліту (більше того, трансліт назразок нинішнього офіційного такої сумісності якраз і не має).Цитата: Python от апреля 7, 2012, 13:45Питоне, це не чесно. Перейменуйте тодi тему на "Латинський транслiт для двобiчноï конвертацiï украïнськоï мови". Це зовсiм iнше, нiж "украïнська латинкою".Цитата: Hellerick от апреля 7, 2012, 04:41Взагалі-то, ідея була в тому, щоб кожній літері кирилиці відповідала одна і тільки одна літера латинки. До речі, некапіталізовуваний ı=ь тут може створювати деякі проблеми при конвертації, та й з капіталізованим текстом форма літери не дуже поєднується. Втім, можна розрізняти ь=ı та Ь=ɪ.
Если оторвать систему от кириллицы (убрать апострофы, разрешить сочетания JA, JE, JI, JO, JU) — получится очень юзабельная письменность.
Цитата: Python от апреля 7, 2012, 14:28А те, що крiпиться на шиï нащо? Сполягатимемося на машини, якi нам конвертуватимуть, бо iнакше ми не повiримо, що це слово латинкою вiдповiдає цьому слову кирилкою?
Сумісність необхідна, якщо ми збираємось використовувати паралельно кирилицю й латиницю як дві взаємозамінні системи. Несумісні годяться лише для випадку, якщо кирилиця кудись зникне разом з потребою перетворення в обидва боки.
Цитата: Python от апреля 7, 2012, 14:57Хіба що. Бо я мав на увазі просто розуміння/читання тексту.
Для якихось записок ручне конвертування, може, і годиться, але якщо виникне потреба переконвертувати якийсь великий текст, і щоб без помилок, то те, що кріпиться на шиї, волітиме передоручити цю роботу машині ;)
Цитата: Supervisor от апреля 11, 2012, 15:30це е адекватніше для україньської мови.
Продовжуючи модифікувати їречевку, пропоную замість треми:
raciön, diälekt, diëlektryk
використовувати макрон: ī
racīon, dīalekt, dīelektryk
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 12, 2012, 23:22А що то таке б'юдзгет і ф'юхерс?
пропоную: bjudzhet! fjuchers!
Цитата: SIVERION от апреля 22, 2012, 22:11Ce vy pro ščo?
ą-я, ę-є, ų-ю,хоча я десь вже таке бачив
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 22, 2012, 21:41
Jakščo vse ž povernutyś do latynky Jirečeka to proponuju wnesty kiľka popravok:
1. Uvesty literu W w, na vytynannia zvuku schožoho na ščoś serednie miž u/v (ohublene –ve nazyvajeť sia pomojemu?). W w pyšemo stalo, pered pryholosnymy ta v kinci slova.
2. V prystawci –naj litera –j zaminiujeť sia na –i. Naikraščyj, naiimovirnišyj. Ce dlia toho ščob ubezpečytyś vid neodnoznačnostej typu –najintensywnišyj: najintensywnišyj čy najintensywnišyj.
3. Pryholosni ščo majuť palatalizovanyj vidpovidnyk l-ľ; d-ď... pered literoju –j čytajuť sia pomjakšeno zawždy i poznačky ne potrebujuť. aľjans-aljans, aďjutant-adjutant. Rešta pryholosnych pomjakšyjuť sia vykliučno pered mjakymy holosnymy: -sviatyj, -poriadok... , a pered –jot čytajemo zawždy tverdo: šje, vje, bjudžet a ne jak zaraz бьюджет((( bjudžet!!!
4. Zakinčenna –ťsia pyšem jak u zachidnych susidiw, rozdiľno –ť sia! Poriwniajte v kinci dejakych sliw mjake –ť majže ne vymowliajeť sia:
mynajuť dni, mynajuť noči, šelestyť požowkle lystia...
Mynajuť dni – mynajeť sia. Tut zvuk –ť leď čutnyj i hlucho vytynajeť sia.
5. Pislia pryholosnych zvuk –г zapysuvaty, jak –gh. Ce istoryčno pravyľno, + ne daje rozbižnostej z inshymy latynyčnymy movamy: Jelysavethrad–Jelysavetghrad. + my rozriznymo napiwtony zvuku –г, jak tverduj ґ–g, dzvinkyj hortannuj (vymowliajrť sia tiľky pislia pryholosnych) г–gh, hortannyj (mežuje iz zvukom –ch) г–h. + v inšomownych slovach, de pyšeť sia G g, ale tradycijno čytajeť sia jak -г, pyšemo –gh: bïologhija, gheologhija, Ghruzija,
6. Pravopys nazyvaty Ukrajinśka Latynycia.
Цитата: SIVERION от апреля 27, 2012, 15:12Адептам пєндовки щось доводити - марна справа.
я чув як іноземці вимовляють , Мykhаylo-Мікhайло )))
Цитировать1. Ukrajinsjka latynka maje mistyty lyshe standartni litery bez nadrjadkovykh poznachenj.Жоден з пунктів не апелює до здорового глузду. Схоже на релігіозне камлання.
2. Odnoznachno transljuvatysja v kyrylycju j navpaky.
3. Po mozhlyvosti zbighatysja z tradycijnymu systemamy.
Цитата: Supervisor от апреля 27, 2012, 17:34Тобто, здоровий глузд вимагає, щоб латиниця не набиралась з загальнодоступної англійської розкладки, транслітерувалась в один бік без можливості вгадати оригінал, була ні на що не схожою? :)Цитировать1. Ukrajinsjka latynka maje mistyty lyshe standartni litery bez nadrjadkovykh poznachenj.Жоден з пунктів не апелює до здорового глузду. Схоже на релігіозне камлання.
2. Odnoznachno transljuvatysja v kyrylycju j navpaky.
3. Po mozhlyvosti zbighatysja z tradycijnymu systemamy.
Цитата: klangtao от апреля 27, 2012, 14:31почему не shch‽
- щ = sch
Цитата: Валентин Н от апреля 27, 2012, 20:09Щоб коротше. Поєднання СЧ в українській мові не буває — завжди переходить у Щ [шч].Цитата: klangtao от апреля 27, 2012, 14:31почему не shch‽
- щ = sch
Цитата: Python от апреля 27, 2012, 19:49Тобто, здоровий глузд вимагає, щоб латиниця не набиралась з загальнодоступної англійської розкладкиЗвичайно! Вона повинна набиратись з латинської розкладки!
Цитироватьтранслітерувалась в один бік без можливості вгадати оригінал, була ні на що не схожою? :)Українській мові не потрібна транслітерація, а потрібна офіційна латинська абетка - читайте цей абзац один, два... сто разів, до просвітління.
Цитировать(підкажете, як зняти з людей кодування, які вважають латинська=англійська?)Англійська є найпоширенішою з латинських розкладок, що тут нелогічного? Латинських у широкому розумінні — але під вузьке визначення «письмо для латинської мови» вже точно не підпадають і обожнювані латиничниками польська та чеська абетка.
ЦитироватьУкраїнській мові не потрібна транслітерація, а потрібна офіційна латинська абетка - читайте цей абзац один, два... сто разів, до просвітління.Але з якого переляку «офіційну латиницю» треба робити несумісною з домінуючою нині кирилицею? Так вона гарантовано лишатиметься любительською системою, непридатною до практичного застосування в світі, де більшість людей для запису даної мови використовують кирилицю.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 23, 2012, 17:481. Латиницю таку Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz ти хочеш упростити? Що там спрощувати?
Я навпаки намагаюсь упростити латиницю й привести її до норми фонології української мови.
Цитата: klangtao от апреля 27, 2012, 14:31
- ь та й peredajutjsja jak j.
Цитата: Supervisor от апреля 27, 2012, 21:22:fp: От саме це і є релігійне камлання. Офіційна латинська абетка українській мові не потрібна, так саме як англійській не потрібна офіційна китаїця. Потрібна саме офіційна й непротирічива система передачі українського тексту закордонним варварам, які не здатні засвоїти греко-кирилічну абетку або відтворити її на пристроях, що не підтримують уникоду. Dixi.
Українській мові не потрібна транслітерація, а потрібна офіційна латинська абетка - читайте цей абзац один, два... сто разів, до просвітління.
ЦитироватьНасамперед для заповнення документів.А ось тут повна сумісність більш ніж бажана. От що накажете робити якомусь Юліану, якщо він після пари транслітерацій перетвориться на Юліяна чи Юляна? Через одну літеру документ може стати недійсним.
Цитата: Python от апреля 28, 2012, 17:37Через одну літеру документ може стати недійсним.Саме для цього і потрібна латинка.
Цитата: Supervisor от апреля 28, 2012, 18:03Навпаки: саме через це використання латинки варто звести до мінімуму (принаймні, до того часу, як модною стане система, позбавлена проблем сумісності з кирилицею). Максимум, на що можуть сподіватись латиничники — паралельне використання латиниці разом із кирилицею. Для запровадження ж якоїсь із латиниць як єдиного письма довелося б застосовувати репресивні методи, що включали б спалення книжок на кирилиці й арешти інтелігенції.Цитата: Python от апреля 28, 2012, 17:37Через одну літеру документ може стати недійсним.Саме для цього і потрібна латинка.
Цитата: Sirko от апреля 28, 2012, 06:57Цитата: klangtao от апреля 27, 2012, 14:31
- ь та й peredajutjsja jak j.
підйом відьом = pidjom vidjom = підьом відйом? Апострофа ж тут нема. :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 28, 2012, 22:57Якщо перед диграфом -jh стоїть літера -L l, вона читається пом'якшено: aljhans, buljhon...Цитата: Sirko от апреля 28, 2012, 06:57Цитата: klangtao от апреля 27, 2012, 14:31
- ь та й peredajutjsja jak j.
підйом відьом = pidjom vidjom = підьом відйом? Апострофа ж тут нема. :)
Pidjhom vidjom - підйом відьом
Префікс -най, зі словами, що починаються на голосну - пишемо окремо) najkraschyj ALE! naj aktyvnishyj ^)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 28, 2012, 22:57Skorishe pid'jom vidjom (za analoghijeju z jotovanymy) ale najhaktyvnishyj (abo j naj'aktyvnishyj, scho spryjatyme kraschomu analizu slova - a pry konvertaciji v kyrylycju taki apostrofy ne pered j skasovujutjsja)
Pidjhom vidjom - підйом відьом
Префікс -най, зі словами, що починаються на голосну - пишемо окремо) najkraschyj ALE! naj aktyvnishyj ^)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от апреля 28, 2012, 22:57пидь'ом получается
Pidjhom vidjom - підйом відьом
Цитата: Валентин Н от апреля 28, 2012, 23:39Системность ломается. h предлагается модификатором чтения предыдущей буквы и только её.
может лучше наоборот?
Pidhjom?
Цитата: Валентин Н от мая 1, 2012, 08:42ОК, спробую трохи спростити інструкцію.
Пюфоне, чо с этим файлом делать-то? На ссылке ничего не понятно.
Цитата: Python от мая 1, 2012, 09:37На компутері. Ви ж не говорите калк'юлейтор на калькулятор?
ОК, спробую трохи спростити інструкцію.
1) Встановлюєте на комп'ютері джаву, якщо ще не встановлена.
Цитировать2) Скачуєте архівЛадуєте архів.
ЦитироватьНа компутері. Ви ж не говорите калк'юлейтор на калькулятор?Запозичені слова не перезапозичуються.
ЦитироватьЯва. Бо Java. Ще один плюс правильної латинки,Ява — острів, джава — мова.
Цитироватьдоречи.Ніби ж двома словами пишеться, з буквою «і» вкінці.
ЦитироватьЛадуєте архів.Тоді вже ладкаєте. Архів маленький. :)
Цитата: Валентин Н от мая 1, 2012, 22:43Нема. Цикли є, операції з рядками є, регекси є, асоціативні таблиці є, а саме логічних операцій нема.
Пюфоне, а у вас там логические операции есть?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 1, 2012, 22:48Тобто, аналогічно до білоруської ў? Неетимологічно. :negozhe:
ů - цю літеру я використав позиційно як огублене -ве. Перед приголосними та в кінці слів :)
Цитировать7. á, ó, ú, é, í – ставимо перед «j», позначаючи при цьому дифтонги –ай, ой, уй, ей. Той – tój, мій – míj, пий – pý Але! пиятика – pyjatyka! найінформаційніший – nájinformacíjnišý Але! знайомий – znajomý!Для чого тоді взагалі j? Писали б просто tó, mí, náinformacínišý. Або просто j, без діактитики над голосними.
Цитировать4. «І і» в наголошеній позиції – Ě ě (бігти – běhty іти – ěty, але дифтонг: мій – míj). Літеру í пишем якщо вона під наголосом та ще й стоїть перед «j». Буква Ě ě також познає звуки ї (йі), якщо стоїть після голосної (поїзд – poězd, Київ – Kiěv).Чеська ě асоціюється з ятем — це малось на увазі? Наголос чи його відсутність не є визначальним питанням, щоб відрізнити ѣ від ô. Крім того, «іти» не вписується ні в правило про наголос, ні в етимологічний принцип.
Цитироватьlyse treba prykrutyty orfograficnyj analizator zi slovnykamy.Vy tak kažete, niby ce äkası elementarna diä.
Цитата: Python от мая 1, 2012, 23:19Я имелл ввиду не в программе, а впринципах транс-ции. Ну навроде заменить зю на хрю перед/после/между.Цитата: Валентин Н от мая 1, 2012, 22:43Пюфоне, а у вас там логические операции есть?Нема. Цикли є, операції з рядками є, регекси є, асоціативні таблиці є, а саме логічних операцій нема.
ЦитироватьЯ имелл ввиду не в программе, а впринципах транс-ции. Ну навроде заменить зю на хрю перед/после/между.В системах з диграфами є щось таке. Але це можна звести до простої заміни груп букв.
ЦитироватьДо речі, давайте обговоримо, чи потрібна зараз в Їречківці літера Ŕ ŕ?Якщо м'якість приголосної перед голосною позначається діакритиком над приголосною, то потрібна, інакше — ні.
Цитировать(пом'якшуються лише подовжені шиплячі: затишшя, роздоріжжя, річчю)До речі, позначення довгих пом'якшених шиплячих у системі з діакритиками над приголосними — теж невирішена проблема. Можна було б прийняти, що šš, žž, čč завжди читаються напівпом'якшено (zatyšša, rozdorižža, ričču), якби не запозичення з подвійними шиплячими, що читаються твердо.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от мая 3, 2012, 01:48То не їречківка, а лучуківка. Це далеко не новий правопис, йому вже більш як 10 років і він використовувався журналом "Ї" http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/readme.htm
До речі:
(wiki/pl) Łacinka_ukraińska#cite_note-17 (http://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%81acinka_ukrai%C5%84ska#cite_note-17)
Це що виходить? поляки краще зрозуміли правопис Їречека, ніж в українськім варіянті Вікі??
Цитата: Смаль-Стоцький і Ґартнер³) На Украї́нї пи́ше де́хто та́кже лежя́ть (але́ лежа́ти), ні́ччю, збі́жжя анальоґі́чно до хваля́ть, ко́стю, життя́, в тім ра́зї я, ю звучи́ть як дво́звуки іа, іу
Цитата: Svidur от мая 3, 2012, 21:57Прошу вас, почитайте статтю Українська латинка у Вікі польською мовою.
Vy čytaly "Über den Vorschlag..." Jirečeka? Ja - ni, tomu j ne budu stverdžuvaty, ščo peredbačala avtentyčna systema Jirečeka. Odnak fakt lyšajeťsia faktom - vykorystannia dijakrytyky na poznačennia palatalizaciji - element lučukivky.
Vaše oce "zapamjataty" - ce i je vyniatky napysannia. Tobto u odnomu vypadku odne j te ž javyšče poznačejeťsia riznymy sposobamy. Ce zovsim ne "pidchodiašča dlia našoji movy" štuka.
Okrim toho, duže sumno, ščo vy plutajete poľśkyj pravopys ta okremi elementy z nioho. Ta j naviť koly systema podibna do poľśkoji - v ciomu nema ničoho pohanoho.
ЦитироватьMy — diêti z Bullerbyna
Ja nazyvajusie Lisa. Ja — diêvčynka, što zreštoju vidno z mojoho imja. Mniê siêm liêt i chutko bude vôsim. Časom mama kaže:
— Ty vže v nas velika, mohła b diś povytirati posudu.
A časom Lasse i Bosse kažut:
— Takije maluty ne mohut z nami ihrati v indyjanuv. Ty zamałaja.
Tomu ja čas od času dumaju, čy ja je napravdu velika, čy małaja. Koli odny kažut, što ja velika, a druhi, što ja małaja, to može ja same takaja jak treba.
Lasse i Bosse to mojiê braty. Lasse deveť liêt, a Bosse vôsim. Lasse je velmi dužy i biêhaje namnôho chutčêj od mene. Ale ja biêhaju tak chutko jak Bosse. Časom, koli chłopci ne chočut, kob ja z jimi išła, Lasse môcno chvataje mene i deržyt, a Bosse bižyt doperedu, kob miêti perevahu. Potum Lasse puskaje mene i sam letit jak stryła. U mene nema sestrê. Jakaja škoda. Chłopci takije dokučlivy.
My žyvemo na sidlibi, kotora nazyvajetsie Serednioju. Nazyvajetsie tak tomu, što ležyt poseredini dvoch inšych sidlibuv. Siêty inšy sidliby nazyvajutsie Puvnôčna i Puvdenna. Usiê try sidliby ležat odna koło odnojiê v radkovi. Jak na rysunkovi:
Natisnuti, kob pobôlšyti...
Siête ne vyhladaje dokładno tak, jak je napravdu, ale tôlko tomu, što ja ne vmiêju dobre rysovati.
U Puvdennuj Sidlibi žyve chłopeć, kotory nazyvajetsie Olle. Vôn ne maje ni brata, ni sestrê. Ale vôn zabavlajetsie z Lasse i Bosse. Jomu vôsim liêt i vôn tože chutko biêhaje.
Zatoje v Puvnôčnuj Sidlibi žyvut divčeniata. Dviê diêvčynki. Jakoje ščastie, što vony tože ne je chłopciami! Vony nazyvajutsie Brytta i Anna. Brytti deveť liêt, a Anni tôlko, što i mniê. Ja obiêdvi lublu odinakovo. Nu, Annu može trošku bôlš.
U Bullerbyni bôlš diti nema. Bullerbyn — tak nazyvajetsie naša vjoska. To velmi małaja vjoska, usioho try sidliby: Puvnôčna, Serednia i Puvdenna. I tôlko šestioro diti: Lasse, Bosse i ja, Olle, Brytta i Anna.
Цитата: Python от апреля 28, 2012, 17:30Тодi нєсми мѡглъ наити ѡтъповiдь на тъсе пътаньѥ, оже чимь латинъка ѥ сърѫчьнiша. Топьрвь ьно ьсми то допатралъ: правыѥ въкраïньщизны дiля.
Вибачте, а в чому зручність для нас з вами? Зручно так, як звично, а звична якраз кирилиця. Я ще можу зрозуміти, які зручності дає латиниця, базована на англійській, у системах, що не підтримують юнікод, чи просто через відсутність необхідності встановлювати для неї додаткову розкладку, але юнікодозалежні латиниці цієї переваги не мають.
ЦитироватьGlagolite po naz redka zloueza: bose, gozpodi miloztiuvi, otze bose, tebe izpovuede vuez moi greh i zuetemu creztu i zuetei Marii i zuetemu Michaelu i uuizem crilatcem bosiem i zuetemu Petru i uzem zelom bosiem i uzem musenicom bosiem i uzem vuernicom bosiem i uzem devuam praudnim i uzem praudnim, i tebe, bosi rabe, choku biti izpovueden uzeh moih greh. i vueruiu, da mi ie, na zem zuete beusi, iti se na on zuet, paki se uztati na zodni den, i meti mi ie sivuot po zem, imeti mi ie otpuztic moih grechou. bose miloztiuvi, primi moiv izpovued moih grechou, ese iezem ztuoril zla po t den, po ngese bih na zi zvuet vuuraken, i bih crisken, ese pomngu ili ne pomngu, ili vuolu, ili nevuolu, ili vuede ili ne vuede, ili u nepraudnei rote, ili ulsi, ili tatbe, ili zavuizti, ili v uzmazi, ili v zinistue, ili ese mi ze tomu chotelo, emuse mi bi ne doztalo choteti, ili v poglagolani, ili zpe ili ne zpe, ili ese iezem ne zpazal nedela ni zueta vuecera ni mega pozta ; i inoga mnogoga, ese protiu bogu i protiu memu creztu. ti edin, bose, vuez, caco mi iega potreba vuelica. bose gozpodi miloztivi, tebe ze miltuoriv od zih postenih greh i od ineh mnozeh, i vuensih i minsih ese iezem ztvoril ; teh ze tebe mil tuoriv i zvetei Marii i vzem zvetim
Цитата: Sirko от сентября 11, 2012, 21:47Cėmy? [ʧe̝m?]
Фрайзинзькі уривки писані 1000 років тому латинкою, кращою за декотрі сучасні.ЦитироватьGlagolite po naz redka zloueza: bose, gozpodi miloztiuvi, otze bose, tebe izpovuede vuez moi greh i zuetemu creztu i zuetei Marii i zuetemu Michaelu i uuizem crilatcem bosiem i zuetemu Petru i uzem zelom bosiem i uzem musenicom bosiem i uzem vuernicom bosiem i uzem devuam praudnim i uzem praudnim, i tebe, bosi rabe, choku biti izpovueden uzeh moih greh. i vueruiu, da mi ie, na zem zuete beusi, iti se na on zuet, paki se uztati na zodni den, i meti mi ie sivuot po zem, imeti mi ie otpuztic moih grechou. bose miloztiuvi, primi moiv izpovued moih grechou, ese iezem ztuoril zla po t den, po ngese bih na zi zvuet vuuraken, i bih crisken, ese pomngu ili ne pomngu, ili vuolu, ili nevuolu, ili vuede ili ne vuede, ili u nepraudnei rote, ili ulsi, ili tatbe, ili zavuizti, ili v uzmazi, ili v zinistue, ili ese mi ze tomu chotelo, emuse mi bi ne doztalo choteti, ili v poglagolani, ili zpe ili ne zpe, ili ese iezem ne zpazal nedela ni zueta vuecera ni mega pozta ; i inoga mnogoga, ese protiu bogu i protiu memu creztu. ti edin, bose, vuez, caco mi iega potreba vuelica. bose gozpodi miloztivi, tebe ze miltuoriv od zih postenih greh i od ineh mnozeh, i vuensih i minsih ese iezem ztvoril ; teh ze tebe mil tuoriv i zvetei Marii i vzem zvetim
;up:
Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 21:54Prostota, intuitivnist, gnuscist, minimalizm
Cėmy? [ʧe̝m?]
Цитата: Sirko от сентября 11, 2012, 23:45AceЦитата: Elischua от сентября 11, 2012, 21:54Prostota, intuitivnist, gnuscist, minimalizm
Cėmy? [ʧe̝m?]
Mnosinna peredatsa fonem (x=h, ch; s=z, s; ʧ=s, cs, ts, z, k), chosa mistziami i zaiva, ta pri nalesnomu vporadcuvanni nezaminna.
Napriclad, u rozriznenni z/s v prefixah si zufixah potrebi nema, tomu dozit pizati vziudi z. U vipadcah, coli tace rozriznennga neobhidne, pisemo sz (zad-szad)
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:15z = z (zlodei), s=z (ZLOUEZA:), zs ( pozstavvil), s (starosti)
Aceye pisanu heī 'z', to yaco ye pisatey [z]? Crwmi togo, [ʒ] ta [ʧ] tasouty pisanoi rwfinaco 's'.
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:18
Cu recī, ne taca ouge ey 'prostota' – decwlika slwfu smoi dosī ne rozgadalu.
Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 07:53reduka, zelom, vuuraken, uzmazi, zinistue. Ysce, *'...teh ze...' fu 'teh ze tebe mil tuoriv...' (poslēdi readucu)Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:15z = z (zlodei), s=z (ZLOUEZA:), zs ( pozstavvil), s (starosti)
Aceye pisanu heī 'z', to yaco ye pisatey [z]? Crwmi togo, [ʒ] ta [ʧ] tasouty pisanoi rwfinaco 's'.
[ʒ], [ʧ],odnacovi ne zavsdi!
[ʧ]= s (mosenic), ts (metsi), c (vuecera), cs (vuecsne), z (zlovuezki)Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:18
Cu recī, ne taca ouge ey 'prostota' – decwlika slwfu smoi dosī ne rozgadalu.
Zicavo, iaci?
Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 13:56
zelom=zilam (силам)
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 17:17iac mose e>i (vuiz=vez, 26), to som bi i ne i>e (zela)?Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 13:56
zelom=zilam (силам)
Gadashu, oge "zelom" beit moglo minētey ,,seilamu", ale somminēshu, nē tou-tu ybo neino īnies slofo pisano ob 'e' za /ɪ/ tamu.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 4, 2012, 08:50(http://yoursmileys.ru/csmile/preved/c0148.gif)
Привіт всім! Все хороше повертається і я не виключення ;)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 4, 2012, 08:50(http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif) Те-е-е... гаєвиця, така гаєвиця (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0)... Одна різниця — x на ch замінено.
Думаю українська латиниця має бути такого вигляду:
Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja.
Šče nam, brattja ukrajinci, usmichnetj sja dolja.
Zhynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.
Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattja, kozacjkoho rodu.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 4, 2012, 08:50Добре хоч не aljjans і miljjon, як того б вимагала гаєвиця, то зовсім був би жах. Але як ви уникнете при зворотній транслітерації перетворення імен Liana та Diana на Льяна та Дьяна? :donno:
alians - альянс
milion - мільйон
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 4, 2012, 08:50А тут як читати апостроф — як німецький Knacklaut чи данський stød?
t'iara - тіара
nad'zemnyj - надземний
Derž'enerho'trans - Держенерготранс
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 5, 2012, 10:31Яка Ліана чи Діана цього захоче, щоб ім'я її рвалося апострофом? :3tfu:
Liana - Льяна L'iana - Ліана
Diana - Дьяна D'іana - Діана
Цитата: Supervisor от октября 6, 2012, 15:54Cilkom zhoden z Vamy, druže, ščodo jirečkivky. (http://yoursmileys.ru/csmile/preved/c0148.gif)
Нічого кращого за модифіковану Їречевку не існує. Вже обговорювали багато разів. Невеличкі зміни, які б я запропонував - і з гравісом( Ì ):
Nacìonaľnyj, avìacija, dìaktryka, Dìana
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 7, 2012, 00:17Відповідаю по порядку Ваших речень:
Ну що там говорити, їречківка для української занадто громіздка на діакритику! Літери словацькі, чеські, польські, орфографія по-типу польська, та ще діарезис над кожною глосною, не забудьте, що й наголос треба десь ставити... В питанні палаталізації я вважаю закраще обрати систему ТКПН, вона найправильніше обґрунтована, і історично, і фонетично! :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 7, 2012, 20:39Та шо ви таке кажете? Писав — посміхався. :green:
Злі ви
Цитата: AntonSz от октября 8, 2012, 18:47найактивніший зсув сцени - najaktyvniszyj zsuv sceny - наяктивніший жув щени
із легкістю переведе письмо в один і зворотній бік)
Цитата: Supervisor от октября 8, 2012, 13:37Як на мене, ґравіс не виглядає гарно. Особливо у випадках, коли саме треба поставити наголос, це ж буде щось типу: dìáspora, bìólog... прямо як у китайській мові — нисхідний тон, висхідний тон — хоч співай. :) А уявімо, що буде, коли треба буде поставити наголос там, де стоїть уже і з ґравісом, себто для випадків з íа, íе, íо, íу, це ж буде ще страшніше за акут над тремою: ì́a, ì́e, ì́o, ì́u... Греки, до речі досить часто послуговуються акутом над тремою, навіть знак окремий ввели, щоб не робити зайвих клацань — акут над тремою: «΅», для словників цей знак може й нам знадобитися. Дивилися бібліотечку на нашому сайті? Якщо ще ні, то запрошую. Там є нагода зацінити, як виглядає їречківка на практиці. Досить почитати книжку, як уже звикаєш, ніби це просто інший шрифт.
Не знаю, пане Лугате, в мене ґравіс не асоціюється з наголосом, так само як і помйакшення. Варіант з тремою теж добрий, але в такому разі додається 4 літери замість однієї з ґравісом, крім того, як ви навели в прикладі: diä́spora, biö́log - дешчо громіздка конструкція. " Ì " ж не може бути з наголосом впринципі.
Цитата: Sirko от октября 9, 2012, 07:33Якщо вашець почав уже критикувати за такі явища, які й у самого були, то напевне щось уже задумав конвертабельне... :tss:Цитата: AntonSz от октября 8, 2012, 18:47найактивніший зсув сцени - najaktyvniszyj zsuv sceny - наяктивніший жув щени
із легкістю переведе письмо в один і зворотній бік)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 9, 2012, 01:43А може не тільки діарезами обійтися, а й діерезами, діорезами та ще й діурезами? :??? Позаяк, сказавши а, кажуть і бе. Що заважає додати ще літер, помста духів предків?
Ä – ьа
Ü – ьу (vśoho lyšeň dvoje holosnych z umľautamy, ne diarezamy!)
Otče naš, ščo jesy na nebesach, nechaj svätyť śa imja Tvoje; nechaj pryjde Carstvo Tvoje; nechaj bude voľa Tvoja, jak na nebi, tak i na zemli. Chlib naš nasuščnyj daj nam śohodni; i prosty nam provyny naši, jak i my proščajemo vynuvatćam našym; i ne vvedy nas u spokusu, ale vyzvoly nas vid lukavoho. Amiň.
Molytovnyk, Kyjiv, UPC KP, 2007r.
ЦитироватьOtče naš, ščo jesy na nebesach, nechaj svätyťsä imja Tvoje; nechaj pryjde Carstvo Tvoje; nechaj bude volä Tvoja, jak na nebi, tak i na zemli. Chlib naš nasuščnyj daj nam söhodni; i prosty nam provyny naši, jak i my proščajemo vynuvatcäm našym; i ne vvedy nas u spokusu, ale vyzvoly nas vid lukavoho. Amiń.::)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 9, 2012, 13:38Знаю, що є, але що ж заважає... (і далі по тексту) ;)
Ну в словаків є ж та літера (а з двокрапкою)
Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 13:13А уявімо, що буде, коли треба буде поставити наголос там, де стоїть уже і з ґравісомСправа в тому, що такого випадку не може бути в принципі!
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 14:04Всяке може трапитися. От, скажімо, теба поставити наголос у назві фільму «Мíо, мій Мíо» — як на мене, то трему можна не ставити, коли й так очевидно. То я б написав їречківкою: «Mío, mij Mío». І не треба ніяких нагромаджень.Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 13:13А уявімо, що буде, коли треба буде поставити наголос там, де стоїть уже і з ґравісомСправа в тому, що такого випадку не може бути в принципі!
А ваш сайт мені сподобався.
Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 14:22Надзвичайно класний приклад. Мíо, Кíа моторз. Дивіться, яка краса: якщо наголошена - ставимо наголос, ненаголошена - ґравіс. Естетично довершено, як на мене.
Всяке може трапитися. От, скажімо, теба поставити наголос у назві фільму «Мíо, мій Мíо» — як на мене, то трему можна не ставити, коли й так очевидно. То я б написав їречківкою: «Mío, mij Mío». І не треба ніяких нагромаджень.
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 14:35Ja kolyś sformuliuvav vymohy dlia stvorennia naciönaľnych pysemnostej. Pysemnisť (podibno do konlangiv) maje buty abo apriörnoju, abo aposteriörnoju. Apriörna — zanovo stvorena, ne spyrajeťsia na žodni pyśmovi tradyciji sporidnenych mov. Aposteriörna ž — maje orijentuvatysia na pyśmovi tradyciji sporidnenych mov, i lyše jakščo v žodnij zi sporidnenych ne znajdeno analoga, todi vže vykorystovuvaty analogy z inšych svitovych mov.
Надзвичайно класний приклад. Мíо, Кíа моторз. Дивіться, яка краса: якщо наголошена - ставимо наголос, ненаголошена - ґравіс. Естетично довершено, як на мене.
Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 14:54Згоден, сильна аргументація.
Otže, dlia nas priörytety orijentaciji majuť buty nadani slovjanśkym movam i lyše jak vykliučennia, za brakom inšoho, vže te, ščo je v inšych movach svitu, jak napryklad, trema dlia rozdiľnoho pročytannia «ia», «ie», «io» — «iä», «ië», «iö» je v latyni, holandśkij, francuźkij ta inšych movach... Gravis čy makron u jakosti rozdilovoho znaku — ne vykorystovujuťsia nide. Otže, trema biľš vidpovidaje umovam aposteriörnosti.
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 14:58:no: Ce ne jirečkivka, na kartynci — abecadło Lozynśkoho (dyv. vidpovidnu stattiu v Vikipediji (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0)). Zverniť uvahu na napysannia «v» — tam vono jak «w». Takož zverniť uvahu nyžče na napysannia jirečkivkoju Deržavnoho Himnu Ukrajiny — tam je «ukrajinci» i až nijak ne «ukrainci».
щодо модифікованої їречевки, хотів би ще зауважити:
після голосної, звук [ ji ] передаємо як " i ":
Ukraina, Kyiv
Lytovśko-Ruśkoi deržavy
čeśkoi abetky
Avstrijśkoi imperii.
Доречі, схожа орфографія на наведеному прикладі:
Див. Українське видавництво.
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 15:09Bo vidtočena za šisť rokiv dyskysij u cij temi. :-[ Ja tut z veresnia 2006 roku.
Згоден, сильна аргументація.
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 15:17Jak kazav Karl Linnej: «Schožisť — ne je sporidnenisť» (Ce vin na zakydy jomu na te, ščo vin vidnis liudynu j mavpu do klasu prymativ) ;D.
Так я казав, що схожа з їречевкою.
Коли я говорю про модифікований її варіант, то пропоную ввести це правило: i як ji після голосної.
Доречі в сусідній темі про вдосконалення української абетки я пропоную скасувати літеру ї як у білорусів.
ЦитироватьЗ-за неадназначнасці транслятар не ўмее распазнаваць лацінскія ji/i у пачатку слова, якія ў кірыліцы пішацца аднолькава як і. Калі існуе які-небудзь алгарытм для гэтага выпадку, калі ласка, паведаміце мне.
Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 15:27З-за неадназначнасці транслятар не ўмее распазнаваць лацінскія ji/i у пачатку слова, якія ў кірыліцы пішацца аднолькава як і. Калі існуе які-небудзь алгарытм для гэтага выпадку, калі ласка, паведаміце мне.:fp: Знову! Хіба я говорив напочатку? Тільки після голосної!
Цитата: Supervisor от октября 9, 2012, 15:35Naviščo nam vydaliaty jot, koly vin zvučyť? :donno:
Знову! Хіба я говорив напочатку? Тільки після голосної!
Цитата: Lugat от октября 9, 2012, 13:16Цитата: Sirko от октября 9, 2012, 07:33Якщо вашець почав уже критикувати за такі явища, які й у самого були, то напевне щось уже задумав конвертабельне... :tss:Цитата: AntonSz от октября 8, 2012, 18:47найактивніший зсув сцени - najaktyvniszyj zsuv sceny - наяктивніший жув щени
із легкістю переведе письмо в один і зворотній бік)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:07Ставити безвинятково м'які приголосні навіть перед голосними — це є ознакою лучуківки (дивимось тут (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0)). На жаль, таке написання переобтяжує текст діакритикою навіть більше, ніж у їречківці. Надто вже кострубатий запис виходить. Тому я погодився на позиційне відображення м'якості у вигляді ia, ie, io, iu, себто як у їречківці. Такий запис дозволяє відмовитися від літери ŕ, позаяк у сучасній українській мові м'який «р» вживається лише перед голосними, і ми можемо його позначати позиційно: ria, rie, rio, riu. І словаки не плутатимуть зі своєю. Крім того, лучуківка має такий ґандж, як позначення там, де немає відповідної м'якої літери, через йот: Zaporižžja, Svjeta і таке інше. Це теж не зручно.
Dijsno ukrajinśkij blyžčyj čechoslovaćkyj, fonetyčnyj pravopys, oś porivňajte:
Vsi śa chlopci poženyly,
A ja - v lystopadi,
Ta taku sy žinku viźmu,
Ščo šyroka v plečach
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:41Я викладу, Ви й зробіть на свій Geschmack. Перетягуєте з зіпа папку на робочий стіл. Відкриваєте в папці інструментів до html-сторінки файл «KirillicaToLatinka.js» якимсь текстовиком, та й знущаєтесь як тільки можете зі списку замін. :green:
Можна створити трансітератор за варіантом, що я запропонував?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:58:yes: Dobrá písnička. Děkuji. :=
До речі про чехів
http://www.youtube.com/watch?v=wQu4ZrfJPZQ
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 14, 2012, 19:39U mene sztojity Avast (http://www.avast.com/index). Nacse vsze normalyno, pretenzyij nema.
poraďte meni buďlaska normaľnu antyvirusku? :what:
Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 14:33У мовах братніх народів — польського, чеського, словацького, білоруського — тільки «y».
Тобто давайти визначимо: Chreščatyk чи Chreščatik, vezty чи vezti ну і т.д.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 10, 2012, 14:15Бо більшість так не говорить. А Вік писати як vjik?
1) Літера Ä ä в українській мові зустрічається лише у сполуці з "sv" (svätyj, sväto, posväta). При цьому чується чітка йотація (свйатий...) чому б так й не писати? svjatyj...
Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 14:33Šče vystačaje nabojiv u našych pidsúmkach. :green:
Панове, 124 сторінки вже! Час підводити деякі підсумки.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 19, 2012, 22:41Ale ž de u vašomy teksti ti dyftongy? Chiba vy ne superečyte trochy samomu sobi, spočatku prohološujučy "mjaki pryholosni poznačajemo akutom/čarkoju, a ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych", a potim pyšučy "buřak"? Ne baču logiky.
Tak otož, na mij pohľad, pidkresľuju – toka na mij!, najkraščoju latynyceju dľa našoji movy je jirečkivka jakoju ja zara pyšú. Vona najvirniša z fonetyčnoji točky zoru – mjaki pryholosni poznačajemo akutom/čarkoju, a ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych (u ćomu vypadku najobgruntovanišym dyftonhom u blyźkych slovjanśkych movaj je -ia, -ie, -io, -iu. Za analohijeju iz čeśkoju – pered literoji –i pomjakšenňa ne poznačajeť śa (jakščo –i poznačaje zvuk zvisno). Otže "sviato – свято" a "buřak - ce буряк". Žodnych diarezysiv nad holosnymy ne treba, bo variaciji riznoho pročytanňa odnakovo napysanych sliv zovsim mizerni
ЦитироватьJak umru, to pohovajte
Mene na mogylie,
Sered stepu širokogo,
Na Vkrajinie milôj,
Ščob lany širokopoli,
I Dnêpro, і kručie
Bulo vidno, bulo čuti,
Jak reve revučij.
Jak ponese z Vkrajiny
V sineje more
Krov vorožu... otodie ja
I lany, i gory —
Vse pokinu i polynu
Do samogo Boga
Molitisia... a do togo
Ja ne znaju Boga.
Pohovajte ta vstavajte,
Kajdany porvite
I vražoju zloju kroviu
Voliu okropite.
I mene v sêmjie velikôj,
V sêmjie voljnôj, novôj,
Ne zabudjte pomianuti
Nezlym tihim slovom.
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 03:21Iacsco rozriznati 4(!) i (i, ê, ô, ie), to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?
Ось :smoke:ЦитироватьKajdany porvite
I vražoju zloju kroviu
Voliu okropite.
ЦитироватьPohovajte ta vstavajte,
Kajdany porvite
I vražoją zloją krovią
Volią okropite.
I mene v sêmjie velikôj,
V sêmjie voljnôj, novôj,
Ne zabądjte pomęnąti
Nezlym tihim slovom.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 21, 2012, 01:51To tak i pyšit'. A to ž napysaly zovsim inše.
Саме напівпом'якшені я і пропоную позначати дифтонгами!!!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от
ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych
Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11Iacsco rozriznati 4(!) i (i, ê, ô, ie)ô čergujetsia z o: kônj-konia, gôr - gora, ôvcia - ovecj (ôvca-ovec?)
Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11A dlia čego? Čerguvannia (čergòvannia?) nemaje. Sporôdnenyh mov, v jakyh cie zvuky rozrôzniajutjsia, tež :donno:
to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 13:50imja - imeniЦитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11Iacsco rozriznati 4(!) i (i, ê, ô, ie)ô čergujetsia z o: kônj-konia, gôr - gora, ôvcia - ovecj (ôvca-ovec?)
ê čergujetsia z e: Kyjêv - v Kyjevie, sêl - selo, vêv (vêl?) - vela
і(ѣ) čerez ie ta i(и) čerez i, ščob bukvu ne zajmati.
Vy krašče b zapytali, dlia čego i(и) ta y(ы) rozrôzniati.Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11A dlia čego? Čerguvannia (čergòvannia?) nemaje. Sporôdnenyh mov, v jakyh cie zvuky rozrôzniajutjsia, tež :donno:
to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 14:42Todi vže «etymologična»... i «Maximovičêvki»... :P
Etimologična latinka na osnovie Maksimičêvki.
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 14:42Jakḱto etimologyḱna, to pisjite etimologyḱno z kerguvanniami k-ḱ i tak dalêj
Etimologična latinka na osnovie Maksimičêvki.
Цитата: iopq от октября 21, 2012, 14:41Nda, zabul...
imja - imeni
jimen- жеж
ѧ чергується з -ен-
Цитата: iopq от октября 21, 2012, 14:47Buli i taki dumki, šče v rusjkoj (abo krašče rusjkoji?) latinicie. Tôljky ne k-ḱ, a c-č-ç (к-ч-ц), g-ǧ-ģ (г-ж-з) i h-ȟ-ḩ (х-ш-с). Jakščo b ne bulo gajevici, češici i polonici, tak by i zrobil.
Jakḱto etimologyḱna, to pisjite etimologyḱno z kerguvanniami k-ḱ i tak dalêj
ЦитироватьProponuu taku sîstemu: avtomatîčna jotacia holosnîch pislja holosnîch, ale ne na počatku slovaÄk buty z prefiksamy? Meža prefiks-korinı bahato v čomu podibna do meži sliv.
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 13:50]Dliatégo že jeЦитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11A dlia čego? Čerguvannia (čergòvannia?) nemaje. Sporôdnenyh mov, v jakyh cie zvuky rozrôzniajutjsia, tež :donno:
to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?
Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 20:28I jak vy zapišete slovo "ręka/рука"? :eat:
Dliatégo že jestb́ynajmnie j́édna sporôdnena mova,gdze ćiedzvięki rozrôźniajątjśę.
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 14:50Jesce odno cerguvannia v cogen - cogenyЦитата: iopq от октября 21, 2012, 14:41Nda, zabul...
imja - imeni
jimen- жеж
ѧ чергується з -ен-
Tôljky ce važko bude realizòvati:
Imę - imęi? Ni.
Imen - imeni? Tak kožen že :donno:
Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 21:02Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 20:28I jak vy zapišete slovo "ręka/рука"? :eat:
Dliatégo že jestb́ynajmnie j́édna sporôdnena mova,gdze ćiedzvięki rozrôźniajątjśę.
Цитироватьspółgłoski przed prasłowiańskim Ę uległy zmiękczeniu. Dlatego w uproszczeniu polskie ę, ą odpowiadają etymologicznie starocerkiewnemu ѫ, a ię, ią, ję, ją – ѧ, ѩ, ѭ.
Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 01:41Avzsezs! :yes: Pyid vihlyadom latinki nam nakidajuty reformu ortografyiji. A to ne je gud. Zrobiti movu zovszyim necsitabelynoju — ce vbiti jiji!
Tyhyj zah panove ;)
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 09:49Jak kazut` PPKS :)Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 01:41Avzsezs! :yes: Pyid vihlyadom latinki nam nakidajuty reformu ortografyiji. A to ne je gud. Zrobiti movu zovszyim necsitabelynoju — ce vbiti jiji!
Tyhyj zah panove ;)
Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 11:22Ne znaju, jakoju kombinacijeju, ale ja maju vže zroblenu rozkladku dlia ukrajinśkoji latynky, de vsi ci litery je. Vyslaty? :???
Doreci jakoju kombinacijeju mozna dodaty do z, c i s ti koserni ces`ki znacky?
Цитата: Lugat от октября 21, 2012, 22:57Ja vašu latinku tež z trudom rozumieju, i ščo z togo? :green:
Jaknajszkoryise szlyid vyidpraviti vszyi cyi etimolohyicsnyi prozsekti ftopku, scsobi ne sztaloszya toho, scso z panom Elishua — koli kozsen piszatime szvojeju vidumanoju «etimologyijeju» i nyichto joho ne rozumyitime. :tss:
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 09:49Latynkoü, şo za naborom liter odyn-v-odyn vidpovidaë kyrylyci, tut tilıky ä j korystuüsı ;)
Pyid vihlyadom latinki nam nakidajuty reformu ortografyiji. A to ne je gud.
Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Як на мене, то це вже анахрінізм. Мало хто вже пам'ятає де воно пишеться. Так само як «и» в закінченнях в родовому відмінку деяких слів: доли, соли, земли, воли.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 15:45Це не латинка, це — мадярка. :green:Цитата: Lugat от октября 21, 2012, 22:57Ja vašu latinku tež z trudom rozumieju, i ščo z togo? :green:
Jaknajszkoryise szlyid vyidpraviti vszyi cyi etimolohyicsnyi prozsekti ftopku, scsobi ne sztaloszya toho, scso z panom Elishua — koli kozsen piszatime szvojeju vidumanoju «etimologyijeju» i nyichto joho ne rozumyitime. :tss:
Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:57:donno: Спробую.
Люгат, а вы пробовали транслитератором в другие системы счисления переводить?
Я пробовал, но бросил это дело, там надо чтоб он считывал числа справа на лево (с меньшего разряда).
Вообще, можно ли заставить этот трансик идти с конца в начало‽
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 17:56Odne înšomu ne zavažaje
Це не латинка, це — мадярка. :green:
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 17:52Що цікаво, про анахронічність цього явища доводиться чути переважно від людей із Півдня та Сходу, тоді як для Правобережжя й далі на захід воно все ще об'єктивно існує.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Як на мене, то це вже анахрінізм. Мало хто вже пам'ятає де воно пишеться. Так само як «и» в закінченнях в родовому відмінку деяких слів: доли, соли, земли, воли.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Linguae mutantur et nos mutamur cum illis...
Цитата: Python от октября 22, 2012, 18:13Možna na prykladach?Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 17:52Що цікаво, про анахронічність цього явища доводиться чути переважно від людей із Півдня та Сходу, тоді як для Правобережжя й далі на захід воно все ще об'єктивно існує.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Як на мене, то це вже анахрінізм. Мало хто вже пам'ятає де воно пишеться. Так само як «и» в закінченнях в родовому відмінку деяких слів: доли, соли, земли, воли.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Linguae mutantur et nos mutamur cum illis...
Алфавіт, що один-в-один відповідає сучасному українському кириличному, пристосувати до розрізнення твердості/м'якості перед i нескладно: за набором літер, це та ж желехівка, тому замість «м'якого і» можна спокійно писати ï.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 22, 2012, 18:34«У матері було п'ять синів» vs. «Серед поля синїв стиглий баклажан». У першому випадку н читається твердо, в другому — м'яко.
Možna na prykladach?
Цитата: Python от октября 22, 2012, 18:44«У матері було п'ять синів»Я б запропонував «У матері було п'ять синов», тобто відмовитись від «і», там де приголосна тверда.
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 11:39Buv by duze radyj!Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 11:22Ne znaju, jakoju kombinacijeju, ale ja maju vže zroblenu rozkladku dlia ukrajinśkoji latynky, de vsi ci litery je. Vyslaty? :???
Doreci jakoju kombinacijeju mozna dodaty do z, c i s ti koserni ces`ki znacky?
Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 20:11http://latynka.wikispaces.com/Ukrajinśka latynka (http://latynka.wikispaces.com/Ukrajin%C5%9Bka+latynka)
Buv by duze radyj!
Цитата: Supervisor от октября 22, 2012, 19:43Це якби не було випадків появи o в закритому складі, а вони є: вставне o (пісoк, піхов), започичення (Іванов, шок), питомі слова-винятки (Бог, народ)...Цитата: Python от октября 22, 2012, 18:44«У матері було п'ять синів»Я б запропонував «У матері було п'ять синов», тобто відмовитись від «і», там де приголосна тверда.
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 17:52В літературній, на жаль, анахронізм. В багатьох діялектах, в тому числі і мому - нє.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Як на мене, то це вже анахрінізм. Мало хто вже пам'ятає де воно пишеться. Так само як «и» в закінченнях в родовому відмінку деяких слів: доли, соли, земли, воли.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Linguae mutantur et nos mutamur cum illis...
Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 19:33мили (рос. мыли), милі (рос. милые), милї (рос. мили).
А есть ли минимальное трио для сочетаний: Сы Си С'и.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Кому недолік, кому чеснота. Для нашого краю то неактуально та контрпродуктивно.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: DarkMax2 от октября 22, 2012, 21:03Для вашого краю вся укр. мова то архаїзм.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Кому недолік, кому чеснота. Для нашого краю то архаїзм.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 21:45Суржик латиницею :???
Mmm, namiečajetjsia... ...avtohohlosrač? Ce ščosj nove ;D
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 21:58Є. Але ви записуєте його трохи цікаво. Стає дуже схоже на суржик. Мені принаймні.
V ukrajinsjkoji nemaje slova "намічається" či ščo? :???
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 21:58Тут вже і справді суржикувато. :yes:
V ukrajinsjkoji nemaje slova "намічається" či ščo? :???
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 22:03De ja prokolovsia, jakščo ne sekret? :eat:
Тут вже і справді суржикувато. :yes:
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 22:06"В українській" правильно.
ie=ѣ prosto.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 22:03De ja prokolovsia, jakščo ne sekret? :eat:
Тут вже і справді суржикувато. :yes:
Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 20:11Viźmiť oś tut (http://www.ex.ua/view_storage/949549182727).Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 11:39Buv by duze radyj!Цитата: Pawlo от октября 22, 2012, 11:22Ne znaju, jakoju kombinacijeju, ale ja maju vže zroblenu rozkladku dlia ukrajinśkoji latynky, de vsi ci litery je. Vyslaty? :???
Doreci jakoju kombinacijeju mozna dodaty do z, c i s ti koserni ces`ki znacky?
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 21:01Анахронізмом тут можна вважати лише обов'язковість дотримання цієї орфоепічної норми. Сама ж така вимова в наш час не розглядається як відхилення.
В літературній, на жаль, анахронізм. В багатьох діялектах, в тому числі і мому - нє.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 21:52A čom by j ni? Povynni ż my maty zasoby dlia peredadči movy narodu, nu choča b u literaturnomu tvori? :donno:
Суржик латиницею :???
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:13Ta ja ż ne vprotivЦитата: LUTS от октября 22, 2012, 21:52A čom by j ni? Povynni ż my maty zasoby dlia peredadči movy narodu, nu choča b u literaturnomu tvori? :donno:
Суржик латиницею :???
Цитата: Python от октября 22, 2012, 22:10Як на мій... слух, то в вимові лідера соціалістів О. Мороза є лише тверда вимова будь-яких приголосних перед «і». Чи то так мені чулося? :???
Анахронізмом тут можна вважати лише обов'язковість дотримання цієї орфоепічної норми. Сама ж така вимова в наш час не розглядається як відхилення.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 22:08A ôd čogo vzagalie zaležitj vybôr zakônčennia v comu vypadku?
"В українській" правильно.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 22:15Nu ta ničio, i take tež nada zapysuvať. :yes:
Ta ja ż ne vprotiv
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:20Nu ta ničio, i take tež nada zapysuvať. :yes:
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:20ničio
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:20čio:o
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 22:22Fsiake buvaje, še j ne take možna počut'.
Take tež buvaje?
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 22:17Хай фільологи пояснять. Я взагалі не розумію, як це можна сплутати.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 22:08A ôd čogo vzagalie zaležitj vybôr zakônčennia v comu vypadku?
"В українській" правильно.
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 22:22Суржик це. Об суржикє ж говорили.
:o
Take tež buvaje?
Цитата: Artiemij от октября 22, 2012, 22:22А вашець звідки буде, якщо не секрет? :???
Take tež buvaje?
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:17Наче ні. В тому інтерв'ю, що я зараз слухаю: органїзовані, менї... Загалом, твердості перед i в його вимові без помітних відхилень — інша річ, тверде i більш поширене в мові, ніж м'яке.Цитата: Python от октября 22, 2012, 22:10Як на мій... слух, то в вимові лідера соціалістів О. Мороза є лише тверда вимова будь-яких приголосних перед «і». Чи то так мені чулося? :???
Анахронізмом тут можна вважати лише обов'язковість дотримання цієї орфоепічної норми. Сама ж така вимова в наш час не розглядається як відхилення.
Цитата: Python от октября 22, 2012, 20:58Нажаль на практиці така відмова крім всього іншого ще більше сприяла б русифікації.Цитата: Supervisor от октября 22, 2012, 19:43Це якби не було випадків появи o в закритому складі, а вони є: вставне o (пісoк, піхов), започичення (Іванов, шок), питомі слова-винятки (Бог, народ)...Цитата: Python от октября 22, 2012, 18:44«У матері було п'ять синів»Я б запропонував «У матері було п'ять синов», тобто відмовитись від «і», там де приголосна тверда.
Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 21:05Натякаєте, що Ваш - взірець?Цитата: DarkMax2 от октября 22, 2012, 21:03Для вашого краю вся укр. мова то архаїзм.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Кому недолік, кому чеснота. Для нашого краю то архаїзм.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: DarkMax2 от октября 23, 2012, 08:30Взірця немає.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 21:05Натякаєте, що Ваш - взірець?Цитата: DarkMax2 от октября 22, 2012, 21:03Для вашого краю вся укр. мова то архаїзм.Цитата: LUTS от октября 22, 2012, 17:32Кому недолік, кому чеснота. Для нашого краю то архаїзм.Цитата: Валентин Н от октября 22, 2012, 17:16Varto bulo b vraxovuvaty. Ce odyn z nedolikiv suchasnoho ukrajinskoho pravopysu.
А вы в ваших проектах учитываете? что перед i бывают твёрдые.
Цитата: Supervisor от октября 23, 2012, 11:44Jak na mene, to chaj bude točna vidpovidnisť.
Так що робити з і/и -> i/y?
Точна відповідність, чи таки частково етимологічні правила?
Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:32Z Rosiji.
А вашець звідки буде, якщо не секрет? :???
Цитата: Lugat от октября 23, 2012, 16:38Ce vže ne rozkladka, ce puljt upravliennia kosmîčnym korablem jakyjsj ;D
P.S. До речі, розкладку дивилися (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1471024.html#msg1471024)? :???
Цитата: Artiemij от октября 23, 2012, 16:51A ščo, schože? :o Načebto vse normaľno — i «ž» tam, de j v kyrylyci — pravoruč vid «l», i pravoruč vhori «š» i «č» — ščob lehše bulo «šč» nabyraty, i inši bukvy nabyraty možna čerez pravyj Alt plius vidpovidna bukva. Ščoś ne tak?Цитата: Lugat от октября 23, 2012, 16:38Ce vže ne rozkladka, ce puljt upravliennia kosmîčnym korablem jakyjsj ;D
P.S. До речі, розкладку дивилися (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1471024.html#msg1471024)? :???
Цитата: Lugat от октября 23, 2012, 18:12Шановний Луґате, не могли б ви мені допомогти? Чи можна трохи переробити ту розкладку для клавіатури що ви подали вище, а саме, змінити літеру Ń ń на Ň ň і додати літеру Ř ř? Я буду вам дуже вдчний, якщо ви опублікуєте таку розкладку на форумі :)Цитата: Artiemij от октября 23, 2012, 16:51A ščo, schože? :o Načebto vse normaľno — i «ž» tam, de j v kyrylyci — pravoruč vid «l», i pravoruč vhori «š» i «č» — ščob lehše bulo «šč» nabyraty, i inši bukvy nabyraty možna čerez pravyj Alt plius vidpovidna bukva. Ščoś ne tak?Цитата: Lugat от октября 23, 2012, 16:38Ce vže ne rozkladka, ce puljt upravliennia kosmîčnym korablem jakyjsj ;D
P.S. До речі, розкладку дивилися (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1471024.html#msg1471024)? :???
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 23, 2012, 21:06Ja, načebto, stavyv tam usi bukvy, jaki je v poľśkij, čeśkij, slovaćkij ta biloruśkij movach: ń, ň, ř, ŭ, ł, ů ta inši. Bukva «ň» nabyrajeťsia čerez natyskannia na pravyj Alt i tam de bukva «m», a «ř» — pravyj Alt i tam de bukva «h».
Шановний Луґате, не могли б ви мені допомогти? Чи можна трохи переробити ту розкладку для клавіатури що ви подали вище, а саме, змінити літеру Ń ń на Ň ň і додати літеру Ř ř? Я буду вам дуже вдчний, якщо ви опублікуєте таку розкладку на форумі :)
Цитата: Lugat от октября 23, 2012, 18:12Цитата: Artiemij от октября 23, 2012, 16:51A ščo, schože? :o
Ce vže ne rozkladka, ce puljt upravliennia kosmîčnym korablem jakyjsj ;D
Цитата: Lugat от октября 24, 2012, 09:10Shože
Ja, načebto, stavyv tam usi bukvy, jaki je v poľśkij, čeśkij, slovaćkij ta biloruśkij movach.
Цитата: Artiemij от октября 23, 2012, 13:27Tut prosto slovo «čoho» stiahijeťsia v «čo» — «ničo-o-o»...Цитата: Lugat от октября 22, 2012, 22:32Nu ne vkladajutjsia v mene v golovie poniattia "Vkrajina" i "čokannia" :donno:
А вашець звідки буде, якщо не секрет? :???
Цитата: http://siohodni.com/uv`jaznennia
Цитата: Hellerick от октября 30, 2012, 14:53Метко.Цитата: http://siohodni.com/uv`jaznennia
Надеюсь, то не система, а сбой транслитератора?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 30, 2012, 14:30Centraĺnij 3 этажа — это как-то :no:
Do reči, možna oznajomytyś iz novym sajtom ukrajinśkoju latynyceju!:
http://siohodni.com/
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 30, 2012, 14:30:no: Naša krašče. :green:
Do reči, možna oznajomytyś iz novym sajtom ukrajinśkoju latynyceju!:
http://siohodni.com/
Цитата: Lugat от октября 31, 2012, 00:19A to!Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 30, 2012, 14:30:no: Naša krašče. :green:
Do reči, možna oznajomytyś iz novym sajtom ukrajinśkoju latynyceju!:
http://siohodni.com/
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 31, 2012, 01:07:= Znajete, zvidky cej vyraz? Iz jevrejśkoho humoru:Цитата: Lugat от октября 31, 2012, 00:19A to!Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 30, 2012, 14:30:no: Naša krašče. :green:
Do reči, možna oznajomytyś iz novym sajtom ukrajinśkoju latynyceju!:
http://siohodni.com/
ЦитироватьPrychodyť Rabynovyč odnoho razu dodomu z roboty ta j kaže žinci:
— Rozumiješ, Saro, ja vže stav vidomym biznesmenom, maju dilovi stosunky z krupnymy bankiramy ta pidpryjemciamy, a v nich taka moda, ščo kožen povynen maty kochanku. Odyn ja sered nych — mov bila vorona. Ce može negatyvno vidbytysia na mojemu biznesi... Otže, divčynu ja vže v sebe v ofisi pidšukav...
— Nu, jakščo ce potribno dlia roboty... to ja ne proty, — kaže žinka. — Zaprošuj jiji zavtra na čaj.
Nu, otže, poznajomylyś, rozhovorylyś, žinka bula zadovolena...
Odnoho razu Rabynovyč z žinkoju sydiať v loži opernoho teatru, až oś vin kaže jij:
— Pohliań, Saro, on tam u parteri — mij partner po biznesu, krupnyj bankir Rozenberg zi svojeju kochankoju...
Žinka bere binokľ, rozdyvliajeťsia, a potim kaže:
— Taky naša krašče.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 1, 2012, 07:47Nu, po-perše, tut pivdeń Ukrajiny, Odesa poruč, u jakij, jak svidčyť sam pan Žvanećkyj: «Nie govoriat, a ostriat». Tož, ce je, tak by movyty, oznaka pivdenian.
Pane Lugate! A vy z humorom!
Do reči, u vas na avi cilkom zdorovyj KOTE (choča j u vidkrytomu prostori). Ce ščo plagiät??
Vy zvisno ne podumajte... Pislia toho jak babcia perepysala na mene chatu, ja KOTE zabezpečenyj, ale ž naviščo vam znadobyloś pokazuvaty mene v takomu "zadniomu" rakursi?? :)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 1, 2012, 14:20Tak samo jak i v US-International: spočatku natyskajemo dead key tam de " (sebto: Shift " — na tij klavishi v kyrylyci znachodyťsia bukva «Є», a potim vidpovidni bukvy, vychodyť: ä, ë, ï, ö, ü, ÿ...). Nu, a bez Shift'a — možna šče j tak nabyraty bukvy: ś, ď, ť, ŕ, ź, ľ, ď, ć, ń...
Jak poznačaty naholos ja zrozumiv, a ot jak poznačaty diarezy nad holosnymy?
Цитата: Валентин Н от ноября 1, 2012, 17:09Не можу сказати точно. Різні варіанти українських орфоепічних правил дають різні цифри.
Просвятите пожалуйста: сколько, в украинском фонем.
Цитата: Lugat от ноября 1, 2012, 15:32Vy znajete po-liubomu vam treba napysaty instrukciju do zastosuvannia cijeji rozkladky )))Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 1, 2012, 14:20Tak samo jak i v US-International: spočatku natyskajemo dead key tam de " (sebto: Shift " — na tij klavishi v kyrylyci znachodyťsia bukva «Є», a potim vidpovidni bukvy, vychodyť: ä, ë, ï, ö, ü, ÿ...). Nu, a bez Shift'a — možna šče j tak nabyraty bukvy: ś, ď, ť, ŕ, ź, ľ, ď, ć, ń...
Jak poznačaty naholos ja zrozumiv, a ot jak poznačaty diarezy nad holosnymy?
Цитата: Валентин Н от ноября 1, 2012, 17:09(wiki/ru) Украинская_фонология (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F)
Просвятите пожалуйста: сколько, в украинском фонем.
ЦитироватьВ украинском языке 38 основных фонем: 6 гласных и 32 согласных.Вообще, хорошая статья: даже "свято" оговорено:
ЦитироватьВ особых фонетических условиях в собственно украинских словах перед / ɑ / встречаются смягчённые губные [w ʲ] и [m ʲ],
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 2, 2012, 01:48A naviščo instrukcija? Prosto rozdrukuvaty v jakomuś fajli ta j podyvytysia de ščo j do čoho — pròsto vsi klaviši, pry CapsLock'u, pry pravomu Alt'i. Dead keys'y tut taki: ', ", `, ~, ^, ̌ (tam de znak &), ° (tam de znak *).
Vy znajete po-liubomu vam treba napysaty instrukciju do zastosuvannia cijeji rozkladky )))
Oce tiľky z holosnymy vychodyť skladnuvato, (''dead key''+y=ý, ale! ''dead key''+rešta holosnych vydaje='u, 'e???), rešta ideaľno!!!
Naskiľky lipše b bulo, ščob: ''dead key''+a,o,u,e=ä,ö,ü,ë!(častiše treba) A klaviša Alt+holosna=naholos!!!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 2, 2012, 01:48Ja vže zvyk do US-International, ce treba, ščob ne zavantažuvaty kuču rozkladok dlia roboty, a tak — na nij možna drukuvaty ne lyše anglijśkoju, ale j nimećkoju, ispanśkoju, portugaľśkoju, italijśkoju, skandynavśkymy, šče jakymyś... Tak na nij vže zvyk nabyraty " ta vsi pochidni cioho dead key'a čerez Shift — ce vže avtomatom. Zate rozšyryv možlyvosti naboru čerez dead key '.
Naskiľky lipše b bulo, ščob: ''dead key''+a,o,u,e=ä,ö,ü,ë!(častiše treba) A klaviša Alt+holosna=naholos!!!
Цитата: DarkMax2 от ноября 2, 2012, 08:16Це лише один із можливих варіантів. У мене вони скоріш тверді, ніж пом'якшені, а прояв м'якості переноситься на наступну голосну (а->ä) й попередню зубну приголосну.
Вообще, хорошая статья: даже "свято" оговорено:ЦитироватьВ особых фонетических условиях в собственно украинских словах перед / ɑ / встречаются смягчённые губные [w ʲ] и [m ʲ],
Цитата: Python от ноября 2, 2012, 16:27сьвæто? повбивав биЦитата: DarkMax2 от ноября 2, 2012, 08:16Це лише один із можливих варіантів. У мене вони скоріш тверді, ніж пом'якшені, а прояв м'якості переноситься на наступну голосну (а->ä) й попередню зубну приголосну.
Вообще, хорошая статья: даже "свято" оговорено:ЦитироватьВ особых фонетических условиях в собственно украинских словах перед / ɑ / встречаются смягчённые губные [w ʲ] и [m ʲ],
Цитата: Python от ноября 4, 2012, 15:37Такий, прошу вибачення за коструботе визначення, який позначала б німецька а умлаут якби вона будувалася б за тою логікою що і у умлаут и о омлаут.
От ніколи не розумів, як людям вдається чути [æ] в Я. Спробуйте вимовити ьа окремо від слова — це буде приблизно той звук, який я маю на увазі.
Цитата: Lugat от ноября 2, 2012, 12:54Vyslovliuju podiaku panu Sviduru za te, ščo teper ti, chto ne maje dostupu do ex-fajliv, možuť takož skačaty rozkladku Ula2 (http://latynka.wikispaces.com/file/view/ula2.zip), ščo znachodyťsia na sajti, prysviačenomu ukrajinśkij latynci (http://latynka.wikispaces.com/Domivka).
Popravyv rozkladku vidpovidno do zauvažeń i vyvisyv na ex-fajlach (http://www.ex.ua/view_storage/974300490661). Komu treba — beriť.
Цитата: Pawlo от ноября 13, 2012, 22:53Пащло? :o
Латинка якою час від часу користуюсь я.
...
23 W w Щ
...
Цитата: Lugat от ноября 13, 2012, 23:39Та ні така передача мого імені пішла з тих часів коли я більш польскоподібні системи використовував. Тому там Павло не переживайте ;up:Цитата: Pawlo от ноября 13, 2012, 22:53Пащло? :o
Латинка якою час від часу користуюсь я.
...
23 W w Щ
...
Цитата: Pawlo от ноября 14, 2012, 00:20Та я й не переживаю. :green: Я жартую. Адже, якщо шиємо чоботи, то в них і ходимо.Цитата: Lugat от ноября 13, 2012, 23:39Та ні така передача мого імені пішла з тих часів коли я більш польскоподібні системи використовував. Тому там Павло не переживайте ;up:
Пащло? :o
Цитата: Pawlo от ноября 14, 2012, 10:21Harazd. Jak korystuwatysia, znajete? Wytiahajete z zipa na roboczyj stił html-storinku ta papku instrumentarija do neji, i, jakszczo u Was na kompi ne wstanowłeno błokuwannia jawa-skryptiw, to powynno b praciuwaty. Nałasztuwaty ž možete, koły widkryjete w papci instrumentariju fajł KirillicaToLatinka.js jakym-nebuď tekstowykom i zrobyte zaminy u spysku na swij smak i... ryzyk. :green:
Будемо раді
Цитата: Pawlo от ноября 14, 2012, 10:21Замовлення виконано. Де ж замовник? :donno:
Будемо раді
Цитата: Pawlo от ноября 15, 2012, 14:26Szczoś ne baczu radoszcziw. :( :donno:
Дякую. Всі на місці
Цитата: Lugat от ноября 15, 2012, 18:46radoszczi je ne sumniwajtes :)Цитата: Pawlo от ноября 15, 2012, 14:26Szczoś ne baczu radoszcziw. :( :donno:
Дякую. Всі на місці
Цитата: Pawlo от ноября 15, 2012, 21:01:no: Ne baczu, pozajak baczu take:Цитата: Lugat от ноября 15, 2012, 18:46radoszczi je ne sumniwajtes :)Цитата: Pawlo от ноября 15, 2012, 14:26Szczoś ne baczu radoszcziw. :( :donno:
Дякую. Всі на місці
Цитата: Pawlo от ноября 15, 2012, 22:22O, teper baczu... :green:
Мабуть то якісь непорозуміння
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 25, 2012, 18:38Todyi mozsete szkorisztatiszya mojeju «madyarkoju», vona bez dyiakritikyiv i vzajemokonvertabelyna.
Dobroho večora!!!
Možna poradytyś? Jak pysaty latynkoju, koly je možlyisť vykorystannia rozkladky bez diakrytyčnych znakiv, anhlijśkoju napryklad? Často buvaje neochidnisť pysaty SMS ..
Nu nazahal bez poznačennia mjakych pryholosnych možna obijtyś (ć=c i t.d.), a ot bez šypliačych? Pysaty typu š-sz, ž-rz, č-cz?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 25, 2012, 19:05A jak cechy ta poliaky obchodiatsia? Prosto ne stavyty jich ta j use.
Ta pry čomu tut? My z latynkoju vyznačylyś. Ce jirečkivka. Pytannia priame! Jak ochodytyś bez dodatkovych znakiv?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 25, 2012, 19:13:yes:
Ta ja ž ne znaju jak vony obchodiatsia. Ta oś i pytaju? To vychodyť prosto ne stavyty?
Цитата: Lugat от ноября 25, 2012, 19:11І так народився на на світ наприклад футболіст Ібрагімовік :)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 25, 2012, 19:05A jak cechy ta poliaky obchodiatsia? Prosto ne stavyty jich ta j use.
Ta pry čomu tut? My z latynkoju vyznačylyś. Ce jirečkivka. Pytannia priame! Jak ochodytyś bez dodatkovych znakiv?
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2012, 20:46Якщо не Ібрагімовіц. :)
І так народився на на світ наприклад футболіст Ібрагімовік :)
Цитата: Lugat от ноября 25, 2012, 21:15Футболіст став мєстєчковим євреєм ;) ;DЦитата: Pawlo от ноября 25, 2012, 20:46Якщо не Ібрагімовіц. :)
І так народився на на світ наприклад футболіст Ібрагімовік :)
Цитата: Python от ноября 25, 2012, 22:40Мабуть, теоретично, єврей, що прийняв іслам, можливий.
Причому, євреєм-мусульманином? :what:
Цитата: LUTS от ноября 25, 2012, 23:08Так балканський мєстєчковий єврей на імя Златан :yes:
Із ім'ям Златан. ;up:
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2012, 23:21Ну, якщо Злата — це від імені Ґолда, то як же Златан? :???Цитата: LUTS от ноября 25, 2012, 23:08Так балканський мєстєчковий єврей на імя Златан :yes:
Із ім'ям Златан. ;up:
Цитата: Lugat от ноября 27, 2012, 12:28Мабуть, Голдан :yes:Цитата: Pawlo от ноября 25, 2012, 23:21Ну, якщо Злата — це від імені Ґолда, то як же Златан? :???Цитата: LUTS от ноября 25, 2012, 23:08Так балканський мєстєчковий єврей на імя Златан :yes:
Із ім'ям Златан. ;up:
Цитата: Pawlo от ноября 27, 2012, 16:07(wiki/ru) Голдан-Ергус (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%95%D1%80%D0%B3%D1%83%D1%81) до речіЦитата: Lugat от ноября 27, 2012, 12:28Мабуть, Голдан :yes:Цитата: Pawlo от ноября 25, 2012, 23:21Ну, якщо Злата — це від імені Ґолда, то як же Златан? :???Цитата: LUTS от ноября 25, 2012, 23:08Так балканський мєстєчковий єврей на імя Златан :yes:
Із ім'ям Златан. ;up:
Цитата: Python от декабря 14, 2012, 13:03Протестую. А как быть, например, с кириллическими урлами? Так что как минимум теги надо всё-таки вручную обходить (но, в то же время, внутри тегов надо таки переделывать всякие подписи к картинкам и т.п.)
Втім, якщо це перетворення не зачіпає наявні латинські літери, можна просто прогнати увесь innerHTML через функцію-конвертер).
Цитата: Toman от декабря 14, 2012, 13:57V tij prozi, ščo ja bačyv kartynky zalyšalyś ne zminnymy, vona jich ne transiteruvala, na žaľЦитата: Python от декабря 14, 2012, 13:03Протестую. А как быть, например, с кириллическими урлами? Так что как минимум теги надо всё-таки вручную обходить (но, в то же время, внутри тегов надо таки переделывать всякие подписи к картинкам и т.п.)
Втім, якщо це перетворення не зачіпає наявні латинські літери, можна просто прогнати увесь innerHTML через функцію-конвертер).
Цитата: Toman от декабря 14, 2012, 13:57А какие это кириллические урлы и урлята? Если, скажем, с Википедии какая-то урла с кириллицей, то если вставляем ее в ссылку, то она становится кучей цифири и буквири перемежанной процентами. Вы это имеете ввиду?
Протестую. А как быть, например, с кириллическими урлами? Так что как минимум теги надо всё-таки вручную обходить (но, в то же время, внутри тегов надо таки переделывать всякие подписи к картинкам и т.п.)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 17, 2012, 22:29Ce treba b zaprosyty jakohoś programista, chto b znav, jak ce robyty, pozajak my humanitariji... :-[
????
Цитата: Lugat от декабря 17, 2012, 22:46Это код символов. Нормальные браузеры давно понимают кириллицу в адресной строке. У меня они год назад пропали, эти проценты.
А какие это кириллические урлы и урлята? Если, скажем, с Википедии какая-то урла с кириллицей, то если вставляем ее в ссылку, то она становится кучей цифири и буквири перемежанной процентами. Вы это имеете ввиду?
Цитата: KALIGRAF от декабря 14, 2012, 00:45
Čy možna stvoryty taku prohramu, kotra b avtomatyčno perekladala internet storinky na ukrajinśku latynku? Typu jak u dodatku dlia Chromu, de poľśku, serbśku latynyci transliteruje v kyrylyciu???
var it = document.createNodeIterator(document.body, NodeFilter.SHOW_TEXT);
for (var txt = it.nextNode(); txt !== null; txt = it.nextNode()) {
neobchodno vstavyty taki řadky:Цитата: Lugat от декабря 18, 2012, 23:32Так. Він у схованих теках. У мене, наприклад, шлях такий: G:\Users\Grasshopper\AppData\Local\Google\Chrome\User Data\Default\Extensions\mflfmaigjmpjodlgajmndojbcgpoljfo\1.1_0
:= O, diakuju, pane Sirko, za čudovyj podarunok do sviat! :UU:
Skačav, postavyv, teper šče treba b znajty cej dodatok u Chromi... Nu ce vže zavtra pošukaju... Ce prosto vidkryty tekstovykom, popravyty i vse?
Цитата: Sirko от декабря 19, 2012, 00:21Дякую! Зараз спробую...
Так. Він у схованих теках. У мене, наприклад, шлях такий: G:\Users\Grasshopper\AppData\Local\Google\Chrome\User Data\Default\Extensions\mflfmaigjmpjodlgajmndojbcgpoljfo\1.1_0
Ось полегшений варіант лише для української мови. Розпакуйте та завантажте. (Інструменти-Розширення-Завантажити розпаковане розширення (в режимі розробника))
Цитата: Sirko от декабря 19, 2012, 01:02O klas! := Nu vse, ja zachopyvsia! :yes:
A oś povnyj variant. Zavantažuvaty tak samo. (вибрати теку з файлами).
Цитата: Lugat от декабря 18, 2012, 23:32Liugate, počemu dlia ukrainskoj u vas normaljnaja latinica, a dlia russkoj kakoje-to izvrasčenije? :eat:
:= O, diakuju, pane Sirko, za čudovyj podarunok do sviat! :UU:
Skačav, postavyv, teper šče treba b znajty cej dodatok u Chromi... Nu ce vže zavtra pošukaju... Ce prosto vidkryty tekstovykom, popravyty i vse?
Цитата: Sirko от декабря 19, 2012, 01:02Majemo! :=
A oś povnyj variant. Zavantažuvaty tak samo. (vybraty teku z fajlamy).
Цитата: Artiemij от декабря 19, 2012, 10:20:-[ Čto ž podelaješj, inostrancy my... :donno: Ne podumajte, čto «ne svoje — ne žalko», no ja delal odin variant transliteratora pod sistemu, predložennuju Alkaigorom (http://lingvoforum.net/index.php/topic,45123.msg1201510.html#msg1201510), a drugoj variant byl dlä latinicy-26 (http://lingvoforum.net/index.php/topic,52304.msg1481927.html#msg1481927) s obäzateljnym konvertirovanijem obratno v kirillicu.
Liugate, počemu dlia ukrainskoj u vas normaljnaja latinica, a dlia russkoj kakoje-to izvrasčenije? :eat:
Цитата: Artiemij от декабря 19, 2012, 17:17U dejakych versijach ukrajinśkoji latynky "yj" zapysuvalosia jak ý. Peršyj - peršý.OfftopI jesčo: mne odnomu sočetanije yj kažetsia urodlivym? Jestj ideja zameniatj jego na yĭ, no eto uže golaja vkusovsčina vyhodit :donno:
Цитата: Svidur от декабря 19, 2012, 17:57Ja tež za «yj». :yes: Bo jakščo vynesty «j» uhoru v vyhliadi diäkrytyky, to bude zajniate misce naholosu, a znak naholosu — tež važlyvyj instrument. Krim toho, odnym «ý» sprava ne osviatyťsia, ce potiahne za soboju: á dlia aj, é dlia ej, í dlia ij, ó dlia oj, ú dlia uj...
U dejakych versijach ukrajinśkoji latynky "yj" zapysuvalosia jak ý. Peršyj - peršý.
Ale meni vono ne vydajet'sia potvornym. Chaj bude yj.
Цитата: Supervisor от декабря 19, 2012, 20:01Nu, chiba ščo verbaľno, pozajak holovne — ne naškodyty... :green:
В київському метрополітені під "ойро" всюди розвішали написи пєндовкою типу Khreschatyk, Maidan Nezalezhnosti. Замісив би ногами, гадів...
Цитата: Lugat от декабря 19, 2012, 15:52
Zrobyv poky ščo pid jirečkivku.
Цитата: Sirko от декабря 19, 2012, 20:46OfftopЦитата: Lugat от декабря 19, 2012, 15:52
Zrobyv poky ščo pid jirečkivku.
Можна дещо скоротити код, замінивши, наприклад,
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Ща/g, "Šča");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щв/g, "Ščv");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Ще/g, "Šče");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щі/g, "Šči");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щи/g, "Ščy");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щл/g, "Ščl");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щм/g, "Ščm");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щн/g, "Ščn");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Що/g, "Ščo");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щр/g, "Ščr");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щт/g, "Ščt");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щу/g, "Šču");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щц/g, "Ščc");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щш/g, "Ščš");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щю/g, "Ščiu");
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щя/g, "Ščia");
на
txt.textContent = txt.textContent.replace(/Щ([аяеєіїиоуюйьцкнгшщзхфвпрлджчсмтб])/g, 'Šč$1');
Цитата: Lugat от декабря 19, 2012, 19:30Гацуківка рулить :)
Krim toho, odnym «ý» sprava ne osviatyťsia, ce potiahne za soboju: á dlia aj, é dlia ej, í dlia ij, ó dlia oj, ú dlia uj...
ЦитироватьВони всі наголошені. y, i можуть бути ненаголошені.
Krim toho, odnym «ý» sprava ne osviatyťsia, ce potiahne za soboju: á dlia aj, é dlia ej, í dlia ij, ó dlia oj, ú dlia uj...
Цитата: Python от декабря 20, 2012, 01:57A ščo vono za? :what:Цитата: Lugat от декабря 19, 2012, 19:30Hacukivka rulyť :)
Krim toho, odnym «ý» sprava ne osviatyťsia, ce potiahne za soboju: á dlia aj, é dlia ej, í dlia ij, ó dlia oj, ú dlia uj...
ЦитироватьКоли а, ε, і, и, о, у мають на себе зазначку ійку ( ̏ ), витинаються, як: ай, эй, ій, ий, ой, уй.
Цитата: Python от декабря 26, 2012, 19:40приємно, що хтось та читає progresystа :)
(wiki/uk) Правопис_Гатцука (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%93%D0%B0%D1%82%D1%86%D1%83%D0%BA%D0%B0)ЦитироватьКоли а, ε, і, и, о, у мають на себе зазначку ійку ( ̏ ), витинаються, як: ай, эй, ій, ий, ой, уй.
Цитата: DarkMax2 от января 11, 2013, 01:12Panikeriv i kapituliantiv — z polia!
Фігня ваша латинка! Треба еллініку! Дивіться як прикольно: Німеччина - Νιμεϟϟηνα
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 1, 2013, 21:33Po jakomu to? :what:
Usich z Novym Rokom!!!
Bažaju novych vdač i zveršenj usych mrij u novomu 2013 roci!!!
Rik Zmiji do nas ne pospišajučy jde,
Vin vsim znakam Zodiaku novyny nese!
Čekaje Ovniv, Teljciv, Kozerohiv sjurpryz:
Jichnje žyttja stane solodkym nemov irys!
Ščastja z udačeju zmicnijutj za rik,
Hrošyma zmija zabezpečytj povik !
Nu, a ščo čekaje hordoho Leva? -
Žyttja bude jak pachlava medova,
Jich carsjka persona bude sijaty,
Jakščo na Zmijku ne bude harčaty!
A Rybam i Rakam svitytj ščastja chvylja
Jich z holovoju nakryje vona!
U mori udači budutj kupatysja,
Vesj rik smijatysja i posmichatysja.
Nu a Blyznjukam podvijno vse pryvalytj -
Zmijka nikoho u cej rik ne obdilytj.
Podaruje uspich, bahatstvo, ljubov,
Vid ščastja chmiljnoho kypity bude krov!
Symvol roku vzjav dostatku prapor -
Čekaje Vodolijiv nadmirnostej bahato.
Holovne tut nikoly ne pozichaty,
I na protjazi roku dary merščij zbyraty!
Divy oblaskani budutj uvahoju,
Ljubov'ju, turbotoju i povahoju.
Striljci nechaj pleščutj u doloni -
Dlja nych vesj rik bude v favori.
Terezy, numo zvažte, ščo vam obicjaje?
Vhadaly! Zmija do vas zi ščastjam pospišaje!
Urivnovažytjsja vse v žytti vašomu,
I budynok vaš stane povnoju čašoju.
A Skorpioniv čekaje čudovyj dar:
Jichnje žyttja stane, nemov, medovyj nektar!
Tak vypyjte ž za ščastja svoje vy spovna.
Nu a my kelychy osušymo do dna,
Vyp'jemo za nastupajučyj rik,
Nechaj nam v usjomu ščastytj povik!
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 24, 2013, 02:57Пошу дуже. Варіант латинки від Lugat для Maxthon.
Привіт!! Я пам'ятаю як ти створив додток до браузеру Гугл Хром у розділі української латиниці. А чи можна створити такий додаток для браузеру Макстон? Я ним завжди користуюсь, дуже кльовий! ;up:
Цитата: Валентин Н от марта 11, 2013, 19:49так, польський алфавіт зручний, але там може бути плутанина у багатьох словах, якщо користуватися польським правописом. Наприклад пом'якшення через i, хоча якщо використовувати пом'якшення через j, то цілком пристойний варіант.
Мало диакритики, надо ещё и диграфов побольше.
Почти идеальный вариант это польский, почти, тк там нет лигатур :(
Цитата: Taras Black от марта 11, 2013, 19:53Vašeć uvažno vyvčyv, ščo bulo tut skazano raniše? Napryklad, pro nepryjniatnisť meľnykivśkoji latynky z otymy joho ý ta í... Pro ce, do reči, ja pysav na poperednij storinci (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1516311.html#msg1516311).
так, польський алфавіт зручний, але там може бути плутанина у багатьох словах, якщо користуватися польським правописом. Наприклад пом'якшення через i, хоча якщо використовувати пом'якшення через j, то цілком пристойний варіант.
Цитата: Lugat от апреля 12, 2013, 23:07Dekilka tyżniw tomu ja wże taky perekonawśa sczo pożśký wariant krasczý. Łysze zrobyw dla sebe dejaki zminy, naptykład:Цитата: Taras Black от марта 11, 2013, 19:53Vašeć uvažno vyvčyv, ščo bulo tut skazano raniše? Napryklad, pro nepryjniatnisť meľnykivśkoji latynky z otymy joho ý ta í... Pro ce, do reči, ja pysav na poperednij storinci (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1516311.html#msg1516311).
так, польський алфавіт зручний, але там може бути плутанина у багатьох словах, якщо користуватися польським правописом. Наприклад пом'якшення через i, хоча якщо використовувати пом'якшення через j, то цілком пристойний варіант.
Kilka sliw pro tak zwanu «polśku» systemu abecadło Łozynśkoho (chocza polśkoju jiji można nazwaty nastilky, naskilky nyni dijuczu ukrajinśku kyryłku można nazwaty rosijśkoju, pozajak ja narachuwaw u nij riwno stilky ż widminnostej, skilky u nyni dijuczij ukrajinśkij kyryłci je widminnostej z rosijśkoju). Nepohana systema. Dla tych, chto chocz szczoś kołyś czytaw polśkoju mowoju, na nij adaptujeťsia czytaty duże szwydko.
Nu, a szczob czytaty na nij priamo on-łajn sajty w brauzerach Chrome, Dragon Comodo, BlackHawk ta inszych, jaki wykorystowujuť ruchowyk Chrome, kładu siudy rozszyrennia dla abecadła.
Цитата: Taras Black от апреля 13, 2013, 10:09Wy ne widpowiły na mij argument szczodo nepryjniatnosti akutiw nad hołosnymy, pozajak ce zajme misce, widwedene dla nahołosiw. Ce — neprawylne wedennia dyskusiji. :negozhe: Ti mowy, jaki majuť fiksowanyj nahołos, naprykład: cześka — na perszomu składi, polśka — na peredostanniomu, możuť sobi ce dozwołyty, a u nas — inodi wynykaje potreba poznaczaty nahołos nawiť u literaturnych tworach, ne każuczy wże pro słownyky. Poznaczaty ż nahołosy majuskulnoju literoju czy żyrnym szryftom — ce nesmak, możływyj, chiba szczo, w jakych-nebuť błogach, ałe ne w chudożnij knyżci.
Dekilka tyżniw tomu ja wże taky perekonawśa sczo pożśký wariant krasczý. Łysze zrobyw dla sebe dejaki zminy, naptykład:
ia, iu, ie = ія, ію, іє,
щ = scz
Цитата: Lugat от апреля 13, 2013, 18:46Pregolosney - zvuk, a ne litera! Tak samo ik ve poznacuete dvoma literame oden zvuk, poslidovnist z dvoh liter moje poznacite 3 zvuke. Tem bilxe, iksco se e petoma vlastevist ukrainskoi move.
Czomu my ne majemo pysaty pryhołosnu, jakszczo wona je? :donno:
I szcze. Czomu my majemo poznaczaty scz, koły zwuczyť taky szcz? :???
Цитата: Sirko от апреля 13, 2013, 21:55:yes: Same tak, zwuk. A pozajak ukrajinśka kyrylyczna litera «щ» peredaje, jak widomo, dwa zwuky, jaki, kożen okremo, poznaczajuťsia w abecadli jak «sz» i «cz», to razom ce bude «szcz» i aż nijak ne «scz». Nawiszczo zi «щ» — «szcz» robyty jakuś afrykatu? :donno:Цитата: Lugat от апреля 13, 2013, 18:46Pregolosney - zvuk, a ne litera! Tak samo ik ve poznacuete dvoma literame oden zvuk, poslidovnist z dvoh liter moje poznacite 3 zvuke. Tem bilxe, iksco se e petoma vlastevist ukrainskoi move.
Czomu my ne majemo pysaty pryhołosnu, jakszczo wona je? :donno:
I szcze. Czomu my majemo poznaczaty scz, koły zwuczyť taky szcz? :???
Цитата: Taras Black от апреля 13, 2013, 10:09A jak waszeć pysatyme imena: Діана, Ліана, Віола? I jak rozrizniatyme wymowu sliw: дієслово i діелектрик, a osoblywo koły jdeťsia pro zworotniu transliteraciju nazad u kyryłku? :???
Łysze zrobyw dla sebe dejaki zminy, naptykład:
ia, iu, ie = ія, ію, іє...
Цитата: Lugat от апреля 14, 2013, 10:29Bude: Діяна, Ліяна, Віола;Цитата: Taras Black от апреля 13, 2013, 10:09A jak waszeć pysatyme imena: Діана, Ліана, Віола? I jak rozrizniatyme wymowu sliw: дієслово i діелектрик, a osoblywo koły jdeťsia pro zworotniu transliteraciju nazad u kyryłku? :???
Łysze zrobyw dla sebe dejaki zminy, naptykład:
ia, iu, ie = ія, ію, іє...
Цитата: Taras Black от апреля 14, 2013, 12:24Навіщо? Що заважає писати нормальною фонетичною латинкою - Dijana, Viola, dijeslovo, dielektryk? Маніпуляції з ie не потрібні.
Bude: Діяна, Ліяна, Віола;
diesłowo, diełektryk... Згадуємо скрипниківку...
A szczodo pro transłiteraciu w kyryłku to ia, iu, ie = іа, іу, іе, tak jak u kyryłci ne Charkiwśký prawopys, a łatynku warto zaprowadyty choczab dejaki normy skrypnykiwky, tak jak ce awtentyczni osobływosti ukrajinśkoji mowy.
Цитата: Taras Black от апреля 14, 2013, 12:24A czomu ż todi ne «Війола»? Szczo za dyskryminacija hołosnych? ;) Ta j do toho ż, czy zachocze jaka-nebuď Diäna buty Dijanoju? A jakszczo ne zachocze i wważatyme ce spotworenniam jiji imeni, czy majemo my prawo nawjazuwaty jij syłomić insze czytannia?
Bude: Діяна, Ліяна, Віола;
diesłowo, diełektryk... Згадуємо скрипниківку...
A szczodo pro transłiteraciu w kyryłku to ia, iu, ie = іа, іу, іе, tak jak u kyryłci ne Charkiwśký prawopys, a łatynku warto zaprowadyty choczab dejaki normy skrypnykiwky, tak jak ce awtentyczni osobływosti ukrajinśkoji mowy.
Цитировать...pro transłiteraciu...A szczo, a Was litera «l» u słowi «transliteracija» — ne mjaka? :o
Цитировать...tak jak u kyryłci ne Charkiwśký prawopys...Wy tak i ne widpowiły meni na moji zapytannia szczodo nahołosiw. Wam ważko czytaty łatynkoju? Czym Wy jich poznaczatymete? Wynesennia jotu czy «i» nad hołosnoju u wyhladi akuta potiahne za soboju, jak ja wże pysaw: á dla aj, é dla ej, í dla ij, ó dla oj, ú dla uj, ý dla yj... Inaksze ż matymemo dyskryminaciju hołosnych — nad odnymy można, nad inszymy, znaczyť, zaś? :donno:
Цитировать...a łatynku warto zaprowadyty choczab dejaki normy skrypnykiwky, tak jak ce awtentyczni osobływosti ukrajinśkoji mowy...Spoczatku zrobiť normalnu transliteraciju tudy j u zworotniomu napriami, a reformuwannia ortografiji załyszymo dla reformatoriw kyryłky.
Цитата: Валентин Н от апреля 14, 2013, 15:22Цитата: Lugat от апреля 14, 2013, 14:40забор
jiji
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 14, 2013, 15:37Кстати, над її столько же, но палок меньше ;D
Розставити всі крапки над jiji
Цитата: Pawlo от июня 22, 2013, 03:13
А що це за діалект?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июня 22, 2013, 02:27
Davajte rozberemo cej pravopys?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июня 23, 2013, 16:15Ce zvidky?
oś šče
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июня 24, 2013, 20:22Maju na uvazi, z jakoji knyhy?
Jasna rič - z WikiKOTEschovyšča
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от августа 5, 2013, 20:06Окремо - заборонено
Ščodo jedynoho variantu, to ce jirečkivka. (Skazav, jak vidrizav)
A ot ščodo Wiki - bulo b choč u kohoś bažannia. Po mojemu ideja duže korysna! Tak bahato napysano, ale ščo zrobleno? Ja b chotiv čytaty Wiki ukrajinśkoju latynyceju! Vzahali tut je taki specy-programisty, dopysuvači Wikipediji?
Цитата: http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Ukrainian_LatinWikipedia Ukrainian Latin 5 Rejected 28-Mar-2008Окремі статті - дозволено
ЦитироватьIf a proposal is about script, it can coexist in uk: (same way as sr: or kk:). If a proposal is about some "dialect", it can coexist tooСтавте си розширені й читайте си на здоровї!
ЦитироватьA ot ščodo Wiki - bulo b choč u kohoś bažannia. Po mojemu ideja duže korysna!Ne fakt. Ë dva možlyvi varianty vtilennä:
ЦитироватьОкремі статті - дозволеноНасправді малось на увазі дещо інше:
ЦитироватьIf a proposal is about script, it can coexist in uk: (same way as sr: or kk:).Сербська й казахська вікіпедії містять вбудований перемикач алфавітів — про окремі статті різними алфавітами не йдеться.
Цитата: Python от августа 6, 2013, 08:29I ja pro ce ž! Čy možna stvoryty nam takyj že online peremykač vže isnujučych storinok Wiki na latynyciu, jak u serbiv? Chtoś ščoś posovituje?ЦитироватьОкремі статті - дозволеноНасправді малось на увазі дещо інше:ЦитироватьIf a proposal is about script, it can coexist in uk: (same way as sr: or kk:).Сербська й казахська вікіпедії містять вбудований перемикач алфавітів — про окремі статті різними алфавітами не йдеться.
Цитата: Python от августа 7, 2013, 12:20тим більш що це не правда є ще варіанти лю, і лью.
«всі українці говорять «поліюретан» не приймаються)
Цитата: Python от августа 7, 2013, 12:20Ne taky strasny cort, jak ho maluut.
1) Потрібен двосторонній конвертер, після якого слова з іа/іу/іе залишаться незмінними (щоб одну й ту ж статю могли редагувати кириличники й латиничники по черзі; відмазки в стилі «do osnovańja, a zatiem...» чи «всі українці говорять «поліюретан» не приймаються). Їречківка для цього погано підходить. Офіційний трансліт — тим більше. Отже, конвертер з популярних латиниць зробити складно (адже доведеться щоразу проганяти кожне слово через словники), або потрібна інша латиниця (яку ще треба зробити популярною й загальновизнаною, долаючи конкуренцію з діаспорною їречківкою чи поширеними на Україні англоподібними транслітами).
ЦитироватьTodi naviqo perekonuvaty?
2) Треба переконати адміністрацію української вікіпедії, що це справді корисно й необхідно, бо мільйони читачів української вікіпедії звикли для української мови використовувати переважно латиницю.
ЦитироватьNe taky strasny cort, jak ho maluut.Це лише обов'язкова технічна частина. Вплинути на адміністрацію буде складніше.
ЦитироватьTodi naviqo perekonuvaty?Ну, адміністрація початково в це не вірить.
Цитата: Python от августа 7, 2013, 12:20Перечитав разів десять, думав, що помилився.
Треба переконати адміністрацію української вікіпедії, що це справді корисно й необхідно, бо мільйони читачів української вікіпедії звикли для української мови використовувати переважно латиницю.
Цитата: quez от августа 9, 2013, 23:58Звісно. Але для того, щоб забезпечити мільйони читачів латиничною вікіпедією, цих читачів треба десь знайти...Цитата: Python от августа 7, 2013, 12:20Перечитав разів десять, думав, що помилився.
Треба переконати адміністрацію української вікіпедії, що це справді корисно й необхідно, бо мільйони читачів української вікіпедії звикли для української мови використовувати переважно латиницю.
Де ж ці мільйони живуть? Не знаю жодного ,,латиницемовного".
Цитата: Python от августа 10, 2013, 19:05Неможливо бо відповіді нема. А ті варіанти відповідей які є охоплюють незначний відсоток українців
Скажімо так, на питання «для чого українцям у масовому порядку потрібна латиниця?» дати раціональну відповідь, яка б усіх влаштовувала, неможливо. Хоча латиниця цікава як такий собі мовний експеримент. Ну і як один з історичних правописів, звичайно.
Цитата: Python от августа 9, 2013, 23:19Jakby administracia bula spravdi ukrainska, to vona b ce zrobyla vze davno.ЦитироватьTodi naviqo perekonuvaty?Ну, адміністрація початково в це не вірить.
Цитата: Sirko от августа 11, 2013, 22:05ahaЦитата: Python от августа 9, 2013, 23:19Jakby administracia bula spravdi ukrainska, to vona b ce zrobyla vze davno.ЦитироватьTodi naviqo perekonuvaty?Ну, адміністрація початково в це не вірить.
Цитата: Python от августа 11, 2013, 23:50Tss, ne czipajte łycho... Nasadżuwaly hreky
Так кажете, ніби це не ми росіян кирилиці навчили, а вони нам її штучно насадили.
ЦитироватьProve? Neuswidomlennia suspilstwa swojeji schylnosti do latynky ne je pidstawoju dla katehorycznych twerdżeń. Storiczczia antyłatynskoji propahandy ne mynulyśa darma, ałe kożna dija wykłykaje protydiju - se je zakon pryrody.
РЅ Якщо серйозно, українців-латиничників зараз обмаль (тобто, менше, ніж фанатів скрипниківки — а вони теж є маргінальною меншістю).
ЦитироватьObjektyvni pryczyny je.
Якою б проукраїнською адміністрація укрвікі не була, об'єктивних причин для латинізації вікіпедії вона знайти не може — хіба що в її ряди затешеться один із небагатьох прихильників-ентузіастів цієї писемності.
ЦитироватьSe wasze osobyste baczennia. Te, pro szczo wy pysały wże zrobyv perechid z kyryłyci na hrażdanśkyj szryft. Zamina surogatnoji hrażdanky na łatynku je łyszeń formalnistiu, zawerszenniam nezawerszenoho, logicznym finałom, triumfom docilnosti.
І, знову ж, це не показник його українськості. Незрозуміло, чому прихильність до латиниці обирається як цей показник — адже надаючи перевагу латиниці перед кирилицею, люди зазвичай апелюють до латиниці як ознаки «цивілізованості». Іншими словами, увесь нелатиничний період української історії (з найдавніших часів і дотепер) бачиться їм як такий собі період дикої «доцивілізації», який без зайвих мук совісті можна поховати від прийдешніх поколінь — адже цю історію творили дикуни, що писали кирилицею, чи не так?.. Особисто мені важко зрозуміти, як той, хто все українське бачить у такому світлі, може вихвалятися якоюсь своєю особливою українськістю.
Цитата: Sirko от августа 13, 2013, 18:41Ага, тобто я схильний до латиниці, але ще не усвідомлюю цього? Є над чим думати.
Neuswidomlennia suspilstwa swojeji schylnosti do latynky ne je pidstawoju dla katehorycznych twerdżeń
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:47Do coho też potribna schylnist'Цитата: Sirko от августа 13, 2013, 18:41Ага, тобто я схильний до латиниці, але ще не усвідомлюю цього? Є над чим думати.
Neuswidomlennia suspilstwa swojeji schylnosti do latynky ne je pidstawoju dla katehorycznych twerdżeń
ЦитироватьI do zdatnosti rzumity takoż. :yes:
А що таке «щильність», я не міг зрозуміти десь хвилину.
ЦитироватьSe wasze osobyste baczennia. Te, pro szczo wy pysały wże zrobyv perechid z kyryłyci na hrażdanśkyj szryft. Zamina surogatnoji hrażdanky na łatynku je łyszeń formalnistiu, zawerszenniam nezawerszenoho, logicznym finałom, triumfom docilnosti.Чому ж тоді не повернення до архаїчної кириличної графіки, якщо латиноподібні форми літер нам справді було нав'язано? До речі, в ХІХ ст. такий погляд на писемність для української мови мав своїх прихильників.
ЦитироватьObjektyvni pryczyny je.1. Наскільки поширена латинка серед дяспорян порівняно з кирилицею? Де можна подивитися статистику?
1. Diaspora.
2. Tradycija.
3. Suśidy.
4. Integracija.
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:47Передача х як ch типова для західнослов'янських латиниць. В даному випадку, ми бачимо латинку на базі польської орфографії.Цитата: Sirko от августа 13, 2013, 18:41Ага, тобто я схильний до латиниці, але ще не усвідомлюю цього? Є над чим думати.
Neuswidomlennia suspilstwa swojeji schylnosti do latynky ne je pidstawoju dla katehorycznych twerdżeń
А що таке «щильність», я не міг зрозуміти десь хвилину.
ЦитироватьNeuswidomlennia suspilstwa swojeji schylnosti do latynky ne je pidstawoju dla katehorycznych twerdżeń. Storiczczia antyłatynskoji propahandy ne mynulyśa darma, ałe kożna dija wykłykaje protydiju - se je zakon pryrody.Справа не в пропаганді, а в традиції. А вона, в випадку української мови, переважно кирилична. Хоча, безумовно, в несприйнятті латиниці можна простежити зв'язок з антикатолицькими настроями, що були типовими для України в минулому — а тут вже справді певна пропаганда присутня.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от августа 14, 2013, 19:13(wiki/uk) Вікіпедія:Бюрократи (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%8E%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8)
Perevodžu rozmovu v praktyčne ruslo. Chto znaje jak zvjazatyś iz kerivnykamy ukrajinśkoji Wiki?
Цитата: Python от августа 13, 2013, 22:42
1. Наскільки поширена латинка серед дяспорян порівняно з кирилицею? Де можна подивитися статистику?
2. З таким же успіхом можна вважати традиційною будь-яку малопоширену українську історичну орфографію (візьмімо драгоманівку для прикладу). Тим більше, спроба запровадити українцям латинку в ХІХ ст. зустріла опір, відомий як «азбучна війна». Якщо це справді традиція, наскільки масовою вона була? Назвіть хоча б з півдесятка відомих письменників, що для української мови користувались переважно латиницею.
3. ІМНО, українцям треба подолати дурну звичку без потреби підлаштовуватись під інших.
4. Якщо нам це справді необхідно, перехід на латиницю — півзахід. Треба повністю перейти на англійську/російську мову (в залежності від того, куди інтегруємось), інакше нас усе одно не зрозуміють.
Цитата: Sirko от августа 14, 2013, 21:053 мільйони емігрантів, які знають мову і користуються нею? Навіть не знаю...
Se je bilsze 3,3 mln osib.
Цитировать1. Oczewydno, szczo vśa diaspora v krajinach z oficijnoju łatynkoju posłuhowuje śa łatynkoju.Неочевидно. З таким же успіхом можна стверджувати, що євреї в країнах, де панує латинська графіка, ідиш і іврит записують переважно латиницею.
Цитировать3. Mało śa na uwazi, szczo łatynizowanoju ukrajinśkoju wikipedijeju zmożut' skorystaty śa polaky, słowaky, czechy, słowenci, toszczo.Не думаю, що це суттєво розширить коло її читачів. Нині українська вікіпедія кирилична — і що, багато росіян, болгар, білорусів і сербів читають її?
Цитировать2. Pro pereważno se wy zahnułyОтож-бо й воно.
Цитировать4. Perechid na inszu mowu je smert'. Zmina pyśma - kamuflaż, mimikrija pered łycem smerti dla podalszoho wyżywannia. Jak buv żyttiewo neobchidnyj opir łatynizacii za nebezpeky połonizacii, tak teper na czasi zminyty abetku w umowach zahrozy totalnoji rusyfikacii.Навпаки. В умовах загрози асиміляції, будь-яка радикальна мовна реформа лише посилює цю загрозу — адже кількість носіїв мови, що зможуть грамотно писати рідною мовою й читати нею без зайвих зусиль, при цьому різко впаде. Фактором русифікації є не стільки часткова російськоподібність української графіки, скільки безпосередня російськомовність значної частини наших земляків і високий соціальний престиж російської мови. Ще один фактор русифікації й водночас аргумент проти латинізації — неспроможність сучасних українських видавництв та авторів забезпечити українців українською книгою. Доки старі радянські й дорадянські видання лишаються для нас доступними, з цим іще якось можна жити, не буде цього — українцям тільки й залишиться, що читати російською чи англійською. Таким чином, реформа писемності стане ще одним кроком до втрати мови взагалі.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 23:56По перше меншість по друге ті хто користується пишуть таки кирилицеюЦитата: Sirko от августа 14, 2013, 21:053 мільйони емігрантів, які знають мову і користуються нею? Навіть не знаю...
Se je bilsze 3,3 mln osib.
Цитата: Python от августа 13, 2013, 22:42Західні слов'яни наші тексти точно краще будуть розуміти.
4. Якщо нам це справді необхідно, перехід на латиницю — півзахід. Треба повністю перейти на англійську/російську мову (в залежності від того, куди інтегруємось), інакше нас усе одно не зрозуміють.
Цитата: alant от августа 15, 2013, 00:41Можливо. Та чи будуть вони їх читати? Особливо з урахуванням, що ми їх іще не переписали — тобто, цих текстів нуль чи близько того.
Західні слов'яни наші тексти точно краще будуть розуміти.
Цитата: Python от августа 5, 2013, 16:25Žax...
plahin
Цитата: Python от августа 15, 2013, 01:53От і наближуємо нашу графіку до їхньої.
Нині ж Польща й Чехія — країни заможного ЄС, куди ми їздимо переважно на заробітки — а отже, маємо більше економічних причин учити латинографічні західнослов'янські мови.
Цитата: Drundia от августа 24, 2013, 15:26згадалося народне прислів'я: "за шмат хліба рідних батька і матір продасть" :down:Цитата: Python от августа 15, 2013, 01:53От і наближуємо нашу графіку до їхньої.
Нині ж Польща й Чехія — країни заможного ЄС, куди ми їздимо переважно на заробітки — а отже, маємо більше економічних причин учити латинографічні західнослов'янські мови.
Цитата: Сергий от августа 24, 2013, 15:35На шляху українських кириличних доменів усе ще висять технічні перешкоди (наприклад, проблема апострофа: рекомендований комісією символ «літерний апостроф» на більшості поширених розкладок відсутній, тоді я поширені «програмістський апостроф» і «верхні одинарні лапки» з доменними іменами несумісні, тому, ймовірно, його уникатимуть навіть тут). Крім того, боюсь, є ризик, що домен .укр стане таким же «українським», як і домен .ua, для отримання імені в якому треба бути не українцем, а торговою маркою (в цьому відношенні, домен .ru виглядає значно вільнішим). Завищені вимоги плюс низька практична зручність матимуть наслідком лише одне: імена в цьому домені реєструватимуть переважно «для понтів», з дзеркалами чи просто перенаправленням на основні сайти з назвами на латиниці.
p.s. а якщо серйозно - то потроху інет кирілізується. навіть український, див. (wiki/uk) .укр (http://uk.wikipedia.org/wiki/.%D1%83%D0%BA%D1%80)
Цитата: Drundia от августа 24, 2013, 15:26Можливо, вправи зі своєю латиницею полегшать нам засвоєння латиниць інших народів, але навряд чи наявність у нас латиниці стане приводом для західних слов'ян вивчати українську мову. Просто в них нема стимулу її вчити — так само, як у нас нема стимулу масово вчити болгарську мову (хоча графіка кирилична, як і в нас).Цитата: Python от августа 15, 2013, 01:53От і наближуємо нашу графіку до їхньої.
Нині ж Польща й Чехія — країни заможного ЄС, куди ми їздимо переважно на заробітки — а отже, маємо більше економічних причин учити латинографічні західнослов'янські мови.
Цитата: Сергий от августа 24, 2013, 15:35Ot i čudowo. U .ua wykorystowuwatymemo latynyciu, a kyrylyčnyj .укр bude rezerwacijeju dlia ukyrylyci.
p.s. а якщо серйозно - то потроху інет кирілізується. навіть український, див. (wiki/uk) .укр
Цитата: Python от августа 24, 2013, 19:52Мова не йшла про вивчення української, а про краще розуміння наших визначників та іншої спеціальної літератури. Наприклад, болгарські наукові статті можно, при бажанні, без знання болгарської читатати.Цитата: Drundia от августа 24, 2013, 15:26Можливо, вправи зі своєю латиницею полегшать нам засвоєння латиниць інших народів, але навряд чи наявність у нас латиниці стане приводом для західних слов'ян вивчати українську мову. Просто в них нема стимулу її вчити — так само, як у нас нема стимулу масово вчити болгарську мову (хоча графіка кирилична, як і в нас).Цитата: Python от августа 15, 2013, 01:53От і наближуємо нашу графіку до їхньої.
Нині ж Польща й Чехія — країни заможного ЄС, куди ми їздимо переважно на заробітки — а отже, маємо більше економічних причин учити латинографічні західнослов'янські мови.
Цитата: alant от августа 25, 2013, 15:19Можливо варто ввести стандарт компьютерної транслітерації мов, які використовують латинку кирилівкою. А ще краще - щоб кирилівка була у багажі будь-якої освіченої людини нашої планети, так само як латинка, арабівка і ієрогліфи.
Мова не йшла про вивчення української, а про краще розуміння наших визначників та іншої спеціальної літератури. Наприклад, болгарські наукові статті можно, при бажанні, без знання болгарської читатати.
ЦитироватьMy ne možemo bez zapozyčennia, stvoryty deščo vlasne.Možemo. Inakše b lüdstvo ničoho ne stvorylo vzahali. Po-moëmu, ukraïnciv äkraz duže zipsuvala šara, rosijsıka j anhlijsıka, koly stvorüvaty şosı svoë (čy navitı pereklasty čuže na ridnu movu) osoblyvoï potreby i nema. Z ciëï točky zoru, kraşe hlaholycä, niž latynycä čy kyrylycä :)
Цитата: Python от сентября 1, 2013, 20:34Nu vy vzahali vže :fp: Mabuť vy ne zlovyly chid mojich dumok :negozhe:
Şodo prahmatyčnoho vykorystannä. Možlyvo, v ukraïnsıkij latynyci buv by äkyjsı sens, äkby na nij stvorüvalosä şosı spravdi korysne dlä ukraïnomovnoho čytača. Ne «Davajte vsi ukraïnci budutı pysaty latynyceü, şob staty ëvropejcämy», a zrobyty tak, şob navitı nelübytelı latynyci, äk ä, mih znajty dlä sebe äkesı ukrlatynyčne čtyvo, äkoho nema ni na ukrkyrylyci, ni na vsix inšyx dostupnyx jomu movax i pysımenax. V umovax nynišnıoho deficytu ukraïnsıkoï knyhy, ce bulo b vidnosno neskladno - ale xoč xtosı za ce vzävsä? Osı i vyxodytı, şo prahmatyčnomu ukraïncevi docilıniše čytaty stari radänsıki vydannä, niž praktykuvaty latynku, na äkij ničoho tolkom ne napysano.
ЦитироватьAle volodity neju OBOVJAZOK!Nixto nikomu ničoho ne zobovjazanyj. Volodinnä čy nevolodinnä - pytannä ne obovjazku, a praktyčnyx perevah, äki ce volodinnä dastı. Äk zasib otrymannä informaciï, ukraïnsıka latynka prohraë pered kyrylyceü (napysano nadto malo). Äk zasib podači informaciï - takož prohraë (nema zvyčky pysaty neü, a otrymuvačevi informaciï tež zdebilıšoho važko neü čytaty, bo, znovu ž, nema do cıoho zvyčky), abstraktni cinnosti prämyx perevah ne daütı. Osı i vse.
ЦитироватьKyrylycia unifikovana, otže maje buty unifikovana latynycia (ta jaku vy zaraz čytajete).Do toho času, äk ukraïnsıku kyrylycü unifikuvaly, na nij (u riznyx ïï variantax) bulo vže stvoreno klasyčnu ukraïnsıku literaturu. A literatura, napysana pislä unifikaciï, lyše zakripyla monopoliü ukraïnsıkoï abetky sučasnoho typu (şo, odnak, ne zavažaë nam čytaty j stari pam'ätky tyx časiv, koly v kožnoho avtora buv svij pravopys).
ЦитироватьPo typu serby prahnuť perejty povnistiu na lat. ))))Nu, serby zmušeni perexodyty na latynku z praktyčnyx mirkuvanı. A osı xorvaty taky realizovuütı svoë prahnennä ne korystuvatysä kyrylyceü vzahali. Xoča, po faktu, i ti, j inši isnuütı u ëdynomu movnomu seredovyşi j zmušeni raxuvatysä z isnuvannäm dvox alfavitiv.
ЦитироватьVsia sučasna kyrylyčna literatura vže je potencijno latynyčnoju)))«Sučasna» - lyše nevelyka častyna vid zahalınoï masy literatury. Vy skany rukopysiv (čy navitı v miru poškodženyx drukarsıkyx tekstiv) konvertuvaty probuvaly? Na ce roky pidutı, a perevah - nulı, tilıky pomylky perepysuvačiv dodadutısä. Ale navitı äkşo v latynycü možna konvertuvaty budı-äkyj kyrylyčnyj tekst, «potencijno» tak i zalyšytısä «potencijno», doky v cıomu nema faktyčnoï potreby. Vy vidčuvaëte trudnoşi vid čytannä kyrylyceü? Ne dumaü. I bilıšistı tak samo. Äkşo my ne perekladaëmo masovo vsi neobxidni nam knužky z rosijsıkoï na ukraïnsıku (şo vidpovidaë našym bažannäm, ta ne katehoryčnij neobxidnosti), to şo nas zmusytı perekladaty ïx z ukraïnsıkoï kyrylyci na latynku (de neobxidnistı dlä nas tak samo nulıova, a bažannä v serednıomu şe menše)?
Цитировать"Probihtysia po po pravopysach" )))) nynišnich ne chočuť včyty))Bo nynišnä osvitnä systema oriëntovana na ledariv: «Oj bidnesenıki ditky, vy cilyj urok rozv'äzuvaly odne rivnännäčko, davajte polehšymo vam prohramu, a zaodno skorotymo büdžet na školu!» Äkby školäram davaly bilıše dodatkovoï informaciï, prahnuly zacikavyty ïx predmetom, pohlybyty ïxni znannä, zi škilınoï osvity bula b äkası korystı. Kurs istoriï ukraïnsıkoï movy - äkraz takyj sposib zacikavyty ïx, davšy ïm ne lyše «ce pyšemo tak, a ce otak», a j rozuminnä, čomú tak. Prämoï korysti vid staryx pravopysiv, može, j ne tak bahato - ne vsi ž čytaütı starodruky - zate ukraïnsıka mova perastane buty najnudnišym z usix urokiv, i škola ne bude plodyty stilıky napivhramotnyx vypusknykiv.
Цитата: Python от сентября 4, 2013, 01:00A CapsLock'om bude «BILIŠE»... :what:
...bilıše...
Цитата: Python от сентября 18, 2013, 20:05:no: Jakoś ne košerno — vsi litery jak litery, odne ce jakyjś nedomirok... Tut odyn chlopčyna proponuvav latyničnu «jotu» (http://lingvoforum.net/index.php/topic,60590.msg1782664.html#msg1782664), tak vona avtomatyčno perekodovujeťsia v majuskuľni:
U cij systemi bude BILɪŠE.
Цитата: Python от сентября 18, 2013, 20:43Nu, raz taki probłemy, to kraszcze wże powernutysia do nowoho, jake je dobre zabutym starym, a same — do jireczkiwky czy abecadła.
Jota v kapsloci skydaëtısä na malu l, ta j vid I ïï važče vidriznyty, niž nedomirka. U šryftax z zasičkamy ne sxoža na velyku, v šryftax bez - ne vidriznyty vid I.
Krim toho, äkşo vže hrecıku jotu my maëmo za latynsıku literu, to Ь - tym bilıše «latynsıkyj».
Цитата: Python от сентября 18, 2013, 21:07Naviť perekladači ne perekladajuť slovo v slovo, bo ce ne bulo b... smačno. Naviť inšyj kostium robyť nas deščo inšymy, vidkryvaje jakuś novu hrań našoji osoby, charakteru, može naviť duši... ne kažučy vže pro... ortografiju.
Niäka ïrečkivka ne dastı vidpovidnosti 1:1 z sučasnoü ukraïnsıkoü kyrylyceü. Ce ne prosto inše pysımo, a şe j inša orfohrafiä.
Цитата: Python от сентября 19, 2013, 02:50Ne zrozumiw pro łatynicznyj interfejs do ukrajinśkoji wikipediji, i szczo zaważaje transliteruwaty joho na normalnu słowjanśku łatynku, jaka b bazuwałasia na łatynograficznij tradyciji słowjanśkych mow, a ne wynachodyty zanowo wełosyped?
Ale äkşo pered namy stoïtı suto praktyčna zadača (napryklad, zrobyty latynyčnyj interfejs do ukraïnsıkoï vikipediï, şob u nij možna bulo čytaty j redahuvaty kyrylyčnyj tekst äk latynyčnyj), «tvorčyj element», zakladenyj u vsi populärni latynyci, robytı cü zadaču praktyčno nezdijsnennoü.
ЦитироватьNe zrozumiw pro łatynicznyj interfejs do ukrajinśkoji wikipediji, i szczo zaważaje transliteruwaty joho na normalnu słowjanśku łatynku, jaka b bazuwałasia na łatynograficznij tradyciji słowjanśkych mow, a ne wynachodyty zanowo wełosyped?Та проблема ж транслітерації іа/іу/іе, яку кожен латиничник вважає за необхідне зберегти в своїй латиниці (мабуть, для сумісності). Якщо нам потрібні не тільки латинські кнопки, а й можливість конвертувати статтю в латиницю, відредагувати її й конвертувати назад у кирилицю (подібно до того, як це зроблено в двоалфавітній сербській вікіпедії), їречківка або даватиме «я» на місці «іа», або гальмуватиме роботу, звіряючи кожне слово зі словником (який, знову ж, не охопить усі випадки).
Цитировать...Do reczi, u Was znowu «mjakyj znak» (turećka «ı») u majuskuli daje zwyczajnu «I»...De?
Цитировать2. Передача [и] як y, i. Пропоную обдумати використання в деяких випадках i - наприклад: Chreščatik, Slavutič (суфікси -ик -ич)Створення проблеми заради проблеми (комік, блік, опік і т.д. потребуватимуть або словника для автоматичної транслітерації, або рабів-транслітераторів). З іншого боку, так і хочеться прочитати «Хрєщятік», «Славутічь».
Цитировать1. Написання j, y як [й], зазвичай пишемо j, та чи можливо інколи писати y?В більшості випадків їх можна зробити взаємозамінними. Неоднозначність читання може виникнути лише в комбінаціях CyV та в випадку початкового и (якщо його десь будуть використовувати).
наприклад: Reykjavik
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 20, 2013, 20:42Za mežamy LF pro ce dopovnennä do ïrečkivky čuty ne dovodylosı. Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox; vtim, todi problemu йа/йу/йе dovedetısä vyrišuvaty äkosı inakše).
Pomojemu problemu z ia/iu/ie/io my vže davno vyrišylu - pyšemo diërezysom, koly rozdiľne čytannia?
Цитата: Python от сентября 20, 2013, 22:42:no: Не одна. Дві. У разі слова «найактивніший» доведелося б конструювати букву «ȷ» з тремою вгорі (щоб не було «наяктивніший»). Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною (виключення маємо, хіба що в іспанській мові, де сполучення qu, gu є одним звуком у позиції перед -е, -i, тому трема ставиться над u для відокремлення від... приголосної).
Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox...).
Цитата: Lugat от сентября 22, 2013, 16:01Nu tak otož! :DЦитата: Python от сентября 20, 2013, 22:42:no: Не одна. Дві. У разі слова «найактивніший» доведелося б конструювати букву «ȷ» з тремою вгорі (щоб не було «наяктивніший»). Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною (виключення маємо, хіба що в іспанській мові, де сполучення qu, gu є одним звуком у позиції перед -е, -i, тому трема ставиться над u для відокремлення від... приголосної).
Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox...).
(http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif) А втім, хай хоч одна, чи хай хоч чотири буде літери з тремою, все одно набираємо їх через один лише "dead key". :yes:
ЦитироватьТа й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосноюTo v latynän nevirnyx. Hreky ž lyše dvi litery z dierezysom maütı: ϊ ta ϋ.
Цитата: Python от сентября 22, 2013, 20:05;D A vašeć skiľky maje diërezysiv u svojij systemi? ;)ЦитироватьТа й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосноюTo v latynän nevirnyx. Hreky ž lyše dvi litery z dierezysom maütı: ϊ ta ϋ.
Цитата: Python от сентября 22, 2013, 21:09(http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif) Ай, умляут (з німецької мови — зміна/чергування голосних) в українській мові один — і/о, напр.: зореліт — зорельоту. :green:
To ne dierezysy, a umläuty. Forma ta sama, funkciä - inša.
Цитата: Python от сентября 22, 2013, 21:44Ne podobajeťsia. :no: Znovu represovano jot tam de vin zvučyť pered holosnymy... Ta j nelogičnostej čymalo: u slovi «jotovanymy» jot je, a u «zv'äzku» — nemaje... u «podibnoü» jotu nemaje, u «vkazuë» tež nemaje, choča vin tam zvučyť... Jak pohaneńkyj translit, typu toho ščo zaraz dije jak oficijnyj, de pospišajučy zabuly pro isnuvannia sliv z «ьо», šče jakoś chaj uže, ale jak povnicinna ukrajinśka latynka, to slovjanofily Lozynśkyj ta Jireček — taky maly kraščyj smak.
Ale znak umläutu pošyryvsä j u turecıkij movi, napryklad, de bezposerednıoho zv'äzku z nimecıkymy pravylamy čerhuvannä vže nema, a zv'äzok iz podibnoü fonetyčnoü zminoü (ü vidnosno u) - ë. Dierezys vkazuë na vidsutnistı zminy (äka bez nıoho vidbulasä b), umläut (znak) - na zminu v bik zblyžennä z «e» čy «i». Umläutyzovani nimecıki holosni možna peredavaty jotovanymy kyrylyčnymy. V moïj systemi umläut ë sposobom peredači kyrylyčnyx jotovanyx, xoč i čerhuvannä z nymy, analohičnoho nimecıkomu, ne vidbuvaëtısä. Ce ne dierezysy, oskilıky dyhrafiv za učastü holosnyx u cij systemi nema - a otže, j anulüvaty dyhrafy dierezysamy ne dovodytısä.
Цитата: Python от сентября 23, 2013, 19:59;D Hm... Nu tak i w kyryłci ż matiuky: найобачніший... :-[
Vzahali, bulo b lohično vvesty j literu ö, ale robyty ce bez reformy kyrylyci nema sensu: avtomatyka zaprosto može zamistı «najobačnišyj» zrobyty «naöbačnišyj», a ce vže matüky...
Цитата: Lugat от сентября 24, 2013, 00:30Avtomatyka dobre pracüë tam, de počatkovyj alfavit daë bilıšu detalizaciü, niž kincevyj. Zvorotnë peretvorennä, äk pravylo, bilıš problematyčne, oskilıky častynu informaciï, neobxidnoï dlä zapysu sliv, bulo vtračeno. Äkşo latynka rozriznätyme ö (zlytne [jo]) ta jo (rozirvane mežeü skladu), konvertuvaty v neï bude važče, niž koly vona cü detalı ihnoruvatyme.
Wy tak każete, niby awtomatyky szcze j dosi nema... :donno:
Цитата: Python от сентября 24, 2013, 00:37Nu tak i w czomu ż probłema, jakszczo pry zworotniomu perekoduwanni my majemo te, szczo majemo... w poczatkowij kyryłci? Nawiszczo cej degradans do translitu, koły my majemo wże aż dwi nepohani naciönalni łatynky, pro jaki ja kazaw wyszcze? :donno:
V kyrylyci nevidomo, matüky čy ni. I ce ne ëdynyj vypadok, de čytannä pary liter možlyve dvoma sposobamy (дж, дз, budı-äka kombinaciä CV tak samo možutı rozryvatysı mežeü prefiksa, äka niäk ne poznačaëtısä na pysımi).
Цитата: Python от сентября 26, 2013, 15:23Cha cha!! Jireček zadav lyše bazovi pryncypy. A nynišnia latynycia zovsim na jirečkivku ne schoža! UL - duže potribna rič, jak standart latynizovanoho ukrajinśkoho pyśma. A ne tak, ščo v chokeji napysy transliterujuť svojeju systemoju, v pasporti svojeju, a sms pyšemo vzahali... Vychodyť my ne možemo vidstojuvaty vlasnu latynku...
«Dvi nepohani latynky» stvorüütı praktyčno tu ž problemu, ale pry zvorotnıomu perekoduvanni z nyx na kyrylycü: lat. ia => kyr. я/іа, lat. ja => kyr. я/йа.
Zvyčajno, ë variant dodaty do ïrečkivky litery z tremoü dlä takoho rozriznennä, ale ce vže bude nezovsim ïrečkivka.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:22Уточнення!!! й, ь завжди - y, лише після апострофу та на місці нескладового Й перед голосною - і!!! Наприклад: найоб'єктивніший - naiobiektivnyishiy!!!
Ок! Якщо повернутись до транслітерації по типу нинішньої КМУ, то вона думаю повинна бути такою:
Shche ne vmerla Ukrayini nyi slava nyi volya shche nam brattya ukrayintsyi usmyikhnetsya dolya, zginuty nashyi voryizhenyki yak rosa na sontsyi, zapanuyem i mi brattya u svoyiy storontsyi!
й,ь завжди - y, лише після апострофу - i. Kyiny, konyi.
і на початку слова та після голосних - і, після приголосних - yi.
и завжди - і.
Недоліки: g - г, ґ
ts - ц, тс
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 17:23:yes: Ta j hovirka, sudiačy z kartynky, ne zovsim schoža na sučasnu ukrajinśku. Ale najholovnišyj argument je takyj, ščo pozajak ukrajinśka latynka je taky latynkoju, to ž vidsutni v movi časiv Jirečeka elementy pyśma, jak napryklad, rozdilennia tremoju okremoji vymovy holosnych (iä, ië, iö, iü) — maje robytysia tak jak u latyni.
Jireček zadav lyše bazovi pryncypy. A nynišnia latynycia zovsim na jirečkivku ne schoža! UL - duže potribna rič, jak standart latynizovanoho ukrajinśkoho pyśma.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 09:52I jaku ž tradycijnu latynku vašeć proponuje? :what:Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 11:38Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 09:52I jaku ž tradycijnu latynku vašeć proponuje? :what:Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 12:44Davno kazav, ščo treba napysaty programku g-fikaciji, typu rosijśkoji ë-fikaciji.
Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 14:23Не допоможе. Бо ми гекаємо там де g було. Geroï чи heohrafija мене не радують. Та і писати ґ/g, а читати г теж не хочу. Нащо нам нові фіти?Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 12:44Davno kazav, ščo treba napysaty programku g-fikaciji, typu rosijśkoji ë-fikaciji.
Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 14:30Ot jakraz latynka j pokazala b jaku bukvu stavyty u slovach: general, gendyrektor, anglijśkyj, grafičnyj, gaz, agropromyslovyj i take inše, pozajak zir naš uže «prystriliavsia» do napysannia sliv z literoju «g» v mižnarodnij leksyci, jakoju korystujuťsia, choča b evropejśki movy.
Не допоможе. Бо ми гекаємо там де g було. Geroï чи heohrafija мене не радують. Та і писати ґ/g, а читати г теж не хочу. Нащо нам нові фіти?
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:11:fp: Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". :fp: :wall:Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 14:30Ot jakraz latynka j pokazala b jaku bukvu stavyty u slovach: general, gendyrektor, anglijśkyj, grafičnyj, gaz, agropromyslovyj i take inše, pozajak zir naš uže «prystriliavsia» do napysannia sliv z literoju «g» u mižnarodnij leksyci, jakoju korystujuťsia, choča b evropejśki movy.
Не допоможе. Бо ми гекаємо там де g було. Geroï чи heohrafija мене не радують. Та і писати ґ/g, а читати г теж не хочу. Нащо нам нові фіти?
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 15:18A ja zavždy vymovliaju «g» v tych slovach, de v evropejśkych movach stojiť «g». Tak elegantiše. :dayatakoy:
:fp: Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". :fp: :wall:
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:26>( зраджуєте рідну орфоепію та фонетику.
Tak elegantiše. :dayatakoy:
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 15:28Ni, blin, orfopedija! (http://fludu.h1.ru/Smiles/1ecd890fbd09.gif)Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:26>( зраджуєте рідну орфоепію та фонетику.
Tak elegantiše. :dayatakoy:
Що наступне? Орthоgрафія?
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 12:44і що найгірше виникне абсурдне бажання ламати орфграфію під іноземні запозиченняЦитата: Lugat от сентября 27, 2013, 11:38Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 09:52I jaku ž tradycijnu latynku vašeć proponuje? :what:Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: Pawlo от сентября 27, 2013, 16:32Щось у нас гармонія з Вами така пішла :-[Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 12:44і що найгірше виникне абсурдне бажання ламати орфграфію під іноземні запозиченняЦитата: Lugat от сентября 27, 2013, 11:38Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 09:52I jaku ž tradycijnu latynku vašeć proponuje? :what:Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:26Ви правдивий москаль, пане :green:Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 15:18A ja zavždy vymovliaju «g» v tych slovach, de v evropejśkych movach stojiť «g». Tak elegantiše. :dayatakoy:
:fp: Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". :fp: :wall:
Цитата: Pawlo от сентября 27, 2013, 16:44;up: А ісчьо елєґантніше так ґаваріть ;)Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:26Ви правдивий москаль, пане :green:Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 15:18A ja zavždy vymovliaju «g» v tych slovach, de v evropejśkych movach stojiť «g». Tak elegantiše. :dayatakoy:
:fp: Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". :fp: :wall:
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 16:48галасувала вона все-таки
Згадую як пані Ю ґаласувала, а не голосувала. Сама елегантність!
Цитата: LUTS от сентября 27, 2013, 16:49можливо. давно було.Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 16:48галасувала вона все-таки
Згадую як пані Ю ґаласувала, а не голосувала. Сама елегантність!
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 16:44ензик бяворускі ;DЦитата: Pawlo от сентября 27, 2013, 16:44;up: А ісчьо елєґантніше так ґаваріть ;)Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 15:26Ви правдивий москаль, пане :green:Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 15:18A ja zavždy vymovliaju «g» v tych slovach, de v evropejśkych movach stojiť «g». Tak elegantiše. :dayatakoy:
:fp: Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". :fp: :wall:
Цитата: Pawlo от сентября 27, 2013, 16:44Ta cur wam, dobrodiju, mene, urodzonego ukrajincia cyhanśkoho pochodżennia (a mij prapradid po baťkiwśkij liniji taky buw cyhanom, babusia kazała) obzywaty moskałem, jakych u rodu j ne buło! :o :negozhe: :3tfu:
Ви правдивий москаль, пане :green:
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 28, 2013, 20:44A de v mene tc? :what:
Pojasniť? Čy dociľno dlia ц vykorystovuvaty tc v transliteraciji?
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от сентября 28, 2013, 21:04я у свій час питав аналогічне але щодо тарашкевиці і харківського праовпису.
Кто-нибудь объяснит мне причину того, что белорусская латиница, как я вижу, более популярна в Беларуси, чем украинская в Украине?
Цитата: Python от сентября 28, 2013, 21:56Wy, pewno, nabahato starszi za mene, jakszczo dla Was «nasz czas» — znachodyťsia szcze w dokompjuternij eposi, pozajak todi knyżky buły widomi łysze w paperi. Dla mene ż «nasz czas» — ce koły knyżky masowo ocyfrowujuťsia ta stajuť dostupnymy w ełektronnomu wyhladi, transliteruwaty jaki je sprawoju kilkoch sekund, i tak samo prosto, jak zminyty odyn szryft knyżky na inszyj.
Це все стосується ХІХ ст., коли літературна традиція формувалась. Ну а в наш час переходити на латиницю українцям нема сенсу з практичної точки зору: всі книжки написано кирилицею, латиницю використовували лише окремі маловідомі автори...
Цитата: Pawlo от сентября 29, 2013, 02:01
А давайте забабахємо альтернативний проект "Латинська українницею":?
ЦитироватьWy, pewno, nabahato starszi za mene, jakszczo dla Was «nasz czas» — znachodyťsia szcze w dokompjuternij eposi, pozajak todi knyżky buły widomi łysze w paperi. Dla mene ż «nasz czas» — ce koły knyżky masowo ocyfrowujuťsia ta stajuť dostupnymy w ełektronnomu wyhladi, transliteruwaty jaki je sprawoju kilkoch sekund, i tak samo prosto, jak zminyty odyn szryft knyżky na inszyj.Ce stosuëtısä lyše tekstovyx formativ (.txt, .html, .doc toşo). Ne vsi skany knyh rozpiznano j konvertovano v tekstovyj format - bahato şo možna čytaty tilıky v .djvu (faktyčno, kartynky, de xoč i ë možlyvistı dodaty rozpiznanyj šar tekstu, daleko ne vsi ce roblätı; .pdf iz nerozpiznanym tekstom tež trapläëtısä). Inkoly peretvorennä v tekst daë nezadovilınu äkistı, ta j na korekciü rozpiznanoho tekstu tež čas ide (a kryvo rozpiznanyj tekst, perehnanyj čerez latynizator, bude tiëü şe holovolomkoü). Vidkoly internet stav švydkym i deševym, skanovani knyhy v važkyx netekstovyx formatax staly z'ävlätysä častiše - i ocyfruvannä sproşuëtısä, j na vyhläd kraşe.
ЦитироватьSzczo ż do abecadła Josypa Łozynśkoho, to joho z takym prawom można wważaty polśkym, jak suczasnu ukrajinśku kyryłku wważaty rosijśkoju, bo ja narachuwaw riwno stilky ż widminnostej miż abecadłom i polśkym pyśmom, skilky je miż suczasnoju ukrajinśkoju kyryłkoju ta rosijśkym pyśmom.Varianty kyrylyci, şo maly najbilıše sxožosti z tohočasnoü rosijsıkoü, bulo tak samo vidkynuto. Ale staroukraïnsıka pysemna tradyciä — perevažno kyrylyčna, povnistü rvaty zv'äzok z neü j perexodyty na «katolycıku» latynycü ukraïnci ne buly hotovi - sxože, poläkiv vony nedolüblüvaly bilıše.
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от сентября 29, 2013, 02:23צאָמ בי ײ ני :)
а давайце пісаць на ўсходнеславянскіх мовах габрэйскімі літарамі :))))
Цитата: Python от сентября 29, 2013, 02:41I ważyť nabahato bilsze... ;)
Ce stosuëtısä lyše tekstovyx formativ (.txt, .html, .doc toşo). Ne vsi skany knyh rozpiznano j konvertovano v tekstovyj format - bahato şo možna čytaty tilıky v .djvu (faktyčno, kartynky, de xoč i ë možlyvistı dodaty rozpiznanyj šar tekstu, daleko ne vsi ce roblätı; .pdf iz nerozpiznanym tekstom tež trapläëtısä). Inkoly peretvorennä v tekst daë nezadovilınu äkistı, ta j na korekciü rozpiznanoho tekstu tež čas ide (a kryvo rozpiznanyj tekst, perehnanyj čerez latynizator, bude tiëü şe holovolomkoü). Vidkoly internet stav švydkym i deševym, skanovani knyhy v važkyx netekstovyx formatax staly z'ävlätysä častiše - i ocyfruvannä sproşuëtısä, j na vyhläd kraşe.
ЦитироватьI ważyť nabahato bilsze...Koho ce xvylüë? Trafik deševyj, dysky terabajtni...
Цитата: Python от сентября 29, 2013, 14:05I szczo tołku? Kopijuvaty cytaty jak? :donno:ЦитироватьI ważyť nabahato bilsze...Koho ce xvylüë? Trafik deševyj, dysky terabajtni...
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 29, 2013, 20:45А що тут думати? Навіть якщо прочитати найбільш очевидним способом а не тим який мав наувазі автор сенс не зміниться зміниться тільки стилістична окраска
Цитата: Pawlo от сентября 30, 2013, 00:10Цитата: Wolliger Mensch от сентября 29, 2013, 20:45А що тут думати? Навіть якщо прочитати найбільш очевидним способом а не тим який мав наувазі автор сенс не зміниться зміниться тільки стилістична окраска
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от сентября 30, 2013, 00:26І головне хто скаже що я неправий? :green:Цитата: Pawlo от сентября 30, 2013, 00:10Цитата: Wolliger Mensch от сентября 29, 2013, 20:45А що тут думати? Навіть якщо прочитати найбільш очевидним способом а не тим який мав наувазі автор сенс не зміниться зміниться тільки стилістична окраска
:D :E:
Цитата: Pawlo от сентября 30, 2013, 00:55Same tak, u livaćkych nastrojach ne pomičenyj... :green:
І головне хто скаже що я неправий? :green:
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 2, 2013, 14:19
Більше того, православних, наприклад у друкарні Києво-Печерської лаври.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 5, 2013, 14:37Tut kladu ostanniu versiju konvertera-tranliteratora pid jirečkivku, takož, jakščo jdeťsia pro plagin dlia Chrome'a dlia konvertaciji ukrajinomovnych storinok na jirečkivku, kladu takož. Šliach u Chromi takyj: Instrumenty — Rozšyrennia — vidmityty haločkoju Režym rozrobnyka — natysnuty knopku-banner Zavantažyty rozpakovane rozšyrennia — vybraty vytiahnutu z zipu papku i tyćnuty na neji.
De znajty konverter pid jirečkivku? Dopomožiť )
Цитата: Lugat от октября 6, 2013, 01:23а під інші браузери є?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 5, 2013, 14:37Tut kladu ostanniu versiju konvertera-tranliteratora pid jirečkivku, takož, jakščo jdeťsia pro plagin dlia Chrome'a dlia konvertaciji ukrajinomovnych storinok na jirečkivku, kladu takož. Šliach u Chromi takyj: Instrumenty — Rozšyrennia — vidmityty haločkoju Režym rozrobnyka — natysnuty knopku-banner Zavantažyty rozpakovane rozšyrennia — vybraty vytiahnutu z zipu papku i tyćnuty na neji.
De znajty konverter pid jirečkivku? Dopomožiť )
Цитата: Pawlo от октября 6, 2013, 01:47Pan Sirko zrobyv pid Maxthon (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg1559925.html#msg1559925). Meni jakoś Maxthonom ne dovodylosia korystuvatysia.
а під інші браузери є?
Цитата: Pawlo от октября 6, 2013, 03:12Sprobuju...
Встановив розклдку з сайту . питання автору а десь можна глянути її структуру? ну тобто яка літера де
Цитата: Pawlo от октября 6, 2013, 17:06Після встановлення її ще треба додати до списку активних розкладок (правий клік на індикаторі розкладок -> параметри... -> Додати...). Потім, якщо для однієї мови завантажено декілька розкладок, перемикання між ними відбувається іншою клавішною комбінацією (напр., якщо мови перемикаються Ctrl+Shift, то розкладки в межах мови — лівий Shist+Alt).
Комп каже що вона встановлена але чогось в упор не хоче на неї перемкиатись
Цитата: Pawlo от октября 6, 2013, 18:10Na paneli zadač maje zjavytysia poriad zi značkom movy, napryklad — UK, značok u vyhliadi klaviätury. Klacajete na niomu j vybyrajete sered proponovanych ukrajinśkych rozkladok potribnu. Maje buty nazva «Ula4 - Custom». Jakščo ne cia nazva, skažiť meni, ja vykladu novitniu versiju.
я завис на останньому етапі. встановив комбінацію шіфт плюс лівий альт плюс нуль але нічого. навіть після перезапуску
Цитата: Lugat от октября 6, 2013, 19:11Цей спосіб дав неоднозначний результатЦитата: Pawlo от октября 6, 2013, 18:10Na paneli zadač maje zjavytysia poriad zi značkom movy, napryklad — UK, značok u vyhliadi klaviätury. Klacajete na niomu j vybyrajete sered proponovanych ukrajinśkych rozkladok potribnu. Maje buty nazva «Ula4 - Custom». Jakščo ne cia nazva, skažiť meni, ja vykladu novitniu versiju.
я завис на останньому етапі. встановив комбінацію шіфт плюс лівий альт плюс нуль але нічого. навіть після перезапуску
Цитата: Pawlo от октября 6, 2013, 21:41Kompjuter perezavantažuvaly pislia vstanovlennia rozkladky?Цитата: Lugat от октября 6, 2013, 19:11Цей спосіб дав неоднозначний результатЦитата: Pawlo от октября 6, 2013, 18:10Na paneli zadač maje zjavytysia poriad zi značkom movy, napryklad — UK, značok u vyhliadi klaviätury. Klacajete na niomu j vybyrajete sered proponovanych ukrajinśkych rozkladok potribnu. Maje buty nazva «Ula4 - Custom». Jakščo ne cia nazva, skažiť meni, ja vykladu novitniu versiju.
я завис на останньому етапі. встановив комбінацію шіфт плюс лівий альт плюс нуль але нічого. навіть після перезапуску
А саме воно перемикає начебто. Але не додає додаткові символи
Напримклад перший рядок так і лишається як у англійській qwertyuiop[]
Назва інша. Так і зветься "українська латинка" тільки природно латинкою.
Цитата: Python от октября 7, 2013, 15:05Мне интересно, при проектировании латиницы кто-нибудь пытается обозначить различие между тремя І? И если да, то как?
По факту, современная украинская буква І может читаться как смягчющее І, несмягчающее І, смягчающее И, и все они не путаются с обычным несмягчающим И. В начальной позиции может быть как І, так и фонетически отличное от него И (может восприниматься как архаизм).
Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 19:23
Щ W
ЦитироватьMoje može peredavatys' čerez w za tradycijeju. može čerez vA vcilomu cej element t z "bydlottanslitu" ja vz'av bo vymovl'aju щ na starorosijs'kyj lad. ja pro ce vže tež pysav tomu variant šč meni nedovpodoby
Цитата: Kristev T. от октября 7, 2013, 16:05І, шо не пом'якшує в літературній мові нема (хоча помітив, що у мене її досить багато). Позначати її нема сенсу в латиниці, якщо в кирилиці нема. Хоча б варто було б.Цитата: Python от октября 7, 2013, 15:05Мне интересно, при проектировании латиницы кто-нибудь пытается обозначить различие между тремя І? И если да, то как?
По факту, современная украинская буква І может читаться как смягчющее І, несмягчающее І, смягчающее И, и все они не путаются с обычным несмягчающим И. В начальной позиции может быть как І, так и фонетически отличное от него И (может восприниматься как архаизм).
Цитата: Kristev T. от октября 7, 2013, 16:05A jaki try «i» pan maje na uvazi? :what: Majemo, načebto, odne... :donno:Цитата: Python от октября 7, 2013, 15:05Мне интересно, при проектировании латиницы кто-нибудь пытается обозначить различие между тремя І? И если да, то как?
По факту, современная украинская буква І может читаться как смягчющее І, несмягчающее І, смягчающее И, и все они не путаются с обычным несмягчающим И. В начальной позиции может быть как І, так и фонетически отличное от него И (может восприниматься как архаизм).
Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 19:11Otže, možna pozdorovyty? :=
Narešti, šanovne panstvo, až z 3 razu rozkladka zaprac'uvala jak slid. Budu teper neju demonstruvaty tu latynku jakoju čas vid času robl'u pryvatni zapysy :)
Цитата: Lugat от октября 7, 2013, 21:13
A jaki try «i» pan maje na uwazi? :what: Majemo, načebto, odne...
Цитата: Wolliger Mensch от октября 7, 2013, 21:25I četverta, jaka šče ne zjavylasia... :green:
Яка пом'якшує, яка не пом'якшує і яка не знає поки, що їй робити... ;D
Цитата: Lugat от октября 7, 2013, 21:22Duže važko sudyty bo ne specialist, Meni ce na wast'a ne zavažajeЦитата: Pawlo от октября 7, 2013, 19:11Otže, možna pozdorovyty? :=
Narešti, šanovne panstvo, až z 3 razu rozkladka zaprac'uvala jak slid. Budu teper neju demonstruvaty tu latynku jakoju čas vid času robl'u pryvatni zapysy :)
Do reči, a čomu ne spraciovuje dead key pry natyskanni tam de «'» a potim pry natyskanni na, skažimo — c, l, z, maly b zjavytysia ć, ľ, ź i take inše? :what: Čomu znovu zjavliajuťsia ostobisili apostrofy? :uzhos: Ščoś ne tak u danśkomu korolevstvi... :3tfu:
Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 21:54Dechto naviť na cviachach spyť... :green:
Meni ce na wast'a ne zavažaje
Цитата: Lugat от октября 7, 2013, 22:03Ja mav nauvazi wo dl'a mojeji latynky cilkom hapaje znakivЦитата: Pawlo от октября 7, 2013, 21:54Dechto naviť na cviachach spyť... :green:
Meni ce na wast'a ne zavažaje
Цитата: Lugat от октября 7, 2013, 21:13U želexivci bulo dva (і, ї), u "Rusalci Dnistrovij" - takož dva (і, ѣ). U maksymovyčivci - važko skazaty, skilıky. Bilıšistı ukraïncıkyx latynycı (äk i sučasnyj ukraïnsıkyj alfavit) berutı za osnovu pryblyznu vymovu zamistı točnoï.Цитата: Kristev T. от октября 7, 2013, 16:05A jaki try «i» pan maje na uvazi? :what: Majemo, načebto, odne... :donno:Цитата: Python от октября 7, 2013, 15:05Мне интересно, при проектировании латиницы кто-нибудь пытается обозначить различие между тремя І? И если да, то как?
По факту, современная украинская буква І может читаться как смягчющее І, несмягчающее І, смягчающее И, и все они не путаются с обычным несмягчающим И. В начальной позиции может быть как І, так и фонетически отличное от него И (может восприниматься как архаизм).
Цитата: Python от октября 7, 2013, 22:07Točnu vidnosno čoho? :donno:
...berutı za osnovu pryblyznu vymovu zamistı točnoï.
Цитата: Kristev T. от октября 7, 2013, 16:05В українських латиницях фонетичні варіанти І не передаються. В історичних кирилицях «пом'якшуюче І» й «пом'якшуюче И», як правило, не розрізнялись (хоча були системи, де розрізнялось «пом'якшуюче І» й «непом'якшуюче І», напр., желехівка). Желехівка використовувала той же набір букв, що й український алфавіт, нормативний у наш час — якщо зробити латиницю, що однозначно передаватиме кожну літеру кирилиці, такою системою можна буде точно транслітерувати й текст у желехівці.Цитата: Python от октября 7, 2013, 15:05Мне интересно, при проектировании латиницы кто-нибудь пытается обозначить различие между тремя І? И если да, то как?
По факту, современная украинская буква І может читаться как смягчющее І, несмягчающее І, смягчающее И, и все они не путаются с обычным несмягчающим И. В начальной позиции может быть как І, так и фонетически отличное от него И (может восприниматься как архаизм).
Цитата: Lugat от октября 7, 2013, 22:32Vidnosno bilıš davnıoho variantu vymovy, äkyj zberihsä do cıoho času, na žalı, lyše na polovyni arealu ukraïnsıkoï movy. Zvyčajno, äkşo za etalon braty tyx, xto včyv ukraïnsıku movu z knyžok, ïxnä vymova bude točno vidpovidaty bukvalınomu fonetyčnomu pročytannü sučasnoho pravopysu - ale ä hovorü pro movu natyviv, äku čuü z dytynstva. U budı-äkomu razi, fonetyčnyj variant, de pom'äkšuüče j nepom'äkšuüče I ne rozriznäütısä, neskladno vidtvoryty z želexivky, a şob navpaky (pročytaty tekst u sučasnomu pravopysi, zberihšy rozbižnosti miž variantamy I), treba vyrosty sered nosiïv movy, äki ci detali rozriznäütı. Tomu vidnosno moho variantu vymovy sučasnyj pravopys peredaë pryblyznu fonetyku, a ne točnu.Цитата: Python от октября 7, 2013, 22:07Točnu vidnosno čoho? :donno:
...berutı za osnovu pryblyznu vymovu zamistı točnoï.
Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 23:02Jak na mene, to vse zajve. Ne stiľky naviť školiaram, skiľky včyteliam zajvyj klopit — navčyty rozrizniaty te, čoho nema... Ja b krašče niž ote nepomjakšennia, «el» poltavśkyj vidrodyv. On jak vin zvučyť:
V mojij latynyci možna zrobyty take rozriznenn'a
' - znak mjakosti. V mene vin vzagali ne pyšet's′a pisl'a i dl'a ekonomiji.
Ale možna Pysaty jogo pisl'a pom'jakšujučogo i ale ne pysaty pisl'a ne pomjakšujučogo
Pryklad "sik" ale "hl'ib"
Pomjakšujuče Y analogičnym makarom pysaty pered nym aposrof
Pryklad "synij" ale "syn'yj"
Цитироватьnavčyty rozrizniaty te, čoho nema...V vašij miscevosti, može, j nema, ne znaü. Xoča povna vidsutnistı nepom`äkšuüčoho I, äk pravylo, korelüë z rosijsıkomovnistü: ävyşe šyroko rozpovsüdžene, ale pry vyvčenni movy z nulä joho zavždy ihnoruütı.
ЦитироватьPryklad "synij" ale "syn'yj"Malosı na uvazi syn'ij? Čy u Vas tam vynykaë tverdistı?
Цитата: Python от октября 7, 2013, 23:50Ja v 1mu prykladi pokazav m'jake i tverde IЦитироватьPryklad "synij" ale "syn'yj"Malosı na uvazi syn'ij? Čy u Vas tam vynykaë tverdistı?
Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 19:11Ǧ ǧ — z hačkom (karonom) jakraz je (tam de u zvyčajnij latynci cyfra 7, natysnuty z Shift'om, a potim — g). A ot turećkoji «g» z brevisom — na žaľ, ne perdbačyv, dumav, ne znadobyťsia... :-[
Jedyne žal' wo tut nemaje bukvy G z gačekom jakoju ja peredaju rosijs'ke vybuhove G
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 10:57Chto heroj? :what:
Geroj...
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 11:22Toj, chto i geroiw ne obrazytj i heohrafiju. ;)Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 10:57Chto heroj? :what:
Geroj...
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 11:28Heroj, geografija... — mij transliterator robyť ce... neobrazlyvo. :-[Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 11:22Toj, chto i geroiw ne obrazytj i heohrafiju. ;)Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 10:57Chto heroj? :what:
Geroj...
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:22A tak jak i čytajeťsia. Šče naprykinci 80-ch — na počatku 90-ch rokiv, koly zjavylaś, narešti, v prodažu Biblija v perekladi Ivana Ohijenka (vin takož Mytropolyt Ilariön), a ce — kanoničnyj tekst, de bulo vytrymano napysannia «h» i «g» tam, de vony majuť buty, a takož u ti roky stav vychodyty časopys «Sučasnisť», orijentovanyj todi na ortografiju 1928 roku, ja zachopyvsia cym, ščo j dosi čytaju tak, jak ja vvažaju, maje buty.
А читається як?
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:54Je taki, ščo naviť «gedź» i «gava» čytajuť jak «hedź» i «hava», to jim možna obijtysia odnijeju bukvoju «g» na vsi vypadky žyttia, jaku vony čytatymuť jak «h» — i nechaj z nych liudy smijuťsia. :green:
Географія та герой мають читатися з однаковою г.
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:54Vašeć maje jakeś uperedžene dyskryminacijne stavlennia do diäsporian. :negozhe: Ne «kanadizm», a kanadśkyj (ta j ne tiľky) ukrajinizm, de liudy vymovliajuť u zapozyčenniach «g» pravyľno, pozajak vony čytajuť inšomovni gazety ta inši zasoby informaciji, u jakych sposterihajuť vžyvannia «g» v odnych internaciönalizmach, a «h» — v inšych. Nas čekaje te same v Evropi.
Географія та герой мають читатися з однаковою г. Така вже справжня українська. Ґекання в грецьких та латинських словах - жахливий "канадізм". Я ще можу зрозуміти ґ у німецьких запозиченнях, але у грецькій - ніколи!!!
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 13:14Jakščo zapozyčeni slova zminiujuťsia za ukrajinśkymy paradygmamy, vony je ukrajinśkymy hrećkoho, latynśkoho, anglijśkoho ta buď-jakoho inšoho pochodžennia. Cym vony j vidrizniajuťsia vid suržykizmiv, jaki ne lyše zapozyčeni, ale j majuť zminiuvannia za paradygmoju čužoji movy: дєвочкі, дєвочєк.
Українізм? Хм, нічого українського у ґ немає.
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 13:01Як на мене, що гава, що ґеоґрафія — і те, й інше є відхиленням. Одні тулять те Ґ, де ніхто його не вимовляє, інші ігнорують його навіть там, де воно необхідне. Була б нормальна літера, що адекватно передавала українську фонетику — так ні, треба зробити з неї ять якийсь, що в 99% випадків пишеться не за звучанням, а по пам'яті, і тільки сектантами.Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:54Je taki, ščo naviť «gedź» i «gava» čytajuť jak «hedź» i «hava», to jim možna obijtysia odnijeju bukvoju «g» na vsi vypadky žyttia, jaku vony čytatymuť jak «h» — i nechaj z nych liudy smijuťsia. :green:
Географія та герой мають читатися з однаковою г.
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 13:41А якщо дєвочки, дєвочок, на дєвочці? :)
Jakščo zapozyčeni slova zminiujuťsia za ukrajinśkymy paradygmamy, vony je ukrajinśkymy hrećkoho, latynśkoho, anglijśkoho ta buď-jakoho inšoho pochodžennia. Cym vony j vidrizniajuťsia vid suržykizmiv, jaki ne lyše zapozyčeni, ale j majuť zminiuvannia za paradygmoju čužoji movy: дєвочкі, дєвочєк.
Цитата: Python от октября 8, 2013, 13:59:UU: але у нас гава :-[Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 13:01Як на мене, що гава, що ґеоґрафія — і те, й інше є відхиленням. Одні тулять те Ґ, де ніхто його не вимовляє, інші ігнорують його навіть там, де воно необхідне. Була б нормальна літера, що адекватно передавала українську фонетику — так ні, треба зробити з неї ять якийсь, що в 99% випадків пишеться не за звучанням, а по пам'яті, і тільки сектантами.Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:54Je taki, ščo naviť «gedź» i «gava» čytajuť jak «hedź» i «hava», to jim možna obijtysia odnijeju bukvoju «g» na vsi vypadky žyttia, jaku vony čytatymuť jak «h» — i nechaj z nych liudy smijuťsia. :green:
Географія та герой мають читатися з однаковою г.
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 10:36Bardzuju dz'en'ko :)Цитата: Pawlo от октября 7, 2013, 19:11Ǧ ǧ — z hačkom (karonom) jakraz je (tam de u zvyčajnij latynci cyfra 7, natysnuty z Shift'om, a potim — g). A ot turećkoji «g» z brevisom — na žaľ, ne perdbačyv, dumav, ne znadobyťsia... :-[
Jedyne žal' wo tut nemaje bukvy G z gačekom jakoju ja peredaju rosijs'ke vybuhove G
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 12:52Pokijnyj Rusanivs'kyj pysav wo vin proty ǧ same tomu wo ''rozumni l'udy'počnut' jiji vs'udy phaty, Mabut' istorija doveka jogo pravotuЦитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:22A tak jak i čytajeťsia. Šče naprykinci 80-ch — na počatku 90-ch rokiv, koly zjavylaś, narešti, v prodažu Biblija v perekladi Ivana Ohijenka (vin takož Mytropolyt Ilariön), a ce — kanoničnyj tekst, de bulo vytrymano napysannia «h» i «g» tam, de vony majuť buty, a takož u ti roky stav vychodyty časopys «Sučasnisť», orijentovanyj todi na ortografiju 1928 roku, ja zachopyvsia cym, ščo j dosi čytaju tak, jak ja vvažaju, maje buty.
А читається як?
A to vvely, nazyvajeťsia, bukvu... dlia kiľkoch vypadkiv, ščo možna j na paľciach pereličyty, — smich ta j hodi! :fp:
Цитата: Pawlo от октября 8, 2013, 17:22I navčatymemo prýkladom, a ne prykládom... ;)
Tož budemo graty wob ne potrapyty za ǧraty ;)
Цитата: Pawlo от октября 8, 2013, 17:28:UU:Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 12:52Pokijnyj Rusanivs'kyj pysav wo vin proty ǧ same tomu wo ''rozumni l'udy'počnut' jiji vs'udy phaty, Mabut' istorija doveka jogo pravotuЦитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 12:22A tak jak i čytajeťsia. Šče naprykinci 80-ch — na počatku 90-ch rokiv, koly zjavylaś, narešti, v prodažu Biblija v perekladi Ivana Ohijenka (vin takož Mytropolyt Ilariön), a ce — kanoničnyj tekst, de bulo vytrymano napysannia «h» i «g» tam, de vony majuť buty, a takož u ti roky stav vychodyty časopys «Sučasnisť», orijentovanyj todi na ortografiju 1928 roku, ja zachopyvsia cym, ščo j dosi čytaju tak, jak ja vvažaju, maje buty.
А читається як?
A to vvely, nazyvajeťsia, bukvu... dlia kiľkoch vypadkiv, ščo možna j na paľciach pereličyty, — smich ta j hodi! :fp:
Ja osobysto za ǧ til'ky v tradycijnyh slovah de vona zberegkas'a ale ne u zapozyčenn'ah novitn'ogo času
Цитата: Pawlo от октября 8, 2013, 17:28Requiescat in pace...
Pokijnyj Rusanivs'kyj pysav wo vin proty ǧ same tomu wo ''rozumni l'udy'počnut' jiji vs'udy phaty, Mabut' istorija doveka jogo pravotu
ЦитироватьJakščo vže robymo latynku, to majemo j orijentuvatysa na pysemnisť latynopysnych mov, choča b naviť slovjanśkych, a ne liakaty susidiv našymy «heohrafijamy».OK, ne budemo ïx läkaty. Dali, aby ne läkaty susidiv, slid pozbutysä otoho neokovyrnoho miksu z čexıkyx, polısıkyx ta nevidomo-čyïx liter - slid obraty şosı odne (česıka nam fonetyčno blyžča, tomu z ć/ś/ź dovedetısä rozproşatysı - budemo pysaty zamistı nyx č/š/ž). Dali, aby pidkreslyty ëvropejsıkyj xarakter ukraïnsıkoï latynyci, slid vvesty obov'äzkove poznačennä dovhyx holosnyx (kožna osvičena lüdyna musytı znaty, de ïx pysaty - analıfabetiv do uvahy ne beremo). Nastupnyj krok - pozbutusä varvarsıkoï povnoholososti, vidrodyty skladovi r, l...
Цитата: Lugat от октября 9, 2013, 10:34Ta otožЦитата: Pawlo от октября 8, 2013, 17:22I navčatymemo prýkladom, a ne prykládom... ;)
Tož budemo graty wob ne potrapyty za ǧraty ;)
Kalambury, kalambury... a bač, i naholos znadobyvsia... :green:
Цитата: Lugat от октября 9, 2013, 10:50V mojij versiji ce pytann'a zn'ate tym faktom wo za analogijeju z kyrylyceju frikatyvnyj g peredajet's'a jak g zavždy tomu pyšemo Geografija ale aǧrus ;)Цитата: Pawlo от октября 8, 2013, 17:28Requiescat in pace...
Pokijnyj Rusanivs'kyj pysav wo vin proty ǧ same tomu wo ''rozumni l'udy'počnut' jiji vs'udy phaty, Mabut' istorija doveka jogo pravotu
Spočatku pchatymuť, a potim navčaťsia stavyty de treba. Jakščo vže robymo latynku, to majemo j orijentuvatysa na pysemnisť latynopysnych mov
Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 16:36Ну я ж таки наддніпрянець.OfftopЦитата: Pawlo от сентября 27, 2013, 16:32Щось у нас гармонія з Вами така пішла :-[Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 12:44і що найгірше виникне абсурдне бажання ламати орфграфію під іноземні запозиченняЦитата: Lugat от сентября 27, 2013, 11:38Я про ґ як кг (жартома). Я проти латинки для укр. та рос. мов, бо тоді проблеми з h/g у запозиченнях вилізуть. Інше (кирилічне) письмо згладжує їх.Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2013, 09:52I jaku ž tradycijnu latynku vašeć proponuje? :what:Цитата: Lugat от сентября 27, 2013, 09:01Відродити традицію.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от сентября 26, 2013, 22:27:green: Pryrivniaty gram do kilograma, čy ščo? :what:
Teoretichno mozhna ґ - kg
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 14:02:3tfu:
але у нас гава :-[
Цитата: LUTS от ноября 10, 2013, 12:40А ще зустрічав в інтернеті "рагулі" замість канонічного "ракулі".Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2013, 14:02:3tfu:
але у нас гава :-[
Цитата: Python от октября 9, 2013, 13:37ЦитироватьDali, aby pidkreslyty ëvropejsıkyj xarakter ukraïnsıkoï latynyci, slid vvesty obov'äzkove poznačennä dovhyx holosnyx (kožna osvičena lüdyna musytı znaty, de ïx pysaty - analıfabetiv do uvahy ne beremo). Nastupnyj krok - pozbutusä varvarsıkoï povnoholososti, vidrodyty skladovi r, l...:o
Yac 't'se "wtroditi", coli fu oucrayinyscwy mulfé nausprafydé yix nicoli ne boulo ispocwn fécou?
Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04Ya ouge pac rozoumél, oge to boul sarcasm. :-)
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15Ѡткы тсе слово може бути?Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:18А я думав, що чисто слобожанське, поки не побачив в інтернеті.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: Elischua от ноября 10, 2013, 17:19(wiki/ru) Рагуль (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8C)Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15Ѡткы тсе слово може бути?Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:22Прочитал, ясно.Цитата: Elischua от ноября 10, 2013, 17:19(wiki/ru) Рагуль (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8C)Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15Ѡткы тсе слово може бути?Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
http://lurkmore.to/Львов/Рагули (http://lurkmore.to/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2/%D0%A0%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B8)
Не знаю, але у нас теж воно є, але не у формі рогуль, а ракуль.
Ось я і думаю, може ґ там було?
Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04Бомбезно. Салютую вам :yes: ;)
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:20В інеті його використовують переважно українофобиЦитата: Python от ноября 10, 2013, 17:18А я думав, що чисто слобожанське, поки не побачив в інтернеті.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: Pawlo от ноября 10, 2013, 22:23То збіг соціального, етнічного і політичного факторів.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:20В інеті його використовують переважно українофобиЦитата: Python от ноября 10, 2013, 17:18А я думав, що чисто слобожанське, поки не побачив в інтернеті.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 11, 2013, 00:32КО?Цитата: Pawlo от ноября 10, 2013, 22:23То збіг соціального, етнічного і політичного факторів.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:20В інеті його використовують переважно українофобиЦитата: Python от ноября 10, 2013, 17:18А я думав, що чисто слобожанське, поки не побачив в інтернеті.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: Elischua от ноября 11, 2013, 00:33Не кудахчіть. :)Цитата: DarkMax2 от ноября 11, 2013, 00:32КО?Цитата: Pawlo от ноября 10, 2013, 22:23То збіг соціального, етнічного і політичного факторів.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:20В інеті його використовують переважно українофобиЦитата: Python от ноября 10, 2013, 17:18А я думав, що чисто слобожанське, поки не побачив в інтернеті.Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2013, 17:15В своїх краях не чув ні того, ні іншого. Думав, щось західняцьке.Цитата: Python от ноября 10, 2013, 17:04До речі, про ґ: ви зустрічали форму ракулі? На Заході, ніби, рагулі кажуть, а у нас я тільки через к чув.
Ну, відроджують же якось Ґ в словах, де в українській мові її зроду не було ;)
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 10, 2013, 09:40De komenty?
íáúóé dlá palatalizaciji pryholosnych ščo jim peredujutí - duže chorošyj variant! Ce z proektu latynizaciji rosijsíkoji movy v 30ch r. Pry cómu zalyšajutsá čšž iz versiji Jirečeka.
Цитата: Python от ноября 12, 2013, 16:33U nas ryska može asocijuvatysí lyše z naholosom, ale cej symvol maje duže bahacíko značení, navití u slovjan. Choča by polsíke ó!
Í - v roli ь, rešta - holosni z pom'äkšennäm poperednıoï pryholosnoï? IMHO, akut, şo bilıše asociüëtısä z podovžennäm čy naholosom, vykorystovuvaty dlä peretvorennä holosnoï v nimu - troxy ne te. Z inšoho boku, takyj alfavit prostise nabyraty na česıkij klaviaturi, niž ïrečkivku.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от ноября 14, 2013, 02:19Ce tak. Ale prykladiv, koly cej diakrytyk robytı holosnu nimoü, ä şosı ne pryhaduü.
U nas ryska može asocijuvatysí lyše z naholosom, ale cej symvol maje duže bahacíko značení, navití u slovjan. Choča by polsíke ó!
Цитата: Lugat от октября 8, 2013, 10:36Taky znajšov sered svojich program, de zakotylasia ota Ula4-world, dodav jiji do Korysnych instrumentiv na našomu z panom Svidurom sajti (http://latynka.wikispaces.com/Ukrajin%C5%9Bka+latynka#Jire%C4%8Dek). Nu, i bibliötečka tam (http://latynka.wikispaces.com/Biblioteka) postijno onovliujeťsia.
Ula2 — majže taka sama, jakoju ja zaraz pyšu, sebto Ula4, do ostannioji ja dodav pid dead key'em «^» šče j esperantśki ŝ, ĝ, ĥ, ĵ, ĉ... Deś zahubylasia sered mojich fajliv Ula4, a ot jak vydriapaty z uže instaliovanych ciu Ula4 i de jiji znajty sered fajliv, ščo praciujiť — ne znaju... :donno:
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 09:55:dayatakoy:
оce dilo
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Ta nijak, ce ne poznačajeťsia v sučasnij literaturnij movi, ne poznačatymeťsia i v latynyci, jaka je tijeju ž literaturnoju movoju, tiľky v inšij grafici.
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»? :oЦитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Pryklad - b′ilyj ale sik
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Pryklad - b′ilyj ale sik
ЦитироватьБукву і пишеме:
1. по непарных по твердости і мнягкости согласных там, де быв ко-
лись ÷ (ять): обід, біда, вітор, віра, цвіт, міра, міх, смілый, сміх, піна,
пінязї, успіх, місяць, звізды, цвіт, насмішка, примітка, на писмі і ін.;2
2. там, де і є резултатом алтернації о>і, е>і (в тых позіціях, в котрых
всягды в русиньскых діалектах ся алтернує о, е в одкрытім складї з у,
ü або і в запертім складї):
– о>і: рока – рік, коня – кінь, волы – віл, носа – ніс, ночі – ніч, воза
– віз, попа – піп, робота – робітник, нога – ніг, росла – ріс, могла –
міг, дома – дім, моста – міст і т. п. (не рекомендуєме алтерновати
в такых словах, як: роду – род, воля – вольный, гора – гор, слово –
слов, особа – особ, осї – ось, школа – школ, овес – овса і т. п.);
– о>і в словах, де о є заперте фонемов [j]: мого – мій, твого –
твій, свого – свій, стою – стій, бою ся – бій ся, гною – гній і под.;
– о>і в ґен. мн. ч. присвойных придавників муж. роду: братового –
братів, нянькового – няньків, попового – попів, Петрового – Петрів
і т. п. (такый тіп алтернації треба дотримовати і в назвах міст і сел,
напр: Суків, Львів, Краків і т. п.);
– о>і, е>і в одкрытых складах під впливом алтернації в закрытых
складах: камінок, кілок, ремінок, гребінок і т. п. (але не алтерновати в
словах: столець, заробок, ножка і т. п.);
– е>і: гребінь, камінь, ремінь (в тых лексемах і зістане тыж в отво-
ренім складї – гребіня, каміня, реміня), ровінь, вести – вів, везти
– віз і т. п.3
3. в падовых флексіях согласно з парадіґмами:
– і в ном., і в акузат. назывників множного чісла муж. і жен. р. з
основов на ч, щ, дж (а в жен. р. і в ґен. єд. ч.): обручі, родічі, доджі,
тучі, тещі, саджі і ін.;
– в лок. єд. ч. назывників муж. і жен. р. на непарный согласный: в
клубі, рыбі і ін.;
– в дат. і лок. містоназывників я, ты: мі, тобі – ті;
– в дат. і лок. зворотного містоназывника: собі, о собі;
– -ів в ґен. мн. ч. назывників муж. р.: домів, вояків, родічів і ін.;
– -ій в особных менах тіпу: Андрій, Алексій і т. п.;
4. -іти в інфінітівных формах часослов тіпу: розуміти і в одповідных
формах минулого часу: розумів;
5. во вшыткых префіксално дерівованых формах завершеного
виду часослова повісти: одповісти, доповісти, приповісти, роспо-
вісти і т. п.;
6. там, де староруське -ение ся стягло на -іня: благовіщіня,
выповіджіня, речіня, завершіня, уміщіня і ін.;
7. в префіксї під-: підписати, підняти, підперти, підложыти і ін.;
8. в присловниках: напішо, очівісно і ін.;
9. на зачатку слова: іва, Іван, ігла, Ігнат, Іґор, ідеал, ідентіфікація,
ідеолоґ, іти, іду, ідеш, ідь, ідол, ізоловати, іканя, ікона, Ілько, іміта-
тор, імператор, інакшый, Інд, індекс, іній, інтервал, інше, Іран, іро-
нія, іскрити, історія, істота, іщі і др.;
10. і в функції злучника і часткы: хлопцї і дївчата, рукы і ногы, хто
і як, о тім і говориме і т. п.;
11. в інфінітівных формах на -чі: мочі, речі, лячі, товчі, печі, сїчі,
течі, помочі, уречі, веречі, стричі, втечі;
12. во вшыткых позіціях по согласных ч, щ, дж: значіти, чісло,
чістый, щірый, щіпка, щіпати, міджі, чітати, чій, щіт і ін.; (выняток:
суф. -иско: ручиско, добрачиско і т. д.);
13. в суфіксї -іц(я): паліця, кыртіця, пятніця, горчіця, пшеніця, за-
ушніця, блышіця, порпліця, повитніця і ін.;
14. в чуджіх словах, выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту,
пишеме во вшыткых позіціях по согласных і гласных і: абревіатура,
аверзія, автобіоґрафія, авторізація, авіація, актівіта, амнестія,
анті-, апетіт, архітект, асімілація, асістенція, атомізація, атрі-
бут, аґітація, бріліант, бріґада, біліон, біолоґія, біціґель, вердікт, ві-
зія, віталный, героін, гіґіена, делікатность, деліріум, демобілізація,
дівізія, діскузія, дістрібуція, екзістенція, етікета, кабінет, капаці-
та, кардінал, кваліфікація, класіфікація, колектів, колізія, композі-
тор, композіція, кондіція, конштітуція, контінуіта, кріза, крімінал,
крітіка, кіно, кіло, леґіслатіва, ліміт, ліріка, мобілный, міля, міліон,
мінімум, номінація, опозіція, оріґінал, пасівный, пензіста, політіка,
пріватный, прівілеґія, прімарный, прімітів, прінціп, пріоріта, публі-
кація, публіціта, реліґія, рітуал, сатіра, сатісфакція, цертіфікат,
штатістіка, сімбол, сінтаксіс, сістема, сітуація, сіґнал, телевізор,
тім, універзіта, фаворіт, фаміліарный, феміністка, фіґура, фізіка,
фікція, філолоґія, харіта, хемія, цівілізація, ціґаретля, цінік, ціркула-
ція, ціркус, цістерна, цітат, цітрон, ідентіта, ідеолоґія, ідол, імпе-
ратів, імпорт, імітація, інвазія, інвалід, інвестіція, індівідуум, індіка-
ція, індіскретность, іншпекція, іншпірація, іншталація, інштінкт,
Цитата: Lugat от декабря 14, 2013, 12:43ele ž v želehivci tam pisl'a b stolalo pomjakšujuče i?Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»? :oЦитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Pryklad - b′ilyj ale sik
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13звідкіль цитата?Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Pryklad - b′ilyj ale sikЦитироватьБукву і пишеме:
1. по непарных по твердости і мнягкости согласных там, де быв ко-
лись ÷ (ять): обід, біда, вітор, віра, цвіт, міра, міх, смілый, сміх, піна,
пінязї, успіх, місяць, звізды, цвіт, насмішка, примітка, на писмі і ін.;2
2. там, де і є резултатом алтернації о>і, е>і (в тых позіціях, в котрых
всягды в русиньскых діалектах ся алтернує о, е в одкрытім складї з у,
ü або і в запертім складї):
– о>і: рока – рік, коня – кінь, волы – віл, носа – ніс, ночі – ніч, воза
– віз, попа – піп, робота – робітник, нога – ніг, росла – ріс, могла –
міг, дома – дім, моста – міст і т. п. (не рекомендуєме алтерновати
в такых словах, як: роду – род, воля – вольный, гора – гор, слово –
слов, особа – особ, осї – ось, школа – школ, овес – овса і т. п.);
– о>і в словах, де о є заперте фонемов [j]: мого – мій, твого –
твій, свого – свій, стою – стій, бою ся – бій ся, гною – гній і под.;
– о>і в ґен. мн. ч. присвойных придавників муж. роду: братового –
братів, нянькового – няньків, попового – попів, Петрового – Петрів
і т. п. (такый тіп алтернації треба дотримовати і в назвах міст і сел,
напр: Суків, Львів, Краків і т. п.);
– о>і, е>і в одкрытых складах під впливом алтернації в закрытых
складах: камінок, кілок, ремінок, гребінок і т. п. (але не алтерновати в
словах: столець, заробок, ножка і т. п.);
– е>і: гребінь, камінь, ремінь (в тых лексемах і зістане тыж в отво-
ренім складї – гребіня, каміня, реміня), ровінь, вести – вів, везти
– віз і т. п.3
3. в падовых флексіях согласно з парадіґмами:
– і в ном., і в акузат. назывників множного чісла муж. і жен. р. з
основов на ч, щ, дж (а в жен. р. і в ґен. єд. ч.): обручі, родічі, доджі,
тучі, тещі, саджі і ін.;
– в лок. єд. ч. назывників муж. і жен. р. на непарный согласный: в
клубі, рыбі і ін.;
– в дат. і лок. містоназывників я, ты: мі, тобі – ті;
– в дат. і лок. зворотного містоназывника: собі, о собі;
– -ів в ґен. мн. ч. назывників муж. р.: домів, вояків, родічів і ін.;
– -ій в особных менах тіпу: Андрій, Алексій і т. п.;
4. -іти в інфінітівных формах часослов тіпу: розуміти і в одповідных
формах минулого часу: розумів;
5. во вшыткых префіксално дерівованых формах завершеного
виду часослова повісти: одповісти, доповісти, приповісти, роспо-
вісти і т. п.;
6. там, де староруське -ение ся стягло на -іня: благовіщіня,
выповіджіня, речіня, завершіня, уміщіня і ін.;
7. в префіксї під-: підписати, підняти, підперти, підложыти і ін.;
8. в присловниках: напішо, очівісно і ін.;
9. на зачатку слова: іва, Іван, ігла, Ігнат, Іґор, ідеал, ідентіфікація,
ідеолоґ, іти, іду, ідеш, ідь, ідол, ізоловати, іканя, ікона, Ілько, іміта-
тор, імператор, інакшый, Інд, індекс, іній, інтервал, інше, Іран, іро-
нія, іскрити, історія, істота, іщі і др.;
10. і в функції злучника і часткы: хлопцї і дївчата, рукы і ногы, хто
і як, о тім і говориме і т. п.;
11. в інфінітівных формах на -чі: мочі, речі, лячі, товчі, печі, сїчі,
течі, помочі, уречі, веречі, стричі, втечі;
12. во вшыткых позіціях по согласных ч, щ, дж: значіти, чісло,
чістый, щірый, щіпка, щіпати, міджі, чітати, чій, щіт і ін.; (выняток:
суф. -иско: ручиско, добрачиско і т. д.);
13. в суфіксї -іц(я): паліця, кыртіця, пятніця, горчіця, пшеніця, за-
ушніця, блышіця, порпліця, повитніця і ін.;
14. в чуджіх словах, выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту,
пишеме во вшыткых позіціях по согласных і гласных і: абревіатура,
аверзія, автобіоґрафія, авторізація, авіація, актівіта, амнестія,
анті-, апетіт, архітект, асімілація, асістенція, атомізація, атрі-
бут, аґітація, бріліант, бріґада, біліон, біолоґія, біціґель, вердікт, ві-
зія, віталный, героін, гіґіена, делікатность, деліріум, демобілізація,
дівізія, діскузія, дістрібуція, екзістенція, етікета, кабінет, капаці-
та, кардінал, кваліфікація, класіфікація, колектів, колізія, композі-
тор, композіція, кондіція, конштітуція, контінуіта, кріза, крімінал,
крітіка, кіно, кіло, леґіслатіва, ліміт, ліріка, мобілный, міля, міліон,
мінімум, номінація, опозіція, оріґінал, пасівный, пензіста, політіка,
пріватный, прівілеґія, прімарный, прімітів, прінціп, пріоріта, публі-
кація, публіціта, реліґія, рітуал, сатіра, сатісфакція, цертіфікат,
штатістіка, сімбол, сінтаксіс, сістема, сітуація, сіґнал, телевізор,
тім, універзіта, фаворіт, фаміліарный, феміністка, фіґура, фізіка,
фікція, філолоґія, харіта, хемія, цівілізація, ціґаретля, цінік, ціркула-
ція, ціркус, цістерна, цітат, цітрон, ідентіта, ідеолоґія, ідол, імпе-
ратів, імпорт, імітація, інвазія, інвалід, інвестіція, індівідуум, індіка-
ція, індіскретность, іншпекція, іншпірація, іншталація, інштінкт,
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13Про чьто каже автор симь?
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Цитата: Lugat от декабря 14, 2013, 12:43Ото собѣ ѥ пытаннє.
A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»? :o
Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 00:17Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.Цитата: Lugat от декабря 14, 2013, 12:43ele ž v želehivci tam pisl'a b stolalo pomjakšujuče i?Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»? :oЦитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Pryklad - b′ilyj ale sik
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42Я рѣшѫ яко: é – приголосък перед нимь лємѧкнє, w – приголосък перед нимь нємѧкнє».
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 00:19
звідкіль цитата?
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13Про чьто каже автор симь?
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
ЦитироватьВ русиньскім языку ся проявлять тенденція писати чуджоязычныі далі
слова на основі прінціпів, хоснованых при писаню домашнїх слов.
То значіть, же писаня чуджіх слов ся приспособлює їх звучаню, а не
орфоґрафії даного чуджого языка.
Цитировать– i, у в залежности од позіції передають ся так:
а) на зачатку слова пишеме і: ідея, інштрукція, інтернаціоналный,
Іліада, Індія, Іспанія, Італія, Ібсен, Ізабела і ін.;
б) по согласных перед гласныма і перед й пишеме і, напр.:
артеріалный, ґеніалный, діалектіка, індустріалізація, матеріал, со-
ціалізм, фіалка, аудіенція, гіена, кліент, піета, аксіома, соціолоґія,
радіус, тріумф, партія, партійный і т. п.;
в) і + гласный в позіції по согласній передаєме йотованов буквов
в споїню з роздїловов функціов, напр.: серьёзный, барьєра, карьєра,
пєса і ін.;
г) іа на кінцї слова передаєме через -ія, напр.: артерія, індустрія,
історія, хемія, Ґреція, Ґарсія і др.;
ґ) і по согласных во властных назвах перед далшым согласным
і на кінцї слова передаєме як і, напр.: Алжір, Бразілія, Вашінґтон,
Едінбурґ, Капрі, Замбезі, Мадрід, Місісіпі, Наґасакі, Ніл, Севілья, Сід-
ні, Сіцілія, Чікаґо, Анрі, Ґрімм, Дідеро, Дізел, Овідій, Россіні, Тіціан,
Ціцеро, Шіллер, Арктіка, Антарктіда, Атлантіка, Великобрітанія,
Паріж, Ріґа, Еґіпт і т. п., але – Америка, Африка, Єрусалим, Палести-
на, Арґентина, Рим;
д) і пишеме тыж в несклонных словах в позіції по согласных в
сере-динї і на кінцї слова, напр. жюрі, мерсі, парі, таксі, ґратіс, піа-
ніссімо і др.;
е) і пишеме по согласных б, п, м, в, ф, г, ґ, к, х, л, н перед далшым
согласным, напр.: пілот, вібрація, мікрофон, ґрафікон, лоґічный, гім-
на, кілоґрам, кіно, архів, хірурґ, література і др., але тыж (на роздїл
од україньского) в словах тіпу: бурґмістер, імбір, міля, шпірітус, хіме-
ра, Башкірець, кінджал, Кірґіз, кішлак, Кітай (Чіна), діакон, Хрістос,
хрістіанство і под.;
ж) і пишеме (на роздїл од україньского) і по согласных д, т, з, с, ц,
ж, дж, ч, ш, р перед далшов согласнов, напр.: дізел, дінамо, діплом,
діректор, методіка, тіп, інштітут, стімул, текстіл, математіка,
позіція, фізічный, марксізм, сілуета, сістема, ціфра, режім, шіфра,
бріґада і др., але – електрика, фабрика;
з) і пишеме по гласных, напр.: мозаіка, наівный, прозаік, руіна, теін,
Енеіда, Ізмаіл і др., тыж в зложеных словах, де перша часть закінчена
гласнов, на зачатку другой части пишеме і, напр.: староіндійскый,
новоіспаньскый, а тыж по префіксах на гласный: поінформовати,
доісторічный, антіісторічный і др.;
Цитата: Python от декабря 15, 2013, 02:17
Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.
Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 11:21Василь Ябур
поки немаю технічної змоги відкрити посилання мо атвора і назву?
Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 11:59
от некоторые тексты непонятны почти а этот текст вполне как украинский звучит. откуда авторы из какой части закарпатскогоа ареала?
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40Читал'ми...Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13Про чьто каже автор симь?
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Далі автор пише
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 15, 2013, 11:41Цитата: Python от декабря 15, 2013, 02:17
Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.
Видимо, из [бйилий < б'илий].
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 20:22Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40Читал'ми...Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13Про чьто каже автор симь?
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Далі автор пише
Ѫ тѡмь и ѥ рєчь, ожє бѡльшинѣ мълв линоєвропиискых ïх писана буква «i» звѧжє дєси так, hєи русиньска буква «и», а не hєи русиньска буква «i».... намьнѣи звѫчить ближѥ до пьрвшоѥ нежь до другоѥ. Аи, ѫ дєякых из тых мълв дєнидє зависло ѡт приголосъка перед «i» тсии «i» можє бути мълвлєн и высоко hєи русиньска буква «i», лєн тсє нѣ ажь нияк нє загал.
(Õ twmy i ye recty, oge bwlyshiné mulf linoeüropiyscuish yish pisana bouqua i zfẽge desi tac, hei rousinysca bouqua i, a ne hei rousinysca bouqua и... namynéy zfõcity blizye do pyrfoye negy do drougoye. Ai, õ deyacuish iz tuish mulf denide zafislo wt prigolosuca pered i tsiy i moge bouti mulflen i fuisoco hei rousinysca bouqua i, len tse né agy niyac ne zagal.)
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17Tob'to, õ goré nafedenuish slofash yac'oto:Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 20:22Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40Читал'ми...Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13Про чьто каже автор симь?
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Далі автор пише
Ѫ тѡмь и ѥ рєчь, ожє бѡльшинѣ мълв линоєвропиискых ïх писана буква «i» звѧжє дєси так, hєи русиньска буква «и», а не hєи русиньска буква «i».... намьнѣи звѫчить ближѥ до пьрвшоѥ нежь до другоѥ. Аи, ѫ дєякых из тых мълв дєнидє зависло ѡт приголосъка перед «i» тсии «i» можє бути мълвлєн и высоко hєи русиньска буква «i», лєн тсє нѣ ажь нияк нє загал.
(Õ twmy i ye recty, oge bwlyshiné mulf linoeüropiyscuish yish pisana bouqua i zfẽge desi tac, hei rousinysca bouqua i, a ne hei rousinysca bouqua и... namynéy zfõcity blizye do pyrfoye negy do drougoye. Ai, õ deyacuish iz tuish mulf denide zafislo wt prigolosuca pered i tsiy i moge bouti mulflen i fuisoco hei rousinysca bouqua i, len tse né agy niyac ne zagal.)
Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy. Tomu riznyci nema. A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї.
Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy.Це дивно, тому що звучанням орф. бі- та би- наче відрізняються, як і інші подібні пари. Правил розподілу алофонів теж ніби не дано.
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї. Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...Яка Угорщина і Німеччина? У даному контексті важлива тільки Словаччина, передача і в запозиченнях скопійована зі словацької 1:1 (як і твердість приголосних перед цим і).
Цитата: engelseziekte от декабря 16, 2013, 00:38Отсе пояснення сми ждал. Дячу.Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy.Це дивно, тому що звучанням орф. бі- та би- наче відрізняються, як і інші подібні пари. Правил розподілу алофонів теж ніби не дано.Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї. Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...Яка Угорщина і Німеччина? У даному контексті важлива тільки Словаччина, передача і в запозиченнях скопійована зі словацької 1:1 (як і твердість приголосних перед цим і).
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 29, 2014, 22:02Akut nad holosnymy maje buty vykliučno dlia poznačennia náholosu! Inšomu ne buvať!
í (вважаєтся окремим діакритичним знаком і не входить до алфавіту, але є обов'язковою частиною правопису) - ь.
Акут над голосними а,u,o,e - для позначення м'яких чи пом'якшених приголосних, що їм передують.
Цитата: Python от января 29, 2014, 22:40Operatyvno
Jakščo я/ю/є/ьо pislá pryholosnych poznačajutjsá zavždy jak á, ú, é, ó, to potreba v ь vynykaje lyše tam, de pislá nóho nema holosnoji. A oskiljky й v takij pozyciji (pislá pryholosnoji ne pered holosnoju) nikoly ne zjavlájetjsá, my možemo poznačyty ь jak j (pry cómu, odnak, j, ščo jde na počatku slova, pislá holosnoji čy pered holosnoju, čytajetjsá jak [j]).
Možlyvo takož, zamistj akutu krašče vzäty tremu: ä, ü, ë, ö, ščob unyknuty nepotribnych asociacij z naholosom.
Цитата: Python от января 29, 2014, 22:40A ja proty! Systema z akutamy bilíš zlahodženiša. Po vašomu milíjon - "miljjon"?
Jakščo я/ю/є/ьо pislá pryholosnych poznačajutjsá zavždy jak á, ú, é, ó, to potreba v ь vynykaje lyše tam, de pislá nóho nema holosnoji. A oskiljky й v takij pozyciji (pislá pryholosnoji ne pered holosnoju) nikoly ne zjavlájetjsá, my možemo poznačyty ь jak j (pry cómu, odnak, j, ščo jde na počatku slova, pislá holosnoji čy pered holosnoju, čytajetjsá jak [j]).
Možlyvo takož, zamistj akutu krašče vzäty tremu: ä, ü, ë, ö, ščob unyknuty nepotribnych asociacij z naholosom.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 29, 2014, 22:48Žodna zi slovjanśkych latynok ne maje ni akutiv, ni trem nad holosnymy dlia poznačennia mjakosti. Znovu vidokremliujemosia vid latyničnoho slovjanśkoho svitu? :stop:Цитата: Python от января 29, 2014, 22:40A ja proty! Systema z akutamy bilíš zlahodženiša. Po vašomu milíjon - "miljjon"?
...Možlyvo takož, zamistj akutu krašče vzäty tremu: ä, ü, ë, ö, ščob unyknuty nepotribnych asociacij z naholosom.
Цитата: Lugat от января 29, 2014, 23:16Maje ž buty jakasj rodzynka, ščo vidriznäje nas vid rešty. Porivnäno z latynohrafičnymy slovjansjkymy movamy, ukrajinsjka maje biljše mjakych pryholosnych.
Žodna zi slovjanśkych latynok ne maje ni akutiv, ni trem nad holosnymy dlia poznačennia mjakosti. Znovu vidokremliujemosia vid latyničnoho slovjanśkoho svitu?
Цитата: Python от января 30, 2014, 04:01Wono, zwisno, ne tak uże j pohano, ba nawiť deszczo nahaduje słowaćku, chocza u nych ote ,,ä" deszczo inaksze wymowlajeťsia, zate pyszeťsia majże jak u nas: päť, päťdesiat, opäť, mäkko, deväťdesiat, pamäť, pamätať, zwäzky, zapamätaj etc... Ałe tut sposterihajeťsia dejakyj... e... bajan, bo kołyś i ja, hrisznyj, proponuwaw poznaczaty hołosni pisla mjakych pryhołosnych tremoju, sebto umlautom...
Maje ž buty jakasj rodzynka, ščo vidriznäje nas vid rešty. Porivnäno z latynohrafičnymy slovjansjkymy movamy, ukrajinsjka maje biljše mjakych pryholosnych.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 30, 2014, 17:33Znuszczajeszsia, czy szo? :wall:
Dumaju latynycá z akutamy je duže zručnoju! vona lipša vid kyrylky..
Цитата: Lugat от января 30, 2014, 17:47Ce ty znuszzzzzczzzzzzajeszzzzzzzssia :P Ja ob tvoju latynku pomojeu oko zlamav..Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 30, 2014, 17:33Znuszczajeszsia, czy szo? :wall:
Dumaju latynycá z akutamy je duže zručnoju! vona lipša vid kyrylky..
Цитата: Pawlo от января 30, 2014, 19:16U Lugata dijsno. A ja vykorystovuju systemu z akutamy, bo vona te, ščo ja šukav u latynizovanij ukrajinsíkij abetci
Ce ž banal′na abecadlyc′a
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 30, 2014, 20:28Durnia vse ce — pidkreslennia, velyki litery posered slova... Ščob u knyhach bulo take nepodobstvo, ta ni v žysť! (http://kolobok.us/smiles/standart/bad.gif)
I ne smišití mene ščodo naholosu. Pidkreslyly i vse. Možna j tak poznačAty.
Цитата: Yoooo от февраля 5, 2014, 21:00Z jakoho ce dyva jot zvučyť u slovi, a ne pyšeťsia? :o
Укр Лат Замість
аї ai aji...
ЦитироватьҐ ĞDedali to hirše... Nu jake vidnošennia maje tiurkśka litera «ğ», jaka, skažimo, v azerbajdžanśkij movi, peredaje frykatyvnyj «γ», do proryvnoho ukrajinśkoho zvuka «g»? I jak pysatymemo «Holandija»? Nevže jak «Golandia»? Ce ščob usi slovjany z nas smijalysia? :fp:
ЦитироватьPysemnisť (podibno do konlangiv) maje buty abo apriörnoju, abo aposteriörnoju. Apriörna — zanovo stvorena, ne spyrajeťsia na žodni pyśmovi tradyciji sporidnenych mov. Aposteriörna ž — maje orijentuvatysia na pyśmovi tradyciji sporidnenych mov, i lyše jakščo v žodnij zi sporidnenych ne znajdeno analoga, todi vže vykorystovuvaty analogy z inšych svitovych mov.
Цитата: SIVERION от февраля 7, 2014, 10:51Nu skiľky vže možna povtoriuvaty: akuty ta gravisy — lyše dlia poznačennia naholosiv — osnovnoho j druhoriadnoho! :wall:
É,Ó-I, Y,I-И, Snéh,Léto,Kót,Wókno, Ryti,Dyméti-Сніг,Літо,Кіт,Вікно,Рити,Диміти, є зв'язок з розвитком мови, проблема тільки з іноземним І>Вікторія,Італія, але можна записувати теж Wéktoréa,Étaléa
ЦитироватьZ jakoho ce dyva jot zvučyť u slovi, a ne pyšeťsia? :o
A jak buty z inšymy jotovanymy?
ЦитироватьЦитироватьҐ ĞDedali to hirše... Nu jake vidnošennia maje tiurkśka litera «ğ», jaka, skažimo, v azerbajdžanśkij movi, peredaje frykatyvnyj «γ», do proryvnoho ukrajinśkoho zvuka «g»? I jak pysatymemo «Holandija»? Nevže jak «Golandia»? Ce ščob usi slovjany z nas smijalysia? :fp:
Цитата: Lugat от февраля 7, 2014, 11:10
Nu skiľky vže možna povtoriuvaty: akuty ta gravisy — lyše dlia poznačennia naholosiv — osnovnoho j druhoriadnoho! :wall:
Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 11:26Взагалі-то, І після попередньої голосної буває на початку коренів чи префіксів (неіснуючий, реімплементація), поява Ї в цій позиції також можлива (неїстівний, проїзд).
Oskiljky v ukrainskij movi nemaje bukvospolučennj golosnoi z "i", a prysutni lyše z jotovannoju " ї ", absoljutno normaljnym je vyključennja odniej bukvy z napysannja koly vidsutni inši varianty.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 17:05Osj tut dijsno prošu vybačennja, prokolovsja :(.
Взагалі-то, І після попередньої голосної буває на початку коренів чи префіксів (неіснуючий, реімплементація), поява Ї в цій позиції також можлива (неїстівний, проїзд).
Цитата: Lugat от января 30, 2014, 14:09V pryncypi, možna obijtysä j samymy diakrytykamy: ľ, ń, ď, ť, ź, ś, ć (a takož ř dlä slova Hořkyj) - pryholosni, ščo buvajuť mjakymy v kincevij pozyciji - je v čeśkij ta poľśkij latynycäch, rešta pryholosnych pomjakšujuťsä lyše pered nastupnoju pomjakšujučoju holosnoju (ä, ë, i, ö, ü).
Ne duże podobajeťsia jot dla mjakoho znaku. Słowo «polśkyj» pysatymeťsia tak: poljsjkyj... abo «alternatywa» jak «aljternatyva»... jak na mene, to ne duże harno.
Цитата: SIVERION от февраля 7, 2014, 10:51Чому тоді не Wíktoría, Ítalía? Tим більше, І<И,Ы в українських словах також присутнє (на початку слова та у флексіях).
É,Ó-I, Y,I-И, Snéh,Léto,Kót,Wókno, Ryti,Dyméti-Сніг,Літо,Кіт,Вікно,Рити,Диміти, є зв'язок з розвитком мови, проблема тільки з іноземним І>Вікторія,Італія, але можна записувати теж Wéktoréa,Étaléa
Цитата: Lugat от января 30, 2014, 14:09
Słowo «polśkyj» pysatymeťsia tak: poljsjkyj... abo «alternatywa» jak «aljternatyva»... jak na mene, to ne duże harno.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 19:18Zanadto bagato cyh zloščasnyh diakrytyčnyh znakiv. Ne treba zabuvaty pro zručnistj napysannja ta nabyrannja tekstu na klaviaturi.
V pryncypi, možna obijtysä j samymy diakrytykamy: ľ, ń, ď, ť, ź, ś, ć (a takož ř dlä slova Hořkyj) - pryholosni, ščo buvajuť mjakymy v kincevij pozyciji - je v čeśkij ta poľśkij latynycäch, rešta pryholosnych pomjakšujuťsä lyše pered nastupnoju pomjakšujučoju holosnoju (ä, ë, i, ö, ü).
Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 19:47Ryska, rizka mistäť take ž pojednannä pryholosnych, ale bez mjakosti.
Osj same dlja vyrišennja danoji problemy ja i proponuju prykmetnykovi sufiksy "ськ", "зьк", "цьк" pysaty bez J : "sk", "zk", "ck", adže i tak zrozumilo jak jih čytaty.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 20:30Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 19:47Ryska, rizka mistäť take ž pojednannä pryholosnych, ale bez mjakosti.
Osj same dlja vyrišennja danoji problemy ja i proponuju prykmetnykovi sufiksy "ськ", "зьк", "цьк" pysaty bez J : "sk", "zk", "ck", adže i tak zrozumilo jak jih čytaty.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 21:13
Іменники «риска», «різка», «миска» та ін. містять зк, ск без м'якості. Прикметники «запорізька», «міська» містять ськ, зьк з м'якою приголосною.
Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 19:47
Osj same dlja vyrišennja danoji problemy ja i proponuju prykmetnykovi sufiksy "ськ", "зьк", "цьк" pysaty bez J : "sk", "zk", "ck", adže i tak zrozumilo jak jih čytaty.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 23:09Це не рідкісний випадок, коли від наголосу змінюється значення слова, і зустрічається він далеко не тільки в українській мові. А зрозуміти як таке слово читається можна просто за контекстом речення.
Добре, nyzka — це ни́зка чи низька́?
Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 11:26Do reči, za mojim variäntom, taky bude: geografija, Georgij, gregoriänśkyj, geologija, prolog, epilog i bahato čoho inšoho, pozajak transliterator jirečkivky (dyv. «Projekt Jirečeka» na cij storinci našoho z panom Svidurom sajtu (http://latynka.wikispaces.com/Ukrajin%C5%9Bka+latynka#Jire%C4%8Dek)) provadyť ne lyše transliteraciju, a j g-fikaciju, po analogiji z rosijśkoju ё-fikacijeju, (tam že, do reči, možna skačaty ne lyše transliterator irečkivky, ale j abecadla Lozynśkoho, a takož jich on-lajn variänty dlia čytannia ukrajinśkych web-storinok latynkoju, i naviť bibliötečka ukrajinśkch knyžok latynkoju, jaka postijno popovniujeťsia).
Z tym že uspihom ja mozy pryvesty pryklad "Heohrafija" (za vašym variantom) ta "Geografija" za moim; "Heorhij" ta "Georgij"; "Hrehorianskyj" ta "Gregorianskyj".
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 11:14Цитата: Yoooo от февраля 7, 2014, 11:26Do reči, za mojim variäntom, taky bude: geografija, Georgij, gregoriänśkyj, geologija, prolog, epilog i bahato čoho inšoho, pozajak transliterator jirečkivky (dyv. «Projekt Jirečeka» na cij storinci našoho z panom Svidurom sajtu (http://latynka.wikispaces.com/Ukrajin%C5%9Bka+latynka#Jire%C4%8Dek)) provadyť ne lyše transliteraciju, a j g-fikaciju, po analogiji z rosijśkoju ё-fikacijeju.
Z tym že uspihom ja mozy pryvesty pryklad "Heohrafija" (za vašym variantom) ta "Geografija" za moim; "Heorhij" ta "Georgij"; "Hrehorianskyj" ta "Gregorianskyj".
Цитата: Drundia от февраля 8, 2014, 13:19
G-fikacija usupereč wymowi?
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 13:49Tomu ščo <v> pohano peredaje wymowu widpowidnoho ukrajinsjkoho zwuka.
Čomu zamistj "в" vy pyšete "w", a ne "v"?
Цитата: Drundia от февраля 8, 2014, 13:56Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 13:49Tomu ščo <v> pohano peredaje wymowu widpowidnoho ukrajinsjkoho zwuka.
Čomu zamistj "в" vy pyšete "w", a ne "v"?
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 13:46A czy ne szyło na myło je miniaty akuratnu diäkrytyku na taku kilkisť chwostiw jotiw? :what:
Ot skažitj, naščo vam stiljky diakrytykiv? Jakščo perevodyty ukrainsku na inšyj alfavit, treba zrobyty jogo zrozumilym, tak jak takyj zahid duže važko spryjmatymetsja ljudjmy v kraini, de vikamy vykorystovuvalasja kyrylycja.
...
Hiba ne legše i dlja napysannja, i dlja čytannja sliv m'jakistj poznačaty lyše odnieu bukvoju - "j"?
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 14:58Rosijsjka tut do čoho?
U riznyh movah odnakovi bukvy peredajutj rizni zvuky, tomu ne bude pomylkoju, jakščo bukva "v" peredavatyme zvuk, jakyj vidriznjatymetsja vid rosijskogo.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 18:16
miniaty akuratnu diäkrytyku
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 18:16
Po-persze, znowu znadobywsia b apostrof, na sej raz — rozdiłowyj.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 18:16
iz-za masy jotiw tekst staje zanadto kostrubatym.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 18:16
widdałyło b wid susidnich zachidno-słowjanśkych, jakym łehsze czytaty ukrajinśkyj tekst u «mojemu» wariänti (sebto osviaczenymy czasom i tradycijeju jirečkivkoju ta abecadłom).
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Umlautiw tut nema, je tremy, jaki, cytuju:
Akuratnu? Koly čerez krok umlauty, akuty - ce vy vvažajete akuratnym vygljadom tekstu?
ЦитироватьU pysemnosti dejakych ewropejśkych mow — dwi krapky nad bukwoju hołosnoho zwuka, jaki pokazujuť, szczo joho treba wymowlaty widokremłeno wid poperednioho hołosnoho zwuka. Słownyk Explanatory (Ukr-Ukr)Toż prawyło ne poruszeno.
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Apostrofy — nesmak. Ce ostannia ricz, do jakoji można wdawatysia, koły inszych zasobiw uże nemaje.
Ščo vy takogo poganogo bačyte v apostrofi? Ce odyn iz najvidomišyh znakiv, koregujučyh vymovu, i ne duže pomitno, ščob na njogo žalilysja.
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Argument ne zarachowujeťsia. Nahołosiw u mojemu teksti ne buło. Nahołos wykorystowujeťsia duże ridko dla widriznennia sliw, znaczennia jakych załeżyť wid nahołosu. Pro «dwokrapky» (pewnо tremy) — wże powtorennia. (dyw. wyszcze)
Iz-za vypyrajučyh znakiv nagolosu i dvokrapok vin navrjadče bude kaligrafičnym vytvorom.
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34A moja żinka każe, szczo abecadłom wona czytaje nabahato szwydsze, niż jireczkiwkoju, mabuť tomu, szczo bilsze czytała polśkoju mowoju, niż cześkoju. Ta j z pedagogicznoji toczky zoru nawczannia czytaty ukrajinśki teksty abecadłom nabahato sproszczuje opanuwannia polśkoju mowoju, jaka, do reczi, błyżcze do ukrajinśkoji, niż rosijśka, na mapi mownych widstanej, szczo w Muzeji lingwistyky pry Kyjiwśkomu naciönalnomu uniwerstyteti.
Bažannja čytaty inšomovni teksty ne vynykne čerez shoži bukvy.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 21:22Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34
Akuratnu? Koly čerez krok umlauty, akuty - ce vy vvažajete akuratnym vygljadom tekstu?
Umlautiw tut nema, je tremy
Szczodo akutiw nad pryhołosnymy, to kilkisť jich duże obmeżena w abecadli: ć, ń, ŕ (duże ridkisne, chiba szczo w słowi «Hoŕkyj»), ś, ź. Ta j to wony ne stawlaťsia nad literamy pered hołosnymy.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 21:22Nezvažajučy na te, ščo apostrof vykorystovujetsja u svitovyh movah.Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Apostrofy — nesmak. Ce ostannia ricz, do jakoji można wdawatysia, koły inszych zasobiw uże nemaje.
Ščo vy takogo poganogo bačyte v apostrofi? Ce odyn iz najvidomišyh znakiv, koregujučyh vymovu, i ne duže pomitno, ščob na njogo žalilysja.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 21:22Povirte, ja znaju jak nazyvajutsja dani diakretyčni znaky. Ale vy zabuly, ščo ce ne znajutj 99% našogo naselennja, i nazyvaty dani znaky budutj same nagoosom i dvokrapkoju.Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Argument ne zarachowujeťsia. Nahołosiw u mojemu teksti ne buło. Nahołos wykorystowujeťsia duże ridko dla widriznennia sliw, znaczennia jakych załeżyť wid nahołosu. Pro «dwokrapky» (pewnо tremy) — wże powtorennia. (dyw. wyszcze)
Iz-za vypyrajučyh znakiv nagolosu i dvokrapok vin navrjadče bude kaligrafičnym vytvorom.
Цитата: Lugat от февраля 8, 2014, 21:22Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34A moja żinka każe, szczo abecadłom wona czytaje nabahato szwydsze, niż jireczkiwkoju, mabuť tomu, szczo bilsze czytała polśkoju mowoju, niż cześkoju. Ta j z pedagogicznoji toczky zoru nawczannia czytaty ukrajinśki teksty abecadłom nabahato sproszczuje opanuwannia polśkoju mowoju, jaka, do reczi, błyżcze do ukrajinśkoji, niż rosijśka, na mapi mownych widstanej, szczo w Muzeji lingwistyky pry Kyjiwśkomu naciönalnomu uniwerstyteti.
Bažannja čytaty inšomovni teksty ne vynykne čerez shoži bukvy.
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Wnutrišniosliwnyj apostrip — rič nedobra.
i ne duže pomitno, ščob na njogo žalilysja.
Цитата: Drundia от февраля 9, 2014, 17:59Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 20:34Wnutrišniosliwnyj apostrip — rič nedobra.
i ne duže pomitno, ščob na njogo žalilysja.
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 23:12Ce ne apostrof. :no: Ď, ď i Ť, ť — je nerozdilnymy literamy, jaki majuť nazwu:
A ščo robyty z m'jakymy дь і ть? Nevže zamistj akutu vykorystovuvaty apostrof? Ale jak, ce takyj nesmak?!
ЦитироватьIn Unicode, the letters are encoded at U+010E Ď latin capital letter d with caron (HTML: Ď)[1] and U+010F ď latin small letter d with caron (HTML: ď).i
(Wikipedia) (http://en.wikipedia.org/wiki/%C4%8E)
ЦитироватьIn Unicode, the letters are encoded at U+0164 Ť latin capital letter t with caron (HTML: Ť)[1] and U+0165 ť latin small letter t with caron (HTML: ť).
(Wikipedia) (http://en.wikipedia.org/wiki/%C5%A4)
Цитата: Lugat от февраля 9, 2014, 20:58Jak by jih ne nazyvaly, ale fakt je faktom — ce prosto "zlipleni" z apostrofom litery.Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 23:12Ce ne apostrof. :no: Ď, ď i Ť, ť — je nerozdilnymy literamy, jaki majuť nazwu:
A ščo robyty z m'jakymy дь і ть? Nevže zamistj akutu vykorystovuvaty apostrof? Ale jak, ce takyj nesmak?!
Цитата: Yoooo от февраля 9, 2014, 18:56Bo slowa jak rozirwani.
To pojasnitj, čomu?
Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 23:12Ja ne prybicznyk zahalnoho «perewodu ukrajinśkoji mowy na łatynyciu». Tak samo, jak ja ne prybicznyk perewodu wsich ukrajinciw na szryft Times New Roman czy Arial.
Po-druge, meta perevodu ukrainskoi movu na latynycju...
Цитата: Yoooo от февраля 9, 2014, 21:07Ce sprawa dyzajnu, a ne pryncypu.
Jak by jih ne nazyvaly, ale fakt je faktom — ce prosto "zlipleni" z apostrofom litery.
Цитата: Yoooo от февраля 9, 2014, 21:07Otož: ZLIPLENI!
Jak by jih ne nazyvaly, ale fakt je faktom — ce prosto "zlipleni" z apostrofom litery.
Цитата: Drundia от февраля 9, 2014, 21:18:UU: Otže: NEROZDILNI! :yes:Цитата: Yoooo от февраля 9, 2014, 21:07Otož: ZLIPLENI!
Jak by jih ne nazyvaly, ale fakt je faktom — ce prosto "zlipleni" z apostrofom litery.
Цитата: Python от февраля 7, 2014, 20:30
Ryska, rizka mistäť take ž pojednannä pryholosnych, ale bez mjakosti.
Цитата: Алексей Гринь от февраля 9, 2014, 22:13а шо похож ;up:Цитата: Python от февраля 7, 2014, 20:30
Ryska, rizka mistäť take ž pojednannä pryholosnych, ale bez mjakosti.OfftopПару секунд думал, что это словацкий.
Цитата: Yoooo от февраля 9, 2014, 21:07Nu, naspravdi tam toj že diakrytyk, ščo j u Šš, Čč, Žž - čeśka orfohrafija poznačaje mjakisť i šypläčisť identyčno, bo mjakych ź/ś/ć v nij nema. Choča tak, u Ľ, ľ, ď, ť vin i spravdi vyhlädaje jak apostrof.Цитата: Lugat от февраля 9, 2014, 20:58Jak by jih ne nazyvaly, ale fakt je faktom — ce prosto "zlipleni" z apostrofom litery.Цитата: Yoooo от февраля 8, 2014, 23:12Ce ne apostrof. :no: Ď, ď i Ť, ť — je nerozdilnymy literamy, jaki majuť nazwu:
A ščo robyty z m'jakymy дь і ть? Nevže zamistj akutu vykorystovuvaty apostrof? Ale jak, ce takyj nesmak?!
ЦитироватьNu, naspravdi tam toj že diakrytyk, ščo j u Šš, Čč, Žž - čeśka orfohrafija poznačaje mjakisť i šypläčisť identyčno, bo mjakych ź/ś/ć v nij nema. Choča tak, u Ľ, ľ, ď, ť vin i spravdi vyhlädaje jak apostrof.Do reči, ja ne rozumiju, čomu u velykyh bukvah D i T dlja poznačennja m'jakosti vykorystovujutj gaček, a ne akut? Haj vže jih mali varianty z apstrofom, ce šče zrozumilo – vysoki bukvy, ale naščo m'jaki propysni robyty neshožymy na inši?
Цитата: Yoooo от февраля 11, 2014, 22:24
Možlyvo, vygĺadaje takyj tekst i spravdi trohy krašče, ale nabyraty za takoju rozkladkoju - ce prosto žah. Sprobuju takož i variant iz akutamy na cyfrovomu ŕadi, ale zdajetśa meni, ščo ne nabagato zručniše bude.
Цитата: Yoooo от мая 4, 2014, 17:18Yoooоооо, чим Ваша система ѥ иньша нежь a∞-ичи [тъи самъи] повъторєнъи изразък иньшими людьми до Вас?
Oś, možete skačaty mij makros dla Word, jakyj bude robyty transliteraciju z kyrylyci na latynyću.
Z nym takož iduť dejaki pojasnenńa ščodo moei systemy i zrazok.
Цитата: Sandar от мая 4, 2014, 18:15Такє тут ужє бѣ нє вѣмь количи.
Тим, що вона називаєця своєю. Чоловік бачи яка абетка в чехів і яка в поляків, ще гаєвицю бачи. Потім пише текст україньскою в ческій чи польскій графіці. І вуаля — свій власний ориґінальний варіант латинки готовий. Можна дїлитися з друзями-патріотами. ;D
Цитата: Yoooo от мая 4, 2014, 19:02Ага ;)
Elischua, Sandar чим вас так чіпляє слово "моя"? Чи вам так подобається критикувати все підряд, що на очі попадає? У цій темі кожна людина пропонує свій варіант латинізації, який має якісь відмінності від інших. Я ж не кажу, що новий алфавіт винайшов, чи взагалі нову систему письма.
Цитата: Sandar от мая 4, 2014, 20:08Ось. :yes:Цитата: Yoooo от мая 4, 2014, 19:02Ага ;)
Elischua, Sandar чим вас так чіпляє слово "моя"? Чи вам так подобається критикувати все підряд, що на очі попадає? У цій темі кожна людина пропонує свій варіант латинізації, який має якісь відмінності від інших. Я ж не кажу, що новий алфавіт винайшов, чи взагалі нову систему письма.
Слово не чіпляє. Просто такі варіанти бачено перебачено.
Цитата: Sandar от мая 4, 2014, 20:08То що, тепер всім треба передивитись ці 146 сторінок щоб перевірити, чи видавав вже хтось подібну версію?
Слово не чіпляє. Просто такі варіанти бачено перебачено.
Цитата: Yoooo от мая 5, 2014, 11:10Я не проти Вашого варіанта. Можна користати. :yes:Цитата: Sandar от мая 4, 2014, 20:08То що, тепер всім треба передивитись ці 146 сторінок щоб перевірити, чи видавав вже хтось подібну версію?
Слово не чіпляє. Просто такі варіанти бачено перебачено.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 4, 2014, 18:07Dougye oudalo.
Üü - vdalo vźato zi slovaćkoji
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 4, 2014, 18:07Pryklady vžyvannä?
Ää, Üü - vdalo vźato zi slovaćkoji
Цитата: Python от июля 4, 2014, 20:57mäso, скорочення j, те ж і українській, наприклад у слові свято (sväto)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 4, 2014, 18:07Pryklady vžyvannä?
Ää, Üü - vdalo vźato zi slovaćkoji
Цитата: Python от июля 4, 2014, 20:57deväť, záväzok, päta, pamäť, mäkký, ( Hláska ä sa môže vyskytovať iba po spoluhláskach b, m, p, v)Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 4, 2014, 18:07Pryklady vžyvannä?
Ää, Üü - vdalo vźato zi slovaćkoji
Цитата: Sandar от июля 8, 2014, 22:53Ukrajinśka hrafika nablyžena do fonetyčnoho pryncypu zapysu, choča j ce ne zavažaje nam vykorystovuvaty kupu etymolohičnych pravyl u pravopysi. Perevahy cijeji systemy u vykorystanni lyše hrafiky susidnich slovjanśkych krajin, ščo korystujutśa latynkoju. Podruhe, jiji fonematyčnyj pryncyp. I zreštoju jiji transliteracija z kyrylyceju (korysna rič, nakštalt latynky u Serbiji).
Якщо така графіка орієнтована на стандартну орфографію, то вона позбавлена сенсу. Є просто транслїт і годї.
Цитата: DarkMax2 от июля 9, 2014, 22:00Widsutnisť mjakych ď, ť, jaki dowodyťsia braty z cześkoji (u polakiw wony perejšzly w dź, ć). Nu j wiczna probłema ia/iu/ie/io.
Польська графіка з орфографією які проблеми має?
Polśka grafika z orfografijeju jaki problemy maje?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 9, 2014, 21:18Є транслїт же ж!Цитата: Sandar от июля 8, 2014, 22:53Ukrajinśka hrafika nablyžena do fonetyčnoho pryncypu zapysu, choča j ce ne zavažaje nam vykorystovuvaty kupu etymolohičnych pravyl u pravopysi. Perevahy cijeji systemy u vykorystanni lyše hrafiky susidnich slovjanśkych krajin, ščo korystujutśa latynkoju. Podruhe, jiji fonematyčnyj pryncyp. I zreštoju jiji transliteracija z kyrylyceju (korysna rič, nakštalt latynky u Serbiji).
Якщо така графіка орієнтована на стандартну орфографію, то вона позбавлена сенсу. Є просто транслїт і годї.
Цитата: Sandar от июля 10, 2014, 01:23Система трансліту, використовувана нині офіційно, не орієнтована на стандартну кириличну орфографію (наприклад, і/ї/й після голосних у ній однаково передаються латинським i; традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних; м'якість приголосних передається лише перед і та йотованими — в решті випадків опускається) — це приблизна передача української фонетики з орієнтацією на тих, хто половини цієї фонетики не чує.
Є транслїт же ж!
Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16Й теж? Думав, що Й завжди Y.Цитата: Sandar от июля 10, 2014, 01:23Система трансліту, використовувана нині офіційно, не орієнтована на стандартну кириличну орфографію (наприклад, і/ї/й після голосних у ній однаково передаються латинським i; традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних; м'якість приголосних передається лише перед і та йотованими — в решті випадків опускається) — це приблизна передача української фонетики з орієнтацією на тих, хто половини цієї фонетики не чує.
Є транслїт же ж!
Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Дарма ускладнюють.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Лишень початкове.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 10:25Напевно, малось на увазі -ий та -ій, які передаються як y. Останнім часом цього правила не дотримуються.Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Лишень початкове.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16:???
традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних
Цитата: DarkMax2 от июля 11, 2014, 10:26-ий та - ій передаються як -ii.Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 10:25Напевно, малось на увазі -ий та -ій, які передаються як y. Останнім часом цього правила не дотримуються.Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Лишень початкове.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 20:49Бачив як yi.Цитата: DarkMax2 от июля 11, 2014, 10:26-ий та - ій передаються як -ii.Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 10:25Напевно, малось на увазі -ий та -ій, які передаються як y. Останнім часом цього правила не дотримуються.Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Лишень початкове.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: SIVERION от июля 12, 2014, 11:33g-г, gh-ґШо? Может kg?
Цитата: DarkMax2 от июля 12, 2014, 13:19італійці Ґ передають через Gh, так що це не моя власна вигадкаЦитата: SIVERION от июля 12, 2014, 11:33g-г, gh-ґШо? Может kg?
Цитата: SIVERION от июля 12, 2014, 13:33Це ви про г перед е та і? Це зовсім інше.Цитата: DarkMax2 от июля 12, 2014, 13:19італійці Ґ передають через Gh, так що це не моя власна вигадкаЦитата: SIVERION от июля 12, 2014, 11:33g-г, gh-ґШо? Может kg?
Цитата: DarkMax2 от июля 12, 2014, 13:35ну у мене gh аби не читалося як г, ще у мене ідея gg-ж, а не zs, наприклад Knígarná-Kníggkowý, Wagí-Waggký, Г з Ж взаємопов'язані тому таке відображання було б більш логічнеЦитата: SIVERION от июля 12, 2014, 13:33Це ви про г перед е та і? Це зовсім інше.Цитата: DarkMax2 от июля 12, 2014, 13:19італійці Ґ передають через Gh, так що це не моя власна вигадкаЦитата: SIVERION от июля 12, 2014, 11:33g-г, gh-ґШо? Может kg?
Усякі gu/gh пишуть в таких орфографіях, аби не читалося як ж/дж.
Цитата: Elischua от июля 11, 2014, 19:57Poyasnity decto mené, pro cyto tse bé?Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16:???
традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних
Цитата: Elischua от июля 12, 2014, 14:45Кирилиця: поліамід, поляк, поліуретан, полюс, поліетилен, Полєніна.Цитата: Elischua от июля 11, 2014, 19:57Poyasnity decto mené, pro cyto tse bé?Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16:???
традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних
Цитата: Python от июля 12, 2014, 14:50Gifõty ge cexui sw slofacui is odinacuimi 'ti', 'di', 'ni' raz dylya znacenia mẽcucoye uimulfui õ pitomuix slofax, raz dylya tfyrdoye õ slofax tyoudyuix.Цитата: Elischua от июля 12, 2014, 14:45Кирилиця: поліамід, поляк, поліуретан, полюс, поліетилен, Полєніна.Цитата: Elischua от июля 11, 2014, 19:57Poyasnity decto mené, pro cyto tse bé?Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16:???
традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних
Трансліт: poliamid, poliak, poliuretan, polius, polietylen, Polienina.
Як у трансліті слід читати ia/iu/ie, не знаючи кириличного оригіналу?
Цитата: DarkMax2 от июля 12, 2014, 09:39Перепрошую, -ий та - ій передаються як -yi та -ii.Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 20:49Бачив як yi.Цитата: DarkMax2 от июля 11, 2014, 10:26-ий та - ій передаються як -ii.Цитата: Sirko от июля 11, 2014, 10:25Напевно, малось на увазі -ий та -ій, які передаються як y. Останнім часом цього правила не дотримуються.Цитата: Python от июля 10, 2014, 12:50Лишень початкове.Цитата: DarkMax2 от июля 10, 2014, 10:17У теперішньому офіційному трансліті початкове й кінцеве Й передається як Y, а Й всередині слова — як I.
Й теж? Думав, що Й завжди Y.
Цитата: Python от июля 12, 2014, 14:50Pidhotujte perelik sliv de vykorystovujuťsia ia, io, iu, ie v riznych pročytanniach i ja napyšu jich kyrylkoju, podyvymoś čy možna vzahali schybyty)Цитата: Elischua от июля 12, 2014, 14:45Кирилиця: поліамід, поляк, поліуретан, полюс, поліетилен, Полєніна.Цитата: Elischua от июля 11, 2014, 19:57Poyasnity decto mené, pro cyto tse bé?Цитата: Python от июля 10, 2014, 10:16:???
традиційна проблема нерозрізнення іа/іу/іе та я/ю/є після приголосних
Трансліт: poliamid, poliak, poliuretan, polius, polietylen, Polienina.
Як у трансліті слід читати ia/iu/ie, не знаючи кириличного оригіналу?
Цитата: Python от июля 15, 2014, 13:22Для цего йснуют словники. Якщо зі словом не знайомий, нашо його взагалї читати перед зверненнєм до словника?
Мінімальних пар тут, імовірно, нема взагалі чи майже нема. Однак, не знаючи ні вимови слова, ні його кириличного написання, однозначно прочитати його транслітерацію неможливо.
Цитата: Python от июля 15, 2014, 13:22dlia cioho je fonetyčna transkrypcija.
Мінімальних пар тут, імовірно, нема взагалі чи майже нема. Однак, не знаючи ні вимови слова, ні його кириличного написання, однозначно прочитати його транслітерацію неможливо.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 15, 2014, 19:39Українська кирилиця без неї обходиться якось ;)
dlia cioho je fonetyčna transkrypcija.
Цитата: Python от июля 15, 2014, 19:52А нафіга, якщо нема орфоепії? А орфоепії нема, бо укр. мова не потрібна.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 15, 2014, 19:39Українська кирилиця без неї обходиться якось ;)
dlia cioho je fonetyčna transkrypcija.
Цитата: Sandar от июля 15, 2014, 20:45Справжні українці завжди поводяться так, ніби їх мало ;)
Нас мало.
Цитата: Python от июля 15, 2014, 19:52Tob'to за водою uimulfẽty fyxõdui po Oucrayiné odinaco?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 15, 2014, 19:39Українська кирилиця без неї обходиться якось ;)
dlia cioho je fonetyčna transkrypcija.
Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 09:26Що саме маєте на увазі?Цитата: Python от июля 15, 2014, 19:52Tob'to за водою uimulfẽty fyxõdui po Oucrayiné odinaco?Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 15, 2014, 19:39Українська кирилиця без неї обходиться якось ;)
dlia cioho je fonetyčna transkrypcija.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 12:13Достане и мьньшь краинïи приклад. Питоне, имѫ на умѣ [zɑwo`dɔjʊ], [zɑwo`dojʊ], [zɑwo̝`dojʊ], [zɒwo`dɔjʊ], [zɑwo`dɒjʊ], [zɒwu`dɔjʊ~zɒwo̝`dɔjʊ].
За водов, може. Це ж тоже по-українски.
Цитата: Python от июля 16, 2014, 19:53А я не кажѫ, ожє розбѣжьности ѫ вымълви причинѧть нєдорозумѣння мєџи носиями рѡзьных нареччь, алє про твьрџѥньѥ ни би кыриличьнє украïньскє писмо тъчьно пєрєдасть звѫкы.
Гадаю, більшість носіїв української мови сприймають такі розбіжності як незначні, що не впливають на зміст, скоріш як одне й те ж слово, вимовлене з різними акцентами, ніж як різні слова.
Цитата: Python от июля 16, 2014, 20:28Донє тут на форѣ дьля дєкотрых ѡдмѣна вымълва ѡд ïх мѣстьцовоѥ ѥ нєадєкватьна, таи поза форъм таки рєакции истрѣчах, а ты кажешь адєкватьна. А ожє «изрозумѣла» то нѣ ничь – на слух и из иньших словяньскых мълв дєколи ѥ розумѣти при иньшому писмѣ.
Достатньо точно, щоб вимова слова сприймалась іншими носіями як адекватна й зрозуміла.
Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 16:32ї? а не "и"?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 12:13Достане и мьньшь краинïи приклад. Питоне, имѫ на умѣ [zɑwo`dɔjʊ], [zɑwo`dojʊ], [zɑwo̝`dojʊ], [zɒwo`dɔjʊ], [zɑwo`dɒjʊ], [zɒwu`dɔjʊ~zɒwo̝`dɔjʊ].
За водов, може. Це ж тоже по-українски.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 20:56Дє?Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 16:32ї? а не "и"?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 12:13Достане и мьньшь краинïи приклад. Питоне, имѫ на умѣ [zɑwo`dɔjʊ], [zɑwo`dojʊ], [zɑwo̝`dojʊ], [zɒwo`dɔjʊ], [zɑwo`dɒjʊ], [zɒwu`dɔjʊ~zɒwo̝`dɔjʊ].
За водов, може. Це ж тоже по-українски.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 20:58Нє вѣмь лѣпьшѥ писати *(н)-ь-ъи. *krai-inio- мѧкъка основа.
краинїи
Цитата: Python от июля 16, 2014, 20:47Декотри можѫть бути писани hє завудою, зоводою, зовудою, завудую.
Наведені Вами відмінності в вимові «за водою» не виходять за рамки однозначного сприйняття — будь-який з них може бути записано лише як «за водою», а не, скажімо «за фатою». Я навіть не скажу точно, який із цих варіантів відповідає моїй вимові.
Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 21:11Думаю, малі дїти в школї так і пишут.Цитата: Python от июля 16, 2014, 20:47Декотри можѫть бути писани hє завудою, зоводою, зовудою, завудую.
Наведені Вами відмінності в вимові «за водою» не виходять за рамки однозначного сприйняття — будь-який з них може бути записано лише як «за водою», а не, скажімо «за фатою». Я навіть не скажу точно, який із цих варіантів відповідає моїй вимові.
Ни я не вѣмь, котръи ѥ твѡи, ко бим чул, казал.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:13Вьси прикметьники м.р. имѫть тъи самъи кѡн -ъи (ыи), чи то мѧкъкоѥ або твьрдоѥ оснѡв. Морфологичьна рѡзьница меџи прикметьникы hе краинïи та оными hе пильнъи ѥ ѫ иотованѡи основѣ hе krai-in-+i-+-ыи неже у основах hе pīl-in-+-ыи. Припона -in- ѥ у обу, алє ид пьрвому ище притъчено /j/, якым пак j+ыи -> /jɪj/.
Єсть слово "одностайний"... "трамвайний"... підходит для аналогії?
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:16Ose finynicyske. :)Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 21:11Думаю, малі дїти в школї так і пишут.Цитата: Python от июля 16, 2014, 20:47Декотри можѫть бути писани hє завудою, зоводою, зовудою, завудую.
Наведені Вами відмінності в вимові «за водою» не виходять за рамки однозначного сприйняття — будь-який з них може бути записано лише як «за водою», а не, скажімо «за фатою». Я навіть не скажу точно, який із цих варіантів відповідає моїй вимові.
Ни я не вѣмь, котръи ѥ твѡи, ко бим чул, казал.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:37:yes:
Вінницке? :-[
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:38Take tfyrdénie õ cotrwm iznix ye?
Я комбіную Поділске, Черкаске і Полтавске. :-[
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:54Wn ne zaifuy ci lixynyuy, ь tout ye morphologicyn iz priponui -ьск (-ysc-).
а та "л" не тверда. на що лишній знак?
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 22:07To ye na tobé, ale morphologicyno tac.
Полтавьске маю писати?
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:13Знаю лише «крайнїй». «Крайній» (з непом'якшуючим і) можливе лише як давальний відмінок жіночого роду прикметника «крайний», але такого в українській мові нема.
Це щодо крайнїй і крайній
Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:13Ay, ya todé ne zamétix... Ne ima dua крайнїй ta крайній, lixye odin.
Це щодо крайнїй і крайній
Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:02[ɟ~dj], mẽcuca.Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:05Чому?Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:02mẽcuca.Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Python от июля 16, 2014, 23:34Oucrayinysca mulua colum XVI st. zna tuarui he craiy[nɪ]y, tob'to o tfyrdwy prigolosucé. Samo tse slofo ne ceux õ tacwy zuõcofwy podobé, ale ceul em try[tɪ]y, si[nɪ]y.Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 21:13Знаю лише «крайнїй». «Крайній» (з непом'якшуючим і) можливе лише як давальний відмінок жіночого роду прикметника «крайний», але такого в українській мові нема.
Це щодо крайнїй і крайній
З іншого боку, написання «крайнїй» у желехівці може відповідати двом варіантам вимови: «крайньий» (називний відмінок чоловічого роду) та «крайнїй» (давальний відмінок жіночого роду)
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:06Mwy wtfét ye, oge zalegity wd narecia mulfyca. :yes:
так у "крайн й" "н" мяка чи на пів мяка? Нехай не тверда, але й не зовсім мяка чи як?
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:07Slofo »délo« tui yaco mulfixy? O mẽcucwm /d/ abo lémẽcucwm abo tfyrdwm?Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:05Чому?Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:02mẽcuca.Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:06Завжди м'яка. Хоча «і» може звучати високо в Д. ж. й низько (наближено до «и») в Н. ч.
так у "крайн й" "н" мяка чи на пів мяка? Нехай не тверда, але й не зовсім мяка чи як?
Цитата: Python от июля 17, 2014, 00:18Ѡдкы "завжьды", коли я'cми чул рѡзьно – и мѧкъко и лѣмѧкъко и твьрдо?Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:06Завжди м'яка. Хоча «і» може звучати високо в Д. ж. й низько (наближено до «и») в Н. ч.
так у "крайн й" "н" мяка чи на пів мяка? Нехай не тверда, але й не зовсім мяка чи як?
В максимовичівці це відповідало написанню «крайнêй» і «крайнîй».
Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:18Лїмяким???Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:07Slofo »délo« tui yaco mulfixy? O mẽcucwm /d/ abo lémẽcucwm abo tfyrdwm?Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:05Чому?Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:02mẽcuca.Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
Цитата: Python от июля 17, 2014, 00:18Спасибі.Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:06Завжди м'яка. Хоча «і» може звучати високо в Д. ж. й низько (наближено до «и») в Н. ч.
так у "крайн й" "н" мяка чи на пів мяка? Нехай не тверда, але й не зовсім мяка чи як?
В максимовичівці це відповідало написанню «крайнêй» і «крайнîй».
Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:22А в якій саме відмінковій формі відбувалося стверднення? І де саме (в якій місцевості) Ви чули таку вимову?
Ѡдкы "завжьды", коли я'cми чул рѡзьно – и мѧкъко и лѣмѧкъко и твьрдо?
Цитата: Python от июля 17, 2014, 00:25тяжко роздїлити вимову д.ж. і н.ч. :'(Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:22А в якій саме відмінковій формі відбувалося стверднення? І де саме Ви чули таку вимову?
Ѡдкы "завжьды", коли я'cми чул рѡзьно – и мѧкъко и лѣмѧкъко и твьрдо?
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:23="troxui mẽcucwm". Cyomou ot'se »délo« syõdui ne tẽcne?? todé - délo. Coli bõ tout rwzyni natiscui, to isce buimy rozoumél, a to... :what:Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:18Лїмяким???Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:07Slofo »délo« tui yaco mulfixy? O mẽcucwm /d/ abo lémẽcucwm abo tfyrdwm?Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:05Чому?Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:02mẽcuca.Цитата: Elischua от июля 16, 2014, 23:11В першім слові тут "d" мяка чи яка?Цитата: Sandar от июля 16, 2014, 23:09Todé nafwcyto puitexy yaco ti ye pisati? :)
Елїшуа, в мене ж, як і в стандарта, не морфологічне письмо. В стандартному "подільський" мякий знак не ради морфології, а ради мякості. В мене ті ж принципи, що й у стандарта, лише з малими та недолугими змінами.
"Дїло" того не стосується ж?
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:26Про чітке «ьи» чув переважно від ДаркМакса (Слобожанщина). Схоже, західніше ця різниця стирається — звичайне «и» звучить дещо вище, а «м'яке и» стає ідентичним «і» — для мене це лише не дуже виразна тональна різниця, а десь її, можливо, нема зовсім.
тяжко роздїлити вимову д.ж. і н.ч.
Цитата: Python от июля 17, 2014, 00:25М.од. Чул ѥм ѡд рѡзьных людьи – ужє достємєно тѧжько ѥ пригадати, алє нє иначє моя прабабьца (из Виньничьщины) тако мълви.Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 00:22А в якій саме відмінковій формі відбувалося стверднення? І де саме (в якій місцевості) Ви чули таку вимову?
Ѡдкы "завжьды", коли я'cми чул рѡзьно – и мѧкъко и лѣмѧкъко и твьрдо?
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 00:29Todui ye inysyuy paralelynuy tuar, doublet, ale imety inysyõ morphologiõ, tucynéisye inysyõ cwnycwfucõ.
Тоды...
?
Чи я марю?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от июля 17, 2014, 17:10Nafwcyto õ zagalé õ oucrayinyscwy mulfé taki xuimerui communisticynoye dobui?
До речі як латинкою читати nachvardija? нахвардія чи може нацгвардія? Може краще gh для звку г, а g для ґ ?
Цитата: Sandar от июля 17, 2014, 23:29
На худий кінець це не великоросизм?
Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 17:39gege.
communisticynoye dobui
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 00:26Ya seriozyno. :yes: :donno:
:))))
а якщо серйозно?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:02
Цей вираз на два народи, чи wd великоросів він запозичений?
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 01:04Я хотїв дознати, чи великороси його собі від нас запозичили. Але твій натяк можна тлумачити і як указівку на його запозичений від великоросів характер у нашій мові. Остання інтерпретація влучна?Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:02
Цей вираз на два народи, чи wd великоросів він запозичений?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:20:yes:Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 01:04Я хотїв дознати, чиЦитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:02
Цей вираз на два народи, чи wd великоросів він запозичений?великороси його собі від нас запозичили. Але твій натяк можна тлумачити і як указівку на його запозичений від великоросів характер у нашій мові. Остання інтерпретація влучна?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:48:donno: :???
Та я не проти запозичень. Запозичення від великоросів я тілки вітаю (окрім фонетичних)
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:50"Na xouduy cwnyc" bé lixy pro isposwb pisania latinucoyõ.
В виразї " на худий кінець" предполагається, що кінец тонкий чи поганий? Ладно, на цей вопрос не нада одвічати...
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:50
Ладно, на цей вопрос не нада одвічати...
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 01:56Людиска придумали такий риторичний прийом, не борони бути людиском.Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:50
Ладно, на цей вопрос не нада одвічати...OfftopTodé i ne cladi puitanie. ;)
Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 17:45"ts" w slovi "Natsionalyna" — ce kónec? Yakšo tak, vin tonkiy či poganiy?
Nationalyna Guardia (na xouduy cwnyc Natsionalyna Guardia) > NG, Nat.Guardia (Nats.Guardia).
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 02:06xouduy, tob'to "gwrysyuï", "ne nailépysyuï".Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 17:45"ts" w slovi "Natsionalyna" — ce kónec? Yakšo tak, vin tonkiy či poganiy?
Nationalyna Guardia (na xouduy cwnyc Natsionalyna Guardia) > NG, Nat.Guardia (Nats.Guardia).
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 02:10Українці худим називают тонке, а погане вони худим не називают. Я із своєї статури худий. Чи я поганий?Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 02:06xouduy, tob'to "gwrysyuï", "ne nailépysyuï".Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 17:45"ts" w slovi "Natsionalyna" — ce kónec? Yakšo tak, vin tonkiy či poganiy?
Nationalyna Guardia (na xouduy cwnyc Natsionalyna Guardia) > NG, Nat.Guardia (Nats.Guardia).
P.S. I yacuï ismuisl tout dasty slofo tunucuy?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 02:17Leudin ye tunucuy ci libafuy, ci sceupluy abo sceupynuy. Mené né do podobui 'poganuy', bo mi tẽcne na 'poganystuo'. A slofo 'xouduy/xoudo' izpocwn fécou bé isprofodilo tẽm 'zuluy' popri 'tunucuy'. Tob'to coli 'tunucuy' ye prosto 'tunucuy', to 'xouduy' ye 'zulo-tunucuy [yacwstyno]'. Moga isce ploxo, ploxuy. ;) :yes:Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 02:10Українці худим називают тонке, а погане вони худим не називают. Я із своєї статури худий. Чи я поганий?Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 02:06xouduy, tob'to "gwrysyuï", "ne nailépysyuï".Цитата: Elischua от июля 17, 2014, 17:45"ts" w slovi "Natsionalyna" — ce kónec? Yakšo tak, vin tonkiy či poganiy?
Nationalyna Guardia (na xouduy cwnyc Natsionalyna Guardia) > NG, Nat.Guardia (Nats.Guardia).
P.S. I yacuï ismuisl tout dasty slofo tunucuy?
Нинаравиця менї таке дискримінативне запозиченнє...
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 03:17:yes:
Либавий?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 03:17Sinonima. Ne réduke.
А поганство це рідке слово. Частїше ідолопоклонство.
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 03:18:tss:
Цікаво, ти християнску релїгію вважаєш поганством?
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 03:24Не диво, що тобі догоднїше уникати слова "поганий".Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 03:18:tss:
Цікаво, ти християнску релїгію вважаєш поганством?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 04:07Oto yaco?
Чекай, а слово злий? Його мало?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 04:07Nicuda esi ne ceul rousyske "худо-бедно", "на худой конец"? :???
Буду подумки міняти слово "худий" зі значеннєм "поганий" в твоїх текстах на слово "поганий".
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 04:14Ото ж, мало. Треба ще "поганий". А проти "худий" я з ідеологічних міркувань протестую. ::)Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 04:07Oto yaco?
Чекай, а слово злий? Його мало?
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 01:50О я тут кому перед "чи поганий" мав поставити! Може через те було неясно що я питаю...
В виразї " на худий кінець" предполагається, що кінец тонкий чи поганий? Ладно, на цей вопрос не нада одвічати...
Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 05:05Crõtéte. :smoke:
А з поганством... Можна так закрутити, що все нехристиянске буде поганским. :green:
Цитата: Elischua от июля 20, 2014, 06:47Ну ти знаєш етимологію цего християнского (не жидівского) слова. В опозиціі "християнин-поганин" жидів не було. Тому твоі чи чиісь іще погляди на поняття "ідола" і "ідолопоклонства" не опредїляют зміст опозиціі "християнство-поганство". Я перебільшив, жидів опредїлити поганами не можна, слово стосувалося еленїстичних простонародних култів.Цитата: Sandar от июля 20, 2014, 05:05Crõtéte. :smoke:
А з поганством... Можна так закрутити, що все нехристиянске буде поганским. :green:
Цитата: Бондаревъ от июля 20, 2014, 19:38барsо - dobruy pocẽtuc cistyenia wd lẽdyscinui (polonizmwf). ;up:
Я личю что латиница не барsо потрѣбна язычiю малорусскому. Але потрѣбно чистити говоръ нашь улюбленный вôтъ наплыву съвсѣмъ чюждихъ полонизмôвъ якы сутъ лише абы не быти близкыми до братнего книжнаго языку русскаго. Навъчто намъ всѣ ты дахы аще лѣпше коли мамъi кръiшю надъ головою.
Цитата: Бондаревъ от июля 20, 2014, 19:55Mimoxwdy, tse ye cyto za polysco-rousysco-bulgaryscõ xuimerõ - съложьннъiмъ?
Азъ въ кѫщѣ млъвiѫ съръжикъмъ съложьннъiмъ отъ ѧзъiковъ польскаго русскаго и староблъгарьскаго.
Цитата: kalina415 от ноября 25, 2014, 12:19:what:
23. Qq - щ
24. Qq (волнистая) - кв
31. Vv - ж
32. Vv (волнистая) - дж
Цитата: kalina415 от ноября 25, 2014, 12:19Нужность самостоятельной буквы для [ks] Вы наверняка видите в частотности этого сочетания в украинском языке.
35. Хх (волнистая) - кс
Цитата: kalina415 от ноября 25, 2014, 12:19Избранные примеры особо подтверждают Ваше заключение о Вашем же изобретении
Данный вариант я считаю лучшим во-первых не читая текста видно, что это не польский, не чешский, не, тем более ни немецкий, а именно украинский текст, во-вторых для иноязычных в т. ч. и русскоязычных такой текст будет легко доступен (при приобретении небольших навыков).
Цитата: kalina415 от ноября 27, 2014, 11:14Считали, небось.
"Кв" и "кс" в западноевропейских языках выделены в отдельные буквы, т. е. данные буквосочетания образовали сложные звуки, слов, которые имеют не так уж и много, во всяком случае не больше, чем в украинском языке.
Цитата: kalina415 от ноября 27, 2014, 11:14А насчёт "дж" и "дз", то в украинском языке это совершенно самостоятельные звуки, которые кирилицей были лишины статуса отдельной буквы.В словах ѡджѧти (віджати), ѡдзыв (відзив) совершенно самостоятельные звуки [ʤ], [ʣ]?
Цитата: kalina415 от ноября 27, 2014, 11:14И последнее. Огромное спасибо Elischua и Pawlo за коментарии.Был бы толк.
Цитата: kalina415 от ноября 28, 2014, 10:34Особисто я в слові Наддніпрящина вимовляю не звичайне д а подовжене
Так в чём проблема? Соблюдая нормы украинского языка, если приставка заканчивается на "d", а корень начинается на "v" или "z", то так и пишем, другое дело "дзвiн", "бджола". В слове "Надднiпрянщина" пишем две "д", хотя произносим только одну.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:27Щось не чув про латинографічні давньоруські пам'ятки (хіба що про ранні слов'янські на римських/візантійських територіях, але й їх мізер). Глаголичні т. зв. київські листи більш відомі.
Як я розумію, ще за часів раннього поширення християнства в Київській Русі застосовувалась латинська графіка поряд з грецькою для запису давньоукраїнської мови.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:27На один практичний недолік я вказую постійно — проблема двозначності читання ia, iu, ie (що, можливо, не було проблемою в ХІХ ст., але є проблемою нині, коли українська мова вже ввібрала купу запозичень зі сполученнями голосних). Причому, складається враження, цей баг навмисне переносять у всі нові латиниці, щоб зробити їх завідомо непридатними до повноцінної конкуренції з сучасною українською кирилицею.
Чому не прийняти за офіційну латиничну транслітерацію абетки "їречківку".
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 01:51тобто те ж слово "найобізнаніший" в кирилиці вас не турбує)) і+голосна в якості диграфа це не питання розрізнення цього диграфа, а лише односторонньої транслітераціїЦитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:27Щось не чув про латинографічні давньоруські пам'ятки (хіба що про ранні слов'янські на римських/візантійських територіях, але й їх мізер). Глаголичні т. зв. київські листи більш відомі.
Як я розумію, ще за часів раннього поширення християнства в Київській Русі застосовувалась латинська графіка поряд з грецькою для запису давньоукраїнської мови.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:27На один практичний недолік я вказую постійно — проблема двозначності читання ia, iu, ie (що, можливо, не було проблемою в ХІХ ст., але є проблемою нині, коли українська мова вже ввібрала купу запозичень зі сполученнями голосних). Причому, складається враження, цей баг навмисне переносять у всі нові латиниці, щоб зробити їх завідомо непридатними до повноцінної конкуренції з сучасною українською кирилицею.
Чому не прийняти за офіційну латиничну транслітерацію абетки "їречківку".
Якщо ж ми говоримо про їречківку в якості офіційного національного трансліту, недоліком стає зав'язаність її на діакритиках, які при перекладі на найбільш ходову в нас англійську мають здатність губитись. Хоча й теперішній офіційний трансліт нікудишній, згоден.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:00У словниках — позначаємо завжди. Та й непозначеність змістотворчого наголосу у звичайному тексті — часто лише наслідок обмеженості технічних засобів.
в нашій мові ми не позначаємо наголос в тексті майже ніколи
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:58Ну, це справді недолік. Важко сказати, чому орфографії сучасного типу відмовились від апострофа на межі префікса та простої голосної (що, до речі, вже було в желехівці). Але й більшість пропонованих латиниць не пропонують адекватного вирішення цієї проблеми.
тобто те ж слово "найобізнаніший" в кирилиці вас не турбує)) і+голосна в якості диграфа це не питання розрізнення цього диграфа, а лише односторонньої транслітерації
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 02:13Висновок - ЦЕ НЕ Є ПРОБЛЕМА!Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 01:58Ну, це справді недолік. Важко сказати, чому орфографії сучасного типу відмовились від апострофа на межі префікса та простої голосної (що, до речі, вже було в желехівці). Але й більшість пропонованих латиниць не пропонують адекватного вирішення цієї проблеми.
тобто те ж слово "найобізнаніший" в кирилиці вас не турбує)) і+голосна в якості диграфа це не питання розрізнення цього диграфа, а лише односторонньої транслітерації
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 02:24Латинізований Кобзар Шевченка виданий Драгомановим був! ще є рукописний Кобзар, написаний латиницею! Історичні передумови я описав раніше. До чого тут москаль взагалі не розумію. Для мене латинка краща фонетично і легше читається, навпаки легше пристосовує інші мови, що користаються латинкою, до нашої, а не їм полегшує розуміння української, як багато хто думає, хоча..
У білорусів традиція застосування латинки глибша, ніж у нас. Якби Шевченко чи ще хтось із великих класиків частину своїх першодруків видав латинкою, гадаю, українська латиниця мала б ширше застосування. Нині ж це або непрактична версія трансліту (якщо основна латинографічна мова, з якою ми маємо справу — англійська, а не польська, чеська чи словацька), або «українці, пишіть латиницею, щоб москалі не прочитали».
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:35Але це не привід, щоб на неї справді переходити.
у білорусів, якби і використання арабиці набагато глибші від нашої )))
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:38При бажанні, для української мови можна пристосувати не лише кирилицю й латиницю, а й єврейське письмо, арабицю, деванагарі чи китайські ієрогліфи. Однак, не маючи традиції (іншими словами, звички й досвіду) читання й запису української мови цими письменами, більшості з нас буде це незручно.
позаяк латинка це не питання літературності мови, а лише паралельного використання її графіки
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:31Видані/переписані вже після Шевченка? Першодрук був кириличним, як і оригінальний рукопис автора.
Латинізований Кобзар Шевченка виданий Драгомановим був! ще є рукописний Кобзар, написаний латиницею!
Цитата: Vertaler от сентября 11, 2005, 20:47Ukraïnśka mova - schidnoslovjanśka mova, vchodyť do odnijeï pidhrupy z rosijśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukraïnśka schoža na ci dvi movi, ale male kiĺka velykych osoblyvostej. Istoryčno biloruśka ta ukraïnśka movy pochoďať z davńoruśkoï (ne plutaty z "rosijśkoju") abo davńoukraïnśkoï movy. Prote literaturna ukraïnśka podibniša do slovaćkoï.
Ukrajinsĭka mova — schidnoslovjansĭka mova, vchodytĭ do odnijeji pidhrupy z rosijsĭkoju ta bilorusĭkoju. Pysĭmom ukrajinsĭka schoža na ci dvi movi, ale maje kilĭka velykych osoblyvostej. Istoryčno bilorusĭka ta ukrajinsĭka movy pochodĭatĭ z davnĭorusĭkoji (ne plutaty z ,,rosijsĭkoju") abo davnĭoukrajinsĭkoji movy. Prote literaturna ukrajinsĭka podibniša do slovacĭkoji.
Цитата: Vertaler от сентября 11, 2005, 20:47Prote literaturna ukrajinsĭka podibniša do slovacĭkoji.:uzhos:
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 03:12від невдоволення їречківкою ви плавно переходите до заперечення латинки для української мови взагалі. А ми часто потрапляємо в ситуації коли в Україні латинка конче необхідна, починаючи з закордонних паспортів, банківських і нотаріальних документів, офіційних назв фізичних і юридичних об'єктів (від назв торгових компаній, до дорожних знаків). На всьому Європейському континенті домінує латиниця, котра хоч і не є уніфікованою, але в кожній суверенній державі має свої чіткі правила прочитання. Ми хочемо мати всі блага європейської цивілізації, тож маємо змиритися і використати в національних інтересах латиницю. Щодо історичних засад використання латинки, ви неуважно читали мій попередній допис??? я писав що латинка використовувалась для запису української мови ще 1000ття тому. Достатньо давно ІМХО. Основна моя ідея, те що їречківка не виникла як окрема ідея ні звідки, це історична еволюція письма. І вам потрібний конкретний обсяг написаного чи надрукованого латинкою для її визнання? тоді напишіть скільки сторінок нею має бути написано, на якому папері і ким саме?)) В нинішній глобалізації суспільства і нашій відкритості до країн ЄС прийняття української латинки потрібне явище, бо і чужому навчаємось, і під своє пристосовуємо. Нема гарантій того, що через пів століття ми офіційно матимемо ще й китайські ієрогліфи у складі правопису.Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:38При бажанні, для української мови можна пристосувати не лише кирилицю й латиницю, а й єврейське письмо, арабицю, деванагарі чи китайські ієрогліфи. Однак, не маючи традиції (іншими словами, звички й досвіду) читання й запису української мови цими письменами, більшості з нас буде це незручно.
позаяк латинка це не питання літературності мови, а лише паралельного використання її графіки
Цитата: Pawlo от декабря 6, 2014, 13:53ніяким чином не хочу змінювати мову,чи правопис)) латинка це збагачення існуючого правопису, що не вимагає зміни мовлення! не плутайте поняття мови і шрифту)))
Реально раздражають(пардон за суржикізм) люди які свій мовний патріотизм виявляють не в поширенні вже наявної укрмови а в спробах її якось переробити
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 13:12Не бачу зв'язку. Нас що, інвестиціями закидають, як на латинку перейдемо? ІМНО, це якось дешево — ставити «цивілізаційні блага» (читай: мрії про європейські зарплати) вище власної традиції.
Ми хочемо мати всі блага європейської цивілізації, тож маємо змиритися і використати в національних інтересах латиницю.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 13:12Не в кількості сторінок, а в їх відсотках порівняно з кількістю сторінок, надрукованих українською кирилицею. Не менше 20% протягом останніх 100 років.
І вам потрібний конкретний обсяг написаного чи надрукованого латинкою для її визнання? тоді напишіть скільки сторінок нею має бути написано, на якому папері і ким саме?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 13:12Джерела? Чи це лише Ваше припущення?
я писав що латинка використовувалась для запису української мови ще 1000ття тому.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 13:12Скажу більше, навіть кирилиця, радикально відмінна від тієї, до якої ми звикли, викликала б таку ж реакцію (хоча я і не проти поступового впровадження елементів деяких архаїчних орфографій).
від невдоволення їречківкою ви плавно переходите до заперечення латинки для української мови взагалі.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:31Ви про оце - "Jак умру, то поховаjте..."? А також Драгоманов видав у Женеві "Хіба ревуть воли, jак jасла повні?"
Латинізований Кобзар Шевченка виданий Драгомановим був!
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 03:12Atatürk doviv protılegne. Latınizaciö vrötue ukrainciv vid radönskoğo mınuloğo i agresıvnıh susidiv tak samo ök latınizaciö tureckoi vrötuvala Tureççınu vid islamizacii. Ce e cıvilizacijnıj vıbir. Kırılıcö vagkım töğarem töğne Ukrainu v bezodnü ruskoğo mira. Tomu zaraz vkraj neobhidno skınutı cej töğar ökomoğa şvıdşe i vhopıtısö za rötivne kolo latınkı! Haj zğıne klötıj spadok Bizantii ök zğınula vona! :green:Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 6, 2014, 02:38При бажанні, для української мови можна пристосувати не лише кирилицю й латиницю, а й єврейське письмо, арабицю, деванагарі чи китайські ієрогліфи. Однак, не маючи традиції (іншими словами, звички й досвіду) читання й запису української мови цими письменами, більшості з нас буде це незручно.
позаяк латинка це не питання літературності мови, а лише паралельного використання її графіки
Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 19:54Взагалі-то, сучасну Туреччину інколи розглядають як спадкоємицю Візантії :)
Haj zğıne klötıj spadok Bizantii ök zğınula vona!
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 20:11Hiba v Tureççını takıj ğerb?Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 19:54Взагалі-то, сучасну Туреччину інколи розглядають як спадкоємицю Візантії :)
Haj zğıne klötıj spadok Bizantii ök zğınula vona!
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 20:19
«Такий» герб багато в кого є — Росія, Чернігівщина, Албанія, Чорногорія...
А ось населення Туреччини — прямі нащадки візантійських греків, що потуречились і прийняли іслам. Власне, й Візантій/Константинополь/Царград нині більш відомий як Стамбул.
ЦитироватьAt his death, the role of the emperor as a patron of Eastern Orthodoxy was claimed by Ivan III, Grand duke of Muscovy. He had married Andreas' sister, Sophia Paleologue, whose grandson, Ivan IV, would become the first Tsar of Russia (tsar, or czar, meaning caesar, is a term traditionally applied by Slavs to the Byzantine Emperors). Their successors supported the idea that Moscow was the proper heir to Rome and Constantinople. The idea of the Russian Empire as the successive Third Rome was kept alive until its demise with the Russian Revolution.[161]Turkı ösno çoğo, a ot çoğo moskovıtı tudı phaütsö? Naj bi sö vvagalı naşçadkamı Ordı, şo bilşe shoge na pravdu...
Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 20:43Hiba pytanna ne rytorycne? :)
Nic ne reagofa na moye puitanie, i fyxi xydli dalye plẽsati cto cyto garazd.
Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 20:48Nou, ritoricyne. A nafwcyto'm'ho, otse puitanie, tout stafil?Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 20:43Hiba pytanna ne rytorycne? :)
Nic ne reagofa na moye puitanie, i fyxi xydli dalye plẽsati cto cyto garazd.
Anatomiu tra znaty navit tym, hto ne tese, ne lle i ne pyse!
Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 20:45Кого це хвилює? Варвари-германці он назвали свою державу Священною Римською Імперією — і нічого.
Naj bi sö vvagalı naşçadkamı Ordı, şo bilşe shoge na pravdu...
Цитата: Python от декабря 6, 2014, 20:11і взагалі без візантійського впливу Україну як і все східне слов'янство уявити собі не можна. без еї тут було б щосбь зовсім інше. краще, гірше невідомо але інше.Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 19:54Взагалі-то, сучасну Туреччину інколи розглядають як спадкоємицю Візантії :)
Haj zğıne klötıj spadok Bizantii ök zğınula vona!
Цитата: Elischua от декабря 8, 2014, 18:54Навіть ти не витримав)
Анатолей ;up: Вот, шта называется, совершенно свежий и проффессиональный подход к вопросу об украинском латинецей.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от декабря 8, 2014, 19:19:what:Цитата: Elischua от декабря 8, 2014, 18:54Навіть ти не витримав)
Анатолей ;up: Вот, шта называется, совершенно свежий и проффессиональный подход к вопросу об украинском латинецей.
Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 21:01Pan mrie pro karjeru Rodina i vahaesa, cy konce dla toho maty maturu patomorfologa? ;)Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 20:48Nou, ritoricyne. A nafwcyto'm'ho, otse puitanie, tout stafil?Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 20:43Hiba pytanna ne rytorycne? :)
Nic ne reagofa na moye puitanie, i fyxi xydli dalye plẽsati cto cyto garazd.
Anatomiu tra znaty navit tym, hto ne tese, ne lle i ne pyse!
Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 19:16Вибач, здалося, шчо тут ти трохи змінив свій правопис. Це так?
A-bui tesati ci liti ci pisati cyolofécyske télo õ dofwlynomou stilyé (renaissance, avantguard, impressionism, expressionism, realism, surrealism to cyto) ta õ dodwlynwy positié (sidymo, legymo, po grõdi to cyto), õ bõdy-yacomou ouboré (tbto odẽgé), ci ye treba fésti anatomiõ (stafybõ) leudyscoho téla - gadaite?
Цитата: Sirko от декабря 8, 2014, 21:36Fecy-si (tbto, tsia théma) sẽgaye ouge age za suto i pẽtidesẽtõ storonõ – dosi bez morphologie. Ci isce gadayete, oge né dylya pisma neminõtya?Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 21:01Cy pan vvazae, ze jak znanna anatomii konce neobxidni dla vpravlan skulpturov, tak samo i znanna "anatomii" movy, sebto fonetyky, morfologii, etymologii toqo, neobxidni dla vpravlan pysmotvorennam? ::)Цитата: Sirko от декабря 6, 2014, 20:48Nou, ritoricyne. A nafwcyto'm'ho, otse puitanie, tout stafil?Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 20:43Hiba pytanna ne rytorycne? :)
Nic ne reagofa na moye puitanie, i fyxi xydli dalye plẽsati cto cyto garazd.
Anatomiu tra znaty navit tym, hto ne tese, ne lle i ne pyse!
Цитата: Sandar от декабря 9, 2014, 02:51Ato de?Цитата: Elischua от декабря 6, 2014, 19:16Вибач, здалося, шчо тут ти трохи змінив свій правопис. Це так?
A-bui tesati ci liti ci pisati cyolofécyske télo õ dofwlynomou stilyé (renaissance, avantguard, impressionism, expressionism, realism, surrealism to cyto) ta õ dodwlynwy positié (sidymo, legymo, po grõdi to cyto), õ bõdy-yacomou ouboré (tbto odẽgé), ci ye treba fésti anatomiõ (stafybõ) leudyscoho téla - gadaite?
Цитата: Elischua от декабря 9, 2014, 03:08Xiba latynka pana ne e prykladom takoi morfologicnoi ta qe bozna jakoi doversenosty? ;)
Fecy-si (tbto, tsia théma) sẽgaye ouge age za suto i pẽtidesẽtõ storonõ – dosi bez morphologie. Ci isce gadayete, oge né dylya pisma neminõtya?
Цитата: Rheltic от декабря 26, 2014, 14:15Jakszczo treba poslidownosti, to rekomenduju korystuwatysia drahomaniwkoju (dyw. Drahomaniwka (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0)) — wona jakraz i wyriszuje probłemy, jaki waszeć wykław tut.
...наприклад, чому в українській мові є звуки "я", "ю", "є" - але немає аналогу російського "ё". Або, чому така непослідовність у використаннї літери "й"? Або хто вигадав вживання апострофу, коли можна обійтися і без нього.
Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 21:56Buvaut' novyny, jaki xoczetsia czytaty vsima ukrainskymy pravopysamy! :green:
Ja nawiť zrobyw transliterator na drahomaniwku i nazad z neji na suczasnu kyryłku
ЦитироватьУ НАТО не викльучајуть поваленньа Володимира Путіна з поста президента РФ.
Експерти програјуть сценаріјі епохи "післьа Путіна" і вважајуть, шчо у звјазку з санкціјами і втратами прибутку тиск на Путіна з боку могутніх олігархів до кінцьа 2015 року настільки посилитцьа, шчо він просто змушениј буде піти, пише Bild.
На думку експертів, виникне необхідність абсольутно нових заходів, јакі стануть "перезавантаженньам дльа порьатунку Росіјі".
За даними ЗМІ, можливість поваленньа Путіна не викльучајетцьа і у німецьких урьадових колах.
Зокрема, Bild посилајетцьа на думку, висловлену в інтервју зовнішньополітичним експертом фракціјі ХДС / ХСС у бундестазі Карлом-Георгом Вельманом. За јого словами, економічна та суспільна криза в РФ представльаје дедалі більшу небезпеку дльа оточенньа Путіна.
Цитата: Rheltic от декабря 26, 2014, 14:15Ne tak uże bahato w ukrajinśkij mowi mjakych pryhołosnych. Z cym prekrasno sprawlajeťsia j Abecadło J. Łozynśkoho (1834 r.), i Jireczkiwka (systema J. Jireczeka, 1859 r.) (http://latynka.wordpress.com/pro-latynku/) Takoż na Wikipediji: (dyw. tut (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0))
але найбільша біда - це наявність мяких приголосних. в кирилиці ця проблема вирішується використанням "ь", а що робити з латиничним відтворенням мовної особливості української мови?
Цитата: Sirko от декабря 27, 2014, 22:43:UU:
Buvaut' novyny, jaki xoczetsia czytaty vsima ukrainskymy pravopysamy! :green:
Цитата: Rheltic от декабря 26, 2014, 14:15Nu, ce wże, pane dobrodiju, oznaczaje — odsunuty na bezrik, abo jak szcze kalkujuť z rosijśkoji: widkłasty w dowhu skryńku, sebto — w domowynu. A ja choczu — tut i zaraz. Bo ja wże staryj, szczob czekaty. Tomu ja korystujuś tym, szczo je. Do toho ż Abecadło maje taky perworodstwo: koły ukrajinśki pyśmennyky szcze dowho pysały rosijśkym pyśmom, ne prystosowanym do ukrajinśkoji mowy, Abecadło wże buło.
тому на мій погляд, перш ніж намагатися відтворювати українську кирилицю латиницею - треба навести лад у відтворенні звуків в самій кирилиці.
Цитата: Rheltic от декабря 26, 2014, 16:36A chiba ukrajinśka mowa maje zwuk «щ»??? :o
що стосується літери "щ", довкола якої зламано безліч списів. чому дійсно не впровадити окрему літеру для позначення цього звуку української мови.
Цитата: Sandar от декабря 26, 2014, 16:50U polśkij, cześkij i słowaćkij «y» ne mensze, ta j żywuť żeż ludy. :green:
w smislie — do biesa mnoho yyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyy
poprobuite pisati od ruki
tak mnoho yyyyyy rozdragaie
Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:08Менше, конешно.Цитата: Sandar от декабря 26, 2014, 16:50U polśkij, cześkij i słowaćkij «y» ne mensze, ta j żywuť żeż ludy. :green:
w smislie — do biesa mnoho yyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyy
poprobuite pisati od ruki
tak mnoho yyyyyy rozdragaie
I niczoho jich ne «роздраґає». :P
Цитата: Sandar от декабря 27, 2014, 23:10Ta newże? ;)
Менше, конешно.
Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:02Ja jak nosij v c'omu konkretnomu vupadku trohy porosijwenoji vymovy і dl'a sumisnosti z oficijnoju kyrylkoju paredaju щ jak w.Цитата: Rheltic от декабря 26, 2014, 16:36A chiba ukrajinśka mowa maje zwuk «щ»??? :o
що стосується літери "щ", довкола якої зламано безліч списів. чому дійсно не впровадити окрему літеру для позначення цього звуку української мови.
Ce dwa okremych zwuka: «ш» і «ч», i peredawaty my jich majemo okremo.
Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:29:yes:Цитата: Sandar от декабря 27, 2014, 23:10Ta newże? ;)
Менше, конешно.
Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 11:26Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:29:yes:Цитата: Sandar от декабря 27, 2014, 23:10Ta newże? ;)
Менше, конешно.
Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 11:26A szczo, do kyrylicznoho bajana zwykły?Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:29:yes:Цитата: Sandar от декабря 27, 2014, 23:10Ta newże? ;)
Менше, конешно.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2014, 14:43Тупий сьміх, бо йдеця про письмо ôд руки. Виводити рукою кириличну лекше і хуче ніж латинску. :yes:Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 11:26A szczo, do kyrylicznoho bajana zwykły?Цитата: Lugat от декабря 27, 2014, 23:29:yes:Цитата: Sandar от декабря 27, 2014, 23:10Ta newże? ;)
Менше, конешно.
[:ииииииииииииииииииииииии:] :D
Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 15:29Tiu-u-u, a ja wże dawno j zabuw, koły pysaw szczoś wid ruky. Nu, chiba szczo, pokaznyky w knyżku za ełektroenergiju ta za wodu... Progres, odnacze... ::)
Тупий сьміх, бо йдеця про письмо ôд руки. Виводити рукою кириличну лекше і хуче ніж латинску. :yes:
Цитата: Lugat от декабря 28, 2014, 18:30Це так. Просто згадую університет. Зараз студенти не пишут конспекти?Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 15:29Tiu-u-u, a ja wże dawno j zabuw, koły pysaw szczoś wid ruky. Nu, chiba szczo, pokaznyky w knyżku za ełektroenergiju ta za wodu... Progres, odnacze... ::)
Тупий сьміх, бо йдеця про письмо ôд руки. Виводити рукою кириличну лекше і хуче ніж латинску. :yes:
Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Цитата: Sandar от декабря 28, 2014, 18:50Moji uniwersytety zakinczyłysia szcze 1986 roku. Zaraz — ne znaju, może j na mobiłku zapysujuť, a potim na słuch peredrukowujuť, chtozna. Szczodo «i» — też ne zruczna, treba widrywaty ruczku, szczob krapku postawyty, a ce szcze hirsze, niż bezwidrywno napysaty «y».
Просто згадую університет. Зараз студенти не пишут конспекти?
Я пишу деколи для себе, трошки. Дивлюсь на силу силенну "y" в тексті за правописом Вашого зразка, згадую муки конспектуваня. І рішаю, шо обидно брати "y", якшо можна брати ''i'' для цеї функції. З другой сторони — громадженє ''i'' тяжче читати з монітора. Шо дрôбніше, те і бôльше зморює (на моніторі, на папері не так)...
Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 21:11Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє лЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39A natisk (nagolos)? Pisyete ge - 'pwlyscuy lad'.Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 21:11Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє лЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39:up: Same tak! Povernennia vymovy do odvičnoho ukrajinśkoho «l», jakyj zberihsia same na Poltavščyni, dozvolylo b vidmovytysia vid protystavlennia «ľ» ta «l», jak ce vidbulosia u čechiv. My ž serce Evropy, čy jak?
Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє л
Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 22:46Це ж запис на польський лад а не вимова. Ні наголос на "о" звісноЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39A natisk (nagolos)? Pisyete ge - 'pwlyscuy lad'.Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 21:11Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє лЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Se moge bouti, is tacuim ge ouspéxum, i némycyscuy lad, i ne mynysye holandyscuy, ba i ẽglyscuy, donege.
Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 23:20Cyto fu tomou pwlyscoho, coli iz lixye pẽti lityr odinõ ('l') Fui ne cytete na pwlyscuy lad, natisk tege né pwlyscuy, litera 'w', imaboudy tege ne znacity [v], a cytosi po dobé [ʋ] - iz pẽti lityr, yacuî imõty tuoriti pwlyscuy lad - tri(!) ne wdpofédẽty tshyomou pwlyscomou ladofi... Ya oto i puitayõ, cimy tse bwlysye pwlyscuy lad, nege némycyscuy, holandyscuy ci ouge tuy ẽglyscuy?Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 22:46Це ж запис на польський лад а не вимова. Ні наголос на "о" звісноЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39A natisk (nagolos)? Pisyete ge - 'pwlyscuy lad'.Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 21:11Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє лЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Se moge bouti, is tacuim ge ouspéxum, i némycyscuy lad, i ne mynysye holandyscuy, ba i ẽglyscuy, donege.
Цитата: engelseziekte от декабря 28, 2014, 23:18Tui pro cyto?
До чеського консонантизму нам ще пиляти й пиляти. Хоча щось подібне в польському є.
Цитата: Lugat от декабря 28, 2014, 23:07Xuiba tuy 'sciro oucrayinyscuy' »l« ye palatalynuy?Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39:up: Same tak! Povernennia vymovy do odvičnoho ukrajinśkoho «l», jakyj zberihsia same na Poltavščyni, dozvolylo b vidmovytysia vid protystavlennia «ľ» ta «l», jak ce vidbulosia u čechiv. My ž serce Evropy, čy jak?
Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє л
Цитата: Lugat от декабря 28, 2014, 23:07Чо це саме на Полтавщині?Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39:up: Same tak! Povernennia vymovy do odvičnoho ukrajinśkoho «l», jakyj zberihsia same na Poltavščyni, dozvolylo b vidmovytysia vid protystavlennia «ľ» ta «l», jak ce vidbulosia u čechiv. My ž serce Evropy, čy jak?
Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє л
Цитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 23:20Шо за польский лад? ;DЦитата: Elischua от декабря 28, 2014, 22:46Це ж запис на польський лад а не вимова. Ні наголос на "о" звісноЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 22:39A natisk (nagolos)? Pisyete ge - 'pwlyscuy lad'.Цитата: Elischua от декабря 28, 2014, 21:11Щодо ʎ - ну не прям як ль, таке собі західно-європейсько-полтавське середнє лЦитата: Pawlo от декабря 28, 2014, 09:58[`pavʎɔ]?
(u vsih vypadkah krim vlasnogo imeni jake v mene prosto na pol's'kyj lad zapysane)
Se moge bouti, is tacuim ge ouspéxum, i némycyscuy lad, i ne mynysye holandyscuy, ba i ẽglyscuy, donege.
Цитата: Jeremy от декабря 29, 2014, 01:26Hospody! Skilky chwostiw jotiw! :uzhos: Ce szcze pan Sandar ne baczyw! Oto distaneťsia vam!
Tak cikavo bulo počytaty ukrajinolatynuvannja, şo j mene gedzj latynnycjkyj ukusyv. Zasiv svoje abecadlo pidhonjaty. Nu, osjdečky j takyčky vyjšlo. Syğu dorobljaju. Xiba pohano? şe troxy pidryxtuju. Vže osj-osj!
Цитата: Jeremy от декабря 29, 2014, 01:50Jinan, Zībó
Ne ljakajte. A jak by vy nazvy čynski Czynanj ta Czybo napysaly?
Цитата: Jeremy от декабря 29, 2014, 01:50I č i cz?? :-\
Ne ljakajte. A jak by vy nazvy čynski Czynanj ta Czybo napysaly?
Цитата: Elischua от декабря 29, 2014, 02:27U mene tiljky cz. Ja ote" Jinan, Zibo" jak "(Rjabko), cibe!" spryjmaju :green:
I č i cz?? :-\
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от марта 25, 2015, 02:00і сльози, і все до загину... задля української латиниці на основі "скрипниківки".
Čomu ne dygrafy ja, ju, je ji, jo vykliučno dlia йа, йу, йе, йі, йо? Vykorystovuvaty Jj dlia Ьь? (Bilj - boliače)
ЦитироватьA a; Ă ă; Â â; B b; C c; calculiator, калькулятор; compiutăr, комп`ютер; Č č; D d; D̃ d̃; Ḑ ḑ; E e; È è; F f; fčâiti, вчити; G g; Ǧ ǧ; H h; İ i; J j; L l; liicar, лікар; liicâ, ліки; M m; muzei, музей; N n; Ñ ñ; O o; Ò ò; Ő ő; P p; R r; S s; sâilnâi, сильний; serțe, серце; slovo sluovo, слово; stetoscop, стетоскоп; Ș ș; școlă, школа; Ś ś; T t; T̃ t̃; Ț ț; U u; uñâversitet, університет; Ű ű; V v; Z z; zdorovâi, здоровий; Ź ź
ЦитироватьA a; aibo, айбо; aino, айно; Ă ă; Â â; B b; banoș, банош; bitanga, бітанґа; butor, бутор; C c; caudoș còudoș pòudoș, ковдош; cisto, кісто; cohut, когут; corhaz, коргаз; covač couač, ковач; Č č; D d; dale, дале; deñ d̃eñ, динь; deța, деца; dòbrâ dobrâ, добрий; docus, докус; D̃ d̃; d̃itvac, дітвак; d̃eñ deñ, динь; Ḑ ḑ; E e; È è; F f; G g; Ǧ ǧ; H h; hălubòcei, глубокый; hoicate, гойкати; hudac, гудак; İ i; iac, як; J j; jeb, жеб; L l; M m; maete maiete, маєте; mad̃ar, мадяр; moj, мож; moloco, молоко; musai, молоко; N n; năñi, ныні; neienâie, ниє; Ñ ñ; ñigda, ніґда; O o; oheñ, огинь; Ò ò; Ő ő; P p; pac, пак; paino, файно; paita, файта; pastâr, пастырь; pasulia, пасуля; pesoc, пысок; pèrst, перст; polevca, поливка; pras, фрас; promcnute, промкнути; pud, пуд; R r; râvo, дрыво; S s; se, ся; sèrus, серус; siatâi, сятый; solomena, солонина; stoleț, столиць; sul, суль; Ș ș; șto, што; ștremfli, штримфлі; șvablec, шваблик; Ś ś; T t; tèpșa tepșa, тепша; tui, туй; T̃ t̃; Ț ț; țe, ци; țimbor, цімбор; U u; Ű ű; V v; vadasca, вадаска; vad̃, вадь; Z z; zvidate, звідати; zèler, зелер; Ź ź
Цитата: DaVinci.ua от апреля 28, 2015, 17:54;up: Rosiane, biloruse, serbe tak samo spaskudele kerelecu jak nimci spaskudele gotecny scrift! Vidmova vid ceho symbolu moralnoho zuboginna pide svitove na korest.
 osʹ dumaû, Ukraïna kolisʹ perejde ofìcìjno na spravžnû latinku, z ofìcìjnim ïï vikoristannâm, či mi tak ì zališimosʹ na kiriličnì pisemnostì?
Hoča te âk mi pišemo zaraz tež normalʹno, ale latinkoû âkosʹ vono bìlʹš po êvropejsʹki ì plûs do togo, ce vikliče deâkì trudnoŝì v rosìân, tož âkŝo komusʹ ìz nih bude treba pročitati ŝo mi pišemo, nehaj včatʹ našu movu!
Цитата: orklyn от апреля 29, 2015, 18:01А я думаю, це просто справа звички. Все нове людьми сприймається, як не потрібне (зайве), але потім через наполегливе введення цього, люди поступово починають звикати і вже не розуміють як жили без цього раніше, воно стає для них своїм, буденним.
Щось дуже схоже на ровера з чотрикутними колесами:
можна витріщитись, але їздити зась...
Цитата: DaVinci.ua от мая 1, 2015, 13:16То було ще в напівлегендарні часи польського православ'я, плюс пару століть потому. Власне польської кирилиці тоді не було — лише старослов'янщина (яка, проте, була полякам зрозуміліша, ніж латинська мова). Судячи з того, що в дуже небагатьох джерелах про це згадується взагалі, використання поляками кирилиці не було настільки масштабним, тому польська латиниця, коли вона виникла, не вступала в конфлікт із попередньою традицією, а прийшла на практично «безписемну» територію.
Я десь читав, що в Польщі теж начебто була кирилиця, але вони перейшли потім на латинку.
Цитата: DaVinci.ua от мая 1, 2015, 13:16Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо? При великому бажанні, можна виростити покоління українців, які не вмітимуть читати українську кирилицю — питання в тому, чи спроможні прихильники латиниці забезпечити їх достатньою кількістю латинографічних українських книжок? Поки що навіть радянські видання ще не витіснились достатньою кількістю рівнозначних їм сучасних, а ви хочете все з нуля... Тож чи не вийде так, що латинографічне покоління взагалі не знатиме українських книг, крім букваря, а дефіцит інформації поповнюватиме англо- й російськомовною літературою?
А я думаю, це просто справа звички. Все нове людьми сприймається, як не потрібне (зайве), але потім через наполегливе введення цього, люди поступово починають звикати і вже не розуміють як жили без цього раніше, воно стає для них своїм, буденним.
А через 10 чи 20 років вже й важко згадати буде, як вони тоді писали.
Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:34Через політизацію питання та деяку дурню в проекті, як то кінцеві Ъ, "вогники" при наявності в старослов'янській абетці юсів тощо.
Також на польських землях у складі Російської Імперії була спроба запровадити польську кирилицю, але ця спроба успішно провалилась
Цитата: DarkMax2 от мая 1, 2015, 16:53"вогники" при наявності в старослов'янській абетці юсів тощо.Вони ж громіздкі :no:
Цитата: Artiemij от мая 1, 2015, 23:18я - ięЦитата: DarkMax2 от мая 1, 2015, 16:53"вогники" при наявності в старослов'янській абетці юсів тощо.Вони ж громіздкі :no:
Pójdźcie, o dziatki, pójdźcie wszystkie razem Za miasto, pod słup na wzgórek, Tam przed cudownym klęknijcie obrazem, Pobożnie zmówcie paciórek. | Пѡйдьте, о дѣтки, пѡйдьте вшистке разъм За мѣсто, под слуп на взгѡрък, Там пред цудовным клякнийте образъм Побожне змѡвте патêрък. |
Цитата: DarkMax2 от мая 2, 2015, 00:55И всё ок.Ага, особенно ѫ̂ ок.
Цитата: DarkMax2 от мая 2, 2015, 01:08Пѡйдьте, о дѣтки, пѡйдьте вшистке разъмВот, казалось бы, полнейший закос под восточнославянщину, ан нет: закос закосом, а омегу на место ó всё-таки запихнули ;D
За мѣсто, под слуп на взгѡрък,
Там пред цудовным клякнийте образъм
Побожне змѡвте патêрък.
Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Ви маєте рацію, в нас справді навіть україномовних (кириличних) текстів (де вся друкована продукція) дуже і дуже мало, якщо порівнювати із навалом російської літератури в Україні.
Поки що навіть радянські видання ще не витіснились достатньою кількістю рівнозначних їм сучасних, а ви хочете все з нуля... Тож чи не вийде так, що латинографічне покоління взагалі не знатиме українських книг, крім букваря, а дефіцит інформації поповнюватиме англо- й російськомовною літературою?
Цитата: DaVinci.ua от мая 2, 2015, 12:34Я просто забув, що в нас в Україні наша проросійська влада:uzhos:
Цитата: Artiemij от мая 2, 2015, 13:47Звісно із тим що в нас вся влада проросійська я перебільшив, але дивлячись на те як вони реформують нашу країну, як вони не хочуть приймати справді важливі для України закони, то стає зрозуміло що їх видно більшість. Хоча є і такі які справді хочуть змін на краще. :yes:
:uzhos:
Цитата: Artiemij от мая 2, 2015, 01:31Я не реформував орфографію, а переклав на кирилицю .
Спрашивается, на кой чёрт её вообще от «у» отделять, если на чередующуюся с ней «о» не похоже?
Цитата: Lugat от декабря 21, 2014, 01:04I de z vono teper? :srch:
Dobroho weczora, pani ta panowe!
Dla wsich, koho cikawyť praktyczne zastosuwannia tradycijnoji ukrajinśkoji łatynky (a do neji ja widnoszu Abecadło J. Łozynśkoho ta Jireczkiwku J. Jireczeka) zaproszuju na naszu z panom Swidurom bibliöteku ukrajinśkych knyżok, jaku my perenesły na Wordpres (http://latynka.wordpress.com/biblioteka/), pozajak tam dajeťsia 3 giga bezkosztowno. Posyłannia ż na korysni instrumenty (transliteratory ta on-łajn transliteratory) dajeťsia na storinci «Pro łatynku» tam że (http://latynka.wordpress.com/pro-latynku/). Takoż zaproszuju bażajuczych na obhoworennia w temi Ukrajinśka łatynka na Google+ (https://plus.google.com/u/0/105281168755285971089/posts).
ЦитироватьSubscription Expired
Цитироватьlatynka.wordpress.com is no longer available.
Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Цитата: DaVinci.ua от мая 1, 2015, 13:16Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо? При великому бажанні, можна виростити покоління українців, які не вмітимуть читати українську кирилицю — питання в тому, чи спроможні прихильники латиниці забезпечити їх достатньою кількістю латинографічних українських книжок? Поки що навіть радянські видання ще не витіснились достатньою кількістю рівнозначних їм сучасних, а ви хочете все з нуля... Тож чи не вийде так, що латинографічне покоління взагалі не знатиме українських книг, крім букваря, а дефіцит інформації поповнюватиме англо- й російськомовною літературою?
А я думаю, це просто справа звички. Все нове людьми сприймається, як не потрібне (зайве), але потім через наполегливе введення цього, люди поступово починають звикати і вже не розуміють як жили без цього раніше, воно стає для них своїм, буденним.
А через 10 чи 20 років вже й важко згадати буде, як вони тоді писали.
Українська абетка кирилицею | Відповідно латинецею |
А | А |
Б | B |
В | W |
Г | G |
Ѓ | Н́ |
Д | D |
E | E |
Є | Є |
Ж | V |
З | Z |
И | Y |
І | І |
Ї | Ї |
Й | J |
K | K |
Л | L |
M | M |
H | N |
O | O |
Йо, Ьо | О́ |
П | Р |
Р | R |
C | S |
T | T |
У | U |
Ф | F |
X | H |
Ц | С |
Ч | С́ |
Ш | Х |
Щ | Q |
Ь | J |
Ю | Ú |
Я | А́ |
Цитата: kalina415 от июня 11, 2015, 15:01
Доброго дня всiм форумчанам. Я переглярув сторінки цієї теми форуму, а саме що пропонується. А пропонується латиниця английська, польська, чеська, або інших мов. Яка базова українська латиниця, її у нас ніколи не було, була кирилиця, нав"язана нам колонізатором і окупантом.
Цитата: Pawlo от июня 11, 2015, 15:13Кляті балканські окупанти >(Цитата: kalina415 от июня 11, 2015, 15:01Доброго дня всiм форумчанам. Я переглярув сторінки цієї теми форуму, а саме що пропонується. А пропонується латиниця английська, польська, чеська, або інших мов. Яка базова українська латиниця, її у нас ніколи не було, була кирилиця, нав"язана нам колонізатором і окупантом.Та ви шо? Цікаво ким це? :fp:
Цитата: Pawlo от июня 11, 2015, 14:39Tuim gwryxe, bo crwmy bracou smacou tsiy fasyu zemyac Moguila isce i ne zabezpeci rousyscõ mulfõ potrébynuimi literami.
До речі є версія що насправді "гражданський шрифт" початково вигаданий не Петром 1 а нашим земляком свт. Петром Могилою Митрополитом Київським
Цитата: Elischua от июня 12, 2015, 11:26A ščoce za mova?
Tuim gwryxe, bo crwmy bracou smacou tsiy fasyu zemyac Moguila isce i ne zabezpeci rousyscõ mulfõ potrébynuimi literami.
Цитата: DaVinci.ua от июня 25, 2015, 22:04Там написано щось таке: «Тим гірше, бо крім браку смаку цей ваш земляк Могила іще й не забеспечи(в) руську мову потрібними літерами».Цитата: Elischua от июня 12, 2015, 11:26A ščoce za mova?
Tuim gwryxe, bo crwmy bracou smacou tsiy fasyu zemyac Moguila isce i ne zabezpeci rousyscõ mulfõ potrébynuimi literami.
Цитата: DaVinci.ua от июня 25, 2015, 22:04(http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif) Aj, ne zvertajte uvahy. Ce pan Elischua ne dosyť dobre volodije ukrajinskoju movoju j soromyťsia, ščo pro ce chtoś diznajeťsia, tomu vin prydumav svij psevdoukrajinśkyj konlang čy kondiälekt. Ja vže davno na nioho ne zvertaju uvahy.
A ščoce za mova?
Цитата: Demetrius от августа 5, 2015, 09:37Зачем писать «щось таке», когда сами знаете, что это именно то, что там написано?Цитата: DaVinci.ua от июня 25, 2015, 22:04Там написано щось таке: «Тим гірше, бо крім браку смаку цей ваш земляк Могила іще й не забеспечи(в) руську мову потрібними літерами».Цитата: Elischua от июня 12, 2015, 11:26A ščoce za mova?
Tuim gwryxe, bo crwmy bracou smacou tsiy fasyu zemyac Moguila isce i ne zabezpeci rousyscõ mulfõ potrébynuimi literami.
Цитата: Elischua от августа 5, 2015, 15:47Не знаю. Найбільш питань в мене викликало слово rousyscõ — я написав «руську» навмання, але я гадки не маю, малося на увазі «руську» чи «російську».
Зачем писать «щось таке», когда сами знаете, что это именно то, что там написано?
Цитата: Demetrius от августа 5, 2015, 15:52Я не придумывал своё письмо для украинского языка с целью транслитерации (машинной), но если на крайний случай и попробовать оценить это письмо средство транслитерации, то это транслитерация не с современного официального кириллического правописания украинского языка, а украинского языка (любого времени - современного и прошлых) но с древнерусского (или старославянского) кириллического правописания. Т.е. это довольно точная, почти побуквенная передача написаний по правилам древнерусского или старославянского правописания. Сочетание ou = ѹ, соотв. гласному /у/, буква õ = ѫ, соотв. гласному /у/, а буква y = ь (в слабой позиции немой, т.е. не произносится никак и может смягчать предшествующий согласный). Поэтому написание rousyscõ с точностью воспроизводится как рѹсьскѫ - здесь-то уж точно нечему быть навмання. А прочтение предполагается, разумеется, такое как в украинском языке нового времени. Что имелось в виду по смыслу - русский, российский - это второе, и не касается никак самого способа письма (как это некоторые хотят видеть и смешивают); я могу написать как форму російський, так руський. (В т.ч. для ДаВинчи), та конланговость, о кот., не смысля, говорит Лугат, заключается в том, что я хотел бы восстановить правильный порядок украинской фонологии: форма російський не совпадает с русским росийский, поскольку украинский і никогда не соответствовал ни древнерусскому и, ни русскому и - русский и, и древнерусский и соответствует только украинскому и по современному правописанию. Поэтому то, что принято писать как російський, я пишу как росийский; этому соответствует и польская форма rosyjski, которая фонематически точно отвечает русской форме российский. Украинская современная ф-ма російський скорее соотносится с белорусской ф-мой расейскі, т.е. украинский современный орфографический і во множестве случает отражает старый ѣ, которому в новобелорусском соответствует е. Правда трюк в том, что, похоже, белорусская ф-ма расейскі не из *расѣйскі, а из *росьискыи (*rosĭjĭsk-) (ср. чередование полного /и/ в польском rosyjski с кратким /й/ в ф-ме Rosja (*росья), подобное вариации суффикса -ниѥ/ньѥ — рус. -ние/-нье, укр. -ння/-ннє/-нє/-ня/-ні). По-видимому, украинский язык взял белорусскую ф-му расейскі, восприняв её как *расѣйскі, поскольку ко времени заимствования [ударные смягчающие] /е/ любого происхождения в белорусском звучали одинаково (во всяком случае для украинского уха); поскольку /е/ украинский к тому времени уже был твёрдым, то смягчающий белорусский был воспринят в украинском как ѣ, т.е. в нынешнем написании і, соотв. росѣйський/російський. Однако это всё не относится прямо к самой моей системе письма. С его помощью я могу передать как форму росийський, так и форму російський. В староукраинском языке освоенные заимствования с i (латинская графика!) передавались посредством ѣ (Ю. Шевелёв «Историческая фонология украинского языка», стр. 544-545): astronomia=острономѣя, лат. viola чз. польский fiаłеk=фѣялъка, minuta=мѣнута, familia=фамилѣя. В моей орфографии этому ѣ, т.е. современному украинскому і соответствует графема é. Следовательно форма російський будет записана как roséyscuy, а форма росийський как rosiyscuy. То, что я те или иные формы записываю не в соответствии нынешним стандартным украинским формам литературного языка, то это не потому что моему письмо это не под силу, а на основании изложенных выше соображений. Слово демонстрація, как оно пишется в соотв. с совр. нормами, бы по моей орфографии (переведя через староукраинское написание *дємонстрацѣя), должно было бы быть передано как demonstracéya, однако я пишу demonstracìa, т.е. как если бы исходная ф-ма была *демонстрацья (*/demonstratsĭja/). Однакоже для желания написать demonstracéya ничто не мешает.Цитата: Elischua от августа 5, 2015, 15:47Не знаю. Найбільш питань в мене викликало слово rousyscõ — я написав «руську» навмання, але я гадки не маю, малося на увазі «руську» чи «російську».
Зачем писать «щось таке», когда сами знаете, что это именно то, что там написано?
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от августа 13, 2015, 01:05Vitaju!
Привіт)
Досить жваво обговорюємо. Як щодо латинки яку Вікі називає їречківкою, де ряд літер, що передають палатальні звуки, замінити на диграфи накшталт гаєвиці nj, lj, tj, dj, sj,zj,cj взамін ń, ľ, ť, ď, ś, ź, ć ?. Плюс двокрапка для роздільного читання диграфів з літерою і.
Цитата: Elischua от августа 5, 2015, 17:19Грецький диграф же. Іжиця (літера в його складі, графічно схожа на сучасне у) зустрічалася в кирилиці за межами цього диграфу хіба що в грецизмах і ніколи не читалась як .
Сочетание ou = ѹ, соотв. гласному /у/
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:09Pidwyszczenoju chwostatistiu.
Tak i ne zrozumiv, čym hajevyčnyj chvostatyj variant pryncypovo hiršyj za i-akajučyj jirečkivsjkyj.
Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 07:24Nu, vlasne, cej perechid navrjad čy možlyvyj, vrachovujučy, ščo vsi latynyčni varianty peredajutj m'jakistj pryholosnych menš zručno, niž kyrylycja.
Dumaw, u razi perechodu na łatynku, zdychajemoś nareszti apostrofa.
Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 07:24Čomu ž, bili chorvaty takož možutj maty stosunok do etnohenezu ukrajinciv. Na sluch ukrajinsjku movu možna navitj časom splutaty z jakojusj juhoslavsjkoju. Zblyžennja ukrajinciv z poljakamy j bilorusamy vtorynne j maje na rivni mov perevažno leksyčnyj charakter.
Ta j nas mensz za wse powjazuje z «juhosławamy», niż z polakamy, jaki, pisla biłorusiw, je najbłyżczymy do ukrajinciw.
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:38Ce vse čerez zvyčku. Níkoly zaraz vyhološuvaty filipiky proty kyrylky, skažu korotko: usi kyrylični pojednannia z «mjakym znakom» — ce dygrafy, a u vypadku z «дзь» (jak u slovi «ґедзь») — ce trygraf, plius diäkrytyka: й — brevis, ї — diaeresis, щ — descender... Ne kažučy pro apostrof, jak rozdilovyj znak posered slova... Ta j najavnisť u kyrylci dodatkovych «holosnych», ščo pochodiať z ligatur ta vyrodženych jusiv — tež ne robyť kyrylku čymoś kraščym.
Nu, vlasne, cej perechid navrjad čy možlyvyj, vrachovujučy, ščo vsi latynyčni varianty peredajutj m'jakistj pryholosnych menš zručno, niž kyrylycja.
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:38Ne znaju. Pomityv lyše, ščo z chorvatśkoji dosyť lehko liahauť virši na ukrajinśku movu (http://lyricstranslate.com/uk/ti-an%C4%91ele-zla-%D1%82%D0%B8-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B5-%D0%B7%D0%BB%D0%B0.html).
Čomu ž, bili chorvaty takož možutj maty stosunok do etnohenezu ukrajinciv. Na sluch ukrajinsjku movu možna navitj časom splutaty z jakojusj juhoslavsjkoju.
Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 08:17Zručnistj sučasnoji kyrylyci v tomu, ščo ь ne plutajetjsja z и, і čy й, jak i ne vymahaje povnoho naboru mjakych variantiv liter. V pryncypi, jotovani možna bulo b peredavaty jak u drahomanivci - dlja biljšosti vypadkiv taka peredača adekvatna, ale ž isnujutj slova nazrazok sväto čy cväch, de ni jotaciji, ni mjakoji v nema.Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:38Ce vse čerez zvyčku. Níkoly zaraz vyhološuvaty filipiky proty kyrylky, skažu korotko: usi kyrylični pojednannia z «mjakym znakom» — ce dygrafy, a u vypadku z «дзь» (jak u slovi «ґедзь») — ce trygraf, plius diäkrytyka: й — brevis, ї — diaeresis, щ — descender... Ne kažučy pro apostrof, jak rozdilovyj znak posered slova... Ta j najavnisť u kyrylci dodatkovych «holosnych», ščo pochodiať z ligatur ta vyrodženych jusiv — tež ne robyť kyrylku čymoś kraščym.
Nu, vlasne, cej perechid navrjad čy možlyvyj, vrachovujučy, ščo vsi latynyčni varianty peredajutj m'jakistj pryholosnych menš zručno, niž kyrylycja.
Цитата: Dymitr PałamarczukHule ty pyšeš cijeju hujnioju, ty šo kacap?
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2015, 09:19Hy-y-y... :green:
Фриковишивата про кирилицю.Цитата: Dymitr PałamarczukHule ty pyšeš cijeju hujnioju, ty šo kacap?
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:24Я что-то не понял, разве я где-то сказал, будто употребляю одновременно и диграф ou (ѹ) в качестве фонемы /u/, и букву u в качестве фонемы /u/?? Ещё раз, буква u = ъ (u ≠ ѵ, u ≠ у (ѹ) кирилловскому), в моём латинизованном письме украинского языка.Цитата: Elischua от августа 5, 2015, 17:19Грецький диграф же. Іжиця (літера в його складі, графічно схожа на сучасне у) зустрічалася в кирилиці за межами цього диграфу хіба що в грецизмах і ніколи не читалась як .
Сочетание ou = ѹ, соотв. гласному /у/
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:24Іжиця <...>ніколи не читалась як, и не читается.
Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 11:50Заскоки, може?
To vse joho prykoly.
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:38Т.е. написание в одних случаях одной мягкой согласной фонемы с помощью двух букв, в других случаях одной мягкой согласной фонемы с помощью одной буквы, а в третьих случаях одной мягкой согласной фонемы+гласной с помощью двух букв это куда удобнее? Чем? Привычкой? Кроме того, кириллица старых или древних памятников, при отсутствии правописных ошибок, в любом случае не обходилась при передаче по происхождению мягких и смягчённых согласных фонем менее чем двумя буквами; т.е. безразлично от артикуляции /ж(ʒ~ʑ)/, даже если за ней не следовала полноценная гласная, в написании следовало добавить букву ь. Получалось больше букв в слове, чем при современном правописании, однако больше порядка, потому что сейчас /ɲ/ это две буквы н+ь, а ч (специально её в пример беру, как имеющую смягчённую артикуляцию в русском языке, чтобы не было повода сослаться на твёрдость артикуляции совр. /ж/) ― одной.Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 07:24Nu, vlasne, cej perechid navrjad čy možlyvyj, vrachovujučy, ščo vsi latynyčni varianty peredajutj m'jakistj pryholosnych menš zručno, niž kyrylycja.
Dumaw, u razi perechodu na łatynku, zdychajemoś nareszti apostrofa.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2015, 12:30Zalety... :green:Цитата: Lugat от августа 13, 2015, 11:50Заскоки, може?
To vse joho prykoly.
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39Одна з яких завжди німа, що виключає можливість читання Сь інакше, ніж [Сʲ]. До певної міри, ь виконує роль діакритика, хоча й графічно виглядає як літера. Тобто, диграфи Сь мають ту ж перевагу однозначності, що й латиничні приголосні з акутом, тоді як гаєвичні диграфи Сј вже можуть бути прочитані двома способами — [Cʲ] i [Cj].
написание в одних случаях одной мягкой согласной фонемы с помощью двух букв
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39В українській це може стосуватися лише [й], яка, втім, твердої пари не має, тому позначення твердості/м'якості не потребує.
в других случаях одной мягкой согласной фонемы с помощью одной буквы
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39У латиниці те ж саме в випадку Сі, тоді як у решті випадків [СʲV] записується триграфом CiV, який також може читатись і як [CiV].
а в третьих случаях одной мягкой согласной фонемы+гласной с помощью двух букв
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39Однозначністю читання. Я не розглядаю історичні варіанти — в випадку української мови, актуальний лише сучасний український алфавіт.
это куда удобнее? Чем? Привычкой?
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39Ваша система — рідкісний виняток. У 90% проектів української латинки це буде записано як navriad.
Я здесь напишу naurẽd, и это столько же букв, сколько в навряд/наврѧд.
Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39Cemou ne nafurẽd? :)
Я здесь напишу naurẽd, и это столько же букв, сколько в навряд/наврѧд.
Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:09Ну так я пропоную замінити літери з діакритикою на двознаки, а не диграфи що вже й так присутні в їречківці. влюбляється - vliubliajetjsia. Само собою відпадає апостроф та й tj, dj, lj, nj, sj, zj, cj в абетку вводити вже не потрібно, а от ch (x) обов'язково треба. В такій латинці заковика лише в іншомовних словах, типу biljard (biljjard?), а взагалі ну його той більярд, краще боулінг писати)))
Tak i ne zrozumiv, čym hajevyčnyj chvostatyj variant pryncypovo hiršyj za i-akajučyj jirečkivsjkyj.
Цитата: Sirko от августа 13, 2015, 23:19Ne pisyõ ya zuõcui souto phoniticynoho poxodyenia, izocrema protheticynuy ta interfocalynuy [w] yaco zapobégynik zé(y)aniou, de yoho odynoznacynwsty u uimulfé peresẽgnety 100%.Цитата: Elischua от августа 13, 2015, 12:39Cemou ne nafurẽd? :)
Я здесь напишу naurẽd, и это столько же букв, сколько в навряд/наврѧд.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от августа 14, 2015, 02:14uleubyayety sẽ.Цитата: Python от августа 13, 2015, 07:09Ну так я пропоную замінити літери з діакритикою на двознаки, а не диграфи що вже й так присутні в їречківці. влюбляється - vliubliajetjsia. Само собою відпадає апостроф та й tj, dj, lj, nj, sj, zj, cj в абетку вводити вже не потрібно, а от ch (x) обов'язково треба. В такій латинці заковика лише в іншомовних словах, типу biljard (biljjard?), а взагалі ну його той більярд, краще боулінг писати)))
Tak i ne zrozumiv, čym hajevyčnyj chvostatyj variant pryncypovo hiršyj za i-akajučyj jirečkivsjkyj.
Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от августа 14, 2015, 02:14— Vasyliu Jvanovyču, a jak pravyľno napysaty: biljard čy biljjard?
В такій латинці заковика лише в іншомовних словах, типу biljard (biljjard?), а взагалі ну його той більярд, краще боулінг писати)))
Цитата: Lugat от августа 19, 2015, 08:09Ye gyonocye imẽ Pètyka poxiryene na Oucrayiné?
— A napyšy, Peťko, bowling...
Цитата: cetsalcoatle от октября 28, 2015, 23:24Czytaty wzahali waz°ko! :D
Ну чем не хорваты? ;D
Берите за основу чешский - на польской латинице читать тяжело.
Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:07Ale navitı vona maë problemu neodnoznačnoho čytannä dyhrafiv ia/iu/ie.
Jak na moju dumku, Jireczkivka najkraszczyj variant dlia ukrajinsjkoji latynky! ;up:
Цитата: Python от ноября 29, 2015, 19:17To dlia toho szczob ne bulo riznoczytannia, treba stavyty diaresis nad a, u, e, o (koly ce poribno).
Ale navitı vona maë problemu neodnoznačnoho čytannä dyhrafiv ia/iu/ie.
Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:27Protez že - v počatkovij ëryčkivci niäkyh diarezysiv (дярезисів?) ne bulo - osı navitı Vy ïx ne vykorystovuëte.
To dlia toho szczob ne bulo riznoczytannia, treba stavyty diaresis nad a, u, e, o (koly ce poribno).
Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:37Tudy puskaütı lyše zareëstrovanyx :(
Na facebook, odyn dopysuvacz zaproponuvav osj takyj variant zapysu ukr. movy, mozhete oznajomytysj. https://www.facebook.com/groups/UkrLatynka/permalink/1506114183049952/
Цитата: Python от ноября 29, 2015, 20:30Wn pisye, oge te ou-nyoho né transliteracìa.Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:37Tudy puskaütı lyše zareëstrovanyx :(
Na facebook, odyn dopysuvacz zaproponuvav osj takyj variant zapysu ukr. movy, mozhete oznajomytysj. https://www.facebook.com/groups/UkrLatynka/permalink/1506114183049952/
Цитата: Python от ноября 29, 2015, 20:30Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:37Tudy puskaütı lyše zareëstrovanyx :(
Na facebook, odyn dopysuvacz zaproponuvav osj takyj variant zapysu ukr. movy, mozhete oznajomytysj. https://www.facebook.com/groups/UkrLatynka/permalink/1506114183049952/
ЦитироватьSISTEMA LATINŚKOJI GRAFÍKI DLÁ UKRAJINŚKOJI MOVI
(persha redakczíja)
Proponuju NE sistemu translíteraczíji ukrajinśkoji movi zasobami latinśkoji abetki, a fakticno povnoczínnij pravopis latinśkoju grafíkoju, shco v osnovnich momentach zbíhajetjsá z pravilami cinnoho pravopisu (kirilìvśkoho), prote joho zasobi dozvolájutj vídtvorúvati budj-jakij z nich.
Zrazkom vikladu buli «Holovnì pravila ukrajinśkoho pravopisu» Juríja Sherecha (Shevelóva), otże ja rozrobiv same grafíku, fakticno ne vtrucajuciś u zasadi cinnoho j poperedních pravopisìv (prof. Shevelóv u svojij praczí 1946 roku rozhládaje «charkívśkij», 1928 roku).
Z pitannámi (pretenzíjami) shcodo vídtvorenná cużich slìv (zapoziceń) v ukrajinśkíj moví proshu zvertatisá do nashich shanovnich profesorív movoznavczív smile emoticon — ja lishe proponuju hnucku grafícnu sistemu, pridatnu do budj-jakoho pravopisu.
Deshco zalishiv na majbutné, ne podavshi v czíj redakczíji — «vitáhatimu zì skrińki» v razí potrebi.
https://www.academia.edu/18941148/Ukrajin%C5%9Bkij_Pravopis_-_holovn%C3%AC_pravila
Цитата: Python от ноября 29, 2015, 20:30Цитата: DaVinci.ua от ноября 29, 2015, 19:37Tudy puskaütı lyše zareëstrovanyx :(
Na facebook, odyn dopysuvacz zaproponuvav osj takyj variant zapysu ukr. movy, mozhete oznajomytysj. https://www.facebook.com/groups/UkrLatynka/permalink/1506114183049952/
Цитата: Igshpayo от октября 19, 2016, 21:18Незовсім зрозуміло, чому для Ш обрано Ŝ, для Щ — Š, а не навпаки.
А ось мій варіант Української латиниці (wiki/uk) Користувач:Андрій_Суржок (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%BA)
Цитата: cetsalcoatle от декабря 15, 2016, 22:42А навіщо? :)
Ну так что решили в итоге? :what:
Цитата: Python от декабря 17, 2016, 17:43Бажаю зобачити хоча б одну схiднослов'янську мову хорошою латинецею. :)Цитата: cetsalcoatle от декабря 15, 2016, 22:42А навіщо? :)
Ну так что решили в итоге? :what:
Цитата: cetsalcoatle от декабря 17, 2016, 17:59То Вам треба приглядатися до білоруської.Цитата: Python от декабря 17, 2016, 17:43Бажаю зобачити хоча б одну схiднослов'янську мову хорошою латинецею. :)Цитата: cetsalcoatle от декабря 15, 2016, 22:42А навіщо? :)
Ну так что решили в итоге? :what:
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2016, 17:40A shco v bilorusiv je svoja latynka? ;D
То Вам треба приглядатися до білоруської.
Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2016, 17:40Цей?Цитата: cetsalcoatle от декабря 17, 2016, 17:59То Вам треба приглядатися до білоруської.Цитата: Python от декабря 17, 2016, 17:43Бажаю зобачити хоча б одну схiднослов'янську мову хорошою латинецею. :)Цитата: cetsalcoatle от декабря 15, 2016, 22:42А навіщо? :)
Ну так что решили в итоге? :what:
Цитата: cetsalcoatle от декабря 18, 2016, 22:35Ŭ заменить V, а V писать W, как поляки, - и красота.Цитата: DarkMax2 от декабря 18, 2016, 17:40Цей?Цитата: cetsalcoatle от декабря 17, 2016, 17:59То Вам треба приглядатися до білоруської.Цитата: Python от декабря 17, 2016, 17:43Бажаю зобачити хоча б одну схiднослов'янську мову хорошою латинецею. :)Цитата: cetsalcoatle от декабря 15, 2016, 22:42А навіщо? :)
Ну так что решили в итоге? :what:
(wiki/ru) Белорусский_латинский_алфавит (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82)Ни рыба, ни мясони полякам, ни чехам. ;D
Цитата: DarkMax2 от декабря 19, 2016, 15:32Згоден.
Ŭ заменить V, а V писать W, как поляки, - и красота.
Почему обратный расклад? Ewropa некрасиво.
Цитата: DarkMax2 от декабря 19, 2016, 15:32Ŭ заменить V, а V писать W, как поляки, - и красота.Если Ŭ выкинуть, то чем белорусская латиница на фоне других выделяться будет? :no:
Цитата: Artiemij от декабря 20, 2016, 20:17moe, mo' u was hodynnyk stau? :pop:Цитата: DarkMax2 от декабря 19, 2016, 15:32Ŭ заменить V, а V писать W, как поляки, - и красота.Если Ŭ выкинуть, то чем белорусская латиница на фоне других выделяться будет? :no:
Цитата: Sirko от декабря 20, 2016, 20:50moe, mo' u was hodynnyk stau? :pop:Не поэл. Чё такое moe и при чём тут часы? :what:
Цитата: Artiemij от декабря 20, 2016, 20:17А не треба вирізнятись.Цитата: DarkMax2 от декабря 19, 2016, 15:32Ŭ заменить V, а V писать W, как поляки, - и красота.Если Ŭ выкинуть, то чем белорусская латиница на фоне других выделяться будет? :no:
Цитата: DarkMax2 от декабря 21, 2016, 19:09А не треба вирізнятись.Не цените индивидуальность?
Цитата: Artiemij от декабря 20, 2016, 21:19(http://big.assets.huffingtonpost.com/Saddness5.gif)Цитата: Sirko от декабря 20, 2016, 20:50moe, mo' u was hodynnyk stau? :pop:Не поэл. Чё такое moe и при чём тут часы? :what:
ЦитироватьЩоб відірватися від Росії, Казахстан переходить із кирилиці на латинку. Чи не пора нам теж подумати про те, аби назавжди відірвати наступні покоління українців від кириличної імперії зла? І стати частиною європейського простору латинки? Кирилицею послуговуються лише 12 країн світу, і більшість із них - виразно проросійські. Може, настав час подумати про це? Чи знову знайдуться сотні лінивих причин тихенько квакати разом із Росією у її кириличному болотці?
Цитата: Flos от апреля 28, 2017, 12:36Знайомий вже показував. Плювався. Особливо кумедне збереження Ї. Тоді б і Є після голосних писали б як Е, як в ярижці.Цитата: Artiemij от апреля 20, 2017, 16:18
И ведь введут же :eat:
Началось:
https://nachasi.com/ul/
Цитата: DarkMax2 от апреля 28, 2017, 13:09Чим воно кумедне? Це просто зручніше.Цитата: Flos от апреля 28, 2017, 12:36Знайомий вже показував. Плювався. Особливо кумедне збереження Ї. Тоді б і Є після голосних писали б як Е, як в ярижці.Цитата: Artiemij от апреля 20, 2017, 16:18
И ведь введут же :eat:
Началось:
https://nachasi.com/ul/
Цитироватьhttps://nachasi.com/ul/Як завжди буває в подібних випадках, вони винайшли ще одну латинку.
Цитата: Sandar от апреля 29, 2017, 16:45Та, яка з діакритиками, чи та, яка з диграфами? В першому випадку, економія місця на папері досягається розростанням алфавіту (тобто, з клавіатури доведеться або викинути ряд символів, або активно використовувати екзотичні комбінації клавіш. Для модних нині екранних клавіатур розширення алфавіту — мінус). У другому окремі літери замінюються диграфами (що, очевидно, економії місця не сприяє: ш/sh, ж/zh, ч/ch, щ/shch). Якийсь виграш можливий за рахунок високих латинських літер на місці широких кириличних (й/j, л/l, ф/f) та заміни м'якого знака апострофом. Також можливий надзвичайно економний варіант, коли латиницю з діакритиками вводять без діакритиків — проте, його не можна назвати стисненням без втрат, і книжки таким способом не надрукуєш.
Я зустрічав опінії, шо латинка ліпша, бо економніша — займає менше місця. Не знаю, чи сприймати це серйозно. Хто як думає?
Цитата: Sandar от апреля 29, 2017, 16:44Якщо брати варіанти з діакритиками, зручно було б зробити політерну відповідність між кирилицею й латиницею, беручи за основу існуючу кирилицю (зокрема, відпала б необхідність для ще одного алфавіту писати з нуля нову граматику). Це якщо справді хочуть зробити другим алфавітом, а не просто наламати дров і посилити позиції англійської за рахунок послаблення української.Цитата: DarkMax2 от апреля 28, 2017, 13:09Чим воно кумедне? Це просто зручніше.Цитата: Flos от апреля 28, 2017, 12:36Знайомий вже показував. Плювався. Особливо кумедне збереження Ї. Тоді б і Є після голосних писали б як Е, як в ярижці.Цитата: Artiemij от апреля 20, 2017, 16:18
И ведь введут же :eat:
Началось:
https://nachasi.com/ul/
Цитата: Python от апреля 30, 2017, 17:27Сумнівно.
У мене склалося враження, що зміцнення позицій англійської мови — офіційний курс української влади. Якщо, уявімо, діти будуть з першого класу вчити алфавіт, на якому практично нічого не написано українською, зате є величезний англомовний інформаційний простір, то до третього класу літеру «а» вони здебільшого називатимуть «ей», а літеру «е» — «і».
Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 20:31І це теж. Проте, англомовна література може стати більш доступною в найближчі роки. А якщо читати електронні книги з інету, проблем узагалі нема — англомовна література доступна вже. Для української це означатиме тиск одночасно двох успішних перспективних міжнародних мов замість однієї, як було раніше.
Англомовна література в Україні недоступна. Будуть читати не англійською, а російською. Перехід на латинку призведе не до англізації, а до росизації.
Цитата: Python от апреля 30, 2017, 21:44Я думаю, якшо запровадять латинку, то і кирилці дітей у школах будуть навчати.Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 20:31І це теж. Проте, англомовна література може стати більш доступною в найближчі роки. А якщо читати електронні книги з інету, проблем узагалі нема — англомовна література доступна вже. Для української це означатиме тиск одночасно двох успішних перспективних міжнародних мов замість однієї, як було раніше.
Англомовна література в Україні недоступна. Будуть читати не англійською, а російською. Перехід на латинку призведе не до англізації, а до росизації.
Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 22:18Можна навчати повноцінно, а можна пройти бігцем для загального ознайомлення (що більше відповідає ідеї «перестати квакати в проросійському кириличному болотці»), або починати вчити кирилицю десь аж у п'ятому класі. Вся надія на домашню підготовку дітей — але тоді російськомовні діти практично втратять доступ до української літератури.Цитата: Python от апреля 30, 2017, 21:44Я думаю, якшо запровадять латинку, то і кирилці дітей у школах будуть навчати.Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 20:31І це теж. Проте, англомовна література може стати більш доступною в найближчі роки. А якщо читати електронні книги з інету, проблем узагалі нема — англомовна література доступна вже. Для української це означатиме тиск одночасно двох успішних перспективних міжнародних мов замість однієї, як було раніше.
Англомовна література в Україні недоступна. Будуть читати не англійською, а російською. Перехід на латинку призведе не до англізації, а до росизації.
Цитата: Python от апреля 30, 2017, 22:42Яка різниця між повноцінно і для загального ознайомлення? Після загального ознайомлення можна буде нормально читати кирилкові тексти.Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 22:18Можна навчати повноцінно, а можна пройти бігцем для загального ознайомлення (що більше відповідає ідеї «перестати квакати в проросійському кириличному болотці»), або починати вчити кирилицю десь аж у п'ятому класі. Вся надія на домашню підготовку дітей — але тоді російськомовні діти практично втратять доступ до української літератури.Цитата: Python от апреля 30, 2017, 21:44Я думаю, якшо запровадять латинку, то і кирилці дітей у школах будуть навчати.Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 20:31І це теж. Проте, англомовна література може стати більш доступною в найближчі роки. А якщо читати електронні книги з інету, проблем узагалі нема — англомовна література доступна вже. Для української це означатиме тиск одночасно двох успішних перспективних міжнародних мов замість однієї, як було раніше.
Англомовна література в Україні недоступна. Будуть читати не англійською, а російською. Перехід на латинку призведе не до англізації, а до росизації.
Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 23:13Для загального ознайомлення — це десь приблизно як на уроках математики чи фізики учать грецькі букви, бо треба для читання формул. Або як на уроках української літератури проходять староукраїнських поетів.
Яка різниця між повноцінно і для загального ознайомлення?
Цитата: Python от мая 1, 2017, 15:23Для читання досить :)Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 23:13Для загального ознайомлення — це десь приблизно як на уроках математики чи фізики учать грецькі букви, бо треба для читання формул. Або як на уроках української літератури проходять староукраїнських поетів.
Яка різниця між повноцінно і для загального ознайомлення?
Цитата: Sandar от мая 1, 2017, 15:26Для читання по складах — так. Для швидкого читання — ні. Для читання рукописного тексту — ні.Цитата: Python от мая 1, 2017, 15:23Для читання досить :)Цитата: Sandar от апреля 30, 2017, 23:13Для загального ознайомлення — це десь приблизно як на уроках математики чи фізики учать грецькі букви, бо треба для читання формул. Або як на уроках української літератури проходять староукраїнських поетів.
Яка різниця між повноцінно і для загального ознайомлення?
Цитата: Sandar от мая 8, 2017, 03:28Сполучник «і» в латинці б'де передаватись через «і» і читатись б'де як в кирилці, так само на початку слів.
sz = ш
cs = ц
y = ж
g = г
h = ь
j = й
x = х
c = ч
v = в
і = и
hi = і
ji = ї на початку слова, і = ї після голосної
nhikoli ne dumav szo moyna tak pisati :)
Цитата: Python от мая 8, 2017, 12:21Qo z taka discriminatia maloho q? J ẞ -- se z taki ligatura ss, pidizrilo blizkа do rosijskoi щ...
Qe odna realizaciä latynyci-33 (kožna litera čytaëtısä äk vidpovidna ukraïnsıka kyrylyčna):
Aa Bb Vv Hh Gg Dd Ee Ëë Žž Zz Yy Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Rr Ss Tt Uu Ff Xx Cc Čč Šš ẞ(Q)ß ɪı Üü Ää
Literu Щ (velyku) možna peredavaty äk ẞ. Ale, oskilıky ce novovvedennä i može buty vidsutnë v deäkyx šryftax, a litera Q vse odno huläë bez dila, dozvoläëtısä vykorystovuvaty i ïï. Prote, mala щ zavždy peredaëtısä äk ß (не q). M'äkyj znak, äk i v poperednıomu varianti ciëï latynyci, pereadaëtısä äk ı (mala i bez krapky) pry zvyčajnomu nabori abo äk ɪ (kapitelı - mala velyka I) pry nabori velykymy literamy: Osı tak abo OSɪ TAK.
Цитата: Sirko от мая 8, 2017, 22:44U deäkyx počerkax q nadto sxože na g, ßo ne duže zručno.
Qo z taka discriminatia maloho q?
Цитата: Sirko от мая 8, 2017, 22:44Ce lihatura, ßo može tlumačytysı i äk sz (zvidky j odna z ïï nazv - es-cet), ßo nablyžaë ïï do polısıkoho sz (š, ш). Dlä ш my vže maëmo š, ale j щ v deäkyx vypadkax može vymovlätysı tak samo.
ẞ -- se z taki ligatura ss, pidizrilo blizkа do rosijskoi щ...
Цитата: Python от мая 9, 2017, 16:16В яких випадках?Цитата: Sirko от мая 8, 2017, 22:44U deäkyx počerkax q nadto sxože na g, ßo ne duže zručno.
Qo z taka discriminatia maloho q?Цитата: Sirko от мая 8, 2017, 22:44Ce lihatura, ßo može tlumačytysı i äk sz (zvidky j odna z ïï nazv - es-cet), ßo nablyžaë ïï do polısıkoho sz (š, ш). Dlä ш my vže maëmo š, ale j щ v deäkyx vypadkax može vymovlätysı tak samo.
ẞ -- se z taki ligatura ss, pidizrilo blizkа do rosijskoi щ...
Цитата: Sandar от мая 9, 2017, 16:22ẞo, naßo, äkßo, ße v rozmovnij movi.
В яких випадках?
Цитата: DarkMax2 от июля 9, 2017, 17:44У гречці також! :)
Апострофи в латинці - зло!
Цитата: ria от июля 9, 2017, 10:54
У випадках, коли потрібна ASCII-сумісність (машинно-зчитувальна зона в паспорті, адреси електронної пошти) акути з пом'якшених приголосних та апостроф з z'h опускаються
Цитата: DarkMax2 от июля 9, 2017, 17:44Chomu b dĺa rozdiĺnoji vymovy z-h, s-h ne vykorystovuvaty defis zamisť apostrofa?
Апострофи в латинці - зло!
Цитата: Python от июля 9, 2017, 21:01Ну от навіщо клепати мертвонароджені латиниці, непридатні для таких слів, як ліана, діалог, діоптрія, поліуретан, радіо та ін.Lïana, dïalog, dïoptrija, polïuretan, radïo же.
Цитата: Artiemij от июля 10, 2017, 09:04Можна й так. Або придумати якийсь інший фікс (наприклад, розділяти диграф апострофом). Але, ІМНО, це виправлення штучно створеної проблеми: об'єктивної необхідності вводити диграфи ia/io/iu/ie нема, м'якість приголосних перед голосними можна позначати або як у кінці складу (апострофом чи акутом), або через ja/jo/ju/je (які, в разі роздільної вимови, можна відокремлювати апострофом від приголосної, як це робиться в кирилиці).Цитата: Python от июля 9, 2017, 21:01Ну от навіщо клепати мертвонароджені латиниці, непридатні для таких слів, як ліана, діалог, діоптрія, поліуретан, радіо та ін.Lïana, dïalog, dïoptrija, polïuretan, radïo же.
Цитата: Python от июля 12, 2017, 16:26Роздільну вимову можна скасити.
які, в разі роздільної вимови, можна відокремлювати апострофом від приголосної, як це робиться в кирилиці
Цитата: Sandar от июля 13, 2017, 04:07Ну так і в англійській можна запровадити вимову за написанням, аби позбутись винятків. Але це вже буде не альтернативним правописом, а реформою фонетики.Цитата: Python от июля 12, 2017, 16:26Роздільну вимову можна скасити.
які, в разі роздільної вимови, можна відокремлювати апострофом від приголосної, як це робиться в кирилиці
Цитата: Python от июля 12, 2017, 16:26об'єктивної необхідності вводити диграфи ia/io/iu/ie нема, м'якість приголосних перед голосними можна позначати або як у кінці складу (апострофом чи акутом), або через ja/jo/ju/je (які, в разі роздільної вимови, можна відокремлювати апострофом від приголосної, як це робиться в кирилиці)«Не так блевотно смотрится» в качестве аргумента не примете? :umnik:
Цитата: Artiemij от июля 13, 2017, 12:26Питання звички. З усіх офіційних слов'янських латиниць, здається, тільки поляки використовують диграфи з i — в решті мов приголосну перед голосною пом'якшують так само, як і в інших позиціях. Варіант з ja/ju/je/jo лише частково перетинається з хорватським (де j використовується для пом'якшення l та n), але зручний тим, що спрощує перетворення між українською кирилицею й латиницею.Цитата: Python от июля 12, 2017, 16:26об'єктивної необхідності вводити диграфи ia/io/iu/ie нема, м'якість приголосних перед голосними можна позначати або як у кінці складу (апострофом чи акутом), або через ja/jo/ju/je (які, в разі роздільної вимови, можна відокремлювати апострофом від приголосної, як це робиться в кирилиці)«Не так блевотно смотрится» в качестве аргумента не примете? :umnik:
Цитата: Python от июля 13, 2017, 14:23Питання звички.Ну, не знаю. Англотранслит вроде привычен, а всё равно читать противно.
Цитата: Python от июля 13, 2017, 14:23З усіх офіційних слов'янських латиниць, здається, тільки поляки використовують диграфи з iНу так как раз из всех славянских латинопишущих языков только у поляков есть (вернее была) развитая система противопоставления по мягкости.
Цитата: Python от июля 13, 2017, 14:23зручний тим, що спрощує перетворення між українською кирилицею й латиницею.«Йот после гласных, i после согласных» — это такое сложное правило? :what:
Цитата: Artiemij от июля 13, 2017, 15:59Додайте до цього ще заміну і на ï перед голосними. Ну або пошук за словником слів-винятків при конвертуванні з латиниці в кирилицю (що все одно доведеться робити, якщо текст латиницею набиратиметься на англійській розкладці).Цитата: Python от июля 13, 2017, 14:23зручний тим, що спрощує перетворення між українською кирилицею й латиницею.«Йот после гласных, i после согласных» — это такое сложное правило? :what:
Цитата: Artiemij от июля 13, 2017, 15:59Логічніше було б уніфікувати передачу м'якості — ввести м'який знак і ставити його у всіх випадках, де ця м'якість виникає (подібно до того, як це було зроблено в драгоманівці (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0), але засобами латинської графіки), замість того, щоб розводити зоопарк м'яких приголосних для одного випадку і конфліктні диграфи для іншого.
Ну так как раз из всех славянских латинопишущих языков только у поляков есть (вернее была) развитая система противопоставления по мягкости.
Цитата: Python от июля 13, 2017, 17:30Ну або пошук за словником слів-винятківНапример?
Цитата: Python от июля 13, 2017, 17:30Логічніше було б уніфікувати передачу м'якості — ввести м'який знак і ставити його у всіх випадках, де ця м'якість виникає (подібно до того, як це було зроблено в драгоманівці (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0), але засобами латинської графіки), замість того, щоб розводити зоопарк м'яких приголосних для одного випадку і конфліктні диграфи для іншого.А, я и забыл, что классическая украинская латиница использует по доп. символу для каждой согласной. У меня в i-кающем варианте для этого был "j" (т.к. для русского польская система не годится вообще никак).
Цитата: Artiemij от июля 13, 2017, 17:42При цьому безбожно мішаючи чеські м'які з гачеком та польські з акутом (а часом і словацькі з акутом, який узагалі не для цього призначений). Проте, заміна акута чи гачека на апостроф (що вводиться як окремий символ) — доволі поширена практика в латиничних колах.
А, я и забыл, что классическая украинская латиница использует по доп. символу для каждой согласной.
Цитата: Python от июля 13, 2017, 17:30Bilj? Ви про таке?
Логічніше було б уніфікувати передачу м'якості — ввести м'який знак і ставити його у всіх випадках, де ця м'якість виникає (подібно до того, як це було зроблено в драгоманівці, але засобами латинської графіки), замість того, щоб розводити зоопарк м'яких приголосних для одного випадку і конфліктні диграфи для іншого.
Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2017, 20:48Ліпше bylj.Цитата: Python от июля 13, 2017, 17:30Bilj? Ви про таке?
Логічніше було б уніфікувати передачу м'якості — ввести м'який знак і ставити його у всіх випадках, де ця м'якість виникає (подібно до того, як це було зроблено в драгоманівці, але засобами латинської графіки), замість того, щоб розводити зоопарк м'яких приголосних для одного випадку і конфліктні диграфи для іншого.
Цитата: Sandar от июля 13, 2017, 22:49Быль и боль - это немного разные вещи :-)
Ліпше bylj.
Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2017, 23:55Кьікой ьішьшьо бьіль?Цитата: Sandar от июля 13, 2017, 22:49Быль и боль - это немного разные вещи :-)
Ліпше bylj.
Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2017, 20:48Наприклад. Хоча в випадку, коли j одночасно використовується і для м'якості, і для приголосної [ј], виникає необхідність якось їх розрізняти (burjan vs. burjak), тому, можливо, для ь краще пошукати/придумати якусь іншу літеру, яка більш ніде не використовується (чи, принаймні, при самостійному читанні не може з'являтись після приголосних).Цитата: Python от июля 13, 2017, 17:30Bilj? Ви про таке?
Логічніше було б уніфікувати передачу м'якості — ввести м'який знак і ставити його у всіх випадках, де ця м'якість виникає (подібно до того, як це було зроблено в драгоманівці, але засобами латинської графіки), замість того, щоб розводити зоопарк м'яких приголосних для одного випадку і конфліктні диграфи для іншого.
Цитата: DarkMax2 от июля 14, 2017, 16:11І для чого такий прийом?
Хорвати пишуть Rijeka. Як я розумію, це суто графічний прийом, а звучить воно Рьєка.
Цитата: Artiemij от июля 13, 2017, 15:59Якщо подивитись на українську фонетику, повноцінне протиставлення твердості/м'якості мають лише приголосні д, т, з, дз, с, ц, л, н (мідь, мить, тінь, ґедзь і т.д.). М'яке р не перед голосною можливе лише в діалектах та в російському прізвищі Горький — як правило, після м'якого р йде голосна (ряст, горюю). Оскільки ці приголосні мають м'який варіант у кінцевій позиції, літеру для нього можна без проблем використати й перед голосними (miďak, ťu, tińovyj, dźavolity, ŕast).Цитата: Python от июля 13, 2017, 14:23З усіх офіційних слов'янських латиниць, здається, тільки поляки використовують диграфи з iНу так как раз из всех славянских латинопишущих языков только у поляков есть (вернее была) развитая система противопоставления по мягкости.
Цитата: Sandar от июля 14, 2017, 20:20Це не «прийом», просто таку орфографію було первісно створено для трохи іншого діалекту (де звучить i-je в два склади).Цитата: DarkMax2 от июля 14, 2017, 16:11І для чого такий прийом?
Хорвати пишуть Rijeka. Як я розумію, це суто графічний прийом, а звучить воно Рьєка.
Цитата: Vertaler от сентября 30, 2017, 16:26Спасибі.
Це не «прийом», просто таку орфографію було первісно створено для трохи іншого діалекту (де звучить i-je в два склади).
Цитата: Saszka от октября 13, 2017, 21:09
Зачем вообще в проектах романизации сохранять -yj/-ij?
Цитата: Hellerick от октября 14, 2017, 08:40
Потому что предлагать с некрасивостью графики бороться изменением орфоэпии — дурной тон.
Цитата: Saszka от августа 12, 2017, 13:08
посмотрите на https://www.youtube.com/watch?v=oWPcKy9uwJs 1:05-1:08
имя Антоний написано с двумя и на конце, возможно с -ij и потом зачёркнуто (это кадр из фильма)
Цитата: sonko от октября 16, 2017, 11:28Українське И розвинулося з історичних И, Ы, що стали звучати ідентично. У фонетичних українських правописах (у т.ч., в правописі наших днів) історичні И, Ы позначають ідентично — як И (у фонетичному на основі російської графіки — як Ы). В етимологічних правописах (таких як правопис Котляревського, максимовичівка) історичні И та Ы писались по-різному, хоч і читались однаково. Якщо Sandar'ова чешиця етимологічна, то історичне И треба писати як I, історичне Ы — як Y.
Это там, где И вместо Ы пишут?
ЦитироватьМіністр закордонних справ Павло Клімкін закликав обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд з кириличною абеткою. (https://www.radiosvoboda.org/a/news/29127544.html)I v naše vikonce zaśaje sonce! :yes:
Цитата: Sirko от марта 27, 2018, 16:19Тільки причина якась незрозуміла.ЦитироватьМіністр закордонних справ Павло Клімкін закликав обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд з кириличною абеткою. (https://www.radiosvoboda.org/a/news/29127544.html)I v naše vikonce zaśaje sonce! :yes:
Цитата: Sirko от марта 27, 2018, 16:19Szczuriacza / ščuŕača latynka >( >( >( Все таки латинка повна хрінь для слов'янських мов.ЦитироватьМіністр закордонних справ Павло Клімкін закликав обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд з кириличною абеткою. (https://www.radiosvoboda.org/a/news/29127544.html)I v naše vikonce zaśaje sonce! :yes:
Цитата: alant от марта 27, 2018, 18:10А че тут непонятного?
Тільки причина якась незрозуміла.
Цитата: Ceolwulf от марта 28, 2018, 05:34Дуже сподіваюся на те, що він це сказав задля відволікання населення від якихось незручних для влади проблем. Бо якщо він щиро переконаний в тих аргументах що навів, я починаю хвилюватися за нашу зовнішню політику.Цитата: alant от марта 27, 2018, 18:10А че тут непонятного?
Тільки причина якась незрозуміла.
Я абсолютно переконаний, що Центральна Європа може повністю відродитися лише після звільнення України від пострадянськості. Лише в такому разі це буде цілісний, самодостатній та успішний проект.Однак найцікавіше традиційно за лаштунками. В дружній розмові історик та журналіст з Польщі Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю.Наша мета - формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує.
Собрался от совка спасаться и латиницей объединять ;D, а 1000 лет самобытной истории этого му..ака не интересуют?
Цитата: alant от марта 30, 2018, 12:32Дуже сподіваюся на те, що він це сказав задля відволікання населення від якихось незручних для влади проблем.Та він просто нейтральну річ сказав, шоб хоть якось відповісти на питання. Він же не сказав, шо нам потрібна латиниця.
Цитата: Sirko от марта 28, 2018, 08:55Нічого, що основним мовним інструментом російського впливу була й лишається не українська абетка, а безпосередньо російська мова, якою заповнено український інформаційний простір? Відтак, після волюнтаристської заміни української кирилиці на оту вашу кракозяблицю, люди просто ще більше користуватимуться російською мовою в звичній відточеній роками кириличній графіці, яку, звісно ж, ніхто не чіпатиме. Що нам справді допомогло б у просуванні подалі від Москви, так це переведення в Україні російської мови на латиницю. Справді, чому всі «подалівідмосковські» реформи спрямовані на те, щоб зробити користування українською мовою максимально некомфортним для її природніх носіїв, тоді як її безпосередні конкуренти (російська та англійська) спокійнісінько процвітають без жодних травматичних реформ?
Nahadaju, ščo vy posluhovujeteśa abetkoju, jaku zaprovadyv Petro I. Ce toj pervyj, ščo rozpynav našu Ukrajinu, a vtoraja dokanala vdovu-syrotynu. Katy! katy! ľudojidy! Najilyś oboje, nakralyśa; a ščo vźaly na toj svit z soboju?
ЦитироватьЄ до 100 одиниць книжок, які були видані латинкою саме українською, різними версіямиЯ чогось не розумію, але це по скільки друкованих сторінок на кожного українця?..
Ростислав Мартинюк
https://www.radiosvoboda.org/a/29132450.html
Цитата: alant от марта 30, 2018, 12:33В тому вигляді, як зараз, українська латиниця представлена переважно «національним транслітом» (на базі англійської орфографії), який малопридатний для фонетично точного запису. Західнослов'янськоподібні варіанти (з дещо ширшими фонетичними можливостями, хоча також неповними) значно менш поширені — очевидно, це корелює з більшою популярністю англійської в українському інформаційному просторі, тоді як польською/чеською цікавляться переважно лише ті, хто безпосередньо в ті країни їздить. Виходить, одна система надто крива, щоб бути «паралельною писемністю», інша надто далека до масовості (хоча власне українські тексти латинкою створюються частіше саме на її варіантах).
Можно звичайно поговорити, про паралельне існування двох писемностей як в Черногорії.
Цитата: Sventoslav от марта 31, 2018, 16:53Детальніше? Судячи з назви, має бути щось споріднене з максимовичівкою (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0), але засобами латинської графіки?
я за фонематично-морфологічну латинку, значну в народі під іменем "етимологічної".
Цитата: Python от апреля 1, 2018, 00:16Це схоже на підхід Elishua. Подивіться на підпис Свентослава.Цитата: Sventoslav от марта 31, 2018, 16:53Детальніше? Судячи з назви, має бути щось споріднене з максимовичівкою (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0), але засобами латинської графіки?
я за фонематично-морфологічну латинку, значну в народі під іменем "етимологічної".
Цитата: Sventoslav от марта 31, 2018, 16:53латиничних
Цитата: Sventoslav от марта 31, 2018, 16:53латинка
Цитата: DarkMax2 от марта 27, 2018, 20:14
Szczuriacza / ščuŕača latynka
Цитата: alant от марта 30, 2018, 12:32Первое впечатление было, что это начало какого то зондирования со стороны нынешнего странного польского правительства. Но ознакомившись со статьями этого журналиста, пришел к выводу, что он достаточно далек от их идей. Значит возможно, это заход с другой стороны. Когда работал в тур.фирме, неоднократно слышал такую точку зрения от людей с Запада, что не плохо было бы постсоветским странам перейти на латиницу удобства ради, и таким образом повысить их привлекательность в мире.
Дуже сподіваюся на те, що він це сказав задля відволікання населення від якихось незручних для влади проблем. Бо якщо він щиро переконаний в тих аргументах що навів, я починаю хвилюватися за нашу зовнішню політику.
Цитата: Ceolwulf от апреля 2, 2018, 16:04«Антибандерівська» позиція нинішньої Польщі не сприяє прихильному ставленню і українських націоналістів до поляків. Якщо типовий латиничник — це націоналіст, що керується гаслом «подалі від Москви», то після того, як сюди додалося «геть польських панів», слід очікувати, що ряди прихильників української латиниці порідшають. А втім, припускаю, україномовні поляки грають у латиничній спільноті не останню роль — важко сказати, в який бік зміниться їхня позиція в цьому світлі.
Первое впечатление было, что это начало какого то зондирования со стороны нынешнего странного польского правительства.
Цитата: Ceolwulf от марта 28, 2018, 05:34А чому б Польщі не повернутися на кирилицю, на яку її свого часу переводила Росія?
В дружній розмові історик та журналіст з Польщі Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю.
Цитата: alant от апреля 7, 2018, 23:15
https://www.radiosvoboda.org/a/photo-ukrainska-latynetseiu/29135791.html
:)
Цитата: Олександр Гуляєв от Perexid na latynku dozvolyt` zekonkmyty kupu hroshej. A skilky chasu my zberezhemo, jakshco ne budemo perekluchaty rozkladku klaviatury!
Цитата: Georgios Avramidis от:D :E: :wall:
Латиниця - це наближення до Європи і віддалення від напівазійської Московії, значне полегшення у вивченні європейських мов , у розвитку туризму тощо.
Цитата: Thomas Fairmark Mykola от:yes:
У наведених фотошопах за основу взята англійська транслітерація, що для слов'янської мови не дуже коректно.
Цитата: Sandar от апреля 9, 2018, 12:59У латинки немає незручностей, обидві системи цілком рівносильні.
довести, шо незручності латиниці порівняно з кирилицею варто прийняти і терпіти
Цитата: Paul Berg от апреля 9, 2018, 20:52Діакритика.Цитата: Sandar от апреля 9, 2018, 12:59У латинки немає незручностей, обидві системи цілком рівносильні.
довести, шо незручності латиниці порівняно з кирилицею варто прийняти і терпіти
Єдина "перева" кирилиці - те що до неї всі звикли.
Цитата: Paul Berg от апреля 9, 2018, 20:52По-перше, не «перева», а справді об'єктивна перевага, що перекриває всі можливі недоліки (до речі, які саме?) кирилиці. Незвична система не може бути зручною. З цієї ж причини, наприклад, англійську мову не переводять на МФА, а продовжують користуватися громіздкою традиційною орфографією з заплутаною системою винятків — бо будь-яка інша система буде для англофонів менш зручною, ніж та, до якої вже звикли.Цитата: Sandar от апреля 9, 2018, 12:59У латинки немає незручностей, обидві системи цілком рівносильні.
довести, шо незручності латиниці порівняно з кирилицею варто прийняти і терпіти
Єдина "перева" кирилиці - те що до неї всі звикли.
Цитата: Python от апреля 9, 2018, 22:33По-перше, не «перева», а справді об'єктивна перевага, що перекриває всі можливі недоліки (до речі, які саме?) кирилиці. Незвична система не може бути зручною.Ше й до того в умовах непрестижності самої мови! Та ця перевага важливіша навіть за відсутність діакритики і диграфів!
Цитата: RockyRaccoon от апреля 9, 2018, 14:32Над цим вже працюють. І давно :)
Бо дуже схожа украiнська мова з росiйською; погано це.
Цитата: Sandar от апреля 9, 2018, 22:36Щось не бачу престижу центрально- та південноафриканських мов. Не в латинці статусність.
Ше й до того в умовах непрестижності самої мови!
Цитата: alant от апреля 9, 2018, 23:44Ну вот и нефиг працювати, время терять Перешли на готовый английский - и вся недолга.Цитата: RockyRaccoon от апреля 9, 2018, 14:32Над цим вже працюють. І давно :)
Бо дуже схожа украiнська мова з росiйською; погано це.
Цитата: DarkMax2 от апреля 10, 2018, 09:42Не поняв.Цитата: Sandar от апреля 9, 2018, 22:36Щось не бачу престижу центрально- та південноафриканських мов. Не в латинці статусність.
Ше й до того в умовах непрестижності самої мови!
Цитата: DarkMax2 от апреля 10, 2018, 09:42:+1:
Не в латинці статусність.
Цитата: Krymchanin от июня 26, 2018, 01:32
Моjа латинка jе наjлiпшоjу :)
Трохи, мабуть, непослiдовна, тому що спочатку була вигадана для росijськоji мови :) Намагалися iз друзями писати листи один iншому саме таким абецадлом, трохи адаптував зараз для украjiнськоji мови:
Iog wnlw, da baghafojdy
Nymy mo naxerj,
Zylyt zdybw zhelagaka
Mo Fgloijmj nerji!
Zhdzhap rome zhelagabarj
J Tmjbla, j glwdzhj
Pera fetma, pera dzhwde
Iog lyfy lyfwdzhei.
Baghafojdy do fzdofoidy,
Goitome balfedy,
J floshaiw sraiw glafiw
Farjw aglabedy!
Сподiваjусь, усi розпiзнали цеj вiрш :)
Цитата: Krasimir от июня 26, 2018, 06:23Цитата: Krymchanin от июня 26, 2018, 01:321) Подумал и решил всё же ближе к оригиналу:
1) Pera fetma, pera dzhwde
2) Йог Йыфы Йыфвджэи.
Pwra fetma, pwra dzhwde
2) Неверный транслит. Ещё один минус латиницы - плохое различение большой I (i строчная) и строчной l (большая L).
З.Ы. Отнюдь не "Ще не вмерла...", но направление верное :)
Цитата: Python от июня 27, 2018, 00:17Zony dog! Jog staxotofzjo? ;)
«Собафйд» Шевченка ж :)
Цитата: Krymchanin от июня 26, 2018, 01:32Z bylzhaka bakrjotw slasenjf. Tefemo!
Сподiваjусь, усi розпiзнали цеj вiрш :)
Цитата: klangtao от июля 9, 2018, 15:25"S bylzhaka..." :)Цитата: Krymchanin от июня 26, 2018, 01:32Z bylzhaka bakrjotw slasenjf. Tefemo!
Сподiваjусь, усi розпiзнали цеj вiрш :)
A a | O o | U u | Y y | E e |
А а | О о | У у | И и | Е е |
I i | J j | W w | L l | R r |
І і | Й ь | В в | Л л | Р р |
N n | M m | F f | S s | Z z |
Н н | М м | Ф ф | С с | З з |
C c | G g | X x | H h | P p |
Ш ш | Ж ж | Х х | Г г | П п |
B b | T t | D d | K k | Q q |
Б б | Т т | Д д | К к | Ґ ґ |
Цитата: Hellerick от сентября 9, 2018, 12:28не бачу нічого поганого.
Азербайджанщина.
Цитата: Sandar от апреля 1, 2018, 00:20Цитата: Sventoslav от латиничнихЦитата: Sventoslav от латинкаВід «латинка» буде «латиничний»? Чи все таки «латиничний» це від «латиниця»?
Цитата: Sandar от апреля 1, 2018, 00:20
Це схоже на підхід Elishua. Подивіться на підпис Свентослава.
Цитата: Krymchanin от сентября 8, 2018, 21:28
Linden, прохання написати приклад тексту своjею латинкою.
Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо?Мій дід казав "шило на швайку". І такий варіант логічніший, бо як можна зрівняти шило і мило?
Цитата: Sandar от апреля 3, 2020, 00:24«Швайка» — це якщо обмін більш-менш рівноцінний. У даному ж випадку, довговічний інструмент, перевірений часом, пропонується поміняти навіть не на мило, а на мильну бульбашку.Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо?Мій дід казав "шило на швайку". І такий варіант логічніший, бо як можна зрівняти шило і мило?
Цитата: Python от апреля 3, 2020, 00:44Я завжди думав, шо російське "шыло на мыло" означає безсенсовний і безполєзний обмін речами, які мають однакову цінність, через шо обмінщик нічого не заробляє... А це не так?Цитата: Sandar от апреля 3, 2020, 00:24«Швайка» — це якщо обмін більш-менш рівноцінний. У даному ж випадку, довговічний інструмент, перевірений часом, пропонується поміняти навіть не на мило, а на мильну бульбашку.Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо?Мій дід казав "шило на швайку". І такий варіант логічніший, бо як можна зрівняти шило і мило?
Цитата: Sandar от апреля 3, 2020, 00:51«Нічого не заробляє» й «мають однакову цінність» — не одне й те ж, обмін без заробітку може бути як беззмістовним рівноцінним, так і збитковим. Загалом, «шило на мило» і «шило на швайку» позначають одне й те ж, але, якщо вже вибирати між них більш точну метафору, то «мило» краще відповідає такому обміну, коли, як у нас кажуть, «міняйло без штанів ходить».Цитата: Python от апреля 3, 2020, 00:44Я завжди думав, шо російське "шыло на мыло" означає безсенсовний і безполєзний обмін речами, які мають однакову цінність, через шо обмінщик нічого не заробляє... А це не так?Цитата: Sandar от апреля 3, 2020, 00:24«Швайка» — це якщо обмін більш-менш рівноцінний. У даному ж випадку, довговічний інструмент, перевірений часом, пропонується поміняти навіть не на мило, а на мильну бульбашку.Цитата: Python от мая 1, 2015, 14:43Воно, звичайно, можна поміняти шило на мило, але навіщо?Мій дід казав "шило на швайку". І такий варіант логічніший, бо як можна зрівняти шило і мило?
Цитата: Sandar от апреля 3, 2020, 01:07«Гражданка» — дещо вужче поняття, ніж «кирилиця». Добре, кирилиця, використовувана для створення сучасних текстів, поділяє графічні риси «гражданського шрифта» (знову ж, не всі), тоді як «церковний шрифт» використовується переважно для релігійних текстів чи стилізованих написів — але ж і для сучасних латиничних текстів готичний шрифт також не використовується, хоча ми не кажемо «антиква й гражданка». Або ж, якщо говорити про правописну складову розбіжностей між старою кирилицею та гражданським шрифтом, писемність різних мов реформувалась по-різному, зміна графіки та орфографії відбулася синхронно лише в Росії — так, болгари до середини минулого століття використовували «гражданську» форму літер, зберігши при цьому великий юс (що в Росії зберігся лише в церковному шрифті); сербська вуковиця за принципом запису досить далеко відхилилась від російської гражданки, а деяких сербських літер у російському гражданському шрифті ніколи не було. Гадаю, в контексті сербохорватських мов правильніше говорити «вуковиця й гаєвиця», якщо йдеться про сучасні варіанти алфавітів, або «кирилиця й латиниця», якщо говорити більш узагальнено. Якщо ж виходити з буквального розуміння слова «гражданський» (тобто, світський), то, в випадку хорватів, роль гражданського шрифту виконує латинка-гаєвиця, тоді як у ролі церковного письма ще в ХХ ст. продовжувала функціонувати глаголиця.
До речі, хто знає — які проблеми мають серби в зв'язку з паралельним використанням латиниці і гражданки? Я цьою темою не цікавився ніколи. Здається... Не помню...
Цитата: Sandar от апреля 7, 2020, 00:21Тю, шо я таке мелю. Не для "и" а для "і", "y" для "і".
Да, про y для и я давно думав. Ніби й хороше рішення, але шось постійно муляє. Ніби шось не то.
Цитата: R от апреля 7, 2020, 02:08А шо таке гаковиця?
Я не бачу ніякого змісту щоб створювати окрему транслітерацію.
Все давно придумано.
Стандартом є гаковиця.
Польський варіант існує тільки тому що історія у нього давня.
У нас нема історичної транслітерації. І нема причини щоб придумувати щось нестандартне.
І заради чого?
Щоб якісь там фантазери змогли похвалитись що то вони придумали?
Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 03:38
А шо таке гаковиця?
Цитата: Paul Berg от апреля 9, 2020, 04:09Я пам'ятаю як колись давно я взявся нарікати шо без желехівки ми згубили деякі цікаві особливості нашої фонетики, а Павло (Балабанов; а ще Палво) сказав шо і слава Богу, бо слабка і загрожена мова, яка не може конкурувати з панівною, повина мати просту орфографію, шоб людям було лекше, а інакше мова швидко вийде з ужитку, пропаде. І таке міркування цілком виправдане, бо наша сучасна літературна мова не має ніякої стародавньої традиції, ми сьогодні в традиційних руських тестах нічого не поймемо. І очевидно ж шо при желехівці люди б постійно плутались. Я вопшє нереально тащуся з сучасного українського письма і ніяк не втямлю, чого мене до тої дурної латиниці тягне. Чисто комплекс неповноцінності. Chizdeț.
Vı znajete, jac lipa xelestitj u mysæcjnî vesnænî nocji? Coxana spitj, coxana spitj, pôjdi zbudi, cyluj jêj ocji.
Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 04:37
бо слабка і загрожена мова, яка не може конкурувати з панівною, повина мати просту орфографію, шоб людям було лекше, а інакше мова швидко вийде з ужитку, пропаде.
Цитата: Paul Berg от апреля 9, 2020, 11:15Xaj ƶyve viljna Bilorusj!
Bylorusam tse rozcazjitj, zascladna u nix, mabutj.
Цитата: Paul Berg от апреля 9, 2020, 11:15Дурниця (повна дурниця і нісенітниця) це рівняти ситуацію білорусів і українців. Абсолютно різні ситуації. Білоруську мову ніколи не було можливості зберегти. В той час як українська (українці) ше трохи дриґались в певні періоди історії, тому після розпуску СРСР українська зайняла деякі вигідні позиції, тому й зараз ми маємо, з точки зору багатьох, певний оптимізм щодо тривання нашої мови ше в багатьох наступних покоління (я такого оптимізму не маю). Білоруська з самого свого пізньомодерного початку мало кому була потрібна, навіть якшо багатьом було цікаво її досліджувати (чисто науковий інтерес). Рулили польська і звичайно ж російська. Мені часто здається, шо українській повезло, тому шо населенню в певні періоди повезло мати територію, яка могла вмістити весь їхній немаленький приплід. Білоруси ж були затиснуті з усіх боків. А ше до цього треба додати такий важливий фактор як виникнувша в добу романтизму сильна і багата міфологія, яка займала не тільки інтелігентів, а проникала також і серед малоосвічених чи геть неосвічених народних мас. Тому в важливі моменти історії було можливо мобілізувати деяку кількість народу, завдяки чому мова зайняла деякі вигідні позиції, чим дуже фортунно ми скористалися в новітній час. Можна навіть припустити, шо якби не українці, які завдали росіянам великого клопоту після революцій, то більшовицька Росія була б унітарною і всі ми (всі народи тобто) дуже швидко були б засимільовані.Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 04:37
бо слабка і загрожена мова, яка не може конкурувати з панівною, повина мати просту орфографію, шоб людям було лекше, а інакше мова швидко вийде з ужитку, пропаде.
Durniça.
Bylorusam tse rozcazjitj, zascladna u nix, mabutj.
Цитата: Sandar от апреля 10, 2020, 02:15na kyryłyciu zwyczajno!
perevedennia polśkoji na łatynku
Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 03:35На роль «И»? Тоді простіше в турків узяти İi та Iı, щоб була велика И для заголовків або «ич» на початку речення. МФАшне ɪ схоже на турецьке ı, але МФА не передбачає двох регістрів літер, а саме́ ɪ графічно є зменшеною великою I. Загалом, разом з
завести в нашому латинському алфавіті літеру з міжнародного фонетичного алфавіту, а саме, та дам — «ɪ».
Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 03:35латиниця стає трохи турецькоподібною (хоча всі ці літери й не турецькі, Ç ç Ş ş мають графічно подібний (але інший) діакритик).
C̦ c̦ D̦ d̦ Z̦ z̦ Ț ț Ņ ņ Ļ ļ Ș ș
Цитата: Sandar от апреля 10, 2020, 02:15А ще колишня російська. Це привід писати ярижкою?
Da, ważko pysaty abecadłom.
Ce prosto prynyżennia.
Ałe ja budu.
Bo my kołysznia polśka kołonija.
Iz cikawoho z żyttia internetu: ludyna postyć istoriju perevedennia polśkoji na łatynku i pysze «ot dla czoho nasprawdi potribna kyryłycia». Ot żałko pacana. Ałe to buła diwczyna.
Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 04:37Справа навіть не в простоті, а в стабільності. Желехівка великою популярністю на «великій Україні» ніколи не користувалась, хоча й добре лягає на фонетику частини діалектів (тоді як для іншої частини лише ускладнює орфографію невідтворюваними фонетичними деталями). Звичайно, якби в часи Грінченка тут узяли курс на повноцінну желехівку, то стабільним правописом могла б стати саме вона (і орфографічні труднощі компенсувалися б наявністю якої-не-якої літератури на ній, уже створеної на той час) — проте, не склалось. Ну а в часи УНР переводити східняків на желехівку вже було пізно.
слабка і загрожена мова, яка не може конкурувати з панівною, повина мати просту орфографію, шоб людям було лекше, а інакше мова швидко вийде з ужитку, пропаде.
Цитата: Python от апреля 12, 2020, 02:15Treba zvagyty, ge je problema z bezkrapkovoju I, oskiljky Evropejsjka kuljtura pysjma utvoryla liqatury, tobto tcasto fi = fı. Ale jakctco navodyty MFA, to tcomu b ne vzjaty vsju MFA, ale:Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 03:35На роль «И»? Тоді простіше в турків узяти İi та Iı, щоб була велика И для заголовків або «ич» на початку речення. МФАшне ɪ схоже на турецьке ı, але МФА не передбачає двох регістрів літер, а саме́ ɪ графічно є зменшеною великою I. Загалом, разом з
завести в нашому латинському алфавіті літеру з міжнародного фонетичного алфавіту, а саме, та дам — «ɪ».Цитата: Sandar от апреля 9, 2020, 03:35латиниця стає трохи турецькоподібною (хоча всі ці літери й не турецькі, Ç ç Ş ş мають графічно подібний (але інший) діакритик).
C̦ c̦ D̦ d̦ Z̦ z̦ Ț ț Ņ ņ Ļ ļ Ș ș
Цитата: Python от апреля 12, 2020, 02:44В хорватській мові функції мякого знака виконує j.
Очевидно, що ні чеська, ні польська латиниця не можуть охопити набір звуків української, де одночасно є м'які дь, ть (відсутні в польській) та зь, сь, ць (відсутні в чеській).
Цитата: R от апреля 16, 2020, 23:24Так — і, схоже, з усіх іншослов'янських зразків цей універсальний варіант буде для української найадекватнішим. Проте, наскільки я можу зрозуміти, хорватам не доводиться відрізняти пом'якшення від йотації. У драгоманівці (створеній за зразком сербської кирилиці, яка багато в чому подібна до хорватської латиниці) цю проблему вирішили, ввівши окремі літери Ј та Ь, хоча, в принципі, можна обійтися й самим Ј, відокремлюючи його апострофом від приголосної там, де він читається як [ј].Цитата: Python от апреля 12, 2020, 02:44В хорватській мові функції мякого знака виконує j.
Очевидно, що ні чеська, ні польська латиниця не можуть охопити набір звуків української, де одночасно є м'які дь, ть (відсутні в польській) та зь, сь, ць (відсутні в чеській).
Цитата: R от апреля 17, 2020, 00:19
Слово з'їсти я чув тільки як зьісти.
Якщо його писати zjisty, то можна читати як завгодно.
І навряд чи хтось здогадається вимовляти djivka з твердим д і звуком й.
Цитата: Python от апреля 20, 2020, 21:29Якщо ж мета — інформаційна ізоляція від Росії, то починати треба з реформи графіки місцевої російської мови.Якби метропольної російської, то да :pop:
Цитата: Sandar от апреля 19, 2020, 23:06A osj ce wże pomylka ;up:
Po persze, meny ne nrawica slowo latinka, ja wolyju kazati latinica.
Po druhe, ukrajynskyj mowy latinica jak pjate koleso do woza. Ce hetj durnuwata ydeja, bezplydna y diwacka (w nasz czas; bo w czasi Lozinskoho w Halicziny taka ydeja mohla widawatisja cylkom solydnoju i wartoju uwahi; ale ne teper).
Chocza motiw rozmeżuwati ukrajynskij y rosyjskij ynternet meny widajeca priwabliwim. Prosto ja takij temnij nub y lamer, jak to każutj, szo ne rozumyju, jak ce wono maje pracuwati. Tut bi pojasnennja Pajtona y DarkMaksa zhodilosja (chosz woni j ljuty protiwniki latinicy, ale wse ż dostatnjo czesny, szob bezstoronnjo pojasniti, szo ż możutj oznaczati zakliki tich, chto prahne rozmeżuwannja cich dwoch nerywnich sehmentyw ynternetu szljachom latinyzacyjy mowi).
Цитата: Python от апреля 22, 2020, 01:32V budj-jakomu vypadku, vono Moskovsjke, xotc i maje putj z tserkovonoslovjansjkoji (https://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=/usr/local/share/starling/morpho&basename=morpho%5Cvasmer%5Cvasmer&method_word=substring&text_word=%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B2). Tomu smyslu robyty pytomice – duge sumnivcno.
Todi vže, mabutı, "naravytısä" — tak pytomiše, IMHO.
A äkßo ukraïnsıki slova staütı dlä latynku zahromizdkymy, to, mabutı, potribna inša latynka.
Цитата: Sandar от апреля 21, 2020, 20:38Meni dectco bajduge na hromidkistj i krasotnistj, bo to perevagno sprava zvytcky. Ale, dlja potcatku, mogec rozmegyty sja: podobajetj sja. Tcysto umovno mogec pijty dalji, a same vidkynuty tj: podobaje sja. Pravda, moge podekoly vynyknuty plutanyna, narpyklad tsjikave sja – podibnistj do prykmetnyka serednjoho rodu vid tsjikavyj. Odnak, hadaju, tcastyna sja polehce (xotc i ne zavgdy, bo je sja, jak blyzce za tsja) vkaz na tcastynu movy. Takog zaznatcu, ge jestj spoluka do smaku.
Vlad26t, це я так записав слово «нравиця», тобто «подобаєця». Такий варіант кращий для латиниці, ніж, наприклад, варіанти «podobajetjsja», «podobajetjsia», «podobajeťśa», «podobajeťsia». Нема громіздкості і неестетичності.
Цитата: Python от апреля 22, 2020, 01:32Моя бабуся з Черкащини казала «нара́виця». Мені це завжди здавалося милим.
Todi vže, mabutı, "naravytısä" — tak pytomiše, IMHO.
A äkßo ukraïnsıki slova staütı dlä latynku zahromizdkymy, to, mabutı, potribna inša latynka.
Цитата: Sandar от апреля 22, 2020, 06:01
Jaki nedoliky v gajevyci?
Цитата: Sandar от апреля 22, 2020, 05:31
My majemo vykorystovuvaty gajevycju, bo my kolyšnja horvatsjka kolonija!
Цитата: Vlad26t от апреля 22, 2020, 07:43
А словацька латинка?
Цитата: Sandar от апреля 26, 2020, 00:12Zaznatcu, ge za Qajovytsjoju /v/ peredaje sja /v/, a ne /w/.
Ja duže proty latynyci, ale cja tjema nijak ne widpustytj mene. Meni zdajetjsja ja ostatočno zrozumiw, jakoju maje buty latynycja jakby ja ne buw proty neji — HAJEWYCJA!
Цитата: Python от апреля 26, 2020, 06:35No, mogec sprobuvaty zapysaty. Vge vydno, ge ne vystatcaje bukv dlja 4 zvukiv, i tsje poraxuvav bez vraxuvanj, jak tsji bukvy za zvukom budusj sxogi z poperednjymy. No, i varto zaznatcyty, ge te pysjmo dobre prygylo sja latynytsjoju (https://en.wikipedia.org/wiki/Klingon_language#Writing_systems).
А що, як ми колишня клінгонська колонія? :)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/38/Kingonska_mova.gif/300px-Kingonska_mova.gif)
Цитата: Сергий от апреля 26, 2020, 00:47Ja pryxyljnyk zminjuvaty pid nacu vymovu, tomu, na moju dumku, krasce spikaty.
Budu speakaty razom z vamy
Цитата: Сергий от апреля 26, 2020, 00:47Priwjeeeet)))
Budu speakaty razom z vamy
Цитата: Hellerick от апреля 26, 2020, 17:34Это очень хороший вариант при такой частотности И, ее намного больше получается в тексте, чем І. Таким образом, если следовать большинству, получается очень много Y, а это ж очень неэстетично.
Me recorda ce en enfantia me ia jua con transcrive ucraince cual ia ave coresponde I>Y, И>I.
Помню, в детстве я баловался украинским транслитом, в котором было соответствие I>Y, И>I.
Цитата: Sandar от апреля 29, 2020, 00:24
Шо саме цей графік показує?
Цитата: Paul Berg от апреля 29, 2020, 00:56Дякую. Шо означає ця частотність? Кількісне співвідношення цих літер в тексті залежить від «граматики» тексту. І такі тексти це не список всіх слів з І та И.Цитата: Sandar от апреля 29, 2020, 00:24
Шо саме цей графік показує?
Частотність літер в корпусі ГРАК ( 24 974 документів, 192 962 109 слів)
Цитата: Sandar от мая 31, 2020, 20:30Ë taka - moä vlasna latynka 1:1 :dayatakoy:
Druzi, pidkažiť, buď laska, de možna pobačyty taku ukrajinśku latynyću, jaka b bula točnym »viddzerkalenňam« kyrylyci, jak oto v serbiv?
Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 21:37Пане Paul, Ви-то мабуть вважаєте, що латиниця краща для збереження діалектів?Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Питання скоріше для чого воні взагалі потрібні. ;D
Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 21:37Люди які реально пишуть латинкою так пишуть бо не знають кирилиці.
Питання скоріше для чого воні взагалі потрібні. ;D
Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 21:37В даному випадку, латинка може бути своєрідним «шрифтом Брайля» для іноземців, що не оволоділи кирилицею. Точний трансліт, у якому не губляться букви.Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10Питання скоріше для чого воні взагалі потрібні. ;D
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Цитата: Sandar от мая 31, 2020, 21:50Для збереження діалектів потрібна нормальна орфографія.
Пане Paul, Ви-то мабуть вважаєте, що латиниця краща для збереження діалектів?
Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 22:13Але ж крім вдосконалення кирилиці Ви займаєтесь розробкою латиниці. Просто для втіхи? Чи щось раціональне теж присутнє?Цитата: Sandar от мая 31, 2020, 21:50Для збереження діалектів потрібна нормальна орфографія.
Пане Paul, Ви-то мабуть вважаєте, що латиниця краща для збереження діалектів?
Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:53Така латиниця має бути англізованою. Інакше — яка різниця, що вчити: чи незнайому кирилицю, чи далеку від англійської латиницю?Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 21:37В даному випадку, латинка може бути своєрідним «шрифтом Брайля» для іноземців, що не оволоділи кирилицею. Точний трансліт, у якому не губляться букви.Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10Питання скоріше для чого воні взагалі потрібні. ;D
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Цитата: Sandar от июня 1, 2020, 14:50Китайський піньїнь не англізований — проте, читають якось :donno:Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:53Така латиниця має бути англізованою. Інакше — яка різниця, що вчити: чи незнайому кирилицю, чи далеку від англійської латиницю?Цитата: Paul Berg от мая 31, 2020, 21:37В даному випадку, латинка може бути своєрідним «шрифтом Брайля» для іноземців, що не оволоділи кирилицею. Точний трансліт, у якому не губляться букви.Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10Питання скоріше для чого воні взагалі потрібні. ;D
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Цитата: Python от мая 31, 2020, 21:10Dijsno. Zhoden. Ale zaxtiv troxy skoryhuvaty tvij vynaxid. Zovsim dribnyci. Vkusovşyna:Цитата: Sandar от мая 31, 2020, 20:30Ë taka - moä vlasna latynka 1:1 :dayatakoy:
Druzi, pidkažiť, buď laska, de možna pobačyty taku ukrajinśku latynyću, jaka b bula točnym »viddzerkalenňam« kyrylyci, jak oto v serbiv?
Navißo? Qob adekvatno peredaty kyrylyčnyj zapys zasobamy latynsıkoï hrafiky j ne zamoročuvatysı is okremoü orfohrafiëü.
Krim toho, taka latynka prydatna dlä peredači ne lyše sučasnoho pravopysu, a j, napryklad, želexivky.
Pytannä, skoriš, u tomu, navißo potribni latynky, ßo ne sliduütı cıomu pryncypu vidpovidnosti.
Цитата: Python от июня 2, 2020, 06:28Typu estetyka... Taka v mene))
Şş я використав був у ранньому варіанті цієї латинки, але дійшов висновку, що така форма надто невиразна, тому замінив на Qß.
А в чому перевага циркумфлексу? Умляут, ІМНО, викликає більш чіткі асоціації з йотованими, крім того, форма кириличної Ї зберігається без змін — фактично, умляут як знак йотації присутній і в українській кирилиці.
Цитата: Vlad26t от июня 2, 2020, 16:47Як це можливо? :) Підколюєте мене? :)
А ви не визначите, чи є ваша латинка ідеальною?
Цитата: Python от апреля 26, 2020, 06:35Ой, моя картинка :-)
А що, як ми колишня клінгонська колонія? :)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/38/Kingonska_mova.gif/300px-Kingonska_mova.gif)
Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 17:20Тоді у якості мякого знаку використовувати літеру q.
точним віддзеркаленням кирилиці (чи навпаки, не суть).
Цитата: R от июня 3, 2020, 17:50Також w замість ш, і 4 – замість ч.Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 17:20Тоді у якості мякого знаку використовувати літеру q.
точним віддзеркаленням кирилиці (чи навпаки, не суть).
Цитата: R от июня 3, 2020, 17:50Це некрасиво, бо де знак м'якшення, а де Q.Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 17:20Тоді у якості мякого знаку використовувати літеру q.
точним віддзеркаленням кирилиці (чи навпаки, не суть).
Цитата: Paul Berg от июня 3, 2020, 17:54От власне :yes:Цитата: R от июня 3, 2020, 17:50Також w замість ш, і 4 – замість ч.Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 17:20Тоді у якості мякого знаку використовувати літеру q.
точним віддзеркаленням кирилиці (чи навпаки, не суть).
Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 18:19Вимога або є або нема.
Це некрасиво, бо де знак м'якшення, а де Q.
Цитата: R от июня 3, 2020, 18:42Я не казав, шоб наша латиниця була як в сербів в плані самої латиниці. А шоб було в нас віддзеркалення як в сербів.Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 18:19Вимога або є або нема.
Це некрасиво, бо де знак м'якшення, а де Q.
Якщо такі аргументи важливіші тоді нема чого говорити про вимоги.
Викинути літери q, w, x але використовувати багато диграфів і гачків, нові літери то вже не латиниця.
Цитата: R от июня 3, 2020, 18:58Не придиратись не вийде. Має бути система.
Нагородити нових літер, диграфів, гачків над літерами не важко.
Тут великого розуму не треба.
Але фактично, якщо не придиратись до правопису декількох запозичених слів, j може виконувати функції ь.
Цитата: R от июня 3, 2020, 20:07Байдуже, так буде завжди, нема сенсу надіятись на інше.
Правопис слів бульйон і підйом не системний.
То якийсь авторитетний писака вирішив що так правильно і так написав у правописі.
Цитата: R от июня 3, 2020, 21:42Так. Бо має бути відповідність з кирилицею.
На такі слова як Джомолунгма, археоптерікс і ркацителі також треба зважати і якщо там щось не зійдеться, то це буде причина для того щоб під існуючий правопис таких слів підганяти літери?
Цитата: Paul Berg от июня 3, 2020, 21:33Вважайте, що «проєкт» буде завжди і на це треба зважати при виробленні латиниці. Бо основа це поточна кирилиця.
І проект завжди буде проектом. :D
Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 21:52
Вважайте, що «проєкт» буде завжди і на це треба зважати при виробленні латиниці. Бо основа це поточна кирилиця.
Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 21:52От ні. Усталеність «проєкту» зараз перебуває на тій стадії, коли люди одне одному за одну букву пики товчуть.Цитата: Paul Berg от июня 3, 2020, 21:33Вважайте, що «проєкт» буде завжди і на це треба зважати при виробленні латиниці. Бо основа це поточна кирилиця.
І проект завжди буде проектом. :D
Цитата: Paul Berg от июня 3, 2020, 22:16Може, вона дійсно некрасива проти латиниці. Але ми не маємо тоталітарного режиму, шо всіх і все перевести на латиницю...Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 21:52
Вважайте, що «проєкт» буде завжди і на це треба зважати при виробленні латиниці. Бо основа це поточна кирилиця.
Не подобається вона мені.
Цитата: Python от июня 3, 2020, 22:39Значить латиниця на це має орієнтуватись :)Цитата: Sandar от июня 3, 2020, 21:52От ні. Усталеність «проєкту» зараз перебуває на тій стадії, коли люди одне одному за одну букву пики товчуть.Цитата: Paul Berg от июня 3, 2020, 21:33Вважайте, що «проєкт» буде завжди і на це треба зважати при виробленні латиниці. Бо основа це поточна кирилиця.
І проект завжди буде проектом. :D
Цитата: R от июня 4, 2020, 00:25Мова ж про письмо, а не прочитання! В латиниці має бути, як в поточній кирилиці. Міняти кирилицю під латиницю не можна, вона є основна для цілої нації, в нас нема тоталітарного вождя, який би всіх і все перевів на правильну Вашу кирилицю нову і латиницю.
(wikt/pl) bulion (https://pl.wiktionary.org/wiki/bulion)
Для одного слова існують два варіанти прочитання.
І ніякої проблеми нема.
Я от не розумію чому має бути єдиний варіант прочитання, якщо реально він не один?
Цитата: Sandar от июня 4, 2020, 01:45Всі аргументи зводяться до того що треба не допустити різночитання. Не зважаючи на те що різночитання реально існує.
R, Ви бачите аргументи проти підгону кирилиці під нову латиницю (чи розриву між лат. і кир.)? Чому Ви їх вже яку сторінку вперто ігноруєте?
Цитата: Sandar от июня 4, 2020, 03:18
Vsxo, budu pysaty tilxky tak.
Всьо, буду писати тільки так.
Цитата: Paul Berg от июня 4, 2020, 03:21Да. Але можна дати раду. Дуже не хтів діакритики, як в Пайтона вище. Можна дзеркальну, але ж буде більше діакритики? Ви начитаніший і досвідченіший, порадуйте своєю латиницею :) Але з основною Вашою латиницею всі знайомі.Цитата: Sandar от июня 4, 2020, 03:18
Vsxo, budu pysaty tilxky tak.
Всьо, буду писати тільки так.
Недзеркальна.
Цитата: Paul Berg от июня 5, 2020, 16:59Ot vi naspravdı najmenşe hoçete govoriti ;)
Rozveli offtop. A coli pro latincu budemo govoriti? :srch:
Цитата: Hellerick от июня 10, 2020, 18:00Ä spokuşaüsx vykorystaty dlä Ч — c, tak äk tut. Ale ż Ş to ë Ш... Nicogo?
Si ucrainsce ia es convertida a la scrive latin simultan con rusce en la comensa de la desenio de 1930es.
Если бы украинский был переведен на латиницу вместе с русским в начале 1930-х годов.
А а = A a
Б б = B b
В в = V v
Г г = Ƣ ƣ
Ґ ґ = G g
Д д = D d
Е е = E e
Є є = JE je, Ë ë
Ж ж = Ƶ ƶ
З з = Z Z
И и = Y y
І і = I i
Ї ї = Ji, ji
Й й = J j
К к = K k
Л л = L l
М м = M m
Н н = N n
О о = O o
П п = P p
Р р = R r
С с = S s
Т т = T t
У у = U u
Ф ф = F f
Х х = H h
Ц ц = Ç ç
Ч ч = C c
Ш ш = Ş ş
Щ щ = Şc şc
Ь ь = J j
Ю ю = JU ju, Ü ü
Я я = JA ja, Ä ä
ЬО ьо = Ö ö
Цитата: Paul Berg от июня 13, 2020, 21:26Однозначно не підходить.
Цитата: Vlad26t от июня 14, 2020, 13:14А як же czar?Цитата: Paul Berg от июня 13, 2020, 21:26Однозначно не підходить.
До прикладу, cz в мене асоціюється із ч, а не із ц.
Цитата: Sandar от июня 13, 2020, 15:11
Hellerick, а из какого это источника? В самом деле официально фиксировался именно такой вариант? Или это Ваша аналогия с русской советской латиницей?
Цитата: Hellerick от июня 10, 2020, 18:00Нелогічно. Особливо в контексті української, де Ч й Ш тверді, а Ц буває як твердою, так і м'якою. Чому не так:
Ц ц = Ç ç
Ч ч = C c
Ш ш = Ş ş
Цитата: Jeremiah от июня 17, 2020, 16:15В українській мові — лише трохи частотніше (на рівні 0,011для Ч проти 0,010 для Ц). Порівняно з російською, додаткове Ц з'являється на місці К при чергуванні приголоснх («в руці», «на річці»), плюс займенники «це», «цей», «ця», «ці».
"Ч" банально частотнее, чем "ц".
Цитата: Jeremiah от июня 17, 2020, 16:15І це теж. Хоча Ƶ можна пояснити наслідуванням рукописного варіанту польської Ż.
То, что Жж — это Ƶƶ, а не Ȥȥ, у вас вопросов не вызывает?
Цитата: Python от июня 17, 2020, 16:29В українській мові — лише трохи частотніше (на рівні 0,011для Ч проти 0,010 для Ц). Порівняно з російською, додаткове Ц з'являється на місці К при чергуванні приголоснх («в руці», «на річці»), плюс займенники «це», «цей», «ця», «ці».А, ну да, точно. Об этом я не подумал. В любом случае, сомневаюсь, что кто-то стал бы использовать Ç и C в противоположных относительно русского значениях. Речь же шла не о некой абстрактной латинице, которая нравится Хеллерику, а конкретно про планировавшуюся латинизацию двадцатых.
Цитата: R от июня 17, 2020, 17:00У німців та поляків — «це», в італійців — «че», в англійців — «сі», а історично в латинян там узагалі «ке» було.
Якщо латинська літера називається "це" то для чого щось інше вигадувати?
Цитата: Python от июня 17, 2020, 17:04Якби тоді взяли в них «ке», зараз мали б «че».
У німців та поляків — «це», в італійців — «че», в англійців — «сі», а історично в латинян там узагалі «ке» було.
Цитата: Drundia от августа 29, 2020, 02:51Мені здається, чи тут И в ролі U? І як відрізняти Р від P? Власне, друге — аргумент на користь того, що таким способом треба спершу перейти на глаголицю, а вже з неї на латиницю.
poтрохи
Цитата: Paul Berg от августа 31, 2020, 10:15Мало, пусто, жодного цікавого проекту української латинки — тільки антикириличні статті (кирилицею!), надто переобтяжені reductio ad Stalinum, щоб це було переконливо.
https://latynka.org.ua/?p=8 (https://latynka.org.ua/?p=8)
Цитата: Hellerick от июня 10, 2020, 18:00
Если бы украинский был переведен на латиницу вместе с русским в начале 1930-х годов.
А а = A a
Б б = B b
В в = V v
Г г = Ƣ ƣ
Ґ ґ = G g
Д д = D d
Е е = E e
Є є = JE je, Ë ë
Ж ж = Ƶ ƶ
З з = Z Z
И и = Y y
І і = I i
Ї ї = Ji, ji
Й й = J j
К к = K k
Л л = L l
М м = M m
Н н = N n
О о = O o
П п = P p
Р р = R r
С с = S s
Т т = T t
У у = U u
Ф ф = F f
Х х = H h
Ц ц = Ç ç
Ч ч = C c
Ш ш = Ş ş
Щ щ = Şc şc
Ь ь = J j
Ю ю = JU ju, Ü ü
Я я = JA ja, Ä ä
ЬО ьо = Ö ö
Цитата: Python от сентября 1, 2020, 15:20Узбеки з Вами не згодні.
«Ха» як «ікс» — нетипове рішення. Як правило, придумують щось інше, а іксхерятьвикреслюють з алфавіту.
Цитата: Andrey Lukyanov от сентября 1, 2020, 15:25Так то вже новотвір. У 1920-х роках такого б не зробили (чи таки зробили?).Цитата: Python от сентября 1, 2020, 15:20Узбеки з Вами не згодні.
«Ха» як «ікс» — нетипове рішення. Як правило, придумують щось інше, а іксхерятьвикреслюють з алфавіту.
Цитата: Python от сентября 1, 2020, 15:40Яналіф.Цитата: Andrey Lukyanov от сентября 1, 2020, 15:25Так то вже новотвір. У 1920-х роках такого б не зробили (чи таки зробили?).Цитата: Python от сентября 1, 2020, 15:20Узбеки з Вами не згодні.
«Ха» як «ікс» — нетипове рішення. Як правило, придумують щось інше, а іксхерятьвикреслюють з алфавіту.
Цитата: Python от августа 29, 2020, 17:56Здається, бо є обидва варіанти потроху/потрохи.
Мені здається, чи тут И в ролі U?
Цитата: Python от августа 29, 2020, 17:56Гарна думка! Потрібно повернутись до глаголичних витоків.
спершу перейти на глаголицю
Цитата: Coonshooter от декабря 18, 2020, 09:22Fetix...
Ne znaju czomu, ale meni DUŻE podobajet'sia ukrajinśka mowa u trochy doroblenój pol'śkój orfografiji.
Цитата: DarkMax2 от августа 5, 2021, 19:58Авжеж зробить. До того ж існує багато цікавих латинських літер, а можна й деякі з кирилиці адаптувати й допасувати до латиниці.
Однак політична рішучість трансліт з купою диграфів чи частоколом діакритики красивішим і зручнішим не зробить.
Цитата: maratique от августа 9, 2021, 04:26Rosijsıka mova ne maë svoëï latynyci äk osnovnoho pysıma. Polısıka j česıka - maütı. Pry cıomu, v polısıkij (äk i v literaturnij rosijsıkij) praslov'änsıkyj zvuk zberihsä proryvnym, a v česıkij (äk i v ukraïnsıkij) stav frykatyvnym. Zakonomirno, ßo polısıkyj sposib zapysu ciëï fonemy (bukvoü G g) ukraïnsıkij movi pidxodytı hirše, niž česıkyj (bukvoü H h). Pryčomu, taka peredača Г г äk H h bula i v ukraïnsıkyx latynycäx na osnovi polısıkoï orfohrafiï.
Na pervyj vzgljad kazhetsja, chto transliteracija Г г kak H h — prosto vypendrjozh. Budto by rusofobov boljshe zabotit ne sudjba bukvy Ґ, ґ , a chtoby ukrainskaja latinka posiljneje otlichalasj ot russkoj.
Цитата: Drundia от августа 6, 2021, 19:43Qosı skladniše za vbohyj anhlotranslit use odno masovo ne rozpovsüdytısä - z texničnyx pryčyn. Tut navitı na standartnu kyrylyčnu klaviaturu dva desätylittä počepyty apostrof ne mohly - a vy xočete, ßob polovynu alfavitu dovodylosı tablyceü symvoliv vstavläty?! Ïrečkivkoü pyšutı lyše entuziasty - dlä masovoho vykorystannä v SMSkax ta internet-adresax vona neprydatna. Vlasne, j latynyčni vyvisky ta etyketky tež obmežuütısä anhlotranslitom.Цитата: DarkMax2 от августа 5, 2021, 19:58Авжеж зробить. До того ж існує багато цікавих латинських літер, а можна й деякі з кирилиці адаптувати й допасувати до латиниці.
Однак політична рішучість трансліт з купою диграфів чи частоколом діакритики красивішим і зручнішим не зробить.
Цитата: maratique от августа 15, 2021, 00:59U čexiv use prosto j lohično: г=h, ґ=g. Problema lyše v tomu, ßo česıka latynycä pobudovana na diakrytykax, a v Ukraïni v naš čas texnično najdostupnišym stav variant na osnovi anhlijsıkoï, de h vykorysovuëtısä v dyhrafax sh, ch, zh, tomu v deäkyx slovax г=gh: згададати=zghadaty, жадати=zhadaty, гніт=hnit, ґніт=gnit. Bukva Х х v zaxidnoslov'änsıkyx latynycäx (i v istoryčnyx ukraïns.kyx na ïx osnovi) peredavalası duhrafom ch, a v anhlotransliti dlä cıoho ž ë dyhraf kh: храм=khram, грам=hram.
A dlja ukrainskogo nichem ne slozhneje. Glavnoje razobratjsja s bukvoj Ґ ґ
Цитата: Python от августа 16, 2021, 00:35
........................
Use ce stvorüë neodnoznačnosti. Bačačy neznajome slovo, zapysane takoü latynyceü, vy ne možete znaty, äk vono čytaëtısä - de m'äka pryholosna, a de tverda, de Ю, a de ІУ, de Й, a de Ї abo І.
Цитата: Волод от августа 16, 2021, 09:09Cudovo! todi, prodovZuUCy cU Z sHemu,Цитата: Python от августа 16, 2021, 00:35
........................
Use ce stvorüë neodnoznačnosti. Bačačy neznajome slovo, zapysane takoü latynyceü, vy ne možete znaty, äk vono čytaëtısä - de m'äka pryholosna, a de tverda, de Ю, a de ІУ, de Й, a de Ї abo І.
:green:
Пропоную (proponuU) :
а, е, и, і, о, у >>> a, e, y, i, o, u
я, є, ї, (йо, ьо), ю >>> A, E, I, O, U
Цитата: Python от августа 15, 2021, 00:49Jaki texnični problemy z česjkoju bazoju?
Qosı skladniše za vbohyj anhlotranslit use odno masovo ne rozpovsüdytısä - z texničnyx pryčyn.
Цитата: Drundia от августа 18, 2021, 14:53Ïï nedostatnıo bez polısıkoï. Bo äk na česıkij klaviaturi nabraty ź, ś, ć?Цитата: Python от августа 15, 2021, 00:49Jaki texnični problemy z česjkoju bazoju?
Qosı skladniše za vbohyj anhlotranslit use odno masovo ne rozpovsüdytısä - z texničnyx pryčyn.
Цитата: Drundia от августа 19, 2021, 18:11Dobre, Q - šypläčyj znak, ale potriben ße j m'äkyj. Zvyčajno, možna Q vykorystaty v obox vypadkax, ale todi "insqoho zastosuvannqa nema" bude nezovsim pravdoü, ßo dlä ukraïnsıkoï movy krytyčno.
A krasqcqe w jakosti bukwy-modyfikatora zastosuwaty Q, jakij insqoho zastosuwannia nema.
Цитата: Drundia от августа 19, 2021, 18:44Prostrelyty sobi nohu. Qob potim postavyty prorez, dlä prydbannä äkoho treba prodaty nyrku.
Pered holosnymy I
Цитата: Drundia от августа 19, 2021, 20:03Qob apostrofiv pozbutysä povnistü, treba zrobyty m'äkyj znak, äkyj poznačatyme m'äkistı u vsix možlyvyx vypadkax - ßob m'äkistı poznačalası tilıky nym, i ßob vin poznačav tilıky m'äkistı. Budı-äki dyhrafy, ßo možutı plutatysä z dvoma okremymy literamy, ë džerelom apostrofiv.
Ce tezq pryjniatnyj wari'ant. Ale pocqatkowa lohika w tomu, sqcqob apostropiw stalo mensqe.
Цитата: Drundia от августа 20, 2021, 13:06Oskilıky latynycä oriëntuëtısä na normalınyx lüdej, slid podbaty pro možlyvistı pysaty kapsom. OSɪ NAVITɪ U MOÏJ SYSTEMI VELYKYJ ɪ VIDRIZNÄËTɪSÄ VID MALOHO ı (XOČ CE J NE DUŽE POMITNO). A äk zminüvatymetısä MFAšnyj ʲ (äkßo ce litera, zvyčajno. Ale äkßo ne litera, to ce, vyxodytı, diakrytyk z diakrytykom-krapkoü v svoëmu skladi?.. Hm)?
O, dlʲa cʲoho isnuje čudowe rišennʲa.
Цитата: Python от августа 31, 2021, 15:10Zajvi vytrebenȷky, bo normalȷni lȷudy latynyceju ne pysatymutȷ.Цитата: Drundia от августа 20, 2021, 13:06Oskilıky latynycä oriëntuëtısä na normalınyx lüdej, slid podbaty pro možlyvistı pysaty kapsom. OSɪ NAVITɪ U MOÏJ SYSTEMI VELYKYJ ɪ VIDRIZNÄËTɪSÄ VID MALOHO ı (XOČ CE J NE DUŽE POMITNO).
O, dlʲa cʲoho isnuje čudowe rišennʲa.
Цитата: Paul Berg от августа 31, 2021, 16:16A nenormalıni - pysatymutı. I äkßo kolysı raptom nenormalıni dorvutısä do vlady (ßo trapläëtısä inkoly) j prymusätı usix reštu pysaty svoëü latynkoü, to slid zazdalehidı podbaty pro te, ßob latynka bula v nyx ne sprodukovana ïxnıoü xvoroü uävoü, a dbajlyvo skonstrujovana namy (tomu prydatna dlä zapysu realınoï ukraïnsıkoï movy realınymy ïï nosiämy) i vžyvlena v rozum latynyčnykiv äk ïxnä vlasna ideä. Bo ž inakše j ukraïnsıku movu dovedetısä zminüvaty razom z alfavitom (ßo v ukraïnsıkyx latynyčnykiv rehulärno j vidbuvaëtısä).
Zajvi vytrebenȷky, bo normalȷni lȷudy latynyceju ne pysatymutȷ.
Цитата: Python от сентября 1, 2021, 18:03Чи не простіше зробити cc лдя ц?
Якщо х передається диграфом ch, але при цьому г передається як h, то чому літерою-модифікатором має бути обов'язково саме h, а не c?
У такому разі, c можна задіяти й для утворення і інших диграфів:
х=ch, ж=cz, ш=cs, ч=ct, д͡ж=cd
Що ж стосується власне ц, то, щоб не задіювати диграфоутворюючу літеру як самостійну, зробімо так, як це зроблено в офіційному англотрансліті і як завжди робилося з д͡з:
ц=ts, д͡з=dz
Цитата: Drundia от сентября 6, 2021, 15:05Я вас прошу, більшість проектів українських латиниць не можуть «віслючих йотованих» позбутись, під обслуговування яких решту правопису переписувати доведеться.
Не розполовинюється, бо більшість правил такі самі.
Цитата: Drundia от сентября 10, 2021, 09:23Не паряться, бо їхня латиниця виконує функції китайського звукового письма — звісно, функція його допоміжна, але вивчається воно раніше й засвоюється глибше, ніж та ж англійська. Ну але це китайська мова з її ідеографічним основним письмом, де прочитати незнайомий символ, не знаючи його вимови, проблематично — тобто, є об'єктивна проблема, яку ця латиниця вирішує, завдяки чому й засвоюється китайцями. Візьмімо тепер українську мову: латиниця з її диграфами, які фіксяться іншими диграфами, є, об'єктивно, дещо складнішою за кирилицю — вчити латиницю, щоб могти прочитати кирилицю, просто немає сенсу.
Китайці від нетипових графем не паряться.
Цитата: Drundia от сентября 2, 2021, 21:02Була й така думка, але відкинув її, не знайшовши ніяких паралелей з тим, що цей модифікатор робить з іншими літерами. Якщо в решті випадків модифікатор C наближає наступну літеру до Ш (робить її шиплячою чи перетворює дзвінку на глуху), то яким би мало бути «чисте C», щоб цей модифікатор перетворив її на Ц?Цитата: Python от сентября 1, 2021, 18:03Чи не простіше зробити cc лдя ц?
Якщо х передається диграфом ch, але при цьому г передається як h, то чому літерою-модифікатором має бути обов'язково саме h, а не c?
У такому разі, c можна задіяти й для утворення і інших диграфів:
х=ch, ж=cz, ш=cs, ч=ct, д͡ж=cd
Що ж стосується власне ц, то, щоб не задіювати диграфоутворюючу літеру як самостійну, зробімо так, як це зроблено в офіційному англотрансліті і як завжди робилося з д͡з:
ц=ts, д͡з=dz
Цитата: Python от сентября 10, 2021, 11:34Що заважає вивчати українську латиницю раніше за англійську мову? Саме як введення в латинський алфавіт.
але вивчається воно раніше й засвоюється глибше, ніж та ж англійська
Цитата: Python от сентября 10, 2021, 15:00За такою логікою чисте C — ДЗ. Яке, до речі, ще й не подвоюється окрім виправленого слова, яке все одно записувалось би тоді як інтермеддзо, а потім в без подвоєнь.
Була й така думка, але відкинув її, не знайшовши ніяких паралелей з тим, що цей модифікатор робить з іншими літерами. Якщо в решті випадків модифікатор C наближає наступну літеру до Ш (робить її шиплячою чи перетворює дзвінку на глуху), то яким би мало бути «чисте C», щоб цей модифікатор перетворив її на Ц?
Цитата: Drundia от сентября 10, 2021, 22:23Пам'ятаю, що назви латинських букв, використовувані в математиці, я знав раніше, ніж почав учити англійську мову. Не пам'ятаю, звідки (в третьому класі вже були рівняння?).
Що заважає вивчати українську латиницю раніше за англійську мову? Саме як введення в латинський алфавіт.
ЦитироватьЯ за, я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці і перейти на латиницю.Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
Цитата: Python от сентября 10, 2021, 22:37Математична в принципі має певний вплив англійської. Тепер матиме вплив української.
Українська латиниця як введення в латиницю тільки створюватиме додаткову плутанину. Бо відрізнятиметься і від англійської латиниці, і від математичної латиниці (хоча від неї — менше), і від української кирилиці.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2021, 18:46А може від того такий стан економіки, що багато хто дуже дивиться в бік Москви?
Великий герб, нова назва для країни, нова графіка для мови — чого не зробиш, щоби відволікти від стану економіки.
Цитата: Drundia от сентября 16, 2021, 17:38Хіба не німецької й французької? Англійська стала модною десь аж у повоєнні роки — математична термінологія разом з назвами букв узвичаїлась раніше.
Математична в принципі має певний вплив англійської.
Цитата: Drundia от сентября 16, 2021, 17:38Включаючи й самих латинізаторів, між іншим.
А може від того такий стан економіки, що багато хто дуже дивиться в бік Москви?
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2021, 18:46Був би він Данилів чи Данилов, я б іще подумав.ЦитироватьЯ за, я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці і перейти на латиницю.Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
Великий герб, нова назва для країни, нова графіка для мови — чого не зробиш, щоби відволікти від стану економіки.
Цитата: Python от сентября 16, 2021, 21:44
Був би він Данилів чи Данилов, я б іще подумав.
Бажання чужу для нього українську мову зробити безписемною читається досить легко...
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 17, 2021, 00:07Літературна норма вимагає передавати російське И як українське И в тих випадках, де в споріднених українських словах пишеться И. Оскільки в українській мові є ім'я Данило (не Даніло), рос. Данилов українською мовою передається як Данилов (що читається за звичайними правилами української мови, з [ɪ] на місці И). Таким чином, Данилов і в українській, і в російській мові пишеться однаково, але читається по-різному.Цитата: Python от сентября 16, 2021, 21:44
Був би він Данилів чи Данилов, я б іще подумав.
Бажання чужу для нього українську мову зробити безписемною читається досить легко...
Что-то вы какую-то пургень сморозили. Какая связь между фамилией и чужестью?
Цитата: Python от сентября 16, 2021, 21:39Що не заважає мати інґліським назвам гарний ґрунт сьогодні.
математична термінологія разом з назвами букв узвичаїлась раніше.
Цитата: Python от сентября 16, 2021, 21:39Не всі мають очі на потилиці.
Включаючи й самих латинізаторів, між іншим.
Цитата: Python от сентября 16, 2021, 21:44Кажете так, ніби цим саботажем займаються не паспортисткині.
Був би він Данилів чи Данилов, я б іще подумав.
Цитата: Python от сентября 17, 2021, 23:05Тому нам і треба латиниця. Кирилицею лишити те, що є без бігання, а латиницею виправити. Для цього потрібен відповідний нормативний акт, який дозволить мати певні фонетичні розбіжності між латинським і гражданським варіантом, наприклад, Данілов Danyliw.
Якщо «і» в українському варіанті — результат зробленої колись помилки при видачі паспорта, то можна й офіціно змінити прізвище на нормативний варіант, в принципі. Бігати по інстанціях через одну букву доведеться в обох випадках. А ще деякі комерсанти люблять, оформлюючи якусь угоду, вписувати туди російський варіант прізвища — ну і як потім вгадаєш, де там те «і», якщо норма вимагає іншого?
Цитата: Drundia от сентября 22, 2021, 16:09
Тому нам і треба латиниця. Кирилицею лишити те, що є без бігання, а латиницею виправити. Для цього потрібен відповідний нормативний акт, який дозволить мати певні фонетичні розбіжності між латинським і гражданським варіантом, наприклад, Данілов Danyliw.
Пам'ятаємо, що стрілка Лозінського у ЗМІ часто називали Лозинським. Також дуже люблять тулити -еєв замість -єєв. У процесі двоалфавіття дозволити менш болісно міняти одне з прізвищ за умов близької фонетики.
Цитата: Drundia от сентября 22, 2021, 16:09fxd.
Для цього потрібен відповідний нормативний акт, який дозволить мати певні фонетичні розбіжності між антиквою і гражданським варіантом, наприклад, Данілов Danyliw.
Цитата: Drundia от сентября 22, 2021, 16:09У процесі двоалфавіття можна й зовсім на якісь англійські прізвища поміняти — ніхто й не помітить, досвід «латиниці» на рошенках підтверджує.
У процесі двоалфавіття дозволити менш болісно міняти одне з прізвищ за умов близької фонетики.
Цитата: Drundia от сентября 22, 2021, 16:09Паспортистихеси? Ну, і вони також. Але ж треба своїми очима тричі передивитися, коли тобі паспорт видають. Моя сестра, наприклад, відправила паспортисток перероблювати роботу, коли їй прізвище неправильно вписали, як заміж виходила. Якщо цього не зроблено, то, схоже, носія прізвища зміна влаштовує.
Кажете так, ніби цим саботажем займаються не паспортисткині.
Цитата: Волод от сентября 22, 2021, 17:44Гадаю, це був би найкращий підхід.
Потрібен нормативний акт, який би нівелював розбіжність між прізвищами і т.д з «і» та «и», з «е» та «є»
Щось подібне щодо списків виборців здається є.
Тоді я вільно зможу використовувати варіант з «и» без роздвоєння особистості.
І до латиниці це все ортогональне.
Цитата: Волод от сентября 22, 2021, 19:21Тоді вже й Феоктистова з Осокнистовим (не можу нагуглити тему, де було схоже перетворення).
:green: Борулю і Берулю.
Цитата: Python от сентября 22, 2021, 18:48А детальніше?
досвід «латиниці» на рошенках підтверджує
Цитата: Python от сентября 22, 2021, 18:48Паспортисткинеси було і в СРСР, а потім уже треба було отримувати з таким самим прізвищем. І не факт, що всюди та всі зможуть відправити їх переробляти щось, чи захоче морочитись через суд.
Паспортистихеси? Ну, і вони також. Але ж треба своїми очима тричі передивитися, коли тобі паспорт видають. Моя сестра, наприклад, відправила паспортисток перероблювати роботу, коли їй прізвище неправильно вписали, як заміж виходила. Якщо цього не зроблено, то, схоже, носія прізвища зміна влаштовує.
Цитата: Drundia от сентября 23, 2021, 16:35Під виглядом «української латиниці» з більшості рошенівських цукерок поприймали українські етикетки, замінивши їх англомовними. Здається, українська мова тільки на «Києві Вечірньому» лишилась — решта вже English-only, навіть дрібнота, що продається на вагу в сільських магазинах, назразок «Шаленої бджілки», яка тепер зветься «Црази Бее».
А детальніше?
Цитата: Python от сентября 23, 2021, 00:13Що заважає написати niaŭka?
Як і будь-який молодий алфавіт, українська латиниця буде всього цього позбавлена — в ній не буде ніяких графічних засобів для «ye olde» («давнїй»), ніяких способів писати більш вишукано, ніж пише школяр молодших класів, ніякого містка до історичних алфавітів (бо яких?), ніяких засобів для алфавітних жартів (як у слові «няўка»). У ній не буде жодної унікальної літери (свічечка, серпик, і ота бойова коцюба — цього нема в жодному проекті, забудьте).
Цитата: Python от сентября 23, 2021, 00:13Чим суттєво відрізняється дозвіл на історичні літери від дозволу на латиницю? У латиницю, завдяки великій загальносвітовій традиції використання діакритики, можна запхати що завгодно. Максимовичівка латиницею точно не створює ніяких проблем.
Іншими словами, я був би не проти, якби правописна реформа дозволила обмежено використовувати історичні літери
Цитата: Drundia от сентября 26, 2021, 18:30Літера Ў була в правописі «Русалки Днѣстровои» та в сучасному білоруському. Літера Ŭ — в білоруській латиниці та есперанто, але нема історичної української абетки з цим символом.
Що заважає написати niaŭka?
Цитата: Drundia от сентября 26, 2021, 18:30Історичні літери можна поєднувати з існуючою орѳографією на тій же графічній основі, і робити це достатньо дозовано, щоб не рябіло в очах від екзотики.
Чим суттєво відрізняється дозвіл на історичні літери від дозволу на латиницю?
Цитата: Python от сентября 29, 2021, 01:15Не лише там.
Літера Ў була в правописі «Русалки Днѣстровои»
Цитата: Python от сентября 29, 2021, 01:15Цитата: Drundia от сентября 26, 2021, 18:30Літера Ў була в правописі «Русалки Днѣстровои» та в сучасному білоруському. Літера Ŭ — в білоруській латиниці та есперанто, але нема історичної української абетки з цим символом.
Що заважає написати niaŭka?Цитата: Drundia от сентября 26, 2021, 18:30.................
Чим суттєво відрізняється дозвіл на історичні літери від дозволу на латиницю?
Цитата: Paul Berg от сентября 29, 2021, 07:18Інші правописи з нею ще менш відомі. Мабуть, сучасному українцеві найчастіше її доводиться бачити як транскрипційний знак.Цитата: Python от сентября 29, 2021, 01:15Не лише там.
Літера Ў була в правописі «Русалки Днѣстровои»
Цитата: Drundia от сентября 26, 2021, 18:30Намалювати можна що-завгодно якими-завгодно графічними засобами — в цьому плані, аналог максимовичівки можна робити хоч на основі арабиці, і це теж працюватиме. Проблемою є «відсутність маяків» у письмі без традиції: можна взяти які-завгодно позначення, надати їм якого-завгодно значення, і для автора цих позначень вони щось означатимуть — лишаючись тайнописом для всіх решти читачів.
У латиницю, завдяки великій загальносвітовій традиції використання діакритики, можна запхати що завгодно. Максимовичівка латиницею точно не створює ніяких проблем.
Цитата: Python от сентября 29, 2021, 22:25Take vraženie nače mova jde pro nevědomu nîkomu movu, zapisanu novymi specifîčnymi simvolami, a ne pro ukrainjsku movu zô znajomoju vsěm zô školy abetkoju.
«Латинська максимовичівка» позбавлена властивості бути схожою на щось реальне:
Цитата: Paul Berg от сентября 29, 2021, 23:25
... zô znajomoju vsěm zô školy abetkoju.
Цитата: Paul Berg от сентября 29, 2021, 23:25Вже бачив щось подібне. Тільки потім ця латиниця ставала все більш праслов'янською й праіндоєвропейською, аж до майже повної непридатності для читання, лишаючись для її автора лише «трохи зміненою українською». В кирилиці є точка опори — історичний правопис, що справді колись існував, десь поблизу якого подальше заглиблення в етимологію варто зупинити. А що є такою точкою опори для української латинки?Цитата: Python от сентября 29, 2021, 22:25Take vraženie nače mova jde pro nevědomu nîkomu movu, zapisanu novymi specifîčnymi simvolami, a ne pro ukrainjsku movu zô znajomoju vsěm zô školy abetkoju.
«Латинська максимовичівка» позбавлена властивості бути схожою на щось реальне:
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 30, 2021, 00:04Latinjska abetkaЦитата: Paul Berg от сентября 29, 2021, 23:25
... zô znajomoju vsěm zô školy abetkoju.
Это с какой школы? :what:
Цитата: Python от сентября 30, 2021, 00:05Vy ščosj plutaete. Ta latinicja evoljucîonuvala vôd praindoevropejskoi do praslovjanjskoi (a nině vže do ukrainjskoi, ale odnakovo zališilasj nečitabeljnoju).
Вже бачив щось подібне. Тільки потім ця латиниця ставала все більш праслов'янською й праіндоєвропейською, аж до майже повної непридатності для читання, лишаючись для її автора лише «трохи зміненою українською». В кирилиці є точка опори — історичний правопис, що справді колись існував, десь поблизу якого подальше заглиблення в етимологію варто зупинити. А що є такою точкою опори для української латинки?
Цитата: Paul Berg от сентября 30, 2021, 00:19Ну, не знаю — по-моєму, її непридатність для читання таки наростала в процесі експлуатації. У будь-якому разі, поки її автор писав кирилицею (хоча теж експериментальною), зрозуміти його, спираючись на загальне розуміння слов'янських мов, було простіше. Кирилицю складно доетимологізувати далі, ніж до праслов'янського стану мови, недалеко від якого вона виникла. Латиниця ж без берегів — у ній можна або не копатися в етимології взагалі, або копатися до нескінченності — місце кінцевої зупинки в конструкцію не закладено.Цитата: Python от сентября 30, 2021, 00:05Vy ščosj plutaete. Ta latinicja evoljucîonuvala vôd praindoevropejskoi do praslovjanjskoi (a nině vže do ukrainjskoi, ale odnakovo zališilasj nečitabeljnoju).
Вже бачив щось подібне. Тільки потім ця латиниця ставала все більш праслов'янською й праіндоєвропейською, аж до майже повної непридатності для читання, лишаючись для її автора лише «трохи зміненою українською». В кирилиці є точка опори — історичний правопис, що справді колись існував, десь поблизу якого подальше заглиблення в етимологію варто зупинити. А що є такою точкою опори для української латинки?
Цитата: Python от сентября 29, 2021, 01:15Краще покажіть щоб сплутувались слова, а не букви.
Латиницю з кирилицею змішувати неможливо: або ми отримаємо засилля «фальшивих друзів читача» (Н/H, P/Р тощо), або, якщо замість гражданки й антикви взяти устав і готику, отримаємо суміш графічно різнорідних елементів.
Цитата: Python от сентября 30, 2021, 01:45Кирилиця доетимологізується наскільки завгодно глибоко. Оно деякі автори словників іншомовних слів примудряються подавати арабські ориґінали кирилицею, але навіть не повідомляють про те, яку систему використовують.
Кирилицю складно доетимологізувати далі, ніж до праслов'янського стану мови, недалеко від якого вона виникла.
Цитата: Drundia от октября 4, 2021, 17:37З латиницею та ж проблема, наскільки мені відомо. Чим, наприклад, користувались диктатори арабських держав та їхні родичі, що понавідкривали рахунків на своє ім'я в різних транслітераціях і продовжували користуватись ними, навіть коли потрапили в опалу, і західні банки почали їх блокувати.
Оно деякі автори словників іншомовних слів примудряються подавати арабські ориґінали кирилицею, але навіть не повідомляють про те, яку систему використовують.
Цитата: Drundia от октября 4, 2021, 17:37Найпростіше цього досягти, пишучи капсом: РАКЕТАM (ракетам/paketam), BIK (вік/bik) тощо.
Краще покажіть щоб сплутувались слова, а не букви.
Цитата: Drundia от ноября 20, 2021, 22:42А як це виглядатиме в рукописному почерку?
Завжди можна використовувати додаткові instrumentи для підкреслення абетки.
ЦитироватьНасправді ж головна проблема з запровадженням офіційної української латиниці — відсутність реальної задачі, яку б вона вирішувала.Бачу як мінімум три задачі:
Цитата: Givizub от января 23, 2022, 07:31Гадаю, це проблема малого бізнесу і того, що за цією модою ховається (напр., хтось соромиться української мови, але не хоче відштовхнути патріотичних клієнтів російською вивіскою, тому обирає «нейтральну» англійську). Може, варто було б, навпаки, обмежити використання латиниці в цій галузі, щоб нас оточувала всім знайома зі школи нормальна українська орфографія, яку, на відміну від латиниці, не треба винаходити і впроваджувати? Єдиних правил читання латиниці все одно не існує — навіть якщо, уявімо, з'явиться* офіційний стандарт української латиниці, добра половина назв являють собою англійські (чи інші іноземні) слова, поєднання з англійських та українських слів тощо — тобто, правила читання кожного слова все одно доводитиметься вгадувати з контексту. Це не рахуючи того, що вже зареєстровані назви ніхто не перереєстровуватиме на правильні після зміни стандарту.
Сучасний малий бізнез чомусь дуже любить латиницю (Khlebnyi, Palyanitsia, Shaurma, Himiya, Aromakava, Obnova і т.д.).
І те, що пишуть зараз на вивісках - це жахіття.
Цитата: Givizub от января 23, 2022, 07:31Унормована транслітерація імен і прізвищ.Чи потрібна для цього власне латиниця як пара до кирилиці? Офіційний стандарт транслітерації Україна прийняла ще в 90-х, з незначними змінами він використовується й дотепер. Проблемою є непридатність його для точного фонетичного запису української мови — проте, й більшість проектів латиниці теж мають подібний недолік у ряді випадків. Тобто, тут треба довести до ладу кривий національний трансліт, а не форсувати широке впровадження цього ж чи подібного трансліту під вивіскою «українська латиниця».
Наприклад, за день доводиться відправляти email на різні варіації імені Serhii, Sergiy, Serhyi..
Транслітерація топонiмів.
Аналогічно мають бути однакові правила, зрозумілі для кожного.
Цитата: Givizub от января 23, 2022, 07:31Не латиницю а англійницю, або, по-простому - пєндовку.
Сучасний малий бізнез чомусь дуже любить латиницю
Цитата: Python от января 25, 2022, 22:15Я не визнаю цей стандарт.
Офіційний стандарт транслітерації Україна прийняла ще в 90-х
Цитата: Supervisor от января 31, 2022, 10:12Pocinajetj-sæ...Цитата: Givizub от января 23, 2022, 07:31Не латиницю а англійницю, або, по-простому - пєндовку.
Сучасний малий бізнез чомусь дуже любить латиницюЦитата: Python от января 25, 2022, 22:15Я не визнаю цей стандарт.
Офіційний стандарт транслітерації Україна прийняла ще в 90-х
Латиниця потрібна для того, щоб Тарас завжди був Ševčenko. В усіх мовах з латинкою. Не Shevchenko, Schewtschenko, Chevchenko і тд.
Цитата: Supervisor от января 31, 2022, 10:12Це стандарт припустимий коли треба писати без діакритичних знаків, наприклад, міжнародна віза.
Я не визнаю цей стандарт.
Латиниця потрібна для того, щоб Тарас завжди був Ševčenko. В усіх мовах з латинкою. Не Shevchenko, Schewtschenko, Chevchenko і тд.
Цитата: Python от февраля 15, 2022, 16:31Чому?
Навіть у тих випадках, де держава могла б вимагати стандартної латиниці (таких, як та ж міжнародна віза), розширена латиниця незастосовна
Цитата: Drundia от февраля 17, 2022, 10:13Тому що перший-ліпший закордонний контакт повідвалює вам усі діакритики, і доведіть потім, що Шевченко й Севценко — одна особа.Цитата: Python от февраля 15, 2022, 16:31Чому?
Навіть у тих випадках, де держава могла б вимагати стандартної латиниці (таких, як та ж міжнародна віза), розширена латиниця незастосовна
Цитата: Python от февраля 15, 2022, 21:46Так, але знову ж таки, поки немає загальноприйнятого стандарту - немає і клавіатури. Додати латинку в набір символів не проблема, але більшість просто не знає як.
Ще одна причина, чому розширена латиниця рідко з'являється на вивісках — недоступність засобів вводу для неї.
Цитата: Python от февраля 15, 2022, 16:31Документи, візи, веб-адреси - зручніше існуючий варіант Трансліт-2010.
Латиниця з додатковими символами створює приблизно ті ж технічні труднощі, що й кирилиця.
Цитата: Givizub от марта 22, 2022, 13:42Навіть якщо такий стандарт з'явиться, клавіатури з додатковими літерами в багатьох користувачів не буде ще довго, або буде з дефектами. Згадаймо, скільки років минуло, поки Майкрософт спромігся апостроф на свою українську розкладку поставити — проблеми приблизно такого ж порядку чекають і на свіжостандартизовану латиницю. Тому я б не сподівався, що прийняття стандарту автоматично звільнить латиницю від проблем із засобами вводу. Так у мене самого є проектик латиниці-33, де кожна літера точно відповідає певній літері української кирилиці — це дозволить передавати українські слова, не спотворюючи їх, але масове впровадження такої латиниці (як і будь-якої іншої розширеної) вимагає більше технічних маніпуляцій, ніж латиниця-26, яка вже є на всіх пристроях.
Так, але знову ж таки, поки немає загальноприйнятого стандарту - немає і клавіатури.
Цитата: Givizub от марта 22, 2022, 13:42Цей трансліт (та попередні його модифікації) завідомо поганий, бо губить частину деталей, записуваних кирилицею, а тому, маючи транслітероване прізвище, не завжди можна відтворити його вигляд в оригіналі. Але й розширена латиниця тут не дає ради: якщо йдеться про міжнародні документи, то ми мусимо миритися з тим, що чиновник по той бік кордону з великою ймовірністю не має всього зоопарку розширених латиниць для всіх можливих мов, а тому діакритики неминуче губитимуться. Додаймо до цього, що трансліт і проектовані розширені латиниці відрізняються між собою більше, ніж, скажімо, ярижка та драгоманівка, базуються на різних принципах, і забезпечити просте перетворення між транслітом та латиницею не набагато простіше, ніж між ними та кирилицею.
Документи, візи, веб-адреси - зручніше існуючий варіант Трансліт-2010.
Цитата: Python от февраля 21, 2022, 11:23Бо в них клавіші C і V не працюють?
Тому що перший-ліпший закордонний контакт повідвалює вам усі діакритики, і доведіть потім, що Шевченко й Севценко — одна особа.
Цитата: Drundia от апреля 9, 2022, 10:11Клавіші Š і Č.Цитата: Python от февраля 21, 2022, 11:23Бо в них клавіші C і V не працюють?
Тому що перший-ліпший закордонний контакт повідвалює вам усі діакритики, і доведіть потім, що Шевченко й Севценко — одна особа.
Цитата: Givizub от января 23, 2022, 07:31Сергій - SergějЦитироватьНасправді ж головна проблема з запровадженням офіційної української латиниці — відсутність реальної задачі, яку б вона вирішувала.Бачу як мінімум три задачі:
Унормована транслітерація імен і прізвищ.
Наприклад, за день доводиться відправляти email на різні варіації імені Serhii, Sergiy, Serhyi..
Транслітерація топонiмів.
Аналогічно мають бути однакові правила, зрозумілі для кожного.
Сучасний малий бізнез чомусь дуже любить латиницю (Khlebnyi, Palyanitsia, Shaurma, Himiya, Aromakava, Obnova і т.д.).
І те, що пишуть зараз на вивісках - це жахіття.
Офіційна латиниця має бути, щоб уникати непорозумінь, але не має замінювати кирилицю.
Цитата: Hellerick от апреля 24, 2022, 11:17Правильно заметили. Ошибся, наскоро просмотрев старые заметки.
Le letera Y no es usada sin sinietas?
Буква Y без диакритики не употребляется?
Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 10:57
ó - i (историческое о) rók - rokóv
[...]
ві (из о) - ò (òd, òdpověď - від, відповідь)
Цитата: Hellerick от апреля 24, 2022, 12:19Можно. При одном условии: если вы мне нагадаете хоть одно слово, которое начинается с i, но которое происходит из о, но при этом нет начального вставного в-.Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 10:57
ó - i (историческое о) rók - rokóv
[...]
ві (из о) - ò (òd, òdpověď - від, відповідь)
Esce lo es pisible ce la leteras "ó" e "ò" juntada a un?
Нелзя ли "ó" и "ò" объединить в одну букву?
Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 13:02Хіба що в діалектах буває без вставного. Як правило, в початковій позиції перед і<о скрізь додадається в-.
Можно. При одном условии: если вы мне нагадаете хоть одно слово, которое начинается с i, но которое происходит из о, но при этом нет начального вставного в-.
Цитата: Python от апреля 24, 2022, 13:27З іншого боку, ві<о може бути й не на початку слова, а після префіксу: безвідповідальність.Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 13:02Хіба що в діалектах буває без вставного. Як правило, в початковій позиції перед і<о скрізь додадається в-.
Можно. При одном условии: если вы мне нагадаете хоть одно слово, которое начинается с i, но которое происходит из о, но при этом нет начального вставного в-.
В багатьох українських етимологічних правописах Ô позначало як і<о після приголосних, так і ві<о на початку слова (іншими словами, буква ô читалась як і після приголосних та як ві на початку слова: ôвця, рôгѣ). Хоча Максимович, наприклад, передавав ві<о як вô (вôвця, рôгъ).
Цитата: Python от апреля 24, 2022, 15:17Можно ввести правило, что "чтение ó как ві- в начале слова" не меняется при присоединении приставок к корню, либо дополнительных приставок.Цитата: Python от апреля 24, 2022, 13:27З іншого боку, ві<о може бути й не на початку слова, а після префіксу: безвідповідальність.Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 13:02Хіба що в діалектах буває без вставного. Як правило, в початковій позиції перед і<о скрізь додадається в-.
Можно. При одном условии: если вы мне нагадаете хоть одно слово, которое начинается с i, но которое происходит из о, но при этом нет начального вставного в-.
В багатьох українських етимологічних правописах Ô позначало як і<о після приголосних, так і ві<о на початку слова (іншими словами, буква ô читалась як і після приголосних та як ві на початку слова: ôвця, рôгѣ). Хоча Максимович, наприклад, передавав ві<о як вô (вôвця, рôгъ).
Цитироватькожній літері сучасної української кирилиці має відповідати окрема літера латиниці, апостроф теж має зберігатись на своєму місці.
Цитироватьпаралельно має існувати й варіант, де додаткові літери замінено диграфамиМоя спроба втілити ці ідеали (в жодному разі не стандарт, хоча було б добре, якби за стандарт узяли щось подібне. Ще я відверто познущався з літер Щщ та Ьь, керуючись власним збоченим потягом до естетики).
#!py -3
translit='''
А A
Б B
В V
Г H
Ґ G
Д D
Е E
Є Ë
Ж Ž
З Z
И Y
І I
Ї Ï
Й J
К K
Л L
М M
Н N
О O
П P
Р R
С S
Т T
У U
Ф F
Х X
Ц C
Ч Č
Ш Š
Щ Q
щ ß
Ь ɪ
ь ı
Ю Ü
Я Ä
'''
digraphs='''
Ä Aw
Ü Uw
Ë Ew
Ï Iw
Ž Zw
Š Sw
Č Cw
ß q
ɪ Jw
ı jw
'''
if 0:'''
Ä Ja J'a
Ü Ju J'u
Ë Je J'e
Ï Ji J'i
Ž Zh Z'h
Š Sh S'h
Č Ch C'h
ß q q
ɪ Jh J'h
'''
translit=[*map(str.split, translit.strip().split('\n'))]
digraphs=[*map(str.split, digraphs.strip().split('\n'))]
d_cyr2lat=dict(translit)
for c in list(d_cyr2lat):
if c.lower() not in d_cyr2lat:
d_cyr2lat[c.lower()]=d_cyr2lat[c].lower()
d_lat2cyr={d_cyr2lat[c]:c for c in d_cyr2lat}
d_lat2asc=dict(digraphs)
for c in list(d_lat2asc):
if c.lower() not in d_lat2asc:
d_lat2asc[c.lower()]=d_lat2asc[c].lower()
d_asc2lat={d_lat2asc[c]:c for c in d_lat2asc}
for c in list(d_asc2lat):
if c[0]<='Z':
d_asc2lat[c.upper()]=d_asc2lat[c]
d_lat2cyr['ẞ']='Щ'
d_lat2asc['ẞ']='Q'
t_cyr2lat={ord(c):d_cyr2lat[c] for c in d_cyr2lat}
t_lat2cyr={ord(c):d_lat2cyr[c] for c in d_lat2cyr}
t_lat2asc={ord(c):d_lat2asc[c] for c in d_lat2asc}
def cyr2lat(s):
return s.translate(t_cyr2lat)
def lat2asc(s):
return s.translate(t_lat2asc)
def cyr2asc(s):
return lat2asc(cyr2lat(s))
all2asc=cyr2asc
def asc2lat(s):
for dg in d_asc2lat:
s=s.replace(dg, d_asc2lat[dg])
return s
def all2lat(s):
return asc2lat(cyr2lat(s))
def latx2cyr(s):
return s.translate(t_lat2cyr)
def all2cyr(s):
return latx2cyr(asc2lat(s))
asc2cyr=lat2cyr=all2cyr
import re
def switch(s):
def sswitch(s):
s=s.group()
return cyr2lat(s) if 'Є'<=s[0]<='ґ' else lat2cyr(s)
return re.sub('[Є-ґ]+|[^Є-ґ]+', sswitch, s)
cyrXlat=latXcyr=switch
cyrXasc=ascXcyr=lambda s:lat2asc(latXcyr(s))
def ascx2cyr(s):
return re.sub('[A-Za-z]+', lambda m: all2cyr(m.group()), s)
def cyrx2asc(s):
return re.sub('[Є-ґ]+', lambda m: all2asc(m.group()), s)
if __name__=='__main__':
import sys
command=sys.argv[1] if len(sys.argv)>1 else 'cyrXlat'
commands=''' cyr2lat cyr2asc lat2cyr lat2asc asc2lat asc2cyr
all2cyr all2lat all2asc
latx2cyr ascx2cyr cyrx2asc
latXcyr cyrXlat cyrXasc ascXcyr'''
if command in commands.split():
command=eval(command)
for s in sys.stdin:
print(command(s), end='')
elif command in '-h -? -help --help help'.split():
print('''
Convert text between Ukrainian Cyrillic alphabet (cyr), Latin-33 for Ukrainian (lat), and ASCII surrogates (asc)
Usage: ukrlat33 [command]
Command is one of the following:
%s help formats
help print this help
formats print alphabetical formats help
cyr2lat convert from Cyrillic to Latin-33
cyrx2asc convert from Cyrillic exactly to ASCII
cyrXlat convert in both directions
By default, command is cyrXlat
'''%commands)
elif command=='formats':
print('''
This program uses the following alphabets:
Cyrillic: Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя
Latin-33: Aa Bb Vv Hh Gg Dd Ee Ëë Žž Zz Yy Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Rr Ss Tt Uu Ff Xx Cc Čč Šš Qß ɪı Üü Ää
ASCII (Latin-26) is similar to Latin-33 but it replaces non-ASCII letters with ASCII surrogates:
%s
(lower and capital variants of digraphs are also used: ja for ä/я, JA for Ä/Я etc.).
Note that ASCII surrogates and uppercase eszet (ẞ for Q/Щ) may be used in Latin-33 input, but won't appear in Latin-33 output.
To convert from Lating-33 to Cyrillic skipping digraphs conversion, use latx2cyr instead of lat2cyr.
Since asc2cyr and cyr2asc are aliases for all2cyr and all2asc, use ascx2cyr and cyrx2asc
to avoid affecting non-Cyrillic non-ASCII characters.
'''%', '.join((k+': '+v for (k, v) in digraphs)))
else:
print('Unknown command.')
Цитата: Python от апреля 24, 2022, 15:17Там вжити апостроф.Цитата: Python от апреля 24, 2022, 13:27З іншого боку, ві<о може бути й не на початку слова, а після префіксу: безвідповідальність.Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 13:02Можно. При одном условии: если вы мне нагадаете хоть одно слово, которое начинается с i, но которое происходит из о, но при этом нет начального вставного в-.Хіба що в діалектах буває без вставного. Як правило, в початковій позиції перед і<о скрізь додадається в-.
В багатьох українських етимологічних правописах Ô позначало як і<о після приголосних, так і ві<о на початку слова (іншими словами, буква ô читалась як і після приголосних та як ві на початку слова: ôвця, рôгѣ). Хоча Максимович, наприклад, передавав ві<о як вô (вôвця, рôгъ).
Цитата: dagege от апреля 24, 2022, 13:58Хм. Ну хай буде ó для i и начально вi. Как раз минус одна диактрика, чей узус и так получается узким.С циркумфлексом эстетичнее, на мой взгляд. Акут создает ложные ассоциации с ударением и уже используется мягкими согласными. Я бы еще заменил ě на ê, чтобы он выглядел одинаково с ô.
ód, ódpověď, ón, óvća, óvśanka, róh, rók (rokóv) - ôd, ôdpověď, ôn, ôvća, ôvśanka, rôh, rôk (rokôv).
Решайте сами, какой вариант вам кажется более эстетичным
Цитата: R от сентября 3, 2022, 23:47Звук и реальнь існує, а звуку ô нема.Цікаво чи можна без телепатії зрозуміти це з першої спроби.
Об'єднання звуків і ти и неможливе.
Цитата: R от сентября 3, 2022, 23:47Звук и реальнь існує, а звуку ô нема.Звуков не существует, а звуки существуют.
Об'єднання звуків і ти и неможливе.
ЦитироватьБуквы ô и ê передают один звук - і, но пишутся по двум причинам:А як же і яка походить від історичного ять?
1. по исторически-этимологическим.
2. при наличии этих букв отпадает необходимость в отдельной букве для и (которую обычно передают через y). Теперь и - это i, а украинская і отображается теперь двумя (+1 один дополнительный для экстра-случаев) способами.
Цитата: Supervisor от сентября 5, 2022, 10:28êЦитироватьБуквы ô и ê передают один звук - і, но пишутся по двум причинам:А як же і яка походить від історичного ять?
1. по исторически-этимологическим.
2. при наличии этих букв отпадает необходимость в отдельной букве для и (которую обычно передают через y). Теперь и - это i, а украинская і отображается теперь двумя (+1 один дополнительный для экстра-случаев) способами.
Цитата: R от сентября 5, 2022, 11:16Історичне походження, то насправді ускладнення правопису.це ваша дурна фантазiя
Вводити ускладнення якого нема, нераціонально.
І то крок назад. Регрес.
Цитата: R от сентября 3, 2022, 23:47Звук и реальнь існує, а звуку ô нема.Ну чому ж, існують діалекти, де на місці Ô вимовляється справді окремий звук, відмінний від усього іншого, близький до німецького ü. Або ж, залежно від діалекту, там розвинулося У, чи ОУ, чи ще щось, або взагалі збереглося О.
Об'єднання звуків і ти и неможливе.
Цитата: R от сентября 5, 2022, 11:16Історичне походження, то насправді ускладнення правопису.Раціональним обґрунтуванням могла б бути інтердіалектність письма: слова, записані з використанням етимологічних літер, можна читати за різними правилами, відтворюючи вимову того чи іншого діалекту. При цьому, записаний текст матиме загалом однаковий вигляд для всіх діалектів. (Щось схоже бачимо в російській мові, де акання на письмі не позначається — зате таке письмо придатне як для акаючих, так і для окаючих діалектів російської мови, тоді як акаюча орфографія, як у білорусів, створила б незручності для носіїв окаючих діалектів).
Вводити ускладнення якого нема, нераціонально.
І то крок назад. Регрес.
Цитата: R от сентября 6, 2022, 19:50Чому тоді не ввести два звуки у, щоб відрізняти у від юса великого?Якщо в окремих українських діалектах присутні «польські юси» у вимові, це могло б мати сенс.
Цитата: R от сентября 6, 2022, 19:50Історичний правопис то відчутна проблема для тих мов де він є.Скажу більше: точне звучання звуків також для звичайної людини зайве — вслухачишя, як хтошя там говое, і записувати все з точністю до кожної ледь чутної індивідуальної фонетичної детальки, ще більш незручно й затратно і при письмі, і при читанні, і при пошуку слів у словнику, і все одно виходить не реальна вимова, а грубе наближення до неї з перебільшенням неважливих деталей. Зручно писати так, як вже звикли писати. А звикли писати так, як у школі вчили — так, як було звично попередньому поколінню. І так з покоління в покоління — звичайно, спочатку письмо намагаються робити фонетичним, але з часом воно задавнюється й стає історичним. І найцікавіше, що більшість проектів простого й логічного фонетичного письма для таких мов відкидаються: люди вже звикли до своєї монструозної орфографії, і будь-що інше, яким би логічним воно не було, незручне вже через свою незвичність. Для успіху мови переускладнена історична орфографія не є проблемою — навпаки, переускладненість є маркером «якості, перевіреної часом», а фонетична точність письма — ознака того, що мова тільки нещодавно це письмо отримала й ще нічого на ньому не створила.
Звичайні люди не знають і знати не хочуть історичного походження звуків.
Цитата: R от сентября 6, 2022, 21:17Той ы який зберігся в діалектах, не завжди стоїть на місці етимологічного ы.Звісно, що є винятки, відхилення, свої місцеві фонетичні процеси. Які саме випадки маєте на увазі?
Цитата: Python от сентября 6, 2022, 22:06Які саме випадки маєте на увазі?
Цитата: Python от сентября 6, 2022, 21:54Зрозуміло, що штучно ускладнювати письмо для фальшивої історичності особливого сенсу нема. Але якщо це наблизить нас до літературного спадку попередніх поколінь, то чом би й ні. Те ж «язичіє», разом із староукраїнськими текстами, продовжує історію української мови на декілька століть. Латиниці це не стосується, а от архаїзована кирилиця дала б нам необхідні навики, щоб читати староукраїнські тексти в оригіналі (і читати їх як саме українські тексти, а не ламано-російські).Иногда так делают, чтобы носители родственных языков лучше понимали друг друга на письме. Например, для фарерского языка Хаммерсхаимб создал весьма сложную этимологическую орфографию, ориентируясь на древнеисландскую систему письма (до XIX века язык был бесписьменный).
Цитата: Python от сентября 6, 2022, 21:54а от архаїзована кирилиця дала б нам необхідні навики, щоб читати староукраїнські тексти в оригіналі (і читати їх як саме українські тексти, а не ламано-російські).Ви самі коли востаннє читали староукраїнські тексти в ориґіналі? І коли збираєтеся повторити се глупство? ;)
Цитата: Дарій от июля 20, 2023, 08:17Щ = ŠČšč = W (Дуже зручно)Не згоден, може виникати плутанина.
Цитата: Дарій от июля 20, 2023, 08:17а,і,у,е,о,и = a,i,u,e,o,yЗручно, що більшість літер з діакритиками можна замінювати диграфами з літер базової латиниці. Але Ýý такої заміни не має — якщо в інших випадках диграф утворюється за допомогою X, то було б логічно, щоб замість Ý можна було писати Jx чи Yx.
Й = Ýý (И та Й відрізняються так само як y та ý)
Ь = Jj
я,ю,є,ё можна передати двома способами
1) Пом'якшення попередньої приголосної = ьа,ьу,ье,ьо = ja,ju,je,jo
2) На початку слова чи після апострофу = йа,йу,йе,йо = ýa,ýu,ýe,ýo
Доречі, у латинці апостроф не потрібен, просто пишіть як чуєте.
Ї = Ї
Б,Д,Ф,Х,К,Л,М,Н,П,Р,Т,В = B,D,F,Н,K,L,M,N,P,R,T,V
З,Ц,С,Г = Zz,Cc,Ss,Gg
Ж,Ч,Ш,Ґ = Žž,Čč,Šš,Ĝĝ / Zx,Cx,Sx,Gx
Щ = ŠČšč = W (Дуже зручно)
Цитата: Дарій от июля 20, 2023, 08:17а,і,у,е,о,и = a,i,u,e,o,y
Й = Ýý (И та Й відрізняються так само як y та ý)
Ь = Jj
я,ю,є,ё можна передати двома способами
1) Пом'якшення попередньої приголосної = ьа,ьу,ье,ьо = ja,ju,je,jo
2) На початку слова чи після апострофу = йа,йу,йе,йо = ýa,ýu,ýe,ýo
Доречі, у латинці апостроф не потрібен, просто пишіть як чуєте.
Ї = Ї
Цитата: Un Ospite от октября 1, 2023, 14:40Ліпше вже взяти для пом'якшення i, а для йотованих j, як у сусідніх слов'янських мовах.Точніше, в сусідній слов'янській мові — з усіх латинографічних слов'янських мов, таке збочення є лише в польській. Чехи, словаки, хорвати й словенці передають м'якість приголосної перед голосною так само, як м'якість приголосної в інших позиціях.
Цитата: Un Ospite от октября 1, 2023, 14:40М'який знак не потрібен.Якщо це українська мова, то система з м'яким знаком дозволяє пом'якшувати всі приголосні в однаковий спосіб і при цьому не надто роздувати алфавіт. Тому, наприклад, Ь є в драгоманівці, за основу якої було взято сербську кирилицю (в якій Ь нема). Маючи Ь, можна обійтися без йотованих. Без Ь доводиться конструювати йотовані-диграфи, бо інакше м'яких приголосних з діакритиками вийде забагато (хоча навіть самостійно м'яких зубних приголосних виходить 7, а часом навіть 8 — це все додаткові літери в алфавіті й на клавіатурі). Якщо диграфи можуть плутатися з самостійними літерами, доведеться придумувати якийсь протез, щоб їх розрізняти. Якщо ж, уявімо, літера І використовується ЛИШЕ в диграфах ia, iu, ie, io (а самостійна голосна І передається якось інакше), то чим вона є по суті, як не тим же м'яким знаком з драгоманівки? Тоді було б логічно писати не n', ń, ň чи ņ, а ni — не лише перед голосними, а й у кінцевій позиції.
Цитата: Python от октября 1, 2023, 16:10Якщо це українська мова, то система з м'яким знаком дозволяє пом'якшувати всі приголосні в однаковий спосіб і при цьому не надто роздувати алфавіт.Так а чим принципово відрізняється діакритичний знак пом'якшення від окремої літери? Усі ці ļ та ņ не обов'язково включати в склад абетки, можна просто вважати їх різновидами однієї літери. Як, наприклад, у романських мовах: у французькій мові вживаються символи é ê è ë, але вони не вважаються окремими літерами, до складу абетки не входять, і в алфавітних списках (у словниках, довідниках) йдуть разом з літерою е.
Цитата: Python от октября 1, 2023, 16:10Тоді було б логічно писати не n', ń, ň чи ņ, а ni — не лише перед голосними, а й у кінцевій позиції.Тоді не потрібна окрема літера для "и" - при чому як у варіанті з пом'якшеними приголосними (ļ ņ), так і у вашому варіанті з i.
Цитата: Un Ospite от октября 1, 2023, 16:54Усі ці ļ та ņ не обов'язково включати в склад абетки, можна просто вважати їх різновидами однієї літери.Літер на клавіатурі від того не меншає. В гіршому випадку, розробник клавіатурної розкладки розмістить на ній лише ті літери, які в алфавіті формально є, тому такі літери не в складі алфавіту — чудовий спосіб перехитрити самих себе. Подібний досвід ми вже мали з апострофом, якого довгий час не було на українській розкладці (але там хоч на англійську можна було перемкнутися, щоб надрукувати його).
Цитата: Un Ospite от октября 1, 2023, 16:54Тоді не потрібна окрема літера для "и" - при чому як у варіанті з пом'якшеними приголосними (ļ ņ), так і у вашому варіанті з i.Якщо i суміщує функції и та ь, то триокий = triokij = трьокий, трьома = trioma = триома.
з окремими м'якими літерами: ļito = літо, liv = лив, șiți = сіті, sitij = ситий, siți = ситі.
з "i-пом'якшувальним": liito = літо, liv = лив, siitii = сіті, sitij = ситий, sitii = ситі.
Цитата: Un Ospite от октября 1, 2023, 16:54Тоді не потрібна окрема літера для "и" - при чому як у варіанті з пом'якшеними приголосними (ļ ņ), так і у вашому варіанті з i.
з окремими м'якими літерами: ļito = літо, liv = лив, șiți = сіті, sitij = ситий, siți = ситі.
з "i-пом'якшувальним": liito = літо, liv = лив, siitii = сіті, sitij = ситий, sitii = ситі.
Цитата: Python от октября 1, 2023, 17:32але там хоч на англійську можна було перемкнутися, щоб надрукувати йогоВ англійській розкладці не апостроф ('), а гравіс (`).
Цитата: dan-pt от апреля 3, 2024, 20:32В англійській розкладці не апостроф ('), а гравіс (`).Там є обидва символи.
Цитата: Den34 от апреля 11, 2024, 12:191. **Зручність для міжнародного спілкування**: Використання латинської абетки може полегшити спілкування з іноземцями, оскільки латинський алфавіт є міжнародним стандартом для транскрипції мов.Якийсь ефект міжнародної зручності від української латиниці обмежується кількома слов'янськими мовами. На малоспоріднені мови, які треба повноцінно вчити, щоб розуміти хоч щось, цей ефект не поширюється: хоч в'єтнамська послуговується латиницею, а японська — каною й ієрогліфами, японську у світі знають краще. Польську на Заході теж чомусь знають гірше, ніж російську — попри і системи письма, і історичну та політичну близькість/віддаленість.
2. **Інтернаціоналізація**: Перехід на латиницю може зробити українську мову більш доступною для людей з інших країн, які використовують латинський алфавіт, що може сприяти її популяризації.
Цитата: Den34 от апреля 11, 2024, 12:193. **Технологічна сумісність**: Багато сучасних технологій, таких як програмування або комп'ютерні системи, підтримують латинський алфавіт, що може полегшити розробку програм та інших інформаційних систем.Методичка писалася в дрімучі доюнікодівські часи. У наш час, коли загальним стандартом переважно вже став utf-8, це вже малоактуально. Сучасна молодь спілкується, використовуючи емодзі (юнікодівські символи-картинки), а спеціалісти з «сучасних технологій» досі не освоїлися з юнікодівською кирилицею?! В них там перфокарти, чи що?..