Підкасти

[Python]

Для мене у цьому сенсі підкаст = фольцваген. Ви будете виправдовувати слово "фольцваген"?

Почувши на слух «фольцваген» замість «фольксваген», ймовірно, я б і не помітив відмінності, якби спеціально не прислухався — різниця суто орфографічна, тому можна сказати, що слово, яке звучить як «фольцваген», слід писати як «фольксваген». У випадку ж «підкаста», слово звучить не приблизно як «подкаст», а вже дещо інакше — якщо укладати словник сучасної розмовної української мови, ці варіанти йтимуть окремо як два різні слова, бо «подкаст пишемо — підкаст читаємо» суперечить принципу запису українських слів сучасним українським алфавітом.

[Python]

Це я ще не кажу про те, що взагалі невідомо, хто це пише "підкасти" і чи є йому українська рідною чи близькою.

А, власне, чому українська не є для нього близькою? Бо Азаров робив дещо схожі помилки? Надто притягнуто за вуха. Можна хіба що сказати, що людина знає російську краще, ніж англійську, але як із цього випливає нерідність української?

[altynq]

Алтине, вас дратує, шо хтось в чомусь тупіший за вас, не знає іноземних мов, говорить так, як гворить незнаюче іноземних мов бидло? Вашу волю говорити «правильно» ніхто ж не обмежує (за винятком випадків, коли по роботі ви мусите писати так, як вимагає словник чи уявлення більшості про адекватність, але тут претензія вже до світобудови хіба шо, а не до тих дрібниць, про які ми говоримо).
«Фольцваген» абсолютно нормальне слово без тіні ненормальності. Це так не тільки тому, шо я так вважаю, а й тому, шо так є в реальності, якшо ви жили в Україні. Якби воно було образливим для якоїсь групи, то можна було б «соціально-активістськи» поборотися за то, шоб шось змінити з цим. Але з «Фольцваген» ніякої проблеми.
Проблема «підкаста» може бути в «роз'єднаності» інформації, коли приходиться шукати і «підкаст» і «подкаст», коли треба шось шукати. Таке прагматичне неприйняття оправдане. Але не якесь «естетичне».

Я вважаю, що можна вже припиняти дискусію, бо чим далі, тим менше я отримую тієї реакції, на яку розраховував. Що мене звичайно дуже розчаровує.
Напевно в останній раз спробую сформулювати думку. Може с трохи іншого боку.

Я не за те, щоб всі говорили "правильно". Я кажу, що якщо в наші часи хтось починає вимовляти нові (іноземні) слова "неправильно" - це за визначенням якась дуже дивна та нелогічна річ. Як повинно бути в ідеалі? Ті люди, які запозичують слово до мови першими, повинні бути знайомими з мовою-джерелом, контактувати з нею, тому вони скоріш за все не зроблять серйозних помилок. Це стосується також ЗМІ (ну і зараз певно різних блогерів), через які перш за все сучасні запозичення дістаються до писемної мови. Ті люди, хто працює в ЗМІ, повинні усвідомлювати, що ЗМІ є частиною механізму утворення норми мови, тому вони не можуть дозволити собі писати "підкаст", не розуміючи, що це взагалі за слово. Люди, які не контактують з зовнішнім миром, чи контактують менше, ніж інші, чи ті, хто не знає англійської, не знає латинського алфавіту і.т.п., в ідеалі дізнаються про це слово від перших двох категорій, наприклад від ЗМІ. І засвоюють його в тому вигляді, який вже є знайомим та нормальним для більш, скажімо так, прогресивної частини суспільства.
Як в такій ситуації може взагалі виникнути форма підкаст? Тільки якщо ми припустимо якусь ізоляцію даного конкретного носія від суспільства. А хтось інший вирішить говорити "подкест". І що? Будемо кожну таку форму розглядувати як можливу і природну? Ні, норма має бути одна і вона повинна бути логічною для більшості. Лише тоді вона буде акцептована.


Якщо казати "Фольцваген" для вас чи для когось іншого - це нормально - ну тут мені насправді нема чого сказати. Насправді. Давайте будемо всі казати та писати так, як кому зручніше і хто як чує.

[altynq]

Це я ще не кажу про те, що взагалі невідомо, хто це пише "підкасти" і чи є йому українська рідною чи близькою.

А, власне, чому українська не є для нього близькою? Бо Азаров робив дещо схожі помилки? Надто притягнуто за вуха. Можна хіба що сказати, що людина знає російську краще, ніж англійську, але як із цього випливає нерідність української?

Я не бачу в вашому повідомленні конструктиву. Ніяк не випливає, але те, що ми не знаємо, хто це писав (не дивлячись детально), - це факт.
Доречі нагадаю, що один представник ЗМІ відразу виправив написання "підкасти". Скоріш за все, коли на це звернули увагу, виявилось, що сумніву, як правильно, у редакційної команди не було.

[Wolliger Mensch]

... виявилось, що сумніву, як правильно, у редакційної команди не було.

А должен был быть?

[Python]

Я кажу, що якщо в наші часи хтось починає вимовляти нові (іноземні) слова "неправильно" - це за визначенням якась дуже дивна та нелогічна річ. Як повинно бути в ідеалі? Ті люди, які запозичують слово до мови першими, повинні бути знайомими з мовою-джерелом, контактувати з нею, тому вони скоріш за все не зроблять серйозних помилок.

Бачите, проблема ще в роз'єднаності, розпорошеності україномовних спільнот у мережі, що існують переважно як вкраплення на іншомовних сайтах, і навіть популярні україномовні ресурси не настільки популярні, щоб охопити зразу всіх. Відтак, одне й те ж слово може запозичуватися українцями по декілька разів — бо першозапозичувач не має змоги ретрансліювати свій варіант запозичення на всю цю розпорошену україномовну спільноту. Перемагає не перший запозичений варіант, а один чи декілька найбільш закономірних варіантів передачі іншомовного слова. Назвати конкретного автора конкретного запозичення неможливо: йдеться про багатьох незалежних запозичувачів, що закономірно перетворюють одне й те ж слово однаковим чином.

Що ж до неправильності вимови «фольцваген», по-моєму, тут фонетичне перетворення нагадує те, що відбулося в словах назразок «узбецький» (замість «узбекський»), де така вимова й написання є нормою. Звичайно, це не означає, що нам треба писати «фольцваген» замість «фольксваген» — проте, в усній мові це відхилення на рівні асиміляції сусідніх приголосних, що не впливає на сприйняття й не є чимось значно більш помилковим, ніж вимовляти «на перешкоді» як «на пиришкоді» або «смієшся» як «смієсся» чи, там, «трамвай» як «транвай».

Ніяк не випливає, але те, що ми не знаємо, хто це писав (не дивлячись детально), - це факт.

Не знаємо й не можемо знати — див. вище, запозичувачів багато, вони діють незалежно один від одного, тому припущення, що всі вони українською мовою погано володіють, вимагає більш серйозної аргументації, ніж «ми не знаємо». Аналогія з Азаровим погана тим, що він надто унікальний у мовному плані, його українська мова була вимушеною, тоді як користування українською мовою в мережі — справа добровільна, навіть, в якійсь мірі, питання особистого ентузіазму. Це не означає, що всі, хто пише українською в мережі, є повноцінними нативними носіями — проте, тим, для кого вона заскладна, простіше не користуватися нею, ніж силкуватися щось сказати, раз за разом азірячи — тож відсоток нативів серед мережних україномовних мав би бути вищим, ніж серед депутатів та урядовців.

[altynq]

Бачите, проблема ще в роз'єднаності, розпорошеності україномовних спільнот у мережі, що існують переважно як вкраплення на іншомовних сайтах, і навіть популярні україномовні ресурси не настільки популярні, щоб охопити зразу всіх. Відтак, одне й те ж слово може запозичуватися українцями по декілька разів — бо першозапозичувач не має змоги ретрансліювати свій варіант запозичення на всю цю розпорошену україномовну спільноту. Перемагає не перший запозичений варіант, а один чи декілька найбільш закономірних варіантів передачі іншомовного слова. Назвати конкретного автора конкретного запозичення неможливо: йдеться про багатьох незалежних запозичувачів, що закономірно перетворюють одне й те ж слово однаковим чином.

Так, насправді це може бути проблемою. Тим важніше роль медіа, на які люди в ідеалі повинні орієнтуватись. Але з якістю мови медіа та їх авторитетом є проблеми, ми це знаємо.

Не знаємо й не можемо знати — див. вище, запозичувачів багато, вони діють незалежно один від одного, тому припущення, що всі вони українською мовою погано володіють, вимагає більш серйозної аргументації, ніж «ми не знаємо». Аналогія з Азаровим погана тим, що він надто унікальний у мовному плані, його українська мова була вимушеною, тоді як користування українською мовою в мережі — справа добровільна, навіть, в якійсь мірі, питання особистого ентузіазму. Це не означає, що всі, хто пише українською в мережі, є повноцінними нативними носіями — проте, тим, для кого вона заскладна, простіше не користуватися нею, ніж силкуватися щось сказати, раз за разом азірячи — тож відсоток нативів серед мережних україномовних мав би бути вищим, ніж серед депутатів та урядовців.

Добре, я подивився декілька прикладів. Є навіть такі статті в блогах, що там майже поряд трапляється латинськими літерами podcast і українською підкаст. В такому разі це не незнання іноземних мов, я навіть не знаю, що це - якесь навмисне ігнорування принципів функціонування мов. Або все ж сприйняття цього слова з точки зору російської мови. І лише потім - з точки зору української.

[Python]

Забули ще одне джерело українських текстів: гуглопереклад. Який перекладає тексти, орієнтуючись на існуючі зразки, які самі по собі неоднорідні, і що там вибере нейроалгоритм — тільки нейроалгоритму відомо. Тож ніщо не заважає машині вліпити в одному місці podcast, у другому — подкаст, у третьому — підкаст — і все це в одному тексті.

[Python]

Ще на тему перекладів за російським посередництвом. Ось є така геометрична фігура: (wiki/uk) Гіппократові_чарунки — що з ними не так? Справа в тому, що в усіх інших мовах назва вказує не на якісь ямочки, заглибинки чи комірки, а на місяцевидну форму (Μηνίσκοι του Ιπποκράτους, Lune of Hippocrates, Księżyce Hipokratesa...), тож і російське «Гиппократовы луночки» — це не «Гиппократовы дырочки», а «Гиппократовы маленькие луны». Що відбувається з українською назвою: спершу її списали з російської (зовні ніби все ОК — «лунка» в українських словниках фіксується), потім вирішили, що «лунка» надто «білодідівська» й замінили щиро українською «чарункою» (що, власне, теж спотворює зміст, але його вже й так викривлено), ще пару разів поперейменовували вікі-статтю туди-сюди — хоча погляду на будь-яку іншу іншомовну версію було б достатньо, щоб зрозуміти помилковість обох варіантів.

[DarkMax2]

Дякую. Це ж гіппократові серпки. Зараз перейменую.

[DarkMax2]

Треба було лише в шкільну хрестоматію зазирнути: тиць.