Чм існує все ж в українській мові палаталізація "в" та ін. губних приголосних?

[Sirko]

Або-або. Не може, і помʼякшити, і перетворитися.
[bj]->[b'j]->[b^l']->[bl']

[Drundia]

Може. Що заважає?

[Sirko]

Нема апроксиманту, нема й помʼякшення. Сама палаталізація ґрунтується на спрощенні вимови. А шлях bj->bjlj є її ускладненням. З однієї халепи у дві інші. До того ж, як мені видається, вимовити b'l' взагалі неможливо, обовʼязково би зʼявився вставний голосний, як ото кажуть іноземці: рубїль, купїлю.

[iopq]

вимовити b'l' взагалі неможливо

а в русском можно
рубля [rub'l'a]

[Drundia]

Як це нема, а l' — не апроксимант? Чому ж ускладнення, припускається, що інші приголосні подвоїлися, тому що була взаємна асиміляція, для губних така асиміляція мала особливий результат. Щодо неможливості, то в мене в мене в російських «рубля», «куплю» є пом'якшення губних. Не таке сильне як у «рыбе», але й не зовсім нема як у «рыба». Тоді як у слові «рубль» йдеться про складність вимови сонанта після шумного приголосного в кінці слова.

[Sirko]

вимовити b'l' взагалі неможливо

а в русском можно
рубля [rub'l'a]

В IPA-транскрипции рубль и рубли звучат так: [rublʲ], мн. ч. [rʊbˈlʲi].
В слове рубли знак после b указывает на ударный слог. Палатализации б нет.

[iopq]

вимовити b'l' взагалі неможливо

а в русском можно
рубля [rub'l'a]

В IPA-транскрипции рубль и рубли звучат так: [rublʲ], мн. ч. [rʊbˈlʲi].
В слове рубли знак после b указывает на ударный слог. Палатализации б нет.

я говорю что [rʊbʲlʲi] вполне возможно

[Sirko]

Чому ж ускладнення, припускається, що інші приголосні подвоїлися, тому що була взаємна асиміляція, для губних така асиміляція мала особливий результат.

Подвоєння відбулося внаслідок регресивної асиміляції сполучень палаталізований приголосний+j, що виникли після занепаду зредукованого : судія -> суддя — [суд'ijа] ->[суд'jа] ->[суд'д'а], [суд':а]
Спрощення очевидне: d^jij->d^j:
Нажаль, це жодним чином не стосується губних приголосних. Бо редукованого [і] після них не було.

[Drundia]

Так єри однаково занепали. Ідеться про йотизацію, де припускають подвоєння — якщо було подвоєння, то саме взаємна асиміляція. З губними та «р» після занепаду єрів було те саме, що з іншими, але асиміляція там не відбулася.

[Pawlo]

Як це нема, а l' — не апроксимант? Чому ж ускладнення, припускається, що інші приголосні подвоїлися, тому що була взаємна асиміляція, для губних така асиміляція мала особливий результат. Щодо неможливості, то в мене в мене в російських «рубля», «куплю» є пом'якшення губних. Не таке сильне як у «рыбе», але й не зовсім нема як у «рыба». Тоді як у слові «рубль» йдеться про складність вимови сонанта після шумного приголосного в кінці слова.

В мене зовсім нема. Я часто асимілюю наприклад в шість або незалежність але в Рублі м"яке б то страшно
Хоча вимовити його я можу.

[DarkMax2]

Професор Ю. Карпенко у посібнику ,,Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови"(1996 р.), використовуючи як мінімальні пари іншомовні слова, у яких згідно з чинним правописом, але всупереч українській вимові, відсутній апостроф, намагається довести, що в українській мові є м'які губні приголосні. Пор.: реву – ревю, бурка – бюрка, базі – бязі.

ІМХО, там глайди/дифтонги.

[Python]

Реву та ревю, безумовно, відрізняються. А от чи відрізняється ревю від рев'ю — дуже під питанням.

[DarkMax2]

Нема там м'якого «вь» — навіть просто «сьвйато» ближче до правди.

сумніваюсь чи вимова з трьома приголосними є достатньо поширеною. Та навіть тоді [ˈsʲʋʲjɑ̈to̞].

А я навпаки заперечую м'якість там. Саме такий сенс був у цьому записі.

ˈsʲʋʲɑtɔ

Я б записав слово як [ˈsʲʋi̯ɑtɔ].

[Paul Berg]

Хочете сказати, що спеціяльно для [ʋ] язик здійснює додаткову артикуляцію, опускаючись між двома "м'якими" приголосними?

[R]

Такі слова як деревяний, мясо чув або з чіткими йа або деревляний, мнясо.
Свято чув як сьвато, сьвæто і сьвето.

[R]

Святковий, святкувати тільки як свйатковий, свйаткувати.

[DarkMax2]

Хочете сказати, що спеціяльно для [ʋ] язик здійснює додаткову артикуляцію, опускаючись між двома "м'якими" приголосними?

Язик до чого, коли мова про губну (губно-зубну чи губно-губну - без різниці)?

[DarkMax2]

До речі, саме через таке своє сприйняття пропонував передавати китайське [ɕɥɛn] як свянь.

[Paul Berg]

Загалом, в українській мові м'які губні приголосні перед /a/, /o/, /u/ зазнають закономірне розщеплення /Lʲ/ -> /LJ/. Проте, є два певні випадки коли воно не може реалізуватись фонетично
1) коли перед губним стоїть м'який приголосний /CʲLʲ/ (бо сполуки /CʲJ/ не характерні для української мови). Наприклад: свято, цвях, цвьохкати,тьмяний і т. д.
2) коли є збіг трьох приголосних /CCLʲ/. Приклади: різдвяний, морквяний.

[DarkMax2]

Не бачу різниці між двома випадками.
До речі, у мене, здається, різьsьвіаний та морьквіаний.

[DarkMax2]

зд+ь > зьдзь
Навіть у книжки потрапляє

[R]

різьsьвіаний та морьквіаний.

Ять?

[Paul Berg]

Таки не для всіх відсутність йота є очевидною

[DarkMax2]

Угу, у багатьох мавп'ячий тощо. Є тенденція до чіткого йоту.

[Paul Berg]

Ющук