Домовитися телефоном

[Swet_lana]

А що, так можна говорити?

[Sandar]

Ні, так можна лише намагатись говорити, але просто говорити — ні.

[Sandar]

Хотя зара всьо стрємітєльно міняється і ніщо не певне. Дуже часто можна почути шось дивне, але яке це має значення? Шо ця дивність означає? Якоїсь стабільності і певності в суспільстві щодо того, як говорити, немає. Тому, мабуть, можна й так говорити.

[Wolliger Mensch]

Хотя зара всьо стрємітєльно міняється і ніщо не певне. Дуже часто можна почути шось дивне, але яке це має значення? Шо ця дивність означає? Якоїсь стабільності і певності в суспільстві щодо того, як говорити, немає. Тому, мабуть, можна й так говорити.

Резюме вашего сообщения: говорить так нельзя, но можно.

[Python]

А що, так можна говорити?

Хіба що для дотримання псевдоправила «бійся прийменника по», коли доводиться вибирати між «домовитися телефоном» і «домовитися за телефоном» — важко сказати, який із двох варіантів звучить менш неприродньо.

[Sandar]

Хотя зара всьо стрємітєльно міняється і ніщо не певне. Дуже часто можна почути шось дивне, але яке це має значення? Шо ця дивність означає? Якоїсь стабільності і певності в суспільстві щодо того, як говорити, немає. Тому, мабуть, можна й так говорити.

Резюме вашего сообщения: говорить так нельзя, но можно.

Ну, якшо людина хоче навчитися говорити українською мовою, цікавиться різними нюансами, то я зі свого боку не маю підстав казати, шо «говорити телефоном» це нормально, впевнений, шо це лише поради «мовознавців», тоді як прийнято говорити «по телефону». Але також я зауважую, шо зараз немає стабільності в українській мові і кожен може говорити як хоче.

[DarkMax2]

Я б сказав, що можна. Йти дорогою, їхати залізницею, летіти літаком, домовитися телефоном.

[Python]

В наш час уже можна — хоч рекомендації мовних теоретиків і повністю відірвані від попередньої мовної практики, дехто намагається їх дотримуватись, що вже породжує певну сучасну усталену практику (базовану виключно на теоретичних припущеннях, та все ж), тому ця незвична конструкція починає звучати незовсім незвично.

[Python]

Що справді є недоліком цієї рекомендації — перенавантаженість орудного відмінку («Дорогою я розмовляв телефоном англійською», «В мене є японська й китайська мобілка, я розмовляю китайською»). Прийменникові форми зробили б мову менш пласкою, менш безграматичною, менш залежною від контексту.

[Sandar]

Я б сказав, що можна. Йти дорогою, їхати залізницею, летіти літаком, домовитися телефоном.

Це теоретично. А узус?

[Zavada]

Я б сказав, що можна. Йти дорогою, їхати залізницею, летіти літаком, домовитися телефоном.

Це теоретично. А узус?

Дещо ґуґлиться.

https://tinyurl.com/r8zazx5

https://tinyurl.com/tfrbz99

[R]

Якщо можливо домовитись без посередників, то можливо домовитись і з посередниками.
Орудний відмінок.

[Python]

Серйозний недолік орудного відмінка — з невідмінюваними словами він інтуїтивно сприймається як називний. Ще добре, якщо ви вулицею розмовляли нокією китайською, а якщо авеню сяомі путунхуа?

[Sandar]

мовою путунхуа, мовою фарсі, мовою їдиш. отак треба казати.

[Sandar]

Я б сказав, що можна. Йти дорогою, їхати залізницею, летіти літаком, домовитися телефоном.

Це теоретично. А узус?

Дещо ґуґлиться.

https://tinyurl.com/r8zazx5

https://tinyurl.com/tfrbz99

Україномовні не говорять такою мовою, як в новинах. От недавно в статті ТСН натрапив на «додайку», там так і було — в лапках. По контексту йшлося про їжу і добавку до стандартної порції. Тобто, багато наших медійників це сказочні довбодятли і рівнятись на їхню мову (не їхню справжню мову, а мову їхньої творчості) — навіщо? От наприклад пишуть «дах», «дахувати» (криша, кришувати). Ясно шо це вигадка і воно їм самим в житті не треба, це для новин. Чому до новин таке ставлення, я не знаю. Але враження в мене таке, шо їм то всьо до одного місця і вони працюють на від'їбись (хотя яка вага моїх претензій, коли я за новинний контент не платю...)

[R]

Якби використовувався прийменник з, то такого би не було.
А він може використовуватись.

Піду я горамі, гей піду долінамі
Буду мальовала, гей лічка з ягодамі
Лічка з ягодамі, гей очка з чорніцамі
Жебы ся чорнілі, гей межі парібкамі.

[Python]

мовою путунхуа, мовою фарсі, мовою їдиш. отак треба казати.

Це добре, якщо мовою путунхуа чи телефоном сяомі. Авеню як категоризувати?
Або можна чіпляти якийсь займенник, що мало впливає на зміст і, в перспективі, може зайняти нішу артикля.

[Python]

Якби використовувався прийменник з, то такого би не було.
А він може використовуватись.

У мейнстрімній українській «розмовляти телефоном» та «розмовляти з телефоном» позначає різні поняття.

[R]

«розмовляти телефоном» та «розмовляти з телефоном» позначає різні поняття.

Не дуже і різні.
Фактично то розмова з телофоном.

[Sandar]

мовою путунхуа, мовою фарсі, мовою їдиш. отак треба казати.

Це добре, якщо мовою путунхуа чи телефоном сяомі. Авеню як категоризувати?
Або можна чіпляти якийсь займенник, що мало впливає на зміст і, в перспективі, може зайняти нішу артикля.

по авеню ж. мовознавців в піч.

[Python]

«розмовляти телефоном» та «розмовляти з телефоном» позначає різні поняття.

Не дуже і різні.
Фактично то розмова з телофоном.

«З телефоном» — це або з телефоном як співрозмовником (що в часи штучного інтелекту вже незовсім дивно; раніше «я розмовляю з телефоном» сприймалось би приблизно як «у телевізорі сидить диктор»), або тримаючи телефон (необов'язково при цьому використовуючи його за призначенням — можна з телефоном розмовляти з людиною, що стоїть поруч).

[From_Odessa]

Хіба що для дотримання псевдоправила «бійся прийменника по»

А звiдки воно взялося?

[DarkMax2]

Хіба що для дотримання псевдоправила «бійся прийменника по»

А звiдки воно взялося?

Сумую за тобою vs скучаю по тебе.

[Wolliger Mensch]

А звiдки воно взялося?

Догадайтесь с трёх раз.

[Sandar]

Хіба що для дотримання псевдоправила «бійся прийменника по»

А звiдки воно взялося?

Боротьба з російським впливом, мабуть. Я в школі чи в універі не чув такого формулювання — «бійся!». Таке формулювання я прочитав від лінгвофорумців і думав, шо це їхня така насмішлива абсурдизація. Я й досі так думаю і не вірю, шо дітям так кажуть — «бійся прийменника по». Це брєд якийсь, Світлана так назвала тему колись і звідти воно серед лінвофорумців пішло.