Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Sirko]

Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.

Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?

Monty proty latynizacii. Jak i Drew&ya Tomu j zbytkuuca... 

[Python]

е, аиаи ие ооии, ао иаи, л ткст з смх прглснх цлкм прдтнй дл рзмнн бз бд-кх пдкзк.

[Python]

Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.

Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?

Monty proty latynizacii. Jak i Drew&ya Tomu j zbytkuuca...

Po-vaszomu, latynycja dlja szypyljavoji ukrajinsjkoji movy - ne biljsze zbytkuvannja?

[Python]

Ja postavyv za mety lysze odne: dovesty bezpidstavnistj tezy pro te, szczo latynycja na slov'jansjkij osnovi ne morze obijtysj bez diakrytykiv.

[Drundia]

Do czoho tut Mor'ze? My rz ne plutajemo v kyrylyci будь-як і будяк, hocza v oboch slovach odni j ti rz holosni ta pryholosni.

Fi, znowu apostrip... Ja by perejšow na latynku zarady zmenšennia kiljkosti apostropiw.

Monty proty latynizacii. Jak i Drew&ya Tomu j zbytkuuca...

Ne rozumiju zowsim.

Ja postavyv za mety lysze odne: dovesty bezpidstavnistj tezy pro te, szczo latynycja na slov'jansjkij osnovi ne morze obijtysj bez diakrytykiv.

Treba literu "q" wzqywaty zamistj djakrytykiw.

[Python]

"Q" ne maje tradyciji vrzyvannja u slov'jan. Tym biljsze, jak modyfikator, a ne bukva dlja czurzynsjkych vlasnych nazv.

[Python]

Fi, znowu apostrip... Ja by perejšow na latynku zarady zmenšennia kiljkosti apostropiw.

U dejakych proektach latynky apostrofamy poznaczajetjsja m'jakistj - vidpovidno, jich tam staje biljsze, nirz u kyrylyci.

[Sirko]

Ja postavyv za mety lysze odne: dovesty bezpidstavnistj tezy pro te, szczo latynycja na slov'jansjkij osnovi ne morze obijtysj bez diakrytykiv.

Tobto pytanna polagae v tomu, cy musyt fonetycnist pysma dohodyty do absurdu. Kytayci dovodat, sco ni. Bud-jaka systema pramue do stanu rivnovagy i stabilnosty. V ukrainski movi e kupa dialektiv, de mjakist prygolosnyh vidriznae sa vid "literaturnoi". Comu b nicym ne vypravdany grammarnazyzm ne zaminyty na liberalizm. Pryduseni Kaganovycem sproby znajty zolotu seredynu miz galyckym i ukrainskym pravopysamy, starannamy jogo nascadkiv typu Rusanivskogo j dosi lysaut sa marnymy. Nepoznacenna na pysmi spirnyh momentiv bulob krascym vyhodom.

[Drundia]

"Q" ne maje tradyciji vrzyvannja u slov'jan. Tym biljsze, jak modyfikator, a ne bukva dlja czurzynsjkych vlasnych nazv.

Ne zawažaje.

U dejakych proektach latynky apostrofamy poznaczajetjsja m'jakistj - vidpovidno, jich tam staje biljsze, nirz u kyrylyci.

Na mylo taki projekty latynky.

Tobto pytanna polagae v tomu, cy musyt fonetycnist pysma dohodyty do absurdu. Kytayci dovodat, sco ni. Bud-jaka systema pramue do stanu rivnovagy i stabilnosty. V ukrainski movi e kupa dialektiv, de mjakist prygolosnyh vidriznae sa vid "literaturnoi". Comu b nicym ne vypravdany grammarnazyzm ne zaminyty na liberalizm. Pryduseni Kaganovycem sproby znajty zolotu seredynu miz galyckym i ukrainskym pravopysamy, starannamy jogo nascadkiv typu Rusanivskogo j dosi lysaut sa marnymy. Nepoznacenna na pysmi spirnyh momentiv bulob krascym vyhodom.

Krašžym wyxodom bula b paraleljna norma ščodo wsix spirnyx momentiw. Na mylo i Skrypnyka i Xwyliu i naščadkiw jixnix — uodnomanitniuwačiw. Prizwyšča rozrizniaty treba. I minimaljni pary tež.

[iopq]

Morze, zrazu j ne zrozumijutj, ale vholos proczytaty zmorzutj.

Дійсно, азбуку Морзе треба вчити, інакше зразу її не зрозуміти. Уголос зразу це типу «точка-точка-точка-тире»?

Do czoho tut Mor'ze? My rz ne plutajemo v kyrylyci будь-як і будяк, hocza v oboch slovach odni j ti rz holosni ta pryholosni.

bud' jak ce dvi morfemy, i v latynci budut' pysaty s'a jak bud'jak ta j bud'ak

Jakszo v kyrylyci ne bulo by defisa, to pysaly by будьяк i будяк

[Python]

Щодо фонетичних розбіжностей між діалектами, я дотримуюсь думки, що ідеальна для мови графіка повинна бути придатною для власної фонетичної інтерпритації в кожному діалекті. Приклад: хоча літературна російська мова й акаюча, для неї використовується окаюча графіка, завдяки чому один і той же текст можна відтворити у вимові як акаючих, так і окаючих діалектів. Так само й англійське r після голосних або wh, що можуть по-різному читатись у різних діалектах — якби англійська графіка фіксувала зникнення r та перехід wh->w, це вже було б складніше.

[Drundia]

Ортограф'я має обслуговувати в першу чергу ортоеп'ю. Дьялекти можуть за бажання оформлювати своє відмінне звучання за тими самими принципами, просто написання буде трохи інше. Це завжди питання простоти написання й читання. Хоча вони в нас на диво одноманітні, усе одно прийдеться видумувати мільйон позначень, щоб усіх задовольнити.

[Python]

У часи, коли відтворення звукозаписів голосу технічними пристроями витіснило читання вголос, орфоепічна роль орфографії стає другорядною. А отже, практична роль орфографії зводиться лише до уникнення неоднозначностей при записі думки та при читанні написаного.

[Lugat]

Do czoho tut Mor'ze?

Морьзе?   
Dovedeťsia vvodyty šče odyn apostrof. 
Ale ž na ščo ce bude schože?

[Python]

Apostrof - znak dlja rozdilennja. Dlja pom'jakszennja isnuje jot - jak u chorvativ.

[Lugat]

Apostrof - znak dlja rozdilennja. Dlja pom'jakszennja isnuje jot - jak u chorvativ.

Harazd. Ale, na vidminu vid chorvatśkoji movy, zanadto bahato bude v teksti jotiv. A ce ne spryjaje estetyčnomu vyhliadu tekstu. Krašče b uže pysaty: ia, ie, io, iu pislia pryholosnych, a u razi zbihu holosnych, jakščo vže chočete bez diakrytyky, stavyty apostrof. Napryklad: bi̇'olohoja, di'ahnostyka... Vse ž taky menše.

[Sirko]

Apostrof - znak dlja rozdilennja. Dlja pom'jakszennja isnuje jot - jak u chorvativ.

Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.

[Lugat]

Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.

Žyvij liudyni?  Zamisť konstruktyvnoji krytyky? O mein Gott! 

[Sirko]

Karadzyc hoca j rozumna ludyna, ta nedarma go moskali do bucegarni zaprotoryly, sce j vyslaly na Sybir. Za ote j dla mjaksenna bulo mu ruky poobtynaty.

Žyvij liudyni?  Zamisť konstruktyvnoji krytyky? O mein Gott! 

Vti casy ce b i bulo constructyvnou krytykou. Neconstructyvnou bulo b posadovyty na palu, zalyty gorlanku svyncem, rozirvaty, pryvjazavsy do dvoh derev cy koney.

[Python]

Ale, na vidminu vid chorvatśkoji movy, zanadto bahato bude v teksti jotiv. A ce ne spryjaje estetyčnomu vyhliadu tekstu. Krašče b uže pysaty: ia, ie, io, iu pislia pryholosnych, a u razi zbihu holosnych, jakščo vže chočete bez diakrytyky, stavyty apostrof.

IMHO, zv'jazok mirz "i" ta m'jakistju mensz oczevydnyj, nirz zv'jazok mirz m'jakistju ta jotacijeju: zokrema, v dejakych slovach (V'jaczeslav, bjuro ta in.) sposterihajetjsja kolyvannja mirz rozdiljnoju ta nerozdiljnoju vymovoju pryholosnoji z jotovanoju. Perechody rz dvoch holosnych (ia/iu/ie/io) v odnu z pom'jakszennjam praktyczno vidsutni v naszij movi. Krim toho, "i" v bahatjoch vypadkach ne pom'jakszuje pryholosnu vzahali. I potim, m'jaki pryholosni ne pered holosnymy terz treba jakosj poznczaty - to naviszczo vynachodyty dlja odnoho javyszcza piv desjatka sposobiv zapysu?

A szczodo estetyky - zvyknete. Meni, napryklad, chvostati litery zdajutjsja krasyviszymy, nirz korotuljky. Ot tiljky schorzistj "i" ta "j" zavarzaje: oko, szczo zvyklo do ukrajinsjkoji kyrylyci, baczytj u budj-jakij literi z krapkoju holosnu.

[Drundia]

У часи, коли відтворення звукозаписів голосу технічними пристроями витіснило читання вголос, орфоепічна роль орфографії стає другорядною. А отже, практична роль орфографії зводиться лише до уникнення неоднозначностей при записі думки та при читанні написаного.

А в звукозаписах ортоеп'я не треба? Бо назаписують такого, шо потім ніхто не зрозуміє.

[Drundia]

Napryklad: bi̇'olohoja, di'ahnostyka... Vse ž taky menše.

Ja pyšu "bjolohja", "djahnostyka". Use odno bez zusylj ne widriznyty.

IMHO, zv'jazok mirz "i" ta m'jakistju mensz oczevydnyj, nirz zv'jazok mirz m'jakistju ta jotacijeju: zokrema, v dejakych slovach (V'jaczeslav, bjuro ta in.) sposterihajetjsja kolyvannja mirz rozdiljnoju ta nerozdiljnoju vymovoju pryholosnoji z jotovanoju.

Ne znaju. Dywno jakosj. Za blyzkistiu zwučannia majemo takyj riad: CiV — CïV — CjV. A čerhuwannia dywne... nu to mabutj čerez kiljkistj skladiw.

[Drundia]

Krim toho, "i" v bahatjoch vypadkach ne pom'jakszuje pryholosnu vzahali.

U ridkyx...

I potim, m'jaki pryholosni ne pered holosnymy terz treba jakosj poznczaty - to naviszczo vynachodyty dlja odnoho javyszcza piv desjatka sposobiv zapysu?

Čomu dlia odnoho? Bo tak u školi skazaly?

[Python]

Цікавий офтоп переніс в окрему тему.

[Drundia]

Скільки тем народилося в цій? У Книгу Ґіннеса не пора?