Більшість словників вважають укр. глечик і рос. кувшин повністю тотожними. Проте, глечик мені здебільшого уявляється як висока посудина без ручок зі звуженим горлом
____
\ / приблизно такої форми,
/ \
\__/
тоді як типовий «кувшин» має одну ручку, з протилежного боку від якої на обідкові виступає носик для лиття рідини:
____ _
\| |/ ) (намалював як зумів — я не художник).
| ( /
|__//
Схоже, «кувшин» у ширшому розумінні може мати й іншу форму (у т.ч., як глечик), проте, «кувшин» такої форми, як зображено вище, мені важко назвати глечиком (і я не знаю, як цю посудину правильно назвати українською мовою). Це моя індивідуальна особливість, чи така проблема справді існує? Як би ви назвали, наприклад, посудину з фільтром для питної води, яку російською називають «кувшин»?
Це неактуальна лексика, тому нюанси з часом будуть стиратися все сильніше.
Наприклад, в старих галицьких піснях їдять кашу та борщі з горняток, а зараз вони чай п'ють.
Цитата: Python от августа 12, 2019, 20:36
Більшість словників вважають укр. глечик і рос. кувшин повністю тотожними. Проте, глечик мені здебільшого уявляється як висока посудина без ручок зі звуженим горлом
____
\ / приблизно такої форми,
/ \
\__/
тоді як типовий «кувшин» має одну ручку, з протилежного боку від якої на обідкові виступає носик для лиття рідини:
____ _
\| |/ ) (намалював як зумів — я не художник).
| ( /
|__//
Схоже, «кувшин» у ширшому розумінні може мати й іншу форму (у т.ч., як глечик), проте, «кувшин» такої форми, як зображено вище, мені важко назвати глечиком (і я не знаю, як цю посудину правильно назвати українською мовою). Це моя індивідуальна особливість, чи така проблема справді існує? Як би ви назвали, наприклад, посудину з фільтром для питної води, яку російською називають «кувшин»?
Толковый словарь Ожегова
ЦитироватьКУВШИН
ТолкованиеПеревод
КУВШИН
КУВШИН
КУВШИ́Н, -а, муж. Высокий округлый сосуд с горлышком и ручкой. Глиняный к.
:green: Де на другому малюнку «горлышко».
Цитата: Волод от августа 13, 2019, 11:54
Де на другому малюнку «горлышко».
Мабуть, там же, де на першому ручка. У фільтрів для води, що продаються як «кувшины», горлечка точно нема.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2019, 09:09
Це неактуальна лексика, тому нюанси з часом будуть стиратися все сильніше.
Наприклад, в старих галицьких піснях їдять кашу та борщі з горняток, а зараз вони чай п'ють.
Можливо каша була не така густа як прийнято зараз, тому і їли з маленьких горняток, а борщ і зараз в Галичині п`ють )))
Цитата: Python от августа 12, 2019, 20:36
Більшість словників вважають укр. глечик і рос. кувшин повністю тотожними. Проте, глечик мені здебільшого уявляється як висока посудина без ручок зі звуженим горлом
Майже всі глечики (https://www.google.com/search?q=%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BA&rlz=1C1GGRV_ruUA751UA751&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwi1vNjf04_kAhU9i8MKHdcuADIQ_AUIESgB&biw=1366&bih=625#imgrc=_) з ручками.
Цитата: Богдан М от августа 19, 2019, 22:46
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2019, 09:09
Це неактуальна лексика, тому нюанси з часом будуть стиратися все сильніше.
Наприклад, в старих галицьких піснях їдять кашу та борщі з горняток, а зараз вони чай п'ють.
Можливо каша була не така густа як прийнято зараз, тому і їли з маленьких горняток, а борщ і зараз в Галичині п`ють )))
Ні, гонятко це оригінально малий горщик для дитячих порцій або зберігання сметани тощо.
Розміром походив на сучасні великі чашки, тому хтось вигадав називати їх горнятками. Тип паче у селянській хаті початку ХХ століття навряд малися класичні малі чашки.
ЦитироватьТа вербовая дощечка, дощечка,
Та ходила по ней Настечка, Настечка,
Та решетомъ воду носила, носила,
Та дубровоньку гасила, гасила.
Та колько въ томъ решетцю водици, водици.
Только въ паробкахъ правдици, правдици.
Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
Та роскладу огникъ съ тернинки,
Та приставлю борщикъ въ горнятку, въ горнятку;
А въ томъ борщику мысяча головка, головка,
Кто ее буде ѣсти? — Паробки, паробки!
Та вербовая дощечка, дощечка,
Та ходила по ней Настечка, Настечка,
Та решетомъ воду носила, носила,
Та дубровоньку гасила, гасила.
Та только въ томъ решетцю дирочокъ, дирочокъ,
Только у насъ дѣвочокъ, дѣвочокъ.
Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
Та роскладу огникъ съ тернинки,
Та приставлю каши въ горнятку, въ горнятку;
А въ той кашонцѣ грудка масла, грудка масла,
Кто ее буде ѣсти? — Дѣвочки, дѣвочки
(wiki/uk) Горня (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F) - я навіть статтю написав.
ЦитироватьЗвичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей.
Цитата: Богдан М от августа 19, 2019, 22:52
Цитата: Python от августа 12, 2019, 20:36
Більшість словників вважають укр. глечик і рос. кувшин повністю тотожними. Проте, глечик мені здебільшого уявляється як висока посудина без ручок зі звуженим горлом
Майже всі глечики (https://www.google.com/search?q=%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BA&rlz=1C1GGRV_ruUA751UA751&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwi1vNjf04_kAhU9i8MKHdcuADIQ_AUIESgB&biw=1366&bih=625#imgrc=_) з ручками.
В наш час, коли україномовний інтернет-простір наповнюється сторінками з машинним перекладом, результати гуглопошуку — слабкий аргумент.
гладущик - горло широке і коротке
жбан/збан - з вухом
глечик - стрункий з вужчим горлом або мішанина горла, вуха, дзьобика
Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2019, 08:24
Та колько въ томъ решетцю водици, водици.
Як читати цей текст ? Згідно з правилами великоросійської мови - "та колька ф том решетцю вадіци, вадіци", чи все-таки згідно з правилами руської мови галицьких русинів ? Але в такому випадку над деякими "о" з цього тексту мало би бути титло, яке вказувало, шо таку букву треба читати як "і".
§32 (https://books.google.it/books?id=nUtdAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false)
Цитата: Python от августа 20, 2019, 12:59
Цитата: Богдан М от Майже всі глечики з ручками.
В наш час, коли україномовний інтернет-простір наповнюється сторінками з машинним перекладом, результати гуглопошуку — слабкий аргумент.
Точно, після перевірки виявилось, шо те, шо я називаю "глечиком", моя бабця називала "гладущиком".
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 22:38
Як читати цей текст?
В 19 столітті чи не в кожного видання була своя орфографія. Тут читати: "Та колько в том решетці водиці, водиці".
Очевидно, що в авторів ц = ць, як у росіян ч = чь.
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 22:38
Але в такому випадку над деякими "о" з цього тексту мало би бути титло, яке вказувало, шо таку букву треба читати як "і".
Неятевий ікавізм річ непослідовна. Ну, і шапки могли просто загубитися при розпізнанні тексту.
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 22:42моя бабця називала "гладущиком"
Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Цитата: DarkMax2 от августа 22, 2019, 22:46
В 19 столітті чи не в кожного видання була своя орфографія. Тут читати: "Та колько в том решетці водиці, водиці".
Очевидно, що в авторів ц = ць, як у росіян ч = чь.
Звідки впевненість, шо саме так, а не "Та кілько в тім решетці водиці, водиці" ?
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 22:50
Цитата: DarkMax2 от августа 22, 2019, 22:46
В 19 столітті чи не в кожного видання була своя орфографія. Тут читати: "Та колько в том решетці водиці, водиці".
Очевидно, що в авторів ц = ць, як у росіян ч = чь.
Звідки впевненість, шо саме так, а не "Та кілько в тім решетці водиці, водиці" ?
Щодо ікавізму - жодної впевненості. Я вже не пам'ятаю, як виглядала сторінка.
Цитата: DarkMax2 от августа 22, 2019, 22:46
Цитата: Богдан М от Але в такому випадку над деякими "о" з цього тексту мало би бути титло, яке вказувало, шо таку букву треба читати як "і".
Неятевий ікавізм річ непослідовна. Ну, і могли просто загубитися при розпізнанні тексту.
§32 п.1 Граматики Осадці про написання слова "кілько", §32 п.9 про слово "тім".
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 22:38
Але в такому випадку над деякими "о" з цього тексту мало би бути титло, яке вказувало, шо таку букву треба читати як "і".
Могли й не ставити. Діакритик, що вказував на ікавізовану вимову — досить пізнє нововведення (перша половина ХІХ ст., і так, це не титло. Інколи його, з подачі самого Максимовича, називали «паєрок», хоча функціонально й графічно це також не той паєрок, що зустрічається в допетрівській кирилиці), а до того обходились, як у російській обходились без крапок над ё. Враховуючи, що галицька письмова традиція (той ґрунт, на який ліг згаданий графічний елемент максимовичівки) тягнулася ще від староукраїнської й замістилася фонетичним письмом тільки аж наприкінці ХІХ ст., архаїчні риси графіки могли подекуди зберігатись на письмі. Плюс москвофільство й рівняння на великоруські тексти (де цього діакритика не було), технічні обмеження і т.п.
Цитата: Python от августа 22, 2019, 23:11
Могли й не ставити.
Але ж знали , шо слово "колько" записане без паєрка треба читати "кілько", чи тільки росіяни вміли правильно читати слово "сколька", записане як "сколько" ?
Цитата: Богдан М от августа 22, 2019, 23:22
Цитата: Python от августа 22, 2019, 23:11
Могли й не ставити.
Але ж знали , шо слово "колько" записане без паєрка треба читати "кілько", чи тільки росіяни вміли правильно читати слово "сколька", записане як "сколько" ?
Контакт з усною російською був мінімальним (з живих носіїв — переважно старообрядці з їхніми закритими общинами). Не схоже, що галицька літературна вимова рівнялась на великоруську (якби ікавізована вимова сприймалась як неправильна, то не було б підстав для впровадження ô — бо нащо окрема літера для якогось дефекту дикції неграмотних селюків, який усю школу доводиться вибивати з дитини різками). Схиляюсь до думки, що, скоріш, великоруські тексти в руках галицьких читців набували місцевої вимови (зокрема, додавався ікавізм) — «Сколько часовъ?» сприймалось як «Скôлько часôвъ?» («Скілько часів?»).