Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 16:041. Заголовок. Почему в первой паре у вас стоит буква гласного варианта, а во второй — согласного?
Чому пишут "й" замість сполучника "і"?
Переміна в/у тоже цікавит. Вважаю це безголовлям страшним.
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:09http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par11
Як це правило називається і які статті правопису його нам дає?
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:03Наприклад?
Деколи вимовити /й/, зачитуючи створений кимось запис, в якім вже закріплено /й/ замість /і/, дуже складно і тоді ні про яку евфонію ітися не може.
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 20:17Ой, дуже стурбовані! Дуже! ;D
Нікого не хвилює ця тема?
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:17Бо реальне мовлення непослідовне в чергуванні. Ось і на письмі це позначається (неумисно).
Ще бувают випадки, дуже часті, коли в принципі /й/ бути не має, а його пишут! Бляха!
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:10В реальній практиці пишуть сполучники, як говорять. Я, наприклад, такий. А що у Вас з дієсловами? "Що робитЬ" же ж! Перший раз бачу таке. Якось навіть спотикаюся при читанні. Жах як твердо в голові звучить!
Менше, в реальной практиці пишут /й/ як попало. Безмежно бісит це. Як освічені люди можут чинити так?
Цитата: Sirko от сентября 9, 2015, 08:08Як здибатиму, то, надіюсь, не забуватиму сюди таскати.Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:03Наприклад?
Деколи вимовити /й/, зачитуючи створений кимось запис, в якім вже закріплено /й/ замість /і/, дуже складно і тоді ні про яку евфонію ітися не може.
Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19любицця тоді вже. Був такий проект орфографії.
Мені так любит ся (любиця).
Цитата: DarkMax2 от сентября 9, 2015, 18:07Нє, в нас ця і ся замість центрподніпровського цця і ссяЦитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19любицця тоді вже. Був такий проект орфографії.
Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 18:10цця і сся, то по-вченому )))))Цитата: DarkMax2 от сентября 9, 2015, 18:07Нє, в нас ця і ся замість центрподніпровського цця і ссяЦитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19любицця тоді вже. Був такий проект орфографії.
Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Python от сентября 9, 2015, 22:59Писане й мовлене різні речі. Галичани обстоювали писати нїс і ніс. Одначе, пишучи ніс в обох випадках, не плутаємо ж ніс з ношею )))))
Ну, не знаю. Я якось не плутав на слух «палиця» й «палиться» — звук там трохи різний. «Простонародний» запис (як і нормативний) цілком може губити фонетичні деталі, які в усній мові самих носіїв стабільно розрізняються (наголоси теж ніхто не ставить — це ж не значить, що в усній мові наголошений склад ідентичний ненаголошеному?).
Цитата: orklyn от сентября 9, 2015, 23:50Далеко не всі галичани те обстоювали (Франко, наприклад, писав драгоманівкою, де такі деталі не передавались), хоча це фонетичне явище не обмежувалось Галичиною, а охоплювало все Правобережжя (де нїс і ніс у поширених там орфографіях здебільшого не розрізнялися графічно — лише усно).
Галичани обстоювали писати нїс і ніс.
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 9, 2015, 23:11Скоріш, [т'ц'] або [ц'ː]
Что, с [ц'с']?
Цитата: Python от сентября 10, 2015, 00:15В нёс и нос нет ятя ::)Цитата: orklyn от сентября 9, 2015, 23:50Далеко не всі галичани те обстоювали (Франко, наприклад, писав драгоманівкою, де такі деталі не передавались), хоча це фонетичне явище не обмежувалось Галичиною, а охоплювало все Правобережжя (де нїс і ніс у поширених там орфографіях здебільшого не розрізнялися графічно — лише усно).
Галичани обстоювали писати нїс і ніс.
Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 08:28Та й вол і конь без ятя )))))
В нёс и нос нет ятя ::)
Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 08:28Але різниця в твердості/м'якості є (закритоскладове ê фонетично збігається з ѣ). Хочете пари саме з ятем — волїв (волѣлъ) / волів (волôвъ).
В нёс и нос нет ятя
Цитата: Sirko от сентября 9, 2015, 08:08
Наприклад?
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:03
в принципі
Цитата: DarkMax2 от сентября 9, 2015, 08:19:+1:
А що у Вас з дієсловами? «Що робитЬ» же ж! Перший раз бачу таке. Якось навіть спотикаюся при читанні.
| Не тільки на цьому спотикаюся. Також на незвичному використанню «ї»: | Цитата: Sandar link=msg=2561367#2561367 от | |||||
| а також на | Цитата: Sandar link=msg=2561367#2561367 от | , | Цитата: Sandar link=msg=2561120#2561120 от | , | Цитата: Sandar link=msg=2561375#2561375 от | та ін. |
Цитата: Python от сентября 9, 2015, 22:59Мені завжди однаково було шо палиться шо палиця. Абсолютно. Чесно кажу.
Ну, не знаю. Я якось не плутав на слух «палиця» й «палиться» — звук там трохи різний. «Простонародний» запис (як і нормативний) цілком може губити фонетичні деталі, які в усній мові самих носіїв стабільно розрізняються (наголоси теж ніхто не ставить — це ж не значить, що в усній мові наголошений склад ідентичний ненаголошеному?).
Цитата: Python от сентября 10, 2015, 00:15Лівий берег тоже.Цитата: orklyn от сентября 9, 2015, 23:50Далеко не всі галичани те обстоювали (Франко, наприклад, писав драгоманівкою, де такі деталі не передавались), хоча це фонетичне явище не обмежувалось Галичиною, а охоплювало все Правобережжя (де нїс і ніс у поширених там орфографіях здебільшого не розрізнялися графічно — лише усно).
Галичани обстоювали писати нїс і ніс.
Цитата: Sandar от сентября 10, 2015, 17:10Ніби все за правилами:
поціновувача й в Україні
Цитата: http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par13
2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
...
б) після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).
Цитата: Sandar от сентября 10, 2015, 16:56Тут крапка зайва.
Так не можна.
Цитата: Python от сентября 10, 2015, 13:17Лінгвістика лінгвістикою, але малоймовірно, що був на світі бодай один бичок, котрий волів, щоб йому яйця вирізали й зробили волом.Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 08:28Але різниця в твердості/м'якості є (закритоскладове ê фонетично збігається з ѣ). Хочете пари саме з ятем — волїв (волѣлъ) / волів (волôвъ).
В нёс и нос нет ятя
Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19Але в нас любит ся=любить себе :D
Максе, та твердість то подільське і галицьке. Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Demetrius от сентября 10, 2015, 17:14Тут без й требаЦитата: Sandar от сентября 10, 2015, 16:56Тут крапка зайва.
Так не можна.
Цитата: Sirko от сентября 10, 2015, 20:39та ну, дурню говорите. і нашо?Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19Але в нас любит ся=любить себе :D
Максе, та твердість то подільське і галицьке. Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Sandar от сентября 10, 2015, 21:20У Грінченка любитися у значенні подобатися віднесене до Харківської обл.Цитата: Sirko от сентября 10, 2015, 20:39та ну, дурню говорите. і нашо?Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19Але в нас любит ся=любить себе :D
Максе, та твердість то подільське і галицьке. Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Sirko от сентября 10, 2015, 20:39Вун лем ся любит.Цитата: Sandar от сентября 9, 2015, 17:19Але в нас любит ся=любить себе :D
Максе, та твердість то подільське і галицьке. Мені так любит ся (любиця).
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 18:59Це фантастичне безголов'я ставитись до усталеної літературної мови з 200річною традицією, так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманеться, через свої особисті уявлення про "зручність/незручність" і "праивльно/неправильно2
Спасибі за відповідь.
Заголовок такий, бо вважаю, шо має бути лиш /і/ та /в/. Це основа.
Далі. Це велика запара читати так, як вимовляв автор написаного в момент створення запису. Це просто фантастичне безголовля пропонувати вгадати інтонацію і темп тексту у автора тексту в момент запису. Має по уму писатися лиш /і/ та /в/, а фактична реалізація в фонетичному відтворенні тексту це справа випадку.
Цитата: Python от сентября 9, 2015, 22:59В другому випадку "ц" подовжена
Ну, не знаю. Я якось не плутав на слух «палиця» й «палиться» — звук там трохи різний.
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03:UU: ;up:
Це фантастичне безголов'я ставитись до усталеної літературної мови з 200річною традицією, так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманеться, через свої особисті уявлення про "зручність/незручність" і "праивльно/неправильно2
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяРепутація укр мови така низька, шо до неї можна ставитись як до недавнього конланга.
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03уявлення про "зручність/незручність"Як носій маю право про це говорити. 8-)
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:07Я спочатку і сказав, шо це в нас так (неподовженість).Цитата: Python от сентября 9, 2015, 22:59В другому випадку "ц" подовжена
Ну, не знаю. Я якось не плутав на слух «палиця» й «палиться» — звук там трохи різний.
Цитата: Sandar от "Ти правий безумовно. Й таких більшість."Та, дійсно шось не то.
"Вірю, що книга знайде свого поціновувача й в Україні"
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03Це фантастичне безголов'я ставитись до усталеної літературної мови з 200річною традицією, так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяЗдрастє, великі зміни в літературний стандарт впроваджувалися протягом усього цього періоду.
Цитата: orklyn от сентября 11, 2015, 09:29Вун лем ся любит.Шось якось не звучить. «Ся» тут має мати логічний наголос, а в такому випадку використовується повна форма «себе». Може й не всюди так.
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 17:11Дивлячись на вас, розумієш, що за тезою про те що "патріотизм не залежить від того, якою мовою в побуті спілкується людина" є своя доля правдиЦитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяРепутація укр мови така низька, шо до неї можна ставитись як до недавнього конланга.
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 19:31Шо Вам ше лишаєця казати, коли живете в змоскаленому місті? Якшо на території України ти балакаєш в своєму побуті не по українськи, ти не українець. Якшо укр мова така дурна шо на неї не можна перейти, то нашо вона здалася? Взагалі, в Росії нафта і газ. Люд лиш голову собі морочит.Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 17:11Дивлячись на вас розумієш що за тезою про те що "патріотизм незалежить від того якою мовою в побуті спілкується людина" є своя доля правдиЦитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяРепутація укр мови така низька, шо до неї можна ставитись як до недавнього конланга.
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03Якщо брати лише правописи сучасного типу, з тих 200 доведеться відкинути років 50-100. Але все одно багато — власне, російська орфографія сучасного типу молодша за нашу.
Це фантастичне безголов'я ставитись до усталеної літературної мови з 200річною традицією, так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманеться, через свої особисті уявлення про "зручність/незручність" і "праивльно/неправильно2
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 17:11Слід зауважити, репутація укр. мови помітно знизилась протягом доби Незалежності не в останню чергу завдяки недолугим реформам 90-х років. Будь-які масштабні орфографічні зміни частіше шкодять репутації реформованої мови, ніж приносять якусь видиму користь.Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяРепутація укр мови така низька, шо до неї можна ставитись як до недавнього конланга.
Цитата: Python от сентября 11, 2015, 20:11Ви про орфографічні реформи? Тоді не згоден, бо вони були дуже малі. Вони не могли знизити репутацію мови. Не вірю. Репутація мови була низька завжди. Бували підйоми, бували репресії. Але серйозних позицій вона ще не мала ніколи.Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 17:11Слід зауважити, репутація укр. мови помітно знизилась протягом доби Незалежності не в останню чергу завдяки недолугим реформам 90-х років. Будь-які масштабні орфографічні зміни частіше шкодять репутації реформованої мови, ніж приносять якусь видиму користь.Цитата: Pawlo от сентября 11, 2015, 16:03так ніби вона якийсь тільки-но вигаданий конлаг, який кожен може переробляти так, як йому заманетьсяРепутація укр мови така низька, шо до неї можна ставитись як до недавнього конланга.
Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 18:59
Спасибі за відповідь.
Заголовок такий, бо вважаю, шо має бути лиш /і/ та /в/. Це основа.
Далі. Це велика запара читати так, як вимовляв автор написаного в момент створення запису. Це просто фантастичне безголовля пропонувати вгадати інтонацію і темп тексту у автора тексту в момент запису. Має по уму писатися лиш /і/ та /в/, а фактична реалізація в фонетичному відтворенні тексту це справа випадку.
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 20:33;up:
Вимовляєця легко. В мене /в/ дуже звучна. Ніяких проблем.
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 20:15Так справа в тому, що умови якраз могли б посприяти підйому. Натомість, отримали спад. Реформи (і навіть широко обговорювані проекти реформ) стимулювали, з одного боку, наростання критики «совдепівської» української орфографії, з другого — не всі носії сприймали ці реформи позитивно, з третього — далеко не всі (навіть серед прихильників реформ) змогли розібратися з запропонованими змінами (тобто, кількість неграмотних зросла — адже писати так, як учили в школі, вже ніби й неправильно, а по-новому так і не навчились). Крім того, не всі орієнтуються, яка норма нині нормативна, а дехто й свідомо експериментує з проектами та старими орфографіями — поняття грамотності в цьому різнобої стає аж надто умовним. Ну і яка репутація може бути в мови, більшість носіїв якої не можуть пару речень написати без помилок?
Ви про орфографічні реформи? Тоді не згоден, бо вони були дуже малі. Вони не могли знизити репутацію мови. Не вірю. Репутація мови була низька завжди. Бували підйоми, бували репресії. Але серйозних позицій вона ще не мала ніколи.
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 20:59-а — якщо літера, -ий — якщо звук, -е — якщо просто «в» :)
Баран. /в/ звучний, не звучна. :)
Цитата: Python от сентября 11, 2015, 21:11Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 20:15Так справа в тому, що умови якраз могли б посприяти підйому. Натомість, отримали спад. Реформи (і навіть широко обговорювані проекти реформ) стимулювали, з одного боку, наростання критики «совдепівської» української орфографії, з другого — не всі носії сприймали ці реформи позитивно, з третього — далеко не всі (навіть серед прихильників реформ) змогли розібратися з запропонованими змінами (тобто, кількість неграмотних зросла — адже писати так, як учили в школі, вже ніби й неправильно, а по-новому так і не навчились). Крім того, не всі орієнтуються, яка норма нині нормативна, а дехто й свідомо експериментує з проектами та старими орфографіями — поняття грамотності в цьому різнобої стає аж надто умовним. Ну і яка репутація може бути в мови, більшість носіїв якої не можуть пару речень написати без помилок?
Ви про орфографічні реформи? Тоді не згоден, бо вони були дуже малі. Вони не могли знизити репутацію мови. Не вірю. Репутація мови була низька завжди. Бували підйоми, бували репресії. Але серйозних позицій вона ще не мала ніколи.
Цитата: Sandar от сентября 11, 2015, 21:20
Не знаю де подіти емоцію. В фейсбуку вчителька радиться з колегами про нормоконтроль (а може і не вчителька...), типу як оформлювати документи і роботи (школоловські). І пише "здоровий ґлузд". Олекса Негребецький її би розірвав. Я би принаймні хтів бачити.
Цитата: Sandar от сентября 21, 2015, 21:04Що дивного в тому, що освічена людина користується чинною нормою?
Історик, освічена людина: "прибували й її молоді подруги"
Цитата: http://pravopys.net/sections/12/
2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
...
б)Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).
Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 21:31А що Ви пропонуєте? «-и і її»? Це як вимовляти? [ɪʔijiji]? Як на мене, [ɪj:iji] вимовити набагато легше.
j jiji
j+j, Карл!
Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 21:32-1.
Чинна норма відверто тупа. Отак от.
Цитата: Demetrius от сентября 24, 2015, 22:00Нєтушкі! От не нада робити вигляд, шо гортанне зімкнення це шось тяжке, це шось (о божечко) не властиве укр. мові! Гортанне зімкнення це то, шо нада якраз, коли маємо сполучник "і".Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 21:31А що Ви пропонуєте? «-и і її»? Це як вимовляти? [ɪʔijiji]? Як на мене, [ɪj:iji] вимовити набагато легше.
j jiji
j+j, Карл!Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 21:32-1.
Чинна норма відверто тупа. Отак от.
Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 22:06Будь-який кусок тексту можна неправильно поділити. «Отнена дароби тивигляд шогортан незімкнен няцешось тяжке». (Шо таке «отнена»? ::)) Але навіщо?
Гм, "прибувалий її молоді подруги"...
Шо таке "прибувалий"?
::)
Цитата: Demetrius от сентября 24, 2015, 22:12Має бути смичка, якшо є сполучник. "Й" це не сполучник. "І" сполучник.Цитата: Sandar от сентября 24, 2015, 22:06Будь-який кусок тексту можна неправильно поділити. «Отнена дароби тивигляд шогортан незімкнен няцешось тяжке». (Шо таке «отнена»? ::)) Але навіщо?
Гм, "прибувалий її молоді подруги"...
Шо таке "прибувалий"?
::)
Цитата: Lodur от сентября 29, 2015, 19:55Ой, вибачте! ;D
Сандаре, ви мені? Не зрозумів, "хто за ким стояв", і що саме вигадане? :donno:
Цитата: Lodur от сентября 29, 2015, 19:55То Сандар чомусь мабуть вважає що має бути не "за вигаданим йменням" а "за вигаданим іменням", хоча слова імення в літературній українській немає
Сандаре, ви мені? Не зрозумів, "хто за ким стояв", і що саме вигадане? :donno:
Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 19:55Фонетично тут все правильно. Звучить же ж, якщо по складам, "Кри муй на"
Патку... Осьо з Андруховича (було давненько):
"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Богочко ласкавий, шо йсе таке?... :'(
Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 19:57Та все гаразд. На всяк випадок спитав, бо ж я останній, хто писав у темі перед вами.
Ой, вибачте! ;D
То я збираю сюди обурливі речі на тему.
Цитата: Pawlo от сентября 29, 2015, 19:58Є, лиш поглянь у словник. :smoke:Цитата: Lodur от сентября 29, 2015, 19:55То Сандар чомусь мабуть вважає що має бути не "за вигаданим йменням" а "за вигаданим іменням", хоча слова імення в літературній українській немає
Сандаре, ви мені? Не зрозумів, "хто за ким стояв", і що саме вигадане? :donno:
Цитата: Pawlo от сентября 29, 2015, 20:00За правописом неправильно, бо кома. Але й без коми мені не до шмиги.Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 19:55Фонетично тут все правильно. Звучить же ж, якщо по складам, "Кри муй на"
Патку... Осьо з Андруховича (було давненько):
"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Богочко ласкавий, шо йсе таке?... :'(
Цитата: Python от августа 29, 2015, 20:21Осьо пан Питон найшов був нам потрібну статтю.Цитата: Sandar от августа 29, 2015, 19:09http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par11
Як це правило називається і які статті правопису його нам дає?
Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 22:03Хоча після «Донбасу» може бути «й», здається.Цитата: Pawlo от сентября 29, 2015, 20:00За правописом неправильно, бо кома. Але й без коми мені не до шмиги.Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 19:55Фонетично тут все правильно. Звучить же ж, якщо по складам, "Кри муй на"
Патку... Осьо з Андруховича (було давненько):
"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Богочко ласкавий, шо йсе таке?... :'(
Тут Питон давав линк на регулюючу це явище статтю правописа.
Цитата: Python от сентября 30, 2015, 18:15Дійсно, можна. Але Ви уявіт, шоб отако кожний /і/ в цих дозволених (чи приписаних?) правописом випадках було замінено на /й/. Іде до цего, як подивитися книги і дописи в інтернеті. Це жахливо. Люди ж не пишут, як вимовляют, вони просто користают правописне правило і не дбают насправді про евфонію. Бездумно користают.Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 22:03Хоча після «Донбасу» може бути «й», здається.Цитата: Pawlo от сентября 29, 2015, 20:00За правописом неправильно, бо кома. Але й без коми мені не до шмиги.Цитата: Sandar от сентября 29, 2015, 19:55Фонетично тут все правильно. Звучить же ж, якщо по складам, "Кри муй на"
Патку... Осьо з Андруховича (було давненько):
"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Богочко ласкавий, шо йсе таке?... :'(
Тут Питон давав линк на регулюючу це явище статтю правописа.
Цитировать"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Цитата: Swet_lana от сентября 30, 2015, 19:56Дурня, як на мене.
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Цитировать"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."
Цитата: DarkMax2 от сентября 30, 2015, 19:57Майже завжди через й кажу в такому положенні, що в украйнській, що в російськійЦитата: Swet_lana от сентября 30, 2015, 19:56Дурня, як на мене.
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Цитата: Swet_lana от сентября 30, 2015, 19:56Ну от — колись рекомендацію перетворено на припис (це не пані Світлані закид, якшошо :) )
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й
Цитата: MrBTTF от сентября 30, 2015, 22:04Казати можна, звичайно. Але от писати ні. :smoke:Цитировать"...відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми..."Цитата: DarkMax2 от сентября 30, 2015, 19:57Майже завжди через й кажу в такому положенні, що в украйнській, що в російськійЦитата: Swet_lana от сентября 30, 2015, 19:56Дурня, як на мене.
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Цитата: Sandar от октября 3, 2015, 13:39Щодо ритміки (а не лише наявних поряд голосних та приголосних, як виписано в орфографії) — згоден (тому про правило в нинішньому вигляді доречніше говорити як про необов'язкове, рекомендаційне, з багатьма винятками — реальному мовленню воно відповідає лише частково; запис має відповідати реальному мовленню, правило ж корисне, в першу чергу, для тих, хто про правильну українську вимову знає лише з книжок).
А якшо людина мовит поволі, то не буде в неї /й/ замість /і/, вона буде говорити лише /і/ скрізь (окрім кількох винятків, наприклад "та й"). Заміна /і/ на /й/ відбувається залежно від ритміки, від інтонації, вона не є обов'язкова в реальній мові, для чого ж робити це обов'язковим в орфографії?
Цитата: Sandar от октября 3, 2015, 15:29Не чув таких ніде і ніколи.От дивіця. В цему реченні я можу зачитати "і" як "й" залежно від моєї інтонації в момент читання. То нашо тут зобовязувати мене писати "й"? В одному випадку кажу /і/, в іншому залежно від ритму — /й/. А писати буду завжди "і". Але сучасна орфографія забороняє.
Цитата: Python от октября 3, 2015, 14:17Щодо використання всюди якоїсь одної літери — як мінімум, це буде незручно для запису віршів, де заміна голосної на приголосну чи навпаки може збити ритм і де відхилення від правил заради підрівнювання ритму — звична практика.+1
Цитата: Sandar от октября 3, 2015, 15:29Як мінімум, деякі моменти в ньому виписані лише приблизно, тому застосувати це правиле як обов'язкове для всіх випадків практично неможливо. Крім того, окремі пункти (напр., обов'язкове «у» перед «в») суперечать мовній практиці (напр., у слові «ввижатися», яке в варіанті «увижатися» вживається значно рідше) — тобто, слід говорити про необов'язковість правила чи винятки з нього, наявні в літературній мові, але не виписані в правописі.
Pythonе, правило не рекомендаційне, а обовязкове. От у чому вся проблема. Я про і/й.
Цитата: Swet_lana от сентября 30, 2015, 19:56Це не рекомендація. :'(
Після голосного перед приголосним має бути тільки Й (крім деяких особливих випадків).
Донбасу й Криму
Цитата: Sandar от октября 4, 2015, 20:46Норм!
ю, й у р
Цитата: Sandar от октября 3, 2015, 20:03Але працює саме як рекомендація — десь поряд із «уникайте тавтології» чи «боріться зі словами-паразитами». Відхилення від нього завжди розглядалось як менш серйозна помилка, ніж, наприклад, неправильна побудова відмінкових форм. Правило початково дещо відхиляється від мовної практики, не бере до уваги багатоваріантність, присутню в ряді випадків, тож цілком закономірно, що мовна практика завжди дещо відрізняється від правила.
Це не рекомендація.
Цитата: DarkMax2 от октября 4, 2015, 20:55Для мене — натива, який постійно використовує мову усно, початок фрази (клаузи) «й у ...» просто неможливий, неграматичний. Тільки «і в ...», інакше просто не говорять.Цитата: Sandar от октября 4, 2015, 20:46ю, й у рНорм!
Цитата: engelseziekte от октября 5, 2015, 01:03Їм байдуже. Це люди, для яких між усною мовою і мовою, яку вони вживают в своїх роботах чи блогах, лежить прірва. І їм нічого. Отака культура, отаке суспільство. :fp:Цитата: DarkMax2 от октября 4, 2015, 20:55Для мене — натива, який постійно використовує мову усно, початок фрази (клаузи) «й у ...» просто неможливий, неграматичний. Тільки «і в ...», інакше просто не говорять.Цитата: Sandar от октября 4, 2015, 20:46ю, й у рНорм!
Цитата: Sandar от октября 6, 2015, 19:52Це не гіперкорекція — люди справді так говорять. При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.
Один відомий український історик, редактор, есеїст, перекладач в одному дописі на фейсбуку починає речення з "й".
:'(
Шо я казав? Люди не вникают, лише як скажені гіперкоректуют (чи що це в них таке...). Пздц. :fp:
ЦитироватьКожнй B̆асʹ ма свĭ лас. Так скрізʹ живε лẏдина •ŷ свıтı, í рıч цȧ •нε диво: бо спаласʹ нам спозаколишнȯго •шε вıку, з чималими примхами í хибчами лẏдʹского •лиха. Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, í досı, славослови •Бога повεрталисʹ ŷ свıтı, ȧк ŷ своí ̆ господı? Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, кожнй робиŷ, ȧк сам примıŷ, нε ŷажаẏчи на тε, шȯ кожнй повинин працẏ •своẏ íднати з добром, хочаб на гарıлʹ малεсенʹким? Талεж нı: заŷшε í скрıзʹ була з чоловıком ı ȯго ȧŷза, ȧка ласила, тручала í мурдуŷала ȯго ŷ житí; сипала •лихом í, часом, ȧк кара божа, нεвıчила нε тıлʹки добру працẏ •лẏдε̆, тˋалεж-í самих лẏдε̆.Тут • та ̆ =й
Цитироватька становиться скрізь, де тільки її витинка чується:
уперше, — непорушне у слові. Тоді вона становиться завше зверху: ŏ, мǐ, твĭ, свĭ, гă, дă, мă, витинă, гассă, марнĭ, гамy̆, розмоŷлă, шпурлă, m̆и, m̆ати.
Удруге, — начастую у промізці слов. Тоді вона витинається не як повна ійка і становиться прек слова передущого. Ця перекидка ійки бува тоді, коли заднє слово, на скиньчи має деяки з ціх: а, ε, г, и, о, у, ȧ, έ, í, ȯ, ẏ — та навіть не проміж кожним словом, але ж там, де склад самої річи того трібує, коли слова незупинне собі йдуть, — то-річ: Козаче •бурлаче; Ходи-но серденʹко •до хати; не ходи Грицẏ •на вечорницẏ; Ŏ зрадо, •зрадо! Чорнı брови •маíш.
Часом ійка чується і в початці слова; тільки ж це бува найбільш у віршах: •Деж ти •була — моέ •сεрденко?
Цитата: oveka от октября 7, 2015, 15:24Не вірю, бо це фізично неможливо.
Люди справді так говорять. Залежить від експресивності виразу, звукового оточення.
Й шо ти йому скажеш!
Цитата: Python от октября 7, 2015, 02:43При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.
Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 14:49Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.Цитата: Python от октября 7, 2015, 02:43При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.
Цитата: Python от октября 8, 2015, 15:10Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 14:49Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.Цитата: Python от октября 7, 2015, 02:43При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.
Подобається мені слово «евфонічний»...
Цитата: Pawlo от октября 8, 2015, 15:52Може, але якщо ф [хв] вважати вимовою по-написаному.
А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?
Цитата: Pawlo от октября 8, 2015, 15:52Може. /в/ звучний. Виходит шось подібне на "еуфонія". Але правда — слово нелегке і немилозвучне. :)Цитата: Python от октября 8, 2015, 15:10Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 14:49Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.Цитата: Python от октября 7, 2015, 02:43При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.
Подобається мені слово «евфонічний»...
А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?
Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 14:44:fp:Цитата: oveka от октября 7, 2015, 15:24Не вірю, бо це фізично неможливо.
Люди справді так говорять. Залежить від експресивності виразу, звукового оточення.
Й шо ти йому скажеш!
Цитата: Python от октября 8, 2015, 16:05Шо? вф -> вхЦитата: Pawlo от октября 8, 2015, 15:52Може, але якщо ф [хв] вважати вимовою по-написаному.
А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?
Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 16:33Не по-народному тоді :)Цитата: Pawlo от октября 8, 2015, 15:52Може. /в/ звучний. Виходит шось подібне на "еуфонія". Але правда — слово нелегке і немилозвучне. :)Цитата: Python от октября 8, 2015, 15:10Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 14:49Укладачі правил думали так само, тому менш евфонічний варіант до правил не включили.Цитата: Python от октября 7, 2015, 02:43При цьому (та в інших складних для вимови випадках) «й» може звучати редуковано, нечітко, майже нечутно.Ну, можливо. Але яка вже тоді евфонія, коли не чутно.
Подобається мені слово «евфонічний»...
А людина з фонетикою не зіпсутою русифікованим містом його теж не може вимовити по написаному?
Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 17:28Значить ми з Оверком не в Вашій мініреальності.
DarkMax2, та не буває того, шо овека як приклад навів. "Я йшов" — реальність, "Й шо ти йому скажеш?!" — неправда, лише — "І шо..."
Цитата: DarkMax2 от октября 8, 2015, 18:30Ні про шо не говорить відносно прикладу Овеки і мого заперечення.Цитата: Sandar от октября 8, 2015, 17:28Значить ми з Оверком не в Вашій мініреальності.
DarkMax2, та не буває того, шо овека як приклад навів. "Я йшов" — реальність, "Й шо ти йому скажеш?!" — неправда, лише — "І шо..."
(wiki/ru) Полугласные_согласные (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B5)
(wiki/ru) Глайд (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%B4)
(wiki/ru) Плавные_согласные (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B5)
(wiki/ru) Аппроксиманты (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B)
Цитата: ostap.rest от июля 10, 2016, 17:50Не зрозумів, він стає курвою чи розголошується? :)
стаття на тему в/у: http://zbruc.eu/node/41931
Цитата: oveka от июля 12, 2016, 15:07Так само й пишеться)))))
Вимовити проблему не складає.
Цитата: ostap.rest от июля 10, 2016, 17:50
стаття на тему в/у: http://zbruc.eu/node/41931