скло - склів?
Скоріше скол
Цитата: Upliner от декабря 11, 2018, 14:34
Скоріше скол
Гм.
Стекла, стекол, стеклам... же.
:green:
відмінок однина множина
називний ши́бка шибки́
родовий ши́бки шибо́к
давальний ши́бці шибка́м
знахідний ши́бку шибки́
орудний ши́бкою шибка́ми
місцевий на/у ши́бці на/у шибка́х
кличний ши́бко* шибки́*
Цитата: oveka от декабря 11, 2018, 14:30
скло - склів?
Є ж УЛІФ. Подивилися б там.
| відмінок | однина | множина |
| називний | скло | сте́кла |
| родовий | скла | сте́кол |
| давальний | склу | сте́клам |
| знахідний | скло | сте́кла |
| орудний | склом | сте́клами |
| місцевий | на/у склі, по склу | на/у сте́клах |
| кличний | скло* | сте́кла* |
*Але: два, три, чотири скла
Чи є множина у слова «скло» взагалі? На які джерела спирається УЛІФ?
Пономаревщина. :green:
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 16:02
Чи є множина у слова «скло» взагалі?
Вживається.
ЦитироватьВміст стекол у місячному реголіті відмінний і, наприклад, в оранжевому грунті, доставленому «Аполлоном-ІТ», перевищує 90%...
Джерело (https://books.google.com.ua/books?id=P7ArAQAAMAAJ&q="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&dq="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwixvf-h-pffAhWOiIsKHRyVAykQ6AEILDAB)
ЦитироватьЩоб одержати цілком рівну поверхню стекол, їх шліфують одно об одно з допомогою 3— 5-хвилинного корунду і потім, добре промивши, згладжують на дрібнішому, 60-хви- линному корунді.
Джерело (https://books.google.com.ua/books?id=-gZJAQAAMAAJ&q="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&dq="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwji2ZeZ-5ffAhU0AhAIHROnCGgQ6AEIKDAA)
Сплутав посилання (https://books.google.com.ua/books?id=UgcRAAAAIAAJ&q="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&dq="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi9jKDu-pffAhUNuIsKHeWbDXUQ6AEIWzAJ).
ЦитироватьТой рай був куплений у Київі і складав ся зі скринки, подібної до церкви, стекол і малюнків.
Цитата: oveka от декабря 11, 2018, 14:30
скло - склів?
Вікнів? Чого не за тою відміною? Ех, мруть відміни, таки мруть :(
А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?
Дякую ;up:
Просто цікаво, що СУМ-11 уперто обходить множину для «скло» — хоча, якщо множина утворюється таким нестандартним способом, як «стекла», то її слід би було й згадати. Про відсутність множини, втім, також не сказано.
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 17:12А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?
Якщо з польської, тоді шкел.
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 17:12
А якщо не «скло», а діалектне «шкло», тоді як — «штекол»?
А тут аналогия не обязательна.
Цитата: DarkMax2 от декабря 11, 2018, 16:12
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 16:02
Чи є множина у слова «скло» взагалі?
Вживається.
ЦитироватьВміст стекол у місячному реголіті відмінний і, наприклад, в оранжевому грунті, доставленому «Аполлоном-ІТ», перевищує 90%...
Джерело (https://books.google.com.ua/books?id=P7ArAQAAMAAJ&q="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&dq="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwixvf-h-pffAhWOiIsKHRyVAykQ6AEILDAB)ЦитироватьЩоб одержати цілком рівну поверхню стекол, їх шліфують одно об одно з допомогою 3— 5-хвилинного корунду і потім, добре промивши, згладжують на дрібнішому, 60-хви- линному корунді.
Джерело (https://books.google.com.ua/books?id=-gZJAQAAMAAJ&q="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&dq="%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwji2ZeZ-5ffAhU0AhAIHROnCGgQ6AEIKDAA)
:green:
ЦитироватьРыхлый материал, состоящий из мелких (<1 см) частиц, т. е. реголит, на поверхности Луны состоит из обломков пород, минералов и стекла.
http://chem21.info/info/1416331/
Якщо це натяк на автопереклад з російської, то ні. Я ж дав посилання на книжку.
Цитата: DarkMax2 от декабря 12, 2018, 08:53
Якщо це натяк на автопереклад з російської, то ні. Я ж дав посилання на книжку.
:green:
Це був натяк на те, що навіть за наявності в російській мові множини слова «стекло» росіяни знайшли в місячному ґрунті тільки одне «стекло», а українці незважаючи на те, що в українській мові «скло» як правило вживають в однині, знайшли в місячному ґрунті багато «стекол».
Перекладали з англійської.
Цитата: Python от декабря 11, 2018, 18:42
Просто цікаво, що СУМ-11 уперто обходить множину для «скло».
Але приклад уживання наводить.
Вентилятор просмоктує повітря через радіатор і по повітропроводах нагнітає його до вітрових
стекол (Підручник шофера.., 1960, 281).
http://sum.in.ua/s/prosmoktuvaty
Якраз в такій ситуації у мене і виникло питання при редагуванні тексту.
СУМ-11 «стекла» згадує, але не в статті «скло», тому незрозуміло, це форма слова «скло» чи незафіксованого в словнику «стекло» (у другому випадку, множина від «скло» має утворюватись регулярним чином).
Грінченко фіксує стекло (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56562-steklo.html#show_point), але вважає його окремим словом-синонімом. Якщо так, то мають існувати «скла» як множина від «скло» та «стекла» як множина від «стекло».
Якщо виходити з версії «скло» — «скла», то все одно лишається проблемна форма родового відмінку множини, де граматика вимагає нульового закінчення — маловживаність слова у множині сприяє тому, що більшість носіїв не знає, як добудовувати випалі звуки, в решті відмінків відсутні, а «склів» виглядає, скоріш, як розмовне спрощення граматичної моделі. Аналогічну проблему має, наприклад, слово «дно».
Цитата: Олександр Пономарів от
Іменник скло виник унаслідок скорочення групи приголосних: сткло (українська мова не любить нагромадження кількох приголосних). А в множині між цими приголосними є голосний е: сткло – стекла. Отже, в однині звук т випав, а в множині зберігся: скло, стекла, родовий відмінок – стекол. Порівняймо: чернець – чернці, тепер маємо чернець – ченці.
https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/06/150615_ponomariv_59_ko
Випадіння/відновлення звуків визначається не одниною/множиною, а нульовим/ненульовим закінченням. У випадку слова «чернець», ми бачимо, що в більшості відмінків як множини, так і однини слово містить спрощений корінь (ченця, ченцем, ченці, ченців і т.д.) — випадаюча приголосна зберігається лише в називному відмінку однини, де є нульове закінчення. За цією логікою, розгортання «скла» до «стекла» мало б відбуватися лише там, де закінчення нульове — у формі «стекол», а в решті форм як однини, так і множини мало б зберігатися спрощення (скло, скла, склами, на склах).
Для обґрунтування «скло в однині/стекла у множині», скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 18:27
скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Зайві сутності.
Цитата: Paul Berg от декабря 13, 2018, 22:43
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 18:27
скоріш, треба говорити про існування двох окремих слів (Грінченко фіксує їх як окремі), одне з яких утратило форму множини, друге — однини.
Зайві сутності.
Без «зайвих сутностей» незрозуміло, чому «стекла, стеклами», а не «скла, склами» — спираючись виключно на фонетичні процеси, це пояснити неможливо.
Чи не може бути так, що «скло» в українській мові сформувалось під впливом польської, а «стекло» — під впливом російської, і лише згодом вони уклались як однина-множина одного слова?
Цитата: Python от декабря 13, 2018, 22:57
Без «зайвих сутностей» незрозуміло, чому «стекла, стеклами», а не «скла, склами» — спираючись виключно на фонетичні процеси, це пояснити неможливо.
Чи не може бути так, що «скло» в українській мові сформувалось під впливом польської, а «стекло» — під впливом російської, і лише згодом вони уклались як однина-множина одного слова?
Др.-русск.
стькло́ >
скло, др.-русск.
ст́ькла >
стекла. Какая проблема?
Але що тоді Грінченкове «стекло»? Звичайно, якщо це справді окреме слово, що має форму однини, відмінну від «скло», а не результат хибної ідентифікації Грінченком форм одного слова як двох окремих слів.