Лингвофорум

Цитата: Sirko от ноября 15, 2016, 06:48

Цитата: Python от ноября 14, 2016, 14:52

Цитата: Sirko от ноября 13, 2016, 20:04

Цитата: Python от ноября 12, 2016, 18:28
Таким чином, у тих словах, де українському І відповідають російські чи білоруські Е, Ё, О, в українській мові пишеться І — не И.

Це можна спростити до
Таким чином, у тих словах, де є українське І, пишеться І — не И. 

Знаю, сформульовано криво. Але в мережі можна відшукати які-завгодно помилки, у т.ч., И на місці нормативного І — якщо хтось пише, наприклад, похид чи симнадцять, то, знаючи відповідники цих слів в інших слов'янських мовах, можна легко вирахувати, що це помилка, й виправити її.

Закінчення множини під це правило не підпадають.

Маєте на увазі щось назразок рос. селяне — укр. селяни?
Ну, закінчення це взагалі окрема тема — там багато чого відбувається не так, як у коренях питомих слів (яких, у першу чергу, стосується ця закономірність). Хоча в деяких інших закінченнях спостерігається та ж закономірність, що і в коренях: рос. котов — укр. котів, рос. палестинцев — укр. палестинців.

До речі, так. Як я розумію, існували дві групи діалектів: в одних закінчення м'яких основ були тверді, а в іншій м'які.
Найвідоміше протистояння -ості / -ости. А в решті ж так само було: ніч - ночи / ночі ?

Цитата: Python от ноября 14, 2016, 14:52

Цитата: Sirko от ноября 13, 2016, 20:04

Цитата: Python от ноября 12, 2016, 18:28
Таким чином, у тих словах, де українському І відповідають російські чи білоруські Е, Ё, О, в українській мові пишеться І — не И.

Це можна спростити до
Таким чином, у тих словах, де є українське І, пишеться І — не И. 

Знаю, сформульовано криво. Але в мережі можна відшукати які-завгодно помилки, у т.ч., И на місці нормативного І — якщо хтось пише, наприклад, похид чи симнадцять, то, знаючи відповідники цих слів в інших слов'янських мовах, можна легко вирахувати, що це помилка, й виправити її.

Закінчення множини під це правило не підпадають.

Шчыры дзякуй з Беларусі, панове!

Цитата: Zavada от ноября 14, 2016, 17:18

Цитата: Python от ноября 14, 2016, 14:52
в мережі можна відшукати які завгодно помилки

Навіть у книжках зустрічався даїшник замість даішника.

http://tinyurl.com/h7pwzny

Закономірний рух до фонетичного запису слова, яке перестало бути абревіатурою — ДАІ здебільшого ж вимовляється як [дайí].

Цитата: Python от ноября 14, 2016, 14:52
в мережі можна відшукати які завгодно помилки

Навіть у книжках зустрічався даїшник замість даішника.

http://tinyurl.com/h7pwzny

Цитата: Sirko от ноября 13, 2016, 20:04

Цитата: Python от ноября 12, 2016, 18:28
Таким чином, у тих словах, де українському І відповідають російські чи білоруські Е, Ё, О, в українській мові пишеться І — не И.

Це можна спростити до
Таким чином, у тих словах, де є українське І, пишеться І — не И. 

Знаю, сформульовано криво. Але в мережі можна відшукати які-завгодно помилки, у т.ч., И на місці нормативного І — якщо хтось пише, наприклад, похид чи симнадцять, то, знаючи відповідники цих слів в інших слов'янських мовах, можна легко вирахувати, що це помилка, й виправити її.

Цитата: Python от ноября 12, 2016, 18:28
Приголосні перед И читаються твердо, як перед російським Ы.

Ну, так, але тільки, якщо мова про літеру И, бо м'яке ьи позначається літерою І. Синій читається синьий.

Цитата: Lithvin от ноября 12, 2016, 23:26
Після голосних та апострофа завжди пишеться буква "Ї"?

Так. Виняток лише для префіксів та уподібнених до них коренів (авто-, аеро- тощо) на початку складених слів. Доісторичний не через Ї, наприклад.
Але зараз модно порушувати це правило. Нестле іменує себе Сосьєте де Продюі Нестле, а Михаїлу Саакашвілі видали паспорт на ім'я Міхеіл.

Цитата: Python от ноября 12, 2016, 18:28
Таким чином, у тих словах, де українському І відповідають російські чи білоруські Е, Ё, О, в українській мові пишеться І — не И.

Це можна спростити до
Таким чином, у тих словах, де є українське І, пишеться І — не И. 

Цитата: Lithvin от ноября 12, 2016, 23:26
Дякую за чудову відповідь, дорогий Пайтон. Дозволь ще питання. Після голосних та апострофа завжди пишеться буква "Ї"?

Всередині коренів, у суфіксах та закінченнях після голосної чи апострофа завжди пишеться Ї: воїн, Таїланд, пір'їна, солов'ї. Але на початку кореня після голосної, що належить префіксу, може бути як Ї, так і І — тобто, якщо слово без префікса починається з І чи Ї, то й після додавання префікса ця літера зберігається: приїзд, переїсти, але неіснуючий, реінтеграція. Це ж стосується багатокореневих слів, де після сполучної голосної спостерігається такий же розподіл: малоінформативний, але змієїд. Якщо префікс закінчується на приголосну, а корінь починається з І, то апостроф між ними не ставиться: безіменний, якщо ж корінь починається з Ї, перед ним ставиться апостроф: роз'їдати.