Цитата: Digamma от января 22, 2005, 01:33А чому так?Цитата: МаринаУ XVII ст. Чєрнѣговъ.Цитата: DigammaА там его не было? Я просто не помню сейчас праформу, а словаря под рукой нету.Цитата: МаринаЯ так думаю, что древнерусский и в украинском дал и, а не і в середине слова?Дав би, якщо був би.
Тобто давньоруська форма правильна, але лише давньоруська.
Цитата: Iskandar от января 21, 2005, 12:51
Деякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:
Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів
Цитата: CunningLinguistЇх не буде, бо в Інтернеті я тих документів не бачив.Цитата: DigammaВласне, я сподівався на посилання на інтернетові сторінки, що містять зазначені в Вашому дописі документи.Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.Тобто вам повторити їх назви?
Цитата: CunningLinguistАле дарма, бо розмовляємо про сучасну українську літературну мову, а до неї пам'ятки 17-го століття однаково не належать. Тож Ваші приклади, на жаль, невдалі.Ми говоримо (sic!) про те є це зросійщенням, чи ні, тобто про етимологію цих слів. Якщо ви маєте на меті просто оголосити їх зросійщеними формами, то могли би відверто про це сказати, а не видавати нічим не підкріплені аксіоми (бо ви не навели жодного доказу саме того, що форма Чернігів є зросійщенням).
Цитата: CunningLinguistЦе ви Мазепині грамоти занесли до мови сучасних посадовців?ЦитироватьПерепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?Я маю підстави припускати, що мова Грушевського ближча до сучасної літературної норми, підвалини якої заклали (або, якщо хочете, видтворили) класики української літератури, ніж мова теперішніх українських ЗМІ, посадовців тощо.
Цитата: CunningLinguistДозвольте запитати, звідки Ви маєте таку любов до слів, що їх не почуєш з живих вуст простих людей?Пан з Голандії, що послуговується словниками для перевірки наявності слова в українській має наміри пояснювати що можна почути у живій українській мові?! Ну так-так...
Цитата: CunningLinguistАдже українська мова відрізняється від російської, зокрема, й засадою живої розмовної мови. А я не можу позбавитися враження, що Ви робите з української мови бліду копію російської. Якщо в російській "отсутствовать", то у Вашому дописі буде "відсутній", якщо там "верно" - у Вас буде "вірно", їхнє "действительно" - Ваше "дійсно", "давай не будем раздувать" - "давай не будемо роздмухувати" тощо й т. ин.Вельмишановний пане, за обґрунтуванням наявності в українській мові слів відсутній, дійсний, роздмухувати (саме у значенні здіймати галас навколо чогось, розпалювати пристрасті) можу направити вас до лексичного корпусу НАН України. Але передбачаю, що НАН зазнає звинувачень у русизмах...
Цитата: CunningLinguistІ облиште, врешті-решт, убачати в критиці Вашого мовного вжитку образу, а в критикові - власного ворога.Тепер я вам кажу як модератор: або ви самостійно облишите намагання зійти на особистості, або я почну видаляти зайві частини повідомлень (ті, що не стосуються предмету обговорення). Другого попередження не буде.
Цитата: DigammaВласне, я сподівався на посилання на інтернетові сторінки, що містять зазначені в Вашому дописі документи. Я ж бо Вам порадив був зазирнути в шкільного підручника української мови, але Ви одразу висловили від того невдоволення. Це при тому, що таку книжку знайти набагато легше, як документи, що Ви на них послалися. Але дарма, бо розмовляємо про сучасну українську літературну мову, а до неї пам'ятки 17-го століття однаково не належать. Тож Ваші приклади, на жаль, невдалі.Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.Тобто вам повторити їх назви?
ЦитироватьПерепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?Я маю підстави припускати, що мова Грушевського ближча до сучасної літературної норми, підвалини якої заклали (або, якщо хочете, видтворили) класики української літератури, ніж мова теперішніх українських ЗМІ, посадовців тощо.
Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.Тобто вам повторити їх назви?
Цитата: CunningLinguistАле, хоч там як, сучасна українська літературна мова сформувалася набагато пізніше за 17-е століття. А от у Грушевського (якого навряд чи можна звинуватити у використанні нелітературної мови)...Перепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?
Цитата: DigammaБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище. Але, хоч там як, сучасна українська літературна мова сформувалася набагато пізніше за 17-е століття. А от у Грушевського (якого навряд чи можна звинуватити у використанні нелітературної мови) натрапляємо повсякчас на "Чернигів", "чернигівський" (зокрема, в його "Ілюстрованій історії України").Цитата: CunningLinguistВаше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами.Так. Але вона так само безпідставна, як і ваш закид на адресу Чернігова (ви так само не аргументували).Цитата: CunningLinguistЦікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби"...Написання через і, зокрема, можна зустріти в актових книгах Полтави XVII ст., грамотах Мазепи, літописі Самовидця. Певно що всі страждали від "зросійщення"...
Цитата: CunningLinguistТак. Але вона так само безпідставна, як і ваш закид на адресу Чернігова (ви так само не аргументували).Цитата: DigammaЗросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.Ваше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами.
Цитата: CunningLinguistЦікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби"...Написання через і, зокрема, можна зустріти в актових книгах Полтави XVII ст., грамотах Мазепи, літописі Самовидця. Певно що всі страждали від "зросійщення"...
Цитата: DigammaЗросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.Ваше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами. Цікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби" та які межі тієї самої доби? Адже написання "Чернигів" побутувало ще в 20-х роках 20-го століття, і скасували його в межах кампанії зі "зближення братніх мов". Водночас було наближено до "братнього" й написання назов, що я їх навів вище.
Цитата: CunningLinguistЗросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.Цитата: IskandarДеякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:Так воно і є. "Чернігів", а також "Вінниця", "Бровари" та "Лубни" - це зросійщені форми. Традиційне українське написання - це відповідно "Чернигів"...
Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів
Цитата: IskandarДеякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:Так воно і є. "Чернігів", а також "Вінниця", "Бровари" та "Лубни" - це зросійщені форми. Традиційне українське написання - це відповідно "Чернигів", а також "Винниця", "Броварі" та "Лубні".
Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів
ЦитироватьДавньорус. пьсьлъ > пселъ – архаїчний слов'янський гідронім, створений від слова пьсъ (пес) за допомоги суфікса –ьлъ (так само як козьлъ від коза, та ще й орьлъ) повинен був дати *Псел (як козел) у зв'язку з нерозвитком в українській йокання в основі слова, а не Псьол.Так Псел так і називається по-українському. Саме так у мене в словнику.
Страница создана за 0.070 сек. Запросов: 23.