Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2
 - марта 22, 2019, 13:40
Цитата: Python от марта 22, 2019, 13:35
Спірним є лише застосування Ґ в запозиченнях та іншомовних назвах, іншомовне [g] в яких передавалось українським фрикативним Г у східноукраїнській традиції, хоча в західноукраїнській у таких випадках частіше використовувалось Ґ.
Взагалі спірним є ототожнення українського ґ з іншомовним g. На жаль, ніхто не рахував, яка доля серед "класичних" слів з ґ одзвінчення k>g, а яка доля іншомовного g.
Автор Python
 - марта 22, 2019, 13:38
Цитата: DarkMax2 от марта 22, 2019, 13:22
У них навіть нідерландська G стала Ґ.
Ґ в нідерландизмах та грецизмах ще можна виправдати потребою відрізняти [ɣ] від [h] та історичною фонетикою. Болгарська — не той випадок.
Автор Python
 - марта 22, 2019, 13:35
Цитата: Wolliger Mensch от марта 22, 2019, 13:16
Это спорная тема даже в собственно украинском
Навіть у радянський період, коли літеру Ґ викинули з алфавіту, були слова-винятки, де Г нормативно вимовлялось як Ґ — відновлення літери Ґ вплинуло лише на їх написання, але не на звучання. Спірним є лише застосування Ґ в запозиченнях та іншомовних назвах, іншомовне [g] в яких передавалось українським фрикативним Г у східноукраїнській традиції, хоча в західноукраїнській у таких випадках частіше використовувалось Ґ.
Автор DarkMax2
 - марта 22, 2019, 13:22
Цитата: Python от марта 22, 2019, 13:10
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.
То для підлеглого націоналіста Швайки очікуване. У них навіть нідерландська G стала Ґ.
Тут жах з морфологічною адаптацією: Маріца, Староселец тощо.
Ну, і ігнорується нерозрізнення південними слов'янами и/і - все через І, на російський манір.
Автор Wolliger Mensch
 - марта 22, 2019, 13:16
Цитата: Python от марта 22, 2019, 13:10
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.

Это спорная тема даже в собственно украинском, не говоря уже о каких-то передачах иноязычных названий.
Автор Python
 - марта 22, 2019, 13:10
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.
Автор DarkMax2
 - марта 22, 2019, 13:08
Цитата: Vertaler от марта 22, 2019, 12:57
Как -шт-ский превратилось в -цький, что-то не пойму.
Я тоже. В украинском -т+ський остаётся -тський.
Кстати, в правиле "Зміни приголосних перед-СЬК(ИИ), -СТВ(О)" ничего про -щ+ський. Подозреваю, что в народном украинском добавляли суффикс -(й)ан- или -ів-: -щанський / -щівський.
Автор Vertaler
 - марта 22, 2019, 12:57
Как -шт-ский превратилось в -цький, что-то не пойму.
Автор Wolliger Mensch
 - марта 22, 2019, 12:28
Цитата: DarkMax2 от марта 22, 2019, 11:04
Традиційно назва країни България українською мовою пишеться через о –  Болгарія, як і слова «болгарин», «болгарський» тощо.

;D
Автор DarkMax2
 - марта 22, 2019, 11:05
Таблиці не став додавати. Їх можна подивитися тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/26/f428222n18.doc