Лингвофорум

Ніби погляд на давнину з іще більш давньої точки спостереження. І «некошерна» граматична форма тут якраз доречна.
«Те, що ще скажуть» — надто довга зв'язка між словами, я б вибрав «те, що накреслять» або «те, що промовлять». Втім, Ви автор — вирішувати Вам.

Дякую!

Цитата: Волод от июля  3, 2018, 09:58
На землях на цих пануватимуть давні латини,
Впадучи стоятимуть славні, могутні міста. 
Віки проминуть, і лежатимуть давні руїни,
Підтвердиться те, що накреслять Сенеки перста.

Може так краще?:

Цитировать
На землях оцих запанують латини,
Впадуть і піднімуться славні і кріпкі міста...
Віки проминуть і знову знайдуть тут руїни,
Підтвердиться те, що сказали Сенеки вуста

Сенека використав  дієприкметник майбутнього часу: (urbes) casurae stan
Але у нього дієслово теперішнього часу.
Я і так вже далеко відійшов від оригіналу, використавши дієприслівник замість дієприкметника, і дієслово майбутнього часу.

До того ж дієслова доконаного виду, я вважаю якимось легковажними.

Цитата: Волод от июля  3, 2018, 15:01
Сенека використав  дієприкметник майбутнього часу: (urbes) casurae stan

Мабуть варто одразу наводити оригінал для порівняння.

Цитата: Волод от июля  3, 2018, 15:01
я вважаю якимось легковажними.

Світ строкатий, смаки різняться 

У Барятинського в «Мадонні» Сенеки нема, у нього тільки руїни, а в мене будуть і Сенека, і три чужинця, що прийдуть на руїни, замість одного, і до хатинки зайдуть два....
Оригінал цієї історії теж наводити?

Цитата: Волод от июля  3, 2018, 15:42
У Барятинського в «Мадонні» Сенеки нема, у нього тільки руїни, а в мене будуть і Сенека, і три чужинця, що прийдуть на руїни, замість одного, і до хатинки зайдуть два....
Оригінал цієї історії теж наводити?

Так, якщо можна. Не в темі я.

Быт. 18

Цитировать•      И явился ему Господь у дубравы Мамре, когда он сидел при входе в шатер [свой], во время зноя дневного.
•   Он возвел очи свои и взглянул, и вот, три мужа стоят против него. Увидев, он побежал навстречу им от входа в шатер [свой] и поклонился до земли,
•   и сказал: Владыка! если я обрел благоволение пред очами Твоими, не пройди мимо раба Твоего;
•   и принесут немного воды, и омоют ноги ваши; и отдохните под сим деревом,
•   а я принесу хлеба, и вы подкрепите сердца ваши; потом пойдите [в путь свой]; так как вы идете мимо раба вашего. Они сказали: сделай так, как говоришь.
•   .................................................................................................................................................
•   ибо Я избрал его для того, чтобы он заповедал сынам своим и дому своему после себя, ходить путем Господним, творя правду и суд; и исполнит Господь над Авраамом [все], что сказал о нем.
•   И сказал Господь: вопль Содомский и Гоморрский, велик он, и грех их, тяжел он весьма;
•   сойду и посмотрю, точно ли они поступают так, каков вопль на них, восходящий ко Мне, или нет; узнаю.
•   И обратились мужи оттуда и пошли в Содом; Авраам же еще стоял пред лицем Господа.
•   И подошел Авраам и сказал: неужели Ты погубишь праведного с нечестивым [и с праведником будет то же, что с нечестивым]?
•   может быть, есть в этом городе пятьдесят праведников? неужели Ты погубишь, и не пощадишь [всего] места сего ради пятидесяти праведников, [если они находятся] в нем?
•   не может быть, чтобы Ты поступил так, чтобы Ты погубил праведного с нечестивым, чтобы то же было с праведником, что с нечестивым; не может быть от Тебя! Судия всей земли поступит ли неправосудно?
•   Господь сказал: если Я найду в городе Содоме пятьдесят праведников, то Я ради них пощажу [весь город и] все место сие.
•   Авраам сказал в ответ: вот, я решился говорить Владыке, я, прах и пепел:
•   может быть, до пятидесяти праведников недостанет пяти, неужели за недостатком пяти Ты истребишь весь город? Он сказал: не истреблю, если найду там сорок пять.
•   Авраам продолжал говорить с Ним и сказал: может быть, найдется там сорок? Он сказал: не сделаю того и ради сорока.
•   И сказал Авраам: да не прогневается Владыка, что я буду говорить: может быть, найдется там тридцать? Он сказал: не сделаю, если найдется там тридцать.
•   Авраам сказал: вот, я решился говорить Владыке: может быть, найдется там двадцать? Он сказал: не истреблю ради двадцати.
•   Авраам сказал: да не прогневается Владыка, что я скажу еще однажды: может быть, найдется там десять? Он сказал: не истреблю ради десяти.
•   И пошел Господь, перестав говорить с Авраамом; Авраам же возвратился в свое место.

Быт. 19

Цитировать•   И пришли те два Ангела в Содом вечером, когда Лот сидел у ворот Содома. Лот увидел, и встал, чтобы встретить их, и поклонился лицем до земли
•   и сказал: государи мои! зайдите в дом раба вашего и ночуйте, и умойте ноги ваши, и встаньте поутру и пойдете в путь свой. Но они сказали: нет, мы ночуем на улице.
•   Он же сильно упрашивал их; и они пошли к нему и пришли в дом его. Он сделал им угощение и испек пресные хлебы, и они ели.
...........................

Я збираюсь, виклавши дещо спотворений текст «Мадонни» Баратинського, замкнути просторово-часову суцільність такими рядками:

Цікавість згризає мене як кандибка цеглину,
Хтось зліва шепоче у вухо лукаві слова:
А як дарувала б старенька гостям ту картину?
Як буде тоді, чи промовлять завітні слова?

Чи будуть тоді панувати тут давні латини?
Впадучи чи будуть стояти могутні міста?
..............................................................

Цитата: Волод от июля  4, 2018, 08:02
Впадучи чи будуть

Імхо, це не є гарно.

Цитата: Волод от июня 19, 2018, 07:42
А волочіння це дуже давня технологія.  http://www.rosmetiz.ru/index.php?section=15&id=1233

Із запізненням прочитав ваше заперечення. Он воно як! А я як раз в статті про цей сонет прочитав, що волочіння за часів Шекспіра і Єлизавети ювеліри Європи ще не знали. Дуже дякую!
Я ніколи не вірив літературознавцям, тепер буду їм вірити ще менше Але це все ж таки не скасовує того, що образу можна було знайти не в самому дроті, а тільки в тому, що на загальний огляд виносилася його чорнота.

  Як перекласти українською вислів: «Від Богдана до Івана не було гетьмана»?

  З якої мови перекласти?!

Не знаю.
Та читаючи українською, не можу зрозуміти: хто суб'єкт у цьому реченні?
«у нас»? Родовий відмінок після артикля «у» в якості підмета - це далека архаїка.

Цитата: Волод от декабря 28, 2018, 12:01
не можу зрозуміти: хто суб'єкт у цьому реченні?

Це безособове речення, в ролі присудка тут «не було».

Добавили б «у нас» в речення, то мали б пасив – а це неподобство.
Але чи перестає воно бути неподобством, коли «у нас» опускаємо, хоча на думці маємо?

Я спробував знайти варіанти без неподобства:
«Від Богдана до Івана не мали гетьмана.»
«Від Богдана до Івана не мали нас гетьмани.»
«Від Богдана до Івана не (бачили, знаходимо) гетьмана.»

Може є кращі варіанти?

«Не було гетьмана» в минулому часі еквівалентне «нема гетьмана» в теперішньому. Чи, може, й слова «нема» в українській мові нема?

Мова ж не про те, чого нема в українській мові, а про те,   чого нема (у нас) в українській мові.

Цитата: Волод от декабря 29, 2018, 09:17
Може є кращі варіанти?

Від Богдана до Івана не мали гетьмана.
Прийдеться стерпітися.

Цитата: Волод от декабря 29, 2018, 09:17
«Від Богдана до Івана не мали гетьмана»

Імхо, норм.

Кругова порука маже, наче кіпоть.
Беручи за руку, відчуваю лікоть.
Я шукаю очі, та знаходжу згляд.
І над головами бовваніє зад.
За захо́дом сонця черговий відкат.

Звісно, головна проблема приспів.

Ломаю голову:

Йдемо до одної мети
Закуті в одні ланцюги
Йдемо до одної мети
Закуті в одні...

або

Закуті спільним кайданням,
Зв'язані спільним завданням,
Закуті спільним кайданням,
Зв'язані спільно...

З'єднані ржавим залізом
Вагітні тим самим змістом ( софтом)

Переклав вірша:

William Butler Yeats
Down by the Salley Gardens

Down by the salley gardens my love and I did meet;
She passed the salley gardens with little snow-white feet.
She bid me take love easy, as the leaves grow on the tree;
But I, being young and foolish, with her would not agree.
In a field by the river my love and I did stand,
And on my leaning shoulder she laid her snow-white hand.
She bid me take life easy, as the grass grows on the weirs;
But I was young and foolish, and now am full of tears.



Давня пісня про ЗНО

Стрічались верболозами у низу,
Біліли снігом ніженьки між хмизу.
— Повільніш! Наче лист гілля вкриває.
Не слухав, школа ж цьому не навчає.

Стрічались біля річеньки на ниві,
Біліли снігом рученьки на шиї.
— Поволі! Наче очерет зростає.
Не слухав! А тепер самотність крає.



Чому у місцевому відмінку «низ» тільки з закінченням «у»?
Так хотілось римувати «у низі» і «на хмизі».