Лингвофорум

Цитата: ria от ноября 27, 2009, 16:08
Як ви гадаєте, чи не є помилками відступ від граматичних правил в наступних прикладах?

Чому область "Чернівецька", а не "Черновецька"? (в відкритому складі має бути "о")
Чому "Хмельницький", а не  "Хмільницький"?  (апелятив - "хміль", склад залишається закритим)

І на закуску: Чому "Московський", а не "Москівський"? (порівняйте з "Білоцерківський") (це жарт, звісно)

Чернівецька - морфологічне вирівнювання.
Хмельницький - архаїка.
Московський - випадне О. Тут Білоцерківський виняток. Ікавізм на місці випадних не увійшов у норму.

---

Мене більше турбує й обурює подвоєння прикметникового Н у "Рівненська область". Має бути Рівенська чи Ровенська.
А нещодавно побачив у рекламі житла прикметник "Нетеченський" - калькування правил російської мови, де Пензенский, Керченский. Це як писати Донетчина в українському тексті! Має бути Нетечанський або Нетечинський.
До речі, були спроби виправити на логічне Керчинський, але не прижилася форма.

Цитата: DarkMax2 от ноября 23, 2011, 08:53

Цитата: Iskandar от ноября 27, 2009, 17:12
У вiдкритому складi повинен бути "о"

Насправді це правило не працює. Демонстрував вже якось. Є купа літературних слів, які живуть не за правилом.

Просто є серія випадків, які в нормативному правописі розглядаються як зміна за аналогією, хоча там можна простежити досить чітку закономірність: якщо голосна після наступної приголосної має вставний характер (як у суфіксах -ець, -ок), перехід о->і відбувається так, ніби цієї вставної голосної нема, і склад закритий. Втім, тут теж є винятки (напр., гонець, гінця).

Цитата: Iskandar от ноября 27, 2009, 17:12
У вiдкритому складi повинен бути "о"

Насправді це правило не працює. Демонстрував вже якось. Є купа літературних слів, які живуть не за правилом.

Цитата: Conservator от ноября 27, 2009, 17:22
Може, просто тому, що назва "Чернівці" при відмінюванні не має ворми з відкриттям цього складу, тобто прикметник утворено вже з іменника, який у свідомості мовців має і. То чергування й не відбулося.

+1
У чергуванні і/о в досить часто діє аналогія при словозміні. Кінець туди ж. І туди ж вівторок/вівтірка, яка перейшло у вівторок/вівторка.

Цитата: ria от ноября 27, 2009, 16:08
І на закуску: Чому "Московський", а не "Москівський"? (порівняйте з "Білоцерківський") (це жарт, звісно)

А чому хлібороб, паровоз, авіаносний?

Цитата: 5park от ноября 27, 2009, 18:27Тут не було епентези в принципі. Прикметник утворено від *Москъвь. Це все одно, що голосний в слові сон назвати епентезою на підставі снів.

У слові «сон» з точки зору сучасної граматики випадне «о», можливо теж розглядати як епентезу. Ви взагалі читаєте що я пишу? З погляду сучасної граматики. Сучасна граматика ні про які єри у сильній позиції не розказує, бо це зайва етимологія.

Фошистський, фошисти.

До речi, а що робити з абревiатурами? От УНСО - як будуть похiднi слова: унсовський та унсовцi чи ж унсiвський та унсiвцi? 

Цитата: Drundia от ноября 27, 2009, 18:08
Історично може й так, а з погляду сучасної граматики легше описати як епентезу.

Тут не було епентези в принципі. Прикметник утворено від *Москъвь. Це все одно, що голосний в слові сон назвати епентезою на підставі снів.

Цитата: Iskandar от ноября 27, 2009, 17:12Кiнець. У вiдкритому складi повинен бути "о"

Жах який! А звідки тут «і»? Аналогія?

Цитата: Conservator от ноября 27, 2009, 17:22Може, просто тому, що назва "Чернівці" при відмінюванні не має ворми з відкриттям цього складу, тобто прикметник утворено вже з іменника, який у свідомості мовців має і. То чергування й не відбулося.

Цікаво, в Рівному теж чергування нема, але історично біло «ровенський», який не захотіли відновлювати щоб не нагадувати про «Ровно». Але в моїй свідомості якщо замінити отой жахливий «рівненський», то на «рівенський», а не «ровенський». Перевірочне слово «рівень».

Цитата: 5park от ноября 27, 2009, 17:44Яка епетнеза!? Там ъ > o.

Історично може й так, а з погляду сучасної граматики легше описати як епентезу.