Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Pawlo]

Ну все таки не мо не відзначити що коли рь і комуністи не повренули то не все з його широковживаністю так просто

[Lugat]

...на відміну від усіляких ґаліційських ґ. Ріжуть мову на західний манер як хочуть. 

Я, хоча й не ґаліцієць, а південянин, але вважаю, що ґ-фікація в українських книжках має провадитися так само, як ё-фікація в російських (у яких навіть проґрами такі існують по обробці тексту, у мене, до речі, є дві таких). Усюди, де в запозиченнях з інших мов стоїть «g» — має бути «ґ». А читає вже хай хто як хоче, на те й свобода вибору. Приємно читати, скажімо, у сучасних українських фантастів Авраменків книжки, де «ґ» чітко стоїть на своєму місці. А то повернули, називається, репресовану букву «ґ», а пишуть лише в жменьці випадків, сміх та й годі!

[Python]

Усюди, де в запозиченнях з інших мов стоїть «g» — має бути «ґ». А читає вже хай хто як хоче, на те й свобода вибору.

Тоді треба дві графічні літери ввести — ґ¹, що справді читається як ґ, і ґ², що могло б читатись як ґ. Інакше люди просто звикають до думки, що ґ можна читати як г завжди — та й усе. Радянське правило про проривну вимову і то краще працювало, ніж сучасне «девальвоване» Ґ, яке при вимові здебільшого ігнорують.

[DarkMax2]

штучне, книжне, мертве, політичне!
Послухайте себе! Репресована літера!!! Що це за химерне поняття?!

[Pawlo]

Як я вже тут писав воно аналогічне твердому знаку. Практично непотрібне але оскільки відмінили більшовики то їх противники  взяли це на знамено.
Моя позиція вживати факультативно тобто не важати заміну вибуховго г на звичайне помилкою.

До речі уявляю який би був страшний срач зараз якби згадувана вище відміна розрізнення м"якого і не м"якого і було б проведена вже за совку

[DarkMax2]

Краще б вони за дзіло і ксі боролися.

[Python]

Як я вже тут писав воно аналогічне твердому знаку. Практично непотрібне але оскільки відмінили більшовики то їх противники  взяли це на знамено.

Більшовики вилучили літеру, тоді як звук продовжував існувати в десятку слів, вимова яких регулювалась окремим правилом.

Моя позиція вживати факультативно тобто не важати заміну вибуховго г на звичайне помилкою.

Дивлячись де. Якщо маєте на увазі такі слова, як ґава, ґедзь чи ґрунт, заміна в них вибухового Г на звичайне при вимові вважалась помилковою навіть з точки зору радянської літературної норми.

[Python]

До речі уявляю який би був страшний срач зараз якби згадувана вище відміна розрізнення м"якого і не м"якого і було б проведена вже за совку

Для закарпатських русинів саме так і було — до приходу більшовиків вони користувались своїм правописом етимологічного типу. Навіть гірше — «непом'якшуюче І» в багатьох тамтешніх говорах вимовляється не як І, а зберігає історичне звучання — О, У чи Ü.

[Lugat]

Тоді треба дві графічні літери ввести — ґ¹, що справді читається як ґ, і ґ², що могло б читатись як ґ. Інакше люди просто звикають до думки, що ґ можна читати як г завжди — та й усе. Радянське правило про проривну вимову і то краще працювало, ніж сучасне «девальвоване» Ґ, яке при вимові здебільшого ігнорують.

Не бачу різниці між колись і тепер. Якщо дехто тоді казав на ґаву — гава, так він каже й зараз. А писати ґрамотно треба навчати. Хто багато читає — той звикне до того, де, що і як пишеться. Голандці, до речі, вимовляють «g» як щось середнє між «г» (точніше «γ») та «х», зате вони чітко знають де писати g, h чи ch, бо живуть в оточенні інших європейських мов і змалку вже вміють вільно розмовляти анґлійською, німецькою, французькою. Сам мав нагоду пересвідчитися, коли працював у фірмі в Києві у 1996-97 роках як двоє з них при мені друкували на компі листи партнерам в Україні спочатку анґлійською, потім директору якогось заводу німецькою, бо він, мовляв, німецьку знає краще; виявляється, вони ще й французьку й італійську мову непогано знали, хоча й не лінґвісти, а звичайні собі менеджери з поставок.
Якби паралельно з кирилицею в українській мові використовувалась латинка і більше було б зв'язків з Європою, то навряд чи хто б писав анігіляція як «аніґіляція», знаючи, що в латинці більш помітна різниця в написанні.

[DarkMax2]

А писати ґрамотно треба навчати.

[DarkMax2]

Голандці, до речі, вимовляють «g» як щось середнє між «г» (точніше «γ») та «х», зате

Ось і не треба тоді ґекати у грецьких та голландських (а може ще у якихось германських) запозиченнях, бо /γ/ - це білоруська г.
Тобто vlagman - флагман, а не флаґман; γραμματική - граматика, а не ґраматика, бо /γ/.

Пам'ятаю, якось на цьому форумі при обговоренні якоїсь тюркської мови вжили гарний термін: "відстійник для недозасвоєних запозичень". Ось чим є ґ. Це наша фіта. Не більше.

[Lugat]

Ось чим є ґ. Це наша фіта. Не більше.

Е нє-є-є! Це наша ё!

[Python]

Не бачу різниці між колись і тепер. Якщо дехто тоді казав на ґаву — гава, так він каже й зараз.

Різниця в тому, що кількість слів, у яких слід було вимовляти ґ, щоб почуватись грамотною людиною, була тоді цілком запам'ятовуваною. Сьогодні ж ситуація виглядає так: є секта марґіналів, які ґекають усюди й завжди, і є досить численні прихильники «традиції», у яких маргінали викликають таку відразу, що вони уникають ґекання навіть там, де грамотний радянський українець обов'язково вимовив би Ґ. А з сучасної писанини однаково не вгадаєш, де треба вимовляти те Ґ, щоб і не пропустити його там, де воно потрібне, і не виглядати як Ірина Фаріон. По суті, ріжок Ґ перетворюється на суто декоративний елемент, що не несе фонетичної функції.

[Python]

Ось чим є ґ. Це наша фіта. Не більше.

Е нє-є-є! Це наша ё!

Лише в плані плачів про репресовані літери. Різниця в тому, що Ё вимовляють частіше, ніж пишуть, тоді як Ґ частіше пишуть, ніж вимовляють.

[Lugat]

Ось і не треба тоді ґекати у грецьких та голландських (а може ще у якихось германських) запозиченнях, бо /γ/ - це білоруська г.

Ну й не ґекайте. Але якщо нам треба буде передати з голандської чиєсь ім'я, що починається з «G», скажімо Greta, латинкою, то писати його з «H» як Hreta — було б безглуздо. Отже — вживання «ґ» має бути там, де латинкою пишеться в інших мовах «g», а вже як читати — чи «ґ», чи «γ» — залежатиме від освіченості читача.

[DarkMax2]

А з сучасної писанини однаково не вгадаєш, де треба вимовляти те Ґ, щоб і не пропустити його там, де воно потрібне

Чомусь росіяни і без ґ знають як читаються слова на кшталт мягкий та Бог.

[DarkMax2]

Ось і не треба тоді ґекати у грецьких та голландських (а може ще у якихось германських) запозиченнях, бо /γ/ - це білоруська г.

Ну й не ґекайте. Але якщо нам треба буде передати з голандської чиєсь ім'я, що починається з «G», скажімо Greta, латинкою, то писати його з «H» як Hreta — було б безглуздо.

до чого тут латинка? Українська мова користується кирилицею. Українське Ц, наприклад, теж має різне походження. Натіональні кіклопи - зло! 
До речі, а Вас не турбує що Жак та Жорж мають однакову ж? Адже там J та G!!! О, горе! 

[DarkMax2]

Якби ... в українській мові використовувалась латинка

Ось звідки вітер дме.

[Python]

А з сучасної писанини однаково не вгадаєш, де треба вимовляти те Ґ, щоб і не пропустити його там, де воно потрібне

Чомусь росіяни і без ґ знають як читаються слова на кшталт мягкий та Бог.

Росіяни мають змогу зосередитись на одній мові і оволодіти нею до необхідного рівня — українці ж розпорошуються між двома-трьома мовами (а для декого українська мова взагалі друга чи, рідше, третя). Відсутність підказок на письмі для людини, що володіє мовою слабенько, неминуче виллється в дефекти вимови. Зрозуміло, що неправильні підказки нічим не кращі за їх відсутність.

[DarkMax2]

Росіяни мають змогу зосередитись на одній мові і оволодіти нею до необхідного рівня

Аффтар жжот! Росіян відрізняє лише відсутність комплексів, а де ять ставити знають українці. 
А підказки на письмі - то для дитячих підручників та вимираючих мов крайньої півночі. 

[Lugat]

...і не виглядати як Ірина Фаріон.

Цікаво буде, якщо опозиція набере більшість для сформування уряду... Вона може стати міністром освіти. Це краще ніж Табачник? 

[Python]

Ось і не треба тоді ґекати у грецьких та голландських (а може ще у якихось германських) запозиченнях, бо /γ/ - це білоруська г.

Ну й не ґекайте. Але якщо нам треба буде передати з голандської чиєсь ім'я, що починається з «G», скажімо Greta, латинкою, то писати його з «H» як Hreta — було б безглуздо. Отже — вживання «ґ» має бути там, де латинкою пишеться в інших мовах «g», а вже як читати — чи «ґ», чи «γ» — залежатиме від освіченості читача.

Українське традиційне Ґ далеко не завжди виводиться з латинського G — це може бути й видозмінене K, як у слові ґніт. Ну а Ґ з грецької γ взагалі за межами української традиції — що ж зробиш, довізантійських греків українці не застали.

[DarkMax2]

Ось і не треба тоді ґекати у грецьких та голландських (а може ще у якихось германських) запозиченнях, бо /γ/ - це білоруська г.

Ну й не ґекайте. Але якщо нам треба буде передати з голандської чиєсь ім'я, що починається з «G», скажімо Greta, латинкою, то писати його з «H» як Hreta — було б безглуздо. Отже — вживання «ґ» має бути там, де латинкою пишеться в інших мовах «g», а вже як читати — чи «ґ», чи «γ» — залежатиме від освіченості читача.

Українське традиційне Ґ далеко не завжди виводиться з латинського G — це може бути й видозмінене K, як у слові ґніт. Ну а Ґ з грецької γ взагалі за межами української традиції — що ж зробиш, довізантійських греків українці не застали.

Саме так 

[Lugat]

Якби ... в українській мові використовувалась латинка

Ось звідки вітер дме.

Добре хоч не дує!  А вашець уже, виходить, здав свій проєкт латинки в архів, чи нє? 

[Python]

...і не виглядати як Ірина Фаріон.

Цікаво буде, якщо опозиція набере більшість для сформування уряду... Вона може стати міністром освіти. Це краще ніж Табачник? 

Ну, так. Менше зло.