Буква Ґ

[Python]

Ну буде [ганок], [гудзик], [агрус] - ну то й шо?

У радянській орфоекпічній нормі ці слова було заведено вимовляти з проривним звуком. Відновлення літери Ґ мало б лише поставити у відповідність графіку до вимови.

А проблем через цю "ґ" виникає чимало (ой як сваряться редактори на телебаченні - вам краще не знати). Гренландія чи Ґренландія? Грінберг чи Ґрінберґ? Острів Ґоа? Австрійський Ґрац? Співак Ґребєнщіков? Ґрігорій Лєпс? Кажуть, що старі запозичення вже нехай будуть як є, і тут же починаються розбірки, де старі, а де не дуже...

Зловживання буквою Ґ — привід для боротьби з цим зловживанням, а не з літерою. У декого акання в вимові спостерігається — то що, літеру А теж скасувати треба?

Що ж стосується такої грубої помилки, як ґекання в російських словах, це лише частина більш загальної тенденції, коли російські слова намагаються передавати неадаптованими — або щоб підкреслити їх неукраїнськість і ворожість, або щоб випадково не осквернити торгову марку українською вимовою.

[Artemon]

Зловживання буквою Ґ — привід для боротьби з цим зловживанням, а не з літерою. У декого акання в вимові спостерігається — то що, літеру А теж скасувати треба?

Є такий мовний закон: коли щось дуже маргінальне, то дайте йому спокійно вмерти. А далі - як у Петра Бампера: "Нє!.."

[Python]

Є такий мовний закон: коли щось дуже маргінальне, то дайте йому спокійно вмерти.

Яке ж воно маргінальне, коли навіть сільські баби так говорять?

[Artemon]

Яке ж воно маргінальне, коли навіть сільські баби так говорять?

Ну, тоді ми по-різному розуміємо значення слова "маргінальне". Навіть англійське [th], яке деінде перейшло в /[t]/[f], вживається в інглиші частіше, ніж [ґ] в українській.

[Python]

Однак, англійська орфографія зберігає, наприклад, сполучення wh, що здебільшого читається ідентично до w, хоча в окремих діалектах відповідає «звукові задування свічки».

[Artemon]

Ну то можна і нам ніц не вигадувати і дати [ґ] спокійно відійти в минуле (як це одного разу в історії української мови вже було, бо давньоруська таки мала цю [ґ]). Чіплятися за два десятки слів, серед яких жодного частотного, і заразом створювати купу вищевказаних проблем на рівному місці, - я бажаю українській мові кращої долі (особливо зараз, коли всі ці потуги не на її користь).

У новому івриті теж дещо простіше, ніж у колишньому, - ну то це нормально, подальшому розвитку мови це не завадило.

[Python]

Давньоруська мова не мала розрізнення г/ґ, українська — має.

два десятки слів, серед яких жодного частотного

Я б не сказав, що всі ці слова аж настільки рідкісні — ґрунт і похідні від нього, наприклад, досить типові для наукового, офіційно-ділового та публіцистичного стилю, ще ряд слів (ґедзь, аґрус, ґанок, ґудзик...) поширені в побутовому мовленні. І доки вони в мові є, перекроювати фонетику мови під недоучок не можна.

[Алмас]

За моїми спостереженнями і переконаннями зникнення  G  з мовлення кубанців було першим кроком до "суржикізації". Цей звук я чув не те що часто, а дуже часто, бо гуси гелгали, корови ремигали, хтось там не вмер, а гигнув, люди крутилися, як ті дзиги, а когось "кусав гедзь" і т.д.
Цікаво, що на Кубані в дореволюційному діловодстві (звичайно, російськомовному)  писарчуки, щоб показати цей звук, вживали латинське Gg. Тобто -г- вони сприймали як h. От і маємо в одних станицях Гулига і Дулида, Галаган і Даладан тощо. Сьогодні і тут сприймаю нехіть до цієї літери і навіть звуку як втрату мовного почуття, а "московщення" - це саме нехтування літерою і звуком, а не навпаки. Щодо Гренландій-Гоа-Грінбергів. А чому не дозволити варіативність? Навіщо скубтися? Мені, як мовцеві, "незіпсованому" українською освітою, радіо і ТБ, але "суперсхіднякові" хочеться вимовити так:  Gренландія, Гоа, Gрінберg.

[Lodur]

хочеться вимовити так:  Gренландія, Гоа, Gрінберg.

А чому для Гоа виняток? गो в гінді вимовляеться близько до англiйського "go".

[Artemon]

Панове, я не жартую: через оці забаганки Пітона й інших любителів автентичності ми створюємо проблеми на рівному місці. "Ганок", "грунт" - тут нічого смертельного немає; ослаблення [ґ], ще раз повторю, нормальний історичний процес в українській мові.

Якщо ні - будемо мати отаки вислови:

але "суперсхіднякові" хочеться вимовити так:  Gренландія, Гоа, Gрінберg

...ще довго. А хотілося б усе ж продуктивності.

[Python]

Ослаблення, незважаючи на свою поширеність, ще не стало всезагальним.

[Алмас]

хочеться вимовити так:  Gренландія, Гоа, Gрінберg.

А чому для Гоа виняток? गो в гінді вимовляеться близько до англiйського "go".

Важко пояснити, але так. Перед р, д (Гдиня, Гданськ), м (Гмиря - укр., Гмірі - груз.) або якщо десь поряд дж і дз чомусь хочеться gекнути - це щодо іноземних назв. Тому я за варіативність у цих випадках, а не за скасування букви.

[Алмас]

А хотілося б усе ж продуктивності.

Я думав, що ЛФ - це лінгвофорум, а не лінгвоферма (МТФ, СТФ, ПТФ) , і годі тут сподіватися продуктивності, як від корови або курки.

[Elischua]

Панове, я не жартую: через оці забаганки Пітона й інших любителів автентичності ми створюємо проблеми на рівному місці. "Ганок", "грунт" - тут нічого смертельного немає; ослаблення [ґ], ще раз повторю, нормальний історичний процес в українській мові.

Якщо ні - будемо мати отаки вислови:

але "суперсхіднякові" хочеться вимовити так:  Gренландія, Гоа, Gрінберg

...ще довго. А хотілося б усе ж продуктивності.

Артемоне, я за автентичнiсть української мови, та я й згоден що, "загальний" /g/ в українськiй то є /ɣ/ так його артикуляцiйнi варiацiï та алофони. I було б таки добре розiбратися, де в українськiй справдi є мiсце для [g], а де вiн зайвий та шкодить тiй самiй украïнськiй автентичностi. Аби не вилити з водою й маля.

[Python]

Перед р, д (Гдиня, Гданськ), м (Гмиря - укр., Гмірі - груз.) або якщо десь поряд дж і дз чомусь хочеться gекнути

Теж помічав зв'язок між ґ та д͡ж/д͡з в одному слові. Якщо в слові присутній один із цих проривних звуків, то все слово вимовляється більш напружено, від чого й решту г/ж/з хочеться вимовити в проривний спосіб.

[Vertaler]

Перед р, д (Гдиня, Гданськ), м (Гмиря - укр., Гмірі - груз.) або якщо десь поряд дж і дз чомусь хочеться gекнути

Теж помічав зв'язок між ґ та д͡ж/д͡з в одному слові. Якщо в слові присутній один із цих проривних звуків, то все слово вимовляється більш напружено, від чого й решту г/ж/з хочеться вимовити в проривний спосіб.

Так, один наш лінгвіст (щоправда, де в чому фрікуватий) казав мені, що в українській є гармонія приголосних за способом утворення.

[Валентин Н]

Если уж изгонять Ґ из украинского, то вместе с Ф. Она тоже заимствованная.

[DarkMax2]

Ослаблення, незважаючи на свою поширеність, ще не стало всезагальним.

Лівіше Дніпра ґ - ознака маргінала.

[LUTS]

Если уж изгонять Ґ из украинского, то вместе с Ф. Она тоже заимствованная.

Ґ не треба, а от Ф можна

[Валентин Н]

Ґ не треба, а от Ф можна

Это не последовательно

[Conservator]

Лівіше Дніпра ґ - ознака маргінала.

а україномовність?

лівіше від Дніпра є ріжні діялекти із ріжною вираженістю ріжних мовних форм

[DarkMax2]

Лівіше Дніпра ґ - ознака маргінала.

а україномовність?

лівіше від Дніпра є ріжні діялекти із ріжною вираженістю ріжних мовних форм

заріЖтесь...

[Conservator]

заріЖтесь...

злий Ви

я, між иншим, теж на Лівобережжі мешкаю. Воскресенка. до революції тут узагалі Чернігівська губернія була...

[DarkMax2]

заріЖтесь...

злий Ви

я, між иншим, теж на Лівобережжі мешкаю. Воскресенка. до революції тут узагалі Чернігівська губернія була...

Консерве, про Вашу штучну мову ми розмовляли не раз.

[Conservator]

Консерве, про Вашу штучну мову ми розмовляли не раз.

будь-яка літературщина штучна, десу.