Як Прохасько зіпсував гуцульську мову

Автор Sirko, февраля 23, 2012, 05:45

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Русин1

Цитата: Elischua от апреля 12, 2012, 17:28
Звертаюся до модераторів з величезним проханням якось заподіяти дискусіям з політичними чи історико-політичними аргументуваннями в цій темі! В таких аргументуваннях лише жонглюють підмінами понять та тикають у якісь дати, коли хто що постановив. Це форум для обміну в першу чергу відомостями та міркуваннями або просто спілкування в мовознавчій площині. Дуже прошу!

Я тут было  только- только  начал сооружать многоходовую комбинацию ( с минимальным реквизитом и ничтожными затратами) , куда по задумке должны были войти овцы/бараны, топоры и номинальные объятия, как тут же возник непредусмотренный сценарием эффект: Некто, Elischua , наябедничал модератору  и вернул все в атмосферу всеобщей меланхолии, пейзажей в серах тонах, жалоб , всхлипов о «мовознавчій площині».
Нет, кончится и на этот раз как всегда- текст сценария запру в сейф. И дверцу сейфа подопру шваброй...

Elischua

Цитата: Python от апреля 12, 2012, 18:03
По-моєму, тут одна з головних причин дискусії — нерозрізнення понять «мова» й «літературна мова». Беручи лише літературну мову, ми з успіхом можемо довести, що нею не є навіть ті діалекти, з яких ця мова постала.
Саме так.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

engelseziekte

Цитата: Python от апреля 12, 2012, 18:03
По-моєму, тут одна з головних причин дискусії — нерозрізнення понять «мова» й «літературна мова». Беручи лише літературну мову, ми з успіхом можемо довести, що нею не є навіть ті діалекти, з яких ця мова постала.

Але ж питання «мова чи діалект» у будь-якому разі вважається невирішуваним, чи не так?

У таких дискусіях здебільшого не звертають уваги на те, що з практичного боку русинський етнос і русинська [літературна] мова вже цілком існують, скажімо, у Словаччині. Українська мова та самоідентифікація звідти поволі зникають і, певне, вже не повернуться.

Sirko

Центер лїтерацької мови сї змістив далеко на захід ще півтора сторічча тому. Тому Ваші пошуківецькі здомагання сї здают досит недолугими. :)

Python

Цитата: engelseziekte от апреля 12, 2012, 21:31
У таких дискусіях здебільшого не звертають уваги на те, що з практичного боку русинський етнос і русинська [літературна] мова вже цілком існують, скажімо, у Словаччині. Українська мова та самоідентифікація звідти поволі зникають і, певне, вже не повернуться.
Ну, тут половина проблеми — в пофігістичному ставленні української влади й до самих українців, особливо українців за кордоном. Не бачачи в Україні опори чи якихось переваг від інтеграції в українську спільноту, русини поволі беруться до справи самотужки, розвиваючи свій власний культурний простір (і правильно роблять). З одного боку, це добре, що русинський культурний простір розвивається (навіть з точки зору інтересів української мови!). З іншого, протиставлення русинської й української самосвідомості ховає за собою одну серйозну проблему: з українців (у широкому розумінні) легко зробити десяток-другий малих народів і пересварити між собою — русини тут ближчі до формування окремої ідентичності (бо й не інтегрувались глибоко в загальноукраїнські процеси), але далеко не єдині. Не мені вам пояснювати, наскільки важко малим народам виборювати власні культурні права. Погано, звичайно, що влада на офіційному рівні нічого не робить для підтримання головної опори української мови — живих діалектів. Але наслідком боротьби за власну національну ідентичність кожної регіональної групи українців стане лише повільна асиміляція їх навколишніми народами, мікроетнос за мікроетносом. Ті ж русини Словаччини — чи можуть вони при такій кількості сподіватись на повноцінне культурне життя у власному мовному просторі? Не маючи за собою навіть хиткої опори в вигляді України, вони лише уподібнюються лужичанам, єдине можливе майбутнє яких — розчинення в титульній нації своєї держави. Якщо українці справді підуть таким шляхом у своїй державі, закономірним наслідком цього буде перетворення російської мови на основний засіб спілкування спершу між регіонами, а згодом і всередині регіонів (не думайте, що Галичина й Карпати тут стануть великою перешкодою — російська мова, на відміну від української, має об'єктивні підстави бути сильною).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

engelseziekte

Етнічне самоусвідомлення — питання дуже цікаве. У Словаччині, якщо ви чули, намагались запровадити компромісне «русин-українець», яке, однак, не прижилось. Цікавою, як на мене, є позиція проукраїнських русинів Воєводини, які розглядають себе й українців як один етнос з двома мовами (що не дивно). Шкода, звісно, що русини зазвичай протиставляються українцям, що є, на мою думку, джерелом чималої кількості проблем.

Якщо русини України отримають визнання з боку держави, вони стануть лише такою ж меншиною, бо якісного контенту русинською завжди буде менше, аніж українською (у інших країнах — словацькою, польською, угорською тощо). Підстав до подальшого (післярусинського) подрібнення українського простору я особисто не бачу — адже у випадку русинів тут поєдналось чимало факторів. Хіба дійсно десь ще в Україні є група в подібному становищі?

Власне мені цікаві вже самі прагнення до творення русинської літературної мови в Україні й за кордоном — формальне етнічне визнання мене мало бентежить. Буде добре, якщо до місцевих освіти та медіа потрапить будь-який унормований закарпатський чи навіть наближений український мовний проект, сама назва та «обкладинка» — несуттєва справа.

Python

ЦитироватьПідстав до подальшого (післярусинського) подрібнення українського простору я особисто не бачу — адже у випадку русинів тут поєдналось чимало факторів. Хіба дійсно десь ще в Україні є група в подібному становищі?
По-перше, бар'єр між Східною Україною й Галичиною — попри відносно м'який мовний перехід між ними й використання спільної літературної мови (з варіантами), можна також простежити деякі розходження в питаннях релігії (а віра, як відомо, є значно потужнішим засобом націєтворення, ніж мова). По-друге, Полісся: якщо українська літературна мова є в своїй основі східноукраїнською, зі значним західноукраїнським впливом, то північні говори практично не вплинули на літературну норму (хоча поліщуки й перейняли українську ідентичність) — враховуючи, що східні говори є лише пізнім відгалуженням західних і досить далекі від північних, питання виокремлення поліської мови теж може колись постати. Русинський рух тут може спрацювати як приклад для наслідування. Подальше дроблення всередині цих регіонів (напр., Правобережжя vs. Лівобережжя) менш імовірне, але й воно може виникнути після перших поштовхів.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Elischua

Цитата: engelseziekte от апреля 12, 2012, 21:31
Цитата: Python от апреля 12, 2012, 18:03
По-моєму, тут одна з головних причин дискусії — нерозрізнення понять «мова» й «літературна мова». Беручи лише літературну мову, ми з успіхом можемо довести, що нею не є навіть ті діалекти, з яких ця мова постала.

Але ж питання «мова чи діалект» у будь-якому разі вважається невирішуваним, чи не так?

У таких дискусіях здебільшого не звертають уваги на те, що з практичного боку русинський етнос і русинська [літературна] мова вже цілком існують, скажімо, у Словаччині. Українська мова та самоідентифікація звідти поволі зникають і, певне, вже не повернуться.
Як раз у дискусіях про закарпатський етнос надто спекулюють розвитком літератури, існуванням медій тощо. Тепер собі уявіть-но, що припиниться фінансування цього всього й усе це за дуже коротку просто заникне. Якщо би хтось нашлися, що бажають фінансувати літературу, медіа, школи тощо для суржику, то й його б кодифікували й була б мова. Я й не прагну сказати, що це неможливо. За кодифікацією чогось як стандарту більше політично-стратегічного міркування.
Щодо русинської в Словаччині. Я чи не найкраще знаю як тут з нею, ніж скажімо багато хто з форумлян, що черпали відомості про русинську з Вікіпедії.
Щодо передання фонетики там досить перебрехали. Щодо бачванської русинської - фонетика цього варіанту виявляє  потужний вплив з боку словацької фонетики, що спершу впливала на лемківське населення в складі Чехо-Словаччини. А саме, сибилянти [ʑ], [ɕ], вiдсутнi в чеськiй та словацькiй, але якi цiлком вписуються в загальноукраïнську фонетичну систему були переквалiфiкованi на [ʃ], [ʒ], саме так, як з польськими [ʑ], [ɕ] поводиться шариський діалект словацької. Неповноголосся, причому абсолютно нерегулярне в бачванському варiантi, також пояснюється впливами цих мов, а також вже на пiзнiшому етапi, з боку сербськоï. Деякий вплив є й з боку польськоï, але ще до переселення.
На Пряшiвшiнi русинський варiант вирiзняється лише переквалiфiкуванням палатальних [c], [ɟ], тобто таких самих, як в украïнськiй в дiалектнi схiднословацькi [ʦ] й [ʣ].
Я знаю рiзних русинiв у Словаччинi, з якими могу бачитися й спiлкуватися кожного дня. Такi зразки як "штретнуце" це лише перекривлення фонетики регулярного украïнського "стрiтнуття". Зуважте, що й на iнших частинах Украïни геть не всюди є "-ння", також дуже поширене "-нє, -тє" або "-н:є", "-т:є". Тобто такi вже нiби то вiдмiнностi русинською вiд украïнськоï роздутi отакими подiбними нашаруваннями, якi при професiйному аналiзуваннi мови зазвичай вiдлущуються. Хоча словник є менш вагомим показником характеристики мови нiж фонетика, але й тут варто сказати, що мова русинiв Словаччини дуже перемiшана словацькими словами, що без глибшого обiзнання на iншого може справити враження таки справдi мови, що дуже вiдрiзняється.
Вiд самих русинiв, що народилися в Словаччинi свiдчу, що вони ототожнюють русинську з украïнською, але кажуть самi, що iснує й погляд нiби це iнша мова. Не в останню чергу тут зiграв ще полiтично-iсторичний чинник - Закарпатська Русь була таки тривалий час у складi не Надднiпрянщини - але то суть виключно полiтично-iсторичнi питання, якi прямого стосунку до характеристик мови не мають геть. Такий чинник може мати впливати на мову лише чужорiдно, й у нiй навiть можуть лишатися слiди, але це зазвичай все одно потiм можна розаналiзувати, що до чого.
Розгляньо приклади.
Фонетичнi зразки [`cʏt.ka]/[`cøt.ka], [jæpʏr.`kʊ]/[jæpør.`kʊ] тощо легко пояснюються в рамках iсторичноï фонологiï украïнськоï мови. При чому ïх нiяк не можна пояснити в контекстi жодноï iншоï сусiдньоï слов'янськоï мови - нi iсторично нi синхронiчно.
СЛУМ "тiтка" є сплощеним вiдтворенням огубленого "складного" голосного з давнього *е перед складом зi слабким *ŭ, що сформувався за пiзньоï доби давньоруськоï мови (мається на увазi виключно вже шлях украïнськоï в широкому розумiннi). Цей *е вiддавши частку свого деякого пом'якшення попередньому приголосному сам округлився, ставши деяким переднiм огубленим голосним. Таке саме пояснення [-ʏ-] має й слово [jæpʏr.`kʊ] (однина [`jæpʏr.ka]).
Фонетичний зразок [wɞn] з його голосним є також регулярним проявом саме загальноукраïнського рефлексу вузького давньоукраïнського *ȯ. Його рефлекси рiзно себе проявили в рiзних говорах украïнськоï мови, але всiх ïх пов'язує спiльний механiзм цього фонетичного процесу. Треба сказати, що "i" в таких випадках у СЛУМ не є, як то заведено трактувати, завершальний етап у розвитку *ȯ до /i/, але побiчний ефект невiрного акустичного переiнтерпретування вiдповiдного вузького пiднятого огубленого голосного ([ʏ]) через його приблизну артикуляцiйну близкiсть з неогубленим вiдповiдним голосним. Нагiдно буде порiвняти, що в шведська "y" та голандська "u" також у певних позицiях звучать як геть неогублено, втiм там це не вилилося вi всеохопне явище. Зникненню такого звука в СЛУМ, а також на великому просторi Надднiпрянщини непозитивно сприяло ще те, що такого звуку нiде не iснувало та не iснує в мов-сусiдiв - це пасивний чинник, а надто, який потужний тиск на мову був з боку тих краïн - активний.
З обережнiстю можна припустити, що пiдтримцi цього унiкального (що може спiвставитися лише з полабською!) звука могла сприяти сусiдня угорська мова. Але, цiкаво те, що в запозиченнях з угорськоï зi словами з подiбним звуком, вони закарпатськими говiрками засвоювалися iнакше, тобто не з вiдповiдним украïнськими звуками [ʏ], [ɞ], [ʊ] тощо. Зате, навпаки деякi угорськi слова, де не було такого вузького пiднятого огубленого голосного iнколи в закарпатських говiрках адаптовано як раз з цим звуком: vasaló > закарп.-укр.-рус. [wɑʃɑ`lʏʋ] "праска".
Ще цiкавий приклад щодо аналiзування фонетики є форма [`eːpør.ka] з його нейотованим першим голосни. Але в цьому випадку цiкава не нейотованiсть, хоч це й не зовсiм регулярний прояв для украïнськоï мови навiть по говiрках. Цiкавим тут є подовження першого голосного, що проявляється чутнiше в якостi [нiж кiлькостi, тобто як в англ. чи франц. мовах] - це також є загальноукраïнською рисою поводження *e в такiй позицiï. До речi, я забув сказати, що дублет цього слова, що я навiв вище, має також украïнський рефлекс *е, просто iнший з можливих > [jæ(/ja)], що спостерiгаємо теж в СЛУМ ялина. Просто рефлекс *е > [jæ(/ja)] є й начебто був менш поширеним (Шевельов пише, що два рiзнi рефлекси за однакових умов йому грунтовно пояснити не вдавалось). Щодо подовженого/припiднятiшого [eː] (звичайний е то є [ɛ] без алофонних подробиць та вiдмiнностей по iнших говiрках), то його ми спостерiгаємо ряснiй кiлькостi фонетичних форм: [weːrɕ] < *верьхь тут акустичний ь!, [nːeːɕ] <*днесь, [tɛᶦpeːrj] <*теперь, [weːɕ] <*весь, [χloːpeːʨ] <*хлопець тощо. Пiд словами з зiрочкою не розумiються давноруськi реконструкцiï, але форми доби середньоукраïнськоï, тобто з тотожнiстю сильного *ь до *е. Iсторичний *е в позицiï перед складом зi слабким *ь переходив у вузький пiднятiший голосний, який я позначую [eː]. Зазначу, що я двокрапками позначую просунутiсть уперед або те, що ще не можна вiдобразити як дифтонг. Наведенi приклади внаочнюють як мав би вимовлятися украïнський звук, що сьогоднi в СЛУМ або держстандартi прийнятий як /i/, який називають новим ятем (пiч, рiч тощо).
Я б ще мiг аналiзувати й наводити стiльки прикладiв, що засипатися можна. У разi зацiкавлення можу десь iнде продовжити, але треба ще дещо робити крiм писання статей на форi  ;D.
Я би пiдсумував це тим, що особисто я б, якщо мудро користуватися тим, що ми маємо в нашiй мовi, не тнув, рiзав, роздiляв, але посприяв за допомогою з мудрими ентузiастами та знавцями сплиненню та сильнiшому впливу русинськоï на те, що сьогоднi зветься СЛУМ (але не замiнювати одне iншим, бо й по iнших говiрках Украïни є такi самобутнi перли що там!), та в нас би була така багата та самобутня мова - лишень уявiть. Упевнений, що тодi б i риси закарпатських та прикарпатських говорiв й iнших би квiтли, та сама украïнська б викликала великий апетит ïï знати та вчити, та приваблювала б дослiдникiв та глософiлiв. А наразi все грозить з рiзних бокiв найiмовiрнiше заникненню цих скарбiв. :(
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Цитата: Python от апреля 12, 2012, 23:05
Не бачачи в Україні опори чи якихось переваг від інтеграції в українську спільноту, русини поволі беруться до справи самотужки, розвиваючи свій власний культурний простір (і правильно роблять). З одного боку, це добре, що русинський культурний простір розвивається (навіть з точки зору інтересів української мови!).
Так, я теж про це думав. Мотиви та погляди вони не такi суттєвi, але яку-не-яку рiч чинять добру, iнакше взагалi б усе пропало.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Цитата: Python от апреля 12, 2012, 23:05
Ті ж русини Словаччини — чи можуть вони при такій кількості сподіватись на повноцінне культурне життя у власному мовному просторі? Не маючи за собою навіть хиткої опори в вигляді України, вони лише уподібнюються лужичанам, єдине можливе майбутнє яких — розчинення в титульній нації своєї держави.
Я це навiть можу пiдтвердити спостереженням, а не лише логiчним прогнозуванням. Тим бiльше, що хоча в Словаччинi немає дискримiнацiï та вираження притиснення субетносiв, але серед русинiв русинський балак не сприймається як престижний, бiльше того велика кiлькiсть русинiв Словаччини навiть не намагається втримувати знання своєï мови, а поступно замiнюють ïï державною. Iнший злий ефект - сам русинський/лемкiвський говiр асимiлюється словацькою.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Цитата: Python от апреля 12, 2012, 23:05
Якщо українці справді підуть таким шляхом у своїй державі, закономірним наслідком цього буде перетворення російської мови на основний засіб спілкування спершу між регіонами, а згодом і всередині регіонів (не думайте, що Галичина й Карпати тут стануть великою перешкодою — російська мова, на відміну від української, має об'єктивні підстави бути сильною).
Так влучно сказано!
Чому такі люди сидять на форумах лише, а непотрібні сидять в урядах?!
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Цитата: engelseziekte от апреля 12, 2012, 23:57
Етнічне самоусвідомлення — питання дуже цікаве. У Словаччині, якщо ви чули, намагались запровадити компромісне «русин-українець», яке, однак, не прижилось.
Воно не "не прижилось". Тут неабиякий чинник є соцiально-полiтичного усвiдомлення, й пересiчна людина, хай вона навiть вариться в котлi даного культурно-мовного простору, геть не є вiльна вiд тенденцiй зумовлених рiзними iншими впливами, крiм як чисто мовознавчим (це як раз найчастiше!). Деякi русини в Словаччинi менi запекло доводять, що русинська й украïнська суть зовсiм рiзнi мови, пiдкрiплюючи аргументом, що украïнську надднiпрянську вони не розумiють. Але немало й iнших менi представувалися як украïнцi потiм додаючи, що називаються тут руснаци. Потiм посмiюючися кажуть, no, vlastne, je to v podstate to isté. Я ïх питав щодо вiдмiнностей, а вони здебiльша кажуть, що але ж i в словачизнi є рiзнi нарiчча, а Украïна є ген яка велика.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

engelseziekte

То я мав на увазі, що не прижилось як офіційне. З непереписним самоусвідомленням там усе цілком природньо :)

Elischua

Цитата: engelseziekte от апреля 12, 2012, 23:57
Власне мені цікаві вже самі прагнення до творення русинської літературної мови в Україні й за кордоном.....Буде добре, якщо до місцевих освіти та медіа потрапить будь-який унормований закарпатський чи навіть наближений український мовний проект, сама назва та «обкладинка» — несуттєва справа.
Хм... от як раз мене й страшно лякає. Зпосеред стiлькох прикладiв нормування й кодифiкацiï я ще не зустрiв жодноï, що б не обiшлась без суб'єктивно-авторськоi аж до такоï мiри пiдрихтовки. Взяти того ж Духновича. Я в ньому не бачу анiчогiсiнько, що мене б мало привабити з точки зору русинознавства. Вiн настiльки все вилизав, що жоден, хто не з третiх уст знає цi говiрки не скаже, що це має дещо з закарпатсько-руськими говорами. Часто навiть такi працi як словники через ïх недоконалi фонетичнi (деякi навiть дозволяють собi кириличними лiтерами обходитися) транскрипцiï - це просто жах. Людина, яка не знає, що насправдi за тим написом стоïть, лишається iнформативно обiкраденою. Або ж, у деяких працях недостатньо точно або занадто приблизно передано звуки. Менi важко замахнутися на непрофесiйнiсть людей, що теж присвячували себе цьому, але якось результат говорить сам за себе.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

engelseziekte

Так воно, мабуть, і буде, поки ці праці лишатимуться індивідуальними проектами ентузіастів. Безумовно, проект, що претендує на серйозний статус, потребує набагато більших зусиль. Але вже те добре, що хоч поступово, але все ж наче формується певна база для подальших напрацювань.

Elischua

От нi, для мене база то суть самi живi люди та грунтовнi працi як-то п. Шевельова. Але щодо якихось напрацювань щодо конкретно кодифiкацiï та т.п., то менi важко побачити якусь велику цiннiсть. Коли б повимирали всi природнi носiï, то вважайте все пропало. Я-м гадки, що треба квапливо шукати важiлiв, якими б спонукати носiïв ще бiльше говорити своïми нарiччами. Лексика лексикою - вона як раз менше важлива (хоч i важлива дуже) в мовознавствi. А от фонетика... Помiтно, як бiльшiсть людей через тиск соцiологiчних штампiв, перебираючися до мiст свiдомо намагається позбутися отих фонетичних "випуклостей". На жаль, я не знаю, я не знаю, що вигадати, аби спонукати людей не робити цього.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Русин1

Цитата: Elischua от апреля 13, 2012, 00:52



Не в останню чергу тут зiграв ще полiтично-iсторичний чинник - Закарпатська Русь була таки тривалий час у складi не Надднiпрянщини - але то суть виключно полiтично-iсторичнi питання,
А вот отсюда, свет наш Elischua, если вам не составит труда, поподробнее...

svidomit132

Давайте все таки дивитися на ситуацію своїми очима.
На протязі останніх 100 років русини не були обєктом української політики, оскільки Україна не мала своєї державності.
Нинішня Держава Україна лише формально українська , з огляду на зовнішні атрибути, і більше переймається проблемами русофонів будь якого походження, а русинське питання періодично виникає хіба що  в політичній площині.
Заради збереження русинської мови варто би було створити державну програму, тільки нема кому  :donno:
Старі люди брехали, а я за ними повторюю.
Щоб бачити те, що є, і чому саме так є, – треба мати очі. А щоб не дозволити іншим це побачити – треба дати їм точку зору.

Elischua

Цитата: Русин1 от апреля 13, 2012, 10:41
Цитата: Elischua от апреля 13, 2012, 00:52



Не в останню чергу тут зiграв ще полiтично-iсторичний чинник - Закарпатська Русь була таки тривалий час у складi не Надднiпрянщини - але то суть виключно полiтично-iсторичнi питання,
А вот отсюда, свет наш Elischua, если вам не составит труда, поподробнее...
Тут уже все знают, какие провокации Вы выискиваете. Не дождётесь. К тому же Вы, очень подозреваю, неверно прочитали это предложение. Там таки акцент был на "не". Вообще, я же сказал уже, что политика, когда какие-то чиновные дяди и тёти кроят землю, вообще не должно значить почти ничего в определении языка/наречия/этноса. Те Ваши там даты нещастные - это единственные аргументы, которыми Вы теперь будете везде тыкать. Вчера присоединили, завтра отделили - и что, сегодня один этнос, а завтра другой? Если этнос или язык и можно определить, то уж точно не по тому, что Вам хочется.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Python

Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Kern_Nata

ех, весело колись було: такі яскраві каменти, бійка і швибри :(
не то, шо чічас ©
VOLĀNTĀ ALTE

Python

Все можна відродити, якщо є бажання. Ану, хлопці, хутенько, піднімайтесь, вставайте,  швабри в руки, і ти штурхай оцього, а ти оцього. До нас гості!
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Kern_Nata

Цитата: Sirko от февраля 25, 2012, 15:58
:D Таваріщи із Русскава міра! Прошу Русину1 не виплачівать агентскіе за подривную деятельность за февраль ввіду очевідной халтури і отсутствія творческава падхода к делу расчлененія Украіни!
минуло шість років і це вже не так смішно, як колись
VOLĀNTĀ ALTE

Python

Цитата: Kern_Nata от марта  1, 2019, 15:17
Цитата: Sirko от февраля 25, 2012, 15:58
:D Таваріщи із Русскава міра! Прошу Русину1 не виплачівать агентскіе за подривную деятельность за февраль ввіду очевідной халтури і отсутствія творческава падхода к делу расчлененія Украіни!
минуло шість років і це вже не так смішно, як колись
Якщо подумати, все йшло до того й 15-20 років тому — було лише питання, коли... Але краще не будемо про сумне.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Kern_Nata

Цитата: Русин1 от февраля 23, 2012, 15:55
Цитата: LUTS от Дозвольте запитати, а чому ви русинською не пишете? Так цікаво просто.
Широкоформатная натура эстета  (помноженная на свидомый характер) мешает...
читаю-читаю... це якийсь геть неправильний русин

P.S. та добре, вже йду, піду сумувати десь-інде
VOLĀNTĀ ALTE

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр