Кубанская балачка

[Алмас]

ЗАЖУРИЛАСЬ СТАРА БАБА
пісня, слова мої, музика не моя

Зажурилась стара баба
Своєю бідою -
Тіке діда поховала,
Стала молодою.
Ой гоп, зажурилась,
Та й скоро забулось,
У червоні черевики,
Як дівка обулась.
Тепер бабі вольна воля,
Дід не дошкуляє,
Така гарна та весела,
День у день гуляє,
Ой гоп, вольна воля,
Горілочка п'ється,
Перехиле, заспіває -
Все лихо минеться.
Порубала баба курі,
Продала корову,
Собі хімію зробила,
Почорнила брови.
Ой гоп, порубала,
З кумою поїли,
Шоб вдосвіта не співали,
Шоб не сокоріли!
Тепер бабу поважають
Усі добрі люди -
Всі п'яниці та гуляки,
І всі лизоблюди.
Ой гоп поважають,
Ще й добре, як просять,
А як баба та й нап'ється,
Все з хати виносять.
Було б бабі веселіше,
Якби не унуки,
Бо на літо всі приїдуть,
Звяжуть бабі руки.
Ой гоп, веселіше
Було б в світі жити,
Тіке пити та гуляти,
Нічим не тужити.
Загуляла стара баба
Та й не знає годі,
В бур'янах вовки завили
В неї на городі.
Ой гоп, загуляла,
Нічого не робе,
Сподівається на бога,
Може, він пособе.
Захотілося старенькій
Молодого діда,
Може, він все переробе,
То й на краще піде.
Ой гоп, захотілось,
Та так довелося,
Ссіке вона не шукала,
Дурніх не найшлося!

[Алмас]

СТАНЦІЯ ЄЯ
(початок)
Повз степи, станиці, села
Поїзд біг шістсот веселий.
Білше плентався,не біг.
Мерехтів у вікнах сніг.
Чи експрес він був, чи скорий,
Наче п'яний або хворий
Сипло дув в свою трубу,
Кланявсь кажному стовбу.
Гарна там була обслуга,
Правда, трохи недолуга,
Як не п'є, так міцно спить,
У дві дірочки сопить.
Вищий клас у ньом вагони,
Вторсир'я старого тонни.
Вже давно їм вийшов строк-
Протяг дме з усіх дірок.
От він вирвався за місто
У широке поле чисте,
Дружно всі провідники
В вікна трусять смітники.
Два часа вже промайнуло,
Аж дві станції минули.
"Тимошовка, Канівська?"
- "Нє, це станція Дінська!
Це яка ще там роззява
Упіймала ротом gаву?
Тимошовка в другий бік!"-
Гримнув сонний провідник.
Клунків пхаючи півтонни,
Баба лізе до вагону:
"Хто тут, як свиня, хропить?"
-"Провідник працює - спить!"
Хтось проснувся на полиці,
Бо чогось не дуже спиться:
"Албаші? Старомінська?"
-"Та грецців вам там, Дінська!"
Поїзд ще стояв чимало,
Та усе в вагоні спало.
Баба клунки затягла
І сама на їх лягла.
Провідник таки прокинувсь,
До старої грізно кинувсь:
"Ти чого, така-сяка,
Узяла собі квітка?
Ти, бува, не впала з неба?
Честь і совість знати треба!
В мене краще б узяла!
Зрозуміла? Поняла?"
На довгому перегоні
Все затихло у вагоні.
Знову станція якась,
Козаки в вагон пруть грязь.
Хтось питає із полиці:
"Ми уже в донській столиці?"
А йому:"Який там біс
Не в ростовський поїзд вліз?
Чи трави якой наївся,
Чи здурів, чи перепився,
Шо ти там за чоловік?
Їдем ми у другий бік!"
(далі буде)

[Вадько]

Добры смиховыны.  Як ще будэ выкладайтэ.

С якой станыци, козаче?

[Алмас]

Так, не щезайте. бо здохну од скуки сам тут.У нашому ділі - чим білше, тим лучче. А ще лучче свій сайт одкрить.А шо Ви з Кубані, і так бачу, бо в мене ця книжка кулінарна тоже є(анекдот:Харківський аеропорт, 1991.Самольот на посадці пасажирів.Рухівці провіряють публіку на знання укр. мови. Хто не знає - того виводять на вулицю(чи проводить бесіду, чи шо страшніше - ніхто не знає).Вопрос один:"Котра година?"Студент-нєгр сидить і труситься.Пожилий рухівець підходе до його: "Котра година?" - "За десять дев'ята, прошу пана ласкаво!" Дядько гладе студента по курчавій голові:"Та не дрижи ти, синку так! І так бачимо, що свій!")...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.

[Svidur]

Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.

Чому погана? 

[Алмас]

Гарна станиця - Старовеличківка, тому що там курди по-нашому балакають. А у нас наші скоріше по-курдському або
вірменському заjеркочуть, а по-нашому - "Ой волохи, волохи, вже осталось вас трохи!"

[Вадько]

...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.

От и добре. Мои диды с Анастасиевкы булы (сам вжэ давно городядын и балакаю пидбэрая слова).

То ны станыця пагана а ти чорнявы якых у Кубань всэ ныяк ны сгарнут...

Ну як вы туточкы я й ны шчэзаю. Можэ ще й пан Стэпняк пидтягнэця, подывимось.

[Алмас]

СТАНЦІЯ ЄЯ
(далі)
Шось штрикнуло за плечима,
Й баба кліпнула очима,
Позіхнула, потяглась,
Знову станція якась.
"Ти диви, як світять зорі!
Шо за станція надворі?"
Одповів бабусі бас:
"Ета станция Челбас,
Тут стаім ми целий час".
Баб завдруги упала
І часа десь два проспала.
Кліп! - а поїзд десь стоїть,
А надворі хурделить.
"Ти диви, як дує ловко!
Чи оце там не Покровка?"
Провідник, як та змія:
"Не Покровка, а Єя'!"
Баба тяжко ізітхнула
І на все рукой махнула:
"Ну, іще це не моя,
А її там чи їя".
Добре ніч стара діспала,
Аж на неї торба впала,
Потягнулась, зирк! надвір -
Видно весь хрещений мир.
Баба враз заголосила:
"Бий тебе превража сила,
Жар тебе чорти в печі,
Бо Покровка уночі!
Я ж по-людському просила,
Як клунки свої носила,
Щоб мене ти ізбудив.
Де ж у біса ти ходив?"
Провідник на цей гармидер
Очи бабі чуть не не видер:
" Я ж тібє казав - Єя',
То вже станция твоя!
Раз взяла була білєта
Знать дольжна - Покровки нєту,
Єсть в нас станция Єя ,
Це забота не моя!"
Я б йому додав турботи,
Шо шукав собі б роботи,
Шоб старіх людей не кляв,
І шоб  "Є'я вимовляв.
Ну, а всі запам'ятаймо,
І таку притику знаймо,
Шо станиця зветься так,
А в ній станція - інак:
Це не лиш в Новопокровській,
У Кропоткіні - Кавказька,
А Гречишкіно - в Тбіліській,
А у Павловській - Сосика,
А у Славянську - Протока,
Мілованово - в Казанській,
У Воронезькій - Варилка,
Гетьмановська - у Кавказькій,
В Старокорсунській - Стопятий,
А Порошинська - в Терновській,
Албаші - в Новомінській.
Та і то не все я дав,
Не вловіть, як баба, gав!

[Алмас]

От і цяцька дядькам - інтернет називається! А то б де ще ми побалакали? О-о-о! Я наче побував у Анастасіївській десь так у 1880-90гг., бо переводив книжку прем'єра Кубанської Ради Василя Іваниса з укр. мови " Стежками життя"(Видано в Торонто, Канада) для журнала "Родная Кубань". Там так гарно описано Вашу станицю, всі закоулки й закапелки, як Ханьків основували, як іногородні з козаками жили  (було 50 на 50%), як Різдво празнували, як комарі людей і худобу поїдом їли.

[Вадько]

Ту книжку Иваниса я чытав, гарна книжка, дужэ детальна.

Алмас, я родывся й вырос у Темрюци, в Анастасиевке був тильки набигамы. Зараз у той станыци  "столица кубанских рисоводов".

А шо в Саратовськой, багато ще казаков живэ?

Иваниса с украинського чи с английского пэрэводылы?

[Алмас]

Це тепер закриті дані.Оціночно: кубанців "бувшобалачковіх" і "балачковіх" - 2400 душ,
кубанців-лінійців - 300 душ ;українців "паспортних" - 200 душ;
росіян - 1500 душ; молдаван і греків "балачковіх" - 100 душ;
вірменів - 900 душ; курдів - 500 душ; грузинів всякіх- 100 душ;
кавказців "нашіх"-100 душ; остальні -200 душ.
Усього - 6300 душ.

[Алмас]

Мій ЕНКОСАЙТ "Укр. прізв. в Росії" //fam35.ucoz.ru Я його ще натоптую і не розкручував.
З укр. на рос. перекладав

[Python]

Мій ЕНКОСАЙТ "Укр. прізв. в Росії" //fam35.ucoz.ru Я його ще натоптую і не розкручував.
З укр. на рос. перекладав

То зайдіть у налаштування: http://lingvoforum.net/index.php?action=profile;area=forumprofile
і впишіть http://fam35.ucoz.ru , де написано «Адреса (URL) сайту» (тільки не забудьте «http://» на початку). Біля Ваших повідомлень з'явиться значок-глобус для переходу на сайт.

[Алмас]

Дякую, а  мені підказати зараз нікому.Я вже давно хочу про це довідаться. І мовчать всі...що за люди!

[Вадько]

Це тепер закриті дані.Оціночно: кубанців "бувшобалачковіх" і "балачковіх" - 2400 душ,
кубанців-лінійців - 300 душ ;українців "паспортних" - 200 душ;
росіян - 1500 душ; молдаван і греків "балачковіх" - 100 душ;
вірменів - 900 душ; курдів - 500 душ; грузинів всякіх- 100 душ;
кавказців "нашіх"-100 душ; остальні -200 душ.
Усього - 6300 душ.

Ну шо ж. Нэрадисна картина, та бачив я ще и хучче.
Напрыклад Анапська, шо вжэ давно Арапска, од ар.


Балачкови молдавани и грэкы це ж гарно; то, можна сказаты, наша надия у майбутнем


А "Нашы  кавказци", по аналогии - це балачковы адыгейци?

Анекдот за украиномовлящу негроту (той шо вы дуже политкорректно пэрэказалы) я чув и ось як на нёго видповим (дывытсь, я вашого сайта начытався, вжэ и сам "розмовляю" ).

Базарь у кубанськой станыци.
Баба прыежжа хочэ купити куру. Ны обизглавлэну и ощипану, а жыву.
Туточкы Хасан, дид-адыгээць, с аула прыпхався, сыдыть за прылавком, и в ёго е те шо ей трэба. Вона в ёго испрашуе:
- Скажите пажалуйста, ваша курица - несушка?
Горэць голову одвертае, типа - ны чуе. Вона знов:
-Курица ваша, говорю - несушка??
Той мовчить, як воды у рота набрав. Баба ны одчэпляэця:
- Курица - несушка?
Дида яак прорвэ:
-И нэ сушка! И нэ бълят! И нэ курит! И нэ пъот!

[стэпняк]

...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.

От и добре. Мои диды с Анастасиевкы булы (сам вжэ давно городядын и балакаю пидбэрая слова).

То ны станыця пагана а ти чорнявы якых у Кубань всэ ныяк ны сгарнут...

Ну як вы туточкы я й ны шчэзаю. Можэ ще й пан Стэпняк пидтягнэця, подывимось.

Та я туточкы. На роботи гамбалю - свита ны бачу.
Маю шо за чорнявых сказаты. Е в мэнэ корэш - вирмян Мерсиян Камо. Ще його прадид з дэсантом Сэрэбрякова высажувався у Цэмэську бухту, тай жынка наша. И балакае вин як и я. Дывышся на ньёго - вирмян, почынаеш балакаты - свий. От так.

[Алмас]

Наші кавказці - то російські - черкеси, лакці, осетини тощо.
За вірменів. Наші, давнішні гамшенські (З Трапезундського й Самсунського вілаєтів Туреччини) вірмени дуже бистро
переймали наш язик і "поведенцію", хоч і свого не цурались. Я добре знав бабу Шурку (Аршалуйс) Ханжияншу, яка всю жизнь прожила на хуторі Піднависло за с.Фанагорійським(по-нашому - Финагорика) і доглядала братські могили та держала чималеньке хазяйство. Пахала, як віл.Так-от, ми з нею балакали тіке по-нашому і білше ніяк. Тепер їй збирають на пам'ятник. Молдавани сс.Тхамаха, Шабановка, Молдавановка - всі "балачкові", а молд. мову знає хто- не-хто. Побрехенька з Сіверського р-на."У гражданську войну на хутір до греків заско'чили якісь з винтовками на конях і питають  діда:"Ти такий-сякий, за біліх чи за красніх?" Той думав-думав - начеб білі і каже:"За біліх!" А то були красні:"А такий-переотакий пиндос старий!" Й одстьогали його нагаями, й подалися! От через яке врем'я ще якісь приперлися й упять до діда:"Кажи, ти за біліх чи за красніх?" Дід думав-думав:"Мабуть, це тоже красні, тіке одстали од своіх.""За красніх!"-каже."А-а, така-перетака твоя гречеська морда, а-ну підставляй спину!" Ще раз йому перепало. От перегодом ще одні забігають і до діда:"За біліх чи за красніх?"Дід розвертається, спускає штани, задирає сорочку й каже кріз сльози:"Бий , не питай!"

[Алмас]

"Балачкуни"- базікуни. То їм хотілося побалакать та й то тіке з тим, "хто балачку не мішає з мовою". А самі тіке шо пишуть москалівкою, а як собака блох десь набралися українізмів : але, цікаво( у значенні "інтересно"), знайомий і т.д. І, як чорт (прости,Господи, шо на ніч згадую) ладану бояться української абетки. У них виходе, шо я (хоч і пишу самою шо ні на є балачкою), а раз укр. буквами, то мало не мерзавець. А у саміх ніякої системи.На сміх людський нас виставляють. Як балехи коров'ячи по толоці оті Э та Ы - шо ні шагнеш, то плигаєш убік, шоб у той балех не вступить ногою.Ви окроми як сказать, шо мова - то "кака" й "вава" білше нічого не хотіли?

[стэпняк]

Пытання до Алмаза. А ты выпадком ны Лэм ?.

[movsd]

"У них виходе, шо я (хоч і пишу самою шо ні на є балачкою), а раз укр. буквами, то мало не мерзавець"

Одне діло шо люди кажуть, а інше - як вони думають, чи принаймні до чого підсвідомо тягнуться. Ви просто забули з ким балакаєте Я теж, наприклад, кажу одне, думаю друге, а роблю третє Навіть в інтернеті багато людей продовжують грати в "фофуддю".

[DarkMax2]

A latynkou ne pyšutj na Kubani svidomi liudy?

[DarkMax2]

Proponuu svou latynku kubancjam:
j=ь/й
g=ж
h=г
Holosna pislja holosnoi čytaetsja jotovano.
Х=Ch.

[Python]

Universalınyj sposib rozduty budı-äku temu - počaty obhovorüvaty v nij latynycü

[svidomit132]

А власне навіщо лізти до балачки з латиницею- ніби нема інчих тем для троллінгу
Нехай кубанці собі спілкуються.

[DarkMax2]

А власне навіщо лізти до балачки з латиницею- ніби нема інчих тем для троллінгу
Нехай кубанці собі спілкуються.

Moe dilo zaproponuvaty.