Лингвофорум

Local boards - Разделы на разных языках => Local Forums => Беларускі форум => Тема начата: DarkMax2 от ноября 23, 2014, 13:33

Название: Пісня про Дике полювання
Отправлено: DarkMax2 от ноября 23, 2014, 13:33
Надибав дуже красиву пісню про Дике полювання. Цікаво, що Дика гонитва - це чисто германський міф.

Чую аднекуль, нібы здалёк
Доўгі самотны покліч!
Гэта трубіць старажытны рог,
Гараць зьнічкі згаслых вогнішч.

Восеньскі вецер зашуміць,
Зноў ажыве паданьне,
І над балотамі праляціць
Дзікае паляваньне!

Не пакідаючы сьлядоў,
Чорныя коні скачуць,
Коні без цугляў і без падкоў,
Ценяў іх не ўбачыць,

А вершнікаў твары схаваны ўначы,
Яны – маўклівыя здані,
Зьзяюць сьмяротным сьвятлом мячы
Дзікага паляваньня.

Наперадзе постаць мінулых дзён –
Кароль у залатой кароне,
Не зможа ніколі спыніцца ён
У адвечнай сваёй пагоні.

Месяц між хмар і лапы ялін,
Багна пад капытамі,
Сівая легенда глухіх мясьцін –
Дзікае паляваньне.

Белай наміткай туман ляжыць
Над рэкамі і палямі,
Змрочнай маўклівай чаргой ляціць
Дзікае паляваньне.
Вялікага Княства ваяры
За далягляд імкнуцца,
Каб захавалася на зямлі
Легенда аб Беларусі.

Название: Пісня про Дике полювання
Отправлено: Sandar от мая 8, 2017, 08:16
Отак має бути:

Чую однекуль, нібы здальок
Довгі самотны покліч!
Гэто трубіть старожітны рог,
Горать знічкі згаслых вогніщ.

Восеньскі ветер зашуміть,
Знов ажіве паданне (?),
І над болотамі пролетіть
Дікое полеванне!

Не покідаючі следов,
Чорныя коні скачуть,
Коні без цуглев і без подков,
Ценьов іх не убачіть,

А вершніков тварі схованы вначі,
Joны – мовклівыя здані,
Ззяють смеротным светлом мечі
Дікого полевання.

Напереде постать мінулых дьон –
Король у золотой короне,
Не зможе ніколі спыніцца joн
В одвечной своjoй пoгоні.

Месяц між хмар і лапы ялін,
Багно (багна?) под копытамі,
Сівая легенда глухіх месцін –
Дікое полеванне.

Белой наміткой туман лежіть
Над рекамі і полямі,
Змрочной мовклівоj чeргой лeтіть
Дікое полеванне.
Велікого Княства вояры
За далегляд імкнуцца,
Каб заховалася на землі
Легенда об Белоj Русі.
Название: Пісня про Дике полювання
Отправлено: Sandar от мая 8, 2017, 09:08
Čuju odnekulj niby zdalëk
Dovgi samotny poklič
Héto trubitj starožitny rog
Goratj znički zgaslyx vognišč

Voseňski veter zašumitj
Znov ožive padanne (?)
I nad bolotami proletitj
Dikoje polevanne

Ne pokidajuči sledov
Čornyja koni skačutj
Koni bez cuglev i bez podkov
Cenëv ix ne ubačitj

A veršnikov tvari sxovany vnoči
Jony movklivyja zdani
Zzjajutj smerotnym svetlom meči
Dikogo polevannja

Naperede postatj minulyx dën
Korolj u zolotoj korone
Ne zmože nikoli cpynicca jon
V odvečnoj svojoj pogoni

Mesjac miž xmar i lapy jalin
Bagno (bagna?) pod kopytami
Sivaja legenda gluxix mescin
Dikoe polevanne

Beloj namitkoj tuman ležitj
Nad rekami i poljami
Zmročnoj movklivoj čergoj letitj
Dikoe polevanne

Velikogo Knjastva vojary
Za dalegljad imknucca
Kob zaxovalasja na zemli
Legenda ob Beloj Rusi