Історична фонологія

[andrewsiak]

Читаю зараз "Історичну фонологію української мови" Шевельова. Дуже рекомендую цю монографію всім, хто цікавиться виникненням української мови від найдавніших часів! Я просто у захваті! Розвиток кожного звука докладно простежується від самих перших пам'яток!
Я придбав цю книгу по Інтернету в харківському видавництві Acta, і вважаю, що ті 70 гривень, що я за неї заплатив - то є просто знущання з величезної праці (більше 1000 сторінок   ), яку Шевельов писав більше 10 років! Я особисто дуже вдячний авторові, і дуже шкода, що його вже немає з нами...
Єдине застереження: монографія досліджує розвиток саме фонології, і не торкається розвитку лексики та морфології. Якщо ви можете підказати подібні монографії щодо цих двох (і де їх придбати) - буду дуже вдячний  

[savo]

Тепер почитати цю працю зможе більше людей. Нарешті, доцифрував:
Ю. Шевельов "Історична фонологія української мови"

Окремим файлом – мапи.

Крім того, можливо, загал зацікавить іще ця річ.

[Conservator]

Тепер почитати цю працю зможе більше людей. Нарешті, доцифрував:

У квітні віддав за неї 170 грн (така наразі видавнича ціна в Акті). На папері все'дно мати приємніше.

Крім того, можливо, загал зацікавить іще ця річ.

Ай-я-яй! Широкий загал може цю річ придбати за 10 грн у вид-ві, в якому я працюю, наклад досі не розійшовся.

[savo]

На папері все'дно мати приємніше.

Однозначно. А хто не може собі того дозволити, можливо, скористається електронною версією.

Ай-я-яй! Широкий загал може цю річ придбати за 10 грн у вид-ві, в якому я працюю, наклад досі не розійшовся.

Що ж, хтось так і зробить. Утім я особисто вдячний тим, хто збільшує обсяг наукової літератури на такий копил в електронному вигляді в Інтернеті. Скажімо, друзі в Росії радо скористалися з того посилання.

[Drundia]

Мда, книжка просто потуженна.

[piton]

Щоправда, усіх цих "україських" рис лише дві, а саме чергування u:v та v< l у давньоукраїньских сполуках типу CъlC, вiднаходяться в усіх українських діалектах;та оскільки, як було зазначено, вони є спiльними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов'янських.

Из предисловия..
Обычно говорят, что это-де политический вопрос, язык-диалект, но здесь очевидно, что это всего лишь равонамовская теория множеств. Лучше бы назвали иследованием некоторых диалектов юга России.

[Artemon]

Северного Причерноморья.

[Nekto]

Щоправда, усіх цих "україських" рис лише дві, а саме чергування u:v та v< l у давньоукраїньских сполуках типу CъlC, вiднаходяться в усіх українських діалектах;та оскільки, як було зазначено, вони є спiльними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов'янських.

Из предисловия..
Обычно говорят, что это-де политический вопрос, язык-диалект, но здесь очевидно, что это всего лишь равонамовская теория множеств. Лучше бы назвали иследованием некоторых диалектов юга России.

Тьфу!  Новый вид троллинга: зайти по ссылке, прочесть первый попавшийся абзац и даже не врубившись к чему это, начинать разводить хвилосохвию...
То, что данный абзац относится к праславянским временам, когда "праукраинский" диалект выделить сложно или вообще невозможно, Питона не интересует.

[Drundia]

А хіба в білорусів нема нічого свого унікального, відмінного від українського?

[Alone Coder]

В праукраинском г фрикативное. Шевелёв все доказательства этого выворачивает наизнанку. Достаточно просто почитать факты, которые он приводит, и не читать его комментарии.

[Drundia]

В праукраинском г фрикативное. Шевелёв все доказательства этого выворачивает наизнанку. Достаточно просто почитать факты, которые он приводит, и не читать его комментарии.

У Шевелёва офигенная аргументация. А, вы, быть может, в те времена жили и лучше знаете?

[Alone Coder]

Фрикативное г прослеживается с самых первых документов. Это факт. Вся южнорусская книжность (и даже немного новгородская, где киевляне тоже побывали) несёт следы этого г: http://orthowiki.kalan.cc/wiki/Г_фрикативное#Древнерусский язык . Это также совпадает с географией современных говоров (см. распространение фрикативного г по ДАРЯ).

[Drundia]

И скаыте мне, чато вы в речи теряете фрикатиные зуки?

[Alone Coder]

Надеюсь, не нужно объяснять, почему -ги- могло писаться как -и-.

[Drundia]

Спутывание [g] с гортанной смычкой?

[Alone Coder]

Спутывание г'и c jи.

[Drundia]

Неубедительно. Да и в те времена было ещё «гы». Вероятно как такового г'и в украинском и не было в сомнительные времена перехода.

[Alone Coder]

Самые древние свидетельства - на мену г/х, кроме "реина", в котором никогда не было "гы". Между прочим, сам переход гы>ги диалектен. Например, у Николая Караченцова он не произошёл.

[Drundia]

Самые древние свидетельства - на мену г/х, кроме "реина", в котором никогда не было "гы".

Приводя лишь путание г/х трудно что-либо утверждать. Нужно сравнить с другими спутываниями. Насколько часто спутывают буквы вообще, и какие, насколько распространено спутывание звонких и глухих? Вырванное из контекста написание «х» вместо «г» ничего не доказывает.

[Alone Coder]

т/д и с/з, например, не путали.

[Drundia]

т/д и с/з, например, не путали.

«т» не путали с «с», или с «д»?

Ни «т» ни «д» не должны леницировать в «с» или «з», скорее в тету и дельту. А вот если не путали звонкие с глухими, то надо бы объяснить почему это происходило только с г—х.

[Alone Coder]

Я в своё время внимательно просмотрел несколько томов древнерусской макулатуры, и нигде "т" не путали с "д", "с" с "з", "ш" с "ж". А вот "г" с "х" путать ой как любили. А знаете, почему? Потому что в паре чтец-писец не обязательно оба были носителями одного диалекта.

[Conservator]

нигде "т" не путали с "д", "с" с "з"

Уверены? Я, вроде, встречал.

[Alone Coder]

Максимум замечал в-ф в слове "Тверь".

[Drundia]

Я в своё время внимательно просмотрел несколько томов древнерусской макулатуры, и нигде "т" не путали с "д", "с" с "з", "ш" с "ж". А вот "г" с "х" путать ой как любили. А знаете, почему? Потому что в паре чтец-писец не обязательно оба были носителями одного диалекта.

Может потому что вы искали прежде всего г/х?
Откуда известно что были отдельные чтецы и писцы?
Есть ли систематические спутывания «г» с «к»?