[ɦ] vs [g]

[Elischua]

Особисто я до 22-х років ьи сприймав як варіацію і. У нас взагалі і не така висока як на заході. Західна і мене навіть трохи дратує.

Прости, но у тебя в самом деле всё набекрень - именно "высокий" "чем выше" /i/ и есть, и должен быть тот настоящий украинский звук для соответствующей фонемы, если это напр. "сiсти". Пониженная артикуляция " i " вообще неприемлема для украинского языка, мне кажется даже с учётом диалектных мен.

Знач моя україномовна бабуся не тру-українка.

Если она из околополесья, то у неё может быть тру-украинское пониженное " i ", но в безударных слогах. Да и не всякое " i " должно быть высоким/повышенным в украинском.

[Python]

Только лучше вместо «ьи/йи» — «ӥ» (по аналогии с «ї»), а вместо «ьо/йо» — «ё» (либо «ө»).

Теж варіант. Хоча зміна алфавіту тягне за собою деякі технічні труднощі.

[DarkMax2]

Жах, радянські недолітери у мову...

[Artiemij]

Артемій, це Ви чисто графічно будуєте. Йи є лише варіацією ї.

Тем лучше. Тогда даже «ӥ» не нужна:

а	о	у	и	е	і (несмягчающая)
я	ё	ю	_	є	ї (смягчающая, йотирующая)

[DarkMax2]

Якщо вводити ё, то тільки як у російській: лёдо́вий, проте Нью-Йорк. Я не проти.
А тверда і не у всіх є. Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

[Python]

транскрипція ж є

Половина МФА для нас є ієрогліфами, а загальноприйнята «шкільна транскрипція» здебільшого не дає більшої фонетичної деталізації, ніж запис звичайною орфографією — лише спосіб запису змінюється. Оптимальним варіантом мені здається введення додаткових позначень у звичайну орфографію (напр., той же наголос, який можна писати, а можна й не писати, лишаючи при цьому в спокої спосіб запису слова, без непотрібних перетворень я на йа).

[DarkMax2]

транскрипція ж є

Половина МФА для нас є ієрогліфами, а загальноприйнята «шкільна транскрипція» здебільшого не дає більшої фонетичної деталізації, ніж запис звичайною орфографією — лише спосіб запису змінюється. Оптимальним варіантом мені здається введення додаткових позначень у звичайну орфографію (напр., той же наголос, який можна писати, а можна й не писати, лишаючи при цьому в спокої спосіб запису слова, без непотрібних перетворень я на йа).

Шкільна МОЖЕ передати, що нам треба! [син'ий]

[Wolliger Mensch]

Артемій, це Ви чисто графічно будуєте. Йи є лише варіацією ї.

Тем лучше. Тогда даже «ӥ» не нужна:

а	о	у	и	е	і (несмягчающая)
я	ё	ю	_	є	ї (смягчающая, йотирующая)

Та ні же. Ось так треба:

а	о	у	и	е
я ['а/йа]	ё ['о/йо]	ю ['у/йу]	і ['и/йи]	є ['е/йе]

Усе рівно, складно та гарно.

[Python]

А тверда і не у всіх є. Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

Тверда/м'яка легко виводиться з етимології І та властивостей конкретної приголосної. Знаючи додатково російську чи будь-яку іншу слов'янську мову, в більшості випадків можна визначити, де пом'якшення є, а де його нема.

[DarkMax2]

Артемій, це Ви чисто графічно будуєте. Йи є лише варіацією ї.

Тем лучше. Тогда даже «ӥ» не нужна:

а	о	у	и	е	і (несмягчающая)
я	ё	ю	_	є	ї (смягчающая, йотирующая)

Та ні же. Ось так треба:

а	о	у	и	е
я ['а/йа]	ё ['о/йо]	ю ['у/йу]	і ['и/йи]	є ['е/йе]

Усе рівно, складно та гарно.

Майже Так піде тільки фанатам "иншого".

[DarkMax2]

А тверда і не у всіх є. Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

Тверда/м'яка легко виводиться з етимології І та властивостей конкретної приголосної. Знаючи додатково російську чи будь-яку іншу слов'янську мову, в більшості випадків можна визначити, де пом'якшення є, а де його нема.

І знову не підходить для загалу Я знаю, що Ви любите етимологічний правопис. Але не вірю, що наш народ можна змусити думати про етимологію.

[Python]

Шкільна МОЖЕ передати, що нам треба! [син'ий]

[шкіл'на́ транскри́пц'ійа — знушча́н:'а з оче́й]

[DarkMax2]

Шкільна МОЖЕ передати, що нам треба! [син'ий]

[шкіл'на́ транскрипц'ійа — знушча́н:'а з оче́й]

Будь-яка транскрипція така. МФА теж. Для орфоепічних словників піде.

[Python]

А тверда і не у всіх є. Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

Тверда/м'яка легко виводиться з етимології І та властивостей конкретної приголосної. Знаючи додатково російську чи будь-яку іншу слов'янську мову, в більшості випадків можна визначити, де пом'якшення є, а де його нема.

І знову не підходить для загалу Я знаю, що Ви любите етимологічний правопис. Але не вірю, що наш народ можна змусити думати про етимологію.

В такому разі, фонетичні деталі лишається тільки вчити в процесі читання (для чого, власне, й потрібне це доповнення до орфографії).

[Artiemij]

Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

По сравнению с российскими гаданиями а/о/ы/е/_ — енти ваши потенциальные і/ї — детский лепет

[Python]

Шкільна МОЖЕ передати, що нам треба! [син'ий]

[шкіл'на́ транскрипц'ійа — знушча́н:'а з оче́й]

Будь-яка транскрипція така. МФА теж. Для орфоепічних словників піде.

Завдяки майже однаковим позначенням м'якості та напівпом'якшення, людина з неідеальним зором, читаючи такі словники, ризикує отримати й неідеальну вимову.

[DarkMax2]

Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

По сравнению с российскими гаданиями а/о/ы/е/_ — енти ваши потенциальные і/ї — детский лепет

В нас ще є и/е гадання 

[DarkMax2]

А тверда і не у всіх є. Більшості доведеться гадати яка ж з і пом'якшуюча.

Тверда/м'яка легко виводиться з етимології І та властивостей конкретної приголосної. Знаючи додатково російську чи будь-яку іншу слов'янську мову, в більшості випадків можна визначити, де пом'якшення є, а де його нема.

І знову не підходить для загалу Я знаю, що Ви любите етимологічний правопис. Але не вірю, що наш народ можна змусити думати про етимологію.

В такому разі, фонетичні деталі лишається тільки вчити в процесі читання (для чого, власне, й потрібне це доповнення до орфографії).

Вчити мови носіїв мови. Мало нам ґ-політичного маркера, так ще буде ї-соціальний.

[Artiemij]

Та ні же. Ось так треба:

а	о	у	и	е
я ['а/йа]	ё ['о/йо]	ю ['у/йу]	і ['и/йи]	є ['е/йе]

Усе рівно, складно та гарно.

Так у них же вроде в начале слова возможны и «и»[ɪ], и «і», и «ї»[ji], не?

[DarkMax2]

Та ні же. Ось так треба:

а	о	у	и	е
я ['а/йа]	ё ['о/йо]	ю ['у/йу]	і ['и/йи]	є ['е/йе]

Усе рівно, складно та гарно.

Так у них же вроде в начале слова возможны и «и»[ɪ], и «і», и «ї»[ji], не?

В лит.норме слов на и... я только одно знаю - Ирій.
Борцы с советским прошлым инший ещё говорят. Вроде всё.

[Artiemij]

В нас ще є и/е гадання 

А у кого их нет?

[Python]

Вчити мови носіїв мови. Мало нам ґ-політичного маркера, так ще буде ї-соціальний.

Словники потрібні не стільки нативам, скільки тим, хто українську мову вчить у вже свідомому віці. Що ж до маркерів, відсутність непом'якшуючого І в вимові теж, до певної міри, є маркером, за яким можна вгадати ненативів.

[DarkMax2]

В нас ще є и/е гадання 

А у кого их нет?

До речі, помітив цікаву річ з кривавим. Я вважаю, що це полонізм, бо має и на місці відкритого о. Від посольського krew. Давно помітив, що в польській е зустрічається на місці нашого о. А наша орфографія ненаголошене е як и зафіксувала.

[Python]

Та ні же. Ось так треба:

а	о	у	и	е
я ['а/йа]	ё ['о/йо]	ю ['у/йу]	і ['и/йи]	є ['е/йе]

Усе рівно, складно та гарно.

Так у них же вроде в начале слова возможны и «и»[ɪ], и «і», и «ї»[ji], не?

В лит.норме слов на и... я только одно знаю - Ирій.
Борцы с советским прошлым инший ещё говорят. Вроде всё.

В радянській нормі ще ніби «ич» було (щодо «ирію» не певен).

[DarkMax2]

Ич? Та хіба то слово? )
До речі, трактовка Вирія як в_Ирій це народна етимологія. Тут, здається, протетичне В.