Зъ огляду на те, якого розголосу набрала тема про латинизацію украинськоѣ мовы, хочу запропоновати свôй варіантъ письмовоѣ системы.
Въважаю, шчо "максимовичôвка" ( (wiki/uk) Максимовичівка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0) ) набагато цикавѣйша зъ точкы зору мовознавця. Але е въ нêй деяки моменты, яки менѣ не подобаються.
Скажѣмо, таки слôва якъ "ôнъ", "ôтъ" (фонетично: він, від) я бъ писалъ "ўôнъ", "ўôдъ"; циркумфлексъ надъ ô, ê менѣ такожъ не подобаеться. Доречнѣше тамъ було бъ писати якыйсь диграфъ накшталтъ "оі", "еі", або жъ тѣ сами "о", "е" але зъ тремою: "ö", "ё".
А възагалѣ, менѣ подобаеться идея латинизованоѣ максимовичôвкы, де бъ оцѣ всѣ ô, ê записовалися бъ диграфами - скажѣмо ое та ее, або жъ оі та еі. Ѣ въ такôй латинцѣ дôйсно можна було бъ записувати через іе.
I tohdei my b pysaly "lies" (ліс), "roek" (рік), i "Voel pryveez voez z sienom".
Цей дурний Максимович запоров Словник Білецького-Носенко - найповніший словник української мови свого часу через те, що той був написаний неетимологічним правописом... :down:
И впредь будет с теми, кто гостов не придерживается.
Цитата: Nekto от декабря 30, 2009, 23:49
Цей дурний Максимович запоров Словник Білецького-Носенко - найповніший словник української мови свого часу через те, що той був написаний неетимологічним правописом... :down:
я погоджуюся, що немовознавцям писати етимологічним правописом ой-ой як важко, але ж з іншого боку, це цікаво, та й подивіться на англійську або французьку - там майже суто етимологічне написання.
Цитата: andrewsiak от декабря 30, 2009, 23:44
А възагалѣ, менѣ подобаеться идея латинизованоѣ максимовичôвкы, де бъ оцѣ всѣ ô, ê записовалися бъ диграфами - скажѣмо ое та ее, або жъ оі та еі. Ѣ въ такôй латинцѣ дôйсно можна було бъ записувати через іе.
I tohdei my b pysaly "lies" (ліс), "roek" (рік), i "Voel pryveez voez z sienom".
Ну, це вже не новина. З тієї максимовичівки, та взагалі з української мови à la Maximovitch, пан Елішуа, та й усі ми разом з ним, вже добряче позбиткувалися (http://lingvoforum.net/index.php/topic,3057.msg247766.html#msg247766).
Отже, фтопку максимовичівку. :down:
Пропоную етимологічне написання, з якого будуть очевидні всі форми аж до ПІЄ.
Цитата: Lugat от декабря 31, 2009, 01:45
З тієї максимовичівки, та взагалі з української мови à la Maximovitch, пан Елішуа, та й усі ми разом з ним, вже добряче позбиткувалися.
Отже, фтопку максимовичівку.
Залѣзна логи̂ка.
До речи̂, як правильнѣше — максимовичêвка чи максимовичôвка?
Цитата: Python от апреля 10, 2010, 19:35
До речи̂, як правильнѣше — максимовичêвка чи максимовичôвка?
максимовичôвка правильнѣйше тому що ўъ украиньскôй мовѣ звукъ /е/ пôсля /ч/ та передъ твердымъ приголоснымъ перейшоўъ ўъ /о/ ўъ ўсѣхъ положеньяхъ.
Цитата: andrewsiak от апреля 16, 2010, 01:31
максимовичôвка правильнѣйше тому що ўъ украиньскôй мовѣ звукъ /е/ пôсля /ч/ та передъ твердымъ приголоснымъ перейшоўъ ўъ /о/ ўъ ўсѣхъ положеньяхъ.
Не у ўсѣхъ. Присвôйный прикметник
ôдъ слова «Максимовичъ» зберѣгае «е»: «Максимовичева абетка» (не «максимовичова»).
Цитата: andrewsiak от апреля 16, 2010, 01:31
ўъ
Було бъ логи̂чнѣше пôсля короткои голоснои
ў не ставити
ъ, якъ и
ь не ставиться пôсля
й.
А эта «ў» вообще нужна? Почему нельзя просто писать «в»?
Я бъ залишиў ў для двохъ выпадкôвъ: л->в (хоча тутъ можно вынайти ще щось свое) та у<->в. Ў рештѣ выпадкôвъ ли̂тера ў, ІМНО, зайва.
А чому б замість вигадувати чорт-зна-що не скористуватись реальними текстами, які друкувались максимовичôвкою в 19-му ст.? ;)
А ще можливо усунути великий єр в кінці слів. Бо він не потрібен.
Цитата: Dana от апреля 24, 2010, 23:11
А ще можливо усунути великий єр в кінці слів. Бо він не потрібен.
Абсолютно не потрібен! :yes:
Цитата: Nekto от апреля 24, 2010, 23:08
А чому б замість вигадувати чорт-зна-що не скористуватись реальними текстами, які друкувались максимовичôвкою в 19-му ст.?
Насправдѣ ситуація ускладнюеться тимъ, що единои этимологи̂чнои системы ў ХІХ ст. не було — навѣть Максимовичъ маў декôлько проектôвъ свого правопису. Що жъ стосуеться
ў, êи ўзагалѣ ни̂де, крôмъ «Русалки Днѣстровои», не выкорыстовували (и даремно!) — тобто, до этмологи̂чныхъ правописôвъ вона прямого стосунку не мае.
Цитата: Dana от апреля 24, 2010, 23:11
А ще можливо усунути великий єр в кінці слів. Бо він не потрібен.
Можно й без
ъ — це великои роли̂ не грае.
Цитата: Python от апреля 24, 2010, 23:24
Насправдѣ ситуація ускладнюється тим, що единои этимологи̂чнои системы ў ХІХ ст. не було
Якою системою найбільше вийшло книжок, газет і журналів (у Австро-Угорщині зрозуміло), такою і користуватися... ;)
Да и нам становится легче читать. Только вот еръ я бы тоже убрал.
Если начнете оптимизировать максимовичовку, то в конце концов придете к чему-то наподобие современной орфографии — что не есть интересно. Так что с отменой еров нужно быть осторожнее. (Хотя, ерами иногда пренебрегали и до реформы 1918 года.)
Ну, или сразу говорите, что делаете не максимовичовку, а орфографию, которая была бы адекватна для украинского, но в то же время максимально близка маскальскорусскому.
Цитата: Hellerick от апреля 25, 2010, 07:23
Если начнете оптимизировать максимовичовку, то в конце концов придете к чему-то наподобие современной орфографии — что не есть интересно. Так что с отменой еров нужно быть осторожнее. (Хотя, ерами иногда пренебрегали и до реформы 1918 года.)
Ёръ — то таке дѣло. Ў кôнцѣ слôвъ ôнъ ни̂чого не означае, тому й не дивно, що ёго ôдкинули ў усѣхъ словянскихъ мовахъ. Ўтôмъ, щобъ пôдкреслити архаичнôсть цёго письма, ёръ можно й залишити ў кôнцевôй позиціи.
Цитата: Python от апреля 24, 2010, 23:24
Що жъ стосуеться ў, êи ўзагалѣ ни̂де, крôмъ «Русалки Днѣстровои», не выкорыстовували (и даремно!) — тобто, до этмологи̂чныхъ правописôвъ вона прямого стосунку не мае.
Зъ иншого боку, правописъ «Русалки Днѣстровои» — одинъ зъ найархаичнѣшихъ середъ новыхъ правописôвъ, и ў нёму можно знайти ще багато этимологи̂чных рисъ. Такъ, буква
і «Р. Дн.» досыть точно ôдповѣдае буквѣ
ô максимовичêвки. Зъ ятемъ тамъ, щоправда, плутанина —
ѣ, ê, и̂ часто позначались якъ
ѣ, рѣдше — якъ
и (пôсля голосныхъ), и ўже зовсѣмъ рѣдко — якъ
і.
Цитата: andrewsiak от апреля 16, 2010, 01:31максимовичôвка правильнѣйше тому що ўъ украиньскôй мовѣ звукъ /е/ пôсля /ч/ та передъ твердымъ приголоснымъ перейшоўъ ўъ /о/ ўъ ўсѣхъ положеньяхъ.
Є проблема. Треба зазначити якось ті «о» після шиплячих, які походять з «е», та відрізняти їх від уживаних у запозиченнях «о».
Назвѣте менѣ хочъ одне питоме украиньске слово, ўъ якому /о/ пôсля шêплячихъ походиўъ бы не зъ /е/.
«Що».
Але справа в тому, що в питомих словах «о» після шиплячих чергується з «е» та «і», а в непитомих — ні.
Цитата: andrewsiak от апреля 22, 2011, 13:01
ўъ
Пакость же.
Вы бы еще мягкие знаки после Й писали.
Цитата: Drundia от апреля 22, 2011, 13:17
«Що».
Але справа в тому, що в питомих словах «о» після шиплячих чергується з «е» та «і», а в непитомих — ні.
що < чьто.
А що заважає писати "о" пôсля шиплячихъ?
А що пишеться в словах типу «сльози»?
http://ua-etymology.livejournal.com/227764.html
:scl: Так це, виходить, пародія Осипа Маковея, а не його переконання!
Цитировать«ДЕСЯТЬ ЗАПОВѢДЕЙ ДЛЯ РУССКИХЪ ХЛОПÔВЪ»
(Русское Слово, 1899. Ч. I).
1. Будь тѣмъ, кѣмъ сотворилъ тебе Господь, т. е. русскимъ хлопомъ, а не якимъ-то украинцемъ, радикаломъ и т. д.— а не будутъ изъ тебе другіи народы смѣятися и будуть тебе поважати.
2. Если ты неписьменный, то попроси которого изъ письменныхъ людей въ громадѣ, щобы тобе кôлька разы показалъ русскіи буквы, а за двѣ — три недѣли научишся читати.
3. Если умѣешь читати, впишися въ члены Общества им. Мих. Качковского и запренумеруй собѣ газету «Русское Слово» самъ, или до спôлки съ твоими пріятелями или сосѣдами.
4. Каждой книжечцѣ и газетѣ, которую тобѣ присылаютъ или напыхають, добре придивися въ зубы. Если увидишь, що въ ней нѣть нашихъ русскихъ буквъ: Ы, Ѣ, Ъ, Ô — то знай, що она не есть правдивая русская книжка, чи газетка, но що она писана фонетикою. Въ томъ случаю разложи въ печи огонъ, кинь ю на огонь, собери хорошенько попелъ, вынеси его далеко за село, роскинь на всѣ четыре стороны свѣта и повернувши до хаты, отвори двери и окна, щобы и твоя хата прочистилась.
5. Для своей дитины, которая ходит до школы и тамъ примушена учитися изъ фонетичнои книжки, купи въ канцеляріи Общества им. Мих. Качковского правописный Букварь, щобы твоя дитина научилася изъ него познавати тѣ русскіи буквы, которыи по приказу польскихъ пановъ выкинули несгодливыи, сварливыи русины, за що они тѣшатся панскою ласкою.
6. Если тобѣ кто скаже, що ты украинецъ или радикалъ, то скажи ему: «Ты самъ дурный!»
[Осип Маковей. Слово і діло галицьких москвофілів // ЛНВ. Річник II. Т. V. Львів, 1899. Цит. за: Бабич Н. Д. Історія української літературної мови. Львів, 1993. С. 233-234.]
Шановне панство а де б можна було б скачати тексти оригінальною Максимовичівкою і її варіаціями? Якщо як пише вікі в тому ж Закарпатті нею писали аж до кінця 2 Світової то текстів мабуть лишилось чимало?
В Закарпатті писали не максимовичôвкою. Шапочку над О чомусь не ставили. :donno:
Цитата: Nekto от августа 24, 2012, 22:26
В Закарпатті писали не максимовичôвкою. Шапочку над О чомусь не ставили. :donno:
Там мабуть були особливо ярі москвофіли.
Так чи мо десь скачати?
Ну ось наприклад:
Угроруська мова (http://lingvoforum.net/index.php?topic=27906.0)
http://www.ex.ua/view_storage/430569768486
Пасибі!
Хоча це більш подібна не до карпатських діалектів а до язичія.
Особливо цікавий контраст між мовою статті і ї ї змістом
Цитата: Nekto от августа 24, 2012, 22:26В Закарпатті писали не максимовичôвкою. Шапочку над О чомусь не ставили. :donno:
Писали максимовичівкою в Закарпатті, писали (http://www.biblioteka.uz.ua/elib/hliborob.pdf).
Цитата: Pawlo от августа 25, 2012, 00:04
Пасибі!
Хоча це більш подібна не до карпатських діалектів а до язичія.
Особливо цікавий контраст між мовою статті і ї ї змістом
Молва и орѳографія — не одно͡е и то͡е жь.
Цитата: engelseziekte от августа 25, 2012, 10:05
Цитата: Nekto от августа 24, 2012, 22:26В Закарпатті писали не максимовичôвкою. Шапочку над О чомусь не ставили. :donno:
Писали максимовичівкою в Закарпатті, писали (http://www.biblioteka.uz.ua/elib/hliborob.pdf).
Дещо видозмінений варіант, що тяжіє до фонетичності (зокрема, Ѣ з'являється на місці етимологічного И).
Цитата: Python от августа 25, 2012, 10:27
Цитата: Pawlo от августа 25, 2012, 00:04
Пасибі!
Хоча це більш подібна не до карпатських діалектів а до язичія.
Особливо цікавий контраст між мовою статті і ї ї змістом
Молва и орѳографія — не одно͡е и то͡е жь.
Так я про мову і писав. Наприклад такі слова як "к". Хоча хаяти за русизми статтю яка якраз загальноросійство критикує з мого боку було б дещо абсурдним.
ЦитироватьНаприклад такі слова як "к".
Въ украинськôй ли̂тературнôй збереглося въ деякыхъ зворотахъ (напр., «къ бѣсу»).