Киевско-полтавский диалект

[al-er9841]

Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета).Словарь української мови / Упор.

Это не славянское слово опять же, а заимствование. (wiki/ru) Крейцер_(денежная_единица)

к/ґречний = учтивый.
А корень річ.

А как вместо -i- в закрытом слоге вдруг возникла -е-?
Сравните: пiч, піч-н-е, пе-чи. Поэтому связь с корнем рiч- маловероятна. Скорее всего корень другой.

[DarkMax2]

А как вместо -i- в закрытом слоге вдруг возникла -е-?

Нічого, що повно діалектів з непослідовним ікавізмом? Печкур = пічкур.До речі, а перехід іншомовного k в наше ґ чому Вам байдужий?

[al-er9841]

А как вместо -i- в закрытом слоге вдруг возникла -е-?

Нічого, що повно діалектів з непослідовним ікавізмом? Печкур = пічкур.До речі, а перехід іншомовного k в наше ґ чому Вам байдужий?

1. Закономерности в якобы переходе к- в ґ- перед "р" в доподлинно украинских словах не наблюдается. Этимология слова "кречный" под вопросом. Связь с "рiч" неочевидна. К тому же странная и нетипичная морфология, как для русского, так и для украинского (типа: кместный, ксловный, ксторонний... кто так говорит?).
2. Потому что сотни исконных украинских слов с к- (и не только) перед -р- не знают такого перехода, в частности, это видно и по тексту (к слову, "прозьба"), приводимому на предыдущей странице. Поэтому никакой закономерности нет. Зато с завидным постоянством это происходит с заимствованными немецкими (прежде всего) словами. Другой вопрос, чем это вызвано? - может быть, и нетипичной для украинского фонетикой языка-источника.

[DarkMax2]

І доречний не від річ?

[Волод]

https://polonica.ijp.pan.pl/downloads/volumes/35/7-81-86.pdf

[DarkMax2]

https://polonica.ijp.pan.pl/downloads/volumes/35/7-81-86.pdf

W nowym znaczeniu, odpowiadającym semantycznie łacińskiemu res, wyraz rzecz stał się podstawą wyrażenia przyimkowego k rzeczy, czyli 'do rzeczy', zleksykalizowanego w postaci krzeczy → grzeczy

На момент запозичення через k. Див. етимологічний словник укр. мови. І таки корінь річ. До речі, під польським впливом у речі попри ять з'явилося чергування. А щодо ікавізму: чого польське міцний має І, а ґречний ні? Бо непослідовний той ікавізм.

[SIVERION]

Мiцний полонизм? Странно бо слово Моцный известо и на самом севере России.

[Upliner]

Мiцний полонизм? Странно бо слово Моцный известо и на самом севере России.

У східних слов'янначе ж має бути *мочний

[DarkMax2]

Мiцний полонизм? Странно бо слово Моцный известо и на самом севере России.

ц/ч/щ - хорошо показывает западное, восточное или южное славянское слово.

на самом севере России.

Там, вроде, какое-то своё цоканье было. У нас полонизм.Хм, кстати, странный этот переход k->g, ведь в польском, как и в русском, оглушение.

[Upliner]

Странно бо слово Моцный известо и на самом севере России.

Хотя, на севере России тоже бывает цоканье, но в украинском вряд ли оттуда.

[SIVERION]

Странно бо слово Моцный известо и на самом севере России.

Хотя, на севере России тоже бывает цоканье, но в украинском вряд ли оттуда.

Употребляется там со значением крепкий но только по отношению к живым существам типа ох какой моцный мужчина, в украинском мiцний имеет куда более расшириное употребление, ах да забыл слово Моцный известно и на Курщине где особого цеканья нет, на Курщине точно наверное из украинского, а насчет севера России не знаю, туда тоже могли конечно украинизмы/полонизмы проникнуть.

[DarkMax2]

Гаразд, вважаймо, що перехід к->ґ стався в польській мові, а українці просто двічі запозичили. Тоді подивимося на ґрати, що від польського krata. Перехід стався в українській мові, та не стався в польській.

[SIVERION]

В заподноукраинских говорах известен полонизм кобета, но почемуто никой ґобеты не получилось.

[DarkMax2]

До речі, про нині табуйований прийменник К

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ:
а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу!
б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.

К 2, рідко ІК, прийм. з дав. в., заст. До. Турн.. К Енею руки простягає (Іван Котляревський, I, 1952, 294); Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (Павло Тичина, I, 1946, 80); Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз (Степан Васильченко, II, 1959, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 63.

[DarkMax2]

В заподноукраинских говорах известен полонизм кобета, но почемуто никой ґобеты не получилось.

Зате ґуля з кулі та ґава з кави. Закономірності тут не бачу.
Але найбільше слів з ґ таких, де є ґр. Може збереженню іншомовного ґ та одзвінченню к сприяло сусідство дрижачої приголосної - р? Чи не "дзвінка" вона для української фонетики?

ґобеты

Ґобіта, або шльондрання туди й назад
Ґобіта: Бійка п'яти гопів 

Найкращий український дубляж що я будь-коли чув. Можна порівняти з найкращим українським перекладом книжки, а саме Ґобіта Толкієна, обидва найкращі у своїх категоріях.

[al-er9841]

І доречний не від річ?

Это литературное слово в украинском или из диалектов?

[al-er9841]

https://polonica.ijp.pan.pl/downloads/volumes/35/7-81-86.pdf

W nowym znaczeniu, odpowiadającym semantycznie łacińskiemu res, wyraz rzecz stał się podstawą wyrażenia przyimkowego k rzeczy, czyli 'do rzeczy', zleksykalizowanego w postaci krzeczy → grzeczy

На момент запозичення через k. Див. етимологічний словник укр. мови. І таки корінь річ. До речі, під польським впливом у речі попри ять з'явилося чергування. А щодо ікавізму: чого польське міцний має І, а ґречний ні? Бо непослідовний той ікавізм.

"ґречний" на заимствование из польского больше похоже, чем на украинское слово. В польских говорах есть явление "сандхи" и "е" вместо "i" тоже может свидетельствовать о неисконности этих форм в украинском.

[al-er9841]

"ґречний" на заимствование из польского больше похоже, чем на украинское слово. В польских говорах есть явление "сандхи" и "е" вместо "i" тоже может свидетельствовать о неисконности этих форм в украинском.

И "кречный" и "гречный" и "доречный" как формы есть в польском. И о звонком сандхи на стыке слов (или морфем) из польских говоров: w dialektach małopolskim, wielkopolskim i śląskim oprócz obstruentów udźwięczniają też sonoranty (samogłoski oraz j, ł, l, r, m, n, ń) – np. "sok malinowy" w standardzie (i dialekcie mazowieckim) → "sokmalinowy" w dialekcie małopolskim (i nie tylko) → "sogmalinowy"... Но пока сам в причинах этого явления не разбираюсь, есть еще над чем подумать...

[al-er9841]

В общем считать "брийшли" формой с закономерным озвончением вряд ли допустимо  по ряду причин:
1. Озвончение согласных перед сонорным р- в собственно украинских словах нетипично для украинского. Закономерности не видно. Иначе бы мы имели: ґричати, ґрихітка, ґривий, ґрім и так далее. В том же тексте параллельно выступают формы без озвончения. Чередования со звонкими формами обычны для заимствований.
2. Форма "кречний" также может быть заимствованием, так как подобные формы (грубо говоря, и доречный, и кречный, и гречный) встречаются в польском. Этим можно прояснить и отсутствие "i" и звонкий ґ в "ґречний" (в польских говорах встречается явление звонкого сандхи в межсловной (или межморфемной) фонетике - явление, которое нуждается в изучении.

[DarkMax2]

І доречний не від річ?

Это литературное слово в украинском или из диалектов?

ДОРЕ́ЧНИЙ, а, е. Який відповідає обстановці; зробл. до речі, своєчасно. Тут буде доречним сказати кілька слів про самого Йосипа Лукича (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 376.

И "кречный" и "гречный" и "доречный" как формы есть в польском.

А ґрати?

[al-er9841]

ДОРЕ́ЧНИЙ, а, е. Який відповідає обстановці; зробл. до речі, своєчасно. Тут буде доречним сказати кілька слів про самого Йосипа Лукича (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 376.

Это я уже видел. Но вопрос уже неактуален.

[al-er9841]

А ґрати?

Тоже похоже на заимствование. Из польских или из немецких.

[al-er9841]

Чтобы не быть голословным: "grata" - решетка (в итальянском), "grate" - решетка (в английском) и т. д.

[DarkMax2]

Чтобы не быть голословным: "grata" - решетка (в итальянском), "grate" - решетка (в английском) и т. д.

Но заимствование из польского, а там из староитальянского.
ґрати / крати < kraty < crata < cratis

[al-er9841]

Но заимствование из польского, а там из староитальянского.
ґрати / крати < kraty < crata < cratis

Совсем необязательно. В самом итальянском g-, а не k-.