Українська мова в Ростовській області.

[Історик]

Вітаю шановне панство!

Отримав листа від російського українця, що родом з Ростовської області (хутір Садки Красносулинського району, м. Кам'янськ-Шахтинський). Ось що пише:

"Щодо діалектних слів, в нас використовуються такі слова в діалектній мові:
Цебар, цебарка - ведро
Хай йому грець
Не латаши - (не тараторь, не кажи дурниць)
Якого кляпа?
Гачи, длинногачий - ноги, длинноногий
Поїсть - поїсти
Влаштуватись
Чи
Тютіна - шовковиця
Дулі - великі груші
Варнякати - говорити криво, псувати мову акцентом
Хмариться
Кумекати - думати
Бабця(наголос на "я") - стара баба, яка завела собі молодого коханця 
Поперед батьки в пекло".

Від себе додам: Хай йому грець, Влаштуватись, Чи, Поперед батьки в пекло - це загальноукраїнські слова та вислови. "Дулями" на Стародубщині називають саме малі грушки, цупкі, які сушать на грубі (пічці). Звичайна груша так і буде "груша", а великих там немає.  "Варнякати" використовують також у Березані, звідки був родом мій дідусь (Лівобережна Київщина), там це означає "теревенити", "верзти дурниці": "Ти що варнякаєш!". Походить, мабуть, від котячого "вау" (нявкання).

[oveka]

Схід.
Цеберка
Гачи - штани
Не латаши - не чув
Тютіна - знаю, але не чув
Дулі - так, великі груші. Малі - дичка, хрумкавка
Варнякати - нахабно верзти дурниці
Поперед батька в пекло
З точністю до фразеологізмів.

[Pawlo]

цікаво чи багато ще людей там продовжують вважати себе українцями

[oveka]

Більше, ніж мало.

[DarkMax2]

Ще щось писав?

[Pawlo]

Ще щось писав?

мабуть ні 

[стэпняк]

цікаво чи багато ще людей там продовжують вважати себе українцями

Павло, та з якого пырэляку воны украиньцы. То ныжнидонци - козаки. Вэрхнэдонци - Акають, ныжнидонци балакають

[Pawlo]

цікаво чи багато ще людей там продовжують вважати себе українцями

Павло, та з якого пырэляку воны украиньцы. То ныжнидонци - козаки. Вэрхнэдонци - Акають, ныжнидонци балакають

Точно пам'ятаю що переписам і атласам там через Ростовщину є невеличкий коридор український коридор який поєднує  територію власне України  з основними українсько/балачькомовними теренами(тими звідки й ви)

[стэпняк]

А шо колидоры роблять нас украинцями. Чи як? И, з чого вы узялы шо балакающие люды дэржать сэбэ украинцямы?

[Pawlo]

А шо колидоры роблять нас украинцями. Чи як? И, з чого вы узялы шо балакающие люды дэржать сэбэ украинцямы?

я власне задавав те саме питання

[стэпняк]

цікаво чи багато ще людей там продовжують вважати себе українцями

Просто бильш схожэ на утвэрджэння. А от на Билглродчинэ рэально е.

[Zavada]

"Дулями" на Стародубщині називають саме малі грушки

ДУ́ЛЯ, і, жін., розм.

1. Літній сорт груш з великими солодкими плодами.

2. Плід цієї груші. Це була його улюблена червонобока дуля (Олександр Довженко, I, 1958, 66).

Словник української мови: в 11 томах.

Гачи - штани

Чому гачи?

ГАЧІ, ів, мн., діал. Штани. Та мої товариші за той час. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Іван Франко, XIII, 1954, 347); Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 21).

Словник української мови: в 11 томах.

Варнякати - нахабно верзти дурниці

ВАРНЯКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка.

1. Говорити щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. П'яний буде варнякати цілу ніч! (Панас Мирний, III, 1954, 219); — Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Степан Васильченко, I, 1959, 69).

2. Говорити невиразно, незрозуміло. Розказує, руками бовта, слова варнякає не наші (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 482).

Словник української мови: в 11 томах.

Цебер, цеберко, цеберка - загальноукраїнські слова.

Як вдома в Луганському, так і в Києві, - шовкОвиця, якої бачу повно і там, і там. Улюблена їжа голубів
На Дону - тЮтіна.

Шелковица

[Wolliger Mensch]

Чому гачи?

ГАЧІ, ів, мн., діал. Штани. Та мої товариші за той час. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Іван Франко, XIII, 1954, 347); Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 21).

[DarkMax2]

Севернее:

Были в гостях в Воронежской области. Очень удивились. что целые сёла  до сих пор говорят на  украинском языке . Моя бабушка уйму стихов на украинском языке нам читала говорила что в школе изучали. Теперь украинские школы там закрыты.

На Ютубе почему-то написали мне такое.

[Wolliger Mensch]

Севернее:

Были в гостях в Воронежской области. Очень удивились. что целые сёла  до сих пор говорят на  украинском языке . Моя бабушка уйму стихов на украинском языке нам читала говорила что в школе изучали. Теперь украинские школы там закрыты.

На Ютубе почему-то написали мне такое.

Почему «почему-то»? Увидели вашу озабоченность и написали.

[DarkMax2]

Так на Ютубе. Где там её можно увидеть?

[Wolliger Mensch]

Где там её можно увидеть?

Её трудно не увидеть.

[Pawlo]

Севернее:

Были в гостях в Воронежской области. Очень удивились. что целые сёла  до сих пор говорят на  украинском языке . Моя бабушка уйму стихов на украинском языке нам читала говорила что в школе изучали. Теперь украинские школы там закрыты.

На Ютубе почему-то написали мне такое.

Почему «почему-то»? Увидели вашу озабоченность и написали.

а почему же вам предсавители какого нибудь РОВС, или наоборот нацболы не пишут?

[DarkMax2]

І гадки не маю!

[oveka]

А шо колидоры роблять нас украинцями. Чи як? И, з чого вы узялы шо балакающие люды дэржать сэбэ украинцямы?

Калідор, на калідорі ... Колідор -де це?

[стэпняк]

А шо колидоры роблять нас украинцями. Чи як? И, з чого вы узялы шо балакающие люды дэржать сэбэ украинцямы?

Калідор, на калідорі ... Колідор -де це?

На Кубани: -Як з галдэрэи наливо (шуйна) входыш, там якраз колидор и будэ.

[Jeremy]

цікаво чи багато ще людей там продовжують вважати себе українцями

Павло, та з якого пырэляку воны украиньцы. То ныжнидонци - козаки. Вэрхнэдонци - Акають, ныжнидонци балакають

Ніякі то ні нижньо-, ні верхньодонські козаки. То все люди некозацького стану і які дуже од козаків донських потерпіли свого часу. У мене свати живуть у Міллеровському р-ні, такі самі "козаки". Всі вони донедавна слова "козак" терпіть не могли. В Азовському р-ні, що контачить з Кубанню, більш-менш кубанців переносили і мова така, як у нас, а там є деякі відмінності. Там на Слобожанщину підходить (Міллерове, Чорткове, Кошари, Тарасовський). Така сама "балачка", як у нас, в Сальських степах. У нас один живе (з вищою освітою, син - глава одного з районів краю - це так, на всякий випадок, щоб менше старими бабками межиочі штрикали), так він так чисто балакає, як колись у нас, приємно поговорити з людиною. А нижньодонські козаки говорять російською мовою з українізмами і вони себе чітко відрізняють від сусідів-"хохлів".

[alant]

Ніякі то ні нижньо-, ні верхньодонські козаки. То все люди некозацького стану і які дуже од козаків донських потерпіли свого часу. У мене свати живуть у Міллеровському р-ні, такі самі "козаки". Всі вони донедавна слова "козак" терпіть не могли. В Азовському р-ні, що контачить з Кубанню, більш-менш кубанців переносили і мова така, як у нас, а там є деякі відмінності. Там на Слобожанщину підходить (Міллерове, Чорткове, Кошари, Тарасовський). Така сама "балачка", як у нас, в Сальських степах. У нас один живе (з вищою освітою, син - глава одного з районів краю - це так, на всякий випадок, щоб менше старими бабками межиочі штрикали), так він так чисто балакає, як колись у нас, приємно поговорити з людиною. А нижньодонські козаки говорять російською мовою з українізмами і вони себе чітко відрізняють від сусідів-"хохлів".

Де можна почути нижньодонських козаків і нижньодонських некозаків?

[Jeremy]

На Кубані в українських говірках - шовкОвиця, в російских (крім лінєйців) - шелкОвица, а у лінєйців - тЮтина. Недавно почув, думав - тютюн.

[DarkMax2]

До речі, не всі козаки на Дону вважаються донцями. На Дону в Воронізькій області слободяни.А, ви вже почали про це Неуважний.