Кубанская балачка

[стэпняк]

Польша зараз видає "своїм" - полякам.ті. хто жив або їхні предки жили на польських територіях й т.п. "карту поляка". Треба ЄСу підкинуть ідею. шоб видавали "карту європейця". по якій можна буде по бабці-Європі передвигаться. ну. там ще якісь льготи. Для того придумать якісь екзамени.. А також "карту омериканця". ато вештався-вештався. а приїхав додому. питають його - а в якому штаті діти твої живуть? Каже:"Та так називається. як отой жук!" - "Колорадо?" - "Ага!" Вийшло. шо в Каліфорнії.

Дэ надыбать оцю карту. У мэнэ бабка по батькы Янына Хвеллыксовна Чижэвська. Хай друкують

То жарт - шутка юмора . Мои Чижевськи з Двинську - зараз Даугавпилс. Так шо карта мэни трэба латышська. Трохи легше чим у ляхив, но тэж пийдэ.
А по правди, прадид Хвеликс Казимирович Чижэвськый бул машынистом паровозу, чому во врэмья Гражданьской вийны мадрувал туда-сюда миж билыми та краснюками. На Кавкази голодухи ны було, вин туда симью и пэрэвиз. А ще - вин травнык бул, а уж на Кавкази трав набагато. А писля його дочка выйшла за Терского козака. Мого дида по батькы.

[Джереми]

Чижевськи. Галки. Горобці....Як казав один наш дуже відомий культурний діяч:"Проголосовал бьі я за Лебедя. но єта птичья фамилия..." Терські козаки...Це. наче ж. половина лінєйців. 1991. Мінводи. Якісь хлопці у формах. похожих на кубанську. тіке верхи у папахах сині. стоять і балакають по-нашому. Я зачепив їх. Оказалося. шо вони з-під Кисловодська. з Боргустанської. Поряд Бекешівска і Суворовська - "гутаркові". Багато балачкових станиць у Кабарді. а села й хутора на Кавмінводах  пошти шо всі такі. Здається. і Єсентукська така. Була.
...........................................................
Андрію. а шо знаєте про вчителя Мастепанова з Отрадної. збирача приказок. пареміолога?

[стэпняк]

А то. Кныга Ткачэнки Кубанськи прысливья та прысказкы у мэнэ постийно на столи. Там и про Мастэпанова багато и прысливья яки вин збырав. З силлю тэж багато "П.......ц кошэни, бильшэ срать ны будэ." Брату розсказав, вин пив-часа иржал.

[Джереми]

Так-от. десь чув. шо наслідство. архів Мастепанова нікому не нужний. може пропасти. Не знаєте нічого про це?... Писання П. Ткаченка в мене є. Сила тіке в тому. шо назбирав. а системи ніякої.

[стэпняк]

У ньёго навроди сын е. Так без його злады, ныхто з тыим архывом нычого робыть ны може. Порядок такый, хай краще згинэ - затэ по закону.

[Джереми]

Ну. й дурак! Може. хоче заробить на тому?  А все од того. шо в нас один в ліс. а другий по дрова.  а от іще таке - літ 5 тому в Краснодарі вмер(добили. можна сказать) І. Г. Федоренко. бувший директор Всіхсвятського мемор. кладовища. так після його такий архів остався!! У його була така болячка - все в архівах видирав. вирізав. шо йому в руки попадало. то вже було не видерти. Ну мене пускав до себе - а того. шо я йому кой-шо приносив. а в його нічого не просив. Там такого старих книг та документів!! І шо тепер? Для чого було скирдувать? А я осьдечки лежу на архіві земляка-професора. фольклор Омщини. мишей ловлю. шоб не з'їли. Ну. й той університет в Отрадній шо. не може Мастепанівський архів вициганить або викупить. або . лучче. викрасти? А шо він. той син. хоче?

[oveka]

А шо він. той син. хоче?

В писок!

[Джереми]

А шо він. той син. хоче?

В писок!

Хіба шо!...Ні. це дуже грубо. не по-шляхетньому. неблагородно! Треба якось по-козацькому поступить. Приміром. наскочить. скрутить у баранячий ріг і забрать! Так хто там буде ті наскоки робить? Де ті козаки. шо на чайках на Синоп та Мисеврю. як шурган з моря. навалювались? Перевелися на дрібнесеньких козаченят-чорномундірників...А в писок бить не нада!

[стэпняк]

Той жэ Ткаченко миг бы забрать архыв, як вин знае дэ е посэлок у Карачаэво - Чэркэсии в якому жив Мастэпанов. Мабуть вин знае и адрэс його сына у Нывинкы.

P. S.  А я малым чув шо висок пэсыком клычють.

[Джереми]

Той жэ Ткаченко миг бы забрать архыв, як вин знае дэ е посэлок у Карачаэво - Чэркэсии в якому жив Мастэпанов. Мабуть вин знае и адрэс його сына у Нывинкы.

P. S.  А я малым чув шо висок пэсыком клычють.

Якби його забрав Ткаченко та одпер у Москву - пиши "пропало"! Хай лучче у того скеса сина лежить - хоч якась надія є.
Та боже збав. виски собачками називать! То такички спорчений тіліхвон слово "пейси. пейсик" доніс. То не зовсім і виски. а. скоріше. бакенбарди. баки("Баки, як у ....ной собаки" - нема в Ткаченка такої приказки?) "Пейси" - то жидівська привілєгія. тобто. баки аж до нижньої щелепи. Коли казали "пейси". то. значить. балачка була за жида. А "пИсок" - то "рильце. пьятачок" і так більше кажуть на свинство. а на людей - переносно:" не суй сюди свого пИска - без тебе обійдеться!". "як дам тобі по пИску(в пИсок)!"

[стэпняк]

За жидов ны могу казать. А пэсык то и е висок, напроты  пысок як пьятак - рыльцэ ныколы ны чув. Ото так. Я вже балакав за цэ, у кожной станыци свий устав.

[Джереми]

А таке у вас було? "А куди ти йдеш?" - "Не закудикуй міні дорогу! Хіба тебе не навчили. шо нада казать "Де ти йдеш?" Не дай бог шо случиться. я тобі дам!"

[стэпняк]

Тилькы дэ чи гдэ." Дэ  ходыв? Дэ йиздыв? Дэ мандруэш?" Я хто кажить куда - так  " - ты кура чи шоли куд-куда да куд-куда".
А так у вас балакають? Попонадзобором (попинад) - вдоль забора, попонадканалом, попосапал, половыть рыбу, попопадылы то и проче?

[Джереми]

Є таке: попід забором. горожою. горою. лісом; понад горами. водою. станицьою; поза горами. лісом. хутором. Попопід...-такого нема...Таке я чув і я так можу сказать. тіке коли спішу і не пощитаю в голові оті "по".
Таке є і в УЛМ. і у нас: попобігать. попоїсти. попогребтись. попоносить. пополічить.попокопать попожаліть. попостірать. попогладить. попосушить. попорізать. попотягать і т.д.
"Нате. хоч галушок попоїжте. бо охлянете!" (Остап Вишня)

[стэпняк]

 
Тилькы иногородни нычого ны вдупляють, тай грэць з ными. Такаж краще.

[Джереми]

А це про кого, про шо?

[стэпняк]

То про тэ шо гамсэлы иногордни нашой балачки ны поймають.

А ще дужэ люблю вирмян, та инших на мисто ставыть. Я воны при нас з братом починають курлыкать, мы тэж на балачку. Ржачно дывыця, як хлодной водою облылы. Враз руськый спамьятають.

[Джереми]

Ні. Андрю. так низзя. бо серед наших "балачкунів" до половини - це історично іногородні-гомели ( у нас гамсели не казали). Це те. шо й ми. Ну. а при вірменах та інших я й так балакаю і не дуже прислухаюся. шо вони кажуть і по-якому. Да. коли хтось дуже демонстративно під вухом джеркоче. то я. хоч і балакав з кимось по-російському. зразу переходю на руський язик. Помагає. Правда. с-величківські курди навчились як не балакать. так понімать. Там вам з братом уже ваша балачка не поможе!

[Lodur]

А ще дужэ люблю вирмян, та инших на мисто ставыть. Я воны при нас з братом починають курлыкать, мы тэж на балачку. Ржачно дывыця, як хлодной водою облылы. Враз руськый спамьятають.

[стэпняк]

Ні. Андрю. так низзя. бо серед наших "балачкунів" до половини - це історично іногородні-гомели ( у нас гамсели не казали). Це те. шо й ми. Ну. а при вірменах та інших я й так балакаю і не дуже прислухаюся. шо вони кажуть і по-якому. Да. коли хтось дуже демонстративно під вухом джеркоче. то я. хоч і балакав з кимось по-російському. зразу переходю на руський язик. Помагає. Правда. с-величківські курди навчились як не балакать. так понімать. Там вам з братом уже ваша балачка не поможе!

Тилькы гамсэлы, другим разом галмэсы. Гомэлы??? Ось как вы йих .

У станыцях и доси дилять. Оцэ козаки, цэ гамсэлы. Цэ мисный, цэ прыизджий. И зважають по ризному - мэнталитет такый.  Чи ны так?

[Джереми]

Шо казали старі на некозаків "гомЕли". тіке чув. сам так ні на кого не кажу. А більше казали "мужики". Мої родичі дуже пагано отнОсились до розділу на козаків-мужиків. Як я можу отнОситься до приїзжіх. як їх у нас більше половини? По всякому

[Lugat]

попобігать. попоїсти. попогребтись. попоносить. пополічить.попокопать попожаліть. попостірать. попогладить. попосушить. попорізать. попотягать і т.д...

Пане Джереми, а що то за крапка, яку вашець ставить усередині речення, після якої йде мала літера? Чи це якийсь характерний знак балачанської пунктуації? 

[Джереми]

Пане Lugate! Пояснюється все просто. Несподівано у наші краї прилинула зима. Хата витоплюється дровами. Доки топиться, поки й тепло. Сидіть неможливо - по ногах дує дюдя. Аби було тепло, лежу, а кому, як на лихо, однією рукою виклацать не можу. Не Ви перший зауважили про це. Виправляюся. Але в балачанській граматиці пунктуацію ми зведемо на ніц. 

[Lugat]

Пане Lugate! Пояснюється все просто. Несподівано у наші краї прилинула зима. Хата витоплюється дровами. Доки топиться, поки й тепло. Сидіть неможливо - по ногах дує дюдя. Аби було тепло, лежу, а кому, як на лихо, однією рукою виклацать не можу. Не Ви перший зауважили про це. Виправляюся. Але в балачанській граматиці пунктуацію ми зведемо на ніц.

Ну так поставте оцю розкладку, яку я собі зробив для своєї зручності, там таки кома набирається без Shift'а, а крапку можна поставити або двома пальцями AltGr+ю, або правим Shift'ом + там де крапка у «звичайній» розкладці. До того ж усю латинку можна набирати через правий Alt. Ну, а там уже розберетесь, шо й до чого. 

[Джереми]

Дякую!