Чергова українська латинка

[Валентин Н]

Так вот я в упор не понимаю, как можно спрашивать о «принципиальных» различиях, если эта фонетика от русской как небо и земля:

Я же привёл примеры. А это особенности произношения и языковые отличия.
Есть несмгчение Р напрмиер, тоже отличие.

[dagege]

А какие принципиальный отличия украинской фонетики от русской?
Есть несмягчение перед i, соответственно i/и разные фонемы.
Есть смягчение шипящих: у ша/шя/ща 3 разных согласных.
А что с другими шипящими?
А есть ли какие-то другие принципиальные отличия?

Много ыкают и экают

[Sandar]

А какие принципиальный отличия украинской фонетики от русской?
Есть несмягчение перед i, соответственно i/и разные фонемы.
Есть смягчение шипящих: у ша/шя/ща 3 разных согласных.
А что с другими шипящими?
А есть ли какие-то другие принципиальные отличия?

Много ыкают и экают

Бррр, ыкают и экают русифицированные, в сохраненном провинциальном украинском (которого счас кстати очень много в Киеве) ничего подобного нет. Никакого Ы, никакого русского Э (оно явно другое).

[Sandar]

А какие принципиальный отличия украинской фонетики от русской?
Есть несмягчение перед i, соответственно i/и разные фонемы.
Есть смягчение шипящих: у ша/шя/ща 3 разных согласных.
А что с другими шипящими?
А есть ли какие-то другие принципиальные отличия?

Много ыкают и экают

В моей ссылке Вы ничего такого не услышите, выше.

[Валентин Н]

Много ыкают и экают

В русском тоже есть Ы и Э и что? Отличия-то в чём? Вы про количество, а не про качество. Качественное отличие, это когда перед И нет смягчения - такого явления в русском нет.
В русском Ш не смягчается, а в украинском смягчается.

Неужели не понятно о чём вопрос?

[dagege]

Поэтому я предлагаю использовать исследующие способы различения:
Над мягкими согласными использовать акут, над твердыми палатпльными - гачек. С редко используемыми мягкими согласными - і. Это экономит саму систему письма - мягкость мы обозначаем не гласными, а согласными. Одно исключение: для і используем і, для и - y, но если смотреть на чешский, словацкий, польский, то никаких проблем здесь нет.
Пример - ŕasota - vykladač - cviach.

[Sandar]

Обилие Y очень неэстетично, а если писать от руки, то очень запарно. Хотя в наше время возможность писать от руки некритична, конечно.

[Python]

Треба ше й кририлицю поліпшити:

Щоб вıишло красıве пıсьмо взагали, потрибни сотни рокив иого видлагодження в процеси практıчного вıкорıстання для конкретноі мовı. Афрıканськи латıнкı страшни, як МФА — бо в нıх тıх сотень рокив практıкı николı не було, це ж можна сказатı про радянськи несловйанськи кıрıлıци...

Посилення «ефекту тину» на рівні графіки — це точно поліпшення?

[Python]

А какие принципиальный отличия украинской фонетики от русской?
Есть несмягчение перед i, соответственно i/и разные фонемы.

Есть смягчение шипящих: у ша/шя/ща 3 разных согласных.
А что с другими шипящими?

Щ — фонетично те ж саме, що шч, окремого звуку, аналогічного російському [щ], в українській мові нема.
Всі шиплячі (ж, ш, ч, д͡ж) тверді (тоді як у російській ч, щ — м'які). Хоча також є довгі пом'якшені шиплячі (як у словах затишшя, півріччя, роздоріжжя), а комбінації жі, ші, чі, джі не перетворюються на жи, ши, чи, джи.

А есть ли какие-то другие принципиальные отличия?

Наприклад, у кінцевій позиції м'якими можуть бути лише зубні приголосні (д, т, з, с, ц, л, н, д͡з), тоді як у російській самостійно м'якими бувають ще й губні (б, п, в, м, ф). В літературній українській мові єдине слово, де р має самостійну м'якість — Горький, у питомій лексиці м'яке р буває лише перед голосними.

[Валентин Н]

Щ — фонетично те ж саме, що шч, окремого звуку, аналогічного російському [щ], в українській мові нема.

Сколько смотрел новостей, почти всегда Щ и Ч были как русские, попадалась и ШЧ и Ч-твёрдая, но мне кажется там и акцент какой-то особенный был, наверно западноукраинцы?
Кстати, -джджя не бывает? А дроҗи как произносятся?

[Python]

Сколько смотрел новостей, почти всегда Щ и Ч были как русские, попадалась и ШЧ и Ч-твёрдая, но мне кажется там и акцент какой-то особенный был

Щ і Ч як російські — це якраз і є акцент (російський, характерний для жителів Києва та інших великих міст).
У наш час рідко знайдеш тележурналіста з хорошою літературно правильною вимовою. В радянські роки з цим було краще...

[Валентин Н]

Кстати, -джджя не бывает? А дроҗи как произносятся?

Дріжджі гугл произносит, но как-то непонятно, что там с мягкостью.

[Python]

Кстати, -джджя не бывает? А дроҗи как произносятся?

Дріжджі гугл произносит, но как-то непонятно, что там с мягкостью.

По ідеї, має бути напівпом'якшення (ближче до твердого, ніж до м'якого). Гугл не дуже слухайте — український голос робили з російського, тому можливі неточності.

[Sandar]

Хоча також є довгі пом'якшені шиплячі (як у словах затишшя, півріччя, роздоріжжя)

Пайтоне, оце "я" — воно тут виглядає більше як спосіб естетичної рівноваги — якшо там-то і там-то маємо "я", то хай типу скрізь буде "я". А насправді це "я" функціонує просто як "а" — затишша, піврічча, роздоріжжа. Ну, принаймні, піврічча і роздоріжжа. Це лише моє міркування, я не стверджую, лише припускаю. Як цю версію можна перевірити?

[Python]

А насправді це "я" функціонує просто як "а" — затишша, піврічча, роздоріжжа.

Від діалекту залежить. Хоча нормативно має бути напівпом'якшення.

[Sandar]

Цікаво, чи орфоепічну норму встановлювали на основі реального діалекту, чи частково на основі реального діалекту, наприклад, усунувши шось, шо сильно випинає, і лишивши решту, яка більш-менш налазить на носіїв з інших популяцій, чи, може, її встановлювали взагалі не на основі якогось реального діалекту, а робили кабінетну умоглядну солянку? Хтось шось читав про це? Чи може читав не конкретно про це, але читав шось, шо, співставивши одне до одного, можна використати для висновку про це явище (створення орфоепічної норми)?

[Sandar]

А як розрізнити пом'якшення і напівпом'якшення?

Ги ги, особливо прикольно тим, в кого Ч не твердий. В мене, наприклад, всі Ч в українській мові ОДНАКОВІ

[Python]

особливо прикольно тим, в кого Ч не твердий. В мене, наприклад, всі Ч в українській мові ОДНАКОВІ

В мене твердий і різні

Цікаво, чи орфоепічну норму встановлювали на основі реального діалекту, чи частково на основі реального діалекту, наприклад, усунувши шось, шо сильно випинає, і лишивши решту, яка більш-менш налазить на носіїв з інших популяцій, чи, може, її встановлювали взагалі не на основі якогось реального діалекту, а робили кабінетну умоглядну солянку?

Очевидно, що початково всі рекомендації з правильної вимови базувались на реальній мові живих носіїв, які, очевидно, розмовляли на діалектах певного регіону (імовірно, ключову роль відігравав середньонаддніпрянський говір). Кабінетизація відбулася згодом (орієнтовно — в останні десятиліття СРСР), коли праці з мовознавстве все більше базувались на працях попередників і все менше на живому мовленні (ну а справді, на чию фонетику рівнятись — старої баби з металевими зубами, чи, може, суржикувату «молодьожь» підключити, яка з першою класу на двох мовах шпарить?).

[Sandar]

В мене твердий і різні

А чо такий смайл? Це ж нормально
І в мене нормально — при м'якому Ч як ти його ше сильніше пом'якшиш? Тому я й сприймаю інтуїтивно оте "півріччя" як шось штучне, бо в мене нема різниці з "півріччам", яке мені було б логічнішим.

[Sandar]

До речі, нашо в давньоруській писали "чюдо"?

[Jeremiah]

Затем же, зачем и в современной

[Валентин Н]

Щ і Ч як російські — це якраз і є акцент (російський

Почему российский-то? Это может быть общий фонетический процесс. Если б имела место русификация, то она скорее Г затронула бы. Или нет?

[Sandar]

Щ і Ч як російські — це якраз і є акцент (російський

Почему российский-то? Это может быть общий фонетический процесс. Если б имела место русификация, то она скорее Г затронула бы. Или нет?

В деяких південно-західних діалектах Ч м'який і це не вплив російської. Але в Центральній Україні в традиційних діалектах Ч твердий (от я з Центру, але в мене м'який, для мене очевидно, шо це наслідування російської, бо в селах твердо і в стареньких місцевих міщан (я з містечка) з околиць мого міста теж твердо). А от Г вплив російської ніяк затронути мабуть не може, бо це дуже сильний маркер. Чомусь так.

[Sandar]

В моєму випадку мій м'який Ч є наслідування дитиною людей навколо, а не російської Але ті люди навколо, я певен, свій Ч міняли під впливом певних уявлень про красу, міщанство і ці уявлення формувалися, очевидно, при взаємодії з престижною і дуже красивою російською.