Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2
 - ноября 5, 2014, 14:42
Цитата: Digamma от января 22, 2005, 01:33
Цитата: Марина
Цитата: Digamma
Цитата: МаринаЯ так думаю, что древнерусский и в украинском дал и, а не і в середине слова? ;--)
Дав би, якщо був би.
А там его не было? Я просто не помню сейчас праформу, а словаря под рукой нету.
У XVII ст. Чєрнѣговъ.

Тобто давньоруська форма правильна, але лише давньоруська.
А чому так?
Автор andrewsiak
 - июля 30, 2010, 22:40
Повертаємося до старих тем... :)

Цитата: Iskandar от января 21, 2005, 12:51
Деякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:

Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів


Мені здається треба проаналізувати перш за все суфікс, який тут виступає, а точніше -иг- або -ѣг- (?)
Є в когось словник слов'янських морфем, щоб глянути, що означав такий суфікс та в яких інших словах він з'являється?
Очевидно, взагалі, назва міста Чьрниговъ походить від димінутива (або повного ім'я) Чернига.
У берестяних грамотах, згідно з Залізняковим "Древненовгородским диалектом", у частині антропонімів, розташованих за алфавітом з кінця, є лише одне ім'я, яке можна трактувати як таке, що має цей суфікс - Шюига. Але це тільки за умови, що орфографія Шюига = Шюjига, бо якщо Шюига = Шюjьга, то це вже інший суфікс.
Автор Digamma
 - февраля 23, 2005, 05:46
Цитата: CunningLinguist
Цитата: Digamma
Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.
Тобто вам повторити їх назви? :dunno:
Власне, я сподівався на посилання на інтернетові сторінки, що містять зазначені в Вашому дописі документи.
Їх не буде, бо в Інтернеті я тих документів не бачив.

Цитата: CunningLinguistАле дарма, бо розмовляємо про сучасну українську літературну мову, а до неї пам'ятки 17-го століття однаково не належать. Тож Ваші приклади, на жаль, невдалі.
Ми говоримо (sic!) про те є це зросійщенням, чи ні, тобто про етимологію цих слів. Якщо ви маєте на меті просто оголосити їх зросійщеними формами, то могли би відверто про це сказати, а не видавати нічим не підкріплені аксіоми (бо ви не навели жодного доказу саме того, що форма Чернігів є зросійщенням).

Цитата: CunningLinguist
ЦитироватьПерепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?
Я маю підстави припускати, що мова Грушевського ближча до сучасної літературної норми, підвалини якої заклали (або, якщо хочете, видтворили) класики української літератури, ніж мова теперішніх українських ЗМІ, посадовців тощо.
Це ви Мазепині грамоти занесли до мови сучасних посадовців? ;)

Тепер про сумне...


Цитата: CunningLinguistДозвольте запитати, звідки Ви маєте таку любов до слів, що їх не почуєш з живих вуст простих людей?
Пан з Голандії, що послуговується словниками для перевірки наявності слова в українській має наміри пояснювати що можна почути у живій українській мові?! Ну так-так...

Цитата: CunningLinguistАдже українська мова відрізняється від російської, зокрема, й засадою живої розмовної мови. А я не можу позбавитися враження, що Ви робите з української мови бліду копію російської. Якщо в російській "отсутствовать", то у Вашому дописі буде "відсутній", якщо там "верно" - у Вас буде "вірно", їхнє "действительно" - Ваше "дійсно", "давай не будем раздувать" - "давай не будемо роздмухувати" тощо й т. ин.
Вельмишановний пане, за обґрунтуванням наявності в українській мові слів відсутній, дійсний, роздмухувати (саме у значенні здіймати галас навколо чогось, розпалювати пристрасті) можу направити вас до лексичного корпусу НАН України. Але передбачаю, що НАН зазнає звинувачень у русизмах... :)

Щодо змісту вашого допису, то я ніколи (!) не мав претензій на посаду беззаперечного взірця мови, на еталон (чому раптом ви так вирішили я не розумію). До того ж ваше уявлення про українську є дещо дивним, бо діалектне розшарування мови є цілком природним, як і певна різниця у словнику представників різних регіонів.



Цитата: CunningLinguistІ облиште, врешті-решт, убачати в критиці Вашого мовного вжитку образу, а в критикові - власного ворога.
Тепер я вам кажу як модератор: або ви самостійно облишите намагання зійти на особистості, або я почну видаляти зайві частини повідомлень (ті, що не стосуються предмету обговорення). Другого попередження не буде.
Автор CunningLinguist
 - февраля 22, 2005, 20:43
Цитата: Digamma
Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.
Тобто вам повторити їх назви? :dunno:
Власне, я сподівався на посилання на інтернетові сторінки, що містять зазначені в Вашому дописі документи. Я ж бо Вам порадив був зазирнути в шкільного підручника української мови, але Ви одразу висловили від того невдоволення. Це при тому, що таку книжку знайти набагато легше, як документи, що Ви на них послалися. Але дарма, бо розмовляємо про сучасну українську літературну мову, а до неї пам'ятки 17-го століття однаково не належать. Тож Ваші приклади, на жаль, невдалі.  

ЦитироватьПерепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?
Я маю підстави припускати, що мова Грушевського ближча до сучасної літературної норми, підвалини якої заклали (або, якщо хочете, видтворили) класики української літератури, ніж мова теперішніх українських ЗМІ, посадовців тощо.

Дозвольте запитати, звідки Ви маєте таку любов до слів, що їх не почуєш з живих вуст простих людей? Адже українська мова відрізняється від російської, зокрема, й засадою живої розмовної мови. А я не можу позбавитися враження, що Ви робите з української мови бліду копію російської. Якщо в російській "отсутствовать", то у Вашому дописі буде "відсутній", якщо там "верно" - у Вас буде "вірно", їхнє "действительно" - Ваше "дійсно", "давай не будем раздувать" - "давай не будемо роздмухувати" тощо й т. ин. Ви свідомо так учиняєте чи ні? І облиште, врешті-решт, убачати в критиці Вашого мовного вжитку образу, а в критикові - власного ворога.
Автор Digamma
 - февраля 22, 2005, 03:25
Цитата: CunningLinguistБув би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище.
Тобто вам повторити їх назви? :dunno:

Цитата: CunningLinguistАле, хоч там як, сучасна українська літературна мова сформувалася набагато пізніше за 17-е століття. А от у Грушевського (якого навряд чи можна звинуватити у використанні нелітературної мови)...
Перепрошую, ви дійсно маєте Грушевського за взірець літ. норми?
Автор CunningLinguist
 - февраля 21, 2005, 14:15
Цитата: Digamma
Цитата: CunningLinguistВаше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами.
Так. Але вона так само безпідставна, як і ваш закид на адресу Чернігова (ви так само не аргументували).

Цитата: CunningLinguistЦікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби"...
Написання через і, зокрема, можна зустріти в актових книгах Полтави XVII ст., грамотах Мазепи, літописі Самовидця. Певно що всі страждали від "зросійщення"... :_1_17
Був би вдячний на посилання на документи, що Ви згадали вище. Але, хоч там як, сучасна українська літературна мова сформувалася набагато пізніше за 17-е століття. А от у Грушевського (якого навряд чи можна звинуватити у використанні нелітературної мови) натрапляємо повсякчас на "Чернигів", "чернигівський" (зокрема, в його "Ілюстрованій історії України").
Автор Digamma
 - февраля 21, 2005, 01:32
Цитата: CunningLinguist
Цитата: DigammaЗросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.
Ваше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами.
Так. Але вона так само безпідставна, як і ваш закид на адресу Чернігова (ви так само не аргументували).

Цитата: CunningLinguistЦікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби"...
Написання через і, зокрема, можна зустріти в актових книгах Полтави XVII ст., грамотах Мазепи, літописі Самовидця. Певно що всі страждали від "зросійщення"... :_1_17
Автор CunningLinguist
 - февраля 20, 2005, 19:32
Цитата: DigammaЗросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.
Ваше гіпотетичне "Чернігов" - це не зросійщена форма, а російська назва міста, написана українськими літерами. Цікаво, що Ви називаєте "орфографією середньоукраїнської доби" та які межі тієї самої доби? Адже написання "Чернигів" побутувало ще в 20-х роках 20-го століття, і скасували його в межах кампанії зі "зближення братніх мов". Водночас було наближено до "братнього" й написання назов, що я їх навів вище.
Автор Digamma
 - февраля 20, 2005, 18:27
Цитата: CunningLinguist
Цитата: IskandarДеякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:

Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів
Так воно і є. "Чернігів", а також "Вінниця", "Бровари" та "Лубни" - це зросійщені форми. Традиційне українське написання - це відповідно "Чернигів"...
Зросійщена форма мала би бути Чернігов. А Чернігів є радше зполтавщеною формою, ніж зросійщеною. Те, що ви називаєте традиційним написанням є орфографією середньоукраїнської доби.
Автор CunningLinguist
 - февраля 20, 2005, 15:16
Цитата: IskandarДеякі українські топоніми виявляють аномалії в законах переходу від давньоруської до української мови. Наприклад:

Давньорус. чьрниговъ повинно було б дати *Чернигів, тоді як ми маємо Чернігів
Так воно і є. "Чернігів", а також "Вінниця", "Бровари" та "Лубни" - це зросійщені форми. Традиційне українське написання - це відповідно "Чернигів", а також "Винниця", "Броварі" та "Лубні".

ЦитироватьДавньорус. пьсьлъ > пселъ – архаїчний слов'янський гідронім, створений від слова пьсъ (пес) за допомоги суфікса –ьлъ (так само як козьлъ від коза, та ще й орьлъ) повинен був дати *Псел (як козел) у зв'язку з нерозвитком в українській йокання в основі слова, а не Псьол.
Так Псел так і називається по-українському. Саме так у мене в словнику.