Загро́жений

[DarkMax2]

Щось мене бентежить у цьому слові в плані морфології.
Чергова кабінетна хиба?

[DarkMax2]

Підзагрозний краще б звучало.

[Sandar]

Не фантазуйте.

[Волод]

  «загрозити» – це перехідне дієслово?

[DarkMax2]

«загрозити» – це перехідне дієслово?

От і я на нього звернув увагу. Виявилося, що таки і так кажуть.
ЗАГРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко ЗАГРОЗИТИ, грожу, грозиш, док.

1. З погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; погрожувати, нахвалятися. [Гайдай:] Ти будеш говорити. (Різко). Я знайду тобі час! [Оксана:] Прийшов загрожувать мені? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 64); [Таня:] Він і мені весь час загрожував, що когось вселить [у квартиру], коли ти не приїдеш (Іван Кочерга, II, 1956, 498); Він біг просто в степ і озирався на окоп. Ні, тепер за ним ніхто не гнався, ніхто не загрожував розстрілом (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 37); Спробував він збільшувати ці толоки, та нічого не вийшло. Підсусідки загрозили пустити його хутір димом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
//  Робити загрозливий жест. Той хрипить, заціпивши зуби, вартовий виходить знов за двері, кілька раз оглянувшись і загрозивши на ході тройчаткою (Леся Українка, II, 1951, 429).

2. Містити, таїти в собі яку-небудь загрозу, небезпеку. Чорна штукатурка черевато поодвисала і місцями загрожувала щохвилинною катастрофою (Григорій Епік, Тв., 1958, 428); Вибратися з Фінляндії Леніну було нелегко: посадка на пароплав у порту загрожувала йому арештом (Ленін, Коротка біографія, 1955, 96);
//  Становити собою якусь загрозу, небезпеку для кого-, чого-небудь. Черкнуло [Ганну] кулею в голову. Рана була неглибокою і життю не загрожувала (Олесь Гончар, II, 1959, 261); На плотах тих лісоруби мчать стихії напролом, і каміння гострі зуби їм загрожують кругом (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 41);
//  Бути неминучим для кого-небудь, насуватися на когось (про щось страшне, неприємне). Артамонову загрожувала сліпота, і він всіма засобами.. боровся проти неї (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 205); [Леся:] Тарасові загрожує каторга (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 89).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 94.

[Волод]

«загрозити» – це перехідне дієслово?

От і я на нього звернув увагу. Виявилося, що таки і так кажуть.
..................

Хоч один приклад перехідності «загрозити». 

[DarkMax2]

"Підсусідки загрозили пустити його хутір димом" - тут ні?

[Волод]

«пустити» – перехідне. 

[Wolliger Mensch]

Переходность глагола для образования «медиальных» причастий не требуется. А данном примере глагол, если не сейчас является, то был переходным, т. е. препятствий вообще никаких нет.

[Волод]

Когда глагол был переходным?
Когда возникло причастие?

[Wolliger Mensch]

Когда глагол был переходным?
Когда возникло причастие?

1) Не важно.
2) Не важно.

[Волод]

Наверно здесь (wikt/pl) zagrożony собака порылась

[Волод]

Підзагрозний краще б звучало.

Приєднуюсь.



Та чи треба  взагалі плодити іменники, прикметники .....?
Може краще буде без них?