Я розумію що дієприкметники в українській мові не в фаворі, але чому все ж така дискримінація саме дієприкметників майбутнього часу?
Чи не вплив це російської мови?
Бо немає ж логіки у таких реченнях:
ЦитироватьОскільки ознакою предмета дія може бути лише тоді, коли вона відбулася або відбувається, майбутнього часу в українській мові, на відміну від узбецької, балкарської і латинської мов, дієприкметники не мають.
дієприкметники (http://slovolyub.km.ua/wp-content/uploads/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_8-%D0%94%D1%96%D1%94%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA.doc)
І з майбутнім часом дієслів недоконаного виду в українській мові нема проблем на відміну від російської.
З недоконаними можна було б використати модель, аналогічну теперішньому часу, але побудовану на основі синтетичного майбутнього (робитимучий, ітимучий, знатимучий). Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало. Вірніше, якісь рудименти чогось схожого на дієприкметники майбутнього часу можна відшукати в архаїчних пластах (напр., минущий (той, що (швидко) мине) — але, судячи з суфіксу -ющ, це церковнослов'янізм або русизм, а не питоме утворення) — але їх надто мало, й такий словотвір давно вже перестав бути продуктивним, якщо взагалі колись був. Чи, може, є якісь українські діалекти з дієприкметниками майбутнього часу, українські письменники, що їх використовували — тобто, реальні приклади застосування цих граматичних форм? Це б спростило задачу розширення граматики літературної мови.
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Цитата: Pawlo от ноября 9, 2015, 20:30
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
З недоконаними можна було б використати модель, аналогічну теперішньому часу, але побудовану на основі синтетичного майбутнього (робитимучий, ітимучий, знатимучий). Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Їй-бо, в тому щось є... Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
Слова виринатимучий нема, а будучий є. :green:
Будучих виринати підрядних речень.
Дарую автору теми слово прийдешній.
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2015, 08:25
Дарую автору теми слово прийдешній.
Дякую!
Однак у словники це слово записали як прикметник.
Цитата: Волод от ноября 10, 2015, 08:55
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2015, 08:25
Дарую автору теми слово прийдешній.
Дякую!
Однак у словники це слово записали як прикметник.
А чи велика різниця?
Так розрізняються величання. :)
Це "не зовсім" про українську мову, точніше, зовсім не про українську. У Есперанто дієприкметники майбутнього часу вживаються. Формально вони повністю рівноправні з дієприкметниками минулого і теперішнього часу, хоча вживаються рідше. Наприклад "далі буде" ("продолжение следует") на есперанто "daurigota". Дослівно "той, що буде продовжений" - тут важко в українській мові обійтися без підрядного речення.
Ось і добре було би ці твердження чимось підтримати..
Адже дієприкметники могли бути непритаманні народній мові лише тому, що обмежена була сфера її використання.
Чому «далі буде», а не скажімо «далітиме»?
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Чого ми з тим "далі буде" возимось? Хочеться шило на мило поміняти?
"to be continued "- буде продовженим;
"продолжение следует" - продовження слідує.
В чому профіт цих конструкцій? А ні в чому.
Цитата: DarkMax2 от ноября 11, 2015, 09:29
Чого ми з тим "далі буде" возимось? Хочеться шило на мило поміняти?
"to be continued "- буде продовженим;
"продолжение следует" - продовження слідує.
В чому профіт цих конструкцій? А ні в чому.
Англійська мова взагалі аналітична.
В російській мові нема синтетичного майбутнього часу для дієслів недоконаного виду.
В українській мові є синтетичний майбутній час, так чому б їм не скористатися?
Класичний приклад: morituri te salutant - «...ті, що йдуть на смерть, вітають тебе»
Дословное "Умрущие приветствуют" просто не соответствует узусу русского и украинского языков.
Какая-то обязательность смертельного исхода появляется.
Кратко і емоційно- як латиною.
Цитата: DarkMax2 от ноября 11, 2015, 12:55
............................
Какая-то обязательность смертельного исхода появляется.
Тоді треба недоконаний вид.
«Мрутимучі тебе вітають»
А як перекладемо:
Цитировать(urbes) casurae stant
Цитата: Волод от ноября 9, 2015, 10:34
......
Чи не вплив це російської мови?
Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить. :)
ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Цитата: Волод от ноября 12, 2015, 09:41
Цитата: Волод от ноября 9, 2015, 10:34
......
Чи не вплив це російської мови?
Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить. :)
ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Ну от, тепер казатимуть, що ми в цій темі намагаємося змавпувати російські мовні тенденції...
Будешнє в газеті 1967 року знайшлося.
Цитата: Волод от ноября 11, 2015, 08:47
Чому «далі буде», а не скажімо «далітиме»?
А в чому різниця? Чим далітиме краще за буде?
Цитата: Волод от ноября 11, 2015, 08:47
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
+
ДАЛІТИ, іє, недок., діал. Даленіти.
ДАЛЕНІТИ, іє, недок.
1. Здалека виднітися, мріти. Темні гори даленіли у вечірній млі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 182).
2. Відходити далеко, в далечінь; віддалятися. Постать її зменшувалась, даленіла і зрештою зникла (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 438); Він не спускав очей з постаті Семена Лехмана, що даленіла і маліла на його очах (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 48); Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітром запізнілі квіти (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 115).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 208.
Цитата: DarkMax2 от ноября 12, 2015, 11:21.....
Цитата: Волод от ноября 11, 2015, 08:47
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
.......
І що?
Ви пропонуєте називати сполучником слово «ЩО», :) що перетворює дієслово «буде» (с підлеглими йому словами або без них) у «прикметники»: подальший, грядешній, тощо.
Цитата: Python от ноября 12, 2015, 11:06
Цитата: Волод от ноября 12, 2015, 09:41
Цитата: Волод от ноября 9, 2015, 10:34
......
Чи не вплив це російської мови?
Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить. :)
ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Ну от, тепер казатимуть, що ми в цій темі намагаємося змавпувати російські мовні тенденції...
Це погано, але ще є час догнати й перегнати, або ж більш фундаментально обґрунтувати твердження, що в українській мові дієприкметників майбутнього часу бути не може.
Типа вони роблять мову занадто експресивною, а ми українці звикли жити на усьому «готовому», тому у нас серце с кригою, характер нордичний, мова аналітична.
Цитата: Волод от ноября 12, 2015, 12:12
Цитата: DarkMax2 от ноября 12, 2015, 11:21.....
Цитата: Волод от ноября 11, 2015, 08:47
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
.......
І що?
Ви пропонуєте називати сполучником слово «ЩО», :) що перетворює дієслово «буде» (с підлеглими йому словами або без них) у «прикметники»: подальший, грядешній, тощо.
Вибачте, неуважно прочитав. Ми про різне.
Продовжуючи тему неіснуючих дієприкметників. Чому все обмежується лише активними та пасивними, якщо система відмінків дозволяє дещо більше типів взаємодії? Тобто, нормативні дієприкметники є еквівалентом підрядних речень, де сполучне слово стоїть у називному й знахідному відмінках:
той, який будує — будуючий
той, якого/який будували — будований
Тоді як сполучне слово може мати й інші відмінкові форми:
той, якому будували/будують — ?
той, яким будували/будують — ? (будувальний?)
той, на якому будували/будують — ?
Цікаво, як би виглядали дієприкметники для цих типів взаємодії?
Я пропоную все ж спробувати приготувати мову з дієприкметниками.
Можливо ми просто поки не вміємо їх готувати.
Можливо потрібно підібрати інші суфікси. Тим більш, що поки обмежень практично нема, як і самих дієприкметників. В крайньому разі може хоча б дієприслівники майбутнього часу приготуємо. :)
Нашо той майбутній час
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу
Цитата: MrBTTF от ноября 12, 2015, 12:50
............................
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу
Так москалі ж усі забрали.
Цитата: MrBTTF от ноября 12, 2015, 12:50
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Цитата: Волод от ноября 12, 2015, 12:52
Цитата: MrBTTF от ноября 12, 2015, 12:50
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?
Цитата: orklyn от ноября 9, 2015, 23:33
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.
Цитата: MrBTTF от ноября 12, 2015, 14:42
Цитата: Волод от ноября 12, 2015, 12:52
Цитата: MrBTTF от ноября 12, 2015, 12:50
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?
Підрядне це вже аналітика, це вже крижинка в серці.
Порівняйте: «(міста) ті, що падуть, стоять»
«(міста) падечі стоять»
Цитата: Python от ноября 12, 2015, 12:40
той, на якому будували/будують — ?
той, на якому будують/будували — той, який забудовують/забудували — забудовуваний/забудований
Тобто, дієприкметник за схемою за-...-ваний може працювати як зворотньо-локативний — українська мова вже має цю словотвірну модель.
Далі піде люте конлангерство. Прохання забрати від моніторів дітей шкільного віку, професійних журналістів та вагітних філологів!Цитата: Python от ноября 12, 2015, 12:40
той, якому будували/будують — ?
той, якому будували/будують/будуватимуть — той, хто має/матиме/набуде те, що будували/будують/будуватимуть — той, хто матиме будоване — будованоматимучий
Доволі громіздко. Втім, в українській мові набуття чого-небудь може виражатися й дієсловами, утворекними від іменників чи прикметників. Якщо піти цим шляхом, можна отримати: забудованілий (від забудованіти — набути будоване), забудівлілий (від забудівліти — набути будівлю) та ін.
Цитата: Python от ноября 12, 2015, 12:40
той, яким будували/будують — ? (будувальний?)
Будувальний на цю роль погано підходить з двох причин:
1. Це прикметник, тому не має ознаки часу дії та інших специфічно-дієприкметникових можливостей.
2. Будувальний — це не лише той, яким будують, а й призначений для будування взагалі (тобто, охоплюється ширший спектр значень).
Якщо ж знехтувати цими обмеженнями й переосмислити граматичну роль прикметників цього типу, стануть можливими речення назразок такого:
Мене збудив перфоратор, увесь минулий день дірявильний стіну моїм сусідом. (Мене збудив перфоратор, яким увесь минулий день мій сусід дірявив стіну).
Зверніть увагу: орудний відмінок у дієприкметниковому звороті може функціонально замінювати підмет підрядного речення — з появою зворотньо-інструментальних дієприкметників це відкриває доволі цікаві перспективи...
----
Також можна сконструювати дієприкметники для «майбутнього в минулому» (тобто, за ознакою дії, яка відносно минулого мала статися в майбутньому):
той, який мав будувати — будуватималий
Цитата: Python от ноября 13, 2015, 01:48
.......................................
Також можна сконструювати дієприкметники для «майбутнього в минулому» (тобто, за ознакою дії, яка відносно минулого мала статися в майбутньому):
той, який мав будувати — будуватималий[/spoiler]
Але було б логічно, щоб спочатку з'явилися синтетичні форми дієслів для усіх цих часів.
Зараз «мукають» тільки дієслова недоконаного виду майбутнього часу.
Треба щоб «забукали» дієслова давноминулого часу: «писавбу», «читавбу», ...
А далі дієслова «замекали», «забекали», ..., і лише потім можна орогатохудоблювати дієприкметники та дієприслівники.
Ось надибав крилаті вислови латиною, погано що коментар російською.
ЦитироватьDeliberandum est saepe, statuendum est semel. - размышлять нужно часто, решать один раз
Deliberandum, statuendum -- причастия будущего времение; когда эти причастия стоят без существительного, то это вроде русского предложения "надо то-то и то-то": Excogitatum est a quibusdam, ut.. = "подумать бы надо каждому, чтобы.."
Patiendo multa veniunt, quae nequeas pati. - ??если терпишь, многое получаешь, если не умеешь терпеть
Geduld schafft vieles, was man nicht mehr dulden kann
patiendo = дательный падеж страдательного причастия будущего времени от глагола patior = "терпеть", обычно переводится деепричастным оборотом = "терпя", но тонкость данного случая закл в том, что у оборота и предложения разные подлежащие: patiendo -- отн к неопределенному лицу ("если ты терпишь"), а подлеж осн предложения multa = "многое"
mans sicut fax agitando ardescit magis. - досл: когда влюбленный идет, он нехило полыхает (влюбленного узнаю по виду)
Wer liebt, entbrennt bewegt wie eine Fackel hell
agitando = "на ходу" -- причастие будущего времени, дословно на русский язык не переводится
Casta ad virum matrona parendo imperat. - хорошая жена, повинуясь мужу, им повелевает
parendo = "подчиняясь" дательный падеж страдательного причастия будущего времени, в русском языке подобного нет, обычно переводится деепричастием
eu, quam multa paenitenda incurrunt vivendo diu! - как много налипает того, чего стыдно, когда долго живешь
vivendo дательный падеж пассивного причастия будущего времени vivendus, формы не существующей в русском языке; поэтому приходится переводить сикось-накось неопределенно-личной формой 2 л
Cavendi nulla est dimittenda occasio. - берегущемуся никакой случай не должен быть упускаем
Aucune occasion de prendre des précautions ne doit être perdue cavendi = для того кто бережется (dativus finalis: non scholae sed vitae discimus = "учимся недля школы, а для жизни"), однако в дательном стоит не существительное, а причастие будущего времени, которое мы передали в русском целым придаточным предложением
Metuendum est semper, esse cum tutus velis. - следует всего опасаться, если хочешь быть целым
metuendum est = "следует бояться" -- герундив (причастие будущего времени ср рода, употребляемое самостоятельного) + sum = "следует делать то, о чем говорит герундив": ornandum est = "следует украсить", sudandum est pro communibus commodis = "необходимо упорно работать (дословно: "потеть")" для общего блага"
Quod est venturum, sapiens ut praesens cavet. - то что случится, так мудрый этого остерегается как настоящего
venturum -- причастие будущего времени от глагола venio = "приходить, наступать",venturum = "то, что наступит"; в латинском есть две формы, которых нет в русском языке: герундив и герундий; несмотря на ученое название -- все это просто: gerundivus -- это причастие будущего времени, как "наступающий" -- настоящего, а "наступивший" -- прошедшего; герундий же -- самое обыкновенное отглагольное существительное, типа наших "рисование, пение, бомбометание" от "рисовать, петь, метать бомбы"; единственное: у латинского герундия нет именительного падежа, остальные налицо (но только ед числа): venendi, venendo, venendum, venendo -- от глагола venio
Iactum tacendo crimen facias acrius. - замалчивая преступление, делаешь проступок хужее
tacendo -- дательный падеж от tacendus, страдательное причастие будущего времени от глагола taceo = "молчать"; такой формы в русском языке нет, однако дательный падеж довольно успешно переводится деепричастием, причем не страдательным, а действительным
onum est fugienda aspicere in alieno malo - правильно усматривать то, чего следует избегать на несчатье других.
Aus fremdem Leid ersieht man gut, was zu meiden ist
est fugienda = "следует избегать, должно быть избегаемо" здесь причастие будущего времено страдательного залога, которого нет в русском языке
«Міркучий часто, вирішчий раз.» Можливо українському цього разу все ж краще буде без дієприкметників: «Міркуй часто, вирішуй раз».
Але повертаючись до: «(міста) падечі стоять», чи коректно буде «(міста) падуть, стоять»?
«Терпичему багато дасться.» ?
Цитата: rrr от ноября 12, 2015, 14:51
Цитата: orklyn от ноября 9, 2015, 23:33
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.
Із
дякую приблизно той самий фокус, що й у
здравствуйте -
здрасте. Тобто, в живій мові чітко вимовляється лише перший склад. Не кажучи за такі конструкції як
дяка богу чи
богові дяка.
Натомість
спасибі вимовляється більш-менш чітко.
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?
Наприклад:
«впадучи стоять», «вмручи вітають»
Як на мене то ці вислови більш прозорі. :)
Цитата: Волод от ноября 20, 2015, 08:03
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?
Наприклад:
«впадучи стоять», «вмручи вітають»
Як на мене то ці вислови більш прозорі. :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі? :)
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
Просто начать использовать такие слова — и всего делов.
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 20:33
Цитата: Pawlo от ноября 9, 2015, 20:30
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?
А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Цитата: Pawlo от декабря 11, 2015, 02:45
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 20:33
Цитата: Pawlo от ноября 9, 2015, 20:30
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?
А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Так жива мова і не унормована. Вживу балакайте хоч латиною.
Цитата: Sirko от ноября 21, 2015, 17:34
Цитата: Волод от ноября 20, 2015, 08:03
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?
Наприклад:
«впадучи стоять», «вмручи вітають»
Як на мене то ці вислови більш прозорі. :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі? :)
Я вийшов за межі теми і спробував перекласти латину за допомогою дієприслівників майбутнього часу.
Цитата: Валентин Н от ноября 21, 2015, 17:54
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі
модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного
модернізатора тисла сотня
лінгвістів із військовою виправкою.)))
Цитата: Волод от декабря 11, 2015, 08:04
унормована.
Прочитав урно-мова...
(http://startmart.ru/images/photos/medium/shop16569.jpg)
Цитата: orklyn от декабря 11, 2015, 16:44
Цитата: Валентин Н от ноября 21, 2015, 17:54
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного модернізатора тисла сотня лінгвістів із військовою виправкою.)))
Ой, маю сумнів. В світі купа мов з архаїчним правописом. І, на жаль, недостатньо тиснуть у нас - усюди помилки і непослідовності.
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
Цитата: Pawlo от декабря 11, 2015, 02:45
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 20:33
Цитата: Pawlo от ноября 9, 2015, 20:30
Цитата: Python от ноября 9, 2015, 19:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?
А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Ну так у письмовій мові їх і має сенс використовувати. В розмовній же навіть достатньо довге складнопідрядне речення розбивається на декілька, як правило.
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 15:59
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
До речі, правильне зауваження.
ЦитироватьЧому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
А мене обурює, що є табу на деякі минулого часу. У словнику є перемігШий, у книжках є зійшовШий, але
ЦитироватьНа відміну від російської мови, у сучасній літературній українській немає активних дієприкметників минулого часу із суфіксами -ш-, -вш-
(wiki/uk) Дієприкметник (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 15:59
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
З урахуванням досвіду просування неофемінітиву (де було використано саме цю схему), якщо ми маємо намір упровадити в практику дієприкметники майбутнього часу, то, очевидно, слід визначитися, під яке явище ми мімікруємо. Що особливо складно, враховуючи, що для пересічного борця за чистоту в українській мові переважно нічого нема, включаючи дієприкметники теперішнього часу, від яких ми хочемо утворити майбутні.
Цитата: Python от августа 21, 2019, 16:31
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 15:59
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
З урахуванням досвіду просування неофемінітиву (де було використано саме цю схему), якщо ми маємо намір упровадити в практику дієприкметники майбутнього часу, то, очевидно, слід визначитися, під яке явище ми мімікруємо. Що особливо складно, враховуючи, що для пересічного борця за чистоту в українській мові переважно нічого нема, включаючи дієприкметники теперішнього часу, від яких ми хочемо утворити майбутні.
:green: А мені цікаво: «Чому в словнику пишуть, що «впроваджений» - дієприкметник минулого часу?»
Адже «впроваджу» - майбутній час.
Минулий час: «впровадив», дієприкметник минулого часу повинен бути «впровадений», чи як?
Цитата: DarkMax2 от августа 21, 2019, 16:14
ЦитироватьЧому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
А мене обурює, що є табу на деякі минулого часу. У словнику є перемігШий, у книжках є зійшовШий, але
ЦитироватьНа відміну від російської мови, у сучасній літературній українській немає активних дієприкметників минулого часу із суфіксами -ш-, -вш-
(wiki/uk) Дієприкметник (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)
(wiki/uk) Ті,_що_зійшли_з_небес (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D1%96%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B8_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%81) < Сошедшие с небес
В книжках полно зійшовШих, однак ненормативне ж. Ось і маємо ті-що.
Ще є форма зійшлий. Але не знаю, чи правильно вона утворена.
Цитата: DarkMax2 от августа 22, 2019, 08:54
Ті, що перекладають статті...
(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/68658128_1303021433205784_7676599179346444288_n.jpg?_nc_cat=100&_nc_oc=AQlFZ6yzWYr6fvyfZqYYbdkQ-LRx5JQy4xhCHiDdw0RFyjbpe7dnVKOW2bvqAxtZryg&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=bde04f456c1670c61cec35cae010011f&oe=5E0A062D)
Ідіотія якась.