Яка на вашу думку була б оптимальною?
Визначте критерії оптимальності.
Наскільки я знаю, український алфавіт більший за білоруський. Можете хоч зараз писати білоруські тексти ним.
Наскількы я знаю, будь-якым алфавітом можна записаты будь-яку мову. Тількы навіщо? Яка мета?
Наколькі я ведаю, любим алфавітам можна запісаць любую мову. Толькі навошта? Якая мета?
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 10:58
Визначте критерії оптимальності.
Щоб якнайбільше зблизити дві мови. Правопис теж можна змінити.
Як мінімум вводьте ять і помѣтку ікавізма і позначайте ў як в, як у максимовôвцѣ.
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 11:59
Як мінімум вводьте ять і помѣтку ікавізма і позначайте ў як в, як у максимовôвцѣ.
б-руське ць писати як ть.
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 11:59
Як мінімум вводьте ять і помѣтку ікавізма і позначайте ў як в, як у максимовôвцѣ.
б-руське ць писати як ть.
Гета вжо нє алфавіт, гета правопис...
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 12:05
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 11:59
Як мінімум вводьте ять і помѣтку ікавізма і позначайте ў як в, як у максимовôвцѣ.
б-руське ць писати як ть.
Гета вжо нє алфавіт, гета правопис...
Знаю. Просто зауважив. Ё потрібна в алфавіті.
Правопис теж можна змінювати. Однозначно треба відходити від фонетичного письма: один замість адзін, тобто о-читається як а, на російський манер, а д - як дз, одже в багатьох випадках слова українською і білоруською писатимуться однаково.
У слові один в українській мові д тверда, а у білоруській м'яке дзь.
Тэорэтично, во украинскôй увогулѣ і мало де потрѣбная, коли писать ѣ, ô и и- на початку слôв.
Пропоную писать и (укр. і, бел. і), ы (бел. ы, укр. и), а і покинуть тôльки для слôв кшталту «літэратура».
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 15:03
Тэорэтично, во украинскôй увогулѣ і мало де потрѣбная, коли писать ѣ, ô и и- на початку слôв.
Пропоную писать и (укр. і, бел. і), ы (бел. ы, укр. и), а і покинуть тôльки для слôв кшталту «літэратура».
Ні
і - укр. і, бел. і
и - укр. и, бел і
ы - укр. и, бел ы
Якщо так буває.
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 15:35
Цитата: Demetrius от октября 10, 2012, 15:03
Тэорэтично, во украинскôй увогулѣ і мало де потрѣбная, коли писать ѣ, ô и и- на початку слôв.
Пропоную писать и (укр. і, бел. і), ы (бел. ы, укр. и), а і покинуть тôльки для слôв кшталту «літэратура».
Ні
і - укр. і, бел. і
и - укр. и, бел і
ы - укр. и, бел ы
Якщо так буває.
Ой. Я ж гето и хотѣл запропоновать, тôльки помылився. І я ще пропонôвав початковое і- на и- замѣнить.
"Хотѣл" - що з кôнцевыми л/в робытымэ?
Цитата: Krymchanin от октября 10, 2012, 17:44
"Хотѣл" - що з кôнцевыми л/в робытымэ?
В «в» переделаю. В белорусском же «ў».
Только с укр. мавпа / бел. малпа проблемы.
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
б-руське ць писати як ть.
:no: Ні в якому разі! Бо це потягне за собою написання «дзь» як «дь», що вже зовсім неможливо, посилаючись на цю причину (http://lingvoforum.net/index.php/topic,12803.msg240893.html#msg240893). :negozhe:
Похож на Младка. Ци гета ён?
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 21:31
Похож на Младка. Ци гета ён?
Ну канешне, ён :green:
Шкода, же не валодаю чешціной достатньо, аби оцѣниць увесь гумор :(
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:13
Шкода, же не валодаю чешціной достатньо, аби оцѣниць увесь гумор :(
Ну тоді слухайте переклад універсальною словенщиною, який читає Лєнка Плачкова. :green:
Яще цікаво менѣ, якой мовой тераз пишу?.. Вочевишча, добовѣ чергування робя свою цемну справу, і замѣсць українсько-бѣлоруськой віходзѣ якась невѣдома... Ци ёсць тутай хтось, хто насправдзѣ вѣда, яка то ёсць мова?.. Вѣдаю, же якась словянська, єднак не можу визначиць, яка само...
:)))
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 23:20
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:13
Шкода, же не валодаю чешціной достатньо, аби оцѣниць увесь гумор :(
Ну тоді слухайте переклад універсальною словенщиною, який читає Лєнка Плачкова. :green:
Для повного розумѣння того недостаньо, як менѣ здаєцься... :(
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:27
Для повного розумѣння того недостаньо, як менѣ здаєцься... :(
Але ж то твориво слов'янофілів Шафарика з його друзями.
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:25
Вѣдаю, же якась словянська, єднак не можу визначиць, яка само...
:)))
А шо ж инче баяти, яже тако е? Аби зрозумяло бяше. (http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif)
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 23:29
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:27
Для повного розумѣння того недостаньо, як менѣ здаєцься... :(
Але ж то твориво слов'янофілів Шафарика з його друзями.
Але ж оту гумореску написано для для чехôв :)
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 23:32
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:25
Вѣдаю, же якась словянська, єднак не можу визначиць, яка само...
:)))
А шо ж инче баяти, яже тако е? Аби зрозумяло бяше. (http://www.kolobok.us/smiles/standart/don-t_mention.gif)
Головне, жеби всѣляк мôг уразумѣць ту мову :) Але для веліх росіян та мова не зрозумѣла ежелі не в огуле, то майже в огуле :) Зѣ взгляду вôдсутносці мовной практики... :)
Цитата: Krymchanin от октября 12, 2012, 23:25
Ци ёсць тутай хтось, хто насправдзѣ вѣда, яка то ёсць мова?..
Ёсць! serge_kazak добре вѣдае сѭ мовѫ (http://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BA)! ::)
О! :) Як та мова се звець? Ци як єя звець serge_kazak? Вельми дзякую за вôдповѣдзь!
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 21:08
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
б-руське ць писати як ть.
:no: Ні в якому разі! Бо це потягне за собою написання «дзь» як «дь», що вже зовсім неможливо, посилаючись на цю причину (http://lingvoforum.net/index.php/topic,12803.msg240893.html#msg240893). :negozhe:
А мені огидне те москальсько-сябрівське цекання-дзекання.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 08:43
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 21:08
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
б-руське ць писати як ть.
:no: Ні в якому разі! Бо це потягне за собою написання «дзь» як «дь», що вже зовсім неможливо, посилаючись на цю причину (http://lingvoforum.net/index.php/topic,12803.msg240893.html#msg240893). :negozhe:
А мені огидне те москальсько-сябрівське цекання-дзекання.
Вашець ксенофоб? :o :uzhos:
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 09:23
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 08:43
Цитата: Lugat от октября 12, 2012, 21:08
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2012, 12:02
б-руське ць писати як ть.
:no: Ні в якому разі! Бо це потягне за собою написання «дзь» як «дь», що вже зовсім неможливо, посилаючись на цю причину (http://lingvoforum.net/index.php/topic,12803.msg240893.html#msg240893). :negozhe:
А мені огидне те москальсько-сябрівське цекання-дзекання.
Вашець ксенофоб? :o :uzhos:
Ні. Чому одразу так? Багато-які іноземні мови мені подобаються.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 09:34
Ні. Чому одразу так? Багато-які іноземні мови мені подобаються.
Братів, отже, не любите... :???
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 09:54
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 09:34
Ні. Чому одразу так? Багато-які іноземні мови мені подобаються.
Братів, отже, не любите... :???
Я не вірю в братерство народів. І "пан-націоналізми" не люблю. Народ народу брат, товариш, вовк.
Додати до української абетки нескладове у і "всіво ділов"
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:24
Додати до української абетки нескладове у і "всіво ділов"
воно некрасиве. краще іжицю юзати.
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:33
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 08:43
москальсько цекання-дзекання.
:o
Ви, напевно, не заходили у теми з реформування російського правопису у фонетичний бік. ::)
Та і моя сестра у Москві вмирала від сміху, коли чула слова на кшталт "плацєнце".
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 11:25
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:24
Додати до української абетки нескладове у і "всіво ділов"
воно некрасиве. краще іжицю юзати.
Це повністю суб'єктивно. Як на мене, ѵ страшніша за ў.
Цитата: Demetrius от октября 15, 2012, 11:40
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 11:25
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:24
Додати до української абетки нескладове у і "всіво ділов"
воно некрасиве. краще іжицю юзати.
Це повністю суб'єктивно. Як на мене, ѵ страшніша за ў.
Чим? Хвіст ў псує усю структуру слова, як на мене.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 11:38
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:33
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 08:43
москальсько цекання-дзекання.
:o
Ви, напевно, не заходили у теми з реформування російського правопису у фонетичний бік. ::)
Та і моя сестра у Москві вмирала від сміху, коли чула слова на кшталт "плацєнце".
Я боюсь туди захидити ;). Після того як ще до появи інтернету дізнався що в труросійській вимові є такі жахи як пітак і чістота не хотілося б нових страшних відкриттів.
Я особисто у росіян цекання не помітив. Хоча слід зазначити що поки тільки чув білоруську а не читав теж цекання не помічав.
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:44
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 11:38
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:33
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 08:43
москальсько цекання-дзекання.
:o
Ви, напевно, не заходили у теми з реформування російського правопису у фонетичний бік. ::)
Та і моя сестра у Москві вмирала від сміху, коли чула слова на кшталт "плацєнце".
Я боюсь туди захидити ;). Після того як ще до появи інтернету дізнався що в труросійській вимові є такі жахи як пітак і чістота не хотілося б нових страшних відкриттів.
Як я Вас розумію. :UU:
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:44Хоча слід зазначити що поки тільки чув білоруську а не читав теж цекання не помічав.
Отож. Ще один плюс до того, щоб змінити білоруський, як на мене, невдалий фонетичний правопис.
Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 12:53
Отож. Ще один плюс до того, щоб змінити білоруський, як на мене, невдалий фонетичний правопис.
:no: Не вийде, бо напевне вашець не бачив мого дописа (http://lingvoforum.net/index.php/topic,52774.msg1465828.html#msg1465828).
Вашець бажає лиха сусідові? :o
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 13:07
Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 12:53
Отож. Ще один плюс до того, щоб змінити білоруський, як на мене, невдалий фонетичний правопис.
:no: Не вийде, бо напевне вашець не бачив мого дописа (http://lingvoforum.net/index.php/topic,52774.msg1465828.html#msg1465828).
Вашець бажає лиха сусідові? :o
яке ж там лихо?
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:09
яке ж там лихо?
Вашець не бачив посилання в моєму посиланні? :o
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 13:16
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:09
яке ж там лихо?
Вашець не бачив посилання в моєму посиланні? :o
Моєць пішов по усьому ланцюгу та жахів не побачив.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:19
Моєць пішов по усьому ланцюгу та жахів не побачив.
Тю, та невже? Ще 3 роки й 7 з половиною місяців тому пан Рівноденник сказав народну поговірку:
ЦитироватьХіба лихо возьме литвина, щоб він не дзєкнув.
Литвинами у старовину називали білорусів, жителів Великого Князівства Литовського. І якщо вже хтось не дзєкає, то, певно, лихо вже його взяло, забув, отже, мову предків.
Цитата: Pawlo от октября 15, 2012, 11:24
Додати до української абетки нескладове у і "всіво ділов"
Ми маємо й так губно-губне «в», впроваджувати ще одне — губно-губніше? Досить з нас простого правила: «в» перед приголосними та в кінці слова читається дещо відкритіше, себто як нескладове «у». Та й усе.
Позначаємо ж ми через «й» — і йот, і «і» нескладове, та й нічого.
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 13:27
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:19
Моєць пішов по усьому ланцюгу та жахів не побачив.
Тю, та невже? Ще 3 роки й 7 з половиною місяців тому пан Рівноденник сказав народну поговірку:
ЦитироватьХіба лихо возьме литвина, щоб він не дзєкнув.
Литвинами у старовину називали білорусів, жителів Великого Князівства Литовського. І якщо вже хтось не дзєкає, то, певно, лихо вже його взяло, забув, отже, мову предків.
:fp: І це аргумент?
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:50
:fp: І це аргумент?
Ну, ваші аргументи за ў приблизно такого ж порядку...
Цитата: Demetrius от октября 15, 2012, 13:53
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:50
:fp: І це аргумент?
Ну, ваші аргументи за ў приблизно такого ж порядку...
Ні, мої трохи більш матеріальні. Наприклад, так можна зменшити кількість діакритики.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:57
Ні, мої трохи більш матеріальні. Наприклад, так можна зменшити кількість діакритики.
Турки, до речі, навіть крапку над «і» вважають діакритиком... ::)
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 14:02
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 13:57
Ні, мої трохи більш матеріальні. Наприклад, так можна зменшити кількість діакритики.
Турки, до речі, навіть крапку над «і» вважають діакритиком... ::)
Ну, а чому не можна? У греків досі тієї крапки немає.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:03
Ну, а чому не можна? У греків досі тієї крапки немає.
Зате двокрапка (себто трема) є. :uzhos:
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 14:08
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:03
Ну, а чому не можна? У греків досі тієї крапки немає.
Зате двокрапка (себто трема) є. :uzhos:
ї шо? ::) це ж стандартний знак роздільного читання - діерезис.
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка! :)
Ѵѵ [в] - Ѷѷ [і]
Іі [і] - Її [йі]
Ее [йэ] - Ёё [йо]
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Ее [йэ] - Ёё [йо]
А чим це не умляут (з німецької Umlaut — чергування голосних)? :what:
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 14:37
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Ее [йэ] - Ёё [йо]
А чим це не умляут (з німецької Umlaut — чергування голосних)? :what:
А я тут бачу таку ж етимологічну літеру, як і о з шапочкою у максимовичівці.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:45
А я тут бачу таку ж етимологічну літеру, як і о з шапочкою у максимовичівці.
Або «ó» в польській.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка!
Сначала писали над всеми i по две точки, а потом решили где писать одну точку, а где две.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка! :)
Ѵѵ [в] - Ѷѷ [і]
Іі [і] - Її [йі]
Ее [йэ] - Ёё [йо]
Синхронно вони не існували. Не плутайте синхронію з діахронією.
Цитата: Alone Coder от октября 15, 2012, 14:50
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка!
Сначала писали над всеми i по две точки, а потом решили где писать одну точку, а где две.
Знаю.
Цитата: Demetrius от октября 15, 2012, 14:53
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка! :)
Ѵѵ [в] - Ѷѷ [і]
Іі [і] - Її [йі]
Ее [йэ] - Ёё [йо]
Синхронно вони не існували.
Знаю.
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Умляут, діерезис - тут все просто та системно, а ось трема у кирилиці - ось загадка! :)
Ѵѵ [в] - Ѷѷ [і]
Іі [і] - Її [йі]
Спочатку тут діяли правила, аналогічні грецьким, трема вказувала на читання літери як самостійної, а не як частини диграфа. Ѵ читається як [в] лише в диграфах з попередньою голосною, в решті випадків — як [і], написання Ѷ вказувало саме на це. Що ж стосується І, в кирилиці диграфи з нею перетворились на лігатури й самостійні літери, у самостійній позиції (не перед голосною) І з часом була замінена на И — таким чином, у більшості випадків вона з'являлась перед голосною, зберігаючи самостійне читання, що потребувало треми (тобто, за цією логікою, слід було б писати Грецїя (самостійне читання перед голосною), але мıръ (диграф неможливий), сыръ, лıoнъ (диграфи) — однак, слів, де І була не перед голосною, лишилось мало, навіть виниклий пізніше диграф ıo замінився на ё, тому розрізнення ı/ï не мало сенсу). Сучасне написання І/і (з крапкою над малою літерою й без крапки над великою) — результат копіювання латиничних штампів. Українське розрізнення І та Ї — результат вторинного пристосування для різних звуків поширених у ХІХ ст. графічних форм.
Цитировать
Ее [йэ] - Ёё [йо]
Досить пізній новотвір, що не має зв'язку з традиційною кирилицею. Має більше спільного з німецьким умляутом, ніж із традиційною тремою.
Та знаю, знаю :)
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:45
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 14:37
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Ее [йэ] - Ёё [йо]
А чим це не умляут (з німецької Umlaut — чергування голосних)? :what:
А я тут бачу таку ж етимологічну літеру, як і о з шапочкою у максимовичівці.
Повертаючись до білоруської кирилиці, ми бачимо, що «ё» — чужа буква, яка не вказує на чергування (умляут). Існує чергування «е» з «я» в позиції перед наголошеним складом. Отут умляут і знадобився б: дзева — дзёўчына.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:06
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:45
Цитата: Lugat от октября 15, 2012, 14:37
Цитата: DarkMax2 от октября 15, 2012, 14:32
Ее [йэ] - Ёё [йо]
А чим це не умляут (з німецької Umlaut — чергування голосних)? :what:
А я тут бачу таку ж етимологічну літеру, як і о з шапочкою у максимовичівці.
Повертаючись до білоруської кирилиці, ми бачимо, що «ё» — чужа буква, яка не вказує на чергування (умляут). Існує чергування «е» з «я» в позиції перед наголошеним складом. Отут умляут і знадобився б: дзева — дзёўчына.
В білоруській мові е здебільшого перейшло у ё, тому тут складно (не в значенні важко) усе як у російській.
Чергування е/я відбуваються на місці ятя. Краще з ним щось вигадати.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:06
Повертаючись до білоруської кирилиці, ми бачимо, що «ё» — чужа буква, яка не вказує на чергування (умляут). Існує чергування «е» з «я» в позиції перед наголошеним складом. Отут умляут і знадобився б: дзева — дзёўчына.
:fp:
Ви бачете, а білоруси не бачать. Мабуть їм видніш, ні?
ё це знак наголосу в російскій - тому що ненаголошені голосни редуцируються
ё = я без наголосу - /йи/
ежей = яжей = йожей = /йижей/
ёж = /йош/ != яж || еж
Цитата: iopq от октября 16, 2012, 09:32
ё це знак наголосу в російскій - тому що ненаголошені голосни редуцируються
ё = я без наголосу - /йи/
ежей = яжей = йожей = /йижей/
ёж = /йош/ != яж || еж
Ну це якщо про москальський ізвод.
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 09:13
:fp:
Ви бачете, а білоруси не бачать. Мабуть їм видніш, ні?
Свайго жа не відаць. :)
Можам жа мы выказаць погляд замежніка на замежную для яго мову? :-[
Яшчэ адно няўдалае рашэнне: літара «й» — дыякрытык над неіснуючай літарай. Калі выбрана «і», то рацыянальным было б для ёту прызначыць «ј». Тады можна было б усе гэтыя я, ю, е выдаліць прэч. Літара «э» у такім разе не спатрэбілася б. Літару «ы» прапаную замяніць на «и».
Такім чынам, што ў нас атрымліваецца:
ЦитироватьСвајго жа нье відаць.
Можам жа ми виказаць погляд замьежніка на замьежную для яго мову?
Яшче адно нёўдалаје рашеннье: літара «й» — диякритик над ньеіснујучај літарај. Калі вибрана «і», то рациянальним било б для јоту призначиць «ј». Тади можна било б усье гетия я, ю, ё видаліць преч. Літара «е» у такім разье нье спатребілася б. Літару «ы» прапаную замяніць на «и».
До речі, вибір і у білоруській чим обумовлений? Просто "фішечька"? Аби як не у москалів? Адже, якщо писати у білоруській и, то все красиво збігається з українською та російською мовами.
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2012, 09:36
Цитата: iopq от октября 16, 2012, 09:32
ё це знак наголосу в російскій - тому що ненаголошені голосни редуцируються
ё = я без наголосу - /йи/
ежей = яжей = йожей = /йижей/
ёж = /йош/ != яж || еж
Ну це якщо про москальський ізвод.
без наголосу /йо/ = /йа/
акання жеж
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:42
Яшчэ адно няўдалае рашэнне: літара «й» — дыякрытык над неіснуючай літарай. Калі выбрана «і», то рацыянальным было б для ёту прызначыць «ј». Тады можна было б усе гэтыя я, ю, е выдаліць прэч. Літара «э» у такім разе не спатрэбілася б. Літару «ы» прапаную замяніць на «и».
Привітаннје! (Прывітаньнје?) Ја пішу гэтим вашим правапісам каб паказаць, јакі јон дренни.
Цитировать
Максім Багдановіч, «Астри»
У поўначи астри ў саду расцвілі,
Убралісја ў роси, вјёнкі заплјалі,
І сталі ружовага ранку чёкаць,
Ў вјёсјолку калјораў жиццјо убіраць.
І марилі астри ў цудоўнаму снје
Аб зјолках шаўкових, аб сонјечним днје,
І казачни крај падимаўся з іх сна, (јіх сна?)
Дзе квјети не вјануць, дзје вјечна вјёсна...
Так марилі ў шерую восень јани,
Так марилі астри і ждалі вјасни.
А ранак спаткаў іх халодним дажджом,
І вјецјер стагнаў у саду за кустом.
І ўбачилі астри, што ўкруг іх — турма,
Убачилі астри, што жиць ім — дарма,
І ўмјорлі јёни. Алје тут, јак на смјех,
Падняласја сонца, цалуючи ўсјех.
Бу
е...
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:42
Літара «э» у такім разе не спатрэбілася б.
Пазбаўляцца ад «э» — вельмі дрэнная ідэя, бо «е» ў беларускай сустракаецца зачаста: тады трэба пісаць вјецјер ці вьецьер! :uzhos:
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:42
Літару «ы» прапаную замяніць на «и».
Навошта? «Ы» хоць этымалагічная...
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:42
Літара «е» у такім разье нье спатребілася б.
Папраўка:
ЦитироватьЛітара «э» у такім разье нье спатребілася б.
Білорусам треба э як є писати, і буде щастя :)
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 09:58
Пазбаўляцца ад «э» — вельмі дрэнная ідэя, бо «е» ў беларускай сустракаецца зачаста: тады трэба пісаць вјецјер ці вьецьер! :uzhos:
Вьецьер — бо там нёма јоту.
:scl: Дльа «ў» прапанују «ѵ»:
ЦитироватьУ поѵначи астри ѵ саду расцвілі,
Убралісьа ѵ роси, вёнкі запльалі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
Ѵ вёсьолку кальораѵ жиццьо убіраць.
І марилі астри ѵ цудоѵнаму снье
Аб зьолках шаѵкових, аб соньечним днье,
І казачни крај падимаѵся з јіх сна,
Дзе квьети не вјануць, дзье вьечна вёсна...
Так марилі ѵ шерую восень јани,
Так марилі астри і ждалі вьасни.
А ранак спаткаѵ јіх халодним дажджом,
І вьецьер стагнаѵ у саду за кустом.
І ѵбачилі астри, што ѵкруг јіх — турма,
Убачилі астри, што жиць јім — дарма,
І ѵмьорлі јёни. Алье тут, јак на смьех,
Падняласьа сонца, цалуючи ѵсьех.
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 09:58
Навошта? «Ы» хоць этымалагічная...
Навошта нам гетая етимальогіја, хіба што дльа духаѵ продкаѵ? :donno:
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 10:22Для «ў» прапаную «ѵ»:
Для «ў» однозначно «в», як в українській
Цитата: Supervisor от октября 16, 2012, 10:37
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 10:22Для «ў» прапаную «ѵ»:
Для «ў» однозначно «в», як в українській
І взагалі, одразу ввести українську у білоруських школах :green:
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2012, 10:43
І взагалі, одразу ввести українську у білоруських школах :green:
:=
І заборонити російську!
Цитата: Supervisor от октября 16, 2012, 10:37
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 10:22Для «ў» прапаную «ѵ»:
Для «ў» однозначно «в», як в українській
:scl: А до речі! Українська «в» в позиції перед приголосною та в кінці слова звучить як «ў». Така ситуація і з йотом: перед приголосною та в кінці слова «й» звучить як «і нескладове». І не треба вводити окремої літери, досить просте правило.
Цікаво, а в білоруській мові є «в» перед приголосною та в кінці слова, чи тільки «ў»? :???
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 11:11
Цитата: Supervisor от октября 16, 2012, 10:37
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 10:22Для «ў» прапаную «ѵ»:
Для «ў» однозначно «в», як в українській
:scl: А до речі! Українська «в» в позиції перед приголосною та в кінці слова звучить як «ў».
Звичайні люди цього не відчувають.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 11:11
:scl: А до речі! Українська «в» в позиції перед приголосною та в кінці слова звучить як «ў». Така ситуація і з йотом: перед приголосною та в кінці слова «й» звучить як «і нескладове». І не треба вводити окремої літери, досить просте правило.
Не пройде. За ваше дз- і ц- будуть триматися менше, ніж за Ў, бо Ў в білоруській — як Ї в українській: своє,
ні в кого більше такого немає. Навіть пам'ятник літері Ў є.
Цитировать
Цікаво, а в білоруській мові є «в» перед приголосною та в кінці слова, чи тільки «ў»? :???
У власних словах ніби немає. Зато ось що нагуглилося: https://encrypted.google.com/search?hl=en&q=%22%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%22
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 13:07
Навіть пам'ятник літері Ў є.
Нацдурня та шароваршина. Сенс національного алфавіту не в унікальних літерах, а в зручності відображення мови.
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2012, 13:18
Нацдурня та шароваршина. Сенс національного алфавіту не в унікальних літерах, а в зручності відображення мови.
Ололо, ви так кажете, ніби Ваші заміни можуть зробити правопис зручнішим для використання. :no:
А взагалі, невже Ви не розумієте, що білоруська мова в сучасному світі — це виключно «нацдурня та шароварщина»? Якщо відкинути «нацдурню», то білоруською мовою не розмовлятиме майже ніхто.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 09:06
Повертаючись до білоруської кирилиці, ми бачимо, що «ё» — чужа буква, яка не вказує на чергування (умляут).
Хіба? В ненаголошеній позиції білоруське ё переходить у е, як і російське.
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 13:34
Якщо відкинути «нацдурню», то білоруською мовою не розмовлятиме майже ніхто.
І це жахливо. Сподіваюся, що наша ще до цього не докотилася.
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 13:07
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 11:11
Цікаво, а в білоруській мові є «в» перед приголосною та в кінці слова, чи тільки «ў»? :???
У власних словах ніби немає. Зато ось що нагуглилося: https://encrypted.google.com/search?hl=en&q=%22%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%22
Отже, можемо, як в українській мові, залишити одне «в», але ввести правило читання перед приголосною та в кінці слова. Іноземні запозичення не враховуємо. :???
Цитата: Python от октября 16, 2012, 13:38
Хіба? В ненаголошеній позиції білоруське ё переходить у е, як і російське.
Дякую, не знав. Думав, що тільки в «я». :-[
Ну тоді навіть краще — вилучимо «ё» взагалі та стилізуємо під драгоманівку.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 13:51
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 13:07
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 11:11
Цікаво, а в білоруській мові є «в» перед приголосною та в кінці слова, чи тільки «ў»? :???
У власних словах ніби немає. Зато ось що нагуглилося: https://encrypted.google.com/search?hl=en&q=%22%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%22
Отже, можемо, як в українській мові, залишити одне «в», але ввести правило читання перед приголосною та в кінці слова. Іноземні запозичення не враховуємо. :???
В українській w не окрема фонема, а у білоруській?
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 13:52
Ну тоді навіть краще — вилучимо «ё» взагалі та стилізуємо під драгоманівку.
Такім чинам, мајем наступнују вьерсіју нашај мадернізацијі:
ЦитироватьУ повначи астри в саду расцвілі,
Убралісьа в роси, вьанкі запльалі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
В вьасьолку кальорав жиццьо убіраць.
І марилі астри в цудовнаму снье
Аб зьолках шавкових, аб соньечним днье,
І казачни крај падимався з јіх сна,
Дзе квьети не вјануць, дзье вьечна вьасна...
Так марилі в шерую восень јани,
Так марилі астри і ждалі вьасни.
А ранак спаткав јіх халодним дажджом,
І вьецьер стагнав у саду за кустом.
І вбачилі астри, што вкруг јіх — турма,
Убачилі астри, што жиць јім — дарма,
І вмьорлі јани. Алье тут, јак на смьех,
Падняласьа сонца, цалуючи всьех.
Десцендерофобия?
Треба так, щоб довести кількість м'яких знаків до максимуму та зменшити кількість десцендерів:
Цитировать
У повначи астри в саду расьцьвілі,
Убралісьа в роси, вьанкі запльалі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
В вьасьолку кальорав жицьцьо убіраць.
І марилі астри в цудовнаму сьнье
Аб зьолках шавкових, аб соньечним днье,
І казачни краь падимався з ьіх сна,
Дзе квьети не вьануць, дзье вьечна вьасна...
Так марилі в шерую восень ьани,
Так марилі астри і ждалі вьасни.
А ранак спаткав ьіх халодним дажджом,
І вьецьер стагнав у саду за кустом.
І вбачилі астри, што вкруг ьіх — турма,
Убачилі астри, што жиць ьім — дарма,
І вмьорлі ьани. Алье тут, ьак на смьех,
Падняласьа сонца, цалуючи всьех.
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 14:33
Треба так, щоб довести кількість м'яких знаків до максимуму та зменшити кількість десцендерів:
Цитировать
У повначи астри в саду расьцьвілі,
Убралісьа в роси, вьанкі запльалі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
В вьасьолку кальорав жицьцьо убіраць.
І марилі астри в цудовнаму сьнье
Аб зьолках шавкових, аб соньечним днье,
І казачни краь падимався з ьіх сна,
Дзе квьети не вьануць, дзье вьечна вьасна...
Так марилі в шерую восень ьани,
Так марилі астри і ждалі вьасни.
А ранак спаткав ьіх халодним дажджом,
І вьецьер стагнав у саду за кустом.
І вбачилі астри, што вкруг ьіх — турма,
Убачилі астри, што жиць ьім — дарма,
І вмьорлі ьани. Алье тут, ьак на смьех,
Падняласьа сонца, цалуючи всьех.
Нье, јоти треба залишити:
ЦитироватьУ повначи астри в саду расьцьвілі,
Убралісьа в роси, вьанкі запльалі,
І сталі ружовага ранку чакаць,
В вьасьолку кальорав жицьцьо убіраць.
І марилі астри в цудовнаму сьнье
Аб зьолках шавкових, аб соньечним днье,
І казачни крај падимався з јіх сна,
Дзе квьети не вьануць, дзье вьечна вьасна...
Так марилі в шерую восень јани,
Так марилі астри і ждалі вьасни.
А ранак спаткав јіх халодним дажджом,
І вьецьер стагнав у саду за кустом.
І вбачилі астри, што вкруг јіх — турма,
Убачилі астри, што жиць јім — дарма,
І вмьорлі јани. Алье тут, јак на смьех,
Падняласьа сонца, цалујучи всьех.
Так навіть крашче! Јака чудова і мјака білоруська мова! ;up:
Підкину ще ідею для спільної абетки, узявши за основу винахід наших балканських братів (http://www.typonine.com/fonts/font-library/balkan-sans/):
(http://www.typonine.com/assets/balkanretinaabout_3.jpg)
Зам(і/е)с(т/ц)ь к(и/і)р(и/і)л(и/і)ц(і/ы) й ла(т/ц)(и/і)н(и/і)ц(і/ы) в(і/а)зьм(і/е)мо б(і/е)л(о/а)рус(ь/)ку й українс(ь/)ку к(и/і)р(и/і)л(и/і)ц(ю/у) сучасн(о/а)г(о/а) зразка. Зв(и/ы)чайн(о/а), (ві/а)дп(о/а)в(і/е)дн(о/а)с(т/ц)і м(і/е)ж наш(и/ы)м(и/і) алфавітам(и/і) менш (о/а)дн(о/а)значн(і/ы), т(о/а)му паралельн(о/а) існува(т/ц)(и/і)му(т/ц)ь літ(е/а)р(и/ы) для кожн(о/а)(ї/й) м(о/а)жл(и/і)в(о/а)(ї/й) пар(и/ы) літ(е/а)р.
На малюнку більше розбіжностей, ніж збігів.
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 11:11
Цитата: Supervisor от октября 16, 2012, 10:37
Цитата: Lugat от октября 16, 2012, 10:22Для «ў» прапаную «ѵ»:
Для «ў» однозначно «в», як в українській
:scl: А до речі! Українська «в» в позиції перед приголосною та в кінці слова звучить як «ў». Така ситуація і з йотом: перед приголосною та в кінці слова «й» звучить як «і нескладове».
Ну теорія. А в житті більшвсть українців активно фекає в то місці
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2012, 13:42
Цитата: Demetrius от октября 16, 2012, 13:34
Якщо відкинути «нацдурню», то білоруською мовою не розмовлятиме майже ніхто.
І це жахливо. Сподіваюся, що наша ще до цього не докотилася.
Поки ні але Табачник і Янукович стараються. :(
Цитата: DarkMax2Та і моя сестра у Москві вмирала від сміху, коли чула слова на кшталт "плацєнце".
В Москві? Странно.
[пълац'э́нцы](чи [пълац'э́нцъ]) жеж.
Цитата: Pawlo
Я боюсь туди захидити ;). Після того як ще до появи інтернету дізнався що в труросійській вимові є такі жахи як пітак і чістота не хотілося б нових страшних відкриттів.
Я особисто у росіян цекання не помітив. Хоча слід зазначити що поки тільки чув білоруську а не читав теж цекання не помічав.
Таки [ч'истата́]. Я теж здивувався, коли (від ДаркМакса начебто) дізнався, що на Україні не íкають :eat:
Цитата: Artiemij от октября 16, 2012, 23:13
Цитата: DarkMax2Та і моя сестра у Москві вмирала від сміху, коли чула слова на кшталт "плацєнце".
В Москві? Странно.
[пълац'э́нцы](чи [пълац'э́нцъ]) жеж.
Ну це я в межах української графіки написав та ще через призму українського сприйняття.
Цитата: Artiemij от октября 16, 2012, 23:13
Цитата: Pawlo
Я боюсь туди захидити ;). Після того як ще до появи інтернету дізнався що в труросійській вимові є такі жахи як пітак і чістота не хотілося б нових страшних відкриттів.
Я особисто у росіян цекання не помітив. Хоча слід зазначити що поки тільки чув білоруську а не читав теж цекання не помічав.
Таки [ч'истата́]. Я теж здивувався, коли (від ДаркМакса начебто) дізнався, що на Україні не íкають :eat:
А що в цьому дивного?
А я из Запорожья и страшно и́каю
Цитата: iopq от октября 17, 2012, 10:32
А я из Запорожья и страшно и́каю
Говорите чистота вместо частота? Ищё вместо ещё?
Цитата: DarkMax2 от октября 17, 2012, 10:35
Цитата: iopq от октября 17, 2012, 10:32
А я из Запорожья и страшно и́каю
Говорите чистота вместо частота? Ищё вместо ещё?
страшно швакаю тоже
чъстата
йищо
Цитата: DarkMax2 от октября 17, 2012, 09:25
А що в цьому дивного?
Ну, кому як. Я вважав, що українська руська від російскої відрізняється тільки вимовою г та звуком а на місці шви.
Цитата: iopq от октября 17, 2012, 10:41
Цитата: DarkMax2 от октября 17, 2012, 10:35
Цитата: iopq от октября 17, 2012, 10:32
А я из Запорожья и страшно и́каю
Говорите чистота вместо частота? Ищё вместо ещё?
страшно швакаю тоже
чъстата
йищо
А у нас чястота, честоте. Так мне кажется.
Лично моё субъективное мнение: не жалуют у нас верхний подъем: западноукраинское обилие высокого і или российское ы может резать уши.
Он які війни у Вікі через відкіт/відкат.
Цитата: Artiemij от октября 17, 2012, 15:19
Я вважав, що українська руська від російскої відрізняється тільки вимовою г та звуком а на місці шви.
Російська мова України далеко не завжди з фрикативним Г — кияни, наприклад, намагаються його уникати (хоча й постійно збиваються). Російський акцент кияни легко відрізняють від свого за іншими особливостями вимови (наприклад, за скороченням/розтягуванням голосних).
Цитата: Python от октября 17, 2012, 15:40
(наприклад, за скороченням/розтягуванням голосних).
Так. Довга голосна перед наголошеним складом.
Цитата: Python от октября 17, 2012, 15:40
(хоча й постійно збиваються)
Ибо притворство. Фэ.
Цитата: Python от октября 17, 2012, 15:40фрикативним Г — кияни, наприклад, намагаються його уникати (хоча й постійно збиваються).
Дуже кумедно спостерігати, коли якась *** із репаного селя старанно вимовляє Ґ, штокає і какає.
Повністю згоден, але давайте без інтимних подробиць — діти цей форум теж можуть читати. — Python
ЦитироватьПовністю згоден, але давайте без інтимних подробиць — діти цей форум теж можуть читати. — Python
Діти? Тут?
Цитата: Artiemij от октября 17, 2012, 15:19
Ну, кому як. Я вважав, що українська руська від російскої відрізняється тільки вимовою г та звуком а на місці шви.
Можна ще додати вимову «щ» як «шч» або «шчь», «ы» як українського «и» (читав колись російською мовою підручники чеської мови і думав, що чеське «y» читається як «і», тепер маю змогу дивитися чеські фільми і чую — звичайне українське «и»).
Цитата: Lugat от октября 18, 2012, 09:55
]
Можна ще додати вимову «щ» як «шч» або «шчь»,
Так шчь це російське щ і є
Цитата: Pawlo от октября 18, 2012, 11:00
Так шчь це російське щ і є
шшь у них. Тому і хочуть деякі замінити щ на шь.
єш шші нє рапшші :wall:
Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2012, 11:01
Цитата: Pawlo от октября 18, 2012, 11:00
Так шчь це російське щ і є
шшь у них. Тому і хочуть деякі замінити щ на шь.
Це мабуть якась сучасна редукція бо початково точно було шчь. І я коли по російськи говорю його вимовляю. І потім чого тоді у рсоіян така велика проблема сказати слова типу наші чи гроші? Вони ж там об те шь спотикаються як можуть.
Это азаровский синдром :) Напишите им хрощи - прочитают :)
Цитата: Pawlo от октября 18, 2012, 11:23
Це мабуть якась сучасна редукція бо початково точно було шчь. І я коли по російськи говорю його вимовляю. І потім чого тоді у рсоіян така велика проблема сказати слова типу наші чи гроші? Вони ж там об те шь спотикаються як можуть.
Коли Пан розмовляв з росіянами, як він міг не помітити шьекання?
Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2012, 11:01
шшь у них. Тому і хочуть деякі замінити щ на шь.
Не у всіх позиціях. ИМХО, в слові щи таке же [ш'ш'], як [нн] в "у́мственный" :no:
Цитата: Artiemij от октября 18, 2012, 15:06
[
Коли Пан розмовляв з росіянами, як він міг не помітити шьекання?
Чомусь не помічав. При тому що рідні є звідти. А ось тверде ч часто у мові деяких співвітчизників і деяких білорусів іноді здавалось як ш.
Хтось вже писав текст білоруською мовою з українською абеткою? Можна подивитися на результат?