Майбутнє української мови

[LUTS]

Звісно, ні. Але навіть з наведеної цитати про Маланчука видно, що вона не суто жіноча.

І в Росії аналогічну приказку можна почути й від чоловіків.

Ну особисто я чув її лише від жінок. Якось по-іншому і не уявляється.

[Sandar]

Загальноукраїнська приказка.

Це якось заважає їй бути жіночою?

Анекдот:
— Приказка жіноча.
— Нє, загальноукраїньска.

[orklyn]

Лінгвістична бувальщина

Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина.  То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...

[LUTS]

Лінгвістична бувальщина

Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина.  То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...

Є й таке оповідання в Тютюнника. "Нюра" називається.

[Zavada]

Загальноукраїнська приказка.

Це якось заважає їй бути жіночою?

Анекдот:
— Приказка жіноча.
— Нє, загальноукраїньска.

Ач який дотепний "анекдот"! 
Я чомусь гадав, що більшість українців належить до однієї з двох статей.

А навіщо було руцями набирати загальноукраїньска замість копіювання слова загальноукраїнська?

[Zavada]

Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина.

Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко.

ЗАШЛЮБИТИ, блю, биш; мн. зашлюблять; док., перех., заст. Одружити. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя [тебе] зашлюбить кому іншому? (Павло Чубинський, V, 1874, 137).
Словник української мови: в 11 томах.

Цікаво, що приклад той самий; лише одне слово редагнули, а до іншого додали чи варіант, чи пояснення.

[orklyn]

Лінгвістична бувальщина
Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина.  То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...

Є й таке оповідання в Тютюнника. "Нюра" називається.

Суть майже та сама. Тільки й те, що мій "енко" радше схожий на Гулакового Карася... Одначе тема про колискову.
Ще в часи свого парубкування завів був мову з рідним дядьком за расову чистоту роду. Дядько мав медичну освіту. Середню набув за царату, а вищу - в 20-ті. То ж принаймні на азах генетики розумівся.
На поверхні лише православіє та козацько-кріпацьке селянське представництво. А щодо крові, дядько не виключав можливість половецько-тюркської домішки. Одним з аргументів була мелодія колискової, якою мати (моя бабця) присипала його молодших братів і сестер. Мелодію дядько промугикав. А з слів згадав лише татарина. За слова спитався бабці. Сказала, що забула.
Згадала щойно тоді, як довелося присипати правнуку:

"Половецька" колискова

Ой там ходила бідна вдова
з маленькими діточками,
вмивалася слізоньками.
А за нею татарин
стидкий, бридкий, поганий.
Хоче єї зарубати,
діточок собі вузяти.
Стій, татаре, не рубай.
Єсь у мене батько-мати,
він же мене і одкупе.

[maratonisto]

Чи бачите смисл в тому, що каталонці (баски, бретонці, фламадці,...) борються за збереження своєї мови? Без відображення їх проблем на українську? По-моєму, за чужу мову ніхто не переживає, крім вчених-етнографів. Світові проблеми роблять тільки з своєї мови.
Глянувши з іншого боку: чи занепокоюють Вас запозичення з англійської мови? Певний, що ні. Але тільки тому, що їх не так багато, як запозичень з російської. От коли і російську, і українську мову задавить англійська (чи китайська), як українці будуть відноситися до запозичень з російської?
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

[Python]

ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.

[maratonisto]

ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.

Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.

[Волод]

............................................................
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

Наприклад в єднанні української з польскою? 

[Python]

ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.

Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.

В такому разі, нащо робити два витіснення замість одного, якщо англійська потім усе витіснить?
Спорідненість хіба що дещо спрощує процес витіснення — для носіїв витіснюваної мови це все одно та ж культурна ломка й зниження суспільного статусу через неналежність до «вищої» культури. Нащо піддавати себе цьому двічі?

[alant]

ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.

Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.

В такому разі, нащо робити два витіснення замість одного, якщо англійська потім усе витіснить?
Спорідненість хіба що дещо спрощує процес витіснення — для носіїв витіснюваної мови це все одно та ж культурна ломка й зниження суспільного статусу через неналежність до «вищої» культури. Нащо піддавати себе цьому двічі?

Мабуть, на думку апологетів, збільшена в кількості носіїв за рухунок усіх слов'янських мов російська, краще опиратиметься англійській.

[LUTS]

Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

Як ви собі це уявляєте?

[maratonisto]

Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

Як ви собі це уявляєте?

Поступова конвергенцiя.

[Python]

Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

Як ви собі це уявляєте?

Поступова конвергенцiя.

Знову ж, поступові конвергентні зміни в російській спостерігаються переважно лише в бік західноєвропейських мов (англіцизми, частково втрата відмінюваності).

[LUTS]

Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.

Як ви собі це уявляєте?

Поступова конвергенцiя.

Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?

[Artiemij]

Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?

Суржик?

[LUTS]

Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?

Суржик?

Як не крути, а явище тимчасове.

[Валентин Н]

Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
А это интересно, где больше разница? между совр рус и укр или между др. рус и новг.

[alant]

Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
А это интересно, где больше разница? между совр рус и укр или между др. рус и новг.

Устным или письменным?

[Валентин Н]

устным и письмееным

[LUTS]

устным и письмееным

Хтось чув усну давньоруську чи давньоновгородську?

[maratonisto]

Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?

Що стосується російської та української, то вони віддалялися штучно упорядниками українських словників.

[Python]

Хоча в деяких аспектах штучно зближувались тими ж упорядниками словників і правописів.

Щодо штучного віддалення — тут, скоріш, можна говорити про консервативність словників, що не включають пізні розмовні русизми. Словники новотворів, де загальноприйняті русизми та псевдорусизми послідовно замінюються неологізмами — явище маргінальне.