Мечеть-піч

[DarkMax2]

Цікавенький факт

МЕ́ЧЕТ, у, чол., МЕЧЕ́ТЬ, і, жін., діал. У чорноморських рибалок та запорожців — піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226); В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату (Петро Панч, III, 1956, 18); Оце викопа [запорожець] яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 697.

[Lodur]

Ме́чет чув, мече́ть (у такому значенні) - ні.

[Zavada]

Показова близькість слова мечет, мечеть "піч для випікання хліба у чорноморських рибалок" до грузинського mcadi"хліб (із проса), чурек" (слово реконструюється ще для пракартвельської мовиxix). Пом'якшення в кінці слова мечеть повторює грузинське закінчення mcadi так само, як печать, Хороль, Інгуль (давні форми річкових назв) повторюють грузинські форми becedi "печать", Хоролі, Інгурі (назви грузинських річок).
http://trypillia.narod.ru/articles/xli.htm

В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною  етимологією. Насправді  ж  воно  -  результат  розширення  терміна  мечеть  "молитовний  дім  у  мусульман"  у  зв'язку  з  притаманним  запорожцям  гумористичному,  народно-сміховому  перейменуванню  декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин  навіть  у  козацьких  літописах  подається  як Нерудим;  тюрк.  saraj  "розкішний  палац"  в  українській мові  набрало  форми  сарай  "різновид  хліва  чи  іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc

[Wolliger Mensch]

Показова близькість слова мечет, мечеть "піч для випікання хліба у чорноморських рибалок" до грузинського mcadi"хліб (із проса), чурек" (слово реконструюється ще для пракартвельської мовиxix). Пом'якшення в кінці слова мечеть повторює грузинське закінчення mcadi так само, як печать, Хороль, Інгуль (давні форми річкових назв) повторюють грузинські форми becedi "печать", Хоролі, Інгурі (назви грузинських річок).
http://trypillia.narod.ru/articles/xli.htm

В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною  етимологією. Насправді  ж  воно  -  результат  розширення  терміна  мечеть  "молитовний  дім  у  мусульман"  у  зв'язку  з  притаманним  запорожцям  гумористичному,  народно-сміховому  перейменуванню  декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин  навіть  у  козацьких  літописах  подається  як Нерудим;  тюрк.  saraj  "розкішний  палац"  в  українській мові  набрало  форми  сарай  "різновид  хліва  чи  іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc

Автор переписал данные из словарей и снабдил их какими-то догадками. И это вестник КНУ.

[Zavada]

Автор переписал данные из словарей и снабдил их какими-то догадками. И это вестник КНУ.

Переважна кількість розглянутих слів ще не увійшла до "Етимологічного  словника  української  мови"  (ЕСУМ),  та  ж  частина тюркізмів,  які  аналізуються  в  ЕСУМ,  в  цій  статті  знайшла нову оцінку чи певні доповнення.

[Волод]

................
В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною  етимологією. Насправді  ж  воно  -  результат  розширення  терміна  мечеть  "молитовний  дім  у  мусульман"  у  зв'язку  з  притаманним  запорожцям  гумористичному,  народно-сміховому  перейменуванню  декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин  навіть  у  козацьких  літописах  подається  як Нерудим;  тюрк.  saraj  "розкішний  палац"  в  українській мові  набрало  форми  сарай  "різновид  хліва  чи  іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc

Так,  козаки гумор любили, тому клали «мечет» переважно у «бурдюзі», тобто «бардаці».

[Волод]

Чи може слово «мечет» походити від татарських «мич» або «мичедә»?

[Волод]

Хоча вважають, що татарське «мич» походить від «піч», то виходить що рибалки і козаки не українці а татари. 

[_Swetlana]

Мич - это печь, заимствование.

[Волод]

Мич - это печь, заимствование.

Для примера: "ґазда" - заимствование из венгерского в украинский, хотя сами венгры заимствовали его из славянских "господа".

Может и с "мечет" также, но почему украинцы заимствовали, что-то больше похожее на "мичедә", а не на "мич"?

[_Swetlana]

Ханыч так сказал
Ссылка на автореферат диссертации сойдёт?

Русско-татарские языковые контакты в сравнительно-историческом освещении
Год: 2007
Автор научной работы: Григорьева, Тамара Егоровна
Ученая cтепень: кандидата филологических наук
Место защиты диссертации: Чебоксары
Код cпециальности ВАК: 10.02.20
Купить диссертацию
450 руб.

Также наблюдается постепенное ослабление действия закона сингармонизма вследствие требования идентичной передачи на письме (и в речи) звуков заимствованного русского слова Следы адаптированное™ в татарском языке сохранили лишь ранние заимствования, слова, относящиеся к земледелию, предметам быта, утвари бүрәнә (бревно), дегет (дёготь), күчтәнәч(гостинец), муича (мовница), мич (печь), матча (матица), карават (кровать), тәлинкә (тарелка), өстәл (стол), эшләпә (шляпа)

http://cheloveknauka.com/russko-tatarskie-yazykovye-kontakty-v-sravnitelno-istoricheskom-osveschenii

[Волод]

Ось щось знайшов:

Кыз әйттерү (сватовство)
Дословно «сватать девушку». Девушку сватают   две свахи – близкие родственницы со стороны отца и матери жениха. Несут с собой күрендек(подарки – знакомство с невестой). Будушая свекровь кладёт украшение из золота, свахи тоже кладут подарки.Несут большой пирог «Нугай бәлеш». Выпекается он в специальной печке( нугай мичендә) из недрожжевого пресного теста,очень жирного

http://xacitarxan.narod.ru/yurtmedeniat.htm

Оскільки « мичендә» = «мичедә»

[_Swetlana]

В ногайской печи (притяжательный аффикс + местно-временной падеж) по-татарски "нугай мичендә".
В печи - мичтә (оглушение);
их/его/её печь - миче;
в их печи - мичендә.

[Волод]

Хорошо когда есть мичтә у меня. 

[_Swetlana]

Самый настоящий татарин поехал в Москву.
Кроме татарского ниче не знает.
Зашел в кафе, а за барной стойкой стоит негр.
Татарин: Бер щащка щай, ун пещенье.
Негр: Я не понимаю тебя.
Татарин: Ну бер щащка щай, ун пещенье.
Негр: Не понимаю.
Татарин (кладет на стол 100 баксов): Бер щащка щай,ун пещенье!
Негр (посмотрел по сторонам и говорит на ушко): Духовкада бәлеш бар, җылытыргамы? (В духовке белиш есть, подогреть?)