Лингвофорум

Ні, ну не настільки ж сильно одразу.

Був у мене варіант логографічного письма (з домішкою логофонетичного), де речення записувалось у вигляді фігури людини з підметом у голові, присудком на руці і т.д. Порядок слів при цьому втрачався, але логічний зв'язок між ними зберігався.

Розділові знаки жахливо виконують свою функцію. Треба краще показувати логічні зв'язки між словами та функції слів.

Цитата: Drundia от сентября 16, 2010, 12:17
Može narazi obmežmosia smajlamy j podumajmo nad lipšym poznačenniam intonacij i pawz?

Для пауз ніби розділові знаки існують.

Паузи й інтонації потрібні лише для запису поезії й пісень. За межами літературного мистецтва є протилежна тенденція — умовні знаки, скорочення, що ніяк не передають тонкощі звучання, зате зменшують час на написання слова. До речі, чи не слід вважати скорочення різновидом логографії?

Može narazi obmežmosia smajlamy j podumajmo nad lipšym poznačenniam intonacij i pawz?

Різноманітні латиниці для східнослов'янських мов вже обговорюються в десятку тем. Але чому альтернативою кирилиці має бути лише латиниця?

Уявімо, що розвиток письма пішов іншим шляхом, і ознакою прогресу стала не фонетична точність запису, а логічний зв'язок між символом та поняттям, компактність письма, придатність для читання неписьменними чи малописьменними (що особливо актуально в наш час, коли люди, особливо діти, стали читати менше книг).

Ще в дитинстві я читав журнал «Малятко», де спеціально для дітей публікувались короткі історії, в яких частина слів замінювалась малюнками. Досить зручно для дошкільнят, які ще не навчилися читати з достатньою швидкістю. На жаль, більша частина журналу все ж друкувалась звичайною кирилицею, тому я, хоча й знав букви, здебільшого експлуатував для їх чатання батьків.

Роки минули — і що ж зміилось? Ми сидимо на форумах, де одним із засобів передачі думки є смайлики — мініатюрні зображення, з допомогою яких можна висловити як емоції, так і цілісні поняття. Спілкуючись в ICQ, я відчуваю нестачу скайпівського смайла, що махає рукою — це ж зручно, поставити один смайлик замість слова «привіт». На жаль, смайли ще не стали офіційною частиною письма, але, гадаю, це тимчасово.

Більшість наших думок однотипні: «привіт», «як справи?», «нормально», «що робиш?», «працюю», і т.п. Чи доцільно записувати кожне слово півдесятком літер — може, краще було б скоротити цілу фразу до одного символа?

Отже, які ідеографічні символи є найеобхіднішими в українській мові? Чи можливий повний перехід до логографічної системи? Що слід брати за основу українських логограм — китайські ієрогліфи, смайлики-«колобки», символи-зображення з журналу «Малятко»?..