Лингвофорум

Цитата: Zavada от ноября 27, 2017, 15:14
А про  статтю «то» забули?

Так, забув. Дякую! Я не найуважніший читач.

Цитата: Lodur от ноября 27, 2017, 13:37

Цитата: dan-pt от ноября 27, 2017, 13:20взагалі не розуміючи, як формується літературна норма.

То як же вона формується?

Під впливом мови класиків, звісно, а не «класика — окремо, літературна мова — окремо».

Як раз Гончар Ну, як завжди - паралельні форми, а пуристи намагаються "зачистку" зробити.

Цитата: dan-pt от ноября 25, 2017, 14:11
якщо хтось зможе навести приклади вживання в класичній літературі, буду вдячний.

Цитата: dan-pt от ноября 27, 2017, 13:20
А про «що.., то..» згадки в СУМ-11 я не знайшов (шукав у статті «що»).

А про  статтю «то» забули?

е) із знач. зіставлення. —
Що дальше [далі] в ліс, то більше дров (Номис, 1864, № 3530);
І що більше складнішали обставини, то більше було планів (Олесь Гончар, III, 1959, 223).

Матві́й Номис — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань — антології українського усного фольклору малих жанрів.

Цитата: Lodur от ноября 27, 2017, 13:37

Цитата: dan-pt от ноября 27, 2017, 13:20взагалі не розуміючи, як формується літературна норма.

То як же вона формується?

Середньою температурою по будинку Слово
Класики таки орієнтир.

Цитата: dan-pt от ноября 27, 2017, 13:20
Мені так один приятель говорив про Шевченка.

Мені траплявся такий, що класиків ділив на сорти. Гончар для нього був кацап, що спаплюжив мову.

Цитата: dan-pt от ноября 27, 2017, 13:20взагалі не розуміючи, як формується літературна норма.

То як же вона формується?

Цитата: DarkMax2 от ноября 26, 2017, 20:41
2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше то.

Цікаво, дякую! Тобто сполучник «чим.., то..» більш-менш унормований. А про «що.., то..» згадки в СУМ-11 я не знайшов (шукав у статті «що»). Напевно, щоб знайти що-небудь, треба переглядати українські граматики 1920-х років, не інакше.

Цитата: DarkMax2 от ноября 26, 2017, 20:41
Зазвичай, коли тицяєш виправляторів носом у класиків, то вони починають співати, що "мова змінилася". Кастратори лінгвістичні.

Чи кажуть «вони письменники/поети, їм — можна порушувати норму», взагалі не розуміючи, як формується літературна норма. Мені так один приятель говорив про Шевченка.

ЧИМ.

1. займ. див. що 1.

2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше то. Цілину хіба орють парою? ну, ну! Так і у господарстві: чим більше рук, то і швидче [швидше] діло поспіє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 122); Чим ближче під'їздив Андрій до села, тим серце його билось скоріше і сильніше (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 449);
//  Починає підрядні умовні речення. Це почуття побратимства, мабуть, сповнювало й інших бійців, проявляючись все виразніше і нестримніше, чим менше їх ставало (Олесь Гончар, III, 1959, 125);
//  розм. Уживається після слів у ступені порівняння і приєднує речення, з яким що-небудь порівнюється; ніж. Скілько вже в мене є початого, та не покінченого?.. Скоріш море діжде погоди, чим моя робота — кінця (Квітка-Основ'яненко, V, 1955, 341); Він закидав книжки, брав у руки вила і обіцяв сам собі, що краще буде крутити бикам хвости, чим поїде на велелюдне позорисько, тобто поступати в університет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52).
Чим світ див. світ 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 323.

---

Зазвичай, коли тицяєш виправляторів носом у класиків, то вони починають співати, що "мова змінилася". Кастратори лінгвістичні.

Цитата: dan-pt от ноября 25, 2017, 14:11
ні в «Складних випадках...» Чака

Тобто не в «Чака», а в Євгенії Давидівни Чак — не знав, що автор жінка.

Останнім часом я нерідко трапляю на сполучник «що X, то Y» (найчастіше «що більше, то краще») замість «чим Х, тим У», насамперед у перекладних виданнях. Чому ці перекладачі (чи редактори?) його використовують?

Пошук у Google дав тільки цей плакат (див. перший attach). Інших джерел я не знайшов: ні в Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо», ні в «Складних випадках...» Чака, ані навіть у Караванського в «Пошуку українського слова» — книзі, у якій гіперкорекцій хоч греблю гати, — нічого про цей сполучник немає (чи я погано шукав?). Підручник І. П. Ющука «Українська мова [для вишів]» у неповному переліку сполучників дає лише «чим.., тим..» (див. другий attach). У яких ще книгах шукати, я не знаю.

На жаль, я не вмію користуватися корпусом, тому якщо хтось зможе навести приклади вживання в класічній літературі, буду вдячний.