Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Python]

мьи же алфавьт можна набрати навьть на росииськьи розкладцьи клавиатури

Це серйозна перевага. Втым, у нього э алфавыт-конкурент у вигляды клавыатурного шифру.
Переваги алфавыту ПРОВОДА: нема проблеми апострофа, логычны закони читання (в клавышному шифры нема цыэъ виразносты).
Переваги клавыатурного шифру: проста методика шифрування й розшифровування, менша кылькысть лытер у словы.

[Lugat]

здаетсьа пан педагог за професьиеу
тому за звичкоу продовжуе своу по-учальну дьиальньисть поза роботоу .
хочу нагадати пану , шчо вьн не у школьи , йа йому не учень а вьн меньи не учитель .

Колишній, дітки, колишній. А наразі дядя вже шість років працює в бюро перекладачем.

шчо ж , це говорить лише про кмьитливьисть пана лугата  

Ой, мерсі за компліман! 

[Python]

так гисторично склалось , шчо чергуванньа и замьна :

о – і через ô
е – і через ê
є – і через ѣ і так далі
тепер вьдображаетсь на письмь .

Ці літери використовувались ще в українських правописах ХІХ століття, тому слово «тепер» тут не зовсім доречне.

[Lugat]

пан не до мьисцьа вживае слово ‹апрьиорьи› . напевно , вьн не розумьие йасно його значенньа . вживати слова значенньа йаких тобьи нейасне - некрасиво .

До місцä, до місцä кажу. Ось јого значеннä за словником:

апріорі 1) Незалежно від досвіду; 2) Без перевірки, наперед.
(Explanatory (Uk-Uk))

апріорі (лат., букв. - з попереднього) 1. філософ., Незалежно від досвіду. 2. перен. Без перевірки, наперед.
(Словник іншомовних слів)

А тут jакраз і јдет'сä про упереџену, незалежну від досвіду оцінку.

[ПРОВІД]

Lugat
в тому то и справа , шчо судив йа лише виходьачи з попереднього досвьду розмови з питоном . досвьд передував !

[ПРОВІД]

Ці літери використовувались ще в українських правописах ХІХ століття, тому слово «тепер» тут не зовсім доречне.

ладно , тоді : ЗАРАЗ

[Python]

Історично склалось так, що якраз це чергування завжди в нашій мові відображалось на письмі.

Для тих, кому не вистачило кмьитливостьи, повторюсь більш ясно:
в староукраїнському письмі була розповсюджена практика писати літери о, е на місці виниклого з них і — таким чином, чергування о/і та е/і не відображалось на письмі (так само, як у російській мові не відображається графічно чергування о/а та, здебільшого, е/ё).
Якщо ж мова йде про чергування к/ц/ч, г/з/ж, х/с/ч, воно відображалось на письмі у всі часи — як чулось, так і писалось.

[ПРОВІД]

А СМИСЛ ???
там вьдбражати , там ньи ... и тьльки тому шчо " так склалось " . та ЗАРАЗ уже розклалось ! так КОЛИСЬ було , а НИНЬИ уже не так !
тож тре бути посльдовним : або усьуди вьдображати або ньиде .

[Lugat]

...в староукраїнському письмі була розповсюджена практика писати літери о, е на місці виниклого з них і — таким чином, чергування о/і та е/і не відображалось на письмі (так само, як у російській мові не відображається графічно чергування о/а та, здебільшого, е/ё).
Якщо ж мова йде про чергування к/ц/ч, г/з/ж, х/с/ч, воно відображалось на письмі у всі часи — як чулось, так і писалось.

Ну от, бачте, тут відображалось, там не відображалось... Непослідовно jакось. Чи не пора нам виправити стародавніх писарів? Чи так і будемо повторьувати чиjусь нелоґічність?

В польськіj мові чергуванньа о - у передаjетьсьа поставленньам над буквоjу о акута. В росіjськіj мові чергуванньа е - jо - поставленньам треми над е, там же, де нема чергуванньа, пишуть йо, наприклад: йод, йога. А от украjiнськіj мові ё ні до чого, позаjак нема такого чергуванньа, тому j писати jого не слід.

[Lugat]

ладно , тоді : ЗАРАЗ

Еге ж, ЩЯС! 

До речі, якщо кому треба миттєва транслітерація в драгоманівку, то зараз вона вже тут.

[ПРОВІД]

ладно , тоді : ЗАРАЗ

Еге ж, ЩЯС! 

мау на увазьи НАРАЗЬИ 

[Python]

А от украjiнськіj мові ё ні до чого, позаjак нема такого чергуванньа, тому j писати jого не слід.

В українській можна відшукати й чергування і/е/(ь)о (шість-шести-шостий, сім-семи-сьомий, політ-польоту-летіти) та його урізаний варіант і/ьо (сльоза-сліз), хоча це явище не настільки регулярне, як у російській чи, тим більше, білоруській мові. Тому не все так просто...

[ПРОВІД]

йак же усе нерегульарно ...
йаки безлад !

[Python]

йаки безлад !

Без кінцевого «й» деякі прикметники почнуть плутатись з іншими частинами мови. І хіба «таки» і «такий», «літаючи» та «літаючий» не відрізняються на слух?

[Ревета]

йаки безлад !

Без кінцевого «й» деякі прикметники почнуть плутатись з іншими частинами мови. І хіба «таки» і «такий», «літаючи» та «літаючий» не відрізняються на слух?

Цікаво, яу білорусів з цим прикінцевим "j" у прикметниках  чоловічого роду?

[ПРОВІД]

питон

та вони ж и так плутаутсьа , наприклад : хто - багатій , шчо роби - багатій . и таких прикладьив вельми багато йе .

жахливи безлад !

[ПРОВІД]

ревета

шче цькаво йак воно йе у польакьв .

[Lugat]

Без кінцевого «й» деякі прикметники почнуть плутатись з іншими частинами мови. І хіба «таки» і «такий», «літаючи» та «літаючий» не відрізняються на слух?

А до речі, там начебто не jот, а "і" коротке, так само jак звук "в" перед приголосноjу та у кінці слова jе не зовсім "в", а коротке у, шчо утворьуjе дифтонґ із попередньоjу голосноjу. Тому і не варто jiх позначати ні jотом, ні літероjу "в", а достатньо просто зазначити при научанні, шчо jе у украjiнськіі мові дифтонґи: аі, еі, іі, оі, уі, ау, еу, іу, оу, уу, наприклад: даваі, літаjучиі, Боіко, соловеі, буіниі, ходиу, заутра, буу, діука. Jак у іспанськіі мові, так і у украjiнськіі навіть пробіл між словами не заважаjе утворенньу дифтонґа: на учителеві - читаjетьсьа [на-ўчителеві], у украjiнськіі мові [ў-украjiнськіĭ мові] - і не треба ніjаких бревісіу угорі і ніjакого чергуванньа "в" та "у".

[Python]

питон

та вони ж и так плутаутсьа , наприклад : хто - багатій , шчо роби - багатій . и таких прикладьив вельми багато йе .

жахливи безлад !

І що в цьому хорошого? Ну добре, «багатій» і «багатій» — повні омоніми (а ще є прикметник-омограф бага́тій. До речі, їх можна розмежувати графічно: багатій, багатѣй, багатôй). А «таки» і «такий»? Різниця відчутна на слух! У староукраїнських текстах кінцевий «й» позначали знаком, схожим на апостроф, але не відкидали взагалі.

От чого я не розумію, так це бажання наблизити письмо до кривої транскрипції. Це як змусити англійців писати фонетичним письмом без позначення довжини голосних та інших прибамбасів.

А до речі, там начебто не jот, а "і" коротке, так само jак звук "в" перед приголосноjу та у кінці слова jе не зовсім "в", а коротке у, шчо утворьуjе дифтонґ із попередньоjу голосноjу. Тому і не варто jiх позначати ні jотом, ні літероjу "в", а достатньо просто зазначити при научанні, шчо jе у украjiнськіі мові дифтонґи: аі, еі, іі, оі, уі, ау, еу, іу, оу, уу, наприклад: даваі, літаjучиі, Боіко, соловеі, буіниі, ходиу, заутра, буу, діука. Jак у іспанськіі мові, так і у украjiнськіі навіть пробіл між словами не заважаjе утворенньу дифтонґа: на учителеві - читаjетьсьа [на-ўчителеві], у украjiнськіі мові [ў-украjiнськіĭ мові] - і не треба ніjаких бревісіу угорі і ніjакого чергуванньа "в" та "у".

Неіснуючий, реінтеграція, шоу (шоу чи шов?).

[ПРОВІД]

І що в цьому хорошого?

чи ж йа кажу шо це добре ???

От чого я не розумію, так це бажання наблизити письмо до кривої транскрипції.

та то ж просто спрошченньа !
все з контексту зрозумьило .

[Python]

все з контексту зрозумьило .

Не варто покладатись на контекст: в українській мові він і без того перевантажений двозначностями на зразок «добро перемагає зло». А якщо ми ще й прикметники, замасковані під інші частини мови, туди домішаємо, ото весело буде

[ПРОВІД]

та гьрше уже бути не може .
иншьи мови теж ‹перевантаженьи› и розвантажувати йих ньихто не пропонуе . а от спрошчувати пропонууть

[Lugat]

Неіснуючий, реінтеграція, шоу (шоу чи шов?).

Саме так останнім часом і пишуть: Бернард Шов, бо і спрауді у jого прізвишчі лише один склад. А шчодо неіснуjучиі чи реінтеґраціjа, то хто може з упеуненістьу відповісти, jакиі звук ми маjемо вимоульати між е та і: ‛аін, гамзу (або нім. кнаклаут)? Чи, може, так і промоульати, jак ми усьуди чуjемо: [неĭснуjучиĭ]?

[Python]

Неіснуючий, реінтеграція, шоу (шоу чи шов?).

Саме так останнім часом і пишуть: Бернард Шов, бо і спрауді у jого прізвишчі лише один склад.

Хто тільки не реєструє сайти в домені //edu.ua! І відколи це Ґете перетворився на Ґьоте?

Про український шовбізнес мені якось чути не доводилось — певне, артисти бояться асоціацій з хірургією («Апендикс ми вам виріжемо безкоштовно, а за шви треба платити, бо це вже шовбізнес...») та легкою промисловістю.

А шчодо неіснуjучиі чи реінтеґраціjа, то хто може з упеуненістьу відповісти, jакиі звук ми маjемо вимоульати між е та і: ‛аін, гамзу (або нім. кнаклаут)? Чи, може, так і промоульати, jак ми усьуди чуjемо: [неĭснуjучиĭ]?

Хіба «неіснуючий» вимовляється як «нейснуючий»? Вже легше повірити в «неїснуючий», та й то, це не зовсім те. А розрив між префіксом і наступною голосною в українській мові справді існує — фактично, ми вимовляємо такі слова як два слова. Цей розрив дещо згладжений, тому на слух він не дуже помітний, але, наприклад у словах «розарій» і «розархівований» ця різниця відчувається: у другому випадку, приголосна й голосна не зливаються в єдиний склад.

[Python]

Бернард Шов, бо і спрауді у jого прізвишчі лише один склад.

З точки зору розставляння переносів — один (як і в слові «моя»). З точки зору віршування, шоу — слово з двох складів, шов — з одного.