Останнім часом часто чую, як на українській мові назву року говорять так, як в англійській, німецькій, тобто по схемі "число, що складають перші дві цифри - число, що складают другі дві цифри". "Євро двадцять дванадцять" (ЄВРО-2012), пиво "Львівське сімнадцять п'ятнадцять" ("Львівське 1715"). Взагалі-то, здається, чув тільки в цих назвах... Але часто. Особисто для мене це звучить незвично, якось "не по-нашому". Але то для мене. Здається, в російській мові такого немає? Я ось що хотів спросити: чи давно таке явище є в український? Звідки воно пішло? Чи, може, так воно вже давно-давно, просто потім під впливом російської почали інакше говорити? Чи це поки що лише в назвах? А, может, лишь в цих двох, це явище в них тільки й з'явилось?
Ніколи такого не чув, або ж не звертав уваги. Ймовірно, нововведення — калька з англійської. Можливо, щоб зекономити час у рекламному ролику.
А телефонні номери ви як диктуєте? Один мільйон двісті тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім?
Львівське-сімнайціть п'ятнайціть чув-єм.
А про Евро-2012 якось ні з ким усно не спілкувався взагалі :) Хіба, коли бездарну емблему затвердили, але тоді казали просто "Евро"
Цитата: Python от апреля 8, 2011, 02:29
Можливо, щоб зекономити час у рекламному ролику.
Аналогічно думаю.
Цитата: From_Odessa от апреля 8, 2011, 02:17
Чи, може, так воно вже давно-давно, просто потім під впливом російської почали інакше говорити?
:no: літописи почитайте. і не забувайте, що кирилічні цифри такого читання у принципі не могли передбачати. а прості люди цифрами навіть третього, не те щоб четвертого, розряду, оперували рідко.
Цитата: Drundia от апреля 11, 2011, 20:40
А телефонні номери ви як диктуєте? Один мільйон двісті тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім?
Це Ви до мене? Якщо так, то українською я їх н диктував, здається, ніколи. Але мені чомусь здається, що воно так само, як при диктуванні російською... Хоча, не знаю...
Якщо це міський номер, то я диктую по три числа, кожне з яких складається з двох цифор (перші дві, другі дві, треті дві) або перше складється з трьох, коли в номені сім цифр (перші три, другі дві, треті дві). Наприклад: "тридцять три, сорок сім, шітсдесят два" або "сімсот двадцять два, сорок вісім, тридцять п'ять".
Якщо це номер мобільного, то, здається, спочатку код, а потім як коли, але зазвичай по три числа з трьох-двох цифр.
А що?
Цитата: Conservator от апреля 11, 2011, 20:51
і не забувайте, що кирилічні цифри такого читання у принципі не могли передбачати
А чому?
Цитата: From_Odessa от апреля 11, 2011, 21:02
А чому?
(wiki/ru) Кириллическая_система_счисления (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F)
Погляньте на приклади запису цифр від тисячі й більше.
Річ не в кириличних цифрах, а в непозиційних системах числення. Як тільки перейшли до позиційних усе рухається в напрямку асоцьяцій не напряму між словами та кількостями, а опосередковано, через їхній цифровий запис. Номери телефонів — один з прикладів. Те як я читаю числа в недесятковій системі теж. Наприклад 17Bh (379 у десятковій) я собі спокійно читаю як «сімнадцять-бе», або й «сто сімдесят бе».
Цитата: From_Odessa от апреля 11, 2011, 20:55Якщо це міський номер, то я диктую по три числа, кожне з яких складається з двох цифор (перші дві, другі дві, треті дві) або перше складється з трьох, коли в номені сім цифр (перші три, другі дві, треті дві). Наприклад: "тридцять три, сорок сім, шітсдесят два" або "сімсот двадцять два, сорок вісім, тридцять п'ять".
Якщо це номер мобільного, то, здається, спочатку код, а потім як коли, але зазвичай по три числа з трьох-двох цифр.
І чим роки гірші за телефонні номери? Числові записи вже давно позиційні, а слова-числівники досі ні, і математика, здається, перемагає.
Цитата: Drundia от апреля 11, 2011, 21:13
І чим роки гірші за телефонні номери? Числові записи вже давно позиційні, а слова-числівники досі ні, і математика, здається, перемагає.
Простите, я ничего не понял. Поясните, пожалуйста.
У позиційній системі числення значення знака визначається позицією, наприклад у числі «111» кожна «1» має різне числове значення. Остання — «один», передостання — «десять», перша — «сто».
У непозиційній системі знак завжди має одне значення. Хоч «аір», хоча «раі», але цифра «а» — це «один», цифра «і» — це «десять», а цифра «р» — це «сто».
У числівниках мов фактично маємо непозиційну систему. Але вона програє. Колись можливо читатимуть «один-сім-один-п'ять». Фактично по-старому ще якось живуть сотні, добре почуваються десятки, тисячі практично вмерли як числівники, лишились як іменники. У записі «17» і «15» окремо та разом поєднані в «1715» нічим не відрізняються, зникає розрізнення й у мові — що окремо «сімнадцять» і «п'ятнадцять», що разом «сімнадцять-п'ятнадцять». А як ще його читати?
Цитата: Drundia от апреля 11, 2011, 21:50
А як ще його читати?
Тысяча семьсот пятнадцать. Я только так и читаю/произношу. И ещё пока не сталкивался с тем, чтобы люди на русском или украинском читали/произносили иначе, кроме того, о чем написал в титульном посте.
Цитата: From_Odessa от апреля 11, 2011, 21:54
Цитата: Drundia от апреля 11, 2011, 21:50
А як ще його читати?
Тысяча семьсот пятнадцать. Я только так и читаю/произношу. И ещё пока не сталкивался с тем, чтобы люди на русском или украинском читали/произносили иначе, кроме того, о чем написал в титульном посте.
Так само й в інших словянських мовах, а також у романських, та й в багатьох інших. Так що річ тут зовсім не в позиційній системі, або ж у зручності, а радше в тому, що цей спосіб читання (й називання) з давніх давен вживається в германців, зокрема в англійській мові. А походить він з традиції читання чисел типу хххх як хх hundred and хх, себто стільки сотень і стільки одиниць. При швидкій вимові слово "hundred" , а ще раніше й "and" почало випадать, що й дало те, що маємо зараз. Ну, а тепер зважте на вплив і популярність всього (й доброго, й поганого), що йде з англосаксонського світу.
Цитата: From_Odessa от апреля 8, 2011, 02:17
Останнім часом часто чую, як на українській мові назву року говорять так, як в англійській, німецькій, тобто по схемі "число, що складають перші дві цифри - число, що складают другі дві цифри". "Євро двадцять дванадцять" (ЄВРО-2012), пиво "Львівське сімнадцять п'ятнадцять" ("Львівське 1715"). Взагалі-то, здається, чув тільки в цих назвах... Але часто. Особисто для мене це звучить незвично, якось "не по-нашому". Але то для мене. Здається, в російській мові такого немає? Я ось що хотів спросити: чи давно таке явище є в український? Звідки воно пішло? Чи, може, так воно вже давно-давно, просто потім під впливом російської почали інакше говорити? Чи це поки що лише в назвах? А, может, лишь в цих двох, це явище в них тільки й з'явилось?
Вперше чую, вперше бачу.
Похоже, это действительно касается только рекламы, причем исключительно названий данного пива и ЕВРО-2012. Судя по ответам в этой теме.
Якраз почув «Культура двадцять двадцять п'ять» в інтерв'ю депутатки Ірини Подоляк, колишньої голови управління культури міської ради Львова. Може це львівська фішка?
Ще почув у неї виразне оглушене [й], але то вже інша тема :)
а не ввести ли в мове вигезимальную систему счёта ? :)
Цитата: Leo от декабря 14, 2014, 02:49
а не ввести ли в мове вигезимальную систему счёта ? :)
Неприродньо. Всіх поки перевчиш.
Цитата: LUTS от декабря 14, 2014, 03:11
Цитата: Leo от декабря 14, 2014, 02:49
а не ввести ли в мове вигезимальную систему счёта ? :)
Неприродньо. Всіх поки перевчиш.
кстати на украине всюду говорят сорок ? гле-нить используется нечто похожее на польский или словацкий варианты ?
Цитата: Leo от декабря 14, 2014, 03:14
кстати на украине всюду говорят сорок ? гле-нить используется нечто похожее на польский или словацкий варианты ?
Чотиридесят і дев'ядесят ніби на Галичині зустрічається. Але я не чув.
Цитата: LUTS от декабря 14, 2014, 03:18Чотиридесят і дев'ядесят ніби на Галичині зустрічається. Але я не чув.
По Закарпаттю те саме. Зустрічається, але не чув ще.
Цитата: Leo от декабря 14, 2014, 03:14
кстати на украине всюду говорят сорок ? гле-нить используется нечто похожее на польский или словацкий варианты ?
На Кубани не в очень отдалённые годы больше любили "чотыри дэсятка" (но не "чотырдцать") говорить вместо "сорок". Но потом под влиянием русского и особенно после сороковых годов стали "сорок" говорить.