Початкові умови:
1. Нехай цей алфавіт буде повністю сумісним із сучасним нормативним правописом (тобто, звичайний український текст може бути прочитаний за правилами цього алфавіту без змін).
2. Набір знаків обмежується можливостями розкладок клавіатури (української й, можливо, англійської) та 8-бітним кодуванням, поширеним у наш час (windows-1251). З ростом загальнодоступних технічних можливостей, графічну форму можна буде зробити естетичнішою, але насьогодні пріоритетнішою є можливість практичного застосування цього алфавіту в польових умовах.
3. Додаткові (використовувані за бажанням) графічні засоби для:
3.1. Передачі наголосу
3.2. Розрізнення i після твердих і м'яких зубних приголосних, а також для деяких інших фонетичних деталей.
3.3. Розрізнення рефлексів історичних літер, що в наш час звучать однаково чи подібно (йдеться, зокрема, про давні ô, ê, ѣ, що дали сучасне і).
4. Інтуїтивність (непідготований читач, що вміє читати українською мовою, повинен могти прочитати будь-який текст, записаний засобами цього правопису).
Перелік додаткових засобів не є вичерпний.
Наприклад, для покутської говірки тра позначати:
- а по мʼяких приголосних;
- депалаталізацію с, ц в суфіксах;
- відсутність епентетичного л;
- палаталізацію ж, ч, ш;
- перехід тʼ в кʼ, дʼ в ґʼ, ху в фу, хв в ф;
- перехід е в и, и в е;
- перехід закінчення іменників ор. відм. ж. р. -ою в -ов
і т. д. і т. п.
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 13:40
3.1. Передачі наголосу
:fp: це і так вже є: знак на́голосу назива́ється.
3.1. Наголос. До цього часу його нема на стандартній розкладці клавіатури для Windows і ніколи не було в восьмибітних кодуваннях, хоча в ряді випадків цей знак необхідний. В інтернеті, як правило, наголос передають заміною малої голосної на велику. Це, однак, незручно, якщо наголошена літера перша в слові, або все слово набрано великими літерами. Тому в таких випадках доцільно позначати наголос по-іншому — наприклад, подвійними лапками після літери (апостроф тут менш зручний, зважаючи на існування іноземних прізвищ із апострофом після першої голосної, таких як О'Браєн). Приклад тексту з позначеними наголосами:
О"сінь — порА рОку, що йдЕ пІсля лІта.
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 13:57
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 13:40
3.1. Передачі наголосу
:fp: це і так вже є: знак на́голосу назива́ється.
Не відповідає пункту 2: наявність на загальнодоступних розкладках клавіатури.
Природн̑о та синї̌й, торго̂вельний. :umnik:
ї̌ для йи, тощо - факультативна діакритика та збереження правопису 8-)
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 14:01
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 13:57
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 13:40
3.1. Передачі наголосу
:fp: це і так вже є: знак на́голосу назива́ється.
Не відповідає пункту 2: наявність на загальнодоступних розкладках клавіатури.
Там, де технічно неможливо його використати, зазвичай начхати на тонкощі вимови.
Цитата: Sirko от сентября 4, 2012, 13:52
Перелік додаткових засобів не є вичерпний.
Наприклад, для покутської говірки тра позначати:
...
і т. д. і т. п.
Треба буде подумати й про засоби передачі діалектної мови. Тут можливі варіанти: а) вважається, що діалектна вимова більш-менш однозначно виводиться з історичного прототипу, а тому історизована форма може використовуватись як інтердіалектна; б) треба якимось чином одночасно позначати літературну вимову й діалектну — для точної передачі мови конкретного діалекту. У другому випадку, такі засоби доведеться окремо продумувати для кожного діалекту.
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 14:15
треба якимось чином одночасно позначати літературну вимову й діалектну
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 14:04
Природн̑о та синї̌й, торго̂вельний. :umnik:
;)
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 14:05
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 14:01
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 13:57
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 13:40
3.1. Передачі наголосу
:fp: це і так вже є: знак на́голосу назива́ється.
Не відповідає пункту 2: наявність на загальнодоступних розкладках клавіатури.
Там, де технічно неможливо його використати, зазвичай начхати на тонкощі вимови.
Існує МФА (де для кожного звуку існує окремий знак), і існує (wiki/en) X-SAMPA (http://en.wikipedia.org/wiki/X-SAMPA) (транслітерація МФА засобами базового ASCII). Те, чому присвячено дану тему, являтиме собою методику транслітерації історичних літер та фонетичних знаків для української мови, придатну до використання в умовах нестачі необхідних технічних засобів. Красиве оформлення можна зробити алгоритмічно, прогнавши трансліт через простий фільтр і отримавши на виході текст з усіма декораціями — треба лише ввести його руками зі стандартної клавіатури, не лізучи в таблицю символів.
Не розумію нащо і що Вам кортить створити.
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 14:26
Не розумію нащо і що Вам кортить створити.
ОК. Запропонуйте простий і швидкий спосіб вводу тексту з цими титлами і каморами на комп'ютері, де є лише стандартна українська й англійська розкладка клавіатури, а встановлені шрифти не передають усього розмаїття додаткових знаків.
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 14:34
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 14:26
Не розумію нащо і що Вам кортить створити.
ОК. Запропонуйте простий і швидкий спосіб вводу тексту з цими титлами і каморами на комп'ютері, де є лише стандартна українська й англійська розкладка клавіатури, а встановлені шрифти не передають усього розмаїття додаткових знаків.
х͠вати̌т҆ь* діалектно-етимологічною дурнею маятися. Немає такого способу і не буде, бо за Вашим же означенням, ми націлилися на машини з обмеженими можливостями. Тобто усе що Ви спроможні запропонувати то є диграфи. І кому воно треба?
*
фатіт як казав мій тато.
нааголос моожете так передаваати, до реечі.
3.2. Теоретично, ми могли б використати желехівку, яка за набором літер ідентична сучасному українському алфавіту, але використовує ї як пом'яшуюче і, a i — як непом'яшуюче. Але для випадку, коли частина тексту може бути записана в сучасній орфографії, а частина — желехівкою, це створює неоднозначності: сучасне i після приголосної може бути як пом'якшуючим, так і непом'якшуючим. А отже, потрібен додатковий знак ще й для непом'якшуючого варіанту, що відрізнятиметься від «узагальненого і». Раніше я пропонував для цього ı без крапки. В умовах обмежених засобів, його можна передати як 1. Приклад тексту:
Осїннї вітри хитають крони золот1, і вся земля у золотї.
Зауважу, в тих позиціях, де твердість/м'якість перед i не розрізняється (напр., після губних приголосних чи на початку слова), використовується звичайне «універсальне і».
Для випадку, коли непом'якшуюче i стоїть після префіксу, доцільніше відокремлювати його апострофом: без'іменний, дез'інформований.
ЦитироватьТобто усе що Ви спроможні запропонувати то є диграфи. І кому воно треба?
Краще вже диграфи, ніж «відкриваємо таблицю символів і мишкою прокручуємо до знака наогосу. Клік. Набираємо пару літер з клавіатури. Мишкою прокручуємо до титла. Клік. Знов переходимо до клавіатури. Мишкою прокручуємо до наголосу. Клік. Копіюємо. Переходимо в вікно з редактором. Вставляємо. Бачимо квадратики».
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 14:47
нааголос моожете так передаваати, до реечі.
Лаокоон та Мартті Ахтісаарі таке рішення не схвалюють :)
Лаоко'оон та Маартті Ахтіса'аарі такее ріішення схваалять :)
ЛаокоОн та АхтісаАрі читаються простіше, та й певна традиція такого позначення вже існує — а це плюс до інтуїтивності. Крім того, позначати наголос у кожному слові необов'язково — а отже, написання з наголосом не повинне плутатись із написанням без наголосу.
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 15:12
ЦитироватьТобто усе що Ви спроможні запропонувати то є диграфи. І кому воно треба?
Краще вже диграфи, ніж «відкриваємо таблицю символів і мишкою прокручуємо до знака наогосу. Клік. Набираємо пару літер з клавіатури. Мишкою прокручуємо до титла. Клік. Знов переходимо до клавіатури. Мишкою прокручуємо до наголосу. Клік. Копіюємо. Переходимо в вікно з редактором. Вставляємо. Бачимо квадратики».
що прокручуємо? я його на йо у ворді ставлю :)
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 15:32
що прокручуємо? я його на йо у ворді ставлю :)
Набирати неформатований текст у ворді? :fp:
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 15:38
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 15:32
що прокручуємо? я його на йо у ворді ставлю :)
Набирати неформатований текст у ворді? :fp:
А Ви часто блокнотом користуєтеся? І Вам часто потрібен неформатований текст?
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 15:53
Цитата: Python от сентября 4, 2012, 15:38
Цитата: DarkMax2 от сентября 4, 2012, 15:32
що прокручуємо? я його на йо у ворді ставлю :)
Набирати неформатований текст у ворді? :fp:
А Ви часто блокнотом користуєтеся? І Вам часто потрібен неформатований текст?
Переважно блокнотом і користуюсь (точніше, notepad++, але це такий же текстовий редактор без форматування). Неформатований текст — універсальний стандарт, для його читання, як правило, нема необхідності взагалі щось додатково встановлювати. Крім того, його автоматизовану обробку нескладно реалізувати засобами будь-якої мови програмування.
3.2 (продовження). Згадуване в інших темах «пом'якшуюче и» (що в сучасній україській передається теж як i) можна також записувати як ьи: синьий колїр (але в синїй фарбі), осїнньий день.
Оскільки фонетична деталізація є необов'язковою вимогою, припустимою є також заміна ьи на ї чи звичайне i.
Синіий естетичніше.
Але дві голосні інтуїтивно читаються як дві голосні.
Цитата: Python от сентября 5, 2012, 12:40
Але дві голосні інтуїтивно читаються як дві голосні.
іи зливається. У мене це як дві голосні прочитати не виходить. иі - виходить, а ось іи - ні.
Напевне це тому, що у моїй вимові відсутній той німецько-російський твердий приступ.
Вже й забув, що колись таку тему створив був :)
3.3. Розрізнення давніх ô, ê, и̂, ѣ та ін.: Максимович ототожнював циркумфлекс з паєрком (діакритиком, що замінював собою ъ). Оскільки в українській абетці зберігся лише подібний до нього ь, доведеться взяти його:
ô = оь
ê = еь, єь, ьоь
и̂ = иь
у̂ = уь
а̂ = аь
Лишаються ще ѣ, ы та ы̂ (останньої в класичній максимовичівці не було, але вважаю за потрібне мати окреме позначення для неї).
ѣ = ьь, яь, Ь (Ь — лише під наголосом і там, де це не створює неоднозначностей)
ы = ьі (так, простіше перемкнутись на російську розкладку, але уявімо, що в нас є лише українська)
ы̂ = ьіь, іь (або ж скорочений варіант — іь — можна зарезервувати для î)
Приклади:
Падав снЬг на пороьг,
Коьт злььпив собЬ пироьг.
Поки смажив, поки пеьк,
А пироьг водою стеьк.
Багато-гато рокоьв, як я був дуже мальій,
ВсЬ рьібьі жили в небЬ, а дерева в водЬ,
А я ходив до школьі на вьісокоьй горЬ,
І люди були добріь. Я був дуже мальій...
Ще третиь пЬвниь не спяьвали,
Ниьхто ниьде не гомонЬв,
Сьічиь в гаю перекликались
Та ясен раз-у-раз скрипЬв
(Знаю, що потворно, і пункт 4 незовсім витримується, але це скоріш трансліт для максимовичівки, аніж самостійний правопис).
Літера В на місці етимологічного Л. Чи не єдиний правопис, що мав окреме позначення для цього випадку — правопис «Русалки Днѣстровои», де в<л позначлось як ў. Деякі етимологічні правописи, похідні від максимовичівки, зберігали написання л. Тут я пропоную використовувати велику літеру Л (подібно до того, як це було зроблено з нАголосом). Такий перехід на початку слова ніде не відбувався, тому окремого позначення для початкової в<л винаходити нема необхідності.
Приклад:
ЖиЛ-буЛ воЛк.